ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ПІДЗЕМНИХ ШАХТНИХ ЕЛЕКТРОСИСТЕМ : ДИАГНОСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПРИГОДНОСТИ ОПЕРАТОРОВ ПОДЗЕМНЫХ ШАХТНЫХ ЭЛЕКТРОСИСТЕМ



  • Название:
  • ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ОПЕРАТОРІВ ПІДЗЕМНИХ ШАХТНИХ ЕЛЕКТРОСИСТЕМ
  • Альтернативное название:
  • ДИАГНОСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПРИГОДНОСТИ ОПЕРАТОРОВ ПОДЗЕМНЫХ ШАХТНЫХ ЭЛЕКТРОСИСТЕМ
  • Кол-во страниц:
  • 219
  • ВУЗ:
  • УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ


    На правах рукопису


    АВЄРШИН Андрій Олександрович

    УДК 159.98:622


    ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ОПЕРАТОРІВ
    ПІДЗЕМНИХ ШАХТНИХ ЕЛЕКТРОСИСТЕМ

    19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія



    Дисертація на здобуття вченого ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник
    доктор психологічних наук, професор Бочарова С.П.





    Харків2005












    ЗМІСТ




    Вступ


    4




    Розділ 1 Методологічні проблеми професійного відбору робітників вугільної промисловості


    12




    1.1 Сучасне вугільне виробництво та професійний відбір працівників


    12




    1.1.1 Роль людського фактора в промисловості


    12




    1.1.2 Вплив екстремальних умов гірничого виробництва на ефективність діяльності операторів шахтних електросистем


    19




    1.2 Сучасний стан професійного психологічного відбору


    33




    1.2.1 Особистісний підхід у професійному відборі


    33




    1.2.2 Методи виявлення психологічних властивостей особистості працівника


    45




    1.2.3 Професіографічний аналіз виробничої діяльності підземних електрослюсарів


    50




    1.3 Висновки до розділу 1


    63




    Розділ 2 Визначення професійно важливих якостей операторів шахтних електросистем


    65




    2.1 Системний підхід до розробки критеріїв професійного відбору підземних електрослюсарів


    65




    2.2 Методи визначення професійної придатності робітників вугільних шахт


    70




    2.3 Професіографічний аналіз праці підземних електрослюсарів. Професіограма та психограма


    74




    2.3.1 Психологічна структура професійно важливих якостей працівника - оператора шахтних електросистем


    95




    2.3.2 Характеристика когнітивних процесів оператора


    111




    2.4 Структурно-функціональна модель діяльності оператора підземного електрослюсаря


    114





    2.5 Висновки до розділу 2



    132




    Розділ 3 Експериментальне визначення професійно важливих якостей особистості оператора підземного електрослюсаря


    133




    3.1 Розробка психодіагностичного комплексу для професійного відбору підземних електрослюсарів


    133




    3.1.1 Структура комплексу


    133




    3.1.2 Визначення прогностичної значущості методик дослідження


    144




    3.2 Аналіз отриманих результатів


    147




    3.2.1 Емоційна напруженість у праці підземних електрослюсарів


    147




    3.2.2 Вольова саморегуляція діяльності оператора


    150




    3.3 Практичне застосування психодіагностичного комплексу для професійного відбору операторів підземних електрослюсарів


    159




    3.3.1 Визначення критеріїв професійної придатності до праці за професією підземного електрослюсаря


    159




    3.3.2 Тренінг та адаптація професійно важливих функцій працівників вугільних шахт до діяльності з високим рівнем психічного навантаження


    165




    3.3 Висновки до розділу 3


    186




    Висновки.


    188




    Перелік використаних джерел


    192




    ДОДАТКИ


    213






    ВСТУП

    Актуальність дослідження Питання ефективної організації професійної діяльності робітників гірничої галузі набуває високої актуальності в умовах сучасних соціально економічних процесів вугільної промисловості України. Стан цієї промисловості це значне зниження продуктивності та водночас загрозливе підвищення аварійності, загибелі та каліцтва робітників. Ця проблема постійно висвітлюється в вітчизняній та зарубіжній пресі. З початку 2004 року на вугільних підприємствах країни відбулося 2576 нещасних випадків. Нещасних випадків зі смертельним результатом — 43, зокрема 12 — раптова смерть на робочому місці від гострої серцевої недостатності.
    Підвищення ефективності використання праці головної виробничої сили суспільства людини - залежить від багатьох факторів. Вивченню цих факторів присвячена значна кількість загальнотеоретичних та експериментальних досліджень українських і зарубіжних авторів (Ю.Л. Тріфонов, В.І. Трофімов, В.О. Моляко, К.К.Платонов, В.Д. Шадріков, Є.А. Клімов, В.М. Бондаровська, Е.В. Чачко, С.П.Бочарова та інші).
    Залежно від різноманітних здібностей, темпераменту, характеру та психологічного складу особистості кожна людина по-різному сприймає параметри виробничого процесу, швидше або повільніше їх осмислює, більш чи менш чітко виконує комплекс виконавчих, контролюючих, регулюючих, спостережливих дій або рухів (В.А. Бодров, Е.М. Борисова, А.І. Галактіонов, М.А. Дмитрієва, В.П. Небиліцин, В.П. Зінченко тощо). Людина має різну витривалість до факторів виробничого процесу та навколишнього середовища, що веде до більш або менш швидкої втомленості, до розладу функціональних систем організму, що знижує кількісний і якісний показники трудової діяльності та порушує здоров'я людини (В.Г.Асєєв, В.М. Бехтерєв, Л.Ф.Бурлачук, М.І. Виноградов, И.Д. Карцев, М.А. Матова, В.В. Розенблат, Г.Д.Горбунов). Відомо, що важка фізична праця ускладнює розумову діяльність (О.В.Овчиников, В.А. Олейніков, В.І. Тріфонов).
    Вирішенню цих питань сприяє професійний відбір за психологічними якостями, який дозволяє використовувати та розвивати здібності людини, а це, в свою чергу, дає змогу підвищити ефективність праці (С.Л.Рубінштейн, Г.С. Костюк, В.Д. Шадріков, К.К.Платонов та. ін.). Принцип системності потребує побудови "піраміди якостей людини", до якої входили б якості одного порядку, які часто беруться за основу професійної придатності (Б.Ф. Ломов, В.С. Мерлін, Е.А. Климов, Б.М. Теплов, Л.А. Копитова, В.О.Моляко та ін.). Професійний відбір потрібен для професій, які відповідають принципу актуальності (К.К. Платонов, Б.Ф. Душков, В.Ф. Рубахін)
    Питання професійного відбору є актуальними у вугільній промисловості тому, що рівень автоматизації та механізації процесу видобутку вугілля зростає, а особливості підземного виробничого середовища (обмеженість робочого простору та викликані цим незручності пози працівника, складні санітарно-гігієнічні умови, небезпека для життя тощо) вимагають підвищеної витривалості організму та психіки людини до їхнього несприятливого впливу. Праця шахтаря за ступенем важкості належить до тяжкої або середньої (Ф.Т. Огарков, А.М. Алтухов, І.Г. Велічко, В.П. Гребняк, І.В. Куделян, Ф.Ф.Кузюков). Отже, недооцінка людського чинника в трудовій діяльності на вугільних шахтах неминуче спричиняє великі матеріальні та моральні витрати. Гірничий Закон та Закон про Охорону праці фіксують підвищені вимоги до психологічних якостей робітника вугільної промисловості. У Законі про охорону праці зазначено, що професійний відбір необхідний для всіх різновидів підземних робіт, та наведені психологічні та фізіологічні показники до відбору: сенсомоторна реакція, увага, зорова та слухова пам'ять, емоційна збудливість та почуття тривоги, стійкість до стресів, орієнтація в замкненому просторі, реакція на рухомий об’єкт. В постанові кабінету міністрів України від 6 липня 2002 р. №939 затверджена програма підвищення безпеки праці на вугільних шахтах. В параграфі VI Програми „Поліпшення умов праці та стану здоров’я шахтарів”, пункті 107, на Міністерство охорони здоров’я, Міністерство праці, Мінпалевенерго та Академію медичних наук покладається зобов’язання розроблення медичних інструкцій та порядку проведення професійного відбору гірників для роботи у небезпечних і шкідливих умовах вугільних шахт і нормативно-методичних документів щодо створення галузевого центру і регіональних лабораторій професійного відбору.
    Психологічні дослідження показали, що професійний відбір потрібний лише для провідних професій, до того ж потрібно враховувати особливості структури праці на робочому місці (А.В. Чучалов, Е.П. Захаров, В.І. Тріфонов, С.А. Зайцев, А.В. Аулов). Результатом цих досліджень став аналіз стану вугільної промисловості взагалі, який дозволив виявити ті професії, для яких потрібен профвідбір, та поділити їх за особливостями виконання виробничих операцій і безпосередньо розробити критерії профвідбору для робітників, в праці яких переважають ручні та керуючі дії.
    У вугільній промисловості є операторські професії, де переважають інтелектуальні компоненти діяльності, зокрема це професія оператора підземного електрослюсаря, який займається обслуговуванням усього електромеханічного устаткування та засобів автоматизації, здійснює необхідні дії в разі відхилення від норм технологічного процесу або аварії. Від ефективної діяльності електрослюсаря залежить ефективність та безпека праці окремих ділянок та шахти в цілому, використання обладнання з великим терміном служби, реструктуризація шахт. Тому необхідно забезпечувати ефективність праці підземного електрослюсаря в реальній виробничій діяльності за всіма можливими ускладненнями ситуації, включаючи екстремальні умови її „оперативної ефективності”. Реальна виробнича обстановка пред’являє високі вимоги не лише до навченості робітника, але й до цілої низки суто особистісних якостей, з яких одні більш чи менш легко піддаються цілеспрямованому впливу або вихованню, а другі є більш стійкими та практично не змінюються під впливом особистого досвіду суб’єкта. Своєрідна „компенсація” якостей, яких бракує, іноді здійснюється за рахунок мобілізації здібностей особистості, але в екстремальних ситуаціях вона ускладнюється. Вирішальне місце починають займати глибокі природні властивості індивіда, насамперед природжені якості нервової системи, визначення яких важливе для того, щоб допомогти особистості знайти шляхи та засоби компенсації відсутніх якостей там, де ця компенсація особливо важлива й доцільна при відборі кандидатів для праці в екстремальних умовах. Головною особливістю праці підземного електрослюсаря є значне домінування вищих психічних функцій, які забезпечують інтелектуальний аспект його професійної діяльності. Особливість інтелектуальної діяльності полягає в тому, щоб не лише одержувати й обробляти поточну інформацію, але й на основі досвіду уявити собі майбутній стан об’єкта, тобто прогнозувати результат. Прийняття інформації оператором здійснюється як процес, що має принаймні два рівня. Спочатку сприймаються фізичні явища, що постають у ролі носіїв інформації. Далі на цій основі формується концептуальна модель „розумової картини” процесу, що спостерігається, та умов, у яких цей процес протікає. При цьому органи чуття людини, завдяки яким сприймаються сигнали, функціонують як єдина система. Концептуальна модель виступає як динамічний синтез інформації, що сприймається, зберігається та витягається з оперативної пам'яті. Далі - найважливішим компонентом діяльності є прийняття рішення. В умовах вугільного виробництва підземному електрослюсарю доводиться вирішувати різноманітні проблемні задачі, особливо під час аварій. Такі завдання носять творчий характер i для їх розв’язання немає ані заздалегідь відомих дій, ані готових алгоритмів знаходження рішення. Психологічною основою цих процесів є мислення. Це дає підстави говорити про необхідність постійної готовності підземного електрослюсаря до інтелектуальної діяльності, яка дозволяє передбачати можливості аварій в екстремальних умовах підземного виробництва.
    Тому, зважаючи на ускладненість використання прийнятих у вугільній промисловості засобів вияву здібностей до професій, які характеризуються послідовністю технологічних операцій, та необхідність особливої уваги до оцінки вищих психічних функцій, що забезпечують інтелектуальні аспекти діяльності підземного електрослюсаря, нами була обрана тема дослідження „Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем”
    Об’єкт дослідження: професійна діяльність робітників вугільної промисловості з високим рівнем психічного напруження.
    Предметом дослідження є професійно важливі особливості операторів шахтних електросистем, в діяльності яких спостерігається високий рівень інтелектуального та емоційного навантаження.
    Мета дослідження полягає в розробці критеріїв та методів професійного відбору і визначення професійної придатності операторівпідземних електрослюсарів, у роботі яких спостерігається висока нервово-психічна напруженість.
    Для досягнення поставленої мети дослідження вирішувались такі завдання:
    1. Визначити теоретичні засади дослідження професійного відбору у вугільній промисловості в сучасних соціально-економічних умовах України.
    2. Виявити особливості праці операторів шахтних електросистем, в діяльності яких спостерігається високій рівень нервово-психічної напруги, та розробити професіограму.
    3. Розробити психограму, яка відображає психологічну структуру професійно важливих якостей особистості підземного електрослюсаря.
    4. Розробити структурно-функціональну модель діяльності підземного електрослюсаря.
    5. Розробити методи виявлення психологічних особливостей робітників вугільних шахт, які забезпечують їх високу професійну компетентність.
    6. Розробити та випробувати психодіагностичний комплекс методик для професійного відбору підземних електрослюсарів.
    7. Розробити критерії професійного відбору операторів підземних електросистем.
    Методологічну основу дослідження складають:
    1. Положення системного підходу як основи дослідження в інженерній психології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, А.А. Крилов, О.М. Леонтьєв, С.П.Бочарова, В.А. Моляко, Ю.Л. Трофімов, А.Я. Чачко, В.М. Бондаровська та ін.).
    2. Положення про особистісний підхід у професійному відборі (С.Л.Рубінштейн, К.К. Платонов, В.Д. Небиліцин, К.М. Гуревич, Е.А. Мілерян, В.С. Мерлін, Є.А. Климов, В.О. Моляко, В.Д. Шадріков, С.Д. Максименко та ін.)
    3. Положення про профвідбір на засадах діяльністного підходу у вугільній промисловості (В.Г. Баранов, Є.Т. Беркович, Є.П. Захаров, А.В.Чучалов, В.І. Тріфонов).
    У ході розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: системний аналіз професійної діяльності, спостереження, натурний та лабораторний експеримент, тестування, професіографія, експертні оцінки, методи математичної статистики.
    Організація дослідження. Дослідження професійної придатності підземних електрослюсарів виконувались на шахтах ім. Ілліча, Чеснокова, Ломоватка ВО Стахановвугілля” та шахтоуправління "Зорінське" ДХК "Луганськвугілля". Психологічні випробування пройшли 93 електрослюсарі. Під час розробки аналітичного графіка проведені психологічні та хронометричні спостереження за працею операторів електрослюсарів (77 людино-змін). Як доповнення до результатів випробувань, були зібрані деякі соціально-демографічні характеристики електрослюсарів: вік, стаж праці за фахом та рівень загальної освіти. Також були зібрані експертні оцінки виробничої успішності підземних електрослюсарів за показниками професійної підготовленості, швидкісних якостей праці, надійності, підготовленості, вірогідності безпомилкової та безаварійної праці, загальної витривалості робітника у виробничому процесі, емоційної стійкості та загальної професійної придатності.
    Надійність і валідність отриманих результатів забезпечувалась застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу даних. Статистична обробка даних проводилась за допомогою відповідних комп’ютерних програм.
    Наукова новизна отриманих результатів.
    · Загально відомі методи оцінки індивідуальних якостей робочих операторів адаптовані щодо екстремальних умов діяльності оператора підземного електрослюсаря та доповнені методами оцінки вищих психічних функцій.
    · Дістала подальшого розвитку діагностика оцінки індивідуальних якостей робітників-операторів підземних електросистем завдяки створенню відповідного психодіагностичного комплексу, адекватного до умов діяльності підземного електрослюсаря.
    · Дістало подальшого розвитку структурно-функціональне моделювання у застосуванні до операторів підземних електросистем.
    · Розроблені критерії профвідбору підземних електрослюсарів.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до теми, затвердженої Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії, а також відповідно з розвитком робіт, виконаних ЦЕНДЕІ вугілля з теми №0908020103-005. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (№8, від 26.10.2004р.).
    Дослідження питань професійного відбору підземних електрослюсарів проводилися здобувачем на шахтах в/о Стахановвугілля” ДХК Луганськвугілля”, ДХК Краснодонвугілля” та професійно-технічних училищах Донбасу.
    Теоретичне значення дослідження полягає в здійсненні системного аналізу проблеми професійного відбору в сучасних умовах вугільної промисловості; в розробці методів визначення професійно важливих якостей робітників цієї промисловості з високим рівнем інтелектуального навантаження в екстремальних умовах.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексу психодіагностичних методик професійного відбору підземних електрослюсарів, праця яких відрізняється від інших гірничих професій високим рівнем психічного навантаження.
    Практичне використання результати роботи мали під час розробки методичних рекомендацій з професійного відбору підземних електрослюсарів для Луганського обласного управління народної освіти, Луганського обласного центру зайнятості, Донецького інституту Психології і підприємства та Української інженерно-педагогічної академії.
    Особистий внесок здобувача полягає в тому, що:
    · здійснено системний аналіз діяльності робітників вугільної промисловості-операторів підземних електросистем;
    · показана можливість виявлення професійно важливих якостей працівника за допомогою аналітичного графіка, в якому оцінка цих якостей йде не тільки через зовнішні дії, але й через психологічний аналіз їх операційного складу і показники надійності;
    · розроблені критерії оцінки ефективності методик професійного відбору підземних електрослюсарів.
    Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи були апробовані автором на науково-практичних конференціях та семінарах: Модульна технологія навчання” (Донецьк, 1997.); Психолого-педагогічна наука та суспільна ідеологія” (Київ, 1998), ІІІ з’їзд Товариства психологів України ”Творча спадщина Г.С. Костюка та сучасна психологія” (Київ, 2000). Основні положення випробувані на заняттях з учнями професійно-технічних училищ м. Стаханова, ПТУ № 62, м. Брянки, ПТУ №18, м. Кіровська, ПТУ № 59, м. Донецька, ПТУ № 62 , м. Макіївка, ПТУ № 102.
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 7 наукових статтях загальним обсягом півтора умовного друкованого аркуша, 6 з яких опубліковані в збірниках, рекомендованих ВАК для результатів дисертаційних досліджень.

    Обсяг та структура дисертаційної роботи. Праця складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел - 240 найменувань, додатків -7. Дисертація викладена на 219 сторінках друкованого тексту, містить 20 таблиць, 20 рисунків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Підсумки проведеного нами теоретичного і експериментального дослідження сприяють подальшій перспективній розробці проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки:
    1. Аналіз методологічних аспектів організації гірничого виробництва показує, що у вугільній промисловості екстремальний характер праці обумовлює особливу актуальність ефективного використання людського фактору, дослідження якого ще не відповідають вимогам сьогоденного стану вугільної промисловості, коли розробка і впровадження нової техніки дуже обмежене. Існуюче обладнання старіє і стає все більше аварійно загрозливим, і тому ефективність праці все більш залежить від кваліфікації персоналу, який керує, займається налагодженням і ремонтом цього обладнання.
    2. Вивчення проблеми підвищення ефективності виробництва показує, що предметом психологічного розгляду треба вважати, по-перше, підвищення якісних характеристик робочої сили і, по-друге, адекватне виявлення та використання цих характеристик. Визначення якісних характеристик працівників є підґрунтям для зв'язку різних елементів виробництва і професійної діяльності людей в єдину систему психологічних чинників підвищення ефективності виробництва. Специфічні особливості підземного гірничого виробництва вимагають вияву відповідних психічних якостей робітника. Це, зокрема, складні технологічні, екологічні і санітарно-гігієнічні умови праці і підвищена небезпека травмування людей.
    3. На підставі аналізу існуючих методів визначення показників професійної значущості психологічних якостей нами запропоновано методичний комплекс визначення цих показників щодо до умов підземного гірничого виробництва, з урахуванням чинників відповідальності за результати праці і чинника операційного завантаження вищих психічних функцій.
    4. На підставі вивчення психологічних чинників нами здійснений професiографiчний аналіз трудової діяльності оператора підземного електрослюсаря і показано, що засобами, на яких ґрунтується виявлення психологічних якостей особистості працівника, є методи аналізу професійної діяльності. З усіх відомих методів аналізу трудової діяльності з метою створення психограми професії і виявлення професійно важливих психологічних якостей працівника для вугільної промисловості прийнятим є застосування аналітичного графіка трудового процесу, який побудовано за усередненими результатами хронометричних спостережень за висококваліфікованими робітниками конкретної професії в різних умовах праці.
    5. Трудовий процес оператора підземного електрослюсаря включає складні моніторинг виробничого процесу, аналіз аварійних ситуацій пов’язаних з поломками різного обладнання, яке розміщується на значній відстані, швидка ліквідація поломок, дотримання планів профілактичних ремонтів апаратури і механізмів. Аналітичний графік для цієї професії побудований на рівні виробничих операцій. Структура діяльності електрослюсаря вимагає постійного залучення вищих психічних функцій - пам'яті, мислення і уваги. Під час фізичного стомлення і монотонної праці більш, ніж інші функції, страждають саме ці функції. Для виявлення необхідного рівня їх розвитку розроблена шкала оцінок цих функцій за ступенем завантаження на рівні операційного аналізу трудового процесу.
    6. Репрезентативність відбору електрослюсарів високої кваліфікації, психічні особливості яких притягуються до розрахунків критеріїв окремих професійно важливих якостей, встановлені на рівні 90-95 чоловік. Відбір окремих фахівців проведений завдяки шкалі експертних оцінок керівними особами і колегами робітника. Ці оцінки враховуються при складанні математичної моделі профпридатності. Іншим критерієм відбору постає особисте задоволення працею робітника, його висока відповідальність за результат праці. У ряд хочу „можу „треба” „повинен”, який характеризує ієрархію мотивів діяльності особистості, перевага віддається тим, хто керується рівнем повинен”.
    7. Критерії відбору для підземного електрослюсаря встановлені за всіма психічними функціями, які були виявлені на основі професіографічного аналізу професії: якість уваги (переключення, стійкість), пам'яті (довготривала, короткочасна), мислення, емоційна стійкість, швидкість реакції простої АМР і ЗМР, диференційована ЗМР.
    8. Аналіз результатів психологічних досліджень підземних операторівелектрослюсарів показує, що серед робітників, які досягли високого рівня кваліфікації, можна віднести до умовно професійно придатних 10 % фахівців. Якщо враховувати, що серед загальної кількості робітників у вугільній промисловості електрослюсарі складають 20%, а серед випускників ПТУ, які пристосовувалися до шахтних умов і досягли рівня високої кваліфікації, тільки 15-20%, виникає необхідність упровадження критеріїв профвідбору за цією професією під час прийому на навчання і роботу.
    9. Упровадження психологічних критеріїв профвідбору електрослюсарів дозволяє: а) підвищити якість прийому абітурієнтів на навчання за цією професією; б) службам зайнятості населення давати ґрунтовні рекомендації на перенавчання робітників на інші професії, які вимагають високого рівня розвитку вищих психічних функцій;в) розробити критерії оцінки складності праці з метою вироблення кваліфікаційних вимог до робітників різних розрядів і тарифікаційних робіт, вивчення причин травматизму і розробки рекомендацій щодо його зниження. Визначення психологічних критеріїв професійного відбору підземних електрослюсарів дозволяє побудувати комплекс вимог до психічної сфери особистості шляхом проведення професійної консультації абітурієнтів за цією професією під час профорієнтаційної роботи, а також розробити необхідні вимоги до навчального процесу з урахуванням психологічних особливостей праці, дати рекомендації щодо організації роботи з професійної адаптації підземних електрослюсарів до особливостей праці і умов, які склалися на робочих дільницях конкретних шахт, розробити вимоги до включення того або іншого підземного електрослюсаря до складу бригади.

    10. Комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів-підземних електрослюсарей повинні включати методики з оцінки психофізіологічного, психологічного і соціально-психологічного рівнів регуляції професійної діяльності, що дозволяє здійснювати їх системний аналіз.










    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аванесов В.С. Проблема психологических тестов // Вопросы психологии. 1978. № 5. С. 97-107.
    2. Авершин А.А. Профессиональная ориентация и профессиональный отбор как способы психологической помощи человеку в условиях экономического кризиса // Психолого-педагогическая наука и общественная идеология Киев: Гнозис, 1998. С. 288293.
    3. Агарков Ф.Т., Носков В.И. Физиолого-эргономическая характеристика труда машинистов угольных комбайнов. М.: ЦНИЭИуголь, 1974. 22 с.
    4. Аитов Н.А. Научно-техническая революция и социальное планирование.М.: Профиздат. 1978. 152 c.
    5. Александров Н.Н. Оценка количества приборов на панели при непрерывном предъявлении информации. // Проблемы инженерной психологии. 1968. С. 133-138.
    6. Алешин А.С., Данакин Н.С., Говоров В.Г. Социологическое исследование организации труда газоспасателей // Безопасность труда в промышленности. 1978. №5. С. 92.
    7. Алтухов А.М., Магомедов З.М., Трифонов В.И. Разработка средств определения функционального состояния нервной системы горнорабочего // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1978. №15. С. 64-70.
    8. Алтухов А.М., Морозов В.И., Овчинников Л.А. Исследование эмоциональной напряженности труда машинистов шахтных подъемов // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. №27. С. 12-15.
    9. Алтухов А.М., Николашин Ю.А., Трифонов В.И. Определение времени реакции у горнорабочих // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. №27. С. 30-33.
    10. Алтухов А.М., Николашин Ю.А., Трифонов В.И. Разработка прибора для исследования профпригодности горнорабочих угольных шахт // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1976. № 33. С. 3-5.
    11. Алтухов А.М., Николашин Ю.А., Трифонов В.И. Тремометр для психофизиологических исследований в шахтных условиях //Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. №27. С 9799.
    12. Анциферова Л.И. Некоторые вопросы исследования личности в современной психологии капиталистических стран // Теоретические проблемы психологии личности. Москва: Наука, 1974. С. 222-231.
    13. Аршава В.Г., Морозов И.Ф., Шайдо Н.М. Предупреждение аварий и травматизма на угольных шахтах. К.: Техника, 1973. 220 с.
    14. Асеев В.Г. Проблема монотонности в промышленном труде и психофизиологические пути её разрешения: Автореф. дис. дра психол. наук.: 19.00.02. / Моск. МГУ. М., 1973. 36 с.
    15. Аулов А.В., Зайцев С.А. Профессиональный отбор как фактор повышения безопасности труда в угольной промышленности // Уголь Украины. 1974. №2. С. 25-26.
    16. Базаров Г.М., Чуприна Е.И. Основные свойства высшей нервной деятельности у горнорабочих глубоких угольных шахт // Научно-технический прогресс и оздоровление труда в угольной и металлургической промышленности. Донецк: Донбасс, 1975. С. 5-11.
    17. Балашов Л.А., Литвин В.З. Технический прогресс и шахтерские профессии. Д.: Донбасс, 1972. 66 с.
    18. Баранов В.Г. Материалы к психотехническим испытаниям // Труды МакНИИ. 1930. №12. С. 30-58.
    19. Беркович Е.Т. Психотехнический отбор в каменноугольной промышленности // Горный журнал. 1930. №1. С. 202-207.
    20. Беркович Е.Т. Принципы профессионального отбора рабочих респираторных команд. Москва-Ленинград: Соцэгиз, 1931. С. 14-26.
    21. Бернштейн М.С. К методике составления и проверки тестов // Вопросы психологии. 1968. № 1. С. 57-66.
    22. Бернштейн М.С. Расизм под маской науки // Вопросы психологии. 1974. №1. С. 97104.
    23. Бехтеров В.М. Основные задачи рефлексологии физического труда // Вопросы изучения и воспитания личности. 1949. № 1. С. 1929.
    24. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. Т.: Медицина, 1976. 325с.
    25. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К.: Вища школа, 1978. 140 с.
    26. Близнова В.В., Шевцов В.В. Сопоставление психологических особенностей студентов университета и института культуры // Теоретические и прикладные исследования по психологии. Казань: Казань, 1977. С. 77-85.
    27. Бодров В.А., Джамгаров Т.Т. Некоторые актуальные вопросы разработки системы профессионального психологического отбора // Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР Психологические аспекты эффективности и качества труда” Т. 4. Москва: АН СССР. 1977. С. 23-30.
    28. Борисова Е.М. Индивидуальное своеобразие становления профессионала // Психофизиологические вопросы становления профессионала. Москва: Советская Розсип, 1976. Вып. 2. С. 67.
    29. Борисова Е.М. Психологическое содержание труда и формирование профессиональной пригодности ткачих коврового производства //Психофизиологические вопросы становления профессионала. Москва: Советская Розсип, 1974. С. 28-51.
    30. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления: Учебник. Харьков: Ун-т внутр. дел. 1999.-528с.
    31. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Т.: Астон, 1998. 351 с.
    32. Бочарова С.П. Память как базовая функциональная система в структуре деятельности человека оператора.// Психологический журнал. 1981. т.2.,№3. С. 3-9.
    33. Величко И.Г., Скороход Э.И., Сартан В.З. Влияние микроклимата глубоких шахт Донбасса на производительность труда проходчиков // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. №27. С. 84-87.
    34. Венда В.Ф. Средства отображения информации. М.: Энергия, 1969. 303 с.
    35. Виноградов М.И. Руководство по физиологии туда. М.: Медицина, 1969. 408 с.
    36. Военная инженерная психология. М.: Воениздат, 1970. 398 с.
    37. Волковский А.Н. Две методологические концепции две системы профессиональной ориентации во Франции // Профессиональная ориентация и консультация молодежи. К.: Радянська школа, 1966. С. 45-51.
    38. Воронков Н.Б. Влияние микроклимата шахт на физиологические функции и работоспособность горнорабочих // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. - №27. С. 56-58.
    39. Воронков Н.Б., Олейников В.А., Перепечаенко В.И. Функциональное состояние организма и производительности труда рабочих очистных забоев глубоки шахт // Научные труды ЦНИЭИуголь. - 1974. -№27. С. 61-64.
    40. Вудсон У., Коновер Д. Справочник по инженерной психологии для инженеров и художников-конструкторов. М.: Мир, 1968. 330с.
    41. Галактионов А.И. Представление информации оператора. - М.: Энергия, 1969. 138 с.
    42. Гвишиани Д.М. Организация и управление. М.: Наука, 1972. 189 с.
    43. Геллерштейн С.Г. Вопросы психологии труда // Психологическая наука в СССР. Моква: ППП БелНИИНТИ. - 1970. С. 337-361.
    44. Гигиенические требования к горным машинам и механизмам для угольных шахт. М.: Минздр. СССР, 1974. 29 с.
    45. Гильбух Ю.З. Актуальные проблемы валидации психологических тестов и пути её повышения // Вопросы психологии. 1978. - № 5. - С. 108-118.
    46. Гильбух Ю.З. Надежность психологических тестов и пути её повышения // Вопросы психологии. 1979. - № 3. С. 96-105.
    47. Гильбух Ю.З., О психологических основах профориентации и отбора // Социалистический труд. 1967. № 8. С. 7079.
    48. Гольдблат Г.О. Опыт психотехнического исследования запальщиков угольных шахт. Т.:Томск, 1933. 56с.
    49. Гомберг Я.И., Селиверстов Р.Д. Развитие техники и оценка сложности труда // Социалистический труд. 1969. № 4. С. 66-73.
    50. Горшков А.Е. Труд запальщиков угольных рудников // Советская психотехника. 1932. - № 3. С. 183-203.
    51. Горшков С.И., Золина З.М., Мойкин Ю.В. Методики исследований в физиологии труда. - М.: Медицина, 1974. 312с.
    52. Горбунов Г.Д. Исследование влияния физических нагрузок на оперативное мышление и скорость переработки информации // Вопросы психологии. 1968. № 4. С. 53-59.
    53. Графов Л.Е. Технический прогресс в угольной промышленности советского союза в девятой пятилетке // Уголь. 1976. № 2. С. 89-95.
    54. Гребняк В.П. Психофизиологические факторы безопасности труда шахтеров. - М.: ЦНИЭИуголь, 1976. 21 с.
    55. Гребняк В.П. Прогнозирование вероятности производственных травм по психофизиологическим показателям // Вопросы психологии. 1978. №1 С. 101-109.
    56. Гребняк В.П., Базаров В.М., Гаркавый Е.П., Куделя В.И. Установка для изучения эмоционального стресса //Вопросы психологии. 1978. №3. С. 79-86.
    57. Гребняк В.П., Максимович В.А., Гребняк Н.П. Профессиональный отбор и противотепловая защита шахтеров. К.: Здоровье, 1977. 48с.
    58. Гумхарашвили А.Г. Устранить причины травматизма на шахтах Грузуголь” // Безопасность труда в промышленности. 1977. № 9. С.11-22.
    59. Гумхарашвили А.Г. О некоторых субъективных причинах травматизма на шахтах // Безопасность труда в промышленности. 1977. № 7. С.13-17.
    60. Гумхарашвили А.Г. Исследование влияния некоторых социально-демографических факторов в процессе труда // Безопасность труда в промышленности. 1978. № 9. С. 23-38.
    61. Гуревич К.М. Овладение профессиональным мастерством как проблема дифференциальной психологии //Психофизиологические проблемы становления профессионала. - М.: Сов. Розсип, 1974. С. 11-27.
    62. Гуревич К.М. Психология труда в десятой пятилетке // Вопросы психологии. 1976. № 6. С. 20-34.
    63. Гуревич К.М. Профпригодность и основные свойства нервной системы. М.: Наука, 1970. 272 с.
    64. Гуревич К.М., Матвеев В.Ф. О профессиональной пригодности операторов и способах её определения // Вопросы профессиональной пригодности оперативного персонала энергосистем. Москва: Просвещение, 1966. С. 3-9.
    65. Гуревич К.М., Платонов К.К. Психологические аспекты воспитания трудящихся на социалистических предприятиях // Психологические аспекты эффективности и качества труда. Москва: ППП БелНИИНТИ, 1977. С. 3-9.
    66. Дмитриева М.А. Психологический анализ деятельности авиадиспетчера //Проблемы общей и инженерной психологии. Ленинград: ЛГУ, 1964. С. 147-153.
    67. Докторов Б.З. Об использовании факторного анализа в работах советских исследователей // Вопросы психологии. 1969. № 2. С. 142-147.
    68. Докукин А.В. Важнейшие научные разработки девятой пятилетки // Уголь. 1976. № 2. С. 96-99.
    69. Драгайловская Е.А., Овчинникова Л.А., Попченко В.Е. Профессиографический анализ труда проходчиков наклонных выработок. М.: Научные труды ЦНИЭИуголь, 1978. 75с.
    70. Забродин Ю.М. О некоторых направлениях развития отечественной психофизики // Психологический журнал. 1982. Т.3 № 2. С. 5569.
    71. Зайцев С.А., Саенко Г.В. Физиолого-экономические вопросы труда рабочих угольных шахт. - Киев - Донецк: Вища школа, 1980. 168с.
    72. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. М.: Наука, 1966. 114 с.
    73. Захаров А.Д. Психологическая подготовка лыжников. М.: ФиС, 1971. 104 с.
    74. Захаров Е.П., Тимофеев А.Ф., Самойленко В.П. Исследование шума в очистных и подготовительных выработках // Научные труды ЦНИЭИуголь. 1974. №27. С. 48-50.
    75. Зимкин Н.В. Методы исследования точности реакции и глазомера // Советская психотехника. 1934. № 3. С. 33-37.
    76. Зинченко В.П., Майзель Н.И., Феткин Л.В. Количественные оценки работы оператора в задачах информационного поиска // Вопросы психологии. 1965. №3. С. 62-87.
    77. Зинченко В.П., Леонтьев А.Н., Панов Д.Ю. Проблемы инженерной психологии // Инженерная психология. Москва: МГУ, 1964. С. 5-22.
    78. Зинченко В.П., Мунипов В.М. Основы эргономики. М.: Экономика, 1980. 240 с.
    79. Иванов Е.А., Тищенко А.Г., Шерман Э.Д. Характер мышечных статических усилий как показатель эмоционального напряжения // Вопросы психологии. 1969. № 2. С. 147-153.
    80. Игнатов Н.А,,Мищурин В.М., Мушегян Р.Т., Сергеев В.А. Приборы и методики психофизиологического обследования водителей автомобилей. М.: Транспорт, 1978. 88 с.
    81. Инженерная психология / Ломов Б.Ф., Рубахин В.Ф., Венды В.Ф. / Под ред. Ломов Б.Ф. М.: Наука, 1977. 304 с.
    82. Инженерная психология/ Под. ред. Г.К. Середы. К.: Наукова думка, 1986. 308 с.
    83. Казаков Б.Е., Тютчева Н.А., Четвериков С.Н. Подготовка кадров и профессиональный состав рабочих угольных шахт и разрезов. М.: ЦНИЭИуголь, 1972. 49 с.
    84. Каминский И.Н., Фетерович И.И., Айзен Л.Г. Разработка методов оценки сложности, тяжести и условий труда на подземных работах угольных шахт. М.: Недра, 1970. 38 с.
    85. Камышов И.А., Лазарев В.Г. некоторые особенности перемещения взора летчика при считывании показаний приборов в реальном полете // Вопросы психологии. 1964. № 4. С.44-55.
    86. Карцев И.Д., Халдеева Л.Ф., Павлович К.Э. Физиологические критерии профессиональной пригодности подростков к различным профессиям. М.: Медицина, 1977. 176 с.
    87. Киселев И.Я. Профессиональная ориентация и профессиональный отбор в капиталистических странах. М.: Экономика, 1968. 79 с.
    88. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. К.: КГУ, 1969. 112с.
    89. Климов Е.А. Индивидуальные особенности трудовой деятельности ткачих-многостаночниц в связи с подвижностью нервных процессов // Вопросы психологии. 1959. № 2. С. 66-73.
    90. Ковалев В.И., Дружинин В.Н. Мотивационная сфера личности и её динамика в процессе профессиональной подготовки // Психологический журнал. 1982, т.3, № 6. С. 35-44.
    91. Ковалев В.И. К проблеме мотивов // Психологический журнал. 1981 т.2. № 1. С. 29-44.
    92. Ковалев В.И. Мотивационная сфера личности как проявление совокупности общественных отношений // Психологический журнал. 1984. т.5, № 4. С. 3-13.
    93. Ковалев В.И. Мотивы деятельности // Психологические аспекты повышения эффективности трудовой и учебно-воспитательной деятельности Н.: Новосибирск, 1981. С. 18-19.
    94. Ковалев В.И. Профессия и её мотивация // Психологические вопросы профессиональной пригодности. В.: Вільнюс, 1981, с. 53-56.
    95. Ковалев В.И. , Сырников Н.А. Профессиональная адаптация и снижение текучести рабочих кадров // Сборник тезисов докладов научно-практической конференции, 7-9 июля 1981. Психологические проблемы повышения эффективности деятельности производственных коллективов” Курган, 1981. С. 170-172.
    96. Коваленко И.Г. Профессиональная ориентация в капиталистических странах // Профессиональная ориентация молодежи. М.: Высшая школа. С. 32-46.
    97. Комплексное решение задач повышения производительности и безопасности труда // Уголь. 1978. № 11. С. 43-48.
    98. Конопкин О.А., Нерисян А.С. К вопросу об определении профессиональной надежности машинистов локомотивов // Проблемы инженерной психологиию. Ярославль: Ярославль, 1976. .135-151.
    99. Копытова Л.А. Проявление типологических свойств нервной системы в трудовой деятельности наладчиков в ситуациях простоя станков //Вопросы психологии. 1963. № 4. С. 59-72.
    100. Копытова Л.А. Индивидуальный стиль трудовой деятельности наладчиков в зависимости от силы нервной системы по возбуждению // Вопросы психологии. 1964 № 1. С. 25-32.
    101. Копытова Л.А. Проявление типологических свойств нервной системы в трудовой деятельности наладчиков в ситуациях простоя станков. // Вопросы психологии. 1963. №4. С. 59-72.
    102. Котелова Ю.В. Из истории советской психологии труда // Вопросы психологии. 1967. № 5. С. 139-148.
    103. Котик М.А. Краткий курс инженерной психологии. Т: Валгус, 1971. 307 с.
    104. Котик М.А. Саморегуляция и надежность человека-оператора. Т: Валгус, 1974. 168 с.
    105. Костюк Г.С. Здібності до праці людини // Стенограма публічноі лекції - К.: Київ. обл. друк, 1950. 27 с.
    106. Крыжко И.Д., Моложавый В.М., Рожков Н.И. Опыт профессиональной ориентации на угольных предприятиях. М.: ЦНИЭИуголь, 1975. 62 с.
    107. Крыжко И.Д., Носик Е.И., Партин М.Я., Хайкин Н.М. Технический прогресс и подготовка кадров в угольной промышленности. М.: Недра, 1969. 144 с.
    108. Крылов А.А. Человек в автоматизированной системе управления. Л.: Изд. ЛГУ, 1972. 191 с.
    109. Куделя И.В. Влияние рабочей смены на показатели эмоциональной устойчивости шахтеров // Научно-технический прогресс и оздоровление труда в угольной и металлургической промышленности. Донецк: Донбасс, 1975. С. 254-260.
    110. Кузюков Ф.Ф., Петросянц Э.В. Научная организация труда в угольных шахтах. М.: Недра, 1974. 215 с.
    111. Кулаков И.С., Тарасенко В.В. Технический прогресс в угольной промышленности. Донецк: Донбасс, 1973. 85 с.
    112. Курносов А.М. К вопросу о методах изучения и планирования распространения передового опыта // Уголь. 1976. № 2. С. 93-105.
    113. Курносов А.М., Захаров Е.П., Тополов В.С. Комплексный метод анализа, опыта работы передовых бригад очистных забоев и его эффективность // Уголь. 1976. № 11. С. 102-108.
    114. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии. 1969. № 1. С. 131-139.
    115. Левитов Н.Д. Психология труда. М.: Учпедгиз,1963. 340 с.
    116. Лейтес Н.С. К вопросу о типологических различиях в последействии возбудительного и тормозного последействия // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. Москва: АПН РСФСР. 1956. С. 182-197.
    117. Леонтьев А.Н. Автоматизация и человек. // Психологические исследования М.: МГУ, 1971. 185 с.
    118. Леонтьев А.Н., Кринчик Е.П. О применении теории информации в конкретных психологических исследованиях //Вопросы психологии. 1961. №5. С. 25-46.
    119. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии //Вопросы психологии. 1975. № 2. С. 13-31.
    120. Ломов Б.Ф. О состоянии и перспективах развития психологии в СССР //Вопросы психологии. 1977. № 5. С. 9-25.
    121. Ломов Б.Ф. Человек и техника. М.: Советское радио, 1966. 463 с.
    122. Ломов Б.Ф. Основы инженерной психологии. М.: Высшая школа, 1986. 447 с.
    123. Ломов Б.Ф. Психологические проблемы деятельности в особых условиях// Институт психологии АН СССР. Москва: Наука. 1985. 232 с.
    124. Ляпунов А.А., Шестопал Г.А. Об алгоритмическом описании процессов управления // Математическое просвещение. Москва: Физматгиз, 1957. С. 33-45.
    125. Майзель Н.И. Психологический отбор летного состава за рубежом. // Вопросы психологии. 1960. № 6. С. 159-165.
    126. Майзель Н.И., Небылицын В.Д., Теплов Г.М. Психологические вопросы отбора // Инженерная психология. Мо
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины