ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКОВІ ЗМІНИ У ОСІБ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ ПОДІЇ : ОСОБЕННОСТИ ЛИЧНОСТИ И ПОВЕДЕНЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У ЛИЦ, ЧТО ПЕРЕЖИЛИ ЭКСТРЕМАЛЬНЫЕ СОБЫТИЯ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ

На правах рукопису

КОЖЕВНІКОВА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 159.96:616.45-001.1/3-003.96

ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКОВІ ЗМІНИ У ОСІБ,
ЩО ПЕРЕЖИЛИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ ПОДІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

19.00.04 - медична психологія

Науковий керівник
доктор психологічних наук
професор Шестопалова Л.Ф.

Харків - 2006

ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 Сучасний стан проблеми психологічних
аспектів впливу екстремальних подій на особистість
постраждалих в них людей....................................................................................12
1.1 Розвиток уявлень про клініко-психологічні наслідки
екстремальних подій..............................................................................................12
1.2 Проблема змін особистості і поведінки у постраждалих внаслідок
екстремальних подій..............................................................................................19
РОЗДІЛ 2 Загальна характеристика груп обстежуваних і методів
дослідження............................................................................................................33
2.1 Характеристика груп обстежуваних..............................................................33
2.2 Характеристика методів дослідження...........................................................38
РОЗДІЛ 3 Психологічні особливості осіб, які
пережили різні екстремальні події поза професійною діяльністю..................51
3.1 Емоційно-особистісні особливості постраждалих внаслідок життєво
небезпечних ситуацій............................................................................................51
3.2 Особливості і закономірності трансформації ціннісно-смислової сфери.......................................................................... ....... ....... ............................55
3.3 Специфіка механізмів психологічного захисту у пацієнтів,
що пережили екстремальні події..........................................................................66
3.4 Особливості аутоперцепції якості життя у осіб, що постраждали
в результаті життєнебезпечних ситуацій............................................................70
3.5 Особливості соціального функціонування і комунікативної
сфери постраждалих..............................................................................................76
РОЗДІЛ 4 Характеристика психологічних особливостей шахтарів
як представників професії підвищеного ризику.................................................84
4.1 Особливості аутоперцепції якості життя шахтарів......................................88
4.2 Емоційні особливості осіб, чия професійна діяльність
характеризується підвищеним ризиком..............................................................90
РОЗДІЛ 5 Особливості постстресового патопсихологічного
симптомокомплексу у осіб з ознаками ПТСР....................................................97
5.1 Результати факторного і кореляційного аналізу
даних дослідження...............................................................................................97
5.2 Основні принципи і підходи психокорекційної
роботи з постраждалими.....................................................................................146
ЗАКЛЮЧЕННЯ...................................................................................................149
ВИСНОВКИ.........................................................................................................161
ЛІТЕРАТУРА.......................................................................................................164

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Природні і техногенні катастрофи, воєнні дії, терористичні акти та інші екстремальні події здійснюють виражений негативний вплив на психіку постраждалих внаслідок них людей. Це може призводити до формування різноманітних психічних розладів, у тому числі посттравматичного стресового розладу (ПТСР), порушення соціально-психологічної адаптації в цілому [1, 2].
Постстресові розлади є результатом взаємодії травматичного досвіду особистості і комплексу чинників, серед яких визначальна роль у формуванні психічних порушень належить індивідуально-психологічним особливостям постраждалих. Проте, разом з вірогідністю виникнення широкого спектру постстресових розладів, психічна травма впливає в цілому на особистісну структуру людей, зачіпаючи всі її компоненти, від світогляду до образу „Я”, що призводить до різного ступеня дезінтеграції афективної, когнітивної, мотиваційної, комунікативної та інших сфер особистості. Це проявляється, перш за все, у вигляді виражених афективних порушень. Руйнуються звичні „схеми” і „переконання”, що структурують уявлення людини про зовнішній світ, який перестає бути безпечним і передбачуваним. Це, в свою чергу, перешкоджає адекватній оцінці зовнішніх умов та зменшує здібність до активного їх перетворення. Зниження мотивації і самооцінки призводить до обмеження соціальної активності в цілому. Дані зміни особистості та поведінки можуть бути, з одного боку, причиною виникнення соціально-психологічної дезадаптації у потерпілих внаслідок переживання життєво небезпечних ситуацій, а з іншого - сприяти хронізації вже існуючих у них психічних розладів. Результати динамічних досліджень дозволяють констатувати посилення з часом після моменту психотравмуючої події особистісного, індивідуально-психологічного компоненту в генезі психічної дезадаптації, що призводить до стійкого порушення психосоціального функціонування постраждалих [3].
Під впливом чинників професійної діяльності у осіб, що належать до професійних груп підвищеного ризику, разом з можливим виникненням різних межових нервово-психічних розладів досить часто спостерігаються феномени психічного виснаження, десоціалізації, специфічних форм професійно-особистісних деформацій. Ці прояви можуть призводити до порушень соціального, у тому числі професійного, функціонування, зниження якості життя представників професій підвищеного ризику.
У вітчизняній науці вивчення психологічних аспектів впливу на людину травматичних подій проводилося, перш за все, на прикладі ветеранів війни в Афганістані. В роботах Тарабріної Н.В., Лазебної О.О., Зеленової М.Є., Знакова В.В., Шестопалової Л.Ф. тощо вивчалися поширеність і ступінь вираженості симптоматики ПТСР у осіб, що мають бойовий досвід, аналізувалися основні прояви посттравматичних змін особистості, відмічались труднощі в міжособистісному спілкуванні, схильність до формування коморбідних розладів [38, 88-90, 100,101, 106-108, 136].
В численних роботах з вивчення наслідків аварії на ЧАЕС (Тарабріна Н.В., Моляко В.О., Табачников С.І., Шестопалова Л.Ф., Яковенко С.І. та ін.) було отримано важливі дані про психологічні особливості ліквідаторів наслідків аварії, про специфіку дії на психіку людей „інформаційного стресу”, в основі якого лежить недостатність інформованості щодо впливу випромінювання на стан здоров'я [54, 118-123, 128].
В дослідженнях, присвячених вивченню впливу професійних чинників на представників професій підвищеного ризику (Абрамов В.В. і ін.), у тому числі проведених в Інституті неврології, психіатрії і наркології АМН України, відмічалась поширеність межових нервово-психічних розладів у даних контингентів, тенденція до накопичення симптомів ПТСР в залежності від стажу роботи [36, 58, 178, 179].
Проведений аналіз даних свідчить про те, що проблема психологічних аспектів впливу на особистість різних екстремальних подій потребує подальшого вивчення. В теперішній час в психологічній науці відсутні систематизовані уявлення щодо особливостей змін особистості постраждалих в залежності від специфіки пережитої психотравми, а також від наявності, характеру і ступеня вираженості психічних порушень, що виникли внаслідок переживання тієї або іншої екстремальної події. Не вивчено закономірності порушень соціального функціонування, що супроводжуються розладами психологічної адаптації і зниженням якості життя. Відсутні чіткі уявлення про умови, механізми та закономірності формування особистісних порушень у представників професій підвищеного ризику.
Для вирішення цього складного кола питань необхідне проведення спеціального комплексного психодіагностичного дослідження, націленого на аналіз усього спектру особистісних змін і порушень соціального функціонування у різних категорій постраждалих внаслідок переживання життєво небезпечних ситуацій. Це дозволить дослідити поширеність ПТСР серед осіб, що пережили різні екстремальні події; визначити психологічні критерії змін особистості потерпілих; виявити чинники ризику та антиризику, що опосередковано впливають на якість психологічної адаптації; уточнити уявлення щодо умов та закономірностей формування змін особистості і поведінки різних груп обстежуваних.
Враховуючи кількість постраждалих, широкий спектр можливих психічних розладів внаслідок переживання життєнебезпечних ситуацій, а також змін особистості і порушень соціального функціонування, які можуть призводити до хронічної соціально-психологічної дезадаптації, дослідження в цьому напрямку представляються актуальними і мають велике медико-соціальне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту неврології, психіатрії і наркології АМН України за темами: „Вивчити механізми формування ПТСР і розробити методи їх діагностики, лікування та профілактики” (шифр АМН.3.01, № держреєстрації 0101U000112) та „Вивчити особливості формування і перебігу посттравматичних стресових розладів і порушень адаптації у постраждалих внаслідок екстремальних подій, розробити на цій основі систему психокорекційних і реабілітаційних заходів” (шифр АМН.СР.1.04, № держреєстрації 0104U002280).
Мета дослідження: дослідити емоційно-особистісні особливості, специфіку ціннісно-смислових утворень і механізмів психологічного захисту у осіб, що пережили різні екстремальні події, розробити діагностичні психологічні критерії оцінки змін їх особистості та поведінки, а також підходи та принципи психокорекційної роботи з постраждалими.
Для досягнення зазначеної мети вирішувалися наступні завдання дослідження:
1. Виявити частоту появи ПТСР у осіб, які пережили різні екстремальні події, в тому числі у представників професії підвищеного ризику (шахтарі-гірники).
2. Дослідити емоційно-особистісні характеристики та особливості аутоперцепції якості життя у зазначених категорій обстежених.
3. Вивчити специфіку ціннісно-смислової сфери, механізми і закономірності трансформації ціннісних утворень у осіб, які постраждали внаслідок життєво небезпечних ситуацій.
4. Дослідити особливості життєвих стилів та механізмів психологічного захисту у цієї категорії пацієнтів.
5. Вивчити особливості комунікативної сфери і соціального функціонування у людей, які пережили різні екстремальні події.
6. Проаналізувати характер і закономірності формування особистісних змін у різних груп постраждалих в залежності від наявності та ступеня ПТСР, а також специфіки пережитих ними екстремальних подій.
7. Розробити систему діагностичних психологічних критеріїв змін особистості та поведінки у осіб, які пережили різні життєво небезпечні ситуації.
Об'єкт дослідження: психічне здоров'я осіб, які пережили різні екстремальні події.
Предмет дослідження: зміни особистості та поведінки у людей, що постраждали в результаті життєво небезпечних ситуацій.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення і принципи психології: принцип системного підходу до вивчення особистості (Ананьєв Б.Г., Ломов Б.Ф., Максименко С.Д., Рубінштейн С.Л.); фундаментальні положення медичної психології (Зейгарнік Б.В., Карвасарський Б.Д., Лурія О.Р.); основні положення загальної та клінічної психодіагностики (Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф.); положення про особливі психічні стани та реакції людини, що спостерігаються в екстремальних та субекстремальних ситуаціях (Олександровський Ю.О., Чабан О.С., Шестопалова Л.Ф., Яковенко С.І.).
Методи дослідження. В процесі виконання дисертаційної роботи використовувались бесіда, спостереження, анкетування, психодіагностичний метод. Психодіагностичний метод включав використання Місісіпської шкали (цивільний варіант), стандартизованого методу дослідження особистості в модифікації Л.М. Собчик (в англійській абревіатурі - MMPI), методик „Рівень співвідношення „цінності” і „доступності” в різних життєвих сферах”, „Індекс життєвого стилю”, „Інтегративний тест тривоги” (ІТТ), „Якість життя” (по Mezzich J.E.), рисованого аперцептивного тесту (РАТ), опитувальника „Загальне здоров'я GHQ-28”, методики соціально-психологічної діагностики рівня психічної адаптації-дезадаптації (за Котенєвим І. О.).
Статистична обробка отриманих емпіричних даних відбувалась за допомогою методів визначення достовірності відмінностей (за t-критерієм Ст'юдента та j-критерієм Фішера) і методів багатовимірної статистики (кореляційний і факторний аналіз).
Організація і база дослідження. Дослідження пацієнтів, що постраждали внаслідок екстремальних подій, проводилось на базі Інституту неврології, психіатрії і наркології АМН України та обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 м. Харкова. Дослідження шахтарів-гірників як представників професії підвищеного ризику відбувалось на двох шахтах Луганської області.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів: вперше
- встановлено зв'язок між ступенем емоційних, особистісних порушень і виразністю симптоматики ПТСР, зокрема те, що зі зростанням ступеня виразності симптоматики ПТСР мають місце більш глибокі порушення емоційно-особистісної сфери у постраждалих;
- визначено основні особистісні сфери, в яких насамперед виникають якісні зміни, що лежать в основі інших патологічних трансформацій особистості та поведінки. Це - емоційна, ціннісно-смислова, мотиваційна сфери, сфера захисних механізмів і копінг-стратегій, а також соціальної взаємодії;
- виокремлено постстресовий патопсихологічний симптомокомплекс у осіб, які зазнали впливу важкого стресу, та визначено його складові, якими є наявність та посилення рис підозріливості, своєрідність та ригідність поведінкових і емоційних реакцій, значуща дисоціація ціннісно-смислової сфери, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій, обмеженість мікросоціальних зв'язків, соціальної підтримки і формування уникаючої поведінки;
- визначено специфічні особливості трансформації та дисоціації ціннісно-смислової сфери постраждалих, що за змістом відображають характер пережитих ними психотравмуючих подій, зокрема наявність вторинної травматизації і почуття провини у жертв сексуального насилля, мотивація соціального визнання та самоутвердження у ветеранів бойових дій тощо;
- встановлено домінуючі механізми психологічного захисту у осіб, які пережили різні життєво небезпечні ситуації, а саме - захисні механізми у вигляді проекції, регресії та заперечення;
- отримали подальший розвиток дані про особливості впливу „професійного стресу” на особистість представників професій підвищеного ризику, основними з яких є: підвищена емоційна напруженість у зв'язку з можливою надзвичайною ситуацією; формування особливих когнітивних схем і соціальних аттитюдів, що сприяють подоланню психотравмуючих подій; значущість соціальної підтримки на рівні професійної групи;
- визначено фактори, що є патогенними в контексті формування психічних розладів у шахтарів, які пережили аварії на виробництві. Це - фізична і/або психічна травматизація під час аварії та рятувальних робіт в шахті, факт переживання різних психотравмуючих ситуацій, не пов'язаних з професійною діяльністю.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання в медико-психологічній практиці нових психодіагностичних підходів до вивчення змін особистості та поведінки у жертв екстремальних подій, зокрема - комплексне оцінювання емоційної, ціннісно-смислової, мотиваційної, комунікативної сфер особистості. Також визначено психологічні критерії діагностики ПТСР, що полягають в особливостях емоційно-особистісної, ціннісно-смислової сфер, сфери механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій, а також соціальної взаємодії постраждалих.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечені теоретичним обґрунтування вихідних положень; використанням комплексу психологічних методів, адекватних предмету і завданням дослідження; проведенням змістовного якісного та кількісного аналізу даних; коректним використанням методів їх математико-статистичної обробки.
Особистий внесок здобувача. У статтях, написаних у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в огляді наукової літератури з даної тематики, проведенні психодіагностичного обстеження, здійсненні статистичної обробки та інтерпретації отриманих даних.
Апробація роботи. Основні результати роботи було викладено в доповідях на II Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України „Психоневрологія XXI століття” (Харків, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Психіатрія, наркологія і медична психологія сьогодні” (Луганськ, 2004), науково-практичної конференції „Сучасна психотерапія: теоретичні проблеми і практика” (Харків, 2005), пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України „Якість життя психічно хворих і їх сімей” (Донецьк, 2005), на засіданнях Харківського обласного товариства психіатрів (2003, 2004, 2005).
Публікації. Зміст і основні результати проведеного дослідження відображено у 8 публікаціях, в тому числі у 3 статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 163 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, п'яти розділів, заключення, висновків, а також зі списку з 242 використаних джерел (з них 76 джерел - латиницею). Текст містить 56 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми психологічних наслідків впливу на людину різних екстремальних подій, яке полягає в дослідженні та аналізі негативних змін особистості та поведінки постраждалих, а також зв'язку цих порушень з виразністю посттравматичного стресового розладу.
1. У всіх постраждалих, що пережили життєво небезпечні ситуації поза професійною діяльністю, мають місце порушення психічного здоров'я: повний варіант ПТСР діагностовано у 55,1 % пацієнтів, окремі симптоми цього розладу - у 44,9 %.
У 23,8 % обстежених шахтарів як представників професії підвищеного ризику було виявлено повний варіант ПТСР, у 35,0 % відмічались окремі симптоми ПТСР. Ступінь виразності ознак ПТСР у цієї категорії обстежених значною мірою залежить від рівня стресогенності професійної діяльності, а також від кількості та тяжкості психотравмуючих ситуацій, що переживались шахтарями поза професійною діяльністю.
2. Різні екстремальні події спричиняють негативні зміни особистості і поведінки у постраждалих. Існують загальні закономірності формування змін особистості і поведінки, що складають постстресовий патопсихологічний симптомокомплекс, незалежно від характеру пережитих екстремальних подій: переважання і подальше посилення рис підозріливості; своєрідність і ригідність поведінкових та емоційних реакцій; збідніння мотиваційної сфери і песимістична оцінка власного майбутнього. В сфері міжособистісних стосунків у них спостерігається тенденція до обмеження соціальних контактів і формування уникаючої поведінки. Ступінь даних порушень позитивно корелює з виразністю ознак ПТСР.
3. Типовими емоційно-особистісними особливостями людей, які постраждали в результаті різних екстремальних подій, є виражена фіксованість на соматичних відчуттях, своєрідність сприйняття оточуючого, емоційні порушення у вигляді тривожних, фобічних і депресивних переживань, імпульсивність, тенденція уникати міжособистісних контактів, зниження адаптивного потенціалу особистості. Ступінь особистісних порушень значною мірою пов'язаний з виразністю ознак ПТСР: у пацієнтів з клінічним варіантом ПТСР ці емоційно-особистісні особливості є достовірно більш вираженими.
4. Структура ціннісно-смислової сфери осіб, які пережили екстремальні події, практично близька до загальнонормативної - найбільш значущими є інтимно-особистісні стосунки та здоров'я. Однак у всіх постраждалих має місце дисоціація між смислоутворюючими мотивами і механізмами, що відповідають за їх реалізацію. У осіб з ПТСР ця дисоціація є більш вираженою, що свідчить про значні труднощі в досягненні значущих цінностей у порівнянні з пацієнтами з окремими симптомами ПТСР.
Існують певні особливості трансформації та дисоціації ціннісно-смислової сфери постраждалих, які відображають характер пережитих психотравмуючих ситуацій, особливості суб'єктивного сприйняття життя після психотравми” і специфіку постстресової адаптації особистості.
5. Механізми психологічного захисту (МПЗ) у осіб, які пережили різні екстремальні події, суттєво відрізняються від типових захисних механізмів у здорових людей. У пацієнтів з симптоматикою ПТСР переважали механізми проекції, регресії та заперечення. Найрідше зустрічались МПЗ у вигляді компенсації, витіснення та заміщення. Неадекватні МПЗ можуть спричиняти формування станів психологічної дезадаптації осіб, які зазнали впливу екстремальних факторів, або призводити до поглиблення і хронізації наявних психічних розладів.
6. У більшості осіб, які постраждали в результаті різних життєво небезпечних ситуацій, мають місце ті або інші форми порушень соціального функціонування і поведінки, переважно, в сфері міжособистісних стосунків. Ступінь порушень соціального функціонування значною мірою пов'язаний з виразністю симптоматики ПТСР. Пацієнти з ПТСР достовірно частіше осіб з окремими ознаками ПТСР проявляють відверті агресивні реакції та використовують деструктивні способи вирішення конфліктних ситуацій. Існуючі афективні розлади поглиблюють порушення комунікативної сфери, що призводить до загального погіршення мікросоціального функціонування і зниження якості життя.
7. У людей, які пережили різні екстремальні ситуації, змінюється якість життя в цілому і окремих його параметрів. Оцінка якості життя пацієнтами з ПТСР за всіма показниками перебуває на рівні нижче середньої. Оцінка особами з окремими симптомами ПТСР була дещо вищою, але нижчою загальнонормативних показників. Всі постраждалі були найменш задоволені психофізичним благополуччям, а найвище оцінювали власну особистісну реалізацію.
8. Оцінка якості життя шахтарями значно знижується за всіма параметрами зі зростанням ступеня виразності ознак ПТСР. Всі обстежені були найменш задоволені своїм матеріальним становищем і власним психофізичним благополуччям. Найбільш високими є показники оцінки якості життя, що відображають взаємини в родині та стосунки з друзями, тобто характеризують мікросоціальне функціонування.
Перспективи дослідження вбачаються нами в подальшій розробці адекватних підходів до психокорекційної роботи з особами, що постраждали внаслідок життєво небезпечних подій. Основний зміст психокорекційних заходів має полягати в формуванні адаптивних механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій; відновленні відчуття цінності власної особистості та побудові нової моделі подальшого існування в світі; в афективній і когнітивній переробці психотравмуючого досвіду; в оптимізації соціальних зв’язків та соціальної підтримки.

ЛИТЕРАТУРА

1. Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Медико-психологические аспекты экстремальных событий и проблема посттравматических стрессовых расстройств // Международный медицинский журнал. - 2000. - Т. 6, № 3. - С. 31-34.
2. Александровский Ю.А. Пограничная психиатрия и современные социальные проблемы. - Ростов-на-Дону, 1996. - 112 с.
3. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие. - М.: Медицина, 2000. - 496 с.
4. Тарабрина Н.В Практикум по психологии посттравматического стресса. - СПб: Питер, 2001. - 272 с.
5. Pitman R.K. PTSD, Conditioning and Network Theory // Psychiatric Annals: 1998. P.182189.
6. Oppenheim H. Die traumatischen Neurosen. - Berlin, 1889.
7. Иванов Ф.И. Реактивные психозы в военное время. - Л.: Медицина, 1970. - 168 с.
8. Нервно-психические заболевания военного времени (сборник статей) // под ред. В.Н. Мясищева. - Л.: Медгиз, 1945. - 128 с.
9. Нервные и психические заболевания военного времени (сборник научных работ) // под ред. А.С. Шмарьяна. - М.: Медгиз, 1948. - 272 с.
10. Нервные и психические заболевания в условиях военного времени // под ред. Р.Я. Голант. - Л.: Медгиз, 1948. - 288 с.
11. Даршкевич Л.О. Травматический невроз. - Казань, 1916.
12. Аствацатуров М.И. Избранные труды. - М.: Медгиз, 1939. - 364 с.
13. Давыденков С.Н., Гейманович А.И. Клиника травматического невроза // Травматический невроз. - Харьков, 1918. - С. 19-57.
14. Ганнушкин П.Б. Избранные труды. М.: Медицина, 1964. 291с.
15. Kardiner A. The Traumatic Neuroses of War. - N.Y., 1941.
16. Осипов В.П. Руководство по психиатрии. - М.: Медгиз,1931. - 482с.
17. Гиляровский В.А. Старые и новые проблемы психиатрии. - М.: Медгиз, 1946. - 298 с.
18. Лурия А.Р. Восстановление функций мозга после военной травмы // Афазия и восстановительное обучение: тексты. - М.: Медицина, 1983. - С. 143-148.
19. Archibald H.C., Long D.M., Miller C. & Tuddenham R.D. Gross stress reaction in combat C a 15-year follow-up //
20. Lee, K.A., Vaillant, G.E., Torrey, W.C., Elder, G.H. A 50-year prospective study of the psychological sequelae of World War ІІ combat // Am. J. Psychiatry. - 1995. - V. 152(4). - P. 516-522.
21. Beck A.T., Ward C.H., Mendelson M. An inventory for measuring depression // Archives of General Psychiatry.- 1961.- V.4. - P. 561 571.
22. Grinker R. R., Spriegel J. P. Men under stress. Philadelphia: Blariston, 1945.
23. Keane T.M., Zimering R.T., Caddell F.M. A behavioral formulation of PTSD In Vietnam veterans // Behav. Therapy. - 1985. - V.8. - P.9-12.
24. Figley C. R. Trauma and its wake: the study and treatment of posttraumatic stress disorders. - N. Y.: Brunner-Mazel, 1985.
25. Figley C. R. Stress Disorders among Vietnam Veterans: Theory, Research and Treatment. N. Y., Brunner-Mazel, 1978.
26. McCarroll, J.E., Ursano, R.J., Fullerton, C.S., Lundy, A.C. Anticipatory stress of human remains from the Persian Gulf War: Predictors of intrusion and avoidance // Journal of Nervous and Mental Disease. - 1995. - V.183. - P. 700-705.
27. Брусиловский Л.Я., Бруханский Н.П., Сегалов Т.Я. Землетрясение в Крыму и невропсихический травматизм. - М., 1928. - 107 с.
28. Gorman J. M. Panic disoders. - Basel, 1987. - P 36-90.
29. Taylor A., Frazer A. The stress of postdisaster body handling and victim identification work. // J. human stress. - 1982. - V. 8. - P. 4-12.
30. Horowitz M.J., Wilner N., Alvares W. Impact of event scale: A measures of subjective stress // Psychosom. Med. 1979. V.41. P.209 218.
31. Traumatic stress: the effects of overwhelming experience on mind, body and society /editors, Bassel A. van der Kоlk, Alexander C. McFarlane, Lars Weisaeth. - New York: The Guilford Press, 1996. - 597p.
32. Van der Kolk B. The drug treatment of posttraumatic stress disorders. // J. of Affect. Dis. - 1987. - №13. - P. 203-213.
33. Классификация психических и поведенческих расстройств: Клинические описания и указания по диагностике. - К.: Факт, 1999. - 272 с.
34. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих: Клінічний посібник. - Харків: Арсіс, 2001. - 303 с.
35. Maes. M., Delmiere L., Schotte C. et al. Epidemiologic and phenomenological aspects of PTSD: DSM-III-R diagnosis and diagnostic criteria not validated. // Psychiatry Res., 1998. V. 81. P. 179-193.
36. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація: Методичні рекомендації // Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. - Харків, 2002. - 47 с.
37. Davidson J.R.T., Hughes D., Blazer D.G. PTSD in the community: an epidemiological study. // Psychol. Med. - 1991. Vol. 21. P. 713-721.
38. Н.В.Тарабрина, Лазебная Е.О. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние проблемы // Психологический журнал. - 1992. - Т. 13,№ 2. - С. 14-29.
39. Омельянович В.Ю. Проблема посттравматического стрессового расстройства в современной психиатрии // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 1999. - № 2(6). С. 131-136.
40. Stretch R.H., Knudson K.H., Durand D. Effects of preliminary and military trauma on the development of PTSD symptoms in female and male active duty soldiers. // Mil. Med. - 1998. V. 163. P. 466-470.
41. Resnick H.S., Kilpatrick D.G., Dansky B.S. et al. Prevalence of civilian trauma and PTSD in a representative national sample of women // J. Consult. Clin. Psychol., 1993. V. 61. P. 984-991.
42. Prigerson H.G., Maciejewski P.K., Roseheck R.A. Combat trauma: trauma with highest risk of delayed onset and unresolved posttraumatic stress disorder symptoms, unemployment, and abuse among men // J. Nevr. Ment. Dis. - 2001. - V. 189(2). - P. 99-108.
43. Boudreaux E., Kilpatrick D.G., Resnick H.S. et al. Criminal victimization, posttraumatic stress disorder, and comorbid psychopathology among a community sample of women. // J. Traumatic stress. - 1998. Vol. 11. P. 665-678.
44. Solomon Z., Benbenishty R. The role of proximity, immediacy and expectancy in frontline treatment of combat stress reactions among Israelis in the Lebanon War // Amer. J. Psychiat. - 1986. - V. 143,№ 5. - P. 613-617.
45. Solomon Z., Miculincer M., Benbenishty R. Combat stress reaction clinical manifestations and correlates // Mil. Psychol. - 1989. - V. 1,№ 1. - P. 35-47.
46. North C.S., Smith E.M., Spitznagel E.L. PTSD in survivors of a mass shooting. // Am. J. Psychiatry. - 1994. V. 151. P. 82-88.
47. Breslau N. Epidemiology of trauma and posttraumatic stress disorder. In: Psychological trauma (Yehuda R., ed.), American Psychiatric Press Review of Psychiatry. Washington, DC, 1998. V. 17. P. 1-29.
48. Breslau N., Davis C.G., Andreski P., Peterson E.L. Traumatic events and posttraumatic stress disorder in an urban populations of young adults. // Arch. Gen. Psychiatry. - 1991. V. 48. P. 216-222.
49. Breslau N., Chilcoat H.D., Kessler R.C., Davis C.G. Previous exposure to trauma and PTSD effects of subsequent trauma. // Am. J. Psychiatry. - 1999. V. 156. P. 902-907.
50. Тукаев Р.Д. Психическая травма и суицидальное поведение: аналитический обзор литературы с 1986 по 2001 годы // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - № 1. - С. 151-163.
51. Кондратьева М.С. Особенности психических расстройств, возникающих у женщин при чрезвычайных ситуациях (ЧС), и разработка принципов их терапии// Первый Национальный конгресс по социальной психиатрии «Психическое здоровье и безопасность в обществе»: Научные материалы. - М., 2004. - С. 69-70.
52. Логановский К.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты психиатрических последствий Чернобыльской катастрофы // Социальная и клиническая психиатрия. - 1999. - № 1. - С. 5-17.
53. Михайлов Б.В., Черкасов В.Г., Маркова М.В., Астапов Ю.Н. Посттравматические стрессовые расстройства в Украине /клиника, диагностика, принципы восстановительной терапии // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 2. С. 106-107.
54. Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. Проблеми психологічних наслідків впливу на людину різноманітних екстремальних подій // Постчорнобильський соціум: 15 років по аварії: Монографія Київ: Ін-т соціології НАН, 2000. С.104-116.
55. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений (под ред. М.Г. Ярошевского). М.: Просвещение. 1989. 448с..
56. Фрейд З. Психология «Я» и защитные механизмы. М.: Наука, 1993. - 374 с.
57. Kardiner A. The social distress syndrome of our time // J. Amer. Acad. Psychoanal. 1978. V.1. P.89-101.
58. Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Посттравматические стрессовые расстройства: проблемы лечения и профилактики // Международный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10, № 1. - 33-37.
59. Клиническая психология: учебник (под ред. Б.Д. Карвасарского). - СПб: Питер, 2002. - 960 с.
60. Напреенко А.К., Марчук Т.Е. Посттравматическое стрессовое расстройство: Обор литературы // Архів психіатрії. - 2001. - № 3(26). - С. 33-42.
61. Александровский Ю.А. Современные подходы к пониманию пограничных психических расстройств // Международный медицинский журнал. - 2000. - № 1. - С. 30-42.
62. Brett E.A., Ostroff R. Imagery and Post-traumatic Stress Disorder: An overview // Am. J. Psychiatry. - 1985. - V. 142. - P. 417-424.
63. Horowitz M.J. Phaze oriented treatment of stress response syndromes //Am. J. Psychotherapy. - 1973. - V. 27. - P. 506-515.
64. Lazarus R.S. Progress on a cognitive motivational-relational of emotion // American Psychologist. - 1991. - V. 46. - P. 819-837.
65. Folkman S., Schaefer C., Lazarus R.S. Cognitive processes as mediator of stress and coping //V. Hamilton, D. M. Warburton (Eds.). Human stress and cognition: An information processing approach. N. Y.: Willy, 1979. - P. 265-298.
66. Бодров В.А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психологический журнал. - 1996. - Т. 17,№ 4. - С. 64-74.
67. Bandura A. Self-effeciancy: Toward a unifying theory of behavioral change // Psychological Review. - 1977. - V. 84. - P. 191-215.
68. Peterson C., Seligman M.E.F., Vaillant G.E. Pessimistic explanatory style is a risk factor for physical illness: A thirty-five-year longitudinal study // Journal of Personality and Social Psychology. - 1988 - V. 55. - P. 23-27.
69. Janoff-Bulman R., Timko C. Coping with traumatic life events: The role of denial in light of peoples assumptive words // Coping with negative life events / Eds C.R. Snyder, C.E. Ford, N.Y., 1987. - P. 135-159.
70. Frankenhauser M. A psychological framework for research of human stress and coping // Dynamics of stress. M.H. Appley, R. Trumbull. N. Y.: Plenum Press. - 1986. - P. 101-116.
71. Green B.L., Wilson J.P., Lindy J.D. Conceptualizing PTSD: A psychosocial framework // Trauma and its Wake. Ed. C. R. Figly. - N. Y., Brunner-Mazel, 1985. - P. 53-69.
72. Lyons J. A. Strategies for assessing the Potential for Positive Adjustment Following Trauma // J. of Traumatic Stress. - 1991. - V. 4,№ 1. - P. 93-111.
73. Bryant R.A., Marosszeky J.E., Crooks J., Bagueley I.J., Gurka J.A. Posttraumatic stress disorder and psychosocial functioning after severe traumatic brain injury // J. Nevr. Ment. Dis. - 2001.- V. 189(2). - P. 109-113.
74. Orr S.P. Psychophysiologic Studies of PTSD // Biological Assessment and Treatment of Post-traumatic Stress Disoder / Ed. E.L. Giller. Washington, 1990. P. 137157.
75. Pitman R.K., Orr S.P. Psychophysiology of PTSD //New directions in Affective Disorders / Eds B. Leres, S. Gershon. N.Y. 1989. P. 447 450.
76. Kolb L.C. A critical survey of hypotheses regarding PTSD in light of recent research findings // J. Traumatic Stress. 1988. V.1. P.291 304.
77. Линдауэр Р.Й.Л., Карльер Б.П.Р., Герсонс Б.П.Р. Нейробиология посттравматического стрессового расстройства // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - № 1. - С. 146-149.
78. Friedman M.J. Biological Approaches to the Diagnosis and Treatment of PTSD // J. Traumatic Stress. 1991. V.4.№.1. P.67 91.
79. Resnick, H., Yehuda, R., Pitman, R.K., Foy D.M. Effect of previous trauma on acute plasma cortisol level following rape // Am. J. Psychiatry.- 1995. - V. 152. - P. 1675-1677.
80. Yehuda, R., Kahana, B., Binder-Byrnes, K., Southwick, S., Mason, J. Low urinary cortisol excretions in Holocaust survivors with post traumatic stress disorder // Am. J. Psychiatry.- 1995. - V. 152. - P. 982-986.
81. Bremner, J., Randall, P., Scott T.M., Broner, R.A., Seibyl, J., Southwick, S.M. and at al. MRI-based measures of hyppocampal volume in patients with PTSD // Am. J. Psychiatry. - 1995. - V. 152. - P. 973-981.
82. Марчук Т.Є. Особливості виникнення і типи дебюту посттравматичних стресових розладів // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т. 9, вип. 2(27). - С.67-70.
83. Напрєєнко О.К., Марчук Т.Є. Клінічні варіанти перебігу стійких змін особистості після перенесеного катастрофічного переживання, як варіанту несприятливого перебігу посттравматичних стресових розладів // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1(30). - С. 132-134.
84. Каменченко В.П. Посттравматическое стрессовое расстройство // Журнал неврологи и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1993. - Т. 93, № 3. - С. 95-99.
85. Семке В.Я. Превентивная психиатрия. Томск, 1999. 403 с.
86. Павлова М.С. Индивидуальные и общественные реакции в ответ на травму и бедствие. Структура хаоса. // Российский психиатрический журнал. - 1999. - №1. - С. 46-49.
87. Павлова М.С. Посттравматическое стрессовое расстройство. Острые и отдаленные реакции на травму. // Российский психиатрический журнал. - 1999. - №1. - С. 42-46.
88. Шестопалова Л.Ф. Реабилитация больных с посттравматическими стрессовыми расстройствами: принципы и подходы к психокоррекционной работе // Архів психіатрії. 2001. - № 4(27). С. 83-86.
89. Шестопалова Л.Ф. Клинико-психологическое исследование факторов и условий формирования посттравматических стрессовых расстройств у лиц, переживших экстремальные события // Український вісник психоневрології. Т. 10, № 2(31). 2002. - С. 158-159.
90. Тарабрина Н.В., Соколова Е.Д., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Посттравматическое стрессовое расстройство: психологические и клинические особенности, вопросы терапии // Materia Medika. - 1996. - №1(9). - С. 57-68.
91. Kleber R.J., Brom D. Coping with trauma. Theory, privation and treatment. Amsterdam: Swets Leitling, 1992. 317p.
92. Шамрей В.К., Литвинцев С.В., Маклаков А.Г. и др. Опыт оказания психиатрической и медико-психологической помощи при ликвидации последствий аварии на подводной лодке «Курск» // Российский психиатрический журнал. - 2001. - № 1. - С.36 - 41.
93. Вахов В.П. Психические расстройства у освобожденных заложников // ХІІ съезд психиатров России (материалы съезда). - М., 1995. - С. 146-147.
94. Маневский А.П. Эффективность новых методик психологического обследования для диагностики посттравматических стрессовых расстройств у участников ликвидаций последствий чрезвычайных ситуаций // Медицина катастроф. - 2000. - № 3. - С.29-31.
95. Чабан О.С., Харченко Є.М., Венгер О.П., Гнатюк Р.М. Деякі особливості сучасних невротичних розладів // Архів психіатрії. - 2002. - №3(30). - С. 65-69.
96. Чабан О.С. Масові дисоціативні розлади. Історичний та реальний аспекти // Архів психіатрії. - 2002. - №1(28). - С. 119-124.
97. Shalev, A.Y., Pery, T., Caneti, L., Schreiber, S. Predictors of PTSD in injured trauma survivors // Am. J. Psychiatry. - 1996. - V. 53. - P. 219-224.
98. Yehuda, R., McFarlane, A.C., The conflict between current knowledge about PTSD and its original conceptual basis // Am. J. Psychiatry. - 1995. - V.152. - P. 1705-1713.
99. Van der Kolk, B.A., Fisler, R. Dissociation and the fragmentary nature of traumatic memories: Rewiew and experimental confirmations // J. of Traumatic Stress. - 1995. - V. 8(4). - P. 505-525.
100. Тарабрина Н.В. Психологические последствия войны // Психол. обозрение. - 1996. - № 1(2). - С. 26-29.
101. Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Военно-травматический стресс: особенности посттравматической адаптации участников боевых действий // Психологический журнал. 1999. - Т. 20,№ 5. С. 62-75.
102. Семке В.Я., Епанчинцева Е.М. Типология и клиническая динамика посттравматических стрессовых расстройств у комбатантов // Российский психиатрический журнал. - 2001. - № 5. - С. 19-23.
103. Хохлов Л.К., Горохов В.И., Хохлов А.А. Посттравматическое стрессовое расстройство (болезнь пострадавших от военного стресса и других бедствий). Ярославль, 1997. 78 с.
104. Хохлов Л.К. Посттравматическое стрессовое расстройство и проблема коморбидности // Социальная и клиническая психиатрия. 1998. №2. С. 116-122.
105. Колчев А.И., Литвинцев С.В., Шанин В.Ю. Влияние выраженности интрапсихического конфликта на течение постстрессового периода у участников боевых действий // Российский психиатрический журнал. - 1998. - № 3. - С.25-27.
106. Знаков В.В. Понимание воинами-интернационалистами ситуации насилия и унижения человеческого достоинства // Психологический журнал. 1989. Т.10, №4. С. 113-124.
107. Знаков В.В. Психологические причины непонимания афганцев” в межличностном общении // Психологический журнал. 1990. - Т. 11, № 2. С. 24-41.
108. Шестопалова Л.Ф. Особенности социально-психологической адаптации ветеранов боевых действий в Афганистане (медико-психологические аспекты) // Укр. мед. альманах. - 2000. -Т.3, № 2. - С. 183-184.
109. Харченко С.В. Особенности личности и социального взаимодействия ветеранов военных действий в Афганистане (психологический анализ) // Автореф. дисс. к. психол. наук. - Х., 2001. - 18 с.
110. Морозов В.М., Булыко В.И., Рустанович А.В., Козаченко В.В. Психическое состояние военнослужащих, освобожденных из плена // Военно-медицинский журнал. - 1997. - Т.318, № 5. - С. 47-48.
111. Решетников М.М., Баранов Ю.А., Мухин А.П., Чермянин С.В. Психофизиологические аспекты состояния, поведения и деятельности людей в очагах бедствий и катастроф // Военно-медицинский журнал. - 1991. - № 9. - С. 11-15.
112. Пономаренко В.А. Социально-психологическое содержание боевого стресса // Психологический журнал. - 2004. - Т. 25, № 3. - С. 98-102.
113. Hendin H., Haas A. Suicide and guilt as manifestation of PTSD in Vietnam combat veterans // Am. J. of Psychiatry. 1991. V. 148. P. 586-591.
114. Hiley-Young B. et al. Warzone violence in Vietnam: an examination of premilitary, military and postmilitary factors in PTSD in-patients // J. of traumatic stress. 1995. - №8. P. 125-141.
115. Kramer T.L. et al. The comorbidity of PTSD and suicidality in Vietnam veterans // Suicide and Life-threatening behavior. 1994. V. 24. P. 58-67.
116. Breslau N. et al. A second look at comorbidity in victims of trauma: the posttraumatic stress disorder major depression connection // Biol. Psychiatry. 2000. - №48(9). P. 902-909.
117. Farberow N.L., Kang H.K., Bullman T.A. Combat experience and post service psychosocial status as predictor of suicide in Vietnam veterans // J. of nerv. and mental desease. - 1990. - V. 178. - P. 32-37.
118. Шестопалова Л.Ф. Характеристика емоційно-особистісної сфери учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання // Чорнобиль і соціум. - Київ: Ін-т соціології НАН, 2000. С. 124-137.
119. Табачников С.И., Титиевский С.В., Найденко С.И. Изучение показателей социально-психологической адаптации участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Социально-психологические и неврологические аспекты последствий аварии на ЧАЭС. Киев, 1993. С.5455.
120. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е., Ласко Н.Б., Орр С.Ф., Питман Р.К. Психофизиологическая реактивность у ликвидаторов аварии на ЧАЭС. // Психологический журнал. 1996. - Т.17, №2. С. 30-45.
121. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Психологические особенности посттравматических расстройств у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Психологический журнал. - 1994. - Т.15, № 5. - С. 67-77.
122. Тарабрина Н.В., Петрухин Е.В. Психологические особенности восприятия радиационной опасности // Психологический журнал. - 1994. - Т. 15, № 1. - С. 27-39.
123. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха. - К.: ”Чорнобильінтерінформ”, 1996. - 173 с.
124. Яковенко С.І., Лисенко В.І. Соціально-психологічна допомога при надзвичайних ситуаціях та критичних інцидентах. Монографія. - К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАНУ, 1999. - 226 с.
125. Напреєнко О.К., Нягу А.І., Логановський К.М., Здоренко Л.Л. Експертиза психічної працездатності у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи // Архів психіатрії. - 2001. - №1-2. - С. 7-13.
126. Краснов В.Н., Юркин М.М., Войцех В.Ф. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Сообщение Ι: структура и патогенез // Социальная и клиническая психиатрия. - 1993. - № 1. - С. 5-10.
127. Кукуруза А.В. Особенности формирования личности и профилактика психической дезадаптации у школьников, эвакуированных из 30-км зоны после аварии на Чернобыльской АЭС // Автореф. дисск. психол. наук. - К., 1996. - 19 с.
128. Моляко В.А. Психологические последствия Чернобыльской катастрофы // Психологический журнал. - 1992. - Т. 13, № 1. - С. 135-146.
129. Миско Е.А., Тарабрина Н.В. Особенности жизненной перспективы у ветеранов войны в Афганистане и ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Психологический журнал. - 2004. - Т.25, № 3. - С. 44-52.
130. Бузунов В.А., Дружинин А.М., Дружинина Е.С. Опыт изучения психологических последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Вестник Российской АМН. - 1993. - №3. - С. 27-31.
131. Психиатрия на рубеже тысячелетий. Материалы научно-практической конференции. - Ростов-на-Дону, 1999. - 448 с.
132. Хавенаар Й.М. После Чернобыля. Исследование психологических факторов, воздействующих на здоровье после радиационной катастрофы (пер. с англ.). М., 1996. 189с.
133. Румянцева Г.М., Левина Т.М., Чинкина О.В. и др. Факторы риска психической дезадаптации населения, пострадавшего от экологической катастрофы, и особенности медико-психологической и психиатрической помощи /Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. М.:ГНЦСиСП им. В.П. Сербского, 2001. 241с.
134. Румянцева Г.М. Социальные факторы и психолого-психиатрические последствия аварии на Чернобыльской АЭС // Руководство по социальной психиатрии /Под ред. Т.Б. Дмитриевой. - М.: Медицина, 2001. - С. 98-99.
135. Шамарин В.М., Мартынчик Е.А., Анискин Д.Б. Оценка уровня психосоциального стресса и его последствий у участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - Т. 13, № 2. - С. 33-37.
136. Тарабрина Н.В. Основные итоги и перспективные направления исследований посттравматического стресса // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24, № 4. - С. 5-18.
137. Маклаков А.Г., Чермянин С.В., Шустов Е.Б. Проблемы прогнозирования психологических последствий локальных военных конфликтов // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19,№ 2. - С. 15-26.
138. Авдеенок Л.Н. Психокоррекция агрессивного поведения участников локальных военных конфликтов // Серийные убийства и социальная агрессия. Медицинские аспекты социальной агрессии. Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ «Феникс», 2001. - С. 7-10.
139. Сидоров. П.Н., Борисов Л.Г. Психическое здоровье беженцев и мигрантов в Европе // Обзор психиатрии и мед. психологии им. В.М. Бехтерева. 1994. - №1. С. 21-25.
140. Идрисов К.А., Краснов В.Н. Состояние психического здоровья населения Чеченской Республики в условиях длительной чрезвычайной ситуации // Социальная и клиническая психиатрия. - 2004. - Т. 14,№ 2. - С.5-10.
141. Идрисов К.А. Динамика посттравматического стрессового расстройства у гражданских лиц, переживших угрозу жизни в зоне локального военного конфликта // Социальная и клиническая психиатрия. - 2002. - Т. 12, № 3. - С. 34-37.
142. Незнанов Н.Г., Телия К.К. Вынужденная миграция как один из вариантов социально-стрессовых расстройств // ХІІІ съезд психиатров России: Материалы съезда. М., 2000. С. 308.
143. Асанов А.О. Особенности аффективных расстройств, выявляемые у вынужденных переселенцев // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - Т. 13, № 4. - С. 24-27.
144. Кикелидзе З.И., Демонова Д.П. Психические расстройства, возникающие у беженцев. // Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. - М.:ГНЦС и СП им. В.П. Сербского, 2001. - 241с.
145. Павлова М.С. Расстройства адаптации у вынужденных мигрантов (клинико-психологические особенности, программа терапии) //Пограничная психиатрия (сборник научных трудов). Под ред. Ю.А. Александровского. - М.:ГНЦС и СП им. В.П. Сербского, 2001. - 241 с.
146. Ахмедова Х.Б. Фанатизм и идея мести у лиц, имеющих посттравматические стрессовые расстройства // Социальная и клиническая психиатрия. - 2003. - Т. 13, № 2. - С. 24-32.
147. Ахмедова Х.Б. Мирные жители в условиях военных действий: личностные черты и расстройства адаптации // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24, № 3. - С. 37-44.
148. Кекелидзе З.И. Особенности формирования психических расстройств при террористических актах // Первый Национальный конгресс по социальной психиатрии «Психическое здоровье и безопасность в обществе»: Научные материалы. - М., 2004. - С.63-64.
149. Ахмедова Х.Б. Клинические особенности посттравматического стрессового расстройства у детей-беженцев // Социальная и клиническая психиатрия. - 2002. - Т.12, № 2. - С. 91-94.
150. Breslau N., Chilcoat H.D., Kessler R.C. et al. Vulnerability to assaultive violence: further specification of the sex differences in posttraumatic stress disorder. // Psychol. Med. - 1999. V. 29. P. 813-821.
151. Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Подкорытов В.С. Медико-психологические аспекты экстремальных событий и проблема посттравматических стрессовых расстройств // Международный медицинский журнал. 2000. Т. 6, № 3. С. 31-34.
152. Бачериков А.Н., Пайкова Л.Н. Клинико-психопатологические и патопсихофизиологические особенности посттравматических стрессовых расстройств у женщин-жертв насилля // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10,№ 2(31). - С.89-91.
153. Болотов Д.М. Клинические особенности постравматических стресовых расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 1 (додаток). - С. 163.
154. Burgess, A.W., Hartman, C.R., Baker, T. Memory representations of childhood sexual abuse // Journal of Psychology Nursing. - № 33(9). - P. 9-16.
155. Elliot, D.M., Briere, J. Posttraumatic stress associated with delayed recall of sexual abuse: A general population study // Journal of Traumatic Stress. - № 8(4). - P. 629-648.
156. Шевченко А.М. Особенности психологической посткризисной адаптации у женщин-беженок // ХІІІ съезд психиатров России: Материалы съезда. М., 2000. С. 311.
157. Тюнева А.И., Цыганков Б.Д. Психические нарушения у жертв сексуального насилия // Проблеми мед. науки та освіти. - 2000. - № 3. - С. 9-13.
158. Тюнева А.И. Динамика психических нарушений у жертв сексуального насилия // ХІІІ съезд психиатров России: Материалы съезда. М., 2000. С. 302.
159. Epstein J.N., Saunders B.E., Kilpatrick D.G. Predicting PTSD in women with a history of childhood rape. // J. Trauma Stress. - 1997. V. 10. P. 573-588.
160. Stein D.J., Boshoff D., Abrahams H. et al. Patients presenting with fresh trauma after interpersonal violence. Part I: alcohol and substance abuse. // S. Afr. Med. J. - 1997. V. 87. P. 996-998.
161. Steenkamp M., Sidzumo N. Women and violence: a metropolitan perspective. // Trauma Rev. - 1996. V. 4. P. 6-7.
162. Первичная профилактика психических, неврологических и психосоциальных расстройств. М.: Смысл, 2002. 127с.
163. Yehuda R. (ed.) Risk factors for posttraumatic stress disorders. Washington, DC: American Psychiatric Press, Inc. 1999.
164. Карбовнич О.Л. Варіанти аутоагресивної поведінки у хворих з посттравматичними стресовими розладами // Український вісник психоневрології. Т. 10, № 2(31). 2002. - С. 113-114.
165. Онишко Ю.В. Проблеми психіатричної допомоги жінкам-жертвам насильницьких дій // Архів психіатрії. - 2000. - № 1-2 (20-21). - С. 7-9.
166. Розанов В.А. Нейробиохимические аспекты суицидального поведения // Український медичний часопис. - 1999. - №6(14). - С. 5-12.
167. Чуприков А.П., Пилягина Г.Я. К вопросу о необходимости о