СІМЕЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ : СЕМЕЙНЫЕ ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ МАТЕРИНСКОЙ СФЕРЫ У ЖЕНЩИН С УГРОЗОЙ ПРЕРЫВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ



  • Название:
  • СІМЕЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ
  • Альтернативное название:
  • СЕМЕЙНЫЕ ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ МАТЕРИНСКОЙ СФЕРЫ У ЖЕНЩИН С УГРОЗОЙ ПРЕРЫВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 264
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка




    На правах рукопису



    МАЛЬОВАНА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА


    УДК 159.9:61




    СІМЕЙНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ
    У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ






    Спеціальність 19.00.04-медична психологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук





    Науковий керівник
    Грабська Ірина Адамівна,
    кандидат психологічних наук, доцент





    Київ-2006











    ЗМІСТ




    ВСТУП...........................................................................................................................

    Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ВАГІТНОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ....................
    1.1. Невиношування вагітності як соціальна проблема........................................
    1.1.1. Репродуктивне здоров’я, демографічний стан в Україні та невиношування..........................................................................................
    1.1.2. Фізіологічні та психологічні наслідки невиношування
    вагітності...................................................................................................
    1.1.3. Фізіологічні передумови невиношування вагітності...................
    1.1.4. Соціально-психологічні передумови невиношування
    вагітності...................................................................................................
    1.1.5. Стрес як причина ускладнень вагітності та його психологічні передумови.................................................................................................
    1.1.6. Висновки..........................................................................................
    1.2. Вагітність як етап формування материнської сфери жінки..........................
    1.2.1. Напрямки вивчення материнства та вагітності в психології......
    1.2.2. Материнська сфера: детермінанти, етапи її розвитку в онтогенезі та структура.............................................................................
    1.2.3. Перша вагітність як життєва криза................................................
    1.2.4. Динаміка психологічних станів під час вагітності.......................
    1.2.5. Висновки..........................................................................................
    1.3. Особливості формування материнської сфери у жінок з ускладненою вагітністю..................................................................................................................
    1.3.1. Фактори ризику адаптації до вагітності........................................
    1.3.2. Материнська сфера при ускладненій вагітності: сімейні фактори онтогенетичного розвитку.........................................................
    1.3.3. Фактори формування материнської сфери під час вагітності.....
    1.3.4. Роль значущих інших під час вагітності......................................
    1.3.5. Формування у вагітної образу себе як матері: сімейні
    чинники.....................................................................................................
    1.3.6. Образ тіла як психосоматичний феномен: структура та передумови формування...........................................................................
    1.3.7. Межі образу тіла під час вагітності...............................................
    1.3.8. Ставлення до зовнішності під час вагітності................................
    1.3.9.Висновки............................................................................................
    1.4. Висновки............................................................................................................

    Розділ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ..........................................................................................
    2.1. Мета і завдання дослідження...........................................................................
    2.2. Характеристика виборки..
    2.3. Діагностичний комплекс..

    Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ЗНАЧУЩИХ ІНШИХ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ: СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ХАРАКТЕР ВПЛИВУ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ........................................................................................
    3.1. Значущість та функції фігур оточення під час вагітності.............................
    3.1.1. Опис даних........................................................................................
    3.1.2. Аналіз результатів............................................................................
    3.1.3. Висновки...........................................................................................
    3.2. Діадні відносини вагітних з чоловіком: детермінанти формування та їхній вплив на перебіг вагітності............................................................................
    3.2.1. Вплив відносин з чоловіком на перебіг вагітності.......................
    3.2.2. Модель батьківських відносин у вагітних.....................................
    3.2.3. Вплив батьківських відносин на відносини вагітних з
    чоловіком....................................................................................................
    3.2.4. Аналіз результатів щодо діадних відносин вагітних з
    чоловіком....................................................................................................
    3.2.5. Висновки...........................................................................................
    3.3. Роль значущих фігур у формуванні прихильності до плода.
    3.3.1. Формування пренатальної прихильності та образу плода у вагітних...
    3.3.2. Складові формування пренатальної прихильності...
    3.3.3. Обговорення результатів щодо ролі значущих фігур у формуванні прихильності до плода..
    3.3.4. Висновки...
    3.4. Висновки............................................................................................................

    Розділ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ У ВАГІТНИХ....................................................................................................................
    4.1. Моделі успішної материнської та батьківської поведінки як фактор формування мотивації до материнства у вагітних................................................
    4.2. Формування материнського образу у вагітних..
    4.3. Узагальнення результатів щодо формування материнського образу у вагітних......................................................................................................................
    4.4. Настанови щодо сімейної ролі та батьківсько-дитячих відносин у вагітних......................................................................................................................
    4.5. Формування у вагітних настанов щодо сімейного життя: аналіз результатів.................................................................................................................
    4.6. Висновки............................................................................................................

    Розділ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАЗУ ТІЛА ЖІНКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ........
    5.1. Ставлення до власного тіла у вагітних............................................................
    5.2. Аналіз результатів щодо ставлення вагітних до власної зовнішності.........
    5.3. Межі образу тіла під час вагітності.................................................................
    5.4. Аналіз результатів щодо меж образу тіла у вагітних....................................
    5.5. Висновки............................................................................................................

    Розділ 6. ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ................................................

    ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ................................................................................

    ВИСНОВКИ..................................................................................................................

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................

    ДОДАТКИ.....................................................................................................................







    ВСТУП

    Репродуктивне здоров’я є важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, важливою передумовою формування її демографічного, а отже й соціально-економічного потенціалу. Проблема збереження репродуктивного здоров’я в Україні надто актуальна вже протягом кількох десятиліть, і невиношування вагітності є його важливим показником. Ми спостерігаємо справді екстраординарний феномен демографічної історії України: в мирний час у нас відбуваються процеси, характерні для відносно короткочасних періодів таких соціально-економічних катаклізмів, як світові або громадянські війни. Сучасний рівень дітородної активності населення найнижчий за весь період повоєнної історії України [52]. За останні 10 років невиношування вагітності в Україні почастішало майже в 2 рази [34], і сьогодні Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи. Різні автори наводять різну статистику частоти спонтанних абортів від загальної кількості вагітностей від 12-13% [34], 15-20% [54, 63], до 25-35% [35, 41]. Комітет експертів ВООЗ надає дані, у відповідності з якими частота невиношування має тенденцію до збільшення [63]. В таких умовах значення репродуктивного здоров’я значно зростає.
    Загроза невиношування вагітності, крім впливу на рівень народжуваності, має також безліч інших негативних наслідків. Вона впливає на ускладенння подальшого перебігу вагітності та підвищує вірогідність виникнення пізнього гестозу та передчасних пологів [71]. Внаслідок загрози переривання вагітності відбуваються порушення в стані та розвитку плода та новонародженого: асфіксія новонароджених, підвищена мертвонароджуваність, перинатальна смертність, післяпологова затримка в фізичному та психічному розвитку (Ананіч Л.В., 1970, 1971; Кошелева Н.Г., 1971; Norska, Kubicka, 1966; Wilkerson et al., 1966; Kliment et al., 1976). З психологічної точки зору, крім довготривалих емоційних наслідків невиношування та затримки розвитку материнської ідентичності, існує загроза виникнення порочного кола, коли стрес стає причиною невиношування наступних вагітностей [41, 156, 164, 198, 231].
    Таким чином, беручи до уваги сучасний демографічний стан України та фізіологічні та психологічні наслідки загрози невиношування для матері і дитини, можна очікувати, що виявлення та усунення її причин може суттєво покращити репродуктивне здоров’я нації.
    Актуальність теми
    В останні часи збільшився інтерес науковців до психологічних особливостей жінок з репродуктивною патологією. Активно накопичується емпіричний матеріал стосовно психологічних особливостей жінок, що страждають на безпліддя, мають порушення фізіологічного перебігу вагітності та екстрагенітальну патологію. Одним з ускладнень вагітності, яке підвищує ризик невиношування, є токсикоз, або гестоз вагітних. На сучасному етапі в рамках медицини ще немає пояснення механізмів його виникнення. Джерел та досліджень, присвячених ускладненням вагітності, що виникають при відсутності фізіологічних причин, ще недостатньо.
    На даному науковому етапі в психології материнства порушення репродуктивної функції жінки пов’язується з неадекватним формуванням материнської сфери. Материнська сфера розглядається Г.Г.Філіповою з точки зору еволюційно-системного підходу як варіант батьківської сфери поведінки (як складової частини репродуктивної сфери), структура і зміст якої обумовлює материнські функції жінки, що проявляються в емоційних реакціях на дитину, виконанні операцій по піклуванню за нею та спілкуванні з нею (Філіпова Г.Г., 1999). Системоутворюючою для материнської сфери розглядається потреба в контакті з об’єктом, носієм гештальта дитинства, і кінцевою метою та критерієм формування материнської сфери є рівень прихильності до дитини.
    Розвиток потреби в материнстві проаналізовано в рамках психоаналітичного та культурно-історичного підходу. Психологічна готовність до материнства вивчається як частина особистісної сфери жінки. Материнство вивчається з точки зору задоволеності жінки власною материнською роллю, як стадія особистісної та статевої ідентифікації [22, 23, 229]. З точки зору онтогенетичної концепції материнства (Філіпова Г.Г., 1999, 2001, 2002), однією з найважливіших фаз розвитку жінки як матері вважається вагітність. Вона трактується як період життя, сензитивний до загострень психологічних проблем та такий, що потребує психологічної підтримки [9, 174, 229]. Вагітність також розглядається як підготовча фаза в розвитку взаємної прихильності матері та дитини, досліджуються закономірності формування образу дитини у самосвідомості вагітної [9, 20, 145]. Перша вагітність вважається особливо стресовою внаслідок завершення незалежного існування жінки та початку незворотних” материнсько-дитячих відносин [105, 133, 153, 207, 229, 234]. В рамках дослідження формування материнської сфери вивчаються онтогенетичні аспекти її розвитку, проблеми девіантного материнства. Таким чином, наукові здобутки в галузі пренатальної психології та психології материнства є значними, але генез, механізми, сутність та динаміка процесів феномену материнства описані недостатньо систематично. Також бракує єдиного наукового термінологічного апарату, визначення понять та феноменів.
    В рамках вивчення патології репродуктивної сфери виділяються фактори ризику, серед яких - психологічні особливості жінки, які відображають несформованість певних особистісних якостей (особистісна незрілість, дезадаптивність, неконструктивні способи вирішення внутрішнього конфлікту) та певних елементів материнської сфери (незрілість, суперечливість мотивації материнства) [55, 122, 136]. Сам перебіг вагітності має великі ресурси для розвитку материнської сфери. Виділяються фактори, що можуть суттєво вплинути на цей процес. Це стосунки зі значущими іншими та їхня підтримка [61, 185, 186, 199, 219, 221, 226, 250, 253, 254], динаміка формування образу себе як матері [61, 105, 122, 136, 186, 243, 252] та прийняття образу тіла [99, 170, 177, 184, 209, 223, 235]. Несформовані особистісні якості, невирішені особистісні конфлікти та недорозвинені елементи материнської сфери можуть завадити вирішенню вагітною певних особистісних завдань вагітності та суттєво вплинути на якість подальшого розвитку материнської сфери. Отже, важливим є питання передумов формування таких особистісних якостей. В науковій літературі досить розповсюджена ідея про сімейні фактори як чинник формування батьківської поведінки [22, 32, 61]. В роботі ці фактори розглянуто в рамках психоаналітичного та сімейного системного підходів. Використані наукові здобутки теорії об’єктних відносин (Lewine L., Tuber S.B., Slade A. et al., 1991) та теорії прихильності (Боулбі Дж., 2003; Bartholomew K., 1997; Birtchell J., 1997; Priel B., Besser A., 1999, 2000, 2001). Вивчається вплив раннього досвіду інтеракцій з матір’ю, стилю батьківського виховання та сімейних патернів поведінки на формування особистості жінки [31, 105, 122, 136, 143, 159, 182, 189, 196, 228, 232, 243, 252].
    Однак ще немає системної пояснюючої моделі виникнення загрози невиношування. Таким чином, на етапі накопичення даних стосовно психологічних особливостей жінок із загрозою переривання вагітності важливі нові наукові факти, моделі інтерпретацій генезу цих особливостей та спроби систематизації накопичених та отриманих даних стосовно проблеми невиношування вагітності. Традиційно досліджуються сімейні умови формування материнської поведінки жінки, але літературі ці фактори не систематизовані, панує монокаузальний підхід до розуміння причин патології. Тому особливо важливим є створення пояснюючої моделі сімейного впливу на виникнення загрози переривання вагітності.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дисертацію виконано в рамках науково-дослідницької програми Психодіагностика особистості” кафедри медичної психології та психодіагностики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ця програма присвячена проблемам психології здоров’я, діагностики індивідуальних відмінностей та психологічного консультування осіб, що мають психологічні проблеми.
    Мета і завдання дослідження
    Об’єктом дисертаційного дослідження є особливості формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності.
    Предметом дослідження є сімейні фактори формування материнської сфери під час вагітності у жінок із загрозою переривання вагітності.
    Мета дослідження полягає у визначенні характеру впливу сімейних факторів на особливості формування материнської сфери під час вагітності та розробці відповідних профілактичних і психокорекційних програм.
    Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
    · Провести теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування першої вагітності.
    · Дослідити систему взаємовідносин вагітних із зіначущими іншими, сімейні передумови цих взаємовідносин та роль значущих інших у формуванні у майбутньої матері прихильності до плоду.
    · Виявити закономірності формування материнського образу та настанов щодо сімейного життя у жінок із загрозою переривання вагітності, сімейні передумови їх формування та вплив на ставлення жінки до дитини.
    · Розкрити особливості образу тіла і динаміку ставлення до власної зовнішності у жінок із загрозою переривання вагітності та їхній вплив на прихильність жінки до плоду.
    · Розробити серію профілактичних та психокорекційних заходів, спрямованих на адекватний розвиток материнської сфери у жінок та психологічну допомогу жінкам із загрозою переривання вагітності.
    Теоретико-методологічна основа дослідження
    Теоретико-методологічну основу дослідження складають культурно-історичний (Виготський Л.С., Кон І.С., Мід М.) та психоаналітичний (Фрейд З., Дейч Х., Пайнз Д.) підходи. В роботі використані концепція системного сімейного підходу (Боуен М.), онтологічна концепція материнства (Філіпова Г.Г.), теорія об’єктних відносин (Віннікотт Д.В.) та теорія прихильності (Боулбі Дж., Ейнсворт М., Bartholomew K.).
    Для виконання завдань було використано комплекс наступних методів. Так, в теоретичній частині ми використовували аналіз, узагальнення та синтез існуючих наукових поглядів на проблему медичних, соціальних та психологічних детермінант загрози переривання першої вагітності, значення розвитку материнської сфери в цьому процесі та сімейних передумов її формування.
    В емпіричній частині було застосовано комплекс діагностичних методик. З метою зменшення ефекту соціальної бажаності при формуванні пакету методик було надано перевагу проективним методикам: методиці семантичного диференціалу (Петренко В.Ф.), методиці Hand-Test (Вагнер Е., Піотровський З., Брайклін Б., 1962; адаптація Курбатової Т.Н.) та методиці визначення меж образу тіла (Fisher S., Cleveland S.E., 1968). Спеціально розроблена анкета та методика PARi Е.Шеффер і Р.Белла (адаптація Нещерет Т.В.) підпадали під свідомий контроль досліджуваних.
    Для статистичної обробки даних застосовувалися такі методи: тест Колмогорова-Смірнова для перевірки форми розподілу, тест Ст’юдента для незалежних вибірок, U-тест за методом Манна та Уїтні для незалежних вибірок, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона та Спірмана).
    Вибірка досліджуваних загалом становила 62 особи. Контрольна група - жінки, вагітність яких була нормальною (фізіологічною) і протікала без ускладнень, складала 30 осіб. Експериментальна група жінки, вагітність яких протікала з ускладненням, та які мали ризик переривання вагітності, складала 32 особи. 90,6% жінок із загрозою переривання вагітності не мали ясно виражених причин загрози або виникнення гестозу.
    Групи були узгоджені з точки зору віку, освіти, соціальних та матеріально-побутових умов, акушерсько-гінекологічного анамнезу та наявності екстрагенітальної патології.
    Наукова новизна одержаних результатів
    В дисертаційній роботі вперше досліджено психологічні особливості жінок із загрозою переривання вагітності, які заважають адекватному формуванню материнської сфери під час вагітності. Вперше показано, як ці особливості перешкоджають успішному виконанню особистісних завдань вагітності. Розширено та поглиблено наукові знання про вплив сімейних факторів на формування материнської сфери жінки. Показано, що сімейні фактори функціонують як система, і їхній вплив на жінку також є системним. Розроблено теоретичну модель профілактичної та психотерапевтичної роботи з жінками, націленої на адекватне формування у них материнської сфери. Запропонована детальна психокорекційна програма для жінок із загрозою невиношування вагітності.
    Надійність та вірогідність одержаних результатів
    Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечувалася відповідністю завдань емпіричного дослідження теоретичним положеням; відповідністю обраних методів психологічної діагностики предметові та завданням дослідження; валідністю та надійністю застосованих методик; збіжністю результатів якісного та кількісного аналізу даних.
    Практичне значення одержаних результатів
    Отримані в результаті дослідження дані полегшують розуміння детермінант неадекватного формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності та дозволяють випрацювати адекватні цілі профілактичної та психокорекційної роботи.
    Профілактична робота може значно зменшити ризик виникнення патологій репродуктивної сфери, і важливо, щоб вона починала проводитися ще в підлітковому віці. Метою такої роботи є сприяння розвитку материнської сфери у школярів старших класів. Автором запропонована програма Психологія материнства”, яка може бути реалізована в рамках шкільного курсу Сімейне виховання” або Психологія”. Її мета розвинути у школярів усвідомлене та відповідальне ставлення до материнства, вбудувати материнство в систему цінностей, викласти основні принципи ефективної материнсько-дитячої взаємодії.
    Результати дослідження можуть бути використані як теоретична основа для розробки психокорекційних програм для жінок, які готуються до зачаття, та жінок, які переживають загрозу невиношування під час вагітності. Автором запропонована психотерапевтична програма Клуб успішних мам”, яка заснована на знаннях психологічних особливостей жінок із загрозою переривання вагітності та дозволяє цільовим чином проробити внутрішні проблеми, які могли б вплинути на перебіг вагітності. Також в рамках дисертації запропонована детальна програма психологічної допомоги жінкам, які переживають загрозу переривання вагітності або загрозу передчасних пологів. Мета програми «Він буде жити» - емоційна підтримка вагітних, набуття ними психологічних ресурсів для успішного виношування вагітності та більш якісного формування материнської сфери. Вона включає опис особливостей триместру, на якому трапляється загроза невиношування, відповідні цілі психологічної роботи, рекомендації стосовно форми занять та план занять.
    Отримані дані можуть бути використані при розробці навчально-освітніх програм для працівників соціальних та медичних закладів, що контактують з вагітними жінками та обслуговують їх, а також для просвітницької роботи з населенням через засоби масової інформації.
    Апробація результатів дослідження
    Результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Київ, 2002р.), VII Міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2004) та Науковій конференції студентів та аспірантів (Київ, 2005).
    Публікації
    Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 6 одноосібних публікаціях автора, серед яких 4 статті у фахових виданнях та наукових збірках, затверджених ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації
    Дисертація складається з вступу, шести розділів, обговорення результатів, висновків, списку використаних джерел та десяти додатків. Робота містить 217 сторінок друкованого тексту, 34 таблиці та 12 малюнків. Бібліографія складається з 256 джерел, з них 110 іноземними мовами.
    Автор висловлює подяку:

    Зав. відд. оздоровлення вагітних жінок санаторію Жовтень” Тофан Наталі Іванівні, гол. лікарю пологового будинку №3 Бойченко Людмилі Миколаївні, гол. лікарю Центральної Районної Поліклініки Дніпровського району Седченко Ірині Володимирівні, зав. відд. жіночої консультації Центральної Районної Поліклініки Дніпровського району Слободяник Лілії Йосипівні.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати його висновки.
    1. Аналіз детермінант загрози невиношування першої вагітності виявив, що порушення репродуктивної функції жінки пов’язані з неадекватним формуванням її материнської сфери, що проявляється в порушенні прихильності до плоду. Факторами формування материнської сфери під час вагітності є стосунки із значущими іншими та їхня підтримка, динаміка формування у вагітної образу себе як матері та прийняття образу свого тіла.
    2. Батьківська сімейна система жінок із загрозою переривання вагітності характеризується тим, що межі підструктур в ній розмиті та існують ознаки триангульованості. Характеристики батьківської сімейної системи переносяться вагітними у власну подружню сімейну систему та посилюються.
    3. Оскільки жінки із загрозою переривання вагітності емоційно залежать від батьків, у їхньому сімейному житті відбувається подружній розкол, спостерігається погіршення відносин з чоловіком. Подружня сімейна система має розмиті зовнішні межі, батьки впливають на відносини вагітної з чоловіком та ставлення до дитини. У жінок формується суперечливе емоційне ставлення до плоду.
    4. Жінки із загрозою переривання вагітності мають труднощі у прийнятті ролі матері. У них формується суб’єкт-об’єктні відносини з майбутньою дитиною, ставлення до неї є маніпулятивним, з настановою на домінантну гіперпротекцію та емоційну холодність.
    5. У жінок із загрозою переривання вагітності порушено межі образу тіла, і плід під час вагітності ними психологічно відчужується. Зміни у зовнішності викликають надмірну тривогу, плід сприймається як загроза для зовнішності, що викликає негативне ставлення до вагітності та плоду.
    6. Вплив сімейних чинників на розвиток материнської сфери під час вагітності проявляється в тому, що жінки із загрозою переривання вагітності не можуть адекватно виконати особистісні завдання вагітності побудувати адекватні відносини зі значущими іншими, особливо з чоловіком, сформувати образ себе як матері, інтегрувати новий образ тіла. Це проявляється в якості їхньої материнської прихильності: для жінок із загрозою переривання вагітності дитина недостатньо значуща, виступає як об’єкт та викликає суперечливе емоційне ставлення.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абульханова-Славська К.А., Гордієнко Є.В. Представления личности об отношении к ней значимых других // Психологический журнал. 2001. - Т. 22, № 5. - С. 38-47.
    2. Абрамченко В.В. Психоматическое акушерство. - СПб.: СОТИС, 2001. - 311 с.
    3. Авдєєва Н.Н., Мєщєрякова С.Ю. Особенности психической активности ребенка первого года жизни // Мозг и поведение младенца / Под ред. О.С. Адрианова. - М.: Институт психологии РАН, 1993. С. 34-39.
    4. Акімова К.Б., Гарагуля І.С., Смірнов В.А., Банахевич Р.М., Дзюба Ю.Н. Психоличностные критерии прогноза развития позднего гестоза у беременных // Матеріали IV науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2000. - №2(70). С. 24-26.
    5. Антоненко І.В., Нізова Н.М. Незапланована вагітність як фактор акушерських ускладнень // Одеський медичний журнал. 2002. - №2(70). С. 73-74.
    6. Астахов В.М. Медико-соціальні аспекти та фактори ризику розвитку психоемоційного напруження у вагітних різних регіонів України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - № 2. С. 85-89.
    7. Айламазян Е.К. Акушерство: Учебник для мед. вузов. - СПб.: Специальная литература, 1998. 496 с.
    8. Баженова О.В. Диагностика психического развития детей первого года жизни. М.: Наука, 1986. - 90 с.
    9. Баженова О.В., Баз Л.Л., Копил О.А. Готовность к материнству: выделение факторов, условий психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. - 1993. - № 4. C. 35-42
    10. Батуєв А.С. Психофизиологическая природа доминанты материнства. // Психология сегодня. Ежегодник Рос. психол. об-ва. 1996. - Т. 2, вып. 4. С. 56-63.
    11. Батуєв А.С. Возникновение психики в дородовой период: краткий обзор современных исследований // Психологический журнал. 2000. Т. 21, №6. - С. 51-56.
    12. Бергум В. Моральный опыт беременности и материнства // Человек. - 2000. - № 2. - С.16-27.
    13. Бєлов В.М. Організм та особистість. Діагностика та керування. Львів, 1998. - 250с.
    14. Боровікова Н.В. Психологические аспекты трансформации Я-концепции беременной женщины // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сб. материалов конференции. СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. С. 7-11.
    15. Боулбі Дж. Привязанность: Пер. з англ. / Общ. ред. и вступ. статья Г.В. Бурменской. М.: Гардарики, 2003. 477с.
    16. Брехман Г.І. Перинатальная психология: открывающиеся возможности // Перинатальная психология и медицина: Сб. материалов конференции. СПб.: Международный институт психологии и управления, 2003. - С. 7.
    17. Брусіловський А.І. Жизнь до рождения. М.: Педагогика, 1984. - 190 с.
    18. Брутман В.І. Психологические феномены, возникающие в связи с нежеланной беременностью // Психология сегодня. Ежегодник Рос. психол. об-ва. 1996. - Т. 2, вып. 4. С. 32-37.
    19. Брутман В.І., Варга А.Я., Радіонова М.С. Особенности семейного воспитания и личностные характеристики женщин, бросающих своих детей // Психология сегодня. Ежегодник Рос. психол. об-ва. 1996. - Т. 2, вып. 4. С. 45-50.
    20. Брутман В.І., Варга А.Я., Хамітова І.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психологический журнал. 2000. Т. 21, №2. - С. 79-87.
    21. Брутман В.І., Варга А.Я., Хамітова І.Ю. Предпосылки девиантного материнского поведения // Психологический журнал. 2000. Т.21, №2.- С. 79-87.
    22. Брутман В.І., Панкратова М.С., Єніколопов С.Н., Некоторые результаты обследования женщин, отказывающихся от своих новорожденных детей // Вопросы психологии. - 1994. - № 5. С. 31-37.
    23. Брутман В.І., Радіонова М.С. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности // Вопросы психологии. - 1997. - №7. - С. 38-47.
    24. Брутман В.І., Філіпова Г.Г., Хамітова І.Ю. Методики изучения психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопросы психологии. - 2002. - N 3. - С. 110-118.
    25. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршаха). К.: Вища школа, 1979. 176 с.
    26. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоров’я, 1989. 168 с.
    27. Бурлачук Л.Ф., Грабська І.А., Кочарян О.С. Основы психотерапии. - К.: Ника-Центр, 2001. 320 с.
    28. Бурлачук Л.Ф., Кочарян О.С., Жидко М.Е. Психотерапия: учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2003. - 472 с.
    29. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
    30. Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. - СПб.: ООО ДиаСофтЮП”, 2002. - 608 с.
    31. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. - СПб.: Речь, 2001. 144 с.
    32. Васільєва В.В., Орлов В.І., Сагамонова К.Ю., Черносітов А.В. Психологические особенности женщин с бесплодием // Вопросы психологии. - 2003. - № 6. С. 93-98.
    33. Васільєва О.С., Могилевська Є.В. Групповая работа с беременными женщинами: социально-психологический аспект // Психологический журнал. 2001. Т. 22, №1. - С. 82-89.
    34. Венцківський Б.М. Грош-цена доктору, который перестает сомневаться // Здоров’я України. 2004. - № 4. С. 29.
    35. Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Бєлов О.О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипічного та психологічного статусу вагітної // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №6. С. 70-72.
    36. Виготський Л.С. Собр. соч.: в 6-ти т. / Педагогика. - М., 1984. - Т. 4 Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. 432 с.
    37. Вовк І.Б. Медико-соціальні проблеми планування сім’ї та шляхи їх вирішення // Медико-социальные проблемы семьи. 1997. Т. 2, №1. С. 7-9.
    38. Волков В.Г., Садкова Ю.С., Шабаліна Н.В. Индивидуально-психологические особенности беременных с угрозой выкидыша // Актуальные вопросы трансфуз. и клин. медицины: Материалы научно-практической конф. Кировского НИИ гематологии и переливания крови по итогам работы в 1994г. К.: Киров. НИИ гематологии и переливания крови, 1995. С. 56-61.
    39. Воронін К.В., Акімова К.Б., Рогачевський О.П. Психоособистісна характеристика у жінок у окремі критичні періоди життя // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - № 1(6). С. 47-55.
    40. Газарова Е.Є. Психология телесности. М.: Институт общегуманитарных исследований, 2002. 156 с.
    41. Гінзбург В.Г. Психоэмоциональное состояние беременных с привычным невынашиванием // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 68-71.
    42. Горго Ю.П. Вплив природних факторів на психофізіологічні характеристики людини // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - №4. - С.124-138.
    43. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. посіб. К.: МАУП, 1999. 123 с.
    44. Грабська І.А. Вивчення образу тіла в контексті психосоматичної проблеми // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К.: ГНОЗІС, 2002. - Т. IV, ч. 5. С. 76-80.
    45. Гроф С. Перинатальные матрицы влияния, формирующие человеческое сознание // Психология и психоанализ беременности. / Ред. Райгородський Д.Я. С.: БАХРАХ-М, 2003. С. 392-448.
    46. Ейдеміллер Е.Г., Юстицький В.В. Семейная психотерапия. Л.: Медициа, 1989. 192 с.
    47. Еріксон Е.Г. Детство и общество: Пер. с англ. 2-е изд. СПб.: Университет. книга, 1996. 592 с.
    48. Єгоров О.О. Особливості психоемоційних порушень у жінок з невиношуванням вагітності, які страждають на гіпертонічну хворобу // Український вісник психоневрології. 2003. Т. 11, вип. 2(35). С.15-16.
    49. Дорожевець А.Н., Соколова Є.Т. Исследование образа физического Я: некоторые результаты и размышления // Телесность человека: междисциплинарные исследования. - М.: Наука, 1991. - С.67-70.
    50. Жабченко І.А. Найближчі та віддалені наслідки вагітності й пологів для практично здорових жінок та їхніх дітей // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №4(9). С. 38-40.
    51. Жаркіх А.В, Барковський Д.Е. Профилактика осложнений беременности и родов в условиях крупного промышленного центра // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №1(6). С. 34-40.
    52. Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд). К.: Інститут економіки, 2001. 68 с.
    53. Життєві кризи особистості: У 2-х ч. / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова. К.: ІЗМН, 1998. Ч.1. 356 с.; Ч. 2. 568 с.
    54. Жук С.І., Гнатишин М.С., Бєлов О.О., Хошата О.М. Індивідуальне прогнозування невиношування вагітності у жінок з різними клініко-біологічними та соціальними характеристиками (методичні рекомендації). - В.: Міністерство охорони здоров’я України, 2000. 15 с.
    55. Журавльов А.Л. Психологические факторы физического и психического здоровья человека (по материалам исследований ИП РАН) // Психологический журнал. 2004. Т. 25, №3. С.107-117.
    56. Забозлаєва І.В., Козлова М.А., Чернишева Л.В. Влияние психотравмирующих ситуаций во время беременности на дальнейшее развитие ребенка // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сб. материалов конференции. СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. С. 20-21.
    57. Запорожан В.М., Міщенко В.П. Антропогенно залежні стани в акушерстві та перинатології. О.: Одеський державний медичний університет, 2001. 156 с.
    58. Заусенко І.В. Исследование взаимосвязи между принятием матерью себя и своего ребенка // Пасха. Екатеринбург. - 1999. - № 1-2. - С.50-56.
    59. Захаров А.І. Ребенок до рождения. СПб.: Питер, 1998. 120 с.
    60. Зелінська Т.Т. Психологія материнської амбівалентності // Психологія і суспільство. - 2002. - №1. - С. 18-27.
    61. Ісеніна Е.І. Предпосылки качеств матери у беременных женщин (III триместр) // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сб. материалов конференции. СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. С. 16-20.
    62. Качаліна Т.С., Третякова Є.В., Стельнікова О.М. Психологическая и физическая подготовка беременных к родам. Н.: Медицина, 2001. 74 с.
    63. Коломійцева А.Г., Жабченко І.А. До питання про збереження здоров’я вагітної жінки та безпечне материнство // Перинатологія та педіатрія. 2000. - №4. С. 3-4.
    64. Колпакова М.Ю. Роль диалога в выявлении и разрешении нравственного конфликта у матерей, отказывающихся от новорожденного // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 6. С. 81-87.
    65. Кон І.С. Ребенок и общество (Историко-этногр. перспектива). М.: Наука, 1988, 270 с.
    66. Корнєв А.Н. О взаимосвязи развития речи в раннем возрасте с эмоциональным поведением матери // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сборник материалов конференции по перинатальной психологии. - СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. С. 32-33.
    67. Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. К.: ІНКОС, 2002. 272 с.
    68. Кочарян О.С. Личность и половая роль: Симптомокомплекс маскулинности/фемининности в норме и патологии. Х.: Основа, 1996. 127 с.
    69. Кочарян О.С. Проведение психологического семейного консультирования. Учебно-методические материалы по психологии семейных отношений.- Х.: ХГУ, 1990. - 26 с.
    70. Кочарян Г.С., Кочарян О.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. - М.: Медицина, 1994. - 224 с.
    71. Кошелева Н.Г. Профилактика перинатальной заболеваемости и смертности. М.: Медицина, 1979. 144 с.
    72. Крайніков Е.В. Феномен прихильності: Історія досліджень і сучасні розробки// Практична психологія і соціальна робота. 2004. - №7. - C.3034.
    73. Крайніков Е.В. Психологія розвитку: Словник-довідник. К.: Арістей, 2004.- 260с.
    74. Курбатова Т.Н., Муляр О.І. Проективный метод исследования личности Hand-Test” (руководство по использованию). - СПб.: ИМАТОН, 1995. 42 с.
    75. Лаврова О.В. Отраженная” телесность как особая ментальная форма тела: психотерапевтический подход // Вестн. Моск. Ун-та. Сер 14. Психология. - 1999. - № 3. - С. 76-83.
    76. Лєбойе Ф. За рождение без насилия. - М.: Знание, 1988. - 32 с.
    77. Лєонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. - М.: Изд-во МГУ, 1965. 584 с.
    78. Лісіна М.І. Проблемы онтогенеза общения. - М.: Педагогика, 1986. 144 с.
    79. Лісіцина Н.В. Пренатальная диагностика состояния плода у беременных с поздним гестозом // Др. Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології Плід як частина родини”. Х.: КОНСТАНТА, 2000. С. 175-176.
    80. Ложкін Г.В. Психология здоровья личности. Д.: ДИУ, 2003. 226 с.
    81. Ложкін Г.В., Рождественський А.Ю. Феномен телесности в Я-структуре старшеклассников и содержании их жизненных проектов // Психологический журнал. 2004. Т. 25, № 2. - С. 27-33.
    82. Мак-Нілі Д. Прикосновение. Глубинная психология и телесная терапия: Пер. с англ. - М.: Институт Общегуманитарных исследований, 1999. 144 с.
    83. Максименко С.Д. Загальна психологія. Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 272 с.
    84. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. Навч. посіб. К.: Наукова думка, 1998. 218 с.
    85. Малкіна-Пих І.Г. Психосоматика: Новейший справочник. - М.: Эксмо, 2003. 928 с.
    86. Мальована Ю.М. Вагітність: динаміка психологічного стану жінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К.: ГНОЗІС, 2002. - Т. ІV, ч. 5. С. 156-160.
    87. Мальована Ю.М. Вагітність як кризова точка пошуку жіночої ідентичності // Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. К.: Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, 2002. Ч. ІІ. - С. 191-195.
    88. Мальована Ю.М. Материнство та вагітність в психоаналітичній перспективі // Актуальні проблеми психології. Том І.: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2004. Вип. 12. С. 84-88.
    89. Мальована Ю.М. Межі тіла у вагітних жінок // Актуальні проблеми психології. Том І.: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2004. Вип. 13. С. 50-53.
    90. Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування Я-концепції та батьківських установок у жінок зі здоровою та ускладненою вагітністю // Вісник Харківського університету. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету, 2004. - № 617. С. 140-146.
    91. Мальована Ю.М. Психологічні межі тіла у вагітних жінок // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези VII Всеукраїнської конференції молодих науковців. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2005. С. 111-115.
    92. Мєщєрякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000. - № 5. - С. 18-28.
    93. Мід М. Культура и мир детства. Избр. Произведения: Пер. с англ. М.: Наука, 1988. 429 с.
    94. Мінюрова С.А., Тетерлева Е.А. Диалогический подход к анализу смыслового переживания материнства // Вопросы психологии. 2003. - №4. С. 63-75.
    95. Могілевкіна І.О. Непланована вагітність: частота, особливості перебігу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - № 1. С. 111-113.
    96. Могілевкіна І.О., Донченко Л.І. Раннє прогнозування інтранатальної гіпоксії плода у разі непланованої вагітності // Одеський медичний журнал. 2002. - №2(70). С. 13-15.
    97. Мурашко О.О. Перинатальная психология // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. - №1(17). С. 27-31.
    98. Мухамедрахімов Р.Ж. Формы взаимодействия матери и младенца // Вопросы психологии. 1994. - № 6. - С. 16-25.
    99. Нартова-Бочавер С.К. Понятие психологическое пространство личности”: обоснование и прикладное значение // Психологический журнал. 2003. Т. 24, №6. С. 27-36.
    100. Науменко Е.В., Попова Н.К. Онтогенетические и генетико-эволюционные аспекты нейроэндокринной регуляции стресса. М.: Наука, 1990. С. 57-60.
    101. Нікітін В.Н. Психология телесного сознания. - М.: Алетейа, 1998. 488 с.
    102. Ніколаєва В.В., Аріна Г.А. Клинико-психологические проблемы психологии телесности // Психологический журнал. 2003. Т. 24, №1. - С. 119-126.
    103. Ніколаєва В.В. Аріна Г.А. От традиционной психосоматики к психологии телесности // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. - 1996. - № 2. - С. 8-18.
    104. Основи практичної психології: Підручник / В.Г. Панок, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва, В.Р. Рибалка. К.: Либідь, 2003. 536 с.
    105. Пайнз Д. Бессознательное использование своего тела женщиной: психоаналитический подход. Пер. з англ. - СПб.: совместное издание Восточно-Европейского института психоанализа и Б.С.К., 1997. 195 с.
    106. Перинатальная психология в родовспоможении: Сб. материалов конференции. СПб.: Академия медико-социального управления, 1997. 50с.
    107. Перинатальная психология и медицина: Сборник материалов конференции по перинатальной психологии. СПб.: Международный институт психологии и управления, 2003. - 145с.
    108. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Издательство Московского университета, 1998. 208 с.
    109. Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: Сб. материалов конференции. СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. 58с.
    110. Пірогова В.І., Охабська І.Т. До проблеми безпечного материнства при передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. С. 504-505.
    111. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. / Ред. Райгородський Д.Я. С.: БАХРАХ, 1998. 672 с.
    112. Проскурняк О.П. Методи вивчення материнства в психології // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К.: ГНОЗІС, 2004. - Т. VІ, вип. 6. С. 261-265.
    113. Психологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти / М.І Алексєєва, П.А. Гончарук, Т.С. Кириленко та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. К.: Либідь, 2003. 560 с.
    114. Психология и психоанализ беременности. / Ред. Райгородський Д.Я. С.: БАХРАХ-М, 2003. 784 с.
    115. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
    116. Пуртов І.І. Влияние образа жизни беременных женщин на их заболеваемость // Гигиена и санитария. 1999. - № 5. С. 62-63.
    117. Пушкарьова Н.Л. Новейшие исследования по социологии, истории и этнологии материнства // Этнограф. обозрение. - 1999. - № 5. - С. 48-59.
    118. Развитие личности ребенка: Пер. с англ. М.: Пргресс, 1987. 272 с.
    119. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа: Пер. с англ. СПб.: Восточно-Европейский институт Психоанализа, 1995. 288 с.
    120. Римашевський Н.В., Волков А.Е., Труфан О.И. Целесообразность психотерапевтического воздействия при поздних гестозах // Немедикаментозные методы в психотерапии, акушерстве и генигологии. - М.: Медицина, 1987. - С. 86-89.
    121. Рудіна Л.М. Проблема психотерапии осложненной беременности в связи с феноменом увеличения темпа жизни” // Личность и общество: актуальные проблемы современной психологии: Матеріали міжнародної конференції. - К.: Толока, 2000. С. 111-116.
    122. Русалов В.М., Рудіна Л.М. Индивидуально-психологические особенности женщин с осложненной беременностью. // Психологический журнал. 2003. Т. 24, № 6. С. 16-27.
    123. Самоукіна Н.В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребенком // Вопросы психологии. - 2000. - № 3. - С.67-82.
    124. Саннікова О.П. Компонентный анализ эмоциональности // Вісник Харківського університету. 2002. - № 550. С. 214-219.
    125. Саннікова О.П. Феноменология личности. О.: СМИЛ, 2003. 256 с.
    126. Сахаров Е.А., Менделевич Д.М. Комплексная психотерапия предродовых психических травм у беременных // Актуальные вопросы меди цинского обеспечения пораженных на этапах медицинской эвакуации. Казань: Риго, 1989. - С. 62-65.
    127. Свободное тело. Хрестоматия по телесно-ориентированной психотерапии и психотехнике. / Ред. Баскаков В.Ю. М.: Институт Общегуманитарных исследований, 2001. 224 с.
    128. Сімрок В.В., Наталенко Д.В. Влияние качества жизни женщины на течение беременности и родов // Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 276-279.
    129. Скобло Г.В., Дубовик О.Ю. Система мать-дитя” в раннем возрасте как объект психопрофилактики // Социальная и клиническая психиатрия. 1992. - №2. C. 75-78.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины