Журавель Анна Василівна. Інтервізія як засіб підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар'єри : Журавль Анна Васильевна. Интервизии как средство подготовки будущих психологов к построению профессиональной карьеры Zhuravel Anna Vasylivna. Intervision as a means of preparing future psychologists to build a professional career

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • Журавель Анна Василівна. Інтервізія як засіб підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар'єри
  • Альтернативное название:
  • Журавль Анна Васильевна. Интервизии как средство подготовки будущих психологов к построению профессиональной карьеры Zhuravel Anna Vasylivna. Intervision as a means of preparing future psychologists to build a professional career
  • Кол-во страниц:
  • 255
  • ВУЗ:
  • - ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ - ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Журавель Анна Василівна. Інтервізія як засіб підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар'єри.- Дисертація канд. психол. наук: 19.00.10, Київ. нац. торг. екон. ун-т. - Київ, 2014.- 255 с.




    - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    - ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    - ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

    -
    На правах рукопису


    ЖУРАВЕЛЬ АННА ВАСИЛІВНА

    УДК 159.98: 377.3: 316.477

    -
    ІНТЕРВІЗІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПОБУДОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ

    Спеціальність 19.00.10 –
    організаційна психологія; економічна психологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук


    Науковий керівник:
    Сафін Олександр Джамільович
    доктор психологічних наук, професор




    Глухів – 2014
    ЗМІСТ


    ВСТУП…………………………………………………………………


    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГА ДО КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПОБУДОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ………………………………….

    11
    1.1. Теоретичний аналіз дослідженості феномену професійної кар’єри у вітчизняній та зарубіжній літературі…………………………...
    11
    1.2. Психологічна характеристика консультативної роботи психолога у контексті його професійної діяльності……………………….
    20
    1.3. Психологічний аналіз досвіду підготовки студентів-психологів до побудови професійної кар’єри…………………………………………...
    1.4. Теоретичні основи використання інтервізії як засобу підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри………………....
    28

    36
    Висновки до розділу 1………………………………………………... 44
    РОЗДІЛ 2. ПСИХОДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЇХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПОБУДОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ (КОНСТАТУВАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ)…………………………………………………………….



    47
    2.1. Чотирьохмодусна системна модель психологічної готовності психолога до консультативної діяльності як складової професійної кар’єри………………………………………………………………………….

    47
    2.2. Процедура і методика дослідження сформованості психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності……………………………………………………………………….

    59
    2.3. Фактори, що обумовлюють формування психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної роботи і побудови професійної кар’єри (за результатами факторного аналізу)………………...
    2.4. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження готовності майбутніх психологів до консультативної роботи як складової їхньої психологічної готовності до побудови професійної кар’єри……...

    66


    83
    Висновки до розділу 2………………………………………………... 118
    РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРВІЗІЇ ЯК ЗАСОБУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПОБУДОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ (ФОРМУВАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ).............

    124
    3.1. Ресурси студентської інтервізійної групи для підготовки майбутніх психологів до надання консультативної допомоги і побудови професійної кар’єри………………………………………………………….

    124
    3.2. Програма практикуму «Інтервізія: шлях до ефективного консультування та побудови професійної кар’єри» для студентів – майбутніх психологів………………………………………………………….

    139
    3.3. Експериментальна перевірка ефективності інтервізії як засобу підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри……
    161
    Висновки до розділу 3…………………………………………………. 176
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 181
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 184
    ДОДАТКИ
    Додаток А. Модель ефективного психолога-консультанта………………
    Додаток Б. Циклічна модель навчання через досвід (О. Бадхен)………….
    Додаток В. Кодувальна матриця контент-аналізу переліків особистісних рис, якостей, інтересів та професійних умінь, що забезпечують успішність професійної діяльності практикуючого психолога (за роботами вітчизняних та зарубіжних авторів)…………………………….
    Додаток Д. Перелік методик для проведення оцінки рівня сформованості психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності як складової професійної кар’єри………………………………
    Додаток Е. Діаграма «каменистого осипу» (Scree Plot) розподілу факторів вибіркової сукупності у студентів – майбутніх психологів…….
    Додаток Ж. Підсумкові дані факторного аналізу………………………….
    Додаток З. Фрагменти програми практикуму «Інтервізія: шлях до ефективного консультування та побудови професійної кар’єри»………………………………………………………………………...
    Додаток К. Порівняльні таблиці динаміки середньогрупових показників психологічної готовності студентів-психологів до консультативної діяльності як складової професійної кар’єри на констатувальному та формувальному етапах експерименту ………………………………………
    Додаток Л. Порівняльні таблиці динаміки середньогрупових показників психологічної готовності студентів-психологів до консультативної діяльності як складової професійної кар’єри у контрольній та експериментальній групах……………………..……………………………...
    Додаток М. Довідки про впровадження основних результатів дисертаційного дослідження…………………………………………………





    212
    213



    214


    221

    223
    224


    226



    244



    246

    248







    ВСТУП


    Актуальність теми. Останнє десятиліття в Україні збільшувався попит на висококваліфікованих психологів-практиків і психологічне забезпечення різних сторін життєдіяльності суспільства. Зростання такого попиту, популярність професії психолога визначає традиційно велику кількість абітурієнтів, які щорічно обирають цей профіль професійної підготовки. Проте далі опановують професію і залишаються працювати за спеціальністю доволі небагато випускників. Це пояснюється як розчаруванням в обраній професії у зв’язку з умовами і оплатою праці, так і психологічною неготовністю до професійної діяльності та побудови професійної кар’єри.
    Теоретичний аналіз психологічних досліджень (М. Бадалова, С. Болтівець, Л. Долгих, Т. Канівець, Л. Карамушка, А. Коваленко, О. Креденцер, Л. Лавриненко, Л. Лєжніна, С. Максименко, Н. Оліфірович, В. Панок, С. Петрушин, Н. Пророк, М. Савчин, О. Сафін, В. Семиченко, О. Філь, Я. Чаплак, О. Чебикін та ін.) показав, що між умовами підготовки майбутніх психологів у вищому навчальному закладі і вимогами професії існують суперечності, які визначають низький рівень готовності майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри.
    Фахівець-початківець, отримавши вищу освіту за спеціальністю «Практична психологія», вимушений оволодівати багатьма професійними навичками «з нуля», що збільшує тривалість професійної адаптації і побудови професійної кар’єри.
    У зв’язку з цим актуальним є пошук таких форм роботи зі студентами, які б за несуперечливої інтеграції до навчального процесу у ВНЗ забезпечували умови для ефективної підготовки студентів-психологів до професійної діяльності і побудови професійної кар’єри шляхом розвитку у них професійно важливих якостей та практичних навичок.
    У наукових психотерапевтичних школах з метою формування професійних умінь та навичок, розвитку професійно важливих якостей психолога-практика активно використовується метод інтервізії, орієнтований на вивчення передового досвіду надання психологічної допомоги, формування професіоналізму спеціаліста, активізацію процесів його самовдосконалення та побудову власних стратегій кар’єрного зростання. На відміну від традиційних методів навчання у вищій школі, що в основному базуються на схемі «знання – уміння – навички» і передбачають саме таку послідовність етапів засвоєння професійних компетенцій, інтервізію у цілому можна визначити як: «модель навчання дорослих людей» Д. Колба (досвід – рефлексія – інформування – практика) і «циклічну модель навчання через досвід» О. Бадхена. Підготовка спеціалістів в інтервізійних групах здійснюється шляхом загострення суперечностей і стимулювання до постановки професійних запитань, рефлексії щодо самого себе у створених ситуаціях. Після цього подається необхідна теоретична інформація і відбувається закріплення нового досвіду на практиці.
    Такі відомі психотерапевти, як О. Гіршон, В. Карікаш, Ю. Кравченко, С. Скайд, М. Соловєйчік, Ф. Траутманн та ін. відзначають високу ефективність цієї роботи під час підготовки майбутніх психоконсультантів і психотерапевтів до побудови професійної кар’єри.
    Водночас залишається недостатньо розробленим питання застосування інтервізії в умовах навчального процесу у вищій школі з метою підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової діяльності Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка в межах науково-дослідної роботи «Технологія соціально-педагогічного супроводу обдарованої молоді у вищому навчальному закладі» (номер держреєстрації 0111U001349). Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає в розробці та обґрунтуванні методів дослідження психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної роботи як складової професійної кар’єри та визначенні й удосконаленні організаційних і психолого-педагогічних умов формування означеної готовності у процесі професійної підготовки студентів-психологів у вищому навчальному закладі.
    Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (протокол № 6 від 27 грудня 2013 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол № 1 від 28 січня 2014 р.).
    Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та впровадженні у навчальний процес ВНЗ програми інтервізійних зустрічей, спрямованої на формування професійно важливих якостей та вмінь студентів-психологів і підготовку їх до побудови професійної кар’єри.
    Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено такі задачі:
    - на основі теоретико-методологічного аналізу наукової фахової літератури визначити роль консультативної діяльності у професійній кар’єрі психолога;
    - виявити рівень сформованості показників готовності майбутніх психологів до консультативної роботи як складової їхньої професійної кар’єри;
    - обґрунтувати доцільність застосування інтервізії як засобу підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри;
    - розробити програму інтервізійних зустрічей для підготовки майбутніх психологів до побудови власної професійної кар’єри; й емпіричним шляхом перевірити її ефективність в умовах вищого навчального закладу.
    Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри.
    Предмет дослідження – інтервізія як засіб підготовки майбутніх психологів до консультативної роботи як складової їхньої психологічної готовності до побудови професійної кар’єри.
    Методи дослідження. З метою вирішення поставлених задач використано комплекс взаємодоповнюючих теоретико-емпіричних методів:
    теоретичні – теоретико-методологічний аналіз, системний аналіз, контент-аналіз, моделювання, систематизація та інтерпретація теоретичних і емпіричних даних (з метою визначення структури та критеріїв психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної роботи як складової професійної кар’єри та визначення доцільності застосування інтервізії під час фахової підготовки майбутніх психологів);
    емпіричні – констатувальне дослідження, формувальний експеримент, психодіагностичне тестування (для дослідження рівня сформованості показників психологічної готовності майбутніх психологів до надання консультативної допомоги у контексті здійснення ними професійної кар’єри);
    розвивальні – формувальний експеримент, за допомогою якого перевірялася ефективність використання в умовах вищого навчального закладу програми інтервізійних зустрічей для підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри;
    статистичні – для кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту: критерій адекватності вибірки Кайзера-Мейера-Олкіна (з метою визначення доцільності застосування факторного аналізу для сформованої вибірки); метод «каменистого осипу» (у контексті прийняття рішення про достатню кількість факторів); факторний аналіз (з метою знаходження найбільш адекватного пояснення для всієї багатоманітності явищ, які досліджуються, і встановлення взаємозв’язків між різними шкалами використаних методик); двовибірковий W-критерій Уілкоксона і двовибірковий критерій Колмогорова-Смірнова (Z) (для перевірки приналежності двох досліджуваних вибірок одній генеральній сукупності); G-критерій знаків для залежних вибірок (для констатації значущості змін, що відбулися з показниками у групах до і після експерименту). Математико-статистичні розрахунки здійснено за допомогою комп’ютерних програм Statgraphics Centurion XV Professional.
    У роботі застосовано стандартизовані тестові методики: «Здатність до самоуправління» Н. Пейсахова; «Діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні» М. Снайдера; діагностики рівня розвитку рефлексивності А. Карпова; діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса; діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса; діагностики мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях (І. Ладанов, В. Уразаєва); виявлення «Комунікативних та організаторських здібностей» (КОС-2); діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі; вимірювання ригідності; діагностики рівня емпатійних здібностей В. Бойко; діагностики комунікативної установки В. Бойко; тести «Креативність» Н. Вишнякової, життєстійкості (С. Мадді, О. Расказова), тест 2 «Чи вмієте ви слухати?» М. Снайдера.
    Організація та емпірична база дослідження. Дослідження проводилося у кілька етапів: теоретичний аналіз проблеми, констатувальне дослідження, формувальний експеримент. В експериментальній роботі були задіяні студенти Інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка (190 осіб) і Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (60 осіб) (спеціальність «Практична психологія»). Загальна база дослідження становила 250 осіб.
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації:
    уперше:
    - теоретично обґрунтовано доцільність застосування в умовах вищого навчального закладу інтервізії як засобу підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри;
    - розроблено програму практикуму «Інтервізія: шлях до ефективного консультування та побудови професійної кар’єри», спрямовану на розвиток професійно значущих якостей і професійних умінь студентів-психологів та їх підготовку до побудови професійної кар’єри;
    удосконалено:
    - структуру психологічної готовності психолога до консультативної діяльності у контексті побудови ним професійної кар’єри;
    дістали подальший розвиток:
    - знання та уявлення про можливості застосування інтервізії на етапі підготовки психологів у вищій школі.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається можливістю їх використання у межах навчального процесу з метою оптимізації професійної підготовки майбутніх психологів у ВНЗ, а також як навчально-методичних матеріалів на курсах підвищення кваліфікації психологів системи освіти. Розроблена програма практикуму може бути введена до навчального процесу у вищій школі як спецкурс чи на факультативних засадах, а також частково включена у програми таких нормативних навчальних дисциплін психологічного циклу, як: «Основи психологічного консультування», «Практикум з групової психокорекції», «Психологія праці», «Психологія професійної кар’єри» та програми психологічних практик у системі підготовки практичних психологів.
    Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка про впровадження від 16.01.2014), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження від 22.01.2014), Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (довідка про впровадження від 11.03.2014).
    Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримано автором одноосібно.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися та отримали схвалення на науково-практичних конференціях: міжнародних – «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), «Проблеми духовності в психології розвитку особистості» (Ніжин, 2008 р.), «Проблеми та шляхи удосконалення педагогічних та психологічних наук» (Львів, 2013 р.), «Розвиток особистості у рамках просторово-часової організації життєвого шляху» (Одеса, 2013 р.), «Наука у сучасному світі» (м. Лодзь, Польща, 2013 р.), «Особистість у сучасному світі: проблеми розвитку та психологічної допомоги» (Ніжин, 2013 р.), «Актуальні досягнення наукових досліджень в педагогіці та психології» (Харків, 2013 р.); всеукраїнських – «Сучасні проблеми розбудови Збройних Сил України» (Київ, 2012 р.), «Розвиток просоціальної стратегії як основи морального становлення особистості» (Рівне, 2013 р.).
    Публікації. Основний зміст та результати дослідження відображено у 19 наукових працях, з яких 9 наукових статей – у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого МОН України, 1 – у виданні, що включено до міжнародної наукометричної бази даних, 9 – в інших виданнях. У нaукoвiй статті, нaписaнiй у спiвaвтoрствi, власний доробок автора становить 50%. Розробки та ідеї співавтора у дисертації не використовуються.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (263 найменування) і 10 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 183 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 52 таблиці та 14 рисунків на 48 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації надано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні та розробленні програми, спрямованої на підготовку майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри. На основі результатів дослідження зроблено такі висновки:
    1. Теоретико-методологічний аналіз засвідчив, що одним з ефективних підходів до вивчення професійної кар’єри є організаційно-психологічний. За цим підходом, результатом підготовки до побудови професійної кар’єри має бути психологічна готовність особистості до професійної діяльності та здійснення професійної кар’єри.
    Сформованість у студентів-психологів психологічної готовності до консультативної діяльності свідчить про наявність у них особистісних якостей і професійних умінь, що є необхідними не лише для надання консультативної допомоги, а й для ефективної професійної діяльності у цілому та успішної побудови ними професійної кар’єри.
    2. За результатами емпіричного вивчення рівня сформованості психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної роботи у студентів виявлено недостатній розвиток більшості структурних компонентів означеної готовності. Зокрема таких, як: здатність до самоконтролю і саморегуляції, терпимість до фрустрації і невизначеності, відкритість до поглядів і цінностей, що не збігаються з власними, рефлексія, організаторські здібності, показники яких не перевищують середнього рівня вираженості. Ряд діагностованих критеріїв сформовані на рівні «нижче середнього». До них належать: здатність до прогнозування, емпатії, гнучкість мислення та поведінки, творче професійне мислення. Виявлено також фактори, які обумовлюють формування психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності, а саме: здатність до самоуправління, креативність, комунікативні установки, емпатія, комунікативні та організаторські здібності, мотиваційні орієнтації у міжособистісних комунікаціях, рівень ригідності-пластичності, уміння вислуховувати, рефлексія, життєстійкість.
    Результати констатувального етапу дослідження свідчать про те, що існуюча система навчання майбутніх психологів у вищій школі не надає відповідних умов для ефективної підготовки їх до консультативної діяльності і побудови професійної кар’єри.
    3. Аналіз процесу підготовки студентів-психологів до консультативної діяльності як складової їх професійної кар’єри засвідчив, що робота зі студентами у вищих навчальних закладах здебільшого орієнтована на схему «знання – уміння – навички». Теоретична інформація часто не базується на її прикладному значенні. Такий підхід до підготовки спеціалістів суперечить природному стану речей, коли проблемна ситуація і запит на її розв’язання передують збору інформації про можливості її розв’язання, що не сприяє формуванню професійно значущих особистісних рис, навичок практичної діяльності, професійної майстерності й активізації процесів самовдосконалення.
    У результаті вивчення вихідних основ андрагогіки та досвіду підготовки психологів-консультантів і психотерапевтів у психотерапевтичних школах зроблено висновок, що ефективним засобом підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри є інтервізія. У ході інтервізії створюються сприятливі умови для задоволення практичних запитів учасників групи, враховується специфіка роботи практичного психолога з різними категоріями клієнтів і ефективно використовуються «чотирьохстадійна модель засвоєння знань» (нейролінгвістичне програмування), «модель навчання дорослих людей» (Д. Колба) та «циклічна модель навчання через досвід» (О. Бадхен) (досвід – рефлексія – інформування – практика), що сприяє пошуку власного шляху побудови професійної кар’єри кожним із учасників інтервізійної групи.
    4. З метою несуперечливої інтеграції інтервізії (що у класичному своєму розумінні передбачає наявність в її учасників досвіду надання консультативної чи терапевтичної допомоги клієнтам) до навчального процесу у ВНЗ розроблено програму інтервізійних зустрічей для студентів – майбутніх психологів, де враховано специфіку студентської аудиторії: відсутність у студентів, як правило, досвіду надання консультативної допомоги.
    Результати контрольного дослідження свідчать про наявність значущих відмінностей у проявах основних показників психологічної готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності та побудови професійної кар’єри, що відбулися у студентів експериментальної групи порівняно зі студентами контрольної групи. Експериментальна апробація програми практикуму сприяла зокрема підвищенню у майбутніх психологів навичок рефлексії, креативності, емпатійних умінь, уміння вислуховувати, комунікативних та організаторських здібностей, позитивних мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях до високого рівня, а здатності до самоуправління і життєстійкості – до рівня вище середнього. Також статистично підтверджено зниження прояву у майбутніх психологів негативних комунікативних установок до низького рівня, що доводить ефективність запропонованої програми практикуму.
    Перспективними напрямами подальших досліджень визначено вивчення особливостей застосування інтервізії залежно від мотивації професійного вибору студентів-психологів; дослідження динаміки інтервізійного процесу в студентській групі залежно від року навчання у вищому навчальному закладі.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины