Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім’ї (медико-психологічні аспекти) : Психопрофилактика нарушения функционирования студенческой семьи (медико-психологические аспекты)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

маркова маріанна владиславівна

УДК 616.89008.442084(616053.71+613.96)

Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім’ї (медико-психологічні аспекти)

19.00.04медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
докторамедичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор Табачніков С.І.

Київ 2006

ЗМІСТ

ЗМІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2-4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5-6

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7- 16

РОЗДІЛ 1 Сучасні погляди на проблему функціонування сім’ї та психопрофілактику його порушення у молоді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17-57

1.1. Основні тенденції формування та функціонування сім’ї у української та зарубіжної молоді. . . . . . . . . . . . . . . . .

17-22

1.2. Етапи формування та складові функціонування сім’ї.

22-37

1.3. Психопрофілактика і психокорекція порушення функціонування сім’ї. . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . .

37-57

РОЗДІЛ 2 загальна характеристика обстежених та методів дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . .

58-85

2.1. Характеристика матеріалу дослідження . . . . . . . . . . . .

58-73

2.2. Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

74-85

РОЗДІЛ 3 Дані клінічного дослідження. . . . . . . . . . . . .

86-126

3.1. Соматичний стан обстежених. . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . .

86

3.2. Психічний стан обстежених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

86-99

3.3. Сексологічний статус обстежених. . . . . . . . . . .. . . . . . . .

99-126

3.3.1. Особливості сомато- і психосексуального розвитку обстежених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

99-114

3.3.2. Початок статевого життя: вік, умови та мотиви здійснення сексуального дебюту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

114-124

3.3.3. Стан реалізації сексуальної функції на момент обстеження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

124-126

РОЗДІЛ 4 результати психодіагностичних досліджень. . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . .

127-158

4.1. Особливості виховання обстежених. . . . . . . . . . . . . . . .

127-130

4.2. Характеристика акцентуації характеру обстежених. .

130-145

4.3. Індивідуально-психологічні особистісні особливості

145-152

4.4. Характеристика статеворольової поведінки обстежених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

152-154

4.5. Результати вивчення особливостей міжособистісної комунікації обстежених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

155-158

РОЗДІЛ 5 Системно-структурний аналіз формування сексуальності студентської молоді

159-176

5.1. Клініко-психологічні характеристики формування сексуальності обстежених. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

159-172

5.1.1.1. Психосексуальні типи чоловіка і жінки . . . . .

159-160

5.1.1.2. Типи сексуальної культури обстежених. . . . .

160-161

5.1.1.3. Типи сексуальної мотивації обстежених. . . . .

162-163

5.1.1.4. Мотиви статевого акту обстежених. . . . . . . . .

163-164

5.1.1.5. Платонічне, еротичне та сексуальне лібідо. .

165-168

5.1.1.6. Сексуальні фантазії обстежених. . . . . . . . . . ..

168-170

5.1.1.7. Психосексуальна задоволеність обстежених.

170-171

5.1.1.8. Самооцінка власних сексуальних можливостей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

171-172

5.2. Системно-структурний аналіз формування сексуальності студентської молоді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

172-176

РОЗДІЛ 6 умови, чинники ризику, механізми формування та клінічні прояви порушень функціонування сім’ї у студентської молоді . . . . .

177-216

6.1. Характеристика функціонування створених студентами подружніх пар. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

177-196

6.2. Порушення сексуального здоров’я у студентів за умови наявності порушення функціонування студентської сім’ї: нозологічна структура та форми сексуальної дезадаптації. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

196-210

6.3. Системно-структурний аналіз та клінічні варіанти порушення функціонування сім’ї у студентської молоді. .

210-216

РОЗДІЛ 7 система психопрофілактики розвитку порушення функціонування студентської сім’ї . .

217-268

7.1. Загальні принципи системи психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї . . . . . . . . . .

217-224

7.2. Програма статевого виховання та сексуальної освіти молоді в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

225-233

7.3. Тренінг «Формування відповідальної безпечної сексуальної поведінки молоді» як складова системи психопрофілактики порушень функціонування студентської сім’ї. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

233-265

7.4. Оцінка ефективності системи психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї. . . . . . . . . .

265-268

РОЗДІЛ 8 корекція порушення функціонування студентської сім’ї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

269-274

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . .

275-303

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

304-308

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

309-344

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

345-378

Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

379-386

ВСТУП

На даному етапі суспільного розвитку в світі відбувається зміна поглядів на сімейні традиції та процеси формування сім’ї. Дослідження останніх років продемонстрували, що громадяни розвинених суспільств найбільш важливим вважають приватне життя [1 6]. Опитування населення 43 країн щодо ключової сфери буття показало, що для 83 % осіб на першому місці виявилась сім’я. Згідно результатам великої кількості наукових досліджень, люди, які існують в рамках партнерських стосунків, більш задоволені життям, ніж самотні [7 10]. Більшість людей вважають спільне життя із сексуальним партнером найбільш близьким до ідеалу [9 11].
Однак самі сімейні цінності піддаються змінам. Якщо традиційний шлюб був твердим соціальним інститутом, то питома вага сучасних союзів тяжіють до того, щоб бути самоцінними відносинами, заснованими на взаємній любові й психологічній інтимності, незалежно від способу їхнього соціального оформлення. Такі стосунки менш стійкі, ніж нерозривний церковний шлюб або шлюб з розрахунку, заснований на спільності майнових інтересів. Це, в свою чергу, стає підгрунтям збільшення кількості розлучень, наявність чого й констатується багатьма дослідниками [12, 13]. Крім того, за свідченнями науковців [14 17], на теперішній час, насамперед серед молоді, панує нова форма сімейного партнерства «серійна моногамія», коли людина живе одночасно тільки з одним партнером /партнеркою, але ці відносини тривають не все життя, а тільки окремий відрізок часу, на що заздалегідь орієнтовані обидва з пари. Ця установка суперечить, з одного боку, концепції довічного шлюбного союзу, а з іншого боку ідеям про непотрібність інституту шлюбу взагалі.
Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), термін «молодь» поєднує людей у віці від 15 до 24 років. За свідченнями фахівців [18 20], робота з цим контингентом вимагає урахування деяких особливостей. З одного боку це раннє наростання біологічної зрілості, з іншого соціальний, психологічний та економічний стан, який не дозволяє її реалізувати. Таким чином, наявність відмінностей за духовним та фізичним розвитком від дорослої людини, емоційна, юридична та фінансова залежність від батьків, відсутність необхідної кількості адекватної інформації, особистий недостатній досвід статевого життя, та ін. робить осіб молодого віку вразливими до впливу негативних чинників, що сприяють розвитку порушень формування сексуальності (ФС) та, в подальшому формуванню порушень функціонування сім’ї (ПФС). Біологічним підґрунтям цього є той факт, що саме у вищезазначеному віці має місце тісний взаємозв’язок між фізичним, психічним і статевим розвитком [21 23], У цей віковий період на тлі загальної уразливості психіки саме сексуальна сфера є найбільш вразливою.
До того ж, демократизація поглядів на статеву поведінку та сексуальність людини, неадекватна «еротизація» свідомості через засоби масової інформації, рекламу, які спостерігаються зараз у суспільстві, обумовлюють невиправдане з біологічної точки зору прискорення початку статевого життя. Це, в свою чергу, зумовлює підвищення кількості захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ), збільшення числа інфікованих ВІЛ та хворих на СНІД, ранніх вагітностей, зростання рівню сексуального насильства, що є причиною погіршення стану сексуального здоров’я нації [19].
Усе вищезгадане стає біопсихосоціальною основою для формування у молодої людини розладів ФС, які за відсутності своєчасного медико-психологічного втручання зберігаються протягом життя, значно погіршують його якість та стають підгрунтям розвитку порушень функціонування створених в подальшому сімей. На даному тлі можливим є розвиток пролонгованого внутрішньособистісного конфлікту, його глобалізація, фіксація індивідуума на своїх психосексуальних проблемах. Крім того, це, як правило, призводить до виникнення коморбідних психічних розладів невротичного рівню (тривожних, депресивних, тривожно-депресивних, фобічних), формування агресивних форм зовнішньої поведінки, високого суїцидального ризику та/або алкоголізації (наркотизації), соціальної дезадаптації. Тому своєчасна, насамперед рання психопрофілактика, діагностика і корекція вищезазначених порушень в медико-психологічній та сексологічній практиці визначається нині як актуальна [24 27].
Про актуальність та необхідність вирішення цієї проблеми зазначено у рішенні Європейської конференції ВООЗ на рівні міністрів з охорони психічного здоров’я «Проблеми та шляхи їх вирішення» (12-15.01.2005 р., Ґельсінкі, Фінляндія), а також в затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.02 № 14 Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров’я нації» на 20022011 рр. (розділ ХVІ, п. 4; розділ ХVІ, п. 7; розділ ХІХ, п. 17).
Сьогодні питання підтримки молодої родини привертає і увагу держави. Так, прийняття ряду нормативно-правових актів (Указу Президента України «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім’ї» № 958/2000 від 04.08.2000 р., Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» № 1613ІІІ від 23.03.2000 р., Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім’ї» № 92-р від 14.03.2001 р., наказу МОЗ України «Про організацію діяльності служби планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я в Україні» № 539 від 04.08.2006 р. та ін.) свідчить про існування намірів щодо підтримки інституту сім’ї, насамперед, розвитку студентської родини.
В сучасній науковій літературі існує значна кількість робіт, в яких мова йде про дослідження феномену внутрішньосімейної адаптації (ВА), функціонування сім’ї та його порушень [11, 12, 28 31], Проте, комплексних досліджень, присвячених вивченню закономірностей становлення молодої, зокрема, студентської сім’ї, до цього часу не проводилось. Відомими є поодинокі праці, які не можуть повністю висвітлити усі аспекти проблеми та запропонувати напрями її вирішення [32 34]. На теперішній час в Україні відсутня система, спрямована на збереження та зміцнення сімейних цінностей, насамперед, серед молоді.
Усе визначене обумовило необхідність та актуальність проведення даної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою: «Дослідити порушення сексуальної поведінки у молоді та розробити систему її психогігієни, психопрофілактики та корекції» (№ державної реєстрації 0102U002313).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження на основі системного міждисциплінарного інтегративного підходу до вивчення проблеми функціонування студентської сім’ї розробити та впровадити систему психопрофілактики його порушення.
На виконання поставленої мети визначені такі задачі:
1. Дослідити психологічні, соціально-психологічні, соціальні та біологічні чинники ризику розвитку порушення функціонування студентської сім’ї.
2. Виявити типи функціонування студентської сім’ї.
3. Визначити клінічну структуру розладів сексуального здоров’я та форми сексуальної дезадаптації за різних типів порушення функціонування сім’ї у досліджуваного контингенту.
4. Встановити клінічні варіанти, механізми розвитку порушення функціонування студентської сім’ї та провести його системно-структурний аналіз.
5. Науково обґрунтувати загальні принципи первинної, вторинної та третинної психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї, на основі чого розробити та впровадити систему психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї.
6. Науково обґрунтувати загальні принципи та розробити і впровадити способи корекції порушення функціонування студентської сім’ї.
Об’єкт дослідження функціонування студентської сім’ї.
Предмет дослідження причини, механізми розвитку та клінічні варіанти порушення функціонування студентської сім’ї.
Методи дослідження. Психодіагностичний, сексологічний, системно-структурний аналіз, клініко-психопатологічний, клінічний, соціально-демографічний та методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні з позицій системного міждисциплінарного підходу здійснено комплексне дослідження функціонування студентської сім’ї та його порушення (ПФСС).
Викриті особливості сомато-, психосексуального розвитку, вивчено стан сексуальної функції у студентської молоді. Визначено особливості інтраіндивідної та психосексуальної особистісних складових як маркерів формування сексуальності в осіб молодого віку, встановлено клінічну структуру порушень формування сексуальності та типи сексуальної дезадаптації, притаманні зазначеному контингенту.
Новим є встановлення закономірностей формування і типів функціонування студентської сім’ї, визначення клінічних варіантів та механізмів розвитку його порушення. Вперше визначено клінічну структуру розладів сексуального здоров’я і форми сексуальної дезадаптації за різних типів порушення функціонування студентської сім’ї, встановлено чинники ризику виникнення цих порушень та здійснено їх системно-структурний аналіз. Встановлено, що облігатною складовою порушення функціонування студентської сім’ї є порушення формування сексуальності. Визначено взаємодію негативних біологічних, психологічних, соціальних та соціально-психологічних чинників та їхню роль у розвитку порушення функціонування студентської сім’ї.
Вперше науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено способи корекції щодо порушення функціонування студентської сім’ї, які базуються на принципах етапності, послідовності та комплексності.
Новим у роботі є визначення основних напрямків первинної, вторинної та третинної психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї. Вперше науково обґрунтовано й розроблено систему психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї, а також оцінена її ефективність з позицій доказової медицини. Пропонована система враховує базові цінності, що є характерними для менталітету українського суспільства, особливості світогляду студентів, особливості формування їхньої сексуальності і психологічної сфери.
Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної практики мають значення встановлення клінічної структури порушень сексуальної поведінки та типів сексуальної дезадаптації, які спостерігаються у студентської молоді; розробка алгоритму психодіагностики психологічних та поведінкових розладів, пов’язаних зі статевим розвитком та сексуальною орієнтацією (F 66).
Практичне значення мають також визначення причин, механізмів розвитку та перебігу порушення функціонування студентської сім’ї; виявлення клінічної структури розладів сексуального здоров’я та форм сексуальної дезадаптації за різних типів порушення функціонування студентської сім’ї.
Практичну значущість має розроблена, апробована та впроваджена у практику система психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї, яка складається з створеної програми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні, психопрофілактичних заходів, спрямованих на формування відповідальної безпечної сексуальної поведінки молоді та превенцію розвитку порушення функціонування студентської сім’ї та розроблених і затверджених МОЗ і МОН України учбового плану і програми курсів інформації і стажування «Основи сексології і сексопатології (для практичних психологів, соціальних працівників, вчителів середніх шкіл, викладачів вузів)», що вирішує проблему спеціальної підготовки працівників для здійснення вищезазначеної роботи.
Вказані заходи впроваджено в практику роботи Дорожної клінічної лікарні № 1 ст. Київ-Пасажирський, Харківської обласної клінічної лікарні № 3, поліклініки науково-дослідного центру «Клініка Медикор» (Дніпропетровськ), консультативної поліклініки комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня», Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Донецької обласної клінічної психіатричної лікарні, кабінету психотерапії та медичної психології консультативної поліклініки Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (Донецьк), Кримської Республіканської установи «Психіатрична лікарня № 1», Кримської Республіканської установи «Психіатрична лікарня № 5», міської психотерапевтичної амбулаторії Керченського психоневрологічного диспансеру, спеціалізованої школи № 135 м. Києва.
Отримані наукові дані використовуються в навчальному процесі кафедри сексології та медичної психології і кафедри психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, науковій та експертній практиці сектору судово-психологічних та мистецтвознавчих досліджень Донецького Науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних наукових форумах:
міжнародних: ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України з міжнародною участю «Психоневрологія ХХІ століття» (Харків, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Біопсихосоціальна модель як нова парадигма розвитку психіатрії в Україні» (Сімеїз, 2002); конференції Євроазіатської Асоціації Сексологів «Актуальные проблемы современной сексологии и репродуктологии» (Київ, 2003); конференції, присвяченій 100-річчю «Спеціалізованої клінічної психіатричної лікарні № 1» Департаменту охорони здоров’я Краснодарського краю «Актуальные вопросы охраны психического здоровья населения» (Краснодар, Російська Федерація, 2003); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми впровадження засад доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну та психотерапевтичну практику» (Ялта, 2004); V Національній конференції «Агресія. Суїцидологія. Віктимологія. Терапія і профілактика. Нікотинова залежність» (Пловдів, Болгарія, 2004); українській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Психіатрія, наркологія та медичної психологія сьогодні» (м. Луганськ, 2004); І Національному конгресі з соціальної психіатрії (Москва, Російська Федерація, 2004); XXI Міжнародної II Польсько-німецької і XI Ханзетійської наукової конференції «Судова психіатрія дітей та молоді в Німеччині і Польщі подібності та відмінності. Статус судового експерта в Польщі і в світі» (Щецин, Польща, 2004); VI Всеукраїнській школі молодих психіатрів та науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасний психіатричний діагноз» (Ялта, 2005); Українській школі-семінарі з міжнародною участю «Психотерапія і психоаналіз на шляху до євроінтеграції» (Київ, 2005); XVII Всесвітньому конгресі з сексології (Монреаль, Канада, 2005); українсько-голанському науково-практичному семінарі «Актуальні питання дитячо-юнацької психіатрії» (Київ, 2006);
вітчизняних: конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти «Нові технології в медицині» (Харків, 2000); конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2001); науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2002); науково-практичній конференції «Актуальні питання сексології та андрології» (Київ, 2002); науково-практичній конференції «Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології» (Чернівці, 2002); ювілейній науково-практичній конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора Г.Л.Воронкова «Сучасні проблеми психіатрії» (Київ, 2003); VI української науково-практичній конференції «Шевальовські читання» (Одеса, 2004); І з’їзді сексопатологів та андрологів України (Київ, 2004); Пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України та науково-практичній конференції «Якість життя хворих на психоневрологічні розлади та їх родин (медична і соціальна реабілітація та реінтеграція в суспільство)» (Донецьк, 2005); І Київській науково-практичній конференції з андрології та сексуальної медицини «Читання ім. І.Ф. Юнди» (Київ, 2005); І Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005); науково-практичній конференції сексопатологів і андрологів України «Актуальні проблеми андрології і сексології» (Київ, 2006); Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України «Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології (Одеса, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 42 наукових роботи, з них 24 статті в фахових виданнях (згідно з «Переліком» ВАК України), 14 тез доповідей в матеріалах наукових форумів і конгресів (у тому числі 5 за кордоном), 1 методичні рекомендації.

Список литературы

висновки

1. У дисертаційному дослідженні з позицій системного міждисциплінарного інтегративного підходу наведено теоретичне обґрунтування та нове розв’язання актуальної проблеми сучасної медичної психології на основі встановлення психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних закономірностей формування порушення функціонування студентської сім’ї, науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено в практику систему його психопрофілактики.
2. Виявлені чинники ризику розвитку порушення функціонування студентської сім’ї, негативна дія яких має сполучений характер.
2.1. Серед психологічних чинників розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді провідними є: наявність патологічних типів загального та відсутність статевого виховання, акцентуації характеру (циклоїдна, лабільна, епілептоїдна, шизоїдна, астено-невротична у юнаків та лабільна, конформна, істероїдна та нестійка у дівчат), психологічна схильність до делінквентності та алкоголізації. Прогностично несприятливими є висока невротичність, дратівливість, спонтанна та реактивна агресивність, утруднення побудови соціальних міжособистісних контактів, низька здатність адаптуватись до неординарних стресових ситуацій, підвищений рівень особистісної і реактивної тривожності, суб’єктивного відчуття самотності, завищена потреба у екстремальних відчуттях, схильність до депресивного та невротичного реагування. Розвиткові вищезазначених порушень сприяє також наявність трансформованої або гіперрольової статеворольової поведінки на рівні Я-концепції, а також інфантильної статеворольової моделі та дискордантності між фасадними і біогенними характеристиками; недорозвинутість або відсутність платонічного, еротичного та сексуального компонентів лібідо; неадекватна самооцінка своїх сексуальних можливостей, високий рівень сексуальної стурбованості і наявність сексуальної депресії.
2.2. Соціальними чинниками розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді є дискомплементарність загальної і сексуальної культури, наявність дисгармонійних і девіантних типів сексуальної культури та сексуальної мотивації, а також недостатня інформованість в питаннях психогігієни статевого життя та профілактики ЗПСШ.
2.3. Соціально-психологічними чинниками розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді є наявність патологічних типів міжособистісної взаємодії: незалежно-домінуючого, прямолінійно-агресивного, недовірливо-скептичного, покірно-соромливого, залежно-слухняного.
2.4. Серед біологічних чинників розвитку порушення функціонування сім’ї у студентської молоді провідними є дизонтогенез статевого розвитку (порушення темпів соматосексуального розвитку 14,0 % юнаків та 10,3 % дівчат, порушення темпів психосексуального розвитку 6,3 % юнаків та 4,5 % дівчат, прості асінхронії статевого розвитку 20,3 % юнаків та 14,8 % дівчат, сполучені асінхронії статевого розвитку 38,6 % юнаків та 58,0 % дівчат, складні асінхронії статевого розвитку 11,8 % юнаків та 9,4 % дівчат) та наявність психічних розладів невротичного регістру: порушення адаптації з переважанням інших емоцій у 12,7 % обстежених, соматоформних розладів — у 10 %, змішаної тривожно-депресивною реакції у 2,7 % та потстравматичного стресового розладу у 17,6 % дівчат. Психологічні та поведінкові розлади, пов’язані із сексуальним розвитком і орієнтацією виявлені у вигляді: розладу статевого дозрівання (7,0 % юнаків та 4,3 % дівчат), егодистонної сексуальної орієнтації (2,8 % юнаків), порушенням сексуальних взаємовідносин (4,2 % молодиків та 5,5 % дівчат).
3. Максимально успішну взаємодію на всіх рівнях подружніх відносин діагностовано в студентських сім’ях, створених особами основної групи: у 79 % виявлений адаптований тип шлюбу, у 20,5 % відносно адаптований. Серед студентських сімей порівняльної групи адаптований тип шлюбу діагностований у 10,5 %, відносно адаптований у 26,7 %, неузгоджений у 57,1 %, дезадаптований у 5,7 %. Серед студентських сімей контрольної групі превалювали неузгоджений (60,5 %) та дезадаптовані (39,5 %) типи шлюбу.
За рівнем задоволеності шлюбом подружні пари основної групи розподілилися на скоріше благополучні (37,0 %), благополучні (30,7 %) та абсолютно благополучні (32,3 %). Для групи порівняння характерними виявились перехідні (61,9 %) та скоріше благополучні (30,5 %) сім’ї. Серед студентських сімей контрольної групи неблагополучні складали 31,6 %, скоріше неблагополучні 36,0 %, перехідні 24,6 %.
4. За наявності порушення функціонування студентської сім’ї мають місце розлади сексуального здоров’я у обох з пари. Аналіз клінічної структури розладів сексуального здоров’я у виявив у жінок: оргазмічну дисфункцію (91,2%), відносну психологічну і сексуальну огиду, відсутність сексуального задоволення (100 %); у чоловіків відносну втрату статевого потягу до партнерки (29,8 %), психологічну і сексуальну аверсію (24,6 %) та відсутність сексуального задоволення (100 %), еректильну дисфункцію (14,9 %) та передчасну еякуляцію (29,8 %). За механізмом виникнення та клінічними проявами порушення сексуальної поведінки у 69 сімей діагностовано комунікативна форма сексуальної дезадаптації, що розвилась внаслідок порушення спілкування чоловіка й жінки через наявність внутрішньособистісного й міжособистісного конфліктів, порушення взаємин й невміння контактувати, виражати свої потреби й очікування, зокрема, в сексуальній сфері. У 45 родин визначена сексуально-еротична форма дезадаптації, яка виникла через невідповідність діапазонів прийнятності, що була обумовлена розбіжністю типів сексуальної мотивації, мотивів статевого акту, психосексуальних типів чоловіка й жінки, незбіжністю техніки сексу, що не відповідала очікуванням або бажаній моделі партнера. Виявлені форми сексуальної дезадаптації впливали на розвиток порушення функціонування студентської сім’ї, надавая йому певну клінічну різноманітність.
5. За допомогою системно-структурного аналізу порушення функціонування студентської сім’ї виділено два його варіанти: соціально-психологічний та сексуальний. При соціально-психологічному варіанті страждає виконання емоційної, духовної, рольової, захисної, психотерапевтичної функцій сім’ї, а також функцій персоналізації, соціалізації та соціального інтегрування. При цьому варіанті стрижневим є ураження соціально-психологічного компоненту функціонування студентської сім’ї; він виникає через деякий час з прогресуванням міжособистісного конфлікту внаслідок комунікативної дезадаптації на третьому етапі формування сім’ї. В цьому випадку в якості тригерних чинників виступають психогенні і соціогенні фактори. Сексуальний варіант порушення функціонування студентської сім’ї відбувається за рахунок невиконання емоційної, сексуально-еротичної та рольової сімейних функцій, стрижневого ураження соціального компоненту функціонування студентської сім’ї, він розвивається спочатку створення подружньої пари на першому етапі формування сім’ї із-за дискомплементарності реалізації сексуальності партнерів.
6. Система психопрофілактики порушення функціонування студентської сім’ї складається з первинних, вторинних та третинних психопрофілактичних заходів. У завдання первинної психопрофілактики входить виявлення чинників ризику порушення функціонування студентської сім’ї та їх нейтралізація, вторинна психопрофілактика полягає в виявленні, ліквідації та попередженні несприятливої динаміки вже виниклих порушень функціонування студентської сім’ї, третинна психопрофілактика складається з попередженні соціальних наслідків порушення функціонування студентської сім’ї. Розроблена та впроваджена система психопрофілактики складається з програми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні, медико-психологічного тренінгу, спрямованого на формування відповідальної сексуальної поведінки і превенцію розвитку порушення функціонування студентської сім’ї та програми підготовки спеціалістів для здійснення первинної психопрофілактичної роботи з молоддю.
7. В результаті впровадження вищезазначених психопрофілактичних заходів з первинної психопрофілактики серед осіб основної групи порушення функціонування студентської сім’ї, навички і вміння щодо успішного функціонування студентської сім’ї сформовано у 62,5 % обстежених; повне нівелювання негативних суб’єктивних переконань встановлено у 59,8 %, позитивна динаміка виявлена у 65,8 % осіб. За визначенням інтегрального показника якості життя у обстежених спостерігалась виражена позитивна динаміка у 37,4 % осіб, у 27,7 % відносна позитивна динаміка, у 27,1 % відсутність динаміки, у 7,7 % негативна динаміка показників.

8. Застосування в контрольній групі розроблених способів корекції щодо порушення функціонування студентської сім’ї, в основі яких застосування психотерапевтичних засобів (спочатку з метою формування нових психологічних настанов, потім для усунення невротичної симптоматики, наприкінці для остаточної дезактуалізації психотравмуючого внтурішньособистісного конфлікту та формування гармонічного типу функціонування студентської сім’ї), призвело до повної корекції порушення функціонування сім’ї та значного його поліпшення у 78,1 % подружніх пар.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Petterson S., Friel L.V. Psychological distress, hopelessness and welfare // Women and Health. 2001. vol. 32. P. 79-99.
2. Coleman E. Promoting sexual health and responsible sexual behavior: an introduction // Journal of Sex Research. 2002. vol. 140. P. 822-835.
3. Агарков С.Т. Сексуальная адаптация в современных условиях // Здоровье мужчины. 2004. № 3 (10). С. 141-143.
4. Кон И.С. Сексология: Уч. пособие. М.: Academia, 2004. 879 с.
5. Кришталь В.В. Любовь и секс как лечебный фактор // Медицинская психология 2006. № 2. С. 14-19.
6. Максименко С.Д. Личность начинается с любви // Медицинская психология 2006. № 2. С. 3-13.
7. Hyde J.S., DeLamater J.D. Understanding Human Sexuality. 7th ed. New York, NY: McGraw-Hill, 2000. P. 439-441.
8. Агарков С.Т. Сексология или сексуальная медицина? // Медицинская психология 2006. № 2. С. 20-22.
9. Щеглов Л.М. Любовь как психологический феномен // Здоровье мужчины. 2004. № 3 (10). С. 141.
10. Giotakos O. Gender differences in the perceptions for the ideal sex partner // Sexual and Relationship Therapy. 2004. Vol. 19, N. 4. P. 373-378.
11. Крукс Р., Баур К. Сексуальность. 9-е международное издание / Санкт-Петербург «Прайм-Еврознак», Москва «Олма-пресс», 2005. 480 с.
12. Агарков С.Т. Сексуальная дезадаптация в результате межличностной дисгармонии в браке // Здоровье мужчины. 2004. № 2 (9). С. 103-104.
13. Луценко А.Г. Психотерапевтические и медико-психологические реабилитационные стратегии при психогенных расстройствах // Медицинская психология. 2006. Т. 1, № 3. С. 48-49.
14. Gaffney D.A., Roye C. Adolescent Sexual Development and Sexuality: Assessment and Interventions / RCI, 2003. 290 p.
15. Rosenthal D.A., Smith A.M.A. Adolescent sexual timetables // Journal of Youth and Adolescence. 2005. vol. 26. P. 619-636.
16. Gańczak M., Boroń-Kaczmarska A., Pynka M.L., Szych Z. Polish adolescents and their beliefs and attitudes to HIV/AIDS and sexual relationships // Sex Education: Sexuality, Society and Learning. 2005. Vol. 5, Number 1. P. 1-14.
17. Щеглов Л.М. Сексуальная культура постсоветского общества // Медицинская психология. 2006. № 1. С. 16-17.
18.Дитяча психоневрологія / Л.О.Булахова, О.М.Саган, С.М.Зінченко та ін; за ред. Л.О.Булахової. К.: Здоров’я, 2001. 496 с.
19. Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні (ситуаційний аналіз). ТОВ «День печати», 2004. 59 с.
20. Steven W. Evans, Alvin V. Report on Emotional & Behavioral Disorders in Youth / Baird Attention & Learning Disabilities Center, James Madison University, 2004. 310 p.
21. Ковалев В.В. Психический дизонтогенез как клинико-патогенетическая проблема психиатрии детского возраста // Журн. невропатологии и психиатрии. — 1981. — № 10. — С. 15051509.
22. Кришталь В.В., Григорян С.Р. Сексология. Учебное пособие. М.: ПЕР СЭ, 2002. 879 с.
23. Зайцев О.О. Психічна патологія в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (діагностика, клініка, лікування та профілактика). Автореф. дис. ... докт. мед. н., 14.01.16 психіатрія, Київ, 2005. 28 с.
24. Ramrakha S., Caspi A., Dickson N., Mofiltt T.E., Paul C. Psychiatric disorders and risky sexual behaviour in young adulthood: cross sectional study in birth cohort // British Medical Journal. 2003. vol. 321. P. 263-266.
25. Corley M.D., Schneider J.P. Sex Addiction Disclosure to Children: The Parents’ Perspective // Sexual Addiction & Compulsivity. 2004. vol. 10. p. 291-324.
26. van Anders S.M., Hampson E. Testing the prenatal androgen hypothesis: measuring digit ratios, sexual orientation, and spatial abilities in adults // Horm. Behav. 2005. vol. 47 (1). P. 92-98.
27. Miller-Lewis L., Wade T., Lee Ch. Psychosocial risk factors for pregnancy risk-taking in young women in emerging adulthood: Evidence from the Australian Longitudinal Study on Women's Health // Australian Journal of Psychology. 2006. Vol. 58, Number 1. P. 17 30.
28. McGee G. Cloning, Sex, and New Kinds of Families // The Journal of Sex Research. 2003. Vol. 37, Number 3. P. 266-273.
29. Пшук Н.Г., Кривоніс Т.Г., Пшук Г.Я. Роль індивідуальної психологічної диспозиції у формуванні депресивних станів // Архів психіатрії. 2003. Т. 9, № 1 (32). С. 40-42.
30. Абрамов В.А., Подкорытов В.С., Табачников С.И. Основы качественной психиатрической практики. Донецк: Каштан, 2004. 248 с.
31. Кришталь В.В., Михайлов Б.В., Марута Н.А., Шестопалова Л.Ф. Роль и место медицинской психологии в системе медицинской помощи населению // Медицинская психология. 2006. № 1. С. 3-6.
32. Кришталь В.В., Семенкина И.А. Системный подход к диагностике, психотерапии и психопрофилактике нарушения здоровья семьи // Международный медицинский журнал. 2000. №1., Т.6. С.11-15.
33. Семенкина И.А. Супружеская дезадаптация при нарушении функций семьи и ее психологическая коррекция: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.04 / Харк. мед. акад. последипломного образования. Харьков, 2001. 278 с.
34. Топалов Д.П. Психопрофілактика первинних сексуальних розладів у чоловіків: Автореф. дис. ... канд.мед.наук: 14.01.16 психіатрія / Харк. мед. акад. післядипломної освіти. Харків, 2002. 19 с.
35. Pitts M. and Rahman Q. What behaviors constitute «having sex» among university students in UK // Archives of Sexual Behavior. 2001. Vol. 30, N 2. P. 169-176.
36. Pedersen W., Samuelsen S.O. Nye monstre av seksualatferd blant ungdom [New patterns of sexual behavior among young people] // Tidsskrift for Den Norske Laegeforening. 2003. N. 123. S. 3006-3009.
37. Rekers G.A., Kilgus M.D. Early Identification and Treatment of Gender Identity Disorder // Psychiatric Times. December 2001. Vol. XVIII. Issue 12.
38. Shrier L.A., Harris S.K., Sternberg M., Beardslee W.R. Associations of depression, self-esteem, and substance use with sexual risk among adolescents // Prev. Med. 2001. vol. 33 (3). P. 179-189.
39. Russell S.T., Joyner K. Adolescent sexual orientation and suicide risk: evidence from a national study // Am. J. Public Health. 2001. vol. 91 (8). P. 1276-1281.
40. Mitchell K.J., Finkelhor D., Wolak J. Risk factors for and impact of online sexual solicitation of youth // JAMA. 2001. vol. 285 (23) P. 3011-3014.
41. Cecil H., Matson S.C. Psychological functioning and family discord among African-American adolescent females with and without a history of childhood sexual abuse // Child Abuse & Neglect. 2001. vol. 25. P. 973-988.
42. Cecil H., Matson S.C. Differences in psychological health and family dysfunction by sexual victimization type in a clinical sample of African American adolescent women // Journal of Sex Research. 2005, August. P. 1902-2102.
43. Trends in sexual risk behaviors among high school students--United States, 1991-2001 // MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2002. vol. 51. P. 856-859.
44. Grunbaum J.A., Kann L., Kinchen S.A., Williams B., Ross J.G., Lowry R. Youth risk behavior surveillance - United States, 2001 // Morbidity and Mortality Weekly Report. 2002. vol. 51 (SS04). P. 1-64.
45. Jorm A.F., Korten A.E. et al. Sexual Orientation and Mental health: results from a community survey of young and middle-aged adults // British Journal of Psychiatry. 2002. vol. 180. p. 423-427.
46. Kontula O., Haavio-Mannila E. Masturbation in a generational perspective // Journal of Psychology and Human Sexuality. 2002. Vol.14, N 2/3. P.49-83.
47. Kontula O. Trends in Teenage Sexual Behaviour: Pregnancies, Sexually Transmitted Infections and HIV Infections in Europe // European Population Papers Series № 14. Strasbourg, Council of Europe, Jan. 2003, P.20.
48. Vasey P.L., Pfaus J.G. A sexually dimorphic hypothalamic nucleus in a macaque species with frequent female-female mounting and same-sex sexual partner preference. // Behav. Brain Res. 2005. vol. 157 (2). P. 265-272.
49. Келли Г. Основы современной сексологии. СПб.: Издательство «Питер», 2000. 896 с.
50. Кришталь В.В., Григорян С.Р. Сексология. Харьков: Акад. сексол. исслед., 1999. 1152 с.
51. Діденко С.В. Психологія сексуальності і сексуальних стосунків: Навчальний посібник К.: Інститут післядипломної освіти Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, 2003. 309 с.
52. Burns B.J., Hoagwood K. Community Treatment for Youth: Evidence-Based Interventions for Severe Emotional and Behavioral Social Science, 2002. 400 p.
53. Saleh F.M., Niel T., Fishman M.J. Treatment of paraphilia in young adults with leuprolide acetate: a preliminary case report series // J. Forensic Sci. 2004. vol. 49 (6). P. 1343-1348.
54. Bancroft J., Carnes L., Janssen E. Erectile and ejaculatory problems in gay and heterosexual men // Arch. Sex Behav. 2005. vol. 34 (3). P. 285-297.
55. Dickson N., Paul C., Herbison P. Same-sex attraction in a birth cohort: prevalence and persistence in early adulthood // Soc. Sci. Med. 2003. vol. 56 (8). P. 1607-1615.
56. Martins Y., Preti G., Crabtree C.R. Preference for human body odors is influenced by gender and sexual orientation // Psychol. Sci. 2005. vol. 16 (9). P. 694-701.
57. Russell S.T., Franz B.T., Driscoll A.K. Same-sex romantic attraction and experiences of violence in adolescence // Am. J. Public Health. 2001. vol. 91 (6). P. 903-906.
58. Ackard D.M., Neumark-Sztainer D. Date violence and date rape among adolescents: Associations with disordered eating behaviors and psychological health // Child Abuse & Neglect. 2002. vol. 26. P. 455-473.
59. Banyard V.L., Plante E.G., Maynihan M.M. Bystander education: Bringing a broader community perspective to sexual violence prevention // Journal of Community Psychology. 2004. vol. 32. P. 61-79.
60. Fisher B.S., Daigle L.E., Cullen F.T., Turner M.G. Reporting sexual victimization to the police and others: Results from a national-level study of college women // Criminal Justice and Behavior. 2003. vol. 30. P. 6-38.
61.Ybarra M.L., Leaf Ph.J., Diener-West M. Sex Differences in Youth-Reported Depressive Symptomatology and Unwanted Internet Sexual Solicitation // Med Internet Res. 2004. vol. 6 (1). P. 5.
62. Hanson R.F. Adolescent dating violence: Prevalence and psychological outcomes (invited commentary) // Child Abuse & Neglect. 2002. vol. 26. P. 447-451.
63. Hanson R.F., Kievit L.W., Saunders B.E., Smith D.W., Kilpatrick D.G., Resnick H. S. Correlates of adolescent reports of sexual assault: Findings from the national survey of adolescents // Child Maltreatment. 2003. vol. 8. P. 261-272.
64. Howard D., Qiu Y., Boekeloo B. Personal and social contextual correlates of adolescent dating violence // Journal of Adolescent Health. 2003. vol. 33. P. 9-17.
65. Aubrey J.S., Harrison K., Kramer L., Yellin J. Variety versus timing: Gender differences in college students' sexual expectations as predicted by exposure to sexually oriented television // Communication Research. 2003. vol. 30. P. 432-460.
66. Baumeister R.F., Catanese K.R., Vohs K.D. Is there a gender difference in strength of sex drive? Theoretical views, conceptual distinctions, and a review of relevant evidence // Personality and Social Psychology Review. 2001. vol. 5. P. 242-273.
67. Kim J.L., Ward L.M. Pleasure reading: Associations between young women's sexual attitudes and their reading of contemporary women's magazines // Psychology of Women Quarterly. 2004. vol. 28. P. 48-58.
68. Bennett D.L., Bauman A. Adolescent mental health and risky sexual behaviour: young people need health care that covers psychological, sexual, and social areas Editorial // British Medical Journal. 2002. July 29. P. 3012-3039.
69. Weinman M.L. Addressing Risk Behaviors, Service Needs, and Mental Health Issues in Programs for Young Fathers // Families in Society. 2005. vol. 4/1. P. 710-721.
70. Dodge B., Reece M., Cole S.L., Sandfort T.G.M. Sexual compulsivity among heterosexual college students // Journal of Sex Research. 2004. vol. Nov. P. 110-129.
71. Carnes P.J., Adams K. M. (Eds.). Clinical management of sex addiction. New York: Brunner-Routledge, 2002.
72. Reece M., Dodge B. Exploring the physical, mental, and social well-being among gay and bisexual men who cruise for sex on a college campus // Journal of Homosexuality. 2003. vol. 46 (1/2). P. 111-136.
73. Reece M., Dodge B. Exploring indicators of sexual compulsivity among men who cruise for sex on campus // Sexual Addiction & Compulsivity. 2004. vol. 11. P. 1-27.
74. Reece M., Dodge B. A study in sexual health applying the principles of community-based participatory research // Archives of Sexual Behavior. 2004. vol. 33. P. 235-247.
75. Reece M., Plate P.L., Daughtry M. HIV prevention and sexual compulsivity: The need for an integrated strategy of public health and mental health // Sexual Addiction & Compulsivity. 2001. vol. 8. P. 157-167.
76. Sands T., Archer J.Jr, Puleo S. Prevention of health-risk behaviors in college students: Evaluating seven variables // Journal of College Student Development. 2004. Jul/Aug. P. 26-30.
77. Kaltiala-Heino R., Rimpela M., Rissanen A., Rantanen P. Early puberty and early sexual activity are associated with bulimic-type eating pathology in middle adolescence // Journal of Adolescent Health. 2001. vol. 28. P. 346-352.