Динаміка когнітивних розладів при терапії різними антипсихотичними препаратами (на матеріалі хворих на шизофренію) : Динамика когнитивных расстройств при терапии разными антипсихотическими препаратами (на материале больных шизофренией)



  • Название:
  • Динаміка когнітивних розладів при терапії різними антипсихотичними препаратами (на матеріалі хворих на шизофренію)
  • Альтернативное название:
  • Динамика когнитивных расстройств при терапии разными антипсихотическими препаратами (на материале больных шизофренией)
  • Кол-во страниц:
  • 166
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • київський Національний університет
    імені Тараса Шевченка




    На правах рукопису


    Васильєва Ганна Вікторівна

    УДК 159.95+616.895.8+615.214.2

    Динаміка когнітивних розладів
    при терапії різними антипсихотичними препаратами
    (на матеріалі хворих на шизофренію)

    19.00.04 медична психологія



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор психологiчних наук, професор Бурлачук Л.Ф.




    Київ 2004









    Зміст





    Вступ


    4




    Розділ 1. Психологічні дослідження в клініці шизофренії


    9







    1.1. Особливості когнітивної сфери хворих на шизофренію


    13







    1.1.1. Порушення мислення


    13







    1.1.2. Особливості уваги при шизофренії


    24







    1.1.3. Динаміка порушень пам’яті при шизофренії


    28







    1.1.4. Особливості інтелектуального рівня хворих на шизофренію


    33







    1.1.5. Методи корекції розладів при шизофренії


    36




    Розділ 2. Методика та організація дослідження


    43







    2.1. Методика дослідження


    43







    2.2. Загальна характеристика груп досліджуваних


    54







    2.3. Організація дослідження


    60







    2.4. Методи обробки експериментального матеріалу


    62




    Розділ 3. Стан когнітивних процесів у хворих на шизофренію в динаміці (до і після лікування)


    66







    3.1. Стан інтелектуальної сфери у хворих на шизофренію (у порівнянні з контрольною групою)


    66







    3.2. Динаміка когнітивних функцій у хворих на шизофренію на ранніх термінах лікування


    91







    3.2.1. Кількісний і якісний аналіз динаміки когнітивних функцій, отриманий при виконанні вербальної частини методики


    100







    3.2.2. Особливості динаміки когнітивних функцій при виконанні невербальної частини експерименту


    111







    3.3. Динаміка стану когнітивних функцій у хворих на шизофренію на віддалених термінах лікування


    117







    3.4. Зв’язок рівня когнітивних функцій зі ступенем соціальної адоптації


    149







    3.5. Експрес-діагностична оцінка динаміки когнітивних функцій на практиці


    160




    Висновки


    164




    Список використаної літератури


    167





    Вступ

    Актуальність теми. Шизофренія це важкий психічний розлад, що починається в підлітковому або молодому віці, часто набирає хронічного ходу і призводить до інвалідизації. Недостатня інформованість про частоту, природу психічних захворювань і наявність ефективних засобів для їх попередження і лікування є причиною низької пріоритетності програм з охорони психічного здоров’я в більшості країн, у тому числі й у країнах СНД. А, як відомо, шизофренія є одним з найбільш важких за соціальними наслідками психічних захворювань.
    Шизофренія протягом багатьох років є предметом клінічних спостережень та психологічних досліджень (Блейхер В.М., Кабанов С. О., Калiнiн В.В., Критська В.П., Курек М.С., Литвак В.А., Магомедова М.В., Марценкiвський І.А., Мелешко Т.К., Поляков Ю.Ф., Холмогорова А.Б. та інші).
    В останні роки у зв’язку з накопиченням досвіду з клініко-психологічної діагностики шизофренії (Алфiмова М.В., Бурлачук Л.Ф., Вербенко В.А., Вербенко М.В., Вiльянов В.Б., Ганзин І.В., Уварова Л.Г., Трубнiков В.І. та інші) значно посилився інтерес до визначення сфери ефективного впливу атипових антипсихотичних препаратів на соціально-психологічний стан хворих з метою розробки нової тактики лікування та соціо-реабілітаційних програм.
    Порушення пізнавальної діяльності відіграють суттєву роль у клінічній картині цього захворювання, що є однією з причин соціальної та трудової неповноцінності хворих. Вони тісно пов’язані з істотними патогенетичними факторами хвороби. Когнітивний дефіцит, поряд з позитивними та негативними симптомами, згідно з A.Breier, є третьою ключовою групою симптомів при шизофренії”.
    У зв’язку з появою нового покоління антипсихотичних препаратів значно посилився інтерес до застосування психодіагностичних методик, які дозволяють надійно та об’єктивно оцінювати вплив різних груп антипсихотичних препаратів на стан хворих. Запровадження нового клінічного підходу до процесу лікування хворих на шизофренію вимагає розробки відповідних специфіці дії нових антипсихотичних препаратів клінічних схем і алгоритмів, здатних допомогти клініцистам у створенні індивідуальних терапевтичних програм як для тих, що захворіли вперше, так і для хворих, які раніше лікувалися іншими антипсихотичними препаратами. У зв’язку з цим виникає потреба в надійному й одночасно простому методі контролю за станом пацієнтів у ході терапії. Поряд із застосуванням уже наявних систем оцінки психопатологічної симптоматики шкали РАNSS, GGI та ін., простим і надійним способом оцінки виходу з психозу є діагностика когнітивних розладів. Діагностика глибини когнітивного дефіциту дозволяє оцінити ступінь прояву психопатологічної симптоматики, а особливості відновлення когнітивного функціонування в процесі терапії можливість прогнозу стану пацієнта, якість та тривалість ремісії, а також ступiнь соціальної реадаптації.
    Таким чином, знання про порушення пізнавальних функцій при шизофренії необхідно доповнити глибоким дослідженням структури когнітивного дефіциту при шизофренії, міри прояву й оцінити його динаміку в залежності від застосування різних антипсихотичних препаратів.
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки і створення критеріїв оцінки динаміки когнітивних функцій при терапії шизофренії антипсихотичними препаратами нового покоління, у порівнянні з раніше застосовуваними типовими нейролептиками, що здійснюють, як відомо, негативний вплив на когнітивні функції.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає планові науково-дослідної роботи кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою „Психодіагностика особистості”.
    Мета дослідження полягає у вивченні впливу різного типу антипсихотичних препаратів на когнітивні функції хворих на шизофренію і запропонуванні експрес-методики для оцінки їхнього пізнавального статусу.
    Досягнення поставленої мети дослідження вимагає розв’язання наступних завдань:
    1. Провести теоретичний аналіз проблеми стану когнітивних функцій при шизофренії з метою визначення типових когнітивних порушень у хворих на шизофренію.
    2. Здійснити порівняльний аналіз динаміки когнітивних порушень при терапії типовими та атиповими антипсихотичними препаратами.
    3. Проаналізувати взаємозв’язок між рівнем когнітивного функціонування та соціальною реадаптацією хворих на шизофренію.
    4. Запропонувати методику оцінки динаміки когнітивних функцій у ході терапії.
    Об’єктом дослідження є когнітивна сфера хворих на шизофренію.
    Предмет дослідження - порівняльна динаміка когнітивного дефіциту при терапії різними антипсихотичними препаратами.
    Методи дослідження. Відповідно до завдань дослідження було застосовано комплекс субтестів методики D.Wechsler та набір традиційних методик, спрямованих на дослідження пам’яті («запам’ятовування 10 слів»), уваги, темпу сенсомоторних реакцій (функціональні проби Шульте”, методики Крепеліна і коректурна проба”) та мислення (утворення простих аналогій) . Статистична обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою багатофакторного та однофакторного дисперсійного аналізу (SPSS 11).
    Наукова новизна. У дисертаційному дослідженні уперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій при лікуванні атиповим антипсихотичним препаратом і класичними нейролептиками. Вперше встановлено значні відмінності між динамікою когнітивних функцій при лікуванні різними групами антипсихотичних препаратів, а саме: суттєве покращення рівня когнітивних функцій при лікуванні рисполептом і стабільність когнітивного дефіциту при лікуванні галоперідолом. Уперше доведено, що існує зв’язок між покращенням рівня когнітивних функцій та соціальною реадаптацією хворих.
    Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується реалізацією обґрунтованих теоретико-методологічних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних предметові, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибору досліджуваних, кількісним і якісним аналізом результатів, використанням методів математичної статистики для оцінки отриманих даних.
    Теоретична значущість. В роботі показано роль когнітивного дефіциту у клінічній картині хворих на шизофренію. Визначено типові когнітивні порушення у хворих на шизофренію, описано особливості їх динаміки при лікуванні. Проведене дослідження дає змогу теоретично обґрунтувати необхідність застосування методів психологічної діагностики когнітивних розладів, що дає можливість оцінки стану хворих на шизофренію.
    Практична значущість. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки діагностичних критеріїв об’єктивної оцінки стану хворих на шизофренію в процесі лікування, для прогнозу стану хворих та можливостей їх соціальної реадаптації, для створення індивідуально-реабілітаційних програм. Автором відібрана і апробована група субтестів методики WAIS для здійснення експрес-оцінки динаміки когнітивного функціонування хворих на шизофренію в ході терапії. Використання методики експрес-діагностичної оцінки стану когнітивних функцій в умовах психіатричної клініки дає можливість більш об’єктивно оцінювати як стан хворих, так і його динаміку під впливом лікування, що дає можливість скоротити час перебування хворих у стаціонарі.
    Апробація результатів роботи. Результати дослідження були представлені на ювілейній обласній науково-практичній лікарській конференції Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 (Миколаїв, 2000); V Українській Школі-семінарі з психофармакології Антипсихотики та реабілітація” (Крим, м. Судак, 2001), науково-практичній конференції Кримської асоціації психіатрів, психотерапевтів та психологів (м. Сімферополь, 2003). Результати досліджень регулярно заслуховувалися на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 1999-2003 років.
    Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 3 наукових праці у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура й обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи обумовлена завданнями дослідження i складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації складає 166 сторінок, текст дисертації містить: таблиць 32, малюнків 41. Список використаних джерел налічує 176 найменувань, з яких 50 англійською мовою.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Дисертація містить нове рішення наукової проблеми оцінки когнітивних порушень у хворих на шизофренію. Визнання значущості когнітивних розладів, поряд iз позитивними і негативними симптомами, відбиває новий підхід до розуміння механізмів соціальної дезадаптації хворих. Отримані результати дозволили виділити критерії і розробити комплекс завдань для психологічної оцінки когнітивного дефіциту у хворих на шизофренію з метою оцінки динаміки стану пацієнтів у ході терапії різними групами антипсихотичних препаратів;
    2. Когнітивний дефіцит у хворих на шизофренію носить транзиторний характер і представлений розладом основних пізнавальних процесів. Порушення мислення, пам’яті, розлад функції довільної уваги, порушення темпу сенсомоторних реакцій, послаблення продуктивності інтелекту та загальної продуктивності діяльності виявлено у всіх хворих на шизофренію, незалежно від перебігу і давності захворювання.
    3. Оцінка когнітивного дефіциту в динаміці терапії шизофренії показала відновлення когнітивних функцій на фоні лікування атиповими антипсихотичними препаратами. Позитивна динаміка торкається всіх пізнавальних процесів і спостерігається вже на ранніх етапах лікування.
    4. Виявлено суттєве збільшення середніх значень IQ, як показника динаміки інтелектуальних функцій на ранніх етапах лікування (p<0,001) і у віддаленому періоді прийому атипового антипсихотичного препарату (p<0,001). Показники рівня вербального та невербального IQ також значно покращились в ході терапії рисполептом.
    5. Пізнавальний дефіцит на фоні прийому типових антипсихотичних препаратів залишається стабільним, динаміка когнітивних функцій відбувається нерівномірно, розбіжності між показниками IQ і за окремими субтестами не є статистично значущими. Виявлено покращення рівня IQ як показника динаміки інтелектуальних функцій (p<0,05) на ранніх етапах лікування і відсутність динаміки показників у віддаленому періоді прийому препаратів.
    6. Позитивні зміни в структурі вербального компоненту IQ у хворих, які лікувалися типовими антипсихотичними препаратами, відбуваються тільки на ранніх термінах лікування (p<0,001). Виявлено поліпшення ходу мисленнєвих процесів: збільшення швидкості переробки інформації, однак зміни не є стабільними. Рівень показника IQ невербального дещо погіршився в ході лікування, ослабла здатність до рефлексивної регуляції мислення, функція конструктивного мислення і просторових уявлень, відбувається подальший розлад функції довільної уваги та оперативної пам’яті, що обумовлює низьку ефективність діяльності в цілому.
    7. Виявлено взаємозв’язок між особливостями та рівнем когнітивного функціонування та якістю соціальної адаптації хворих. Відновлення когнітивних функцій у хворих на шизофренію при лікуванні атиповими антипсихотичними препаратами є одним із факторів, що обумовлюють їх соціальну реадаптацію.
    Стабільність когнітивного дефіциту в хворих на шизофренію при лікуванні типовими антипсихотичними препаратами знижує їхні адаптивні можливості, збільшує проблеми, пов’язані із соціальним функціонуванням, що призводить до погіршення якості життя хворих.
    8. Виявлені закономірності динаміки когнітивних функцій при шизофренії відкривають нові можливості корекції дефіциту пізнавальних функцій, який необхідно визнати самостійним об'єктом терапевтичного впливу, що принципово відрізняє розуміння причин соціальної дезадаптації хворих.
    9. Запропонований набір субтестів в якості експрес-методики дозволяє оцінювати когнітивний дефіцит і його динаміку на практиці як в умовах психіатричної клініки, так і в амбулаторних умовах, дає можливість створювати індивідуальні лікувально-реабілітаційні програми, регулювати тип лікування, терміни перебування в стаціонарі, дозування препаратів. Кількісні оцінки, що відбивають особливості когнітивного функціонування в ході лікування, дозволяють установлювати позитивне ставлення до терапії у хворого, досягати більш стійкого комплайнсу (згоди на лікування) і здійснювати додатковий психотерапевтичний вплив на пацієнтів.











    Список використаної літератури

    1. Абрамян Л.А. Влияние особенностей структуры деятельности на время реакции при шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1971. Том. 71. Вып. 6. С. 871 877.
    2. Аведисова А.С., Вериго Н.Н. Шизофрения и когнитивный дефицит // Психиатрия и психофармакотерапия. Т. 3. № 6. 2001. [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/01_06/202shtml.
    3. Аведисова А.С, Спасова С.А., Файзуллоев А.Ф. Атипичные нейролептики [electronresorses]; спосіб доступу: http: www//psychiatry.ru//focus/article,php.
    4. Алфимова М.В., Бондарь В.В., Абрамова Л.И., Каледа В.Г., Голимбет В.Е. Психологические механизмы нарушений общения у больных шизофренией и их родственников // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2003. Т. 103. Вып. 3. С.34 39.
    5. Алфимова М.В., Уварова Л.Г., Трубников В.И. Психологические и мозговые механизмы нарушений речевых ассоциативных процессов при шизофрении // Социальная и клиническая психиатрия. 2001. Вып. 1. С. 67 73.
    6. Алфимова М.В., Трубников В.И. Межиндивидуальные различия в особенностях познавательной деятельности больных и лиц из группы высокого риска по шизофрении // Социальная и клиническая психиатрия. 1999. Том 99. Вып. 2. С. 5 13.
    7. Алфимова М.В., Уварова Л.Г., Трубников В.И. Метод вызванных потенциалов в исследовании познавательных процессов при шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1999. Том 99. Вып. 1. С.62 69.
    8. Бабаева Ю. Д., Васильев И. А., Войскунский А. Е., Тихомиров О. К. Эмоции и проблемы классификации видов мышления // Вестник Московского ун-та. 1999. № 2: Психология. С. 91 96.
    9. Бачериков Н.Е., Бачериков А.Н. Шизофрения // Клиническая психиатрия. К., 1989. С. 319 381.
    10. Блейлер Э. Аутистическое мышление / Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. М., 1981. С. 113 122.
    11. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. К., 1978. 142 с.
    12. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. Ташкент: Медицина, 1976. 325 с.
    13. Блейхер В.М. Расстройства мышления. К.: Здоров’я, 1983. 192 с.
    14. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. К.: Здоров’я, 1986. 280 с.
    15. Большев Л.Н., Смирнов Н.В. Таблицы математической статистики. М.: Наука, 1983. 416 с.
    16. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. Киев: Вища школа, 1979. 174 с.
    17. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоров’я, 1989. 165 с.
    18. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 528 с.
    19. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностические методы исследования интеллекта. К., 1985. 16 с.
    20. Васильєва А.В. Когнітивні розлади при ендогенних психозах та оцінка їх динамики при терапії новими антипсихотичними препаратами // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія, психологія, педагогіка”. 2001. Вип. 11. С. 58 62.
    21. Васильєва А.В. Динаміка стану когнітивних функцій у хворих на шизофренію під час лікування різними групами антипсихотичних препаратів // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2003. Т. 5. Ч. 3. С. 59 64.
    22. Васильєва А.В. Особливості когнітивних функцій хворих на шизофренію // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Соціологія, психологія, педагогіка” 2003. Вип. 18. C. 126 130.
    23. Величковский Б.Н. Современная когнитивная психология. М.: МГУ, 1982. 336 с.
    24. Вербенко В.А. Психические процессы при шизофрении / Врачебное дело. 1998. Вып. 5. С. 126 129.
    25. Вербенко В.А., Вербенко Н.В. Нейроэтологический анализ качества терапии шизофрении // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10. Вип. 3 (32). C. 30 33.
    26. Вербенко В.А., Строевская И.А. Сравнительный анализ эффективности терапии шизофрении атипичными антипсихотиками (клинический и нейрофункциональный аспект) // Таврический журнал психиатрии. 2002. Том 8. № 1 (18). С. 28 30.
    27. Вильянов В.Б Контроль тестом Рейвена эффективности терапии шизофрении (когнитивных расстройств) традиционными нейролептиками // Российский психиатрический журнал. 2003. № 1., [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.medlit.ru/medrus/psh030120.htm
    28. Вильянов В.Б., Гамбург А.Л., Раснюк В.А. Сравнительная Эффективность применения и влияния на когнитивные функции рисперидона и флупентиксола у больных параноидной шизофренией // Психиатрия и психофармакотерапия. Том 2. № 5. 2000. [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/00_05/148shtml.
    29. Влох І.Ї., Михняк С.І., Роль терапії рісперідоном в реабілітації психічно хворих // Архів псаихіатрії. 2001. Вип. 4 (27). С. 202 203.
    30. Вовин Р.Я., Мазо Г.Э., Иванов М.В., Костерин Д.Н. Применение рисполепта для купирования обострений шизофрении // Психиатрия и психофармакотерапия. Том 1. № 2. 2000 [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/00_02p/6.shtml.
    31. Вовин Р.Я., Мазо Г.Э., Иванов М.В., Костерин Д.Н Применение рисполепта для вторичной профилактики рецидивов при шизофрении (данные катамненстического исследования) // Социальная и клиническая психиатрия. 2001. Т. 11. Вып. 2. C. 76 79.
    32. Вулис Я.А., Шейфер М.С., Носенко Н.Ф., Пешков А.Б. Опыт терапии рисперидоном психических расстройств в психиатрическом стационаре // Социальная и клиническая психиатрия. 2000. Вып. 3. С. 64 67.
    33. Выготский Л.С. К проблеме психологии шизофрении // Журнал невропатологии, психиатрии и психогигиены. 1932. Том 1. Вып. 8. С. 352 364.
    34. Ганзин И.В. Влияние психофармакотерапии на специфические расстройства речи и мышления при шизофрении // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2002. № 1 (9). С. 108 110.
    35. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии: В 2-х т. К.: Изд-во Сфера, 1997. Т. 1. 299 с.
    36. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
    37. Горюнова Н.Б., Дружинин В.Н. Операционные дескрипторы ресурсной модели общего интеллекта // Психологический журнал. 2000. Т. 21. Вып. 4. С. 57 64.
    38. Гурович И.Я., Любов Е.Б., Шмуклер А.Б., Винидиктова Г.И., Алсаков А.А., Куренков В.П.. Фармакоэкономические и клинико-социальные аспекты лечения рисполептом (рисперидоном) больных шизофренией и шизоаффективным расстройством во внебольничных условиях // Соц. и клиническая психиатрия. 1999. Том. 9. Вып. 3. С. 49 55.
    39. Гурович И.Я., Любов Е.Б., Козырев В.Н., Белякова О.В., Богатырева О.В. Стоимостный анализ бремени шизофрении в России // Социальная и клиническая психиатрия. 2002. № 3. C. 46 55.
    40. Дубровинская Н. В., Фарбер Д. А. Эмоции и их роль в организации когнитивных процессов на разных этапах онтогенеза // Физиология человека. 1993. Т. 13. № 3. С. 16 25.
    41. Захаров В.П. Применение математических методов в социально-психологических исследованиях: Учебное пособие. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. 64 с.
    42. Добрынин Н.Ф. Интеллект и внимание. // Психологические исследования интеллектуальной деятельности: [Сб. статей] / Под ред. Тихомирова О.К. М.: МГУ, 1979. C.198 203.
    43. Зейгарник Б.В. Патология мышления. М.: Изд-во Московского ун-та, 1962. 244 с.
    44. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. 280 с.
    45. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б. Нарушения саморегуляции у больных шизофренией // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1985. Вып. 12. С. 1813 1819.
    46. Знаков В.В. Функциональное единство мышления и оперативной памяти в деятельности. // Психологические исследования интеллектуальной деятельности: [Сб. статей] / Под ред. Тихомирова О.К. М.: МГУ, 1979. С. 210 216.
    47. Ибрагимов Х.И. Принципы организации когнитивных структур и умственное развитие. Автореферат на соискание научной степени кандидата психологических наук: 19.00.01 / АПН СССР НИИ общей и пед. психол. М., 1988. 24 с.
    48. Кабанов С. О., Мосолов С.Н. Нейролептики и нейрокогнитивный дефицит при шизофрении // Российский психиатрический журнал. 2003. № 5. С. 60 68.
    49. Калинин В.В. Препарат рисперидон (рисполепт) в системе терапии больных шизофренией // Вестник психического здоровья. 1999. Вып. 2. С. 53 61.
    50. Калинин В.В., Рывкин П.В. Атипичные нейролептики в психиатрии: правда и вымысел // Психиатрия и психофармакотерапия. Том 1. № 1. 1999. [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/nl/15.shtml.
    51. Калинин В.В. Сулимов Г.Ю. Купирование острой психотической симптоматики у больных шизофренией атипичным нейролептиком рисполепт: сравнение с типичными нейролептиками / Психиатрия и психофармакотерапия. Том 2. Вып. 3. 2000.[electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/00_03/69.shtml
    52. Калинин В.В., Сулимов Г.Ю., Кабанов С.О. Влияние рисполепта при длительном применении на некоторые нейрокогнитивные функции у больных шизофренией // Социальна и клиническая психиатрия. 2001. Вып. 4. С. 66 69.
    53. Киган Д. Расперидон: нейрохимические, фармакологические и клинические свойства нового антипсихотического препарата // Социальна и клиническая психиатрия. 1997. Вып. 4. С. 75 83.
    54. Козлова И.А., Буреломова И.В., Горненов А.В., Гребченко Ю.Ф., Масихина С.Н. Опыт применения препарата рисполепт при шизофрении детского возраста // Журнал неврологии и психиатрии. 2001. Том 101. Вып. 7. С. 35 38.
    55. Колюцкая Е.В., Дороженок И.Ю., Ильина М.А. Рисполепт (рисперидон) при лечении шизофрении, протекающей с преобладанием негативных расстройств // Социальная и клиническая психиатрия. 1998. Вып. 4. С. 88 91.
    56. Корнилов А.П. Нарушения целеобразования у психически больных. Автореферат на соискание научной степени кандидата психологических наук. М., 1980. 14 с.
    57. Коченов М.М., Николаева В.В. Мотивация при шизофрении. М.: Изд-во Московского ун-та, 1978. 88 с.
    58. Крамаренко В.Ю. Никитин В.Е., Андреев Г.Г. Интеллект человека. Воронеж, 1990. 182 с.
    59. Критская В.П. Особенности статистической организации речевого процесса больных шизофренией // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1966. Том. 66. Вып. 1. С. 102 109.
    60. Критская В.П. Особенности восприятия речи больными шизофренией // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1971. Том. 71. Вып. 6. С. 867 871.
    61. Критская В.П. Литвак В.А. Экспериментально-психологическое исследование больных шизофренией позднего возраста // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1985. Том 85. Вып. 12. С. 1829 1833.
    62. Критская В.П. Мелешко Т.К. Поляков Ю.Ф. Патология психической деятельности при шизофрении: мотивация, общение, познание. М.: МГУ, 1991. 255 с.
    63. Критская В.П., Мелешко Т.К. Дефицит потребности в общении и особенности развития личности // Психологический журнал. 1997. Т. 18. № 3. С. 98 108.
    64. Критская В.П. Савина Т.Д. Экспериментально-психологическое исследование изменений психической деятельности у больных шизофренией с разной степенью выраженности дефекта // Журнал неврологии и психиатрии. 1983. Том 83. Вып. 12. С. 18211827.
    65. Кузнецов В.Н. Информация о презентации Доклада ВОЗ о состоянии здравоохранения в мире (2001 г.) Психическое здоровье: новое понимание новые надежды” // Вестник ассоциации психиатров Украины. 2003. Том 28-29. № 1-2. С. 118 123.
    66. Курек Н.С. Психологическое исследование когнитивного аспекта эмоциональных процессов у больных шизофренией // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1988. Том 88. Вып. 7. С. 109 113.
    67. Курек Н.С. Исследование снижения психической активности у больных шизофренией на материале процессов целеобразования и целедостижения. Автореферат на соискание научной степени кандидата психологических наук 19.00.04. М., 1982. 22 с.
    68. Литвак В.А. Нарушения избирательности мышления и их связь с шизофреническим процессом. Автореферат на соискание научной степени кандидата психологических наук 19.00.04. М., 1983. 17 с.
    69. Магомедова М.В. О нейрокогнитивном дефиците и его связи с уровнем социальной компетентности у больных шизофренией // Социальная и клиническая психиатрия. 2000. Вып. 1. С. 92 97.
    70. Магомедова М.В. Когниция при шизофрении: нарушения, их значения и терапевтические стратегии // Социальная и клиническая психиатрия. 2001. Вып. 3. С. 106 109.
    71. Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б., Прокопенко М.М., Марценковская И.И., Рудзинская М.В. Рисполепт в медико-социальной реабилитации детей и подростков с когнитивными расстройствами при шизофрении и общих нарушениях развития // Вестник психического здоровья. 2001. Вып. 1-2. С. 48 51.
    72. Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б., Марценковская И.И., Семенова И.А., Рудзинская Н.В., Кропивницкая В.Н. Влияние рисполепта на когнитивное функционирование и эффективность медико-социальной реабилитации у подростков, больных шизофренией и детей с общими нарушениями развития // Архів психіатрії 2001. 3 (26). C. 129 136.
    73. Марценковский И.А., Бикшаева Я.Б., Белявцев А.Л., Марценковская И.И., Семенова И.А., Линев А.Н. Применение рисполепта при лечении хронической шизофрении // Вестник психического здоровья. 1999. Вып. 2. С. 48 53.
    74. Мелешко Т.К. Особенности процессов сравнения у больных шизофренией // Журнал неврологии и психиатрии. 1966. Том 66. Вып. 10. С. 109 115.
    75. Мелешко Т.К. Особенности актуализации знаний больными шизофренией в процессе мышления // Психологические исследования. М., 1971. Вып. 3. С. 77 86.
    76. Мелешко Т.К. Особенности познавательной деятельности больных шизофренией в ситуации общения // Журнал неврологии и психиатрии. 1985. Том. 85. Вып. 12. С. 1823 1829.
    77. Мелешко Т.К. Филиппова В.А. К вопросу об обусловленности некоторых особенностей мышления при шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1971. Том. 71. Вып. 6. С. 864 867.
    78. Морозова М.А. Жаркова М.Б., Бениашвили А.Г. Опыт применения атипичного нейролептика оланзапина в остром периоде шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2000. Том 100. Вып. 4. С. 37 43.
    79. Мослов С.Н. Калинин В.В., Еремин А.В., Кабанов С.О., Четвертных И.И. Сравнительное рандомизированное исследование эффективности и толерантности рисперидона и галоперидонла при купировании острых состояний у больных шизофренией и шизоаффективным психозом // Психиатрия и психофармакотерапия. Том 1. Вып. 2. 2000 [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/00_02p/3.shtml
    80. Мослов С.Н. Калинин В.В., Еремин А.В., Кабанов С.О., Четвертных И.И. Эффективность и переносимость рисперидона и галоперидола при купировании острых состояний у больных шизофренией и шизоаффективным психозом (открытое сравнительное рандомизированное исследование) // Социальная и клиническая психиатрия. 2001. Том 11. Вып. 1. С. 75 80.
    81. Незнанов Н.Г., Иванов М.В., Мазо Г.Э., Масловский С.Ю., Янушко М.Г. Динамика показателей качества жизни больных шизофренией в процессе лечения рисполептом // Психиатрия и психофармакотерапия. Том 4. Вып. 5. 2002 [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/02_05/194.shtml
    82. Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. М.: Изд-во Московского ун-та, 1987. 304 с.
    83. Память в процессе когнитивной переработки. Современное психологическое справочное руководство / Под ред. Дружинина В.Н. М: Изд-во Инфра. 1999. С. 172 182.
    84. Познавательная активность в системе процессов памяти / Под ред. Чуприковой Н.И. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
    85. Полищук И.А. Шизофрения. К.: Здоровье, 1976. 262 с.
    86. Поляков Ю.Ф. Клиническая психология: состояние и проблемы // Вестник Московского ун-та. 1996. № 2 (Психология). С. 3 8.
    87. Поляков Ю.Ф. Особенности методических приёмов исследования нарушений познавательных процессов при шизофрении // Вопросы экспериментальной патопсихологии. М., 1965. С. 269 273.
    88. Поляков Ю.Ф., Алфимова М.В. Проблемы и перспективы участия психолога в прогнозировании заболевания шизофренией // Вестник Московского ун-та. 1993. № 1 (Психология). С. 17 24.
    89. Поляков Ю.Ф. Патология познавательной деятельности при шизофрении. М., 1974. 168 с.
    90. Поляков Ю.Ф. Патология познавательных процессов. Шизофрения. Мультидисциплинарное исследование / под ред. Снежневского А.В. М.: Медицина, 1972. 400 с.
    91. Поляков Ю.Ф., Гиндилис В.Н., Критская В.П., Мелешко Т.К. Использование многомерных методов в генетическом анализе некоторых характеристик познавательных процессов при шизофрении. / Проблемы генетической психофизиологии человека. (Сб. статей). М: Наука, 1978. 264 с.
    92. Практикум по психологии / под ред. А.Н.Леонтьева, Ю.Б.Гиппенрейтер. М.: МГУ, 1972. 248 с.
    93. Проблемы патопсихологии. Тезисы докладов конференции / под ред. Полякова Ю.Ф.- М., 1973. 322 с.
    94. Психологический эксперимент в неврологической клинике и психиатрической клинике / Под ред. Тонконогого И.М. Л., 1969. 420 с.
    95. Психологические исследования интеллектуальной деятельности: [Сб. статей] / Под ред. Тихомирова О.К. М.: МГУ, 1979. 232 с.
    96. Рохлин Л.Л. Исследование шизофрении в Московском институте психиатрии / Шизофрения (клиника, патогенез, лечение). М., 1968. С. 11 21.
    97. Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М: Медицина, 1970. 215 с.
    98. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А.Н.Леонтьева. М.: МГУ, 1976. 295 с.
    99. Савина Т.Д. Экспериментально-психологическое исследование изменений психической активности при шизофрении с разными типами дефекта // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1992. № 3. С. 74 78.
    100. Савина Т.Д., Орлова В.А., Трубников В.И., Савватеева Н.Ю., Одинцова С.А. Ригидность психических процессов в системе факторов, предрасположенных к шизофрении // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 2002. Том 102. Вып. 7. С.14 19.
    101. Савина Т.Д. Серебрякова Т.В. Об особенностях нарушения психической активности у больных шизофренией // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. 1985. Том 85. Вып. 12. С. 1819 1823.
    102. Сальникова Л.И., Сторожакова Я.А., Архипова Е.Л., Худавердиев В.В. Опыт психообразовательной работы с больными шизофренией во внебольничных условиях // Социальная и клиническая психиатрия. 2002. № 3. С. 49 57.
    103. Середа Г.К. Память как механизм системной организации индивидуального опыта // Вестник Харьковского ун-та. 1982. № 224 (Психология познавательных процессов). С. 10 17.
    104. Середа Г.К. Проблема «Память и личность» // Вестник Харьковского ун-та. 1990. № 344 (Психология личности и познавательных процессов). С. 18 22.
    105. Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. М.: Просвещение, 1966. 432 с.
    106. Смулевич А.Б. Лечение вялотекущей шизофрении // Психиатрия и психофармакология. 2000. Т. 2. № 5 [electronresorses]; спосіб доступу: http://www.consilium-medicum.com/media/psycho/00_05/134.shtml.
    107. Солсо Р.Л. Когнитивная психология. Пер. с англ. М.: Тривола 1996. 600 с.
    108. Стаховская Л.В. Современные подходы к оценке эффективности лекарственных средств // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова . 1999. Том 99. Вып. 5. С. 47 49.
    109. Стехлик М. Взаимоотношениие перспективных целей и осуществляемой деятельности психически больных. Автореферат на соискание научной степени кандидата психологических наук. 19.00.04. М., 1984. 22 с.
    110. Стрелец В.Б. Картирование биопотенциалов мозга при эмоциональной и когнитивной патологии // Журнал высшей нервной деятельности.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины