Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх психокорекція та психопрофілактика : Причины, условия, механизмы формирования социальных фобий у подростков, их психокоррекция и психопрофилактика



  • Название:
  • Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх психокорекція та психопрофілактика
  • Альтернативное название:
  • Причины, условия, механизмы формирования социальных фобий у подростков, их психокоррекция и психопрофилактика
  • Кол-во страниц:
  • 182
  • ВУЗ:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

    На правах рукопису

    СТУКАН Людмила Вячеславівна

    УДК: 616,891.6:613.956

    Причини, умови, механізми формування соціальних фобій у підлітків, їх психокорекція та психопрофілактика


    19.00.04 медична психологія



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

    Науковий керівник
    доктор медичних наук,
    професор
    Пшук Наталія Григорівна


    Вінниця - 2006









    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень.....................................................................4
    Вступ..........................................................................................................5
    Розділ 1. Сучасні погляди на стан психічного здоров’я дітей та підлітків (огляд літератури)................................................................. 12
    1.1. Характеристика поширеності, клінічних особливостей та факторів ризику виникнення невротичних розладів серед дітей та підлітків....................................................................................................12
    1.2. Етіопатогенез розвитку невротичних фобій та місце соціальної фобії в загальній структурі невротичних розладів у дітей та підлітків....................................................................................................21
    1.3. Психотерапія, як основний метод профілактики та лікування невротичних розладів.............................................................................32
    Розділ - 2. Матеріал та методи дослідження.....................................42
    2.1. Характеристика об’єкту та матеріалу дослідження.............................................................................................42
    2.2. Методи дослідження.......................................................................47
    Розділ 3. Причини та механізми розвитку соціальних фобій у підлітків...................................................................................................54
    3.1. Соціально-демографічна характеристика підлітків із субклінічними проявами соціальних фобій..........................................55
    3.2. Особливості субклінічних проявів соціальних фобій у підлітків....................................................................................................60
    3.3. Індивідуально-психологічні особливості підлітків із субклінічними проявами соціальних фобій..........................................67
    3.4. Рівень тривожності підлітків із субклінічними проявами соціальних фобій.....................................................................................72
    3.5. Дослідження акцентуації характеру підлітків із субклінічними проявами соціальних фобій....................................................................77
    3.6. Рівень невротизації підлітків із субклінічними проявами соціальних фобій.....................................................................................81
    Розділ 4. Клініко-психопатологічні особливості невротичних фобічних розладів у підлітків та умови їх формування............................................................................................83
    4.1. Соціально-демографічна характеристика підлітків із невротичними фобічними розладами....................................................83
    4.2. Особливості клінічної картини соціальних фобій при невротичних розладах у підлітків..........................................................86
    4.3. Індивідуально-психологічні особливості хворих на невротичні фобічні розлади.....................................................................................105
    4.4. Дослідження тривожності обстежених підлітків.......................108
    4.5. Дослідження акцентуації характеру............................................111
    4.6. Рівень невротизації хворих.........................................................114
    Розділ 5. Система психокорекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків та оцінка її ефективності........................................................................................123
    5.1. Методи психокорекції та психопрофілактики............................123
    5.2. Оцінка ефективності системи психокорекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків.............................140
    Заключення..........................................................................................144
    Висновки...............................................................................................156
    Список використаних джерел..............................................................158
    Додатки..................................................................................................179










    ВСТУП

    Актуальність теми. Зміцнення психічного здоров’я, забезпечення гармонійного формування особистості дітей та підлітків, як найважливіша соціальна задача цивілізованого суспільства, є предметом вивчення представниками багатьох спеціальностей медицини, педагогіки, соціології, психології, оскільки, з одного боку, без створення умов для нормального психофізіологічного розвитку дитини неможливо розраховувати на виховання повноцінної та освіченої особистості, а з іншого невірне виховання, ігнорування законів вікової психології, призводить до деформованого дозрівання окремих психічних функцій та особистості в цілому [1-3]. Вплив несприятливих біологічних та соціально-економічних чинників, до темпу та глибини яких підлітки, що переживають нормативну біопсихосоціальну кризу, можуть бути особливо вразливі, підвищують ризик розвитку психічної патології, в першу чергу розладів граничного рівня (невротичних, психосоматичних, психо- та соціопатій тощо) [4-8].
    Діти та підлітки виходять на перше місце щодо розвитку нервово-психічної патології [1,2,4,9-18]. Саме вони, в першу чергу, страждають від несприятливої сімейної атмосфери (систематичні конфлікти, розлучення батьків, нервово-психічне або ж соціальне неблагополуччя батьків), від негативного впливу соціально-економічних та соціально-культурних факторів (незадовільні матеріально-побутові умови, зайнятість батьків, складний характер міжособистісних відносин, недостатні умови для повноцінного відпочинку) [16-18]. В популяції дітей та підлітків все частіше реєструються прояви шкільної дезадаптації, мають місце невротичні розлади, девіантна поведінка, алкоголізація та наркотизація [1,2,9,10,19]. Тактика авторитарної педагогіки, невідповідність методик та технологій навчання можливостям організму виділяються як шкільні фактори ризику розвитку порушень психічного здоров’я даної вікової групи [20]. Загальновідомо, що навчання в школі є стресовим фактором для більшості учнів, а критичні періоди вікового розвитку супроводжуються зниженням психологічної та фізіологічної резистентності організму, розладами адаптації [4].
    Невротичні розлади є найбільш поширеними в структурі нервово-психічної захворюваності серед дітей та підлітків. В 70-80 рр. 20 століття невротичні розлади виявлялись у 27-45% випадків від загальної кількості дітей та підлітків з нервово-психічною патологією [16]. В дослідженнях Е. А. Михайлової, Г. Н. Даниленко та Е. Г. Курінної [19] констатується наявність граничної психічної патології у 38,0% школярів, а у 58,0% реєструється психічна і соціальна дезадаптація на фоні преневротичних патерн-феноменів. Автори відмічають збільшення в три рази доклінічних форм невротичних розладів у дітей та підлітків та збільшення в 2,5 рази клінічно окреслених невротичних розладів за останні 10 років.
    Важливість вивчення невротичних розладів у підлітків обумовлена не тільки їх значною поширеністю, але головним чином тим, що без знання причин, умов та механізмів виникнення, їх клініки неможливо розробити адекватні профілактичні заходи [21]. Спектр клінічних форм невротичних розладів в підлітковому віці дуже широкий та різноманітний, але проблема їх вивчення ще остаточно не вирішена.
    Соціальна фобія посідає чільне місце серед невротичних розладів, які маніфестують в підлітковому віці. У всьому світі зацікавленість цією патологією значно виросла за останніх 10 років. Із захворювання яким майже нехтували, вона перетворилась в загальновизнаний тривожний розлад, який призводить до порушення соціального функціонування особистості. Хоча спочатку соціальну фобію вважали відносно рідким видом патології, зараз вважають, що в критичний період життя вона вражає кожного десятого [22].
    Внаслідок раннього початку і провокування відчуття страху в ситуаціях перевірки знань, критики або винесення судження з боку третіх осіб, соціальна фобія є особливо важким розладом для школярів. Школа - це приклад розвитку соціальної ситуації, можливо де у дітей з невротичними (фобічними) розладами виникає набагато більше труднощів в процесі навчання, ніж у здорових. Відомо, що виникнення негативних емоційних станів в процесі спілкування, складність у висловленні своєї думки, надмірна стриманість, невдала демонстрація своїх знань та вмінь, надмірне зосередження на собі, призводить до втрати віри у свої сили, втрачається довіра до інших людей. Це призводить до того, що людина стає не активним будівельником свого життя, яка в повному обсязі реалізує свій творчий потенціал, а пасивним учасником подій. Як наслідок, діти зі схильністю до формування соціально обумовлених страхів в майбутньому мають високий ступінь ризику розвитку соціальної дезадаптації, та в подальшому формування хвороби [22,23].
    Ранній дебют соціальної фобії являє собою особливо серйозну проблему через те, що захворювання впливає на найбільш «вразливий» вік, в якому формуються навички соціальної адаптації. Якщо дитина так і не опанує механізмами соціальної взаємодії, наслідки цього можуть сильно відобразитись на її дорослому житті. На жаль, у вітчизняній літературі не існує відомостей про причини, поширеність, наслідки та механізми формування соціальних фобій взагалі і у підлітків зокрема. Тому, вивчення особливостей, причин, умов формування та розвитку соціальної фобії, дає нам можливість на ранніх стадіях діагностувати хворобу, і розробити ефективну систему комплексної психопрофілактики.
    Крім того, система ефективної психопрофілактики допомагає вирішувати і певні економічні проблеми. Хоча факт гіподіагностики соціальної фобії дозволяє підозрювати, що страждаючі на неї особи в теперішній час не отримують належної медичної допомоги, вони все ж таки є причиною значної долі витрат у системі охорони здоров'я [22]. Велика поширеність коморбідних станів при соціальній фобії означає, що навіть якщо хворі не отримують лікування з приводу даного захворювання, вони лікуються від чогось іншого. Відповідно, частка витрат на охорону здоров'я страждаючих на соціальну фобію набагато перевищує останню для населення в цілому. Неадекватне лікування також збільшує витрати на хворих соціальною фобією, тому-що більшість із тих, кому все ж таки надається медична допомога, отримують лікування несвоєчасно [22-27].

    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри психіатрії, загальної та медичної психології Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) за темою „Наукове обґрунтування лікувальних заходів при афективно-вольових розладах, що виникають під впливом шкідливих екзогенних факторів” (№ державної реєстрації 0197U003347).Дисертант є співвиконавцем зазначеної науково-дослідної роботи.
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження на підставі дослідження причин, умов та механізмів формування соціальних фобій у підлітків розробити принципи їх комплексної психотерапевтичної корекції.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
    1. Вивчити поширеність соціальних фобій серед підлітків загальноосвітніх шкіл міста Вінниці.
    2. Встановити клініко-психопатологічні особливості невротичних фобій соціального змісту у підлітків.
    3. Дослідити особливості впливу психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних та індивідуально-психологічних чинників на формування соціальних фобій у осіб підліткового віку.
    4. Розробити патогенетично обґрунтовану систему психотерапевтичної корекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків.
    5. Впровадити та оцінити ефективність розробленої системи комплексної психотерапевтичної корекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл.

    Об'єкт дослідження - соціальні фобії у підлітків.
    Предмет дослідження соціально-психологічні та індивідуально-психологічні особливості підлітків із соціальними фобіями, клініко-психопатологічні особливості, психокорекція та психопрофілактика.
    Методи дослідження клініко-епідеміологічний, соціально-демографічний, психодіагностичний, клініко-психопатоло­гічний, статистичний.
    Клініко-епідеміологічний метод проводили шляхом комплексного скринінгового обстеження підлітків-учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці. Цей метод застосовували для визначення розповсюдженості субклінічних форм соціальних фобій серед підлітків. З цією метою була використана шкала соціальної тривоги Лібовіца [22] та розроблені місцеві стандарти. Соціально-демографічний метод застосовувався для аналізу чинників, які впливали на формування соціальних фобій у підлітків і проводився у формі опитування та вивчення документів. Збиралася інформація про самого учня, його родину, матеріально-побутові умови, особливості виховання, стан здоров’я, спадкову обтяженість, шкідливі звички, наявність конфліктних та інших психогенних ситуацій за останні півроку-рік. Стан соматичного здоров’я вивчався за допомогою амбулаторних карт. Психодіагностичний метод застосовувався для дослідження психологічних закономірностей формування соціальних фобій у підлітків: вивчення їхніх особистісних особливостей (методика Р. Кеттела, [28]), акцентуації характеру (тест Леонгарда-Шмішека [29]), рівня шкільної тривожності (методика Філліпса [28]), невротизації (методика Вассермана [28]) та виявлення залежності між станом психічного здоров’я обстежених і ступенем задоволеності в різних сферах життєдіяльності (шкала Шихана [22]). Клініко-психопатологічний метод застосовувався для вивчення психопатологічних особливостей соціальної фобії у підлітків на основі загальноприйнятої в Україні методики психіатричного обстеження шляхом інтерв’ю та спостереження.

    Отримані дані були піддані обробці статистичними методами. Достовірність розбіжностей оцінювалася за допомогою параметричного (t-критерій Стьюдента) та непараметричного методів (U- критерій Манна-Уітні та ц* - критерій Фішера). Обробка отриманих даних проводилася в електронних таблицях MicrosoftExcel2000 та Statistica6,0.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з позиції системного аналізу вивчені особливості формування соціальних фобій у підлітків.
    В результаті комплексного обстеження підлітків загальноосвітніх шкіл м. Вінниці, у значної кількості школярів виявлено наявність субклінічних проявів соціальних фобій (СПСФ); уперше запропонована типологічна диференціація, яка дозволила виділити та описати три типи соціальних фобій: страх інтерперсональної взаємодії, страх представлення на людях та змішаний тип. Уперше встановлено значення детермінованої індивідуально-психологічної предиспозиції у формуванні субклінічних форм соціальних фобій у підлітків. Визначена роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних чинників у формуванні соціальних фобій у підлітків. Уперше уточнена клініко-синдромальна характеристика невротичних фобій соціального змісту.
    Новою є розроблена система заходів психотерапевтичної корекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків, що базується на мультидисциплінарних підходах.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Практична значущість дисертаційного дослідження полягає в розробці комплексної системи діагностики соціальних фобій у підлітків.
    На основі виявленої ролі негативних психологічних, соціальних, соціально-психологічних чинників та їх співвідношення в генезі розвитку соціальних фобій у підлітків розроблено ефективну програму їх психотерапевтичної корекції та психопрофілактики, яка успішно застосовується у практиці шкільного психолога.
    Встановлені та систематизовані клінічні прояви невротичних фобій соціального змісту у підлітків мають велике значення в клінічній практиці для оптимізації методів їх терапії та профілактики.
    Результати роботи впроваджені та використовуються в практичній роботі психологічної служби ЗОШ №15 І-ІІІ ступенів м. Вінниці, ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів м. Тиврів, ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів м. Строїнці, ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів с. Нове-місто Вінницької області. Основні положення дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрі психіатрії, медичної психології Луганського Державного медичного університету, на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії, на кафедрі психіатрії, медичної психології та сексології Львівського Національного медичного університету, на кафедрі психіатрії, загальної та медичної психології Вінницького Національного медичного університету.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналітичне вивчення літературних джерел, підібрані та адаптовані психодіагностичні методики, які використані у роботі. Здійснено комплексне (епідеміологічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне) обстеження підлітків, проведена статистична обробка і аналіз отриманих у дослідженні даних та оформлення їх у вигляді таблиць і рисунків, опубліковано основні положення дисертації. Особисто здобувачем систематизовані клініко-синдромальні особливості соціальних фобій, розроблений алгоритм надання комплексної медико-психологічної допомоги, сформульовані висновки та рекомендації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на:

    - конференції «Актуальні проблеми дитячої психіатрії» (м. Харків, 2001);
    - ІII науково-практичній конференції „Мультидисциплінарний підхід в лікуванні психічних і поведінкових розладів у дітей та підлітків” (м. Вінниця, 2003);
    - обласній науково-практичні конференції „Депресивні розлади в практиці дільничного та сімейного лікаря” (м. Вінниця, 2003);
    - ІVнауково-практичній конференції „Мультидисциплінарний підхід в лікуванні психічних і поведінкових розладів у дітей та підлітків” (м. Вінниця, 2004);
    - Х університетській науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (м. Вінниця, 2004);
    - ХІ університетській науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (м. Вінниця, 2005).

    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі 5 статей в наукових фахових виданнях (згідно з переліком ВАК України, з них 4 одноосібні).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення проблеми соціальних фобій у підлітків. Проблему вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин і механізмів формування соціальних фобій з метою розробки системи їх психотерапевтичної корекції.
    2. У 25,8% від загальної кількості обстежених учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл м. Вінниці виявлені субклінічні прояви соціальних фобій. Найбільша частка осіб, схильних до розвитку соціальних фобій, виявлена серед дев¢ятикласників - 28,6%, найменша частка серед учнів одинадцятих класів - 21,3%.
    3. За ступенем вираженості тривоги та страху в соціально-значущих для особистості ситуаціях виділено три типи субклінічних проявів соціальної фобії: страх інтерперсональної взаємодії, страх представлення на людях та змішаний тип. Простежується прямий позитивний корелятивний зв’язок між типом субклінічного прояву соціальної фобії та характерологічною акцентуацією. Так, при страхові інтерперсональної взаємодії домінують тривожні, педантичні та дистимні риси характеру, при страху представлення на людях переважають тривожні, збудливі та екзальтовані риси характеру.
    4. При невротичних фобічних розладах з домінуванням в клінічній картині соціально-обумовлених страхів інтерперсональної взаємодії виявляються астено-фобічний (76,9%) та депресивно-фобічний симптомокомплекси (23,1%). При соціальній фобії із страхом представлення на людях виявляються астено-вегетативний (55,5%), та тривожно-фобічний (45,5%) симптомокомплекси та при змішаному типові соціальної фобії - депресивно-фобічний (50,0%) та тривожно-фобічний (50,0%) симптомокомплекси.
    5. До розвитку соціальних фобій у підлітків призводить негативний вплив чинників соціогенного, психогенного, соціально-психологічного та індивідуально-психологічного змісту. З виділених груп факторів ризику виникнення CФ максимальну питому вагу мають індивідуально-психологічні фактори - 76,6%. Ведучими у розвитку соціальної фобії є такі особистісні риси, як сором’язливість, відчуженість, мовчазність, труднощі у спілкуванні, невпевненість у своїх силах (ІК=15,6%), низька самооцінка (ІК=12,2%), висока особистісна тривожність, вразливість, стурбованість (ІК=8,2%), підвищений та високий рівень ситуаційної (шкільної) тривожності (ІК=7,0% та 7,3% відповідно), напруженість, фрустрованість (ІК=5,8%), емоційна нестійкість (ІК=4,9%), ригідність (ІК=3,5%).
    6. При плануванні обсягу і характеру психокорекційних і психопрофілактичних заходів для підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл необхідно враховувати відомості про умови формування, клінічні і психологічні особливості соціальних фобій. Зазначені заходи повинні мати мультидисциплінарний підхід, що має на увазі зміщення ак­центів у роботі шкільного психолога в бік стеження за особливостями роз­витку особистості підлітка через його поглиблений якісний аналіз та щільну співпрацю психолога і лікаря-психіатра.
    7. Психотерапевтична корекція соціальних фобій у підлітків являє собою систему, що складається з чотирьох компонентів інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного, і ґрунтується на принципах комплексності, етапності, послідовності, доступності та диференційованості.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Шевченко Ю.С., Северный А.А., Иовчук Н.М. Проблемы охраны психического здоровья детей и подростков // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1998. - №9. С.62-64.
    2. Чубаровский В.В., Карпова Г.Л. Распространенность и структура пограничных психических расстройств в подростковых группах // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2001. - №7. - С. 54-57.
    3. Андрющенко А.В. и др. Пограничная психическая патология в общемедицинской практике / Под редакцией А.Б.Смулевича.-М.: Изд. дом «Русский врач», 2000. 160 с.
    4. Сергета І.В., Лукіна Н.Ю., Зайцева К.А. Зв’язок хронічної втоми з психофізіологічними показниками у школярів 12-13 років з різними формами навчання // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. - №7. С.898-899.
    5. Канторович Н.В. О классификации психогений и пограничных состояний // Независимый психиатрический журнал. 2001. - №2. - С.62-64.
    6. Жариков Н.М., Гиндикин В.Я. Распространенность пограничных психических расстройств среди лиц, не находящихся под наблюдением психиатрических учреждений // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2002. - №7. С.45-49.
    7. Венгер О.П. Вплив соціальних факторів на розвиток неврастенії, дисоціативних та тривожно-фобічних розладів. Автореф. дис... к-та медичних наук: 14.01.16 / Харківська юридична акад. післядипломної освіти. Х., 2003. - 20 с.
    8. Кришталь В.В., Михайлов Б.В. Концепция образования медицинских психологов // Медицинские исследования. 2001. Т.1, вып.1. С. 87-88.
    9. Давыдова О.Е. К проблеме историогенетического анализа психопатологии подросткового возраста // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. 2003. - №1 (3). С. 61-64.
    10. Бікшаєва Я.Б. Взаємодія конституційно-генетичних, резидуально-органічних і мікросоціальних чинників при формуванні психосоматичних розладів у дітей та підлітків // Архів психіатрії. 2003. Т.9, вип.3 (34). С. 124-130.
    11. Александровский Ю.А. Пограничная психиатрия и современные социальные проблемы. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 111 с.
    12. Хамаганова Т. Г., Кpылов Д. Н., Даниленко О. В., Семке С. Б. Пpоблемы пpофилактики наpушений психического здоpовья школьников // Гигиена и санитария. 2000. - №1. С. 71-73.
    13. Сонник Г.Т., Телюков О.С. Особливості маніакальних розладів різного походження в залежності від індивідуального хронобіологічного типу // Актуальні питання сучасної психіатрії. Збірник матеріалів наук.-практ. конференції, присвяченої 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та мед. психології УМСА. Полтава, 2005. с.31-33.
    14. Гавенко В.Л., Синайко В. М., Чугунов В.В., Ивашина М.Г., Кожина А.М., Гавенко Н.В. О функциональной диагностике предболезненных психических расстройств для определения мер первичной профилактики у школьников // Актуальные вопросы психиатрической практики. Вып. 7.- Полтава, 1993.- с. 6-7.
    15. Волошин П.В. Перспективи та шляхи розвитку неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги в Україні // Український вісник психоневрології. 1995. Т.3, вип. 2 (6). С. 5 - 7.
    16. Кузнєцов В. М. Психіатрична допомога дитячому і підлітковому населенню України // История Сабуровой дачи: Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии. Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И.И.Кутько и П.Т.Петрюка. - Харьков, 1996. - Т. 3. - С. 238-239.
    17. Луценко О.Г. Невротичні розлади у підлітків у генезі порушень сексуального здоров’я //Український вісник психоневрології. 2004. Т.10, вип.3. С. 41-43.
    18. Абдряхимова Ц. Б. Клинико-эпидемиологические аспекты распространенности невротических расстройств у учащихся школ и лицеев //Архів психіатрії. 2002. Т.8, вип.1(28). С. 40-43.
    19. Михайлова Э.А., Даниленко Г.Н., Куринна Е.Г. Состояние психического здоровья современных школьников // Український вісник психоневрології. 2003. - Т.11, вип.3 (36). С.67-71.
    20. Колпакова Т.М. Совершенствование системы гигиенического контроля при семестрово-зачетной системе обучения школьников // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. - №7. С.865-867.
    21. Гурьева В.А. Психогенные расстройства у детей и подростков. М.: КРОН-ПРЕСС, 1996. 208 с.
    22. Монтгомери С.А. Социальная фобия: Пер. с англ. К.: ООО ММК, 1999. 48 с.
    23. Stein M.B., Kean Y.M. Disability and Quality of Life in Social Phobia: Epidemiologic Findings // American Journal Psychiatry.-2000.- Vol.157, №10.-Р.1606-1613.
    24. Weiller E., Bisserbe J.C., Boyer P., Lepine J.P., Lecrubier Y. Social phobia in general health care: an unrecognised undertreated disabling disorder // British Journal of Psychiatry.-1996.-№168.- Р.169-174.
    25. Veale D. Treatment of social phobia //Advances in Psychiatric Treatment.-2003. - №9. Р. 258-264.
    26. Tone Tangen Haug, Kerstin Hellstrom, Svein Blomhoff, Mats Humble, Hans-Petter Madsbu and Jan Egil Wold. The treatment of social phobia in general practice. Is exposure therapy feasible? // Family Practice.-2000.- Vol.17, №2,- Р.114-118.
    27. Heimberg R.G., Liebowitz M.R., Hope D.A. Social Phobia: diagnosis, assessment and treatment. Guilford, 1995. - 435 p.
    28. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Самара: Издател. Дом «БАХРАХ-М»,2001.-617с.
    29. Собчик Л.Н. Психология. Психология индивидуальности: Теория и практика психодиагностики. СПб.: ООО «Речь», 2003. 624с.
    30. Craig T. K. J., BoardmanA. P. ABC of mental health: Common mental health problems in primary care // BMJ.-1997. -Vol.314, №5. -P.1609.
    31. Middleton H., Shaw I.Distinguishing mental illness in primary care // BMJ.- 2000.-Vol.320, №5.- P.1420-1421.
    32. ГойдаН.Г., ЖдановаН.П., НапрєєнкоО.К., ДомбровськаВ.В. Психіатрична допомога в Україні у 2001 році та перспективи її розвитку // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т.10, вип.2 (31). - С. 912.
    33. Марута Н. О., Мінко О. І. Емоційні порушення при пограничних психічних розладах та алкогольній залежності (діагностика та принципи лікування): Методичні рекомендації. - Харків, 2003. - 20 с.
    34. Ferriman A. Levels of neurosis remained static in the 1990s // BMJ.-2001.-Vol. 323, №7.- P.130.
    35. Mackenzie G. Neurosis may be increasing // BMJ.-2001. Vol.323, №10.-P. 870.
    36. Kramer T., Garralda M. E. Child and adolescent mental health problems in primary care // Advances in Psychiatric Treatment. -2000. - №6. -Р.287-294.
    37. Ильин А. Г., Звездина И. В., Эльянов М. М., Pапопоpт И. К., Ямпольская Ю. А., Усольцев А. Н., Агапова Л. А. Совpеменные тенденции динамики состояния здоpовья подpостков // Гигиена и санитария. - 2000. - №1. С. 59-61.
    38. Сонник Г.Т. Психіатрія: Підручник. К.: „Здоров’я”, 2006. 431с.
    39. Пономаренко В.М., Хулов О.А. Вивчення стану здоров′я дітей складова частина формування програм розвитку охорони здоров′я // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров′я. 2002. - №2. С.
    40. Мєшков В.М., Василенко О.А. Психогігієнічні аспекти навчання дітей та підлітків в сучасній школі // Психічне здоров′я. Міждисциплінарний науково-практичний журнал. 2004. вип.4 (5). С.33-38.
    41. Вейн А.М., Дюкова Г.М. Неврозы в практике невролога // Международный медицинский журнал. 2000.- №4. - С.29-32.
    42. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия. - М.: Изд-во ЭКСМО - пресс, 2000. - 448 с.
    43. Чубаровский В.В. Пограничные психические расстройства у учащихся подростков и их прогностическое значение: Автореф. дисс... к-та медицинских наук: 14.00.18 / Московский НИИ психиатрии МЗ РСФСР.- М.,1998.-19с.
    44. Корабельникова Е.А., Голубев В.Л. Сновидения и психологическая защита у детей и подростков //Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2000. - №1. С.18-19.
    45. Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А., Матковская Т.Н., Мителев Д.А. Состояние психического здоровья школьников на современном этапе // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.4, вип.1(30). - С.219-221.
    46. Keith R Lloyd, Rachel Jenkins, Anthony Mann. Long term outcome of patients with neurotic illness in general practice / BMJ.-1996. - Vol.313, №7.-P. 26-28.
    47. Дмитриева Т.Н., Занозин А.В., Одинцова О.Н., Денисова Е.А., Тюляндина Н.П. Оценка эффективности препарата стрессоплант при пограничных психических расстройствах у подростков // Социальная и клиническая психиатрия. 2002. Т.12 , №3. С. 80-84.
    48. Марута Н.О. Сучасні методи діагностики та диференційної діагностики соматичних розладів при неврозах. Методичні рекомендації. Х.,1996. 14 с.
    49. Волошин В. М., Казаковцев Б. А., Шевченко Ю.С., Северный А.А. Сосотояние и перспективы развития детской психиатрической службы в России // Социальная и клиническая психиатрия. 2002. Т.12, №2. С.5-9.
    50. Марута Н.А., Козидубова С.М. Клинико-психопатологические особенности невротических расстройств у подростков //Актуальні питання дитячої психіатрії. Випуск ІІ. Харків: Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України, 1999. С. 132-134.
    51. Калачева И.О., Карнаухова Е.Н., Мазур А.Г. Психогенные расстройства у детей и подростков (вопросы диагностики и реабилитации) // Психиатрия и психофармакотерапия. -2003. Т.5, №1. С.24-26.
    52. Романова Н.И. Проблемы охраны психического здоровья детей в условиях массовой школы // Актуальні питання дитячої психіатрії. Випуск ІІ. Харків: Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України, 1999. С. 186-188.
    53. Арбузова В. Н., Проскурина Т. Ю. Реабилитация подростков с пограничными психическими расстройствами //Акт. проблемы лечения и реабилитации подростков с сомат. и псих. заболеваниями. : Тез. докл. - Харьков, 1995. - С.6.
    54. Арбузова В.Н., Проскурина Т.Ю. Эпидемиология и профилактика пограничных нервно-психических расстройств у учащихся старших классов //Охрана здоровья детей и подростков. Респ. Межведом. Сборник. Вып.24. Киів „здоров′я”, 1994. -С.127-130.
    55. Табачников А.Ю. Групповая психотерапия и психокоррекция при пограничных расстройствах у подростков, обучающихся в школе нового типа // Архів психіатрії 1999. - №19. С.68 70.
    56. Табачніков О.Ю. Непсихотичні психічні розлади в учнів шкіл нового типу (клініко-психопатологічні, соціально-психологічні, психологічні закономірності формування, профілактика та їх корекція): Автореф. дис... д-ра медичних наук: 14.01.16 / Харківська медична академія післядипломної освіти. Х., 2001. 33 с.
    57. Боднянская Н.Н., Чугунова Т.Н. К изучению клинического патоморфоза неврозов у детей и подростков // ІV симп. Детских психиатров соц. стран: Тез. Докл. М., 1976. С.17-20.
    58. Матковська Т.М. Сучасний патоморфоз невротичних та неврозоподібних розладів у підлітків: Автореф. дис... к-та медичних наук: 14.01.16 / Харківська медична академія післядипломної освіти. Х., 2002. - 20 с.
    59. Козідубова С.М. Порівняльно-вікові аспекти патоморфозу невротичних розладів у підлітків: Автореф. дис... к-та медичних наук: 14.01.16 / Харківська медична академія післядипломної освіти. Х., 2000. 22 с.
    60. Кожина А.М. Клинические варианты невротических расстройств у подростков, находящихся в местах лишения свободы // Український медичний альманах. 2004. Т.7, №4 (додаток). С.172-174.
    61. Михайлова Э.А., Проскурина Т.Ю., Кукуруза А.В., Михановская Н.Г., Матковская Т.М., Мителев Д.А. К проблеме организации охраны психического здоровья школьников Украины // Актуальні питання дитячої психіатрії. Випуск ІІ. Харків: Український НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України, 1999. С. 152-155.
    62. Димар І. Б., Табачников О.Ю., Семенченко О.П., Власова Н.А. Суміжні психічні розлади у учнів школи нового типу //Український вісник психоневрології. 1996. Т.4, вип.4 (11). - С.24-27.
    63. Kramer T., Garralda Е. Psychiatric disorders in adolescents in primary care // The British Journal of Psychiatry. 1998. -173. - Р. 508-513.
    64. Kupfer D., Smider N., Essex M., Alkon A., Boyce T. Autonomic reactivity and psychopathology in middle childhood // The British Journal of Psychiatry. 2001. 179. Р.144-150.
    65. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - М.: Медицина, 1995. - 560 с.
    66. Ковалев В.В., Шевченко Ю.С. Проблема неврозов и неврозоподобных состояний в свете современных представлений детско-подростковой психиатрии // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. - 1991. - №6 - С. 127-130.
    67. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройсва. М.: Медицина,1987. 303 с.
    68. Божович Л. И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности. М.: Институт практической психологии, международная мед. академия, 1995. - 209 с.
    69. Свядощ А. М. Неврозы: Руководство для врачей. - СПб: Питер Ком. 1998. 448 с.
    70. Беро М.П. Механизмы развития невротических расстройств у детей // Український вісник психоневрології. - 1998. - Т.6, вип.3 (18) - С.102-104.
    71. Сухотина Н.К. Социально-стресогенные факторы и невротические расстройства у детей // Социальная и клиническая психиатрия. 2000. - №1. С.5-10.
    72. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов: Комплексная психологическая коррекция. М.: Изд-во МГУ, 1988. 198 с.
    73. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л.: Медицина,1983. 255 с.
    74. Карвасарский Б. Д. Неврозы. - М.: Медицина, 1990. 572 с.
    75. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. 426 с.
    76. Лавченко А. Психологічні особливості підліткового віку // Психолог. 2003. - №42. - С. 9-16.
    77. Обухова Л. Ф. Детская (возрастная) психология. - М., Российское педагогическое агентство. 1996, - 374 с.
    78. Анн. Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. - Спб.: Питер, 2003.- 271с.
    79. Брагина К.Р. Тревожная и депрессивная симптоматика в рамках невротических и адаптационных расстройств у студентов-медиков на различных этапах обучения // Вісник Вінницького державного медичного університету. — 2003. — Т. 7, вип. 2. — С. 849851.
    80. Буянов М.И. Беседы о детской психиатрии.- М.: Просвещение, 1986. 208 с.
    81. Ахмедов Т.И. Тревога и страх в структуре личности психосоматического человека //Архів психіатрії. 2002. - №4 (31). С.151-157.
    82. Дищук І.П., Дищук К.І. Тривога як феномен невротичних розладів //Архів психіатрії. 2004. Т.10, №2 (37). С. 82-83.
    83. Кулаков С.А. На приеме у психотерапевта подросток. СПб: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2001. 350 с.
    84. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика. - Москва-Воронеж:НПО”МОДЭК”,2000. -303с.
    85. Смольская Э.Л. Экспериментально-психологическая характеристика больных с тревожными расстройствами невротического генеза //Український вісник психоневрології. 1998. Т. 6, вип.3 (18). - С.59-61.
    86. House Allan,Stark Dan. Anxiety in medical patients // BMJ.-2002.-Vol.325, №7.- P.207-209.
    87. Hale Anthony S. ABC of mental health: Anxiety // BMJ.-1997.- Vol.314, №7.-P.1886.
    88. Noyes R., Roth M., Burrows G. D. Handbook of anxiety Vol. 2 Classification, etiological factors and associated disturbances. Amsterdam: Elsevier, 1988. 560 p.
    89. Великанова Л.П., Андросова Н.В. Школьная тревожность и ее медико-психологическая коррекция в условиях реабилитационного центра // Социальная и клиническая психиатрия. 2004. Т.14, вып.1. С.54-57.
    90. Michael Zal H. Panic disorder. The great pretender. New York, London; Plenum press, Cop., 1990. 232 p.
    91. Акжигитов Р. Г., Возрастные, клинические и терапевтические аспекты тревоги в общемедицинской практике //Лечащий врач. 2001.- №2. С.31-35.
    92. Ротштейн В.Г., Богдан М.Н., Суетин М.Е. Теоретический аспект эпидемиологии тревожных и аффективных расстройств //Психиатрия и психофатмакотерапия. 2005. - Т.10, №2. С.94-95.
    93. Тревога и тревожность: Психол. теории тревоги. Виды тревожности. Формы и „маски” тревожности. Запрещение симптом, страх. Психол. Функции тревоги: Учеб. пособие под ред. Астапова В.М. СПб. Питер, 2001. -247 с.
    94. Савостьянова О.Л. Типология тревожно-фобических расстройств у детей // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2001. - №12. - С.25-28.
    95. Коломиец А.А.Тревожные расстройства у созависимых подростков //Український вісник психоневрології. 2002. - Т.10, вип1(30). - С.194.
    96. Rebecca J. Park. Anxiety Disorders in Children and Adolescents: Research, Assessment and Intervention // British Journal of Psychiatry. 2002. - №180.-Р. 90-91.
    97. Астапов В. М. Тревожность у детей. СПб. Питер, 2003. 224 с.
    98. Марута Н.А. Клинические особенности и новые направления терапии тревожных расстройств //Український вісник психоневрології. 2003. Т.11, вип.1 (34). С.53-58.
    99. Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности тревожно-фобических расстройств у женщин //Український вісник психоневрології. 2004. Т.12, вип. 1 (38). С.12-14.
    100. Сарвір І. М., Каніщев А. В., Андрух П. Г., Телерман О. В. Діагностика та лікування анксіозно-тривожних станів. — Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання соціальної і судової психіатрії та наркології» (2224 жовтня 2001 р., м. Київ) // Архів психіатрії. — 2001. — № 4. — С. 240.
    101. Stein M.B., Sherbourne C. D., Bystritsky A., , Craske M. G., Means-Christensen A., and other. Quality of Care for Primary Care Patients With Anxiety Disorders // American
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины