Клініко-психологічні особливості ДЕПРЕСИВНих РОЗЛАДІВ У ЖІНОК НА ТЛІ Інволюції та їх психокорекція : Клинико-психологические особенности Депрессивных РАССТРОЙСТВ У ЖЕНЩИН НА ФОНЕ Инволюции и их психокорекция



  • Название:
  • Клініко-психологічні особливості ДЕПРЕСИВНих РОЗЛАДІВ У ЖІНОК НА ТЛІ Інволюції та їх психокорекція
  • Альтернативное название:
  • Клинико-психологические особенности Депрессивных РАССТРОЙСТВ У ЖЕНЩИН НА ФОНЕ Инволюции и их психокорекция
  • Кол-во страниц:
  • 249
  • ВУЗ:
  • Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

    На правах рукопису

    Редько Тетяна Георгіївна

    УДК : 616.895.4 : 613.99 : 15 : 613.86 08 084




    Клініко-психологічні особливості ДЕПРЕСИВНих РОЗЛАДІВ У ЖІНОК НА ТЛІ Інволюції та їх психокорекція



    19.00.04 Медична психологія



    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Сергета Ігор Володимирович
    доктор медичних наук, професор

    Вінниця 2008







    ЗМІСТ







    ЗМІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    2-3




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
    СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    4




    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    5-11





    РОЗДІЛ 1 депресивні розлади як медико-соціальна проблема. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    12







    1.1. Депресивні розлади в сучасному суспільстві: епідеміологія, клініка, діагностика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    12-22







    1.2. Особливості перебігу депресивних розладів в інволюційному віці: проблеми діагностики та корекції. . . . . . .


    22-31







    1.3. Основні принципи психокорекції та психопрофілактики дересивних розладів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    31-37





    РОЗДІЛ 2 характеристика дослідження, матеріалу та методів. . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    38







    2.1. Дизайн (організація та програма) дослідження. . . . . . . . . .


    38-42







    2.2. Характеристика матеріалу дослідження. . . . . . . . . . . . . . . .


    42-45







    2.3. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    45-54





    РОЗДІЛ 3 клінічні особливості депресивних розладів у жінок на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    55







    3.1. Особливості маніфестації депресивних розладів на тлі інволюції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    55-58







    3.2. Нозологічна структура і клінічний зміст депресивних розладів на тлі інволюції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    58-68







    3.3. Клінічні варіанти депресивних розладів на тлі інволюції у жінок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    68-73




    РОЗДІЛ 4 психологічні особливості жінок з депресивними розладами на тлі інволюції. . . . . . . . . .


    74







    4.1. Характеристика акцентуації характеру обстежених. . . . . .


    74-79







    4.2. Особливості особистості обстежених жінок . . . . . . . . . . . .


    79-83







    4.3. Особливості самоактуалізації жінок з депресивними розладами на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    83-85







    4.4. Рівень суб’єктивного контролю особистості у жінок з депресивними розладами на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . .


    85-86







    4.5. Особливості психологічного переживання часу у обстежених жінок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    86-92







    4.6. Аналіз індивідуальних стилів подолання стресу, притаманних жінкам з депресивними розладами на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    92-94







    4.7. Аналіз типів психологічного захисту обстежених. . . . . . .


    94-98







    4.8. Результати вивчення типів ставлення до хвороби обстежених жінок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    98-104







    4.9. Рівень тривожності у обстежених жінок. . . . . . . . . . . . . . .


    104-111





    РОЗДІЛ 5 Прогностична оцінка особливостей клінічного перебігу депресивних розладів у жінок на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    112-137





    РОЗДІЛ 6 система психокорекції в комплексному лікуванні депресивних розладів у жінок на тлі інволюції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    138







    6.1. Особливості комплексного лікування депресивних розладів на тлі інволюції у жінок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    138-141







    6.2. Загальні принципи та етапи системи психологічної корекції депресивних розладів на тлі інволюції жінок. . . . . . .


    141-147







    6.3. Оцінка ефективності системи психокорекції депресивних розладів на тлі інволюції жінок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    147-158





    УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . .


    159-170




    ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    171-173




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    174-210




    Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    211-249





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
    СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ





    АІ





    абсолютна імовірність




    АМН





    Академія медичних наук




    ВАК





    Вища Атестаційна комісія України




    ВІ





    відносна імовірність




    ВКХ





    внутрішня картина хвороби




    ВООЗ





    Всесвітня організація охорони здоров’я




    ВШ





    відношення шансів




    ГВ





    група вторгнення




    ГК





    група контролю




    ДК





    діагностичні критерії




    ДР





    депресивні розлади




    ІП





    інтегральний показник




    МКХ-10





    Міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду




    МОЗ





    Міністерство охорони здоров’я України




    МСЕК





    медико-соціальна експертиза




    ПВІ





    підвищення відносної імовірності




    ПЗ





    психокорекційні заходи




    ПЗМ





    психологічні захисні механізми




    РАІ





    різниця абсолютної імовірності




    РСК





    рівень суб’єктивного контролю




    САТ





    самоактуалізаційний тест




    СДЧ





    семантичний диференціал часу




    ТСХ





    тип ставлення до хвороби




    ум. од.





    умовні одиниці




    BDI





    оціночна психометрична рейтингова шкала Бека




    MADRS





    оціночна психометрична шкала Монтгомері-Асберг




    MMPI





    Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник




    ВСТУП


    На сучасному етапі розвитку суспільства серед загальних медико-соціальних проблем особливу актуальність набуває проблема депресивних розладів (ДР) [1]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більш ніж у 110 млн. людей у світі 3 6 % популяції виявлено ті чи інші клінічно значимі прояви таких розладів [2]. Аналогічна тенденція відзначається й в Україні, де за останні десятиріччя кількість випадків депресивних розладів збільшилася з 2,27% до 3,8% [3-7].
    Поширеність ДР в 90-і роки ХХ століття в розвинених країнах Європи й США склала 510% у порівнянні з 0,40,8% до початку 60-х років [8]. Так, за даними ВООЗ, до початку XXІ століття питома вага ДР склала близько 40 % у загальній структурі психічної патології [9].
    Протягом усього XX століття практично у всіх розвинених країнах світу був зареєстрований екстенсивний ріст ДР [10, 11]. Якщо на початку минулого сторіччя ДР зустрічалися в популяції із частотою в 0,2 %, то до 90-х років ХХ століття цей показник зріс до 4 % [12], і на теперішній час спостерігається тенденція до подальшого його росту, яка особлива притаманна для осіб старших вікових груп [13]. За даними науковців, за останні роки поширеність ДР серед осіб 50 років і старше, складає 13 18 % всієї популяції [14, 15].
    На теперішній час у пацієнтів, що одержують яку-небудь медичну допомогу амбулаторно, ДР можна виявити в 65 % випадків [16, 17]. При цьому зростання питомої ваги відбувається за рахунок не ендогенних, а психогенних, реактивних та змішаних форм [18, 19]. З 1977 до 1990 р. кількість таких розладів зросла на 25 % [20]. Тенденція зростання ДР зберігається у світі й в Україні й нині [2, 21].
    Результати епідеміологічних досліджень, проведених під егідою ВООЗ, свідчать, що до 2020 р. ДР будуть посідати друге місце серед 10 основних загальних захворювань, що приводять до інвалідності [8].
    Зростаюча актуальність проблеми депресій обумовлена їх поширеністю, суттєвим впливом хвороби на якість життя та соціальне функціонування людини, а також найбільшим серед психічних розладів рівнем спричинених ними суїцидів [22, 23]. Приблизно 2/3 пацієнтів з діагностованою депресією схильні до суїцидальних спроб і 10-15 % покінчують життя самогубством [24, 25]. Усе це призводить до соціальних втрат і економічних збитків [11, 26].
    ДР займають третє місце серед причин, через які люди у розвинених країнах звертаються до психіатрів. Жінки з такими недугами в 2-3 рази частіше, порівняно з чоловіками, приходять по допомогу до лікаря [27, 28].
    У цілому велика кількість існуючих уявлень про психопатологічну структуру депресій, роль психотравмуючих факторів у їх генезі, про нейрофізіологічні та біохімічні механізми формування ДР у поєднанні зі складнощами сучасних класифікаційних градацій створюють передумови для діагностичних помилок і розбіжностей, заважають своєчасному проведенню патогенетичної терапії та адекватної реабілітації [29].
    Усе вищезазначене обумовлює й винятковий інтерес до проблеми ефективності терапії ДР, що спостерігається сьогодні в усьому світі [11, 30-32].
    Проблема діагностики та лікування ДР, що виникають на тлі інволюції, протягом тривалого часу привертає увагу дослідників, незважаючи на значну кількість наукових публікацій з цього приводу [33-37]. В ряді наукових досліджень увага чітко акцентується на біологічних змінах, що відбуваються протягом означеного періоду життя, головним змістом якого слід вважати інволюційні процеси, котрі у деяких випадках можуть ставати передумовою до формування патологічних ознак психічного реагування у відповідь на вплив різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників [38-41]. Науковий інтерес представляють собою факт інтра-, інтерсиндромального та терапевтичного патоморфозу депресивних станів у період інволюції, а також неспецифічність та клінічне розмаїття маніфестних станів. Слід зазначити, що пошук основних клінічних феноменів депресивних станів, які виникають на тлі інволюції, дозволив дійти висновку про «відсутність специфічності психопатологічних симптомів» [42, 43].
    Період інволюції розглядається як кризовий у житті людини, коли найменший негативний психологічний та соматичний вплив може призвести до появи психопатологічної симптоматики депресивного кола. Між тим за спеціалізованою психіатричною допомогою пацієнти, як правило, звертаються через 12 роки після маніфестації захворювання, що значно утруднює надання своєчасної допомоги за рахунок хронізації патологічного процесу [44].
    Низка авторів [43, 45, 46] приділяють значну увагу вивченню особливостей ДР, котрі не мають відповідних аналогів у клініці хвороб молодого віку. Між тим, знання клінічних особливостей депресій у різні вікові періоди дозволяє більш ретельно підходити до їх діагностики, терапевтичних і профілактичних заходів у відповідних категорій хворих.
    Усе вищезазначене переконливо свідчить про доцільність та актуальність вивчення проблеми ДР, що розвиваються у жінок на тлі інволюційних процесів.
    Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами
    Дисертаційне дослідження є фрагментом планових науково-дослідних робіт Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Наукове обґрунтування лікувальних заходів при афективно-вольових розладах, що виникають під впливом шкідливих екзогенних факторів” (№ держреєстрації 0197U003347) та Клініко-психопатологічні, психологічні, етіопатогенетичні та медикаментозні особливості патоморфозу емоційно-вольових розладів в структурі психотичного, непсихотичного та екзогенно-органічного регістр-синдромів” (№ держреєстрації 0107U001959). Авторка є співвиконавцем зазначених тем.
    Мета і завдання дослідження. Мета система психокорекції депресивних розладів на тлі інволюції на основі системного аналізу їх клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей у жінок.
    Для виконання поставленої мети визначені такі задачі:
    1. Дослідити клініко-психопатологічні особливості ДР на тлі інволюції у жінок та встановити клінічні варіанти їх перебігу.
    2. Встановити психологічні властивості жінок, що страждають ДР на тлі інволюції та виділити патопсихологічні чинники ризику розвитку ДР у жінок інволюційного віку.
    3. Визначити прогностичні критерії (провідні чинники) та провести прогностичну оцінку їх впливу на особливості клінічного перебігу ДР у жінок на тлі інволюції.
    4. Науково обґрунтувати, розробити, впровадити етапну систему психокорекції у комплексному лікуванні ДР у жінок на тлі інволюції, та оцінити її ефективність.
    Об’єкт дослідження: депресивні розлади у жінок на тлі інволюції.
    Предмет дослідження: патопсихологічні і клініко-психопатологічні особливості формування та перебігу депресивних розладів у жінок на тлі інволюції.
    Методи дослідження: психодіагностичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний та багатовимірного статистичного аналізу й прогнозування.
    Наукова новизна дослідження. Вперше в Україні з позиції системного підходу здійснено комплексне дослідження ДР на тлі інволюції у жінок та вивчені медико-психологічні аспекти клініки і корекції вищезазначеної патології. Вперше досліджено клініко-психопатологічну структуру ДР на тлі інволюції у жінок на сучасному етапі. Вперше встановлені психологічні особливості жінок інволюційного віку, які страждають на ДР.
    Новим є розробка алгоритму прогностичної оцінки особливостей клінічного перебігу ДР на тлі інволюції у жінок на підставі визначення ступеню вираження критеріальних клінічно окреслених і анамнестичних показників та особистісних особливостей.
    Також уперше науково обґрунтовано принципи й запропоновано етапи системи психокорекції в комплексному лікуванні ДР на тлі інволюції у жінок, інтегрованої в загальний комплекс лікувально-реабілітаційних заходів. Вперше розроблено, впроваджено у психіатричну та медико-психологічну практику систему психокорекції ДР на тлі інволюції у жінок та здійснена оцінка її ефективності.
    Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної практики мають значення виявлення основних клініко-психопатологічних проявів, встановлення клінічної структури та варіантів перебігу ДР на тлі інволюції у жінок. Практичне значення мають також визначені прогностичні критерії й провідні чинники ризику ДР серед жінок інволюційного віку та створені статистичні моделі прогностичної оцінки особливостей перебігу ДР у жінок на тлі інволюції.
    Практичну значущість має розроблена та впроваджена у практику охорони здоров’я та психологічного консультування система психокорекції ДР у жінок на тлі інволюції, яка враховує визначені психологічні особливості («мішені» психокорекційного втручання) пацієнток, що страждають на ДР на тлі інволюції.
    Матеріали дослідження використані в ході розробки деклараційного патенту Спосіб прогнозування особливостей клінічного перебігу рекурентного депресивного розладу серед жінок інволюційного віку” (Пат. №27854 Україна МПК (2006) А 61 В 10/00).
    Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес кафедр психіатрії, загальної та медичної психології, загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри психології та педагогіки Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, кафедри психіатрії, медичної психології та наркології ФПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка Буковинського державного медичного університету, кафедр гігієни з екологією Харківського національного медичного університету та Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, кафедр загальної гігієни та екології Івано-Франківського і Буковинського державних медичних університетів, у практичну діяльність науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, у лікувальну практику закладів Вінницького обласного управління охорони здоров’я та курортів.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені та обговорені на III Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006), ІХ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Вінниця, 2007), VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007), науково-практичних конференціях Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2006, 2007), Хронізація у психіатрії: стан або процес, визначення та підходи до терапії” (Львів, 2006), Психосоматика: тривожні розлади, мультидисциплінарний підхід” (Київ, 2007), Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2007), Актуальні питання психогігієни та охорони здоров’я дітей і підлітків” (Москва, 2007), Доказова медицина та удосконалення охорони здоров’я в Україні” (Тернопіль, 2008), XII і XIII університетських науково-практичних конференціях молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006, 2007), IV і V Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих вчених (Вінниця, 2007, 2008).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 6 статей (3 моноосібних) в фахових виданнях (згідно з «Переліком» ВАК України), 4 тез доповідей в матеріалах наукових форумів і конгресів, отримано патент на корисну модель.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    1. В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та практично втілено нове рішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності комплексного лікування депресивних розладів на тлі інволюції у жінок шляхом розробки та впровадження системи психокорекції на основі визначення клініко-психопатологічних, патопсихологічних та медико-соціальних особливостей вищезазначених розладів.
    2. В клінічній структурі депресивних розладів на тлі інволюції у жінок питома вага належить афективним розладам настрою ― легкому та помірному депресивному епізоду (F32.0, F32.1) ― 55,0% та рекурентному депресивному розладу (F33.0, F33.1) ― 36,7%. Загальним радикалом клінічної картини депресивних розладів на тлі інволюції є астенія у поєднанні з гіпотимією, анергією, сенестопатичними та тривожними проявами; найбільш небезпечним періодом щодо формування вищезазначених розладів у жінок є віковий період від 45 до 55 років.
    3. Встановлено чотири клінічних варіантів депресивних розладів на тлі інволюції у жінок: астено-гіпотимічний (40%), тривожний (31,7%), сенесто-іпохондричний (20%), конверсійно-іпохондричний (8,3%).
    4. Жінкам, що страждають на депресивні розлади на тлі інволюції, притаманні такі психологічні властивості: домінування тривожного, збудливого та емотивного типів акцентуації (р<0,001); іпохондрична фіксація, ангедонічне депресивне реагування, афективна ригідність, схильність до психастенічної фіксації тривоги та обмежувальної поведінки; низькі рівні самоповаги та самосприйняття (р<0,001), високі рівні сенситивності й неприйняття себе (р<0,001); низькі креативність та пізнавальні потреби (р<0,001), високі сенситивність (р<0,05) та потреба в підтримці (р<0,001); зовнішній локус контролю та низька інтернальність (р<0,001); використання неадекватних індивідуальних стилів подолання стресу (р<0,001) і механізмів психологічного захисту (р<0,001); викривлене психологічне сприйняття часу: сприймання минулого позитивно емоційно забарвленим, значущим, сьогодення ― з вираженим негативним забарвленням (p<0,012), відчуттям миттєвості, «неприсутності», майбутнього ― далеким, непрогнозованим (р<0,001); змішане ставлення до хвороби з переважанням іпохондричного, сенситивного і тривожного типів відношення (р<0,001) та наявність високого рівню особистісної та реактивної тривожності (р<0,001).
    5. Патопсихологічними чинниками ризику, що на негативному тлі інволюції сприяють виникненню ДР, є такі психологічні особливості, як превалювання тривожного, збудливого та емотивного типів акцентуації (р<0,001), високого рівню тривожності ― як особистісної, так і реактивної (р<0,001), зовнішній локус контролю та низька інтернальність (р<0,001), використання неадекватних копінг-стратегій і механізмів психологічного захисту (р<0,001).
    Патопластичними чинниками, які сформовані внаслідок наявності ДР на тлі інволюції та додатково обтяжують перебіг основного захворювання, є такі властивості особистості, як низькі рівні самоповаги та самосприйняття (р<0,001), високі рівні сенситивності й неприйняття себе (р<0,001); низькі креативність та пізнавальні потреби (р<0,001), високі сенситивність (р<0,05) та потреба в підтримці (р<0,001); викривлене психологічне сприйняття часу (р<0,001); змішане ставлення до хвороби з переважанням іпохондричного, сенситивного і тривожного типів (р<0,001).
    6. За результатами кореляційного та кластерного аналізу визначені особливості віково-статевих, соціальних та анамнестичних характеристик виникнення депресивних розладів на тлі інволюції, первинних клінічно-окреслених проявів, а також їх клініко-психопатологічних і патопсихологічних ознак. Встановлено структурні особливості основних угрупувань медико-соціальних, патопсихологічних та клініко-психопатологічних характеристик перебігу депресивних розладів на тлі інволюції у жінок, до числа яких віднесені: клінічний депресивний, інтегративно-акцентуйований, соціально- і ендогенно-органічний депресивний, тривожнно-акцентуйований, стресорно-депресивний, гіпотимно-акцентуйований, ідеаторно-суїцидально-обсесивний, спадково-значущий депресивний, апато-абулічний, а також апато-депресивний кластери.
    7. На підставі прямого та зворотного покрокового регресійного аналізу розроблено статистичні моделі, що дозволяють передбачити ступінь імовірності виникнення та особливості клінічного перебігу депресивних розладів у жінок в інволюційному віці.
    За даними факторного аналізу визначені провідні чинники, що справляють суттєвий вплив на перебіг депресивних розладів на тлі інволюції у жінок, зумовлюючи різний ступінь вираження його провідних клінічних проявів, а саме: інтегративно-депресивний, віково-зумовлений, абдомінально-вегетативний, дистимний, тривожно-харатерологічний, преморбідно-стресорний, інсомничний, апато-абулічний, агресивно-конфліктний та кардіально-вегетативний.
    8. Науково обґрунтовано, розроблено, апробовано і впроваджено систему психокорекції депресивних розладів на тлі інволюції у жінок, що спрямована на трансформацію актуальної життєвої стратегії пацієнток, ефективність якої доведена клінічним, психодіагностичним психометричним та статистичним методами. Головні принципи застосування системи: зворотній зв’язок, спрямовані та послідовні використання, диференційовані запровадження. Система складається з чотирьох етапів: усвідомлення, оцінки, аналізу та корекції. Провідними компонентами системи є інформаційний (формування комплайєнсу), діагностичний (визначення «мішенів» психокорекційного впливу), особистісний (створення умов щодо зміни актуальної життєвої стратегії), корекційний та профілактичний (супровід зміни актуальної життєвої стратегії).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Роль и место медицинской психологии в системе медицинской помощи населению / В.В. Кришталь, Б.В. Михайлов, Н.А. Марута [и др.] // Медицинская психология. 2006. № 1. С. 3-6.
    2. Михайлов Б.В. Депрессии как междисциплинарная проблема современной медицины / Б.В. Михайлов // Архив психиатрии. 2004. Т. 36, № 1. С. 182-190.
    3. Голдберг Д. Психиатрия в медицинской практике / Д. Голдберг, С. Бенджамин, Ф. Крид / Пер. с англ. А. Абессоновой, Д. Полтавца. К.: Сфера, 1999. 304 с.
    4. Подкорытов В.С. Проблема депрессий в общесоматической практике / В.С. Подкорытов // Арх. психіатрії. - 2003. - Т.9. № 1 (32) С.69-71.
    5. Концепція формування невротичних депресій у сучасному соціумі / Н.О. Марута, І.О. Явдак, Г.Ю. Каленська [та ін.] // Архив психиатрии. 2003. № 1 (32). - С. 17-20.
    6. Волошин П.В. Клініко-психопатологічна структура депресій невротичного спектру / П.В. Волошин, Н.О. Марута, І.О. Явдак // Архів психіатрії. 2004. № 1(36). С. 80-84.
    7. Критерий качества жизни в психиатрической практике: Монография / [Марута Н.А., Панько Т.В., Явдак И.А. и др.] / Под общ.ред. проф. Маруты Н.А. Харьков: РИФ Арсис, ЛТД, 2004. 240 с.
    8. Доклад о состоянии здоровья в мире: 2001. Женева: ВОЗ, 2001. 215 с.
    9. World Health Organization. Choosing interventions: effectiveness, quality, costs, gender and ethics (EQC). Global programme on evidence for health policy (GPE). Geneva: WHO, 2000.
    10. Подкорытов В.С. Депрессии (Современная терапия). / В.С. Подкорытов, Ю.Ю. Чайка. Харьков: Торнадо, 2003. 350 с.
    11. Ротштейн В.Г. Теоретический аспект тревожных и аффективных расстройств / В.Г. Ротштейн, М.Н. Богдан, М.Е. Суетин // Психиатрия и психофармакотерапия. 2005. Т. 7, № 2. С. 94-95.
    12. Лобачева Л.С. Тенденции распространенности и изменения клинических проявлений эндогенных и неэндогенных депрессий в последние десятилетия / Л.С. Лобачева // Мат. Межрегиональной научно-практической конференции, посвященной 70-летию организации психиатрической помощи в Иркутской области (14-15 сентября 2005 г.). Иркутск, 2005. С. 217-219.
    13. Напрями розвитку реабілітаційної геронтопсихіатричної допомоги в Україні / С.І. Табачніков, М.В. Маркова, В.В. Чайковська [та ін.] // Медицинские исследования. 2001. № 1. вип. 1. С.21-22.
    14. Маркова М.В. Щодо терапії тривожно-депресивних розладів непсихотичного регістру, коморбідних із серцево-судинними захворюваннями / М.В. Маркова, М.Ю. Ігнатов, В.В. Бабич // Мистецтво лікування. 2007. № 6 (042). - С. 30-32.
    15. Козидубова В.М. Патопсихологические аспекты изучения расстройств настроения / В.М. Козидубова // Международный медицинский журнал. 2008. Т. 14, № 2. С. 8-10.
    16. Підаєв А.В. Проблеми організації психіатричної, психотерапевтичної і психологічної допомоги в загальносоматичній мережі / А.В. Підаєв, С.І. Табачніков // Архів психіатрії. 2003. Т. 9, № 1 (32). С. 4-5.
    17. Пішель В.Я. Допомога при психічних розладах та станах залежності / В.Я. Пішель, М.Ю. Ігнатов, М.Ю. Полив’яна. К., 2004. 83 с. (Серія Бібліотечка практикуючого лікаря).
    18. Чабан О.С. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування) / О.С. Чабан, О.О. Хаустова. К.: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. 96 с.
    19. Максименко С.Д. Психологічна допомога тяжким соматично хворим / С.Д. Максименко, Н.Ф. Шевченко. Київ-Ніжин: Studio Дизайн, 2007. 115 с.
    20. Напрєєнко О.К. Депресивні розлади в амбулаторній загальносоматичній практиці / О.К. Напрєєнко, Н. Латчман // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 3 (32). - С. 46-48.
    21. Сарториус Н. Значение депрессивных расстройств для уровня здоровья населения / Н. Сарториус // Международный медицинский журнал. 2001. Т. 7, № 3. C.20-21.
    22. Paykel E.S. Size and burden of depressive disorders in Europe / E.S.Paykel, T. Brugha, T.Fryes // Eur. Neuropsychopharm. 2005. Vol. 15. P. 411-423.
    23. Клинико-психопатологические корреляты суицидального поведения у больных невротическими и аффективными расстройствами / Марута Н.А., Бачериков А.Н., Явдак И.А. [и др.] // Міжнародний психіатричний, психотерапевтичний та психоаналітичний журнал. 2007. Т. 1, № 1. С. 28-35.
    24. Абрамова А.А. Агрессивность при депрессивных расстройствах: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / А.А. Абрамова. М., 2005. 20 с.
    25. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология: Монографія / Л.Н. Юрьева Днепропетровск: Пороги, 2006. 472 с.
    26. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях / А.Б. Смулевич. - М.: Медицинское информационное агентство, 2003. 432 с.
    27. Откажитесь от изоляции. Окажите помощь. - Всемирная организация здравоохранения: NMH Communications, 2000.
    28. Бахтеева Т.Д. Особенности факторов психической травматизации при невротических расстройствах у женщин / Т.Д. Бахтеева // Таврический журнал психиатрии. 2004. Т. 8, № 2 (27). С. 17-21.
    29. Мішиєв В.Д. Сучасні депресивні розлади: Керівництво для лікарів / В.Д.Мішиєв. Львів., 2004. 208 с.
    30. Ахмедов Т.І. Теоретичне осмислення деяких сучасних закордонних методик психотерапії / Т.І. Ахмедов, А.О. Мартиненко // Укр. вісн. психоневрол. 1995. Т.3, вип.2 (6). С. 289-291.
    31. Кочарян А.С. Принцип процессуальности в психологических моделях психотерапии / А.С. Кочарян // Арх. психіатр. 2002. №4 (31). С. 143-151.
    32. Луценко А.Г. Психотерапевтические и медико-психологические реабилитационные стратегии при психогенных расстройствах / А.Г. Луценко // Медицинская психология. 2006. Т. 1, № 3. С. 48-49.
    33. Мельникова Т.С. Нейрофизиология глубоких структур мозга при поздних депрессиях: ее особенности и влияние курсовой терапии / Т.С. Мельникова, А.И. Никифоров // Вестник РАМН. 1992. № 8. С. 45-48.
    34. Сиряченко Т.М. Мягкие депрессии позднего возраста / Т.М. Сиряченко, Н.М. Михайлова // Аффективные и шизоаффективные психозы. Современное состояние проблемы. М., 1998. С. 113-114.
    35. Винник M.I. Клініко-патогенетичні особливості i комплексна корекція еволюційних психічних розладів у жінок в пре- та пост менопаузі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / M.I. Винник. К., 2000. 36 с.
    36. Шешенин B.C. Клинико-психопатологические проявления поздних депрессий и эффективность антидепрессивной терапии: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.18 «Психиатрия» / B.C. Шешенин. М., 2000. 20 с.
    37. Лаврова Т.Н. Психогенные депрессии невротического уровня у женщин (клинико-типологические, психосоматические, иммунохимические аспекты): автореф. дис. на соискание наук. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.18 «Психиатрия» / Т.Н. Лаврова. М, 2001. 20 с.
    38. Климактерический синдром / В.П. Сметник, Н.М. Ткаченко, Г.А. Глезер, Н.П. Москаленко. М.: Медицина, 1988. 288 с.
    39. Менделевич В.Д. Психопатология климакса / В.Д. Менделевич. Казань: КГУ. 1992. 168с.
    40. Крайтч Г. Психология развития / Г. Крайтч, Д. Бокум СПб.: Питер, 2006. 940 с.
    41. Шустрова Г.П. Психосемантический подход в диагностике личности и оценке динамики лечения больных с депрессивными расстройствами в пожилом возрасте: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / Г.П. Шустрова СПб., 2006 20 с.
    42. Сударева Л.О. Сравнительно-возрастное изучение поздно манифестирующего МДП / / Л.О. Сударева // Депрессии позднего возраста (клиника, вопросы патогенеза, лечение) — М., 1983. С. 48-59.
    43. Концевой В.А. Депрессии и старение // Депрессии и коморбидные расстройства / В.А.Концевой, А.В.Медведев, О.Б.Яковлева. — М.: 1997. — С. 114122.
    44. Яцемирская Р.С. Клинико-социологический метод как один из путей решения вопроса о самостоятельности возрастно-ситуационной депрессии у пожилых / Р.С. Яцемирская // Материалы Всесоюзного симпозиума по проблеме инволюционных психозов. — М.: 1980. — Т. 1. — С. 643646.
    45. Пшук Н.Г. Соматизовані депресії / Наталія Григорівна Пшук. — Вінниця: Континент, 1998. — 64 с.
    46. Смулевич А.Б. Аффективные заболевания непсихотического уровня // Руководство по психиатрии / А.Б. Смулевич. — М.: Медицина, 1999. — С. 608636.
    47. Європейський план дій з охорони психічного здоров’я. Проблеми та шляхи їх вирішення (Гельсинкі, 2005) // Психічне здоров’я / Mental Health. 2005. №1(6). С. 4-9.
    48. Джекобсон Д.Л. Секреты психиатрии / Д.Л.Джекобсон, А.М. Джекобсон. М.: МЕДпрессинформ, 2005. 576 с.
    49. Пишель В.Я. Современные принципы диагностики и терапии психических и поведенческих расстройств вследствие употребления алкоголя / В.Я. Пишель // Здоров’я України. вересень 2003. № 78. С. 5-6.
    50. Смулевич А.Б. Депрессии в общемедицинской практике / А.Б. Смулевич. М.: Берег”, 2000. 160 с.
    51. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине: Руководство для врачей / А.Б. Смулевич. М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 256 с.
    52. Евсегнеев Р.А. Распознавание и лечение депрессий в общемедицинской практике / Р.А. Евсегнеев. Минск., 2002. 10 с.
    53. Александровський Ю.А. Особливості граничних психічних розладів у загальносоматичній практиці / Ю.А. Александровський, С.І. Табачніков // Нова медицина. 2003. № 3 (8). С.21-23.
    54. Дубницкая Э.Б. Психосоматические соотношения при депрессиях у больных с соматическими заболеваниями / Э.Б. Дубницкая // Психиатрия и психофармакотерапия. 2000. Т. 2. № 2. С.40-44
    55. Клиническое руководство по психическим расстройствам / [под ред. Д. Барлоу]. СПб.: Питер, 2008. 912 с.
    56. Коваленко І.B. Психосоматичні розлади: діагностика та лікування / І.B. Коваленко. Вінниця: ТОВ Консоль”, 2005. 32 с.
    57. Шмаонова Л.М. Клинико-эпидемиологическая характеристика больных с депрессивными расстройствами, обратившихся в психиатрический кабинет территориальной поликлиники / Л.М. Шмаонова, Е.А. Бакалова // Аффективные и шизоаффективные психозы. Современное состояние проблемы. М., 1998. С. 113-114.
    58. Dobkin R.D. A cognitive-behavioral treatment package for depression in Parkinson’s disease / R.D. Dobkin, L.A. Allen, M. Menza // Psychosomatics. 2006. May-Jun; 47(3). P. 259-263
    59. Inoue К. Deficit in theory of mind is a risk for relapse of major depression / К. Inoue, K. Yamada, S. Kanba // J. Affect. Disord. 2006. Oct; 95(1-3). P. 125-127. Epub 2006 Jun 22.
    60. Recurrent and transient depressive symptoms around delivery and maternal sensitivity / K. Kemppinen., K. Kumpulainen, I. Moilanen [et al.] // Nord. J. Psychiatry. 2006. 60(3). P. 191-199.
    61. Клиническая психология / [под ред. Б.Д. Корвасарского]. СПб.: Питер, 2007. 960 с.
    62. Клиническая психология / [под ред. М. Перре, У. Бауманна]. СПб.: Питер, 2007. 1312 с.
    63. Вертоградова О.П. О факторах риска при формировании континуального маниакально-депрессивного психоза / О.П. Вертоградова, М.А.Звягельский // Ж. неврол. и психиатр. 1990. Вып. 4. С. 57-61.
    64. Колымба И.Г. Психологические механизмы синдромальной коморбидности депрессивных и обсессивно-фобических расстройств: автореф. дис. на соискание наук. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / И.Г. Колымба. М., 1997. 20 с.
    65. Краснов В.Н. Закономерности динамики депрессий: клинические, патогенетические и терапевтические аспекты / В.Н. Краснов // Депрессии и коморбидные расстройства. М., 1997. С. 80-98.
    66. Conradi H.J. Prediction of the three-year course of recurrent depression in primary care patients: Different risk factors for different outcomes / H.J. Conradi, P. de Jonge, J. Ormel // J. Affect. Disord. 2007. Jun; 13 P. 75-85.
    67. Larsen J.K. Affective disorders-depression diagnosis and prognosis / J.K. Larsen, P. Bech // Ugeskr Laeger. 2007. Apr 16; 169(16). P. 1427-1431.
    68. Мишиев В.Д. Эндогенные депрессивные расстройства: проблематика распространенность, некоторые клинико-психопатологические особенности / В.Д. Мишиев // Укр. мед. часопис. 1998. №. 6(8). С. 38-42.
    69. Мішиєв В.Д. Сучасні форми депресивних розладів: клініка, діагностика, принципи медичної та соціальної реабілітації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / В.Д. Мішиєв. X., 2001. 34 с.
    70. Кривоніс Т.Г. Оптимізація комплексного лікування хворих на депресивні розлади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / Т.Г. Кривоніс. К., 2003. 20 с.
    71. Вовин Р.Я. Затяжные депрессивные состояния / Р.Я. Вовин, И.О. Аксенова. Л.: Медицина, 1982. 191 с.
    72. Изард К.Э. Психология эмоций / К.Э. Изард; [пер с англ.]. СПб.: Питер”, 2000. 464 с.
    73. Лаврова Т.Н. Некоторые клинико-биологические аспекты невротической депрессии у женщин / Т.Н. Лаврова, Д.М. Давыдов // Росс. психиатр журн. 2000. №4. С. 37-44.
    74. Лаврова Т.Н. К вопросу о факторах и механизмах клинического полиморфизма невротической депрессии у женщин / Т.Н.Лаврова, Д.М. Давыдов // Росс. психиатр. журн. 2001. №1. С. 20-23.
    75. Мороз В.В. Невротичні депресії (клініка, патогенез, діагностика та лікування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / В.В. Мороз. X., 2000. 19 с.
    76. Распознавание эмоций больными эндогенной депрессией / [Михайлова Е.С., Владимирова Т.В., Изнак А.Ф., Цуцульковская М.Я.] // Ж. неврол. и психиатр. 1994. № 94. С. 55-59.
    77. Хомская Е.Д. Нейропсихология эмоций: гипотезы и факты / Е.Д. Хомская // Вопр. психол. 2002. № 4. С. 24-31.
    78. Emotional distress before coronary bypass grafting limits the benefits of surgery / A. Perski, E. Feleke, G. Anderson [et al.] // Am. Heart. J. 1999. Vol. 136(3). P. 510-517.
    79. Многоцентровое исследование тиапентина (коаксила) в практике военной психиатрии / О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская, Ю.Н. Астапов [и др.] // Укр. вісник психоневрології. 2005. Т. 33, вип. 1 (42). С. 117-122
    80. Loo H. A double-blind study of S-20098 in patients with major depressive or bipolar II disorders: effect on anxiety / H. Loo, H
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины