Внутрішня картина здоров’я у підлітків та юнаків, які входять до “групи ризику” : Внутренняя картина здоровья у подростков и юношей, которые входят в “группу риска”

Краткое описание

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Ковальчук Андрій Миколайович
УДК 159.98:613

Внутрішня картина здоров’я у підлітків та юнаків,
які входять до групи ризику”

спеціальність
19.00.04 медична психологія”

Дисертація
на здобуття ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
доктор психологічних наук, професор Бурлачук Леонід Фокович

Київ - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО СВОГО ЗДОРОВ’Я ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ 8

1.1.Внутрішня картина здоров’я як модель ставлення людини до свого здоров’я та її зв’язок з поведінкою в ситуаціях, що загрожують здоров’ю 8

1.2. Компоненти внутрішньої картини здоров’я 14

1.3. Психологічні фактори впливу на поведінку в ситуаціях, що загрожують здоров’ю 27
Висновки до розділу 36

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ЗДОРОВ’Я ЮНАКІВ ТА ПІДЛІТКІВ 38

2.1. Процедури і методи дослідження внутрішньої картини здоров’я 38

2.2. Складові внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків 47

2.3. Зв’язок внутрішньої картини здоров’я з психологічними властивостями людини 60

Висновки до розділу 76

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ, ЯКІ ВЕДУТЬ СПОСІБ ЖИТТЯ, ЩО НЕ СПРИЯЄ ЗДОРОВ’Ю 78

3.1. Особливості раціонально-когнітивного, емоційного та чуттєвого компонентів внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, які входять до групи ”ризику” 78

3.2. Особливості компонентів внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, які ведуть поведінку, що не сприяє здоров’ю 91

3.3. Принципи, напрямки і форми профілактики та пропаганди здорового способу життя 111

Висновки до розділу 139

ВИСНОВКИ 142

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 145

ДОДАТОК 1 158

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогоднішній день як в Україні, так і в усьому світі спостерігається зростання, а іноді й епідемія захворювань, що пов’язані з поведінкою людини - ВІЛ/СНІД, алкоголізм, наркоманія, захворювання, що передаються статевим шляхом і т.д. Тому наразі виникає необхідність дослідження суб’єктивних аспектів поведінки, що пов’язана із здоров’ям.
Такі дослідження проводяться в рамках сучасної психології здоров’я. Наприклад, когнітивно-біхевіоральний напрямок пропонує ряд моделей пояснення поведінки, що впливає на здоров’я - модель очікувань здоров’я Rosenstok (1966), теорія сприяння мотивації Rogers (1973), стадійна транстеоретична модель Prochaska (1992) та ін. В рамках так званого трейтового підходу розглядаються окремі риси особистості, що пов’язані з поведінкою, яка негативно впливає на здоров’я: екстернальність-інтернальність контролю Lowery та ін. (1987), нереалістичний оптимізм” Weinstein (1998), певні особливості темпераменту Caspi та ін. (1997).
Найбільш системним і поступовим слід розглядати розвиток психологічної думки щодо поведінки, що пов’язана із здоров’ям, у вітчизняній психології. Зокрема, на сьогоднішній день актуальними являються дослідження, що стосуються системи відношень до здоров’я. Ці відношення об’єднуються загальним поняттям «внутрішня картина здоров’я» (Каган В.Е.,1993; Красильникова Г.Т., Сич Л.Н. та Галина Л.Л., 1996 та ін.), що у свою чергу з’явилось як логічне продовження досліджень суб’єктивних аспектів поведінки хворої людини внутрішньої картини хвороби (Гольдшейдер А., 1929; Лурия Р.А., 1977 та ін.). Цей термін найбільш системно відображає психологічні аспекти поведінки, що впливає на здоров’я, оскільки система ставлень до здоров’я являється одним з головних факторів, що формують поведінку в ситуаціях, що мають відношення до здоров’я, зокрема «ризикову» поведінку.
Сучасна проблема формування поведінки, що впливає на здоров’я, постає перед вихователями стосовно осіб підліткового та юнацького віку. Тому виникає необхідність дослідження внутрішньої картини здоров’я підлітків та юнацтва, що входять до ризикових груп, тобто ведуть поведінку, що негативно впливає на здоров’я.
Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась у рамках розробки кафедрою психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка нового напрямку психології психології здоров’я. Дана тема також пов’язана з Програмою профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 20012003 роки (постанова Кабінету Міністрів України з № 790), Комплексною програмою залучення молоді до активної соціальної дії, підтримки волонтерського руху, розвитку мережі соціальних послуг для молоді Молодь міста Києва на 2001-2005 роки”.
Об'єктом дослідження виступає система ставлень людини до здоров’я внутрішня картина здоров’я (ВКЗ).
Предмет дослідження внутрішня картина здоров’я у юнацтва та підлітків, поведінка яких пов’язана з ризиком для здоров’я та життя.
Мета дослідження: визначення особливостей внутрішньої картини здоров’я юнацтва та підлітків, які входять до групи ризику”.
Ми виходили з припущення, що існують зв’язки між поведінкою, що впливає на здоров’я людини та системою поглядів, переконань, ставлень до здоров’я, тобто внутрішньою картиною здоров’я, а також зв’язок внутрішньої картини здоров’я з особистісними якостями людини. Використання виявлених закономірностей в профілактичній роботі значно підвищує її ефективність.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Розробити концептуальні підходи до дослідження внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків.
2. Експериментально дослідити внутрішню картину здоров’я у юнацтва та підлітків, її вікові особливості та зв’язок внутрішньої картини здоров’я з психологічними властивостями.
3. Порівняти внутрішню картину здоров’я у підлітків та юнацтва, які входять до групи ризику”, юнацтва та підлітків, які не входять до групи ризику”, але не ведуть поведінку, що сприяє здоров’ю, та молодих людей, які ведуть здоровий спосіб життя.
4. Дослідити методи впливу на внутрішню картину здоров’я.
Наукова новизна. Вперше проведено дослідження внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків, що ведуть ризикову” по відношенню до здоров’я поведінку, а також юнаків та підлітків, що не входять до ризикової” групи, але не ведуть поведінку, що сприяє здоров’ю.
Дістало подальший розвиток дослідження зв’язку між ставленням до здоров’я та поведінкою, що впливає на здоров’я. А саме, виявлена різниця між раціональним, емоційним і чуттєвим компонентами внутрішньої картини здоров’я представників ризикової” групи та іншими юнаками та підлітками. Внутрішня картина здоров’я юнаків та підлітків, які входять до ризикової” групи відрізняється за всіма компонентами (раціональним, емоційним та чуттєвим).
Визначено, що юнаки та підлітки, які не входять до ризикової” групи, але не ведуть поведінку, що сприяє здоров’ю, за раціональним та емоційним компонентами внутрішньої картини здоров’я відрізняються від тих молодих людей, що ведуть здоровий спосіб життя.
Поглиблено уявлення про внутрішню картину здоров’я. А саме, виявлено зв’язок між компонентами внутрішньої картини здоров’я та психологічними властивостями: емоційною стабільністю, здатністю до діяльності, тривожністю, фрустрованністю, нормативністю та екстернальністю.
Визначено вікові розбіжності внутрішньої картини здоров’я юнацтва та підлітків. Показано, що внутрішня картина, її зв’язки з психологічними властивостями формуються під час підліткового віку.
Доведено, що врахування особливостей внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків підвищує ефективність профілактичних заходів.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у розширенні та поглибленні змісту поняття внутрішня картина здоров’я, а саме, встановлення зв’язку між елементами внутрішньої картини здоров’я та поведінковими стилями, що впливають позитивно або негативно на здоров’я, а також зв’язку елементів внутрішньої картини здоров’я з іншими психологічними властивостями юнаків та підлітків; показана необхідність врахування особливостей внутрішньої картини здоров’я представників ризикової групи” в профілактичній роботі.
Практичне значення дослідження полягає у розроблці та апробовації в ході експериментального дослідження методики інтерактивного впливу на внутрішню картину здоров’я. Отримані в процесі дослідження результати були використані в профілактичній роботі. Зокрема при створенні молодіжної профілактичної реклами та діяльності молодіжного інтерактивного театру. Також були апробовані методичні рекомендації щодо створення та оцінки профілактичної реклами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету психології та соціології, конференції молодих вчених «Проблеми дослідження особистості» (Київ, 1998 та 1999 ), науково-практичній конференції Українсько-Канадського проекту «Молодь за здоров’я» (Київ, 2000), засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення у 5 публікаціях автора.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз сучасних досліджень вказує на необхідність вивчення ставлення до свого здоров’я та його впливу на поведінку, яка у свою чергу впливає на здоров’я людини. Найбільш глибоко тема ставлення до здоров’я розробляється у вітчизняній психології в рамках теоретичної моделі внутрішньої картини здоров’я. Під внутрішньою картиною здоров’я розуміється часово-топологічне об’єднання певних відчуттів, поглядів, уявлень, установок, що мають відношення до здоров’я. Основними компонентами внутрішньої картини здоров’я є: раціональний, емоційний, чуттєвий та мотиваційний. Оскільки сама вибірка враховувала мотиваційний компонент, досліджувались три перших компоненти внутрішньої картини здоров’я.
2. Були виявлені основні характеристики компонентів внутрішньої картини здоров’я у загальній групі юнаків та підлітків. 65% підлітків та юнаків визначають стан свого здоров’я як гарний і лише 16% визначають його як поганий. 46% респондентів визначають, що здоров’я впливає на їх працездатність, 45,5% визначають здоров’я як значиму цінність. В більшості випадків (60%) загальний характер емоційної компоненти здоров’я являється «дихотомічним», тобто здоровий стан протиставляється стану хвороби. 61% респондентів вказує на гарне самопочуття (відсутність суб’єктивної симптоматики). В юнацькому віці, на відміну від підліткового існує зв’язок між окремими компонентами внутрішньої картини здоров’я.
3. Компоненти внутрішньої картини здоров’я мають зв’язок з особистісними рисами (достовірність 0,05): емоційною стабільністю (чим вище рівень свого здоров’я визначають респонденти, чим більшу цінність має здоров’я, тим вищі показники вони мають), здатністю та спрямованістю до діяльності. Підлітки та юнаки, що визначають стан свого здоров’я як гарний, вказують на більшу кількість подій, що пов’язані із здоров’ям. Юнаки, що визначають стан здоров’я як поганий, більш тривожні. Респонденти, які на рівні емоційного переживання протиставляють стан здоров’я та стан захворювання, менш фрустровані. Ті респонденти, які протиставляють свій теперішній стан стану здоров’я відзначаються більшою нормативністю, екстернальністю. Чим більше суб’єктивних симптомів мають респонденти, тим вони більш фрустровані (коефіцієнт кореляції 0,35) та тривожні (0,34). Існують вікові розбіжності у внутрішній картині здоров’я. Так, у підлітковому віці більш високі значення мають показники, що характеризують емоційний компонент, в той час як у юнацькому когнітивний та чуттєвий. Крім того, зв’язки між компонентами внутрішньої картини здоров’я та психологічними властивостями у юнацькому віці має більш чіткий та значимий характер.
4. Виявлена різниця між раціональним, емоційним і чуттєвим компонентами внутрішньої картини здоров’я представників групи ризику” та іншими респондентами. Лише 42% юнаків та підлітків, що вживають психоактивні речовини визначили стан свого здоров’я як гарний (в порівнянні серед інших юнаків та підлітків таких респондентів 69%). Лише 35% представників групи ризику” визначили здоров’я як значиму цінність (в контрольній групі 54%). В цій групі не спостерігався зв’язок між емоційною стабільністю та когнітивним компонентом внутрішньої картини здоров’я. Лише 38% представників ризикової” групи на рівні емоційного переживання протиставляють стан здоров’я та стан захворювання (в порівнянні в контрольній групі таких респондентів 71%). Представники ризикової” групи відрізняються гіршим самопочуттям (більше проявів суб’єктивних симптомів). Молоді люди, які ведуть ризикову для здоров’я поведінку відрізняються більшою домінантністю, імпульсивністю, жорсткістю, фрустрованістю, тривожністю, песимізмом та екстернальністю, що підтверджується існуючими даними.
5. Були визначені особливості внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, які не ведуть сприяючу” здоров’ю поведінку (раціональне харчування, періодичне медичне обстеження, заняття фізичною активністю). 16% тих, хто не слідкує за власним харчуванням, на рівні емоційного переживання протиставляють свій теперішній стан стану здоров’я (в групі, що веде здоровий спосіб життя таких респондентів лише 5%). Представники групи, яка веде «неправильну» харчову поведінку рідше визначали здоров’я як значиму цінність, вони вказують на більшу кількість суб’єктивних симптомів (чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я). Серед них частіше зустрічаються респонденти, які відрізняються більшою замкненістю, імпульсивністю та жорсткістю. Серед юнаків та підлітків, які негативно ставляться до періодичного медичного обстеження лише 37,5% визначають здоров’я як значиму цінність (серед тих, хто веде здоровий спосіб життя таких 70%). Серед респондентів, що входять до цієї групи, частіше зустрічаються молоді люди, які відрізняються більшою замкненістю, песимізмом, низькою моральною регуляцією та меншою емоційною зрілістю. Серед юнаків та підлітків, які не займаються спортом нема тих, хто б вказував на те, що здоров’я впливає на їх працездатність. Серед них частіше зустрічаються респонденти, які відрізняються також більшою замкненістю та песимізмом.
6. Розроблені принципи ефективної профілактичної роботи: системність, комплексність, врахування психологічних особливостей юнацтва та підлітків, які ведуть поведінку, що загрожує здоров’ю, та полімотивованість такої поведінки. Були визначенні напрямки профілактики у відповідності до особливостей внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, які ведуть ризикову” поведінку. Результати дослідження знайшли відображення в апробації під час впровадження Комплексної програми Молодь міста Києва 2001-2005 роки”. Зокрема, в таких формах профілактичної роботи як інтерактивний театр, соціальна реклама, тренінг для волонтерів, які займаються профілактикою. Були апробовані рекомендації щодо розробки та оцінки профілактичної реклами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастази А. Психологическое тестирование: в 2 кн. - М.: Педагогика. - 1982. - кн. 2. - 296 с.
2. Балакірєва О.М., Яременко О.О. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків України. Соціологічний вимір. - К.: НВФ, 1998. - 144 с.
3. Биоэкомедицина. Единое информационное пространство/ Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б., Белов В.Н. и др. К.: Наукова думка, 2001. 320с.
4. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К. : Здоров’я, 1989. - 168 с.
5. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. - М.: Российское Педагогическое Агенство,1998. - 264 с.
6. Былкина Н.Д. Развитие зарубежных психосоматических теорий // Психологический журнал. - 1997. - Т.18, №2. - С. 149-160
7. Вилюнас В.К., Астанов В.М. О психических функциях состояния тревоги // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы. - М.: Наука. 1983. - ч.3. - С. 543-544
8. Гольдшейдер А. Боевые вопросы врачевания. - М.: Гиз.,1929. 95 с.
9. Гурова Л.С., Кугабаева П.Ш., Шиналиева В.М. Групповая психотерапия в комплексном лечении больных алкоголизмом // Здравоохранение Казахстана. 1988. - №1. С. 22-24
10. Дорфман Л.Я. Полисистемная организация метаиндивидуального мира // Психологический журнал. 1997. - Т.18, №2. - С.3-17
11. Ениколопов С.Н. Психотерапия при постравматических стрессовых расстройствах // Российский психиатрический журнал. 1998. - №3. - С. 50-56
12. Жоржицкий А.Б. Методические подходы к анализу понятия «здоровье» // Здравоохр. Рос. Федер.- 1988. - №5. - С. 29-31
13. Землякова Т.В. Емоційний фактор в структурі процесу адаптації: Автореф. дис..к-та психол. наук: 19.00.01 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1996. - 16 с.
14. Каган В.Е. Внутренняя картина здоровья термин или концепция индивидуальности // Вопросы психологии. 1993.- №1. - С. 86 88
15. Кельнер М.С. Психосоматика: истоки и эволюции концепций// Методологические и теоретические проблемы медицины. - М.: Медицина. 1987. - С. 136-144
16. Кербиков О.В. Избранные труды. - М.: Медицина, 1971. 312 с.
17. Ковалев В.В. Личность и ее нарушения при соматической болезни // Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней. - М.: МЗ СССР. 1972. С. 102-114
18. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. Прага: Авицена, 1979. 405 с.
19. Копина О.С., Макалистер А. Подходы к изменению поведения населения в медицинских профилактических программах в США // Вопросы психологии. 1995. - №5. - С.128-141
20. Коржова Е.Ю. Методика «психологическая автобиография» в психодиагностике жизненных ситуаций. К.: МАУП, 1994. 107 с.
21. Костандов Э.А. Восприятие и эмоции. - М.: Медицина, 1977. - 248 с.
22. Кpасильников Г.Т., Сыч Л.H., Галина Л.Л. Внутpенняя каpтина здоpовья как медико-психологическая пpоблема // Сибиpский вестник психиатpии и наpкологии. - 1996. - N2. - С. 19-21.
23. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологическое исследование // Эмоциональный стресс. - Л.: Медгиз, 1970. - с. 178-208
24. Левитов Н.Д. О психологических состояниях человека. - М.: Просвещение, 1964. - 344 с.
25. Либин А. Стиль это человек? // Стиль человека: психологический анализ. - М.: Смысл, 1998. - С.3-12
26. Либин А. Единая концепция стиля человека: метафора или реальность? // Стиль человека: психологический анализ. - М.: Смысл, 1998. - С. 109-124
27. Личко А.Е., Иванов Н.Я. Медико-психологическое обследование соматических больных // Ж. невропатол. и психиатр. 1980. Т.80, вип.8. С.1195-1198
28. Лурия Р.А. Внутренняя картина болезней и иатрогенные заболевания. - М.: Медицина, 1977. 110 с.
29. Максимова Н.Ю.Психологическая профилактика алкоголизма и наркомании несовершеннолетних. - Ростов-на-Дону.: Феникс, 2000. - 384 с.
30. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 1986. - 256 с.
31. Методика для психологической диагностики типов отношения к болезни. - Л.: .: Ленингр. н.-и. и психонервол. ин-т. им. В.М. Бехтерева., 1987. - 26 с.
32. Морсанова В.А. Стиль саморегулирования и его функции в произвольной деятельности человека // Стиль человека: психологический анализ. - М.: Смысл, 1998. - С. 142-179
33. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. - М.: Изд-во Московского университета. 1997. - 168 с.
34. Петленко В.П. Основные методологические проблемы теории медицины. - Л.: Медицина, 1982. - 256 с.
35. Попов Ю.В. Концепция саморазрушающегося поведения как проявления дисфункционального состояния личности // Обозрение психиатрии и мед. психол. им. В.М.Бехтерева. - 1994. - №1. - С. 6-13.
36. Прохоров А.В., Велисер У.Ф., Прочаска Дж. О. Транстеоретическая модель изменения поведения и её применение // Вопросы психологии. 1994. - №2. - С.113-122
37. Психологическая диагностика. Проблемы и исследования / М.К.Акимова, Е.М. Борисова, К.М. Гуревич и др. - М.: Педагогика, 1981. - 232 с.
38. Рейнвальд Н.И. Проявление структуры личности больного в его отношении к своей болезни // Психология и медицина: Матер. к симп.- М.: Б.и. 1978. С.306-310
39. Рохлин Л.Л. Психический фактор в клинике внутренних заболеваний // Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней. - М.: МЗ СССР. 1972. С. 120-134
40. Рубинштейн С.Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности // Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика. 1976. - С. 240-250
41. Селье Г. Стресс без дистресса. Рига: Зинантне, 1992. - 112 с.
42. Симонов П.В. Эмоциональный мозг. - М.: Наука, 1976. - 112 с.
43. Старовойтенко Е.Б. Жизненные отношения личности. - К.: Лыбидь, 1992. - 216 с.
44. Ташлыков В.А. Значение динамики внутренней болезни при неврозах для терапевтического прогноза // Транскультуральные исследования в психотерапии. - Л.: Ленингр. н.-и. и психонервол. ин-т. им. В.М. Бехтерева.,1989. - С. 100 - 106
45. Эмоциональный стресс в этиологии психических и соматических заболеваний/ Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Петрюк П.Т., Цыганенко А.Я./ Под ред. Н.Е. Бачерикова. Харьков: Основа, 1995. - 276 с.
46. Эткинд А.М. Цветовой тест отношений и его применение в исследованиях больных неврозами//Социально-психологические исследования в психоневрологии.- Л.: Ленингр. н.-и. и психонервол. ин-т. им. В.М. Бехтерева, 1980.- с. 110-114
47. Франкенхайзер М. Некоторые аспекты исследований в физиологической психологии // Эмоциональный стресс. - Л.: Медгиз, 1970. - С. 24-36
48. Фрейд З. Введение в психоанализ. - М.: Наука, 1989. - 456 с.
49. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М.: Республика, 1994. 446 с.
50. Фрумкин Я.П., Мизрухин И.А. Личность и психическое заболевание // Материалы симпозиума Проблемы личности”. Том 2. - М.: ВНННОНиП, ин-т философ. АН СССР. 1970. с. 150-157
51. Чарлтон Є. Основные принципы обучения здоровому образу жизни // Вопросы психологии. 1997. - №2. - С.3-14
52. Шкуратова И. Исследование стиля в психологии: оппозиция или консолидация? // Стиль человека: психологический анализ. - М.: Смысл. 1998. - С. 13-33
53. Allison P., Minugh , Rice C., Young L. Gender, health beliefs, health behaviors and alcohol consumption // American journal of drag & alcohol abuse. 1998. - Т.24, № 3. -С. 483-497
54. Armitage C.J., Conner M., Norman P. Differential effects of mood on information processing: evidence from the theories of reasoned action and planned behaviour // European journal of social psychology. - 1999. - Т.29, № 4. - С. 419-433
55. Becker E.A., Gibson C.C. Fishbein and Ajzen’s theory of reasoned action: accurate prediction of behavioral intentions for enrolling in distance education courses // Adult education Quarterly. 1998. - Т.49, № 1. - С. 43-55
56. Bertolotti G., Balestroni G., Maiani G., Zotti A.M. Psychosocial responses to disease stimuli: preliminary findings // European respiratory journal. 1989. - № 2. - С. 660-662
57. Blaney N. T. Smoking: Psychophisiological causes and treatments // Behavioral medicine. The biopsychosocial approuch. Hillsdate: Lawrence erlbaum associates publischers. 1985. - С. 347-377
58. Block L.G., Keller P.A. Beyond protection motivation: An integrative theory of health appeals // Journal of applied social psychology. 1998. - Т.28, № 17. С. 1584-1608
59. Booth A., Johnson D., Grander D.A. Testosterone and men’s health // Journal of behavioral medicine. - 1999. - Т. 22, № 1. - С.1-19
60. Bradley C. та ін. The use of diabetes-specific perceived control and health belief measures to predict treatment choice and efficacy in a feasibility study of continuous subcutaneous insulin infusion pumps // Psychology and health. 1987. - Т. 1, № 2. - С.133-146
61. Braverman M.T. Research on resilience and its implications for tobacco prevention // Nicotine Tob. Res. 1999. № 1. С. 67-72.
62. Buckelew S.P. та ін. Health locus of control, gender differences and adjustment to persistent pain // Pain. 1990. - Т. 42, № 3. - С.287-294
63. Cahalan D. Studying drinking problems rather than alcoholism // Recent Dev. Alcohol.-1987. - №5. С. 363-72.
64. Carey W.B. Clinical interactions of temperament: Transition from infancy to childhood // The study of Temperament: Changes, continuities and challenges, Hillsdale, New Jersey.: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers. 1986. - С. 151-162
65. Caspi A. Begg D., Dicson N. Та ін. Personality differences predict health-risk behavior in young adulthood: evidence from a longitudinal study // Journal of personality and social psychology. 1997. - Т. 73, № 5. - С. 1052-1063
66. Castle C.M., Skinner T.C., Hampson S.E. Young women and suntanning: an evaluation of a health education leaflet // Psychology and health. 1999. - Т.14, № 3. - С. 503-516
67. Cattell H.B. The 16PF: Personality in depth. Champaign: Institute for personality and ability testing, 1989. - 354 с.
68. Chassin L., Presson C.C., Sherman S.J. Social-psychological antecedents and consequences of adolescent tobacco use // Adolescent health problems. Behavioral perspectives. NY.: The Guilford press, 1995. - С.141-159
69. Chewing B., Koningsveld R. Predicting adolescent initiation of intercourse and contraception use // Journal of applied social psychology. 1998. - Т. 28, № 14.- С. 1245-1285
70. Christensen A.J., Moran P.J., Wiebe J.S. Assessment of irrational health beliefs: relation to health practices and medical regimen adherence // Health psychology. - 1999. - Т. 18, № 2. - С. 169-176
71. Cloniger C.R., Svrakic N.M., Svrakic D.M. Role personality self-organization in development of mental order and disorder // Development and psychopathology. 1997. - Т.9, № 4. - С.881-906
72. Cohen S. та ін. Types of stressors that increase susceptibility to the common cold in healthy adults // Health psychology. - 1998. - Т.17, № 3. - С.214-223
73. Conner M., McMillan B. Interaction effects in the theory of planned behaviour: Studying cannabis use // British Journal of social psychology. 1998. - Т.38, № 2. С. 195-222
74. Cribier B., Schmitt M.P., Leloz C., Grosshans E. Changes in sexual behavior of patients attending an HIV testing centre : A prospektive study 1988-1994 // Genitourin. Med.-1996.- Т. 72, №1. - С.37-42
75. Davidson R.S. Behavioral medicine and alcoholism // Behavioral medicine. The biopsychosocial approuch. Hillsdate: Lawrence erlbaum associates, publischers, 1985. - С. 379-404
76. DiClemene C.C. Motivation for change: implication for substance abuse treatment // Psychological Scince. 1999. - Т. 10, №3. - С. 209-213
77. DiClemene С. Prevention and harm reduction for chemical dependency: A process perspective // Clinical psychology review. 1999. - Т. 19, № 4. - С.457-471
78. Evelyne J.J., De Leenw M.A. The sane revolution. Health promotion: background, scope, prospects. - Assen/ Maastrich: Van Gorcum, 1989. - 130 с.
79. Fiala J., Brazdova Z. Determinants of interest in primary preventive screening // Cas. Lek. Cesk. - 2000 . Т. 139 (10), № 24. С. 299-304
80. Flay B.R., Petraitis J., Hu F.B. Psychosocial risk and protective factors for adolescent tobacco use // Nicotine Tob. Res. 1999. - № 1. С. 59-65
81. Gaston-Johansson F., Johansson G., Felldin R., Sanne H. A comparative study of pain description, emotional discomfort and health perception in patient with chronic pain syndrome and rheumatoid arthriris // Scandinavian journal of rehabilitation Medicine. - 1985. - № 17. - С.109-119
82. Giovino G.A. Epidemiology of tobacco use among US adolescents // Nicotine Tob. Res. - 1999. - № l. С. 31-40
83. Guilford J.S., Zimmerman W.S., Guilford J.P. The Guilford Zimmerman Temperament Survey handbook: Twenty-five years of research and aplication. California: EdITS publishers, 1976. - 457 с.
84. Handbook of health, health care and the health professions. - NY.:The free press, 1983. - 806 С.
85. Hansen W.B., O’Malley P.M. Drug use // Handbook of adolescent health risk behavior. - NY.: Plenum press. 1996. - С. 161-192
86. Harlow L.L. та ін. Stages of condom use in a high HIV-risk sample // Psychology and health. 1999. - Т. 14, № 1. - С. 143-157
87. Igra V., Irwin C.E. Theories of adolescent risk taking behavior // Handbook of adolescent health risk behavior. - NY.: Plenum press. 1996. - С. 35-51
88. Jellinnek E.M. Effects of alcohol on the individual. - N-Y., London: Kogan page, Nicols Rublishing company, 1942. 128 с.
89. Kerns R.D., Haythornthwaite J.A. Depression among chronic pain patients: cognitive-behavioral analysis and effect on rehabilitation outcome // Journal of consulting and clinical psychology. - 1988. - Т.56, № 6. - С. 870-866
90. KhantzianE.J. A contemporary psychodynamic approach to drug abuse treatment // Am. J. Drug Alcohol Abuse. 1986. Т. 12, №3. С. 213-22.
91. King A., Wold B., Tudor-Smith C., Harel Y. The health of youth. A cross national survey. Copenhagen: WHO regional publications, 1994. - 222 с.
92. Kobasa S.C.O., Maddi S., Puccetti M., Zola M. Effectiveness of hardiness, exercise and social support as resources against illness // Psychosocial processes and health. Cambridge: Cambridge university press. 1994. - С. 247-272
93. Krantz D.S., Glass D.C. Personality, behavior patterns, and physical illness: Conceptual and methodological issues // Hanbook of behavioral medicine. NY.: The Guilford press. 1984. - С.38-86
94. Kreitler S., Kreitler H. The psychological profile of the health- oriented individual // Euroepan journal of personality. - 1991. - Т. 5, № 1. - С. 35-60
95. Krol B., Sanderman R., Moum T. та ін. A Comparison of the General Health Questionnaire-28 between patients with rheumatoid arthritis from the Netherlands, France, Sweden and Norway // European Journal of Psychological Assessment.- 1994.- Т.10, № 2.- c. 93-101
96. Kvavilashvili L., Ellis J.A. The effects of positive and negative placebos on human memory performances // Memory. - 1999. - Т.7, № 4. - С. 421-237
97. Lemos-Giraldez S., Fidalgo-Aliste A.M. Personality dispositions and health-related habits and attitude: a cross-sectional study // European journal of personality. 1998. - Т. 11, № 3. - С.197-209
98. Leventhal та ін. Illness representations: Theoretical foundations // Perception of health & illness. Amsterdam: OPA. 1997. - 501 с.
99. Lindsay J.J., Strathman A. Predictors of recycling behavior: an application of a modified Health Belief Model // Journal of applied social psychology. 1998. - Т.27, № 20. - С.1799-1823
100. Lowery B.J., Jacobsen B.S., McCauley K. On the prevalence of causal search in illness situation // Nursing research. - 1987. - Т.36, № 2. - С.88-93
101. Magnusson D., Torested B. A holistic view of personality: a model revisited // Annual review of psychology. 1993. - Т.44. - С.427-452
102. Mansfield J.L., Wade T. Assessing the relevance of the hopelessness theory of depression to women with disordered eating // Int. J. Eat Disord. 2000. Т.28, №1. С. 113-119
103. Marshall G.N., Wortman C.B., Vickers R.R. та ін. The Five-Factor model of personality as a framework for personality-health research // Journal of personality and social psychology. - 1994. -Т.67, №2. - С.278-286
104. Matarazzo J.D., Leckliter J.N. Behavioral health: The role of good and bad habits in health and illness // Topics in health psychology. Chichester: John Wiley & sons. 1988. - С.3-18
105. McClelland D.C. Opinions predict opinions: so what else is new? // J. Consult. Clin. Psychol. 1972. Т. 38, № 3. С. 325-326.
106. McKie LJ, Wood RC, Gregory S Women defining health: food, diet and body image // Health Educ. Res. 1993. Т. 8, №1. С. 35-41
107. Mervielde I. Trait theory: back to the future // Psychological inquiry. 1994. - Т.5, № 2. - С.153-156
108. Mitscherlich, A.: Krankheit als Konflikt. Studien zur psychosomatischen Medizin. -Frankfurt.: Suhrkamp. 1966, 234 с.
109. Nayga R.M. Jr. Retail health marketing: evaluating consumers' choice for healthier foods // Health Mark Q. 1999. Т. 16, №4. С.53-65
110. Neumark-Sztainer D., Hannan P.J. Weight-related behaviors among adolescent girls and boys: results from a national survey // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. 2000. Т. 154, № 6. С.569-577
111. Norman P., Conner M., Bell R. The theory of planned behavior and smoking cessation // Health Psychology. - 1999. - Т.18, №1. С. 89-94
112. Ogden J. Health psychology. - Buckingham, Philadelphia: Open university press, 1997. - 336 с.
113. Orbell S., Sheeran P. "Inclined abstainers": A problem for predicting health-related behaviour // British Journal of Social Psychology. 1998. - Т. 37, №2. - С. 151-165.
114. Perry Ch.L., Staufacker M.J. Tobacco use // Handbook of adolescent health risk behavior. NY.: Plenum press. 1996. - С. 53-81
115. Perugini M., Galluci M. A hierarchical faceted model of the Big Five // European journal of personality. 1997. - Т.11, № 4. - С. 279-301
116. Powell R., Dolan R., Wessely S. Attributions and self-esteem in depression and chronic fatigue syndromes // Journal of psychosomatic research. 1990. - Т. 34, № 6. - С.665-673
117. Prochaska J.O., DiClemente, Norcross J.C. In search of how people change. Applications to addictive behaviors // American psychologist. 1992. - Т. 47, № 9. - С. 1102-1114
118. Rutter D.R., Quine L., David J. Social psychological approaches to health. London: Harvester Wheatsheaf, 1993. - 268 с.
119. Sacks C.R., Peterson R.A., Kimmel P.L. Perception of illness and depression in chronic renal disease // American journal of Kidney disease. 1999. - Т.15, № 1. - С.31-39
120. Sallis J.F., Nader P.R. Family determinants of health behaviors // Health behavior: Emerging research perspectives. NY.: Plenum press. 1988. - С. 107-124
121. Sarafino E.P. Health psychology: Biopsychosocial interaction. - NY.: John Wiley & Sons, 1990. - 555 с.
122. Scheier M.F., Bridges M.W. Person variables and health: personality predispositions and acute psychological states as shared determinants for disease // Psychosomatic medicine. 1995. - Т. 57, № 3, , pp. 255 268
123. Schmidt L.R., Schwenkmezger P., DlugoshG.E. The scope of health psychology // Theoretical and Applied Aspects of Health Psychology. - Chur, London, Paris, NY., Melbourne: Harwwood academic publishers. - 1990, С. 3-28
124. Seeman M., Seeman A.Z., Budros A. Powerlessness, work, and community: a longitudinal study of alienation and alcohol use // J. Health Soc. Behav. 1988. Т. 29, №3. С.185-198.
125. Seldon L., Berry N. Media-induced disinhibition of dietary restraint // British journal of health psychology. 1996. - Т. 1, № 1. - С. 15-25
126. Shapiro, R. J. (). Alcohol and family violence // Family Therapy Collections. - 1982. - №3. С. 71-89.
127. Sheier M.F., Carver C.S. Dispositional opimism and physical well-being: the influence of generalized outcome expectancies on health // Journal of personality. - 1987. - Т. 55, № 2. С. 169-210
128. Shepherd R. Social determinants of food choice // Proc. Nutr. Soc. 1999. Т. 58, № 4. С. 807-812
129. Shutty M.S., Degood D.E., Tuttle D.H. Chronic pain patients’ beliefs about their pain and treatment outcomes // Archives of physical medicine and rehabilitation. 1990. - Т. 71, № 2. - С.128-132
130. Smith T.W., Williams P. G. Personality and health: advantages and limitations of the Five-Factor model // Journal of personality. 1992. - Т.60, № 2. - С. 395-423
131. Sperks P., Guthrie C.A. Self-identity and the theory of planned behavior: A useful addition or an unhelpful article? // Journal of applied social psychology. 1998. - Т.28, № 15. - С.1393-1410
132. Steers W.N. та ін. Health beliefs as predictors of HIV-preventive behavior and ethnic differences in prediction // The journal of social psychology. 1996. - Т. 136, № 1. - С. 99-110
133. Stone, A.A., Lennox, S. and Neale, J.M. . Daily coping and alcohol use in a sample of community adults // Coping and substance use. Orlando, FL: Academic press. 1985. C. 36 - 84
134. Stroebe W., Stroebe M.S. Social psychology and health. London: Brooks Cole publishing company, 1995. - 290 с.
135. Sutton S., McVey D., Glanz A. A comparative test of the theory reasoned action and the theory of planned behavior in the prediction of condom use intentions in a national sample of English young people // Health Psychology. 1999. - Т.18, № 1. - С. 72-81
136. Tapp J.T., Warner R. The multisystems view of health and disease // Behavioral medicine. The biopsychosocial approuch. - Hillsdate: Lawrence erlbaum associates, publischers, 1985. - С. 1-23
137. Van Heck G.L. Personality and physical health: toward an ecological approach to health related personality research // European journal of personality. 1997. - Т.11, №5. - С. 415-443
138. Veliger W.T., Norman G.J., Fava J.L., Prochaska J.O. Testing 40 predictors from the transtheoretical modell // Addictive behaviors. 1999. - Т. 24, № 4. - С. 455-469
139. Volltrach M., Knoch D., Cassano L. Personality, risky health behavior, and perceived susceptibility to health risk // European journal of personality. 1999. - Т.13, № 1. - С.39-50