ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С.Сковороди

На правах рукопису

ДАНИЛЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 159.9: 61

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ
ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

19.00.04 медична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Ващенко Ірина Володимирівна
доктор психологічних наук, професор

Харків 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ МАТЕРИНСТВА

1.1.

Дослідження проблеми материнства у психології

14

1.2.

Генезис материнської сфери

24

1.3.

Роль психоемоційного стану жінки у виникненні гестозів та порушень у розвитку плода

33

1.4.

Невротичні розлади як причина ускладнення
психологічної готовності до материнства

44

Висновки до розділу 1

51

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

2.1.

Мета та завдання констатуючого експерименту

55

2.1.1

Організація психодіагностичного дослідження материнства

56

2.2.

Характеристика досліджуваних

57

2.2.1

Обгрунтування методів дослідження

60

Висновки до розділу 2

66

РОЗДІЛ 3.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

3.1.

Дослідження психічного стану вагітних

67

3.2.

Тривожність вагітних як індикатор психологічної неготовності до материнства

75

3.3.

Залежність між особистісною зрілістю жінки та її психологічною готовністю до материнства

90

3.4.

Характеристика рівнів психологічної готовності
до материнства

103

Висновки до розділу 3

118

РОЗДІЛ 4.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА

4.1.

Фактори формування психологічної готовності до материнства

120

4.2.

Технологія психологічної підтримки вагітних з гестозами

139

4.3.

Ефективність впровадження розвивальної програми "Усвідомлене батьківство"

165

Висновки до розділу 4

179

ВИСНОВКИ

182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

186

ДОДАТКИ

214

ВСТУП

Актуальність теми. Материнство як одна із складових репродуктивного здоров’я нації будь-якої країни знаходиться у центрі уваги і влади, і науковців. Не є винятком й Україна.
Особливого значення проблема материнства набуває сьогодні. Сучасні майбутні мами виявляються психологічно непідготовленими до виконання чи не найважливішої своєї функції материнської. На збільшення випадків переривання вагітності на пізніх термінах вагітності за відсутності на то медичних показань вказується в дослідженнях (О.О.Бєлова, Б.М.Венцьківського, В.Г.Гінзбурга, А.Г.Коломійцевої), про зниження дітородної активності населення зазначають у своїх працях (Н.Жилка, Т.Іркіна, В.Стешенко). Зростання кількості відмов від немовлят, поява бездоглядних дітей, дітей-жебраків - чинники самовідтворення подібної материнської функції у майбутньому (В.І.Брутман, М.Ю.Колпакова, С.А.Мінюрова, М.С.Радіонова). Проте предметом уваги науковців були не лише суто медичні, соціальні та педагогічні аспекти проблеми, а й психологічні.
Чимало сучасних наукових праць присвячено дослідженню пренатального періоду (І.А.Аршавський, О.С.Батуєв, Н.Л.Гармашова, І.В.Добряков, Н.П.Коваленко, Н.М.Константинова, Л.В.Соколова, Г.Г.Філіппова). Вивчені взаємозв’язки між плином фізіологічних і нервово-психічних процесів у вагітної і реалізацією генетичного потенціалу дитини (О.С.Батуєв, Е.Берн, Л.В.Соколова); між тривожністю, що виникла у дитинстві (починаючи з тривоги під час народження і перетворення її у катастрофічний страх) і тривожністю, яка виникає пізніше і зумовлюється реакціями, що залишилися інфантильними (K. Horney). Характер спуртів і їх вплив на внутрішньоутробний розвиток плоду розглянуто в дослідженнях Н.Л.Гармашової, Н.М.Константинової. Психологічний компонент гестаційної домінанти жінки під час вагітності досліджено І.А.Аршавським, І.В.Добряковим. Особливості материнської сфери в онтогенезі вивчала Н.П.Коваленко, Ю.М.Мальована, Г.Г.Філіппова.
Зв’язок між психічним здоров’ям немовляти та якістю турботи про нього матері знайшов своє відображення в роботах (D.W.Winnicott, M.S.Mahler, D.N.Stern, S.Lebovisi, B.Golse, J.Bowlby, M.Ainsforth).
Вплив стосунків матері та немовляти на формування психіки та особливостей особистості вивчали й засновники дитячого психоаналізу A.Freud, M.Klein. При цьому M.Klein у своїх роботах особливе значення приділяла переживанням заздрості, агресії або вдячності, які відчуває немовля щодо материнських грудей. M.Klein вдалося довести, що негативні емоції стають значно слабкішими, якщо мати здатна інтроеціювати почуття дитини і при цьому залишитися в рівноважному стані.
Дослідженням залежності психічного здоров’я дитини від її стосунків із матір’ю займався й J.Boulby. Він вважав, що розвиток психічних і моторних функцій немовляти залежить від розвитку способів досягнення близькості з матір’ю, від їх взаємної радості, тепла. Теоретичні положення J.Boulby підтверджено експериментами M.Ainsforth і виокремлено 3 типи поведінки дітей, що формуються під впливом спілкування з матір’ю (прихильність уникнення, безпечна прихильність, амбівалентна прихильність).
Вивченням ролі пологів і значення особливостей їх протікання займався St.Grof. Вчений довів, що завдяки підготовці до пологів і надання правильної допомоги під час пологів можна зменшити інтенсивність та наслідки як фізичної, так і психічної травми під час народження. O.Rank вважав пологову травму однією з найважливіших причин виникнення тривожності як особистісної риси.
Аналіз праць, присвячених розробці проблеми материнства у різних галузях науки, показує, що:
- сьогодні чітко простежується два напрямки в дослідженні проблеми материнства: 1) материнство як забезпечення умов для розвитку дитини; 2) материнство як частина особистісної сфери жінки;
- фундаментальні результати психології, медицини, соціології, педагогіки, біології не можуть бути безпосередньо використані для визначення поняття психологічної готовності до материнства без їх переосмислення в системі понять медичної психології;
- медико психологічне обгрунтування засобів формування у жінки психологічної готовності до материнства потребує теоретичного й практичного осмислення. Зокрема, теоретичний характер робіт В.І.Брутмана, С.Ю.Мещерякової, М.С.Радіонової, Г.Г.Філіппової, Ю.І.Шмурак, ще не знайшов достатнього практичного обгрунтування, а результати практичних досліджень В.Н.Буганової, А.Я.Варги, О.С.Васил’євої, О.В.Могилевської, Л.М.Рудіної, В.М.Русалова, І.Ю.Хамітової, навпаки, ще не містять узагальнюючих, концептуальних тлумачень.
Необхідність теоретичної розробки медико-психологічного обгрунтування засобів формування у жінки психологічної готовності до материнства обумовлена як практичними запитами і потребами сім’ї та суспільства, особливо в перехідний період, так і недостатньою комплексною науковою розробкою проблеми на концептуальному рівні. Це стало підставою для обрання теми кандидатської дисертації „Формування психологічної готовності жінки до материнства” та проведення різнопланового дослідження зазначеної проблеми протягом останніх 6 років.
Зв’язок роботи з програмами, планами, темами. Проблема, що передбачена дисертаційним дослідженням, відповідає державній програмі „Репродуктивне здоров’я України на 2001-2005 рр.” і міжгалузевій комплексній програмі „Здоров’я України на 2002-2011 рр.”. Окрім того, дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану науководослідної роботи кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди та входить до переліку пріоритетних тем досліджень, розроблених радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 22 лютого 2005р.).
Об’єктом дослідження є психологічний зміст материнства.
Предметом дослідження виступає психологічна готовність до материнства та її особливості у вагітних з гетозами (ускладненнями вагітності).
Мета дослідження полягає у визначенні критеріїв психологічної готовності жінки до материнства та шляхів її формування у процесі підготовки вагітних до пологів в системі жінка вагітна мати дитина, розробці відповідних профілактичних і психокорекційних програм.
Для реалізації мети було поставлено такі завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;
2) виявити особливості психічних станів вагітних жінок;
3) визначити критерії та рівні показників психологічної готовності до материнства;
4) провести порівняльний аналіз даних про рівні психологічної готовності до материнства у групі вагітних з гестозами з відповідними даними, отриманими при дослідженні жінок із фізіологічним перебігом вагітності (конрольної групи);
5) виявити фактори, що впливають на формування психологічної готовності до материнства;
6) розробити та експериментально перевірити профілактичні й психокорекційні заходи, які сприятимуть формуванню психологічної готовності до материнства.
Теоретико методологічними засадами нашого дослідження постають роботи та розробки відомих психологів дослідників особистості, а також базові положення психологічної науки про розвиток і соціалізацію особистості:
- особистість як активний суб’єкт діяльності (К.О.Абульханова Славська, Л.Ф.Бурлачук, П.П.Горностай, С.Д.Максименко, М.І.Радченко, О.С.Штепа);
- материнство як складова психічної сфери жінки (В.І.Брутман, Д.В.Віннікот, Р.Ж.Мухамедрахімов, Н.В.Самоукіна, М.Г.Панкратова, І.Ю.Хамітова, Г.Г.Філіппова, T.Verny, D.Pines);
- вплив психічного стану на розвиток особистості (Б.А.Вяткін, В.А.Ганзен, Л.Я.Дорфман, М.С.Корольчук, Н.Д.Левітов, В.Д.Менделевич, В.М.Мясищев, А.О.Прохоров, В.А.Семиченко);
Теоретичне підґрунтя дослідження складають праці вчених, які розробляли методологію й науковий апарат дослідження проблеми материнства в різних галузях: у психології (В.І.Брутман, Л.Ф.Бурлачук, Н.П.Коваленко, С.Ю.Мещерякова, О.О.Мурашко, Р.Ж.Мухамедрахімов, Г.Г.Філіппова); у медицині (В.М.Астахов, О.Ю.Дубовік, А.І.Захаров, Д.Н.Ісаєв, Г.В.Скобло, Т.Т.Сорокіна); у біології (А.С.Батуєв); у педагогіці (Ю.В.Василькова, Т.В.Василькова, Ю.І.Шмурак, А.М.Піскунов); в історії (Л.С.Віннічук, М.А.Стельмахович); у культурології (Л.Арнет, В.А.Доскін, Т.Г.Стефаненко, А.Шмідт).
Суттєве значення для дослідження проблеми материнства мають результати, отримані дослідниками особистості (К.О.Абульханова-Славська, Л.Ф.Бурлачук, П.П.Горностай, С.Д.Максименко, М.І.Радченко. О.С.Штепа), психотерапевтами (С.Гінгер, А.Гінгер, С.Гроф, І.В.Добряков, А.І.Копитін, Х.Кед’юсон, І.М.Нікольська, Ч.Шефер, Е.Г.Ейдеміллєр) та психоаналітиками (В.Г.Коблінер, Д.Пайнз, О.Ранк, А.Фройд, Е.Фромм, К.Хорні, Р.А.Шпіц).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного та емпіричного дослідження. Теоретичні методи (аналіз, синтез, зіставлення, систематизація, узагальнення) дали можливість науково теоретичного осмислення отриманих даних. На етапах емпіричного дослідження застосовувались спостереження, опитування (у формі анкетування, бесіди), методика САН; восьмиколірний тест М.Люшера; шкала самооцінки ситуативної та особистісної тривожності (Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна); методика „Я і моя дитина” (Г.Г.Філіппова); проективна методика „Вагітність” (Н.В.Даниленко); словесно асоціативний тест; методика „Незакінчені речення” (адаптована Н.В.Даниленко); методика „Прогноз” (В.А.Бодров); опитувальник особистісної зрілості (О.С.Штепа); методика „Pari” (Е.С.Шефер, Р.К.Белл); тест відносин вагітної (Е.Г.Ейдеміллєр), шкала самооцінки ефективності тренінгу К.Л.Мілютіної (адаптована Н.В.Даниленко для тренінгу „Усвідомлене батьківство”), методи статистичної обробки кількісних даних (t-критерій Стюдента, лінейний коефіцієнт кореляції Пірсона, хі-квадрат критерій).
Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечується послідовною реалізацією теоретичних положень, відповідністю методів меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки вагітних жінок Харківського клінічного полового будинку із неонатологічним стаціонаром та санаторію „Високий”, застосуванням методів статистичної обробки.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
- уточнено зміст поняття „психологічна готовність жінки до материнства”;
- вперше виявлено зв’язок між низьким рівнем психологічної готовності до материнства та наявністю гестозів у вагітних;
- поглиблено уявлення про зв’язок між особистісною тривожністю жінки та її психологічною готовністю до материнства (як щодо функції репродуктивної зачаття, виношування, годування, так і щодо функції психологічної);
- дістало подальшого розвитку уявлення про визначення етапів формування материнської сфери психіки жінки через включення таких етапів: докомунікативний, комунікативний, етап зрілого материнства;
- розширено уявлення про засоби дослідження психологічної готовності до материнства шляхом створення діагностичного комплексу, який побудований з урахуваннямвизначених критеріїв психологічної готовності (рівень особистісної зрілості; рівень особистісної тривожності; рівень НПС; варіанти можливих стилів виховання майбутньої дитини, яким надає перевагу вагітна) і в який включено розроблену автором методику „Вагітність”, адаптовану методику „Незакінчені речення” та шкалу самооцінки ефективності тренінгу;
- розроблено та впроваджено розвивальну програму „Усвідомлене батьківство” для підготовки вагітних до пологів та материнства, в якій враховано визначені фактори формування психологічної готовності до материнства (біологічні, психологічні, соціальні, родинні, духовні);
- дістала підтвердження значущість ролі знань у галузі перинатальної психології в житті сім’ї, жінки-матері та дитини.
Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності подальшого вивчення материнської сфери психіки жінки та надання професійної психологічної допомоги сім’ї, жінці, матері, дитині, визначенні поняття „психологічна готовність до материнства”, систематизації знань щодо материнства та психологічної готовності до нього у сучасних жінок.
Уточнено дані про онтогенез материнства, про пряму залежність між особистісною тривожністю жінки та ускладненнями під час вагітності, між особистісною незрілістю матері та неадаптовними тенденціями батьківської поведінки.
Теоретично обгрунтовані засоби психологічного впливу (принципи тренінгової групи, гештальт підходу, арт терапії, казко терапії, когнітивної терапії, аутотренінгу) на формування психологічної готовності до пологів та материнства.
Практичне значення дослідження полягає у доборі відповідних методик для визначення психологічної готовності до пологів та материнства, що дозволяють діагностувати та складати більш повну характеристику особистості жінки під час вагітності та майбутнього материнства і прогнозувати можливі ускладнення плину вагітності та девіантної батьківської поведінки; у розробці програми психологічної підготовки до пологів та материнства, з урахуванням та застосуванням надбань різних галузей гуманітарних наук; у профілактиці порушень взаємодії у діаді „вагітна плід” та „мати дитина”.
Впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження впроваджені в роботу медичних працівників акушерсько гінекологічних закладів: Харківський клінічний пологовий будинок із неонатологічним стаціонаром (акт про впровадження від 22 січня 2007р.) санаторій „Високий” для реабілітації вагітних жінок після стаціонарного лікування (довідка про впровадження № 157 від 23 листопада 2006р.).
Окрім того, результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у лекційних курсах з перинатальної та медичної психології, перинатальної психотерапії та психотерапії сім’ї, акушерства, неонатології; у процесі професійної підготовки і підвищення кваліфікації психологів медичних закладів і медичних працівників.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. Результати роботи доповідалися автором на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Сучасні проблеми науки та освіти” (Ужгород, 2002), „Сучасні напрямки розвитку Харківської наукової школи психології (Харків, 2005), „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я” (Київ, 2005), „Проблеми становлення фахівця психолога в процесі вузівського навчання” (Ніжин, 2006), „Інноваційний потенціал прикладної психології” (Харків, 2006).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, результати дослідження та висновки відображено в 11 наукових виданнях (2 з них у співавторстві), у тому числі 10 фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 1 тезі науково-практичної конференції.
Розробки та ідеї, які належать співавтору статті, в дисертації не використовуються.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури, додатків. Основний зміст роботи викладено на 186 сторінках. Список використаних джерел налічує 322 найменуваня, з них 46 зарубіжних авторів. Робота містить 31 таблицю, 14 рисунків та 10 додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У прцесі вирішення завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:
1. Психологічна готовність жінки до материнства певна спрямованість особистості жінки, яка у період вагітності сприяє процесу поетапного формування низки психологічних новоутворень вагітної та супроводжується фізіологічним перебігом вагітності.
2. Виявлений у вагітних експериментальної групи високий рівень особистісної тривожності (середній показник 52,9 балів) корелює із гестозами вагітних, кількістю операцій кесарів розтин, низькими балами стану новонародженої дитини за шкалою Апгар. Поряд із цим вагітні цієї групи серед можливих стилів виховання обирають зайву материнську концентрацію на дитині. Подібний феномен можна пояснити наявністю здебільшого внутрішньоособистісних конфліктів у психіці вагітних, в основі яких лежать неусвідомлювані вагітними конфлікти дитинства.
У вагітних контрольної групи показник особистісної тривожності є низьким (середній 38,3 бала). У цих вагітних відсутні симптоми гестозу, менший відсоток операцій кесарів розтин, вищий відсоток дітей із високими балами стану здоров’я за шкалою Апгар.
3. Показники, що контролюють психологічну готовність жінки до материнства, виокремлюються у медичному, біологічному, психологічному аспектах. На основі їх вивчення запропоновані такі критерії: рівень нервово психічної стійкості, рівень особистісної тривожності, рівень особистісної зрілості, тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, варіант можливого стилю виховання, який обирає жінка.
4. Визначено рівні психологічної готовності жінки до материнства: високий (низький показник особистісної тривожності, перша або друга група нервово психічної стійкості, оптимальний тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, оптимальний тип материнського ставлення); середній (помірний показник особистісної тривожності, третя група нервово психічної стійкості, ейфоричний, гіпогестогнозичний, тривожний типи психологічного компоненту гестаційної домінанти, надмірне материнське дистанціювання від дитини); низький (високий показник особистісної тривожності, четверта група нервово психічної стійкості, депресивний тип психологічного компоненту гестаційної домінанти, зайва материнська концентрація на дитині).
5. Встановлено, що фактори, які впливають на формування психологічної готовності жінки до материнства поділяються на: біологічні (особливості стану процесів у центральній нервовій системі, рівень нервово психічної стійкості); родинні (досвід міжособистісного спілкування у дитинстві, особливо по жіночій лінії); соціальні (економічно-культурний стан сім’ї, в якій виховувалася вагітна, особливості шлюбних взаємин у батьківській та власній сім’ї, а також матеріальне становище та освітньо-культурний рівень вагітної); психологічні (рівень особистісної тривожності та рівень особистісної зрілості); духовні (різні аспекти світського виховання, пов’язані з прищепленням певних моральних якостей, розуміння і привласнення таких моральних понять як честь, гідність, порядність, справедливість тощо).
6. У ході формуючого експерименту підтверджено доцільність впровадження у практику психологічної підготовки до пологів програми „Усвідомлене батьківство”. Програма спрямована на усвідомлення образу „Я” вагітної, формування таких психологічних новоутворень вагітності, як: образи „Я вагітна”, „Я-мати” та „Я і дитина”.
Результати апробації запропонованої програми та попередня оцінка її ефективності дали змогу виявити достовірні кількісні та якісні зміни в експериментальній групі. Дані отримані внаслідок оцінки вагітними жінками ефективності занять вказали на підвищення їх настрою, більш позитивне ставлення до пологів та материнства. Результати пологів у жінок цієї групи наближається до результатів контрольної групи, що є свідченням підвищення їх рівня психологічної готовності до материнства.

Перспективними можуть вважатись дослідження особливостей особистості вагітних; аналіз ефективності різних програм підготовки до пологів і материнства з точки зору забезпечення оптимальних взаємин у діаді мати-дитина у післяпологовому періоді.

Результати теоретичного й практичного дослідження була висвітлені у наступних публікаціях:
1. Даниленко Н.В. Актуальні психологічні проблеми дослідження материнської сфери // Вісник ХНПУ. Психологія. - Вип. 13. - Ч. 1. Харків, 2004. - С. 6167.
2. Даниленко Н.В. Психологічна готовність жінки до материнства: сучасні дослідження // Наука і освіта. - 2004. - №4 5. С. 1417.
3. Даниленко Н.В. Про деякі проблеми материнства // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологічні науки. К., 2005. - Серія 12. - Вип. 5 (29). С.138145.
4. Даниленко Н.В. Взаємозв’язок між особистісною тривожністю жінки та її вагітністю //Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я: Матеріали міжнар. наук.практ. конф. К.: Міленіум, 2005. С.5055.
5. Даниленко Н.В. Методи дослідження готовності до материнства //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Вип. 15.- Ч.1. 2005.
С.46-54.
6. Даниленко Н.В. Робота психолога у подоланні невротичних розладів у вагітних //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія.- Харків, 2006.- Вип. 20.- Ч.1.- С.50-59.
7. Даниленко Н.В. Перинатальний психолог у системі охорони здоров’я //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Ніжин, 2006.
8. Даниленко Н.В. Фактори, які впливають на психологічну готовність до материнства //Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологічні науки. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамченко В.В. Психосоматическое акушерство.- СПб.: СОТИС,
2001.- 311с.
2. Абрамченко В.В., Коваленко Н.П. Перинатальная психология: Теория, методология, опыт. Петрозаводск: ИнтелТек, 2004. 350с.
3. Авдеева Н.Н. Привязанность ребенка к матери и образ себя в раннем детстве //Вопр. психол.- 1997. - №4. С.3 12.
4. Абульханова-Славская К. А., Гордиенко Е. В. Представления личности об отношении к ней значимых других // Психол. ж-л. - 2001. - Т. 22 - № 5. С.38 45.
5. Айламазян Э.К., Глущенко С.И., Киселев А.Г., Коваленко Н.П. Организационные этапы работы психолога в родовспомогательном учреждении //Перинат. психология и медицина. - СПб.:Изд во «ИПТП», 2004. С. 34 37.
6. Айламазян Э.К. Акушерство: Учебник для мед. вузов. СПб.: Спец. лит-ра, 1998. 496 с.
7. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и применение. - М.: Институт общегуманитарных исследований, 2004. 336 с.
8. Арнет Л., Шмидт А., Доскин В.А. Кросс-культурное исследование взаимодействия с детьми русских и немецких матерей // Вопр. психол.- 1994. - № 5. - С.20 - 28.
9. Астахов В. М. Медико-соціальні аспекти та фактори ризику розвитку психоемоційного напруження у вагітних різних регіонів України
//Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 1998. - № 2. - С.85 - 89.
10. Астахов В.М. Психоемоційна напруженість як фактор впливу на закінчення пологів //Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1995. - № 2. С.40 41.
11. Астахов В. М. Морфофункціональні особливості плаценти та плодово-материнські взаємовідношення при хронічному психоемоційному напруженні // Педіатрія, акушерство, гінекологія. - 1995. - № 11.
С.51 - 53.
12. Астахов В.М. До питання про психоемоційний статус юних вагітних //Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1998. - № 9. С.3738.
13. Астахов С.Н. Значение охранительного режима и психотерапии в акушерстве и гинекологии // Здоровье. 1998. - № 5. 350 с.
14. Бабюк И.А., Табачников С.И., Арнольдова Т.В. Музыкотерапия в системе психокоррекции психоэмоциональных расстройств у беременных //Ж-л. психиатр. и мед. психологии. 2000. - № 1(7). С.8385.
15. Баженова О. В., Козловская В. Г. Теоретические проблемы первичной профилактики психических расстройств в раннем детском возрасте //Социальная и клиническая психиатрия. 1992. - № 2. С.7074.
16. Баз Л.Л., Баженова О.В. Исследование восприятия психологической поддержки беременными женщинами // Психол. ж-л. 1994. Т. 15. - № 1. С.1519.
17. Байлюк Е.Н., Абрамченко В.В., Аржанова О.Н., Петрова Н.Н. Комплексная оценка психосоматического статуса беременных с поздним гестозом // Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С. 95 98.
18. Байлюк Е.Н., Абрамченко В.В., Аржанова О.Н., Петрова Н.Н. К вопросу обоснования применения экспериментальнопсихологических методов оценки психосоматического статуса у беременных с поздним гестозом // Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С. 99-101.
19. Батуев А. С. Возникновение психики в дородовый период: краткий обзор современных исследований // Психол. ж-л.- 2000. - Т. 21. - № 6. - С. 5156.
20. Батуев А.С. Новое представление о раннем детстве // Перинатальная психология и медицина. - СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С. 41 45.
21. Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин в возрастном аспекте // Укр. вісник психоневрології. - 2002. - Т.10. - № 3(32). - С.28-29.
22. Бахтеева Т.Д. Оценка эффективности терапии у больных невротическими расстройствами женщин //Медицина сегодня и завтра.-2005. - № 1.- С.113-117.
23. Бахтеева Т.Д. Влияние условий труда на формирование невротических расстройств у женщин // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2005. - № 1(7). - С.34-38.
24. Бертин А. Воспитание в утробе матери или рассказ об упущенных возможностях. - СПб.: МНПО «Жизнь», 1992.
25. Бехтерев В.М. Внушение и его роль в общественной жизни. - СПб.: „Питер”, 2001. 256 с.
26. Бойко В.В. Потребность в детях //Психология и психоанализ беременности. Учебное пособие по психологии материнства. - Самара: Издат. Дом БАХРАХ-М, 2003. - С.3-82.
27. Боровикова Н.В. Психологические аспекты трансформации Я-концепции беременной женщины // Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей. - СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. - С.7-11.
28. Бороздина Л. В., Залучева Е.А. Увеличение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязания // Вопросы психологии. 1993. - № 1.- С.104-113.
29. Боулби Дж. Привязанность: Пер. с англ. /Общ. ред. Г.В. Бурменской. М.: Гардарики, 2003. 477 с.
30. Брехман Г.И. Перинатальная психология: открывающиеся возможности // Перинатальная психология и медицина: - СПб.: Междунар.ин-т психологии и управления, 2003. С.7-17.
31. Брехман Г.И. Волновые механизмы взаимодейсвия матери и неродившегося ребенка // Перинатальная психология и медицина. СПб.: Изд во «ИПТП», 2004. С.37 41.
32. Брусиловский А. И. Жизнь до рождения. - М.: Знание, 1984. 191 с.
33. Брусиловский А.И. Интервью с неродившимся младенцем //Психология и психоанализ беременности. Учебное пособие по психологии материнства. С.: БАХРАХ-М, 2003. С.106-168.
34. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психол. ж-л. 2000. Т. 21. - № 2. - С.79-87.
35. Брутман В.И., Панкратова М.Г., Ениколопов С.Н. Некоторые результаты обследования женщин, отказавшихся от своих новорожденных детей // Вопр. психол. - 1994. - № 5. - С.31 - 38.
36. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. Динамика психологического состояния женщин во время беременности и родов
// Вопр. психол. - 2002. № 1. - С. 59 - 68.
37. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. Методики изучения психологического состояния женщин во время беременности и после родов //Вопр. психол. 2002. - № 3. - С. 110 -119.
38. Брутман В.И., Радионова М. С. Формирование привязанности матери к ребёнку в период беременности // Вопр. психол. - 1998. - № 2. С. 33-47.
39. Буганова В.Н. Исследование изменений, происходящих в психике женщин в связи с рождением ребенка //Наука і освіта. 2003.- №2 С.38.
40. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию. К.: «Ника-Центр», 1997. 126 с.
41. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2003. 352 с.
42. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. К.: Ника Центр, 2001. 320 с.
43. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарьсправочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
44. Варга А.Я. Системная психотерапия. Краткий лекционный курс. - СПб.: Речь, 2001. 144 с.
45. Васильева Г.П., Посисеева Л.В. Социально гигиенические проблемы невынашивания беременности // Вестник рос. ассоциации акушерства и гинекологии. 1998. - № 4. С.5659.
46. Васильева О.С., Могилевская Е.В. Групповая работа с беременными женщинами: социально-психологический аспект //Психол. ж-л.- 2000.
Т. 21. - № 1. - С.82-89.
47. Васильева В.В., Орлов В.И., Сагамонова К.Ю., Черноситов А.В. Психологические особенности женщин с бесплодием // Вопросы психол. 2003. - №3.- С.9398.
48. Василькова Ю.В., Василькова Т.В. Социальная педагогика. - М.: „Академія”, 2000. - 440 с.
49. Василюк Ф.Е. Психология переживаний. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - С.5054.
50. Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуацій // Психол. ж-л. - 1995. - Т. 16. - № 5. - С.104-114.
51. Ващенко І.В., Даниленко Н.В. Діагностика психічного стану вагітних жінок //Наука і освіта. 2004. - № 4 5. С.711.
52. Ващенко Ю.А. Причины психосоматических расстройств. Психоаналитическая точка зрения //Практична психол. та соц. робота. 1998. - №2. С.2124.
53. Велитченко В. К., Велитченко Н. В. Советы будущей маме. - М.: Педагогика, 1990. 56 с.
54. Вельвовский И.З. Система психопрофилактического обезболивания родов. - М.: Медгиз, 1963. 308 с.
55. Винникотт Д.В. Маленькие дети и их матери. - М.: Класс,
1998. 80 с.
56. Винникотт Д.В. Разговор с родителями. - М.: Класс, 1995. - 93 с.
57. Винничук Л.С. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. - М.: Высшая школа, 1998. 495 с.
58. Воронін К.В., Кімова К.Б, Рогачевський О.П. Психоособистісна характеристика у жінок в окремі критичні періоди життя //Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №1(6). С.47-55.
59. Воспитание детей и психоанализ / Сост. Калина Н. Ф. - К.: Веклер, - 2000. - С.912.
60. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. Проблемы общей психологии. М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. - Ч.2. С.198-200
61. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. Детская психология. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 4. Ч.2. С.269-280.
62. Выготский Л. С. Психология искусства: исследование. - Ростов н/Д: Фенікс, 1998. С.99-101.
63. Высочин Ю.В., Заглада Н.В. Демографические закономерности формирования акушерскогинекологической патологии //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С.152160.
64. Вяткин Б.А., Дорфман Л.Я. О системном анализе психических состояний // Новые исследования в психологии. - М.; - 1987. - №1.
С.1723.
65. Ганзен В.А. Системные описания в психологии.- Л.: Издво ЛГУ, 1984.- 176 с.
66. Гингер С., Гингер А. Гештальттерапия контакта. СПб.: Специальная лит-ра, 1999. 287 с.
67. Глущенко С.И., Киселева А.Г., Коваленко Н.П. Системноструктурный анализ личности как основа психологической диагностики беременных в третьем триместре //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С. 9495.
68. Глущенко С.И., Киселева А.Г., Абрамченко В.В., Коваленко Н.П. Психологическое тестирование и повышение эффективности лечения бесплодия //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С. 160161.
69. Глущенко С.И., Киселева А.Г., Абрамченко В.В., Коваленко Н.П. Психологические особенности женщин, выбравших прерывание беременности //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С. 178179.
70. Гойда Н.Г. Охрана материнства и детства как приоритетное направление развития в области охраны здоровья Украины // Главный врач. 2002. - №1. С. 2730.
71. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я., Еникеев В.В. Репродуктивное здоровье: стратегия, принципы, украинский опыт // Репродукт. здоровье женщины. 2004. - №4. С. 3134.
72. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наукова думка, 1995. 128с.
73. Горностай П.П. Рольові конфлікти: теорія і практика // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали 3 міжнар. наук.практ. конф. К. Чернівці, 1995. С. 134137.
74. Грон Е.А Психологические факторы и их влияние на реализацию генетического дефекта в репродуктивной системе при невынашивании беременности //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С. 170173.
75. Гроф С. Перинатальные матрицы влияния, формирующие человеческое сознание // Психология и психоанализ беременности. С.: БАХРАХ-М, 2003. - С.392448.
76. Гроф С. Путешествие в поисках себя. - М.: Издво Инта психотерапии и исследования внутр. мира, 2001. 327 с.
77. Груздев Н.В., Абрамченко В.В., Спивак Д.Л. Факторы индукции измененных состояний сознания у беременных //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С.7283.
78. Грэхем Д. Поведение в момент рождения. Отрицательный импринтинг. Травма первого и второго рода // Психология и психоанализ беременности. Учебное пособие по психологии материнства. Самара: БАХРАХ-М, 2003. - С.688-718.
79. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопр. психологии. 1992. - № 1-2. С.2232.
80. Даниленко Н.В. Семья: когда начинается воспитание //Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 3-ої міжнар. міждисцип. наук. практ. конф. Ужгород, 2002. С.258.
81. Даниленко Н.В. Актуальні психологічні проблеми дослідження материнської сфери // Вісник ХНПУ. Психологія. - Вип. 13. - Ч. 1. Харків, 2004. - С. 6167.
82. Даниленко Н.В. Психологічна готовність жінки до материнства: сучасні дослідження // Наука і освіта. - 2004. - №4 5. С. 1417.
83. Даниленко Н.В. Про деякі проблеми материнства // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологічні науки. К., 2005. - Серія 12. - Вип. 5 (29). С.138145.
84. Даниленко Н.В. Взаємозв’язок між особистісною тривожністю жінки та її вагітністю //Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я: Матеріали міжнар. наук.практ. конф. К.: Міленіум, 2005. С.5055.
85. Даниленко Н.В. Методи дослідження готовності до материнства //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Вип. 15.- Ч.1. 2005.
С.46-54.
86. Даниленко Н.В. Робота психолога у подоланні невротичних розладів у вагітних //Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія.- Харків, 2006.- Вип. 20.- Ч.1.- С.50-59.
87. Даниленко Н.В. Перинатальний психолог у системі охорони здоров’я //Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Ніжин, 2006.
88. Даниленко Н.В. Фактори, які впливають на психологічну готовність до материнства //Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Психологічні науки. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006.
89. Джос В.В. Практическое руководство к тесту М. Люшера. - Кишинев: Радуга, 1990. - 77 с.
90. Дольто Ф. На стороне ребенка. Екатеринбург: У Фактория,
2004. 672 с.
91. Дорошевская А.С. Социальное значение внедрения положений перинатальной психологии в дородовой подготвке семейных пар //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Изд-во «ИПТП», 2005. С. 101102.
92. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.
93. Ефремова О.Ю., Магденко О.В., Иглина Н.Г. Изучение психосоматического состояния женщин при физиологической и осложненной беременности //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Изд-во «ИПТП», 2004. С.8889.
94. Жабченко І.А. Найближчі та віддалені наслідки вагітності й пологів для практично здорових жінок та їхніх дітей // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2000. - № 4(9). С.38-40.
95. Жарких А.В., Бєляєва Т.М. Стан вегетативної нервової системи у вагітних залежно від методу фізіопсихопрофілактичної підготовки до пологів //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 2. - С.83-86.
96. Жилка І., Іркіна Т., Тешенко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд). К.: Ін-т економіки, 2001. 68 с.
97. Жук А.В. Психологічна готовність жінок до народження дитини //Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я: Матеріали міжнар. наук.практ. конф. К., 2005. С.5862.
98. Журавлев А.Л. Психологические фактори физического и психического здоровья человека //Психологический ж-л. - 2004. - Т.25. - № 3.
С.107-117.
99. Забозлаева И.В., Козлова М.А., Чернышова Л.В. Влияние психотравмирующих ситуаций во время беременности на дальнейшее развитие ребенка //Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей: - СПб.: Академия медико-социального управления, 1998. - С.20-21.
100. Завьялова Ж.В. Психологическая составляющая периода беременности и процеса родов // Психология и психоанализ беременности. Учебное пособие по психологии материнства. Самара: БАХРАХ-М, 2003. - С.169-176.
101. Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков. - Л: Медицина, 1988. -183 с.
102. Заусенко И.В. Исследование взаимосвязи между принятием матерью себя и своего ребенка // Пасха. Екатеринбург. - 1999. - № 1-2.- С.50-56.
103. Зинкевич Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. - СПб.: ООО «Речь», 2002. 310 с.
104. Иванова Е.Ф., Светличный А.Л. К вопросу о диагностике внешних и внутренних конфликтов // Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі: Тези наук.-практ. конф. У 2-х кн.- Чернівці, 1993.- кн.1. С.3839.
105. Изард Кэрол Э. Психология эмоций. - СПб.:Питер, 2000. - 460 с.
106. Иглина Н.Г. Взаимосвязь психических и физиологических состояний в период беременности //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С. 86-88.
107. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей. - СПб.:Питер, 2000.
108. Калмыкова Е.С., Миско Е.А., Тарабрина Н.В. Особенности психотерапии посттравматического стресса // Психол.ж-л.- 2001. - Т.22. № 4. - С. 70-80.
108. Каплун И.Б. Коррекция психосоматического статуса и уровня нервно психического напряжения беременных женщин военнослужащих и членов семей военнослужащих //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С.8994.
110. Качалина Т.С., Третьякова Е.В., Стельникова О.М. Психологическая и физическая подготовка беременных к родам. М.: Медицина, 2001. 74 с.
111. Кинтрая П.Я., Ментешашвили М.Ш., Девдариани М.Г., Херодинашвили Ш.Ш. Изучение функционального состояния центральной нервной системы и психоемоционального статуса родильниц //Акуш. и гинекол. 1983. - № 2. С.67 68.
112. Киселев А.Г., Абрамченко В.В., Глущенко С.И., Коваленко Н.П. Комплексное психологическое исследование в дородовой подготовке //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Изд во «ИПТП», 2005. С.109111.
113. Киселева С.А. Опыт работы врача акушера-гинеколога кабинета «Пренатальной диагностики» МЦПСиР г.Новосибирска //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С.8486.
114. Коваленко Н.П. Психопрофилактика и психокоррекция женщин в период беременности и родов: Перинатальная психология, медико социальные проблемы. - С.Петербург, 2001. 318 с.
115. Коваленко Н.П. Десять лет развития перинатальной психологии в России //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004. С.812.
116. Коваленко Н.П. Социальное и психическое здоровье //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Изд во «ИПТП», 2005. С.3034.
117. Коваленко Н.П. Теория перинатальных матриц С.Грофа с точки зрения перинатальной психологии //Перинат. психол. и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С.4552.
118. Коваленко Н.П., Белова Н.В. Психосоматические основы невынашивания беременности //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2004 С.161165.
119. Коваленко Н.П. В добрый путь к успешным родам. - СПб.: Издво «ИПТП», 2005. 184 с.
120. Коллектив. Личность. Общение. Словарь социально-психологических понятий. - Л.: Лениздат, 1987. - 143 с.
121. Колпакова М. Ю. Психологическая работа с женщинами, отказывающимися от новорожденных детей // Вопр. психол. - 1997. - № 3. - С.61-67.
122. Королева Л.Н., Коваленко В.С., Коваленко Т.В., Гиттельсон Н.А. Школа родителей новая форма обучения беременных женщин //Перинатальная психология и медицина. СПб.: Издво «ИПТП», 2005. С.111113.
123. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики. К.: Ніка Центр, 2005. 320 с.
124. Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. К.: ІНКОС. - 2002. 272 с.
125. Костюк Г.С. Навчальновиховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. школа, 1979. 608 с.
126. Крайніков Е.В. Психологія розвитку: Словник-довідник. - К.: Арістей, 2004. 260 с.
127. Краткий психологический словарь /Под общей ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
128. Кроник А.А., Кроник Е.А. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я. Психология значимих отношений. - М.: Мысль, 1987. 208 с.
129. Кулаков В.И., Серов В.Н. и др. Руководство по безопасному материнству. М.: Триада-Х, 1998. 531 с.
130. Кулаков С. А. Основы психосоматики. - СПб.: Речь, 2003. - 288 с.
131. Курило Л.Ф. Право родиться //Психология и психоанализ беременности. Учебное пособие по психологии материнства. С.: БАХРАХ-М, 2003.- С.83-96.
132.