ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАР'ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ карьерных ориентаций ВОЕННОСЛУЖАЩИХ



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАР'ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ карьерных ориентаций ВОЕННОСЛУЖАЩИХ
  • Кол-во страниц:
  • 185
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА
    АПН УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    ПОПЛАВСЬКА АНЖЕЛІКА ПЕТРІВНА

    УДК 159.922.27: 355.1(048)



    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
    КАР'ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

    19.00.10 організаційна психологія; економічна психологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук

    Науковий керівник
    Карамушка Людмила Миколаївна
    доктор психологічних наук, професор





    Київ 2006









    ЗМІСТ
    ВСТУП.3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕН-НЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КАР'ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ................................11
    1.1. Психологічний аналіз професійної кар'єри особистості в організації...11
    1.2. Психологічні особливості професійної кар'єри у військових організаціях..33
    1.3. Кар'єрні орієнтації як чинник здійснення професійної кар'єри
    військовослужбовців.......................58
    Висновки до розділу 1..........70
    РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КАР'ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖ-БОВЦІВ.................73
    2.1. Мета, завдання, методика та етапи констатуючого експерименту.73
    2.2. Основні типи кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та їх взаємо-зв’язок з особистісними характеристиками військовослужбовців..84
    2.2.1. Основні типи кар'єрних орієнтацій військовослужбовців..84
    2.2.2. Відмінності рівня розвитку особистісних якостей військовослуж-
    бовців залежно від типу їх кар'єрних орієнтацій.......................89
    2.2.3.Відмінності рівня розвитку особистісних якостей різних категорій військовослужбовців (молодших та старших офіцерів) залежно від типу їх кар'єрних орієнтацій............................................100
    2.3. Взаємозв’язок типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та їх організаційно-професійних і соціально-демографічних характеристик........109
    2.3.1. Взаємозв'язок типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців.........109
    та їх організаційно-професійних характеристик
    2.3.2. Взаємозв’язок типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців
    та їх соціально-демографічних характеристик.115
    Висновки до розділу 2.........122
    РОЗДІЛ. 3. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖ-БОВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР'ЄРИ.........126
    3.1. Мета, завдання і методика формуючого експерименту126
    3.2. Технологія психологічної підтримки військовослужбовців щодо формування кар'єрних орієнтацій та здійснення професійної кар'єри.140
    3.3. Ефективність впровадження начальної програми «Психологія професійної кар'єри в військових організаціях»........149
    Висновки до розділу 3....160
    ВИСНОВКИ.162
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...166
    ДОДАТКИ...185









    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Проблема підвищення рівня професіоналізації військовослужбовців Збройних Сил України, стимулювання їх особистісного та професійного розвитку передбачає, поряд з іншим, забезпечення їх кар’єрного зростання.
    Це висуває нові вимоги до змісту та основних напрямків професійної підготовки військовослужбовців, організації їх професійної діяльності з урахуванням як особливостей діяльності військових організацій, так і особистісних характеристик військовослужбовців.
    Аналіз літератури з організаційної психології свідчить про те, що проблема сутності професійної кар'єри, її ролі в діяльності організації та в професійному розвитку персоналу організацій знайшла певне відображення в роботах західних (Дж.Л. Гібсон, Дж. Гордон, Р. Дафт, Л. Джуелл, Д.Х. Донеллі, Х.Д. Кауфман, К.Е. Крам, Д.В. Тідеман, Д.С. Фельдман, Т.П. Ференц, Д.Т. Халл), російських (О.С. Віханський, Д.М. Гвішиані, В.Ю. Іконніков, В.Е. Каган, Є.Н. Комаров, О.Г. Молл, В.А. Поляков, М.В. Сафонова, С.І. Сотнікова, Г.М. Толстая, А.А. Ушаков та ін.) та українських (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, М.С. Лукашевич, О.П. Щотка) вчених.
    Особливості розвитку кар'єрних орієнтацій особистості як одного із суттєвих чинників успішної професійної кар’єри знайшли деяке відображення в роботах західних (Д.М. Каммероу, Д.Е. С’юпер, Е.Х. Шейн, Д.Л. Холланд), російських (Л.Г. Почебут, В.О. Чикер) та українських (Л.М. Карамушка, В.П. Чернявська) вчених, в яких розкрито суть кар'єрних орієнтацій, їх види, деякі основні тенденції їх розвитку в окремих професійних групах (старшокласники, студенти, менеджери), визначено окремі психологічні умови оптимізації їх розвитку. Разом з тим, проблема визначення ролі кар'єрних орієнтацій у здійсненні професійної кар’єри персоналом вітчизняних організацій залишається недостатньо розробленою та потребує, на наш погляд, спеціальної уваги з боку організаційних психологів.
    Окремі психологічні проблеми професійної діяльності військовослужбовців вивчали західні (Е.К. Джеффер, У. Кновітон), російські (Ю.І. Дерюгін), білоруські (А.Г. Тарас) та українські (А.Ю. Видай, Г.В. Ложкін, О.Д. Сафін, М.С. Корольчук, С.Д. Максименко, П.В. Мельник, Б.М. Олексієнко) психологи. Що ж до психологічних особливостей кар'єрних орієнтацій військовослужбовців, то вони раніше не виступали предметом спеціального дослідження.
    Отже, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість і зумовили вибір теми нашого дослідження «Психологічні особливості кар'єрних орієнтацій військовослужбовців».
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної науково-дослідної теми лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Теоретико-методологічні основи підготовки практичних психологів до надання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій» (1999-2004 рр., державний реєстраційний номер 0100U000100) та «Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін» (2005-2007 рр., державний реєстраційний номер 0105U000271). Тему дисертаційного дослідження затверджено на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №1 від 29.01.2002 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).
    Об'єкт дослідження професійна кар'єра військовослужбовців.
    Предмет дослідження кар'єрні орієнтації військовослужбовців.
    Мета дослідження визначити основні типи кар'єрних орієнтацій військовослужбовців, психологічні чинники та умови, які впливають на їх становлення.
    В основу дослідження покладено таку гіпотезу:
    1. Існує зв'язок між типами кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та такими чинниками як: а) особистісні (інтелектуальні, емоційно-вольові та комунікативні характеристики військовослужбовців); б) організаційно-професійні (категорія військовослужбовців; посада військовослужбовців в організації; стаж військової служби); в) соціально-демографічні (вік, стать, сімейний стан).
    2. Оптимізація процесу становлення кар'єрних орієнтацій у військовослужбовців можлива в результаті їх спеціальної психологічної підготовки, яка включає: а) оволодіння знаннями, які розкривають суть кар'єрних орієнтацій та їх роль у здійсненні професійної кар’єри; б) оволодіння уміннями та навичками діагностики власних кар'єрних орієнтацій та особистісних характеристик, пов’язаних з ними; в) оволодіння уміннями та навичками враховувати особливості власних кар'єрних орієнтацій та розвивати їх з метою успішного здійснення професійної кар’єри.
    Згідно з поставленою метою та висунутою гіпотезою було визначено такі завдання дослідження:
    1. З’ясувати сутність професійної кар’єри військовослужбовців та визначити роль кар'єрних орієнтацій у їх кар’єрному зростанні.
    2. Дослідити основні типи кар'єрних орієнтацій військовослужбовців і психологічні чинники, які впливають на їх становлення.
    3. Визначити психологічні умови оптимізації кар'єрних орієнтацій військовослужбовців.
    4. Розробити навчальний курс «Психологія професійної кар'єри у військових організаціях», спрямований на оптимізацію кар'єрних орієнтацій військовослужбовців, та апробувати його в системі психологічної підготовки військових фахівців.
    Методологічна та теоретична основа дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення системного підходу до становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко), діяльнісний підхід до розгляду особистості як активного суб’єкта власного розвитку (К.О. Абульханова-Славська, О.М. Леонтьєв), загальні принципи психологічної науки (системності, детермінізму, розвитку, активності та ін.), а також принципи аналізу діяльності сучасних організацій (розгляд організацій як відкритих систем; ситуаційний підхід до діяльності організацій; гуманізація управління організаціями; постійний розвиток організацій та ін.).
    В основу дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління організаціями (Л.М. Карамушка). Істотне значення для обґрунтування особливостей діяльності організацій в сучасних умовах відіграли роботи, які розглядають психологічні основи управління організаціями (Г.О. Балл, О.І. Бондарчук, М.Й. Боришевський, І.В. Ващенко, О.В. Винославська, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.В. Третьяченко та ін.).
    Значну роль в осмисленні сутності професійної кар'єри військовослужбовців відіграли роботи, які розкривають особливості здійснення професійної кар’єри персоналом організацій, підготовлені західними (Дж. Гордон, Л. Джуелл, С. Драйвер, Д.М. Каммероу, Х.Д. Кауфман, Р. Кеттелл, К.Е. Крам, Д. С’юпер, Д.Т. Халл), російськими (О.Г. Молл, В.А. Поляков, Л.Г. Почебут, Г.М. Толстая, А.А. Ушаков, В.А. Чикер) та українськими (О.І. Бондарчук, М.С. Лукашевич, О.П. Щотка) вченими.
    Важливими для розуміння кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та їх ролі у здійсненні професійної кар’єри стали роботи, які відображають психологічні особливості кар'єрних орієнтацій, виконані західними (Д.М. Каммероу, Е. Шейн), російськими (Л.Г. Почебут, В.А. Чикер) та українськими (Л.М. Карамушка, В.П. Чернявська) дослідниками.
    Суттєвим для усвідомлення психологічних особливостей професійної кар'єри військовослужбовців у військових організаціях є роботи А.Ю. Видая, Г.С. Гребенюка, П.П. Криворучка, Г.В. Ложкіна, С.Д. Максименка, Б.М. Олексієнка, П.Я. Пригунова, Г.В. П'янковського, Л.А. Ріпи, О.Д. Сафіна та ін.
    Методи та організація дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези було використано такі методи: а) теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної літератури); б) емпіричні (констатуючий та формуючий експерименти, тести, опитування, анкетування); методи математичної статистики (дисперсійний, кореляційний, та факторний аналіз).
    Дослідницько-експериментальна робота проводилась у три етапи протягом 2002-2005 рр.
    На першому етапі (2002 р.) було здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму дослідження. На даному етапі дослідження було використано теоретичний аналіз проблеми на базі літератури з організаційної психології.
    На другому етапі (2003 р.) було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення основних типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та виявлення основних психологічних чинників, які впливають на їх становлення. Для вирішення цих завдань було використано такі методики дослідження: а) опитувальник «Якорі кар'єри» Е. Шейна, адаптований В.А Чикер і В.Е. Винокуровою для дослідження типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців; б) багаторівневий особистісний опитувальник Р. Кеттелла для вивчення особистісних характеристик військовослужбовців як чинника розвитку їх кар'єрних орієнтацій. Отримані дані піддавались статистичному аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Математична обробка даних та графічна презентація результатів здійснювались за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 13).
    На третьому етапі (2004-2005 рр.) було здійснено формуючий експеримент, спрямований на експериментальну перевірку ефективності навчального курсу «Психологія професійної кар'єри у військових організаціях». Було використано систему проблемно-пошукових методів і активних форм навчання (проблемні лекції, «мозкові штурми», групові дискусії, індивідуальні творчі завдання та ін.).
    Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилась у військових частинах та навчальних закладах Західного, Південного та Східного оперативного командування Збройних Сил України (м. Запоріжжя, м. Луганськ, м. Львів, м. Одеса, м. Харків, Одеська та Дніпропетровська області). Дослідженням було охоплено 220 військовослужбовців (молодші та старші офіцери віком від 21 до 40 років).
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, експерименталь­ною перевіркою гіпотези, використанням комплексу взаємодоповнюю­чих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки; використанням багатовимірного підходу у ході аналізу та інтерпретації результатів, статистичною оцінкою експериментальних даних.
    Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у: а) визначенні сутності професійної кар'єри військовослужбовців; б) розкритті ролі кар'єрних орієнтацій у кар’єрному зростанні військовослужбовців; в) виявленні основних типів кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та психологічних чинників, які впливають на їх становлення; г) визначенні психологічних умов оптимізації розвитку кар'єрних орієнтацій військовослужбовців; д) розробці програми підготовки військових фахівців до здійснення професійної кар’єри.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що отримані в дисертаційному дослідженні дані можуть бути використані в системі вузівської та післядипломної військової освіти для підготовки: а) військовослужбовців до здійснення успішної професійної кар’єри; б) військових психологів до надання психологічної допомоги військовослужбовцям з питань оптимізації їх кар’єрного зростання.
    Результати дослідження впроваджувались протягом 2004-2005 рр. у практику підготовки військовослужбовців. Програму навчального курсу «Психологія професійної кар'єри у військових організаціях» введено на факультетах Львівського ордена Червоної Зірки військового інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного Університету «Львівська політехніка» (див. Довідку про впровадження №125 від 17.12 2004 р.), Харківського військового університету Повітряних Сил Збройних Сил України (див. Акт впровадження №32/н від 27.01 2005 р.). Окрім того, результати дослідження впроваджено у практику гуманітарної та командирської підготовки служби радіоелектронної боротьби Південного оперативного командування (див. Довідку про впровадження №486 від 01.12 2004 р.), військової частини А 2852 (див. Довідку про впровадження №672 від 30.11 2004 р.) та військової частини А 1938 (див. Довідку про впровадження №1015 від 02.12 2004 р.).
    Авторські розробки знайшли своє відображення у програмі навчального курсу «Психологія професійної кар'єри у військових організаціях» та розділу навчального посібника, рекомендованого Міністерством освіти і науки України.
    Апробація роботи. Головні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідались та обговорювались на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: «Організаційна психологія: інноваційні підходи та технології» (Київ, 2002 р.); VI Костюківські читання «Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку» (Київ, 2003 р.); «Міжкультурні комунікації: діалог та співробітництво» (Алушта, 2003 р.); «Управління конфліктами в сучасних організаціях» (Київ, 2003 р.); «Синдром «професійного вигорання» у вчителів: гендерні аспекти» (Київ, 2004 р.); «Гендерні проблеми на ринку праці» (Запоріжжя, 2005 р.); «Психологічні основи підготовки менеджерів, персоналу організацій, організаційних та економічних психологів» (Умань, 2005 р.); «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи» (Київ, 2005 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, його висновки відображені в розділі навчального посібника, навчальній програмі, 10 одноосібних статтях, з яких 6 у фахових виданнях, включених до списку ВАК України, 2 текстах тез виступів на науково-практичних конференціях.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (237), додатків (5). Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Робота містить 27 таблиць і 20 рисунків.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    У процесі вирішення завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:
    1. Професійна кар'єра військовослужбовців це оптимальне проходження ними основних стадій їх діяльності у військових організаціях, зумовлене досягненням високих показників у професійній діяльності, яке сприяє їх самореалізації та самоствердженню, а також забезпечує ефективну діяльність самих організацій.
    2. Виокремлено дві групи чинників, які впливають на здійснення професійної кар'єри: зовнішні та внутрішні. Зовнішні (організаційні) чинники це чинники, які пов’язані із впливом військової організації на здійснення професійної кар'єри військовослужбовців. До них відносяться: а) інститут призначення на військові посади; б) інститут присвоєння військових звань; в) тип проходження військової служби (кадрової або за контрактом); г) тип проходження служби у мирний чи воєнний час; д) традиції та цінності військових організацій та ін. Внутрішні (особистісні) чинники це чинники, які пов’язані з діяльністю самих військовослужбовців. До них відносяться; а) рівень військової освіти військовослужбов­ців; б) кар'єрні орієнтації військовослужбовців; в) особистісні характеристики військовослужбовців; д) гендерні особливості військовослужбовців та ін.
    3. Одним із суттєвих внутрішніх чинників, які впливають на професійну кар'єру військовослужбовців, є кар'єрні орієнтації спрямованість військовослужбовців на певний тип кар’єрного зростання, їх індивідуальні уявлення про послідовність дій, необхідних для отримання професійного досвіду та активності у професійній сфері протягом життя.
    4. У процесі констатуючого етапу дослідження виокремлено три типи кар'єрних орієнтацій військовослужбовців "професійно-зорієнтований" (об’єднує кар'єрні орієнтації "служіння", "професійну компетентність", "виклик"), "автономний" (містить кар'єрні орієнтації "підприємництво", "автономію", "менеджмент") та "стабільний" (охоплює кар'єрні орієнтації "стабільність місця проживання", "інтеграцію стилів життя", "стабільність місця роботи").
    5. Виявлено, що найбільш представленим серед опитаних військовослужбовців є "стабільний" тип (44,5 %), далі йде "автономний" тип (29,1 %) і на останньому місці знаходиться «професійно-зорієнтований тип" (26,4 %). Ця ситуація свідчить про певне викривлення кар'єрних орієнтацій військовослужбовців (невідповідність переважаючого типу кар'єрних орієнтацій змісту військової діяльності), а, отже, про необхідність введення певних змін у процес психологічної підготовки військовослужбовців до кар’єрного зростання (проведення спеціальної профорієнтаційної роботи, професійного відбору на ранніх етапах професійного становлення військовослужбовців, а також певної корекційно-розвивальної роботи у процесі безпосереднього здійснення військової діяльності).
    6. Встановлено статистично значущий зв'язок між типами кар'єрних орієнтацій військовослужбовців та такими чинниками, як: а) особистісні (інтелектуальні, емоційно-вольові та комунікативні характеристики військовослужбовців); б) організаційно-професійні (категорія військовослужбовців; посада військовослужбовців в організації; стаж військової служби); в) соціально-демографічні (вік, стать, сімейний стан). Це знаходить відображення, зокрема, в тому, що:
    6.1. Найбільш виразно відмінності у рівні розвитку особистісних якостей військовослужбовців залежно від типу їх кар'єрних орієнтацій спостерігаються щодо емоційно-вольових якостей, дещо менш виразно щодо інтелектуальних, комунікативних якостей та особливостей міжособистісної взаємодії;
    6.2. Представники "професійно-зорієнтованого" типу кар'єрних орієнтацій випереджають представників "автономного" та "стабільного" типів за рівнем розвитку емоційно-вольових та інтелектуальних якостей. У той же час, представники "стабільного" типу характеризуються вищим рівнем розвитку, порівняно з представниками "професійного-зорієнтованого" та "автономного" типів, комунікативних якостей та якостей, які мають відношення до міжособистісної взаємодії;
    6.3. Що стосується молодших офіцерів, то тут інтелектуальні якості є найбільш розвинутими у представників "професійно-зорієнтованого" типу, у той же час у старших офіцерів вони є найбільш розвинуті у представників "автономного" та "стабільного" типів. У молодших офіцерів емоційно-вольові якості найбільш виражені у "професійно-зорієнтованого" типу, тоді як у старших офіцерів емоційно-вольові якості найбільше виражені у представників "автономного". Отже, по мірі здійснення професійної кар’єри інтелектуальні та емоційно-вольові якості військовослужбовців, скоріше за все, набувають орієнтації не стільки безпосередньо на зміст професійної діяльності, скільки на забезпечення автономності та стабільності життєдіяльності;
    6.4. У командного складу військовослужбовців більшою мірою представлено "стабільний" тип кар'єрних орієнтацій, ніж у офіцерів штабу та офіцерів управління;
    6.5. З віком та збільшенням стажу роботи військовослужбовців значущість "стабільного" типу кар'єрних орієнтацій зростає;
    6.6. У чоловіків-військовослужбовців більш вираженими, порівняно з жінками, є кар'єрні орієнтацій, які відносяться до "автономного" типу;
    6.7. Одружені військовослужбовці більше орієнтуються на "стабільний" тип кар'єрних орієнтацій, ніж неодружені.
    7. Результати формуючого експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і дали можливість зробити висновок про те, що оптимізація процесу становлення кар'єрних орієнтацій у військовослужбовців можлива в результаті їх спеціальної психологічної підготовки, яка включає: а) оволодіння знаннями, які розкривають суть кар'єрних орієнтацій та їх роль у здійсненні професійної кар’єри; б) оволодіння уміннями та навичками діагностики власних кар'єрних орієнтацій та особистісних характеристик, пов’язаних з ними; в) оволодіння уміннями та навичками враховувати особливості власних кар'єрних орієнтацій та розвивати їх з метою успішного здійснення професійної кар’єри.
    Перспективи подальшого дослідження автор вбачає у розробці моделі психолого-управлінського консультування з проблеми кар’єрного зростання військовослужбовців.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил): історія та сучасність: Навчальний посібник. Харків: ХВУ, 2003. 87 с.
    2. Армстронг М. Основы менеджмента: Как стать лучшим руководителем. Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. 212 с.
    3. Афонін Е.А. Становлення Збройних Сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми. К.: Інтерграфік, 1994. 304 с.
    4. Базаров Т.Ю. Практика работы с персоналом в организациях // Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. М.: Смысл, 1996. С. 68-86.
    5. Балл Г.О. Сучасний гуманізм та освіта. Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М, 2003. 128 с.
    6. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: Фортуна Пресс, 1998. 464 с.
    7. Бараннік В.А. Психологічні особливості самооцінки військовослужбовців з девіантною та делінквентною поведінкою: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 / КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2004. 18 с.
    8. Блінов О.А. Формування емоційної стійкості у військовослужбовців аеромобільних військ під час повітряно-десантної підготовки: Автореф. дис канд. психол. наук: 20.02.02 / Київський військовий гуманітарний інт. К., 1999. 17 с.
    9. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: пер. с англ. СПб: «Питер», 1999. 816 с.
    10. Бондарчук О.І. Психологічні аспекти гендерної просвіти керівників освітніх організацій // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інт псих-гії ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Ч. 11. С. 33-37.
    11. Борисова Е.М., Логинова Г.П., Мдивани М.О. Диагностика управленческих способностей // Вопросы психологии. 1997. №2. С. 112-121.
    12. Буякас Т.М. О проблемах становления чувства самоидентичности // Вестн. Моск. гос. ун-та. Сер. 14. Психология. 2000. № 1. С. 56-62.
    13. Бююль А., Кефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. СПб.: ООО "Диа Софт ЮП", 2002. 608 с.
    14. Ващенко І.В. Конфлікти великих соціальних груп: Навч. посібник. Харків: Бурун книга, 2005. 256 c.
    15. Ващенко І.В., Гиренко С.І. Взаємозв’язок рівня конфліктності працівників ОВС з виконанням службових обов’язків // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Сбор. науч. работ. Оп. 23. Запорожское ГО ЗИГМУ, 2004. С. 30-38.
    16. Видай А.Ю. Особливості формування лідерської спрямованості військової еліти // Українська еліта та її роль в державотворенні. Зб. наукових праць. №1 (14). Київ: ВГІНАОУ, 2000. С. 114-118.
    17. Видай А.Ю. Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05 / Інт псих-гії ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2002. 19 с.
    18. Виханский О.С. Стратегическое управление. М.: Гардарика, 1998. С. 55-56, 60-61.
    19. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учеб. пособие. М.: Гардарика, 1998. 527 с.
    20. Гайдукевич Г.А. Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інт псих-гії ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 16 с.
    21. Гвишиани Д.М. Организация и управление. М.: Наука, 1972. 372 с.
    22. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Донелли Д.Х.-мл. Организации: поведение, структура, процессы. Пер. с англ. 8-е изд. М.: ИНФРА М, 2000. 662 с.
    23. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ М", 2000. 248 с.
    24. Горчакова В. Мифология женской карьеры // Карьера. 2003. № 3. С. 54-56.
    25. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. М.: Изд-во МГУ, 1982. 463 с.
    26. Гребенюк Г.С. Мотиваційна готовність курсантів та слухачів вищого військового закладу до професійної діяльності: Автореф. дис канд. психол. наук: 20.02.02 / Київський військовий гуманітарний інт. К., 1997. 17 с.
    27. Гриненко О.І., Дєнєжкін М.М. Деякі проблеми перспективного планування розвитку Збройних Сил України // Наука і оборона. 2001. №3. С. 31-35.
    28. Давыдов В.В., Лазарев В.С., Неверкович В.С. К проблеме совершенствования методов подготовки руководителей // Психологический журнал. 1989. Том 10. №1. С. 32-41.
    29. Дафт Р. Организации. Учеб. для психологов и экономистов. СПб.: Прайм Еврознак, 2003. 480 с.
    30. Деражне Ю.Л. Профессиональная карьера молодежи новая стратегия // Профессиональное образование. 2001. № 10. С. 24-25.
    31. Дерюгин Ю.И. Социально-психологические предпосылки военной реформы // Психологический журнал. 1990. №4. С. 20-31.
    32. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология: Учебн. для вузов. СПб: Питер, 2001. 708 с.
    33. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999. 356 с.
    34. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
    35. Друзь Е.В. Социальное положение женщины в обществе. Харьков: Консум, 2001. 424 с.
    36. Євенко О. Амазонки в камуфляжі // Військо України. 2003. №1-2. С. 20-23.
    37. Євенко О. Військові кадри: сьогодення та майбутнє // Військо України. 2003. № 11-12. С. 18-19.
    38. Законодавство України з питань військової сфери: Збірник законів та інших нормативно-правових актів. К.: "Азимут-Україна". 2003. 1008 стор.
    39. Замфир К. Удовлетворенность трудом: мнение социолога. М.: Политиздат, 1983. 142 с.
    40. Занковский А.Н. Организационная психология: Учебн. пособие для вузов. М.: Флинта: МСПИ, 2000. 287 с.
    41. Затинайко О.І. Реформування Збройних Сил України в контексті глобальних викликів та інтеграції до євроатлантичної співдружності // Наука і оборона. 2003. №4. С. 3-5.
    42. Зеер З.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становлення личности // Психологический журнал. Том 18. № 6. 1997. С. 35-44.
    43. Зонь В.В. Виховання вольових якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів: Автореф. дис канд. психол. наук: 13.00.04 / ЦІППО АПН України. К., 2002. 20 с.
    44. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2003. 544 с.
    45. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. С. 270-279.
    46. Иконников В.Ю., Подшивалкина В.И. Жизненный путь и профессиональная карьера специалиста. Кишинев: Центральная типография, 1997. 192 с.
    47. Кабаченко Т.С. Психология управлення. М.: Пед. о-во России, 2000. С. 284-287.
    48. Каган В.Е. Организационная психология: обучающий тестовый контроль. М.: Смысл, 1999. 96 с.
    49. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. М.: Алгоритм. 2000. 189 с.
    50. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. Київ: Ніка-Центр, 2000. 332 с.
    51. Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч. посібник. К.: Міленіум, 2003. 344 с.
    52. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. К.: Либідь, 2004. 424 с.
    53. Карамушка Л.М., Карамушка Т.В. Психологічні особливості кар'єрних орієнтацій старшокласників // Актуальні проблеми психології. Том І: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інт псих-гії ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2006. Ч. 18. С. 50-55.
    54. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений. М.: Юристъ, 1998. С. 12-34.
    55. Карташова Л.В., Никонова Т.В., Соломанидина Т.О. Организационное поведение. М.: ИНФРА М., 2000. 218 с.
    56. Капустин С.А. Границы возможностей психологического консультирования // Вопр. психологии. 1998. № 5. С. 50-56.
    57. Квинн В. Прикладная психология. СПб.: Питер, 2001. 560 с.
    58. Кенджеми Дж.П., Райс Дж., Ковальски К.Дж. Формирование, упадок и возрождение доверия в организации // Лидерство. Психологические проблемы в бизнесе. Дубна: Издательский центр «Феникс», 1997. С.59-71.
    59. Кислий В.Д. Особливості соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності в особливих умовах: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.09 / Харківський військ. ун-т. Харків, 2003. 17 с.
    60. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учебник. М.: Культура и спорт: ЮНИТИ, 1998. 343 с.
    61. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. М.: ЮНИТИ, 1995. 356 с.
    62. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Изд-во «Інститут практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЕК», 1996. 400 с.
    63. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учебное пособие для студентов вузов. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 512 с.
    64. Кокурина И.Г., Крылова Ю.Г. Ценностно-мотивационные параметры статуса сотрудника в организации // Вестн. Моск. гос. ун-та. Сер. 14. Психология. 1998. №4. С. 77-81.
    65. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
    66. Комаров Е. Управление карьерой // Управление персоналом. 1999. № 1. С. 37-42.
    67. Корж І.Ф. Регулювання військово-службових відносин у процесі професіоналізації Збройних Сил України // Наука і оборона. 2003. №1. С. 21-29.
    68. Корнілов В.С. Військова дисципліна як об'єкт психологічного забезпечення. Автореф. дис канд. психол. наук: 20.02.02 / Київський військовий гуманітарний інт. К., 1999. 20 с.
    69. Коробейников Д. Жизнь и карьера: стратегическое управление // Проблемы теории и практики управления. 2001. № 6. С. 77-81.
    70. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. К.: КВП, 1996. 136 с.
    71. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Ситник В.С. Основи психологічного забезпечення професійного довголіття військових спеціалістів // Проблеми безпеки української нації на порозі XXI сторіччя. Київ. Чернівці, 1998. Ч.ІІ. С. 281-288.
    72. Корольчук М.С., Криворучко П.П., Стульніков А.В. Психологічне забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів. Навчально-методичний посібник. К.: КВП, 1999. 72 с.
    73. Коупленд Н. Психология и солдат. М.: Воениздат, 1991. 96 с.
    74. Кохан В.Г. Діяльність військового керівника по збереженню психічного здоров'я військовослужбовців: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.09 / НА прик. військ України ім. Б. Хмельницького Хмельницький, 2003. 18 с.
    75. Кочунас Р.И. Основы психологического консультирования: Пер. с лит. М.: Академический проект, 1999. 240 с.
    76. Красовский Ю.Д. Организационное поведение: Пер. с англ. М.: Юнити, 1999. 472 с.
    77. Кузнецова Н. Незаменимые у вас есть: алгоритм планирования и развития карьеры // Социология и культура. 2002. № 12. С. 7-11.
    78. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. Л.: Медицина, 1984. 216 с.
    79. Курбатов В. Стратегия делового успеха: Учеб. пособие для студентов вузов. Ростов-на-Дону: Фенікс, 1995. 49 с.
    80. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / Под общ. ред. А.Е. Тараса. Минск.: Харвест, 1999. 448 с.
    81. Крысько В.Г. Социальная психология. Словарь-справочник. Минск Москва: Харвест АСТ, 2001. 687 с.
    82. Лемайте К. Женщина: дом и карьера. М.: «РИПОЛ-КЛАССИК», 2001. 384 с.
    83. Либина А. Психология современной женщины: и умная, и красивая, и счастливая. М.: Изд-во Эксмо, 2003. 216 с.
    84. Липатов С.А. Методы социально-психологической диагностики организаций // Введение в практическую социальную психологию / Под общ. ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. М.: Наука, 1993. 456 с.
    85. Липатов С.А. Организационная культура: концептуальные модели и методы диагностики // Вест. Моск. гос. ун-та. Сер. 14. Психология. 1997. №4. С. 55-65.
    86. Липатова М.Е. Особенности карьерных продвижений за рубежом // Социологические исследования. 2001. № 4. С. 130-133.
    87. Лішавський В. Контрактна служба // Військо України. 2003. № 5-6. С. 18-19.
    88. Ложкін Г.В., Сьомій С.В., Пеньковський С.В. Військова психологія: терміни, поняття, визначення. Словник-довідник: Навч. посібник. К.: ІЗМН, 1996. 144 с.
    89. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. К.: ТОВ "УВПК Екс об", 2000. 512 с.
    90. Лотова И.П. Субъектно-акмеологический подход в исследовании профессиональной карьеры государственных служащих // Мир психологии. 2003. № 4. С. 164-167.
    91. Лукашевич Н. Деловая карьера как проблема менеджмента // Персонал. 1998. №1. С. 46-53.
    92. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Отв. ред. А.Ф. Кудряшов. Петрозаводск: Петроком, 1992. 338 с.
    93. Лютенс Ф. Организационное поведение: Пер. с англ. М.: ИНФРА М, 1999. 692 с.
    94. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. СПб.: Питер Ком, 1999. 688 с.
    95. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Реал-бук, К.: Ваклер, 2000. 320 с.
    96. Максименко С.Д. Общая психология. М.: «Реал-бук», К.: Ваклер, 1999. 528 с.
    97. Максименко С.Д., Мельник П.В., Олексієнко Б.М. Основи військової психології. Хмельницький: Вид-во НА ПВУ, 2002. 531 с.
    98. Макшанов С.И. Профессиональный тренинг // Психология профессиональной подготовки. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1993. С. 44-81.
    99. Маничев С.А. Методы диагностики профессиональных качеств менеджеров // Психология менеджмента. Под. общ. ред Г.С. Никифорова. СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. С. 243-280.
    100. Марасанов Г.И. Соціально-психологический тренинг. М.: «Совершенство», 1998. 207 с.
    101. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Международный гуманитарный фонд «Знание», 1996. 204 с.
    102. Марущак Т. Компетенции и карьера в управлении персоналом // Отдел кадров. 2002. № 19 (82). С. 4-6.
    103. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. — М.: Смысл, 1999. 245 с.
    104. Маусов Н.К., Кулаков М.Н., Журавлев П.В. Управление карьерой персонала производства (социально-экономический аспект). М.: ИНФРА, 1993. 174 с.
    105. Менеджмент человеческих ресурсов. Сост. Яровой П.Н. / Под. ред. Г.В. Щокина. К.: МАУП, 1995. 104 с.
    106. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. М.: Смысл, 1998. 109 с.
    107. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. / Пер. з англ. та передмова Т. Корпала. К.: Укр. центр духовної культури, 2000. 416 с.
    108. Мильнер Б.З. Теория организации. Курс лекций: Учебное пособие для студентов ВУЗов. М: ИНФРА М, 1998. 334 с.
    109. Митина О.В., Петренко В.Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения // Вопр. психологии. 2000. №1. С. 68-86.
    110. Молл Е.Г. Планирование своей карьеры руководителем // Вопросы психологии. 1998. № 3. С. 85-91.
    111. Молл Е.Г. Управленческая карьера в России // Проблемы теории и практики управления. 19
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины