ДИНАМІКА СМИСЛОВИХ СТРУКТУР ОСІБ, ЗАЛЕЖНИХ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, В ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ : ДИНАМИКА СМЫСЛОВЫХ СТРУКТУР ЛИЦ, ЗАВИСИМЫХ ОТ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ, В процессе ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ



  • Название:
  • ДИНАМІКА СМИСЛОВИХ СТРУКТУР ОСІБ, ЗАЛЕЖНИХ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, В ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • ДИНАМИКА СМЫСЛОВЫХ СТРУКТУР ЛИЦ, ЗАВИСИМЫХ ОТ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ, В процессе ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 210
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Кафедра психодіагностики та медичної психології


    На правах рукопису

    Щербина Людмила Францівна

    УДК 159.97:61

    ДИНАМІКА СМИСЛОВИХ СТРУКТУР ОСІБ, ЗАЛЕЖНИХ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, В ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

    19.00.04 медична психологія



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    п с и х о л о г і ч н и х наук



    Науковий керівник
    Кудріна Тетяна Семенівна, к. психол. н., доцент


    Київ 2004










    ЗМІСТ


    ВСТУП___________________________________________________4

    РОЗДІЛ 1. Теоретичний аналіз порушень мотиваційно-смислової
    сфери осіб, залежних від ПАР, та визначення психологічних
    підходів до ії корекці _______________________________________13
    1.1. Динаміка мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних
    від ПАР, протягом розвитку залежності та одужання ____________13
    1.2. Психологічні підходи до реабілітації осіб, залежних
    від ПАР ___________________________________________________________28
    1.3. Смислова концепція особистості як теоретична основа для
    розуміння особистісних змін при залежності від ПАР____________33
    1.4. Висновки до розділу 1___________________________________46

    РОЗДІЛ 2. Загальна методика і методи дослідження мотиваційно- смислової сфери осіб, залежних від ПАР_______________________48
    2.1. Клініко-соціальна характеристика вибірки__________________48
    2.2. Обґрунтування вибору та опис методів дослідження__________51
    2.3. Процедура емпіричного дослідження мотиваційно-смислової
    сфери осіб, залежних від ПАР________________________________64
    2.4. Висновки до розділу 2___________________________________69

    РОЗДІЛ 3. Особливості динаміки мотиваційно-смислових структур осіб, залежних від ПАР, у процесі психологічної реабілітації______71
    3.1. Зв¢язок між смислом життя осіб, залежних від ПАР, та їх
    мотивацією до конструктивних змін___________________________71
    3.2. Динаміка мотивації до змін протягом програми
    психологічної реабілітації___________________________________117
    3.3. Динаміка смислових конструктів протягом
    програми психологічної реабілітації __________________________135
    3.4. Провідні потреби, типові для осіб, залежних від ПАР________ 157
    3.5. Залежність між рівнем мотивації до змін та особливостями індивідуально-особистісного патерну _________________________161
    3.6. Порівняння міри дезінтеграції особистості і рівня стресу,
    аналіз їх динаміки у процесі психологічної реабілітації осіб
    із різним рівнем мотивації до змін ____________________________168
    3.7. Подальша динаміка мотиваційно-смислової сфери осіб,
    залежних від ПАР, у періоді повної ремісії_____________________171
    3.8. Висновки до розділу 3 __________________________________181

    ВИСНОВКИ ______________________________________________183
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ _______________________187
    ДОДАТКИ _______________________________________________202










    ВСТУП

    Проблема залежності від психоактивних речовин є однією з ключових проблем сучасної України. Вона пронизує всі рівні функціонування суспільства, так як ставить під загрозу фізичне здоров¢я нації, призводить до редукції її інтелектуального потенціалу, порушення соціальних відносин та духовного занепаду. За даними центру медичної статистики МОЗ України, поширеність психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин протягом 2001-2003 років виросла майже на 7%. У вітчизняних публікаціях зазначається, що співвідношення офіційно зареєстрованої первинної захворюваності наркоманіями та алкоголізмом у останні десятиріччя різко змінилося. Якщо в 1980 році на 28 випадків алкоголізму діагностувався 1 випадок наркоманії, то у 2000 році це співвідношення складало 2,4:1 [1, 2]. У той же час одужує від хімічної залежності лише незначна частина хворих [3-5].
    Одна з перших спроб знайти пояснення зростання частоти звернення до психоактивних речовин, яке постійно спостерігається протягом останніх десятиріч, належить В. Франклу [6]. На перший план у проблематиці сучасної людини виходить фрустрація екзистенціальних потреб, глибинне відчуття втрати смислу життя. Сучасна людина часто погано усвідомлює свої потреби й цінності, не відчуває себе відповідальною за їх реалізацію. Традиції минулого перестали відігравати провідну роль у формуванні потреб і цінностей. Цінності, які формуються сучасним способом життя, входять у протиріччя з глибинними прагненнями людини. Вживання наркотичних речовин та алкоголю є одним із проявів прагнення людини відчути повноту існування, минаючи здійснення смислу.
    Актуальність теми. Залежність від психоактивних речовин (надалі ПАР) представляє на сьогоднішній день соціальну та медико-психологічну проблему, яка потребує адекватного вирішення. Проте вдалі спроби вирішення надто малочислені.
    Проблема полягає у тому, що саме ця категорія хворих відрізняється високим рівнем захисної поведінки, яка є серйозним бар¢єром для усвідомлення існуючої проблеми із зловживанням, а відтак і для появи достатнього рівня вмотивованості для того, щоб розпочати процес змін [7-12]. Звернення за медичною допомогою осіб, залежних від ПАР, обумовлено, як правило, бажанням позбавитися ознак стану відміни. Мотив позбавлення явищ залежності у цілому має непостійний характер і слабшає в міру редукції явищ абстинентного синдрому [13-14]. Спроби знайти спосіб підвищення рівня мотивації до лікування осіб, залежних від ПАР, у вітчизняній літературі представлені незначною кількістю публікацій [14-16].
    На нашу думку, вивчення особистісних структур, які є ключовими в процесі одужання, допоможе побудувати психологічну модель етіопатогенезу захворювань, які в Міжнародній Класифікації Хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) визначено як психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин [17], а також розробити і обґрунтувати ефективну програму психологічної допомоги особам, залежним від ПАР. Спроби вирішити проблему шляхом медико-біологічного впливу [18-25] або психологічного впливу, зорієнтованого лише на зміну емоційно-вольової[26-28] чи когнітивної [29] підструктур особистості, є малоефективними [30-33].
    У зарубіжних дослідженнях розроблено цілу низку підходів, реабілітаційних програм, спрямованих на допомогу особам, залежним від ПАР [34-37]. Серед них когнітивно-біхевіоральний підхід, терапія на основі Програми 12 кроків, терапія мотиваційного посилення, психоаналітичний підхід тощо. Однак практичне використання існуючих доробок зарубіжних авторів у притаманних нашому суспільству особливостях соціальних відносин, культури, менталітету обмежене.
    У нашій роботі ми продовжуємо традицію, закладену Московською психологічною школою у кінці сімдесятих років минулого сторіччя і представлену А.Г. Асмоловим, Б.С. Братусем, Б.В. Зейгарник, Є.Б.Субботським, В.А. Петровським, А.У. Харашем, Л.С. Цвєтковою [38]. У цій традиції у якості психологічного об¢єкта виховання, перевиховання розглядаються смислові утворення особистості. Процес реабілітації розглядається як особливий випадок виховання, процес трансформації смислових утворень особистості.
    Огляд вітчизняних та російських публікацій свідчить про те, що останнім часом відзначається нова хвиля інтересу дослідників до ролі мотиваційно-смислових утворень у розвитку різноманітних порушень особистості [39-44]. Однак слід зазначити, що вивченню процесу трансформації смислових структур на етапі одужання, у процесі реабілітації осіб, залежних від ПАР, до цього часу не було відведено належного місця у психологічних дослідженнях. Залишаються невирішеними питання про механізми формування психологічних передумов мотивації до конструктивних змін, закономірності динаміки смислових структур в одужанні при залежності від ПАР.
    Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в рамках науково-дослідної роботи кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Психодіагностика особистості”.
    Метою дослідження було виявлення мотиваційно-смислових чинників ефективності реабілітаційного процесу осіб, залежних від ПАР.
    Завдання дослідження:
    1) Провести теоретичний аналіз проблеми :
    · проаналізувати існуючі програми реабілітації під кутом зору адресування їх конкретним складовим особистості залежних від ПАР;
    · проаналізувати ієрархічну структуру мотиваційної сфери залежних від ПАР;
    · окреслити існуючі підходи до мотивації до конструктивних змін;
    · виділити структурні компоненти особистості, на які має бути спрямована реабілітація.
    2) Визначити типові смислові структури осіб, залежних від ПАР, на початку та після проходження програми психологічної ребілітації.
    3) Виявити взаємозв¢язки між окремими компонентами мотивації до змін осіб, залежних від ПАР.
    4) Виявити особливості суб¢єктивної семантики мотивації до змін у осіб, залежних від ПАР;
    5) Вивести залежність між рівнем мотивації до змін і особливостями потреб осіб, залежних від ПАР.
    6) Виявити динаміку мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, під впливом програми психологічної реабілітації та у періоді повної ремісії.
    Об¢єктом дослідження стала мотиваційно-смислова сфера осіб, залежних від ПАР.
    Предметом дослідження смислові структури особистості, що впливають на рівень і характер процесу змін в одужанні при залежності від ПАР.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення зазначених вище задач ми застосували такі психодіагностичні методи та статистичні методи обробки емпіричних даних.
    Тест смисложиттєвих орієнтацій і техніка репертуарних решіток (решітка опору змінам) застосовувались для вивчення особливостей смислової сфери осіб, залежних від ПАР. Приступаючи до дослідження, ми припускали, що смислові структури це ті структурні компоненти особистості, які ініціюють процес змін у залежних осіб, безпосередньо впливають на рівень мотивації до змін цих осіб. Тому можна сказати, що застосування зазначених двох методів є найважливішим для задач нашого дослідження.
    Тест смисложиттєвих орієнтацій дав змогу вивчити складові смислу життя досліджуваних, міру зміни цих складових у ході реабілітації, їх відмінності залежно від рівня мотивації до змін залежних осіб.
    Застосування тесту смисложиттєвих орієнтацій у поєднанні із тестами для діагностики рівня мотивації до змін у хімічно залежних осіб дало можливість виявити зв¢язки між вимірюваними компонентами мотивації до змін і складовими смислу життя досліджуваних. Крім того, на основі аналізу результатів, отриманих за допомогою тестів для діагностики рівня мотивації до змін, у порівнянні їх із експертними оцінками рівня мотивації до змін досліджуваних, ми зробили висновки про вагомість того чи іншого компонента мотивації для процесу змін.
    До переліку тестів для діагностики рівня мотивації до змін у залежних від ПАР осіб ввійшли опитувальник ситуаційної впевненості, шкала готовності до змін і прагнення до лікування, шкала балансу рішень щодо вживання чи припинення вживання наркотичних речовин, опитувальник ефектів наркотичних речовин. Тести попередньо адаптовано.
    Застосування решітки опору змінам, яка є різновидом техніки репертуарних решіток, дало можливість вивчити динаміку смислових конструктів наркозалежних у ході реабілітації, визначити характер і рівень цієї динаміки залежно від рівня мотивації до змін.
    Метод колірних виборів (адаптований варіант колірного тесту Люшера) допоміг отримати дані про особливості потреб і особистісних тенденцій; до того ж, цей метод, завдяки проективності, надав можливість отримати результати, на які не впливали захисні реакції досліджуваних.
    Метод експертних оцінок дозволив проаналізувати кореляції шкал адаптованих методик. Крім того, метод експертних оцінок використовувався для поділу вибірки за критерієм рівня мотивації до змін.
    Для обробки отриманих емпіричних даних використано такі статистичні методи: кореляційний та факторний аналізи, непараметричний метод аналізу значущості зсуву значень для зв¢язаних вибірок Т-критерій Вілкоксона, визначення частот появи показників.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    · подальшого розвитку дістало теоретичне уявлення щодо ролі смислових структур особистості у процесі одужання при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання ПАР і доведено їх безпосередній вплив на динаміку синдрому залежності;
    · дістало подальшого розвитку положення про особливості структурної організації мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР: дисоціативний характер, співіснування різних субособистостей; незрілість структурної організації; низький рівень ієрархічності та про особливості її структурної динаміки в процесі психологічної реабілітації;
    · вперше доведено, що при реалізації духовно орієнтованої реабілітаційної програми зміни у смисловій сфері осіб, залежних від ПАР, пов¢язані з появою нових факторів смислових конструктів: особистісна свобода, самовираження, емоційна зрілість, відповідальність;
    · дістало подальшого розвитку положення про необхідність для здійснення конструктивних змін у осіб, залежних від ПАР, переживання кризи, яка полягає у тому, що дисоціативна структура мотиваційно-смислової сфери змінюється на асоціативну;
    · вперше виявлено типові смислові конструкти осіб, залежних від ПАР, на етапі одужання; виявлено динаміку становлення таких конструктів у процесі психологічної реабілітації, що дозволяє конструювати методичні засоби діагностики конструктивних змін у мотиваційно-смисловій сфері осіб, залежних від ПАР.
    Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Достовірність отриманих у ході емпіричного дослідження результатів гарантує достатня для отримання статистичної достовірності кількість досліджуваних, що ввійшли до вибірки (72 особи), застосування адекватних методів математичної статистики. Обгрунтованість отриманих результатів та відповідність їх загальноприйнятим науковим критеріям забезпечувалися опорою на нові теоретичні дослідження, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об¢єкту, предмету та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу даних.
    Наукове значення роботи. У роботі показано роль смислових структур у процесі одужання при залежності від ПАР. Виявлено структурні особливості організації мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР. Показано особливості конструктивної трансформації мотиваційно-смислової сфери, пов¢язаної з розвитком мотивації до змін. Описано особливості кризового стану осіб, залежних від ПАР, такого, що сприяє формуванню мотивації до змін і, як наслідок, - одужанню. Проведене дисертаційне дослідження дає змогу теоретично обґрунтувати застосування духовно орієнтованих реабілітаційних програм для осіб, залежних від ПАР, типу реабілітаційної програми на основі 12 кроків і вивчити характер і сутність тих змін особистості, які відбуваються під впливом таких програм.
    Отримані дані роблять внесок у теорію мотиваційно-смислових утворень та їх ролі в розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання ПАР та в одужанні.
    Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що адаптовано методики, які дозволяють діагностувати рівень мотивації до змін у осіб, залежних від ПАР; запропоновано методичні засоби діагностики конструктивних змін у мотиваційно-смисловій сфері осіб, залежних від ПАР; запропоновано принципи діагностики конструктивного переживання кризового стану у осіб, залежних від ПАР, що підвищує ефективність прогнозу результативності реабілітаційної програми для осіб, залежних від ПАР.
    Отримані результати дослідження можуть бути використані у психокорекційній та психотерапевтичній роботі з наркозалежними, для вдосконалення існуючих та побудови нових реабілітаційних програм для осіб, залежних від ПАР.
    Отримані результати упроваджуються в роботу Київської міської наркологічної клінічної лікарні Соціотерапія” при складанні індивідуальних планів лікування та реабілітації пацієнтів лікарні, розробці та вдосконаленні індивідуальних реабілітаційних психологічних програм; Міжнародної благодійної організації Реабілітаційний центр Сходи” (м. Одеса) при визначенні терміну перебування пацієнтів в програмі реабілітації, а також при складанні індивідуальних планів лікування; клініки АВС (м. Київ) при розробці психокорекційних програм для лікування наркозалежних.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних семінарах Консультування наркозалежних”, Польща, 2001, Проблеми психологічного консультування наркозалежних”, Одеса, 2002, Мотивація лікування при наркозалежності”, Київ, 2003, на науково-практичній конференції молодих вчених (Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського), Одеса, 2003, на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені ТарасаШевченка, 2001-2003 р.

    Публікації. Основний зміст і конкретні результати дослідження відображені у 5 публікаціях журналу, який входить до переліку наукових фахових видань, що затверджений ВАК України.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації проведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення проблеми порушень мотиваційно-смислової сфери при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання ПАР; визначено психологічні підходи до корекції таких порушень. Встановлено, що важливе місце серед внутрішньоособистісних чинників процесу одужання належить смисловим структурам особистості. Дані, отримані в дисертаційному дослідженні, свідчать про необхідність розробки психокорекційних програм для осіб, залежних від ПАР, із врахуванням ролі та особливостей структурної організації мотиваційно-смислової сфери наркозалежних.
    1. Протягом психологічної реабілітації смислові структури осіб, залежних від ПАР, суттєво змінюються, знижується рівень дисоціації мотиваційно-смислової сфери:
    · підвищується рівень її ієрархічності: смислові конструкти, які впливають на особистісні зміни, займають більш високі рангові місця в структурі мотиваційно-смислової сфери;
    · в структурі мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, з¢являються нові смислові утворення - фактори смислових конструктів: особистісна свобода, самовираження, емоційна зрілість, відповідальність;
    · мотиваційно-смислова структура стає більш зрілою: фактори смислових конструктів наприкінці реабілітації утворюють більш внутрішньо однорідні, порівняно із початком реабілітації, системи конструктів. Мотиваційно-смислову структуру визначають смислові утворення, які відображають формування особистісної зрілості, - з¢являються такі фактори смислових конструктів: відповідальність, емоційна зрілість; високе рангове місце займає конструкт готовий змінюватись”;
    · відбувається процес зміни дисоціативної структури мотиваційно-смислової сфери на асоціативну, який призводить до виникнення нової функції мотиваційно-смислової сфери функції контролю. Ця функція виникає за рахунок формування внутрішньоособистісного конфлікту, механізмом якого є асоціювання смислових утворень в єдину, однак конфліктну, структуру. До цього часу об¢єктивно конфліктні смисли не сприймалися особами, залежними від ПАР, як конфліктні, тому що були дисоційованими й існували у різних сферах життя.
    2. На початку реабілітації пацієнти, що мають високі показники осмисленості життя, мають низький рівень мотивації до змін. Разом з тим, їх мотиваційно-смислова сфера зазнає значної трансформації, але за період реабілітації ці зміни є нестійкими, зворотними. Для таких осіб реабілітація є ситуацією критичної перебудови, однак для досягнення стійких конструктивних змін термін реабілітації має бути більшим.
    Особи, які мають високий рівень мотивації до змін, зазнають менших змін за рахунок того, що зміни у мотиваційно-смисловій сфері у них почались раніше реабілітаційного процесу. Звичайний термін реабілітації у більшості випадків для них є достатнім.
    3. Смисложиттєві орієнтації осіб, залежних від ПАР, входять до структури захисної мотивації. Особи, які мають суб¢єктивно високу осмисленість життя”, виявляють менш виражені перебудови в структурі смислової сфери. Захисні стратегії осіб, залежних від ПАР, підвищують рівень толерантності до психотерапії і знижують ефективність реабілітаційних програм. Тому перебудова мотиваційно-смислової сфери має починатись із роботи над опором психотерапії і послабленням захисних процесів. Цьому сприяє спрямованість реабілітації на мотиваційні структури осіб, залежних від ПАР, через:
    а) фокусування уваги залежної особи на протиріччях між реальністю її життя та існуючими цінностями;
    б) уникнення психотерапевтом, консультантом суперечок у відносинах із пацієнтом;
    в) піддавання” опору пацієнта;
    г) підтримування віри пацієнта у здатність змінити свій спосіб життя, пов¢язаний із вживанням ПАР;
    д) наповнення терапевтичного простору відносинами емпатії.
    4. Важливою передумовою смислових перебудов осіб, залежних від ПАР, є кризовий стан особистості, який переживається як відчуття пустоти і відсутності смислу життя, незадоволеність самореалізацією і процесом життя, зневіра у своїй здатності самостійно вирішити проблему залежності. В ряді публікацій такий стан розглядається як деструктивний, такий, що заважає процесу одужання. В роботі показано, що процес конструктивних змін в мотиваційно-смисловій сфері осіб, залежних від ПАР, неминуче починається із таких психологічних перебудов.
    5. На етапі одужання в структурі ієрархії мотиваційно-смислової сфери осіб, залежних від ПАР, із високим рівнем мотивації до змін більш високі рангові місця належать таким смисловим конструктам: чесність перед собою, впевненість у собі, надійність, ясне мислення, готовність змінюватись, які відображають тверезі” установки. Для осіб із нижчим рівнем мотивації до змін характерне співіснування тверезих” і залежних” установок. У цієї категорії осіб, незважаючи на підвищення рангових місць конструктів, які відображають згадані тверезі” установки, найважливішими залишаються конструкти, які відображають зовнішній локус оцінки - орієнтацію на реакції інших людей.
    6. Для періоду повної ремісії характерними є два типи структурної організації мотиваційно-смислової сфери, які можна розглядати як два різні варіанти її структурної перебудови після процесу психологічної реабілітації:
    1) подальше формування зрілості мотиваційно-смислової структури: більш високі, порівняно із періодом реабілітації, рангові місця в структурі мотиваційно-смислової сфери займають смислові конструкти, які відображають розгортання процесу формування особистісної зрілості, відповідальність, терпимість, готовність змінюватись, визнання світу безпечним місцем;
    2) ретардація або редукція процесів перебудови мотиваційно-смислової сфери: більш високі, порівняно із періодом реабілітації, рангові місця у структурі мотиваційно-смислової сфери займають смислові конструкти, які відображають повернення до залежних” установок, до зовнішнього локусу оцінки, - розуміння іншими людьми, легкість спілкування, легкість процесу мислення, впевненість у собі.
    Характер структурної перебудови мотиваційно-смислової сфери прямо пов¢язаний із способом життя після проходження програми психологічної реабілітації.
    Цей висновок має значення для визначення напрямів підтримуючої психотерапії осіб, залежних від ПАР. Фахівці, які працюють із наркозалежними, мають орієнтуватись на необхідність для останніх відвідування зборів Анонімних Наркоманів або інших груп самодопомоги, індивідуальної та групової психотерапії, вироблення навичок конструктивних відносин із соціальним оточенням, формування відповідальної позиції по відношенню до проблемних життєвих ситуацій, вирішення, а не заперечення особистісних проблем. Після проходження психологічної реабілітації особа, залежна від ПАР, щонайменше протягом декількох місяців має коригувати свій план одужання за допомогою психолога або консультанта з питань залежностей від ПАР.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1.Гойда Н.Г., Табачніков С.І., Домбровська В.В., ІгнатовМ.Ю., Маркова М.В. Сучасний стан та шляхи оптимізації психіатричної та судово-правової допомоги населенню України // Укр. вісн. психоневрології. 2001. Т.9, вип. 1 (26). С.8-10.
    2.Юрьева Л.Н. Анализ исторической динамики наркогенной патологии в Украине // Архів психіатрії. 2002. - №4 (31). С. 66 - 70.
    3.Сердюк А.М., Синицький В.М., Горбань Є.М. Стан та перспективи медико біологічних досліджень з проблем наркоманії в Україні // Архив психиатрии. 1998. - №1 (16). С.5-11.
    4.Сосин И.К. Преформирование аксиомы классической наркологии (на модели алкогольной зависимости) // Архів психіатрії. 2002. - №4 (31). С.51-59.
    5.Лавренко В.А., Лінський І.В. Залежність від психоактивних речовин та наркологічна допомога в Дніпропетровській області. Досвід минулого й перспективи // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т.10,вип.2(31). С. 186-187.
    6.Франкл В. Человек в поисках смысла // Пер. с англ. и нем./ Под ред. Л.Я. Гозмана и Д.А. Леонтьева. М.: Прогресс, 1990. С. 340-358.
    7. Лисенко І.П. Патопсихологічна діагностика та корекція розладів особистості у хворих на наркоманію та алкоголізм. К.: Здоров¢я, 1999. 260с.
    8.Лисенко І.П. Психотерапевтические и психокоррекционные подходы к лечению наркотической зависимости // Вестник Ассоциации психиатров Украины. 1999. - №1. С. 105-109.
    9.Лисенко І.П. Профілактика рецидивів алкогольної та наркотичної залежності // Практична психологія та соціальна робота. 2000. - №6. С.26-29.
    10.Лисенко І.П. Динаміка і корекція патопсихологічних симптомокомплексів у осіб, залежних від алкоголю та наркотиків: Автореф. дис. докт. психол. наук: 19.00.04. К., 2003. 45 с.
    11.Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки. К.: Київський університет”, 2002. 307 с.
    12.Завьялов В.Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости. - Новосибирск: Наука, 1988. 198 с.
    13.Дудко Т.Н., Пузиенко В.А., Котельникова Л.А. Дифференцированная система реабилитации в наркологи // Профиликтика и реабилитация в наркологии. 2002. - №1. С. 66-79.
    14.Лисенко І.П. Психокорекційна робота над підвищенням мотивації до лікування у хворих на наркоманію та алкоголізм // Архів психіатрії. 2000. - №3 4 (22 23). С. 16-18.
    15.Лисенко І.П. Модель підвищення мотивації до лікування у хворих на наркоманію та алкоголізм // Вісник Харківського університету. Психологія. 2000. - № 498. С. 80-83.
    16.Лебедев Д.С. Об особенностях мотивации к лечению у наркозависимых пациентов // Архів психіатрії. 2002. - №2 (29). С. 79-81.
    17.Классификация психических и поведенческих расстройств: Клинические описания и указания по диагностике. К.: Факт, 1999. 272 с.
    18.Сосин И.К. Эфферентная терапия новый раздел клинической наркологии // Укр. вісн. психоневрології. 1996. - Т.4, вип. 3 (10). С.72-74.
    19.Пишель В.Я., Полывяная М.Ю., Зарицкий М.Г. Современные подходы к лечению опийной наркомании с использованием препаратов, влияющих на опиатные рецепторы мозга // Архів психіатрії. 2000. - № 3-4 (22-23). С. 44-46.
    20.Пишель В.Я., Полывяная М.Ю. Антаксон в противорецидивной терапии опиоидной зависимости при различных способах купирования абстинентного синдрома // Архів психіатрії. 2002. - №4 (31). С. 75-78.
    21.Пішель В.Я., Полив¢яна М.Ю., Онищенко Є.В. Диференційована фармакотерапія з метою усунення опіоїдного абстинентного синдрому // Архів психіатрії. 2002. - №2 (29). С. 64-69.
    22.Синицкий В.Н., Тринус В.Г. Застосування нейропсихотичного ефекту електричного струму в умовнорефлекторній терапії // Архив психиатрии. 1998. - № 2, 3 (17, 18). С. 213-217.
    23.Табачников С.И., Зінченко Е.Н. Обоснование и оценка краткосрочной эмоционально стрессовой психотерапии алкогольной зависимости в учреждениях нового типа // Укр. вісн. психоневрології. 1999. Т. 7, вип. 1 (19). С. 96-98.
    24.Табачников С.И., Синицкий В.Н. Основные патогенетические механизмы и методы терапии опийной наркомании // Архів психіатрії. 2000. - № 3 4 (22 23). С. 27-30.
    25.Мишиев В.Д. Современные подходы к лечению разных форм зависимости от психоактивных веществ // Архів психіатрії. 2002. - №4(31). С. 61-66.
    26.Бурно М.Е., Рожнов В.Е. Концепция эмоционально-стрессовой психотерапии и ее практическое значение // Пограничные нервно-психические расстройства. М., 1983. С. 156-183.
    27.Дроздов А.И. Опыт лечения методом стрессовой психотерапии по А.Р. Довженко // Вестн. гипнологии и психотерапии. 1991. - №1. С. 15-16.
    28.Милютина Е.Л. Особенности эмоционально волевой регуляции в условиях внутриличностного конфликта /на примере наркозависимости/: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1991. 16 с.
    29.Станкушев Т. Наркомании. София: Медицина и физкультура, 1982. 224 с.
    30.Валентик Ю.В. Современные методы психотерапии больных с зависимостью от психоактивных веществ // Лекции по наркологии. Издание третье, переработанное и расширенное. Под редакцией Н.Н. Иванца. М.: Медпрактика, 2001. С.244-268.
    31.Дворяк С.В. Опыт социально-психологической реабилитации при психических и поведенческих расстройствах в результате употребления опиоидов // Архів психіатрії. 2002. - №2 (29). С. 69-76.
    32.Chen, K. & Kandel, D.B. The natural history of drug use from adolescence to the midthirties in a natural population samples // Amer. J. of Public Health. 1995. №85. P. 41-47.
    33.Kleber H.D. Outpatient detoxification from opiates // Primary Psychiatry. 1996. №1. - P. 42-52.
    34.Higgins, S.T., and Silverman, K. Motivating Behavior Change Among Illicit Drug Abusers: Research on Contingency Management Intervention. - Washington, DC: American Psychology Association, 1999. Р. 24-71.
    35.Project MATCH Research Group // Therapist effects in three treatments for alcohol problems Psychotherapy Research. 1998. - №8. Р.455-474.
    36.Satterfield, J.M. Integrating group dynamics and cognitive behavioral groups: A Hybrid model. Clinical Psychology // Science and Practice. 1994. -№1. Р. 185-196.
    37.Marlatt, R.P., and Kristeller, J. Mindfulness and meditation // Miller, W.R., ed. Integrating Spirituality Into Treatment: Resources for Practitioners. Washington, DC: American Psychological Association, 1999. Р. 42-63.
    38.Асмолов А.Г., Братусь Б.С., Зейгарник Б.В., Петровський В.А., Субботский Е.Б., Хараш А.У., Цветкова Л.С. О некоторых перспективах исследования смысловых образований личности // Вопросы психологии. 1979. - № 4. С. 35-45.
    39.Завьялов В.Ю. Необъявленная психотерапия. М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 1999. 250 с.
    40.Завьялов В.Ю. Пьющий мужчина: дианализ трудных вопросов жизни. Научно популярное издание. Новосибирск, 2002. 288с.
    41.Леонтьев Д.А., Бузин В.Н. Особенности смысловой структуры мировоззрения при хроническом алкоголизме // Вестник Московского университета. Сер.14, Психология. 1992. - № 3. С. 22-29.
    42.Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
    43.Васильева Ю.А. Особенности смысловой сферы личности при нарушениях социальной регуляции поведения // Психологический журнал. 1997. Т.18, №2. С. 58-78.
    44.Шестопалова Л.Ф., Перевозная Т.А. Ценностно смысловая сфера личности со специфическими расстройствами и склонностью к противоправному поведению // Психологический журнал. 2003. Т. 24, №3. С. 66-71.
    45.Платонов К.К. Структура и развитие личности. М., 1986. 255с.
    46.Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. М.: Просвещение, 1969. 317с.
    47.Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды / Д.И. Фельдштейн (ред.); Академия педагогических и социальных наук, Московский психолого-социальный институт. М.: Воронеж, 1995. 352 с.
    48.Магомед Эминов М.Ш. Трансформация личности. М., 1998. С.4-16.
    49.Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во МГУ, 1990. 285 с.
    50.Ильин Е.П. Мотивация и мотивы СПб: Издательство «Питер», 2000. 512 с.
    51.Сидоренко Е.В. Мотивационный тренинг. СПб.: Речь, 2000. 234с.
    52.Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии.- М.,1959. 354 с.
    53.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Изд-во МГУ, 1981. 584 с.
    54.Леонтьев А.Н. Потребности и мотивы деятельности // Психология: Учебник для пед. институтов. 2-е изд.- М.: Государственно педагогическое изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1962. 372 с.
    55.Зейгарник Б.В. Теория личности Курта Левина. М.: МГУ, 1981. 118 с.
    56.Узнадзе Д.Н. Психологические исследования М.: Наука, 1966. 451 с.
    57.Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности М.: Мысль, 1976. 158 с.
    58.Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека (Учебное пособие для спецкурса) Пермь, 1971. 120 с.
    59.Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 479 с.
    60.Deci E.L. Why we do what we do? N.Y.: A Grosset/ Putnam Book, 1995. P. 58-59.
    61.Файзуллаев А.А. Мотивационная саморегуляция личности Ташкент, 1987. 136 с.
    62.Файзуллаев А.А. Принятие мотива личностью // Психологический журнал. 1985. Т.6, №4. С.87-96.
    63.Файзуллаев А.А. Мотивационные кризисы личности // Психологический журнал. 1989. Т.10, №3. С. 23-31.
    64.Комитет экспертов ВОЗ по лекарственной зависимости. ХХ доклад, серия токсикологических докл. ВОЗ 551. Женева, 1975. 109 с.
    65.Братусь Б.С. Аномалии личности . М.: Мысль, 1988. 302 с.
    66.Психология и лечение зависимого поведения / Под ред. С.Даулинга / Пер. с англ. Р.Р. Муртазина. М.: Независимая фирма «Класс», 2000. 240 с. (Библиотека психологии и психотерапии, вып. 85).
    67.Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. Освобождение от созависимости / Перевод с английского А.Г. Чеславской М.: Независимая фирма «Класс», 2003. 224 с. Библиотека психологии и психотерапии, вып. 103).
    68.Freud S. The origins of psychoanalysis. N.Y.,1954 Р.19-21.
    69.Miller W.R., Hester R.K. The addictive behaviors / Ed. W.R. Miller.-N.Y., 1980. P. 11-141.
    70.Менегетти А. Клиническая онтопсихология М., 1997. 320 с.
    71.Бурмака Н.П. Психологічні чинники формування алкогольної адитивної поведінки у підлітків та юнацтва: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.04. - К., 2003. 18 с.
    72.Яценко Ю.Т. Алкогольные виртуальные реальности. Девиртуализация синдрома зависимости от алкоголя // Международный медицинский журнал. 2003. Т.9, №2. С. 56-61.
    73.Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе. - Новосибирск: Наука, 1990. С. 32-33.
    74.Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности // Психологический журнал. 2002. Т.21, №1. С.15 25.
    75.Анцыферова Л.И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития // Психологический журнал. 1999. Т.20, №1. С.6-19.
    76.Landry M.J. Overview of Addiction Treatment Effectiveness. DHHS Pub. No.(SMA) 96 3081. Rockvill, MD, Substance Abuse and Mental Health Services Administration, Office of Applied Studies, 1996. P. 24-25.
    77.Najavits L.M., and Weiss R.D. Variations in therapist effectiveness in the treatment of patient with substance use disorders // An empirical review 89 (6), 1994. P. 679-688.
    78.Prochaska J. O., Velicer W.F. Stages of change and decisional balance for 12 problem behavior // Health Psychology 13 (1), 1994. P. 39-46.
    79.Кабанов М.М. Реабилитация психически больных - Л.Медицина, 1989. 214 с.
    80.Montgomery F. Alcoholism and Chemical Dependence: A current Medical View. Sundown M Foundation Box 217 Selah, WA 98942, 1994. 148р.
    81.Gorski T., Miller M. Staying Sober A guide to Relapse Prevention. Printed in the United States of America, 1986. 227 p.
    82.Storti E. Heart to heart. The Honorable Approach to Motivational Intervention. Manufactured in the United States of America, 2001. 135p.
    83.Enhancing Motivation for Change in Substance Abuse treatment // Treatment Improvement Protocol. Vol. 35., 1999. 243 p.
    84.Бабов К.Д., Дворяк С.В., Розанов В.А., Шмакова И.П. Итоги применения психотерапевтической программы «12 шагов» в комплексной медицинской реабилитации больных химической зависимостью // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 1995. - №4. С.2-8.
    85.Бабов К.Д., Дворяк С.В., Розанов В.А., Шмакова И.П. Система реабилитации больных наркоманией на основе сочетания психо-социальных подходов коррекции личности с фармакологическими и физиотерапевтическими средствами / Методические рекомендации. Одесса, 1996. 23 с.
    86.Авдеев А., Заранко И., Родионова Т., Седых С., Щербина Л., Собченко С. Пособие по организации и работе лечебно реабилитационного центра для больных алкоголизмом и наркоманией на основе программы «12 шагов». Полтава: «Terra», 2001. 212 с.
    87.Демьяненко Б.Г., Штенгелов В.В., Балабаева Г.В. Опыт и принципы работы христианских организаций в социальной реабилитации больных алкоголизмом и наркоманиями // Архив психиатрии. 1998. - №1(16). С. 42-45.
    88.Родіонова Т.Ю. Духовна сфера як мішень психокорекційних впливів у роботі з наркозалежними пацієнтами // Практична психологія та соціальна робота. 2002. - №6. С.40-44.
    89.Игумен Евмений. Луч света в наркотическом мире. Изд-во Макариво Решемского мужского монастыря, 2000. 256 с.
    90.Хау К. Все мы в одной лодке. Исцеление боли, скрытой за пристрастиями и зависимым поведением / Перев. с англ. под ред. И.Старых. К.: «София»; М.: ИД «София», 2003. 320 с.
    91.Зыков О.В, Цетлин М.Г. Духовно ориентированные методы лечения наркологических заболеваний // Лекции по наркологии. Издание третье, переработанное и расширенное / Под редакцией Н.Н. Иванца. М.: Медпрактика, 2001.- С. 320-324.
    92.Бурцев А.К., Антонович І.А., Бурцева Т.А. Досвід психологічної оцінки православно-орієнтованої реабілітації хворих з алкогольною залежністю // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2 (31). - С. 184-185.
    93.Минделл Э. Психотерапия как духовная практика. М.: Независимая фирма «Класс», 1997. 150с.
    94.Кочарян А.С. Принцип процессуальности в психологических моделях психотерапии // Журнал практикующего психолога. 2003. вып.9. С. 17-31.
    95.Валентик Ю.В. Континуальная психотерапия больных с зависимостью от ПАВ // Лекции по наркологии. Издание третье, переработанное и расширенное / Под редакцией Н.Н. Иванца. М.: Медпрактика, 2001. - С. 269-287.
    96.Александрова Ю.В. Нравственное переживание как путь преодоления раскола” смысла жизни // Психолого-педагогические и философские аспекты проблемы смысла жизни / Под ред. В.Э. Чудновского, А.А. Бодалева, Н.Л. Карповой. - М: Психологич. ин-т РАО, 1997. С. 140-144.
    97.Ганжин В.Т. Смыслоприобретения и смыслоутраты в культуре и биографии личности (опыт аксиологического анализа проблематики) // Психолого педагогические и философские аспекты проблемы смысла жизни / Под ред. В.Э. Чудновского, А.А. Бодалева, Н. Л. Карповой. - М.: Психол. ин-т РАО, 1997. С. 177-184.
    98.Налимов В.В. Спонтанность сознания. Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. - М.: Прометей, 1989. 287 с.
    99.Пелипенко А.А. Смыслогенез и структуры сознания (культурологический подход) // Мир психологии. 1999. - №1 (17). С. 141-146.
    100.Сухоруков А.С. Жизнетворчество личности в динамике ее смысловой системы: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1997. 25 с.
    101.Чудновский В.Э. К проблеме адекватности смысла жизни // Мир психологии. - 1999. - № 2 (18). С. 74-80.
    102.Асмолов А.Г. Психология личности. М.: МГУ, 1990. 366 с.
    103.Рубинштейн С.Л. Человек и мир. М.: Наука, 1997. 191 с.
    104.Лобок А.М. Антропология мифа. Екатеринбург: Отд. образов. администр. Октябрьского района, 1997. 688 с.
    105.Лобок А.М. Психология мифа: Дис. в виде научн. доклада д-ра психол. наук: 19.00.01. - М., 1998. 55 с.
    106.Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.- 480 с.
    107.Лосев. Диалектика мифа. Миф Число Сущность. М.: Мысль, 1993. 959 с.
    108.Чудова Н.В. Мифологическая составляющая образа Я” // Психол. журн. 1999. Т. 20, № 5. С. 45-50.
    109.Асмолов А.Г., Насиновская Е.Е., Басина Е.З. Принципы исследования смысловых образований личности // Развитие эргономики в системе дизайна: Тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Боржоми, 1979. - С. 219-224.
    110.Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психология. - 1981. - №2. - С. 46-56.
    111.Каракозов Р.Р. Организация смыслопоисковой активности человека как условие осмысления жизненного опыта // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. - М.: Смысл, 1997. - С. 257-273.
    112.Сапарова И.А. Особенности смысловой регуляции деятельности при ипохондрических состояниях различного генеза // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1990. - Т. 90, вып. 9. С. 75-79.
    113.Тихомандрицкая О.А., Дубовская Е.М. Особенности социально психологического изучения ценностей как элементов когнитивной и мотивационно потребностной сферы (Методические аспекты) // Мир психологии. - 1999. - № 3 (19). - С. 80-90.
    114.Кудрявцев И.А., Сафуанов Ф.С., Васильева Ю.А. Особенности регуляции деятельности психопатических личностей смысловыми (мотивационными) установками // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С. Корсакова. Вып. 12. - 1985. - Т. 85. С. 1815-1822.
    115.Калитеевская Е.Р. Психическое здоровье как способ бытия в мире: от объяснения к переживанию // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 231-238.
    116.Леонтьев Д.А. Методика предельных смыслов (МПС): Методическое руководство. М.: Смысл, 1999. 36 с.
    117.Леонтьев Д.А., Филатова М.А. Психодиагностические возможности методики предельных смыслов // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14, Психология. - 1999. - №2. С. 53-68.
    118.Кудрявцев И.А., Семенова О.Ф. Смысловая сфера несовершеннолетних с психическими расстройствами, совершивших насильственные правонарушения // Психологический журнал. 2002. Т.23, №3. С.54-62.
    119.Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопросы психологии. 2002.-№1. С. 26-37.
    120.Реан А.А. Локус контроля делинквентной личности // Психологический журнал. 1994. Т.15, №2. С. 52-56.
    121.Реан А.А. Акмеология личности // Психологический журнал. 2000. Т.21, №3. С.88-95.
    122.Чудновский В.Э. Психологические составляющие оптимального смысла жизни // Вопросы психологии. 2003. - № 3. С. 3-14.
    123.Юнг К.Г. Архетип и символ/ Сост. и вступ. ст. А.М. Руткевича. М.: Ренессанс, 1991. 304 с.
    124.Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П.П.Горностая, Т.М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с. Бібліогр.: с. 263-293.
    125.Калина Н.Ф., Тимощук И.Г. Основы юнгианского анализа сновидений. М.: «Рефл-бук», К.:»Ваклер», 1997 304 с. Серия «Актуальная психология»
    126.Воронович Б.Т. Алкоголизм: природа, лечение, выздоровление (алкогольный вадемекум) / Пер. с польского. М.: Информ-12, 1999. 192 с.
    127.Гроф С. За пределами мозга / Пер. с англ. М.: Изд-во «Соцветие», 1992. 336 с.
    128.Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М.: Прогресс, 1990. 368 с.
    129.Мамардашвили М.К. Лекции о Прусте (психологическая топология пути). - М.: Ad Marginem, 1995. 547 с.
    130.Слободчиков В.И. Развитие субъективной реальности в онтогенезе: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.07. - М., 1994. 78 с.
    131.Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределения личности // Вопросы психологии. 2002. - №2. С. 28-39.
    132.Василюк Ф.Е. Психология переживания. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1984. 200 с.
    133. Щербина Л.Ф. Вплив смислових структур особистості на процес змін при залежності від наркотичних речовин // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - № 6. С. 69-73.
    134.Плотников В.В., Погосов А.В., Барбина Е.М. Клинико-патопсихологическая характеристика осознания болезни при опийных наркоманиях // Архів психіатрії. 2001. - №4 (27). С. 122-126.
    135.Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М: Смысл, 1992.- 16 с.
    136.Франселла Ф. Баннистер Д. Новый метод исследования личности: Руководство по репертуарным личностным методикам: Пер. с англ./ Общ. ред. и предисл. Ю.М. Забродина и В.И. Похилько. М.: Прогресс, 1987. 236с.
    137.Метод цветовых выборов. Модифицированный цветовой тест Люшера / Методическое руководство. М., 1990 88 с.
    138.Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. СПб.: Питер, 2002 352 с.
    139. Cook C.H. The Minnesota Model in the management of Drug and Alcohol Dependency: Miracle, Method, or Myth? Part 1: The Philosophy and the Programme // British J. of Addiction. 1988. - № 83. P. 625-634.
    140.Мерсер Л.Е., Вуди Дж. Индивидуальное консультирование наркозависимых / Пер. с англ. Варшава, 2001. 232 с.
    141.Ступени к трезвости. Издание реабилитационного центра «Ступени», Одесса, 1995. 197 с.
    142.Жить трезвыми / Пер. с англ. Alcoholics Anonymous World Services, Inc., New York, 1997. 166 с.
    143.Анонімні Алкоголіки / Переклад з англійської. Alcoholics Anonymous World Services, Inc., New York, 1994. 141 c.
    144.Анонимные Наркоманы / Пер. с англ. - М., 1999. 121 с.
    145.Дванадцять кроків і дванадцять традицій / Переклад з англійської. Alcoholics Anonymous World Services, Inc., New York, 1992. 167 с.
    146.Додзюк А., Камєцький В. Вирватись з пастки: Прості розмови про згубну пристрасть / Переклад з польської. - Львів: Ініціатива, 1996. 216с.
    147.Шорохова О.А. Жизненные ловушки зависимости и созависимости. СПб.: Речь, 2002. 136 с.
    148. Москаленко В.Д. Зависимость: семейная болезнь. М.:
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины