КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ : КЛИНИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

КУЛИК ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 616.12-009.72:616.89-008-454:616.839:615.851

КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

19.00.04 медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Яблучанський Микола Іванович,
доктор медичних наук, професор

Сєрікова Ольга Іванівна,
кандидат медичних наук,
провідний науковий співробітник

Харків 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

12

1.1. Медико-соціальна значущість ішемічної хвороби серця

12

1.2. Психологічні фактори і їх вплив на клінічні показники і прогноз у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

13

1.3. Патогенетичні механізми впливу депресивних розладів на серцево-судинну систему

20

1.4. Сучасні засоби корекції депресивних розладів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

26

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

35

2.1. Характеристика пацієнтів

35

2.2. Методи дослідження

45

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

54

РОЗДІЛ 4. ДИНАМІКА КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НА ЕТАПАХ БАЗОВОЇ ТЕРАПІЇ

64

4.1. Динаміка показників якості життя пацієнтів

64

4.2. Динаміка психометричних показників

73

4.3. Динаміка показників варіабельності серцевого ритму

84

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ, СКЕРОВАНИХ НА КОРЕКЦІЮ ДЕПРЕСІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

95

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

112

ВИСНОВКИ

126

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

128

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

129

ВСТУП

Актуальність теми.
Ішемічна хвороба серця (ІХС) є одним із найпоширеніших у світі захворювань серцево-судинної системи. За даними проспективних досліджень [1], ІХС страждають близько 5-8% чоловіків у віці від 20 до 44 років і 18-24,5% у віці від 45 до 69 років. На частку ІХС доводиться понад половину всіх смертей від серцево-судинних захворювань [2, 3]. Поширеність ІХС в Україні зросла з 6190,6 на 100 тис. населення у 2000-му році до 7173,0 на 100 тис. населення у 2003-му, захворюваність також збільшилася з 920,8 у 2000-му до 936,1 на 100 тис. населення у 2003-му [4]. Згідно доповіді директора Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска В.М.Коваленка на ІX Національному конгресі кардіологів України станом на 2008 рік в Україні налічується понад 20 млн. людей із серцево-судинними захворюваннями, з них ІХС мають близько 8 млн. Варто також враховувати велику соціально-економічну значущість ІХС, що призводить до відносно ранньої втрати працездатності і інвалідизації хворих. Дослідження останніх років показують, що крім таких показників, як вік, дисліпідемії [5], табакокуріння, значний вплив на розвиток, перебіг та прогноз захворювання чинить депресія [6-14]. Клініко-психологічні особливості пацієнтів з ішемічною хворобою серця в групах з наявністю та відсутністю депресивних розладів в сучасній літературі викладені недостатньо.
Депресія в різних своїх проявах серед амбулаторних і стаціонарних пацієнтів з ІХС зустрічається в 10-33% випадків [15], а рекурентна депресія у 2-16% [16]. У амбулаторних пацієнтів переважають ендогенні депресії (38,5%) і дистимії (33,8%), а в стаціонарі частіше зустрічаються психогенні депресії (59,3%), зв'язані з психотравмуючим впливом соматичного захворювання [17]. Частота депресивних розладів у популяції складає 4,7-25,8% у жінок і 2,1-12,3% у чоловіків і вона неухильно прогресує з віком [18]. Наявність депресивних розладів асоціюється не тільки зі зниженням якості життя пацієнтів [19], але і з підвищенням ризику серцево-судинних ускладнень та смерті [16, 20-22]. Одним з можливих патогенетичних механізмів взаємозв'язку депресії та серцево-судинних розладів може являтися порушення балансу між впливами парасимпатичної і симпатичної нервових систем.
Існуючі стандарти терапії ІХС [23-27], не передбачають рекомендацій по лікуванню супутньої депресії, тому актуальним залишається пошук препаратів для терапії депресивних розладів. Дані показують, що в більшості випадків для контролю депресивних розладів потрібно вдаватися до допомоги тих або інших антидепресантів [28]. У зв'язку з тим, що трициклічні антидепресанти мають кардіотоксичні ефекти, інгібітори моноамінооксидази і, рідше, інгібітори зворотного захоплення серотоніну можуть призводити до розвитку важкої гіпотензивної реакції, вибір найбільш безпечного антидепресанту для лікування депресивних розладів у пацієнтів з ІХС є досить нелегким [29-32].
В той же час довгострокова ефективність базової терапії і її вплив на ЯЖ і показники варіабельності серцевого ритму (ВСР) у хворих на ІХС з супутніми депресивними розладами не висвітлені в літературі. Не вивчені, зокрема, і можливості доповнення базової терапії тіанептином, хоча є підстави передбачати, що цей препарат, який має добру переносимість, м'яку антидепресивну та анксіолітичну дію може бути вельми ефективний у таких хворих. Дослідження механізмів регулювання фізіологічних функцій організму за наявності депресивних розладів можуть надати істотну допомогу у прогнозуванні стану хворого, сприяючи таким чином ефективності терапії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи «Науково обґрунтувати диференціально-діагностичні критерії депресивних розладів у хворих, що знаходяться на лікуванні в загальносоматичних стаціонарах та розробити принципи їх терапії» за Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації» (шифр НДР ПР ЗН.1.03, № Держреєстрації 0103U001309) та науково-дослідної роботи медичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України «Розробка та дослідження біозворотного зв'язку на підґрунті варіабельності серцевого ритму» (№ Держреєстрації 0106U001555), що входить у координаційний план пріоритетних напрямків наукових досліджень, затверджений Міністерством освіти і науки України.
Мета дослідження система медико-психологічного супроводу пацієнтів з ішемічною хворобою серця на підставі аналізу динаміки клініко-психологічних показників.
Завдання роботи:
1. Вивчити клініко-психологічні особливості хворих на ІХС з наявністю та відсутністю депресивних розладів.
2. Дослідити характер особистісного реагування на хворобу (внутрішня картина хвороби) та якість життя у пацієнтів з наявністю та відсутністю депресивних розладів.
3. Вивчити динаміку показників психологічного стану та якості життя у хворих на ІХС з наявністю та відсутністю депресивних розладів.
4. Дослідити динаміку показників варіабельності серцевого ритму у хворих на ІХС за наявності і відсутності депресивних розладів на етапах базової терапії.
5. Оцінити показники якості життя та варіабельності серцевого ритму у хворих на ІХС з депресивними розладами при приєднанні до базової терапії когнітивної психотерапії і антидепресантів.
6. Розробити пропозиції по підвищенню ефективності терапії у пацієнтів з ІХС і супутніми депресивними розладами.
Об'єкт дослідження клініко-психологічній статус хворих на ІХС з наявністю та відсутністю супутніх депресивних розладів.
Предмет дослідження вплив депресивних розладів на клінічні прояви та перебіг ІХС.
Методи дослідження: загальноклінічне обстеження хворих; аналіз якості життя, психодіагностичні методи дослідження вираженості рівня депресії, тривоги, больових відчуттів, типа ставлення до хвороби, загального самопочуття; вивчення показників варіабельності серцевого ритму.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з позиції системного підходу на підставі комплексного дослідження теоретично обґрунтовано патогенетичну роль впливу депресивних розладів на перебіг ІХС. Вперше ретельно проаналізовані особливості структури якості життя у пацієнтів з ІХС з наявністю та відсутністю депресивних розладів. Вперше досліджено особливості особистісного ставлення до хвороби та сприйняття больових відчуттів за шкалою McGill у хворих на ІХС з наявністю та відсутністю супутніх депресивних розладів.
Вперше встановлено, що застосування лише базової терапії у пацієнтів з ІХС і депресивними розладами не дає можливості досягнути рівнів показників якості життя і ВСР, що були відмічені у групі пацієнтів без депресивних розладів.
Вперше доведено, що застосування когнітивної психотерапії та приєднання тіанептину до базової терапії у хворих на ІХС з депресивними розладами дозволяє поліпшити показники якості життя і ВСР, досягнувши значень відповідних показників у пацієнтів без депресивних розладів.
Вперше розроблено та упроваджено у практику систему медико-психологічного супроводу пацієнтів з ішемічною хворобою серця і супутніми депресивними розладами та здійснена оцінка ефективності її застосування.
Новими є розроблені автором пропозиції щодо підвищення результативності лікування пацієнтів з ІХС, які дозволяють досягти високого терапевтичного ефекту.
Практичне значення одержаних результатів. Вперше показано, що серед хворих на ІХС з депресивними розладами спостерігаються вищі функціональні класи (ФК) стенокардії (СК) напруження, ФК хронічної серцевої недостатності (ХСН), ступені АГ, нижчі показники ЯЖ та ВСР у порівнянні з пацієнтами з ІХС без депресивних розладів.
У зв'язку з великою поширеністю депресивних розладів у хворих на ІХС, важливе значення для клінічної практики має апробована рекомендація автора застосовувати когнітивну психотерапію та доповнювати базову терапію даної патології сучасними антидепресантами (на моделі тіанептину).
Практичне значення також має запропоноване поєднання психометричних шкал HADS і HDRS для скринінгової діагностики депресивних розладів у пацієнтів з ІХС.
Результати дослідження було упроваджено в практику роботи міської поліклініки № 6 Московського району м. Харкова; Дорожньої клінічної лікарні ст. Харків; ДЛПЗ «Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці»; лікувально-профілактичних закладів медичної служби Південної Залізниці; у педагогічному процесі на кафедрі внутрішніх хвороб медичного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Особистий внесок претендента. Проведено аналіз наукових робіт з досліджуваної проблеми, клініко-психологічне обстеження пацієнтів з ІХС, самостійно сформована і статистично оброблена комп'ютерна база даних із застосуванням методів варіаційної статистики (параметричних і непараметричних), проаналізовані отримані результати; розроблена система медико-психологічного супроводу пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися й обговорювалися на всеукраїнській науково-практичній конференції «Терапевтичні читання пам’яті академіка Л. Т. Малої» (Харків, 20-21.05.2004), міжнародній конференції «International Students' Conference of Medical Sciences» (Краків, 7-9.04.2005), всеукраїнській науково-практичнії конференції молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики» (Харків, 16.11.2005), всеукраїнській науково-практичнії конференції «Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» (Харків, 12.04.2006).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 5 у журналах, рекомендованих ВАК України та 3 тези у матеріалах наукових конференцій.

Структура і об'єм дисертації. Робота викладена на 157 сторінках машинопису і складається зі вступу, оглядового розділу, опису матеріалів і методів, трьох розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (254 найменування). Матеріали дисертації ілюстровано 11 таблицями та 31 рисунком.

Список литературы

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і рішення наукової задачі, яка полягає у створенні системи медико-психологічного супроводу пацієнтів з ішемічною хворобою серця на підставі вивчення динаміки клініко-психологічних показників.
2. Поміж хворих на ІХС з депресивними розладами у порівнянні з групою без депресивних розладів відзначаються вищі ФК СК (р>0,05), ФК ХСН (р>0,05) і ступені АГ, вищі значення депресії і тривоги (р<0,05), особистісної і реактивної тривожності за шкалою Спілбергера Ханіна (р<0,05), вищі значення за шкалою сприйняття больових відчуттів MPQ (р>0,05), загального самопочуття за шкалою візуальних аналогів (р>0,05), нижчі показники потужності ВСР (TP, VLF, LF і HF) (р>0,05).
3. У групі пацієнтів з депресивними розладами переважали такі типи ставлення до хвороби: тривожний (31±6%), неврастенічний (28±6%), сенситивний (15±6%) і обсесивно-фобічний (15±6%), тоді як у групі пацієнтів без депресії відзначалися гармонійний (30±5%), ергопатичний (22±5%), неврастенічний (15±4%) і тривожний (12±4%) типи. Також у групі пацієнтів з депресивними розладами у порівнянні з пацієнтами без депресії відзначалися нижчі рівні ЗІЯЖ, оцінки здоров'я, психологічного, сімейного (р<0,05) та соціально-економічного статусу (р>0,05).
4. За позитивних змін на тлі базової терапії у пацієнтів з ІХС та депресивними розладами у порівнянні з пацієнтами без депресії вищими залишалися рівні депресії, тривоги за шкалами HRDS і HADS (р<0,05), особистісної (р<0,05) і реактивної (р>0,05) тривожності за шкалою Спілбергера Ханіна, сприйняття больових відчуттів за шкалою MPQ (р>0,05), ФК СК (р>0,05); нижчими рівні ЗІЯЖ, оцінки здоров'я, психологічного (р<0,05), соціально-економічного (0,1>p>0,05), сімейного статусу (р>0,05) і загального самопочуття (р>0,05).
5. У хворих на ІХС як за наявності, так і за відсутності депресивних розладів базова терапія дає можливість досягти підвищення всіх показників спектру ВСР і зниження співвідношення LF/HF (р>0,05), проте при цьому у хворих з депресивними розладами залишаються нижчими (р>0,05) спектральні показники і вище співвідношення LF/HF (р>0,05) у порівнянні з пацієнтами без депресивних розладів, що свідчить про напругу адаптаційних резервів і дисбаланс вегетативної регуляції у хворих з депресивними розладами.
6. Застосування когнітивної психотерапії і приєднання тіанептину до базової терапії у всіх хворих на ІХС з депресивними розладами дозволяє досягти підвищення показників ЯЖ до рівня таких у хворих без депресивних розладів, оптимізувати спектральні показники ВСР і понизити значення співвідношення LF/HF практично до рівня, що спостерігається за відсутності депресивних розладів.

Практичні рекомендації

1. Пацієнтів з ІХС необхідно обстежувати на наявність депресивних розладів.
2. Для діагностики депресивних розладів найбільш доцільне використання комбінації суб'єктивної (HADS) і об'єктивної (HDRS) шкал.
3. Пацієнтам з ІХС та виявленою клінічно значущою депресією необхідно проводити когнітивну психотерапію, а базову терапію доповнювати тіанептином.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Murray C. J. L. The Global Burden of Disease: a comprehensive assessment of mortality and disability from diseases, injuries and risk factors in 1990 and projected to 2020 / C. J. L. Murray, A. D. Lopez Cambridge, MA: Harvard University Press, 1996. 1022 p.
2. Коркушко О. В. Особенности применения клопидогреля у пожилых больных с ишемической болезнью сердца / О. В. Коркушко, В.Ю.Лишневская // Український кардіологічний журнал. 2003. № 5. C. 1722.
3. Лутай М. І. Захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу в Україні / М. І. Лутай, А. П. Дорогий // Нова медицина. 2002. № 3. С. 1821.
4. Серцево-судинні захворювання / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.М.Коваленка та М. І. Лутая // Довідник «VADEMECUM info ДОКТОР «Кардіолог». К.: ТОВ «ГІРА «Здоров’я України», 2005. 542 с.
5. Амосова Е. Н. Гиполипидемичеcкая терапия при ишемической болезни сердца / Е. Н. Амосова // Український кардіологічний журнал. 2002. № 6. С. 1318.
6. Трофимова О. В. Лечение паксилом (пароксетином) тревожных депрессий у больных в раннем постинфарктном периоде / О.В.Трофимова, В. А. Точилов, С. А. Болдуева // Лечащий врач. 2003. № 7. C. 113117.
7. Depression and 1-Year Prognosis in Unstable Angina. / F.Lesperance, N.Frasure-Smith, M. Juneau [et al.] // Arch Intern Med. 2000 № 160. P. 13541360.
8. Depression and anxiety as predictors of outcome after myocardial infarction / R. A. Mayou, D. Gill, D. R. Thompson [et al.] // Psych Med. 2000. № 62. P. 212218.
9. Depression and Cardiac Mortality. Results From a Community-Based Longitudinal Study / B. W. Penninx, A. T. Beekman, A. Honig [et al.] // Arch Gen Psychiatry. 2001 № 58. P. 221227.
10. Depression and increased myocardial ischemic activity in patients with ischemic heart disease / W. Jiang, M. A. Babyak, A. Rozanski [et al.] // Am Heart J. 2003. № 146(1). P. 5561.
11. Depression as a risk factor for cardiac events in established coronary heart disease: a review of possible mechanisms / R. M. Carney, K. E.Freedland, M.W.Rich [et al.] // Ann Behav Med. 1995. № 17. P. 142149.
12. Depression Is a Risk Factor for Coronary Artery Disease in Men. The Precursors Study / D. E. Ford, L. A. Mead, P. P. Chang [et al.] // Arch Intern Med. 1998. № 158. P. 14221426.
13. Depression, heart rate variability and acute myocardial infarction / R.M.Carney, J. A. Blumenthal, P. K. Stein [et al.] // Circulation. 2001. № 104. P. 2024 2028.
14. Depression, psychotropic medication, and risk of myocardial infarction: prospective data from the Baltimore EC A follow-up / L.A.Pratt, L.E.Ford, R. M. Crum [et al.] // Circulation. 1996. № 94. Р 31233129.
15. Depressive symptoms and risk of coronary heart disease and mortality in elderly Americans / A. A. Ariyo, M. Haan, C. M. Tangen [et al.] // Circulation. 2000. Vol. 102. P. 17731779.
16. Major depression and its response to sertraline in primary care vs. psychiatric office practice patients / C. G. Lyketsos, F. Taragano, G.J.Treisman [et al.] // Psychosom. 1999. № 40. P. 7075.
17. Rutledge T. Psychological risk factors may moderate pharmacological treatment effects among ischemic heart disease patients / T.Rutledge, W.Linden, R. F. Davies // Psychosom Med. 1999. № 61. P. 834841.
18. Психиатрия / под ред. Р. Шейдера. М.: Практика, 1998. 485 с.
19. Depressive Symptoms and Health-Related Quality of Life: The Heart and Soul Study / R. Bernice, J. S. Rumsfeld, M. A. Hlatky [et al.] // JAMA. 2003. Vol. 290. № 2. P. 215 221.
20. Cardiovascular risk factors in depression. The role of anxiety and anger / M.Fava, M. Abraham, J. Pava [[[et al.] // Psychosomatics. 1996. № 37(1). P. 3137.
21. Comparisons of multi-variate predictive power of major risk factors for coronary heart disease in different countries. Results from nations of the Seven Countries Study, 25-year follow-up / A. Menotti, A. Keys, H.Blackburn [et al.] // J. Cardiovasc. Risk. 1996. № 3. P. 6975.
22. Denollet J. Personality, disease severity, and the risk of long-term cardiac events in patients with a decreased ejection fraction after myocardial infarction / J. Denollet, D. L. Brutsaert // Circulation. 1998. № 97. P. 167173.
23. Лутай М. І. Попередження та медикаментозне лікування ішемічної хвороби серця / М. І. Лутай //Лікування та діагностика, 2001. № 3. С. 1925.
24. Лутай М. І. Профілактика та лікування ішемічної хвороби серця / М.І.Лутай // Нова медицина. 2002. № 3. С. 3035.
25. Лутай М. І. Ішемічна хвороба серця. Класифікація. Принципи профілактики і лікування / М. І. Лутай, О.М.Пархоменко, В.О.Шумаков. К.: Моріон, 2002. 48 с.
26. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / За ред. проф. В.М.Коваленка, проф. М.І.Лутая, проф. Ю. М. Сіренка. К.: ПП ВМБ, 2007. 128 с.
27. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики та лікування / За ред. В. М. Коваленка та М. І. Лутая К.: МОРІОН, 2002. 72 с.
28. Beliles K. Psychopharmacologic treatment of depression in the medically ill / K. Beliles, A. Stoudemire // Psychosomatics. 1998. № 39. P. 219.
29. Дроздов Д. В. Применение психотропных препаратов и лекарственные взаимодействия у кардиологических больных / Д.В.Дроздов, И.Г.Аллилуев, М. Г. Полтавская // Психические расстройства и сердечно-сосудистая патология / Под ред. А.Б.Смулевича, А.Л.Сыркина. М.: Либрис, 1994. 192 с.
30. Дроздов Д. В. Некоторые аспекты применения психотропных средств в кардиологии / Д. В. Дроздов, Н. А. Новикова // Ипохондрия и соматоформные расстройства / Под ред. А. Б. Смулевича. М.: Изд-во АМН, 1992. С. 136147.
31. Козырев В. Н. Психотропные средства, применяемые в психиатрическом стационаре (фармакоэпидемиологические аспекты) / В. Н. Козырев, А.Б.Смулевич, М. Ю. Дробижев [и др] // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С.Корсакова. 2003. № 103 (11). С. 2532.
32. Раевский К. С. Антидепрессанты: нейрохимические аспекты механизма действия / К. С. Раевский // Психиат. и психофармакол. 2001. № 3. С. 162166.
33. Амосова К. М. Зміни функціонального стану серцево-судинної системи під впливом лікування різними блокаторами β-адренорецепторів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ускладненою серцевою недостатністю / К. М. Амосова, Є.В.Андрєєв // Український медичний часопис. 2001. № 1. С. 4245.
34. Comparative total mortality in 25 years in Italian and Greek middle-aged rural men / A. S. Dontas, A. Menotti, P. Aravanis [et al.] // J. Epidemiol. Community. Health. 1998. № 52. P. 638644.

35. Risk stratification of coronary heart disease through established and emerging lifestyle factors in a mediterranean population: CARDIO2000 Epidemiological Study / D. B. Panagiotakos, C. Pitsavos, C.Chrysohoou [et al.] // J. Cardiovasc. Risk. 2001. № 6. P. 329339.
36. Нетяженко В. З. Ішемічна хвороба серця у жінок: особливості факторів ризику / В. З. Нетяженко, О. М. Барна // Український кардіологічний журнал. 2003. № 2. С. 1724.
37. Major risk factors as antecedent of fatal and nonfatal coronary heart disease events / P. Greenland, M. D. Knoll, J. Stamler [et al.] // Journal of the American Medical Association. 2003. № 290. P. 891897.
38. Дзяк Г. В. Вторичная профилактика атеросклероза и ишемической болезни сердца проблема, требующая решения сегодня / Г.В.Дзяк, Е.А.Коваль // Український кардіологічний журнал. 1999. № 4. С. 918.
39. Коваленко В. Н. Отдаленные результаты применения системной энзимотерапии у больных с хронической ишемической болезнью сердца с синдромом дислипидемии / В. Н. Коваленко, Т.М.Корниенко // Український кардіологічний журнал. 2004. № 4. C. 3136.
40. Пархоменко А. Н. Раннее назначение симвастатина у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на клиническое течение и размер поражения. Часть I. / А. Н. Пархоменко, Ж. В. Брыль, О.И.Иркин [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2006. № 4. С. 2128.
41. Яковлева Л. Н. Антиангинальная и антиишемическая эффективность небиволола у больных с ишемической болезнью сердца / Л.Н.Яковлева, В. И. Волков, Т. Н. Бондарь // Український кардіологічний журнал. 2005. № 3. С. 3944.
42. Амосова Е. Н. Современные тенденции в изменении течения и ближайших исходов инфаркта миокарда с зубцом Q в зависимости от

возраста/ Е. Н. Амосова, О. В. Рябцев, И.В.Прудкий // Український кардіологічний журнал. 2004. № 1. С. 2327.
43. Hemingway H. Evidence based cardiology: Psychosocial factors in the etiology and prognosis of coronary heart disease: systematic review of prospective cohort studies / H. Hemingway, M. Marmot // BMJ. 1999. № 318. P. 14601467.
44. Lavoie K. L. The impact of depression on the course and outcome of coronary artery disease: review for cardiologists / K.L.Lavoie, R.P.Fleet // Can J Cardiol. 2000. № 16(5). P. 653662.
45. The Influence of Anxiety and Depression on Outcomes of Patients With Coronary Artery Disease / J. L. Januzzi, T. A. Stern, R.C.Pasternak [et al.] // Arch Intern Med. 2000. № 160. P. 19131921.
46. Fleet R. Is panic disorder associated with coronary artery disease? A critical review of the literature / R. Fleet, K. Lavoie, B. D. Beitman // J. Psychosom Res. 2000. № 48. P. 347356.
47. Moser D. K. Is anxiety early after myocardial infarction associated with subsequent ischemic and arrhythmic events? / D. K. Moser, K. Dracup // Psychosom Med. 1996. № 58. P. 395401.
48. Is worrying bad for your heart? A prospective study of worry and coronary heart disease in the Normative Aging Study / L. D. Kubzansky, I.Kawachi, A.I.Spiro [et al.] // Circulation. 1997. № 95. P. 818824.
49. History of anxiety disorders is associated with a decreased likelihood of angiographic coronary artery disease in women with chest pain: the WISE study / T. Rutledge, S. E. Reis, M. Olson [et al.] // JACC. 2001. № 37. P. 780785.
50. Frasure-Smith N. Depression and 18-month prognosis after myocardial infarction / N. Frasure-Smith, F. Lesperance, M. Talajic // Circulation. 1995. № 91. P. 9991005.
51. Comparison of the prediction by 27 different factors of coronary heart disease and death in men and women of the Scottish Heart Health Study: cohort study / H. Tunstall-Pedoe, M. Woodward, R.Tavendale [et al.] // BMJ. 1997. № 315. P. 722729.
52. Watkins L. L. Association of depressive symptoms with reduced baroreflex cardiac control in coronary artery disease / L. L. Watkins, P.Grossman // Am Heart J. 1999. № 137. P. 453457.
53. Antiischemic effects of intravenous diazepam in patients with coronary artery disease / E. Rossetti, G. Fragasso, R. G. Xuereb [et al.] // J. Cardiovasc Pharmacol. 1994. № 24(1). P. 5558.
54. Plasma cholesterol and depressive symptoms in older men / R.E.Morgan, L.A.Palinkas, E. L. Barrett-Connor [et al.] // Lancet. 1993. № 341. P. 7579.
55. Plasma lipid concentrations during episodic occupational stress / B.S.McCann, G. A. Benjamin, C. W. Wilkinson [et al.] // Ann Behav Med. 1999. № 21 (2). P. 103110.
56. Role of different determinants of psychological distress in acute coronary syndromes / C. Pignalberi, G. Patti, С. Chimenti [et al.] // J Am Coll Cardiol. 1998. № 32(3). P. 613619.
57. Frasure-Smith N. Differential long-term impact of in-hospital symptoms of psychological stress after non-Q-wave acute myocardial infarction / N.Frasure-Smith, F. Lesperance, M. Juneau // Am J Cardiol. 1992. № 69. P. 11281134.
58. The influence of psychosocial factors on survival after myocardial infarction / C. M. Jenkinson, R. J. Madeley, J. R. Mitchell [et al.] // Public Health. 1993. № 107(5). P. 305317.
59. Cardiovascular reactivity and mental stress-induced myocardial ischemia in patients with coronary artery disease / D. Krantz, K.Helmers, C.N.Bairey [et al.] // Psychosom Med. 1991. № 53. P. 112.
60. Effects of mental stress on myocardial ischemia during daily life / E.C.Gullette, J. A. Blumenthal, M. Babyak [et al.] // JAMA. 1997. № 277. P. 15211526.
61. Verthein U. The correlation between everyday stress and angina pectoris: a longitudinal study / U. Verthein, T. Kohler // J Psychosom Res. 1997. № 43. P. 241245.
62. Mental stress test is an effective inducer of vasospastic angina pectoris: comparison with cold pressor, hyperventilation and master two-step exercise test / K. Yoshida, T. Utsunomiya, T. Morooka [et al.] // Int J Cardiol. 1999. № 70. P. 155163.
63. Sympathetically mediated effects of mental stress on the cardiac microcirculation of patients with coronary artery disease / N.Dakak, A.Quyyumi, G. Eisenhofer [et al.] // Am J Cardiol. 1995. № 76. P. 125130.
64. Effect of mental stress on myocardial blood flow and vasomotion in patients with coronary artery disease / H. Schoder, D.H.Silverman, R.Campisi [et al.] // J Nucl Med. 2000. № 41. P. 1116.
65. Effects of mental and physical stress on platelet function in patients with stable angina pectoris and healthy controls / N. H. Wallen, C.Held, N.Rehnqvist [et al.] // Eur Heart J. 1997. № 18. P. 807815.
66. Prothrombotic effects of environmental stress: changes in platelet function, hematocrit, and total plasma protein / S. M. Patterson, D.S.Krantz, J.S.Gottdiener [et al.] // Psychosom Med. 1995. № 57. P. 592599.
67. Relationship of blood coagulation and fibrinolysis to vital exhaustion / W. J. Kop, K. Hamulyak, C. Pernot, [et al.] // Psychosom Med. 1998. № 60. P. 352358.
68. Frasure-Smith N. Long-term follow-up of the Ischemic Heart Disease Life Stress Monitoring Program / N. Frasure-Smith, R. Prince // Psychosom Med. 1989. № 51 Р. 485513.
69. Frasure-Smith N. In-hospital symptoms of psychological stress as predictors of long-term outcome after acute myocardial infarction in men / N. Frasure-Smith // Am J Cardiol. 1991. № 67. P. 121 127.
70. Stress management and exercise training in cardiac patients with myocardial ischemia. Effects on prognosis and evaluation of mechanisms / J.A.Blumenthal, W. Jiang, M. A. Babyak [et al.] // Arch Intern Med. 1997. № 157. P. 22132223.
71. Randomised trial of home-based psychosocial nursing intervention for patients recovering from myocardial infarction / N.Frasure-Smith, F.Lesperance, R.Prince [et al.] // Lancet. 1997. № 350. P. 473479.
72. Effect of intervention for psychological distress on rehospitalization rates in cardiac rehabilitation patients / J. L. Black, T.G.Allison, D.E.Williams [et al.] // Psychosomatics. 1998. № 39. P. 134143.
73. Jones D. A. Psychological rehabilitation after myocardial infarction: multicentre randomised controlled trial / D. A. Jones, R. R. West // BMJ. 1996. № 313. P. 15171521.
74. Coronary heart disease in the Western Collaborative Group Study: final followup experience of 8. 5 years / R. H. Rosenman, R.J.Brand, C.D.Jenkins [et al.] // JAMA. 1975. № 233. P. 872877.
75. Haynes S. G. The relationship of psychosocial factors to coronary heart disease in the Framingham Study, III: eight-year incidence of coronary heart disease / S. G. Haynes, M. Feinleib, W. B. Kannel // Am J Epidemiol. 1980 № 111. P. 3743.
76. The MRFIT behavior pattern study, II: type A behavior and the incidence of coronary heart disease / R. B. Shekelle, S. B. Hulley, J. D. Neaton [et al.] // Am J Epidemiol. 1985. № 122. P. 559570.
77. Ragland D. R. Type A behavior and mortality from coronary heart disease / D.R.Ragland, R. J. Brand // NEngl J Med. 1988 № 318. P. 6569.
78. Educational level of spouses and risk of mortality: the WHO Kaunas-Rotterdam Intervention Study (KRIS) / H. Bosma, A. Appels, F.Sturmans [et al.] // Int J Epidemiol. 1995. № 24. P. 119126.
79. Effect of type A behavioral counseling on frequency of episodes of silent myocardial ischemia in coronary patients / M. Friedman, W.S.Breall, M.L.Goodwin [et al.] // Am Heart J. 1996. № 132. P. 933937.
80. Brennan A. Efficacy of cardiac rehabilitation 2: smoking and behaviour modification / A. Brennan // Br. J. Nurs. 1997. № 6. P. 737740.
81. The world health report 2001 Mental Health: New Understanding, New Hope / [Електронний ресурс] World Health Organization, 2001. Режим доступу: http://www.who.int/whr/2001/en/whr01_en.pdf
82. Подкорытов В. С. Депрессия и резистентность / В.С.Подкорытов, Ю.Ю.Чайка // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2002. № 1. С. 118124.
83. Петрюк П. Т. Клинические аспекты применения миртазапина (ремерона) в психиатрической практике / П. Т. Петрюк, А.П.Петрюк // Психічне здоров’я. 2005. Вип. 3. С. 5460.
84. Марута Н. О. Депресивні розлади у мешканців сільської місцевості: клініко-психопатологічна характеристика, діагностика та терапія / Н.О.Марута, Ж. І. Білостоцька // Архів психіатрії. 2008. Т. 14, № 3. С. 1419.
85. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем (десятый пересмотр): В 2 т. Женева: ВОЗ, 1995.
86. Angst J. The depressive spectrum: Diagnostic classification and course / J.Angst, К. Mericangas // Journal of Affective Disorders. 1997. № 45. P. 3139.
87. Шахматов Н. Ф. Психическое старение / Шахматов Н. Ф. М.: Медицина, 1996. 304 c.
88. Depression in the community: the first pan-European study DEPRES (Depression Research in European Society) / J. P. Lepine, M.Gastpar, J.Mendlewicz [et al.] // Int. Clin. Psychophamacol. 1997. № 12. P. 1929.
89. Katona C. Comorbid Depression in Older People / C.Katona, G.Livingston. Manchester: Martin Dunitz Ltd., 1998. 81 р.
90. Стратегічні шляхи розвитку психотерапії та медичної психології в Україні / Б. В. Михайлов, С. І. Табачніков, Н. О. Марута [та ін.] // Українській медичний альманах. 2004. Т. 7, № 4. С. 99102.
91. Gottfries C.G. Depression in Later Life / C.G. Gottfries, I.Karlson. Oxford: OCC. Ltd, 1997. 59 p.
92. Depressive Symptoms and Survival of Patients With Coronary Artery Disease / J.C.Barefoot, B. H. Brummett, M. J.Helms [et al.] // Psych Med. 2000. № 62. P. 790795.
93. Frasure-Smith N. Depression following myocardial infarction: impact on 6-month survival / N. Frasure-Smith, F. Lesperance, M. Talajic // JAMA. 1993. № 270. P. 18191825.
94. Depressive symptoms and lack of social integration in relation to prognosis of CHD in middle-aged women. The Stockholm Female Coronary Risk Study. / M. Horsten, M. A. Mittleman, S.P.Wamala [et al.] // Eur Heart J. 2000. № 21(13). P. 10721080.
95. Association Between Depressive Symptoms and Mortality in Elderly People / R. Rozzini, T. Sabatini, G. B. Frisoni [et al.] // Arch Int Med. 2001. № 161. P. 2 5.
96. Association Between Depressive Symptoms and Mortality in Medical Inpatients / L. M. Furlanetto, C. A. Cavanaugh, J.R.Bueno [et al.] // Psychosomatics. 2000. № 41. P. 426432.
97. Medical Illness, Past Depression, and Present Depression: A Predictive Triad for In-Hospital Mortality / S. A. Cavanaugh, L. M. Furlanetto, S.D.Creech [et al.] // Am J Psychiatry. 2001. № 158. P. 4348.
98. Five-year prospective study of the effects of anxiety and depression in patients with coronary artery disease / M. D. Sullivan, A. Z. LaCroix, J.A.Spertus [et al.] // Am J Card. 2000. № 86. P. 135138.
99. Gold P. W. The endocrinology of melancholic and atypical depression: relation to neurocircuity and somatic consequences / P.W.Gold, G.P.Chrousos // Proc. Assoc. Am. Physicians. 1999. Vol. 111. P. 2234.
100. Plotsky P. M. Psychoneuroendocrinology of depression. Hypothalamic-pituitary-adrenal axis / P. M. Plotsky, M. J. Owens, C. B. Nemeroff // Psychiatr. Clin. N. Am. 1998. Vol. 21. P. 293307.
101. Jackson I. M. The thyroid axis and depression / I. M. Jackson // Thyroid. 1998. Vol. 8. P. 951956.
102. Macs M. The immunoregulatory effects of antidepressants / M.Macs // Hum. Psychopharmacol. Clin. Exp. 2002. Vol. 16. P. 95103.
103. Song С. The interaction between cytokines and neurotransmitters in depression and stress: possible mechanism of antidepressant treatments / С. Song // Hum. Psychopharmacol. Clin. Exp. 2000. Vol. 15. P. 199211.
104. Dinan T. G. Novel approaches to the treatment of depression by modulating the hypothalamic-pituitary-adrenal axis / T. G. Dinan // Hum. Psychopharmacol. Clin. Exp. 2001. Vol. 16. P. 8993.
105. Jacobson L. The role of the hippocampus in feedback regulation of the hippocampus-pituitary-adrenal axis / L. Jacobson, R. M. Sapolsky // Endocr. Rev. 1991. Vol. 12. P. 118134.
106. Musselman D. L. The relationship of depression to cardiovascular disease / D.L.Musselman, D. L. Evans, C. B. Nemeroff //Arch. Gen. Psychiatry. 1998. Vol. 55. P. 580592.
107. Koob G. F. Corticotropin-releasing factor, norepinephrine and stress / G.F.Koob // Biol. Psychiatry. 1999. Vol. 46. P. 11671180.
108. Loss of glucocorticoid fast feedback in depression / E.A.Young, R.F.Haskett, V. Murphy-Weinberg [et al.] // Arch. Gen. Psychiatry. 1991. Vol. 48. P. 693699.
109.