ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ СОЦИАЛЬНОЙ АДАПТАЦИИ БОЛЬНЫХ ЭПИЛЕПСИЕЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА

На правах рукопису

Зінченко Анна Вікторівна

УДК 159.9: 616.853:316.61 (043.3)

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ
СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Спеціальність 19.00.04 – медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Чепелєва Наталія Василівна
академік НАПН України,
доктор психологічних наук, професор

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ …………...………. 9
1.1. Медичний та психологічний аспекти епілепсії…………………………...9
1.2. Психологічна характеристика адаптації, її роль у житті хворих на епілепсію…………………………………………………………………………..39
1.3. Психологічні механізми адаптації хворих на епілепсію………………...56
Висновки до першого розділу……………………………………………………73
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ……………………………………………………………………..76
2.1. Організація та методичне забезпечення дослідження.…………………….76
2.2. Аналіз факторів та умов соціальної адаптації хворих на епілепсію………84
2.3. Результати експериментального дослідження психологічних механізмів соціальної адаптації хворих………………………………………………………96
Висновки до другого розділу……………………………………………………132
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ЕПІЛЕПСІЮ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ..........................................................................................................135
3.1. Особливості психосоціальної роботи з хворими на епілепсію.................135
3.2. Зміст та напрямки психологічної допомоги хворим на епілепсію в процесі їх соціальної адаптації..........................................................................................156
3.3. Результати впровадження роботи із забезпечення психологічної допомоги хворим на епілепсію в процесі соціальної адаптації..........................................191
Висновки до третього розділу ………………………………………………….198
ВИСНОВКИ………………………………...………………………………….. 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..203
ДОДАТКИ …………………………………………………………………...…230

ВСТУП
Актуальність дослідження. В останні роки в Україні спостерігається збільшення кількості людей з психічними розладами, серед який особливе місце займає епілепсія. Вона є найбільш розповсюдженою патологією і у розвинутих країнах становить 5-10 випадків на тисячу населення. В Україні на епілепсію хворіють кожен 10-й з тисячі, причому за статистикою 74% хворих – це дорослі люди працездатного віку, які в процесі свого життя стикаються з різними проблемами.
Психологічний аспект епілепсії досить широко висвітлений у науковій літературі як зарубіжній (О.Бумке, Дж.Деласіано, У.Майєр-Гросс, І.Фалрет, Г.Фере), так і вітчизняній (Я.В.Бернштейн, О.І.Болдирєв, П.Б.Ганнушкін, О.З.Голубков, М.О.Гуревич, Т.Д.Демиденко, П.І. Ковалевський, Е.А.Попов, В.П.Сербський, Я.П.Фрумкін та ін.). Дослідниками відмічається уповільненість психічних процесів при епілепсії, в’язкість мислення, послаблення пам’яті та інтелекту, наявність характерологічних відхилень, що проявляються у полярності між улесливістю, надмірною поблажливістю та крайньою жорстокістю, злопам’ятністю, мстивістю тощо. В окремих випадках спостерігаються ознаки так званого епілептичного недоумства, коли явними є зниження критичності та працездатності. Це підвищуватиме схильність до різного роду правопорушень. З огляду на це, проблема епілептичнохворої людини потребує пильної уваги з боку лікарів-психологів щодо забезпечення різних форм психосоціальної терапії та реабілітації як самих хворих, так і тих, хто перебуває у їх найближчому оточенні: родичів, близьких, лікарів психіатричних відділень тощо.
Ускладнення соціальної адаптації хворих на епілепсію відбувається за рахунок низького рівня поінформованості про хворобу, дефіциту загальнодоступної інформації про дану патологію та сучасні підходи щодо її лікування, а дослідження із зазначеного аспекту не знаходять достатнього відображення у вітчизняній психіатричній практиці. Лише окремі роботи присвячені дослідженню цієї проблеми серед хворих на епілепсію (С.О.Громов, В.О. Карлов, В.О. Михайлов, A.Keндрік, K.Meйдор).
Таким чином, проаналізувавши сучасний стан наукової розробки епілепсії, можна стверджувати, що медичні аспекти цієї хвороби досить детально вивчені та описані, тоді як спеціалізованих психологічних досліджень з даної проблематики обмаль. Особливо обмежено представлена соціально-психологічна сторона цього феномену, а саме: проблема соціальної адаптації таких хворих, її психологічні механізми. Водночас, більшість хворих потребують спеціалізованої допомоги в цьому процесі. Отже, соціальна значущість і недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів означеної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: «Психологічні механізми соціальної адаптації хворих на епілепсію».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник розвитку особистості» (номер державної реєстрації 0108U000310). Тему затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 7 від 2 лютого 2011 року) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 25 жовтня 2011 року).
Мета дослідження – виявити психологічні механізми, що визначають ефективність процесу соціальної адаптації хворих на епілепсію; розробити програму психологічної допомоги в соціальній адаптації хворим на епілепсію з урахуванням виявлених механізмів.
В основу дослідження було покладено припущення про те, що існує комплекс психологічних механізмів (життєстійкість, активна життєва позиція, позитивне самосприйняття та прийняття інших, свідома саморегуляція, усвідомлення потреб у змінах та прийнятті нової ситуації, що потребують пристосування) цілеспрямований вплив на розвиток яких методами активного соціально-психологічного впливу сприятиме ефективній соціально-психологічної адаптації хворих на епілепсію.
Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези було поставлено такі завдання:
1. На основі теоретичного аналізу визначити особливості та психологічні механізми соціальної адаптації хворих на епілепсію.
2. Розробити модель дії механізмів соціальної адаптації хворих на епілепсію, що визначатиме напрямки психологічної допомоги.
3. Обґрунтувати методи експериментального дослідження та емпірично дослідити вплив психологічних механізмів на успішність соціальної адаптації епілептичнохворих людей.
4. Розробити та апробувати основні напрямки психологічної допомоги хворим на епілепсію, спрямовані на підвищення ефективності процесу соціальної адаптації.
5. Розробити та апробувати практичні рекомендації щодо психосоціального супроводу сімей хворих на епілепсію.
Об’єкт дослідження – соціальна адаптація хворих на епілепсію.
Предмет дослідження – психологічні механізми соціальної адаптації хворих на епілепсію.
Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на працях С.Д. Максименка з проблем психічного розвитку та соціальної адаптації; О.І. Болдирєва, присвячених особливостям перебігу даного захворювання, Ю.О. Олександровського, які розкривають стани психічної дезадаптації та її компенсації; Б.В.Зейгарник та Б.С.Братуся, які показують закономірності розвитку психіки, співвідношення біологічного та соціального в психіці хворої людини; а також на засадах науково-практичних досліджень соціально-реабілітаційної роботи серед психічно хворих, виконаних В.Н. Вассерманом, С.О. Громовим, М. М. Кабановим, Є.М. Харченком.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс теоретичних методів: аналіз та систематизація досліджень у наукових літературних джерелах, інтерпретація та узагальнення результатів теоретичних та емпіричних досліджень; емпіричних методів: спостереження, бесіда, біографічний метод та психологічний аналіз історій хвороб, особистісні опитувальники, тести, анкети, проективні методики та психокорекційні методи; математичних методів: статистичний аналіз отриманих результатів проводився з використанням контент-аналізу, кореляційного аналізу Пірсона, t-критерію Ст’юдента за допомогою комп’ютерної програми SPSS 12.0 для Windows.
Етапи й експериментальна база дослідження. Психодіагностичне дослідження проводилося упродовж 2009-2013 рр. На першому етапі (2009 рік) вивчався стан проблеми у науковій літературі; на другому етапі (2010-2011 рр.) проводилося експериментальне дослідження; на третьому етапі (2012-2013 рр.) проводився аналіз та інтерпретація результатів дослідження. База дослідження: центр «Епілепсія» 19-го відділення Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 146 хворих.
Наукова новизна та теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у тому, що:
- вперше визначено психологічні механізми, що сприяють процесу соціальної адаптації хворих на епілепсію: усвідомлення потреб у змінах, трансформаційний копінг, свідома саморегуляція, збереження системи моральних цінностей, відповідальність за власне благополуччя та психологічні механізми, що послаблюють цей процес: стигматизація, стійкі особистісні зміни (в’язкість, афективність, тривожність, агресивність, дисфорія, упертість, невпевненість), зниження інтелектуально-мнестичних здібностей, порушення в сфері міжособистісних стосунків (конфліктність, залежність), вираженість проекції як механізму психологічного захисту; уточнено схему дії психологічних механізмів, що беруть участь у процесі соціальної адаптації хворих на епілепсію; розроблено програму психологічної допомоги хворим та їх родичам у процесі соціальної адаптації;
- визначено характеристики рівнів соціальної адаптації хворих (адаптовані хворі, частково адаптовані та погано адаптовані);
- поглиблено розуміння проблеми соціальної адаптації психічно хворих, зокрема, хворих на епілепсію.
Практична значущість одержаних результатів визначається можливістю використання отриманих результатів дослідження та програми психокорекції в роботі з хворими на епілепсію у медичних закладах, що дає можливість здійснювати індивідуальний підхід при побудові психокорекційних програм з метою розвитку соціальної адаптації хворого на епілепсію. Отримані результати дослідження можуть бути використані викладачами в процесі підготовки психологів у ВНЗ в навчальних курсах «Патопсихологія», «Реабілітаційна психологія», «Психосоматика».
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням валідних і надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті і завданням дисертаційної роботи, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів та застосуванням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній заочній науково-практичній конференції «Особистість і суспільство: актуальні проблеми педагогіки і психології» (м. Новосибірськ, 2012р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні питання світової науки - 2012» (м.Софія, 2012р.); Всеукраїнській конференції «Треті Сіверянські читання» (м. Чернігів, 2012р.); Всеукраїнській конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2012р.); звітно-наукових конференціях викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету» (2011-2013рр.). Також результати доповідалися на засіданнях лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (2010-2013рр.).
Результати дослідження та особливості проведення психокорекційної роботи знайшли своє впровадження у практичній роботі лікарів-психологів 19-го відділення Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 центру «Епілепсія» (довідка №1/01-401 від 13 березня 2013 року). Теоретичні результати використовуються в курсах лекцій та практичних заняттях із студентами Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ (довідка № 07-10/481 від 19 лютого 2013 року).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 одноосібних наукових робіт, з них 7 статей у фахових наукових журналах, включених до переліку, затвердженого МОН України, 1 стаття у зарубіжному науковому виданні, 4 –матеріали конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (292 найменування, з них 72 іноземною мовою), додатків. Основний обсяг складає 194 сторінки друкованого тексту. Загальний обсяг дисертації – 234 сторінки. Робота містить 13 таблиць на 9 сторінках та 19 рисунків на 8 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено нове вирішення проблеми соціальної адаптації психічнохворих людей, здійснено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження психологічних механізмів соціальної адаптації хворих на епілепсію.
Аналіз та узагальнення результатів дослідження дали змогу зробити такі висновки:
1. Проблема соціальної адаптації психічнохворих людей є актуальною в умовах демократизації українського суспільства, оскільки дані верстви населення є одними з найбільш дискримінованих в соціальному аспекті. Для людей з епілепсією великого значення набувають питання психологічної та соціальної адаптації, реабілітації, навчання, вибору професії, працевлаштування, створення власної сім’ї та збереження позитивних родинних стосунків. Таким чином, медична проблема хворих на епілепсію все більше набуває соціального змісту.
Критеріями соціально-психологічної адаптованості особистості хворого на епілепсію є: відсутність зовнішніх та внутрішніх конфліктів, продуктивна діяльність, переживання стану самоствердження та вільного вираження творчих здібностей, задоволеність рівнем соціального статусу, собою та своїм життям, відповідність очікуванням оточуючих тощо. Успішність соціальної адаптації хворого на епілепсію залежить від активної ролі самого суб’єкта.
2. Процес соціальної адаптації хворих на епілепсію зі збереженими інтелектуально-мнестичними здібностями або зниженими незначним чином обумовлений впливом ряду факторів нозологічного та соціально-психологічного характеру. Зокрема, не виявлено чіткої залежності між діагнозом та соціальною адаптацією хворих на епілепсію, тоді як зв'язок між адаптацією, частотою і тривалістю хвороби є суттєвим.
3. Психологічними механізмами, що сприяють ефективності соціальної адаптації хворих, є життєстійкість, що складає систему переконань людини стосовно себе та навколишнього світу і включає активну дієву позицію, спрямовану на знаходження нових способів взаємодії з оточенням у змінних умовах (копінг-поведінка); позитивне самосприйняття та прийняття інших; контроль та самоконтроль, які підвищують впевненість у тому, що труднощі можна подолати; усвідомлення потреб у змінах і прийняття нової ситуації, що потребує пристосування. Послаблюють адаптаційні процеси такі психологічні механізми, як значне зниження (до деменції) інтелектуально-мнестичних здібностей, надмірна тривожність, агресивність (дисфорія), наявність внутрішніх та зовнішніх конфліктів, хронічне відчуття напруги, зарозумілість або надмірна залежність від оточуючих, деструктивні механізми психологічного захисту (проекція, витіснення, заміщення), стигматизація.
Найвразливішою категорією хворих епілепсією є пацієнти зі стійкою втратою працездатності і проблемами, пов'язаними з трудовою діяльністю (безробіття, зниження професійної кваліфікації, у тому числі зі зміною спеціальності); особи з низькою матеріальною забезпеченістю; одинокі пацієнти; хворі зі складними або надмірно залежними сімейними стосунками; пацієнти з вираженим обмеженням соціальних контактів тощо. Ця категорія хворих є цільовою при здійсненні психосоціальної допомоги.
4. Соціально-психологічна допомога особистості, яка хворіє на епілепсію, була спрямована на встановлення того соціального статусу, який би задовольняв її основні соціально-психологічні потреби. Загальні психотерапевтичні заходи, що здійснювались у формі: 1) індивідуальної психотерапії хворих (когнітивно-поведінкової, раціонально-емотивної, арт-терапії тощо); 2) групових методів арт-терапії (зокрема, ізотерапії); 3) трудової терапії; 4) організації у при стаціонарних відділеннях ініціативних груп хворих; 5) консультування родичів та близьких про психологічні особливості і специфіку хвороби відповідали потребам хворих та їх сімей у психологічній допомозі.
Результати апробації програм психологічної допомоги хворим на епілепсію та позитивні самозвіти хворих та їх родичів свідчать про необхідність цього виду допомоги хворим, що дозволить їм відчувати себе повноцінним членом суспільства, активно включаючись в соціальні зв’язки, стосунки, діяльність.
Таким чином, припущення про те, що цілеспрямований вплив на розвиток життєстійкості, активної життєвої позиції, позитивного самосприйняття та прийняття інших, свідомої саморегуляції, усвідомлення потреб у змінах та прийнятті нової ситуації, що потребують пристосування методами активного соціально-психологічного впливу сприятиме ефективній соціально-психологічній адаптації хворих на епілепсію, знайшло своє підтвердження в ході емпіричного дослідження.
Основні перспективи подальшого дослідження полягають у визначенні гендерних особливостей соціально-психологічної адаптації епілептичнохворих та розробці на їх основі відповідних методів психосоціальної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова К. О. Методологічне значення категорії суб’єкта для сучасної психології / К. О. Абульханова // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / за заг. ред. В. О.Татенка. – К.:Либідь, 2006. – 360 с.
2. Абрамов В. А. Медико-социальная реабилитация больных с психическими расстройствами: Руководство для врачей-психиатров, психологов и социальных работников /В. А. Абрамов, И. В. Жигулина, Т. А. Рябополова – Донецк: Каштан, 2006. – 268 с.
3. Агазаде Н. В. Опыт использования цветового теста Люшера при исследовании психических больных /Н. В. Агазаде, Л. М. Кульгавин //Психопатии и психопатоподобные состояния в судебно-психиатрической практике. М., – 1982. – С.146 – 150.
4. Актуальные проблемы социально-реабилитационной психиатрии в Украине / Табачников С. И., Горбань Е. М., Михайлов Б. В.и др. // Медицинские исследования. – 2001. – Т. 1, Вып. 1. – С. 6 – 8.
5. Александровский Ю. А. Неврозы и перекисное окисление липидов / Ю. А. Александровский, М. В. Поюровский, Г. Г. Незнамов. – М.:Наука, 1991. – 140 с.
6. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства / Ю. А. Александровский. – М., – 2000. – 284 с.
7. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии Текст. / Р. М. Баевский. – М. : Медицина 1979. – 198 с.
8. Баевский Р. М. Введение в донозологическую диагностику /Р. М. Баевский, А. П. Берсенева – Москва, "Слово",– 2008 – 220 с.
9. Базыма Б. А. Цвет и психика. / Б.О.Базыма – Х.: ХГАК, 2001 – 172с.
10. Байдина Т. В. Стандарты современной противоэпилептической терапии / Т. В. Байдина, А. А. Шутов – Перм. гос. мед. акад.Пермь. – 1999. – 145 с.
11. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности. / А. Г.Балл. // Вопросы психологии. – 1989. №1. – С. 92 – 100.
12. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура – СПб. : Евразия, 2000. – 320 с.
13. Бассин Ф. В. Проблема бессознательного (О неосознаваемых формах высшей нервной деятельности) / Ф. В. Бассин. – М., 1968. – 468 с.
14. Бассин Ф. В. К вопросу о дальнейшем развитии научных исследований в психологии (К проблемам установки, бессознательного и собственно психологической закономерности) / Ф. В. Бассин, А. С. Прангишвили, А. Е. Шерозия // Вопросы психологии. – 1979– № 5. – С. 82 – 96.
15. Бек А. Когнитивная терапия: полное руководство : пер. с англ. / А.Бек, С.Джудит. – М.: ООО «И.Д.Вильямс», – 2006. – 400 с.
16. Беляев В. П. Организация специализированной помощи больным эпилепсией и другими судорожными состояниями / В. П. Беляев и др. // Материалы 5-го Всесоюзного съезда невропатологов и психиатров. – М.,1969. – Т.1– С.16.
17. Березин В. Ф. Психическая адаптация и тривога. Психические состояния / В. Ф.Березин – СПб., 2001. – 512 с.
18. Берн Э. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвященных. / Э. Берн – Эксмо-Пресс.2006. – 464 с.
19. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Берне Р; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 420 с.
20. Бернштейн Я. В. Epilepsia simplex. Структура и динамика так называемого характера / Я. В. Бернштейн // Советская психоневрология. – 1935. – №3. – С. 30 – 36.
21. Берштейн Г. И. Основные типы течения эпилепсии и ее прогностика / Г. И Берштейн – В кн.: Вопр. соц. и клинич. психоневрологии, IX. М., 1950. – 119 с.
22. Блейлер Е. Руководство по психиатрии / Е. Блейлер; пер. с нем. – Берлин : б. и., 1920. – 537 с.
23. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология / В. М.Блейхер, И. В. Крук, С. Н. Боков Изд.-во: Московский психолого-социальный институт., Москва – Воронеж, 2002. – 511с.
24. Бодалев А. А. Введение в кн. Мясищев В. Н. Психология отношений: Избранные труды / Ред. Бодалев А. А. – М., 1998. – С.45 – 48.
25. Богословский А. Атипичные случаи интеллектуального снижения при эпилепсии: патопсихологический аспект / А. Богословский // Вестник эпилептологии. Киев, 2007 – № 2 (21-22) – С.57 – 58.
26. Болдырев А. И. Эпилепсия у взрослых / А. И. Болдырев. М.: Медицина, 1971. – 368 с.
27. Болдырев А. И. Течение эпилепсии / А. И. Болдырев // Проблемы клиники и патогенеза психических заболеваний. 1-е изд. – М., 1974.– 122 с.
28. Болдырев А. И. Эпилепсия у взрослых / А. И. Болдырев. М. : Медицина, 1984. – 288 с.
29. Болдырев А. И. Проблемы клиники и патогенеза психических заболеваний / А. И. Болдырев. 2-е. изд. – М. : Медицина, 1984. – 288 с.
30. Болдырев А. И. Семейное положение больных эпилепсией / А. И. Болдырев // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1986.––Т. 86, № 6. – С. 829 – 833.
31. Болдырев А. И. Социальный аспект больных эпилепсией / А. И. Болдырев. М. : Медицина, 1997. – 208 с.
32. Болдырев А. И. Психические особенности больных эпилепсией / А. И. Болдырев. М. : Медицина, 2000. – 384 с.
33. Болезни как следствие нарушения адаптационных способностей // В. А.Ткаченко, О. Е.Козлова, Е. В.Козлов, О. В.Авдонина, Международ. Акад. Биоэнерготехнологий. Центр исследов. стресса – Днепропетровск: Монолит, 2010 – 347 с.
34. Бондаренко Е. И. Применение лечебной физкультуры в системе восстановительного лечения психически больных: Методические рекомендации / Е. И Бондаренко, В. М. Воловик – Л.: ЛНИПНИ им. В.М. Бехтерева, 1975. – 26 с.
35. Борре Б. Эпилепсия: вопросы и ответы / Б. Борре, К. Ларссон, Г.Франсон; пер. с швед. Минск , 2001. – 78 с.
36. Братусь Б. С. К проблеме исследования патологии личности у больных эпилепсией / Б. С. Братусь // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1972. – Т. 72, вып. 11. – С. 1659 – 1662.
37. Бурковский Г. В. Создание русской версии инструмента Всемирной организации здравоохранения для измерения качества жизни / Г. В. Бурковский и др. // Проблемы оптимизации образа жизни и здоровья человека. – СПб., 1995. – С. 27– 28.
38. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф.Бурлачук, С. М. Морозов – СПб.: Питер, 2001. – 528 с.
39. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности / Л.Ф. Бурлачук – К.: Здоровье, 1989. – 165 с.
40. Бухановский А. О. Общая психопатология: Пособие для врачей / А. О.Бухановский, Ю. А. Кутявин, М. Е. Литвак – 2-е изд. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 416 с.
41. Вейн А. М. Сон и эпилепсия / А. М. Вейн, Я. И. Левин, Б. А. Тарасов // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2003. – Т. 103, №9. – С. 73 – 81.
42. Вайнтруб М. Я. Эпилепсия: многолетнее медикаментозное лечение и его осложнения / М. Я. Вайнтруб. – М. : Аслан, 1995. – 223 с.
43. Вассерман Л. И. О динамике некоторых психологических характеристик у больных эпилепсией в период восстановительного лечения. / Л. И.Вассерман, О. Н. Якунина Сб. Патогенетическое лечение эпилепсии. Под ред. С.А. Громова. –Л. 1977. – С. 65 – 71.
44. Вассерман JI. И. Психологическая диагностика типов отношения к болезни у больных эпилепсией / Л. И. Вассерман. // Медико-психологические аспекты эпилепсии. – Саранск, 1987. – С. 7 – 16.
45. Вассерман Л. И. Система ценностных ориентаций у больных эпилепсией / Л. И. Вассерман. // Материалы XIІ-го съезда психиатров России (1-4 ноября 1995г.) М., 1995. – С.326 – 327.
46. Вассерман Л. И. Концептуальная модель изучения качества жизни больных эпилепсией / Л. И. Вассерман, С. А. Громов, В. А. Михайлов // Социальная психология, XXI век. – Ярославль, 1999 – Т. 1. – С. 76 – 77.
47. Вацлавик П. Психология личностных коммуникаций / П. Вацлавик, Дж. Бивин, Д. Джексон – СПб., Речь – 2000. – 299 с.
48. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники / И. В.Вачков. – М.:Издательство «Ось89», 2000. – 254 с.
49. Вачнадзе Э. А. Рисунки детей больных шизофренией и эпилепсией / Э. А. Вачнадзе. – Тбилиси, – 1974. – 50 с.
50. Вид В. Д. Методы групповой психотерапии психически больных /В. Д.Вид, С. В.Днепровская – Л.: ЛНИПНИ им.В.М. Бехтерева, 1982. – 36 с.
51. Виноградова Р. Н. Новые организационные формы психосоциальной реабилитации больных в областном психоневрологическом диспансере / Р. Н. Виноградова. А. М. Логунова // Социальная и клиническая психиатрия. 2001. – Т. 11, № 4. – С. 45 – 46.
52. Воловик В. М. К оценке эффективности дневных стационаров (В связи с задачей внебольничного лечения психически больных) / В. М. Воловик, А. П. Коцюбинский // Журн. неврологии и психиатрии им. С. C. Корсакова. 1973. – Вып. 9. – С. 1392 – 1397.
53. Вольф М. Ш. Эпилепсия – Epilepsy: (Клиника, лечение, электроэнцефалография, патоморфоз и организация терапии / М. Ш. Вольф. М. : Медицина, 1991. – 233 с.
54. Врачи-пациенту / статьи в журнале «Медикал» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.medicalj.ru
55. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. Сборник трудов. – М.: Смысл; Эксмо, 2005. – 1136 с.
56. Габашвили В. М. Эпилептические припадки при сосудистых заболеваниях головного мозга / В. М. Габашвили, Э. С. Прохорова, Р. Р. Шакаришвили . – Тбилиси : Мецниереба, 1986. – 337 с.
57. Гагошидзе Т. Эпилепсия и стигма / Т. Гагошидзе, А. Караулашвили // Вестник эпилептологии. Киев, 2007 – № 1 (19–20) – С.72–73.
58. Ганнушкин П. Б. Избранные труды /П.Б.Ганнушкин – М.: Медицина, 1964. – 292 с.
59. Геген Б. Служба "Эпи-работа": пример оказания психосоциальной помощи лицам, страдающим эпилепсией в регионе Иль-де-Франс / Б. Геген и др. // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 2006. – № 1. – С. 25–28.
60. Гехт А. Б. Современные стандарты диагностики и лечения эпилепсии в Европе / А. Б. Гехт, Г. Н. Авакян, Е. Н. Гусев // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1999– Т. 99, № 7. – С. 4–11.
61. Гехт А. Б. Современные стандарты ведения больных эпилепсией и основные принципы лечения / А. Б. Гехт // Consilium medicum. 2000. – №2. – С. 15–24.
62. Гехт А. Б. Стандарты лечения эпилепсии / А. Б. Гехт // Лечение нервных болезней. 2001. – № 1. – С. 8 – 14.
63. Гехт А. Б. Эпилепсия: новые открытия на смену традиционным взглядам. / А. Б. Гехт //«Здоров’я України» Медична газета № 11–12 за червень 2009 р., – С. 26 – 28.
64. Гиляровский В. А. Психиатрия: рук. для врачей и студ. / В. А. Гиляровский. 2-е изд. – М.: Медицина, 1935. – 750 с.
65. Голодец Р. Г. Эпилептические психозы: клиника, патогенез, лечение / Р. Г. Голодец, И. Г. Равкин //Материалы V-ого Всесоюзного съезда невропатологов и психиатров. М., 1969. – Т. 2. – С.34 – 36.
66. Голубков О. З. Структура стойких изменений характера у больных эпилепсией, их эпилептогенез и лечение / Голубков О. З. //Журнал Української протиепілептичної ліги. Вісник епілептології. № 1 (27-28) – 2009. – С.3 – 16.
67. Грановская Р. М. Психологическая защита / Р. М. Грановская – СПб.: Речь, 2007. – 480 с.
68. Громов С. А. Лечение и реабилитация больных эпилепсией / С. А. Громов, В. С. Лобзин. СПб. : Образование, 1993. – 238 с.
69. Громов С. А. Качество жизни и реабилитация больных эпилепсией / С. А. Громов, В. А. Михайлов, Л. И. Вассерман // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2002. –№ 6. – С. 4 – 8.
70. Громов С. А. Контролируемая эпилепсия. Клиника, диагностика и лечение / С. А. Громов Санкт-Петербург, 2004. – 302 с.
71. Групповая психотерапия / Под ред. Б. Д. Карвасарского. М.: Медицина, 1990. – 383 с.
72. Гузева В. И. Влияние социальных факторов на течение эпилепсии у детей / В. И. Гузева и др. // Материалы науч.-практ. конф., посвящ. 60-летию со дня рождения проф. Н. Г. Веселова, 28 нояб. 2000 г. : – М., 2000. – С. 145–146.
73. Гуменюк Л. Н. Индивидуально-личностные предикторы формирования ограниченной способности к интеграции в сообщество у лиц с психическим расстройством. /Л. Н. Гуменюк. Таврический мед-биологический вестник – 2009 – 12–№ 4 – С. 35 – 43.
74. Гурович И. Я. Опросник для оценки социального функционирования и качества жизни психически больных / И. Я. Гурович, А. Б. Шмуклер // Соц. и клинич. психиатрия. – 1998. – Т. 8, № 2. – С. 35 – 40.
75. Гурович И. Я. Социальная и клиническая психиатрия / Гл.ред. И. Я.Гурович – Том 16. Выпуск 1. Cоциальная и клиническая психиатрия. Издание Российского общества психиатров, Московского научно-исследовательского института психиатрии МЗ РФ, М., 2006. – 112 с.
76. Гусев Е. И. Качество жизни при эпилепсии / Е. И. Гусев и др. // Проблемы стандартизации в здравоохранении : материалы 3-й науч.- практ. конф. – М.,2001. – С. 65 – 68.
77. Демиденко Т. Д. Основы реабилитации неврологических больных / Т. Д. Демиденко, Н. Г. Ермакова. СПб. : Фолиант, 2004. – 304 с.
78. Демонова Д. П. К вопросу о клинических вариантах конечных состояний эпилепсии / Д. П. Демонова // Сборник работ 1-ой конференции кафедры психиатрии ЦОЛИУВ и врачей-психиатров Новгородской области.–– Новгород, 1968. – С. 3 – 13.
79. Дем’яненко Ю. О. Методико-теоретичний аналіз психосоматичних теорій //Ю. О.Дем’яненко Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – Чернігів. – 2012. – Т.1. – Вип. 105, (Серія: Психологічні науки). – С. 95 – 99.
80. Дзяк JI. А. Эпилепсия : рук. для врачей / JI. А. Дзяк, JI. Р. Зенков, А. Г. Кириченко. – К. : Книга – плюс, 2001. – 168 с.
81. Динамика показателей качества жизни больных эпилепсией в процессе восстановительной терапии / С. Д. Лынник и др. // Качество жизни в психоневрологии : тез. докл. науч. конф. СПб., 2000. – С. 81 – 82.
82. Завгородняя В. В. Личность больных эпилепсией / В. В. Завгородняя // Вестник эпилептологии. Киев, 2004 – № 2 (9-10) – С.76 – 79.
83. Завязкина Н. В. Исследование психических процессов в комплексном изучении эпилепсии / Н. В. Завязкина // Журнал Української протиепілептичної ліги.Вісник епілептології.Київ. 2002 – №1 (1)– С.65 –66.
84. Завилянский И. Я. Психиатрический диагноз / И. Я. Завилянский, В. М. Блейхер, И. В. Крук, Л. И. Завилянская – Выща школа, 1979. – 311 с.
85. Зачепицкий Р. А. Вопросы соотношения осознаваемых и неосознаваемых форм психической деятельности в свете опыта патогенетической психотерапии неврозов. «Бессознательное» /Р. А. Зачепицкий, Б. Д.Карвасарский. – Тбилиси, 1978. – 144 с.
86. Зейгарник Б. В. Патология мышления / Б. В. Зейгарник. – М. : Медицина, 1962. – 188 с.
87. Зенков Л. Р. Лечение эпилепсии / Л. Р. Зенков; под ред. H. Н. Яхно. М. : Медицина, 2001. – 228 с.
88. Иванов Н. В. Психотерапия в условиях психоневрологического диспансера / Н. В.Иванов – М., 1959. – 64 с.
89. Михайлов В. А. Исследования клинических социально-психологических факторов, влияющих на качество жизни больных эпилепсией / В. А. Михайлов и др. // Качество жизни в психоневрологии : тез. докл. науч. конф. СПб., 2000. – С. 89 – 96.
90. Кабанов М. М. Реабилитация психически больных / М. М. Кабанов. JI. : Медицина, 1985. – 216 с.
91. Кабанов М. М. Психосоциальная реабилитация и социальная психиатрия / М. М. Кабанов. СПб.: Медицина, 1998. – 252 с.
92. Кабанов М. М. Методи психологической диагностики и коррекции в клинике / М. М. Кабанов, А. Е. Личко, В. М. Смирнов – Л.: Медицина, 1983. – 311 с.
93. Кадомцев Г. М. Некоторые аспекты социальных проблем больных эпилепсией / Кадомцев Г. М., Кузнецова Л. В. // Журнал Української протиепілептичної ліги.Вісник епілептології. № 1 (31-32) 2010. – С. 20 – 24.
94. Казаковцев Б.А. Психические расстройства при эпилепсии / Б. А. Казаковцев. М. : Амипресс, 1999. – 416 с.
95. Калинин В. В. Факторы риска развития суицидального поведения у больных эпилепсией / В. В. Калинин, Д. А. Полянский // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2003. – Т. 103, № 3. – С. 18 – 21.
96. Калинин В. В. Изменения личности и мнестико-интеллектуальный дефект у больных эпилепсией / В. В. Калинин // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2004. – Т. 104, № 2. – С. 64 – 73.
97. Карлов В. А. Эпилепсия / В. А. Карлов. М. : Медицина , 1990. – 336 с.
98. Карлов В. А. Качество жизни больных эпилепсией / В. А. Карлов, А. О. Хабибова // Качество жизни в психоневрологии : тез. докл. науч. конф. СПб., 2000. – С. 62–64.
99. Карлов В. А. Ключевые вопросы проблемы эпилепсии / В. А. Карлов // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.2003. – Т. 103,№ 3. – С.4 –8.
100. Карлов В. А. Стратегия и тактика терапии эпилепсии сегодня / В. A. Карлов // Журн. неврол. и психиат. 2004. – Т. 104, № 8. – С. 28 – 34.
101. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств / Сост. Дж. З.Купер: Пер. англ. – К.: Сфера, 2000. – 164 с.
102. Качество жизни больных эпилепсией / О. Б.Локшина и др. // Психосоциальная реабилитация и качество жизни : сб.науч.тр. СПб НИПНИ им. В. М. Бехтерева. СПб., 2001. – Т. 137. – С. 277– 282.
103. Качество жизни, связанное со здоровьем: теория, методы и практика / Е. Н. Семернин и др. // Качественная клиническая практика. 2002. – № 2. – С. 48 – 52.
104. Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама / Д.Киппер – М.: ТОО Класс,1993. – 224 с.
105. Клиническая психология /под. редакцией Б. Д. Карвасарского. СПб.: Питер, 2006. – 960 с.
106. Когнитивная психотерапия расстройств личности: перевод с англ. / Ред. А. Бек, А. Фримен. СПб.: Питер, 2002. – 542 с.
107. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики / Р. Комер Пер. с. англ. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 608 с.
108. Комплексная оценка социальной адаптации детей и подростков больных эпилепсией с психическими расстройствами и их реабилитация. Методические рекомендации // Санкт-Петербург,2012, Санкт - Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В.М. Бехтерева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://z203712.infobox.ru/content/42/G2012_05.pdf
109. Конвенція про права інвалідів /13.12.2006/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
110. Копылова М. А. Современные аспекты эпилепсии / М. А. Копылова, М. А. Терешук // Вестн. первой обл. клинич. больницы г. Екатеринбурга. 2002. – № 2. – С. 61 – 63.
111. Копытин А. И. Основы арт-терапии / А. И. Копытин СПб.: «Лань», 1999. – 255 с.
112. Корсаков С. С. Курс психиатрии /С. С.Корсаков.М.:1901. – Т. 1. – 343 с.
113. Коцюбинский А. П. Уточнение основных понятий концепции адаптации психически больных / А. П. Коцюбинский, Н. С. Шейнина // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. – Харьков, 1996. – Т. 3. – С. 233 – 235.
114. Краснов В. Н. Психические расстройства в общей медицинской практике / В. Н. Краснов // Рус. мед. журн. : РМЖ. 2001. – Т. 9, № 25. – С. 1187 – 1191.
115. Краснушкин Е. К. К проблеме эпилептоидной психопатии / Е. К. Краснушкин // Проблемы эпилепсии. М., 1936. – С. 49 – 63.
116. Крепелин Э. Учебник психиатрии для врачей и студентов / Э. Крепелин; пер.с нем. М. : б. и., 1910. – 468 с.
117. Кришталь Е. В. Роль психообразовательных программ в оказании психиатрической помощи / Е. В.Кришталь. Мед.психология – Х. 2011 – том 6. – №3 – С. 64 – 69.
118. Курако Ю. Л. Основная и вспомогательная терапия эпилепсии у беременных / Ю. Л. Курако, Ю. И. Горанский. Український вісник психоневрології [Текст]. – Выходит ежеквартально 2002г. Т. 10 № 2. – С.44 – 47.
119. Курило В. О. Система психотерапії та психопрофілактики сімейної дезадаптації в осіб із розладами особистості // В. О. Курило. Медична психологія, Том 6 № 4 (24) 2011, – С.55 – 59.
120. Кутейников А. Н. Математические методы в психологии / А.Н. Кутейников. – СПб.: Речь, 2008. – 172 с.
121. Лебединский В. В. Нарушения психического развития в детском и подростковом возрасте / Лебединский В. В., Лебединская К. С. –– М.: Академический проект; Трикста. – 2011. – 303 с.
122. Леонгард К. Акцентуированные личности / К.Леонгард – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 539 с.
123. Леонтьев Д. А. Личность: человек в мире и мир в человеке /Д. А. Леонтьев // Вопросы психологии. – 1989. – №3. – С.11 – 21.
124. Леонтьев Д. А. Тест жизнестойкости /Д. А Леонтьев, Е. И.Рассказова –М.: Смысл, 2006. – 63 с.
125. Леонтьев Д. А. Новые ориентиры понимания личности в психологии: от необходимого к возможному / Д. А. Леонтьев //Вопросы психологии. – 2011. – №1. – С.3 – 27.
126. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е.Личко – Санкт-Петербург: Речь, 2010. – 256 с.
127. Личность: теории, эксперименты, упражнения / Р. Фрейджер, Д. Фейдимен. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. – 704 с.
128. Лобзин В. С. Аутогенная тренировка / В. С Лобзин, М. М. Решетников. – Л., 1986. – 128 с.
129. Лурия Р. А. Внутренняя картина болезни и иатрогенные заболевания / Р. А.Лурия – 4-е изд. Издательство: Медицина: – 1977 – 111 с.
130. Маркарян Э. С. Вопросы системного исследования общества /Э. С. Маркарян – М.: 1972. – 132 с.
131. Максутова А. Л. Лечение эпилепсии и качество жизни больных. Текст. / А. Л. Максутова // Консилиум-медикум. 2000. – Т. 2, № 3. – С. 7 – 18.
132. Манухина Н. М. Системная семейная психотерапия соматических больных в период их госпитализации /Н. М. Манухина // Семейная психология и семейная терапия. – 2000. – №2, – С. 15– 20.
133. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу // пер.с англ. Татлыбаевой А. М. – СПб.: Евразия, 1999. – 478 с.
134. Медведев В. И. Адаптация человека / В. И. Медведев. – СПб. : Институт мозга человека РАН, 2003. – 584 с.
135. Медицинский портал «Евролаб» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eurolab.ua/balance-and-stress
136. Михайлов В. А. Эпилепсия, качество жизни, лечение / Н. Г. Незнанов, С. А.Громов, В. А.Михайлов, С. Д.Табулина, Е. С.Ерошина, С. А.Коровина // СПб.: Издательство ВМА, 2005. – 294 с.
137. Михайлова И. И. Клинико-психологические факторы, влияющие на стигматизацию психических больных разных нозологических групп /Михайлова И. И., Ястребов B. C., Ениколопов С. Н // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 2002, №7, – С. 58– 65
138. Мясищев В. Н. Психология отношений: Избранные труды / Ред. Бодалев А.А. – М., 1998. – М.: МПСИ, 2005, – 158 с.
139. Налчаджян А. А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии) / А. А.Налчаджян. – Ереван. 1988. – 264 с.
140. Незнанов Н. Г. Качество жизни как мера оценки эффективности реабилитации больных / Н. Г. Незнанов, Н. Г. Петрова // Психосоциальная реабилитация и качество жизни: сб. науч. тр. СПб НИПНИ им. В. М. Бехтерева. СПб., 2001. – Т. 137. – С. 301– 311.
141. Носов С. Г. Особенности специфических изменений личности у больных эпилепсией / С. Г.Носов. // Вестник эпилептологии – № 2 (9 – 10) 2004. Киев – С.7 – 10.
142. Одинак М. М. Эпилепсия: этиопатогенез, клиника, дифференциальная диагностика, медикаментозное лечение / М. М. Одинак, Д. Е. Дыскин. – СПб. : Политехника, 1997. – 233 с.
143. Олпорт Г. Личность в психологии / Г. Олпорт. – М.: КСП+; СПб: Ювента. При участии психологического центра “Ленато”, СПб, 1998. – С. 103 – 112.
144. Осипов В. П. Курс общего учения о душевных болезнях / В. П.Осипов. Берлин, Гос. изд. РСФСР, 1923 – 723 с.
145. Пензев Н. Д. Клинико-динамические особенности алкогольной зависимости у больных эпилепсией / Н. Д. Пензев // Запорож. мед. журн . – 2006. – № 6. – С. 78 – 82.
146. Пенфильд В. Эпилепсия и функциональная анатомия головного мозга / В. Пенфильд, Г. Джаспер. – М. : Медицина, 1958. – 458 с.
147. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В. А. Петровский. – М., 1992. – 224 с.
148. Перре М. Клиническая психология /М. Перре, У. Бауман – Питер 2007. – 1312 с.
149. Платонов К. И. Слово как физиологический и лечебный фактор [Текст]/ К. И.Платонов – [3-е изд.,перераб.и доп.]– М.:Медгиз, 1962 – 532 с.
150. Платонов К. К. Структура и развитие личности. [Текст] / К. К. Платонов. – М.:Наука, 1986. – 254 с.
151. Попов Е. А. Психические нарушения при эпилепсии // Е. А. Попов Многотомное руководство по неврологии. – Л.: 1960. – Т. 6. – С. 411– 418.
152. Постанова Кабінету Міністрів України № 1465 від 27.09.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
153. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред. М. К.Тутушкиной. – СПб.:Дидактика Плюс,2001. – 348 с.
154. Психологические тесты / Под. ред. А. А. Карелина: В 2т. – М.: Владос, 2001. – Т.І. – 312 с.
155. Психология. Словарь / Под. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
156. Психотерапия: Учебник / Под. ред. Б. Д. Карвасарского. – 2-е изд. – СПб. – Питер, 2002. – 672 с.
157. Психотерапия при эпилепсии. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://medicalplanet.su/neurology/702.html.
158. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Ред.-сост. Райгородський Д. Я. – Самара: Издат.дом «Бахри». – 1998. – 672 с.
159. Принципы терапии больных эпилепсией с психическими нарушениями /Э. А. Максутова и др. //Современные методы лечения эпилепсии : материалы Рос. науч.- практ. конф. – Смоленск, 1997. – С. 40 – 46.
160. Профілактика психосоматичної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом // І. Д. Спіріна, С. Ф. Леонов, Тавр. Мед-біологічний вісник – 2009 – 12– №4. – С.194 – 198.
161. Реан А. А. Психология изучения личности / А. А. Реан. – СПб.:Изд-во В. А. Михайлова, 1999. – 288 с.
162 Решетников М. М. Психическая травма / М. М. Решетников. – Восточно–Европейский Институт Психоанализа, – 2006. – 322 с.
163. Розлади адаптації: діагностика, клініка, лікування: метод.рек.// Ін-т неврології, психіатрії та наркоманії АМН України, Укр. центр наук. мед. інформації і патент-ліценз. роботи; Уклад: П. В. Волошин, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова, В. С. Підкоритов, Д. М. Болотов та ін. – К.:2009 – 31 с.
164. Роджерс Карл. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы / Карл Роджерс Пер.с англ. – 2-е изд. – М.: Психотерапия, 2008. – 512 с.
165. Рожнов В. Е. Гипнотерапия / В. Е. Рожнов. – В кн: Руководство по психотерапии. – Ташкент: Медицина, 1985. – 719 с. ( С.156–188)
166. Ротенберг В. Сновидения, гипноз и деятельность мозга / В. Ротенберг. – Центр гуманитарной литературы. РОН, 2001. – 323 с.
167. Рохлин Л. Л. Эпилепсия // Л. Л. Рохлин. – 3-е изд. М.,1986 – 873 с.
168. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / К. Рудестам. М.: 2000 – 368 с.
169. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2008. – 713 с.
170. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии / С. Я. Рубинштейн – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 448 с.
171. Саржевский С. Н. Аутоагрессивное поведение при эпилепсии [Текст] / С. Н. Саржевский // Запорожский медицинский журнал. – 2000. – № 4. – С.13 –15
172. Сидоренко Е. В. Методи математической обработки в психологии [Текст] / Е. В. Сидоренко – СПб.: ООО «Речь», 2007. – 350 с.
173. Системный подход к изучению психических аномалий в судебной психиатрии // В. Б. Первомайский, В. Р. Илейко, Л. А. Радзиевская. – Судебно-психиатрическая экспертиза: от теории к практике. –Киев: КИТ, 2006. – С.56 – 62.
174. Смирнов В.Е. Психотерапия при эпилепсии. Руководство по психотерапии / В. Е. Смирнов. – Т.: Медицина, 1979. – 620 с.
175. Соколова Е. Т. Психотерапия: Терапия и практика / Е. Т. Соколова. – М.: Академия, 2002. – 366 с.
176. Соложенкин В. В. Социальная регуляция поведения и проблема исследования компенсаторных психологических механизмов личности / В. В. Соложенкин, В. А. Шилин, Н. А. Сирота // Всесоюзный VII-ой съезд невропатологов и психиатров. – М., 1981. – С. 615 – 616.
177. Сорокіна О. А. Особливості подолання хворими на епілепсію стресових ситуацій, пов'язаних з хворобою: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. мед. наук : спец.14.00.13. / Олена Анатоліївна Сорокіна. – К., 2002 –21с.
178. Социальная педагогическая психология/А. А. Реан, Я. Л. Коломинский – СПб. : Издательство «Питер», 2000. – 416 с.
179. Социальные аспекты медицинской помощи больным эпилепсией в Украине /С. М. Харчук, Я. В. Щеглова, О. Б. Рейнгардт //Украинский вестник психоневрологии. – 2002. – Т.10, вип. 1(30). – С.137 – 138.
180. Стигматизация и социальная адаптация больных эпилепсией [Текст] / М. А. Мизанова и др. // Эпилепсия : приложение к журналу. – 2011. – Том 111, Вып. 2(№5). – С.58 – 64.
181. Суханов С. А. Патологические характеры (очерки по патологической психологии) /С. А. Суханов. – СПб. : б. и., 1912. – 63 с.
182. Ташлыков В. А. Психологическая защита у больных с неврозами и психосоматическими расстройствами.Пособие для врачей / В. А. Ташлыков – СПб, 1992. – 287 с.
183. Терминологический словарь по эпилепсии / А. Гасто. – М.: Медицина, 1975. – Т. 1. – 90 с.
184. Тец И. С. Гемисферная латерализация эпилептических очагов как один из факторов, влияющих на обоснованность дифференциального выбора патогенетического лечения различными противоэпилептическими и психотропными средствами /И. С.Тец //Проблемы невропатологии, психиатрии и наркологии. – Тбилиси, 1984. – С.232 – 235.
185. Тимофеев В. И. Психодиагностика цветопредпочтением. Краткое руководство практическому психологу по использованию цветового теста М. Люшера [Текст] / В. И. Тимофеев, Ю. И. Филимоненко. СПб. : Иматон, 1994. – 35 с.
186. Тихомиров О. К. Психология мышления / О. К. Тихомиров. – М., 2002. – 288 c.
187. Ткаченко О. В. Неврологічні аспекти епілептології. [Текст] /О. В. Ткаченко, А. З. Коваль, Л. В. Корженевський – Київ – Купріянова, 2008. – 111 с.
188. Токарский А. А. Терапевтическое применение гипнотизма. – М., 1890.
189. Трудовая терапия при эпилепсии. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://medicalplanet.su/neurology/702.html
190. Тюменкова Г. В. Стигматизация больных эпилепсией (клинические, медико-социальные аспекты): дис. ...кандидата мед.наук : 14.00.18 / Тюменкова Галина Викторовна. – М., 2005 – 133 с.
191. Усачева У. Л. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей при эпилепсии [Текст] / У. Л. Усачева, Н. Н. Полонская, Н. Н. Яхно // Неврологический журнал 1999. – № 3. – С.21 – 25.
192. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов – М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – C.444– 452.
193. Философские проблемы теории адаптации / М.: 1975. – 277 с.
194. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 367 с.
195. Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы / А.Фрейд. – М. Педагогика–Пресс, 1993. – 144 с.
196. Фрейд З. Бессознательное / З. Фрейд. – М., 2006. – С.129–186.
197. Фрейд 3. Введение в психоанализ / 3. Фрейд. СПб., Азбука, Терра, 1997. – 480 с.
198. Фрумкин Я. П. Эпилепсия /Я. П. Фрумкин, И. В. Завилянский М.: – 1964. –Т.2 – С.240 – 246.
199. Хабибова А. О. Качество жизни больных парциальной эпилепсией взрослых : дис. ... кандидата мед. наук : 14.00.13. / Хабибова Амина Омаровна. –М., 1998. –164 с.
200. Хартманн X. Эго-психология и проблема адаптации личности / X. Хартманн. М., Институт общегуманитарных исследований, 2002. – 160 с.
201. Харченко Є. М. Наукове обґрунтування системи психокорекції та психопрезекції у середнього медперсоналу, що працює з хворими на особливо небезпечні інфекційні захворювання та її ефективність /Є. М. Харченко // Вісник психіатрії та психорефлексології. – 2012 – №2. (22) – С.131 – 141.
202. Харченко Є. М. Сравнительная характеристика медико-социальных аспектов алкогольной зависимости у лиц подросткового и молодого возраста в Украине /Є. М. Харченко // Архів психіатрії 2011–Т.17. – 3 (66) – 2009 – С.61 – 67.
203. Хопкинс Э. Эпилепсия / Э. Хопкинс, Р. Эплтон ; пер с анг. – М. : Медицина, 1998. – 208 с.
204. Чайка Ю. Ю. Помощь пациентам, страдающим эпилепсией / Ю. Ю. Чайка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nedug.ru/library/
205. Черняк З. В. Нервно-психические расстройства у взрослых пациентов с эпилепсией [Текст] /З. В. Черняк, Н. Н. Полонская // Неврологический журнал. – 2011. – Т. 16, №6. – С.10 – 12.
206. Шестаков В. Ю. Качество жизни и социальное функционирование больных эпилепсией и разработка модели по оптимизации психиатрической специализированной службы (региональный аспект) : дис. кандидата мед. наук : 14.00.18 / Шестаков Владимир Юрьевич. – М., 2007. – 208 с.
207. Щеглова Я. В. Аутоагресивна поведінка хворих на епілепсію: клініка,генез,профілактика: дис. кандидата мед. наук: 14.01.16 / Щеглова Ярослава Володимирівна. – К., 2009. –196 с.
208. Шмуклер А. Б. Проблема использования понятия «качество жизни» в психиатрии / А. Б. Шмуклер // Социальная и клиническая психиатрия. 1996. – №1 – С.100 – 104.
209. Эйдемиллер Э. Г. Семейный диагноз и семейная психотерапія / Э. Г. Эйдемиллер, И. В. Добряков, И. М. Никольская // Учебное пособие для врачей и психологов. Изд. 2-е, испр. и доп. – СПб.: Речь, 2006. – 352 с.
210. Эксакусто Т. В. Практикум по групповой психокоррекции: тренинги,упражнения, ролевые игры / Т. В. Эксакусто. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 339 с.
211. Эпилепсия детей и подростков / В. Д. Трошин, А. В. Густов, Ю. И. Кравцов, А. Л. Максутова – Издательство Нижегородской государственной медицинской академии 2002. – 316 с.
212. Эпилепсия: эпидемиология и социальные аспекты / А. Б. Гехт и др. // Вестн. Рос. акад. мед. наук. – 2001. – № 7. – С. 22 – 26.
213. Эпилептология детского возраста : рук. для врачей / под ред. А. С. Петрухина. – М. : Медицина, 2000. – 624 с.
214. Энрайт Дж. Гештальт, ведущий к просветлению / Дж. Энрайт. – М.:Апрель-Пресс,Изд.-во Эксмо. 2002. – 304 с.
215. Юрьева Л. Н. Кризисные состояния / Л. Н. Юрьева. – 1998. – 156 с.
216. Яворський А. М. Рівень соціально-психологічної адаптації пацієнтів як чинник формування задоволеності медичною допомогою / А. М. Яворський. Вісник соц.гігієни та орг. охорони здоров’я України. – К. – 2011.– №4 – С. 90–94.
217. Якупова Г. Я. Опыт психокоррекционной работы (арттерапия) у больных с изменениями личности / Г. Я. Якупова //Тезисы конференции по реабилитации нервно- и психически больных. Л., – 1982. – С.74–78.
218. Якунина О. Н. Экспериментально-психологическое иссл