ВПЛИВ АНТИЕПІЛЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПІЗНАВАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЗАВЯЗКІНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 159.97+616.853-085.213+615.213

ВПЛИВ АНТИЕПІЛЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПІЗНАВАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

19.00.04 Медична психологія

Д и с е р т а ц і я

на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник-
член-кореспондент АПН Украіни,
професор Бурлачук Л.Ф.

Київ 2003

Зміст
стор.
Список скорочень......3
Вступ...........4
Розділ1. Експериментально-психологічні дослідження в клініці епілепсії.................9
Розділ 2. Організація, матеріал і методи дослідження.........33
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих ............ ..........33
2.2.Методики дослідження..... 35
2.3. Організація дослідження..............40
2.4. Методи обробки експериментального матеріалу..............41
Розділ3. Експериментально-психологічне дослідження пізнавальних функцій...........
хворих на епілепсією до початку медикаментозної терапії.............................................
антиепілептичними препаратами ...............44
3.1. Загальна характеристика груп хворих.............44
3.1.1.Перша група...........................44
3.1.2. Друга група.......................47
3.1.3. Третя група...........50
3.2. Порівняльна характеристика груп хворих........... ..............54
3.2.1. Розподіл хворих за аналізованими ознаками.................................54
3.2.2. Порівняльна характеристика груп хворих.........................66
3.3. Характеристика пізнавальних функцій хворих до початку прийому...................... антиепілептичних препаратів...............................................................................70
3.3.1. Перша група...........71
3.3.2. Друга група ...............73
3.3.3. Третя група........75
3.3.4. Порівняльна характеристика груп хворих.. ...........78
Розділ 4. Динаміка пізнавальних процесів у ранньому періоді......................................
медикаментозної терапії антиепілептичними препаратами .............82
4.1. Перша група..........83
4.2. Друга група...........89
4.3. Третя група...........96
4.4. Порівняльна характеристика груп хворих...................103
Розділ 5. Динаміка пізнавальних процесів у віддаленому періоді...................................
медикаментозної терапії антиепілептичними препаратами ...........................109
5.1. Перша група........109
5.2. Друга група.........116
5.3. Третя група .............121
5.4. Порівняльна характеристика груп хворих.......................126
Заключення.......134
Висновки.......137
Практичні рекомендації..........139
Список літератури...141
Додатки..........161

ВСТУП

Актуальність теми
В останні десятиліття епілепсія як в Україні, так і за кордоном, відноситься до числа найбільш розповсюджених психічних захворювань. Нею хворіють від 8 до 12 чоловік на 1000 населення, тобто приблизно 50 млн. чоловік у світі страждають на епілепсію. Епілепсія обумовлює високий відсоток інвалідності (35% і більше). Разом із тим, при вчасно початому і правильно проведеному лікуванні близько 80% первинно захворілих пацієнтів можуть бути цілком вилікувані від епілепсії. Все це диктує потребу в нових антиконвульсантах з меншою кількістю побічних дій та з більшою ефективністю.
Епілепсія, як одна з найбільш розповсюджених форм психічної патології, багато років являється ланкою клініко-психологічних спостережень та експериментально-психологічних досліджень (Болдирєв О.І., Васерман Л.І., Вольф М.Ш., Гєладзе Т.Ш., Громов С.О., Карлов В.А., Поляков Ю.Ф. та ін). Соціальна значимість проблеми визначається як великою розповсюдженістю, так і тяжкістю перебігу захворювання, розвитком у таких хворих порушень інтелекту, характеру, пам'яті різного ступеню вираженості, тяжкими психопатичними розладами, необхідністю довгого застосування протисудомних засобів за життєвими й соціальними показниками, обмежуванням в професії та порушенням у гражданських правах (Михайлов В.А., Кабанов М.М., Казаковцев Б.О., Беггі Е., Монтичеллі М., Сараджишвілі П.М., Голубков О.З.).
В останні роки у зв'язку з накопиченням досвіду з клініко-психологічної діагностики епілепсії (Бурлачук Л.Ф., Напрєєнко О.К., Дубєнко А.Є.) значно посилився інтерес і до застосування експериментальних методик, які дозволяють визначати сфери ефективного впливу окремих видів антиепілептичних препаратів на соціально-психологічний стан хворих і на базі яких стало можливим застосування більш вдосконалених методів обстеження психологічного стану цих хворих з метою розробки тактики лікування для підвищення "якості життя" хворих на епілепсію. Запровадження нового підходу до процесу лікування хворих на епілепсію стало основою для формування нових організаційно-програмних структур для їх лікування, а саме: створення спеціалізованих центрів, розробка соціально-реабілітаційних програм тощо.
Разом з тим залишаються недостатньо висвітленими проблеми експериментально-психологічного дослідження когнітивних функцій хворих на епілепсію до і після призначення антиепілептичних препаратів (АЕП), особливо при першому призначенні, необоротності змін інтелектуально-мнестичної діяльності, динаміки соціально-адаптивних функцій хворих на епілепсію.
Формування та запровадження адекватних психологічних методів дослідження хворих у залежності від періоду прийому АЕП сприятиме підвищенню об'єктивності діагностики стану психічних функцій на тлі прийому тих чи інших протисудомних медикаментів.
Актуальність роботи визначається зростанням концептуально-методологічних аспектів дослідження когнітивних функцій при лікуванні хворих на епілепсію та розробки соціально-реабілітаційних програм, як засобу повернення хворих до активної праці у суспільстві.
Об'єкт дослідження пізнавальні функції хворих на епілепсію.
Предмет дослідження особливості змін пізнавальних функцій у хворих на епілепсію під впливом АЕП.
Мета дослідження - вивчення впливу карбамазепіну, вальпроатів, ламотріджину (окремих груп АЕП) на характеристики інтелектуально-мнестичної діяльності хворих на епілепсію в динаміці в умовах спеціалізованого епілептологічного стаціонару.
Задачі дослідження:
1. Опис структурних особливостей когнітивних функцій у хворих на епілепсію (до початку прийому АЕП).
2. Вивчення впливу препаратів групи карбамазепинів на когнітивні функції хворих на епілепсію.
3. Вивчення впливу препаратів групи вальпроєвої кислоти на когнітивні функції хворих на епілепсію.
4. Вивчення впливу ламіктала на когнітивні функції хворих на епілепсію.
5. Аналіз впливу протисудомного лікування на когнітивні функції хворих на епілепсію в порівняльних характеристиках дії АЕП.
Методи дослідження - відповідно до задач дослідження, а також з урахуванням значущості функціонального стану даного контингенту хворих застосовувався комплекс психодіагностичних методик, відповідаючий наступним вимогам. По-перше, виконання завдань повинно бути доступним усім хворим, у тому числі й хворим зі зниженим інтелектом. По-друге, час, затрачуваний хворим на виконання всіх завдань, повинен бути відносно невеликим. Обрані нами методики спрямовані на дослідження пам'яті, мислення, уваги, темпу сенсо-моторних реакцій. При кількісному аналізі отриманих результатів використовувався апарат математичної статистики.
Наукова новизна - полягає у вивченні впливу антиепілептичних препаратів (в умовах спеціалізованого стаціонару) на пізнавальні функції хворих на епілепсію, що сприяє вибору медикаментозної терапії, а тим самим дозволяє поліпшити «якість життя» хворих. Уперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій у процесі лікування антиепілептичними препаратами різних груп. Уперше встановлено найбільший вплив медикаментів групи вальпроєвої кислоти на пізнавальні процеси у віддаленому періоді, в той час як карбамазепинів в найближчий період їхнього прийому. Уперше доведено, що зміни в інтелектуально-мнестичній діяльності під впливом прийому ламіктала багато в чому залежать від поліпшення соціально-адаптивних функцій хворих.
Практичне значення результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для отримання об'єктивної інформації щодо прогнозу ефективності використання АЕП для лікування хворих на епілепсію. Рекомендований комплекс експериментально-психологічних методик доцільно використовувати при діагностиці стану когнітивних функцій у хворих з різними формами епілепсії. Висновки дослідження можуть бути використані психологами та лікарями-епілептологами у практичній роботі при розробці реабілітаційних заходів для даного контингенту хворих з метою корекції соціально-пізнавальних порушень.
Особистий внесок здобувача
Дисертантом самостійно вивчена наукова література з даної проблеми. Проведений автором науково-теоретичний пошук визначив комплекс експериментально-психологічних методик, використовуваний для найбільш точного визначення інтелектуально-мнестичних змін хворих на епілепсію. Автором виконані комплексні експериментально-психологічні дослідження, їхнє співставлення з клініко-психопатологічними, електроенцефалографичними і даними інших досліджень. Проведено статистичну обробку отриманого матеріалу, узагальнено результати проведеного дослідження, сформульовано висновки. Розроблено принципи реабілітації і соціальної допомоги хворим на епілепсію як в умовах спеціалізованого центру, так і в інших медичних установах.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводилося відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психодіагностики і медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою Психодіагностика особистості”.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації було представлено на конференції молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка (секція «Психологія особистості» березень 1998 року); ІІІ Європейському конгресі з епілептології (Варшава, травень 1998 року); IV Європейському конгресі з епілептології (Флоренція, жовтень 2000 року); 4-ій Міжнародній конференції Української протиепілептичної Ліги (Київ, травень 2001 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Епілепсія нові можливості діагностики і лікування» (Харків, жовтень 2001 року); 5-ій Міжнародній конференції Української протиепілептичної Ліги (Київ, травень 2002 року). Результати досліджень заслуховувалися на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології з 1999 по 2001 роки.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (з них 9 без співавторів), у тому числі 3 у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Порушення пам'яті, уповільнення темпу сенсо-моторних реакцій, низька переключаємість на цьому рівні, зниження інтелекту і загальної продуктивності діяльності, виснажуваність психічних функцій, інертність мислення є основними розладами пізнавальних функцій хворих на епілепсію.
2. Виявлено залежність стійкості поліпшення переключаємості на рівні сенсо-моторних реакцій і поліпшення запам'ятовування від тривалості прийому препаратів групи вальпроєвої кислоти. У хворих на епілепсію з незначною тривалістю прийому (до 30 днів) препаратів цієї групи має місце прискорення темпу сенсо-моторних реакцій і підвищення загальної продуктивності. При тривалому прийомі (більш 30 днів) поліпшення переключаємості на рівні сенсо-моторних реакцій і поліпшення короткочасної пам'яті у хворих стабілізується.
3. Виявлено істотне поліпшення темпу сенсо-моторних реакцій (стабілізація), довгострокової пам'яті, мислення в найближчому періоді застосування препаратів групи карбамазепинів. У віддаленому періоді прийому медикаментів досягнуті результати залишаються без змін.
4. Позитивні зміни в інтелектуально-мнестичній сфері найбільш значні при прийомі ламікталу в найближчому періоді. Також виявлено істотний вплив ламікталу на поліпшення настрою, комунікабельність, упорядкованість поведінки, закріплення навичок самообслуговування, збільшення словникового запасу, що істотно сприяє адаптації хворих на епілепсію до соціального середовища.
5. Найбільший вплив на поліпшення темпу сенсо-моторних реакцій і функцій уваги досліджуваних антиепілептичних препаратів, відзначається у хворих на епілепсію у віці до 30 років. У першу чергу це позначається на рухливості сенсо-моторних реакцій, підвищенні працездатності, мисленні.
6. У найближчому періоді прийому антиепілептичних препаратів виявляється однаковість їхнього впливу на загальну працездатність і показник переключення на рівні сенсо-моторних реакцій. У той же час розрив зв'язків у інтегрованій психічній системі найбільш істотний при прийомі ламікталу.
7. Істотна зміна кількості зв'язків в інтегрованій психічній системі, що свідчить про збільшення автономності кожної з функцій при зростаючому структуруванні інтелекту, спостерігається в найближчому періоді при прийомі ламикталу, і у віддаленому при прийомі препаратів групи вальпроєвої кислоти.
8. Використання впливу досліджуваних антиепілептичних препаратів на психологічний статус хворих на епілепсію сприяє підвищенню ефективності схеми лікування хворих, процесу їхньої соціально-трудової реабілітації і, як остаточний підсумок, підвищенню їхнього соціального статусу в суспільстві.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аксенов В.Г. Материалы изучения психических нарушений при височной эпилепсии // Автореф. дисс. канд. мед. наук: 14.00.18 / Омский мед. ин-т. - О., 1975.- 21с.
2. Аксенов В.Г. Расстройства памяти в клинике височной эпилепсии // Эпилепсия. - Омск: Зап-сиб. кн. изд., 1974.- вып.7.- С.17-23.
3. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / М.: Педагогика, 1980.-т.1.- 230с.
4. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности // Проблема способностей. М.,1962.- С.15-32
5. Бегги Э., Монтичелли М.Л. Социальные аспекты эпилепсии // Диагностика и лечение эпилепсии у детей. - М: Можайск-Терра, 1997.- С.640-655.
6. Белая И.И. Некоторые клинико-психологические особенности больных эпилепсией с учетом стороны поражения // Научно-практические вопросы психиатрии в трудах молодых специалистов РСФСР.- М: Труды Моск. НИИ психиатрии, 1975.- т.72. - С.238-242.
7. Белов В.П., Казаковцев Б.А. Психозы и слабоумие при эпилепсии // Журнал невропатологии и психиатрии. 1987.-Т.87, N6.- С.817-822.
8. Бенькович Б.И. Психофармакологические препараты и нервная система. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.- 509с.
9. Берснева Н.А. Нарушения кратковременной памяти, активного внимания и абстрактного мышления у больных эпилепсией // Материалы III Тюменской областной научно-практической конференции невропатологов и психиатров.-Тюмень, 1970.- С.216-222
10. Блейлер Е. Руководство по психиатрии. [Репринтное изд-е 1921г.]. - М.: Изд-во Независимой психиатрич.ассоц., 1993.- 542с.
11. Блейхер В.М., Завилянский И.Я. Об эпилептическом слабоумии // Вопросы эпилепсии.- Киев: Изд-во Киевского мед. ин-та им. Богомольца, 1976.- С.25-28.
12. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология. - Ростов на Дону: Феникс, 1996.- 445с.
13. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. - М.: Просвещение, 1968.- 464с.
14. Болдырев А.И. Социальный аспект больных эпилепсией. - М.: Медицина.-1998.-208с.
15. Болдырев А.И. Психические особенности больных эпилепсией. - М.: Медицина, 2000. - 382с.
16. Болдырев А.И. Эпилепсия у взрослых. - М: Медицина.-1984.- 288с.
17. Болдырев А.И. Эпилептические синдромы. - М.: Медицина,1976. - 262с.
18. Болдырев А.И., Вайнтруб М.Я. Клиническая характеристика психопатологических изменений, вызванных медикаментозной противоэпилептической терапией // Журнал невропатологии и психиатрии. -1976.-Т.76, N8. С.1224-1227.
19. Болдырев А.И., Вайнтруб М.Я., Флейс Э.П. Лечение больных эпилепсией вальпроатом натрия // Актуальные проблемы клиники лечения и социальной реабилитации психически больных. - М.: Моск. НИИ психиатрии, МГКПБ N4, 1982.- С.15-18.
20. Бондарева Л.В. Нарушение взаимоотношения непосредственной и опосредованной памяти у больных эпилепсией // Психологические исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.-вып.3.- С.58-67.
21. Бондарева Л.В. Нарушение высших форм памяти: Автореф. дисс. канд. психол. наук. - М.,1969.-23с.
22. Братусь Б.С. К проблеме исследования патологии личности у больных эпилепсией // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1972.- Т.72, N111.- С.1659-1662.
23. Братусь Б.С. Психологический анализ изменений личности при алкоголизме. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. - 96с.
24. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. Киев: Вища школа, 1979. - 174с.
25. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь по психодиагностике. Киев: Наукова думка, 1989. - 198с.
26. Вайнтруб М.Я. Эпилепсия: многолетнее медикаментозное лечение и его осложнения. - М.: Изд-во Аслан, 1985. - 191с.
27. Вайнтруб М.Я. Медикаментозное лечение и его осложнения у больных эпилепсией с неблагоприятным течением // Автореферат дисс.докт.мед.наук: 14.01.16 // М., 1990.- 41с.
28. Варако Н.А. Динамика нейропсихологических симптомов при фармакотерапии гипотензивными препаратами у пожилых больных // Труды второй международной конференции «А.Р.Лурия и психология ХХI века».- Москва: Изд-во Моск. ун-та.- 2002г. - С.24.
29. Вассерман Л.И. Значение психологической диагностики при эпилепсии // Медико-психологические аспекты эпилепсии. - Саранск: Морд. гос. ун-т, 1987.- С.7-17.
30. Вассерман Л.И. Психологическая диагностика при эпилепсии // Современная психиатрия. - Т.1,№ 5.-1998. - С.18-27
31. Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. Современные представления о мозговой организации высших психических функций и основные принципы нейропсихологической диагностики // Хрестоматия по клинической психологии п/р Н.В.Тарабриной. - С-Петербург: «Питер», 2000. - С. 166-178.
32. Веккер Л.М. Психические процессы: в 3 т. Л.,1981.-т.3: Субъект. Переживание. Действие. Сознание. - 326с.
33. Вольф К. Медикаментозное лечение эпилепсии // Диагностика и лечение эпилепсии у детей. - М: Можайск-Терра, 1997.- С.581-631.
34. Вольф М.Ш. Эпилепсия (клиника, лечение, электроэнцефалография, патомотфоз и организация терапии). - М.: Медицина, 1991.- 236с.
35. Восстановительное лечение больных эпилепсией / сост. Громов С.А..- Л.,1980.- 23с.
36. Выготский Л.С. Психология и учение о локализации высших психических функций // Хрестоматия по клинической психологии п/р Н.В.Тарабриной. - С-Петербург: «Питер», 2000. - С.51-60.
37. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.,1960. - 245с.
38. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 томах. - М.: Педагогика,1982.-т.2: Проблемы общей психологии. - 504с.
39. Габашвили В.М., Теплицкая С.В. Нейропсихологический анализ структуры личности при эпилепсии // Медико-психологические аспекты эпилепсии. -Саранск: Морд. гос. ун-т, 1987.- С.71-78.
39. Габашвили В.М. Некоторые перспективы системного подхода к изучению эпилепсии // Труды Международного симпозиума по функциональной нейрохирургии. - Тбилиси,1985. - С.15-26.
40. Геладзе Т.Ш. Современные аспекты медикаментозного лечения эпилепсии // Медико-психологические аспекты эпилепсии. - Саранск: Морд. гос. ун-т, 1987.- С.111-120.
41. Горячева К.Ю. Особенности кратковременной памяти у больных с афазией больных // Труды второй международной конференции «А.Р.Лурия и психология ХХI века».- Москва: Изд-во Моск. ун-та.- 2002г.- С.37-38.
42. Громов С.А. Контролируемая эпилепсия (классификация, диагностика, клиника, прекращение лечения) // Неврологический журнал. - 2002.-Т.7, N 4.- С.41-45.
43. Громов С.А. О некоторых медико-социальных аспектах лечения эпилепсии препаратами нового поколения с учетом их стоимости // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 2001.-Т.101, N8.- С.4-8.
44. Громов С.А. Реабилитация больных эпилепсией. - Л.: Медицина, 1987.-176с.
45. Громов С.А., Лобзин В.С. Лечение и реабилитация больных эпилепсией. - С.-Петербург: Медицина, 1993. - 236с.
46. Громов С.А., Михайлов В.А., Вассерман Л.И., Лынник С.Д., Федорова И.Л. Качество жизни и реабилитация больных эпилепсией // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 2002.-Т.102, N6. - С.4-8.
47. Громов С.А., Хоршев С.К., Михайлов В.А. Оптимизация терапии эпилепсии финлепсином // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова.-2000г.- Т. 100, N9. - С.32-36.
48. Громов С.А., Якунина О.Н. Об особенностях изменений личности и психотерапии больных эпилепсией (клинико-психологическое исследование) // Журнал невропатологии и психиатрии.-1978.-Т.78, N4. - С.583-586.
49. Гусев Е.И., Бурд Г.С. Эпилепсия. Ламиктал в лечении больных эпилепсией. - М., 1994.- 62с.
50. Демиденко Т.Д. Методологические основы и организация реабилитационного лечения больных с сосудисто-мозговой патологией // Труды конференции «Восстановительная терапия и реабилитация больных нервными и психическими заболеваниями».- Санкт-Петербург, 1982. - С.348-354.
51. Демиденко Т.Д. Поздняя эпилепсия: Патогенез, клиника, лечение, социальная реадаптация: Автореф. дис. д-ра мед. наук. - Л.,1970. - 42с.
52. Завилянский И.Я., Таращанская Р.Е. О расстройствах мышления у эпилептиков // Вопросы эпилепсии. - Киев: Мед. ин-т им. Богомольца А.А., 1969.- вып.1.- С.45-52.
53. Захаров В.В. Нарушения памяти // Русский медицинский журнал.-2000.-Т.8, N10.- С. 402- 408.
54. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1971.- 99с.
55. Зейгарник Б.В. Введение в патопсихологию. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1969.- С. 38-51.
56. Зейгарник Б.В. Предметы и методы патопсихологии // Вопросы экспериментальной патопсихологии. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965.- С.7-14.
57. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.-157с.
58. Зенков Л.Р. Вальпроаты в современном лечении эпилепсии // Русский медицинский журнал. - 2000.-Т.8, N 15-16. - С. 647-652.
59. Зенков Л.Р. Карбамазепин в лечении эпилепсии // Русский медицинский журнал.-2000.-Т.8, N 13-14.- С.593-596.
60. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография с элементами эпилептологии.- Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1996- 358с.
61. Зенков Л.Р. Лекарственное взаимодействие при лечении эпилепсии (лекция). //Неврологический журнал.-1999.-Т.4, N 2. - С.4-11.
62. Зенков Л.Р. Эпилептологическая семиотика в электроэнцефалографии // Труды 8 Российского конгресса «Человек и лекарство».- Москва. - 2001.- С.98.
63. Зенков Л.Р. Нелекарственные методы лечения эпилептических припадков (лекция) // Неврологический журнал.-1998.- Т.3, N1.- С.513.
64. Зенков Л.Р. Причины безуспешности лечения эпилепсии и пути ее преодоления. // Труды Восточно-Европейской конференции Эпилепсия и клиническая нейрофизиология”. - Ялта-Гурзуф.-1999.- С.56-57.
65. Зенков Л.Р. Фармакологическое лечение эпилепсии // Русский медицинский журнал. - 2000.-Т.8, N 10. - С. 411-417.
66. Зенков Л.Р., Яхно Н.Н., Усачева Е.Л. Депакин хроно в лечении эпилепсии, резистентной к другим препаратам // Неврологический журнал.-2000.-Т.5. - С.39-42.
67. Зенков Л.Р.Лечение фармакорезистентных эпилепсий // Русский медицинский журнал.- Т.9, N7-8.- 2001.- С.301.
69. Зозуля Ю., Чеpченко А. Механiзми фоpмування епiлептичного вогнища тpавматичного генезу // Збірник матеpiалів I конгpесу Укpаїнської пpотиепiлептичної лiги. - Одеса, 1996.- С.30.
70. Зыков М.Б. Электрофизиологический анализ оптимального уровня эмоциональной напряженности при мнестической деятельности // Регулирующие механизмы памяти. - Л.: Наука, Ленинград. отд-е, 1980. - С.49-53.
71. Кабанов М.М. Реабилитация психически больных. -Л.: Медицина.-1985.- 230с.
72. Казаковцев Б.А. Психические расстройства при эпилепсии. - М.: ООО «Амипресс», 1999. - 412с.
73. Калягина Г.В. Роль глубоких структур мозга человека в механизмах памяти: Автореф. дис. канд. психологич. наук. - Л. -1984. - 16с.
74. Каменецкая Б.И. Нарушения памяти при височной эпилепсии // Височная эпилепсия. Тюмень: Тюменское отд-ние здравоохр., 1970. - С.100-107.
75. Карлов В.А, Андреева О.В. Динамика профиля личности и когнитивных функций при лечении парциальной эпилепсии финлепсином // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 2001г.- Т.101, N6. - С.3-7.
76. Карлов В.А. Вопросы дифференцирования лечения больных эпилепсией // Невропатология и психиатрия.-1980.- N6. - С.863-867.
77. Карлов В.А. Основные принципы терапии эпилептических припадков// Неврологический журнал.-1997.-N5. - С.48.
78. Карлов В.А. Эпилепсия как клиническая и нейрофизиологическая проблема// Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова 2000г.- Т.100, N9. - С.7-16
79. Карлов В.А. Эпилепсия. - М.: Медицина, 1990.- 336с.
80. Киракозова С.В. Некоторые данные исследования нарушения кратковременной памяти у больных эпилепсией // Труды ин-та клинической и экспериментальной неврологии. - Тбилиси: Мецниереба, 1975.- т.5-6.-С.90.
81. Киященко Н.К. К вопросу о структуре и нейродинамических механизмах нарушений памяти при локальных поражениях мозга. // Психологические исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.-вып.3.-С.50-58.
82. Киященко Н.К. Нарушения памяти при локальных поражениях мозга. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973.-103с.
83. Ковач Д. Интерфункциональный подход как методологический принцип психологического исследования // Психологические исследования познавательных процессов и личности. - М.: Наука, 1983.-С.14-19.
84. Ковач Д. Проблема психологической регуляции поведения: методология, теория, эксперимент//Психологический журнал. - 1980.-Т.1, N3.-С.47-57.
85. Колоточник А.Е., Береснева Н.А. Патология памяти при височной эпилепсии // Височная эпилепсия. Тюмень: Тюменское отд-ние здравоохр. - С.115-118.
86. Колыкова Л.А. К вопросу о некоторых качественных характеристиках лексики при афазии // Проблемы медицинской психологии. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.- С.115-125.
87. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. - Прага: «Авиаценум», Мед. изд-во, 1983.- 405с.
88. Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В. Нейропсихологические исследования памяти: итоги и перспективы// А.Р.Лурия и современная нейропсихология. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.101-110.
89. Корсакова Н.К., Московичюте Л.И. Подкорковые структуры мозга и психические процессы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985.-118с.
90. Корчажинская В.И., Кузьмина Т.В., Щербакова Е.Я., Лебедев А.М. Интегративная деятельность мозга при локальных поражениях.- М.: Наука, 1981.- 239с.
91. Косов А.С., Левятов В.М., Геллер Л.С., Ильина Е.Н. Травматическая эпилепсия в позднем возрасте // Материалы респ. конф. «Клиника и лечение эпилепсии».- Киев: Здоров я, 1968. - С.13-31.
92. Костикова В.В. О практической работе психолога в психиатрической больнице //Вопросы экспериментальной патопсихологии. - М.: Труды НИИ психиатрии МЗ, 1965.-т.43. - С.81-87.
93. Крапивкин А.И., Донин И.М., Темин П.А., Никанорова С.Н. Особенности профиля структуры интеллекта, страдающих эпилепсией // Труды II Российского конгресса «Человек и лекарство».- Москва. 1995.- С.104.
94. Куфалбаев К.Б. Диагностика и реабилитация больных эпилепсией в условиях сеьского района // Современные методы исследования и лечения больных эпилепсией. - Л.: Сб. научн. трудов НИИ им. Бехтерева, 1989.- т.122.- С.46-49.
95. Лазер Л.Л Особенности нарушения высших психических функций у больных с локальными поражениями правого полушария мозга больных // Труды второй международной конференции «А.Р.Лурия и психология ХХI века».- Москва: Изд-во Моск. ун-та, 2002г.- С.79.
96. Лассан Л.П., Берснев В.П. Нарушения речи и их дифференциальная диагностика при очаговых поражениях головного мозга // Пособие для врачей. - С-Петербург: НИИ нейрохирургии им. А.Л.Поленова, 1997.- 24с.
97. Лекомцев В.Т., Щинова Л.А. Ноотропы в восстановительном лечении больных эпилепсией // Труды II Российского конгресса «Человек и лекарство». - Москва. - 1995.- С.105.
98. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.-304с.
99. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1981.- 584с.
100. Лепорский Р.Н. Применение некоторых психологических методик при изучении больных эпилепсией. - Эпилепсия. - Омск: Зап-сиб. кн. изд., 1974.- вып.7.- С.227-282.
101. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. - М.: «Смысл Per Se», 2000. - 549с.
102. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1969.- С.303- 455.
103. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000.- 504с.
104. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.- т.1.- 476с.
105. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974 т.1- 309с.; 1976 т.2.-190с.
106. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1974.-172с.
107. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.- 253с.
108. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973.- 250с.
109. Лурия А.Р.Функциональная организация мозга // Хрестоматия по клинической психологии п/р Н.В.Тарабриной. - С-Петербург: «Питер», 2000.-С.102-134.
110. Мадорский В.А., Шестакова Т.Б. Нарушения памяти у больных эпилепсией с психомоторными височными припадками // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1975. Т.75, N 11.- С.1670-1673.
111. Максименко Т.В. Влияние транквилизаторов на кратковременную память у больных с пограничными формами нервно-психических расстройств // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 1983.-Т.83, N5.-С.737-739.
112. Максутова Э.Л. Психопатология при эпилепсии // Современная психиатрия. -Т.1, № 5.-1998. - С.35-41.
113. Мельничук П.В., Зенков Л.Р., Морозов А.А., Коган Э.И., Аверьянов Ю.Н.- Нейрофизиологические механизмы афазии при эпилепсии // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1990.-Т.90, N6. - С.34-40.
114. Мешков Н.И. Сравнительный анализ особенностей интеллекта у больных эпилепсией и здоровых лиц // Медико-психологические аспекты эпилепсии (межвузовский сборник научных трудов): Саранск, Морд. гос. ун-т, 1987. - С.140-144.
115. Микадзе Ю.В. Вербальная память: мнестическая деятельность и структура материала // Нейропсихологический анализ межполушарной асиметрии мозга.- М.: Наука, 1986. - С.86-96.
116. Морозов В.И., Полянский Ю.П. Бессудорожная эпилепсия. - Минск: Вышэйшая школа, 1988.-174с.
117. Морозов В.И. Реабилитация больных эпилепсией // Труды НИИ им. Бехтерева. - Л.,1980.-Т.9.-С.99 105.
118. Моррис Р-Дж. Когнитивные функции и старение // Психиатрия позднего возраста (п/р Джекоби Р. Оппенгаймер К.). - Киев, 2001.- С.40-67.
119. Музичук Л.Е. Соціальні проблеми епілептології в Україні // Матеріали I конгресу Української протиепілептичної Ліги. - Одеса, 1996. - С.51.
120. Музычук Л.Э., Ратманская В.В., Яшан Р.А. Организация лечебной, консультативной и социальной помощи больным эпилепсией в специализированном центре // Матеріали I Між нар. конф. Української протиепілептичної Ліги. - Київ, 1996. - С.51.
121. Мухаринская В.С., З.И.Антадзе, С.В.Киракозова Некоторые данные исследования психических сфер у больных эпилепсией на материале клиники нервных болезней // Труды ин-та клинической и экспериментальной неврологии. - Тбилиси: Мецниереба, 1975.- т.5-6.- С.114-118.
122. Мучник Л.С., Смирнов В.М. Новый способ исследования кратковременной памяти и его значение для анализа психопатологических состояний // Научная мысль. 1968.- N 9.-С.41-50.
123. Мышление: процесс, деятельность, общение / А.В.Брушлинский, М.И.Воловикова, Б.О.Есенгазиева и др. - М.: Наука, 1982.- 287с.
124. Небылицин В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. - М.: Наука, 1976. - 336с.
125. Нейропсихологические исследования / Киященко Н.К., Московичюте Л.И., Симерницкая Э.Г. и др. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.- вып 8. «Мозг и память».-80с.
126. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.- 167с.
127. Ноговицин В. Современные подходы к медикаментозному лечению эпилепсии по материалам Medscape, NEJM, JAMA, Epilepsia.- Новости неврологии.-1999.
128. Ойзерман Е.Т. Личностный компонент восприятия // Психологические исследования. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.- вып.5.- С.36-40.
129. Оксфордское руководство по психиатрии: в 2 т. / М.Гельдер, Д.Гэт, Р.Мейо и др. - Киев: Сфера, 1999.-т.1.- 300с.
130. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведение) животных. - Полное собрание соч. - М-Л: Изд-во АН СССР, 1951.-т.3.-кн.1.-392с.
131. Педаченко Г.А., Пелех Л.Е., Мельниченко В.А. Эпилептический синдром при острых нарушениях мозгового кровообращения // Материалы респ. конф. «Клиника и лечение эпилепсии». - Киев: Здоров я.-1968. - С.71-72.
132. Пенфилд У., Джаспер Г. Эпилепсия и функциональная анатомия головного мозга человека. М.: Медгиз, 1958.- 482с.
133. Перепелкин В.Н. Особенности процесса сравнения наглядных объектов у детей больных эпилепсией // Вопросы экспериментальной патопсихологии. - М.: НИИ психиатрии, 1965.- т.43.- С. 190-197.

134. Петрухин А.С., Мухин К.Ю. Депакин (вальпроат натрия) в лечении эпилепсии у детей и подростков: эффективность и переносимость // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова 2001г.-Т.101, N6.- С.20-28.
135. Попова Л.Т., Зенков Л.Р. О синдроме нарушений долговременной семантической памяти при поражении задних отделов левого полушария // Нейропсихологический анализ межполушарной ассиметрии мозга. - М.: Наука, 1986.- С.97-103.
136. Практическая эпилептология /Б.Рамбек,М.Хоппе,Т.Майер/ п/р Келлермана.-Молдова: Центральная типография, 2000. - 144с.
137. Прахт Н.Ю., Корсакова Н.К. межполушарная ассиметрия и межполушарное взаимодействие в позднем возрасте // Труды второй международной конференции «А.Р.Лурия и психология ХХI века».- Москва: Изд-во Моск. ун-та, 2002г.- С.115
138. Психофармакотерапия эпилепсии: Метод. рекомендации Моск. НИИ психотерапии, КГПБ N4.- сост. Вольф М.Ш.-М.,1980. - 55c.
139. Ремизова Е.С. Дифференцированное лечение больных эпилепсией. - М: Медицина, 1965. - 239с.
140. Рихтер Р. Особенности слухового восприятия и кратковременной памяти при фокальной эпилепсии: Автореф. дис. канд. псих. наук. - Л., 1976 - 16с.
141. Романенко О.В. Понимание психически больными скрытого смысла // Психологические исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.-вып3. - С.135-140.
142. Роуз С. Устройство памяти. - М.: Мир,1995.-384с.
143. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М.: Педагогика, 1946. - 704с.
144. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методы патопсихологии и опыт применения их в клинике. - М.: Медицина, 1970.-215с.
145. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. - М.: Наука, 1979. - 352с.
146. Савина Т.Д., Орлова В.А., Трубников В.И., Савветчева Н.Д., Одинцова С.А.. Ригидность психических процессов в системе факторов предрасположения к шизофрении //Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 2002.-Т.102, N7. - С.14-19.
147. Сандомирский М.Е., Белогородский Л.С., Еникеев Д.А. Периодизация психического развития с точки зрения онтогенеза функциональной асимметрии полушарий // Современные проблемы физиологии и медицины. - Уфа: Изд-во Башкирского гос. мед. ун-та, 1997. - С.44-63.
148. Сараджишвили П.М. Некоторые теоретические аспекты эпилепсии // Эпилепсия. - Тбилиси, 1970.-т.2.-С.95-105.
149. Сараджишвили П.М. К клинической классификации эпилептических припадков // Эпилепсия. - Тбилиси, 1970.-т.2.-С.72-95.
150. Сараджишвили П.М., Геладзе Т.Ш. Эпилепсия. - М.: Медицина, 1977.-304с.
151. Семенов С.Ф. Проблемы клиники и патофизиологии эпилепсии. - К.: Гос. Мед. из-во УССР, 1958. - 206с.
152. Серейский М.Я. Новые пути диагностики и лечения эпилепсии. - М.: Московский рабочий, 1945.- 91с.
153. Современные проблемы эпилепсии и некоторые вопросы клинической неврологии // Сб. научн. трудов. - Тбилиси, 1971.-156с.
154. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 176с.
155. Сорокина Н.Д., Карлов В.А., Семицкий Г.В. Нарушение разных видов памяти у больных с ишемическим инсультом // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. - 2001.-Т.101, N2.- С.7-11.
156. Судаков В.Н. Уровни социально-производственной адаптации больных эпилепсией // Врачебно-трудовая экспертиза и социально-трудовая реабилитация лиц с психическими заболеваниями. - М.: Медицина, 1977.- С.164.
157. Тепина М.М., Агрба М.В. Социально-трудовое прогнозирование при эпилепсии // Врачебно-трудовая экспертиза и социально-трудовая реабилитация лиц с психическими заболеваниями. - М.: Медицина, 1977.- С.98-104.
158. Теплов Б.М. Новые данные по изучению свойств нервной системы человека // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. - М.: Просвещение, 1956.-т.1.- С.5-123.
159. Тихомиров О.К. Психология мышления .- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.-270с.
160. Тк