Психологічні особливості сприйняття сфер життєдіяльності хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Станіславський Сергій Володимирович

УДК 159.922.8 : 616.315-007.254

Психологічні особливості сприйняття сфер життєдіяльності хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку

19.00.04 медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
Морозов Сергій Маратович,
канд. психол. наук, доц.

Київ 2002

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................с.4

РОЗДІЛ 1
Патологія незрощення губи та піднебіння як психологічна та соціальна проблема.....................................................................................с.10
1.1. Клінічні та психологічні контексти розвитку індивіда з патологією незрощення губи та піднебіння............................с.10
1.1.1. Клінічна характеристика патології незрощення губи та піднебіння..............................................................................с.10
1.1.2. Клініко-психологічні аспекти незрощення губи та піднебіння та їх зв’язок з основними компонентами ситуації психологічного розвитку індивіда.......................с.13
1.2. Перспективи соціальної адаптації у осіб із природженою патологією незрощення губи та піднебіння............................с.25
1.2.1. Індивідуально-психологічні особливості хворих на незрощення губи та піднебіння...........................................с.26
1.2.2. Соціальна адаптація у осіб із незрощеннями губи та піднебіння......с.31

РОЗДІЛ 2
Характеристика методів дослідження та груп обстежуваних..с.38
2.1. Методичне забезпечення експериментальної частини.............с.38
2.1.1. Стандартизований метод дослідження особистості (адаптація Л.М.Собчик тесту MMPI S.R.Hathaway та C.J.McKinley)........................................................................................с.38
2.1.2. Метод колірних виборів (адаптація Л.М.Собчик тесту M.Luscher).................................................................................с.45
2.1.3. Психологічна автобіографія” Є.Ю.Коржової..........с.50
2.1.4. Тематичний апперцептивний тест H.Morgan та H.A.Murray............................................................................................с.57
2.2. Характеристика дослідницьких виборок та методи статистичної обробки отриманих результатів...................................................................с.68

РОЗДІЛ 3
Особистісні особливості хворих на незрощення губи та піднебіння юнацького віку у зв’язку з провідними сферами життєдіяльності............................................................................................с.72
3.1. Психологічні відмінності між особами із незрощеннями губи та піднебіння та здоровими...............................................................................с.75
3.2. Факторна модель особистості індивідів, хворих на незрощення губи та піднебіння..........................................................................................с.93
3.3. Особливості сприйняття життєвого шляху хворими на незрощення губи та піднебіння..................................................................с.115
3.4. Сфери життєдіяльності у зв’язку з факторною моделлю особистості хворих на незрощення губи та піднебіння...........................с.132

Висновки......................................................................................................с.147

Список використаних джерел.................................................................с.149

Додатки

ВСТУП

Проблема вроджених вад розвитку людини є актуальною як у медичному, так і в соціальному, психологічному аспектах. Їх частота у суспільстві є важливою характеристикою стану соматичного та психологічного здоров’я населення (М.-Л.А.Чепа та співавт., 1998). Результати досліджень вказують на вірогідно значиме збільшення частоти вроджених вад розвитку після 1986 року (Л.Давидов, Ю.Гаврилюк, О.Гнатейко, 1998). При цьому незрощення губи та піднебіння (НГП), з огляду на анатомічні та функціональні порушення, відносяться до одних з найтяжчих захворювань (В.Д.Менделевич, 1998; R.Eder, 1995), і займають в Україні протягом останніх років за питомою вагою високе 4-е місце (О.Т.Никула, 1999).
Незважаючи на наявність досліджень деяких психологічних особливостей суб’єктів із вродженою і набутою патологією щелепно-лицевої ділянки (С.В.Бєлякова, Л.Є.Фролова, А.Ф.Загірова, 1995), постановку питань поетапної реабілітації дітей з НГП і редукції психоемоційної напруги хворого на НГП (Є.Д.Бабов, 1997; І.Д.Мінков, 1999; Л.В.Харьков, А.В.Дакал, 1998; В.Н.Трезубов, Г.Г.Незнамов, 1987; R.Eder, 1995; D.W.Day, 1985), концептуалізацію закордонними вченими шляхів взаємовідношень індивіда, що має НГП, із соціумом (K.H.Rubin, S.Hymel, R.S.L.Mills, 1991), а також дослідження ставлення батьків до дитини із незрощенням (K.H.Rubin, L.J.LeMare, S.Lollis, 1990; A.Engfer, M.Gravanidou, 1987), проблема цілісного вивчення особистості індивіда з даним захворюванням, тим не менше, залишається невирішеною. При цьому результати дослідження осіб з даною вадою отримуються, переважно, при застосуванні методу клінічного спостереження та іноді застарілих і недосконалих методик.
Можна відмітити наявність психологічних досліджень, у котрих увагу приділено вивченню як хірургічної, так і терапевтичної патології, до яких можна віднести і досліджувану ваду (Л.І.Божович, 1968; В.В.Ніколаєва, 1988). Однак, відкритим залишається дане питання у контексті вроджених патологій, адже у даному випадку вада існує у особистості як утворення, що формує ієрархію мотивів і очікувань.
Приділено увагу проблемі етапності хірургічної ситуації та її впливу на особистість індивіда (В.В.Ковальов, 1974; Л.Ф.Бурлачук, Є.Ю.Коржова, 1998). В той же час можна відмітити слабку розробленість питання впливу ситуацій повторних оперативних корекцій, вторинного дефекту на особистість хворого і якість його соціальної адаптації. Косметична операція усуває дефект тимчасово і через деякий час пацієнту знов необхідна хірургічна корекція - особливо до початку юнацького вікового періоду (Б.Н.Давидов, Д.І.Голиков, 1989), що складає для особистості особливу ситуацію хронічного хірургічного соматичного захворювання.
При усьому багатстві вивчення психологічного аспекту вади (яке, визнаємо, особливо ретельно проводиться за кордоном), можна відмітити фактичну відсутність грунтовних, цілісних робіт, що торкалися б не окремих психологічних конструктів, а в цілому особистості суб`єктів із незрощеннями, впливу особливостей патології на вибір чи відторгнення окремих життєвих ситуацій, своєрідність сприйняття сфер життєдіяльності. Вирішення даної проблеми, при застосуванні якісних психодіагностичних методик, дозволить вирішити низку питань, що мають безпосереднє відношення до сфери практичної роботи з даним контингентом хворих.
Об’єктом дослідження є особистісні особливості хворих на незрощення губи та піднебіння юнацького віку.
Предмет дослідження являє сприйняття сфер життєдіяльності хворими на незрощення губи та піднебіння юнацького віку обумовлене структурою їх особистості.
Мета дослідження полягає у виявленні характерних рис особистості хворого на НГП юнацького віку і визначенні її основних психологічних характеристик як детермінант сприйняття певних суб’єктивно та соціально важливих сфер життєдіяльності.
Досягнення поставленої мети дослідження обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
1) Провести порівняльне дослідження хворих на НГП та здорових осіб з метою визначення характерних психологічних особливостей пацієнтів;
2) Побудувати цілісну модель особистості суб`єктів з вадою НГП, застосовуючи факторний аналіз основних її складових;
3) Визначити особливості сприйняття сфер життєдіяльності осіб із вродженою патологією НГП порівняно із суб`єктами контрольної групи;
4) Виявити специфіку сприйняття сфер життєдіяльності хворими на НГП в залежності від їх факторної структури особистості.
Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи являються концепція детермінації психічного розвитку аномальної дитини Л.С.Виготського, загальні положення про сутність особистості та її розвиток в процесі життєдіяльності (Костюк Г.С., Максименко С.Д., Бурлачук Л.Ф., Рубінштейн С.Л.), становлення особистості в умовах усвідомлення хронічного соматичного захворювання (Божович Л.І., Ніколаєва В.В.).
Методи дослідження. В основу дослідження було покладено теоретичний аналіз на базі вітчизняних та зарубіжних джерел, а також психолого-діагностичний метод, що конкретизується у трьох діагностичних підходах: об’єктивному, суб’єктивному і проективному. Різнобічне застосування психолого-діагностичного методу, що реалізується у дисертаційній роботі, забезпечує повноту і достовірність результатів експериментального дослідження.
Математично-статистична обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою кутового перетворення Фішера j, методів параметричної (t-критерій Стьюдента) і непараметричної (U-критерій Манна-Уітні), а також багатовимірної (факторний аналіз) статистик за програмою SPSS 10.0.
Експериментальна база дослідження. Дослідження експериментальної групи проводилося на базі Українського центру по лікуванню дітей з природженими та набутими вадами щелепно-лицевої ділянки (дослідженням було охоплено 48 осіб віком 16-20 років). Контрольну виборку склали студенти І і ІІ курсів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, студенти І курсу Відкритого Міжнародного університету розвитку людини Україна” (загалом 65 осіб віком 16-20 років).
Наукова новизна дослідження заключається у тому, що у даній роботі:
- Вперше виділено компоненти ситуації психологічного розвитку хворих на НГП;
- Побудовано цілісну структуру особистості суб’єктів юнацького віку у клініці НГП;
- Виділено психологічні особливості особистості, що визначають характер і спрямованість соціальної адаптації суб’єкта із незрощенням у міжопераційний період;
- Теоретичне значення роботи складається у конкретизації медико-психологічних положень про розвиток особистості в умовах усвідомлення суб’єктом вади НГП.
Практична цінність дисертації визначається можливістю використання отриманих результатів у роботі з особами хворими на НГП у віддаленому післяопераційному періоді. Знання структури особистості суб’єкта з вторинною деформацією обличчя дає змогу реалізувати індивідуальний підхід при побудуванні реабілітаційних програм. Володіння інформацією про психологічні особливості та пов’язані з ними сфери життєдіяльності допоможе знайти резерви поліпшення роботи клінічних психологів, дефектологів, педагогів, соціальних працівників і тим самим забезпечить максимальне урахування інтересів самих хворих на НГП, сприятиме повноцінному та ефективному соціальному життю останніх. Конкретні результати дослідження, що наведені у дисертації, знаходять своє використання у практичній роботі психолога Українського центру по лікуванню дітей з природженими і набутими вадами щелепно-лицевої ділянки, на базі якого було здійснено експеримент. Отримані результати роботи намічають шляхи удосконалення даного дослідження, дають підґрунтя для прогнозування характеру соціальної адаптації індивіда в умовах періодичного усунення вродженого дефекту.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження були представлені на:
- IV Міжнародній конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м.Київ, 2001);
- Щорічній міжвузівській науково-практичній конференції Психологія в медичній та соціальній практиці” (м.Київ, 2002);
- Наукових конференціях аспірантів та студентів факультету соціології та психології, засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображено у 5 наукових публікаціях і у вигляді тез у фахових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (153 найменування), 3 додатки. Основний зміст дисертації викладено на 148 сторінках тексту. Дисертація містить 19 таблиць, 19 рисунків.

Список литературы

Висновки

1. На основі аналізу процесу формування психіки хворого на НГП запропоновано модель ситуації психологічного розвитку особистості зданою природженою вадою розвитку. У загальній структурі ситуації психологічного розвитку індивідів з незрощеннями виступають наступні складові: біологічна (має значний вплив у перші два роки життя дитини), виховний вплив родини, реакція суспільства на появу індивіда з даною патологією.
2. Хворі на НГП характеризуються психологічною неоднорідністю і демонструють за рядом психологічних характеристик відмінності від здорових. Рівень фізичної асоціальної агресії, опіки по відношенню до інших, емоційної нестійкості, недиференційованої потреби та інтелектуального розвитку у осіб експериментальної групи є нижчим. Показники відчуття емоційної агресії, спрямованої навколишніми, відсутності опори та спонука з боку навколишніх є вищими за такі здорових осіб.
3. Особливості психологічної організації хворого на НГП обумовлюють своєрідність будови його факторної структури особистості. До складу останньої увійшли вісім особистісних типів, які маркіровані наступним чином: нестійкий, пасивний, залежний, деструктивний, умовно адаптований, асоціально активний, делінквентний, слабкий. Факторна структура особистості здорових є більш сталою і складається із шости типів.
4. Патологія НГП у загальній структурі особистості обумовлює більшу вагу” деструктивного компоненту: 33,0% загальної дисперсії факторної структури пояснюють три фактори, що визначають агресивні дії. Деструктивні тенденції в особистісній структурі здорових індивідів характерні одному фактору, який пояснює 19,8 % дисперсії.
5. Сприйняття сфер життєдіяльності хворими на НГП вказує на меншу, порівняно зі здоровими, пріоритетність суб’єктивних ситуацій, пов’язаних із перебуванням у соціумі, сферою міжособистісних відносин, батьківської родини, а також подіями біологічного типу. Розглядувана патологія обумовлює забування” сумних минулих подій.
6. Особистісні фактори суб’єктів із НГП обумовлюють своєрідність сфер прояву життєдіяльності. Так, психологічні якості, притаманні нестійкому типу, знаходять свій прояв у сферах, що пов’язані зі змінами фізичного середовища, матеріальним положенням, місцем проживання та шлюбом; пасивного типу - з подіями біологічного порядку; залежного зі сферою навчання та змінами соціального середовища; деструктивного - з майбутніми власними дітьми; умовно адаптованого зі сферою Я” та суспільством; слабкого зі сферою міжособистісних відносин і подіями особистісно-психологічного порядку. Особи асоціально активного та делінквентного типів не виявили специфічних сфер життєдіяльності.
7. При використанні отриманих у дисертаційному дослідженні хворих на НГП даних уможливлюється заміна повної процедури психодіагностичного дослідження особистості експрес-діагностикою, що сприятиме більш плідній роботі спеціалістів у клініці вроджених вад розвитку щелепно-лицевої ділянки.
8. У процесі дослідження виявлені характерні для індивідів із вродженою вадою щелепно-лицевої ділянки психологічні особливості, що являються основою для психотерапевтичного та психокорекційного впливу.

Література

1.Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студ. вузов.- М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000.- 624с.
2.Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Пер. с нем. и вступ. Ст. А.М.Боковикова.- М., 1995.- 291с.
3.Алиев С.А. Психологические, морально-этические и деонтологические аcпекты релапаротомии // Хирургия.- 1998.- №5.- С.50-54.
4.Амосов Н.М., Бендет Я.А. Терапевтические аспекты кардиохирургии.- К.: Здоров’я, 1990.- 288 с.
5.Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психол. журн.- 1994.- Т.15, №1.- С.3-18.
6.Арабська Л.П. Фізичний розвиток дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Педіатр., акушер. та гінекол.- 1999.- №1.- С.44-47.
7.Аркин О.Б., Дитятковский М.А., Штрыголь Д.В., Сухарев А.М., Аркина А.И. Результаты психодиагностического исследования больных бронхиальной астмой: Доклад на 3 конгрессе с международным участием «Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении», Анталия, 22-28 апреля, 2000 // Паллиатив. мед. и реабил.- 2000.- №1-2.- С.96.
8.Бабов Е.Д. Поэтапная реабилитация детей с врождёнными незаращениями верхней губы и нёба // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия.- 1997.- №2.- С.46-48;
9.Бажанов Н.Н. Стоматология: Учебник, 5-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1997.- 336с.
10.Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопр. психол.- 1989.- №1.- С.92-100.
11.Белякова С.В., Фролова Л.Е. Врождённые пороки развития лица и челюстей: Заболеваемость, смертность, факторы риска // Стоматология.-1995.- Т.74, №5.- С.72-75.
12.Белякова С.В., Фролова Л.Е., Загирова А.Ф. и др. Врождённые пороки развития лица и челюстей у детей/ // Стоматология.- 1996.- Т.75, №1.- С.61-63.
13.Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека.- Л.: Наука, 1988.- 268с.
14.Беро М.П. Механизмы развития и психотерапевтическая коррекция невротических расстройств у детей: Учеб. пособие.- Донецк, 1997.- 37с.
15.Бессонов С.Н., Давыдов Б.Н., Пшениснов К.П. Вторичная ринохейлопластика при врождённых двусторонних расщелинах верхней губы // Стоматология.- 2000.- Том.79, №5.- С.54-58.
16. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии: Учебн. пособие для студентов вузов, кот. обуч. по спец. Психология”.- К.: Ника-Центр; М.: Алетейа, 1999.-320с.
17.Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций.- М.: Российское Педагогическое Агентство, 1998.- 263с.
18.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.- СПб.: Питер Ком, 1999.- 528с.
19.Бычков И.Н., Кулиш С.В., Расторгуева О.В., Ткачев А.В., ЯковлевА.А. Эффективность использования диагностического комплекса Psytest V2.13. у больных с синдромом раздраженного кишечника // 53-я Итоговая научная конференция.- Ростов-на-Дону.- 1999.- С.190-191.
20.Вакуленко В.И., Крыкляс Г.Г., Гулюк А.Г., Бабов Е.Д. Анатомические особенности сопутствующих деформаций верхней губы носа у ранее оперированных больных // Вісник стоматології.- 1997.- №3.- С.367-369.
21.Вансовская Л.И. Устранение нарушений речи при врождённых расщелинах нёба.- СПб.: Гиппократ, 2000.- 136с.
22.Ванчакова Н.П. Социальные фобии и агорафобии в клинике хронических соматических заболеваний.. Нов. С.-Петербург. врач. ведомости.- 1999.- №2.- С.42-45.
23.Волкова Г.С. Комп’ютерний моніторинг уроджених вад розвитку // Вісн. стоматології.- 1999.- №3.- С.49-53.
24.Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6-ти т. / Гл. ред. А.В.Запорожец, т.5 Основы дефектологии, 1983.- М.: Педагогика.- 369с.
25.Голдберг Д., Бенджамин С., Крид Ф. Психиатрия в медицинской практике / Пер. с англ. А.Абессоновой, Д.Полтавца.- К.: Сфера, 1999.- 304с.
26.Гордеев В.И., Ульрих Э.В. Качество жизни детей, перенесших неотложные хирургические операции в периоде новорожденности // Вест. хирургии им И.И. Греков.- 1997.- Том 156, №2.- С.73-76.
27.Гришанин Г.Г. Стресс в стоматологии.- Х.: Каравелла, 1998.- 168с., ил.
28.Губская А.Н. Вторичные деформации челюстно-лицевой области при врождённых расщелинах губы и нёба.- Ташкент: «Медицина», 1975.- 104с.
29.Давыдов Б.Н., Голиков Д.И., Новосёлов Р.Д., Фалалеев В.А. Реконструктивные операции на лице в детском возрасте // Реконструктивная хирургия челюстно-лицевой области. Сб. науч. трудов, Красноярск, 1989.- 144с.
30.Давидов Л., Гаврилюк Ю., Гнатейко О. Поширення природжених вад розвитку у регіонах України, які піддалися впливу низькодозової радіації після Чорнобильської аварії. Отдалённые мед. последствия Черноб. катастрофы: МатериалыК.- 1998.- С.44.
31.Дашкевич В.Е., Янюта С.Н. Течение и исходы беременности у женщин, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС // Лікув. та діагн.- 1997.- №2.- С.61-64.
32.Діагностичні критерії з DSM-III-R.- Переклад з англійської.- К.: Абрис, 1994.- 272с.
33.Драгобецкий М.К. Взаимоотношения в системах врач-больной и больной врач в клинике ортопедической стоматологии // Стоматология.- 1989.- №2.- С.39-41.
34.Дыскин А.А. Критерии социальной дезадаптации детей с отклонениями в развитии // Педиатрия.- 1996.- №5.- С.83-88.
35.Егоров В.М., Вербук А.М., Вербук В.М. Сравнительная характеристика психоповреждающего действия общей анестезии на основе фторотана и кетамина после операций у детей с врождёнными расщелинами лица и нёба // Анестезиология и реаниматология.- 1996.- №6.- С.31-33.
36.Завадська Т.В., Киричук О.В., Ламбуцька Ж.А. та ін. Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи: Науково-методичний посібник / За ред. О.В.Киричука.- К., 1998.- 181с.
37.Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пос.- М.: Academia, 1999.- 205 с.
38.Землякова Т.В. Емоційний фактор в структурі процесу адаптації: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.01 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка.- К., 1996.- 16с.
39.Ивлева В.И., Щербатых Ю.В. Клинико-психопатологические аспекты и нарушения вегетативного гомеостаза при социальных фобиях // Соц. и клин. Психиатрия.- 2000.- №3.- С.35-38.
40.Игумнов С.А., Дроздович В.В., Шемякина Е.В. Исследование интеллектуального развития и психических расстройств у детей, облучённых внутриутробно в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Отд. мед. послед.: Материалы конф.- 1998.- С.242-243.
41.Келеси М. Развитие самопознания личности в раннем юношеском возрасте.- Учеб. метод. пос. / Под ред. чл.-кор. АПН Украины Л.Ф.Бурлачука.- К., 1996.- 29с.
42.Кнышов Г.В., Бендет Я.А. Приобретённые пороки сердца.- К.: Ин-т серд.-сосуд. хир., 1997.- 280 с.
43.Ковалёв В.В. Психические нарушения при пороках сердца.- М.: Медицина, 1974.- 192 с.
44.Коломейчук Э.И. Логопедическая помощь детям с врождёнными незаращениями губы и нёба // Вісник стоматології.- 1997.- №4.- С.677-678.
45.Кондрашов С.П., Дьякова С.В., Яковлев С.В. Проблемы психологической реабилитации детей с врождёнными расщелинами губы и нёба // Рос. стомат. журн.- 2000.- №3.- С.19-21.
46.Коренев Н.М., Михайлова Э.А., Богмат Л.Ф., Толмачёва С.Р. Социально-развивающая реабилитация детей-инвалидов с хронической соматической патологией - новое направление педиатрии // Врачебная практика.- 1999.- №5.- С.36-40.
47.Коржова Е.Ю. Человек болеющий: личность и социальная адаптация: Монография. Науч. ред. Бурлачук Л.Ф., Вассерман Л.И.- СПб.: ААН.- 1994.- 190с.
48.Крайг Г. Психология развития.- СПб.: Изд-во «Питер», 2000.- 992с.
49.Крижанівська Л.О., Чуприков А.П., Горбань Є.М. Клініко-психологічна характеристика непсихотичних розладів у потерпілих від Чорнобильської катастрофи // Укр. рад. журн.- 1997.- Том.V, вип.1.- С.69-77.
50.Кудинов В.А. Особенности операционной травмы при хирургическом лечении врождённых расщелин нёба // Вісник стоматології.- 1998.- №1.- С.44-47.
51.Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребёнка от рождения до 17 лет): Учебное пособие.- 4-е изд.- М.: Изд-во УРАО, 1998.- 176с.
52.Куроедова В.Д. Новые аспекты болезни «зубочелюстная аномалия».- Полтава: Изд-во «Полтава», 1997.- 256с.: илл.
53.Куроедова В.Д., Седых К.В. Оценка внутренней картины болезни у пациентов с зубочелюстными аномалиями // Новое в стоматологии.- 1995.- №3.- С.35-36.
54.Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Медицинская психология.- 2-е изд., перераб и доп.- М.: Медицина, 1984.- 272с.
55.Лейтс Г. Психодрама: Теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено.- М.: Изд. гр. "Прогресс", 1994.-352с.
56.Ляликов С.А., Макарчик А.В. Особенности эндокринного статуса у детей, подвергшихся длительному воздействию малых доз радиации // Сб. мат. конф.- Минск, 1993.- С.68-70.
57.Мамайчук И.И. Психология дизонтогенеза и основы психокоррекции.- СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000.- 168с.
58.Марута Н.А. Эмоциональные нарушения при невротических расстройствах.- Х.: РИФ "Арсис, ЛТД", 2000.- 158с.
59.Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство.- М.: Медпресс, 1998.-592с.
60.Мінков І.П. Природжені вади розвитку у дітей і шляхи їх профілактики // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №4.- С.149-150.
61.Михайлов Б.В., Сердюк А.И. Острые невротические расстройства у больных хроническими соматическими заболеваниями // Вісн. психол. здоров’я, 2001.- №1-2.- С.33-36.
62.Михайлова В.В., Панин М.Г., Барденштейн Л.М., Климов Б.А. Психологическая оценка больных с врождёнными и приобретёнными челюстно-лицевыми деформациями в до- и послеоперационном периодах // Стоматология.- 1997.- Т.76, №5.- С.35-39.
63.Молчанов А.С. Предмет и методы медицинской и клинической психологии.- М., 1999.- 48c.
64.Морозов С.М. Особенности психического развития детей с врождёнными пороками сердца / Авторефканд. психол. наук.- К, 1981.- 25с.
65.Нагаев В.В., Жолковская Л.А. Основы медицинской психологии и патопсихологии: Учеб. Пос.- Сыктывкар: Изд-во Сыктывкар. гос. Ун-та, 1999.- 174с.
66.Нідзельський М.Я., Неспрядько В.П., Важніча О.М. Вчення про стрес: прикладні аспекти, пов’язані з ортопедичною стоматологією // Вісник стоматології.- 1998.- №1.- С.72-76.
67.Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику: Психологическое исследование.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.- 166с.
68.Николаева В.В. К вопросу о развитии личности в условиях дефекта внешности / Психология аномальных различий, I Вільнюс, 1986.- С.48-50.
69.Никула О.Т. Частота вродженої патології у живонароджених України / Автореф канд. мед. наук, київ.- 1999.- 16с.
70.Нягу А.И., Логановская Т.К. и др. Врождённые пороки челюстно-лицевой области у внутриутробно облучённых детей. Отдалённые медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: МатериалыК., 1998.- С.98.
71.Основы медицинской психологии: Учеб пос. / А.А.Кириченко, Б.Б.Ладик, А.А.Пашков.- Минск.: Выш.шк., 1998.- 144с.
72.Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия: Пер. с нем.- М.: Медицина, 1996.- 464с.-ил.
73.Персин Л.С., Ханукай А.Р. Гармония лица и окклюзии // Стоматология.- 1998.- Т.77, №1.- С.66-70.
74.Підходи до реабілітації нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС: Методичні рекомендації / Коренєв М.М. та ін.- Харків, 1999.- 20с.
75.Психические состояния / Сост. и общая редакция Л.В. Куликова.- СПб.: Изд-во "Питер", 2000.- 512с.-ил.
76.Рубинштейн С.Л. Человек и мир // Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии.- М., 1973.- С.255-385.
77.Сєдих К.В., Куроєдова В.Д. Психологічна діагностика та корекція невротичних звичок у дітей із зубощелепними аномаліями // Дент-Арт.- 1995.- №1.- С.54-56.
78.Семёнова Н.Д., Кудрявая Н.В., Журули Н.Б. Психологические исследования в стоматологии // Стоматология, 1999.- Том.78, №6.- С.57-64.
79.Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии.- СПб.: ООО «Речь», 2000.- 350с., ил.
80.Сидоров П.И., Новикова И.А., Соловьев А.Г. Особенности психотерапии при сахарном диабете с сопутствующей алкогольной интоксикацией // Журн. неврологии и психотерапии.- 2001.- №1.- С.32-36.
81.Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию: т.II: Учеб. для студ. мед. вузов.- М.: Академический проект, 2000.- 381с.
82.Словарь практического психолога / Сост. С.Ю.Головин.- Минск: Харвест, 1998.-800с.
83.Собчик Л.Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики.- М.: ИПП-ИСП, 2000.- 512 с.
84.Собчик Л.Н. МЦВ - метод цветовых выборов. Модифицированный восьмицветовой тест Люшера. Практ. руков.- СПб., Изд-во "Речь", 2001.- 112с.
85.Собчик Л.Н., Вашкевич В.И., Ерхов И.С., Серегин И.Д. Метод стандартизированного многофакторного исследования личности в диагностике нервно-психических нарушений у больных туберкулезом / Метод. рекоменд.- М., 1990.- 32с.
86.Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности.- М.: Изд-во МГУ, 1980.- 176 с.
87.Соловьёв М.М. и др. Характеристика психоэмоционального состояния детей при лечении зубов // Стоматология.- 1982.- Т.6, №1.- С.77-82.
88.Справочник по хирургии / под ред. С.Шварца и др.; СПб.: Питер, 2000.- 878с.
89.Стецьків І.А. Розвиток концепції життєвого шляху особистості // Психологія. Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 13.- К.: Вид-во НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2001.- С.95-102.
90.Трезубов В.Н. Анализ причин возникновения психоэмоционального напряжения у пациентов на ортопедическом приёме // Стоматология.- 1989.- №2.- С.36-39.
91.Туркова И.В. Проблемы адаптации ребёнка в свете современных представлений о психологических защитных механизмах // Журн. прикл. психол.- 1999.- №2.- С.11-23.
92.Харьков Л.В., Биндер Б.С. Возрастные особенности психического развития детей с врожденными несращениями верхней губы и неба // Материалы юбилейной конф. «Лицом к лицу мост в новое тысячелетие».- Екатеринбург, 2001.- С.141-150.
93.Харьков Л.В., Дакал А.В. Сравнительный анализ дерматологического рисунка детей с врождёнными несращениями верхней губы и нёба, и их родителей // Вісн. стоматології.- 1998.- №4.- С.38-41.
94.Харьков Л.В., Носко С.А. Оценка психического развития детей с врождёнными несращениями верхней губы и нёба в зависимости от возраста и сроков их хирургической реабилитации // Вісн. стоматології.- 1998.- №3.- С.35-39.
95.Харьков Л.В. Хирургическое лечение врождённых несращений нёба.- К.: Здоров’я, 1992.- 200с.
96.Харьков Л.В., Яковенко Л.М., Юсубов Ю.А., Музичина А.А. Проблеми годування дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння // Новини стоматології.- 2000.-№3.- С.8-11.
97.Холл Кэлвин С., Линдсей Гарднер. Теории личности. Пер. с англ. И.Б.Гриншпун.- М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999.- 592с.
98.Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение).- СПб.: Питер Пресс, 1997.- 608с.
99.Цепколенко В.А., Грубник В.В., Пшениснов К.П. Пластическая эстетическая хирургия. Современные аспекты.- К.: Здоров’я, 2000.- 232с.
100.Чепа М.-Л.А. Моніторинг психічних порушень, спричинених радіацією. Науково-методичний посібник.- К., 1998.- 140с.
101.Черкашин С.І. Хвороби щелепно-лицевої ділянки: Підручник.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 292с.
102.Чернова Т.М. Предиктори психічної дезадаптації дітей при госпіталізації до загальносоматичного стаціонару // Одеський мед. журн.- 2001.- №3.- С.79-81.
103.Шнайдер К. Клиническая психопатология.- К.: Сфера, 1999.- 236с.
104.Andrews-Casal M. et al. Cleft lip with or without cleft palate: effect of family history on reproductive planning, surgical timing, and parental stress // Cleft Palate Craniofac J.- 1998.- Vol.35, #1.- P.52-57.
105.Bannister D. Biographies as a Source in Psychology.- Papers given at PPA Conference, 1975.- 20p.
106.Belsky J., Rovine M. Temperament and attachement security in the strange situation: An empirical rapprochement // Child Development.- 1987.- Vol.58, P.787-795.
107.Berk N.W. et al. Social anxiety in Chinese adults with oral-facial clefts // Cleft Palate-Craniofac. J.- 2001.- Vol.38, #2.- P.126-133.
108.Bressman T., Sader R., Ravens-Sieberer U. et al. Quality of life research in patients with cleft lip and palate: preliminary results // Mund Kiefer GesichtsChir.- 1999.- Vol.3, #3.- P.134-139.
109.Chaturvedi M.K. Human stress and stressors: Social and psychological factors in stress among psychosomatic patients / New Delhi: Cosmo Publ., 1983.- 204p.
110.Cochrane V.M., Slade P. Appraisal and coping in adults with cleft lip: Associations with well-being and social anxiety // Br. J. of Med. Psychol.- 1999.- Vol.72, part 4.- P.485-504.
111.Craniofacial anomalies: Psychological Perspectives / Ed.: R.Eder.- NY etc.: Springer, 1995.- 303p.: ill.
112.Day D.W. Craniofacial birth defects. In N.Hobbs & J.M.Perrin (Eds.), Issues in the care of children with chronic illness. San Francisko: Jossey-Bass, 1985.
113.Devani P., Watts R., Markus A.F. Speech outcome in children with cleft palate: Aerophonoscope assessment of nasal emission // J. Cranio-Maxillofacial Surgery.- 1999.- Vol.27, #3.- P.180-186.
114.Diagnostic and statistic manual of mental disorders: DSM-IV.- 4th ed.- Washington: Amer. Psychiatric Assoc., 1994.-886p.
115.Engfer A., Gavranidou M. Antecedents and consequences of maternal sensitivity: A longitudinal study. In H.Rauh & H.Steinhausen (Eds.), Psychobiology and early development, Amsterdam: Elsevier, 1987.
116.Friede H. Growth sites and growth mechanisms at risk cleft lip and palate // Acta Odontologica Scandinavica.- 1999.- Vol.56, #6.- P.213-218.
117.Handbook of developmental disabilities: Resources for interdisciplinary care / Ed.: L.A.Kurtz et al.- Gathersburg: Aspen, 1996.-692p.
118.Hayle D., Morton F.R. The Patient. Biological, Psychological and Social Dimension of Medical Practice.- New York.- 1980.
119.Houdayer C., Bahuau M. Orofacial cleft defects: Inference from nature and nurture // Annals genetic.- 1998.- Vol.41, #2.- P.89-117.
120.Kahle L.R. Attitudes and social adaptation: A person-situation interactional approach / Oxford, etc.: Pergamon Press, 1984.- 166p.
121.Kapp-Simon K.A., Krueckeberg S. Mental development in infants with cleft lip and/or palate // Cleft Palate-Craniofacial Journal.- 2000.- Vol.37, #1.- P.65-70.
122.Kasuya M. et al. Psychological study of cleft palate children with or without cleft lip by Kinetic Family Drawing // J. Cranio-maxillofac. Surg.- 2000.- #5.- P.1-7.
123.Kendler K.S., Karkowski L.M., Prescott C.A. The assessment of dependence in the study of stressful life events: validation using a twin design // Psychol. Medicine.- 1999.- Vol.29, #6.- P.498-508.
124.Keuning K.H.D., Wieneke G.H., Dejonkere P.H. The intrajudge reliability of the perceptual rating of cleft palate speech before and after pharyngeal flap surgery: The effect of judges and speech samles // Cleft Palate Craniofacial Journal.- 1999.- Vol.36, #4.- P.328-333.
125.Lamb M.E. Social and emotional development in infancy. In M.H.Bornstein & M.E.Lamb (Eds.) // Developmental psychology: An advanced textbook. Hillsdale, New York: Erlbaum, 1988.
126.Lerner R.M., Jovanovich J. The role of body image in psychosocial development across the lifespan // Body Imagess: Developmental deviance and change.- New York: Guilford Press.- 1990.- P.110-130.
127.Lestrel P.E., Berkowitz S., Takahashi O. Shape changes in the cleft palate maxilla: A longitudinal study // Cleft Palate Craniofacial Journal.- 1999.- Vol.36, #4.- P.299-303.
128.Millard T., Richman C.L. Different cleft conditions, facial appearence, and speech: relationship to psychological variables // Cleft Palate-Craniofac. J.- 2001.- Vol.38, #1.- P.68-75.
129.Murray C.J.L., Lopez A.D. Regional patterns of disability-free life expectancy and disability-adjusted life expectancy: Global Burden of Disease Study // The Lancet.- 1997.- Vol.349, #9062.- P.1347-1352.
130.Murray H.A. Manual to the Thematic Apperception Test.- Boston: Harvard University Press, 1971.
131.Natsume N., Kawai T., Ogi N., Yoshida W. Maternal risk factors in cleft lip and palate: case control study // Br. J. Oral and Maxillofac. Surg.- 2000.- Vol.38, #1.- P.23-25.
132.Pamplona M.C., Ysunza A., JimenezMurat Y. Mothers of children with cleft palate undergoing speech intervention change communicative interaction // International J. Pediatr. Otorinolaring., 2001.- Vol.59, #3.- P.173-180.
133.Perciacante V.J., Ochs H.A., Dodson T.B. Head, neck, and facial injures as markers of domestic violence in women // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery.- 1999.- Vol.57, #7.- P.512-518.
134.Ramstad T., Ottem E., Shaw W.C. Psychosocial adjustment in Norwegian adults who had undergone standardized treatment of complete cleft lip and palate // Scandinavic Journal of Plastic Reconstructive Surgery, Hand Surgery.- 1995.- Vol.29, #4.- P.329-336.
135.Richman L.C. et al. Brief report: cleft lip and palate: longitudinal behavior and relationships of cleft conditions to behavior and achievement // J. Pediatric Psychol.- 1997.- Vol.22, #4.- P.487-494.
136.Robathan M., Rostill H., Perret D. et al. Children`s attitudes toward interacting with peers with different craniofacial anomalies // Cleft Palate Craniofac. J.- 1999.- Vol.36, #5.- P.376-382.
137.Rubin K.H., Hymel S., Mills R.S.L. et al. Conceptualizing different pathways to and from social isolation in childhood. In D.Ciccheti & S.Toth (Eds.), Rochester Symposium on Developmental Psychopathology, Vol.2, New York: Cambridge University Press, 1991.
138.Rubin K.H., Le Mare L.J., Lollis S. Social withdrawal in childhood: Developmental pathways to rejection. In S.R.Asher & J.D.Coie (Eds.), Peer rejection in childhood.- New York: Cambridge University Press, 1990.
139.Shapira Y., Lubit E., Kuftinec M.M. Congenitally missing second premolars in cleft lip and cleft palate in children // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics.- 1999.- Vol.115, #4.- P.396-400.
140.Shapira Y., Lubit E., Kuftinec M.M. et al. The distribution of clefts of the primary and secondary palates by sex, type, and location // Angle Orthodontist.- 1999.- Vol.69, #6.- P.523-528.
141.Shaw G.M., Lammer E.G. Maternal periconceptional alcohol consumption and risk for orofacial clefts // Journal of Pediatrics.- 1999.- Vol.134, #3.- P.352-354.
142.Shaw G.M., Wasserman C.R., Lammer J. et al. Orofacial clefts, parental cigarette smoking, and transforming growth factor-alpha gene variants // American Journal of Human Genetic.- 1996.- Vol.58, #3.- P.551-561.
143.Slade P., Emerson D.J.M., Freedlander E. A longitudinal comparison of the psychological impact on mothers of neonatal and 3-month repair of cleft lip // British Journal of Plastic Surgery.- 1999.- Vol. 52, #1.- P.1-5.
144.Speltz M.L. et al. Early predictors of attachement in infants with cleft lip and/or palate // Child Development.- 1997.- Vol.68, #1.- P.12-25.
145.Steinwachs E.F. et al. Nonsyndromic cleft lip and palate is not associated with cancer or other birth defects // Amer. J. Med. Genet.- 2000.- Vol.90, #1.- P.17-24.
146.Turner S.R., Thomas P.W.N., Dowel T. et al. Psychological outcomes amongst cleft patients and their families // British J. Plastic Surgery.- 1997.- Vol.50, #1.- P.1-9.
147.Uccelini K. Learning disability, school achievement, and grade retention among children with cleft: a two-center study // Cleft Palate-Craniofac. J.- 1999.- Vol.36, #1.- P.87-90.
148.Weinzweig J., Panter K.E., Pantaloni M. et al. The fetal cleft palate: I. Characterization of congenital model // Plastic & Reconstr. Surg.- 1999.- Vol.103, #3.- P.768-778.
149.Wittchen H.U., Fuetsch M., Sontag H. et al. Disability and quality of life in pure and comorbid social phobia - Findings from a controlled study // European Psychiatry.- 1999.- Vol.14, #3.- P.118-131.
150.Wyatt R., Sell D., Russel J. et al. Cleft palate speech dissected: A review of current knowledge and analysis // British J. Plastic Surgery.- 1996.- Vol.49, #3.- P.143-149.
151.Wyszynski D.F., Beaty T.H. Review of the role of potential teratogens in the origin of human nonsyndromic oral clefts // Teratology.- 1996.- Vol.53.- P.309-317.
152.Zeiger J., Beaty T., Hetmanski J. et al. Gene-environment interaction and oral clefts // Genetic Epidemiology.- 1997.- Vol.14, #5.- P.544-545.

153.Zieglowski V., Hemprich A. The frequency of cleft lip and palate (CLP) newborns in the former German Democratic Republic before and after the fallout in Chernobyl // Mund Kiefer GesichtsChir.- 1999.- Vol.3, #4.- P.195-199.