ПСИХОДІАГНОСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОПЕРАТОРІВ ДИНАМІЧНИХ І ЕНЕРГЕТИЧНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ : ПСИХОДИАГНОСТИКА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ СОСТОЯНИЙ ОПЕРАТОРОВ ДИНАМИЧЕСКИХ И ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ АВТОМАТИЗИРОВАННЫХ СИСТЕМ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Філенко Ігор Олександрович

УДК 159.9:62

ПСИХОДІАГНОСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОПЕРАТОРІВ ДИНАМІЧНИХ І ЕНЕРГЕТИЧНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ

19.00.03 психологія праці, інженерна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Бочарова Світлана Петрівна,
доктор психологічних наук, професор

Харків - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. Аналіз підходів до дослідження ФС людини оператора 20
1.1. Види функціональних станів людини та особливості їхнього .
розвитку в процесі діяльності 20
1.2. Контроль ФС оператора як засіб забезпечення ефективності та . надійності операторської діяльності 26
1.3. Сучасні методи оцінки ФС людини-оператора 33
1.3.1. Фізіологічні методи оцінки ФС. 33
1.3.2. Методи дослідження ФС людини-оператора засновані на .
вимірах електродермальних характеристик. 36
1.3.2.1. Методи, засновані на реєстрації шкірно- .
гальванічного рефлексу. 36
1.3.2.2. Методи визначення ФС оператора, засновані .
на реєстрації параметрів біологічно активних .
точок шкіри (БАТШ). 40
1.3.3. Психологічні методи оцінки ФС. 48
1.3.3.1. Психометрічні методики. 48
1.3.3.2. Методики суб'єктивної оцінки ФС. 51
1.3.4. Комплексні методи оцінки ФС. 53
1.4. Теоретичні аспекти досліджень ФС 56
1.5. Системний підхід у дослідженні ФС людини-оператора, що . виникають в процесі діяльності 59
1.6. Висновки по розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. Розробка методу комплексної оцінки ФС людини-оператора 69
2.1. Методики та діагностичні критерії оцінки ФС людини, що . використовують виміри фізичних характеристик БАТ 69
2.2. Розробка методики оцінки ФС людини-оператора по температурних характеристиках БАТШ і результати її застосування 75
2.3. Розробка й оптимізація методик оцінки ФС людини-оператора .
за вимірами електричних характеристик БАТШ 79
2.4. Обґрунтування вибору набору методик для комплексного . дослідження ФС людини 83
2.5. Розробка програмного забезпечення для комплексної оцінки .
ФС людини-оператора 85
2.6. Застосування комплексу діагностичних методик для .
диференціальної діагностики функціональних станів, .
виникаючих уході . діяльності 87
2.7. Висновки по розділу 2 94
РОЗДІЛ 3. Експериментальні дослідження ФС людини у процесі . операторської діяльності 96
3.1. Технічні засоби, програмні продукти та методики оцінки ФС . людини-оператора 96
3.2.Динаміка ФС машиністів метрополітену в процесі діяльності 97
3.2.1. Професіограма професійної діяльності машиністів . метрополітену. 97
3.2.2. Дослідження динаміки ФС машиністів .
метрополітену в процесі діяльності. 100
3.2.3. Психосоматичні аспекти діяльності машиністів . метрополітену. 116
3.2.4. Формування критеріїв професійного добору .
машиністів метрополітену. 122
3.3. Динаміка ФС операторів блокових щитів ТЕС у процесі . діяльності 124
3.3.1. Психологічні аспекти професійної надійності .
операторів енергосистем. 124
3.3.2. Професіограма професійної діяльності операторів . блокових щитів ТЕС. 126
3.3.3. Дослідження психофізіологічних показників ефективності діяльності операторів енергопідприємств. 132
3.3.4. Взаємозв'язок психологічного та фізіологічного в . системному формуванні функціональних станів .
операторів. 138
3.3.5. Формування критеріїв професійного добору .
операторів блокових щитів ТЕС. 149
3.4. Функціональні стани та проблема надійності .
операторської діяльності 155
3.5. Особливості формування ФС операторів різних професійних . груп 162
3.6. Психологічне забезпечення формування професійно важливих .
якостей студентів енергетичних спеціальностей 172
3.7. Висновки по розділу 3 175
РЕКОМЕНДАЦІЇ 179
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 212

ВСТУП

Проблема функціональних станів (ФС) людини в процесі діяльності є одним із пріоритетних напрямків інженерної психології, психології праці, ергономіки (Б.Ф. Ломов [146], В.Л. Маріщук [162-165], Є.О. Мілерян [171], А.Б. Леонова [143-144], О.О. Навакатікян [175-177], К.А. Іванов-Муромський [102], Н.Н. Данілова [64], Г.М. Зараковський [90-93], А. М. Карпухіна [111 -116], М.-Л. А.Чепа [249, 250], А.Б. Коган, Б.М. Владимирський [121], М.В. Макаренко [157], Л.Г. Дикая [63-67], Ю.П. Горго [58], С.А. Багрецов, С.К. Колганов, В.М. Львов [20], В.О. Бодров [30- 34], В.І. Лебедєв [57, 140, 141], М.С. Корольчук [127], Ю.Л. Трофімов [228], Г.А. Суворова [219], Р.М.Баєвський, [21], Б.А. Душков, А.В. Корольов, Б.А. Смірнов [80], О.В. Тімченко [226], О.М. Кокун [124], В.І. Осьодло [189], Ю.Є. Лях [153-154] та інші). Працездатність оператора поряд із професійним досвідом та підготовленістю, мотивацією та психологічними якостями особистості, в істотному ступені залежить від його ФС. Невідповідність ФС людини складності виконуваної діяльності веде до помилкових і несвоєчасних дій, у результаті чого знижується надійність і безпека складних технічних систем.
Аналіз взаємодії людини і техніки показує, що підвищення надійності й ефективності функціонування ергатичних систем можливе при адекватному визначенні психофізіологічних і психологічних характеристик людини, а також особливостей динаміки ФС, що формуються у процесі діяльності (А.І. Губинський [60], Б.Ф. Ломов [149], В.Л. Маріщук [162-165], Ф.Д. Горбов, В.І. Лебедєв [57], А.Б. Леонова [144], К.А. Іванов-Муромський [102], О.О. Навакатікян [175-177], Г.М. Зараковський, В.В. Павлов [92], В.В. Кальніш [109-110], А.М. Карпухіна [114-116], М.В. Фролов [245], М.В. Макаренко [157], С.А. Багрецов, С.К. Колганов, В.М. Львов [20], В.А. Бодров [30-34], Ю.Є. Лях [153,154], М.С. Корольчук [127], В.А. Друзь [76], О.В. Тімченко [226,227], В.М. Самсонкін [210] та інші). Це обумовлює важливість проблеми створення нових методів і засобів діагностики та прогнозування ФС операторів у діяльності.
У психології праці, інженерній психології та ергономіці проблема ФС людини-оператора є центральною, оскільки обумовлює рішення комплексу найрізноманітніших практичних задач, що включають [219]:
1. розробку оптимальних режимів праці та відпочинку;
2. нормування праці;
3. профілактику та лікування профзахворювань;
4. оптимізацію трудового процесу і його умов;
5. підвищення професійної надійності оператора.
Оскільки функціональний стан розглядається як особливе психічне явище зі своїми закономірностями, які виявляються на психофізіологічному, психологічному і соціально-психологічному рівнях, його вивчення потребує застосування системного підходу (П.К. Анохін [11-13], Б.Ф. Ломов [146-150], С.П. Бочарова [38-39], К.В. Судаков [220], В.С. Мерлін [169], Є.П. Ільїн [103], В.Д. Шадріков [260,261], К.М. Зараковський, А.А. Меденков, А.А. Поспєлов [93], А.М. Карпухіна [114,115], В.В. Рибалка [202-204], М.С. Корольчук [127], С.Г. Кисіль [118], В.В. Плохіх [194], Ю.І. Александров [3] та інші), що дозволяє підійти комплексно і найбільше об'єктивно до розгляду взаємодії всіх зазначених рівнів.
Однак незважаючи на розроблений понятійний апарат, що класифікує ФС людини у процесі діяльності, і наявність численних експериментальних досліджень у цій галузі, багато питань, які стосуються вивчення проблем формування і розвитку ФС, залишаються невирішеними. Практичне рішення цих проблем у даний час утруднено наявністю обмежень по використанню існуючих методів контролю, а також недостатнім рівнем методичної розробки питань оперативної оцінки ФС оператора, що були б сумісні з ідеями інженерно - психологічного проектування діяльності людини-оператора та дозволяли б будувати як теоретичні, так і експериментальні моделі дослідження діяльності операторів різних систем керування. До числа невирішених і перспективних у даний час задач методологічного плану можна віднести наступні [15]:
1. ФС оператора мають рівневу специфіку та нелінійно зв'язани з дією ряду психологічних та фізіологічних факторів, які впливають один на одного. Незважаючи на досить ясне розуміння ролі цього взаємозв'язку у формуванні ФС, у даний час відсутні підходи до їхнього спільного використання в конкретних методиках діагностики ФС.
2. Розглядаючи ФС оператора як системну відповідь його організму на дію факторів зовнішнього середовища, необхідно враховувати в оцінці ФС специфічні умови діяльності, що визначають ступінь напруженості функціонування регуляторних систем організму та ступінь впливу на ФС операторів психологічних факторів. Разом з тим оцінка ФС при комплексному впливі факторів, характерному для операторської діяльності, у даний час представляє нерозв'язну проблему, як у математичному, так і в методологічному плані.
3. Аналіз ФС оператора здійснюється в умовах високої невизначеності, як у відношенні деяких параметрів, так і у визначенні характеру їхньої взаємодії, що робить у ряді випадків неможливим синтез показників ФС методами чіткої математики. Рішення цієї проблеми вимагає перегляду методологічних основ оцінки ФС із використанням математичного апарата теорії розмитих множин.
4. Розроблені в даний час методи оцінки ФС спрямовані в основному на діагностику тільки крайніх праксичних станів оператора (монотонії, високої психоемоційної напруги, стресу), що недостатньо для рішення задач адаптивної взаємодії людини та техніки. Необхідний підхід до оцінки ФС, що забезпечує контроль ФС по всій шкалі рівнів пильнування оператора з обліком його психоемоційної напруженості.
5. В даний час рішення задачі прогнозування ФС оператора у математичному та методологічному планах з обліком перерахованих вище факторів відсутнє. Складність її реалізації визначається: стохастичністю процесу зміни ФС, нечіткістю параметрів зовнішнього середовища, а також відсутністю відповідних методів виміру ФС людини-оператора.
6. В умовах реальної операторської діяльності, яка супроводжується впливом на працівника складного комплексу факторів, обумовлених особливостями праці та робітничого середовища, багато лабораторних методик аналізу і прогнозу ФС виявляються мало інформативними і не мають високої прогностичності, або досить складні і громіздкі для практичної реалізації.
Для того, щоб з мінімальними помилками вимірювати ФС оператора в процесі діяльності та використовувати отримані дані з метою підвищення ефективності, безпеки та надійності ергатичної системи, необхідно дати повну характеристику ФС, як об'єкта дослідження, тобто визначити склад його елементів, структуру, особливості їхньої взаємодії та закономірності прояву. Облік рівнів специфіки опису ФС вимагає системного підходу та глибокого аналізу взаємодії досліджуваних фізіологічних і психологічних факторів, характер якої обумовлений непрямим впливом параметрів зовнішнього середовища.
У зв'язку з цим актуальною задачею є розробка і побудова діагностичного комплексу, що забезпечує інтегральну оцінку тп об'єктивне прогнозування динаміки зміни ФС операторів в процесі діяльності на основі вибіркових вимірів їх фізіологічних і психологічних параметрів, що й обумовило відповідний вибір напрямку дисертаційної роботи Психодіагностика функціональних станів операторів динамічних і енергетичних автоматизованих систем”.
Дослідження ФС у процесі трудової діяльності проводилися для двох соціально затребуваних груп операторів - динамічних систем (машиністів метрополітену) та енергетичних автоматизованих систем (операторів блокових щитів ТЕС), що визначалося такими обставинами:
- необхідністю дослідження інформативності розробленого комплексу методик для діагностики ФС операторів різних професійних груп;
- необхідністю виявлення специфічних і загальних закономірностей прояву ФС для цих груп операторів;
- виявленням специфічних показників, що визначають надійність, успішність і «ціну діяльності» для конкретних видів операторської діяльності.
Вибір даних професійних груп обгрунтовувався і тим, що зі зростанням ролі енергетичного сектора, а також транспорту в інфраструктурі економіки нашої країни значно зростає соціальна значимість і масовість даних професій. Крім цього зазначені професії характеризуються і високою відповідальністю, пов'язаною з необхідністю підтримки належних показників надійності й успішності діяльності, зниження яких може вести до помилок, що супроводжуються великими матеріальними збитками та загибеллю людей.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконані в рамках наукового напрямку, що входить у перелік пріоритетних державних і науково-технічних програм розвитку науки й техніки на 2002-2006 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р. № 1716, «Системний аналіз, методи і способи керування процесами різної природи; методи оптимізації, програмне забезпечення і інформаційні технології у складних системах». Ряд результатів дисертаційної роботи отриманий у рамках держбюджетної науково-дослідної теми № 2-3 Дослідження функціонального стану студентів денної форми навчання інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі навчання у вузі”, що виконується згідно з планом науково-дослідних робіт в Українській інженерно-педагогічній академії (протокол №1 механіко-технологічного факультету від 19.09.2001). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою УІПА та узгоджена в Раді по координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 23.12.2003).
Об'єктом дослідження є діяльність операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем.
Предмет дослідження - функціональні стани операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем, що виникають у процесі трудової діяльності.
Мета дослідження полягає у визначенні специфічних особливостей розвитку функціональних станів операторів за результатами виміру їх психологічних і фізіологічних показників, що дозволяє оцінити рівні ефективності та надійності професійної діяльності.
Гіпотеза дослідження. Виникаючі в процесі трудової діяльності операторів функціональні стани знаходять своє відображення в об'єктивних фізіологічних та психологічних показниках і визначаються операційними особливостями виконуваної діяльності, вихідними фізіологічними і психологічними характеристиками операторів, а також особливостями різних факторів трудової діяльності, що веде до індивідуальної специфіки прояву функціональних станів і, у кінцевому рахунку, до різних рівнів ефективності та надійності професійної діяльності.
Виходячи з представлених вище мети та гіпотези, були сформульовані наступні задачі дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз підходів до оцінки ФС операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем у процесі конкретних видів діяльності.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У ході теоретико - експериментального дослідження були вирішені всі поставлені в роботі завдання, отримані та проаналізовані результати. Основні результати роботи полягають у наступному:
1. На основі аналізу літератури встановлено, що вирішення проблеми діагностики та аналізу ФС операторів з позицій системного підходу підвищує можливість прогнозування ефективності й надійності діяльності операторів. Для одержання досить ефективного контролю ФС оператора необхідно використовувати комплексні методики, які дозволяють оцінювати психологічні й психофізіологічні показники випробуваних у процесі професійної діяльності.
Показано, що інформативними та практичними для оцінки фізіологічних показників операторів у процесі діяльності можуть бути методики, які визначають активність функціональних підсистем організму за даними вимірів фізичних характеристик БАТШ.
2. Установлено шляхи реалізації системного підходу до дослідження функціональних станів людини-оператора через застосування комплексу діагностичних методик (що включає методики оцінки психологічних і психофізіологічних показників випробуваних: обсягу короткочасної пам'яті, швидкості сприйняття інформації, інтенсивності уваги, точності й тривалості відтворення інтервалів часу, лабільності нервової системи) та за допомогою спеціальної апаратури, яка дозволяє вимірювати активність підсистем організму людини. Здійснюється також застосування комп’ютерних програм для аналізу ФС операторів на підставі вимірів їх психологічних і психофізіологічних показників, які дозволяють відтворювати діагностичні портрети ФС випробуваних за даними виміру ЕП і температури в БАТШ та оперативно одержувати прогностичні значення успішності професійної діяльності для машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС.
3. До загальних закономірностей динаміки ФС успішних і неуспішних операторів за період діяльності належать: зниження обсягу короткочасної пам’яті, підвищення напруженості серцево-судинної та ендокринної систем (за даними вимірів ЕП БАТШ), а специфічні закономірності виявляються в можливості формування в успішних операторів функціональної системи забезпечення діяльності. Крім цього, між підгрупами успішних і неуспішних операторів є відмінності у ціні” діяльності. Особливості функціональних станів зазначених підгруп операторів можуть визначатися різним рівнем сформованості професійно важливих психологічних якостей, ступенем мотивації діяльності, а також відмінностями в емоційній стійкості та в рівнях адаптації фізіологічних підсистем організму випробуваних до факторів трудового процесу.
4. У процесі діяльності формуються певні зв’язки між значущими ПВПЯ та станом фізіологічних підсистем організму у випробуваних операторів різних професійних груп. При цьому розходження у структурі цих зв'язків, у рівнях показників ПВПЯ, а також у структурі активації та «ціні» діяльності випробуваних операторів різних професійних груп визначаються специфікою цільових, інформаційно-когнітивних та операційно-дійових компонентів конкретної професійної діяльності, а також несприятливими факторами виробничого середовища.
5. Основними психологічними та психофізіологічними якостями операторів досліджуваних професійних груп, від яких залежить успішність, надійність і «ціна» їхньої діяльності, є: швидкість сприйняття інформації, обсяг короткочасної пам’яті, інтенсивність уваги, тривалість та точність відтворення часу, ступінь напруженості серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем. Це дозволяє математично визначити прогностичні функції, які описують успішність, надійність і «ціну» діяльності операторів блокових щитів ТЕС та машиністів метрополітену. Облік сукупності психологічних та психофізіологічних показників дозволяє підвищити точність класифікації випробуваних операторів за показниками успішності діяльності, а це підвищує продуктивність процедури професійного добору.
6. Об’єднана сукупність психологічних і психофізіологічних показників (включаюча показники активності функціональних підсистем організму за даними вимірів ЕШП БАТШ) дозволяє ефективно визначати різні ФС (втоми, нервово-емоційного напруження, стресу), які виникають у випробуваних під час виконання діяльності.
7. Сучасні вимоги професійного моніторингу та професійного добору можуть бути реалізовані через застосування розглянутого комплексу діагностичних методик для оцінки ФС, що дозволить підвищити точність прогнозування ефективності й надійності діяльності операторів автоматизованих систем, зокрема - машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айдаралиев А.А. Прогнозирование функциональных состояний // Медведев В.И., Аверьянов В.С., Айдаралиев А.А. и др. Физиология трудовой деятельности. СПб.: Наука,1993. С.493-520.
2. Александер Ф. Психосоматическая медицина. М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. 352 с.
3. Александров Ю.И. Психофизиология. СПб.: Питер, 2001. 496 с.
4. Аминов Н.А. Функциональные состояния при монотонной работе и баланс основных нервных процессов // Вопросы психологии. - 1974. - № 2. - С.77-83.
5. Аминов Н.А. Психические состояния, вызываемые однообразной работой и свойства нервной системы: Автореферат на соискание ученой степени кандидата психологических наук: 19.00.02. / НИИ Общ. и пед. псих. АПН СССР - М.,1975. - 22 с.
6. Аминов Н.А., Левочкина И.А. Динамика кожного сопротивления при монотонной работе и регуляция функционального тонуса // Новые исследования в психологии. - 1979. - №2. - с.78-81.
7. Аминов Н.А. Скорость и изменение кожного сопротивления как показатель функционального состояния при свободном и навязанном режиме работы // Психофизиологические исследования интеллектуальной саморегуляции и активность. - М.: Наука, 1980. С. 163-171.
8. Ананьев Б.Г. Интеллектуальная деятельность и терморегуляция // Тезисы докладов к научной конференции "Возрастная психология взрослых. (Теоретическая и прикладная)”. - Л.,1971. - Вып.III - С.75-84.
9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер,2002. 282 с.
10. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001.- 686 с.
11. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М.: Медицина, 1968. - 557 с.
12. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем // Принципы системной организации функций. М.: Наука, 1973. С.5-61.
13. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.:Медицина,1975. 447 c.
14. Аракелов Г.Г., Федоровская Е.А., Свергун О.Ю., Жданова Г.Е. Изменение ВП и динамика гормонов в стрессовой реакции человека// Психологический журнал. - 1994. - т. 15, № 1. С. 87-96.
15. Аристова М.В., Иванов В.Г., Иванов Е.С., Филенко И.А. Некоторые проблемы и реальные возможности диагностики и прогнозирования функционального состояния оператора в процессе деятельности// Вестник Международного Славянского университета. Серия:Технические науки. - 2001. - Т.IV, №7. - С.29-31.
16. Аристова М.В., Иванов В.Г., Филенко И.А. Оценка функционального состояния оператора в процессе деятельности // Тези доповідей науково-методичної конференції «Безпека життєдіяльності». Харків: НТУ ХПI, 2002. - С. 82-83.
17. Асташкин Ю.С., Быстров Ю.Г., Якименко Н.И. Изучение возможности оценки состояния операторов с помощью аппаратных цифровых средств // Тезисы докладов областной научной конференции «Медико - технические аспекты рефлексодиагностики и рефлексотерапии». Харьков: ХОП ВНМТО, 1990. - С. 12-13.
18. Аушра Аугустинавичюте. Социон или основы соционики. СПб.: Terra Fantastica,1997.- 450 с.
19. Ахмедов Т.И., Иванов В.Г., Мартыненко А.А., Филенко И.А. Патопсихологические и нейрофизиологические аспекты оценки утомления оператора по данным характеристик БАТК // Украiнський вiсник психоневрологii. 1995. - Т.3, вип.1. - С.86-92.
20. Багрецов С.А., Колганов С.К., Львов В.М. Диагностика и прогнозирование функциональных состояний операторов в деятельности. Вопросы проектирования и применения. М.: Радио и связь, 2000. 192 с.
21. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. 298 с.
22. Баевский Р.М., Кукушкин Ю.А., Марасанов А.В., Романов Е.А. Методика оценки функционального состояния организма человека // Медицина труда и промышленная экология. - 1995. - №3. - С. 30-34.
23. Бажин Е.Ф., Галунов В.И., Горский Г.Д., Манеров В.Х., Хвиливицкий Т.Я. Диагностика эмоционального состояния человека по характеристикам речевого сигнала// Материалы 2-го Симпозиума «Математические методы в психиатрии и неврологии». Л., 1972. - С. 122-123.
24. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: ООО «Фортуна-пресс»,1998. 464 с.
25. Барабаш В.И. Пути повышения психической надежности оперативного персонала// Энергетика и электрификация. 1987. - №4. С.51-53.
26. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. К.: Здоров’я,1988. 168 с.
27. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Петрюк П.Т., Цыганенко А.Я. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и соматических заболеваний. Харьков: Основа,1995. 276 с.
28. Бобров А.Ф., Щебланов В.Ю., Сальницкий В.П. Влияние профессионального стресса на надежность деятельности космонавтов // Медицина труда и промышленная экология. 2001. - №8. С.20-26.
29. Богач П.Г., Горго Ю.П., Данилейко В.И. и др. Исследование температуры биологически активных точек для оценки психофизиологических состояний человека// Тезисы докладов научной конференции «Психофизиологическое состояние человека и информативность биологически активных точек кожи». - К., 1979. - С. 15-16.
30. Бодров В.А. Психофизиологические проблемы профессиональной надежности человека-оператора // Психологические проблемы профессиональной деятельности. - М.: Наука, 1991. - С.111-121.
31. Бодров В.А., Обознов А.А., Турзин П.С. Информационный стресс в операторской деятельности // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19, №5. - С. 38 53.
32. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: человек в системах управления техникой. М.: Издательство «Институт психологии РАН», 1998. 285 с.
33. Бодров В.А. Информационный стресс. - М.: ПЭР СЭ,2000. 320 с.
34. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. М.: ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
35. Бойцов И.В. Электропунктурная диагностика по «Риодораку». - Витебск,1996. 190 с.
36. Бондаровская В.М. Психологические вопросы проектирования и эксплуатации диалоговых автоматизированных систем. - К., 1980.
37. Боровиков В. Программа STATISTICA для студентов и инженеров. М.: КомпьютерПресс,2001. 301 с.
38. Бочарова С.П. Системный подход к изучению мнемических процессов. // Исследование памяти. М.: Наука,1990. С. 7-19.
39. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь,1998. 352 с.
40. Бочарова С.П. Психологічна культура інженера-педагога як фактор ефективності його професійної підготовки// Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. Харьков: УИПА, 2003. - №5. - c.333-336.
41. Брыляков А.Л., Митрофанов А.П. Учебное пособие по электропунктурной диагностике (Р.Фолль). Курск: АП «Курск», 1993. - 150 с.
42. Бугаев В.Н. Корреляционный анализ взаимосвязи показателей сердечно-сосудистой системы и высшей нервной деятельности при работе телеграфисток // Гигиена труда. - 1977. - № 9. С. 20-23.
43. Будник М.И., Бугаев С.А., Лазарев Н.В. Аурикулоимпедансодермометрия у лиц операторского профиля в условиях вахтового труда. // Тезисы докладов областной научной конференции «Медико - технические аспекты рефлексодиагностики и рефлексотерапии». Харьков: ХОП ВНМТО, 1990. С. 40-41.
44. Бузунов В.А., Кальниш В.В., Хомик А.П. Связь эффективности труда операторов электростанций с их психофизиологическими характеристиками. // Гигиена труда. - К.: Здоровья, 1984. - Вып. 20. - С.43-49.
45. Бузунов В.А. Производственные факторы и возрастная работоспособность. К.: Здоровья, 1991. 160 с.
46. Буров А.Ю. Психофизиологическое обеспечение труда операторов. // Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. 1999. - №6. - С.32-34.
47. Бус Э.Э. Регуляция психофизиологического состояния методами биосоциальной терапии. // Энергетика и электрификация. 1988. - № 2. - с.31-34.
48. Введение в эргономику / Г.М. Зараковский, Б.П. Королев, В.И. Медведев, П.Я. Шлаен; Под ред. В.П. Зинченко. - М.: Советское радио, 1974. 350 с.
49. Верховский Ф.Я., Киселев А.И., Резанов В.И. и др. Оценка результативности спортивной деятельности по динамике электрокожного сопротивления // Психологический журнал. 1990. - Т.11, № 3. - С.96-100.
50. Гавенко В.Л., Соколова И.М. Исследование динамики изменения психологического состояния студентов в процессе обучения// Вестник Харьковского Национального Университета. Серия: Психология. - 2000. - № 483. С.28-31.
51. Ганенко Д.М. Факторный анализ // Проблемы дифференциальной психофизиологии. - Отв. ред. В.Д. Небылицын. М.: Просвещение, 1969. Т.VI. - С.276-303.
52. Гаркавенко Г.С., Артеменко О.О. Электростимуляция БАТ как фактор повышения надежности оператора в экстремальных условиях // Тезисы докладов областной научно-практической конференции «Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико-технических исследований». Харьков:ХОП ВНМТО, 1981. - С. 86-88.
53. Гедымин М.Ю., Соколов Д.К., Кандрор И.С. и др. Об интегральной оценке функционального состояния организма // Физиология человека. 1988. - Т.14, №6. - С.957-963.
54. Генкин А.А., Медведев В.И. Прогнозирование психофизиологических состояний. Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1973. 144 с.
55. Герасимов А.В. Психофизиологические критерии прогноза эффективности профессиональной деятельности операторов энергопредприятий на этапе приема в учебно-тренировочный центр. / Физиология человека. 1993. т.19. - № 4. С. 77 88.
56. Говорун В.В. Эффективность применения теста Люшера для диагностики психологического состояния водителя автомобиля // Вісник Харківського Національного університтету. Серія: Психологія. 2001. - № 517. с. 31-33.
57. Горбов Ф.Д., Лебедев В.И. Психоневрологические аспекты труда операторов. М.: Медицина,1975.-208 с.
58. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти). К.: МАУП, 1999. 124 с.
59. Губинский А.И. О некоторых проблемах теоретико-информационного подхода в инженерной психологии // Проблемы инженерной психологии. Л.: Изд.-во ЛГУ, 1966. Вып.4. С. 124-170.
60. Губинский А.И., Ломов Б.Ф., Мансуров Р.М., Суходольский Г.В. Теория надежности в применении к человеку-оператору // Инженерная психология в приборостроении. Под ред. Б.Ф. Ломова. М.: ЦНИИ ИТЭИ ПСАСУ, 1967. С. 116-123.
61. Губинский А.И., Евграфов В.Г. Эргономическое проектирование судовых систем управления. Л.: Судостроение, 1977. 224 с.
62. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М.: Наука,1970. 272 с.
63. Давыдов В.Б., Литовченко Е.О., Сидельник Г.А., Яковцов И.З. Организационные и методические аспекты медико технического обеспечения безопасности движения на метрополитене // Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. 2000. - №3. - С.72-75.
64. Данилова Н.Н. Психофизиологическая диагностика функциональных состояний. М.: Изд.-во МГУ, 1992. 192 с.
65. Данилова Н.Н. Психофизиология. - М.: Аспект Пресс, 2001. 373 с.
66. Диагностический аппарат «Диагноз». Паспорт 3.296.001 ВГ. Харьков: НТНЦ «Монада»,1998. - 6 с.
67. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Определение системы показателей эмоциональной напряженности при воздействии экстремальных факторов// Эргономика. Труды ВНИИТЭ. - М.: ВНИИТЭ, 1986. - Т.32. Проблемы сисемного исследования состояния напряженности человека. - С.52-64.
68. Дикая Л.Г. Становление новой системы психической регуляции в экстремальных условиях деятельности // Принцип системности в психофизиологических исследованиях. М.: Наука,1990. С.103-114.
69. Дикая Л.Г. Деятельность и функциональное состояние: активационный компонент деятельности// Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. - С.93-110.
70. Дикая Л.Г. Проблемы современной психологии труда// Психологический журнал. - 1992. - Т.13, № 3. - С.24-41.
71. Дикая Л.Г., Семикин В.В., Щедров В.И. Исследование индивидуального стиля саморегуляции психофизиологического состояния// Психологический журнал. - 1994. - Т.15, № 6. С.28-37.
72. Долганов А.И. Медико-психологический отбор и система поддержания психического здоровья персонала АЭС. Энергодар Запорожье: РИП «Видавець», 1998. 149 с.
73. Дорофеева Э.Т.Сдвиги цветовой чувствительности как индикатор эмоциональных состояний// Психические заболевания. Под ред. Случевского Ф.Н. - Л.: Медицина, 1970 - С. 319-327.
74. Дорошенко В.А. , Кануников И.Е., Смирнов А.Г. Методы исследований в психофизиологии / Под общей ред. проф. А.С. Батуева. - СПб.: Издательство С.- Петербургского ун. та,1994. 144 с.
75. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А., Мирошников М.П., Шарай В.Б. Тест дифференцированной самооценки функционального состояния// Вопросы психологии. - 1973. - №6. С.141-145.
76. Друзь В.А. Оценка надежности работы человека в системах человек-среда-объект управления”. // Тезисы докладов 4-ой Международной конференции Влияние человеческого фактора на безопасность движения на железнодорожном транспорте”. - Львов, 2001. - С.15-16.
77. Дубров А.М., Мхитарян В.С., Трошин Л.И. Многомерные статистические методы. - М.: Финансы и статистика,1998. - 350 с.
78. Дубров А.П., Пушкин В.Н. Парапсихология и современное естествознание. - М.: Соваминко, 1990. - 280 с.
79. Душков Б.А., Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф. Основы инженерной психологии. - М.: Высшая школа, 1977. - 330 с.
80. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии. М.: Академический проспект, 2002. 574 с.
81. Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. С.-Пб.: Братство,1994. 364 с.
82. Дюк В.А. Обработка данных на ПК в примерах. СПб.: Питер, 1997. 240 с.
83. Дядичкин В.П. Психофизиологические резервы повышения работоспособности. Мн.: Выш. шк., 1990 - 119 с.
84. Дядичкин В.П. Количественная интегральная оценка рабочего напряжения при умственном и физическом труде // Гигиена и санитария. - 1990. - № 1. - С. 34-37.
85. Ермолаева Томина Л.Б., Ермолаев О.Ю. Электрические параметры АТК и особенности оперативного мышления // Тезисы докладов научной конференции Психофизиологическое состояние человека и информативность биологически активных точек кожи”. - К.,1979. - С. 22-24.
86. Жигайло Т.Л., Козлов Е.И. Об информативности биопотенциалов биологически активных точек // Тезисы докладов областной научно-практической конференции Информативность биологически активных точек, приборные методы их определения и эффективность медико- технических исследований”. Харьков, 1981. - С. 76-77.
87. Жолондз М.Я. Щитовидная железа: выход из тупика. СПб.: ЗАО «ВЕСЬ»,1999. 302 с.
88. Завадська Т.В. Деякі аспекти визначення психофізіологічної ціни діяльності” // Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України . / За ред. С.Д. Максименко К., 2002. - Т.5,Ч.1. С.30-35.