Шевченко Марина Василівна. Психологічні чинники виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого віку з вадами мовлення в умовах інклюзивної освіти : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ТРЕВОЖНО-ФОБИЧЕСКИХ СИМПТОМОВ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА С НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ В УСЛОВИЯХ ИНКЛЮЗИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ШЕВЧЕНКО Марина Василівна

УДК 159.922-616.891.6

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИХ СИМПТОМІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

19.00.04 – медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Корнієнко Олексій Васильович
доцент,
кандидат психологічних наук

Київ – 2013

Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………...…..4
Розділ 1. Теоретичний аналіз підходів до проблеми тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення...……10
1.1. Тривожно-фобічні симптоми: основні теоретичні підходи……….…10
1.2. Класифікація та вікові особливості тривожно-фобічних симптомів…………..……………………………………………………..23
1.3. Особливості психічного та емоційного розвитку дітей з вадами мовлення…………………………………………………………………..29
Висновки…………………………………………………………………....…....45Розділ 2. Методологічні засади дослідження чинників виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення…………………………………………………………….....47
2.1. Методологічні принципи дослідження……………………...…………47
2.2. Методичні засади дослідження ……………………………….……......50
2.3. Характеристика досліджуваної вибірки……………………………….68
Висновки…………………………………………………………………………70
Розділ 3. Чинники виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення………………...………..…73
3.1. Вікові особливості тривожно-фобічних симптомів…………………..73
3.2. Тривожно-фобічні симптоми у дітей з різним рівнем мовленнєвого розвитку………………………………………………………..………………....79
3.3. Вплив сім’ї та ставлення вчителя на виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку…..………………………...….97
3.4. Страхи батьків та ставлення до хвороби дитини як чинники тривожно-фобічних симптомів у дітей……………………………………….108
Висновки………………………………………………………….…………….116

Розділ 4. Програма корекції тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення…………………………...120
4.1. Методологічні основи та принципи організації психологічної допомоги дітям з вадами мовлення………………………………….......…....120
4.2. Організація та зміст псиxокорекційної роботи з дітьми в умовах інклюзивної освіти…………….…………………………..………………..….129
4.3. Результати корекційної програми з усунення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення………....146
Висновки………………………………………………….…………………….153
ВИСНОВКИ…………………………………………………….……………...155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………….………….….158
ДОДАТКИ……………………………………………………………….……..180

ВСТУП
Актуальність дослідження. За останніми даними ВООЗ спостерігається тенденція до зростання кількості осіб із вродженими захворюваннями та фізичними вадами, тому все більш очевидною стає необхідність медико-психологічної допомоги дітям із обмеженими можливостями здоров’я. Тому на сучасному етапі розвитку українського суспільства актуальним і вкрай важливим вбачаються питання виховання та всебічного розвитку дітей не лише з нормативним, а й з ненормативним типом розвитку.
Навчання у загальноосвітній школі в межах інклюзивної освіти збільшує фізичні та інтелектуальні навантаження на школяра з вадами мовлення, ставить його у ситуації оцінювання та порівняння. Порушення комунікативних зв’язків та глибинні особистісні переживання власної неповноцінності зумовлюють формування своєрідної ситуації розвитку дітей з вадами мовлення та створюють умови для виникнення у них тривоги та страхів. Впровадження інклюзивної освіти вимагає проведення низки досліджень, спрямованих на вдосконалення системи навчання та виховання школярів в сучасних умовах, орієнтує психологів на пошук оптимальних шляхів гармонізації розвитку дітей з особливими потребами.
На сьогодні відома значна кількість досліджень, які описують прояви різних форм мовленнєвої патології в різноманітних за віком дитячих групах (Л. С. Волкова, Є. М. Мастюкова, Т. В. Філічева, С. М. Шаховська та ін.). Найбільш розповсюдженими вадами мовлення є затримка мовленнєвого розвитку, загальне недорозвинення мовлення, дизартрія. Досить добре вивчені особливості психічного розвитку школярів з вадами мовлення (Є. М. Мастюкова, Г. В. Чіркіна та ін.), але залишаються малодослідженими особистісні особливості таких дітей (В. І. Лубовський). Шерег дослідників підкреслює значення емоційного стану дітей з вадами мовлення для їх гармонійного розвитку та адаптації (І. Ю. Левченко, Є. В. Устинова, Т. Б. Філічева, Г. Х. Юсупова та ін.).
За даними ряду досліджень, найчастіше у дітей реєструють такі психічні явища, як страхи та тривога (І. В. Дубровіна, О. І. Захаров, О. Б. Ковальова та ін.). Дитячим страхам присвячена велика кількість досліджень (О. І. Захаров, Г. М. Прихожан, Л. М. Таран та ін.). Хоча це питання й набуває особливої актуальності як у науковому, так і в практичному аспектах та вимагає пошуків продуктивного вирішення, однак, особливості тривоги та страхів у дітей із вадами мовлення ще не були розглянуті у спеціальних дослідженнях.
Розробка обраної теми є надзвичайно актуальною та важливою для вирішення цілої низки задач, пов’язаних із психічним розвитком та успішною адаптацією дитини до школи та суспільства, а також попередженням виникнення дитячих невротичних проявів. У межах розв’язання соціально-психологічних проблем дослідження тривожно-фобічних симптомів у дітей із вадами мовлення може значною мірою посприяти оптимізації особистісних, шкільних та сімейних проблем таких дітей. З точки зору практичної психології це дослідження допоможе у створенні програми психологічної корекції та психопрофілактики подібних обмежень розвитку учнів в умовах середньої школи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в межах науково-дослідної теми факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Психолого-педагогічне забезпечення використання новітніх освітніх та інформаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ» (НДР № 10БП016-01).
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення в умовах інклюзивної освіти та розробці програми їх психологічної корекції.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:
1. Провести теоретичний аналіз проблеми тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення.
2. Визначити особливості тривожно-фобічних симптомів у дітей з вадами мовлення.
3. Емпірично виявити вплив клінічної форми вад мовлення на виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей.
4. Дослідити вплив сімейних стосунків, ставлення батьків до хвороби дитини, страхів батьків та типу міжособистісних стосунків вчителя на виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей з вадами мовлення.
5. Розробити програму психологічної корекції тривоги та страхів у дітей молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної школи.
Об’єкт дослідження – емоційні стани дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення.
Предмет дослідження – особливості тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення в умовах інклюзивної освіти.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали об’єктивні загальнопсихологічні принципи; теорії та концепції розвитку особистості (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн та ін.); концепція Л. С. Виготського про складну структуру дефекту та роль соціальних чинників у корекції порушень розвитку; положення про зв'язок мовлення з іншими складовими психічного розвитку (Л. С. Виготський, Р. Є. Левіна, О. Р. Лурія); теоретико-методологічні підходи до розуміння психофізіологічної і соціальної природи виникнення страхів і тривоги у дітей (К. Ізард, О. І. Захаров, Г. М. Прихожан та ін.); клінічні та психолого-педагогічні принципи і підходи до розуміння особливостей психічного розвитку та корекції дітей з вадами мовлення (Т. М. Волковська, О. І. Захаров, Р. Є. Левіна, І. Ю. Левченко, В. І. Лубовський, О. М. Мастюкова, Т. Б. Філічева, Г. Х. Юсупова та ін.).
Для реалізації мети та задач, що були поставлені у роботі, використовувались такі методи:
• теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення наукових джерел, систематизація та узагальнення отриманої наукової інформації;
• організаційні методи: спостереження, вивчення медико-педагогічної документації;
• емпіричні методи: стандартизовані методики, проективні методики, анкетування;
• методи обробки та інтерпретації результатів дослідження (методи непараметричної статистики критерії U-Манна-Уїтні та φ*Up-кутового перетворення Фішера, а також кореляційний, дискримінантний) та якісний аналіз.
Для психологічної корекції використовувалися такі методи та техніки, як арт-терапія, іготерапія, тілесно-орієнтована терапія, музикотерапія та релаксація.
База дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося протягом 3 років у декілька етапів з 2009 по 2011 рік, на базі середньої загальноосвітньої школи № 141 Дніпровського рійону м. Києва. Вибірка досліджуваних складалась зі 156 дітей молодшого шкільного віку, 143 батьків та 7 вчителів молодших класів. Основну вибірку складали 60 дітей з вадами мовлення (загальне недорозвинення мовлення, фонетико-фонематичне порушення, дизартрія, порушення письма). Контрольна вибірка формувалась з 96 дітей без вад мовлення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі:
• вперше предметом спеціального аналізу стали тривожно-фобічні симптоми субклінічного рівня у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення, які не є розладом особистості, але присутні як тривога та конкретні страхи;
• набуло подальшого розвитку узагальнення позицій зарубіжних та вітчизняних дослідників із заявленої проблематики, представлений матеріал розширює теоретичні уявлення про взаємодію особливостей розвитку мовлення та емоційної сфери дитини молодшого шкільного віку;
• уточнено структуру та особливості тривожно-фобічних симптомів у молодших школярів з різними формами вад мовлення у порівнянні з однолітками, які мають нормальний мовленнєвий розвиток, а саме: наявність більшої кількості страхів, вищий рівень просторових, соціально-медичних страхів, страхів невідомого;
• доповнено та конкретизовано існуючі уявлення щодо чинників виникнення тривожно-фобічних симптомів у дітей з вадами мовлення в умовах інклюзивної освіти, серед яких: клінічна форма вад мовлення, страхи батьків, інтернальний контроль батьків хвороби дитини, виховання в неповній сім’ї, особливості міжособистісних стосунків вчителя;
• розроблено та апробовано програму корекції тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку в умовах інклюзивної освіти.
Теоретичне значення дослідження полягає в розкритті особливостей тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення. Виявлено відмінності емоційного стану дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення у порівнянні з однолітками без порушень мовленнєвого розвитку. Представлено теоретико-методологічне обґрунтування психокорекційної програми, спрямованої на усунення тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку, які мають вади мовлення.
Практичне значення. Розроблена програма психологічної корекції страхів та тривоги у дітей молодшого шкільного віку може бути використана в практиці шкільної психологічної служби для роботи з дітьми із вадами мовлення. У роботі було перевірено психометричні характеристики методики «Страхи Коали» П. Мюріса, яка вперше була застосована на українській вибірці. Методика може бути рекомендована до використання в практиці роботи дитячих психологів.
Матеріали дослідження можуть використовуватися при підготовці студентів-психологів, а також при перепідготовці та підвищенні кваліфікації психологів, логопедів і вчителів загальноосвітніх шкіл, які працюють в умовах інклюзивної освіти.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були оприлюднені у виступах на таких наукових конференціях: Молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології-2009» (Харків, 2009); Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців «Проблеми психологічної адаптації особистості в різних видах життєдіяльності» (Одеса, 2009); Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології-2010» (Харків, 2010); ІІ Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110 річниці від дня народження Г.С.Костюка (Київ, 2010); ІІ Міжнародній конференції молодих вчених HSS-2010 «Гуманітарні та соціальні науки» (Львів, 2010); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Сучасна психологія: актуальні проблеми й тенденції розвитку» (Запоріжжя, 2011); Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології-2011» (Харків, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Київ, 2012).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях, з яких – 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених МОН України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 221 найменування, з яких 37 іноземною мовою, 14 додатків на 35 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 157 сторінках, містить 15 таблиць на 8 сторінках і 23 рисунки на 11 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У роботі представлене теоретичне узагальнення й нове розв’язання проблеми тривожно-фобічних симптомів у дітей молодшого шкільного віку з вадами мовлення. Тривожно-фобічні симптоми розглядаються не як розлад особистості, а як загальна тривожність у вигляді невпевненості та очікування небезпеки, і конкретних страхів. У результаті проведеної роботи було зроблено такі висновки:
1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив визначити, що діти з вадами мовлення підлягають впливу низки чинників, що сприяють виникненню тривожно-фобічних симптомів у дітей з вадами мовлення: незадоволена потреба у спілкуванні та самовираженні, незадоволена потреба в самоактуалізації, тривога, що виникає внаслідок відсутності почуття безпеки у міжособистісних стосунках з оточуючими, знижена можливість використання II-ої сигнальної системи, бар’єри у процесі комунікації. Клінічна картина вад мовлення впливає на специфічні особливості емоційної сфери дітей: діти з артикуляційними розладами більш агресивні; діти із загальним недорозвиненням мовлення характеризуються дратівливістю, підвищеною збудливістю, емоційно нестійкі, нерідко у них виникають розлади настрою з проявом агресії, тривожності; у дітей з дизартрією емоційно-вольові порушення проявляються у вигляді підвищеної емоційної збудливості.
2. Емпірично доведено, що тривожно-фобічні симптоми у дітей з вадами мовлення характеризуються вищим рівнем тривоги у таких ситуаціях як спілкування з однолітками та вчителем, навчання та гра порівняно із дітьми без вад мовлення. Діти з вадами мовлення частіше мають високі значення кількості страхів (18,3%) у порівнянні з дітьми із нормальним мовленням (10,4%). Специфічна структура тривожно-фобічних симптомів у дітей з вадами мовлення визначається високою тривогою, більшою кількістю просторових страхів (а саме: страх відкритих площ, замкненого простору, глибини, висоти, транспорту), соціально-медичних страхів (страх хвороби, викрадення, крові, розлучення батьків, виступу перед великою аудиторією, передражнювання іншими дітьми), страху невідомого (страхи привидів, чаклунів, темряви та ін.).
3. Емоційний розвиток більшості молодших школярів з вадами мовлення характеризується наявністю великої кількості вікових та специфічних страхів, пов'язаних з клінічним проявом захворювання та особливостями виховання в сім'ї. Клінічна картина вад мовлення впливає на кількість страхів у дітей, але не визначає їх зміст. Найбільша кількість страхів у дітей з дизартрією (42,8%), найменша – у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням (8,7%), що зумовлено складністю прояву та корекції цих форм вад (p