Гончаренко Наталія Володимирівна. Психологічні чинники збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів

Краткое описание

Гончаренко Наталія Володимирівна. Психологічні чинники збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів.- Дисертація канд. психол. наук: 19.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. - Київ, 2015.- 230 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

ГОНЧАРЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК [159.9-051:616- 056.32:57.04]

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Спеціальність 19.00.04 – Медична психологія

Дисертаціяна здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2015
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
11
1.1. Поняття психічного здоров’я у складі теоретичного апарату психології
11
1.2. Критеріїпсихічного здоров’я людини 29
1.3. Психічне здоров'я в структурі професійно-важливих утворень фахівця медичного профілю. Обґрунтування теоретичної моделі психологічних чинників психічного здоров’я майбутніх лікарів

40
ВИСНОВКИ до першого розділу 54
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
57
2.1. Етапи дослідження, методичний апарат і загальна характеристика вибірки
57
2.2. Якісно-кількісна характеристика особливостей емоційної сфери майбутніх лікарів
72
2.3. Якісно-кількісна характеристика особливостей інтелектуальної та особистісної сфер майбутніх лікарів
79
2.4. Загальний рівень психічного здоров’я респондентів 99
ВИСНОВКИ до другого розділу 108
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ
112
3.1. Загальна характеристика і принципи програми психологічної допомоги, спрямованої на збереження психічного здоров’я інтернів
112
3.2. Психологічна корекція при умовно адаптивному рівні психічного здоров’я майбутніх лікарів
126

3.3. Психологічна корекція при низькоадаптивному рівні психічного здоров’я майбутніх лікарів
134
3.4. Результати реалізації програми психологічної допомоги інтернам на шляху збереження їх психічного здоров’я
147
ВИСНОВКИ до третього розділу 154
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність дослідження. За умов перетворення українського суспільства особливої ваги набувають питання формування ефективних життєвих стратегій особистості, її психологічної компетентності, гнучкості та мобільності соціальної поведінки тощо.
У цьому контексті проблема збереження психічного здоров'я населення, зокрема студентської молоді, становить особливий інтерес для психологічної науки, оскільки її вирішення є надзвичайно актуальним та важливим для освітянської практики, пов’язане з проблемою успішної адаптації до навчання у вузі, мотивацією до навчання та професійної діяльності.
Психічне здоров'я є однією з умов становлення професійної самосвідомості, ідентичності, ефективної професійної діяльності фахівця. Воно складає головну, відносно неспецифічну динамічну основу продуктивності всіх аспектів професійної діяльності і загального благополуччя людини, обумовлює гармонійний розвиток особистості й досягнення професіоналізму. Психічне здоров'я — це стан рівноваги між особистістю і середовищем, адекватна регуляція поведінки людини, здатність протистояти труднощам без негативних наслідків для здоров'я(В.А.Ананьєв, С.Д.Максименко, М.В.Маркова, С.І.Табачніков, О.С.Чабан).
Актуальність проблеми психічного здоров'я молоді зумовила увагу багатьох вчених до її дослідження. У сучасній літературі зростає кількість публікацій, в яких розглядаються різні аспекти цієї проблеми. Зарубіжні науковці переважно розглядають її у рамках тієї чи іншої концепції особистості, зокрема, психодинамічної теорії особистості 3.Фройда, его-теорії особистості Е.Еріксона, гуманістичної теорії особистості Е.Фромма, соціокультурної теорії особистості К.Хорні, теорії типів особистості Г.Айзенка, теорії оперативного навчання Б.Скіннера та ін.
Дослідниками встановлена багатофакторність психічного здоров'я, визначені його компоненти, критерії і рівні, співвідношення понять психічного і психологічного здоров’я(Л.М.Козак, Г.В.Ложкін, М.І.Мушкевич, Г.С.Нікіфоров та ін.);
описані особливості впливу захисних механізмів (Л.Д.Дьоміна, І.О.Ральникова та ін.), психологічних переживань (О.С.Кочарян, А.М.Лісеная та ін.) на психічне здоров’я людини;
вивчаються механізми саморегуляції психічного здоров’я (М.І.Боришевський, Р.М.Панкратов та ін.); роль генетичних факторів у формуванні психічного здоров’я і психологічного благополуччя (С.Д.Максименко та ін.); внутрішня картина здоров’я (В.Р.Індерович, М.В.Маркова, О.С.Лісова та ін.); особливості психологічної адаптації студентів-медиків до навчання(І.С.Вітенко, А.М.Кожіна, М.В.Маркова та ін.); психологічні фактори, що перешкоджають медикам піклуватися про своє психічне здоров’я (J.Holmes,J.L.Givens, J.Tjia, C.A.Chew-Graham1 etal.);актуальні проблеми психологічних явищ, які визначають спрямованість особистості у майбутній професійній діяльності (Г.О.Балл, М.Я.Басов, О.Ф.Бондаренко, Т.М.Буякас, Л.С.Виготський, В.Вундт, Ф.Дондерс, О.В.Киричук, Л.М.Мітіна, Н.І.Пов'якель, Н.В.Чепелєва, Ю.М.Швалб, Н.Ф.Шевченко.); професійні фактори порушень психічного здоров’я медиків (О.С.Кочарян, В.М.Мороз, В.Ю.Шелков та ін.);
розробляються стратегії формування здорового способу життя (С.І.Болтівець, С.Д.Максименко, О.М.Кокун та ін.), зокрема студентів-медиків (С.Н.Алєксєєнко та ін.); шляхи і технології збереження психічного здоров’я (Л.В.Куліков, Є.М.Потапчук та ін.); стратегії корекції порушень та розвитку психічного та психологічного здоров’я дітей і підлітків (І.В.Дубровіна, О.В.Хухлаєва та ін.) тощо.
Водночас чимало істотних питань висвітлені ще недостатньо. Практично не вивчались психологічні механізми й чинники формування психічного здоров'я у майбутніх лікарів; не існує загальноприйнятої думки щодо вибору засобів діагностики й корекції порушень їх психічного здоров'я; розроблені поодинокі програми збереження психічного здоров'я молоді залишаються недостатньо використовуваними.
Зважаючи на науково-практичне значення поставленої проблеми збереження психічного здоров'я у майбутніх лікарів та недостатню її розробленість у сучасній психологічній науці, нами і було обрано тему дослідження «Психологічні чинники збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів».
Об'єкт дослідження— психічне здоров'я майбутніх лікарів.
Предмет дослідження — психологічні чинники збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів.
Мета дослідження— на основі виявлення змісту та особливостей впливу чинників збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів розробити програму його збереження.
Гіпотеза–визначальними психологічними чинниками психічного здоров’я майбутніх лікарів є інтегративні чинники, що поєднують в собі змінні інтелектуального, емоційного та особистісного компонентів психічного здоров’я; це насамперед змінні, які стосуються врівноваженості, стресостійкості, саморегуляції, здатності ефективно взаємодіяти з людьми й піклуватися про своє здоров’я; включення у процес підготовки майбутніх лікарів спеціальних програм для збереження їх психічного здоров’я дозволить значно покращити його рівень та забезпечить оптимальну професійну адаптацію.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступнізадачі дослідження:
1.Здійснити систематизацію та узагальнення основних наукових підходів у зарубіжній та вітчизняній літературі до дослідження феномена психічного здоров'я людини.
2.Розробити теоретичну модель психічного здоров'я майбутніх лікарів.
3.Сформулювати критерії психічного здоров’я майбутніх лікарів.
4.Виявити психологічні чинники збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів.
5.Розробити та експериментально апробувати програму збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів:
- теоретичні:аналіз,синтез,теоретичне моделювання, узагальнення матеріалів, які представлені у науковій літературі щодо досліджуваної проблеми;
- емпіричні:спостереження, бесіда, анкетування, експеримент, психодіагностичні методи;
- статистичні:параметричні та непараметричні методи (факторний аналіз через ортогональне обертання варімакс, кластерний аналіз, дисперсійний аналіз, коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмена, багатофункціональний критерій φ*Фішера); математико-статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою програмного пакету для IBMSPSS 15.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлятьосновні теоретичні положення генетичної, педагогічної та вікової психології щодо закономірностей розвитку особистості в умовах навчальної діяльності (Г.С.Костюк, П.В.Лушина, Т.М.Лисянська, С.Д.Максименкота ін.); медичної психології (Б.В.Зейгарнік, Б.Д.Карвасарський, Н.Д.Лакосіна, М.С.Лебедин-ський, О.Р.Лурія, М.В.Марковата ін.); загальної та клінічної психодіагностики (А.Анастазі, В.М.Блейхер, Л.Ф.Бурлачук, С.Урбіната ін.); основні напрямки психопрофілактики, психокорекції (І.В.Вачков, Г.В.Вольнова, І.Б.Гріншпун, Н.І.Гуткіна, Є.В.Данилова, А.А.Деркач, І.В.Дубровіна, М.Н.Зикова, Д.В.Лубовський,А.М.Прихожан, Н.С.Пряжников, Н.Ю.Синягін, М.К.Тутушкіна, Н.Н.Толстих та ін.); основні положення психології здоров’я (В.А.Ананьєв, Н.Є.Водоп’янова, І.Н.Гурвіч, Г.В.Ложкін, М.І.Мушкевич, Г.С.Нікіфоров, О.С.Чабан та ін.); концепція професійної самоідентичності (Г.О.Бал, В.Л.Зливков, І.Г.Климкович, Т.Parsons,Л.Б.Шнейдер).
Надійність та вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, комплексним використанням методів і методик, які відповідають меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу емпіричних даних, адекватним застосуванням методів математичної статистики.
Організація та експериментальна база. Психодіагностичне дослідження проводилося на базі Української військово-медичної Академії МО України, м.Київ. До дослідження було залучено 120 слухачів та інтернів. Середній вік 23 роки, лікарі загальної практики.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
- вперше розроблено та обґрунтовано модель психологічних чинників збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів як невід’ємного компоненту професійно важливих індивідуальних утворень; запропонована модель представляє психічне здоров’я як структурно складне динамічне утворення, у котрому можна виділити емоційний, інтелектуальний та особистісний компоненти;
- розширено знання про психологічні чинники психічного здоров’я майбутніх лікарів;
- набуло подальшого розвитку дослідження проблеми збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів;
- визначено, узагальнено та уточнено структуру психічного здоров’я майбутніх лікарів; визначено критерії психічного здоров’я майбутніх лікарів та психологічні умови його збереження.
Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено й апробовано програму збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів; підібрано та експериментально перевірено комплекс методів діагностування психічного здоров’я майбутніх лікарів; на основі комплексу діагностичних методик здійснено експериментальне дослідження психологічних чинників збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів, результати якого можуть використовуватись психологами вищих навчальних закладів з метою здійснення корекційно-розвивального впливу на студентів з метою збереження їх психічного здоров’я.
Особистий внесок здобувача.Автором проведено аналіз закордонної та вітчизняної літератури з досліджуваної проблеми, виконано весь обсяг психодіагностичних досліджень слухачів та інтернів, проведено статистичну обробку результатів, здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих даних, сформульовано наукові висновки.
Апробація результатів дисертації.Основні положення доповідались на звітних наукових конференціях викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м. Київ, 2011-2014 рр.); на VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медичної психології» (10-12 квітня 2012 р., м. Київ); на Другій міжнародній науково-практичній конференції «Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи» (21-22 листопада 2013 р., м. Київ); на Третій міжнародній науково-практичній конференції «Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи» на тему: Медико-психологічна допомога в кризових ситуаціях(23-25жовтня 2014 р.,м. Київ); на Міжнародному базовому курсі-тренінгу з організації надання духовної опіки та психологічної допомоги в умовах бойових дій (кризових ситуаціях) (16-20 грудня 2014 р., м. Київ). Результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри загальної і медичної педагогіки та психології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м. Київ, 2011-2014 рр.).
Публікації.Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображено у 12 публікаціях автора, серед яких 10статей надруковано у фахових наукових виданнях, що входять до переліку МОН України, з них 2 - у науковому виданні України, включеному до міжнародних науково-метричних баз, 2 публікації у матеріалах конференцій та семінарів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Основний обсяг складає 161 сторінка.Робота містить 21 таблицю, 12рисунків, список використаної літератури (225 найменувань), додатки, що викладені на 52 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове практичне вирішення актуальної задачі удосконалення шляхів та способів збереження психічного здоров'я майбутніх лікарів за результатами виявлення змісту й особливостей впливу значущих для медиків його психологічних чинників. На основі ідентифікації емоційних, інтелектуальних й особистісних чинників та їх взаємозв’язків, визначення їх ролі у структурі психічного здоров’я, а також комплексної оцінки індивідуальних ресурсів психічного здоров’я майбутніх лікарів розроблена й методологічно обґрунтована розвивально-корекційна програма, спрямована на активацію виділених чинників й оптимізацію рівня психічного здоров’я лікарів-інтернів.
2. Аналіз наукових джерел свідчить, що психічне здоров’я людини – рівнозначна поруч з фізичним і соціальним складова здоров'я – тлумачиться як здатність до функціонування на високому рівні поведінкового й емоційного регулювання, що забезпечує індивіду внутрішню і зовнішню гармонію. На сучасному етапі розвитку психологічної науки диференціюють поняття психічного і психологічного здоров’я: психічне здоров’я оцінюється у зв’язку із критеріями норми психічної діяльності; психологічне ж здоров’я часто ототожнюється з поняттями психологічного благополуччя, щастя, особистісного здоров’я. Психологічні чинники визнаються, з одного боку показниками психічного здоров’я, а з іншого – його детермінантами.
3. Теоретична модель психологічних чинників психічного здоров’я представляє його як структурно складне динамічне утворення, у котрому можна виділити емоційний, інтелектуальний та особистісний компоненти. Більшість із зазначених у науковій літературі психологічних чинників психічного здоров’я людини є важливими складовими серед якостей і здібностей, котрі фігурують у професіограмі лікаря як такі, що можуть забезпечити його професійну адаптацію й адекватну професійну самореалізацію. Виявлено, що найбільш значущими серед них є емоційна врівноваженість та саморегуляція, здатність справлятися зі стресовими ситуаціями, здатність ефективно взаємодіяти з іншими людьми, здатність оцінювати й розвивати своє здоров’я у поєднанні зі ставленням до нього як до цінності й незалежної від хвороби категорії.
4. Зазначені психологічні чинники можуть розглядатися у якості критеріїв психічного здоров’я майбутніх лікарів для скринінгової оцінки його рівня. При цьому основними показниками емоційної врівноваженості й здатності до саморегуляції є відсутність виснаження, стресостійкість, позитивний настрій, хороше самопочуття, інтегрований досвід переживання гострих стресових ситуацій у праці, адекватна чутливість. Основними показниками здатності справлятися зі стресами виступають достатній адаптаційний потенціал, стресостійкість, низький рівень невротизації, активність, здатність застосовувати здобуті знання на практиці, позитивна самооцінка, самостійність, позитивний настрій, рухливість, легкість перебігу психічних процесів, поведінки. Основними показниками здатності ефективно взаємодіяти з іншими людьми можна вважати розвинені комунікативні здібності, моральну нормативність, позитивну самооцінку, самостійність, позитивний настрій, рухливість, легкість, гнучкість, інтерес і толерантність щодо інших людей. Основними показниками здатності оцінювати й розвивати своє здоров’я є розвинений інтелект, уважне й ціннісне ставлення до свого здоров’я як до незалежної від хвороби категорії, готовність звертатися за фаховою допомогою.
5. Типологічна класифікація рівнів психічного здоров'я майбутніх лікарів включає чотири основних варіанти: високо адаптивний, адаптивний, умовно адаптивний та низько адаптивний рівні. У лікарів-інтернів майже з однаковою частотою – приблизно у третини респондентів – діагностуються високо адаптивний, адаптивний, умовно адаптивний рівні й значно рідше – низько адаптивний рівень психічного здоров’я.
6. Визначено особливості прояву структурних компонентів психічного здоров’я майбутніх лікарів.
6.1.Емоційний компонент психічного здоров’я більшості майбутніх лікарів характеризується відносною стійкістю, хорошим самопочуттям, високою активністю, загальним позитивним тлом настрою, помірною тривожністю, впевненістю в собі, соціальною сміливістю. Високий рівень невротизації відзначався лише у тих інтернів, хто не зміг пригадати зі своєї лікарської практики жодного випадку, який можна було б кваліфікувати як гостру стресову ситуацію. При цьому вони відчувають значні труднощі у прикладному використанні здобутих під час навчання знань або вважають, що отримані ними знання різко розходяться з тим, що потрібно знати й уміти лікареві на практиці. Разом з тим, майже третині інтернів загрожує емоційне вигорання.
6.2. Інтелектуальний компонент психічного здоров’я майбутніх лікарів відзначається в основному високими та вище середнього рівня показниками розумових здібностей.
6.3. Особистісний компонент психічного здоров’я майбутніх лікарів характеризується досить поширеними акцентуаціями характеру, в основному відмінним і добрим ставленням інтернів до свого здоров’я, задовільною і нормальною адаптацією, високою та середньою стресостійкістю. Серед тих, хто за результатами психодіагностики показав відмінне ставлення до свого здоров’я, більшість дотримується власної оздоровчої системи, активно витрачає кошти на збереження та розвиток свого здоров’я, виявляють готовність до співпраці з медичним психологом і звертання за необхідності за фаховою допомогою для оптимізації рівня свого психічного здоров’я.
7. Науково обґрунтована, розроблена і впроваджена комплексна багатокомпонентна програма психологічної допомоги інтернам з метою покращення рівня їх психічного здоров’я. Загальним принципом програми повинна бути інтегративність її впливів на найбільш значущі психологічні чинники збереження психічного здоров’я, а базовими засобами – групова, індивідуальна, когнітивно-поведінкова, гуманістична, позитивна психотерапія, арт-терапія, психологічний тренінг, техніки м’язової та розумової релаксації, методики тайм-менеджменту, прийняття рішення, індивідуальне й групове психологічне консультування. Ключовий її елемент - цикл тренінгових занять із використанням засобів арт-терапії. Впровадження комплексної програми дозволило оптимізувати рівень психічного здоров’я майбутніх лікарів і покращити насамперед такі психологічні показники психічного здоров’я як самопочуття, активність, настрій, комунікативні здібності, здатність застосовувати набуті знання на практиці, готовність звертатися за фаховою допомогою з питань здоров’я, ціннісне й уважне ставлення до свого здоров’я; а також знизити особистісну тривожність, рівень невротизації, резистенції й виснаження.
8. Основними напрямками розвивально-корекційної роботи для майбутніх лікарів з метою збереження їх психічного здоров’я мають бути: 1)підвищення поінформованості щодо психічного здоров’я взагалі й зокрема щодо його психологічних чинників у медичних працівників; 2)сприяння більш чіткому усвідомленню реальності, самоусвідомленню; 3) формування навичок саморегуляції, оптимізації напруження, чутливості; 4)підвищення самооцінки, підсилення почуття самоефективності; зняття невротичних нашарувань і реакцій; 5)формування ефективних навичок комунікації; розвиток толерантності, гнучкості, пластичності у професійному комунікативному процесі; 6)самоаналіз та відпрацювання найбільш ефективних копінг-стратегій; 7)формування ціннісного й уважного ставлення до свого здоров’я; розробка власної, індивідуальної програми збереження психічного здоров’я.
Результати емпіричного дослідження підтвердили гіпотезу, що була висунута на початку дослідження.

Перспективи подальших досліджень. Даним дослідженням проблема збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів не вичерпується.
Ми вважаємо за доцільне подальше вивчення психологічних чинників психічного здоров’я не лише студентів-медиків, а й молодих лікарів. Також ми плануємо впроваджувати нові методи і методики дослідження психічного здоров’я та застосування психологічного тренінгу для збереження та оптимізації психічного здоров’я майбутніх медиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авторські програми з психології / Упоряд. О. Главник. — К.: Шкільний світ, 2002. — С.4– 10.
2. Александровский Ю. А. Глазами психиатра/ Ю. А.Александровский — 3– е изд., перераб. и доп. — М.: ГЭОТАР Медицина, 1999. — 281 с.
3. Алексеенко С. Н. Ценностно-мотивационные приоритеты студентов медицинского вуза в отношении здорового образа жизни / С.Н. Алексеенко, М. Г. Авдеева, Е. В. Дробот // Фундаментальные исследования: Медицинские науки. – 2013. – № 2–1. – С. 16– 19.
4. Ананьев В. А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоров’я / В. А. Ананьев . — СПб.: Речь, 2006. – 384 с.
5. Анастази А.Психологическое тестирование / А. Анастази, С.Урбина; пер. с англ. и общ. науч. ред. А.А. Алексеева. – 7. изд., междунар. – СПб. [и др.]: Питер, 2001. – 686 с.
6. Андрос М. Є. Психічне здоров'я особистості: психологічне консультування керівників шкіл / М. Є. Андрос // Освіта і управління. — Том 2. — 1998. — Число 2. — 64 с.
7. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеологія/ Г. Л. Апанасенко.– К.: Вища шк., 1998.– 164 с.
8. Аргайл М. Психология счастья / М.Аргайл. — 2– е изд. СПб: Изд– во: Питер, 2003. — 271 с.
9. Асмолов А. Г. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / А. Г. Асмолов [и др.] — М.: Смысл, 1997. — 336 с.
10. Баевский Р.М. Проблемы здоровья и нормы: точка зрения физиолога / Р. М. Баевский // Клиническая медицина. – 2000. — № 4. – С. 59 – 64.
11. Барна М.В. Програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку емпатійності майбутніх практичних психологів / М. В. Барна // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 12. – С. 50 – 56.
12. Бачериков Н. Е. Философские вопросы психиатрии / Н. Е. Бачериков, В. П. Петленко, Е. А. Щербина — К., 1985. — С. 35 – 36.
13. Беркутов А.М. Моделирование здоровья как комплексного состояния процесса жизнедеятельности / А.М.Беркутов // Вестник новых медицинских технологий. – 1998. – Т.V., № 1, прилож. – С. 56 – 63.
14. Бехтерев В. Личность и условия ее развития и здоровья: [Речь, сказанная 4 сентября 1905 года в общем собрании 2-го съезда отечественных психиатров]/ В. Бехтерев // Дневник ІІ-го съезда отечественных психиатров в Киеве; №2 – К., 1905. – 24с.
15. Бовина И.Б. Представление о здоровье и болезни в молодежной среде / И.Б. Бовина // Вопросы психологии. – 2005. – № 3. – С. 90 – 97.
16. Богучарова О.І. Внутрішня картина здоров’я як умова формування особистості (спроба проблематизації) / О. І. Богучарова // Зб. наук. пр. Ін-ту психол. ім. Г. С. Костюка АПН України.– Т. ІV.– Ч. 1.– 2002.– С. 11–20.
17. Бодагова Е. А. Психическое здоровье врачей разного профиля / Е.А.Бодагова, Н.В.Говорин // Социальная и клиническая психиатрия. – 2013. – Т.23, № 1. – С. 21 – 26.
18. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: Теория и практика / А.Ф. Бондаренко. – Изд. 3– е, испр. и доп. – М.: Класс, 2001. – 336 с.
19. Боришевский М. И. Психологические особенности самосознания подростков / М. И. Боришевский. — К., 1981. – 170 с.
20. Братусь Б. С. Аномалии личности/ Б. С. Братусь.– Москва.: Мысль, 1988. – 123 с.
21. Брушлинский А.В. Проблема развития в психологии мышления / А.В.Брушлинский // Принцип развития в психологии / Под ред. Л.И. Анцыферовой. — М.: Наука, 1978. — С. 38–62.
22. Бурно М. Е. Терапия творческим самовыражением / М. Е. Бурно. – М.: Медицина, 1989. – 304 с.
23. Вайнер Э. Н. Валеология / Э. Н. Вайнер. — М.: Флинта, 2001. — 416 с.
24. Варій М. Й. Загальна психологія. Навчальний посібник / 2-ге вид., випр. і доп. / М. Й. Варій. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 968 c.
25. Васильева О.С.Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О.С.Васильева, Ф.Р.Филатов. — М.: Академия, 2001. – 278 с.
26. Введение в профессию «психолог» / Под ред. И. Б. Гриншпуна. — М., 2004. — 212 с.
27. Вершинин Е. Г. Мотивация ценностного отношения к здоровому образу жизни студентов медицинского вуза: дис. канд. мед. наук: 14.00.52 / Е.Г.Вершинин; Волгоградский ГМУ. – Волгоград, 2003. – 124 с.
28. Вітенко І. С. Особливості та проблеми формування психологічної адаптації сімейного лікаря до професійної діяльності / І. С. Вітенко, Г. М. Кожина, М. В. Маркова // Медична психологія. – 2011. – Т. 6, № 4. – С.10 – 13.
29. Винокур В. А. Профессиональный стресс у медицинских работников и его предупреждение / В.А.Винокур // Гедеон Рихтер в СНГ. Научно-информационный медицинский журнал. – 2001. – №4. – С. 24– 25.
30. Внутрішня картина здоров’я дітей і підлітків як психологічний феномен / Г. В. Кукуруза, О. Е. Бєляєва, О. О. Кирилова, С. М. Цилюрик // Наукові записки Ін– ту психології АПН України. – 2007. – Вип. 32. – С. 148 – 157.
31. Водопьянова Н. Е.Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Н.Е.Водопьянова, Е.С.Старченкова. – СПб.: Питер, 2005. – 336 с.
32. Волошин В. П. Современное состояние и перспективы научных исследований по детской психоневрологии в Украине / В. П. Волошин, В. С. Подкорытов // Журнал психиатрии и медицинской психологии. — 1998. — №1 (4). — С.11– 14.
33. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. — Копенгаген, 1998.
34. Гавенко В. Л. Исследование динамики изменения психологического состояния студентов в процессе обучения / В. Л. Гавенко, И. М. Соколова // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Психологія. — 2000. — № 483. — С. 28 – 31.
35. Галецька І. І. Психологічне здоров’я як критерій внутрішньої свободи / І.І. Галецька // Психологічні студії Львівського університету. – Випуск 1. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 79 – 85.
36. Галецька І. І. Психологічне здоров’я як проблема національної безпеки / І. І. Галецька // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Сер. психологічна. — 2012. — № 2 (1). – С. 49 – 58.
37. Главник О. П. Як допомогти дітям і молоді у збереженні психічного здоров'я / О. П. Главник // Український ін-т соціальних досліджень; Українсько– канадський проект «Молодь за здоров'я – 2». — К., 2005. — 116 с.
38. Громбах С. М. Принципы возрастной периодизации в гигиене детей и подростков / С.М.Громбах // Основные закономерности роста и развития детей и критерии периодизации. – Одесса, 1975. — С. 25 – 27.
39. Гулина М.А. Психоаналитические концепции здоровья / М.А.Гулина // Психология здоровья / Под ред. Г.С. Никифорова. — СПб., 2000. — С.98 – 104.
40. Гурвич И. Н. Социальная психология здоровья / И.Н. Гурвич. – СПб.: Изд– во С.– Петерб. ун-та, 1999. – 1021 с.
41. Даниленко Г. М. Проблеми моніторингу психологічного здоров’я школярів / Г. М. Даниленко, Н. М. Колотій, М. А. Карабутова // Український вісник психоневрології. — 1999. — Т. 7, вип. 4 (22). — С. 51– 53.
42. Демина Л. Д. Психическое здоровье и защитные механизмы личности / Л.Д.Демина, И.А. Ральникова. — Изд-во Алтайского государственного университета, 2000. – 123 с.
43. Дербенев Д. П. Состояние психического здоровья городских подростков с неделинквентным и деликвентным поведением / Д.П.Дербенев // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. — 1997. — №8. — С.48– 52.
44. Дмитриева Т. Н. Формирование алкогольной зависимости у подростков с личностью аффективно-возбудимого типа / Т. Н. Дмитриева // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. — 1998. — № 33. — С.11– 14.
45. Европейская декларация по охране психического здоровья: проблемы и пути их решения. – Хельсинки, Финляндия, 12–15 января, 2005 г. – 11c.
46. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга / О.В.Евтихов. – СПб.: Издательство «Речь», 2004. – 256 с.
47. Жуковская Л. В. Шкала психологического благополуччя / Л. В. Жуковская, Е. Г. Трошихина // Психологический журнал. — № 2, Том 32. — 2011.— C. 82 – 93.
48. Здоровье для всех к 2000 году. Глобальная стратегия ВОЗ. — Женева, 1981. — 121 с.
49. Завгородня О.В. Проблема психологічного здоров’я: спроба теоретичного аналізу / О.В.Завгородня // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 55–60.
50. Иовчук Н. М. Распространенность и клинические проявления депрессии в школьной подростковой популяции / Н. М. Иовук, Г. З. Батыгина // Журнал неврологии и психиатрии. — 1998. — №9. — С. 34.
51. Исютина-Федоткова Т.С. Социально-гигиенические проблемы здоровья студентов: исторический аспект и современное состояние / Т. C. Исютина-Федоткова // Медицинский журнал. —2008.—№ 4. —стр. 31– 34.
52. Індерович В. Р. Теоретико-методологічні підходи до дослідження внутрішньої картини здоров’я студентів / В. Р. Індерович, М. В. Маркова // Медична психологія. – 2011. – Т. 6, № 3. – С.81 – 82.
53. Калитеевская Е. Р. Психическое здоровье как способ бытия в мире: от объяснения к переживанию / Е.Р.Калитеевская // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. М.: Смысл, 1997. С. 231 – 238.
54. Кальянов А. В. Потенціал здоров’я населення України у людському вимірі / А. В. Кальянов // Наукові праці МАУП / редкол.: А. М. Подоляка (голов. ред.) [та ін.]. – К.: ДП «Вид. дім «Персонал»», 2012. – Вип. 1 (32). – С. 269 – 276.
55. Катков А.Л. Полюс психического здоровья – проблемы идентификации / А.Л.Катков // Психическое здоровье. – 2006. – № 12. – С. 46 – 51.
56. Катков А. Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения / А. Л. Катков. — Кустанай, 1998. — 267с.
57. Кемпиньский А. Познание больного / А.Кемпиньский. – Минск: Высшая школа, 1998. – 206 с.
58. Кожина А. М. Особливості психологічної адаптації студентів медиків до навчання / А. М. Кожина, М. В. Маркова, Є. Г. Гриневич // Український вісник психоневрології. – 2012. – Т. 20, Вип. 1 (70), додаток. – С. 45.
59. Козак Л. М. Структурно-інформаційна організація психічної компоненти здоров'я людини: автореф. дис... д– ра біол. наук: 14.03.25 / Л.М.Козак; Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. — К., 1995. — 33 с.
60. Козлов В. В. Интегративная танцевально-двигательная терапия / В. В. Козлов, А. Е. Гиршон, Н. И. Веремеенко. — СПб: Речь, 2010. — 286 с.
61. Колотій Н. М. Особливості психологічного здоров’я підлітків: типи та їх характеристика / Н. М. Колотій // Вісник Харківського університету. Психологія. — 2002. — № 576. — С. 84– 87.
62. Колотій Н. М. Психологічне здоров’я підлітків та його оцінка в умовах загальноосвітнього навчального закладу: дис. канд. психолог. наук: 19.00.07 / Н. М. Колотій; Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2003. — 240 с.
63. Колотій Н. М. Рівні психологічного здоров’я особистості за критеріями реалізації соціальних потреб, соціально-психологічної адаптації та індивідуально-психологічних особливостей / Н. М. Колотій // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків: Матер. наук.-практ. конф. — Харків, 2001. — С. 38 – 39.
64. Коновалова Н. Л. Предупреждение нарушений в развитии личности при психологическом сопровождении школьников / Н. Л. Коновалова. – СПб: Питер, 2000. – 253 с.
65. Копытин А. И. Системная арт-терапия / А. И. Копытин. – СПб: Питер, 2001. – 224 с.
66. Корольчук М. С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я / М. C. Корольчук [та ін.] — К.: Фірма "ІНКОС", 2002. — 271 с.
67. Коцан І.Я.Психологія здоров’я людини / За ред. І.Я.Коцана.– Луцьк: РВВ ―Вежа, Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2011.– 430 с.
68. Кочарян А. С. Психология переживаний: учеб. пособие / А. С. Кочарян, А. М. Лисеная; Харьк. нац. ун-т им. В.Н. Каразина. — Х.: ХНУ им. В.Н.Каразина, 2011. – 222 c.
69. Кочарян А. С. Синдром выгорания у медицинских работников / А. С. Кочарян, Н. Л. Калайтан // Вісн. Одес. нац. ун– ту. Психологія. — 2009. — 14, вип. 18. — С. 44– 51.
70. Кочерга О. Психічне здоров'я молодшого школяра / О. Кочерга, О. Васильєв // Психолог на батьківських зборах. — К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. — 112 с.
71. Куликов Л. В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофілактики / Л.В.Куликов. — СПб.: Питер, 2004 — 464 с.
72. Куликов Л. В. Психология личности в трудах отечественных психологов / Л. В. Куликов // Хрестоматия. — 2009. — 464 с.
73. Лазько А. Соціальний інтелект студентів– медиків як фактор здійснення волонтерської діяльності / А. Лазько, В. Демчук / / Український науковий журнал «Освіта регіону»: політологія, психологія, комунікації. – 2011. – № 2. – С. 367 – 373.
74. Лакосина Н. Д. Медицинская психология. – 2– е изд., перераб. и дополн. / Н.Д.Лакосина, Г.К.Ушаков. – М.: Медицина, 1984. — 272 с.
75. Леонтьев А. Н. Биологическое и социальное в психике человека / А.Н.Леонтьев // Вопросы психологии. – 1960. — № 6. — С. 23 —38.
76. Личко А. Е. Подростковая психиатрия / А. Е. Личко. — Ленинград: Медицина, 1985. — 416 с.
77. Лісова О. С. Критерії психологічної діагностики і типологія внутрішньої картини здоров’я / О. С. Лісова // Психологічні перспективи: Збірник наукових праць Волинського нац. університету ім. Лесі Українки. – 2009, вип.14. – С. 15 – 23.
78. Лісова О. С. Образ здоров’я і хвороби у свідомості студентської молоді / О. С. Лісова // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. –2003. – Т. V, ч. 3. – С.172 – 178.
79. Лісова О. С. Психологічні аспекти соматичного здоров’я учителів початкових класів / О. С. Лісова // Наук. вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. – Педагогіка та психологія. – 2014. — Вип. 687. – С. 80 – 89.
80. Лищук В.А.Девять ступеней к здоровью. Основные рекомендации для приумножения личного здоровья / В.А. Лищук, Е.В. Мосткова. – М.: Бином: Вост. кн. компания, 1997. – 319 с.
81. Литвинова Л. В. Актуальні проблеми адаптації студентів–першокурсників до навчання у вищих навчальних закладах / Л. В. Литвинова // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К.: Міленіум, 2003. – Ч.10. – С. 101 – 104.
82. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / А. Г. Маклаков // Психологический журнал. – 2001. – №1. – С. 86 – 93.
83. Максименко С. Д. Психічне здоров'я дітей / С. Д. Максименко // Психолог. — січень (1) 2002. — С. 4.
84. Максименко С. Д. Генетическая психология: (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) / С. Д. Максименко. — М.: Рефл.– бук; К.: Ваклер, 2000. – 320 с.
85. Максименко С. Д. Загальні концептуальні засади пропагування психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед сучасної молоді / С. Д. Максименко // Практична психологія та соціальна робота. — 2011. — № 11. — С. 75 — 77.
86. Максименко С. Д. Теоретико-методологічні засади психологічного обґрунтування заходів пропагування серед молоді здорового способу життя / С. Д. Максименко // Практична психологія і соціальна робота. – 2009. – № 8. – С.59 – 63.
87. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти / С. Д. Максименко, М. М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2014. – 288 с.
88. Маркери–мішені та принципи психокорекції різних форм тривожних розладів / Є. Г. Гриневич [та ін.] // Медицинская психология. – 2013. — № 1. – С. 76 – 82.
89. Маркова М. В.Інтеграція медичної психології в систему надання медичної допомоги пацієнтам із тяжкими соматичними захворюваннями як необхідна умова оптимізації лікувального процесу / М. В. Маркова, І. Р. Мухаровська, О. В. Піонтковська // Медицинская психология. – 2014. — № 3. — С. 3 — 6.
90. Маслоу А. Мотивация и личность. 3– е изд (пер. с англ) / А. Маслоу. — СПб.: Питер, 2009. — 352 с.
91. Мельник Ю.Б. Формування культури здоров’я учнів як важлива складова роботи практичного психолога / Ю.Б. Мельник // Практична психологія і соціальна робота. – 2003. – № 2– 3. – С. 126 – 132.
92. Михайлова І. В. Особливості використання методів арт-терапії в психокорекції турботи про себе в ранній юності / І. В. Михайлова // Практична психологія і соціальна робота. – 2014. — № 7 (184). — С. 40 – 43.
93. Многоуровневый личностный опросник «Адаптивность» (МЛО–АМ) А.Г. Маклакова и С. В. Чермянина / Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности. Под ред. Г. С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В. М. Снеткова. – СПб., 2001. — С. 127 – 129, 138– 141.
94. Моісеєнко P. O. Охорона психічного здоров’я дітей в умовах економічної кризи: деякі проблеми та шляхи їх розв’язання / P. O. Моісеєнко, А. В. Терещенко, І. А. Марценковський // Здоров’я України. – 2010. – № 3 (14). – С. 41–43.
95. Моляко В. О. Проблема психологічного здоров’я творчої особистості / В. О. Моляко, В. М. Бєлов, Ж. А. Рабчинський // Україна на порозі третього тисячоліття. Духовність як основа консолідації суспільства. — К., 1999. — Т. 14. — С. 234 – 240.
96. Мясищев В. Н. Личность и нервозы / В. Н. Мясищев. — Л.: Изд–во Ленингр. ун–та, 1960. — 426 с.
97. Наследов А. Д. SPSS 15: профессиональный статистический анализ даных / А.Д.Наследов. – СПб.: Питер, 2008. – 416 с.
98. Няголова М. Принцип единства сознания и деятельности С. Л. Рубинштейна в контексте европейской гуманістики / М. Няголова // Психологический журнал. — 1999. — Т. 20, № 5. — С.20 – 26.
99. Остафійчук Я. Ф. Інтеграційний підхід в становленні валеологічних компетенцій студентів–медиків / Я. Ф. Остафійчук, Г. В. Презлята, Б. М. Мицкан // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2013. – № 11. – С. 62–66.
100. Охорона праці в медицині і фармації / В. М. Мороз, І. В. Сергета, Н. М. Фещук, М. П. Олійник. – Вінниця: Нова книга, 2005. — 544 с.
101. Павліченко А. А. Фахове становлення студента–психолога у контексті системної дії ціннісних орієнтацій (контури дослідницького проекту) / А. А. Павліченко // Психологія і суспільство. — 2006. — № 2. — С. 123 – 132.
102. Павліченко А. А. Ціннісні орієнтації у системі становлення особистості / А. А. Павліченко // Психологія і суспільство. — 2005. — № 4. — С. 98 – 120.
103. Павліченко А. А. Ціннісні орієнтації як установка на продуктивну пошукову діяльність студентів–психологів / А. А. Павліченко // Психологія і суспільство. — 2003. — № 4. — С. 119 – 127.
104. Павліченко А. А. Цінності як проблема психології / А. А. Павліченко // Психологія: зб. наук. праць. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. — Вип. 16. — С. 21 – 24.
105. Панкратов В. Н. Саморегуляция психического здоровья: Практическое руководство / В.Н.Панкратов. – М. Изд–во Института Психотерапии, 2001. – 320 с.
106. Пахальян В.Э. Развитие и психологическое здоровье / В.Э.Пахальян. –СПб.: Питер, 2006. – 240 с.
107. Педагогічна комунікація та ідентичність педагога / Г. О. Балл [та ін.]; [за наук. ред. В. Л. Зливкова]. – К. : Пед. думка, 2011. – 235 с.
108. Первомайский В. Б. Категории болезни, здоровья, нормы, патологии в психиатрии: концепции и критерии разграничения / В. Б. Первомайский, Е. Г. Карагодина, В. Р. Илейко, Е. А. Козерцкая // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2003. — № 1. — С. 14 –27.
109. Перлз Ф. Теория гештальт-терапии / Фредерик Перлз. — М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 384 с.
110. Петраков Б. Д. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке / Б. Д. Петраков, Л. Б. Петракова // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. — М., 1984. — 69 с.
111. Петрушин В. И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика / В. И. Петрушин. – М.: Владос, 1999. – 176 с.
112. Помиткін Е.О. Психологія духовного розвитку особистості/ Е.О.Помиткін. –К.: Наш час, 2005. – 280 с.
113. Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров'я військовослужбовців / Є. М. Потапчук. — Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. — 323 с. — С. 4.
114. Потапчук Є. М. Вплив соціально– психологічного клімату колективу на психічне здоров’я особистості / Є. М. Потапчук // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — 2003. — С. 337 – 342.
115. Потапчук Є. М. Психічне здоров’я особистості: від норми до розладу / Є. М. Потапчук // Психологія. Збірник наукових праць. — К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. — С. 59 – 62.
116. Поташнюк Р. З. Психогігієна: Навч. посібн. / Р. З. Поташнюк. – Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки. — Луцьк: Надстрія, 2000. — 62 с.
117. Практическая психология образования / под ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. — М.: ТЦ «Сфера». — 2000. — С. 34.
118. Пригожин И. Время. Хаос. Квант / И.Пригожин, И.Стенгерс. — М.: Прогресс, 1994. — 266 с.
119. Прикладная социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. Деркача. — М., 1998. — С.308.
120. Проселкова М. Е. Особенности психического здоровья детей–сирот (возрастной и педагогический аспекты): автореф. дис. канд. мед. наук / М.Е.Проселкова. — Москва, 1996. — 24 с.
121. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / Под ред. И.В. Дубровиной. — 4– е изд. — Екатеринбург: Деловая книга, 2000. — 176 с.
122. Психічне здоров'я населення України: Інформаційно-аналітичний огляд за 1990 – 2005 рр. / МОЗ України; Центр медичної статистики. — К.: Сфера, 2006. — 52 с.
123. Психічне здоров'я населення України: Основна анкета / Всесвітня організація охорони здоров'я; Департамент епідеміології ун-ту штату Нью– Йорк; Київський міжнародний ін-т соціології. — К., 2002. — 299 с.
124. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред. М. К. Тутушкиной. – СПб: Дидактика Плюс, 1999. — 271 с.
125. Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості: монографія / наук. кер. авт. кол. В. О. Моляко; АПН України, Інститут психології ім. Г.С.Костюка. Лабораторія психології творчості. — К.: Педагогічна думка, 2008. — 207 с.
126. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. — СПб.: Питер, 2006. — 607 с.
127. Психологічне обґрунтування заходів пропагування психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед сучасної молоді: Монографія / [Максименко С. Д., Болтівець С. І., Кокун О. М., Здіорук С. І.]; за заг. ред. С.Д. Максименка. — К.: ДП «Інформ.– аналіт. Агенство», 2012. — 152 с.
128. Психологія особистості: Словник – довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. — К.: Рута, 2001. — 320 с.
129. Психосоматика: взаимосвязь психики и здоровья: [хрестоматия] / Сост. К.В. Сельченок.– М.: АСТ; Мн.: Харвест, 2001. – 604 с.
130. Пурнис Н. Е. Арт-терапия в развитии персонала / Н. Е. Пурнис. – СПб: Речь, 2008. – 176 с.
131. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / Ч. Райкфорт: пер. с англ. — СПб.: Восточно-Европейский Ин-т Психоанализа, 1995.— 288 с.
132. Ребер А. Большой толковый психологический словарь / А. Ребер. — М.: Вече-Аст., 2000. — Т.1. — С. 141.
133. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании / Е. И. Рогов. — Москва: ВЛАДОС, 1996. — 529 с.
134. Розум С. И. Психологические аспекты проблемы психической нормы / С. И. Розум // Журнал практического психолога. – 1998. – № 5. — С.4– 19.
135. Романова Е. С. 147 популярных профессий: Психологический анализ и профессиограммы. 3-е изд, перераб. и доп. / Е.С.Романова. — М.: Аспект Пресс,2011. — 416 с.
136. Ронгинская Т. И. Профилактика стресса в студенческой среде / Т.И.Ронгинская // «Ананьевские чтения – 2001».— СПб, 2001. — С.26 – 29.
137. Россинский Ю.А.Качество жизни и психическое здоровье врачей стационарногопрофиля / Ю.А.Россинский, В. Я. Семке. —Павлодар, 2008. – 319 с.
138. Ротенберг В. С. Мозг. Обучение. Здоровье: Книга для учителей / В. С. Ротенберг, С. Н. Бондаренко. — М., Просвещение, 1989. — 329 с.
139. Северный А. А. Социальная дезадаптация поведения у детей и подростков / А.А.Северный, Н.М.Иовчук // Материалы Российской научно-практической конференции. — М., 1996. — С.15 – 21.
140. Семке В. Я. Психическое здоровье и общество / В. Я. Семке // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. — 1996. — №1. — С. 5 – 7.
141. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е.В.Сидоренко. – СПб.: Речь, 2007. – 349 с.
142. Сиропятов О. Г. Психологічні особливості впровадження тренінгу «Збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів засобами арт- терапії» / О. Г. Сиропятов, Н. В. Гончаренко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун- ту імені Івана Огієнка, Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 25. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 1914.– С. 427 – 440.
143. Сыропятов О. Г.Предикторы эмоциональных расстройств / О. Г. Сиро-пятов, Н. В. Гончаренко // Вісник Одеського національного університету. Сер.: Психологія : наук. журн. – 2014. – Т. 19, вип. 3 (33). – Одеса : Астропринт, 2014. – С. 17 – 28.
144. Сірко Р. І. Деякі аспекти впливу сімейного середовища на стан психічного здоров'я студентської молоді / Р. І. Сірко // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць ін-ту Психології ім. Г.С. Костюка. — Київ, 2001. — Т.3. — С. 198 – 201.
145. Сірко Р. І. Психічне здоров'я у старшому юнацькому віці як предмет психологічного дослідження: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Р. І. Сірко; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К., 2002. — 15 с.
146. Сірко Р. І. Структура феномену психічного здоров'я особистості / Р. І. Сірко // Тези конференції «Психологія Львівська і Варшавська». — Варшава: Варшавський університет, 2000. — С. 35 – 40.
147. Словарь практического психолога / Сост. С. Ю. Головин. — Минск: Харвест, 1998. — С.175 – 176.
148. Снежневский А. В. Общая психопатология: курс лекций / А.В.Снежневский. –7-е изд. – М. : МЕД пресс-информ, 2013. – 208 с.
149. Соціально-психологічна профілактика стресів та стресових розладів в учнів і студентів / За ред. В. Г. Панка, І. І. Цушка. — К.: Ніка–Центр, 2007. —164с.
150. Суховершина Ю. В. Тренинг коммуникативной компетенции / Ю.В.Суховершина, Е.П.Тихомирова. – М.: Академический Проект, Трикста, 2006. – 112 с.
151. Табачніков С. І. Психічне здоров’я населення України з точки зору фахівців соціальної психіатрії / С. І. Табачніков, М. Ю. Ігнатов, М. В. Маркова // Охорона здоров'я України. — 2002. — №1. — С. 14 – 17.
152. Тарасова Е. Г. Целительные силы искусства: Арт-педагогические техники и приёмы / Е. Г. Тарасова. — Тамбов: ТОИПКРО, 2006. — 196 с.
153. Терлецька Л. Г. Психічне здоров'я особистості. Технологія самоаналізу / Л. Г. Терлецька. — К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. — 150 с.
154. Торохтий В. Психологическое здоровье семьи / В.Торохтий, О.Прохорова. – М.: Каро, 2009. – 160 с.
155. Толстограєва О. Ю. Актуальні питання психічного здоров’я молоді в умовах сьогодення / О. Ю. Толстограєва, М. В. Лукашенко // Практична психологія і соціальна робота. – 2007. – № 8. – С. 1 – 3.
156. Тунгусова Т. А. Психологическое здоровье как фактор социальной «успешности» старшего школьника / Т.А.Тунгусова // Проблемы социальной дезадаптации детей и подростков и принципы ее профилактики: Сб. научн. трудов. – М., 1993. — С. 79 – 94.
157. Урбанович А. А. Психология управления: Учебное пособие / А. А. Урбанович — Мн.: Харвест, 2001. — 640 с.
158. Устінов О. В. Психічне здоров’я як складова національної безпеки [Електронний ресурс] / О. В. Устінов // Український медичний часопис. – І / ІІ 2013. – № 1 (93). – Адреса доступу: http: / / www.umj.com.ua/ article / 52851 / psixichne– zdorov– ya– yak– skladova– nacionalnoi– bezpeki
159. Ушаков Г. К. Пограничные нервно-психические расстройства / Г. К. Ушаков. — Москва.: Медицина, 1987. — 304 с.
160. Філліпова І. Ю. Індивідуальне соціальне здоров’я як важливий соціокультурний компонент щастя і життєвого благополуччя / І. Ю. Філліпова // Практична психологія і соціальна робота. – 2013. — № 8 (173). – С. 48 – 57.
161. ФорняЮ.В. ОсновныедетерминантыпсихическогоздоровьястудентовмедицинскогоВУЗа /Ю.В. Форня// Problems of modern philology, pedagogigs and psychology: Materials digest of the XXV International Scientific and Practical Conference and the II stage of Research Analytics Championship in pedagogical sciences, psychological sciences. (London, May 16– May 21, 2012). – 2012. – P. 192– 195.
162. Фресс П. Экспериментальная психология / П. Фресс / Под ред. А. Н. Леонтьева. — М.: Прогресс, 1975. — С. 241.
163. Фурман А. А. Ціннісно-орієнтаційні чинники особистісного розвитку майбутніх психологів: дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / А. А. Фурман; Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського. — Одеса, 2009. — 317 с.
164. Фурман А. А. Категоріальний апарат аксіосфери як проблема теоретичної психології / А. А. Фурман // Вітакультурний млин: Методологічний альманах. — 2007. — Модуль 6. — С. 43 – 46.
165. Фурман А. А. Методологічна схема емпіричного вивчення системи цінностей особистості / А. А. Фурман // Вітакультурний млин: методологічний альманах. — 2007. — Модуль 5. — С. 43 – 50.
166. Хорни К. Невроз и личностный рост. Борьба за самоосуществление / К. Хорни / Пер. Е. И. Замфир. — СПб.: Восточно–Европейский институт психоанализа и БСК, 1997. — 354 с.
167. Хрестоматия. Дети с нарушениями развития. Учебное пособие для студентов и слушателей спецфакультетов / Составитель В. Астапов. — М.: Международная педагогическая академия, 1995. — 264 с.
168. Хухлаева О.В. Коррекция нарушений психологического здоровья дошкольников и младших школьников / О.В. Хухлаева. — Москва: Академия, 2003.– 184с.
169. Чабан О. С. Психічне здоров'я: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. II рівня акредит / О. С. Чабан, В. Т. Ящук, Я. М. Несторович. — Т.: ТДМУ, 2008. — 480 с.
170. Чуркин А. Психическое здоровье населения России / А. Чуркин // Врач. — 1995. — №6. — С. 22.
171. Шелков В. Ю. Профілактика синдрому вигорання у медичних працівників методами психологічної саморегуляції [Електронний ресурс] / В. Ю. Шелков // Український медичний часопис. – III / ІV 2009. —№ 2 (70). – Адреса доступу: http//www.umj.com.ua / article / 2707 / profilaktika– sindromu– vigorannya– u– medichnix– pracivnikiv– metodami– psixologichnoi– samoregulyacii
172. Шестопалова Л.Ф. Психологія лікувального процесу: сучасні проблеми та перспективи дослідження / Л.Ф. Шестопалова // Медицинская психология. – 2006.