ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАЦТВА : ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКІ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ АДІКТІВНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАЦТВА



  • Название:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАЦТВА
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКІ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ АДІКТІВНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАЦТВА
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • Харківський національний університет
    ім. В.Н. Каразіна


    На правах рукопису



    Бурмака Надія Петрівна



    УДК 159.97-056.83:159.922.8-8-053.6


    ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАЦТВА

    Спеціальність 19.00.04 - медична психологія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук











    Науковий керівник:
    Кочарян Олександр Суренович,
    доктор психологічних наук, професор









    Харків - 2003











    ЗМІСТ

    Перелік умовних позначень ................................................................... 4
    Вступ..... 5
    Розділ 1. Алкогольна залежність у підлітків.... 10
    1.1. Теоретичні підходи до аналізу адиктивної поведінки......... 10
    1.2. Особливості потягу до алкоголю в підлітковому віці.......... 26
    1.3. Особистісні фактори алкогольної адикції .... 45
    1.4. Особливості соціалізації підлітків, схильних
    до алкоголізації........................................... 54
    Розділ 2. Матеріал і методи дослідження... 58
    2.1. Характеристика досліджуваної вибірки............ 58
    2.2. Методики дослідження........ 65
    2.3. Основні проблеми і принципи побудови дослідження ............ 69
    Розділ 3. Психологічна готовність підлітків до формування алкогольної адиктивної поведінки....................................................... 73
    3.1. Фактори, що сприяють розвитку адиктивної алкогольної поведінки у підлітків..................... 73
    3.2. Факторна структура готовності до адиктивної алкогольної поведінки у підлітків ................ 84
    Розділ 4. Психологічні особливості підлітків з алкогольною адиктивною поведінкою.......... 109
    4.1. Особливості ранніх спогадів підлітків з алкогольною
    адиктивною поведінкою... .......... 109
    4.2. Алекситимія у підлітків з адиктивною поведінкою. ............ 119
    4.3. Особистісні особливості підлітків з алкогольною
    адиктивною поведінкою ......... 129
    4.4. Статеворольові чинники формування алкогольної адиктивної
    поведінки........... 143
    4.5. Особливості психологічної адаптації підлітків з алкогольною адиктивною поведінкою.... 146
    Висновки................. 155
    Список використаних джерел .............................. 161
    Додатки........ 187







    ВСТУП

    Актуальність теми. Минуле десятиліття характеризується погіршенням наркологічної ситуації в країні, як стосовно поширення алкоголізму серед населення, так і стосовно вживання наркотиків [4]. В.Ф. Єгоров і співавт. [43] на основі аналізу офіційної медичної статистики зробили несприятливий прогноз на найближчі роки: зростання питомої ваги важких форм алкоголізму, у тому числі алкогольних психозів і соматичних розладів; розширення спектра вживаних наркотичних засобів; залучення в процес наркотизації підлітків і, як наслідок, - їхня криміналізація. І хоча відзначається [41], що спостерігається певна стабілізація показників вживання алкоголю (населення адаптувалося до тієї дози алкоголю, яку вживає), але про неблагополуччя ситуації свідчить як збільшення питомої ваги жінок, хворих на алкогольну залежність, так і вживання алкоголю на рівні, що вдвічі перевищує граничний, небезпечний для генофонду. Цьому сприяють економічна криза, нестабільність соціальної й економічної ситуації, зміни в системі особистісних цінностей [177]. Омолодження алкогольної залежності за рахунок її ранніх форм ускладнює ситуацію, тим більше що залежність підлітків частіше є полісубстантною одночасно вживаються алкоголь, психоактивні та наркотичні речовини. Проблема ранньої (підліткової) алкогольної залежності, як і адиктивної поведінки в цілому, стала особливо привертати увагу вітчизняних клініцистів і дослідників в останні 15-20 років [2, 3, 8, 14, 96, 101, 106, 107, 151 і т.і.]. Рівень алкоголізації підростаючого покоління в значній мірі може бути своєрідним індикатором психічного здоров'я нації [42]. Тому зловживання підлітками алкоголем являє собою гостру медико-психологічну і соціальну проблему, що до сьогодні залишається невирішеною [154].
    Наркологічна ситуація, яка склалася, є вкрай небезпечною [4, 41, 157]. І, незважаючи на відносну стабілізацію частоти залежних від алкоголю підлітків, вона залишається надзвичайно високою. Д. Сироло і співавт. [152] відзначають, що з 1981 р. споживання спиртного на душу населення в США стало трохи знижуватися, але "алкоголізм, як і раніше, займає перше місце серед усіх наркоманій. Імовірність розвитку зловживання алкоголем протягом життя досягає 10-15%". Серед підлітків особливої уваги вимагає той контингент, що вже зловживає алкоголем, але ще не виявляє алкогольної залежності, тобто той, котрий виявляє алкогольну адиктивну поведінку. Це зумовлено як досить великою представленістю даного контингенту серед популяції підлітків, так і можливою ефективністю психо- і соціотерапевтичних заходів щодо даного контингенту підлітків.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри прикладної психології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках НДР «Розвиток особистості в нормі і патології: гендерний аспект, програми психотерапії» (№ державної реєстрації 019U017500), і стосується вивчення факторів формування адиктивної поведінки, у тому числі і статеворольових.
    Мета і задачі дослідження. Мета дослідження на основі системного підходу виявити психологічні та патопсихологічні чинники та механізми формування алкогольної адиктивної поведінки (ААП) у підлітків, поглибити теоретичні уявлення про види ААП і специфічні умови їхнього розвитку.
    Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені такі задачі:
    1. Виявити факторну структуру готовності до формування ААП у підлітків та юнацтва чоловічої й жіночої статі та її динаміку протягом підліткового віку.
    2. Виявити типологію форм ААП у підлітків та юнацтва чоловічої та жіночої статі.
    3. Визначити частоту й особливості ранніх психічних травм у підлітків та юнацтва з ААП, а також їх схильність до формування алекситимії.
    4. Вивчити особистісні особливості підлітків з ААП (акцентуації характеру, профілі особистості, статеворольову сферу).
    5. Визначити особливості психологічної адаптації підлітків з ААП.
    Об'єкт дослідження складає алкогольна адиктивна поведінка підлітків.
    Предмет дослідження особистісні фактори, механізми формування і типологія алкогольної адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва.
    Методи дослідження. Для реалізації програми дослідження використовувався комплекс психодіагностичних методів, спрямованих на виявлення особливостей особистості підлітка (MMPI, ПДО), статеворольової (статеворольова ACL-шкала A.B. Heilbrun, шкала Dur-Moll Л. Зонді) і емоційної сфер особистості підлітка (Торонтська алекситимічна шкала, шкала диференціальних емоцій К. Ізарда), ранніх дитячих психічних травм (методика ранніх спогадів W.R. Rule), ставлення до вживання алкоголю (діагностична анкета для підлітків 14-18 років, що є модифікацією алкогольного скринінгового тесту для вивчення алкогольної ситуації О.В. Кабишева і Г.Я. Юзефович [58]), сімейної напруги і сімейної тривоги (опитувальник "Аналіз сімейної тривоги").
    Використано такі статистичні методи обробки отриманих емпіричних даних: методи перевірки вірогідності розходжень незв'язаних вибірок (t-критерій Стьюдента, Up метод кутового перетворення Фішера), а також методи багатомірної статистики кореляційний і факторний аналізи.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
    • подальшого розвитку набуло теоретичне уявлення про чинники формування ААП у підлітків та юнацтва, уточнено гендерну специфічність механізмів формування ААП у підлітків та юнацтва;
    • вперше одержано факторні структури готовності до формування ААП у підлітків та юнацтва, показано, що особливість цієї структури є пов’язаною зі статтю;
    • дістало подальшого розвитку типологія форм ААП; доведено, що тип адиктивної поведінки є сполученим зі статтю, та виявлено гендерно-специфічну вікову динаміку (у період підлітковості) типоутворення ААП;
    • уточнено уявлення про частоту й особливості ранніх психічних травм у підлітків та юнацтва з ААП, виявлено ступінь впливу дитячої травми у порівнянні з актуальною на формування ААП;
    • уточнено типологічні особливості особистості (акцентуації, профілі за ММРІ), особливості емоційної (наявність алекситимії, високого порогу актуалізації емоційності, змістовна трансформація емоційності) і статеворольової сфер особистості підлітків та юнацтва з ААП, а також особливості їхньої психологічної адаптації, які пов'язані з неузгодженістю психофізіологічних процесів активації і гальмування (стримування).
    Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що запропоновано комплекс психодіагностичних методів, які дозволяють здійснювати оцінку особистості і ранніх психічних травм підлітків з ААП; виявлено низку етіопатогенетичних чинників адиктивної поведінки і побудовано моделі її формування, що надає можливість проводити більш цілеспрямовану профілактичну і корекційну роботу з підлітками. Доведено необхідність урахування не тільки типу особистості і психопатологічного «ґрунту» для розуміння розвитку ААП, а й ранніх психічних травм. У психотерапевтичній перспективі важливим є розгляд ААП як вторинної по відношеннню до первинних міжособистісних залежностей.
    Діагностичні методики, які вперше були використані на підлітках з ААП і апробовані в рамках даного дослідження, було включено до психодіагностичної програми, що її було впроваджено в практику роботи лікувально-оздоровчого центру «Надія» (м. Черкаси). Основні положення і висновки дослідження впроваджені в педагогічний процес підготовки психологів у Харківському Національному університеті ім. В.Н.Каразіна (у рамках трьох курсів: «Основи неврозології та психіатрії», «Основи психотерапії» й «Психологія поведінки з відхиленнями»), а також використовуються у науковій роботі кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
    Особистий внесок здобувача полягає в постановці проблеми, зборі емпіричного матеріалу, його інтерпретації й розробці психодіагностичних методик, орієнтованих на оцінку різних аспектів адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва. Усі статті, які опубліковані за темою дисертації, написано самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на IV Міжнародних Психологічних Читаннях (Харків, 2002), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сексології і медичної психології» (Харків, 2002), на засіданнях кафедри прикладної психології Харківського Національного університету ім. В.Н.Каразіна (2002), на засіданні кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти (2002), на II Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 2002), на VIII (Англія, 1997) та IX (Канада, 1998) Міжнародних конференціях з реверсивної теорії Аптера.

    Публікації. Основні положення та висновки дисертації відбито у 6 статтях, 4 з яких опубліковані у фахових журналах.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У клінічному аспекті алкоголізм і алкогольна залежність досить широко висвітлені в літературі. Поліетіологічність даного розладу знайшла відображення в численних концепціях патогенезу алкогольної залежності. Це і концепції «алкогольної особистості», і концепції «алкогольної родини», і концепції «вади», і концепції «соціального контролю», і концепції компенсації міжособистісних дефіцитів і первинної міжособистісної залежності, і дизонтогенетичні концепції аномального розвитку особистості тощо. Більш проробленою є проблема власне алкоголізму. Дозалежний етап вживання алкоголю, особливо в підлітків, вивчений мало. У підлітковому віці сформований хронічний алкоголізм зустрічається рідко. Найбільш актуальною проблемою є рання алкоголізація. До останньої відносять вживання оп'яняючих доз алкоголю до 16 років або менш регулярне його вживання в старшому підлітковому віці. В останньому випадку мова йде [66, с.544] не про ранній алкоголізм, а про те, що в дорослих називається «побутове пияцтво». Очевидно, що чим далі ми знаходимося від власне алкоголізму з залученням біологічних ланок регуляції фізичної залежності, зростання толерантності до спиртного, наявності абстинентного синдрому і т.п., тим у меншій мірі актуальними й ефективними стають медичні моделі патогенезу та терапії зазначеного розладу. В останні роки актуальною стала проблема залежних і дозалежних форм поведінки. Стосовно до алкоголю мова йде відповідно про психічну залежність від алкоголю і про так звану адиктивну поведінку. На рівні алкогольної адиктивної поведінки в підлітків ще відсутня індивідуальна психічна залежність, але наявна групова залежність, яка носить ситуативний характер і є зв'язаною з задоволенням потреби в підлітковій дружбі (яку І.С. Кон позначив як гомосоціофілію) і з соціальними мотивами, що зв'язані з необхідністю підвищення соціального статусу, зняття комунікативних бар'єрів, структурування вільного часу і т.п. Адиктивна поведінка в підлітків, які вживають алкоголь, припускає наявність трьох облігатних симптомів:
    1) відсутність якості непереборності бажання вжити алкоголь;
    2) груповий характер залежності або протестні мотиви проба психоактивної речовини «на зло батькам» (в основі лежать реакції емансипації), «з інтересу», «із прагнення прилучитися» до компанії, «прагнення звернути на себе увагу» тощо;
    3) відсутність реакції відмінення. Підлітки могли ужити іншу речовину, але не для полегшення або запобігання синдрому відмінення, а з метою зняття напруги, розслабитися, «вписатися в компанію» тощо.
    Феноменологічно досліджувана в даній роботі група підлітків з адиктивною поведінкою характеризувалася:
    1) позитивним ставленням до алкоголю;
    2) ейфорією при вживанні алкоголю;
    3) позитивною оцінкою стану сп'яніння;
    4) наявністю прагнення випити в "хорошій" компанії;
    5) відсутністю вираженого почуття провини при викритті їх батьками в "пияцтві";
    6) наявністю проблем у соціальній адаптації проблем з учителями, порушень дисципліни, прогулів в школі, нестійкої або поганої успішності, зниження мотивації навчання, конфліктів з батьками;
    7) епізодичним вживанням алкоголю.
    Таким чином, підлітки з алкогольною адиктивною поведінкою відносяться до групи «важких», або так званих девіантних підлітків. Ставлення до алкоголю це не єдина зміна. Страждає система поведінки й особистість у цілому. Для створення корекційних і профілактичних програм (а не програм лікування і психотерапії алкоголізму) потрібно знання психологічних механізмів формування адиктивної поведінки. Разом з тим, психологічних робіт, що спеціально спрямовані на виявлення глибинно психологічних факторів і механізмів формування адиктивної поведінки в підлітків, украй недостатньо. На сьогоднішній день не зовсім ясно, чи варто шукати специфічні механізми алкогольної адиктивної поведінки в підлітків, чи виходити з унітарної концепції психологічної єдності усіх форм адиктивної поведінки.
    У результаті проведенного дослідження було сформульовано наступні висновки.
    У дисертації дано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення проблеми розвитку ААП у підлітків і юнацтва. Проблема вирішена з позицій системного підходу, що дозволило виявити різнорівневі психологічні патогенетичні ланки формування ААП, розробити психодіагностичний комплекс, адекватний до такого підходу, запропонувати моделі формування ААП у підлітків чоловічої і жіночої статі. Отримані в роботі дані надають можливість створення специфікованих профілактичних і психотерапевтичних програм для підлітків.
    1. Готовність до формування ААП у підлітків та юнацтва модулюється статтю і віком, в залежності від яких вона й приймає різні форми. Дівчатка 14-15 років мають готовність до утворення таких форм ААП, як: 1)адикція в сім’ї, в якій один з батьків зловживає алкоголем; 2) адикція відносин; 3)адикція, що пов'язана із сімейними традиціями; 4) адикція, яка пов'язана з тим, що алкоголь має суб'єктивний сенс торжества, свята; 5) конформна адикція; 6) адикція подолання. Дівчатам 16-17 років притаманні такі варіанти готовності до формування ААП: 1) поєднана адикція відносин і конформна адикція; 2) поєднана адикція злиття конформної адикції й адикції, пов'язаної з сімейними традиціями; 3) три різні форми адикції, зумовленої наявністю в родині одного з батьків, який зловживає алкоголем; 4) «адикція відносин», що не є пов'язаною з біологічною залежністю і є чисто психологічним утворенням; 5) «адикція подолання», що має злоякісний перебіг і пов'язана з формуванням біологічних ланок залежності.
    Хлопчики у віці 14-15 років виявляють готовність до формування наступних форм адикції: 1) адикція, зумовлена педагогічною занедбаністю; 2) поєднана адикція відносин і конформності; 3) адикція в підлітків з сімей, у яких один з батьків зловживає алкоголем; 4) гендерна адикція (фактор «мачо»); 5) адикція подолання; 6) адикція відносин. Окрім того, виділено окремий фактор стримування розвитку адикції відносин. Підлітки чоловічої статі у віці 16-17 років виявляють готовність до формування таких форм ААП: 1) два різні варіанти адикції, що вона сформована в сім’ях, в яких один з батьків зловживає алкоголем; 2) три різні варіанти адикції відносин; 3)адикція подолання стресу; 4) поєднана адикція відносин і конформності. У таких підлітків відсутня конформна адикція як самостійна форма, яка трансформується у адикцію відносин.
    2. За своєю структурною організацією деякі форми готовності до формування ААП є біполярними, тобто містять ознаки як сприятливі, так і гальмуючі розвиток залежності („конформна адикція”, „адикція подолання стресу”, „адикція, яка пов’язана з тим, що алкоголь виступає як презентація суб’єктивних смислів радості і урочистості”). Вони є менш злоякісними. Деякі форми готовності («готовність до розвитку ААП, що пов'язана з наявністю в родині одного з батьків, який зловживає алкоголем», «готовність до розвитку ААП, що пов'язана з позитивним ставленням підлітка до алкоголю», «готовність до розвитку ААП, що пов'язана із сімейними традиціями») монополярні, тому що містять тільки деструктивний полюс. Саме вони є найбільш стійкими й толерантними до корекційних впливів. З віком (у рамках підліткового періоду) зменшується кількість гальмуючих розвиток адикції факторів. Тому профілактичні програми повинні бути спрямовані на більш ранній підлітковий вік, коли є більш вираженими внутрішні ресурси стримування розвитку ААП.
    3. Міжособистісні відносини підлітків з ААП у дошкільному дитинстві характеризуються ізольованістю, пасивністю, ворожістю і залежністю. Причому, дівчатка є більш пасивними і залежними, а хлопчики ізольованими і ворожими. Використання алкоголю може розглядатися як елемент гендерно-специфічної стратегії подолання дитячих травм і актуального стресу. Стратегії подолання, які є сполученими зі статтю, повною мірою оформлюються при досягненні 16-17 років.
    4. „Я”-концепція підлітків-адиктів не збігається з більш глибинними і неусвідомлюваними характеристиками особистості, що свідчить про їхню недостатню рефлексивність і усвідомленість внутрішнього світу. Такі підлітки досить успішно гіперкомпенсують невпевненість у собі, почуття безсилля, боязкість, пасивність і внутрішню самотність. Але їм не вдається компенсувати пригніченість, дистимічність, субдепресивність.
    У юнаків і дівчат з ААП спостерігається алекситимічний симптомокомплекс, високий поріг актуалізації емоційності (зниження емоційного профілю) та її змістовна трансформація. Алекситимія є психологічним механізмом формування тієї форми адикції подолання, яка є пов'язаною з подоланням інфантильного травматичного досвіду. При подоланні актуальної психотравми алекситимія не виникає.
    5. При відсутності інфантильних травм у ранніх спогадах предиспонуючими до розвитку ААП виявляються гіпертимна, епілептоїдна і нестійка акцентуація для юнаків і для дівчат, шизоїдна для юнаків і циклоїдна для дівчат. При наявності інфантильних травм схиляючими до формування ААП є такі типи акцентуації, як лабільна для дівчат, сенситивна для юнаків, психастенічна для дівчат і юнаків. Таким чином, зв'язок типів акцентуації особистості зі схильністю до ААП модулюється наявністю інфантильних травм.
    У підлітків та юнацтва з ААП виявлено такі типи особистісних профілів за MMPI: 1) психопатологічний, що включає неврозоподібний та психо- і соціопатичний варіанти, 2) «статеворольовий» і 3) різні профілі характерологічних варіантів: гіпертимні особистості, аутичні особистості, демонстративні особистості, імпульсивні (некеровані) особистості.
    При наявності викривлень у статеворольовій структурі особистості підлітка чоловічої статі у формі гіпермаскулінної дискордантності спостерігається виражена реакція емансипації, прагнення до самостійності й дорослості, а у зв'язку з наявністю перекручень в образі мужності є готовність до асоціальних форм поведінки. У дівчат з ААП спостерігається трансформація статеворольової сфери на всіх рівнях організації симптомокомплексу «маскулінність/фемінінність» їх виразна маскулінізація.
    6. У підлітків та юнацтва чоловічої статі з ААП наявні три механізми розвитку алкогольної адикції: 1) зниження емоційного самоконтролю; 2)посилення емоційного самоконтролю; 3) дезактуалізація особистісних проблем. Перший механізм є сполученим з мотивами конформності, гедонізму, безвідповідальності тощо; другий з мотивом релаксації, розкріпачення, скидання напруги; третій з відходом від обтяженості власними проблемами. У підлітків жіночої статі механізм дезактуалізації не виявлений для них стратегією подолання є «пошук співчуття і розуміння» з боку близьких людей.
    7. У підлітків та юнацтва з ААП переважає редукція збудження, що не дозволяє їм досягти оптимуму активації. Алкоголь бере на себе роль додаткового „допінгу”, який дозволяє підвищити рівень активації. У системі активації юнаків з ААП присутня дискордантність, яка пов'язана з тим, що стан активації суб'єктивно розцінюється як неприйнятний, як «поганий». Саме ж підвищення активації зумовлює зростання тривоги і напруги, що призводить до необхідності її зниження. Створюється «заворожене» коло залежності від психоактивної речовини. Опис механізму дискордантності в системі активації є новим, уточнюючим дані про схильність адиктів до пошуку нових вражень. У підлітків жіночої статі подібне «заворожене» коло залежності не формується.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Анохина И.П. Биологические механизмы зависимости от психоактивных веществ (патогенез) // Лекции по наркологии. - М.: Нолидж, 2000. - С. 16 - 41.
    2. Артемчук А.Ф. Математические модели экзоэндоэкологических взаимодействий при подростково-юношеской алкогольной зависимости // Международный медицинский журнал. - 2002. - Т.8, №4.- С.53-59.
    3. Артемчук А.Ф. Патологическая интеграция экзо-эндокологических взаимодействий при алкогольной зависимости у подростков и юношей // Архів психіатрії. - 2002. - №4.- С.94-101.
    4. Артемчук А.Ф. Фактическая распространенность состояний алкогольной зависимости в Украине в 1978-1999 гг. // Український вісник психоневрології. - 2001. - №3. - С.71-75.
    5. Бараненко А.В.. Роль аффективных расстройств в преморбидном периоде формирования алкогольной зависимости (Обзор литературы)// Український вісник психоневрології. - 2001. - №3.- С.125-127.
    6. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 267 с.
    7. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности. - М.: Фолиум, 1994. - 174 с.
    8. Бехтель Э.Е. Донозологические формы злоупотребления алкоголем.- М.: Медицина, 1986. 272 с.
    9. Битенский В.С., Херсонский Б.Г., Дворяк С.В. и др. Наркомании у подростков. - Киев, 1989. 212 с.
    10. Білоус С.В. Зміни особистості при алкоголізмі // Український вісник психоневрології. - 2001. - №4. - С. 67.
    11. Бокий И.В., Балашова Т.Н., Баскина Н.Ф., Рыбакова Т.Г., Фридлянд Ю.М., Цыцарев С.В. Клинико-психологический и нейрофизиологический анализ аффективных нарушений у больных алкоголизмом в связи с задачами их лечения // Восстановительное лечение и реабилитация больных нервными и психическими заболеваниями/ Под ред. М.М. Кабанова. - Л., 1982.- С. 12-16.
    12. Бокий И.В., Цыцарев С.В. Алкоголизм и самосознание личности // Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом / Под ред. М.М. Кабанова. - Л., 1986. С. 18-23.
    13. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М.: Мысль, 1988. - 301 с.
    14. Братусь Б.С., Сидоров П.И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма.- М.: Изд-во МГУ, 1984. - 146 с.
    15. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. - К.: Ника-Центр, 2001.- С. 162 - 193.
    16. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб: Питер, 1999. - 519 с.
    17. Бурмака Н.П. Новые психотерапевтические и психокоррекционные противорецидивные технологии в реабилитационных программах больных алкогольной зависимостью // Архів психіатрії. - 2002. - №4.- С.184-186.
    18. Буторина Н.Е. К клинической и прогностической оценке злоупотребления спиртными напитками в подростковом возрасте // Клинические аспекты алкоголизма в подростковом и юношеском возрасте. - М., 1982. - С. 30-35.
    19. Буторина Н.Е., Мовчан Н.Г., Казаков В.С. и др. Особенности начальных проявлений алкоголизма у подростков (Социально-психологический и клинический аспекты) // Журнал невропатол. и психиатрии. - 1978. - Вып. 10. - С. 1569-1572.
    20. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта. - СПб.: Питер, 2001. 304с.
    21. Валентик Ю.В. Мишени психотерапии в наркологии // Лекции по наркологии /Под ред. проф. Н.Н. Иванца.- Москва: Нолидж, 2000. - С. 295-308.
    22. Валентик Ю.В. Современные методы психотерапии больных с зависимостью от психоактивных веществ // Лекции по наркологии /Под ред. проф. Н.Н. Иванца.- Москва: Нолидж, 2000. - С. 309-340.
    23. Варга А.Я. Cистемная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. - СПб.: Речь, 2001. - 144 с.
    24. Василюк Ф.Е. Психология переживания. - М.: Изд-во Моск. ун.-та, 1984. - 200 с.
    25. Винклерене О. Экзистенциальная концепция психотерапии зависимостей // Экзистенциальное измерение в консультировании и психотерапии. Бирштонас Вильнюс, 2003. С. 157-169.
    26. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии // Вопр. психологии. - 1975. - №2. - С. 147-158.
    27. Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М., 1976. - 150 с.
    28. Гончарова Е.Ю.Тревожные расстройства в клинике алкогольной зависимости // Український вісник психоневрології. - Харків. - 2001. - №2. - С. 13-15.
    29. Гребенюк А.А. К вопросу психодиагностики отношения к алкоголю и наркотикам// Таврический журнал психиатрии. - 2001г.- Т.5, №2.- С.40-44.
    30. Громов Л.О., Середа П.І., Філоненко М.А. Сучасні уявлення про патогенез опійної наркоманії // Ліки.- 1996.- №3.- С. 8-19.
    31. Губачев Ю.М., Жузжанов О.Т., Симаненков В.И. Психосоматические аспекты язвенной болезни. - Алма-Ата: "Казахстан", 1990. - 215 с.
    32. Губачев Ю.М., Стабровский Е.М. Клинико-физиологические основы психосоматических соотношений. - М.: Медицина, 1981. - 214 с.
    33. Гузиков Б.М., Эйдемиллер Э.Г., Агеева И.А. Психический инфантилизм как фактор риска раннего употребления алкоголя у подростков женского пола // Вопросы наркологии. - 1991. - №2.- С. 21-25.
    34. Гульдан В.В., Корсун А.М. Поиск впечатлений как фактор приобщения подростков к наркотикам // Вопросы психологии. 1990.- №2.-С. 40-44.
    35. Гульдан В.В., Романова О.Л., Сидоренко О.К. Подросток-наркоман и его окружение // Вопросы психологии. 1993. - №2.-С. 44-48.
    36. Дербина Е.А. Некоторые поведенческие аспекты потребления спиртных напитков и психоактивных веществ у подростков // Психосфера. 2000. - №2 (12). С. 15-17.
    37. Динеева Н.Р. О социогенезе наркоманий, токсикоманий и алкоголизма. - М.: Изд-во Мин. здрав. и мед. пром. Российской Федерации, 1999. - 16 с.
    38. Дичев Т.Г., Тарасов К.Е. Проблема адаптации и здоровье человека: (Методологические и социальные аспекты). М.: Медицина, 1976. 184 с.
    39. Дмитриева Т.Н. Формирование алкогольной зависимости у подростков с личностью аффективно-возбудимого типа // Журн. невропатологии и психиатрии. - 2000. - Вып. 3. - С. 25-27.
    40. Добровольский А.И. Психологические условия профилактики приобщения учащихся к алкоголю // Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся (Психолого-педагогический аспект) /Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко - Киев: "Радянська школа", 1989. - 128 с.
    41. Доклад министра здравоохранения России // http://www.rusmedserv. com/mg/1999/15/nau.htm.
    42. Егоров А.Ю.. Современные особенности раннего алкоголизма // Сб. работ Института специальной педагогики и психологии Международного университета семьи и ребенка им. Р. Валленберга. -СПб., март 2001. - С. 47-49.
    43. Егоров В.Ф., Кошкина Е.А, Корчагина Г.А., Шамота А.З. Наркологическая ситуация в России (по данным официальной медицинской статистики за 1996 г.) // РМЖ. 1998. - Том 6, № 2. - С. 109-114.
    44. Жигунова О.А. Адаптация женщин, злоупотребляющих алкоголем // Социальная и клиническая психиатрия. М., 2003. Т. 13, Вып.1. - С. 61-63.
    45. Жислин С. Г. Об алкогольных расстройствах. - Воронеж, 1983.- 139 с.
    46. Жуков Ю.М., Петровская Л.А. Проблема диагностики социально-психологической компетентности (в педагогическом общении) // Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизация. - М.: НИИОПП, 1983. - С.90-97.
    47. Завацька Н.Є. Особливості особистісної диференціації узалежненої поведінки підлітків та її корекція: Дис... канд. Психол. наук. - Луганськ, 2002. - 193 с.
    48. Завьялов В.Ю. Клинико-психологические аспекты формирования зависимости от алкоголя: Автореф. дис д-ра мед. наук. - Томск, 1993. 41с.
    49. Завьялов В.Ю. Мотивация потребления алкоголя у больных алкоголизмом и здоровых // Психологический журнал. 1986.- Т. 7, № 5. - С. 102-111.
    50. Завьялов В.Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости. - Новосибирск: Наука, 1988. - 198с.
    51. Заимов К., Заимова Св. Декондиционираща терапия на неврозите / Под ред. на Н.Антонов. - София: Медицина и физкультура, 1974. - С.190-194.
    52. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М., 1980. - 302с.
    53. Зинченко Е.Н. Оценка эффективности различных методов лечения больных с алкогольной зависимостью // Архів психіатрії.- 2001.-№3.- С. 112-114.
    54. Иванец Н.Н., Анохина И.П., Стрелец Н.В. Современное состояние проблемы наркомании в России // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1997. Т. 97, №9.- С. 4-10.
    55. Иванов П.Н. Влияние некоторых индивидуально-психологических особенностей на процесс общения: Автореф. дис... канд. психол. наук. - М., 1985. - 24 с.
    56. Изард К. Эмоции человека: Пер. с англ.. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 440 с.
    57. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины.- СПб.: Питер, 2002.- 544 с.
    58. Кабышева О.В., Юзефович Г.Я. Применение алкогольного скринингового теста для изучения алкогольной ситуации // Вопросы наркологии. 1991. - №2.- С. 28-30.
    59. Карвасарский Б.Д. Неврозы. Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1990. - 573 с.
    60. Кириллов И.М., Шиленко Ю.В. Отношение учащихся к употреблению спиртных напитков и токсических веществ // Социологические исследования. 1992.- № 4. - С. 51-55.
    61. Кирпиченко А.А.. Клинико- психологическая характеристика личности мужчин и женщин с алкогольной зависимостью // Здравоохранение. - Минск, 2002. - №8.- С.2-13.
    62. Кирпиченко Ан. А. О некоторых особенностях клинической картины алкогольной зависимости у женщин// Медицина. - Минск, 2002. -№2. - С.36-38.
    63. Кирпиченко А. Алкогольная зависимость у женщин// Медицинские новости. - 2002. - №11. - С.23-28.
    64. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие. - М.: Педагогика, 1991.- 172 с.
    65. Климова С. Молодежь. Причины и поводы пьянства // Наука и жизнь. - 1990. - № 5. - С.78-81.
    66. Клиническая психология: учебник / Под ред. Б.Д. Кавасарского. - СПб.: Питер, 2002. - 960 с.
    67. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. - М., 1979. - С.524-527.
    68. Ковалев В.В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков. - М., 1985.- С 166-178.
    69. КозловА.А., РохлинаМ.Л. Зависимость формирования наркоманической личности от предиспонирующих факторов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.- 2001.- 101(5).- С. 16-20.
    70. Козлова И.Н. Когнитивная сложность как личностная характеристика // Вопросы экспериментальной психологи и ее истории: Сб. Науч. Трудов МГПИ им. Ленина. - М., 1974. - С. 32-48.
    71. Козлова И.Н. Теория личностных конструктов в современной психологии: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1976. - 19 с.
    72. Колесов Д.В. Эволюция психики и природа наркотизма. - М., 1991. - 312с.
    73. Кон И.С. Введение в сексологию. - М.: Медицина, 1989.- 332 с.
    74. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. - Минск: Беларусь, 1988. - 207 с.
    75. Кондрашенко В.Т., Скугаревский А.Ф. Алкоголизм / Под ред. П.П. Волкова. Минск: Беларусь, 1983. 288 с.
    76. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение: общая характеристика и закономерности развития // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева.- 1991. - №1. - С. 8-15.
    77. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Основные характеристики развития аддиктивного поведения // Совр. задачи психиатрии и наркологии. - Барнаул, 1990. - С.32-33.
    78. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе: Деструктивное поведение в современном мире.- Новосибирск: Наука, 1990. 222 с.
    79. Коцар А.В. Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2002. - 19 с.
    80. Кочарян А.С. Личность и половая роль. - Харьков: Основа, 1996.- 127 с.
    81. Кочарян А.С. Преодоление эмоционально трудных ситуаций общения в зависимости от сложности социальной перцепции: Дис канд. психол. наук: 19.00.04. - Ленинград, 1986.- 179 с.
    82. Кочарян А.С., Терещенко Н.Н. Полоролевая идентичность у женщин: генезис и структура // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 498. - С. 73-77.
    83. Кочарян А.С., Терещенко Особенности картографии личностных полоролевых образований у девушек // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 483.- С. 93-97.
    84. Кочемировська О.О. Особливості психосемантичної структури переживання насильства українськими підлітками та юнаками у період трансформації суспільства // Вісник Харківського державного університету. - 1999. - № 439. - С. 234-237.
    85. Кочеткова Р.В. Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам. Тамбов, 1984.- С. 99-100.
    86. Кочюнас Р. Алекситимическая личность: психотерапевтический тупик // Психология аномальных различий. - Вильнюс, 1986. - Т.2. - С. 308-310.
    87. Краснов И.Г. Физиологические и психофизиологические показатели системных адаптационных процессов у студентов в период обучения в ВУЗе: Автореф дис канд. биол. наук. Фрунзе, 1988. 21 с.
    88. Кристал Г. Нарушение эмоционального развития при аддиктивном поведении // Психология и лечение зависимого поведения. - М.: Независимая фирма "Класс", 2000. - С. 80-118.
    89. Кришталь Е.В. Алкоголизм и сексуальная дисгармония супружеской пары. - Харьков: Основа, 1997. - 175 с.
    90. Кузнецов О.Н., Григорьев Г.И. Патопсихология эмоциональных нарушений при хроническом алкоголизме как основа его массовой эмоционально-эстетической психотерапии // Вестн. гипнологии и психотерапии. - 1991. - №1. - С.23-26.
    91. Кулаков С.А. Система факторов, влияющих на формирование мотивационной сферы подростков, злоупотребляющих алкоголем // Медико-биологические проблемы алкоголизма. - Воронеж, 1987. - С. 247-249.
    92. Лебединский В.В. Нарушения психического развития у детей. М.: Медицина, 1985. С. 53-75.
    93. Лежепекова Л.Н. Неврозы и алкоголизм // Аффективные нарушения при алкоголизме. / Под ред. И.В. Бокий. - Л., 1983.- С. 47-50.
    94. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
    95. Лесная Н.Н. Применение проективных рисуночных методик для выявления эмоционально-личностных нарушений у лиц с синдромом зависимости от алкоголя // Український вісник психоневрології. - 2001. -№4. - С. 78-79.
    96. Лисенко І.П. Патопсихологічна діагностика та корекція розладів особистості у хворих на наркоманію та алкоголізм. К.: Здоров’я, 1999. 218 с.
    97. Литвинов В.Б. Залежність від психотропних речовин як соціальне явище// Архів психіатрії. - Киiв, 2002. - №1. - С.3235.
    98. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. Л.: Медицина, 1985.- 416 с.
    99. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - 2-е изд., доп. и перераб. - Л.: Медицина, 1983. - 256 с.
    100. Личко А.Е., Александров А.А., Вдовиченко Ф.Ф. и др. Подростки с повышенным риском алкоголизации (К проблеме психопрофилактики алкоголизма) // Лечение и реабилитация больных алкоголизмом. - Л., 1977. - С. 50-54.
    101. Личко А.Е., Битенский В.С. Подростковая наркология. - Л.: Медицина, 1991. - 304 с.
    102. Лоуэн А. Биоэнергетика. - СПб: Ювента, 1998. - 382 с.
    103. Люрссен Э. Проблема наркомании с точки зрения психоанализа // Энциклопедия глубинной психологии. - М.:Cogito - MGM, 2001. - С. 103 - 133.
    104. Мак Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе: Пер. с англ. М.: Независимая фирма Класс”, 1988. 480 с.
    105. МакДугалл Джойс Тысячеликий эрос: Пер. с англ. Е.И. Замфир под ред. проф. М.М. Решетникова.- Спб.: совм. Изд. Восточно-Европейского института психоанализа и Б&К, 1999. - 278 с.
    106. Максимова Н.Ю. Соціально-психологічні чинники виникнення наркоманій у неповнолітніх // Архів психіатрії. - 1998. - №2-3 (17-18). - С.40-47.
    107. Максимова Н.Ю., Горбань А. Є. Психологічні та клінічні
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины