Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій : Психолого-организационные детерминанты самоактуализации менеджеров коммерческих организаций

Краткое описание

Інститут психології ім. Г. С. Костюка
АПН України

На правах рукопису

Ткалич Маріанна Григорівна

УДК 159.923: [658.8:005]

Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій

19.00.10 організаційна психологія; економічна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Карамушка Людмила Миколаївна,
доктор психол. наук, професор

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................4
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ........12
1.1. Сутність самоактуалізації особистості та рівні її розвитку........................12
1.2. Особливості самоактуалізації особистості в професійній діяльності........30
1.3. Самоактуалізація менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та її психолого-організаційні детермінанти................48
Висновки до першого розділу..................................................................................74
Розділ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.................76
2.1. Мета, завдання, методика та організація констатуючого етапу дослідження................................................................................................................76
2.2. Особливості самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності..............................................89
2.3. Аналіз основних психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.........................................................................................111
Висновки до другого розділу.................................................................................143
Розділ 3 ПСИХОЛОГО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ТРЕНІНГ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ МЕНЕДЖЕРІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ПРОФЕСІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ .........................................................................146
3.1. Мета, завдання, принципи та організація формуючого етапу дослідження..............................................................................................................146
3.2. Зміст та структура психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів комерційних організацій....................................................................155
3.3. Аналіз результатів експериментального впровадження тренінгової програми...................................................................................................................172
Висновки до третього розділу................................................................................183
ВИСНОВКИ.............................................................................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................191
ДОДАТКИ................................................................................................................208

ВСТУП

Актуальність дослідження. Ефективність діяльності сучасних організацій обумовлена не лише технологіями організації професійної діяльності і ведення бізнесу, але і психологічними факторами. Саме вони в сприятливих умовах дають якісний імпульс розвитку організації, забезпечують її інтенсивне зростання, яке здійснюється, насамперед, на рівні зміни особистісних настановлень менеджерів цих організацій.
Одна з характерних особливостей діяльності організацій в умовах сьогодення полягає в тому, що ефективність діяльності, ріст і масштаби організаційних досягнень залежать від рівня самоактуалізації менеджерів організацій. У зв’язку з цим, постає питання про необхідність виявлення особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та психолого-організаційних детермінант цього процесу. Особливо це стосується менеджерів середнього рівня управління, які займають одну з провідних позицій в організації.
Аналіз зарубіжної літератури свідчить про те, що проблема самоактуалізації особистості досить глибоко представлена у роботах багатьох авторів, які присвячені аналізу якісних характеристик цього процесу, його змісту та рівнів (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, К. Хорні, Е. Шостром, К.Г. Юнг). Ідеї особистісного зростання в напрямку самоактуалізації знайшли широке відображення в роботах російських (К.А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Б.Г. Ананьєв, О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Л.О. Коростильова, Б.Ф. Ломов, А.К. Осницький, А.О. Реан) та українських (Г.О. Балл, З.Г. Кісарчук, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.О. Татенко, О.М. Ткаченко, Н.В. Чепелєва, О.П. Щотка) вчених.
Особливості діяльності менеджерів в сучасних організаціях, зокрема, пошук ними нових форм реалізації своїх здібностей і потенційних можливостей відображено в наукових дослідженнях В.С. Агапова, Т.Ю. Базарова, О.І. Бондарчук, О.М. Борисової, І.В. Ващенко, О.В. Винославської, М. Вудкока, А.О. Деркача, О.П. Єгоршина, В.Г. Зазикіна, Л.М. Карамушки, Г.В. Ложкіна, Л.М. Мітиної, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Третьяченко та ін.
Що ж до особливостей діяльності менеджерів вітчизняних комерційних організацій, то ця проблема знайшла певне відображення в роботах Т.В. Зайчикової, Л.М. Карамушки, Н.Л. Коломінського, Г.В. Ложкіна та ін.
Однак, проблема самоактуалізації менеджерів вітчизняних комерційних організацій та психолого-організаційних детермінант цього процесу не була поки що предметом спеціального наукового дослідження.
Соціальна значущість проблеми самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та її недостатня наукова розробка зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: Психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів комерційних організацій”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: „Теоретико-методологічні основи психологічної підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій” (реєстраційний номер 0100U000100), 2000-2004 рр. та „Психологічні основи діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (реєстраційний номер 0105U000271), 2005-2007 рр. Тему дисертаційного дослідження затверджено на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 12 від 2.12.2002) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).
Об’єкт дослідження самоактуалізація особистості.
Предмет дослідження особливості самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей, змісту, структури та психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій, а також у визначенні психологічних умов підвищення рівня самоактуалізації.
Гіпотеза дослідження містить такі припущення:
1) рівень самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій обумовлений: а) детермінантами особистості менеджера (психологічними особливостями, пов’язаними з віком і ґендером); б) детермінантами управлінської діяльності (задоволеністю менеджерів професійно-управлінською діяльністю); в) детермінантами діяльності організації, в якій працює менеджер (сферою діяльності комерційної організації);
2) підвищення рівня самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності може відбуватися завдяки впровадженню психолого-управлінського тренінгу (як технології психологічної допомоги менеджерам середнього рівня комерційних організацій), який спрямований на забезпечення таких психологічних умов: а) формування та систематизація уявлень менеджера про процес самоактуалізації особистості; б) оцінка менеджером власних професійних досягнень, можливостей самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності; в) аналіз менеджером психолого-організаційних детермінант самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності, визначення позитивних та негативних аспектів впливу цих детермінант.
У відповідності до мети і гіпотези в роботі поставлено такі завдання:
1. Розкрити сутність самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.
2. Визначити рівень самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій та психолого-організаційні детермінанти, що впливають на нього.
3. Розробити та експериментально апробувати психолого-управлінський тренінг самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності.
Методологічна та теоретична основа дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення системного підходу до становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко), діяльнісний підхід до розгляду особистості як активного суб’єкта власного розвитку (К.О. Абульханова-Славська, О.М. Леонтьєв) та загальні психологічні принципи (системності, детермінізму, розвитку, активності та ін.).
Значну роль у визначенні змісту та структури процесу самоактуалізації як психологічного феномену відіграли фундаментальні (А. Маслоу, Г. Олпорт, К.Р. Роджерс, К. Хорні, К.Г. Юнг) та сучасні (Г.О. Балл, С.Л. Братченко, Л.О. Коростильова, А.К. Осницький) дослідження.
Визначення особливостей самоактуалізації особистості в професійній діяльності базувалося на роботах А.А. Бодальова, В.Г. Зазикіна, Л.М. Мітіної, Л.М. Ожигової, А.О. Реана, Н.В. Самоукіної, О.П. Щотки.
В основу дослідження самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності покладено концепцію психологічного забезпечення управління сучасними вітчизняними організаціями Л.М. Карамушки.
Для визначення ролі самоактуалізації менеджерів в діяльності сучасних організацій істотне значення відіграли роботи, в яких відображені теоретико-методологічні основи управління сучасними організаціями (В.С. Агапов, Т.Ю. Базаров, О.І. Бондарчук, А.О. Деркач, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, Л.Е. Орбан-Лембрик).
Суттєве значення для розробки психолого-управлінського тренінгу менеджерів комерційних організацій відіграли роботи, присвячені формам активного психологічного навчання (В.О. Татенко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко). Створення програми психолого-управлінського тренінгу було здійснено з урахуванням технологій роботи практичних та організаційних психологів, які представлені у роботах Г.Х. Бакірової, А.М. Гуревич, Л.В. Сидоренко, К. Фопеля, а також розроблені у рамках діяльності лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Організація та методи дослідження. Для перевірки гіпотези і розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти, тестування, анкетування, методи математичної статистики.
Дослідно-експериментальна робота проводилась в три етапи упродовж 2002-2005 рр.
На першому етапі (2002 р.) було здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми, розроблено програму емпіричного дослідження.
На другому етапі (2003-2004 рр.) було вивчено рівень самоактуалізації менеджерів та проаналізовано психолого-організаційні детермінанти, що впливають на її розвиток. Було використано такі методи дослідження: а) тестування, спрямоване на визначення загального рівня особистісної самоактуалізації менеджерів комерційних організацій та її складових („Самоактуалізаційний тест” (САТ) Л.Я. Гозмана, М.В. Кроз, М.В. Латинської); б) анкетування з проблеми самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та проблем задоволеності менеджерів їх професійно-управлінською діяльністю (використовувалися анкети, розроблені автором). Отримані дані оброблялися за допомогою пакету статистичної обробки даних SPSS (12 версія) та піддавались змістовому якісному аналізу.
На третьому етапі (2005 р.) було розроблено психолого-управлінський тренінг самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності та здійснено його експериментальну перевірку. Був використаний комплекс інтерактивних технік (групова дискусія, „мозкові штурми”, рольові ігри, міні-лекції та ін.).
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в низці комерційних підприємств м. Запоріжжя, які належать до різних сфер діяльності (сфери промислового виробництва, рекламно-поліграфічної сфери, торгівельно-виробничої сфери (виготовлення та реалізація товарів швидкого обігу). Дослідженням було охоплено 214 менеджерів середнього рівня.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням емпіричних методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; статистичним аналізом отриманих даних; якісним аналізом отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у: а) визначені психологічних особливостей самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності; б) розкритті змісту та структури самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінський діяльності; в) вивченні рівнів самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій та її психолого-організаційних детермінант; г) визначенні психологічних умов підвищення рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій; д) розробці психолого-управлінського тренінгу самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у можливості використання отриманих результатів дисертаційного дослідження: а) при організації ефективної підготовки менеджерів середнього рівня комерційних організацій; б) для розробки індивідуальних програм особистісно-професійного розвитку менеджерів середнього рівня комерційних організацій; в) при підготовці організаційних психологів до роботи з персоналом та менеджерами комерційних організацій.
Результати дослідження знайшли практичне втілення протягом 2004-2005 рр. в процесі викладання навчальних курсів „Організаційна психологія”, „Технології роботи організаційних психологів”, „Ґендерна психологія” для студентів факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету (див. довідку про впровадження № 01-09/658 від 14.04.2006). Окрім того, результати дослідження було впроваджено протягом 2005-2006 рр. в низці комерційних організацій м. Запоріжжя в ТОВ „Граффіті” (див. довідку про впровадження № 12-04 від 12.04.2006) та ТОВ „КИТ-1” (див. довідку про впровадження № 24-03 від 24.03.2006).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Результати дисертаційної роботи доповідалися автором на всеукраїнських та міжнародних наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях та семінарах в Україні: „Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології” (Київ, 2002 р.); VІ Костюківські читання „Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003 р.); „Міжкультурні комунікації: діалог та співробітництво” (Алушта, 2003 р.); „Управління конфліктами в сучасних організаціях” (Київ, 2003 р.); „Синдром „професійного вигорання” у вчителів: гендерні аспекти” (Київ, 2004 р.); 1st International Workshop Organizational, Work and Economical Psychology in Ukraine in the Context of European Integration” (Kyiv, 2004); „Професійний стрес, синдром „вигорання” та професійна кар’єра в закладах середньої освіти: гендерні аспекти” (Кам’янець-Подільський, 2004 р.); „Впровадження навчальних програм з гендерних проблем у вищій школі: досвід і перспективи” (Київ, 2004 р.); „Гендерне виховання молоді” (Запоріжжя, 2004 р.); „Психологічні основи підготовки менеджерів, персоналу організацій та організаційних психологів” (Умань, 2005 р.); „Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 2005 р.).
Результати дисертаційного дослідження також представлялись за кордоном на ХІІ Європейському конгресі з організаційної психології та психології праці (Туреччина, Стамбул, 2005 р.) та міжнародній конференції з поведінкової економіки та економічної психології (Франція, Париж, 2006 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у розділі навчального посібника, навчальній програмі, 6 статтях (серед яких 5 у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України), 3 тезах виступів на науково-практичних конференціях та конгресах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (206), додатків (14). Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 21 таблицю і 16 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Самоактуалізація особистості це цілісний, багатосторонній, багатофакторний процес, в ході якого здійснюється реалізація й подальший розвиток особистісного потенціалу.
2. Самоактуалізація особистості в професійній діяльності має свою специфіку, а саме лежить в основі професійного розвитку як динамічного і безупинного процесу самопроектування. Професійна самоактуалізація зв'язана з певними цінностями особистості, з вирішенням особистісних протиріч, зі зміною мотиваційної сфери, з появою внутрішньої потреби у формуванні певної професійної стратегії, плануванні кар’єри. Самоактуалізація в професійній сфері також тісно пов’язана з питаннями соціального призначення, професійного зростання, досягнення високого рівня професіоналізму та професійної компетентності. Визначено місце самоактуалізації в професійній діяльності особистості на рівні професійного розвитку. Розроблено загальну модель самоактуалізації в професійній діяльності, головними компонентами якої є ресурс, процес та результат самоактуалізації, кожен з яких має свою специфіку, обумовлену конкретним видом діяльності.
3. Самоактуалізація менеджерів середнього рівня комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності це процес реалізації особистісно-професійного потенціалу менеджера (з використанням доступних йому управлінських, організаційних, суспільних ресурсів) з метою досягнення особистісної та професійно-управлінської зрілості, примноження організаційних та суспільно-корисних здобутків.
4. Модель самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності складається з трьох основних компонентів, до яких належать ресурс, процес та результат. До ресурсів належать: ресурси особистості менеджера (особистісно-професійний потенціал); ресурси управлінської діяльності; ресурси організації, в якій працює менеджер; ресурси суспільства. Процес самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності включає такі основні етапи: 1) самовизначення; 2) самовираження; 3) особистісна самоактуалізація; 4) досягнення професійного „акме”. Результатами самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності є досягнення особистісної та професійно-управлінської зрілості, організаційні досягнення, соціально-корисні досягнення.
5. До психолого-організаційних детермінант самоактуалізації відносяться ресурси цього процесу, а саме особистісний, управлінський, організаційний, соціальний потенціал, які обумовлюють розвиток процесу самоактуалізації. Серед них більшої уваги потребують, на наш погляд, такі детермінанти: 1) вікові й гендерні особливості (особистісні ресурси); 2) задоволеність менеджерів професійною діяльністю (управлінські ресурси); 3) сфера діяльності комерційної організації (організаційні ресурси).
6. Результати констатуючого експерименту показали, що переважна більшість менеджерів комерційних організацій мають недостатньо високий рівень самоактуалізації. Основними позитивними моментами в розвитку самоактуалізації менеджерів середнього рівня комерційних організацій є достатньо високі показники рівня розвитку ціннісних орієнтацій, позитивних уявлень про природу людини, самоповаги та сінергії. Основними недоліками виявилися: відсутність достатньої гнучкості поведінки; низький рівень самосприйняття; недостатня сензитивність та спонтанність; низький рівень розвитку пізнавальних потреб.
7. Дослідження показало, що самоактуалізація в професійно-управлінській діяльності є досить значущою для менеджерів середнього рівня комерційних організацій. Серед умов, важливих для самоактуалізації в професійно-управлінської діяльності менеджерів, більш вагомими виявилися соціально-побутові, які стосуються: а) стосунків в сім’ї (гарні стосунки з дітьми та батьками; гармонія у стосунках з чоловіком чи дружиною); б) матеріально-побутових умов життя (матеріальна забезпеченість; відсутність побутових проблем). Менш вагомими особистісно-професійні, які стосуються: а) особистості (гармонія у ставленні до самого себе) та професійної діяльності (наявність цікавої, творчої роботи); б) інших сфер життєдіяльності (захопленість яким-небудь заняттям, наявність хобі, достатня кількість вільного часу).
8. Вивчення поглядів менеджерів комерційних організацій на процес самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності показало, що ці погляди відображають такі аспекти самоактуалізації: 1) кар’єрно-економічний (можливість заробляти більше, просунутися службовими сходами та сприяти реалізації цілей організації, разом зі своїми професійними цілями); 2) соціально-організаційний (самоактуалізація як надання можливості просуватися своїм підлеглим та участь за допомогою своєї професійної діяльності, разом із своєю організацією, у реалізації соціальних програм; 3) особистісно-професійний (самоактуалізація як досягнення високого рівня професійної кваліфікації та компетентності). Це свідчить про те, що соціально-організаційний аспект самореалізації менеджерів, на відміну від власне особистісного (кар’єрно-економічного та особистісно-професійного), розвинутий значно менше та потребує певного посилення.
9. Аналіз психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності здійснювався на трьох рівнях: макрорівні (сфера діяльності комерційної організації, мезорівні (задоволеність менеджерів професійно-управлінською діяльністю) та мікрорівні (психологічні особливості менеджерів: гендерні та вікові).
10. Дослідження психолого-організаційних детермінант макрорівня виявило наявність статистично значущих зв’язків між рівнем самоактуалізації менеджерів та сферою діяльності комерційної організації. Менеджери рекламно-поліграфічної сфери, порівняно з менеджерами торгівельно-виробничої сфери, і, особливо, менеджерами промислової сфери, мають більш високий рівень самоактуалізації особистості, оцінюють можливості самоактуалізації в професійно-управлінській діяльності більш позитивно, вважають самоактуалізацію (як особистісну, так і професійну) дуже важливою у своєму житті, намагаються сприяти реалізації цілей організації, в якій працюють, підтримують професійні прагнення підлеглих.
11. Вивчення психолого-організаційних детермінант мезорівня встановило наявність статистично значущого зв’язку між високим рівень привабливості для менеджерів професійно-управлінської діяльності (як однієї із провідних характеристик задоволеності цією діяльністю) та високим рівнем значущості для них самоактуалізації, а також між задоволеністю професійним положенням (також однією із провідних характеристик задоволеності) та високою оцінкою менеджерами можливостей самоактуалізації в комерційній організації. Отже, задоволеність менеджерів комерційних організацій професійною діяльністю сприяє підвищенню рівня їх самоактуалізації.
12. Вивчення психолого-організаційних детермінант мікрорівня виявило існування наступних ґендерних особливостей самоактуалізації менеджерів комерційних організацій: за загальним рівнем особистісної самоактуалізації практично не спостерігається відмінностей між менеджерами-чоловіками та менеджерами-жінками. Разом з тим, сімейний стан жінок та чоловіків-менеджерів має різний вплив на рівень їх особистісної самоактуалізації: подружнє життя більш позитивно впливає на рівень самоактуалізації чоловіків-менеджерів і менш позитивно на самоактуалізацію жінок-менеджерів.
Дослідження виявило наявність статистично значущого зв’язку між рівнем самоактуалізації менеджерів комерційних організації та їх віковими особливостями: найвищий рівень самоактуалізації зафіксовано у менеджерів від 25 до 34 років, найнижчий у менеджерів від 45 до 54 років. Отже, сензитивним для підвищення рівня самоактуалізації менеджерів комерційних організацій в професійно-управлінській діяльності є наймолодший вік від 25 до 34 років, що пояснюється активним соціальним, професійним та індивідуальним розвитком особистості в цьому віковому періоді.
13. На етапі формуючого експерименту використовувався психолого-управлінський тренінг, який розглядається як технологія роботи з управлінським персоналом організацій, яка полягає у тому, що тренінг є методом групової психологічної роботи з менеджерами організацій, який передбачає моделювання професійно-управлінських ситуацій, адекватних тим, що виникають в процесі реальної професійної діяльності менеджерів і не можуть бути вирішені на основі стандартних технологій роботи, а також активне включення учасників тренінгу в аналіз та розв’язання цих ситуацій.
14. Програма психолого-управлінського тренінгу зосереджена навколо 1) особистісної самоактуалізації менеджерів; 2) самоактуалізації менеджерів в професійно-управлінській діяльності; 3) психолого-організаційних детермінант самоактуалізації менеджерів.
15. Аналіз результатів експериментального впровадження тренінгу показав, що розроблена нами тренінгова програма забезпечила реалізацію таких психологічних умов розвитку самоактуалізації менеджерів комерційних організацій: 1) формування та систематизація уявлень про процес самоактуалізації особистості; 2) оцінки власного потенціалу, визначення шляхів подальшого саморозвитку, самовдосконалення особистості; 3) аналіз власних особистісних та професійних досягнень, визначення резервів подолання перешкод на шляху професійного зростання, професійно-управлінської самоактуалізації; 4) аналіз інформації про основні психолого-організаційні детермінанти самоактуалізації менеджерів в управлінській діяльності: а) усвідомлення негативного впливу гендерних стереотипів на можливості професійно-управлінської самоактуалізації, усвідомлення наявності тісного взаємозв’язку між кар’єрою та сімейним життям; б) врахування особливостей здійснення професійно-управлінської діяльності в різні вікові періоди; 5) усвідомлення найсуттєвіших переваг та недоліків у діяльності комерційної організації, які позначаються на розвитку організації та на самоактуалізації менеджера.

Перспективи подальшого дослідження проблеми автор вбачає у розробці комплексної програми особистісно-професійного розвитку менеджерів комерційних організацій, яка включатиме як психолого-управлінський тренінг, так і психолого-організаційне консультування керівників та персоналу комерційних організацій з проблем самоактуалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. М.: Академический Проект, 2000. 624 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
3. Агапов В.С. Я-концепция в структуре управленческой деятельности. М.: ГУУ, 1999. 56 с.
4. Агапов В.С. Я-концепция как интегративная основа личности и деятельности руководителя. М.: МОСУ, 2000. 30 с.
5. Адлер А. О невротическом характере. - СПб.: АСТ, 1997. 388 с.
6. Акмеология: Учебник / Под ред. А.А. Деркача. -М.: Изд-во РАГС, 2002. 681 с.
7. Алешина Ю.Е., Борисов И. Полоролевая дифференциация как комплексный показатель отношения супругов // Вестник МГУ, Сер. № 14 - Психология. 1989. №2. С. 44-53.
8. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчиной и женщиной // Вопросы психологии. 1991. №4. С. 74-82.
9. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психол. труды. — М: Моск. психолого- социальный ин-т., 1996. 384 с.
10.Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды в 2т. М.: Педагогика, 1980. 230 с.
11.Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1997. 380 с.
12.Анастази А. Дифференциальная психология. - М.: ЭКСМО, 2001. 700 с.
13.Анисимов О.С., Деркач А.А. Основы общей и управленческой акмеологии. М.: РАГС, 1995. 234 с.
14.Анцыферова Л.И. Психология личности как открытой системы // Вопросы психологии. 1970. № 5. С. 168-177.
15.Анциферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопросы психологии. 1973. №4. С. 173-180.
16.Анциферова Л.И. Архетипическая теория развития личности К. Г. Юнга. // Психологический журнал. 2000. №3. С. 14-23.
17.Арлоу Дж. Психоанализ // Журнал практической психологии и психоанализа. 2000. № 2. С. 23 34.
18.Бабаева Л.В., Чирикова А.Е. Женщины в бизнесе // Социологические исследования. 1996. № 3. С. 48 62.
19.Базаров Т.Ю. Управление персоналом развивающейся организации. М.: ИПК ГС, 1996. 362 с.
20.Базаров Т.Ю, Беков Х.А., Аксенова Е.А. Методы оценки управленческого персонала государственных и коммерческих структур. М.: ИПК ГС, 1995. 216 с.
21.Бакирова Г.Х. Тренинг управления персоналом. СПб.: Речь, 2004. 400 с.
22.Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К.: Ровесник 1993. 32 с.
23.Баранова Г.В., Кобзева В.В. Посттренинговое сопровождение персонала. СПб.: Речь, 2003. 128 с.
24.Басов М.Я. Проблема развития человека // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М.: МГУ, 1980. С. 167-184.
25.Берн Ш.М. Гендерная психология. СПб.: Нева, 2001. 320 с.
26.Бизнес-тренинг: идеи и методы / Под. ред. А.Ж. Моносовой. СПб.: Речь, 2004. 192 с.
27.Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Междунар. Пед. Акад., 1995. 328 с.
28.Бодалев А.А. О феномене акме и некоторых закономерностях его формирования и развития. // Мир психологии. 1995. № 3. С. 1217.
29.Бодалев А.А. Изучение взрослого человека важная задача акмеологической науки. М.: РАГС, 1996. 167 с.
30.Большаков В.Ю. Психотренинг: Социодинамика, упражнения, игры. СПб.: Социально- психологический центр, 1996. 380 с.
31.Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика. СПб.: Питер, 2002. 416 с.
32.Бондарчук О.І. Психологічні проблеми підготовки менеджерів у системі післядипломної освіти до управління конфліктами в освітніх організаціях // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Ч.10. С. 8-11.
33.Бондарчук О.І. Психологічні аспекти гендерної просвіти керівників освітніх організацій // Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Ч.11. С. 33-37.
34.Бондарчук О.І., Ткалич М.Г. Гендерні ролі, гендерні стереотипи як чинник професійного стресу та синдрому „професійного вигорання” особистості. // Синдром „професійного вигорання” та професійна кар’єра працівників освітних організацій: гендерні аспекти. / За наук. ред С.Д. Масименка та ін. К.: Міленіум, 2004. С. 92-100.
35.Борисова Е.М., Логинова Г.П., Мдивани М.О. Диагностика управленческих способностей // Вопросы психологии. 1997. №2. С. 19-25.
36.Боровинская Л.В., Фролов Ю.И. Кризис тридцати лет и модели поведения женщины // Психология зрелости и старения. 2001. №4 С. 5-27.
37.Братченко С.Л., Миронова М.Р. Личностный рост и его критерии // Психологические проблемы самореализации личности. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1997. С. 76-93.
38.Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. М. Воронеж, 1996. 392 с.
39.Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002. 608 с.
40.Василевский Ю.Л. Опыт разработки теста для оценки работников организации // Журнал прикладной психологии. 2001. №3. С. 37-60.
41.Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. М.: «Ось-89», 2001. 224 с.
42.Велихов Е.П., Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода // Вопросы психологии. 1988. №11. С. 3-31.
43.Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. М.: Юристъ, 1998. 496 с.
44.Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. 252 с.
45.Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студ. вузов / Под ред. М.В. Гамезо М.: Педагогическое общество России, 2003. 512 с.
46.Воломеев С.А. Профессия как фактор самореализации личности: Дис канд. филос. наук: 09.00.11 М.,1998. 154 с.
47.Гаврилица О.А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии. 1998. №4. С.65-70.
48.Гаврикова Н. Гендерный конфликт: дискриминация женщин на рабочем месте // Социальный конфликт. 2001. №2. С. 52-65.
49.Галажинский Э.В. Ригидность как общесистемное свойство человека и самореализация личности // Материалы конференции "Человек в психологии: ориентиры исследований в новом столетии". Караганда: Каргу, 2001. С. 38-48.
50.Гвоздева Е.С., Герчиков В.И. Штрихи к портрету женщин-менеджеров // Социологические исследования. 2000. №11 С.36-44.
51.Генкин Б.М. Экономика и социология труда. М.: Норма-Инфа, 1999. 374 с.
52.Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х. Организации: поведение, структура, процессы. М.: ИНФРА-М, 2000. 662 с.
53.Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения // Вопросы психологии. 1994. № 3. С. 43-52.
54.Говорун Т., Кікінежді О. Cтать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга, 1999. 384 с.
55.Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навч. посібник. К.: „Академія”, 2004. 308 с.
56.Гуревич А.М. Ролевые игры и кейсы в бизнес-тренингах. СПб.: Речь, 2004. 144 с.
57.Деркач А.А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека. М. РАГС, 1999-2001 61 с.
58.Деркач А.А. Методолого-прикладные основы акмеологических исследований. М.: РАГС, 1999. 45 с.
59.Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях. М.: РАГС., 1998. 159 с.
60.Деркач А.А., Зазыкин В.Г. Акмеология: учебное пособие. СПб.: Питер, 2003. 256 с.
61.Деркач А.А., Орбан Л.Э. кмелогические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. М.: РАГС, 1995. 208 с.
62.Дерманова И.Б., Коростылева Л.А. Некоторые аспекты феномена самореализации. СПб.: 1997. 278 с.
63.Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 618 с.
64.Дружинин А.Е., Замулин А.Л. Тренинг продаж. СПб.: Речь, 2004. 224 с.
65.Егоршин А.П. Управление персоналом. Н. Новгород: НИМБ, 2001. 720 с.
66.Емельянов А.Л. Повышение профессионализма управленческой деятельности. М.: МААН, 1997. 215 с.
67.Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методические основы социально-психологического тренинга. Л., 1983. 183 с.
68.Зайцева Т.В. Теория психологического тренинга: психологический тренинг как инструментальное действие. - СПб.: Речь, М.: Смысл, 2002. 56 с.
69.Зазыкин В.Г. Акмеографический подход в развитии профессионализма гос. служащих. М.: РАГС,1999. 36 с.
70.Занковский А.Н. Организационная психология: Учеб. пособие для вузов. М.: Флинта: МПСИ, 2000. 648 с.
71.Захаров В.П. Практические рекомендации по ведению групп социально-психологического тренинга: методическое указание. Л.: ЛГУ 1990. 94 с.
72.Захаров В.П., Хрищева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. Л.: ЛГУ, 1989. 156 с.
73.Зобов Р.А., Келасьев В.Н. Самореализация человека: введение в человекознание. СПб.: СПбГУ, 2001. 280 с.
74.Иванов Г.В. Технология применения метода интервью при отборе персонала. // Справочник по управлению персоналом. 2002. №6. С.100-109.
75.Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2003. 544 с.
76.Инструменты развития бизнеса: тренинг и консалтинг / Под ред. Кроль Л., Пуртова Е. М.: Класс, 2001. 454 с.
77.Исаев Е.И., Слободчиков В.И. Возрастная психология // Вопросы психологии. 1998. №5. С. 27-34.
78.Кандаурова Т.И. Социальный стереотип женщины как «неполноценного работника». // Психология зрелости и старения. 2004. №1. С. 82-89.
79.Карамушка Л.М. Психологія управління (на матеріалі діяльності освітніх організацій): Навчальний посібник К.: Київський міжнародний університет, 2002. 268 с.
80.Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. К.: Ніка-центр, 2000. 332 с.
81.Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. К.: Либідь, 2004. 424 с.
82.Карамушка Л.М. Поняття про організації та їх основні функції // Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб./ За наук. ред. Л.М. Карамушки. К.:Фірма „ІНКОС”, 2005. С. 19-27.
83.Карамушка Л.М., Малигіна М.П. Використання інтерактивних технік у процесі підготовки менеджерів та персоналу освітніх організацій до управління: Методичні рекомендації. К.-Рівне, 2003. 20 с.
84.Карамушка Л.М., Чебатарьова О. А. Соціально-психологічний аналіз діяльності менеджерів середнього рівня управління українських організацій. // Актуальні проблеми психології. Том. І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2002, частина 4. С. 209
85.Кауфман Й. Аналитическая психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. 2003, № 3. С. 42-57.
86.Кесслер-Хэррис Э. Женский труд и социальный порядок. // Антология гендерной теории. Минск: Пропилеи. 2000. С. 171-189.
87.Киселева М. К социально-психологическому портрету менеджеров-мужчин и менеджеров-женщин // Российский экономический журнал, № 10, 1996. С. 3239.
88.Клищевская М.В. Сознательная смена профессии в контексте профессионального развития. // Вестник МГУ Сер.14 Психология. 2000. №4. С. 65-76.
89.Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
90.Корнієнко А.А. Задоволеність працею як психосоціальна детермінанта успішності наукової діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2001. — 18 с.
91.Коростылева Л.А. Проблема самореализации личности в системе наук о человеке. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та., 1997. 253 с.
92.Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения. СПб.:Изд-во С.-Петерб. ун-та., 2000. 292 с.
93.Коростылева Л.А. Психология самореализации личности. Основные сферы жизнедеятельности: Дис.. д-ра психол. наук: 19.00.01. СПб., 2001. 419 с.
94.Куттер П. Современный психоанализ. СПб.: «Б.С.К.», 1997. 351 с.
95.Лавриненко Н.В. Женщина: самореализация в семье и обществе (Гендерный аспект). К.: ВИПОЛ, 1999. 172 с.
96.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, - 1975. 231 с.
97.Леонтьев Д.А. Развитие идеи самоактуализации в работах А. Маслоу. // Вопросы психологии. 1987. — №3. С. 150 158.
98.Личность. Внутренний мир и самореализация: Идеи, концепции, взгляды / Авт.-сост. Ю. Н. Кулюткин, Г. С. Сухобская. СПб. : Тускарора, 1996. 174 с.
99.Ломов Б.Ф. Личность в системе общественных отношений.// Психологический журнал. 1981. т.2.
100. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 1996. 688 с.
101. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. М.: Когито-центр, 2001. 251 с.
102. Марков В.Н. Личностно-профессиональный потенциал управленца и его оценка. М.: РАГС, 2001. 271 с.
103. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Знание, 1996. 246 с.
104. Маслов С.Н. Рефлексивно-инновационный практикум как средство развития творческого потенциала руководителя. 1994. 184 с.
105. Маслоу А. Психология бытия. — М.: Ваклер, 1997. 300 с.
106. Маслоу А.Г. Мотивация и личность. СПб: Евразия, 1999. 478 с.
107. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. М.: Смысл, 1999. 425 с.
108. Мекон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: Дело, 2000. 704 с.
109. Мидор Б., Роджерс К. Личностно-центрированная терапия // Журнал практической психологии и психоанализа. 2002, № 4. С.36-49.
110. Минигалиева М.Р. Гендерные проблемы взрослости: ценности, способы понимания себя и мира. Модели общения // Психология зрелости и старения. 2001. №2. С.42-61.
111. Минигалиева М.Р. Взрослый в семье и на работе: гендерный контекст проблемы // Психология зрелости и старения. 2001. №3. С. 5-19.
112. Митина Л.М. Личностное и профессиональное развитие человека в новых социально-экономических условиях // Вопросы психологии. 1997. №4. С. 28-38.
113. Митина Л.М. Психология конкурентноспособной личности. М.: Московский психолого-социальный институт, 2002. 400с .
114. Митина О.В., Петренко В. Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения. // Вопросы психологии. 2000. №1. С. 68-86.
115. Моисеев А.А., Завьялова Ж.В. Работа с возражениями и сопротивлениями. СПб.: Речь, 2004. 96 с.
116. Мосак Г. Адлерианская психотерапия // Журнал практической психологии и психоанализа. 2000. № 4. С. 24-39.
117.&nb