МЕДИКО-ПСИХОЛОГІІЧНИЙ СУПРОВІД СИСТЕМИ «МАТИ – ДИТИНА» ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИГОДОВУВАННЯ : МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ СИСТЕМЫ «МАТЬ - РЕБЕНОК» ПРИ РАЗЛИЧНЫХ УСЛОВИЯХ ВСКАРМЛИВАНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

ЛОБОЙКО ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА

УДК 616.89:616.6:159.922.7/.8(075.8):613.953.13

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІІЧНИЙ СУПРОВІД СИСТЕМИ «МАТИ – ДИТИНА» ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИГОДОВУВАННЯ

19.00.04 – медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
д. мед.н., професор Є. В. Кришталь

Харків – 2013

ЗМІСТ

ЗМІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ «МАТИ – ДИТИНА» В АСПЕКТІ ВИДУ ВИГОДОВУВАННЯ ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ . . . . . . . . . . . . .

12
1.1. Зв’язок між психічним станом матері, її ставленням до дитини після пологів, і станом здоров’я і розвитку дитини протягом першого року її життя в аспекті взаємодії «мати – дитина» . . . . . . . . . . . . . . . . .

12
1.2. Новітні погляди на роль типу вигодовування для повноцінного розвитку дитини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
18
1.3. Сучасні уявлення щодо необхідності та місця медико-психологічної допомоги в лікувально-реабілітаційному супроводженні системи «мати – дитина» протягом першого року її життя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

26
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
36
2.1. Дизайн роботи і характеристика обстеженого контингенту. . . . . . 36
2.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МАТЕРІ ТА ТИПУ ВИГОДОВУВАННЯ ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ НА СТАН ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ «МАТИ – ДИТИНА». . . . . .

46
3.1. Дослідження впливу психоемоційного стану матері на стан діадної материнсько-дитячої взаємодії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
46
3.2. Дослідження впливу типу вигодовування дитини на стан взаємодії «мати – дитя» та психомоторний розвиток дитини . . . . . . . .
68
РОЗДІЛ 4 СИСТЕМА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІІЧНИЙ СУПРОВІД СИСТЕМИ «МАТИ – ДИТИНА» ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИГОДОВУВАННЯ, ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

83
4.1. Наукове обґрунтування і загальні засади системи медико-психологічного супроводу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
83
4.2. Структура, зміст та ефективність системи медико-психологічного супроводу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
90
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . 130
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я
ГП — група порівняння
МКХ — Міжнародна класифікація хвороб
МОЗ — Міністерство охорони здоров’я
ОГ — основна група
ОГК — контрольна підгрупа основної групи
ОГТ — терапевтична підгрупа основної групи
ПВ — природне вигодовування
ШВ — штучне вигодовування
HAM-A — шкала М. Гамільтона для оцінки тривоги
HAM-D — шкала М. Гамільтона для оцінки депресії
PARI — методика Parental Attitude Research Instrument
TAS — Торонтська алекситимічна шкала

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним з ключових факторів гармонійного розвитку дитини є формування належного рівню взаємодії в системі «мати – дитя», викривлення якого в постнатальному періоді обумовлює створення хронічної психотравмуючої ситуації для немовляти, що призводить до порушень процесу адаптації, відхилень і затримок в психомоторному розвитку [1 – 4]. Гармонійна взаємодія системи «мати – дитина» протягом першого року після пологів, залежить від взаємодії складної системи чинників, кожен з яких відіграє велику роль в реалізації вроджених програм поведінки дитини [5 – 8]. Одним з таких чинників, верифікація впливу якого на процес формування адекватних стосунків в дитячо-материнській діаді в останні роки стає все більш актуальною проблемою, є тип вигодовування дитини.
З одного боку, загальновідомим та беззаперечним є факт корисності природного вигодовування для дитини, насамперед, першого року життя, яке ВООЗ визнало «золотим стандартом» харчування немовлят [9, 10]. Крім вигод харчового характеру [11], природне вигодовування підвищує захисні механізми дитини [12, 13], стимулює її імунну систему [14], заощаджує людські та природні ресурси [15], формує тісний зв’язок між матір’ю і дитиною [16 – 20], а також є профілактичним засобом щодо виникнення у матері фіброзно-кістозних мастопатичних станів [21, 22] та, за рахунок секреції пролактіна й окситоцина – сприяє підвищенню материнського задоволення й альтруїзму [23 – 25].
З іншого боку, новітній стан розвитку індустрії штучного вигодовування немовлят, дозволяє максимально наблизити склад дитячих сумішей до складу грудного молока [26]. На думку сучасних педіатрів, сьогодні штучне вигодовування вже не є життєвою драмою матері і реальним погіршенням якості життя дитини [27]. Також не доводиться сумніватися, що значна кількість людей в сучасному світі благополучно виросли і без грудного вигодовування, що означає наявність у дитячо-материнській діаді ресурсів та інших можливостей для досягнення фізичної та емоційної близькості немовляти з матір’ю, яка є запорукою розвитку гармонійної особистості дитини [28].
Між тим, враховуючи тенденції сучасності, а саме, той факт, що в світі, починаючи з 50-60-х рр. XX сторіччя, кількість число жінок, які здійснюють грудне вигодовування, неухильно зменшується, необхідними на сьогодні є наукові дослідження феномену взаємодії в системі «мати – дитина» в аспекті їх залежності від типу годування немовляти, що дозволило б розробити та впровадити в клінічну практику систему медико-психологічного супроводу, спрямовану на оптимізацію стосунків в дитячо-материнській діаді та нівелювання можливого шкідливого впливу штучного вигодовування на розвиток дитини першого року життя. В Україні 5% жінок на даний час взагалі не прикладають дитину до грудей; 30-40% жінок годують грудьми в середньому до 2-х місяців [29].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів НДР кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти «Порушення здоров’я сім’ї у кризових станах різного ґенезу. Причини, механізми розвитку, клінічні прояви і система психодіагностики, психокорекції, психопрофілактики» (номер державної реєстрації 0112U000972).
Мета – на основі системного підходу до аналізу та комплексної оцінки взаємодії системи «мати – дитина» протягом першого року життя дитини, розробити систему її медико-психологічного супроводу, спрямовану на оптимізацію стану дитячо-материнської взаємодії в умовах штучного вигодовування.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:
1. Дослідити динаміку стану психоемоційної сфери жінок у післяпологовому періоді в контексті адаптації системи «мати – дитина».
2. Встановити особливості рівню психологічної готовності та ставлення до материнства у жінок в залежності від типу вигодовування дитини.
3. Визначити психосоціальні чинники, які впливають на стан взаємодії «мати – дитина» та ранжувати їх за ступенем патологічної дії.
4. Проаналізувати стан сімейних та материнсько-дитячих стосунків в аспекті діадної взаємодії в залежності від типу вигодовування дитини.
5. Виявити особливості психомоторного розвитку дитини в залежності від психоемоційного стану матерів та типу їх годування.
6. Науково обґрунтувати, розробити і впровадити систему медико-психологічного супроводу, спрямованого на оптимізацію взаємодії в материнсько-дитячій діаді, та оцінити її ефективність.
Об’єкт дослідження – взаємодія в системі «мати – дитина» протягом першого року життя немовляти.
Предмет дослідження – психоемоційні, індивідуально-психологічні та психосоціальні чинники деформації взаємодії «мати – дитина».
Методи дослідження: психодіагностичний, клініко-психологічний, соціально-демографічний, статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з позицій системного підходу здійснено комплексне порівняльне дослідження стану материнсько-дитячих відносин протягом першого року життя дитини за різних типах її вигодовування. Вперше ідентифіковані психоемоційні, індивідуально-психологічні та психосоціальні чинники деформації взаємодії «мати – дитина».
Вперше встановлено, що відсутність природного годування дитини, за умови наявності психологічної готовності до материнства, високого рівню усвідомлення батьківства на тлі гармонійної подружньої взаємодії та адекватної сімейної підтримки, які стають запорукою стану психологічного благополуччя матері, не стає негативним фактором, який визначає обов’язковість виникнення деформації взаємодії в системі «мати – дитина».
Вперше доведено, що в основі викривлення діадної взаємодії в системі «мати – дитина» лежить порушення психоемоційної сфери у матері у вигляді клінічно окреслених розладів або мозаїчно представлених психопатологічних включень тривожно-депресивного спектру, наявність яких руйнує її цілісність, щільність, безперервність і наповненість, що, в свою чергу, обумовлює повільний психомоторний розвиток дитини.
Вперше встановлено, що тригерним фактором розвитку психоемоційних порушень у жінок в ранньому післяпологовому періоді виступає відсутність психологічної готовності до материнства й високий рівень алекситимії, підтримуючими – наявність проблем у взаєминах з чоловіком і недостатність сімейної підтримки, що призводить до порушення взаємодії в системі «мати – дитина», подальшого погіршення внутрішньосімейних відносин і посилення тяжкості психопатологічної симптоматики.
Виявлено, що висока готовність до материнства у поєднанні з достатнім рівнем сімейної підтримки є протективними факторами, що сприяють успішній адаптації жінки до материнства і формуванню оптимального рівня взаємодії в системі «мати – дитя», незалежно від типу вигодовування дитини.
З’ясовано, що на деформацію взаємодії в системі «мати – дитина» серед психосоціальних сімейних чинників найбільш патогенну дію справляють відсутність необхідної сімейної підтримки та проблеми, пов’язані зі стосунками подружжів (сімейні конфлікти, байдужість чоловіка до сімейних справ), незалежно від типу вигодовування дитини.
Вперше науково обґрунтована й розроблена система медико-психологічного супроводу, орієнтована на удосконалення материнсько-дитячої взаємодії шляхом оптимізації індивідуальних, діадних та сімейних ресурсів з підвищенням рівню батьківської компетентності.
Практична значимість одержаних результатів. Для клінічної практики має значення розробка та подальше впровадження системи заходів медико-психологічного супроводу взаємодії «мати – дитина» у рамках школи відповідального батьківства протягом першого року життя дитини.
Визначено, що медико-психологічний супровід системи «мати – дитина», незалежно від типу її вигодовування, є етапною системою заходів, що складається з психодіагностичної, психокорекційної та психоосвітньої складових, базовими засобами якого визначені групова, когнітивно-поведінкова, персоналістична, сімейна та когнітивно орієнтована психотерапія, допоміжними – естетотерапія (бібліо-, музико-, арттерапія) та техніки релаксації.
Практичного значення набуває визначення послідовності спрямованості медико-психологічного впливу, а саме, редукція післяпологових психопатологічних симптомів, нормалізація психоемоційної сфери матерів; пошук і активізація їх індивідуальних, діадних і сімейних ресурсів; розвиток індивідуальних та подружніх адаптивних стратегій вирішення проблем; підвищення материнської, діадної та сімейної психологічної компетентності.
Вищевказана система впроваджена в практику роботи комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська поліклініка № 9».
Отримані наукові дані використовуються в навчальному процесі кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України, а також соціальної допомоги, загальної і медичної психології Одеського національного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертанткою було цілком самостійно проведено інформаційно-патентний пошук, аналітичний огляд сучасної літератури з обраної теми, планування, підбір діагностичного інструментарію та проведення дослідження, розробка програми психодіагностичного дослідження та його проведення, статистична обробка даних. Проведено науковий аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, на основі чого сформульовані та обґрунтовані висновки дослідження. Наведені у рукопису ідеї та дані є повністю інтелектуальними здобутками та напрацюваннями автора. Розроблено та обґрунтовано систему медико-психологічного супроводу системи «мати – дитина», спрямовану на оптимізацію взаємодії в діаді протягом першого року життя немовляти.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження доповідались та обговорювались на наступних конференціях, конгресах, з’їздах: науково-практичній конференції «Інтегративні підходи у діагностиці та лікуванні психічних та психосоматичних розладів» (Вінниця, 10.03.2011); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми охорони психічного здоров’я населення України», присвяченої 20-ти річчю Незалежності України (Київ, 15 – 16.09.2011); Х науково-практичній конференції з міжнародною участю «Невідкладні стани в психіатрії та неврології» (Євпаторія, 29 – 30.09.2011); науковому симпозіумі «Інноваційні технології діагностики, лікування, реабілітації та профілактики нервово-психічних розладів» (Яремча, 5 – 6.10.2011); науково-практичній конференції «Сучасні питання андрології, сексопатології та медичної психології» (Харків, 25.11.2011); IV науково-практичній міжрегіональній конференції «Інтегративні підходи в діагностиці та лікуванні психічних і психосоматичних хвороб» (Вінниця, 28.02.2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної, соціальної та судової психіатрії в Україні» (Донецьк, 19 – 20.04.2012); IV-му Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (Харків, 3 – 5.10.2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики, лікування і реабілітації психічних і соматичних розладів психогенного походження (XV Платонівські читання)» (Харків, 10 – 12.10.2012); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи» (Київ, 2 – 3.11.2012).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях (всі одноосібні) та 3 тези доповідей у матеріалах наукових конференцій державного та міжнародного рівнів (з них 2 одноосібні).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та наведено практичне вирішення актуальної задачі оптимізації материнсько-дитячої взаємодії протягом першого року життя дитини. З позицій системного підходу до аналізу психоемоційних, індивідуально-психологічних та психосоціальних чинників деформації взаємодії в діаді «мати – дитина», а також комплексної оцінки індивідуальних, діадних і сімейних ресурсів, розроблена методологічно обґрунтована система медико-психологічного супроводу, спрямована на удосконалення та укріплення взаємодії в діаді «мати – дитина» та формування оптимальних тріадних відносин «мати – дитина – батько» з урахуванням типу вигодовування дитини.
2. Протягом першого місяця після пологів у період формування адаптації до материнства, у більшості жінок, незалежно від типу годування дитини (66%), виявляються ситуативно зумовлені симптоми тривожного й депресивного регістрів, які у питомій вазі з них нівелюються протягом 3 місяців після пологів. У 20% жінок відбувається прогресування патологічної симптоматики до рівня клінічно окреслених порушень, у 25% – мозаїчно представлених психопатологічних включень, які характеризуються, переважно, соматичними масками тривожних і депресивних проявів.
3. Встановлено, що тригерним фактором розвитку психоемоційних порушень у жінок в ранньому післяпологовому періоді виступає відсутність психологічної готовності до материнства й високий рівень алекситимії, підтримуючими – наявність проблем у взаєминах з чоловіком і недостатність сімейної підтримки, що призводить до порушення взаємодії в системі «мати – дитина», подальшого погіршення внутрішньосімейних відносин і посилення тяжкості психопатологічної симптоматики.
4. Доведено, що факт штучного вигодовування не є патогенним щодо материнсько-дитячої взаємодії.
4.1. Встановлена відсутність патологічного зв’язку між рівнем психологічної готовності до материнства і типом вигодовування дитини, проте, виявлена його наявність між рівнем психологічної готовності до материнства та станом психоемоційної сфери: серед жінок з психоемоційними розладами у 40% діагностовано низьку готовність до материнства (з них 60% дотримувались штучного, а 40% – природного типу годування дитини), у інших 60% жінок визначено його середній рівень (з них 53% осіб зі штучним та 47% – з природним типом годування). У 40% психологічно благополучних жінок встановлений високий (48% зі штучним та 52% з природним типом вигодовування), у інших 60% – середній рівень психологічної готовності до материнства (41% зі штучним та 59% – природним типом годування).
4.2. Визначений зв’язок між рівнем усвідомленості батьківства і психоемоційним станом матерів: психологічно благополучні жінки мають більшу вираженість усіх компонентів усвідомленого батьківства, порівняно з обстеженими з порушенням психоемоційної сфери (р≤0,05). З’ясовано, що високі показники батьківських установок і очікувань у жінок з психоемоційними розладами, у сполученні з низькими оцінками за іншими компонентами усвідомленості батьківства, створює підстави для виникнення внутрішньоособистісних протиріч та є додатковим підґрунтям для розвитку порушень психоемоційної сфери.
5. Систематизовано психосоціальні чинники, які впливають на стан взаємодії «мати – дитина». Визначено, що найбільш вагомого патологічного впливу на викривлення материнсько-дитячої взаємодії мають неадекватна сімейна підтримка Z 63.2 (у 100% жінок з психоемоційними розладами, незалежно від типу вигодовування) і проблеми, пов'язані зі стосунками подружжів або партнерів Z 63.0 (81% матерів з порушенням психоемоційної сфери, з них 49% жінок з природним й 51% – зі штучним типом годування дитини), наявність яких призводить до виникнення проблем, пов’язаних з адаптацією до зміни життя Z 60.0, сприяє розвиткові психоемоційних порушень та негативно впливає на стан даідної взаємодії між матір’ю та дитиною (р≤0,05).
6. Ідентифіковані особливості сімейних й материнсько-дитячих стосунків, які залежать не від типу вигодовування дитини, а від стану психоемоційної сфери й психологічної готовності матері (р≤0,05).
6.1. В родинах жінок з діагностованими порушеннями психоемоційної сфери мають місце сімейні конфлікти, байдужість чоловіка до сімейних справ та відсутність необхідної сімейної підтримки. Серед особливостей діадної взаємодії таким жінками притаманні слабкий емоційний контакт, відсутність комунікації і ухилення від контакту з дитиною, заперечення партнерських відносин з нею, високий ступінь роздратованості по відношенню до дитини, надмірна суворість і авторитарність, «нестворення» базового почуття безпеки.
6.2. У психологічно благополучних жінок, незалежно від типу годування дитини, встановлені сприятливі сімейні обставини, обумовлені відсутністю подружніх конфліктів, включеністю чоловіка до сімейних справ та адекватною родинною підтримкою. Таким матерям притаманне прийняття дитини та врахування її особливостей як окремого індивідуума, встановлення оптимального емоційного контакту з нею, відсутність надмірної дистанції та надмірної концентрації на дитині.
7. Виявлено, що особливості психомоторного розвитку дитини залежать від психоемоційного стану матері, а не типу годування: рівень розвитку дітей, якість їх нічного сну та динаміка збільшення ваги психологічно благополучних матерів є кращими, ніж у дітей жінок з порушеннями психоемоційної сфери (р≤0,05).
8. Науково обґрунтована, розроблена і впроваджена система медико-психологічного супроводу, спрямована на оптимізацію взаємодії в материнсько-дитячій діаді, яка складається з п’яти стадій та має на меті: а) редукцію післяпологових психопатологічних симптомів, нормалізація психоемоційної сфери матерів; б) пошук і активізацію їх індивідуальних, діадних і сімейних ресурсів; в) розвиток індивідуальних та подружніх адаптивних стратегій вирішення проблем; г) підвищення материнської, діадної та сімейної психологічної компетентності. Загальним принципом розробленої системи є її інтегративність, а базовими засобами – групова, когнітивно-поведінкова, персоналістична, сімейна та когнітивно орієнтована психотерапія, допоміжними – естетотерапія (бібліо-, музико-, арттерапія) та техніки релаксації. Впровадження зазначеного медико-психологічного супроводу дозволило досягнути редукції психопатологічної симптоматики у 90% матерів, підвищити рівень усвідомленості батьківства та покращити рівень психомоторного розвитку дітей (р≤0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У ранньому післяпологовому періоді треба звертати увагу на стан психоемоційної сфери жінки, для попередження виникнення деформацій діадної материнсько-дитячої взаємодії та сприяння психомоторного розвитку дитини.
2. У ранньому післяпологовому періоді, незалежно від типу вигодовування дитини, рекомендовано проводити медико-психологічні заходи, спрямовані на оптимізацію материнсько-дитячої взаємодії, шляхом стабілізації психоемоційного стану матері та підвищення рівня її готовності до материнства, для активації материнських та сімейних ресурсів і формування належного рівню сімейної підтримки, спрямованих на досягнення фізичної та емоційної близькості немовляти з матір'ю, яка є запорукою розвитку гармонійної особистості дитини.
3. Рівень діадичної взаємодії в системі «мати – дитина» рекомендовано визначати за наступними складовими: а) стан психоемоційної сфери матері; б) ступінь психологічної готовності та усвідомлення материнства; в) емпатична взаємодія, вербальна й невербальна материнська комунікація, задоволеність дитиною та темп її психомоторного розвитку; г) якість подружніх і материнсько-дитячих стосунків.
4. Система медико-психологічного супроводу взаємодії «мати – дитина» містить психодіагностичну та психокорекційну складову та складається з п’яти диференційованих за змістом і заходів етапів.
5. Заходи медико-психологічного супроводу, спрямовані на оптимізацію материнсько-дитячої взаємодії, рекомендовано здійснювати протягом першого року життя дитини, в рамках школи вихідного дня, із обов’язковим залученням чоловіка для формування адекватних сімейних, діадних і тріадних стосунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ветрила Т. Г. Успешное родительство как необходимое условие формирования гармоничной личности ребенка / Т. Г. Ветрила // Таврический журнал психиатрии. – 2008. – Т. 12, № 4 (45). – С. 83 – 91.
2. Кожина А. М. Состояние психического здоровья детей, проживающих в условиях материнской депривации / А. М. Кожина // Медицина сегодня и завтра. – 2009. – № 2. – С. 92 – 96.
3. Міхановська Н. Г. Особливості дитячо-батьківської взаємодії та соціально-психологічні фактори її порушень при перинатальному ураженні нервової системи у дітей / Н. Г. Міхановська // Медицинская психология. – 2009. – Т. 4, № 2 – 3 (14 – 15). – С. 97 – 101.
4. Приоритетные проблемы охраны психического здоровья детей и подростков / Э. А. Михайлова, Т. Ю. Проскурина, Н. Г. Михановская [и др.] // Архів психіатрії. – 2010. – № 2 (61). – С. 75 – 80.
5. Пушкарёва Т. Н. Основы и клиническое значение материнской привязанности / Т. Н. Пушкарёва // Семейная психология и семейная терапия. – 2003. – № 1.– С. 89 – 106.
6. Батуев А. С. Психофизиологические основы формирования системы «мать-дитя» на ранних этапах онтогенеза / А. С. Батуев, Е. Е. Ляксо // Физиология развития ребенка: теоретические аспекты / Под ред. М. М. Безруких, Д. А. Фарбер. – М. : Образование от А до Я, 2000. – С. 14 – 30.
7. Биосоциальная природа материнства и раннего детства / А. С. Батуев, О. Н. Безрукова, А. Г. Кощавцев и соавт. / Под ред. А. С. Батуева. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. – С. 178 – 222.
8. Пшук Н. Г. Медична психологія : [Навчальний посібник] / Н. Г. Пшук, М. В. Маркова. – Вінниця : вид-во ФОП Горбачук, 2010. – 135 с.
9. American Academy of Pediatrics. Breast feeding and the use of human milk / American Academy of Pediatrics // Pediatrics. – 2005. – vol. 115 (2). – P. 496 – 506.
10. Питание здоровых детей раннего возраста : учебное пособие / Под ред. Г.А. Ковалева. – ИПЦ ГОУ ВПО «ОмГМА Росздрава», 2009.– 229 с.
11. Agostoni C. Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from European Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition / C. Agostoni, G. Bounocore, V. P. Carnielli et al. // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. – 2010. – vol. 50 (1). – P. 85 – 91.
12. Бекарова А. М. Грудное вскармливание / А. М. Бекарова // Педиатрия. – 2009. – № 3 – С. 8 – 13.
13. Гончарова О. В. Как сохранить грудное вскармливание, перевести ребенка на смешанное / искусственное вскармливание или отлучить от груди / О. В. Гончарова // Педиатрия. Приложение Сonsilium medicum. – 2012. – № 2. – С. 15 – 18.
14. Грибакин С. Г. Грудное молоко для недоношенных детей : клубок противоречий / С. Г. Грибакин, А.А. Давыдовская // Педиатрия. Журнал им. Н. Г. Сперанского. – 2012. – Т. 91, № 1. – С. 89 – 95.
15. Абольян Л. В. Современные аспекты грудного вскармливания / Л. В. Абольян, С. В. Новикова // Педиатрия. Журнал им. Н. Г. Сперанского. – 2011. – Т. 90, № 1. – С. 80 – 83.
16. Эриксон Э. Г. Детство и общество / Э. Г. Эриксон. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Пер. с англ. – СПб. : Ленато, ACT, Фонд «Университетская книга», 1996. – 592 с.
17. Кляйн М. Некоторые теоретические выводы, касающиеся эмоциональной жизни ребёнка / М. Кляйн // Психоанализ в развитии. Сборник переводов. – Екатеринбург : ЛИТУР, 1998. – С. 59 – 108.
18. Развитие в психоанализе / М. Кляйн, С. Айзекс, Дж. Райвери, П. Хайманн / Пер. с англ. Д. В. Полтавец, С. Г. Дурас, И. А. Перелыгин ; сост. и научн. ред. И. Ю. Романов. – М. : Академический Проект, 2001. – 512 с.
19. Винникотт Д. В. Семья и развитие личности. Мать и дитя / Пер. с англ. / Д. В. Винникотт. – Екатеринбург : ЛИТУР, 2004. – 400 с.
20. Міхановська Н. Г. Психоаналітичні теорії в аспекті психопатології раннього віку / Н. Г. Міхановська // Укр. вісн. психоневрології. – 2009. – Т. 17, Вип. 4 (61). – С. 39 – 43.
21. Маркова М. В. Щодо ролі психологічних та сексуальних чинників в ґенезі мастопатії / М. В. Маркова, В. В. Воробйов // Матеріали наукового симпозіуму (пленуму Товариства неврологів психіатрів та наркологів України) «Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології», Київ, 2 – 3.12.2009. – С. 99 – 101.
22. Маркова М. В. Психологічні й сексуальні чинники в ґенезі мастопатії та їх корекція / М. В. Маркова, В. В. Воробйов // Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини. – 2010. – Т. 1, № 3 (3). – С. 96 – 106.
23. Choi J. K. The coevolution of parochial altruism and war / J. K. Choi, S. Bowles // Science. – 2007. – Vol. 318. – P. 636 – 640.
24. Meyer D. Selective Serotonin Reuptake Inhibitors and Their Effects on Relationship Satisfaction / D. Meyer // The Family Journal. – 2007. – Vol. 15 (4). – P. 392 – 397.
25. De Dreu C. K. W. The Neuropeptide Oxytocin Regulates Parochial Altruism in Intergroup Conflict Among Humans / C. K. W. De Dreu // Science. – 2010. – Vol. 328. – P. 1408 – 1411.
26. Котлуков В. К. Современные технологии для поддержки грудного вскармливания / В. К. Котлуков, Л. Г. Кузьменко, Н. В. Антипова // Педиатрия. Журнал им. Н. Г. Сперанского. – 2011. – Т. 90, № 5. – С. 102 – 106.
27. Пропедевтика детских болезней : учебник / Под ред. И. М. Воронцова. – СПб. : «Фолиант», 2009. – 1002 с.
28. Hodgekiss A. Children with controlling «helicopter parents» are more likely to be depressed [Electronic resource] / A. Hodgekiss // The Daily Mail. – 14 February 2013. – Access mode : http://www.dailymail.co.uk/health/article-2278596/Children-controlling-helicopter-parents-likely-depressed.html
29. Клименко Т. М. Акушерско-эпидемиологические аспекты нарушений естественного вскармливания в современных условиях развития перинатальных технологий / Т. М. Клименко, О. Ю. Карапетян // Матеріали V Конгресу неонатологів України з міжнародною участю «Актуальні питання неонатології» (м. Київ, 11 – 12.03.2010). – К., 2010. – С. 131 – 137.
30. Жупиева Е. И. Основы перинатальной психологии : учеб. пособие / Е. И. Жупиева ; ВСГАО (Иркутск). – Иркутск : ВСГАО, 2010. – 84 c.
31. Актуальні проблеми психічного здоров’я вагітних жінок та матерів у контексті запобігання порушень психофізичного розвитку дитини / О. М. Лук’янова, С. І. Табачніков, Т. М. Пушкарьова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – № 4.– С. 3 – 6.
32. Стан психічного здоров’я населення та перспективи розвитку психіатричної допомоги в Україні / М. К. Хобзей, П. В. Волошин, Н. О. Марута [та ін.] // Український вісник психоневрології. – 2012. – Т. 20, Вип. 3 (72). – С. 13 – 18.
33. Влияние депресcивного расстройства матери на семейное функционирование и психоэмоциональное развитие ребенка / А. Н. Бачериков, Э. Г. Матузок, Т. В. Ткаченко, Р. В. Лакинский // Медицинская психология. – 2008. – № 4. – С. 13 – 16.
34. Деякі клінічні особливості депресивних матерів та їх дітей / А. М. Бачериков, Е. Г. Матузок, Т. В. Ткаченко [та ін.] // Медична психологія. – 2009. – Т. 4, № 2 – 3. – С. 21 – 24.
35. Пушкарёва Т. Н. Распространённость и клинико-психопатологические особенности депрессивных и тревожных расстройств непсихотического уровня у женщин во время беременности / Т. Н. Пушкарёва // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 3 (42). – С. 59 – 65.
36. Teissedre F. Edinburgh Postnatal Depression Scale Predicts Postnatal Depression / F. Teissedre, H. Chabroi // Can. J. Psychiatry. – 2004. – Vol. 49. – Р. 51 – 54.
37. Kelly R. H. Anders The detection and treatment of psychiatric disorders and substance use among pregnant women cared for obstetrics / R. H. Kelly, D. F. Zatzick // Am. J. Psychiat. – 2001. – Vol. 158. – P. 213 – 219.
38. Cooper P. J. Postnatal depression / P. J. Cooper, L. Murray // British Medical J. – 1998. – 316. – P. 1884 – 1886.
39. Колесников И. А. Невротические депрессивные расстройства и семейное функционирование у беременных женщин (в связи с задачами психотерапии) : автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.06; 19.00.04 / И. А. Колесников. – СПб. : ГУ «Санкт-Петербургский НИПНИ им. В.М. Бехтерева Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию», 2010. – 26 с.
40. Кощавцев А. Г. Синдром «грусти рожениц» как адаптационное расстройство на ранних этапах развития системы мать – дитя / А. Г. Кощавцев, В. Н. Мультановская, В. В. Лорер // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2007. – № 2. – С. 56 – 58.
41. Криворотько Я. В. Основні причини та клініка непсихотичних психічних розладів у вагітних / Я. В. Криворотько // Медицинская психология. – 2011. – № 1. – С. 86 – 90.
42. Микиртумов Б. Е. Клиническая психиатрия раннего детского возраста / Б. Е. Микиртумов, А. Г. Кощавцев, С. В. Гречаный. – СПб. : Питер, 2001. – 256 с.
43. Перинатальная психология и психиатрия. В 2 т. Т. 2 : учеб. пособие для студ. учреждений высш. мед. проф. образования / [Н. Н. Володин и др.] ; под ред. Н. Н. Володина, П. И. Сидорова. – М. : Издательский центр «Академия», 2009. – 256 с.
44. Пушкарёва Т. Н. Пограничная психическая патология у детей раннего возраста, матери которых страдают депрессивными и тревожными расстройствами / Т. Н. Пушкарёва // Перинаталогия та педиатрия. – 2005. – № 3 – 4 (24). – С. 200 – 203.
45. Пушкарёва Т. Н. Особенности процесса формирования материнской привязанности у беременных с депрессивными и тревожными расстройствами непсихотического уровня / Т. Н. Пушкарёва // Психічне здоровʼя. – 2006. – № 1 (10). – С. 48 – 52.
46. Ветрила Т. Г. Успешное функционирование семейной системы как основа развития и становления гармоничной личности / Т. Г. Ветрила // Вестник психиатрии и психофармакотерапии. – 2008. – № 3 – 4 (19 – 20). – С. 110 – 114.
47. Добряков И. В. Перинатальная психология / И. В. Добряков. – СПб. : Питер, 2010. – 272 с.
48. Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической практике / Сост. В. М. Астахов, О. В. Бацылёва, И. В. Пузь / Под общ. ред. В. М. Астахова. – Донецк : Норд-пресс, 2010. – 199 с.
49. Мухамедрахимов Р. Ж. Мать и младенец : психологическое взаимодействие / Р. Ж. Мухамедрахимов. – СПб. : Изд-во СПб. ун-та, 2003. – 285 c.
50. Батуев А. С. Биосоциальная природа материнства и раннего детства / А. С. Батуев, О. Н. Безруков, А. Г. Кощавцев. – СПб. : Изд-во Санкт-петербург. ун-та, 2007. – С. 374 – 375.
51. Батуев А. С. Типы материнско-детской привязанности и психофизиологическое развитие младенцев первого года жизни (ЭЭГ-корреляты, особенности сна и знаковой функции) / А. С. Батуев, А. Г. Кощавцев, Н. М. Сафронова // Педиатрия. – 2000. – № 3 – C. 32 – 37.
52. Маркова М. В. Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии / М. В. Маркова // Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини. – 2009. – Т. 1, № 1 (1). – С. 57 – 62.
53. Пушкарёва Т. Н. Послеродовая депрессия : распространённость, клиника, динамика / Т. Н. Пушкарёва // Психічне здоровʼя. – 2005. – № 3 (8). – С. 31 – 36.
54. Thorpe K. A study of Edinburgh Postnatal Depression Scale for use with parent groups outside the postpartum period / K. Thorpe // Journal of Reproductive and Infant Psychology. – 1993. – Vol. 11. – P. 119 – 125.
55. Su M. Maternity blues and Postnatal Depression in Low Risk Mothers / M. Su // Hong Kong J. of Gynecology Obstet. and Midwifery. – 2000. – Vol. 1. – Р. 40 – 46.
56. Yamashita H. Screening and intervention for depressive mothers of new-born infants / H. Yamashita, K. Yoshida // Seishin Shinkeigaku Zasshi. – 2003. – Vol. 105 (9). – Р. 1129 – 1135.
57. Meyer D. Selective Serotonin Reuptake Inhibitors and Their Effects on Relationship Satisfaction / D. Meyer // The Family Journal. – 2007. – Vol. 15 (4). – P. 392 – 397.
58. Коваленко Т. Рівень стресостійкості у вагітних з аліментарно-конституційним ожирінням у третьому триместрі під час проведення фізичної реабілітації / Т. Коваленко // Молода спортивна наука України. – 2011. – Т. 3. – С. 143 – 148.
59. Берадзе Т. И. Депрессия во время и после беременности / Т. И. Берадзе // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2007. – №1 (4). – С. 63 – 67.
60. Гавенко Н. В. Сценарная (скриптальная) форма первичной сексуальной дезадаптации у женщин, больных неврозом, при наличии внутрисемейного конфликта / Н. В. Гавенко // Український вісник психоневрології. – 2009. – Т. 17, Вип. 1 (58). – С. 102 – 105.
61. Ушакова Г. А. Течение беременности и родов, состояние здоровья потомства у первородящих женщин / Г. А. Ушакова, Л. Б. Николаева, А. Г. Тришкин // Акушерство и гинекология. – 2009. – № 2. – С. 3 – 5.
62. Exposure to chronic pregnancy stress reverses peripartum-associated adaptations : implications for postpartum anxiety and mood disorders / K. M. Hillerer, S. O. Reber, I. D. Neumann, D. A. Slattery // Endocrinology. – 2011. – № 152 (10). – P. 3930 – 3940.
63. Gungor I. Biopsychosocial risk factors for preterm birth and postpartum emotional well-being : a case-control study on Turkish women without chronic illnesses / I. Gungor, U. Oskay, N. K. Beji // J Clin Nurs. – 2011. – № 20. – P. 653 – 665.
64. Hodgekiss A. Children with controlling «helicopter parents» are more likely to be depressed [Electronic resource] / A. Hodgekiss // The Daily Mail. 14 February 2013. – Access mode : http://www.dailymail.co.uk/health/article-2278596/Children-controlling-helicopter-parents-likely-depressed.html
65. Вплив нервово-психічного напруження на перебіг вагітності та пологів у молодих жінок / П. М. Веропотвелян, М. П. Веропотвелян, О. М. Панасенко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 3. – С. 74 – 77.
66. Miller J. M. Innovation in child psychoanalytic training : an implementation study / J. M. Miller, R. N. Emde // J. Am. Psychoanal. Assoc. – 2009. – Vol. 57 (4). – P. 881 – 894.
67. Evans J. Cohort study of depressed mood during pregnancy and following childbirth / J. Evans, J. Heron, H. Francomb // BMJ. – 2001. – Vol. 323. – P. 257 – 260.
68. Gill R. M. The role of optimism in health-promoting behaviors in new primiparous mothers / R. M. Gill, J. M. Loh // Nurs. Res. – 2010. – № 59 (5). – P. 348 – 355.
69. Rauchfuss M. Biopsychosocial predictors of preterm delivery / M. Rauchfuss, B. Maier // J. Perinat. Med. – 2011. – № 39 (5). – P. 515 – 521.
70. Figueiredo B. Anxiety and depression in women and men from early pregnancy to 3-months postpartum / B. Figueiredo, A. Conde // Arch. Womens Ment. Health. – 2011. – № 14 (3). – P. 247 – 255.
71. Baseline psychological stress and ovarian norepinephrine levels negatively affect the outcome of in vitro fertilization / X. H. Li, Y. G. Ma, L. H. Geng [et al.] // Gynecol. Endocrinol. – 2011. – № 27 (3). – P. 139 – 143.
72. Depressive disorders during pregnancy: prevalence and risk factors in a large urban sample / J. L. Melville, А. Gavin, Y. Guo, M. Yu. Fan, J. K. Wayne // Obstet Gynecol. – 2010. – № 116 (5). – Р. 1064 – 1070.
73. Подкорытов В. С. Депрессии (Современная терапия) / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. – Х. : Торнадо, 2003. – 350 с.
74. Ballestrem C.-L. Contribution to the epidemiology of postnatal depression in Germany – implications for the utilization of treatment / C.-L. Ballestrem, M. Straub, H. Kächele // Archives of Women’s Mental Health. – 2005. – №1. – 7 p.
75. Beck C. T. Revision of the Postpartum Depression Predictors Inventory / C. T. Beck // J Obstet. Gynecol. Neonatal Nurs. – 2002. – Vol. 31. – Р. 394 – 402.
76. Щукина Е. Г. Развитие диадных отношений в системе «мать – младенец» при тревожном переживании беременности / Е. Г. Щукина, А. А. Макарова, Г. Н. Чумакова // Мир психологии. – 2008. – № 1. – С. 77 – 88.
77. Марута Н. О. Невротичні депресії (клініка, патогенез, діагностика, лікування) / Н. О. Марута, О. В. Мороз // Український вісник психоневрології. – 2009. – Т. 17, Вип. 1 (58). – С. 44 – 49.
78. Impact of intimate partner violence on pregnant women’s mental health : mental distress and mental strength / L. Rose, J. Alhusen, S. Bhandari [et al.] // Issues Ment Health Nurs. – 2010. – № 31 (2). – P. 103 – 111.
79. Maternal sensitivity moderates the impact of prenatal anxiety disorder on infant mental development / K. A. Grant, C. McMahon, N. Reilly, M. P. Austin // Early Hum. Dev. – 2010. – № 86 (9). – P. 551 – 556.
80. Maternal prenatal stress and cortisol reactivity to stressors in human infants / M. S. Tollenaar, R. Beijers, J. Jansen [et al.] // Stress. – 2011. – № 14 (1). – P. 53 – 65.
81. Munstedt K. Clinical indications and perceived effectiveness of complementary and alternative medicine in departments of obstetrics in Germany : a questionnaire study / K. Munstedt, A. Brenken, M. Kalder // Eur. J. Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2009. – № 146 (1). – P. 50 – 54.
82. Психологічні особливості жінок і психічні порушення в акушерстві та гінекології / В. Л. Гавенко, Ю. С. Паращук, І. С. Вітенко [та ін.] / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів. – Х. : Факт. – 2001. – 111 с.
83. Бычкова А.М. Заметки о перинатальной психологии / А. М. Бычкова, Г. Н. Шевченко // Медицинские аспекты здоровья женщин. – 2006. – № 3. – С. 12 – 18.
84. Бабюк И. А. Влияние гендерных факторов на формирование дисгармонии супружеских пар / И. А. Бабюк, С. Г. Ушенин // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, Вип. 1 (50), додаток. – С. 151.
85. Юдин Ю. Б. Международные рекомендации для разработки стратегических подходов к охране психического здоровья / Ю. Б. Юдин // Психічне здоров’я. – 2005. – № 3. – С. 4 – 9.
86. Anxiety disorders during pregnancy and postpartum / R. E. Levine, A. P. Oandasan, L. A. Primeau [et al.] // Am. J. Perinatol. – 2003. – Vol. 20. – P. 239 – 248.
87. Sakumoto K. Post-partum maternity «blues» as a reflection of newborn nursing care in Japan / K. Sakumoto, H. Masamoto, K. Kanazawa // Int. J. Gynaecol. Obstet. – 2002. – Vol. 78 (1). – Р. 25 – 30.
88. De Dreu C. K. W. The Neuropeptide Oxytocin Regulates Parochial Altruism in Intergroup Conflict Among Humans / C. K. W. De Dreu // Science. – 2010. – Vol. 328. – P. 1408 – 1411.
89. Emde R. N. Emotional availability : critical questions and research horizons / R. N. Emde // Dev Psychopathol. – 2012. – Vol. 24 (1). – P. 125 – 129.
90. Fluvoxamine for postpartum depression / R. Suri, V. K. Burt, L. L. Altshuler [et al.] // Am. J. Psychiatry. – 2001. – Vol. 158. – Р. 1739 – 1740.
91. Земзюлина И. Н. Переживание беременности в контексте жизненного пути личности женщины как фактор принятия новой социальной роли – роли матери: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.05 / И. Н. Земзюлина. – К. : КГУ, 2009. – 26 с.
92. Миронова Е. С. Психологические факторы неготовности к материнству (на примере женщин с угрозой прерывания беременности). Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук по специальности : 19.00.01 – общая психология, психология личности, история психологии / Е. С. Миронова. – М. : ННОУ ВПО «Московский гуманитарный университет», 2011. – 24 с.
93. Свиридова В. В. Индивидуально-психологические особенности женщин с супружеской дезадаптацией, перенесших хирургическое вмешательство на внутренних гениталиях / В. В. Свиридова // Таврический журнал психиатрии. – 2009. – Т. 13, № 1 (46). – С. 118 – 122.
94. Изард К. Э. Психология эмоций / Перев. с англ. / К. Э. Изард. – СПб. : Питер, 1999. – 464 с.
95. Saadeh R. Implementing and revitalizing the Baby-Friendly Hospital Initiative / R. Saadeh, C. Casanovas // Food and Nutrition Bulletin. – Geneva : WHO, 2009. – Vol. 30 (2). – P. 11 – 14.
96. Состояние здоровья детей как фактор национальной безопасности / А. А. Баранов, Л. А. Щеплягина, А. Г. Ильин, В. Р. Кучма // Рос. педиатрический журнал. – 2005. – № 2. – С. 2 – 8.
97. Руководство по амбулаторно-поликлинической педиатрии / Под ред. А. А. Баранова. – М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2005. – 608 с.
98. Доскин В.А. Поликлиническая педиатрия / В. А. Доскин, Т. В. Косенкова, Т. Г. Авдеева и др. – М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. – 504 с.
99. Журба Л. Т. Нарушение психомоторного развития детей первого года жизни / Л. Т. Журба, Е. А. Мастюкова. – М. : Медицина, 1981. – 271 с.
100. Лейбин В. М. Постклассический психоанализ : энциклопедия / В. М. Лейбин. – М. : АСТ, 2009. – 1219 с.
101. Лейбин В. М. Словарь-справочник по психоанализу / В. М. Лейбин. – М. : АСТ, 2010. – 956 с.
102. Лейбин В. М. Психоаналитическая традиция и современность / В. М. Лейбин. – М. : Издательство «Когито-Центр», 2012. – 408 с.
103. Васина А. Н. Хрестоматия по перинатальной психологии : Психология беременности, родов и послеродового периода / А. Н. Васина. – М. : УРАО, 2005. – 328 с.
104. Котлуков В. К. Современные технологии для поддержки грудного вскармливания / В. К. Котлуков, Л. Г. Кузьменко, Н. В. Антипова // Педиатрия. – 2011. – Т. 90, № 5. – С. 102 – 106.
105. Новые возможности профилактической медицины в решении проблем здоровья детей и подростков России / А. А. Баранов, В. Р. Кучма, В. А. Тутельян, Б. Т. Величковский. – М. : «ГЭОТАР-Медиа», 2005. – 120 с.
106. Пропедевтика детских болезней : учебник / Под ред. Н. А. Геппе. – М. : «ГЭОТАР-МЕД», 2008. – 455 с.
107. Поликлиническая педиатрия : учебник / Под ред. А. С. Калмыковой. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 720 с.
108. Васина А. Н. Психологические факторы возникновения послеродовых осложнений (на примере маститов) : автореферат дис. на соиск. уч. степени канд. психол. наук по специальности 19.00.04 – «медицинская психология» / А. Н. Васина. – М. : ФГБОУ ВПО «Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова», 2011. – 34 с.
109. Питание здоровых детей раннего возраста : учеб. пособие / Под ред. Г. А. Ковалева. – ИПЦ ГОУ ВПО «ОмГМА Росздрава», 2009. – 229 с.
110. Пропедевтика детских болезней с уходом за детьми : учебное пособие для ВУЗов / Под ред. Т. В. Капитан. – М. : «МЕДпресс-информ», 2009. – 656 с.
111. Glucose intolerance and gestational diabetes risk in relation to sleep duration and snoring during pregnancy : a pilot study / C. Qiu, D. Enquobahrie, I. Frederick [et al.] // BMC Womens Health. – 2010. – № 14. – P. 10 – 17.
112. Здоровье детей в образовательных учреждениях. Организация и контроль / Под ред. М. Ф. Рязанкиной, В. Г. Молочного. – Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 376 с.
113. Белоусова Н. А. Материнское молоко – «золотой стандарт» питания младенца / Н. А. Белоусова // Приложение к журналу Сonsilium medicum. Педиатрия. – 2010. – № 1. – С. 5 – 8.
114. Валитова И. Е. Психологические последствия грудного вскармливания. Статья 2. Грудное вскармливание как фактор психического здоровья ребёнка в последующем / И. Е. Валитова, Ю. В. Гречаник // Перинатальная психология и психология родительства / Ред. Г. Г. Филиппова. – 2008. – № 2 – С. 4 – 14.
115. Грудное вскармливание и психологическое единство «Мать и дитя» : Учебное пособие для мед. персонала учреждений родовспоможения и детства / Е. М. Фатеева, Ж. В. Цареградская. – М. : Агар, 2000. – 183 с.
116. Джумагазиев А. А. Значение грудного вскармливания и психологического единства мать и дитя для нервно-психического развития ребёнка / А. А. Джумагазиев // Вопр. дет. диетологии. – 2004. – № 2 (6). – С. 13 – 15.
117. Грибакин С. Г. К вопросу об обогатителях грудного молока для недоношенных детей / С. Г. Грибакин // Вопр. дет. диетологии. – 2008. – № 6. – С. 29 – 32.
118. Грибакин С. Г. Вскармливание недоношенных детей : история и современность / С. Г. Грибакин // Педиатрия. – 2009. – № 88 (1). – С. 109 – 114.
119. Enteral nutrient supply for preterm infants : commentary from European Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition / C. Agostoni, G. Bounocore, V. P. Carnielli [et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. – 2010. – № 50 (1). – Р. 85 – 91.
120. Участковый педиатр : справочное руководство / Под ред. М. Ф. Рязанкиной, В. Г. Молочного. – 5-е изд. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – 313 с.
121. American Academy of Pediatrics. Breast feeding and the use of human milk. – Pediatrics. – 2005. – Vol. 115 (2). – P. 496 – 506.
122. Рациональное вскармливание недоношенных детей. Методические указания. – М. : Союз педиатров России, 2010. – 63 с.
123. Значение иммунонутриентов в составе детских молочных смесей / С. Г. Грибакин, Т. И. Гаранкина, А. В. Гамалеева // Вопр. дет. диетологии. – 2009. – № 4. – Р. 30 – 34.
124. Регуляторные пептиды экзогенного происхождения (β-казоморфины) и психомоторное развитие детей грудного возраста : влияние различных видов вскармливания / И. Г. Михеева, О. Б. Курасова, Н. В. Кост, О. Ю. Соколов [и др.] // Педиатрия. – 2009. – Т. 87., № 3. – С. 69 – 70.
125. Яворская О. В. Актуальные организационные проблемы поддержки грудного вскармливания в Российской Федерации / О. В. Яворская // Вопросы детской диетологии. – 2007. – Т. 5. – №2. – С. 37 – 43.
126. Кришталь Є. В. Проблема взаємовідносин в системі «мати – дитина» в умовах штучного вигодовування в світлі первинної та вторинної психопрофілактики / Є. В. Кришталь, Л. І. Лобойко // Медична психологія. – 2011. – Т. 6. – № 3 (23). – С. 82 – 83.
127. Кощавцев А. Г. Пищевое поведение и привязанность у детей первого года жизни / А. Г. Кощавцев // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей. Сборник материалов конференции по перинатальной психологии 21 – 22.03.1998. – СПб., 1998. – С. 89.
128. Бочков Н. П. Клиническая генетика : учебник. – 3-е издание / Н. П. Бочков. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2006. – 480 с.
129. Мутовин Г. Р. Клиническая генетика : учебное пособие. – 3-е издание, перераб. и доп. / Г. Р. Мутовин. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2010. – 832 с.
130. Ньюсбаум Р. Медицинская генетика : учебное пособие / Пер. с англ. под ред. Н. П. Бочкова / Р. Ньюсбаум, Р. Р. Мак-Иннес, Х. А. Виллард. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2010. – 586 с.
131. Притчард Д. Дж. Наглядная медицинская генетика / Пер. с англ. под ред. Н. П. Бочкова. / Д. Дж. Притчард, Б. Р. Корф – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2009. – 200 с.
132. Педиатрия. Избранные лекции : учебное пособие / Под ред. Г. А. Самсыгиной. – М. : «ГЭОТАР-Медиа», 2009. – 656 с.
133. Венцковский Б.М. Интенсивное наблюдение и лечение при позднем гестозе / Б. М. Венцковский, Я. М. Витовский // Акушерство и гинекология. Неотложная помощь. – М. : Эксмо. – 2008. – С. 51 – 83.
134. Hill P. D. The parental experience of pregnancy after perinatal loss // P. D. Hill, K. D. Backere, K. L. Kavanaugh // J. Obstet. Gynecol. Neonatal Nurs. – 2008. – № 37 (5). – P. 525 – 537.
135. Запруднов А. М. Общий уход за детьми : учебное пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. / А. М. Запруднов, К. И. Григорьев. – М. : «ГЭОТАР-Медиа», 2009. – 416 с.
136. Черная Н. Л. Врач детского дошкольного образовательного учреждения. Практическое руководство / Н. Л. Черная, В. М. Ганузин, Г. В. Мелехова и др. – Ростов н/Д. : Феникс, 2007. – 417 с.
137. Общий уход за детьми : учебное пособие / Под ред. А. В. Мазурина. – М. : «Медицина», 1998. – 296 с.
138. Атлас детских инфекционных заболеваний / Под ред. Кэрол Дж. Бэйкс / Пер. с англ. под ред. В. Ф. Учайкина. – М. : «ГЭОТАР-Медиа», 2009. – 496 с.
139. Сорокина Т. Т. Роды и психика. Практическое руководство / Т. Т. Сорокина. – Мн. : ООО Новое знание, 2003.– 351 с.
140. Оценка физического развития детей и подростков : учебно-методическое пособие / Под ред. В. А. Филина и Т. Г. Верещагиной. – М. : РГМУ, 2008. – 94 с.
141. Бекарова А. М. Грудное вскармливание / А. М. Бекарова // Приложение к журналу Сonsilium medicum. Педиатрия. – 2009. – № 3. – С. 9 – 13.
142. Enteral nutrient supply for preterm infants : commentary from European Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition / C. Agostoni, G. Bounocore, V. P. Carnielli [et al.] // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. – 2010. – Vol. 50 (1). – P. 85 – 91.
143. Latendresse G. Maternal coping style and perceived adequacy of income predict CRH levels at 14 – 20 weeks of gestation / G. Latendresse, R. J. Ruiz // Biol. Res. Nurs. – 2010. – № 12 (2). – P. 125 – 136.
144. Непосредственное обследование ребёнка : практикум / Под ред. В. В. Юрьева. – СПб. : «Питер», 2007. – 384 с.
145. Тишевской И. А. Опыт подготовки волонтёров для групп поддержки грудного вскармливания г. Челябинска / И. А. Тишевской, О. В. Яворская, Л. Ф. Рыкун // Уральский медицинский журнал. – Екатеринбург, 2008. – №7 (гигиена и эпидемиология). – С. 66 – 69.
146. Гончарова О. В. Как сохранить грудное вскармливание, перевести ребёнка на смешанное / искусственное вскармливание или отлучить от груди / О. В. Гончарова // Приложение к журналу Сonsilium medicum. Педиатрия. – 2012. – № 2. – С. 15 – 18.
147. Экономическая эффективность внедрения программы грудного вскармливания / Т. И. Бурмистрова, И. В. Глушко, В. Н. Лучанинова, Л. В. Абольян // Пробл. управления здравоохранением. – 2004. – № 16 (3). – С. 54 – 56.
148. Нетребенко О. К. Питание и рост грудного ребёнка : отдалённые последствия и связь с заболеваниями / О. К. Нетребенко // Педиатрия. – 2009. – № 88 (5). – С. 72 – 76.
149. Добряков И. В. Клинико-психологические методы определения типа психологического компонента гестационной доминанты / Хрестоматия по перинатальной психологии / И. В. Добряков. – М., 2005. – 256 с.
150. Вахромеева Е. В. Отношение матери к ребёнку как патогенный фактор / Е. В. Вахромеева // Психотерапия. – 2009. – № 11 (83). – С. 17 – 25.
151. Васина А. Н. Влияние недостаточного телесного опыта матери и дочери на нарушенное развитие материнской сферы дочери / А. Н. Васина // Вестник Московского государственного областного университета. Сер. Психологические науки. – 2008. – № 4. – С. 33 – 37.
152. Мельченко Н. И. Психодиагностика отношения беременных женщин к материнству и грудному вскармливанию / Н. И. Мельченко, Р. Н. Калашникова // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева. – 2009. – № 4. – С. 25 – 28.
153. Питание здоровых детей раннего возраста : учебное пособие / Под ред. Г. А. Ковалева. – ИПЦ ГОУ ВПО «ОмГМА Росздрава», 2009. – 229 с.
154. Грибакин С. Г. Грудное молоко для недоношенных детей / С. Г. Грибакин, А. А. Давыдовская // Педиатрия. – 2012. – Т. 91, № 1. – С. 89 – 95.
155. Hofvander Y. Breastfeeding and the baby Friendly Hospital Initiative (BFHI) : Organization, response and outcome in Sweden and other countries / Y. Hofvander // Acta Paediatr. Scand. – 2005. – Vol. 94. – P. 1012 – 1016.
156. Abrahams S. W. Exploring the impact of the Baby-Friendly Hospital Initiative on Trends in Exclusive Breastfeeding / S. W. Abrahams, M. Labbok // Int. Breasfeed. J. – 2009. – Vol. 4 (1). – Р. 11.
157. Национальная программа оптимизации вскармливания детей первого года жизни в Российской Федерации. – М. : Союз педиатров России, 2011. – 68 с.
158. Дуленков А. Б. Особенности становления лактации у матерей после преждевременных родов / А. Б. Дуленков, Ю. Г. Мухина, А. И. Чубарова и др. // Вопр. практ. пед. – 2011. – № 5. – С. 32 – 37.
159. Филоненко А. В. Терапия послеродовой депрессии и грудное вскармливание новорожденного (обзор литературы) / А. В. Филоненко // Психические расстройства в общей медицине. – 2012. – № 2. – С. 46 – 49.
160. Яворская О. В. Психогигиенический подход к поддержке грудного вскармливания – основа новой организационной формы оптимизации питания детей грудного возраста / О. В. Яворская // Уральский медицинский журнал. – 2008. – № 7 (гигиена и эпидемиология). – С. 56 – 65.
161. Криворотько Я. В. Психогигиена, психопрофилактика и психотерапия беременных / Я. В. Криворотько, Т. А. Алиева // Медицинская психология. – 2010. – № 4. – С. 81.
162. Материалы V Всероссийского Конгресса по пренатальной и перинатальной психологии, психотерапии и перинаталогии (РФ, г. Москва, 29 мая – 2 июня 2005 года). – М., 2005. – 315 с.
163. Мещерякова С. Ю. Психологическая готовность к материнству / С. Ю. Мещерякова // Вопросы психологии. – 2005. – № 4. – С. 18 – 27.
164. Актуальные вопросы психосоматического подхода и психотерапевтической помощи в педиатрии / Е. М. Лукьянова, С. И. Табачников, Т. Н. Пушкарёва [и др.] // Архив психиатрии. – 2003. – Т. 9, № 4 (35). – С. 99 – 103.
165. Кузнєцова В. І. Рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності / В. І. Кузнєцова // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». – 2010. – № 902 – С. 154 – 159.
166. Бабюк И. А. Музыкотерапия в системе психокоррекции психоэмоциональных расстройств у беременных / И. А. Бабюк, С. И. Табачников, Т. В. Арнольдова // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2000. – № 1 (7). – С. 83 – 85
167. Вельвовский И. З. Система психопрофилактического обезболивания родов / И. З Вельвовский. – М. : Медгиз. – 1963. – 154 с.
168. Вельвовский И. З. Психотерапия в клинической практике / И. З. Вельвовский, Н. К. Липгарт, Е. М. Багалей, В. И. Сухоруков. – К. : Здоровʼя, 1984. – 160 с.
169. Платонов К. И. Слово как физиологический и лечебный фактор. Вопросы теории и практики психотерапии на основе учения И. П. Павлова / К. И. Платонов. – М. : Гос. изд. мед. лит., 1962. – 530 с.
170. Михайлов Б. В. Психотерапия : учебник для врачей-интернов высш. мед. учеб. заведений ІІІ – IV уровней аккредитации / Б. В. Михайлов, С. И. Табачников, И. С. Витенко, В. В. Чугунов. – Х. : Око, 2002. – 768 с.
171. Жуковская Л. В. Психологическое благополучие и родительские установки женщин: автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.13 / Л. В. Жуковская. – СПб. : СПбГУ, 2011. – 24 с.
172. Бабюк И. А. Психотерапия и медицинская психология в реабилитации женщин (клиническое руководство) / И. А. Бабюк, Б. В. Михайлов, Г. А. Селезнева и др. / Донецк – Харьков : ПРОФИ-Донетчина. – 2003. – 283 с.
173. Михайлов Б. В. Медико-психологическое сопровождение гинекологической практики / Б. В. Михайлов // Здоровʼя України. – 2010. – № 1 (12). – С. 55.
174. Новикова Н. В. Формирование семей