МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВАГІТНИХ ЖІНОК ГРУПИ РИЗИКУ (НА ПРИКЛАДІ ОСІБ ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ) : МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ БЕРЕМЕННЫХ ЖЕНЩИН ГРУППЫ РИСКА (НА ПРИМЕРЕ ЛИЦ ПОЗДНЕГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА)

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Гаєвська Галина Володимирівна

УДК 159.91055.26:613.86

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД
ВАГІТНИХ ЖІНОК ГРУПИ РИЗИКУ
(НА ПРИКЛАДІ ОСІБ ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ)

19.00.04 – медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Крайніков Е. В.
кандидат психологічних наук,
доцент

Київ − 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МЕХАНІЗМИ І ФЕНОМЕНОЛОГІЮ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ ЗМІН У ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ В ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ 13
1.1. Психофізіологічні особливості перебігу вагітності та пологів у пізньому репродуктивному віці 13
1.2. Соціально-психологічні та особистісні чинники емоційної реакції на вагітність у жінок пізнього репродуктивного віку 28
1.3. Нейропсихологічні та емоційні порушення під час вагітності 41
1.4. Особливості сучасної психопрофілактичної роботи з вагітними 50
Висновки до розділу 1 56
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ВАГІТНИХ ГРУПИ РИЗИКУ В РІЗНОМУ ВІЦІ 59
2.1. Методика та організація емпіричного дослідження 59
2.2. Система взаємозв’язків у структурі емоційних та особистісних порушень вагітних із групи ризику 72
2.3. Результати порівняльного аналізу психоемоційних станів у різних за віком групах вагітних 91
2.4. Особливості реакції на ускладнення під час вагітності в жінок пізнього репродуктивного віку 110
Висновки до розділу 2 115
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ Й КОРЕКЦІЇ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ 119
3.1. Принципи побудови системи медико-психологічного супроводу вагітних групи ризику 119
3.2. Організація дослідження та результати апробації програми щодо вагітних пізнього репродуктивного віку 139
Висновки до розділу 3 149
ВИСНОВКИ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156
ДОДАТКИ 187

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АФС – антифосфоліпідний синдром
ІЦН – істміко-цервікальна недостатність
НРВ – нормативний репродуктивний вік
НС – нервова система
ГРВІ – гостра респіраторно-вірусна інфекція
ОЗШ – Опитувальник задоволеності шлюбом
ПМ – прожитковий мінімум
ПРВ – пізній репродуктивний вік
ПЕ – прееклампсія
САН – Самопочуття, Активність, Настрій
ЦНС – центральна нервова система
HARS – шкала тривоги М. Гамільтона
HDRS – шкала депресії М. Гамільтона

ВСТУП

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України № 503, стратегія розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги базується на принципі єдності здоров’я матері та дитини.
Реформування діяльності галузі охорони здоров’я визначається переорієнтацією на первинну медико-санітарну допомогу вагітним. Основними принципами амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги залишаються такі: систематичний, кваліфікований, у однаковій мірі доступний у селах і містах лікарський або фельдшерський профілактичний нагляд за жінками, своєчасна діагностика і лікування акушерської та гінекологічної патології, широка інформаційно-просвітницька робота з питань репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, підготовки вагітних до пологів. У той же час медична допомога жінкам потребує удосконалення.
Можливість реалізації репродуктивних прав громадян повинна гарантуватися державою за допомогою спеціального законодавства. У наш час діяльність державних і громадських організацій повинна бути спрямована в першу чергу на охорону репродуктивного здоров’я жінок, окремих верств населення, що належать до груп ризику як за медичними, так і за соціальними показниками [23]. До цих груп відносять жінок пізнього репродуктивного віку (ПРВ).
Перебіг гестаційного процесу залежить від багатьох чинників, серед яких велике значення має вік. Виявлено, що найбільш сприятливим для народження дітей є вік жінок від 18 до 35 років. Після 35 років спостерігається збільшення частоти випадків несприятливого перебігу вагітності. Виявлення особливостей розвитку вагітності, перебігу пологів і післяпологового періоду в першороділь цієї групи становить значний інтерес для практичної медицини [1; 70; 174].
Кількість першовагітних старших вікових груп із року в рік помітно зростає у всіх економічно розвинених країнах світу, що пов’язане зі збільшенням професійної ролі жінки в суспільстві й підвищенням рівня акушерської й педіатричної допомоги, розвитком репродуктивних технологій [131, с. 17-19].
Народження дітей у середньому віці все частіше стає реальністю для значної кількості заміжніх, а також самотніх жінок, які вже реалізувалися у професії, кар’єрі та прагнуть продовжити таку реалізацію в зрілому материнстві. Звідси інтерес психологічної науки до особистісних мотивів таких жінок, медико-психологічних факторів, які можуть сприяти успішній реалізації їхньої материнської функції [125, с. 68-86; 200, с. 1340-1349].
Репродуктивному здоров’ю жінок пізнього репродуктивного віку й перименопаузи останнім часом стали приділяти особливу увагу, що пов’язано з помітним збільшенням кількості жіночого населення цієї вікової категорії. Так, наприклад, різним аспектам вагітності та особливостям її перебігу у жінок пізнього репродуктивного віку приділяли увагу І. Блікштейн, А. Боріні, М.Дж. Брассіл, В. І. Брутман, П. Дюфуа, Дж. Зауер, А. А. Зуппа, Г. Порку-Буассон, С. М. Тук, Ф. Хайман, С. Б. Харріс, а також В. В. Абрамченко, Л. Г. Жедунова, Л. С. Каюпова, О. В. Макаров, С. Ю. Мещерякова, О. В. Мітіна, Л. Є. Мурашко, Т. Ю. Пестрікова, В. Ф. Петренко, Є. А. Познанська, Д. А. Пономарьова, В. Г. Соколинський, Г. Філіппова та багато інших.
Більшість авторів зазначають, що вагітність у жінок віком за 35 років характеризується патологічним перебігом, а пологи супроводжуються низкою важких ускладнень як для матері, так і для дитини. Однак практично не проводилося досліджень з оцінки психоемоційного статусу вагітних пізнього репродуктивного віку, відсутні повідомлення, у яких би робилися спроби виявити достовірну кореляцію між віком жінки, ступенем перинатального ризику й частотою перинатальної захворюваності та особливостями психічних змін у таких пацієнток. Практично не розроблені заходи щодо психологічної профілактики й корекції порушень у цього контингенту вагітних, не вивчався рівень ефективності застосування різних психотерапевтичних методів у вагітних пізнього репродуктивного віку. Зазначене доводить актуальність дисертаційної роботи.
Об’єктом дослідження є особистість вагітних жінок пізнього репродуктивного віку (ускладнений перебіг вагітності).
Предметом дослідження є особливості медико-психологічного супроводу вагітних жінок пізнього репродуктивного віку залежно від динаміки їхнього емоційного стану та чинників, які на нього впливають.
Мета дослідження полягає у розробці програми медико-психологічного супроводу вагітних пізнього репродуктивного віку на основі поглиблення теоретичних уявлень щодо впливу емоційних чинників на перебіг вагітності та її ускладнення.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми вагітності та її перебігу у жінок пізнього репродуктивного віку.
2. Виявити особливості емоційної сфери жінок пізнього репродуктивного віку з ускладненою вагітністю.
3. Визначити соціально-психологічні чинники розвитку негативних психологічних станів при ускладненому перебігові вагітності.
4. З’ясувати вплив особистісних рис на емоційний стан та перебіг вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку.
5. Розробити та апробувати програму медико-психологічного супроводу вагітних жінок пізнього репродуктивного віку з ускладненим перебігом вагітності.
Методологічну основу дослідження склала концепція психології переживання Ф. Є. Василюка та системної детермінації розвитку особистості О. Г. Асмолова, згідно з якою комплексне вивчення особистості становить собою звернення до індивідних властивостей, особистісних особливостей і соціальних факторів [13]. У даному дослідженні біологічними чинниками виступають вагітність і вік, інтрапсихічний вплив виявляється через аналіз основних сфер особистості (ціннісно-потребова, індивідуально-типологічна й емоційна), для оцінки соціальних впливів ми вивчали соціально-демографічні характеристики обстежених пацієнток.
Організація і методи дослідження. Робота проводилася з 2009 по 2011 рр. і містила в собі три дослідницькі етапи:
на першому етапі (2009-2010 рр.) була здійснена теоретична розробка проблеми на основі вивчення філософських, соціологічних, історичних, медичних і психологічних праць із проблеми психічного стану вагітних пізнього репродуктивного віку, визначена концепція й обґрунтовані методи дослідження;
на другому етапі (2010-2011 рр.) складена програма, визначена експериментальна база й проведене емпіричне дослідження психологічних особливостей жінок різного віку, що належали до групи ризику патології вагітності та пологів на основі діагностики експериментальних і контрольних вибірок, розроблена та впроваджена програма медико-психологічного супроводу;
на третьому етапі (2011 р.) проведений аналіз результатів дослідження, систематизація й інтерпретація отриманих даних.
На кожному етапі дослідження використовувалися спеціальні методи:
— вивчення й теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблематики;
— інтерв’ювання й анкетне опитування із застосуванням комплексу тестових методів;
— обробка результатів дослідження здійснювалася за допомогою методів варіаційної статистики з використанням програми Statistica 6.0, Statsoft Inc. (США).
Експериментальною базою дослідження була державна установа – «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України».
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що
вперше:
• виявлено психологічні закономірності реагування жінок пізнього репродуктивного віку на вагітність, проаналізовано специфіку рис особистості та емоційної сфери цієї групи порівняно з жінками нормативного репродуктивного віку ;
• встановлено, що жінкам пізнього репродуктивного віку з різними видами патології вагітності притаманні певні психологічні особливості: негативне сприйняття своєї вагітності та майбутньої дитини, підвищена тривожність, лабільність нервової системи, дезадаптивність;
• визначено особливості ставлення жінок пізнього репродуктивного віку до ускладненої вагітності, а саме: висока частота сенситивного та тривожного типів та низька − анозогностичного типу ставлення до ускладненої вагітності, що відображає суб’єктивну незадоволеність жінок своїм соматичним станом;
• виявлений вплив порушень психологічного статусу у вагітних пізнього репродуктивного віку, зумовлених соматичними ускладненнями. Встановлено, що негативні психічні стани (високий рівень тривожності, депресивність, іпохондричність тощо) більшою мірою властиві жінкам з екстернальним локусом контролю й низьким рівнем самореалізації у виконанні соціальних ролей;
• вперше розроблено й апробовано програму медико-психологічного супроводу досліджуваної групи вагітних, спрямовану на корекцію порушень материнської функції й девіантних форм материнської поведінки та формування гармонійної внутрішньої картини вагітності.
Практичне значення отриманих результатів. Встановлені факти та сформульовані на їх основі висновки можуть бути використані медичними психологами та психотерапевтами, працівниками медичних закладів для оптимізації й індивідуалізації процесу психологічної підготовки вагітних жінок до ролі матері, організації адекватного супроводу вагітних та породіль; жінками дітородного віку та вагітними для формування гармонійної материнської позиції та запобігання девіантної вагітності та материнства; викладачами медичних та психологічних факультетів ВНЗ при підготовці майбутніх спеціалістів, які працюватимуть у пологових будинках, перинатальних центрах; широкому загалу фахівців, які працюють у галузі медичної психології для підвищення рівня дієвості засобів психокорекційного впливу з урахуванням особливостей перебігу вагітності серед жінок групи ризику (пізнього репродуктивного віку) тощо.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в лікувальний процес психологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України» (акт про впровадження № 01-4/272 від 26.04.2012). Крім цього, результати впроваджено в медико-психологічну практику Київського міського пологового будинку №5 (акт впровадження № 174 від 26.04.2012).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження було представлено у доповідях і повідомленнях на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (м. Херсон, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука – 2010» (м. Полтава, 2010), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (м. Тернопіль, 2010), конференції молодих учених «Сучасні проблеми педіатрії, акушерства та гінекології» (м. Київ, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» (м. Київ, 2011).
Апробована й упроваджена програма психопрофілактичних і психокорекційних заходів.
Публікації з теми дисертації. Основні наукові положення й результати дослідження висвітлено в 7 одноосібно написаних наукових статтях:
1. Гаєвська Г. В. Залежність психічних станів вагітної в пізньому репродуктивному віці від гендерного чинника / Г. В. Гаєвська // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : Зб. наук. праць / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – Том. Х. – Вип. 16. – С. 116-126.
2. Гаєвська Г. В. Адаптація жінок преклімактеричного віку до вагітності / Г. В. Гаєвська // Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України «Наука і освіта». – 2009. – № 3. – С. 14-18.
3. Гаєвська Г. В. Психологічний супровід вагітних жінок преклімактеричного віку / Г. В. Гаєвська // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – Вип. 16. – С. 269-271.
4. Гаєвська Г. В. Особливості психосоматичної патології жінок пізнього репродуктивного віку та надання їм психологічної допомоги / Г. В. Гаєвська // Український медичний альманах: Науково-практичний журнал. – Луганськ : ЛДМУ, 2010. – Том 13. – № 14. – С. 55-59.
5. Гаєвська Г. В. Особливості переживання стану вагітності жінками пізнього репродуктивного віку / Г. В. Гаєвська // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. – №1. – С. 73-75.
6. Гаєвська Г. В. Психосоматичні аспекти пізньої вагітності в жінок з перинатальними втратами / Г. В. Гаєвська // Здоров’я жінки. – 2010. – № 5 (51). – С. 102-105.
7. Гаєвська Г. В. Клініко-психологічні акценти перебігу вагітності у жінок пізнього репродуктивного віку / Г. В. Гаєвська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2011. – №1. – С. 147-152.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, 11 додатків, списку використаної літератури, який налічує 284 найменування, з них іноземною мовою – 112. Повний обсяг дисертації становить 233 сторінки, основний зміст дисертації викладений на 155 сторінках, містить 11 таблиць на 11 сторінках і 22 рисунки на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз теоретичних даних та результатів емпіричного дослідження основних чинників впливу на психоемоційні стани вагітних жінок пізнього репродуктивного віку та реалізація на їх основі програми медико-психологічного супроводу дозволили зробити такі висновки.
1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дав змогу з’ясувати, що вагітність, яка наступає в пізньому репродуктивному віці, є стресом для організму жінки. Відбиваючись на функції нейрогуморальної системи, впливаючи на нейротрофічний метаболізм, а також синтез ферментів, вагітність значною мірою змінює реактивність усього організму жінки, включаючи й психічну сферу життя. Пізній репродуктивний вік також підвищує ймовірність генітальної та екстрагенітальної патології перебігу вагітності та пологів. Жінки пізнього репродуктивного віку навіть у разі наявності цілого ряду медичних протипоказань, як правило, мають більш різнобічний соціальний досвід й більш зважене ставлення до своїх емоційних проявів. Водночас, поєднання вікової кризи й кризи вагітності та стереотипізація сімейних і професійних ролей може несприятливо впливати на емоційний стан вагітної жінки.
2. Емоційна сфера жінок нормативного та пізнього репродуктивного віку на різних етапах вагітності має свою динаміку загострення та послаблення. Зокрема, у першому триместрі серед вагітних нормативного репродуктивного віку спостерігається підвищення рівня тривоги, прагнення звернути на себе увагу, що супроводжується реакціями очікування негативних подій, вегетативними порушеннями та порушеннями сну. На другому триместрі вагітності у них зростає рівень домінування та відповідальності за власну поведінку, дії та вчинки, що, пов’язано із адаптацією, «прийняттям» ними своєї вагітності. Третій триместр характеризується зростанням емоційних переживань жінок, пов’язаних із очікуванням дитини і супроводжується підвищенням або ж зниженням рівня бажаності вагітності залежно від відсутності або наявності ускладнень її перебігу відповідно.
Зважаючи на те, що для більшості жінок пізнього репродуктивного віку вагітність є запланованою та довгоочікуваною, рівень домінування та відповідальності за власну поведінку та здоров’я у цих жінок значно вищий, що, відповідно, впливає на особливості динаміки прояву в них різних психоемоційних станів. Зокрема, порівняно із вагітними нормативного репродуктивного віку серед вагітних жінок цієї групи інтенсивність негативних емоційних переживань зростає із збільшенням терміну вагітності. Так, у другому та третьому триместрі вагітності в них спостерігається підвищення рівня тривоги, зниження загального рівня емоційного комфорту, погіршення настрою тощо. А наявність на третьому триместрі вагітності чітко вираженого наміру продовжувати професійну активність (тобто активність, яка не пов’язана із дитиною) є свідченням несприятливої динаміки перебігу вагітності.
3. У вагітних пізнього репродуктивного віку спостерігається тенденція до більш високих показників «компетентності родини у догляді за дитиною», «задоволеності партнером», «орієнтації на підтримку» і «бажаності вагітності» порівняно з жінками нормативного репродуктивного віку. Це, очевидно, зумовлено підвищеним очікуванням реалізації материнської функції, наявністю більш тісного взаємозв’язку цих очікувань з аналогічними очікуваннями чоловіка (партнера) та родини, а також у частини жінок пов’язане із планомірною продуманою підготовкою до вагітності й пологів. У вагітних пізнього репродуктивного віку є вищими несвідомі установки на «романтичну любов», родину, сексуальні стосунки, на партнера, дитину й пологи і, водночас, на побудову власної кар’єри та професійну самореалізацію. Це створює передумови для внутрішньоособистісного конфлікту, який виявляється в депресивних епізодах, низьких показниках самопочуття активності та настрою, соматизації депресії та високому ризику ускладнень вагітності.
У групі вагітних нормативного репродуктивного віку «вузлові» чинники, які сприяють розвитку негативних психоемоційних
станів, є соціально-психологічними (соціально-психологічна адаптація/дезадаптація, особливості взаємодії в сім’ї, ставлення до значущих оточуючих (їх прийняття/ неприйняття).
У групі вагітних пізнього репродуктивного віку поряд із збереженням впливу соціально психологічних чинників (показників адаптації, особливостей взаємодії у сім’ї, прийняття/неприйняття інших) визначальними стають показники, які можна віднести до групи особистісних чинників (рівень тривожності, емоційна лабільність, прийняття/неприйняття себе, прагнення до домінування/підкорення).
4. Порушення психологічного статусу вагітних пізнього репродуктивного віку, що обумовлені соматичними ускладненнями, є менш вираженими в жінок, які успішно реалізувалися в сімейному плані та будують партнерські стосунки з чоловіками, успішними у професійній діяльності. Негативні психічні стани (високий рівень тривожності, депресивність, іпохондричність тощо) більшою мірою властиві жінкам з екстернальним локусом контролю й низьким рівнем самореалізації у виконанні соціальних ролей. Виявлено зв’язок психічних змін у вагітних пізнього репродуктивного віку (підвищення тривожності за шкалою Д. В. Шихана) і виразності вегетативних порушень із більшою частотою розвитку ускладнень вагітності.
Психічні порушення у вагітних пізнього репродуктивного віку порівняно з вагітними нормативного репродуктивного віку, характеризуються такими рисами: більш високою загальною соціальною адаптацією, менш вираженою дезаптивністю, більш вираженим емоційним дискомфортом, високим внутрішнім контролем, інтернальністю, прийняттям себе й інших, домінуванням. Вагітні пізнього репродуктивного віку, порівняно із жінками нормативного репродуктивного віку, менш агресивні, а тому рідше конфліктують з оточуючими. Водночас, вони не такі активні, діяльні, енергійні та життєрадісні; не люблять змін, хоча й наполегливі та витривалі. Внаслідок уже сформованих партнерських стосунків із чоловіками, іншими членами своїх родин, вагітні пізнього репродуктивного віку значно краще адаптовані до зовнішніх умов, для них є характерним переважання внутрішнього контролю над зовнішнім. Вони вимогливі до себе, вміють володіти собою та схильні продумувати свої дії та вчинки наперед.
Порівняно із вагітними нормативного репродуктивного віку, серед жінок даної групи досліджуваних відносно частіше спостерігається високий рівень тривожності, що впливає на їхній соматичний та психоемоційний стан. Подібна тривога може бути цілком виправданою та зрозумілою, з огляду на соматичні ускладнення вагітності, пов’язані із віком жінок (наприклад, наявність гострих та хронічних захворювань, попередній негативний досвід перебігу вагітності або ж її переривання тощо).
5. Прогнозування особливостей формування материнської функції й рання діагностика порушень її реалізації дозволяють вчасно проводити психопрофілактичні та психокорекційні заходи, спрямовані на усунення девіантних форм материнської поведінки та формування гармонійної внутрішньої картини вагітності. Участь вагітних пізнього репродуктивного віку в цих заходах уможливлюється достовірне зниження депресивних і тривожних проявів, сприяє поліпшенню самопочуття, активності, настрою.
Таким чином, особливості динаміки емоційних станів вагітних групи ризику (пізнього репродуктивного віку), а також чинники, які їх визначають, вимагають використання адекватного медико-психологічного супроводу. У зв’язку з цим перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у розробці діагностичних та корекційних (у тому числі психотерапевтичних) методів при різних психосоматичних та психічних станах вагітних жінок, їх адаптація до різних культурних, соціальних груп тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В. В. Беременность и роды высокого риска / В. В. Абрамченко. – М. : Медицинское информационное агентство, 2004. – 400 с.
2. Абрамченко В. В. Психосоматическое акушерство / В. В. Абрамченко. – СПб. : Сотис, 2001.
3. Абрамченко В. В. Особенности психосоматического статуса у беременных при гестозе / В. В. Абрамченко, И. Б. Каплун, А. В. Толкалов // Перинатальная психология в родовспоможении : Сб. материалов конференции. – СПб. : Видавництво, 2001. – С. 43-49.
4. Авраменко В. В. Физиопсихо-профилактическая подготовка у первородящих старшего возраста / В. В. Авраменко, К. А. Разина, Н. А. Кадлец, Е. П. Ступина // Акушерство и гинекология. – 1989. – № 5. – С. 65-67.
5. Айвазян Е. Б. Телесный и эмоциональный опыт в структуре внутренней картины беременности, осложненной акушерской и экстрагенитальной патологией / Е. Б. Айвазян, Г. А. Арина, В. В. Николаева // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 2002. – № 3. – С. 3-18.
6. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение / Ф. Александер / Пер. с англ. Могилевского В. В. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 352 c.
7. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства : Учебное пособие / Ю. А. Александровский. – М. : Медицина, 2000. – 496 с.
8. Алешина Ю. Е. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений / Ю. Е. Алешина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовская. – М. : Изд-во МГУ–1987. - 120 с.
9. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина. Изд. 2-е. – М. : Независимая фирма «Класс», 2000. – 208 с.
10. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – 448 с.
11. Антонова Н. В. Проблема личностной идентификации в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии / Н. В. Антонова // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 131-143.
12. Архиреева Т. В. Методика измерения родительских установок и реакций / Т. В. Архиреева // Вопросы психологии. – 2002. – № 5. – С. 144-153.
13. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа / А. Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2001. – 416 с.
14. Байни Р. Л. Клиническое руководство по охране здоровья пожилых женщин: первичная и профилактическая помощь / Р. Л. Байни, Л. Сперов. – М. : Медицина, 2001. – 523 с.
15. Батуев А. С. Психофизиологическая природа доминанты материнства / А. С. Батуев // Психология сегодня. Ежегодник Российского психол. об-ва. – 1996. – Т. 2, вып. 4. – С. 69-70.
16. Безрукова О. П. Репродуктивные мотивации женщин / О. П. Безрукова // Социологические исследования. – 2000. – № 12. – С. 122-124.
17. Бендас Т. В. Гендерная психология лидерства / Т. В. Бендас. – Оренбург : ИПК ОГУ, 2000. – 167 с.
18. Бендас Т. В. Гендерные исследования лидерства / Т. В. Бендас // Вопросы психологии. – 2000. – № 1. – С. 87-95.
19. Берестнева О. Т. Математические методы в психологии / О. Т. Берестнева, А. М. Уразаев, Е. А. Муратова и др. – Томск : Изд-во Томского гос. пед. ун-та, 2001. – 304 с.
20. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2001. – 914 с.
21. Бобошко И. Е. Опыт использования психотерапевтических методов профилактики задержки внутреннеутробного развития плода у женщин с патологически протекающей беременностью / И. Е. Бобошко, Т. В. Рябчикова, Л. А. Жданова // Охрана здоровья семьи: сб. науч. тр. – Иваново : Иван. НИИ материнства и детства, 1996. – С. 156-162.
22. Бодалев А. А. Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин. – СПб. : Речь, 2002. – 440 с.
23. Бодрова В. В. Репродуктивное поведение как фактор депопуляции в России / В. В. Бодрова // Социологические исследования. – 2002. – № 6 (218). – С. 96-102.
24. Борщевская Т. Н. Роль условий социализации в формировании у женщин мотивов сохранения и искусственного прерывания беременности / Т. Н. Борщевская, Н. Л. Мамышева, О. А. Мануйлова и др. // Проблемы социальной психологии XXI столетия. Материалы международного симпозиума. – Ярославль : Изд-во МАПН, 2001. – Т. 1. – С. 96-99.
25. Бохан Т. Г. Личностный принцип в психологической экспертизе // Экспертиза инновационных процессов в образовании / Т. Г. Бохан / Под ред. Г. Н. Прозументовой, кн. 17. – Томск, 1999. – C. 126-136.
26. Боулби Дж. Привязанность / Дж. Боулби. – М. : Гардарики, 2003. – 477 с.
27. Брутман В. И. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери / В. И. Брутман, А. Я. Варга, И. Ю. Хамитова // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21, № 2. – С. 79-87.
28. Брутман В. И. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов / В. И. Брутман, Г. Г. Филиппова, И. Ю. Хамитова // Вопросы психологии. – 2002. – № 1. – С. 59-69.
29. Брутман В. И. Методики изучения психологического состояния женщин во время беременности и после родов / В. И. Брутман, Г. Г. Филиппова, И. Ю. Хамитова // Вопросы психологии. – 2002. – № 3. – С. 110-118.
30. Брутман В. И. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности / В. И. Брутман, М. С. Радионова // Вопросы психологии. – 1997. – № 6.
31. Ван Цзин. Социально-психологические факторы трансформации ценностных ориентаций личности / Ван Цзин : Автореф. дисс. … канд. психол. наук. – Новосибирск, 2000. – 19 с.
32. Василенко Т. Д. Динамика смысловой сферы беременной женщины на разных этапах беременности / Т. Д. Василенко, И. Н. Земзюлина // Университетская наука: взгляд в будущее. Сборник работ 71-й научной конференции КГМУ и сессии Центрально-Черноземного научного центра РАМН. – Курск : КГМУ, 2006. – С. 25-29.
33. Василенко Т. Д. Переживание беременности в контексте жизненного пути личности как фактор формирования готовности к материнству / Т. Д. Василенко, И. Н. Земзюлина // Университетская наука: взгляд в будущее. Сборник трудов 72-й научной конференции КГМУ и сессии Центрально-Черноземного научного центра РАМН. – Курск : КГМУ, 2007. – С. 88.
34. Василенко Т. Д. Проблема формирования готовности к материнству / Т. Д. Василенко, И. Н. Земзюлина // Психотерапия в системе медицинских наук в период становления доказательной медицины : Сб. тез. конф. с международным участием. – СПб. , 2006. – С. 190.
35. Васильева В. В. Психологические особенности женщин с бесплодием / В. В. Васильева // Вопросы психологии. – 2003. – № 6. – С. 93-98.
36. Васильева О. С. Групповая работа с беременными женщинами: социально-психологический аспект / О. С. Васильева, Е. В. Могилевская // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22, № 1. – С. 82-89.
37. Васильева О. С. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О. С. Васильева, Ф. Р. Филатов. – М. : Академия, 2001. – 352 с.
38. Василюк Ф. Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ кризисных ситуаций / Ф. Е. Василюк // Психологический журнал. – 1995. – № 3. – С. 24-31.
39. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф. Е. Василюк. – М. : Издательство Московского университета, 1984. – 200 с.
40. Ведение беременности и родов высокого риска : Руководство для врачей / Пестрикова Т. Ю., Ижова Г. В., Петричко М. И. и др. / под. ред. Т. Ю. Пестриковой. – М. : Релакс, 1994. – 287 с.
41. Вельвовский И. З. Психотерапия в акушерстве и обезболивании родов / И. З. Вельвовский // Руководство по психотерапии. – М., 1974. – 291 с.
42. Ветчанина Е. Г. Особенности психологических состояний беременных при остром и хроническом стрессе и возможности их коррекции на основе современных методов психологической диагностики / Е. Г. Ветчанина // Аспирант и соискатель. – М. : 2003. – № 2. – С. 169-172.
43. Ветчанина Е. Г. Маркеры психоэмоционального стресса у беременных женщин на современном этапе / Е. Г. Ветчанина, Г. В. Залевский, Г. Б. Мальгина // Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Роль новых перинатальных технологий в снижении репродуктивных потерь». – Екатеринбург : 2001. – С. 20-22.
44. Ветчанина Е. Г. Основные источники психоэмоционального стресса у беременных женщин на современном этапе / Е. Г. Ветчанина, Г. Б. Мальгина, Г. В. Залевский // Сборник научных работ, посвященный 110-летию кафедры акушерства и гинекологии СибГМУ. – Томск : 2002. – C. 82-84.
45. Вихляева Е. М. Основные детерминанты репродуктивного поведения женщин: роды и индуцированный аборт / Е. М. Вихляева, Е. И. Николаева // Планирование семьи. – 2001. – № 1. – С. 15-18.
46. Воронина О. А. Социокультурные детерминанты развития гендерной теории в России и на Западе / О. А. Воронина // Общественные науки и современность. – 2000. – № 4. – С. 9-20.
47. Воскресенская Т. Роль психологических факторов в акушерско-гинекологической практике. Министерство здравоохранения Российской Федерации / Т. Воскресенская. – М. : ООО «Здравпросвет», 2001. – 24 с.
48. Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Л. С. Выготский // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 3. Проблемы развития психики / Под ред. А. М. Матюшкина. – М. : Педагогика, 1983. – 368 с. – С. 5-328.
49. Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий, их статика, динамика, систематика / П. Б. Ганнушкин. – Н. Новгород : Изд-во НГМА, 1998. – 128 с.
50. Гвоздева Е. С. Штрихи к портрету женщин-менеджеров / Е. С. Гвоздева, В. И. Гречиков // Социол. исследования. – 2000. – № 11. – С. 36-44.
51. Гилязутдинова З. Ш. Экстрагенитальная патология и беременность. Практическое руководство / З. Ш. Гилязутдинова, Д. К. Баширова, Р. С. Фассахов и др. – М. : МЕДпресс, 1998. – 418 с.
52. Гінекологія : підручник для лікарів-інтернів / за ред. В. І. Гріщенка. – Харків : Основа, 2003. – 728 с.
53. Годфруа Ж. Что такое психология / Ж. Годфруа : В 2-х т. Изд. 2-е, стереотипное. Т. 2: Пер с франц. – М. : Мир, 1996. – 376 с.
54. Господенок Е.А. Измененные психические состояния при родах / Е. А. Господенок, Ю. А. Бойцова, Д. Л. Спивак // Перинатальная психология в родовспоможении : Сб. материалов конференции. – СПб., 2000. – С. 24-31.
55. Гроф C. Духовный кризис. Когда преобразование личности становится кризисом / С. Гроф. – М. : АСТ, 2003. – 383 с.
56. Давыдовский И. В. Общая патология человека // И. В. Давыдовский. – М. : Медицина, 1969. – 610 с.
57. Дейнека Н. В. Психосоматические соотношения при бесплодии у женщин / Н. В. Дейнека, Н. И. Мельченко // Психосоматические расстройства в акушерстве, гинекологии и педиатрии. – Иваново, 2001. – С. 147-150.
58. Демидова Е. М. Привычный выкидыш (патогенез, акушерская тактика) / Е. М. Демидова : Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. – М. : ММИ им. Сеченова, 1993. – 42 с.
59. Денисова А. Ю. Вопросы гендерной терминологии и гендерной грамотности. Диалог женщин / А. Ю. Денисова, Г. Грищина // Международный женский журнал. – 2001. – № 15 (31). – С. 12-17.
60. Дильман В. М. Большие биологические часы (введение в интегроальную медицину) / В. М. Дильман. – М. : Знание, 1982. – 208 с.
61. Добряков И. В. Перинатальные аспекты психологии и психотерапии семьи / И. В. Добряков // Семейный диагноз и семейная психотерапия. – СПб. : СПбГУ, 2003. – С. 104-140.
62. Долгих В. В. Репродуктивное поведение школьниц Иркутска. Современные аспекты репродуктивного здоровья подростков Западной Сибири // В. В. Долгих, Е. Е. Храмова, Л. Н. Цигарева, Е. М. Макеева // Материалы региональной научно-практической конференции. – Томск, 2001. – С. 19-20.
63. Дремов С. В. Аддиктивные состояния человека / С. В. Дремов, А. М. Уразаев, Н. Л. Мамышева, И. В. Малиновский. – Томск : Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2000. – 92 с.
64. Жедунова Л. Г. Личностный кризис и образ мира / Л. Г. Жедунова. – Ярославль : ЯПУ, 2009. – 136 с.
65. Жедунова Л. Г. Личностные детерминанты переживания кризиса первой беременности / Л. Г. Жедунова, Д. А. Пономарева // Ярославский педагогический вестник. – 2010. – № 1.
66. Желпакова М. С. Факторы риска перинатальной смертности у первородящих старшего возраста и их профилактика / М. С. Желпакова, Н. Н. Мезинова // Здравоохранение Казахстана. – 1991. – № 10. – С. 73-75.
67. 3авялова Ж. В. Психологическая готовность к родам и метод ее формирования / Ж. В. Завялова : Автореф. дисс. ... канд. психол. наук. – М., 2000. – 18 с.
68. Зайдиева З. Н. Течение беременности и исходы родов у первородящих старше 30 лет / З. Н. Зайдиева, О. Х. Мусаев, С. Н. Нурмагомедов // Акушерство и гинекология. – 1983. – № 8. – С. 37-38.
69. Залевский Г. В. Психическая ригидность в норме и патологии / Г. В. Залевский. – Томск : Издательство Томского университета, 1993. – 272 с.
70. Залевский Г. В. Фиксированные формы поведения индивидуальных и групповых систем (в культуре, образовании, науке, в норме и патологии) / Г. В. Залевский. – М.; Томск : Томский государственный университет, 2004. – 446 с.
71. Земзюлина И. Н. Переживание беременности в контексте жизненного пути личности как фактор формирования готовности к материнству / И. Н. Земзюлина // Известия российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. Аспирантские тетради. № 12 (91). Научный журнал. – СПб., 2009. – С. 31-42.
72. Земзюлина И. Н. Смысловое переживание материнства // Тезисы ХХХIII межвузовской научно-технической конференции «молодежь и ХХI век» в Курском государственном техническом университете / И. Н. Земзюлина. – Курск, 2005. – С. 8-10.
73. Зуйкова Е. М. Феминология : Учебное пособие / Е. М. Зуйкова, Р. И. Ерусланова. – М. : Маркетинг, 2001. – 248 с.
74. Иванова В. Ф. Неполная семья – распространяющийся тип семей / В. Ф. Иванова // Родина на рубеже столетий : Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь: Издательство Пермского университета, 2000. – С. 39-41.
75. Иванова Б. Гендерная проблематика в психологии. Установки подростков по отношению к началу половой жизни / Б. Иванова, А. Ефимова, О. Аккузина // Вопросы психологии. – 2001. – № 3. – С. 49-57.
76. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 544 с.
77. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. Учебное пособие / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 512 с.
78. Исенина Е. И. Предпосылки материнских качеств у беременных женщин (III триместр) / Е. И. Исенина // Перинатальная психология в родовспоможении : Сб. материалов конференции. – СПб., 2000. – С. 96-99.
79. Каган В. Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет / В. Е. Каган // Вопросы психологии. – 2000. – № 2. – С. 65-69.
80. Карасева А. Э. Психологические особенности женщин с переношенной беременностью / А. Э. Карасева // Известия Алтайского государственного университета. – 2001. – № 3 (21). – С. 108-111.
81. Карасева А. Э. Психологические особенности женщин в зависимости от сроков беременности и течения родов / А. Э. Карасева, Т. В. Корчагина, И. С. Горельникова и др. // Известия Алтайского государственного университета. – 2002. – № 3 (25). – С. 110-113.
82. Карпушкин В. Г. Влияние возраста на течение беременности, родов и послеродового периода у первородящих женщин / В. Г. Карпушкин, А. П. Голубев, Н. В. Белинская, П. П. Смоляк // Акушерство и гинекология. – 1979. – № 6. – С. 26-27.
83. Каюпова Л. С. Состояние фетоплацентарной системы у первородящих старше 30 лет / Л. С. Каюпова : Автореф. дисс. … канд. мед. наук. – Алма-Ата, 1992. – 22 с.
84. Квакша Е. Аборты в России / Е. Квакша, Г. Харькова // Планирование семьи. – 2001. – № 1. – С. 15-18.
85. Кинжибалова Ж. В. К характеристике современного контингента беременных женщин г. Томска и Томской области и некоторых аспектов их здоровья / Ж. В. Кинжибалова // Вопросы экономики и права муниципальной охраны здоровья : Материалы VI семинара-совещания руководителей охраны здоровья администраций городов Сибири, Дальнего Востока и Урала. – Томск: ТУСУР, 2000. – 205 с.
86. Клецина И. С. Гендерный подход и равноправие в межличностных отношениях / И. С. Клецина // Российские женщины и европейская культура: Материалы V конференции, посвященной теории и истории женского движения / Отв. ред. Г. А. Тищкин. – СПб.: Изд-во СПб. философского общества, 2001. – С. 249-257.
87. Клецина И. С. О содержательных и динамических характеристиках гендерных стереотипов / И. С. Клецина // Гендерный конфликт и его репрезентация в культуре. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2001. – С. 29-37.
88. Клецина И. С. От психологии пола – к гендерным исследованиям в психологии / И. С. Клецина // Вопросы психологии. – 2003. – № 1. – С. 61-78.
89. Клецина И. С. Развитие гендерных исследований в психологии на Западе / И. С. Клецина // Другой взгляд : Международный альманах гендерных исследований. – 2001. – № 3. – С. 18-21.
90. Кляйн М. И. Развитие в психоанализе / М. И. Кляйн. – М. : Проспект, 2001. – С. 32-35.
91. Коваленко Н. П. Перинатальная психология / Н. П. Коваленко. – СПб. , 2000. – 60с.
92. Коваленко Н. П. Психопрофилактика и психокоррекция женщин в период беременности и родов / Н. П. Коваленко // Перинатальная психология, медикосоциальные проблемы. – Издательство СПбГУ, 2002. – 318 с.
93. Колгушкина Т. Н. Актуальные вопросы гинекологии / Т. Н. Колгушкина. – М. : Высш. шк., 2000. – 332 с.
94. Колесникова Т. Н. Состояние и проблемы бесплодного брака / Т. Н. Колесникова // Вестник ОКБ и УГМА. – Часть II. – Екатеринбург, 2003. – С. 12-14.
95. Кон И. С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире / И. С. Кон // Введение в гендерные исследования. Ч. I : Учебн. пособие / Под ред. И. А. Жеребкиной. – Харьков : ХЦГИ.; СПб. : Алетейя, 2001. – С. 562-605.
96. Кондращенко В. Т. Общая психотерапия / В. Т. Кондращенко, Д. И. Донской, А. Итумнов. – М. : Изд-во института психотерапии, 2001. – 453 с.
97. Коржова Е. Ю. Субъект-объектная ориентация в жизненных ситуациях / Е. Ю. Коржова // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. Г. С. Никифоровой, Л. А. Коростылевой. – СПб., 2001. – Вып. 5. – С. 91-101.
98. Короленко Ц. П. Социодинамическая психиатрия / Ц. П. Короленко, Н. В. Дмитриева. – М. : «Академический Проект», 2000. – 460 с.
99. Коростылева Л. А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения / Л. А. Коростылева. – СПб., 2000. – С. 7-25.
100. Костюк Г. С. Емоції почуттів / Г. С. Костюк / Психологія. Підручник для педагогічних вузів. – К. : Радянська школа, 1968. – 578 с.
101. Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг. – СПб. : Питер, 2002. – 992 с.
102. Крайніков Е. В. Геронтологія: словник-довідник / Е. В. Крайніков. – К. : Паливода А. В., 2010. – 352 с.
103. Крытина П. Н. Особенности гендерной социализации в советский и постсоветский период / П. Н. Крытина // Актуальные психологические проблемы становления личности в современном мире: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. – Магнитоторск : Изд-во У Магови, 2001. – С. 23-30.
104. Крюкова М. А. Экстренная психологическая помощь : Практическое пособие / М. А. Крюкова, Т. И. Никитина, Ю. С. Сергеева. – М. : Изд-во НЦ ЭНАС, 2001. – 64 с.
105. Кульчимбаев С. М. Психоэмоциональное состояние беременных с привычным невынашиванием / С. М. Кульчимбаев, Н. М. Мамедалиева, Ю. Т. Джангильдин // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 2000. – № 3. – С. 41-47.
106. Ланцбург М. Е. О применении экзистенциального гуманистического подхода в психологическом консультировании беременных женщин и молодых родителей. Перинатальная психология и психология родительства / М. Е. Ланцбург // Журнал практического психолога. – 2003. – № 4-5.
107. Левин Э. От женщины до гендера и дальше: изменение контуров «женских исследований» в США с 1970-х годов / Э. Левин // Гендерный конфликт и его репрезентация в культуре: Мужчина глазами женщины. Материалы конференции «Толерантность в условиях многоукладности российской культуры». – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2001. – C. 249-259.
108. Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард. – М.: Издательство Феникс, 2001. – 445 с.
109. Леонтьев Д. А. Психология смысла / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2003. – 488 с.
110. Летуновский В. В. Экзистенциальная психотерапия и телесность человека / В. В. Летуновский // Вопросы ментальной медицины и экологии. – 2002. – Т. 8, № 3. – С. 85-87.
111. Леус Т. В. Материнство – опыт трех поколений. Психологическое сопровождение беременной женщины / Т. В. Леус. – М. : Изд-во ИП РАН, 2000. – С. 28-39.
112. Ли Д. Р. Предменопауза / Д. Р. Ли, Д. Хэнли, В. Хопкинс. – М. : Мир, 2000. – 309 с.
113. Луковицкая Е. Гендерные стереотипы и возможности их изменения / Е. Луковицкая // Гендерный конфликт и его репрезентация в культуре. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2001.
114. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / Под. ред. А. Ф. Кудряшова. – Петрозаводск : Петроком, 1992. – 78 с.
115. Майкселл С. Бесплодие: психологические аспекты / С. Майкселл. – Самара : Бахрах, 1997. – 220 с.
116. Макаров В. В. Предисловие / В. В. Макаров // Социодинамическая психиатрия / Под. ред. В. В. Макарова. – М.: "Академический проект", 2000. – C. 3-7.
117. Максименко С. Д. Ґенеза здійснення особистості / С. Д. Максименко. – К. : Видавництво ТОВ «КММ», 2006. – 240 с.
118. Малышев Е. А. Семья и свобода / Е. А. Малышев // Семья на рубеже веков : Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь : Издательство Пермского университета, 2000.
119. Мамышева Н. Л. Системные детерминанты состояния мотивационной сферы у беременных женщин (в современных социально-экономических условиях) / Н. Л. Мамышева, П. В. Слободская, А. Е. Уразаев // Вестник Томского государственного педагогического университета. – 2000. – Вып. 3 (19). – С. 57-69.
120. Матвеев А. В. Гендерные противоречия и стереотипы у студенческой молодежи в Европейской части России / А. В. Матвеев, А. У. Тилберт // Вестник Томского государственного педагогического университета. – 2000. – Вып. 3 (19). – С. 94-98.
121. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология / В. Д. Менделевич. – М. : МЕД-пресс, 1998. – 267 с.
122. Мещерякова С. Ю. Психологическая готовность к материнству / С. Ю. Мещерякова // Вопросы психологии. – 2000. – № 5. – С. 18-27.
123. Мжавадзе Е. Т. Психологические методы исследования в акушерской практике / Е. Т. Мжавадзе // Вестник гипнологии и психотерапии. – 1992. – № 2. – С. 26-29.
124. Микиртумов Б. Е. К вопросу о влиянии состояния матери на развитие ребенка / Б. Е. Микиртумов, А. Г. Кощавцев, В. В. Позняк // Перинатальная психология в родовспоможении : Сб. материалов конференции. – СПб. , 2000. – С. 38-43.
125. Митина О. В. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения (в России и США) / О. В. Митина, В. Ф. Петренко // Вопросы психологии. – 2000. – № 1. – С. 68-86.
126. Мильман М. С. Учение о росте, старости и смерти / М. С. Мильман. – Баку : 2-я Гостипография Азполиграфтреста ВСНХ, 1926. – 95 с.
127. Морено Я. Психодрама / Я. Морено / Пер. с англ. Г. Пимочкиной, Е. Рачковой. – М. : Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 528 с.
128. Мэй Р. Мужество творить. Очерк психологии творчества / Р. Мэй. – Львов : Инициатива, 2001. – 128 с.
129. Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев. – М. : МПСИ, 2004. – 400 с.
130. Нагорный А. В. Проблема старения и долголетия / Нагорный А. В., Никитин В. Н., Буланкин И. Н. – М. : Медгиз, 1963. – 755 с.
131. Наумов А. В. Психологические проблемы беременности и перинатального периода / А. В. Наумов // Журнал прикладной психологии. – 2000. – № 6. – С. 17-19.
132. Новикова З. В. Тактика ведения родов у пожилых первородящих женщин / З. В. Новикова, Е. И. Николаева, Е. А. Чернуха // Вопросы охраны материнства и детства. – 1984. – Т. 29. – № 5. – С. 45-47.
133. Пайнз Д. Бессознательное использование своего тела женщиной / Д. Пайнз / Пер. с англ. Е. И. Замфир под ред. проф. М. М. Решетникова. – СПб. : Восточно-Европейский институт психоанализа, 1997. – 195 с.
134. Палящая А. Е. Социально-психологические факторы, определяющие тип переживания беременности / А. Е. Палящая // Педагогика и психология. – 2009. – № 4 (6). – C. 949-952.
135. Попов В. Г. О развитии семьи в современных условиях / В. Г. Попов // Семья на рубеже веков : Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь : Издательство Пермского университета, 2000. – C. 11-13.
136. Попова Ю. Н. Роль беременности в формировании личностной сферы современных женщин / Ю. Н. Попова, Ю. В. Семенихина // Наука и образование : Мат. VIII Всероссийской научно-практической конференции. – Томск : Изд-во ТГПУ, 2005. – С. 162-166.
137. Попова Ю. Н. Характерологические особенности женщин с различными репродуктивными установками / Ю. Н. Попова // Наука и образование : Материалы VIII Всероссийской научно-практической конференции. – Томск : Изд-во ТГПУ, 2005. – С. 190-197.
138. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. – СПб. : Питер, 2003. – 479 с.
139. Психологічний словник / за ред. В. Войтка. – К. : Вища школа, 1982. – 215 с.
140. Психология и психоанализ беременности. – Самара : БАЗРАХ, 2003. – 782 с.
141. Пузько В. И. Кризис материнства как ценности в современном мире / В. И. Пузько, Е. Г. Ушакова // Московский психотерапевтический журнал. – 2002. – № 23 (34). – С. 59-66.
142. Рудюк М. П. Акушерство и гинекология / М. П. Рудюк, М. К. Венцковский. – М. : Медицина, 1964. – 280 с.
143. Рутман Э. Как преодолеть стресс / Э. Рутман. – СПб. : Снарк, 1998. –129 с.
144. Рыжков В. Д. Психопрофилактика и психотерапия функциональных расстройств нервной системы у беременных женщин / В. Д. Рыжков // Медицинская помощь. – 1996. – № 3. – С. 33-36.
145. Савина Е. А. Особенности материнских установок относительно детей с нарушениями в развитии / Е. А. Савина, О. Б. Чарова // Вопросы психологии. – 2002. – № 6. – С. 15-23.
146. Савицкий Г. А. Хирургическое лечение синдрома тазовых болей в гинекологической клинике / Г. А. Савицкий, Р. Д. Иванова, И. Ю. Щеглова, П. А. Попов. – СПб. : Алес, 1995. – 140 с.
147. Свяцкевич И. Ю. Социально-психологические аспекты самовосприятия и самооценки женщин в бесплодном браке / И. Ю. Свяцкевич : Дисс. ... канд. психол. наук. – Ярославль, 2002. – 180 c.
148. Семке В. Я. Здоровье личности и психотерапия: руководство для врачей, психологов и педагогов / В. Я. Семке, А. В. Семке, М. М. Аксенов. – Томск : Твердыня, 2002. – 620 с.
149. Слободская П. В. Состояние психической сферы женщин, сохраняющих беременность / П. В. Слободская, А. М. Уразаев, Г. П. Лазутина // Семья на рубеже веков : Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь : Издательство Пермского университета, 2000. – С. 30-31.
150. Смирнов А. Г. Особенности ЭЭГ женщин с неблагоприятным течением беременности / А. Г. Смирнов // Перинатальная психология в родовспоможении : Сб. материалов конференции. – СПб. , 2001. – С. 32
151. Собкин B. C. Воспитатель детского сада: жизненные ценности и профессиональные ориентации : По материалам социологического исследования / В. С. Собкин, Е. М. Марич. – М. : Центр социологии образования РАО, 2000. – С. 24-40.
152. Соколова Е. Т. К обоснованию изучения расстройства гендерной клинико-психологической идентичности / Е. Т. Соколова, П. С. Бурлакова, Ф. Лэонтиу // Вопросы психологии. – 2001. – № 6. – С. 3-16.
153. Сологуб Л. Г. Материнство как социальный институт / Л. Г. Сологуб : Автореф. дисс. … канд. соц. наук. – М., 2001. – 18 с.
154. Ткаченко Л. В. Психологические аспекты эндокринного бесплодия / Л. В. Ткаченко // Медико-психологические аспекты современной перинатологии. Тез. докл. IV Всерос. конг. по перинатальной психологи.– М. , 2001. – С. 164-165.
155. Уразаев A. M. Формирование социального и психологического портрета современных молодых женщин в период репродуктивной активности / А. М. Уразаев, Ю. П. Попова, Н. Л. Мамышева, О. А. Мануйлова // Вестник Томского государственного педагогического университета. – Вып. 3 (31). Психология. – 2002. – С. 25-37.
156. Уразаев A. M. Показатели семейного статуса и состояние мотивационной сферы у женщин, планирующих прерывание беременности / А. М. Уразаев, Н. В. Слободская, Г. П. Лазутина // Семья на рубеже веков. Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 2000. – С. 31-33.
157. Уразаев A. M. Состояние мотивационной сферы у беременных женщин и особенности их психологического консультирования / А. М. Уразаев, Н. В. Слободская, Н. Л. Мамышева, Ж. В. Кинжибалова и др. // Материалы VI семинара-совещания руководителей здравоохранения администраций городов Сибири, Дальнего Востока и Урала. – Томск : ТУСУР, 2000. – С. 167-171.
158. Фанти С. Микропсихоанализ / С. Фанти. – М.: Издательство «Центр психологии и психотерапии», 1995. – 351 с.
159. Филиппова Г. Г. Психология материнства : Учебное пособие / Г. Г. Филиппова. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2002. – 240 с.
160. Филиппова Г. Г. Материнство и основные аспекты его исследования в психологии / Г. Г. Филиппова // Вопросы психологии. – 2001. – № 2. – С. 22-36.
161. Филиппова Г. Г. Психология материнства (сравнительно-психологический анализ) / Г. Г. Филиппова : дисс. … д-ра психол. наук. – М., 2000. – 449 с.
162. Фролова О. Г. О совершенствовании акушерско-гинекологической помощи в амбулаторно-поликлинических учреждениях / О. Г. Фролова, Е. И. Николаева // Акушерство и гинекология. – 2004. – № 1. – С. 48-49.
163. Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни / В. В. Фролькис. – Л. : Наука, 1988. – 239 с.
164. Хамитова И. Ю. Семейная история: влияние на переживание женщиной беременности и родов / И. Ю. Хамитова // Московский психотерапевтический журнал. – 2001. – № 3(30). – С. 125-150.
165. Хачатрян Л. А. Семейное поведение и его особенности / Л. А. Хачатрян // Семья на рубеже веков. Материалы Международной научно-практической конференции. – Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 2000. – С. 64-66.
166. Хорни К. Самоанализ. Невротическая личность нашого времени / К. Хорни / Пер. с англ. под ред. А. Боковикова. – М. : Изд-во Эксмо-Пресс, 2002. – 448 с.
167. Хорни К. Наши внутренние конфликты. Психология женщины / К. Хорни / Пер. с англ. – М. : Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. – 560 с.
168. Шалашова Ю. В. К вопросу о психологических проблемах женщин, рожавших с помощью кесарева сечения / Ю. В. Шалашова // Сибирский психологический журнал. – 2001. – № 14-15. – С. 72-73.
169. Шевченко Н.Ф. Теорія і практика психологічної допомоги хворим // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 41.-Рівне: РДГУ, 2008. – 18-21.
170. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер / 3-е переизд. – СПб. : Питер, 2001.