ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД НА ТЛІ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ (ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ПСИХОКОРЕКЦІЯ) : ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЕ СТРЕССОВОЕ РАССТРОЙСТВО НА ФОНЕ ОТРАВЛЕНИЯ УГАРНЫМ ГАЗОМ (ФЕНОМЕНОЛОГИЯ, МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ, ПСИХОКОРРЕКЦИЯ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ШАРКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 622.81:616-099-06:616.891.6]-071.2-072.8-08:615.851

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД
НА ТЛІ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ (ФЕНОМЕНОЛОГІЯ,
МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ПСИХОКОРЕКЦІЯ)

19.00.04 – медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Чугунов Вадим Віталійович

Харків – 2013

ЗМІСТ
стр.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………… 4
ВСТУП ………………………………………………………………………. 5
ГЛАВА 1 СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА ПАТОПЕРСОНОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ, ПТСР І ЇХ ТЕРАПІЮ ………………………………..

12
1.1 Сучасні уявлення про психопатологічні та патоперсонологічні прояви при отруєнні чадним газом ...
12
1.2 Сучасні уявлення про клінічну картину ПТСР …………. 25
1.3 Сучасні уявлення про особливості ПТСР на тлі отруєння чадним газом ……………………………………………….
32
1.4 Сучасні уявлення про психокоррекцію ПТСР та психічних розладів внаслідок отруєння чадним газом ….
41
ГЛАВА 2 ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………………
53
2.1 Дизайн и загальна характеристика обстежених контингентів ……………………………………………….
53
2.2 Характеристика методів дослідження …………………… 58
ГЛАВА 3 СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНТИНГЕНТІВ ………………………………………………
69
ГЛАВА 4 КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНА СЕМІОТИКА ТА СИНДРОМОЛОГІЯ ПТСР, ЩО СПОЛУЧЕНИЙ З ОТРУЄННЯМ ЧАДНИМ ГАЗОМ. …………………………….

73
ГЛАВА 5 МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПТСР, ЩО СПОЛУЧЕНИЙ З ОТРУЄННЯМ ЧАДНИМ ГАЗОМ.……
91
ГЛАВА 6 КЛІНІЧНІ ВАРІАНТИ ТА ПСИХОҐЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПТСР, ЩО СПОЛУЧЕНИЙ З ОТРУЄННЯМ ЧАДНИМ ГАЗОМ………………………………………………

96

ГЛАВА 7 СИСТЕМА ПСИХОКОРЕКЦІЇ ПТСР, ЩО СПОЛУЧЕНИЙ З ОТРУЄННЯМ ЧАДНИМ ГАЗОМ.…………………………….
109
7.1 Клініко-психофеноменологічна характеристика хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням чадним газом…………
109
7.2 Система психокорекції ПТСР, що сполучений з отруєнням чадним газом. ………………………………………………
111
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ………. 120
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….. 132
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………………………………… 138
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. 139

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КПЕС – клінічний психотерапевтичний ефект-синдром
ПТСР – посттравматичний стресовий розлад
ТА – техногенні аварії
ЧГ – чадний газ
СОЧГ – сполучений з отруєнням чадним газом
CAPS – Шкала для клінічної діагностики ПТСР
IES – Шкала оцінки впливу травматичної події
MMPI – Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник
MMSE – Міни-шкала дослідження психічного стану
HADS – Госпітальна шкала тривоги і депресії
Hb – гемоглобін
HbCO – карбоксигемоглобін
HbO2 – оксигемоглобін
ГД – група дослідження
ГК – група контролю

ВСТУП

Актуальність теми. Отруєння чадним газом (ЧГ) в умовах сучасного урбанізованого суспільства найчастіше сполучено зі значними стресовими подіями – техногенними аваріями (ТА), пожежами – та призводить до виникнення низки специфічних психічних порушень у постраждалих [82, 222, 233, 288].
Як продукт горіння, окис вуглецю, або ЧГ, у небезпечних для людини концентраціях потрапляє у повітря при викидах хімічної і металургійної промисловості, пожежах, а також внаслідок вибухів на шахтах. За минуле десятиріччя на останніх відзначається збільшення кількості таких виробничих аварій, а факти отруєння ЧГ підземних робітників реєструються щорічно [16, 22, 40, 54 – 57].
Слід звернути увагу на те, що сам випадок токсичної дії ЧГ, навіть за відсутності обставин ТА, – є психотравмуючим чинником. Проте, у шахтарів отруєння ЧГ частіше відбувається саме у момент катастрофи, тож зазвичай у подальшому воно поєднується з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) [1, 43 – 47, 71, 72, 82].
Слід звернути увагу на те, що сам випадок токсичної дії ЧГ, навіть за відсутності обставин ТА, – є психотравмуючим чинником. Проте, у шахтарів отруєння ЧГ частіше відбувається саме у момент катастрофи, тож зазвичай у подальшому воно поєднується з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) [11, 43 – 47, 71, 72]
У мирний час випадки ПТСР у популяції складають для чоловіків 0,5 %, для жінок – 1,2 %. Цей розлад може розвинутися у 50,0 – 80,0 % людей, що перенесли катастрофічну стресову подію, у тому числі суб’єктивно значущу [9, 11, 25, 26, 39, 43 – 47, 81]. Але, на тлі отруєння ЧГ частота виникнення ПТСР збільшується в півтора рази, а його прояви посилюються і набувають тенденції до хронічного перебігу. Це пояснюється зламом компенсаторних адаптаційних механізмів внаслідок токсичного ураження ЦНС ЧГ, що зокрема супроводжується зниженням здатності інтрапсихічної переробки психотравми та нівелювання її негативних наслідків [32, 82].
Тож на практиці нерідко зустрічаються одночасні ПТСР та отруєння ЧГ. Проте, незважаючи на актуальність проблеми, в спеціальній літературі є тільки окремі відомості про клінічні прояви та перебіг ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ (СОЧГ). Так, вказується, що у віддаленому періоді одним з найбільш частих проявів ПТСР СОЧГ є депресія [5, 82, 231].
Методи відокремленої терапії хворих на ПТСР і пацієнтів із отруєнням ЧГ є комплексними та достатньо розробленими. При лікуванні ПТСР на початку застосовують переважно психофармакотерапію, що сполучена з психотерапією, а наприкінці – здебільше психокорекційні та психотерапевтичні заходи. При отруєнні ЧГ використовують поєднане антидотне, дезінтоксикаційне, симптоматичне тощо медикаментозне лікування разом з фізіотерапією [17, 46, 54 – 57, 76, 85, 100, 101, 116, 170, 221, 136, 239].
Однак, у доступній літературі відсутні достатні відомості щодо клінічних проявів ПТСР СОЧГ, а методи психокорекції та психотерапії та психосоціальної реабілітації таких хворих залишаються не розробленими.
Вищевикладене зумовило актуальність теми та необхідність проведення даного дослідження.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами та темами. Роботу виконано за планом науково-дослідних робіт кафедри психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти: «Непсихотичні психічні розлади у хворих на серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання» (номер державної реєстрації: 0109U002826) та кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ): «Патоморфоз психічних захворювань» (номер державної реєстрації: 0112U005633).
Мета дослідження – на основі комплексного компаративного аналізу клініко-психопатологічних і патоперсонологічних особливостей хворих та з урахуванням клініко-феноменологічних характеристик посттравматичного стресового розладу (що сполучений з отруєнням чадним газом) розробити модель його психогенезу, а також диференційовану систему психотерапії та психосоціальної реабілітації даного контингенту.
Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:
1. Дослідити структуру психопатологічних порушень у хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
2. Визначити медико-психологічну характеристику (психологічні, патопсихологічні та патоперсонологічні особливості) хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
3. Розробити модель психоґенезу ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
4. Вивчити клініко-психофеноменологічні характеристики хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
5. Розробити диференційовану систему психокорекції (включно психотерапії та психосоціальної реабілітації) хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
Об’єкт дослідження – посттравматичний стресовий розлад, що сполучений з отруєнням ЧГ.
Предмет дослідження – клініко-психопатологічні, медико-психологічні, клініко-психофеноменологічні характеристики ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ.
Методи дослідження: соціально-демографічний, клініко-анамнестичний, катамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, клініко-психофеноменологічний, клінічний, статистичний.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше проведене поглиблене комплексне соціально-демографічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, клініко-феноменологічне дослідження хворих з посттравматичним стресовим розладом, що сполучений з отруєнням чадним газом.
Вперше на основі компаративного аналізу встановлені семіотичний спектр та синдромологічна структура ПТСР СОЧГ. а також доведено залежність ступеня виразності психопатологічних проявів у таких хворих відповідно до тривалості (гостре або хронічне) отруєння окисом вуглецю.
Вперше надано поглиблену медико-психологічну характеристику хворих на ПТСР СОЧГ з виділенням специфічних психологічних, патопсихологічних, патоперсонологічних аспектів, зокрема відповідно до тривалості інтоксикації ЧГ.
Вперше розроблено модель психоґенезу ПТСР СОЧГ, з визначенням у її структурі наступних базових характеристик: у короткостроковому періоді – екзогенно-органічне тло при хронічному отруєнні ЧД та екзогенно-інтоксикаційні реакції при гострому отруєнні ЧГ; у віддаленому періоді – розшарування психопатологічної симптоматики на чотири варіанти на тлі психоорганічного синдрому. Виявлено залежність послідовності та структури психопатологічних порушень від характеру отруєння (гостре чи хронічне) ЧГ та періоду психічного захворювання. Встановлено первинні та другорядні психопатологічні симптоми, які впливають на перебіг ПТСР СОЧГ, а також на ефективність психотерапії та психосоціальної реабілітації хворих.
Вперше виділено варіанти трансформації гострої стресової реакції у ПТСР СОЧГ та його клінічні різновиди.
Вперше надана клініко-психофеноменологічна характеристика хворих на ПТСР в залежності від тривалості отруєння ЧГ. Встановлено провідні клінічні психотерапевтичні ефект-синдроми (КПЕС), підкреслено їх роль у терапії ПТСР у хворих із / або без отруєння ЧГ.
Вперше теоретично обґрунтовано і розроблено диференційовану систему психокорекції, що складається з психотерапії та психосоціальної реабілітації, хворих на ПТСР СОЧГ.
Практична значущість отриманих результатів. Для практичної охорони здоров’я мають значення розроблені на підставі досліджених особливостей клінічної картини критерії виявлення ПТСР СОЧГ. Практичне значення мають також запропоновані рекомендації для лікарів-психіатрів, психотерапевтів і медичних психологів, що дозволяють підвищити якість діагностики зазначеної патології
Важливе практичне значення має розроблення та впровадження у заклади охорони здоров’я комплексної диференційованої системи психокорекції хворих на ПТСР СОЧГ. Запропоновано спосіб її застосування у поєднанні з фармакотерапією та фізіотерапевтичними втручаннями.
Результати досліджень впроваджено в практичну роботу Харківського обласного психоневрологічного диспансеру; Харківської міської клінічної поліклініки № 8; комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня професійних захворювань» м. Донецьк; Центральної клінічної лікарні «Укрзалізниці»; Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні (м. Запоріжжя); а також в навчальний процес кафедр: психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету МОЗ України (ХНМУ); сексології та медичної психології, кафедри психотерапії, медицина катастроф та військової медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (ХМАПО); психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету МОЗ України (ЗДМУ).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно складено та виконано програму дослідження. На протязі 2009 – 2013 років було особисто здійснено аналітичне дослідження даних літератури, а також весь комплекс досліджень дисертаційної роботи.
Самостійно проведено статистичну обробку здобутих даних, аналіз та інтерпретацію результатів дослідження. Розроблено диференційований психотерапевтичний та терапевтичний комплекс для лікування хворих на ПТСР СОЧГ. Здобувачем особисто проведені апробація, впровадження та оцінка ефективності диференційованої системи психокорекції хворих на ПТСР, що сполучена з отруєнням чадним газом.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися: на засіданнях кафедри психотерапії ХМАПО (впродовж 2010 – 2012 років); на засіданнях секцій психотерапевтів, сексологів та медичних психологів Харківського науково-медичного товариства (2010 – 2012 рр.); на засіданнях кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології ЗДМУ (2011 – 2013 рр.); на засіданнях Запорізького науково-медичного товариства психіатрів, психотерапевтів, психологів, наркологів та сексологів (2010 – 2013 рр.); а також на наступних фахових конгресах, конференціях: науково-практична конференція «Сучасні методи діагностики і лікування психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XІV Платонівські читання) (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 21.04. – 22.04.2011 р.); науково-практична конференція присвяченої пам’яті доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніку України, академіка АН ВО України Валентина Валентиновича Кришталя і 25-річчю кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти «Сучасні питання андрології, сексопатології та медичної психології» (м. Харків, ХМАПО, 25.11.2011 року); міжнародна науково-практична конференція «Сучасні методи діагностики і лікування психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XV Платонівські читання), (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 22.04.2012 р.); IV Національний конгрес неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (м. Харків, 3.10 – 5.10.2012 р.); науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 150-річчю курорту «Березівські мінеральні води» та 50-річчю кафедри психотерапії ХМАПО (м. Харків, 10.10 – 12.10.2012 р.); XIV конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ) (м. Донецьк, 04 – 06 жовтня, 2012 р.); науково-практична конференція «Інноваційні методи діагностики, лікування і реабілітації психічних і соматичних розладів психогенного походження» (XVI Платонівські читання) (м. Харків, клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води», 20.06. – 21.06.2013 р.)
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, у тому числі 6 статей у спеціалізованих фахових виданнях, 3 тез доповідей у матеріалах з’їздів, конференцій та конгресів, 1 глава у клінічному керівництві, 1 глава у навчальному посібнику.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на підставі поглибленого дослідження та компаративного аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних, клініко-психофеноменологічних особливостей хворих, а також клініко-феноменологічних характеристик ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ, розроблено модель його психоґенезу і систему диференційованої психокорекції даного контингенту.
2. Встановлено наявність специфічних клінічних проявів ПТСР, що сполучений з отруєнням чадним газом (на відміну від ПТСР без отруєння окисом вуглецю).
В умовах стресової події у більшості хворих з ПТСР, що сполучений з гострим (84,00 % осіб) та хронічним (72,00 % осіб) отруєнням ЧГ, верифіковано гостру реакцію на стрес. При цьому, у першому випадку її симптоми не виразні, поєднані з неврологічними проявами, продуктивною психопатологічною симптоматикою та яскраві на тлі психоорганічного синдрому – у другому (p<0,05).
У 60,00 % хворих основних груп розвиток проявів ПТСР виникає одразу після стресової події, без періоду інтермісії. Виявлено відсутність періоду інтермісії у 2/3 хворих на ПТСР, що сполучена з гострим отруєнням ЧГ (76,00 % осіб), а також його наявність практично у половини пацієнтів з поєднаними ПТСР і хронічним отруєнням ЧГ (56,00 % пацієнтів) (p<0,05).
Виділено три варіанти переходу гострої реакції на стрес у ПТСР в осіб з гострим та хронічним отруєнням ЧГ: прямий (76,00 % та 44,00 % випадків відповідно), інтермісивний (24,00 % та 52,00 % випадків відповідно ) та трансформаційний (2,00 % хворих з хронічним отруєнням ЧГ).
На тлі отруєння ЧГ прояви ПТСР посилюються, а в його клінічній картині з’являються симптоми і синдроми, що не характерні для класичного перебігу ПТСР. Також верифіковано розбіжності у психопатологічній симптоматиці ПТСР відповідно до тривалості отруєння ЧГ.
3. Особливостями специфічного переживання стресової події при ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ, є наступні. Відтворення стресової події у нічних страхіттях, нав’язливих ремінісценціях, при обставинах, асоційованих із психотравмуючою подією, в основних групах супроводжується достовірно більш вираженими психовегетативною, психоорганічною та астенічною симптоматикою у порівнянні з хворими лише з ПТСР. При цьому, інтенсивність факультативних симптомів достовірно менша у пацієнтів з ПТСР і гострим отруєнням ЧГ (1-а основна група) порівняно з хворими на ПТСР і хронічним отруєнням окисом вуглецю (2-а основна група) й особами з ПТСР без отруєння ЧГ (3-а група порівняння) та вірогідно більша за силою виразності і частотою виникнення у групі 2 порівняно з групами 1 та 3 (p<0,05). При відтворенні переживань стресової події у групі 1 достовірно переважають вегетативні прояви ніж в групах 2 та 3, тоді як у групі 2 – афективні (p<0,05). Потяг до уникнення обставин, асоційованих із стресовою подією суттєво впливає на переформування способу життя пацієнтів (переважно у хворих групи 1 порівняно із групами 2 та 3). У половини осіб з ПТСР, що сполучений з хронічним отруєнням ЧГ, уникнення асоційованих із стресом обставин набуває демонстративного характеру із активним пошуком співвідчуття. Страх зіткнення з асоційованими зі стресовою подією обставинами достовірно частіше виникає у хворих на ПТСР і гострим отруєнням ЧГ порівняно із групами 2 та 3 (56,00 %, 16,00 %, 14,29 % випадків відповідно) (p<0,05). Частота активних спроб протидії потягу до уникнення асоційованих із стресовою подією обставин достовірно більша в 1 (32 ос. – 64,00 %) та 3 (31ос. – 88,57 %) групах при співставленні з 2-ою (10 ос. – 20,00 %) (p<0,05). Страх повторення стресової ситуації має більш масштабний вплив на життєдіяльність хворих основних груп порівняно із групою 3. Так. у пацієнтів групи 1 достовірно переважає постійне домінування фобічних переживань (25 ос. – 50,00 %) із панічним їх забарвленням (15 ос. – 30,00 %) ніж у пацієнтів груп 2 та 3 (p<0,05). Психогенна фіксація на психотравмі із жалем до себе та розмірковуванням про інші, кращі моделі реагування у стресовій ситуації у хворих основних груп перевищує за частотою та вираженістю клінічні прояви у осіб лише з ПТСР. У більшості випадків пацієнтам групи 1 притаманне реагування по типу психічного виснаження, тоді як у 2-ій – виражений психоемоційний компонент за гіперстенічним типом із ситуативно зниженим настроєм, тривогою, нетриманням емоцій, істеричними включеннями. Часткова амнезія періоду стресової події достовірно частіше спостерігається у пацієнтів з гострим отруєнням ЧГ як з ПТСР, так і без психічної патології (групи 1 та 4, усі особи, відповідно), хворих на ПТСР, що сполучений з хронічним отруєнням ЧГ (група 2, 64,00 %) при співставленні з особами, які мають лише ПТСР або лише хронічне отруєння ЧГ (групи 3, 40,00 % та 5, жодного випадку, відповідно). За тривалістю вона охоплює більший період часу у групі 1 (p<0,05).
3.1. За даними тесту CAPS встановлено більший вплив проявів ПТСР на соціальну активність і виробничу діяльність хворих основних груп через достовірно більшу частоту симптомів ПТСР (29 ± 0,36 та 30 ± 0,44 відповідно) порівняно із групою 3 (26 ± 0,54), а також вірогідно більшу їх інтенсивність у групі 2 (31±0,33) та меншу – у групі 1 (25 ± 0,49) порівняно із групою 3 (27 ± 0,50) (p<0,01).
3.2. Виявлено, за допомогою тесту IES, достовірно більш часті спроби пом’якшення або уникнення переживань, пов’язаних із травматичним подією у групі 1 (26,08 ± 0,34) та рівень їх зменшення – у групі 2 (20,14 ± 0,35), у співставленні з групою 3 (22,37 ± 0,51); достовірно підвищену частоту реєстрації симптомів психофізіологічного збудження в основних групах (24,00 ± 0,33 і 20,22 ± 0,32), особливо у групі 1 порівняно із групою 3 (17,23 ± 0,25) (p<0,01).
4. Виділено 4 клінічних варіанти ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ, а саме: перший (24,00 % групи 1 та 14,00 % групи 2) – розлади афективного кола, як прояв схильності до нетримання афекту та емоційних порушень, що розвиваються на органічному фоні; другий (40,00 % групи 1 та 24,00 % групи 2) – розлади патоперсонологічного кола особистості, як варіант патоперсоналогічного загострення особистісних рис на органічному фоні внаслідок органічного ураження ЦНС; третій (16,00 % групи 1 та 38,00 % групи 2) – розлади сомато-невротичного кола з тенденцією до психастенічних реакцій, патофізіологічною основою яких є органічне ураження; четвертий (20,00 % групи 1 та 24,00 % групи 2) – розлади депресивно-іпохондричного кола, що виникають на органічному фоні або посилені органічним ураженням ЦНС.
Частота клінічних варіантів у хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ (100 осіб) є наступною: у 19,00 % випадків верифіковано перший варіант, у 32,00 % – другий, у 27,00 % – третій, у 22,00 % – четвертий.
5. Встановлено залежність між психічним станом хворих основних груп, структурою їх сім’ї, професійною самореалізацією. Виявлено прямопропорційну залежність виразності соціальної аутоізоляції та патоперсонологічних змін у хворих, а також зворотньопропорційну залежність між домінуванням іпохондричних та психосоматичних проявів, демонстративним переживанням стресової події та сімейною дисгармонією і дезадаптацією пацієнтів у професійній сфері.
6. Усереднений профіль особистості хворих основних груп (1 та 2) за тестом MMPI, свідчить про достовірне підвищення, у співставленні з пацієнтами груп порівняння (3 – 5), по шкалах депресії (66 ± 0,92, 60 ± 0,47, 56 ± 0,49, 52 ± 0,68, відповідно), істерії (63 ± 0,93, 56 ± 0,60, 58 ± 0,62, 57 ± 0,64), психастенії (65 ± 0,44, 63 ± 0,62, 58 ± 0,69, 55 ± 0,58), соціальної інтроверсії (67 ± 0,52, 56 ± 0,57, 57 ± 0,53, 50 ± 0,75, відповідно) та по шкалі іпохондрії (58 ± 1,09), у порівняння з пацієнтами груп 4 та 5 (44 ± 0,56, 46 ± 0,78, відповідно), а також достовірне зниження, у співставленні з пацієнтами груп порівняння (3 – 5), по шкалах гіпоманії (36 ± 0,45, 50 ± 0,53, 46 ± 0,58, 55 ± 0,69, відповідно) та психопатії (59 ± 1,29) у порівнянні з групою 3 (50 ± 0,57) (p<0,05).
Виділено чотири варіанти профілю особистості пацієнтів основних груп: перший варіант характеризується (24,00 % групи 1 та 14,00 % групи 2) високими балами за шкалами депресії (72 ± 0,61), соціальної інтроверсії (70 ± 0,85), психастенії (66 ± 0,85), істерії (60 ± 0,85), психопатії (60 ± 0,79); другий (40,00 % групи 1 та 24,00 % групи 2) – психопатії (76 ± 0,60), соціальної інтроверсії (72 ± 0,50), психастенії (62 ± 0,55), паранойяльності (60 ± 0,55), істерії (58 ± 0,60); третій (16,00 % групи 1 та 38,00 % групи 2) – істерії (77 ± 0,70), психастенії (70 ± 0,55), депресії (64 ± 0,74), соціальної інтроверсії (62 ± 0,63), іпохондрії (60 ± 0,62); четвертий (20,00 % групи 1 та 24,00 % групи 2) – депресії (78 ± 0,66), іпохондрії (76 ± 0,53), соціальної інтроверсії (65 ± 0,78), психастенії (64 ± 0,74) та незначним – на шкалах жіночності (56 ± 0,62) і істерії (56 ± 0,69).
7. Виявлено за допомогою субшкал A і D тесту HADS вірогідно більший рівень виразності тривоги у хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ, у співставленні з групами порівняння (пацієнти з ПТСР без отруєння окисом вуглецю та особи з гострим та хронічним отруєнням ЧГ без ПТСР), а також більший рівень тривоги у хворих з ПТСР і хронічним отруєнням ЧГ порівняно із пацієнтами з ПТСР і гострим отруєнням (p<0,01). Встановлено достовірно більші частоту та виразність депресивної симптоматики у хворих з ПТСР СОЧГ (p<0,01).
8. Розроблено модель психоґенезу ПТСР у хворих з отруєнням ЧГ та у її межах встановлено наступні відмінності відповідно до тривалості масивної інтоксикації окисом вуглецю. У пацієнтів з гострим отруєнням ЧГ розвиток ПТСР відбувається на тлі відсутності попереднього токсичного ураження ЦНС. З початку виникає гостра реакція на стрес, ступінь виразності якої частково нівелюється неврологічною симптоматикою. У пацієнтів з хронічним отруєнням ЧГ ПТСР формується шляхом трансформації яскравих симптомів гострої реакції на стрес, яка розвивається на органічному фоні внаслідок тривалої інтоксикації ЧГ. У віддаленому періоді відбувається часткове нівелювання клінічної картини та конвергенція залишкової симптоматики, а психопатологічні прояви формуються на тлі психоорганічного синдрому і якісно та кількісно відрізняються від клінічних проявів класичного ПТСР та відсутні при отруєнні ЧГ без ПТСР.
9. Встановлено клініко-психофеноменологічні характеристики ПТСР та виділено клінічні психотерапевтичні ефект симптоми відповідно до груп обстежених. Так, у хворих на ПТСР, що сполучений з гострим отруєнням ЧГ зареєстроване домінування гіпноїдного (27 ос. – 54,00 %), «афективного мутизму» (20 ос. – 40,00 %) та фіксаційного (10 ос. – 20,00 %) КПЕС, у пацієнтів з ПТСР і хронічним отруєнням ЧГ – психовегетативного (20 ос. – 40,00 %), істериформного (19 ос. – 38,00 %) та фіксаційного (12 ос. – 24,00 %) КПЕС, у осіб лише з ПТСР – релаксаційного (15 ос. – 42,86 %), «афективного мутизму» (10 ос. – 28,57 %), гіпомнестичного (10 ос. – 28,57 %) КПЕС, у осіб з гострим отруєнням ЧГ без ПТСР – аверсивного (12 ос. – 40,0 %), резистентного (9 ос. – 30,00 %) та у досліджених з хронічним отруєння ЧГ без ПТСР – резистентного (10 ос. – 50,00 %) і аверсивного (10 ос. – 50,00 %) КПЕС (p<0,05).
Патоґенетично обґрунтовано, розроблено та впроваджено диференційовану систему психокорекції, що складається з комплексу психотерапії і програми психосоціальної реабілітації хворих на ПТСР, що сполучений з отруєнням ЧГ. Доведено, що її використання дозволяє забезпечити оптимальну терапевтичну тактику, сприяє скороченню тривалості лікування завдяки активації адаптивно-компенсаторних механізмів хворих, суттєво підвищує рівень їх медичної та соціальної реабілітації, сприяє поліпшенню якості життя.
В результаті застосування диференційованої системи психокорекції значне покращення спостерігали у 56,00 % хворих ГД, помірне – у 42,00 %, суттєва позитивна динаміка була відсутня у 2,00 %, що достовірно перевищує результати традиційної терапії в контрольних групах (p<0,05). Упродовж року після завершення комплексної диференційованої психокорекції жоден з хворих основних груп не звернувся повторно за стаціонарною медичною допомогою, що має достовірно вірогідні відмінності з групами контролю (1/3 хворих госпіталізовано повторно) (p<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вносити до групи ризику розвитку ПТСР хворих із гострим та хронічним отруєнням ЧГ при наявності гострої стресової реакції чи психотравмуючих чинників, у тому числі менш глобальних, ніж при ПТСР без поєднаного отруєння ЧГ.
2. Проводити обов’язкові профілактичні психіатричні обстеження хворих із групи ризику кожні три місяці на протязі першого року після психотравмуючої події з метою виявлення ПТСР та коморбідних психічних розладів.
3. Проводити щорічні профілактичні психіатричні обстеження хворих із гострим та хронічним отруєнням ЧГ та ПТСР з метою виявлення коморбідних психічних порушень.
4. У рамках діагностичних дій щодо хворих з групи ризику ураховувати наступне:
– відмінності клінічної картини ПТСР на тлі гострого та хронічного отруєння ЧГ;
– часові варіанти формування ПТСР на тлі отруєння чадним газом (із наявністю інтермісії та без неї), згідно встановлених у дисертаційній роботі;
– варіанти переходу гострої стресової реакції у ПТСР, згідно встановлених у дисертаційній роботі;
– клінічні варіанти ПТСР на тлі отруєння ЧГ, згідно встановлених у дисертаційній роботі.
4. Виносити у клінічний діагноз хворих на ПТСР на тлі отруєння чадним газом клінічний варіант розладу, згідно встановлених у наявному дослідженні.
5. Використовувати у лікуванні ПТСР на тлі отруєння ЧГ запропоновану у наявній дисертаційній роботі систему психокорекції.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамов В. А. Концепция организации системы оказания психиатрической и медико–психологической помощи в рамках реформирования системы здравоохранения Донецкой области / В. А. Абрамов, М. П. Беро, Р. А. Грачев, Ю. В. Никифоров, Ю. И. Смаль, О. Г. Студзинский // Новости медицины и фармации: всеукр. спец. мед.–фармац. изд. – К., 2012. – № 6. – С. 16 – 17.
2. Александров А. А. Интегративная психотерапия / А. А. Александров – СПб. : Питер, 2009. – 352 с.
3. Александровский Ю. А. Психогении в экстремальных условиях /
Ю. А. Александровский, О. С. Лобастов, Л. И. Спивак, Б. П. Щукин – М. : Медицина, 1991. – 96 с.
4. Александровский Ю. А. Социально-стрессовые расстройства /
Ю. А. Александровский // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. – 1992. – № 12. – С. 5 – 10.
5. Антропов Ю. А. Основы диагностики психических расстройств : рук. для врачей / Ю. А. Антропов, А. Ю. Антропов, Н. Г. Незнанов – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 384 с.
6. Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия./ Н. С. Ахметов – 5-е изд., испр. – М. : Высш. шк. : 2003. – 743 c.
7. Баратов А. Н. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения / А. Н. Баратов – М.: Химия, 1990. – Книга 1 – 496 с., Книга 2 – 384 с.
8. Басанець А. В. Сучасні підходи до діагнстики та профілактика пневмоконіозу у працюючих вугільних шахт як пріоритетна проблема професійної патології : Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.02.01 / А. В. Басанець; Ін–т медицини праці АМН України. – К., 2007.– 35 c. : а-іл. –Бібліогр. : с. 28 – 31. – Б. ц.
9. Бачериков Н. Е. Клиническая психиатрия / Н. Е. Бачериков,
К. В. Михайлова и др. – М. : Здоровье, 1989. – 560 с.
10. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы : Пер. с англ. / Общ. ред. М. С. Мацковского – М. : Прогресс, 1988. – 400 с.
11. Беро М. П. Руководство по современной психотерапии при чрезвычайных ситуациях и кризисных состояниях с основами православной психотерапии : Организационные, психодинамические, гендерные, душепопечительские аспекты / М. П. Беро, Р. Краузе, Т. Д. Бахтеева, Н. А. Марута, А. Ю. Бондаренко / Под ред. проф. М. П. Беро – Д. : Каштан, 2010. – 360 c.
12. Бехтерев В. М. Гипноз, внушение и психотерапия и их лечебное значение / В. М. Бехтерев. – СПб. : 1911. – 60 c.
13. Березин Ф. Б. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения) / Ф. Б. Березин, М. П. Мирошников, Е. Д. Соколова – М. : Фолиум, 1994. – 175 с.
14. Блейхер В. М. Патопсихологическая диагностика / В. М. Блейхер, И. В. Крук – К. : Здоров’я, 1986 – 280 с.
15. Блейхер В. М. Толковый словарь психиатрических терминов / В 2-х томах / В. М. Блейхер, И. В. Крук. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – Т.1 – 480 с., Т. 2 – 448 с.
16. Брюханов А.М. Научно–технические основы расследования и предотвращения аварий на угольных шахтах / А. М. Брюханов – Д. : Норд–пресс, 2004. – 347 с.
17. Бундало Н. Л. Психологические особенности структуры личности при посттравматическом стрессовом расстройстве / Н. Л. Бундало // Психическое здоровье. – 2007. – № 4. – С. 3 – 6.
18. Бурлачук Л. Ф. Основы психотерапии / Л. Ф. Бурлачук, И. А. Грабская, А. С. Кочарян. – К. : Ника-Центр ; М. : Алетейа. – 1999. – 320 с.
19. Вельвовский И. З. Психотерапия в общей (соматической) медицине / И. З. Вельвовский // Материалы V Всесоюзного съезда невропатологов и психиатров. – М., 1969. – Вып. 3. – С. 274 – 249.
20. Волошин П. В. Медико-психологические аспекты экстремальных событий и проблема посттравматических стрессовых расстройств / П. В. Волошин, Л. Ф. Шестопалова, В. С. Подкорытов // Международный медицинский журнал. – 2000. – № 3. – С. 31 – 34.
21. Волошин В. М. Типология хронического посттравматического стрессового расстройства / В. М.Волошин // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2004. – Т. 104, № 1. – С. 17 – 23.
22. Воробьев К. П. Выбор индивидуальной терапевтической дозы гипербарической оксигенации у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / К.П. Воробьев // Украинский медицинский альманах. ¬– 2000. – Т. 3, № 2. – С. 41 – 43.
23. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей / Под ред. Н. В. Лазарева и И. Д. Гадаскиной – 7-е изд. – Л. : Химия, 1977. – Т. 3. – 608 с.
24. Гиляровский В. А. Психиатрия : Руководство для врачей и студентов – 4-е изд., испр. и доп. / В. А. Гиляровский – М. : Медгиз, 1954. – 520 с.
25. Гриневич Є. Г. Маркери і діагностика реакцій дезадаптації у рятувальників аварійно–рятувальних служб / Є.Г. Гриневич // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, № 4. – С. 46 – 51.
26. Гриневич Є. Г. Психотерапія, психопрофілактика та корекція постраждалих з психічними розладами внаслідок надзвичайних ситуацій: автореф. дис... д–ра мед. наук: 14.01.16 / Є. Г. Гриневич ; Укр. НДІ соц. і суд. психіатрії та наркології. – К., 2008. – 44 с.
27. Даценко И. Б. Минимальная мозговая дисфункция и эмоционально–поведенческие расстройства у детей и принципы их дифференцированной коррекции / И. Б. Даценко // Междунар. мед. журн. – 2007. – Т. 13, № 1. – С. 28 – 35.
28. Ениколопов С. Н. Психотерапия при психотравматических стрессовых расстройствах / С. Н. Ениколопов // Российский психиатрический журнал. – № 3. – с. 50 – 56.
29. Зайцев В. П. Вариант психологического теста MiNi–Mult / В. П. Зайцев // Психологический журнал. – 1981. – № 3. – С. 118 – 123.
30. Казакова С. Е. Особенности реакций дезадаптации пострадавших в аварии шахтеров / С. Е. Казакова, А. А. Токман // Український вісник психоневрології –2005. – Т.13, № 1 С. 61 – 63.
31. Калягин В.А. Логопсихология: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А.Калягин, Т.С.Овчинникова – М. : Академия, 2006. – 320 с.
32. Каменченко В. П. Посттравматическое стрессовое расстройство /
В. П. Каменченко // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1993. – Т. 93. – Вып. 3. – C. 95 – 99.
33. Клейнзорге X. Техника релаксации / X. Клейнзорге – М. : Мир, 1965. – 73 с.
34. Клиническое руководство : Модели диагностики и лечения психических и поведенческих расстройств / Под ред. проф. В. Н. Краснова и проф. И. Я. Гуровича – Приложение к журналу «Социальная и клиническая психиатрия». – М., 2000. – 223 с.
35. Кожина Г. М. Психодіагностичні особливості когнітивних розладів серед хворих працездатного віку із соматичними захворюваннями / Г. М. Кожина, В. І. Коростій, В. Б. Михайлов, О. Л. Товажнянська, І. А. Григорова, Ю. К. Резуненко, Г. В. Паровина // Мед. психология: Научно–практический журнал. – 2012. – Т. 7, № 4. – С. 68 – 74.
36. Коростій В. І. Система лікування і психотерапевтичної реабілітації пацієнтів молодого віку із психосоматичною патологією / В. І. Коростій // Експерим. і клініч. медицина. – 2011. – № 2. – С. 134 – 139.
37. Кундиев Ю. И. Структурный анализ формирования здоровья населения Украины в экологически неблагоприятных условиях / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная, В. В. Кальниш // Журн. АМН України. – 2003. – Т. 9, № 1. – С. 93 – 105.
38. Малкина-Пых И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / И. Г. Малкина˗Пых – М. : Эксмо, 2005. – 960 с.
39. Марута Н. А. О необходимости создания клинических протоколов оказания медицинской помощи пациентам с психическими и поведенческими расстройствами с суицидальным поведением / Н. А. Марута, Л. Н. Юрьева // Укр. вісн. психоневрології. – 2008. – Т. 16, № 1. – С. 82–83.
40. Медведев Э. Н. Проблема заболеваемости горнорабочих пневмокониозом и методы ее решения / Э. Н. Медведев, Б. М. Кривохижа, Н. И. Веретенников, С. А. Крутенко // Способы и средства создания безопасных и здоровых условий труда в угольных шахтах: Сб. научн. тр. – Часть №1. – М. : МакНИИ, 2004. – С. 217 – 227.
41. Международная классификация болезней (10 пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике / Под ред. Ю. Л. Нуллера, С. Ю. Циркина – СПб. : Оверлайд, 1994. – 287 с.
42. Методы современной психотерапии : Учебное пособие / Составители Л. М. Кроль, Е. А. Пуртова – М. : Класс, 2001. – 480 с.
43. Михайлов Б. В. Психодинамическая психотерапия : Клиническое руководство с основами современных направлений психотерапии / Б. В. Михайлов, М. П. Беро, Р. Краузе / Под ред. проф. Б. В. Михайлова, проф.
М. П. Беро – Д. : Каштан, 2009. – 460 с.
44. Михайлов Б. В. Психотерапія в загальносоматичній медицині (клінічний посібник). Під заг. ред. Б. В. Михайлова (на російській мові) /
Б. В. Михайлов, О. І. Сердюк, В. А. Федосєєв – Х. : Прапор, 2002. – 108 с.
45. Михайлов Б. В. Психотерапия : Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III – IV уровней аккредитации /
Б. В. Михайлов, С. И. Табачников, С. И. Витенко, В. В. Чугунов – Х. : Око, 2002. – 768 с.
46. Михайлов Б.В. Посттравматичні стресові розлади: навчальний посібник / Під загальною редакцією проф. Б.В. Михайлова / Б. В. Михайлов, В. В. Чугунов, В. О. Курило, О. В. Безсмертний та ін. // Х. : ХМАПО – 2013. – 224 с.
47. Михайлов Б. В. Посттравматические стрессовые расстройства в Украине: состояние проблемы / Б. В Михайлов, В. Г. Черкасов, М. В. Маркова, Ю. А. Прокопенко, Ю. Н. Астапов // Пробл. мед. науки та освіти. – 2000. – № 4. – С. 68 – 71.
48. Москаленко В. Ф. Закон Украины о психиатрической помощи и вопросы реформирования охраны психического здоровья / В. Ф. Москаленко, Е. Н. Горбань, С. И. Табачников, О. Г. Сыропятов В. В. Штенгелов // Лікарська справа. – 2000. – № 7/8. – С. 3–6.
49. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей / И. Д. Гадаскиной – 7-е изд. – Л. : Химия, 1977. – Т. 3. – 608 с.
50. Лікувально-профілактичні заходи у системі санаторно-курортної реабілітації персоналу, який працює в шкідливих умовах (методичні рекомендації) / Упорядники Н. В. Мирошниченко, Б. В. Михайлов, О. М. Роздільська – С., 2003. – 29 с.
51. Напреенко А. К. Особенности клинических проявлений психических расстройств непсихотического уровня у пациентов, перенесших черепно–мозговую травму. Укр. вісн. психоневрології. – 2007. – Т. 15, № 2. – С. 92 – 95.
52. Некрасов Б. В. Основы общей химии / Б. В. Некрасов – М. : Химия, 1973. – 656 с.
53. Неотложная помощь. Краткий справочник участкового врача / Под ред. Л. С. Шварца, Б. А. Никитина – Саратов : Саратовское книжное издательство, 1963. – 460 с.
54. Николенко В. Ю. Вторинна артеріальна гіпертензія при шахтних отруєннях / В. Ю. Николенко, Ю. А. Головін, О. Л. Яременко // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково–практичної конференції, присвяченої пам'яті академіка Л.Т.Малої, 21–22 квітня 2005 р., м. Харків – Х., 2005. – 160 с.
55. Ніколенко В.Ю. Динаміка гострих отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах / В. Ю. Ніколенко, Ю. О. Головін, А. В. Тищенко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Д. : ДонДМУ, 2005. – Вип. 9, Т. 1. – С.190 – 194.
56. Ніколенко В. Ю. Етапи медичної допомоги при отруєннях рудниковим газом і монооксидом вуглецю у вугільних шахтах / В. Ю. Ніколенко, О. О. Головін, Д. О. Ластков, О. Л. Яременко // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Збірник статей. – Д. : Каштан, 2005. – С. 212 – 217.
57. Ніколенко В. Ю. Неврологічний дефіцит при вторинній артеріальній гіпертензії у гірників із гіпоксичною або гемічною гіпоксією / В. Ю. Ніколенко, Ю. О. Головін, В. В. Новосельська, А. В. Тищенко // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. – Д. : ДонДМУ, 2005. – Вип. 9, Т. 2. – С. 59 – 64.
58. Осипов В. П. Курс учения о душевных болезнях / В. П. Осипов – Петроград. : Издание К. Л. Риккера, 1917. – Ч. 1. – 262 с.
59. Осипов В. П. Руководство по психиатрии / В. П. Осипов. – М. – Л. : Гос. изд-во, 1931. – 596 с.
60. Полшкова С. Г. Клініко–психопатологічна характеристика та удосконалення профілактики й лікування психічних розладів, пов'язаних зі стресом, у гірників, що постраждали внаслідок аварій на вугільних шахтах Донбасу : автореферат дис. канд. мед. наук : 14.01.16–психіатрія : захист 15.09.2005 / С. Г. Полшкова ; Укр. НДІ соц. і судової психіатрії та наркології. – К., 2005. – С. 12 – 13.
61. Прозоровский В. И. Судебная медицина / В. И. Прозоровский – М. : Юридическая литература, 1968. – 368 с.
62. Российская энциклопедия по охране труда / Отв. ред. А. Л. Сафонов. – 2-е изд. – М. : НЦ ЭНАС, 2007. – Т. 2. – 408 с.
63. Руководство по психотерапии / Под ред. В. Е. Рожнова – 3-е изд. Т. : Медицина УзССР, 1985. – 719 с.
64. Румянцева Г. М. Посттравматическое стрессовое расстройство при разных типах стрессового воздействия (особенности клиники и лечения) / Г.М. Румянцева, А.Л. Степанов // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2006. – Т. 106, № 12. – С. 4 – 10.
65. Садковой В. П. Сравнительная характеристика симптоматики стрессовых расстройств у представителей пожарных и других профессий / В. П. Садковой // Право і безпека. – 2004. – № 3. – С. 212 – 215.
66. Самохвалов В. П. Психиатрия. Учебное пособие для студентов медицинских вузов / В. П. Самохвалов. – Ростов-на-Д. : Феникс, 2002. – 576 с.
67. Случевский И. Ф. Психиатрия / И. Ф. Случевский – Л. : Медгиз, 1951. – 440 с.
68. Сафонов А. Л. Российская энциклопедия по охране труда / Отв. ред. А. Л. Сафонов. – 2-е изд. – М. : НЦ ЭНАС, 2007. – Т. 2. – 408 с.
69. Собчик Л. Н. СМИЛ. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности / Л. Н. Собчик – Спб. : Речь, 2009. – 224 с.
70. Стрельчук И. В. Интоксикационные психозы / И. В.Стрельчук – М. : Медицина, 1970. – 304 с.
71. Табачников С. И. Клинико–диагностические аспекты фобий пространства / С. И. Табачников, В. С. Первый // Укр. вісн. психоневрології. – 2005. – Т. 13, № 2. – С. 45 – 48.
72. Табачников С. И. Психиатрическая практика и доказательная медицина / С.И. Табачников, В.Б. Литвинов, Г.Е. Трофимчук // Журн. практ. лікаря. – 2005. – № 2. – С. 2 – 4.
73. Тадевосян М.Я. Психическая травма, ее последствия и предрасполагающие факторы / М. Я. Тадевосян, С. Г. Сукиасян // Журн. неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 2011. – №11. – С. 95 – 100.
74. Тайцлин В. И. Посттравматическое стрессовое расстройство у работников пожарной охраны / В. И. Тайцлин, Л. Г. Попова // Український вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7, Вип. 2 (20). – С. 80 – 81.
75. Тарабрина Н. В. Посттравматический стресс у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / Н. В. Тарабрина, Е. О. Лазебная, М. Е. Зеленова, Е. В. Петрухин // Труды института психологии РАН – Т. 1. Книга 1 – М., 1995. – С. 66 – 99.
76. Тарабрина Н. В. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние и проблемы / Н. В. Тарабрина, Е. О. Лазебная // Психологический журнал. – 1991. – Т. 13 – № 2. – С. 14 – 30.
77. Тиунов Л. А. Окись углерода / Л. А. Тиунов, В. В. Кустов. – Л. : Медицина, 1969. – 288 с.
78. Тюнева А. И. Психические нарушения у жертв сексуального насилия / А. И. Тюнева, Б. Д. Цыганков // Проблеми медичної науки та освіти. – Х. – 2000. – № 3. – С. 75 – 78.
79. Угай. Я. А. Общая и неорганическая химия / Я. А. Угай – М. : Высшая школа. 1997. – 527 с.
80. Фрейд 3. Введение в психоанализ : лекции / З. Фрейд – М. : Наука, 1991. – 456 с.
81. Хобзей М.К., Волошин П.В., Марута Н.О. Соціально–орієнтована психіатрична допомога в Україні : проблеми та рішення. Укр. вісн. психоневрології: Науково–практичний журнал. – Х.: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, 2010. – Т. 18, № 3. – С. 10 – 14.
82. Холодов А. Ю. Психологические и психофизиологические особенности посттравматического стрессового расстройства у шахтеров, пострадавших в результате техногенной аварии : диссертация ... кандидата психологических наук : 19.00.02 / А. Ю. Холодов – Ростов-на-Дону, 2008. – 235 с.
83. Чабан О.С. Багаторівнева корекція психосоматичних розладів в загальній медичній практиці (на прикладі метаболічного синдрому Х) / О. О. Хаустова, М. В. Маркова, О. Ю. Жабенко // Medix. ANti–AgiNg. Антиэйджинг. Антистаріння: журн. укр. лікар. еліти. – 2010. – №2. – С. 92 – 99.
84. Чарный А. М. Патофизиология гипоксических состояний / А. М. Чарный. – М. : Медгиз, 1961. – 343 с.
85. Чучалин А. Г. Мониторирование и лечение тяжелой бронхиальной астмы у взрослых: результаты национального многоцентрового исследования НАБАТ / А.Г. Чучалин, Л.М. Огородова, Ф.И. Петровский и др. // Терапевт. арх. – 2005. – Т. 77, № 3. – С. 36 – 42.
86. Шаллан И. В. Діагностика посттравматичного стресового розладу як ускладнення після перенесеної хвороби та пологів / И. В. Шаллан // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 4. – С. 5 – 9.
87. Allred E. N. Short-term effects of carbon monoxide exposure on the exercise performance of subjects with coronary artery disease / E. N. Allred, E. R. Bleecker, B. R. Chaitman, T. E. Dahms, S. O. Gottlieb, J. D. Hackney, M. Pagano, R. H. Selvester, S. M. Walden, J. Warren // The New England Journal of Medicine. – 1989. – Vol. 321, № 21. – Р. 1426 – 32.
88. Alonso J. R. Carbon monoxide specifically inhibits cytochrome c oxidase of human mitochondrial respiratory chain /J. R. Alonso, F. Cardellach, S. Lopez, J. Casademont, O. Miro // Pharmacology & Toxicology. – 2003. – Vol. 93, № 3. – Р. 142 – 146.
89. American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (3rd ed.). – W. : Author, 1980. – 494 p.
90. Anderson К. М. Gender differences in reported stress response to the Loma Prieta earthquake / K. M. Anderson, G. Manuel // Sex Roles. – 1994. – V. 30. – P. 725 – 733.
91. Arata С. M. Concurrent validity of a crime related post–traumatic stress disorder scale for women with the Symptom Checklist–90–Revised / C. M. Arata, B. E. Saunders, D. G. Kilpatrick // Violence and Victims. – 1991. – V. 6 . – P. 191 – 199
92. Asnis G. M. SSRIs versus Non-SSRIs in Post-traumatic Stress Disorder / G. M. Asnis, R. K Shari, M. Henderson, N. L. Brown // Drugs. – 2004. – № 64. – P. 383 – 404.
93. Austin C. C. Carbon monoxide and water vapor contamination of compressed breathing air for firefighters and divers. / C. C. Austin, D. J. Ecobichon, G. Dussault, C. Tirado // Journal of Toxicology and Environmental Health. – 1997. – Vol. 52, № 5. – Р. 403 – 423.
94. Auxéméry Y. Posttraumatic stress disorder endophenotypes: several clinical dimensions for specific treatments / Y. Auxéméry // Rev Med Brux. – 2012. – № 33 (5). – P. 476 – 481.
95. Barker S. J. The effect of carbon monoxide inhalation on pulse oximetry and transcutaneous PO2 / S. J. Barker, K. K .Tremper // Anesthesiology – 1987. – Vol. 66, № 5. – Р. 677 – 679.
96. Baselt R. Disposition of Toxic Drugs and Chemicals in Man. / R. Baselt – CA. : Biomedical Publications, 2002. – 1146 p.
97. Bateman D. N. Carbon Monoxide. / D. N. Bateman // Medicine. – 2003. – Vol. 31, № 10. – Р. 233.
98. Bennetto L. Accidental carbon monoxide poisoning presenting without a history of exposure: A case report / L. Bennetto, L. Powter, N. J. Scolding // Journal of Medical Case Reports. – 2008. – Vol. 2, № 1. – Р. 118.
99. Berger W. Pharmacologic alternatives to antidepressants in posttraumatic stress disorder: a systematic review / M. V. Mendlowicz, C. Marques-Portella , G. Kinrys, L. F. Fontenelle, C. R. Marmar, I. Figueira // Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. – 2008 – №33 (2). – P. 169–180.
100. Bisson J. I. Psychological treatments for chronic post-traumatic stress disorder. Systematic review and meta-analysis / J. I. Bisson, A. Ehlers, R. Matthews, S. Pilling, D. Richards, S. Turner // Br J Psychiatry. – 2007. – №190. – P. 97 – 104.
101. Bisson J. I. Pharmacological treatment to prevent and treat post-traumatic stress disorder / J. I. Bisson // Torture. – 2008. – №18 (2). – P. 104 – 106.
102. Blackburn S. T. Maternal, fetal, & neonatal physiology: a clinical perspective / S. T. Blackburn. – Collingwood, ON. : Sunders, 2007. – 723 p.
103. Blake D. D. The development of a clinician–administered PTSD scale / D. D. Blake, F. W. Weathers, L. M. Nagy, D. G. Kaloupek et al. // Journal of Traumatic Stress. – 1995. – № 8. – P. 75 – 90.
104. Bleiberg K. L. A pilot study of interpersonal psychotherapy for posttraumatic stress disorder / K. L. Bleiberg, J. C. Markowitz // Am J Psychiatry. – 2005. – №162 (1). – P. 181–183.
105. Bloch, S. Supportive psychotherapy. In An Introduction to the Psychotherapies (ed. S. Bloch) / S. Bloch. – Oxford. Oxford University Press. – 2006. – 462 p.
106. Blumenthal I. Carbon monoxide poisoning / I. Blumenthal // Journal of the Royal Society of Medicine. – 2001. – № 94 (6). – Р. 270 – 272.
107. Brady K. Efficacy and safety of sertraline treatment of posttraumatic stress disorder: a randomized controlled trial / K. Brady, T. Pearlstein, G. M. Asnis // JAMA. – 2000. – №283 (14). – P. 1837 – 1844.
108. Bracha H. Human brain evolution and the «Neuroevolutionary Time-depth Principle»: Implications for the Reclassification of fear-circuitry-related traits in DSM-V and for studying resilience to warzone-related posttraumatic stress disorder». / H. Bracha // Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry. – 2006. – № 30 (5). – Р. 827 – 853.
109. Brewin C. R. Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults / B. Andrews, J. D. Valentine // J Consult Clin Psychol. – 2000. – №68 (5). – P. 748 – 766.
110. Brom D. Brief psychotherapy for posttraumatic stress disorders / R. J. Kleber, P. B. Defares // J Consult Clin Psychol. ¬– 1989. – №57 (5). – P. 607 – 612.
111. Brooks D. E. What is cherry red, and who cares? / D. E. Brooks, E Lin, J. Ahktar // The Journal of Emergency Medicine. – 2002. – Vol. 22, №2. – Р. 213 – 214.
112. Brooks–Lim E.W. Suicide by burning barbecue charcoal: three case reports / E. W. Brooks–Lim, D. W. Sadler // Medicine, Science, and the Law – 2009. – Vol. 49, № 4. – Р. 301 – 306.
113. Brown D. B. Hyperbaric oxygen treatment for carbon monoxide poisoning in pregnancy: a case report / D. B. Brown, G. L. Mueller, F. C. Golich // Aviation, Space, and Environmental Medicine – 1992. – Vol. 63, № 11. – Р. 1011 – 1014.
114. Bruce E.N. A multicompartment model of CO-Hb and CO-Mb responses to inhalation of CO. / E. N. Bruce // J. Appl. Physiol. – 2003. – Vol. 95, № 3. – Р. 1235 – 1247.
115. Brunet A. Donʼt throw out the baby with the bathwater (PTSD is not overdiagnosed) / A. Brunet, V. Akerib, P. Birmes // Can. J. Psychiatry. – 2007. – № 52 (8). – Р. 501 – 503.
116. Buckley N. A. Hyperbaric oxygen for carbon monoxide poisoning : a systematic review and critical analysis of the evidence / N. A. Buckley, G. K. Isbister, B. Stokes, D.N. Juurlink // Toxicol Rev. – 2005. – №24 (2). – P. 75 – 92.
117. Cahill S. P. A glass half empty or half full? Where we are and directions for future research in the treatment of PTSD. In S. Taylor (ed.), Advances in the Treatment of Posttraumatic Stress Disorder: Cognitive-behavioral perspectives / E. B. Foa, S. P. Cahill – New York. : Springer, 2004. – 236 p.
118. Can V. J. Patterns of service utilization following the 1989 Newcastle earthquake: Findings from Phase 1 of the Quake Impact study / V. J. Can, T. J. Lewin, G. L. Carter, R. A. Webster // Australian Journal of Public Health. – 1992. – V. 16. – P. 360 – 369.
119. Cantor C. Traumatic entrapment, appeasement and complex post-traumatic stress disorder: evolutionary perspectives of hostage reactions, domestic abuse and the Stockholm syndrome / C. Cantor, J. Price // Aust N Z J Psychiatry.¬ – 2007. – №41 (5). – P. 377 – 384.
120. Cella D. F. Cancer recurrence as a traumatic event / D. F. Cella, S. M. Mahon, M. I. Donovan // Behavioral Medicine. – 1990. – V. 16. – P. 15 – 22.
121. Chiang C.L. Safe use of electroconvulsive therapy in a highly suicidal survivor of carbon monoxide poisoning / C.L. Chiang M.C. Tseng // Gen Hosp Psychiatry. – 2007. – P. 103.
122. Choi I. S. Carbon monoxide poisoning: systemic manifestations and complications / I. S. Choi // Journal of Korean Medical Science. – 2001. – Vol. 16, № 3. – Р. 253 – 261.
123. Choi I. S. Delayed neurologic sequelae in carbon monoxide intoxication / I. S. Choi // Archives of Neurology. – 1983. – № 40 (7). – Р. 433 – 435.
124. Chung W. S. Carbon monoxide poisoning as a new method of suicide in Hong Kong / W. S. Chung, C. M. Leung // Psychiatric Services – 2001. – Vol. 52, № 6. – Р. 836 – 837.
125. Cobb N. Unintentional carbon monoxide–related deaths in the United States, 1979 through 1988 / N. Cobb, R.A. Etzel // JAMA –1991. – Vol. 266, № 5. – Р. 659 – 663.
126. Collman J. Nature of O2 and CO Binding to Metalloporphyrins and Heme Proteins / J. Collman, J. I. Brauman // Nati. Acad. Sd. USA. – 1976. – Vol. 3, № 10. – P. 3333 – 3337.
127. Committee on Treatment of Posttraumatic Stress Disorder, Institute of Medicine: Treatment of Posttraumatic Stress Disorder: An Assessment of the Evidence. – Washington, D.C. : National Academies Press, 2008. – 396 p.
128. Cooper J. Pharmacotherapy for posttraumatic stress disorder: empirical review and clinical recommendations / J. Cooper, J. Carty, M. Creamer // Aust N Z J Psychiatry. – 2005. – №39 (8). – P. 674 – 682.
129. Coulange M. Reliability of new pulse CO-oximeter in victims of carbon monoxide poisoning / M. Coulange, A. Barthelemy, F. Hug, A. L. Thierry, L. De Haro // Undersea & Hyperbaric Medicine. – 2008. – Vol. 35, № 2. – Р. 107 – 111.
130. Davidson J. R. Multicenter, double-blind comparison of sertraline and placebo in the treatment of posttraumatic stress disorder / B. O. Rothbaum, B. A. Van der Kolk, C. R. Sikes, G. M. Farfel // Arch Gen Psychiatry. – 2001. – №58 (5). – P. 485–492.
131. Davidson J. R. Predicting the response to amitriptiline in posttraumatic stress disorder / J. R. Davidson, H. S. Kudler, W. B. Saunders et al. // American Journal of Psychiatry. – 1993. – V. 150. – P. 1024 – 1029.
132. Davutoglu V. Chronic carbon monoxide exposure is associated with the increases in carotid intima-media thickness and C-reactive protein level / V. Davutoglu // Tohoku J. Exp. Med. – 2009. – Vol. 219, № 3. – Р. 201 – 206.
133. Devine S. A. MRI and neuropsychological correlates of carbon monoxide exposure: a case report / S. A. Devine, S. M. Kirkley, C. L. Palumbo, R. F. White // Environmental Health Perspectives – 2002. – Vol. 110, № 10. – Р. 1051 – 1055.
134. Ducasse J. L. Non–comatose patients with acute carbon monoxide poisoning: hyperbaric or normobaric oxygenation? / J. L. Ducasse, P. Celsis, J. P. Marc–Vergnes // Undersea & Hyperbaric Medicine – 1995. – Vol. 22, № 1. – Р. 9 – 15.
135. Dueñas A. CO poisoning caused by inhalation of CH3Cl contained in personal defense spray. / A. Dueñas, S. Felipe, M. Ruiz–Mambrilla, J. C. Martín–Escudero, C. García–Calvo // The American Journal of Emergency Medicine. – 2000. – Vol. 18, №1. – Р. 120–121.
136. Ehlers A. Reducing unwanted trauma memories by imaginal exposure or auto-biographical memory elaboration: an analogue study of memory processes / A. Ehlers, J. Mauchnik, R. Handley // J Behav Ther Exp Psychiatry. – 2012. – № 43 (1). – S. 67 – 75.
137. Eilert E. J. New packaging technologies for the 21st century / E. J. Eilert // Journal of Meat Science – 2005. – Vol. 71, № 1. – Р. 122 – 127.
138. Elschenbroich C.Organometallics : A Concise Introduction / C. Elschenbroich, A. Salzer – VCH. : Weinheim, 2006. – 508 p.
139. Emmerich S.J. Measured CO Concentrations at NIST IAQ Test House from Operation of Portable Electric Generators in Attached Garage – Interim Report (Report) / S.J. Emmerich – Washington. : United States National Institute of Standards and Technology, 2011. – 141 p.
140. Epstein R. S. Posttraumatic stress disorder : a review of diagnostic and treatment issues / R. S. Epstein // Psychiatric Ann. – 1989. – № 19 (10). – P. 556 – 563.
141. Ernst A. Carbon monoxide poisoning / A. Ernst, J. D. Zibrak // The New England Journal of Medicine –1998. – Vol. 339, № 22. – P. 1603–1608.
142. Fan H. C. Damage of cerebellar white matter due to carbon monoxide poisoning : a case report / H. C. Fan, A. C. Wang, C. P. Lo, K. P. Chang, S. J. Chen // The American Journal of Emergency Medicine. – 2009. – № 27 (6). – P. 757.
143. Farrow J. R. Fetal death due to nonlethal maternal carbon monoxide poisoning / J. R. Farrow, G. J. Davis, T. M. Roy, L. C. McCloud, G. R. Nichols // Journal of Forensic Sciences. – 1990. – Vol. 35, № 6. – Р. 1448 – 1452.
144. Fawcett T. A. Warehouse workers’ headache. Carbon monoxide poisoning from propane-fueled forklifts / T. A. Fawcett, R. E. Moon, P. J. Fracica, G. Y. Mebane, D. R. Theil, C. A. Piantadosi // Journal of Occupational Medicine. – 1992. – № 34 (1). – P. 12 – 15.
145. Feske U. Eye movement desensitization and reprocessing treatment for posttraumatic stress disorder / U. Feske // Clinical Psychology: Science and Practice. – 1997. – №5. – P. 1026 – 1035.
146. Fife C. E. Dying to play video games: carbon monoxide poisoning from electrical generators used after hurricane Ike / C. E. Fife, L. A. Smith, E. A. Maus, J. J. McCarthy, M. Z. Koehler, T. Hawkins, N.B. Hampson // Pediatrics. – 2009. – Vol. 123, № 6. – Р. 1035 – 1038.
147. Folstein M. F. «Mini–mental state». A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / M. F. Folstein, S. E. Folstein, R. McHugh // Journal of psychiatric research. – 1975. – 12 (3). – P. 189 – 98.
148. Ford M.D. Clinical toxicology / M. D. Ford K. A. Delaney, L. J. Ling, T. Erickson – WB. : Saunders Company, 2001. – 1168 p.
149. Fukuhara M. Circadian variations of blood pressure in patients with sequelae of carbon monoxide poisoning / M. Fukuhara, I. Abe, K. Matsumura, S. Kaseda, Y. Yamashita, K. Shida, H. Kawashima, M. Fujishima // American Journal of Hypertension. – 1996. – Vol. 9, № 4 – P. 300 – 305.
150. Fullerton C. S. Psychologica