ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ : ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОПЕРАТОРОВ ТЕПЛОВЫХ ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

БІЛОЦЕРКІВСЬКА Юлія Олександрівна

УДК| 159.9:62

ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

Спеціальність 19.00.03 - психологія праці; інженерна психологія

Дисертація на здобуття|конкурс| вченого|ученого| ступеня|міри|
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Бочарова Світлана Петрівна
доктор психологічних наук,
професор

Харків - 2009

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ4
ВВЕДЕННЯ |вступ. 5
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ||
І ПІДГОТОВКИ ОПЕРАТОРІВ В ІНЖЕНЕРНІЙ
ПСИХОЛОГІЇ14
1.1. Методологічні аспекти дослідження психологічної
структури діяльності в системах «людина-техніка»...14
1.2. Проблема надійності і факторів|факторів| ефективності операторської діяльності....24
1.3. Проблема професійної підготовки і професійного
відбору операторів енергосистем38
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОПЕРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕПЛОВІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ...53
2.1. Особливості професійної діяльності і аналіз помилкових
дій операторів блокового|блочного| щита ТЕС53
2.2. Психологічна структура діяльності операторів
енергоблоку ТЕС (професіограма)|...72
2.3. Структура професійно|професіонально| важливих|поважних| якостей особистості |особистості|
операторів енергоблоку ТЕС (психограма|).88
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО
|ВАЖЛИВИХ|поважних| ЯКОСТЕЙ ОПЕРАТИВНОГО
ПЕРСОНАЛУ ТЕС.111
3.1 Обґрунтування методик дослідження професійно
важливих|поважних| якостей оперативного персоналу ТЕС..111
3.2 Результати дослідження індивідуальних особистісних
якостей операторів БЩК ТЕС.116
3.3 Результати дослідження мотивації професійної
діяльності операторів ТЕС..122
3.4 Результати дослідження особливостей міжособистісного
спілкування в процесі професійного навчання|вчення| і діяльності
операторів...133
3.5 Дослідження когнітивних процесів операторів БЩК ТЕС.140
3.5.1 Результати дослідження короткочасної оперативної
пам'яті операторів БЩУ ТЕС...140
3.5.2 Результати дослідження ролі індивідуальних|
типологічних якостей оперативного персоналу ТЕС в
процесах антиципації|....154
3.6 Побудова|шикування| психологічного профілю особистості|особистості|
оператора БЩУ ТЕС.158
ВИСНОВКИ.165
РЕКОМЕНДАЦІЇ169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....176
ДОДАТКИ|застосування| ....201

ВВЕДЕННЯ|вступ|

Актуальність дослідження. Стабільна робота промислових підприємств і комунального господарства в Україні та інших країнах стає все більш тісно пов'язаною з надійністю роботи енергосистем. Проектом стратегії розвитку енергетики України до 2030 року передбачається збільшення долі|долі| вироблення електроенергії на ТЕС. У той же час слід зазначити функціональні зміни в роботі ТЕС. Насамперед|передусім|, це більше використання ТЕС у перемінній частині|частці| графіка покриття навантажень, що викликано|спричинено| збільшенням вироблення електроенергії в базовому режимі на атомних електростанціях і відносно невеликими гідроресурсами України. Головним завданням|задачею| теплової енергетики України, що працює на органічному паливі|пальному|, в даний час|нині| і на віддалену перспективу є|з'являється,являється| покриття пікової і напівпікової частини|частки| графіка споживання|вжитку| електроенергії, а не її виробітку в базовій частині|частці| графіка навантажень, як це було у минулому. Із|із| зростанням|зростом| енергоспоживання роль ТЕС у виконанні вказаного завдання|задачі| буде постійна зростати. Постійно також зростатиме роль ТЕС в централізованому теплопостачанні міст. Тому питання подальшого|дальшого| використання і розвитку ТЕС має і ще тривалий час матиме пріоритетне значення [223]. Вивчення аварійності та травматизму у вітчизняних енергосистемах показало, що їх причиною в 18,8 % випадків є|з'являється,являється| «людський чинник|фактор|», тобто людина, що допустила неправильні, несвоєчасні, помилкові рішення та дії [88]. Технічний прогрес в енергетиці супроводжується|супроводиться| безперервним підвищенням вимог до ефективності і якості операторської діяльності, що у свою чергу|своєю чергою| передбачає підвищення вимог до особистості|особистості| оператора і його професійно|професіонально| важливих|поважним| якостей, які є|з'являються,являються| необхідною складовою надійної роботи системи «людина-техніка». Це обумовило появу дефіциту фахівців|спеціалістів| на ринку праці, що відповідають сучасним вимогам до професії.
Діяльність в системах «людина-техніка» стала об'єктом усестороннього|всебічного,усебічного| експериментального вивчення в інженерній психології і психології праці (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, П.К.Анохін, С.П.Бочарова, Є.О.Клімов, В.Д.Шадріков, К.А.Абульханова-Славська, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, Ю.Л.Трофімов, Г.В.Ложкин, Н.І.Повякель, Г.М.Зараковський і ін.) [5-6, 8, 9-11, 40-45, 98, 102-103, 121-123, 147, 148-152, 163, 211, 221-223, 252].
У багатьох дослідженнях підкреслюється, що зміни, які відбуваються|походять| в останнє десятиліття в енергетиці, вимагають детальнішого, комплексного та адекватного підходу до вивчення психологічних якостей|особистості| оперативного персоналу енергопідприємств [65, 88]. Це, в першу чергу|передусім,насамперед|, пов'язано з появою нових факторів|факторів|, що впливають на ефективність діяльності операторів енергосистем: збільшення виробничого навантаження на енергосистеми; більш жорсткі вимоги до їх безперебійної роботи; збільшення потужності агрегатів; перехід на критичні і надкритичні режими роботи обладнання|обладнання|; погіршення якості органічного палива|пального|, що спалюється на теплових електростанціях; розширення зони обслуговування оперативного персоналу; зношеність устаткування|обладнання| і ін. (В.Н.Чернишев, О.П.Двінін, Ю.Л.Майдіков, О.Ф.Максимова, А.В.Шеберстов) [156, 157, 218-219, 214]. У зв'язку з цим змінюється й різноманітність психологічних знань про закономірності організації діяльності людини в даних системах, про особливості таких систем і про їхні компоненти.
Тому заслуговує на увагу розробка питань професійної придатності, надійності та ефективності операторської діяльності (В.О.Бодров, К.М.Гуревіч, А.І.Губінський, В.Д.Небиліцин, М.А.Котік, Д.О.Ошанін, О.А.Конопкін й ін.) [32-37, 70-72, 73-74, 126-127, 129-131, 165-167, 176]. Підвищення ефективності операторської діяльності та підготовки до неї неможливо без урахування індивідуально-психологічних особливостей особистості оператора і відповідності його особистісних якостей об'єктивним вимогам даної професії (С.П.Бочарова, А.В.Брушлінський, В.Л.Маріщук, Є.О.Мілерян, В.В.Плохіх, С.Г.Кисіль, Т.С.Сапєльнікова, І.О.Філенко, Б.І.Фурманець, А.О.Авєршин, Щу Гао Хан та ін.) [7, 40-45, 47-49, 118, 159-161, 162, 179, 197, 214]. Психологічний аналіз діяльності операторів ТЕС показує, що для неї характерні|вдача|: необхідність постійної підтримки готовності до екстрених дій, необхідність ухвалення|прийняття,приймання| складних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в умовах дефіциту часу при великому обсязі|обсязі| попередньої обробки складної інформації і точної реалізації цих рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в русі, монотонність обстановки і гіподинамія, невизначеність появи інформації про неполадки в керованій системі (А.В.Герасимов, О.Ф.Максимова, Ю.Л.Майдіков) [64, 156, 157]. Фрагменти професіографичного| аналізу трудової діяльності операторів ТЕС були представлені|уявлені| в роботі В.Н.Чернишова, О.П.Двініна та ін. [218], де були визначені найбільш характерні|вдача| професійні і психологічні особливості праці, авторами зібраний|повизбируваний| матеріал із|із| зауваженнями і пропозиціями|реченнями| по організації умов праці, робочих місць, особливостями проведення тренувальних ігор по ліквідації аварій, проаналізовані психофізіологічні особливості операторів БЩК ТЕС (І.А.Філенко) [214].
Сьогодні одним із ключових питань підвищення ефективності операторської діяльності є вирішення на науковій основі питання забезпечення її найбільш кваліфікованими кадрами (В.Н.Абрамова, А.В.Герасимов, О.Г.Чачко, В.М.Бондаровська, В.В.Кальніш, Н.І.Ситнік, В.В.Корольов і ін. |) [1-4, 38, 64, 115, 128, 217]. Загальні проблеми підготовки фахівців різних спеціальностей обґрунтовані в працях Е.Ф.Зеєра, П.Я.Гальперіна, Н.М.Пейсахова, Н.Ф.Тализіної, О.М.Бандурки, С.П.Бочарової, О.В.Землянської та ін. [18-21, 61, 104, 187, 206]. Проблеми підготовки оперативного персоналу електростанцій проаналізовані в роботах О.Г.Чачко, А.В. Герасимова, О.Ф.Максимової, В.М.Чернишова, О.П.Двініна, І.А.Гарбуза, І.І.Малашиніна, В.В.Корольова та ін. [63, 64, 157, 217, 218-219].
Відсутність єдиного комплексного теоретично та експериментально обґрунтованого підходу до вивчення психологічної структури і факторів ефективності діяльності операторів енергосистем, у тому числі операторів блокового щита керування ТЕС, об'єктивна потреба галузі у фахівцях, що відповідають сучасним вимогам до професії, обумовили постановку теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана|исполнена,проделана| в рамках досліджень кафедри загальної та інженерної психології Української інженерно-педагогічної академії по темі| № 6-19 Визначення і формування інтелектуальних і комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних фахів”, цільової комплексної програми досліджень із проблем інженерно-педагогічної освіти Української інженерно-педагогічної академії, що здійснюється в комплексі наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (м. Київ). Тема дослідження затверджена вченою радою Українській інженерно-педагогічної академії 20 листопада 2007р. (протокол №6) і узгоджена у бюро Ради по координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 18 грудня 2007 р. (протокол №10).
Мета і завдання дослідження: виявлення психологічної структури і факторів ефективності професійної діяльності операторів теплових електростанцій.
1. На основі системного аналізу досліджуваної проблеми розкрити сутність та структуру професійної діяльності та підготовки операторів енергосистем.
2. Розробити професіограму діяльності операторів блокового щита керування ТЕС.
3. Проаналізувати професійно важливі якості операторів блокового щита керування ТЕС.
4. Побудувати структурно-функціональну модель діяльності операторів блокового щита керування ТЕС.
5. Обґрунтувати на основі професіограми комплекс методик для психодіагностики професійно важливих властивостей особистості студентів енергетичного профілю та операторів ТЕС.
6. Емпірично дослідити професійно важливі якості студентів-енергетиків та операторів блокового щита керування ТЕС для побудови психологічного профілю кожного випробуваного-претендента.
7. Розробити|практичных| рекомендації з|с| урахування психологічних чинників ефективності професійної підготовки та діяльності|практидіяльності оперативного персоналу ТЕС.
Об'єкт дослідження: процес професійної діяльності операторів теплових електростанцій.
Предмет дослідження:|обнаружение| психологічна структура діяльності операторів блокового щита керування теплових електростанцій.
Методологічну й теоретичну основу|основание| дослідження склали|сложили,сдали|: принцип єдності психіки й діяльності (Л.С.Виготський, М.О.Бернштейн, Г.С.Костюк, А.В.Петровський, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, Ю.Л.Трофімов), принцип системного підходу в психології (П.К.Анохін, М.О.Бернштейн, Б.Ф.Ломов, С.П.Бочарова, В.О.Моляко, В.Д.Шадріков), системно-структурний підхід до|до| аналізу професійної діяльності (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, С.П.Бочарова, В.Д.Небиліцин, Є.О.Клімов), принцип професіографування (К.К.Платонов) і професіографічного вивчення професій (Є.М.Іванова, Е.Ф.Зеєр, В.О.Бодров, Н.С.Глуханюк).
Методи дослідження. Завдання дисертаційної роботи зумовили вибір комплексу методів і методик дослідження, а саме: теоретичних методів - аналізу і систематизації наукового матеріалу в літературі з проблем дослідження; емпіричних методів - аналізу документації, спостереження, анкетування, бесіди, експертної оцінки, аналітичної професіограми, структурно-функціонального моделювання, тестування; статистичних методів обробки даних: критерії відмінності - t-критерій Стъюдента, кореляційний аналіз Спірмена.
У роботі використовувалися стандартизовані методики: спрямовані на визначення особистісних рис (16 факторний особистісний| опитувальник| Р.Кеттела (варіант| С)); індивідуальних психологічних професійно важливих якостей: тест структури інтелекту Р.Амтхауера (субтест VI), методика «Встановлення закономірностей», методика «тепінг-тест», методика Г.Айзенка для визначення екстра-інтроверсії| (форма Б|б|); для визначення схильності до певного типу професій: «Диференційно-діагностичний опитувальник|» Є.О.Клімова, методика «Спрямованість на вид інженерної діяльності|» О.Б.Годлинник, «Комунікативні та організаторські схильності|»; для виявлення стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях - методика К. Томаса «Стилі поведінки в конфлікті». Для вивчення функції пам'яті використовувався автоматизований лабораторний експеримент із використанням програмного продукту В.В.Плохіх.
Дослідження проводилися в період 2001-2006рр. в Української інженерно-педагогічної академії та на Зміївській ТЕС. У дослідженнях брали участь 131 випробуваний, з них студенти енергетичного факультету Української інженерно-педагогічної академії - 101 осіб (віком від 17 до 22 років), оперативний персонал ТЕС у кількості 30 осіб (віком від 23 до 50 років), із них - оператори БЩК ТЕС - 20 осіб.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
· Вперше, на основі системного аналізу, запропонована структурно-функціональна модель діяльності операторів БЩК ТЕС, в якій зазначено, що відображена саморегулююча система діяльності має специфічну послідовність сенсорних, мнемічних, розумових, моторних операцій;
· Дістало подальший розвиток уявлення щодо структури діяльності операторів ТЕС, а саме проаналізовано зміст діяльності операторів БЩК ТЕС: етапи діяльності, види дій та їх характер, види перешкод та помилок, санітарно-гігієнічні умови, режим праці та основні підструктури суб'єкта діяльності професійна мотивація та цілеспрямованість, когнітивні, комунікативні, регулятивні, індивідуально-психологічні якості;
· Удосконалено, відповідно до вимог розробленої психограми операторів БЩК ТЕС, зміст комплексу психодіагностичних методик для виявлення професійно важливих якостей цих фахівців, до якого увійшли методики з виявлення мотиваційних, когнітивних, типологічних, комунікативних процесів;
· Розширено уявлення про відмінності у структурі професійно важливих якостей, а саме встановлено різницю в їх рівнях сформованості: мотиваційних, когнітивних, типологічних, комунікативних у студентів енергетичного факультету та операторів БЩК ТЕС за результатами їх комплексного оцінювання, яке дозволяє будувати психологічний профіль кожного випробуваного-претендента на навчання та професійну діяльність в енергетичних підприємствах.
Теоретичне значення роботи полягає:
1) в розширенні даних сучасної психології праці та інженерної психології про психологічну структуру професійної діяльності операторів теплових електростанцій, її основні компоненти та фактори ефективності професійної підготовки і діяльності операторів БЩК ТЕС; 2) в застосуванні методів структурно-функціонального моделювання для професіографічного аналізу діяльності операторів ТЕС; 3) в обґрунтуванні принципів теоретичного й емпіричного дослідження професійно важливих якостей операторів теплових електростанцій.
Практичне|практичное| значення роботи:
1) Розроблена професіограма і| психограма діяльності оператора БЩК ТЕС. 2) Побудована структурно-функціональна модель, яка відображає роль психічних функцій (сенсорних, мнемічних, інтелектуальних та моторних) в професійній діяльності операторів БЩК ТЕС. 3) Розроблено психодіагностичний комплекс тестових і експериментальних методик для визначення, відповідно до вимог психограми, професійно важливих якостей операторів. 4) Запропоновані практичні|практичные| рекомендації з|с| урахування виявлених компонентів|выявленной,проявленной| психологічної структури діяльності та факторів підвищення ефективності операторської діяльності в процесі підготовки і професійного відбору оперативного персоналу ТЕС. 5) Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес підготовки інженерів-педагогів Української інженерно-педагогічної академії в межах дисциплін: «Психологія праці», «Професійна психологія» (довідка про впровадження від 25.03.2009 р.), а також комплекс психодіагностичних методик для профвідбору та практичні рекомендації на Зміївської ТЄС (довідка про впровадження від 22.05.2009 р.).
Особистий внесок|вклад| здобувача. Здійснено системний аналіз діяльності операторів теплових електростанцій; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено значення професійно важливих якостей операторів ТЕС у процесі професійної діяльності. Наведені|наведены| в дисертації результати загальнотеоретичного та емпіричного досліджень, а також висновки належать винятково авторові. Тексти публікацій написані цілком особисто автором, за винятком тез доповіді (співавтор С.Г.Кисіль), представлених на III міжнародну практичну конференцію „Проблеми розробки й впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2005), де автору належать результати експериментального дослідження та їх аналіз.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли своє| відображення в публікаціях автора, докладалися на розширених засіданнях кафедри загальної та інженерної психології УІПА, а також на XXXVIII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів і співробітників академії (Харків, 2005); на III міжнародній науково-практичній конференції: „Проблеми розробки й впровадження модульної системи професійного навчання|обучения,учения|” (Харків, 2005); The final international scientifically-practical conference „The Science: theory and practice” (Praha, Prague, Czechia-Dnepropetrovsk, Ukraine-Belgorod, Russian, 2005); на XLII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (Харків, 2009).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 8 публікаціях, з них 7 опубліковано одноосібно, з яких 4 опубліковані у наукових професійних виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, додатків і списку використаних джерел, який включає в себе 252 найменування, обсягом 25 сторінок. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок; обсяг 19 рисунків, 22 таблиці та додатків складає 35 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити загальні|спільні| висновки|виведення|:
1. Системний аналіз діяльності людини в енергетичних системах дозволяє розкрити багаторівневий, багатокомпонентний і багатомірний характер цієї діяльності. Відображаючи загальні структурні компоненти саморегулюючої функціональної системи активності суб'єкта: цілеспрямованість, мотивованість, операційність і самоконтроль, ця діяльність протікає в особливих позаштатних умовах високої невизначеності і тому має специфічні характеристики та становить спеціальний об'єкт дослідження в інженерній психології. Ефективність роботи енергетичних систем значною мірою обумовлена надійністю оперативного персоналу ТЕС. При цьому надійність діяльності оператора не залишається величиною постійної, вона міняється у зв'язку зі зміною як об'єктивних умов організації праці, так і наявністю певних професійно важливих якостей людини-оператора, його підготовленістю та тренованістю, психофізіологічним станом у процесі праці. Процес засвоєння професійних знань і навичок супроводжується формуванням складної, ієрархічно організованої функціональної системи, що забезпечує реалізацію операторської діяльності.
Однією з найбільш серйозних причин труднощів, що спостерігаються, в організації праці персоналу ТЕС у цей час, є недостатня розробленість питань професійного відбору, навчання операторів різного профілю, та відсутність практичних рекомендації з визначення та урахування професійно важливих психологічних якостей при відборі до професійної діяльності та навчання операторів ТЕС.
2. Професіографічний аналіз діяльності операторів БЩК ТЕС дозволяє розкрити специфіку її психологічної структури, відобразити її в аналітичній професіограмі та виділити систему факторів ефективності цієї діяльності: до об'єктивних факторів варто віднести умови організації праці, особливості технологічного процесу вироблення електроенергії на ТЕС, технічну оснащеність, особливості подачі сигналів на індикаторах й ін.; до суб'єктивних факторів варто віднести структуру професійно важливих психологічних якостей оператора, що значною мірою обумовлюють ефективність його діяльності.
3. В психограмі діяльності операторів енергосистем виділена система професійно важливих якостей: мотиваційних, когнітивних, регулятивних, комунікативних та індивідуально-психологічних, які створюють функціонально-психологічний механізм даного виду професійної діяльності.
4. Розроблена структурно-функціональна модель діяльності оператора блокового щита керування ТЕС дозволяє виділити структуру професійно важливих якостей оператора, відобразити їх взаємозв’язок з функціями діяльності фахівців енергетичної галузі та охарактеризувати їх функціональну роль у прийомі та переробці інформації, в організації керуючих дій.
5. Вдосконалений, відповідно до вимог психограми операторів БЩК ТЕС діагностичний комплекс тестових й апаратних методик, призначений для дослідження рівня розвитку професійно важливих якостей, дозволив провести тестові та лабораторні дослідження операторів БЩК Зміїської ТЕС і студентів енергетичного факультету УІПА.
6. Дослідження професійно важливих якостей операторів БЩК ТЕС показало, що існує ряд істотних розходжень у рівні сформованості психологічних якостей, які необхідні для роботи на БЩК ТЕС:
По-перше, у студентів 1 й 5 курсів рівень розвитку професійно важливих якостей не відповідає психограмі та наближений до нього в операторів БЩК ТЕС: спостерігається істотне розходження в структурі мотивації - у студентів домінують утилітарні мотиви над професійними, у операторів домінуючими мотивами є професійні мотиви; в операторів у більшій мірі сформована конструктивна стратегія поведінки в конфліктних ситуаціях, що є оптимальною в умовах праці, які можуть супроводжуватися аварійністю й виникненням позаштатних ситуацій.
По-друге, індивідуально-типологічні властивості особистості операторів БЩК ТЕС є важливою передумовою формування різних рівнів антиципації, яка є професійно важливою якістью операторів блокового щита керування ТЕС, а їх вертированність обумовлює формування певних тенденцій поведінки в конфліктних ситуаціях у процесі професійного міжособистісного спілкування.
По-третє, об'єм короткочасної оперативної пам'яті показує варіативність відтворення конкретного виду стимулів.
Ступінь труднощів мнемічних завдань, яка обумовлена структурою алфавіту стимулів при різних умовах їх пред'явлення та відтворення, є детермінуючим чинником ефективності короткочасної оперативної пам'яті.
Суб'єктивно-психологічна детермінація діяльності операторів надає можливість комплексно оцінювати їх основні професійно важливі якості: мотиваційні, когнітивні, типологічні, комунікативні. Інтеграція показників сформованості професійно важливих якостей дозволяє будувати психологічний профіль кожного випробуваного-претендента для прогнозу успішності навчання й професійної діяльності в енергетичних підприємствах.
7. Виявлені особливості професійної діяльності й підготовки операторів дозволили сформулювати ряд рекомендацій з урахування факторів успішності професійної підготовки операторів блокового щита керування ТЕС. Процес підготовки багато в чому детермінований психофізіологічними й особистісними особливостями суб'єкта учбово-тренувальної діяльності, тому успішність навчання операторів значною мірою визначається тим, як ураховуються індивідуально-психологічні особливості і можливості спрямованої корекції професійно важливих якостей у період професійної підготовки, тобто її індивідуалізацією.
Необхідність і зміст індивідуалізації учбово-тренувальної діяльності людини, що навчається, визначається за результатами вхідного психологічного контролю. При цьому виявляються психологічні особистісні якості людини, які сприяють або перешкоджають оволодінню професією.
8. Отримані в дисертації результати не вичерпують всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальший напрямок наукових досліджень може бути здійснений щодо вивчення суб'єктивно-психологічної детермінації діяльності операторів БЩК ТЕС, поглиблення уявлення про структуру діяльності операторів БЩК ТЕС, значення її компонентів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Кожна нормальна людина, як правило, може оволодіти майже будь-якою професією, але|та| характеристика особистості|особистості| фахівця|спеціаліста| при цьому може бути різною: різні мотиви діяльності людей однієї професії, різний час був ними витрачено на оволодіння професією, різних результатів досягають вони при виконанні професійної діяльності, різні властивості особистості|особистості| виявляються в колективній праці.
Як наголошується в дослідженні Б.Г. Ананьева [8], оптимальний розвиток сенсомоторних| реакцій, інтелектуальних функцій, чутливості різних модальностей|, а так само інших психологічних якостей знаходиться|перебуває| між 18-20 роками. Подальше|дальше| їх розвиток і вдосконалення визначається двома групами факторів|факторів|: внутрішніми (обдарованістю|обдаруванням|) і зовнішніми (освітою|утворенням| і цілеспрямованим тренуванням). При цьому мається на увазі вся сукупність якостей особистості|особистості|, які обумовлюють| успішність підготовки до професійної діяльності і її виконання.
Виходячи з проведеного вище професіографічного| аналізу діяльності операторів БЩК ТЕС, можна відзначити, що найбільш важливим|поважним| фактором |фактором| успішності профпідготовки| є|з'являється,являється| індивідуалізація навчання|вчення|, яка полягає в «підгонці» процесу профпідготовки| під індивідуально-психологічні особливості операторів ТЕС. Практична реалізація даного чинника|фактору| можлива при обліку|урахуванні| наступних|слідуючих| закономірностей:
1) Спрямованість і інтенсивність спонукальних сил, їх стійкість, зміст|вміст,утримання| мотивів відображають|відбивають| індивідуальні і соціальні потреби людини, у тому числі і при підготовці до професійної діяльності операторів БЩК| ТЕС.
Активність осіб, що навчаються|виучуваних| може бути досягнута адекватною мотивацією, яка враховує їх індивідуально-психологічні особливості, зацікавленість в оволодінні даною спеціальністю, «емоційність» процесу навчання|вчення|, яке може створюватися відчуттям|почуттям| змагання. Навики|навички| і знання, які утримуються особою, що навчається|виучуваним|, повинні відповідати ієрархії його інтересів, тобто повинні бути підцілями| на шляху до бажаної стратегічної мети|цілі|.
2) Необхідно розвинути адекватний вимогам діяльності рівень розвитку професійно |професіональнважливих|поважних| психічних, фізіологічних функцій і механізмів їх регуляції в нормальних і екстремальних умовах. Він характеризується наступними|слідуючими| показниками:
- по-перше, цей стан функціональних систем організму особи, що навчається|виучуваного|, його професійно|професіонально| важливих|поважних| функцій. Нами встановлено|установлено|, що в діяльності оператора БЩК| ТЕС важливе|поважне| значення має так звана неінструментальна інформація (слухова, вестибулярна, пропріоцептивна|, тактильна|, кінестетична| і ін.). Значну допомогу в придбанні|надбанні| необхідного рівня розвитку психофізіологічних якостей можуть надати|зробити,виявити,чинити| спеціальні фізичні вправи. Фізична підготовка операторів повинна бути направлена|спрямована| на оволодіння широким діапазоном рухових навиків|навичок|. Дуже важливо|поважно| на початку навчання|вчення|, не пред'являючи жорстких вимог до точності роботи, добитися вірності виконання особою, що навчається|виучуваним| тій або іншій операції з моменту, коли він чітко засвоїв порядок|лад| необхідних дій в кожній конкретній обстановці. Надалі слід звернути увагу на досягнення необхідної точності при малих швидкостях виконання операцій;
- по-друге, це стійкість функцій організму особи, що навчається|виучуваного| в умовах професійної діяльності, ступені|міри| адекватності їх реагування на умови і зміст|вміст,утримання| робочого процесу, здібності до адаптивної регуляції в умовах дії зовнішніх і внутрішніх факторів|факторів| діяльності. Група перешкод, що заважають|мішають| успішному оволодінню професією, пов'язана з такими чинниками|факторами|, як особлива відповідальність за точність і швидкість дій, виникненням непередбачених ситуацій. Ці чинники|фактори| нерідко|незрідка| об'єднуються загальним|спільним| поняттям — стрес. У ряді|в ряді| досліджень [77, 168, 174] у зв'язку з цим питанням можна зустріти твердження|затвердження| про існування надмірної реактивності поведінки в умовах стресу або крайньої загальмованості, що приводить|призводить,наводить| до помилкових дій. Кажучи про ці особливості, їх нерідко|незрідка| навіть називають схильністю до нещасних випадків;
- по-третє, це рівень розвитку індивідуально-типологічних властивостей, які включають основні характеристики нервових процесів (сила збудливого і гальмівного|гальмового| процесів, їх врівноваженість|урівноваженість|, рухливість, динамічність і лабільність), які є|з'являються,являються| базовими і накладають свій відбиток на професійну діяльність в цілому|загалом| [33, 64, 73, 115, 157]. Наявність необхідних для даної діяльності властивостей нервової системи саме по собі ще не гарантує надійної роботи оператора. Властивості нервової системи визначають лише потенційні можливості|спроможності| людини. Наскільки вони будуть реалізовані на практиці, багато в чому залежить від його особистісних якостей (працьовитості, наполегливості, почуття обов'язку і відповідальності, цілеспрямованості, особливостей емоційно-вольової сфери і ін.). Сукупність цих якостей створює у|в,біля| людини відповідне бажання|воління| і мотивацію до виконання даної діяльності. [174]. За допомогою виховання, навчання|вчення|, тренувань можна з часом|згодом| виробити відповідну спрямованість особистості|особистості|, необхідні вольові якості, інтерес до діяльності, почуття обов'язку і ін. Отже, цю групу якостей можна формувати в потрібному напрямі|направленні| в процесі учбово-виховної роботи з|із| операторами.
3) Значуще місце в успішній підготовці оперативного персоналу займають|позичають,посідають| вольові властивості, які є|з'являються,являються| типовими для багатьох видів діяльності, зокрема: цілеспрямованість, наполегливість, завзятість, рішучість, ініціативність, самостійність, витримка|витяг|, самовладання і ін. Тут важливе|поважне| місце займають|позичають,посідають| сформованість процесів емоційно-вольової регуляції діяльності і сформованість умінь самоорганізації діяльності, самокорегування| техніки виконання рухових актів, зосередженість на техніці виконання рухів і на ухваленні|прийнятті,прийманні| оптимальних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, включення|приєднання| прийомів самомобілізації [129, 161, 171, 183].
4) Як показують дослідження [64, 171, 172, 213], важливим|поважним| механізмом забезпечення високої надійності є|з'являється,являється| тренованість оператора. Тривале тренування і адаптація оператора до умов діяльності сприяють утворенню гнучких і міцних умінь, утворенню необхідних умовно-рефлекторних зв'язків між виникаючими ситуаціями і необхідними діями оператора. Тренування скорочують кількість помилок, що припускаються оператором, збільшують швидкість переробки інформації, зменшують розкид параметрів діяльності, знижують ступінь|міру| психічної напруженості і підвищують працездатність. Складну діяльність можна розчленувати на окремі дії або групи дій для роздільного тренування. Але|та| дробити діяльність на окремі операції, що не мають самостійної мети|цілі|, не можна. Частина|частка| діяльності, що відділяється для самостійної вправи, повинна складатися з дій по своїй психологічній структурі однакових з|із| діями в реальній трудовій діяльності. При навчанні|вченні| слід враховувати вплив попередньої діяльності на подальшу|наступну| (перенесення|перенос|), який має наступні|слідуючі| особливості: ефекти перенесення|переносу| мають динамічний (змінюються в часі); величина перенесення|переносу| залежить в першу чергу|передусім,насамперед| від ступеня|міри| засвоєння попереднього завдання|задачі|; перенесення|перенос| залежить від природи і тривалості тренування. Активність осіб, що навчаються|виучуваних| повинна бути пов'язана з рішенням розумових задач, самостійною переробкою матеріалу, пошуками відповідей.
5) Якості, які виявляються в процесі праці в комплексній характеристиці, яку можна визначити як індивідуальний стиль діяльності. Як правило, програма професійної підготовки не забезпечує формування деяких важливих|поважних| якостей, необхідних фахівцю|спеціалісту|. Деякі з них потім отримуються в процесі накопичення досвіду|досліду| роботи, деякі стають придбанням|надбанням| небагатьох. В результаті навіть серед робітників|робочих| однієї кваліфікації, серед операторів, що виконують одні обов'язки, можливі вельми|дуже| істотні|суттєві| відмінності.
6) До групи факторів|факторів| ефективності підготовки відносяться якості людини, які можна визначити як здібність до навчання|вчення| або, інакше кажучи, когнітивні якості: пам'ять, увага, уява, мислення і ін. Будь-яка професійно|професіонально| значуща для конкретної ситуації пізнавальна функція через недостатній рівень її розвитку і неадекватний прояв|вияву| може стати безпосередньою причиною помилкових дій майбутнього професіонала [217, 228].
В умовах стандартних термінів і програм навчання|вчення| не можна не зважати на те, що не всі люди можуть бути навчені|виучені| однаково успішно. Це залежить і від деяких особливостей нервової системи, і від рівня попередньої підготовки, і від якості методів навчання|вчення|. Але|та|, так чи інакше, у багатьох випадках виникає проблема оцінки можливості|спроможності| навчання|вчення| людей при існуючих методах і термінах до початку цього навчання|вчення|. Основна вимога до навчання|вчення| полягає в тому, щоб формовані навики|навички| по своїй психологічній структурі відповідали реальним трудовим навикам|навичкам|. Швидкість і якість процесу навчання|вчення| визначаються: правильністю вибору комплексу завдань|задач| і послідовності їх пред'явлення в процесі навчання|вчення|; ефективністю управління процесом навчання|вчення|; ефективністю контролю повчального за діями особи, що навчається|виучуваного|.
Основою процесу формування навиків|навичок| є|з'являються,являються| систематичні вправи. Їх відмінності|відзнаки| від простого повторення: прагнення особи, що навчається |виучуваного| підвищити якість виконуваної діяльності; її самоконтроль і облік|урахування| результатів, досягнутих на попередніх етапах; підвищення складності (поступовий перехід від менш складного до складнішого) залежно від результатів засвоєння; розподіл вправ в часі. Для підвищення ефективність тренування необхідне використання, співдружності різних органів чуття. При навчанні|вченні| диференціюванню сигнальних подразників необхідно в першу чергу|передусім,насамперед| виробляти тверде диференціювання подразників, що найбільш відрізняються один від одного. Якнайкращі|щонайкращі,найкращі| умови для закріплення матеріалу виникають при певній величині тимчасового інтервалу, що займає|позичає,посідає| проміжне положення|становище| між дуже|занадто| великою (руйнування зв'язків, що утворилися) і дуже|занадто| малою (розвиток стомлення).
7) Будь-яка система підготовки вимагає безперервного контролю її результатів. Особі, що навчається |виучуваному| слід пред'являти не підсумкову оцінку її роботи, а інформацію, що характеризує процес зміни параметрів керованого ним об'єкта, щодо|відносно| допустимих значень при безперервному характері|вдачі| діяльності, або сигнали «вірно - невірно» - при дискретному. Контроль підготовленості оператора повинен передбачати контроль результатів його роботи, а також контроль зміни його психофізіологічних характеристик. Для контролю підготовленості оператора застосовуються два методи оцінки: за нормативними показниками і за наслідками|за результатами| порівняння алгоритму роботи контрольованого оператора з|із| алгоритмом роботи підготовленого оператора в тих же умовах.
8) Одним з факторів|факторів| успішності професійної діяльності і підготовки операторів БЩК| ТЕС є|з'являється,являється| ефективність міжособистісного спілкування, уміння взаємодіяти з|із| людьми в процесі діяльності, яка сприяє адаптації до нової професії, орієнтування в ній, успішної і повнішої|цілковитої| реалізації потреб інтелектуального зростання|зросту| і особистісного розвитку. При комплектуванні групи операторів БЩК| ТЕС необхідно враховувати не тільки|не лише| індивідуально-психологічні якості кожної людини, але і можливі результати формування міжособистісних відносин, що обумовлені процесом взаємодії цих людей. При цьому може спостерігатися активне зіткнення|сутичка| принципів, установок, мотивів, еталонів поведінки, тобто прояв|вияв| протиборства, зіткнення|сутички|, а інакше кажучи, конфлікту або конфліктної ситуації.
Узагальнюючи вище сказане, необхідно відзначити, що незалежно від специфіки діяльності при організації підготовки операторів будь-якого профілю слідує|прямує|:
1) забезпечити необхідний рівень мотивації;
2) розподілити раціонально комплекс завдань|задач| за часом;
3) створити умови для позитивного перенесення|переносу| навиків|навичок|, виключити передумови виникнення негативного|заперечного| перенесення|переносу| і інтерференції навиків|навичок|;
4) забезпечити умови обміркованого засвоєння матеріалу, що пред'являється;
5) забезпечити своєчасну подачу інформації особі, що навчається про якість його роботи.
Процес засвоєння професійних знань і навиків|навичок| супроводжується|супроводиться| формуванням складної, ієрархічно організованої функціональної системи, що забезпечує реалізацію операторської діяльності. Цей процес, як указувалося|вказувалося| вище, багато в чому детермінований психофізіологічними і особистісними особливостями суб'єкта учбово-тренувальної діяльності, тому ефективність навчання|вчення| операторів значною мірою визначається тим, як враховуються індивідуально-психологічні особливості, і можливості|спроможності| направленої|спрямованої| корекції професійно|професіонально| важливих|поважних| якостей в період професійної підготовки, тобто її індивідуалізацією.
В даний час|нині| науково обґрунтовані принципи і методи індивідуалізації профпідготовки| операторів розроблені недостатньо, хоча необхідність таких розробок неодноразово підкреслювалася [28, 63, 64, 128, 217, 228]. Необхідність і зміст|вміст,утримання| індивідуалізації учбово-тренувальної діяльності осіб, що навчаються|виучуються| визначається за наслідками|за результатами| вхідного психофізіологічного контролю. При цьому виявляються психофізіологічні і особистісні особливості осіб, що навчаються|виучуються|, які сприяють або перешкоджають оволодінню професією. Відповідно до цього розробляються критерії по індивідуалізації профпідготовки| і профвідбору| в основі яких лежать практичні рекомендації і результати тестування по запропонованих методиках психодіагностичного комплексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова В. Н. Влияние характера мотивации на когнитивный и операциональный компоненты деятельности / Абрамова В. Н. // Вопросы психологии. - 1980. - № 2. - С. 100-106.
2. Абрамова В. Н. О психологической службе в атомной энергетике. Подбор и расстановка кадров / Абрамова В. Н. // Психологический журнал. - 1987. - Т. 1. - С. 71-80.
3. Абрамова В. Н. Формирование профессионально важных личностных качеств оператора АЭС / Абрамова В. Н., Белехов В. В. // Психологический журнал. - 1988. Т. 9, № 4. - С . 60-69.
4. Абрамова В. Н. Психологическое обеспечение кадровой службы атомной энергетики : автореф. диссертации на соискание ученой степени доктора психол. наук : спец. 19.00.03 «Психология труда; инженерная психология» / Абрамова В. Н. - Л., 1990. - 24 с.
5. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Абульханова-Славская К. А. М. : Наука, 1980. 334 с.
6. Абульханова К. А. Комплексное изучение человека / К. А. Абульханова, Ю. И. Александров, А. В. Брушлинский // Весник РГНФ. - 1996. - № 3. С. 11.
7. Авєршин А. О. Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук : 19.00.03 / Авєршин Андрій Олександрович Харків, 2005. - 219 с.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев СПб. : Питер, 2002. 282 с.
9. Анохин П. К. Опережающее отражение действительности / Анохин П. К. // Вопр. философии. 1962. - № 7. - С. 97-111.
10. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / Анохин П. К. - М. : Медицина, 1975. - 447 с.
11. Анохин П. К. Социальное и биологическое в природе человека / П. К. Анохин // Материалы симпозиума по соотношению биологического и социального в человеке. - М., 1975. - С. 301-318.
12. Анцыферова Л. И. Методологические принципы и проблемы психологии / Анцыферова Л. И. // Психологический журнал. 1982. - Т. 3, № 2. С. 3—17.
13. Артюх С. Ф. Основы автоматизированных систем управления энергогенерирующими установками электростанций / Артюх С. Ф., Дуэль М. А., Шелепов И. Г. Харьков : ООО «Знание LTD». 1988. - 334 с.
14. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / Архангельский С. И. - М. : Высшая школа, 1974. - 384 с.
15. А. с. 760166 СССР. Устройство для оценки деятельности операторов систем управления / Алексеев А.Е., Иванов В.И., Людвичек К.В. (СССР); опубл. 1980, Бюл. № 32.
16. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения ; [пер. с англ. / под ред. Ю. М. Забродина, Б. Ф.Ломова]. М. : Прогресс, 1980. 528 с.
17. Баевский Р. М. Прогнозирование состояния на грани нормы и патологии / Баевский Р. М. М. : Медицина, 1979. - 298 с.
18. Бандурка А. М. Психология управления / Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. - Харьков : ООО «Фортуна-пресс», 1998. 464 с.
19. Бандурка А. М. Юридическая психология / Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. - Х., 2001. 640 с.
20. Бандурка А. М. Психология управления / Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. - Харьков : Титул, 2007. - 532 с.
21. Бандурка А. М. Профессионализм и лидерство / Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. - Харьков : Титул, 2006. 578 с.
22. Барабаш В. И. Пути повышения психической надежности оперативного персонала / Барабаш В. И. // Энергетика и электрификация. - 1987. - № 4. С.51-53.
23. Басов М. Я. Избранные психологические произведения / Басов М. Я. - М. : 1975. 432 с.
24. Батаршев А. В. Психодиагностика способности к общению или как определить организаторские и коммуникативные качества личности / Батаршев А. В. - М. : Владос, 1999. 176 с.
25. Бачериков Н. Е. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. / Бачериков Н. Е., Воронцов Н. П., Добромиль Э. И. - К. : Здоров'я, 1988. 168 с.
26. Белоус В. В. Функциональная роль темпе­рамента в индивидуальной и совместной дея­тельности / Белоус В. В. // Вопросы психологии 1984. - № 4. - С. 102 - 106.
27. Белоус В. В. К исследованию влияния типов темпе­рамента на эффективность индивидуальной и совместной дея­тельности / Белоус В. В. // Вопросы психологии. 1986. - № 3. С. 113 - 120.
28. Береговой Г. Т. Психологические основы обучения человека-оператора готовности к действиям в экстремальных условиях / Береговой Г. Т., Пономаренко В. А. // Вопросы психологии 1983. - № 1. С. 23-32.
29. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность / Бернштейн Н. А. - М. : Наука, 1990. - 495 с.
30. Бобнева М. И. К проблеме надежности человека / Бобнева М. И. // О закономерных и случайных отказах в работе оператора. Л. : ЛГУ, 1964. С. 12-14.
31. Бобнева М. И. Техническая психология / Бобнева М. И. - М. : 1966. - 127 с.
32. Бодров В. А. Психофизиологические проблемы профессиональной надежности человека-оператора / Бодров В. А. // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М. : Наука, 1991. С. 111-121.
33. Бодров В. А. Информационный стресс в операторской деятельности / Бодров В. А., Обознов А. А., Турзин П. С. // Психологический журнал. 1998. Т. 19, № 5. С. 38-53.
34. Бодров В. А. Психология и надежность : человек в системах управления техникой / Бодров В. А., Орлов В. А. М. : Издательство «Институт психологии РАН», 1998. 285 с.
35. Бодров В. А. Информационный стресс / Бодров В. А. М. : ПЭР СЭ, 2000. 352 с.
36. Бодров В. А. Система психической регуляции стрессоустойчивости человека-оператора / Бодров В. А., Обознов А. А. // Психологический журнал. 2000. - № 4. С. 32-40.
37. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности / Бодров В. А. - М