Психологічні чинники суїцидальних ідеацій та профілактика самогубств У підлітковому віці : Психологические факторы суицидальных идеаций и профилактика самоубийств В подростковом возрасте



  • Название:
  • Психологічні чинники суїцидальних ідеацій та профілактика самогубств У підлітковому віці
  • Альтернативное название:
  • Психологические факторы суицидальных идеаций и профилактика самоубийств В подростковом возрасте
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису

    УДК 364.277

    Вашека Тетяна Володимирівна

    Психологічні чинники суїцидальних ідеацій та профілактика самогубств У підлітковому віці

    19.00.04 медична психологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник
    кандидат психологічних наук, доцент
    Корнієнко Олексій Васильович






    Київ 2005
















    Зміст

    Вступ...5
    РОЗДІЛ 1. Чинники суїцидальної поведінки як предмет психологічного дослідження...................................................................................................12
    1.1 Основні концепції самогубства..............................................................12
    1.2. Соціально-психологічні чинники самогубства. ...........................27
    1.3 Психологічні чинники, що впливають на формування та розвиток суїцидальної поведінки..................................................................... 34
    1.4 Внутрішня суїцидальна поведінка (суїцидальні ідеації) та її особливості у підлітковому віці ...................................41
    Висновки .......................................................................................................47
    РОЗДІЛ 2. Вивчення індивідуально-психологічних та соціально-психологічних чинників суїцидальних ідеацій в підлітковому віці......................48
    2.1 Розробка експрес-методів скринінгової діагностики суїцидальних ідеацій....49
    2.1.1. Вивчення можливостей психодіагностичних методик встановлювати наявність суїцидальних уявлень та тенденцій у підлітків.............................................50
    2.1.2 Використання проективних методик з метою діагностики суїцидальних ідеацій у підлітків.................................... ....55
    2.1.3 Розробка та валідизація методики Опитувальник суїцидальної поведінки”. ................................................66
    2.2 Проведення психодіагностичного дослідження індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей підлітків з суїцидальними ідеаціями....71
    2.2.1 Загальна характеристика психодіагностичних методик. .......74
    2.2.2 Проведення емпіричного дослідження. ...........88
    Висновки...89
    РОЗДІЛ 3. Результати емпіричного дослідження чинників суїцидальних ідеацій в підлітковому віці... 91
    3.1 Індивідуально-психологічні особливості підлітків з суїцидальними ідеаціями.................................................................................................. .93
    3.1.1 Діагностика типу особистості та захисних механізмів, властивих підліткам з суїцидальними ідеаціями..93
    3.1.2 Встановлення специфіки смисложиттєвих орієнтацій та особливості ставлення до себе..........103
    3.1.3 Рівень депресії, тривожність та агресивність у підлітків з суїцидальними ідеаціями.......108
    3.2 Соціально-психологічні чинники суїцидальних ідеацій........114
    3.3 Демографічні чинники, що впливають на формування суїцидальних ідеацій........................................................................120
    3.4 Встановлення чинників суїцидальних ідеацій шляхом множинного регресійного аналізу.................................. ......134
    Висновки......136
    РОЗДІЛ 4. Профілактична програма, спрямована на виявлення суїцидальних ідеацій та запобігання суїцидальній поведінці серед учнів підліткового віку загальноосвітніх шкіл ................................................................................137
    4.1 Актуальність розробки програми профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці....................................................137
    4.2 Виявлення підлітків з суїцидальними ідеаціями за допомогою Опитувальника суїцидальної поведінки”.................143
    4.3 Проведення клінічного інтерв’ю.......................................................146
    4.4 Розподіл досліджуваних на групи в залежності від наявності суїцидальних ідеацій та рекомендації щодо надання психологічної допомоги. ..................................................................................................150
    4.5 Рекомендації щодо психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних ідеацій. ...............................................153
    Висновки..................................................................................................................176
    ВИСНОВКИ........177
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................181
    ДОДАТКИ...........198











    ВСТУП



    Актуальність дослідження. Проблема суїцидальної поведінки є однією з важливих для сучасної України. Наша країна відноситься до держав із високим рівнем суїцидальної активності. За останні 10 років рівень самогубств в нашій країні зріс майже в два рази. Серед причин смерті самогубство займає значне місце. Так, в Україні у 2003 році смерть в результаті самогубства за чисельністю випередила інфекційні хвороби, хвороби ендокринної системи, смерть від гострого інфаркту міокарду та алкогольного цирозу печінки [60]. Кількість самогубств на 100 тис. населення значно більша за кількість смертей в результаті нещасних випадків, випадкових отруєнь, утоплень та вбивств [96].
    Особливою проблемою в Україні є підліткове самогубство. За останні роки різко збільшилася кількість самогубств серед дітей 5-14 років (в наш час це 0,5% самогубств серед усіх вікових груп). Надзвичайно високий рівень самогубств відзначається серед підлітків та молоді, що навчається. Відмічається, що в віці до 13 років суїцидальні спроби рідкісні, а починаючи з 14-15 років суїцидальна активність різко зростає, досягаючи максимуму в 16-19 років. Лише 5% суїцидальних спроб в підлітковому віці припадає на психози, 20-30% психопатії, а все інше так звані підліткові кризи” [50].
    Окрім суїцидальних спроб значного розповсюдження в підлітковому віці набули внутрішні форми суїцидальної поведінки суїцидальні ідеації, які завжди в широкій чи згорнутій формі передують самогубству. Про значне поширення суїцидальних ідеацій серед підлітків свідчить ряд зарубіжних досліджень, в яких підлітки з наявністю думок, уявлень, намірів стосовно самогубства виділені в окрему групу, що отримала назву суїцидальні ідеатори [200; 187; 206]. Внутрішня суїцидальна поведінка або суїцидальні ідеації включають суїцидальні уявлення (думки, фантазії стосовно скоєння самогубства) та суїцидальні тенденції (наміри, задуми, в яких присутній компонент рішення і продумується план самогубства).
    Суїцидальні ідеації не вивчались в Україні, не представлена також ця галузь в наукових працях російських дослідників, що є значним упущенням, тому що саме на початкових етапах розвитку суїцидальної поведінки, при її вчасному виявленні, є можливість попередити скоєння самогубства.
    Проблему ранньої діагностики та профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці можна вирішити в межах шкільної психологічної служби. Але відсутність зручних скринінгових методик для діагностики суїцидальних ідеацій та наукових програм профілактики суїцидальної поведінки не дає змоги виявляти групи ризику щодо скоєння самогубства та проводити з ними психокорекційну роботу. Підлітки потрапляють до фахівців лише після скоєння невдалої суїцидальної спроби, якої можна було б не допустити. Саме на виявлення суїцидальних ідеацій та попередження їх переходу в більш серйозні форми суїцидальної поведінки повинні бути спрямовані профілактичні програми.
    Ми з сумом змушені костатувати, що в Україні на сьогодні не існує програм профілактики самогубства на рівні навчальних закладів. Тому нагальна необхідність розробки ефективних заходів профілактики самогубств та їх впровадження в систему освіти підштовхнула нас до створення програми профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці. Це завдання вимагає мультидисциплінарного підходу до вивчення явища самогубства, поєднання глибоких наукових знань з загальної, медичної та вікової психології, соціології, психіатрії, ознайомлення з напрацюваннями зарубіжних суїцидологів та психологів.
    В генезі суїциду серед підлітків та молоді велике значення має взаємозв`язок впливів середовища, індивідуально-психологічних структур особистості, складових частин соціалізації індивідуума, а також психопатологічних синдромів. У працях вітчизняних та російських фахівців вивчаються психологічні чинники суїцидальної поведінки, але більшість досліджень проводилися на вибірці дорослих осіб, які скоїли суїцидальну спробу (А.Г.Амбрумова, Н.В.Конончук, Л.Крижанівська, В.П.Ларичев, Г.Я.Пілягина, Л.І.Постовалова, Г.В.Старшенбаум та ін.). Підлітки, які ще не скоїли суїцидальну спробу, а перебувають на етапі роздумів та планування, залишаються поза увагою фахівців. Вивчення їх психологічних особливостей дало б змогу розробити ефективну програму профілактики та психокорекції суїцидальної поведінки. Така програма дозволила б виявляти групу ризику скоєння самогубства та могла б впроваджуватись в рамках шкільної психологічної служби.
    Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планової науково-дослідницької програми Психодіагностика особистості” кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Мета дослідження полягає у розробці нового підходу до ранньої психологічної діагностики суїцидальної поведінки серед підлітків та її профілактики на основі вивчення індивідуально-психологічних та соціально-психологічних особливостей підлітків з суїцидальними ідеаціями.
    Означена мета поділяється на ряд завдань:
    1. Здійснити теоретичний аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників на причини, умови формування та перебіг суїцидальної поведінки.
    2. На концептуальному рівні виокремити вірогідні чинники формування суїцидальних ідеацій.
    3. Розробити методи скринінгової діагностики внутрішніх форм суїцидальної поведінки (суїцидальних ідеацій).
    4. Встановити психологічні чинники виникнення суїцидальних ідеацій та проаналізувати їх роль в генезі суїцидальної поведінки.
    5. Провести порівняльний аналіз особистісних характеристик осіб з суїцидальними уявленнями та тенденціями.
    6. Вивчити чинники мікросоціального оточення, які впливають на суїцидальну поведінку, її формування та прояв.
    7. На основі аналізу отриманих даних розробити практичні рекомендації щодо ранньої діагностики, профілактики та психокорекції суїцидальної поведінки серед підлітків.
    Об`єктом дисертаційного дослідження виступають суїцидальні ідеації підлітків.
    Предметом дослідження є психологічні та соціально-психологічні чинники суїцидальних ідеацій в підлітковому віці.
    Методична основа дослідження.
    До теоретико-методологічних положень, на які ми спирались в даній роботі, слід віднести концепцію соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах невирішеного мікросоціального конфлікту А.Г.Амбрумової, екзистенційний підхід до розуміння самогубства як втрати смислу життя (А.Камю, В.Франкл, І. Ялом), психоаналітичний підхід, представлений поглядами З.Фройда та К.Менінгера на самогубство, як на крайній прояв інстинкту Танатосу агресії, спрямованої на себе, теорію аутодеструктивної поведінки Г.Я.Пілягіної, а також теоретичні та експериментальні досягнення когнітивної психології (А.Beck, A.Ellis).
    Для вимірювання суїцидальної поведінки застосовувалися проективні методики, авторський опитувальник суїцидальної поведінки та клінічне інтерв’ю. Особистісні властивості визначалися за допомогою методики визначення типу особистості та ймовірних особистісних розладів даного типу Дж.Олдхема та Л.Морріса та опитувальника Плутчика-Келлермана-Конте. Психологічні показники депресії, тривожності, самооцінки, самотності, агресивності вивчалися за допомогою спеціально підібраної батареї опитувальників. Соціально-психологічні показники збирались шляхом бесіди, опитування класних керівників, вивчення особових справ досліджуваних та колірного тесту ставлень.
    Для статистичної обробки даних застосовувались методи математичної статистики (коефіцієнт альфа Кронбаха, факторний аналіз, непараметричні критерії Крускала-Уолеса та Мана-Уітні, кореляційний аналіз, множинний регресійний аналіз).
    Наукова новизна одержаних результатів.
    У дисертаційному дослідженні набули подальшого розвитку теоретичні уявлення щодо ролі суїцидальних ідеацій в генезі суїцидальної поведінки. Вперше в вітчизняних умовах розроблено комплекс психодіагностичних засобів для ранньої діагностики суїцидальних ідеацій у підлітків. З`ясовано взаємозв’язок індивідуально-психологічних та соціально-психологічних чинників у формуванні суїцидальних ідеацій у підлітковому віці. Визначено низку показників, якими відзначаються підлітки з різними формами суїцидальних ідеацій і які мають діагностичну та прогностичну значимість. Розроблено та впроваджено програму профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці.
    Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні знань про структуру особистості підлітків з суїцидальними ідеаціями. Суїцидальну поведінку розглянуто з позицій комплексного системного підходу, зокрема здійснено поглиблене вивчення індивідуально- та соціально-психологічних чинників суїцидальних ідеацій. Проведене дослідження дозволяє теоретично обґрунтувати необхідність застосування методів психодіагностики з метою виявлення суїцидальних ідеацій та запобігання суїцидальної поведінки у підлітків. Вперше увагу дослідників було зосереджено не на суїцидентах, а на підлітках із суїцидальними ідеаціями. Особливу увагу приділено розкриттю психологічної сутності різних форм суїцидальної поведінки підлітків, етапів її розгортання та розробці профілактичних заходів, спрямованих на попередження суїцидальних проявів.
    Практичне значення полягає в розробці психодіагностичних показників суїцидальних ідеацій підлітків та у встановленні їх прогностичного значення. Автором створено та валідизовано методику для ранньої діагностики різних форм суїцидальної поведінки в підлітковому віці. Розроблено та впроваджено профілактичну програму, спрямовану на ранню діагностику суїцидальних ідеацій ще до спроби самогубства та попередження подальшого розвитку суїцидальної поведінки. Безпосередня орієнтація дослідження на психологічну діагностику та профілактику суїцидальної поведінки становить реальну практичну значимість даної роботи. Отримані наукові результати та розробки можна використовувати у практичній діяльності спеціалістів, що мають справу із підлітками: шкільних психологів, соціальних працівників, працівників центрів соціальної служби для молоді, телефонного консультування та в роботі психологічних служб.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003, 2004, 2005); на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології; на V Міжнародних психологічних читаннях Психологія: історія і сучасність” в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна.
    Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження запроваджено в роботу загальноосвітніх навчальних закладів Києво-Святошинського району та Святошинського району міста Києва, а також в педагогічний процес кафедри психодіагностики та медичної психології КНУ імені Тараса Шевченка в структурі курсів Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров`я молоді”, Вікова психологія”, Основи психотерапії”, Індивідуальне консультування”, Клінічна психологія”.
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п`ять самостійних статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та навчальний посібник Основи суїцидології” у співавторстві.
    Особистий внесок: добирання, структурування матеріалу та підготовка навчального посібника до друку.

    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Основний зміст роботи викладено на 185 сторінках. Список використаних джерел налічує 209 найменувань, з них 95 англійською мовою.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Проаналізувавши ряд чинників суїцидальних ідеацій в підлітковому віці, ми дійшли наступних висновків: саме в цій віковій групі існує ряд особливостей у формуванні суїцидальної поведінки, що повязано з індивідуально-психологічними та соціально-психологічними особливостями даного віку. Значущість психологічних чинників у суїцидальному генезі висуває на перший план необхідність їх детального вивчення. Поширеність серед підлітків внутрішніх форм суїцидальної поведінки, а саме: суїцидальних уявлень, намірів, задумів та провідна роль суїцидальних ідеацій в генезі самогубства вказує на необхідність їх раннього виявлення з метою попередження скоєння самогубства. Недостатня вивченість суїцидальних ідеацій в вітчизняних сучасних культурно-історичних умовах вимагає їх детального дослідження, тому що саме на початкових етапах виникнення суїцидальної поведінки, при її вчасному виявленні, є можливість попередити скоєння самогубства. З огляду на це, головний акцент в профілактиці суїцидальної поведінки повинен бути спрямований саме на внутрішню суїцидальну поведінку, на попередження її переростання в суїцидальні спроби та самогубство.
    2. Виявлення групи ризику суїцидальної поведінки в умовах школи можливе за умови поєднання різних методів скринінгової діагностики. Розроблені та апробовані в дисертаційному дослідженні психодіагностичні методи та прийоми, за допомогою яких можна виявляти суїцидальні ідеації, дають можливість виявити саморуйнівні форми поведінки і одночасно не провокують виникнення роздумів про самогубство, якщо їх раніше не існувало. Проективні методики дозволяють обійти захисні бар`єри та свідоме приховування інформації. Серед них найефективнішими виявились ТАТ та колірний тест відношень.
    Для виявлення підлітків з суїцидальними ідеаціями було розроблено „Опитувальник суїцидальної поведінки”, перевірка надійності та валідності якого встановила його значний потенціал. Він може застосовуватись в скринінгових обстеженнях школярів підліткового віку для встановлення вираженості різних форм суїцидальних ідеацій, а також для діагностики кількісних змін в суїцидальній поведінці в результаті психокорекційної роботи.
    Встановлено ефективність застосування комплексного психодіагностичного підходу з використанням проективних методик, скринінгового обстеження за допомогою опитувальника та подальшого клінічного інтерв`ю.
    3. На формування суїцидальних уявлень та тенденцій впливають різні індивідуально-психологічні чинники. В цілому для підлітків з будь-якими формами суїцидальних ідеацій характерні високий рівень депресії, низька самооцінка, висока особистісна тривожність, дразливість та почуття вини. Ціннісно-смислова сфера підлітків з суїцидальними ідеаціями відзначається негативним ставленням до процесу життя. У цих підлітків переважають авантюрний, діяльний, відданий, ідіосинкратичний, чутливий, серйозний типи особистості. Ймовірними розладами особистості є, відповідно, антисоціальний розлад, активність на межі зриву, залежний розлад, самоприниження, а також шизопатія, ухиляння та депресивний розлади особистості. Основні механізми психологічного захисту: заміщення, компенсація, регресія та заперечення.
    В генезі суїцидальних тенденцій значимими виявились показники ситуативної тривожності, непрямої агресії та образи. Відзначається відсутність сенсу в житті, незадоволення життєвою перспективою, результатами прожитого періоду та нездатність контролювати власне життя. Відсутність різниці між групами за рядом важливих індивідуально-психологічних чинників свідчить про ризик скоєння самогубства за наявності як суїцидальних уявлень, так і суїцидальних тенденцій. Отже, навіть ті підлітки, у яких суїцидальні уявлення зустрічаються епізодично, потребують уваги фахівців.
    4. Серед соціально-психологічних показників найбільш значимо впливають на формування суїцидальних ідеацій такі: наявність в оточенні підлітків осіб з суїцидальної поведінкою, негативне ставлення до матері, позитивне ставлення до самогубства. Суїцидальні тенденції виникають через порушення стосунків в сім`ї, позитивне ставлення до суїцидальних думок та до смерті, через суб`єктивне відчуття самотності.
    Для виникнення суїцидальних уявлень значимим виявився показник ставлення до школи, однокласників та друзів, що вказує на роль міжособистісних дружніх стосунків в формування суїцидальних думок та фантазій, але не приводить до розвитку більш серйозних форм суїцидальних ідеацій. Такі показники, як поведінка в школі та успішність в навчанні не мають значимого впливу на формування суїцидальних ідеацій.
    5. З віком кількість суїцидальних ідеацій у підлітків збільшується, різко зростаючи у віці 14 років та досягаючи свого максимуму в 17 років. Серед дівчат суїцидальні ідеації більш поширені, ніж серед хлопців, хоча ця відмінність в нашому дослідженні виявилась статистично не значимою. Отримані результати не дозволяють стверджувати провідну роль неповних сімей в генезі суїцидальних тенденцій, але аналіз окремих випадків вказує на важливість цього показника у випадку недавньої смерті одного з батьків та розлучення, що відбувається на даний момент.
    6. В результаті множинного регресійного аналізу встановлено, що головну роль у формуванні суїцидальних ідеацій підлітка відіграють такі показники: наявність в його оточенні суїцидентів, високий рівень депресії, негативне ставлення до сім`ї та позитивне ставлення до суїцидальних спроб. При поділі вибірки на підгрупи за ознакою статі в підгрупі хлопців домінуючим виявився вплив таких незалежних змінних, як наявність в оточенні підлітка суїцидентів та негативні стосунки в сім`ї. В підгрупі дівчат на суїцидальність впливають наявність в оточенні суїцидентів, депресія, позитивне ставлення до суїцидальних спроб, порушені стосунки в сім`ї та стосунки з матір’ю, відсутність цілей в житті.
    В зв`язку з домінуючою роллю депресії в формуванні суїцидальності було виявлено значимі предиктори розвитку депресивного стану у досліджуваних. В цілому по вибірці найбільш значимими показниками виявились слабка осмисленість життя, низька самооцінка та незадоволення процесом життя. Можна стверджувати, що ці чинники створюють депресивний стан, який за наявності негативних стосунків в сім`ї та прикладу суїцидальної поведінки в оточенні приводить до виникнення суїцидальних ідеацій серед підлітків.
    7. Профілактика та корекція суїцидальних ідеацій в підлітковому віці повинна базуватися на знанні вікових, індивідуально- та соціально-психологічних чинників суїцидальної поведінки та охоплювати ранню діагностику суїцидальних ідеацій з використанням методів скринінгового обстеження, клінічне інтерв`ю та диференційовану психокорекційну роботу. Психологічна допомога повинна надаватися в залежності від етапу розвитку суїцидальної поведінки. Так, у підлітків з наявністю суїцидальних тенденцій на момент обстеження доцільно застосовувати кризову терапію з подальшою індивідуальною чи груповою роботою; за неодноразової появи суїцидальних уявлень доцільно працювати з індивідуально-психологічними особливостями підлітків даної групи. З цією метою можуть застосовуватися тренінгові програми та індивідуальна психокорекційна робота.
    Зменшення суїцидальних ідеацій та частоти їх появи після психокорекційної роботи з підлітками свідчить про ефективність профілактичної програми, яка може бути використана в роботі практичних психологів для раннього виявлення суїцидальних ідеацій та запобігання їх переходу в суїцидальні спроби та самогубство.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Актуальные проблемы суицидологии: Сборник статей / Отв.ред. Ковалев В.В. М.: Б.и. (Тр. Моск. НИИ психиатрии, т.92), 1981. 264 с.
    2. Актуальные проблемы суицидологии. Сборник статей / Отв. ред. Портнова А.А. М.: Б.и.(Тр. Моск. НИИ психиатрии, т.82), 1978. 239 с.
    3. Александров А.А. Нарушение поведения у подростков, как один из критериев оценки степени психопатизации / Патологические нарушения поведения у подростков. Л., 1973. с. 37-48.
    4. Амбрумова А.Г. Диагностика и профилактика суицидального поведения детей и подростков с депрессивными расстройствами. Методические рекомендации. (Всесоюз. науч.-метод.суицидол.Центр) М., 1983. 18 с.
    5. Амбрумова А.Г. Диагностика суицидального поведения. Методические рекомендации. М., 1980. 17 с.
    6. Амбрумова А.Г. Индивидуально-психологические аспекты суицидального поведения. / В кн.: Актуальные проблемы суицидологи / Под ред. Портнова А.А. М., 1978. 239 с.
    7. Амбрумова А.Г. Неотложная психотерапевтическая помощь в суицидологической практике. М., 1986.
    8. Амбрумова А.Г. Психалгии в суицидологической практике. /В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред.Портнова А.А.. М., 1978. 239 с.
    9. Амбрумова А.Г. Психологические особенности как фактор риска суицида у больных с пограничными состояниями. Методические рекомендации. Л., 1983. 21 с.
    10. Амбрумова А.Г. Психология одиночества и суицид. /В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Ковалева В.В. М., 1981. 264 с.
    11. Амбрумова А.Г. Роль личности в проблемах суицида. /В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Ковалева В.В. М., 1981. 264 с.
    12. Амбрумова А.Г. Семейная диагностика в суицидологической практике. М., 1983. 51 с.
    13. Амбрумова А.Г., Постовалова Л.И. Анализ предсмертных записок суицидентов. / Научные и организационные проблемы суицидологии. М. 1983.
    14. Амбрумова А.Г., Тихоненко В. Актуальные проблемы суицидологии. М., 1983. с. 40-52.
    15. Баричева Е.М. Клініко-психологічні особливості суїцидальної поведінки у підлітків. Автореф. дис. канд. мед. наук. Харків, 1997. 20 с.
    16. Бачериков И., Згонников П. Клинические аспекты суицидологии. Клиническая психиатрия. К.: Здоровье, 1983. с. 456-465.
    17. Бердяев Н. О самоубийстве. М.: Изд-во МГУ, 1992.// Суицидология: Прошлое и настоящее: Проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. М.: «Когито-Центр», 2001. 569 с.
    18. Бородин С.В., Михлин А.С. Мотивы и причины самоубийства. /В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Портнова А.А. М., 1978. 239 с.
    19. Бугайова Н.М. Психологічні фактори суїцидальної поведінки. Автореф. дис.канд. псих. наук. К.: ун-т ім. Т.Шевченка. 1997. 19 с.
    20. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. К.: Ника-Центр, 2001. 320 с.
    21. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2000. 528 с.
    22. Вашека Т.В. Дослідження структури Я-концепції осіб зі спробами самогубства за допомогою Тесту 20 висловлювань” // Вісник КНУ ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003, вип. 19. С. 55-58.
    23. Вашека Т.В. Перспективи дослідження психологічних аспектів проблеми суїцидальної поведінки.// Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць ін-ту психології ім. Костюка Г.С. К., 2004, т.VI, вип. 6. С. 65-73.
    24. Вашека Т.В. Профілактика самогубства серед підлітків: методика для вимірювання суїцидальної поведінки //Практична психологія та соціальна робота. №4 (73), 2005. С. 53-57.
    25. Виховний потенціал сім`ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. К.: Держ. ін-т проблем сім`ї та молоді, 2002. 144 с.
    26. Витакер К., Бамберри В. Танцы с семьей: Семейная терапия: символический подход, основанный на личностном опыте. М.: Класс, 1997. 172 с.
    27. Гаранян Н.Г., Холмогорова А.Б., Юдеева Т.Ю. Перфекционизм, депрессия и тревога // Московский пихотерапевтический журнал, 2001. №4.
    28. Глоссарий суицидологических терминов. Метод.пособие. К.: 1998. 54 с.
    29. Гроллман Эрл. Суицид: превенция, интервенция, поственция. / Суицидология: Прошлое и настоящее. М., Когито-центр, 2001. 569 с.
    30. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. Книга Х. Эпикур. М.: Мысль, 1979. с. 433.
    31. Дюркгейм Е. Самоубийство. Социологический этюд. - М.: Мысль, 1994. С. 286-297.
    32. Ежегодник мировой санитарной статистики. 1983 г. Демографическая статистика и причины смерти. ВОЗ, Женева, 1985 г.
    33. Ежегодник мировой санитарной статистики. 1990 г. Демографическая статистика и причины смерти. ВОЗ, Женева, 1992 г.
    34. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. СПб.: Питер, 2001. 386 с.
    35. Жариков И.М., Иванова А.Е. и др. Самоубийство в Российской Федерации как социально-психиатрическая проблема./Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова, 1997. Т.97, №6. с. 9-15.
    36. Игумнов С.А. Психотерапия детей и подростков. Ростов н/Д: Феникс, 2005. 288 с.
    37. Камю А. Миф о Сизифе/Пер.с фр.О.И.Скуратович. Мн.: ООО „Попурри”, 2000. 544 с.
    38. Каплан Р., Седок Б. Клиническая психиатрия. М.: Медицина, 1994. 170 с.
    39. Кибрик Н.Д., Малофеева Т.А. К вопросу о роли межличностных контактов в процессе социально-психологической дезадаптации студентов ВУЗов / В кн. Актуальные проблемы суицидологии. Ред.Портнов А.А. М.: 1978. 239с.
    40. Кони А.Ф. Самоубийство в законе и в жизни / В кн.: Кони А.Ф. Собр. соч. в 8 т. Т.4. М.: Юридическая литература, 1967. С. 454-481.
    41. Конончук Н.В. Первый психотерапевтический контакт после суицида // Психогигиена и психопрофилактика. Л., 1983. С. 92-95.
    42. Коротенко А., Жабокрицький С. К вопросу о структурной мотивации суицидального поведения / Вісник асоціації психіатрів України, 1996. №2. с. 124-126.
    43. Кочунас Р. Основы психологического консультирования. М.: Академический Проект, 1999. 240с.
    44. Крыжановская Л., Михлин И. Социально-демографические и природные факторы риска суицидального поведения / Вісник асоціації психіатрів України, 1997, №1. с. 119-125.
    45. Кузнецов М.Т., Гольдинберг Б.М. Суицидальное поведение: причинность и задачи профилактики / Здравоохранение, Минск, №7, 1999.
    46. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2003. 544с.
    47. Кутько И.И., Ситченко Н.М. Формирование суицидального поведения у подростков, страдающих психопатией / В кн.: Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями. Тез. докл. Харьков, 1995, С. 66.
    48. Леонтьев Д.А. Тематический апперцептивный тест. 2-е изд. М.: Смысл, 200. 254 с.
    49. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М.: Смысл, 1992. 16 с.
    50. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л.: Медицина, 1983. 255 с.
    51. Лісова О.С. Психологія суїцидальної поведінки: Навчальний посібник. Чернівці, 2004. 214 с.
    52. Лукас К., Сейден Г.М. Молчаливое горе: жизнь в тени самоубийства. Суицидология: Прошлое и настоящее. М., Когито-центр”, 2001. 569 с.
    53. Магурдумова Л.Г. Суицидоопасные состояния у лиц инволюционного возраста, меры их предупреждения и лечения. // Актуальные проблемы суицидологии. Под ред. В.В.Ковалева. М. 1981. 264 с.
    54. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе / Пер. с англ. М.: Независимая фирма «Класс», 2003. 480 с.
    55. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.42.
    56. Меннингер К. Война с самим собой / Пер. Ю.Бондарева. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 480 с.
    57. Мишиев В.Д. Особенности депрессивных проявлений у суицидентов с различными психическими расстройствами // Лікарська справа. 1998. - №2. С. 102-105.
    58. Морозов С.М., Вашека Т.В. Основи суїцидології. Навчальний посібник. К.: 2003 152 с.
    59. Моховиков А.Н. Телефонное консультирование. Academpress. Киев 1994.
    60. Населення України. Демографічний щоденник за 2000 рік. Держкомстат України, 2001 р.
    61. Ницше Ф. Веселая наука. Перевод К.Свасьяна // Соч. в 2 т. М., 1990.
    62. Нове покоління незалежної України (1991-2001 роки): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в україні (за підсумками 2001 р.) К.: Держ. ін-т проблем сім`ї та молоді, 2002. 211 с.
    63. Оксфордское руководство по психиатрии. Амстердам-Киев: Сфера, 1994. С. 64-81.
    64. Основні показники здоров`я та медичної допомоги населенню м. Києва в 2000 році. К., 2001.
    65. Основні показники здоров`я та медичної допомоги населенню м. Києва в 2002 році. К., 2003.
    66. Охрана психического здоровья в мире: Проблемы и приоритет в развивающихся странах / Р.Дежарле, Л.Айзенберг, Б.Гуд, А.Кляйнман: Пер. с англ. К.: Сфера, 2001. 575 с.
    67. Паперно И. Самоубийство как культурный институт. М.: Новое лит-е обозрение, 1999. 256 с.
    68. Пилягина Г.Я. Актуальные проблемы суицидологии в Украине и пути их решений // Журнал практического врача. 1998. - №6. С. 2-4.
    69. Пилягина Г.Я. К вопросу о клинико-патогенетической типологии аутоагрессивного поведения. // Таврический журнал психиатрии. Т.4. 1 (12). 2000. С. 24-27.
    70. Пилягина Г.Я. Латеральная физиотерапия как способ коррекции суицидального поведения. // Архив психиатрии. 1977. №12-13. с. 148-153.
    71. Плюс-минус жизнь. Сост.Л.А.Сладков. М.: Молодая гвардия, 1990.123с.
    72. Полеев А.М., Малофеева Т.А. Комплексные исследования в суицидологии. Сборник научных трудов. М., 1986. С. 178-187.
    73. Полякова Л.И. Варианты суицидоопасных психогенных реакций. /Комплексные исследования в суицидологии. Сб. науч. трудов. М., 1986.
    74. Понизовский А.М. Анализ основных подходов к пониманию суицидального поведения при депрессиях. / В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Ковалева В.В. М., 1981. 264 с.
    75. Постовалова Л.И., Ларичев В.П., Семенов Э.В. Межличностные конфликты в генезе завершенных суицидов. / В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Ковалева В.В. М., 1981. 264 с.
    76. Постовалова Л.И. Социально-психологические аспекты семейной диагностики суицидентов. / В кн.: Актуальные проблемы суицидологии. / Под ред. Ковалева В.В., М., 1981. 264 с.
    77. Постовалова Л.И. Социологические аспекты суицидального поведения. / Научные и организационные проблемы суицидологии. М. 1983. 287 с.
    78. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: «БАХРАХ М», 2002. 668 с.
    79. Психиатрия. Ред. Шейдер Р. М.: Практика, 1998. 485 с.
    80. Психологическое тестирование. / А.Анастази, С.Урбина. 7-е изд. Спб.: Питер, 2003. 688 с.
    81. Психотерапия / Под ред. Карвасарского Б.Д. Санкт-Петербург: Издательство «Питер», 2000. 544 с.
    82. Пурич-Пейакович Й., Дуньич Д.Й. Самоубийство у подростков: Пер. С сербск. М.: Медицина, 2000. 168с.
    83. Салливан Г.С. Интерперсональная теория в психиатрии. СПб.: Ювента, М.: КСП+, 1999.
    84. Саморазрушающее поведение у подростков. Сборник научных трудов./Под ред. Кабанова М.М. Ленинград: Издательство Ленинградского научно-исследовательского психоневрологического института имени В.М.Бехтерева, 1991. 140 с.
    85. Самоубийство и покушения на самоубийство среди молодежи. Отчет о конференции. Европейское региональное бюро ВОЗ. Копенгаген, 1977.
    86. Семичев С.Б. Острые аффективные суицидные реакции у мужчин. /Психические заболевания. М. Медицина, 1970.
    87. Сенека Л.А. Нравственные письма к Луцилию. Трагедии. М.: Худ. лит-ра. 1986, С.132.
    88. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь», 2004. 350 с.
    89. Скибина Г.А. Тактика ведения суицидентов в ближайшем суицидальном периоде./В кн.: Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Ковалева В.В. М., 1981. 264 с.
    90. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. М.: ВЛАДОС, 2000. 800 с.
    91. Смолинский Л.Г. Социо-культурные ориентации населения г.Ленинграда по отношению к суицидальному поведению. / Научные и организационные проблемы суицидологии. М. 1983.
    92. Собчик Л.Н. Метод портретных выборов адаптированный тест Сонди. Практическое руководство. СПб.: Речь, 2002. 128 с.
    93. Соммерз-Фланаган Дж., Соммерз-Фланаган Р. Клиническое интервьюирование/ Пер. с англ. Под ред. Э.В.Крайникова. М.: Изд. Дом «Вильямс», 2005.
    94. Старшенбаум Г.В. Суицидология и кризисная психотерапия. М.: «Когито-Центр», 2005. 376 с.
    95. Старшенбаум Г.В. Формы и методы кризисной психотерапии. Методические рекомендации. М., 1987. 20 с.
    96. Статистичний щорічник України за 2001 рік. К.: „Техніка” 2002 р.
    97. Суїцидологія: Теорія, практика. Збірник наукових праць. К., 1998. С. 44-47.
    98. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. К.: Либідь, 2003. 376 с.
    99. Тихоненко В.А. Классификация суицидальных проявлений. // Актуальные проблемы суицидологии./Под ред. Портнова А.А. М., 1978. 239 с.
    100.Франкл В. Человек в поисках смысла. / Общ. ред. Л.Я.Гозман; М.: Прогресс, 1990. 368 с.
    101.Фрейд З. Основные психоаналитические теории в психоанализе. Очерк истории психоанализа. СПб.: Алетейя, 1998.
    102.Фрейд З. Печаль и меланхолия. // Суицидология: Прошлое и настоящее: Проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. М., «Когито-Центр», 2001.- 569 с.
    103.Фромм Э. Концепция человека у К.Маркса // Фромм Э. Душа человека. М.: Изд. АСТ-ЛТД, 1998. 664 с.
    104.Хіллман Дж. Самогубство і душа. К.: Академвидав, 2004 275 с.
    105.Хренников О. Форма поведения суицид // Таврический журнал психиатрии, т.1, №2, 1997.
    106.Цветовой тест отношений. Метод. реком. Сост. Бажин Е.Ф., Эткинд А.М. Изд-во Лен. психоневрол. ин-та им. Бехтерева, 1985. 19 с.
    107.Чуприков А.П., Пилягина Г.Я., Никифорчук Р.И. Проблема суицидов в Украине / Международный мед. журнал. 1998. Т.4. №4. с. 36-40.
    108.Чуприков А.П., Пилягина Г.Я. Новый способ предупреждения суицидального поведения//Лікування та діагностика. 1997. - №3. С. 62-63.
    109.Шнейдман Э. Десять общих черт самоубийств и их значение для психотерапии. / Суицидология: Прошлое и настоящее. М., Когито-центр”, 2001. 569 с.
    110.Шнейдман Э. Душа самоубийцы. / Пер. с англ. М.: Смысл, 2001. 315 с.
    111.Юнг К.Г. Душа и миф: шесть архетипов. Киев, 1996.
    112.Юнг К.Г. Структура психики и процесс индивидуации. М.: Наука, 1996.
    113.Юрьева Л.Н. Кризисные состояния. Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. С. 70-99.
    114.ЮрьеваЛ.Н. Социально-психологические проблемы врачей-психиатров Украины // Вісник Асоціації психіатрів України. Київ, 1998. - №1. С. 9-15.
    115.Abnormal psychology in a changing world / Jeffrey S. Nevid, Spencer A. Rathus, Beverly Greene. 4th ed. 2000 by Prentice-Hall, Inc. Upper Saddle River, New Jersey.
    116.Allen, B. P. (1987). Youth suicide. Adolescence, 22, 271-289.
    117.Allison, S., Roeger,L., Martin, G., Keeves, J. Gender differences in the relationship between depression and suicidal ideation in young adolescents. / Australian & New Zealand Juornal of Psychiatry. Vol. 35 (4), Aug. 2001, 498-503.
    118.Alvarez A. The savage god: A study of suicide. New York, Random House, 1972, 229.
    119.Amador, X.F., et al. (1998). Suicidal behavior in schizophrenia and its relationship to awareness of illness. American Journal of Psychiatry, 153, 1185-1188.
    120.Barber, M.E. et al. (1998). Aborted suicide attempts: A new classification of suicidal behavior. American Journal of Psychiatry, 155, 385-389.
    121.Barrett T. Life After Suicide: The Survivor’s Grief Experience. Fargo, Aftermath Research, 1989,149.
    122.Beautrais, A.L., et al. (1996). Prevalence and comorbidity of mental disorders in persons making serious suicide attempts: A case-control study. American Journal of Psychiatry, 153, 1009-1014.
    123.Beck, A.T., et al. (1990). Relationship between hopelessness and ultimate suicide: A replication with psychiatric outpatients. American Journal of Psychiatry, 147, 190-195.
    124.Beck, A.T., et al. (1991). Factor analysis of the Dysfunctional Attitude Scale in a clinical population. Psychological Assessment, 3, 478-483.
    125.Beck A.T. & Greenberg R.L. (1974), Cognitive modification in depressed, suicidal patients. Denver, Colo.
    126.Beck A.T., Kovacs M.S., Weissman I.A. (1975), Hopelessness and suicidal behavior: An overview. JAMA, 234: 1136-1139.
    127.Beck, A.T., Ward, C.H., Mendelson, M., Mock, J., & Erbaugh, J. (1961). An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry, 4, 561-571.
    128.Berman, A. L., & Jobes, D. A. (1991). Adolescent suicide assessment and intervention. Washington, DC: American Psychological Association.
    129.Blumenthal, S.J. (1985). Suicide and suicide prevention. (Comm. Pub.No. 98-497). Washington, DC: U.S.Goverment Printing Office.
    130.Bolton I., Mitchell C. My son My son: A guide to healing after suicide in the family. 1989, 112.
    131.Carlson, G.A.,& Miller, D.C. (1981). Suicide affective disorder and women physicians. American Journal of Psychiatry, 138,1330-1335.
    132.Carney J.V. Bullied to death: Perceptions of peer abuse and suicidal behaviour during adolescence. / School Psychology International. Vol. 21 (2), May, 2000, 213-223.
    133.Charron, M. F. (1981). Le suicide au Quebec: Analyse statistique [Suicide in Quebec: Statistical analysis]. Quebec, Canada: Gouvernement du Quebec, Ministere des Affaires Sociales.
    134.Coleman L. Suicide clusters. Boston, London. Faber and Faber. 1987, 149.
    135.Cordes, C. (1985). Common threads found in suicide. APA Monitor, 16(10), 11.
    136.Corr C.A., McNeil J.N. Adolescence and death. New York, Springer Publishing Co. 1986, 290.
    137.De Mann, A.F., Labreche-Gauthier L. Parent-child relationships and suicidal ideations in French-Canadian adolescent. / Journal of Genetic Psychology, Mar. 93, Vol.154, Is. 1, p.17-24.
    138.Ellison,J.M. (2001). Treatment of suicidal patients in managed care. Washington, DC: American Psychiatric Press.
    139.Eshun, S. Role of Gender and Rumination in Suicide Ideation./Cross-Cultural Research. Aug
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины