ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВО-РОЛЬОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У ЖІНОК З ПСИХОГЕННОЮ ФРИГІДНІСТЮ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Морозова-Ларіна Ольга Ігорівна

УДК 159.922.1+618.17-008.14

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВО-РОЛЬОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
У ЖІНОК З ПСИХОГЕННОЮ ФРИГІДНІСТЮ

Спеціальність 19. 00. 04
медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Грабська Ірина Адамівна,
кандидат психологічних
наук, доцент

Київ-2003

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Психогенна фригідність: теоретичний аналіз та дослідження проблеми

13

1.1. Фригідність: термінологія та типологія

13

1.2. Проблема дослідження факторів, що формують психогенну
фригідність

17

1.3. Аналіз понять „статі” та „статево-рольової ідентифікації”

20

1.4. Значення характеру взаємодії між батьками та дитиною для
формування статево-рольової ідентифікації

26

1.5. Теорії розвитку статевої ідентифікації та статевої ролі в
онтогенезі

30

1.6. Особливості ідентифікаційних процесів в теоріях
об’єктних відносин

33

1.7. Висновок

43

РОЗДІЛ 2. Методи дослідження особливостей формування психогенної
фригідності

45

2.1. Методична основа першого етапу дослідження

47

2.1.1. Дослідження особливостей психосексуального
розвитку

47

2.1.2. Дослідження статево-рольової „Я”-концепції

58

2.1.3. Дослідження актуального рівня маскулінності/
фемінінності у жінок з психогенною фригідністю

60

2.2. Методична основа другого етапу дослідження

61

2.2.1. Дослідження статево-рольової структури та
особливостей рольової поведінки у жінок з
психогенною фригідністю

62

2.2.2. Дослідження рольових очікувань та потреб у шлюбі

68

2.3. Методична основа третього етапу дослідження

70

2.4. Характеристика вибірки досліджуваних

73

2.5. Висновок

75

РОЗДІЛ 3. Дослідження особливостей статево-рольової ідентифікації
жінок з психогенною фригідністю

77

3.1. Дослідження особливостей психосексуального розвитку та
статево-рольової „Я”-коцепції жінок з психогенною
фригідністю

77

3.1.1. Аналіз результатів дослідження статево-рольової
„Я”-коцепції

79

3.1.2. Аналіз результатів дослідження особливостей
психосексуального розвитку

92

3.1.3. Аналіз дослідженого рівня маскулінності/фемінінності

99

3.2. Дослідження особливостей статево-рольової структури у
жінок з психогенною фригідністю

101

3.2.1. Дослідження та аналіз кореляційних зв’язків якісних
характеристик парціальних ролей

116

3.3. Дослідження особливостей статево-рольової поведінки у
жінок з психогенною фригідністю

129

3.4. Висновок

136

РОЗДІЛ 4. ОПИС ТА АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОЇ ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ
З ЖІНКАМИ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ПСИХОГЕННУ
ФРИГІДНІСЬ

138

4.1. Опис процедури проведення тренінгу

141

4.2. Аналіз результатів проведеного тренінгу

151

4.3. Висновок

154

ЗАКЛЮЧЕННЯ

155

ВИСНОВКИ

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

159

ДОДАТОК А. Проективна методика „Blacky Pictures”. Стимульний
матеріал

169

ДОДАТОК Б. Репертуарна решітка для дослідження особливостей
статево-рольової системи жінки (бланк анкети).

170

ДОДАТОК В. Схеми приписування якісних характеристик парціальним
складовим жіночої ролі у групах досліджуваних

173

ДОДАТОК Д. Статистичні результати перевірки ефективності
проведених корекційних тренінгових заходів

175

ВСТУП

Фригідність відсутність оргазму у статевому житті жінки або, за термінологією деяких авторів, аноргазмія посідає особливе місце у переліку статевих розладів. На статеву холодність, за даними різних авторів [57], [107], страждає близько 18% жінок нашої країни, але ми можемо лише здогадуватись наскільки приблизними є ці дані (для порівняння, це 41% в Англії і 40% у Франції) [43], [81], [100], [158]. Така приблизність даних зумовлена, на нашу думку, тим, що погляди, нормативні приписи суспільства в цьому відношенні залишаються ще досить табуйованими щодо жінки. По допомогу через статеві розлади, зокрема імпотенцію, як правило, звертаються чоловіки. Жінки ж традиційно звикли жити з відчуттям сексуальної дисгармонії, вважаючи її нормою власного статевого життя.
Про це свідчить і той факт, що переважна більшість жінок, які звертаються до сексологів, сексопатологів та психологів із скаргою на аноргазмію, роблять це на вимогу свого партнера, який звернувся до спеціалістів першим. В цьому переконалися і ми, працюючи деякий час в консультаційних кабінетах психологів та сексопатологів.
Якщо сексуальним порушенням у чоловіків присвячена велика кількість наукових робіт, то сексуальні порушення у жінок до цього часу нажаль ще мало висвітлені в літературі. Проблема постає особливо гостро тому, що порушення статевої функції неминуче призводять до порушень взаємовідносин у родині, а часто і до її розпаду. Саме тому профілактика та лікування статевих розладів мають не лише велике психологічне та медичне значення, а й важливе соціальне значення.
Проте, наше суспільство змінюється, змінюються його моральні норми та приписи, і гармонійне статеве життя усвідомлюється як одна з найважливіших запорук щасливого, міцного шлюбного союзу. Але, як зазначають сучасні психологи та сексологи, кількість дискусій та існуючої інформації на цю тему, що значно зросла, не призвела до пропорційного якісного прогресу у розумінні понять статі та сексуальності, статевого життя та здоров’я [57], [96].
В літературі зустрічаються різні типології форм статевої холодності жінки. В основу цих типологій покладено або причини, що призвели до формування розладу, або ступінь його вираженості. Головним принципом класифікації, як правило, виступає наявність чи відсутність лібідо та ступінь і можливість його реалізації [81], [107].
Основним керівництвом з класифікації захворювань та розладів різного типу є Міжнародна класифікація хвороб (МКХ). За цією класифікацією фригідність відносять до розділу статевих дисфункцій, які не обумовлені органічним розладом або захворюванням (F52). Фригідність (F52.0) пов’язується з неспроможністю жінки брати участь в сексуальних стосунках у формі, що відповідає її бажанню [50, с.216-218].
За довідником діагностичних критеріїв психічних розладів (DSM-III-R) жіноча аноргазмія (302.73) характеризується як стійка або рекурентна затримка чи відсутність оргазму після фази нормального збудження. Якщо жінка здатна відчувати оргазм під час позакоїтусної стимуляції клітора, але неспроможна відчути його під час коїтусу без мануального подразнення клітора, це вважається нормальним варіантом жіночої сексуальної реакції і не виступає ознакою жіночої аноргазмії. У тих випадках, коли має місце психічне притлумлення оргазму, це виступає підтвердженням діагнозу „аноргазмія” [40, с.166-167].
У своєму дослідженні нам видалося доцільнішим керуватися концепцією А.М. Свядоща, що заснована на клініко-етиологічному принципі [107, с.52-62].
А. М. Свядощ виділяє чотири форми фригідності: 1) ретардаційну; 2) симптоматичну; 3) конституційну; 4) психогенну. Кожна із цих форм має свої специфічні причини виникнення. Проте саме для психогенної форми фригідності, формуючим фактором для якої виступає різного роду психологічна травматизація, роль і значення психологічного підходу у терапії та діагностиці неможливо переоцінити.
Актуальність теми. Відомо, що психогенна фригідність є наслідком гальмування сексуальної функції психічними факторами. До таких факторів відносяться невідповідність партнера ідеалу, невпевненість у міцності партнерських стосунків, невдала техніка статевого контакту, деякі інші психотравмуючі переживання. Особливе місце займає зґвалтування як вкрай тяжка травматична подія [151].
Проте ні кожний окремо, ні наявні всі разом, ці фактори можуть не призводити до такого ускладнення як психогенна фригідність. Більше того, до фахівців все частіше звертаються жінки із скаргою на статеву холодність, в історіях яких не виявляється впливу подібних факторів [149], [152]. Тому виникає питання: якщо психогенна фригідність виникла не через вплив цих факторів, то що і як її спричинило? Це питання стає ще більш актуальним в умовах реалій сучасного суспільства, коли спостерігається значне зменшення впливу таких психогенних факторів, як надмірна суворість виховання, страх завагітніти, примусовий шлюб з некоханою людиною тощо. Адже моральні приписи стали менш суворими, інформація доступнішою, а засоби контрацепції рекламують на центральних каналах ТБ.
В умовах, коли жодна з причин виникнення розладу не є ні необхідною, ні достатньою, нам видається можливим говорити про неповну дослідженість етиології даного розладу.
Тому логічно постає питання про те, які ще фактори можуть лежати в основі формування психогенної фригідності, яке їх місце та роль, що і як зумовлює їхній вплив. Відповівши на ці питання, ми не лише краще зрозуміємо природу психогенної фригідності, а і зробимо можливою більш ефективну роботу психологів і психотерапевтів з жінками, що страждають на цей розлад. Адже розуміння причин зробить коло докладання зусиль психотерапевта більш вузьким, цілеспрямованим, чітко усвідомлюваним, а отже, і більш ефективним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідницької програми „Психодіагностика особистості” кафедри медичної психології та психодіагностики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження полягає у визначенні характеру порушень ідентифікаційних процесів і статево-рольової структури та їх ролі у формуванні психогенної фригідності.
Для реалізації поставленої мети перед дослідником були поставлені такі задачі:
* провести теоретичний аналіз літератури з метою розгляду поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на природу формування психогенної фригідності, а також на психосексуальний розвиток та статево-рольову ідентифікацію людини з точки зору значення цих процесів для формування здорової сексуальності;
* дослідити характер та особливості психосексуального розвитку, статевої ідентифікації та статево-рольової структури у жінок з психогенною фригідністю;
* порівняти та проаналізувати дані про характер ідентифікаційних процесів і статево-рольової структури у групі фригідних жінок з відповідними даними, отриманими при дослідженні контрольних груп;
* дослідити особливості статево-рольової поведінки жінок з психогенною фригідністю у стосунках з партнером;
* розробити та провести тренінгову програму, спрямовану на корекцію неадаптивних форм поведінки та психологічних установок-очікувань у жінок з психогенною фригідністю.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступає психогенна фригідність.
У загальній групі функціональних сексуальних порушень жінки виділяється окрема група порушень лібідо та оргазму. До цієї групи належить аноргазмія відсутність оргазму у статевому житті жінки. Цей розлад може бути наслідком або дисгармонії статевих стосунків у подружжі, яка має назву дисгамія”, або статевої холодності жінки фригідності.
Серед декількох існуючих форм фригідності нас в першу чергу цікавила психогенна фригідність, оскільки саме вона є наслідком гальмування сексуальної функції психічними факторами.
Предметом дослідження виступає статево-рольова ідентифікація та її порушення як фактор, що зумовлює формування психогенної фригідності.
Аналіз сучасної ситуації показує, що наявність психотравми (згвалтування, страх завагітніти, суворе батьківське виховання тощо) не є обов’язковою умовою формування такого розладу як психогенна фригідність. Необхідно, щоб подібна травма знайшла в структурі особистості відповідний резонанс, спиралася на певну глибинну особистісну структуру. Нам видалось доцільним здійснювати її пошук через аналіз особливостей психосексуального розвитку та статево-рольової ідентифікації оскільки саме ці характеристики мають суттєвий вплив на формування більшості статевих розладів.
У дослідженні використовувався ряд методів.
У теоретичній частині роботи ми звернулися до аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу із проблем психосексуального розвитку, статево-рольової ідентифікації, ранніх об’єктних стосунків з метою виявлення психологічних чинникав формування психогенної фригідності.
Для збору емпіричної інформації автор застосував як відомі і новостворені, так і спеціально адаптовані методики у відповідності до цілей дослідження.
Для дослідження особливостей психосексуального розвитку використовувалась проективна методика „Blacky Pictures”, що була спеціально адаптована автором, і виявляє сутність психосексуального конфлікту [76], [77, с.87]. Для дослідження рівня маскулінності/фемінінності (та поведінкових особливостей, з ним пов’язаних) було обрано дві методики: 5-а шкала ММРІ була застосована тому, що високі показники за цією шкалою означають відхилення від типової для даної статі рольової поведінки та ускладнення сексуальної міжособистісної адаптації” [113, с.53]. Шкала Heilbrun була обрана для цього дослідження тому, що вона, на відміну від інших статево-рольових шкал, які діагностують рівень маскулінності/фемінінності, діагностує статево-рольову „Я”-концепцію людини [59]. Для дослідження особливостей статево-рольової структури використовувалась спеціально розроблена автором модифікація методики семантичного диференціалу (репертуарних решіток), де предметом аналізу виступали не лише об’єкти оцінювання, а і параметри, за якими воно здійснювалось. Дослідження особливостей взаємовідносин досліджуваних у шлюбі проводились за допомогою методики РОП (рольові очікування партнерів). Для визначення наявності та характеру особистісних змін після проведеного тренінгу використовувався Кольоровий тест ставлень.
З метою статистичної обробки даних застосовувались: кореляційний та однофакторний дисперсійний аналіз, c2 Пірсона, Т-критерій Ст’юдента, Т-критерій для зв’язаних вибірок, критерій Вілкоксона для непараметричних даних, таблиці спряженості.
Наукова новизна дослідження. Сучасний стан розробки проблеми факторів формування психогенної фригідності характеризується дефіцитом ґрунтовних теоретичних та емпіричних досліджень як у вітчизняній, так і у західній психологічній науці.
Визначаючи наукову новизну отриманих у роботі результатів, особливо важливо підкреслити наступне:
1. Вперше, поряд з описаними в літературі традиційними факторами формування психогенної фригідності, теоретично і практично обгрунтовується існування як фактора-чинника даного розладу глибинного травматичного впливу, пов’язаного з порушенням статево-рольової ідентифікації; доводиться його вагома роль у формуванні психогенної фригідності.
2. Дістало подальший розвиток відоме із зарубіжних робіт положення про
роль ідентифікаційних процесів у формуванні психосексуальних розладів різного типу, зокрема процесу статево-рольової ідентифікації у формуванні сексуальної поведінки дорослої людини. Також дістало подальший розвиток окреслене у вітчизняних роботах твердження про важливість для формування здорової сексуальності наявності нормального психосексуального становлення людини та його складових, відсутності травм та порушень у кожній з ланок психосексуального розвитку.
3. Вперше ґрунтовно досліджені особливості стосунків „матір-донька” як вирішальні для формування статево-рольової структури та статево-рольової поведінки дорослої жінки. Вперше показано, що вони можуть виступати основним джерелом травматичного впливу при формуванні психогенної фригідності.
Практичне значення дисертаційної роботи
Практична цінність дослідження зумовлена наступним. При великому дефіциті ґрунтовних праць з проблем психогенної фригідності спостерігається недостатність терапевтичних та діагностичних інструментів при роботі з цим розладом. Наше дослідження було спрямоване на вивчення особливостей психогенної природи фригідності і має результатом розробку тренінгового підходу при роботі з нею.
Результати роботи демонструють необхідність врахування особливостей статево-рольової ідентифікації та психосексуального розвитку жінок, що страждають на психогенну фригідність, при виборі необхідної стратегії психотерапевтичної роботи з даним розладом.
Розроблений у роботі варіант методу репертуарних решіток пропонує новий принцип його використання, а також містить необхідні шкали та параметри для дослідження статево-рольової структури жінки. Автором також була адаптована проективна методика „Blacky Pictures” для визначення особливостей психосексуального розвитку людини.
Практичним результатом дослідницької роботи став розроблений комплекс рекомендацій для корекційної роботи з жінками, що страждають на психогенну фригідність.
Впровадження результатів дисертаційного дослідження.
Отримані у дисертаційному дослідженні результати (теоретичні результати та розроблені, адаптовані психодіагностичні методики) використовуються при викладанні таких курсів:
1.Психодіагностика”. Читається для студентів п’ятого курсу філософського факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
2.Загальна психологія. Психологія особистості (практикум)”. Читається для студентів третього курсу факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (довідка № 013/134 від 03.03.2003р.).
Розроблений на основі результатів дисертаційного дослідження комплекс практичних заходів використовується у Центрі у справах сім’ї та жінок „Родинний дім” Святошинської районної у місті Києві державної адміністації у вигляді тренінгової корекційної програми (довідка №1064/14-11/27 від 03.03.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації дослідження виконані автором самостійно. Статті опубліковані дисертантом без співавторів.
Результати роботи апробовані на трьох наукових конференціях: „Психологія життєвої кризи особистості” (Київ, 2000); Щорічна наукова конференція студентів та аспірантів Кіївського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (Київ, 2000, 2001).
Результати дисертації опубліковані у вигляді трьох статей у наукових фахових виданнях та однієї статті в іншому науковому виданні. Всього чотири публікації.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз причин виникнення психогенної фригідності виявив поліфакторну картину її формування. Окрім фактору психотравми, пов’язаного з суворим вихованням, страхом завагітніти, необізнаністю щодо сфери сексуальних стосунків та зґвалтуванням, вагомим фактором-чинником виступає подовжений у часі глибинний травматичний вплив, пов’язаний з порушенням взаємин „мати-донька”, на ранньому етапі психосексуального розвитку.
2. У жінок з психогенною фригідністю конфліктність взаємин „мати-донька” призводить до порушення статево-рольової ідентифікації. Вона проявляється у конфронтації між образом Я” та фемінінними складовими образу матері, що впливають на формування статево-рольової структури дорослої жінки.
3. Жінки з психогенною фригідністю мають конфліктну статево-рольову структуру, для якої характерна фрустрованість жіночої ролі. Порушується так звана рольова вісь, коли ключова складова жіночої ролі (парціальна роль Жінка”) переживається як невдало виконувана та недорозвинена.
4. Для жінок з психогенною фригідністю характерна однобічно розвинута, поляризована рольова система. Вона формується батьківським вихованням за схемою „або або”, коли заохочення однієї складової жіночої ролі з необхідністю зумовлює негативне підкріплення іншої. Поляризація рольової системи також засвідчує травматичний вплив стосунків з матір’ю на глибинному рівні.
5. Жінки з симптоматичною формою фригідності мають акцентовану материнську складову жіночої ролі (на противагу знеціненню інших її складових), що пов’язане з ускладненням реалізації статевої функції через соматичну хворобу.

6. Шлюбні взаємини жінок з психогенною фригідністю мають суперечливий характер. При ускладненій реалізації жіночої ролі та підсвідомому запереченні можливості отримати насолоду від статевого акту, найбільш вагомими факторами шлюбних відносин виступають фактори сексуальної гармонії та зовнішності партнера.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адигимов М.М., Немиринский О.В. К вопросу о проявлениях транссексуализма в онтогенезе // Клиническая эндокринология. М.: 1985. 69-75с.
2. Адлер Г. Лекции по аналитической психологии. -М.: „Релф-бук”; -К.: „Ваклер”, 1995. -280с.
3. Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання та консультування. К.: „Сфера”, 1998. 342с.
4. Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины. // Вопрсы психологии. 1991, № 4., - 74-82с.
5. Бабюк І.О. Психосоматична концепція порушень сексуального здоров’я подружжя. - Донецьк, 1998. 116с.
6. Бауэр Т. Психологическое развитие младенца. -М., 1985. 320с.
7. Белкин А.И. Биологические и социальные факторы, формирующие половую идентификацию. // Соотношение биологического и социального в человеке (материалы к симпозиуму). М., 1975. с.777-791.
8. Белкин А.И. Индивидуальность и социализация (по данным изучения лиц, сменивших пол). // Гормоны и мозг. М., 1979.
9. Білобривка Р.І. Внутрішня картина подружньої дисгармонії при уявних сексуальних розладах у чоловіків її психотерапевтична корекція. Автореф. дис. Х., 1995. 25с.
10. Блюм Г. Психоаналитические теории личности. М.: „Академический проект”; Екатеринбург.: „Деловая книга”, 1999. 222с.
11. Бовуар С. де. Друга стать: У 2-х т. Т.1. К.: „Основи”, 1994. 390с. Т.2. К.: „Основи”, 1995. 392с.
12. Браун Дж., Кристенсен Д. Теория и практика семейной психотерапии. СПб .: „Питер”, 2001. 352с.
13. Брахман Г.И., Лапочкина Н.П. Эмоционально-психологическая характеристика женщин с физиологическим течением и угрозой невынашивиния в 1-ом триместре беременности по данням цветовых виборов. // Журнал практического психолога. - 1996. -№5. -с.16-18.
14. Брил А. Лекции по психоаналитической психиатрии. - Екатеринбург.: „Деловая книга”, 1998. - 335с.
15. Бурлачук Л.Ф. Введение в проэктивную психологию. К.: „Просвіта”, 1997. 126с.
16. Бурлачук Л.Ф., Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии. К.: „Ника-Центр”, 2000. 320с.
17. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Справочник по психологической диагностике. СПб.: „Питер”, 2000. 518с.
18. Буртянский Д.Л., Кришталь В.В. Сексуальная дисгармонія супружеской пары и ее коррекция. Харьков: Укр. институт усоверш. врачей, 1982. 86с.
19. Буртянский Д.Л., Кришталь В.В., Смирнов Г.В. Медицинская сексология. Саратов.: Изд-во Сарат. ун-та, 1990. 271с.
20. Буртянский Д.Л., Кришталь В.В., Смирнов Г.В. Основы клинической сексологии и патогенетической психотерапии. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. 206с.
21. Васильченко Г.С. Раздельнополость. Уровни и механизмы формирования пола. // Сексопатология. Справочник. М.: „Медицина”, 1990. 11-14с.
22. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. - К.: „Вища школа”, 1996. -192с.
23. Васютинський В.О. Особливості статеворольвого самовизначення хлопчиків-підлітків із неповної родини. Автореф. дис. К., 1992. 16с.
24. Вейнингер О. Пол и характер. - М.: „Терра”, 1992. 480с.
25. Винникот Д.В. Разговор с родителями. -М.: Независимая фирма „Класс”, 1994. -112с.
26. Ворник Б.М. Расстройства половой идентификации. К.: ИЦ „Семья”, 1998. 329с.
27. Вундер П.А. Эндокринология пола. М.: „Наука”, 1980. 253с.
28. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: „Союз”, 1997. 224с.
29. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: „Педагогика”, 1991. 480с.
30. Габелов А.А. Половые расстройства у женщин. В кн.: Мильман Л.Я. Импотенция (Этиопатогенез, профилактика, клиника, лечение половых расстройств у мужчин и женщин). Л.: „Медицина”, 1972. 324с.
31. Геодакян В.А. Роль полов в передаче и преобразовании генети-ческой информации. // Проблемы передачи информации. 1965, №1. 89-97с.
32. Геодакян В.А. Теория дифференциации полов в проблемах человека. // Человек в системе наук. М., 1989. 171-198с.
33. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: „Прогресс”, 1976. 495с.
34. Гловер Э. Фрейд или Юнг. -СПб.: Академический проект, 1999. -204с.
35. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Стать та сексуальність: Психологічний ракурс. - Тернопіль.: „Нова книга Богдан”, 1999. -383с.
36. Горностай П.П. Диагностика и коррекция ролевых конфликтов. // Журнал практического психолога. - 1999, - №1. -с.44-51.
37. Горностай П.П. Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога. // Практична психологія в контексті культур. - К.: „НікаЦентр”, 1998. -с.119-124.
38. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. - К.: „Наукова думка”, 1995. -128с.
39. Джонсон Р.А. Она. Глубинные аспекты женской психологии. -Харьков.: „Фолио”; М.: „Ин-т общегуманит. исслед”, 1996. 124с.
40. Діагностична критерії з DSM-III-R. К.: „Абрис”, 1994. 272с.
41. Еникеева Д.Д. Сексуальная жизнь в норме и патологии в 2 кн. Кн. 1. Донецк.: „Сталкер”, 1997. 446с.
42. Захаров А.И. Детские неврозы: психологическая помощь родителей детям. СПб.: „Респекс”, 1995. 191с.
43. Здравомыслов В.И., Анисимова З.Е., Либих С.С. Функциональная женская сексопатология. Пермь.: „Репртнт”, 1994. 272с.
44. Знаменитые случаи из практики психоанализа. / Под ред. Юдина А.А. М.: „REFL-book”, 1995. 287с.
45. Имелинский К. Сексология и сексопатология. М.: „Медицина”, 1986. 423с.
46. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. Л.: „Медицина”, 1986. 335с.
47. Каган В.Е. Половая идентичность у детей и подростков в норме и патологии. Автореф. дис. Л., 1991. 33с.
48. Калина Н. Лингвистическая психотерапия. -К.: „Ваклер”, 1999. -282с.
49. Каприо Ф.С. Многообразие сексуального поведения. М.: „Артания”, 1995. 351с.
50. Карманное руководство по МКБ-10: классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / Сост. Дж. Э. Купер. - К.: „Сфера”, 2000. с.216-218.
51. Киселев В.А., Зубарев Ю.Г. О фригидности женщин, больных неврозами. В кн.: Вопросы сексопатологии. М., 1969.
52. Кле М. Психология подростка. Психосексуальное развитие. М.: „Педагогика”, 1991. 176с.
53. Коваленко А.Б. Психологія розуміння. -К., 1999. -183с.
54. Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: „Просвещение”, 1989. 255с.
55. Кон И.С. Половые различия и дифференциация социальных ролей. // Соотношение биологического и социального в человеке (материалы к симпозиуму). М., 1975. 763-776с.
56. Кон И.С. Психология половых различий. // Вопросы психологии. 1981, №2.
57. Кон І.С. Вступ до сексології. - К.: „Либідь”, 1991. 292с.
58. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. / Под. Ред. Л.Н. Проколиенко. М.: „Педагогика”, 1988. 304с.
59. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Х., 1996. 127с.
60. Кочарян Г.С., Кочарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. М., 1994. 224с.
61. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: „Питер”, 2000. - 992с.
62. Кришталь В.В., Гульман Б.Л. Сексология. Х., 1997. 272с.
63. Кузнецова И.К. Психологические особенности осознания себя как личности определенного пола в юношеском возрасте. Автореф. дис. М., 1987. 17с.
64. Куттер П. Современный психоанализ. -СПб.: „Б.К.С.”, 1997. -351с.
65. Левчук Л. Психоанализ: от бессознательного к „усталости от зознания”. -К.: „Вища школа”, 1989. -183с.
66. ЛейнерХ. Кататимное переживание образов. М.: „Эйдос”, 1996. 225с.
67. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л. Морено. - М.: „Прогресс”, 1994. - 352с.
68. Леонгард К. Акцентуированные личности. К.: „Вища школа”, 1989. 375с.
69. Лоуэн А. Терапия, которая использует язык тела (Биоэнергетика). - СПб.: „Речь”, 2000. -272с.
70. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенез: В 2 т. Т 1: -К.: „Форум”, 2002. -320с.
71. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження / НДІ психології. -К., 1990. -239с.
72. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. К.: „Перун”, 1996. 463с.
73. Мартинюк І.О., Соболєва Н.І. Люди і ролі. - К.: „Україна”, 1993. -168с.
74. Менжулин В. Расколдовывая Юнга: от апологетики к критике. К.: „Сфера”, 2002. 199с.
75. Морозов С.М. Психометричний контроль та конструювання психодіагностичних тестів: Навч. Посібник для студентів факультету соціології та психології. - К.: РВЦ „Київський університет”, 1997. -95с.
76. Морозова О.И. Проективная методика „Blacky Pictures” и ее применение в исследовании психосексуального развития человека. // Школа здоровья. М., 1997, № 4. 86-94с.
77. Морозова О.І. Методика „Blacky Pictures” для дослідження особливостей психосексуального розвитку дорослих та дітей. // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. № 6. -с.11-16. - 2000. №7. -с.
78. Морозова-Ларіна О.І. Психогенна фригідність: аналіз проблеми. // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Том IV, частина ІІІ. - К.: „Гносзіс”, 2002. - с.162-166.
79. Морозова-Ларіна О.І. Специфіка статевої ідентифікації у жінок з психогенною фригідністю. // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Том IV, частина І. - К.: „Гносзіс”, 2002. - с.177-181.
80. Нарахо К. Гештальттерапия: Отношение и Практика атеоретического эмпиризма. -Воронеж, 1995. -304с.
81. Нарушения полового развития. / под. ред. М.А. Жуковського. М.: „Медицина”, 1989. 270с.
82. Некрасов С.Н., Возилкин И.В. Жизненные сценарии женщин и сексуальность. - Свердловск.: Изд-ство Уральськ. ун-та, 1991. -168с.
83. Обухов Я.Л. Глубинно-психологический подход в психотерапии психосоматических заболеваний. М.: „Росийская медицинская академия последипломного образования”, 1997. 34с.
84. Обухов Я.Л. Значение первого года жизни для последующего развития ребенка (обзор концепции Д. Винникотта). М.: „Росийская медицинская академия последипломного образования”, 1997. 13с.
85. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М., 1996. 360с.
86. Общая психодиагностика / Под. ред. А.А.Бодалева, В.В. Столина. - М.: МГУ, 1987. с.221-227.
87. Палій А.А. Особливості статеворольових уявлень дітей дошкільного віку. Автореф. дис. К., 1996. 24с.
88. Проективная психология. М.: „Апрель Пресс”, „ЄКСМО-Пресс”, 2000. 528с.
89. Пропп В.Я. Фольклор и действительность. М., 1976. 42-57с.
90. Психоанализ детской сексуальности. СПб., 1997. 223с.
91. Психоанализ и культурология: Учеб.-метод. Пособие. / Сост. Бондаренко Л., Таглин С., Баженов А. -Харьков.: ХГУ, 1991. -220с.
92. Психологическая диагностика: учебное пособие. / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: „УРАО”, 1997. -304с.
93. Психология личности в трудах отечественных психологов. - СПб.: „Питер”, 2000. - 480с.
94. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. Горностая П.П., Титаренко Т.М. К.: „Рута”, 2001. 320с.
95. Райкфорт Ч. Критический словарь психоанализа. - СПб.: „Восточно-Европейский институт психоанализа”, 1995. 250с.
96. Райх В. Сексуальная революция. СПб - М.: „Университетская книга”, 1997. 350с.
97. Реан А.А. Практическая психодиагностика личности. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. 224с.
98. Роджерс К. Клиент-центрированная терапия. -М.: „Релф-бук”, -К.: „Ваклер”, 1997. -320с.
99. Роджерс К. О групповой психотерапии. -М.: „Гиль-Єстель”, 1993. -224с.
100. Рожановская З.В., Свядощ А.М. К вопросу об оргазме у женщин. В кн.: Вопросы сексопатологии. М., 1969. 130 с.
101. Роледер Г. Половая жизнь человека. М., 1928. 31-35с.
102. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. М., 1973.
103. Рудестам К. Групповая психотерапия. - СПб.: „Питер”, 1999. -384с.
104. Самуэльс Э. Юнг и постюнгианцы. Курс юнгианского психоанализа. -М.: „ЧеРо”, 1997. - 416с.
105. Сандлер Дж., Дер К., Холдер А. Пациент и психоаналитик: основы психоаналитического процесса. -Воронеж.: НПО „Модек”, 1993. 320с.
106. Сапогова Е.Е. Психосексуальная идентификация в дошкольном возрасте. // Журнал практического психолога. - 1996. -№5. -с.3-9.
107. Свядощ А.М. Женская сексопатология. М: „Медицина”, 1984. 183с.
108. Свядощ А.М. К клинической систематизации аноргазмии у женщин. В кн.: Вопросы психиатрии. Пермь, 1972. 33-48с.
109. Сексология. Т.1.: Нормальная сексология / Под. ред. В.В. Кришталь, Б.Л. Гульман Харьков.: Академия сексологических исследований, 1997. 352с.
110. Сексология. Т.4.: Клиническая сексология женщин / Под. ред. В.В. Кришталь, С.Р. Гри горян. Харьков.: Академия сексологических исследований, 1998. 175с.
111. Сексология: Энциклопедический справочник по сексологии и смежным областям. / Под. ред. Б.М. Ворник. Минск: Белорус. нциклопедія им. Петруся Бровки, 1993. 350с.
112. Скородок Л.М., Савченко О.М. Нарушения полового развития у мальчиков. М., 1984. 69-94с.
113. Собчик Л.Н. Метод цветовых выборов. Модифицированный цветовой тест Люшера: Метод. руководство. М., 1990. 105с.
114. Собчик Л.Н. Стандартизованный многофакторный метод исследования личности СМИЛ. - СПб.: „Речь”, 2000. -219.
115. Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теории развития. Екатеринбург: „Деловая книга”, 1998. 528с.
116. Татенко В.О. Психология с субъективном измерении. -К.: „Присвіта”, 1996. -404с.
117. Титаренко Т.М. Хлопчики і дівчатка: психологічне становлення індивідуальності. К., 1989. 48с.
118. Урсано Р., Зонненберг С., Лазар С. Психодинамическая психотерапия. Краткое руководство. М.: „Российская психоаналитическая ассоциация”, 1992. 159с.
119. Фельдштейн Д.И. Психология становлення личности. М.: „Межкународная педагогическая академия”, 1994. 192с.
120. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. Психологическое исследование. М., 1995. 376с.
121. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности. М.: „Прогресс”, 1987. 236с.
122. Фрейд А., Фрейд З. Детская сексуальность и психоанализ детских неврозов. СПб., 1997. 387с.
123. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. М.: „Наука”, 1991. 456с.
124. Фрейд З. Очерки психологии сексуальности. Тбилиси, 1991. 120с.
125. Фрейд З. Психология „Я” и защитные механизмы. -М.: Педагогика-Пресс, 1993. 203с.
126. Фрейд З. Толкование сновидений. К.: „Здоровья”, 1991. 384с.
127. Фридрих Е. Триангуляция. М.: „Знание”, 1996. 35с.
128. Хо