СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НОРМ В СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ : СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НОРМ В СТУДЕНЧЕСКИХ ГРУППАХ



  • Название:
  • СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НОРМ В СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ
  • Альтернативное название:
  • СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НОРМ В СТУДЕНЧЕСКИХ ГРУППАХ
  • Кол-во страниц:
  • 550
  • ВУЗ:
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника



    На правах рукопису

    Тоба Маріанна Василівна


    УДК159.923.2

    СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ НОРМ В СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ
    спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора психологічних наук


    Науковий консультант
    Лідія Ернестівна Орбан-Лембрик
    доктор психологічних наук, професор,
    заслужений діяч науки і техніки України

    Київ 2012





    З М І С Т
    ВСТУП............................................................................................................6-15
    РОЗДІЛ 1. Соціально-психологічний аналіз групової норми: теоретико-методологічні засади……………………………………..........................16-100
    1.1. Основні теоретичні концепції групової норми: історічні витоки...............................................................................................16-33
    1.2. Місце групової норми в загальному процесі соціального нормотворення………………………………………………….....33-50
    1.2.1. Функціонально-змістова характеристика поняття «соціальна
    норма»...........................................................................................33-44
    1.2.2. Групова норма як складова соціальної нормативної бази..........44-50
    1.3. Моделі формування і розвитку групових норм…………………...51-58
    1.4. Теорії збереження групових норм......................................................58-62
    1.5. Сучасні підходи до аналізу групової норми як соціально-психологічного феномену……………………...................................63-80
    1.6. Порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дослідження групової норми в соціальній психології..................................................80-87
    1.7. Системний підхід як інтеґративна основа вивчення сутності групової норми……………………………………………………………………......87-91
    1.8. Вплив ситуації глобалізації на становлення і розвиток групових норм.............................................................................................................91-98
    Висновки до першого розділу………………………………………...98-100
    РОЗДІЛ 2. Соціально-психологічні особливості групової норми в контексті її змістовно-функціональної проблематики…………...101-151
    2.1. Функціональний зміст групової норми…………………………..101-105
    2.2. Роль групової норми у збереженні групи……………………….105-108
    2.3. Групова норма і соціальна реальність…………………………...108-112
    2.4. Групова норма і конфлікт………………………………………...113-119
    2.5. Групова норма і нормативна поведінка особистості як члена групи........................................................................................................119-122
    2. 6. Співвідношення понять «норма», «психічна норма», «нормативи», «аномальна поведінка», «патологія», «соціопатії»………………….122-129
    2.7. Співвідношення понять «групова норма», «соціальна аномія», «маргінальність»……………………………………………………....129-132
    2.8. Імпліцитні і експліцитні норми та їх вплив на поведінку груп..........................................................................................................132-135
    2.9. Взаємозв’язок групових норм із психологічними механізмами групової динаміки……………………………………………………....................135-149
    Висновки до другого розділу……………………………………......149-151
    РОЗДІЛ 3. Соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми нормативного впливу в групі……………...152-196
    3.1. Нормативний вплив більшості у групі…………………………..152-173
    3.2. Залежність конформності від соціокультурної специфіки та етнопсихологічних особливостей індивіда…………………………...173-177
    3.3. Нормативний вплив меншості у групі…………………………..177-184
    3.4. Взаємозв’язок креативності і нормативного впливу у групі…..184-188
    3.5. Вплив більшості та меншості групи на прийняття групового рішення…................................................................................................189-194
    Висновки до третього розділу………………………………………...195-196
    РОЗДІЛ 4. Особистість і групова норма: соціально-психологічна специфіка взаємозв’язку……………………………………………...197-247
    4.1. Нормативне самовизначення особистості………………………...197-212
    4.2. Соціально-психологічні причини прийняття особистістю норм
    групи.......................................................................................................212-218
    4.3. Рольова позиція члена групи і групові очікування взірців поведінки…...............................................................................................218-224
    4.4. Залежність нормативної поведінки особистості від умов соціалізації у групі...........................................................................................................225-227
    4.5. Нормативна поведінка особистості у контексті референтної групи……………………………………………………………………..227-231
    4.6. Залежність поведінки особистості від індивідуальних особливостей людини…………………………………………………………………...231-238
    4.7. Наслідки порушення групових норм особистістю………….......238-243
    Висновки до четвертого розділу……………………………………...243-247
    РОЗДІЛ 5. Мотиваційне та функціональне навантаження групових норм: крос-культурне порівняння……………………………….....248-289
    5.1. Програма і методи дослідження…………………………………...248-250
    5.2. Поліфункціональність групових норм та їх взаємозалежність...250-259
    5.3. Мотиви нормативної поведінки…………………………………....259-273
    5.4. Етнопсихологічні особливості функцій групових норм………....273-287
    5.4.1.Етнопсихологічний контекст функцій групових норм………..273-280
    5.4.2. Крос-культурна специфіка групових норм................................280-287
    Висновки до п’ятого розділу………………………………………....287-289
    РОЗДІЛ 6. Соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу……………………………………………………....290-317
    6.1. Нормативний вплив більшості та меншості як основа динамічного функціонування групи…………………………………………….….....290-303
    6.1.1. Соціально-психологічні умови впливу більшості групи.........290-296
    6.1.2.Соціально-психологічні умови впливу меншості групи…......296-303
    6.2. Соціально-психологічні чинники збереження і розвитку групових норм………………………………………………………………….......304-318
    6.2.1. Загальна характеристика чинників збереження і розвитку групових норм.........................................................................................................304-310
    6.2.2. Гендерні та регіональні відмінності уявлень про чинники розвитку групових норм……………………………………………..…………....310-313
    6.2.3. Гендерні та регіональні відмінності уявлень про чинники збереження групових норм………………………………………..…........................313-315
    Висновки до шостого розділу……………………………………........316-317
    РОЗДІЛ 7. Вплив таксономічних норм на регулювання поведінки та рівень самоактуалізації особистості в групі…………………….......318-399
    7.1. Норми-цінності як регулятори поведінки членів групи……….318-334
    7.2.Норми -якості як таксономічна група норм……………………..334-341
    7.3. Вплив групових норм на прояв ініціативи та самоактуалізацію особистості…………………………………………………………..…...342-351
    7.4. Рівень суб’єктивного контролю особистості та вплив групових
    норм на його формування…...................................................................351-360
    7.5. Психосемантичні методи як методологічний інструментарій вивчення ціннісного регулювання групових норм……………………………...360-393
    Висновки до сьомого розділу………………………………………....393-396
    РОЗДІЛ 8. Соціально-психологічні засади оптимізацї нормотворчих процесів у студентських групах............................................................397-424
    8.1. Основні напрямки та форми роботи щодо нормотворення в студентських групах................................................................................397-413
    8.1.1. Вироблення норм-стимулів як ресурсу вищого рівня розвитку групи....................................................................................................405-407
    8.1.2 Формування позитивно-критичного ставлення до групових норм як умова виникнення проґресивних норм в студентських групах.........408-413
    8.2. Спілкування як чинник оптимальних умов розвитку групових норм в студентських групах..................................................................................413-417
    8.3. Стимуляція нормативної поведінки членів групи за посередництва групових санкцій..................................................................................417-421
    Висновки до восьмого розділу……………………………………......422-424
    ВИСНОВКИ........................................................................................425-430
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................431-470
    ДОДАТКИ.............................................................................................471-551







    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Сучасний етап соціально-економічного розвитку суспільства характеризується суттєвим підвищенням ролі групи у всіх сферах життєдіяльності людини, в тому числі і мультинаціональних. З огляду на це особливої ваги набуває проблема вивчення групових норм, яка в контексті взаємовпливу, взаємодії та взаємопроникнення різних спільнот потребує переосмислення як на рівні індивідуального пізнання, так і в системі «індивід-група-суспільство», де її вирішення видається гостро необхідним, зважаючи на потребу наукового обґрунтування функціонального навантаження групових норм, які, з одного боку, координують діяльність групи і сприяють її виживанню, а з іншого – можуть виступити чинником ригідності групи та особистості, заважати процесам групового та особистісного розвитку. Відображаючи феномени, характер яких тісно пов’язаний з механізмами трансформації суспільства, модифікацією сучасного світосприйняття, групова норма потребує додаткового вивчення в ситуації нового комунікативного простору, де легко створюються умови для маніпулювання процесами нормотворення. Тим часом стан наукових розробок із зазначених питань вочевидь залишає бажати кращого.
    Серйозність проблеми стає більш відчутною, якщо заглибитися в аналіз основних теоретичних концепцій групової норми в історії соціальної психології, моделей формування і розвитку норм, а також розглянути сучасні підходи вивчення групової норми як соціально-психологічної категорії і провести порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дослідження групової норми в соціальній психології.
    Складність вивчення групової норми полягає в тому, що, з одного боку, дана категорія начебто достатньо ґрунтовно представлена в класичних експериментах (С. Аш, Ф. Знанецький, К. Левін, Дж. Г. Мід, В.Меде, Ф.Олпорт, В. Томас, Н. Тріплетт, М.Шериф та ін.), тобто історичний аспект більш-менш відомий, однак, з іншого – в сучасній психологічній науці обраний предмет висвітлюється фрагментарно і розрізнено: групова норма як самостійний феномен не вивчається, а лише аналізується у контексті інших проблем. Йдеться зокрема про групову згуртованість, групову діяльність, групові цінності тощо (Г.М.Андреєва, О.І.Донцов, Я.Л.Коломинський, Р.Л.Кричевський, С.Д.Максименко, С.Московічі, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.В.Петровський, М.І.Пірен, А.Ручка, Т.Г.Стефаненко, Т.М.Титаренко, В.В. Третьяченко, Г.Тедшфел, Дж.Тернер, Дж.Тібо, Ю.М.Швалб та ін.). Це і добре і складно водночас: позитив вбачається у чіткому визначенні специфічних параметрів, а проблема полягає в тому, що поза увагою залишається цілісний погляд на означену тему.
    В представленій роботі здійснена спроба системного осмислення заявленої проблематики, у зв’язку з чим цілком обґрунтованим є розкриття структури групової норми, її функцій та ролі у збереженні і розвитку групи, опису імпліцитних і експліцитних норм. Не менш актуальним є виявлення мотивів прийняття особистістю норм і цінностей групи, нормативного самовизначення особистості, «міри» прийняття групових норм членом групи у контексті нормативної поведінки особистості, залежності поведінки особистості від її індивідуальних особливостей, соціальної ідентичності особистості (ідентифікація особистості з групою, наслідки порушення групових норм особистістю).
    Отже, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження «Соціально-психологічні особливості виникнення і функціонування норм в студентських групах».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках комплексних науково-дослідних тем лабораторії політичного вибору особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Соціально-організаційні процеси як чинники детермінації політичного вибору особистості» (номер державної реєстрації 0103U000507) та кафедри соціальної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Психологічні засади соціальної мобільності особистості в умовах соціокультурного простору» (номер державної реєстрації 010U001410).
    Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 5 від 27 січня 2004 року) і погоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 24 лютого 2004 року).
    Мета дослідження – системний аналіз норми в студентських групах.
    Об’єкт дослідження – соціально-психологічна природа норми в студентських групах.
    Предмет дослідження – змістове, ціннісно-нормативне, мотиваційне і функціональне навантаження групової норми, соціально-психологічні умови, чинники і механізми успішних нормотворчих процесів.
    Концепція дослідження. Специфіка виникнення і функціонування норм у студентській групі пов’язана як з особливостями самого процесу нормотворення, так і з соціально-психологічними умовами і чинниками, що супроводжують цей феномен - мотиваційне навантаження групових норм, їх поліфункціональність; ставлення суб’єктів групової взаємодії до групових норм; регіональні, гендерні та етнопсихологічні відмінності стосовно особистісних уявлень членів групи щодо групових норм; вплив в студентських групах більшості та меншості на процес нормотворення. Важливою умовою оптимізації досліджуваного феномену в полікультурних групах є вивчення соціально-психологічної специфіки змістовно-функціонального навантаження норм різних культур в рамках спеціально створених і впроваджених у навчальний процес ефективних соціально-психологічних технологій. Засоби впливу для проведення інновацій в групі, стимулювання активності членів групи застосовуються із урахуванням їх етнопсихологічних і гендерних відмінностей.
    Основна гіпотеза дослідження. Продуктивність виникнення і функціонування норм у студентській групі визначається системним підходом до досліджуваного процесу, який включає в себе: розроблення системно-концептуальної моделі групового нормотворення, виявлення умов і чинників, що забезпечують становлення і розвиток групових норм, визначення соціально-психологічних шляхів оптимізації нормотворчих процесів у студентській групі.
    Робочі гіпотези дослідження. 1) групова норма як структурний компонент динамічного функціонування групи формується більшістю і меншістю студентської групи, а не її лідерами; 2) існують гендерні, регіональні, етнопсихологічні відмінності щодо соціально-психологічних чинників нормативного групового впливу, а також мають місце розбіжності відносно чинників збереження та розвитку групових норм; 3) основними мотивами нормативної поведінки членів студентських груп виступають мотив афіліації, адаптації, досягнення цілі, самозахисту, реципроктності; 4) одним із ключових інтеґраційних компонентів, який впливає на соціально-психологічні особливості виникнення та функціонування норм в студентських групах виступає ставлення суб’єктів групової взаємодії до групових норм.
    Завдання дослідження:
    1. На засадах теоретико-методологічного аналізу категорії «групова норма» і вивчення її функціонального навантаження розробити системно-концептуальну модель групового нормотворення в студентських групах.
    2. Дослідити змістову специфіку групової норми, виявити основні тенденції та соціально-психологічні чинники нормативного групового впливу і на цій основі з’ясувати регіональні та гендерні відмінності стосовно особистісних уявлень членів групи щодо групових норм.
    3. Виявити соціально-психологічні чинники збереження та розвитку групових норм в умовах гендерного, регіонального та ціннісно-нормативного регулювання поведінки особистості в групі.
    4. Здійснити теоретико-методологічне обґрунтування програми та методів дослідження, з’ясувати умови і чинники мотиваційного та функціонального навантаження групових норм, їх поліфункціональність.
    5. З’ясувати етнопсихологічні відмінності між умовами оптимізації впливу більшості та меншості в студентських групах вищих учбових закладів Швеції і України.
    6. На підставі виявлення соціально-психологічних механізмів забезпечення дотримання групових норм здійснити якісну характеристику норм-цінностей та норм-якостей як таксономічної групи норм, яка виступає показником цілісності групи.
    7. Визначити соціально-психологічні шляхи оптимізації нормотворчих процесів у студентських групах та засоби стимуляції нормативної поведінки суб’єктів групової взаємодії.
    Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення щодо функціональної сутності категорії «групова норма» (С.Аш, М.І.Бобнєва, К.М. Дубовська, Я.Л.Коломинський, Р.Л.Кричевський та ін.); сучасні підходи щодо соціально-психологічної природи групової норми (Г.М.Андреєва, Г.О.Балл, Н.Є.Завадська, В.П.Казміренко, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.В.Петровський, М.І. Пірен, В.В.Стасюк, Ю.М.Швалб та ін.). Теоретичним підґрунтям дослідження стали теорії: соціальної ідентичності Г.Тедшфела, Дж. Тернера; самокатегоризації Дж.Тернера, П. Оукса, М.Хогга, П. Уллах; теорія обміну Г.Келлі, Дж. Тібо; соціального конструкціонізму К.Гергена; інформаційного і нормативного соціального впливу М.Дойча і Г.Джерарда; соціального порівняння Л.Фестінгера; етнометодологічна теорія Г.Гарфінкеля, етогенетична теорія Р.Харре, теорія поля К. Левіна, інтеракціоністська концепція Р.Бейлза.
    Методологічною основою слугували також теорії: самоактуалізації (О.О.Бодальов, Б.С.Братусь, Є.Є.Вахромов, О.О.Леонтьєв, А.Маслоу, В.А.Петровський, К.Роджерс та ін.); самодетермінації (А.Бандура, Е.Десі, О.Калітеєвська, Д.Леонтьєв, Р.Мей, Р.Райан, Е.Фромм, В.Франкл, Р.Харре); конвергентна або функціоналістська модель (С.Аш, М.Шериф); теорія «активної меншості» або «генетична модель» (Е.Лажа, С.Московічі, М.Нафршу, В.Персонназ); дуалістична модель (М.Дойч, Г.Джерард, К.Немет, Дж.Тернер).
    Для розв’язання поставлених завдань використовувалися теоретичні методи: історичний, логічний, генетичний, каузальний, системний, аналітичний, індуктивно-дедуктивний. Емпіричну базу склали методики: експертного оцінювання, анкетування, спостереження, групової дискусії, крос-культурне оцінювання, застосування психосемантичного методу, проведення соціально-психологічного тренінгу, наукових семінарів, спецкурсів, психодіагностичні методики, методи кількісної і якісної обробки даних; авторський досвід викладацької роботи у ряді вищих навчальних закладів України та досвід навчання в багатонаціональних групах в іноетнічному середовищі (Швеція).
    Наукова новизна дослідження визначається тим, що дисертація є першим у вітчизняній соціальній психології монографічним дослідженням феномена групової норми як системного утворення.
    Вперше: здійснено системний теоретико-методологічний аналіз категорії «групова норма» з позиції різноманітних теоретичних перспектив, які характеризують групову норму як важливий структурний компонент динамічного функціонування групи; розроблено системно-концептуальну модель групового нормотворення в студентських групах; обгрунтовано сукупність показників поліфункціональності групової норми, що дозволяють отримати цілісне уявлення про досліджуваний феномен (групові норми дисциплінують членів групи; підвищують рівень групової продуктивності і згуртованості; допомагають групі створити і підтримувати систему координат і зв’язків у соціумі; визначають правила поведінки і відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та їх членами; сприяють задовільним стосункам у групі, адаптації індивіда до умов життя у групі, зняттю напруги та попередженню конфліктів); виявлено змістову специфіку групової норми; визначено тенденції та соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу; з’ясовано регіональні та гендерні відмінності стосовно особистісних уявлень членів групи щодо групових норм; виокремлено умови і чинники мотиваційного та функціонального навантаження групових норм, їх поліфункціональності, психосемантики та етнопсихологічних особливостей; за допомогою фразеологізмів української мови здійснено якісну характеристику групових норм, виявлено їх конотативний зміст та виокремлено таксономічну групу норм.
    Поглиблено розуміння групових норм у розрізі «групові норми – рівень суб’єктивного контролю особистості»; соціально-психологічних шляхів оптимізації нормотворчих процесів у студентських групах (посилення інформаційного забезпечення дотримання групових норм, зміцнення внутрішньо-особистісних ресурсів споживачів групових норм), які спрямовані на: успішність нормативного впливу у групі, мобілізацію індивідуальної поведінки суб’єктів групової взаємодії, прояв їх активності при нормативному самовизначенні, формування позитивно-критичного ставлення до групових норм, вироблення норм-стимулів, котрі виводять колективні суб’єкти на вищий щабель розвитку, дозволяють їм бути більш прогресивними та сучасними.
    Дістали подальшого розвитку: методологічні засади дослідження групової норми; погляди щодо рушійних сил групової нормалізації і групової поляризації; положення, що визначають взаємозв’язок креативності і нормативного впливу у групі.
    Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні та поглибленні знань про етнопсихологічну специфіку розвитку групових норм; виокремленні норм-цінностей (професійного самовизначення, професіоналізму; спілкування; самовдосконалення; престижу; адаптації) і норм-якостей (моральні; ділові; емоційні); обґрунтуванні присутності в семантичному просторі всіх групових норм, серед яких найбільш представленими є: моральні норми-якості, ділові норми-якості, емоційні норми-якості, норми-цінності престижу, норми-цінності адаптації; обґрунтуванні тісного взаємозв’язку особистісного і групового начал в становленні групових норм (основним орієнтиром у дослідженні особистості є інтеракція особистості і групи, причому не лише сам факт перебування особистості в групі, а результат їхньої взаємодії, атракції, їхніх взаємовпливів, і взаємних доповнень); встановленнні гендерних та регіональнихі відмінностей щодо чинників розвитку групових норм.
    Практична значущість дослідження. Отримані наукові дані і вироблені на їх основі рекомендації можуть бути використані соціальними психологами, соціологами, соціальними працівниками, спеціалістами в галузі управління та практиками, що займаються проблемами формування малих груп, команд, різних соціальних спільнот. Розроблена автором програма спецкурсу «Нормативне регулювання взаємодії в полікультурному світі» впроваджена в процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів, післядипломної педагогічної освіти психологів-практиків, вчителів, керівників навчально-виховних закладів та наукових установ. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою для подальшого крос-культурного вивчення групової норми в конкретному соціокультурному середовищі. Отримані результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання курсів соціальної психології, психології професійної комунікації, етнопсихології, організаційної психології.
    Особистий внесок автора. Усі публікації автора за темою дослідження підготовлено одноосібно. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у вивчення проблеми групової норми з позицій соціальної психології.
    Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення дослідження і прикладні аспекти викладені в монографії та інших публікаціях автора. На їх основі розроблено: 1)навчальний спецкурс «Нормативне реґулювання взаємодії в полікультурному світі», який викладався студентам у Прикарпатського національному університету ім. В. Стефаника; 2) авторський семінар-тренінг «Формування позитивно-критичного ставлення до групових норм» (довідка про впровадження № 01-08/06-13/777 від 21.07.2011 року); 3) цикл лекцій з курсів «Соціальна психологія», «Етнопсихологія» для студентів філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, для студентів Вільного Міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка про впровадження № 2072 від 25.08.2011року), Херсонського державного університету (довідка про впровадження № 07-12/1684 від 26.08.2011року), Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля (довідка про впровадження № 108.115-2461/90 від 25.08. 2011року). Основні результати дослідження також застосовувалися: 1) при проведенні університету правових знань «Молодь і закон» (Івано-Франківський державний центр естетичного виховання (м. Івано-Франківськ) (довідка про впровадження № 638 від 12.08.2011 року); 2) у роботі Львівського обласного інституту післядипломної освіти (довідка про впровадження № 395 від 17.08.2011); 3) в діяльності Управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації (довідка про впровадження № 534/1 від 19.08.2011року); 4) при проведенні семінарів при Посольстві України в Королівстві Швеція (довідка про впровадження №153/1478/40 від 4.11.2008 року ) та при Союзі Українок Скандинавії (м. Стокгольм, Швеція) (довідка про впровадження №154/9 від 4.11. 2008 року).
    Апробація результатів дослідження проведена: 1) на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2010), 2) на міжрегіональних семінарах «Психологія конструювання процесу професійної підготовки спеціаліста в контексті реальних проблем сучасного суспільства» (м. Івано-Франківськ, 27 травня 2004 р.), «Професійне самовизначення особистості як соціально-психологічна проблема» (м. Івано-Франківськ, 26 травня 2005 р.), «Перетин культури, освіти й виховання: соціально-психологічна інтерпретація» (м. Івано-Франківськ, 27 травня 2006 р.), «Психологія поведінки індивідів і груп в умовах інтенсифікації процесів соціальної мобільності» (м. Івано-Франківськ, 25 травня 2007 р.), «Психологія міграції українців» (м. Івано-Франківськ, 27 травня 2008 р.), «Психологічні засади соціальної мобільності особистості» (м. Івано-Франківськ, 19 травня, 2009 р.), «Психологічний супровід соціальної мобільності особистості» (Івано-Франківськ, 14 травня, 2010 р.), 3) на щорічних звітних сесіях Інституту соціальної та політичної психології НАПН України за 2006, 2007, 2008, 2009 роки (м. Київ), 4) на міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (м. Київ, 20 березня 2006 р.), 5) на Першій українській жіночій конференції в Скандинавії «Українська жінка Скандинавії: перспективи інтеграції та збереження національної ідентичності» (м.Стокгольм, Швеція, 29-30 жовтня 2008 р.).
    Кандидатську дисертацію на тему «Психологічні детермінанти діалогового педагогічного спілкування» за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія було захищено в 1999 році. Положення та висновки кандидатської дисертації у докторській дисертації не використовувались.
    Публікації. За темою дисертації видано монографію, розділ у колективній монографії, науково-методичний посібник, 3 навчальні програми і методичні рекомендації та опубліковано 21 наукову статтю у фахових виданнях, затверджених МОН, молоді та спорту України.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, восьми розділів, висновків, 17 додатків на 80 сторінках та списку використаних джерел, що налічує 432 найменування, з яких 109 іноземними мовами. Загальний обсяг дисертації – 551 сторінка, з них 430 сторінок основного тексту, 39 таблиць на 27 сторінках, 27 рисунків на 17 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Аналіз і узагальнення теоретико-методологічних засад та емпіричних результатів дослідження групової норми дають підстави для наступних висновків:
    1. Групова норма як соціально-психологічна категорія є системно-структурним компонентом групи, яка регулює процес взаємодії членів групи, опосередковує міру девіантності, діапазон санкцій, контролює діяльність членів групи; це стандарт (рівень якості, досягнень), визначені правила поведінки суб’єктів групової взаємодії. Групова норма як структурний компонент динамічного функціонування групи, як складова соціальної нормативної бази може позитивно і негативно опосередковувати та детермінувати міжособистісну взаємодію членів групи.
    2. Інститут нормотворення має тривалу історію й національні особливості. Його розглядають з позиції різних соціально-психологічних теорій і концепцій. Порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дослідження групової норми, а також систематизація результатів емпіричного дослідження дозволив вибудувати системно-концептуальну модель групового нормотворення. Вона ґрунтується на взаємоузгодженні та взаємовпливові різних складових двох основних блоків, які опосередковують формування як прогресивних, так і регресивних групових норм.
    3. Обґрунтовано сукупність показників поліфункціональності групової норми, що дозволило отримати цілісне уявлення про досліджуваний феномен. Зокрема, групові норми: дисциплінують членів групи; підвищують рівень групової продуктивності і згуртованості; допомагають групі створити і підтримувати систему координат і зв’язків у соціумі; визначають правила поведінки і відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та їх членами; сприяють прийнятним стосункам у групі, адаптації індивіда до умов життя у групі, розв’язанню конфліктів.
    4. Процес нормотворення зумовлюється змістом і якістю пропозицій соціального оточення. Зафіксована тенденція до переважання в освітянському середовищі негативних групових норм, норм деструктивного змісту та руйнівного характеру. Показано середній рівень самоактуалізації як у хлопців, так і у дівчат та низький рівень ініціативності. Значна кількість кореляційних взаємозалежностей знайшла свій вираз між умовами впливу меншості групи та шкалами «висока потреба в пізнанні», «автономність».
    5. Визначено тенденції та соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу. Умовами впливу більшості є: невпевненість у власних можливостях; довіра і симпатія до лідера більшості; невизначеність ситуації; довіра до інформації, яка надходить від більшості. Виявлено умови, за яких нормативний вплив більшості члени групи будуть ігнорувати, а саме: коли члени групи впевнені у своїй правоті та коли вони втратили довіру до більшості, а також будуть нехтувати тими нормами більшості, які не дисциплінують членів групи. Умовами впливу меншості є: переконаність членів групи у раціональності та доцільності пропозицій меншості, а також непостійність більшості у своїх позиціях, часта їх змінність. Респонденти мають високий рівень домагань до меншості, до їх професійних якостей, вимагають з їх боку креативності, самобутності, а отже норми, які ініціює меншість, повинні дисциплінувати членів групи, тобто творча ірраціональність може трактуватися членами групи, як відхилення від норми і не одразу сприйматись членами групи. Репрезентовані гендерні відмінності умов впливу більшості і меншості групи. Емпіричні відомості щодо регіональних особливостей нормативного впливу більшості і меншості не виявили значних розбіжностей.
    6. За результатами крос-культурного дослідження з’ясовано етнопсихологічні відмінності між умовами оптимізації впливу більшості та меншості в студентських групах вищих учбових закладів Швеції і України. Однією із основних умов прийняття думки більшості для шведів є прагнення досягнути своєї цілі; невпевненість у власних можливостях; невизначеність ситуації. Як шведи, так і українці не є прихильниками конформних форм поведінки, але для репрезентантів зі Швеції домінуючим є індивідуалізм та апелювання до власних установок; індивідуалізм «по-українськи» є «ліберальним» індивідуалізмом, без послідовного, переконливого, системного відстоювання своїх позицій та вироблення власного ставлення щодо групових норм.
    Основною умовою оптимізації впливу меншості шведські респонденти назвали альтернативне, продуктивне, оригінальне вирішення проблеми меншістю; переконаність членів групи у судженнях меншості, а також значна частина досліджуваних сама виступає активною меншістю.
    З’ясовано етнопсихологічні відмінності між чинниками розвитку групових норм. Зокрема, шведські досліджувані покладають великі сподівання на професіоналізм всіх членів групи, а не тільки її лідера; загальний успіх членів групи може модифікувати регресивні норми та активізувати роль норм-стимулів; конфліктні ситуації; демократичний стиль взаємодії. Виявлено, що шведські студенти, на відміну від українських, в своїй більшості, не визнають ані впливу більшості, ані впливу меншості, хоча тенденція направлена до більшості.
    7. Цінності та норми є регуляторами поведінки і соціальної активності особистості. Виокремлено такі норми-цінності студентської групи: норми-цінності професійного самовизначення, професіоналізму; норми-цінності спілкування; норми-цінності самовдосконалення; норми-цінності престижу; норми-цінності адаптації. Доведено, що показником групи як цілісної системи, слугують норми-якості: моральні норми-якості; ділові норми-якості; емоційні норми-якості. Виявлені гендерні відмінності норм-якостей та норм-цінностей.
    8. Шаблонність, стандартність поведінки більшості («бути таким, як всі») є однією із змінних, що обумовлює виникнення екстернального рівня суб’єктивного контролю студентів, який стосується як міжособистісної взаємодії членів групи, так і шкали, яка вимірює їх інтернальність у сфері досягнень, фіксує екстернальність у сфері виробничих взаємостосунків (у навчальній діяльності). За допомогою фразеологізмів української мови здійснено якісну характеристику групових норм та виявлено їх конотативний зміст.
    9.Семантичний аналіз українських фразеологізмів показав, що найбільш представленими в семантичному просторі виявилися норми-цінності престижу, моральні норми-якості, норми-цінності адаптації, норми-цінності самовизначення.
    10. З’ясовано регіональні та гендерні відмінності стосовно особистісних уявлень членів групи щодо групових норм: для респондентів південного регіону норми є стандартами та чітко визначеними правилами поведінки, яких повинні дотримуватися всі без винятку суб’єкти групової взаємодії; центральний регіон є радикально налаштований, а досліджувані західного регіону знаходять для себе «золоту середину» між консервативністю одних і індивідуалізмом інших.
    11. Стимуляція нормативної поведінки членів групи може здійснюватися через групові санкції. З’ясовано, що більшість респондентів не зазнавала з боку групи а ні покарання за порушення групових норм, а ні заохочення через їх дотримання. Простежено певні регіональні відмінності: репрезентанти південного регіону частіше застосовують групові санкції, аніж респонденти західного та північного регіонів. Виокремлено певні гендерні відмінності: група є м’якшою до порушень з боку представників чоловічої статі, а не жіночої.
    12. Шляхами оптимізації нормотворчих процесів є: посилення інформаційного забезпечення дотримання групових норм, зміцнення внутрішньо-особистісних ресурсів споживачів групових норм. Серед характеристик, які детермінують процес нормотворення та стимулюють нормативну поведінку, виокремлено ставлення суб’єктів групової взаємодії до групових норм, а саме формування позитивно-критичного ставлення, активізація якого відбувається за допомогою активних методів навчання.
    13. Основними соціально-психологічними чинниками збереження групових норм в умовах гендерно-регіонального і ціннісно-нормативного регулювання поведінки особистості в групі є: загальний успіх членів групи; люб’язний, товариський тон спілкування; згуртованість групи; професійний досвід членів групи; задоволеність кожного членством у групі; демократичний стиль спілкування; сумісність і спрацьованість членів групи; бажання членів групи в конфлікті знайти продуктивні рішення, конструктивно розв’язати конфлікт; стійкі стосунки у групі. Соціально-психологічними чинниками, які сприяють зміні і розвитку групових норм, є: загальний успіх членів групи; професійний досвід членів групи; конфліктна ситуація; згуртованість групи; демократичний стиль спілкування і взаємодії; товариський тон спілкування; зростання пізнавальної, соціальної, політичної, моральної активності членів групи; бажання членів групи в конфлікті знайти продуктивні рішення, конструктивно розв’язати конфлікт; задоволеність кожного членством у групі.
    Таким чином, основна та робочі гіпотези, що були окреслені на початку дослідження повністю знайшли своє підтвердження.
    Подальше дослідження означеного кола питань видається перспективним в напрямку складання державної (на рівні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України) Програми щодо оптимізації нормативного реґулювання у вищих закладах освіти, поглиблення запропонованої концепції нормотворення в умовах соціальної мобільності, диференціації інтересів, формування різноманітних верств відповідно до різних форм власності, активізації соціального розшарування суспільства. Цікавим у зв’язку з цим може видатися соціокультурний і міжкультурний порівняльний аналіз процесу формування групових норм. Не менш важливим може бути напрям, котрий враховуватиме й ті процеси нормотворення, які відбуватимуться всередині кожної спільноти (йдеться насамперед про субкультуру молодіжного агресивного чи навіть злочинного середовища).







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аберкромби И., Хилл С., Тернер Б. Социологический словарь / И.Аберкромби, С.Хилл, Б.Тернер [пер. с англ./под ред. С.А.Ерофеева]. – М.: Экономика, 2004. – 620с.
    2. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии / К.Абульханова-Славская // Психолог. журнал. – М., 1994. – Т.15. – № 4. – С. 39 – 55.
    3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К.Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 196с.
    4. Агадуллина Е. Р. Факторы социальной категоризации молодежных политических групп: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук (специальность 19.00.05 – социальная психология)/Е.Р.Агадуллина. – Москва, 2008. – 24с.
    5. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / В. Агеев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 240с.
    6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Ананьев. – Л.:ЛГУ, 1969.
    7. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г.Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288с.
    8. Андреева Г. М., Богомолова Н. Н., Петровская Л. А. Зарубежная социальная психология ХХ столетия: теоретические подходы [учеб. пособие для вузов] / Г.Андреева, Н. Богомолова, Л. Петровская. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 287 с.
    9. Андреева Г. М. Социальная психология: [учебник для высш. уч. заведений] / Г. М. Андреева. – 5-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект-Пресс, 2004. – 365с.
    10. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональной системы / П. Анохин. – М.: Наука, 1978. – 320с.
    11. Антропология – медицыне / под ред.Т.И.Алексеевой. – М.: МГУ, 1989. – 248с.
    12. Анцыферова Л. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Л. Анцыферова // Психологический журнал. – 1981. – Т. 2. – № 2. – С. 8 – 18.
    13. Анцыферова Л.М. Системный подход в психологии личности / Л. Анцыферова // Принцып системности в психологических исследованиях. – М.:Наука,1990. – С. 61 – 76.
    14. Артемова О. Ю. Личность и социальные нормы в раннепервобытной общине: По австрал.этногр. данным / Ольга Артемова. – М.:Наука, 1987. – 197с.
    15. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования / А. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 104 с.
    16. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров / А.Г. Асмолов. – М.: Институт практической психологии, Воронеж: МОДЭК, 1996. – 768с.
    17. Асмолов А.Г. Психология личности: культурно-историческое понимание развития человека / А. Асмолов. – М.:Смысл, 2007. – 528с.
    18. Балабанова Л.Л. Категория нормы в исследовании и регуляции функциональных состояний человека: дис. на соискание д-ра психологич.наук: спец. 19.00.02 / Любов Балабанова; Інститут психол. ім. Г. Костюка АПН України. – К. – 2001. – 429с.
    19. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности / Георгий Балл // Вопросы психологии. – М., 1990. – № 6. – С. 25 – 36.
    20. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие / Георгий Балл // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 5. – С. 7 – 19.
    21. Барабанщиков В. А. Системная организация и развитие психики / В. Барабанщиков // Психол. журнал. – М., 2003. – Т.24. – № 1. – С. 29 – 46.
    22. Баранов А. В., Сопиков А. П. Влияние группы на индивида / А. Баранов, А.Сопиков // Социальные исследования. – Вып.3. Проблемы труда и личности. – М.: Просвещение, 1970. – 440с.
    23. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: Возможности социальных интерпретаций / Л. Д.Бевзенко. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2002. – 437с.
    24. Бевзенко Л. Д. Соціальна самоорганізація. Синергетична парадигма: можливості соціальних інтерпретацій: дис... д-ра соціол. наук: 22.00.02 / Л. Бевзенко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005.
    25. Бевзенко Л.Д. Перспективные направления моделирования динамики структуры малых групп / Л. Бевзенко// Опыт моделирования социальных процессов. – К.,1989. – С. 130 – 142.
    26. Белкин П.Г., Емельянов Е.Н., Иванов М.А. Социальная психология научного коллектива / П. Белкин, Е. Емельянов, М. Иванов. – М., 1987
    27. Бенедикт Р. Психологические типы в культурах Юго-Запада США / Рут Бенедикт // Антология исследования культуры. – СПб – 1997. – Т.1. – С. 271 – 284.
    28. Березин Ф. Б.,Мирошников М. П. Соколова Е. Д. Методика многостороннего исследования личности: структура, основы интерпретации, некоторые области применения/Ф.Березин, М.Мирошников, Е.Соколова. – М.:Фолиум, 1994. – 175с.
    29. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб., 2001. – 320с.
    30. Беспалько И. Г. О системном подходе к анализу соотношения патологии и нормы / И. Беспалько // Теоретико-методологические аспекты пограничной психиатрии. – Л., 1979. – С. 60 – 69.
    31. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: дис. д-ра психолог.наук: спец. 19.00.07 / И. Бех. – К., 1992. – 320л.
    32. Бэрон Р., Керр Н., Миллер Н. Социальная психология группы: процессы, решения, действия / Бэрон Роберт, Керр Норберт, Миллер Норман. – СПб.: Питер, 2003. – 272 c.
    33. Бирюков Б.В., Геллер Е.С. Кибернетика в гуманитарних науках / Б. Бирюков, Е. Геллер. – М.:Наука,1973. – 382с.
    34. Білорус О. Глобалізація і національна стратегія / Олег Білорус. – К.: ВО Батьківщина, 2001.– 300с.
    35. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения / Маргарита Бобнева. – М.:Наука, 1978. – 311с.
    36. Бобнева М.И. Психологические механизмы регуляции социального поведения / Маргарита Бобнева. – М., 1979. – 335с.
    37. Бобнева М.И. Социальные нормы как объект психологического исследования / Маргарита Бобнева // Методологические проблемы социальной психологии [под ред. Е. Шороховой]. – М.:Наука,1975
    38. Богомолова Н. Н.,СтефаненкоТ. Г. Контент-анализ / Н. Богомолова, Т.Стефаненко. – М.:Изд-во Московского универс., 1992
    39. Богомолова Н.Н.,Петровская Л. А. О методах активной социально-психологической подготовки/Н. Богомолова, Л. Петровская // Вестник МГУ, 1977. – Сер.14. – № 1. – С. 53 – 61.
    40. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / Алексей Александрович Бодалев. – М.,1982. – 148с.
    41. Бодалев А.А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А. Бодалев. – М.: Флинта, 1998. – 165с.
    42. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личности / В. Бойко,А. Ковалев, В. Панферов. – М.:Мысль, 1983. – 207с.
    43. Боришевський М. Й. Самосвідомість як фактор психічного розвитку особистості / М.Й. Боришевський // Психологія і суспільство 10 років. –К., 2009. – №4. – С. 119 – 126.
    44. Братусь Б.С., Зейгарник Б.В. Очерки по психологии аномального развития личности / Б. Братусь, Б. Зейгарник. – М.,1980. – 157с.
    45. Буева Л. П. Социальная среда и сознание личности / Л.П. Буева. – М.:МГУ,1968. – 180с.
    46. Бурлачук Л.Ф., Н.Б. Михайлова. Психология жизненных ситуаций / Л.Ф. Бурлачук, Н.Б. Михайлова // Психологический журнал. – 2002. – Т.23. – №1. – С. 5 – 17.
    47. Васильева Ю.А., Леонтьев Д.А. Этогенический подход к изучению социальных отклонений/ Ю.А.Васильева, Д.А.Леонтьев// Иностранная психология. – М.:Изд-во Институт психологии РАН, 1994. – Т. 2. – № 2(4). – С. 83 – 86.
    48. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации. – М.: Международная педагогическая академия, 2001. – 254с.
    49. Вахромов Е.Е. Вершины жизни и пути их достижения: самоактуализация, акме и жизненный путь человека / Е.Е. Вахромов // Прикладная психология и психоанализ. – М., 2001. – № 4
    50. Введение в практическую социальную психологию / под ред. Ю. Жукова и др.[2-е изд., испр.] – М.: Смысл, 1996. – 373с.
    51. Вербицкий А.А., Филиппов А.В., Красовский Ю.Д. Психолого-педагогические вопросы проведения деловых игр / А.А.Вербицкий, А.В.Филиппов,Ю.Д. Красовский // Содержание, формы и методы обучения в высшей и средней школе. – М.: Издание НИИ высшей школы, 1983. – Вып.10. – 48с.
    52. Вербицкий А.А. Психолого –педагогические особенности деловой игры как формы знаково-контекстного обучения / А.Вербицкий // Игровое моделирование: методология и практика. – Новосибирск: Наука, 1987. – С. 78 – 79.
    53. Вильнянский С.И. Толкование и применение гражданско-правовых норм. Методические материалы ВЮЗИ / С.Вильнянский. – М., 1948. – 65с.
    54. Виноходова А. Г. Межличностное восприятие в изолированной малой группе: Автореф. дис. канд. психолог. наук: 19.00.05 /Алла Геннадьевна Виноходова.– М., 1998. – 23с.
    55. Вичев В. Мораль и социальная психика / Васил Вичев. – М.:Прогресс, 1978. – 357с.
    56. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6-ти томах [гл. Ред. А.В. Запорожец]. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3.
    57. Галкина Н.В. Проблема психологических функций рефлексии в игровом обучения / Н.Галкина // Игровое моделирование: методология и практика. – Новосибирск: Наука, 1987. – С.38 – 48.
    58. Галкин А.А. Тенденции изменений социальной структуры /А. Галкин // Социологические исследования. – 1998. – № 10. – С. 88 – 91.
    59. Гамезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология: личность от молодости до старости / М.В. Гамезо, В.С. Герасимова, Г.Г. Горелова, Л.М. Орлова. – М.:Издат.дом «Ноосфера»,1999. – 272с.
    60. Ганзен В. А. Системные описания в психологии / В. Ганзен. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 176 с.
    61. Ганнушкин П.Б. Избранные труды/ Петр Борисович [ред. О.В. Кебриков]. – Ростов-на Дону: Феникс, 1998. – 414с.
    62. Герген К. Движение социального конструкционизма в современной психологии / К. Герген // Социальная психология: саморефлексия маргинальности [хрестоматия]. – М.: ИНИОН, 1995.
    63. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М. Гинзбург // Вопросы психологии . – 1988. – №2. – С.19 – 27.
    64. Гірник А.М. Тренінг комунікативних умінь: (Метод матеріали)/ А.М.Гірник, І.Н. Шпалерчук // Практ. психологія та соц. робота.– №1.– С.21 – 24; №2.– С.11 –16.
    65. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений / Леонид Яковлевич Гозман. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 174с.
    66. Голенкова З.Т., Ичитханян Е.Д., Казаринова И.В. Маргинальный слой: феномен социальной идентификации / З.Т.Голенкова, Е.Д.Ичитханян, И.В.Казаринова // Социологические исследования. – 1998. – №8. – С. 12 – 18.
    67. Головаха Е.И. Структура групповой деятельности. Социально-психологический анализ / Е.И. Головаха. – Киев: Наукова думка, 1979. – 422с.
    68. Гришина Н.В. Социально-психологические конфликты и совершенствование взаимоотношений в коллективе / Н.В.Гришина // Социально-психологические проблемы производственного колектива. – М.:Наука, 1983. – С. 115 – 123.
    69. Данилюк І.В. Культура і психологія: точки взаємозв’язку / І.В. Данилюк // Соціальна психологія. – 2006. – №6. – № 6 (20) . – С. 60 – 67.
    70. Дашкевич О.В. Интериоризация социальных норм как механизм онтогенеза мотивации человека / О.В.Дашкевич // Проблемы формирования социогенных потребностей. – Тбилиси:Ин-т психологии, 1974. – 307с.
    71. Деркач А.А., Орбан Л.Е. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности [монография] / А.А.Деркач,Л.Е. Орбан. – М., 1995. – 208с.
    72. Десев Л. Психология малых групп / Любене Десев. – М.:Прогресс, 1979. – 208с.
    73. Детская психиатрия: Учебник / [под ред. Э. Г. Эйдемиллера]. – СПб.:
    Питер, 2005. – 1120с. – (Серия «Национальная медицинская библиотека»).
    74. Джамгаров Т.Т., Румянцева В.И. Лидерство в спорте/Т.Т. Джамгаров, В.И. Румянцева. – М.:ФиС, 1983. – 80с.
    75. Джонсон, Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування: Пер. з англ. В. Хомика / В. Джонсон Девід. – Київ:Вид.дім «КМ Академия», 2003. – 288с.
    76. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности / А. Донцов. – М.:МГУ,1979. – 128с.
    77. Донцов А.И.,Жуков Ю. М., Петровская Л. А. Практическая социальная психология как область практической деятельности / А.Донцов, Ю. Жуков, Л. Петровская // Введение в практическую социальную психологии [3-е, исправленное изд.]. – М.:Смысл, 1996. – 377с.
    78. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Концепция «социальных представлений» в современной французской психологии / А. Донцов, Т. Емельянова // Вопросы психологии. –1987. – № 1. – С. 147 – 152.
    79. Донцов А. И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования / Александр Иванович Донцов. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 208с.
    80. Донченко Е. А. Социетальная психика / Е. Донченко. – К.: Наукова думка, 1994. – 208с.
    81. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов: проблема ценности и марксистская философия / О. Дробницкий. – М., 1967. – 351с.
    82. Дробницкий О.Г. Понятие морали / О. Дробницкий. – М.:Наука, 1974. – 386с.
    83. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / В. Дружинин [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2007. – 368с.
    84. Дубовская Е.М. Влияние лидера на сверстников в юношеских группах: дис.канд.психол.наук: 19.00.05 / Е. Дубовская. – М., 1984. – 179с.
    85. Дубовская Е. М., Тихомандрицкая О. А. Особенности социально-психологического изучения ценностей как элементов когнитивной и мотивационно-потребностной сферы / Е. Дубовская, О. Тихомандрицкая // Мир психологии. – М., 1999. – №3. – С. 80 – 90.
    86. Дусавицький О.К. Соціальна ситуація розвитку як об’єкт психологічного аналізу / О. Дусавицький // Психологія і суспільство. – Тернопіль, 2009. – № 4. – С. 22 – 25.
    87. Дюркгейм Э. Норма и патология / Э. Дюркгейм // Социология преступности: Сб. статей . – М.:Прогресс, 1966. – С. 39 – 44.
    88. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Емельянов. – Л.:ЛГУ, 1985. – 166с.
    89. Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон [перев., науч. ред. А. Алексеева]. – СПб.: Психолог. центр «Ленато», 1996. – 589с.
    90. Жигулев С.И. Образование групповых норм в первичных коллективах разного уровня развития: Автореферат дис. ...канд.психолог.наук / С. Жигулев. – М., 1980. – 24с.
    91. Жуков Ю.М., Петровская Л А., Растянников П. В. Диагностика и развитие компетентности в общении / Ю. Жуков, Л. Петровская, П. Растянников. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1990. – 104с.
    92. Жуков Ю.М. Технологии командообразования / Жуков Ю.М., Журавлев А.В., Павлова Е.Н. – М.: Аспект Пресс, 2008. – 320с.
    93. Журавлев А.Л. Совместная деятельность как объект социально-психологического исследования / А. Журавлев // Совместная деятельность: методология, теория, практика. – М.:Наука, 1988. – С. 19 – 36.
    94. Журавлев А.Л., Шорохова Е.В. (Ред.) Социальная психология экономического поведения / А. Журавлев, Е. Шорохова. – М.:Наука, 1999. – 237с.
    95. Журов М.С. Афіліація та влада як соціально-психологічний феномен в організації спільних відносин: Автореф.дис…канд. психолог. наук / М. Журов. – Х., 2001. – 20с.
    96. Завалишина Д. Н. Оперативное мышление и принятие решения / Д. Завалишина // Проблемы принятия решения. – М.: Наука, 1976. – С. 108 – 111.
    97. Захаров В. П., Хрящева Н. Ю. Социально-психологический тренинг / В. Захаров, Н. Хрящева. – Л.:ЛГУ, 1990. – 258с.
    98. Зейгарник Б.В. Патопсихология / Блюма Вульфовна Зейгарник. – М.:МГУ, 1986. – 287с.
    99. Иванов В.Г.Коллектив и личность / В. Иванов. – Л.:ЛГУ,1971. – 120с.
    100. Ивин А.А. Логика норм / А. Ивин. – М., 1973. – 119с.
    100. Игры: обучение, тренинг, досуг / Под ред. В.В. Петрусинского. – М.: Новая школа, 1994. – 363с.
    101. Игровое моделирование: методология и практика. – Новосибирск: Наука, 1987. – 231с.
    102. Игровое общение как форма развития деятельности // Игра в педагогическом процессе. – Новосибирск: Издание НГПИ, 1989. – С.54 – 57.
    103. Илюхина В.А. Нейрофизиология фунционального состояния человека / В. Илюхина. – Л.:Наука, 1986. – 171с.
    104. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста / Д. Исаев. – СПб.: Специальная литература, 1996. – 454с.
    105. Каган М. С. Система и структура / М. Каган // Системные исследования. Методологические проблемы. – М.: Наука, 1983. – С. 86 – 106.
    106. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций / В. Казмиренко. – К., 1993. – 384с.
    107. Казміренко В.П. Засади когнітивної психології спілкування / В.П.Казміренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей. – К.:Міленіум, 2009. – Вип. 23 (26). – с. 140-164
    108. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія / Л. Карамушка. – К., 2000. – 332с.
    109. Карпец И.И. Преступность: илюзия и реальность / Игорь Иванович Карпец. – М.:Российское право, 1992. – 432с.
    110. Карпілянський Д.А. Соціально-психологічні умови формування групових норм у військових колективах підрозділів, що укомплектовані на професійній основі: Дис.канд.психолог.наук / Д. Карпілянський. –Хмельницький, 2001. – 241с.
    111. Кейсельман В.Р. (Дорожкин) Экспериментальные тренинги на природе / В. Кейсельман (Дорожкин). – СПб.: Речь, 2008. – 192с.
    112. Кербиков О.В. Клиническая динамика психопатии и неврозов: актовая речь / О. Кербиков // Избранные труды. – М., 1962
    113. Кэмбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных иследованиях: Пер. с англ. / Д. Кэмбелл. – М.:Соц.-психолог.центр,1996. – 400с.
    114. Кирпичник А.Г. Исследование динамики коллективообразования в юношеских группах: Автореф. дис. ...канд. психол.наук / А. Кирпичник. – М., 1980. – 25с.
    115. Ковалев Г. А. Основные направления использования активного социального обучения в странах Запада / Г. Ковалев // Психологический журнал. – 1989. – № 1. – Т. 10. – С. 127 – 136.
    116. Кови Стивен Р. Семь навыков высокоэффективных людей. Возврат к Этике Характера / Пер. с англ. / Р. Кови Стивен. – М.:Вече, Персей,АСТ, 1997.–480с. 117. Козелецкий Ю. Теория принятия решений / Ю. Козелецкий . – М.: Прогресс, 1979. – 503с.
    118. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах / Я. Коломинский. – Минск: «Народная асвета»,, 1976. – 350с.
    119. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива / Я. Коломинский. – Минск: «Народная асвета», 1984. – 240с.
    120. Кон И.Социология личности / И. Кон. – М.:Политиздат, 1967. – 383с.
    121. Кон И. Моральное сознание личности и регулятивные механизмы культуры / И. Кон // Социальная психология личности / Под ред.М.И.Бобневой, Е.В.Шороховой. М., 1979. – С.85 – 113.
    122. Кононович К.Ю. Притчи тренера или Искусство слов попадать прямо в сердце / К. Кононович. – СПб.: Речь, 2010. – 160с.
    123. Корольков А.А., Петленко В.П. Философские проблемы теории нормы в биологии и медицыне / А. Корольков. – М.: Медицина, 1977. – 392с.
    124. Коровяковская Е.П., Юдина О.Н. К психологической характеристике учебно-ролевых игр / Е. Коровяковская // Вопросы психологии. – 1980. – № 1. – С.112 – 115.
    125. Костинская А. Г. Социально-перцептивные процессы в условиях группового принятия решения / А. Костинская // Вопр. психол. – М., 1984. – № 1. – С. 75 – 80.
    126. Коукер К. Сумерки Запада / Кристофер Коукер. – М.:Московская школа политических исследований, 2000. – 272с.
    127. Кричевский Р. Л., Антонова И. Б. Межличностная совместимость в малых группах / Р. Кричевский, И. Антонова // Психолого-педагогические проблемы общения. – М.: Педагогика, 1980. – С. 34 – 47.
    128. Кричевский Р. Л., Дубовская Е. М. Социальная психология малой группы: учебное пособие [для вузов] / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 318 с.
    129. Кричевский Р. Л. Проблема сплоченности малых групп в зарубежной социальной психологии / Р. Кричевский // Вопросы психологии. – 1973. – № 3. – С. 174 – 184.
    130. Кричевский Р. Л. Психологические основы руководства и лидерства в первичном коллективе: Автореф. дис. ...д-ра психол.наук / Р. Кричевский. – М., 1985. – 48с.
    131. Кричевский Р. Л. Социально-психологические аспекты руководства классным коллективом / Р. Кричевский // Вопросы психологии. – 1979. – № 2. – С. 150 – 155.
    132. Кричевский Р. Л. Экспериментальное исследование тактического мышления в спорте / Р. Кричевский // Теория и практика физической культуры. – 1968. – № 8. – С. 31 – 34.
    133. Кричевский Р. Л., Рыжак М. М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллективе / Р. Кричевский, М. Рыжак. – М.: МГУ, 1985. – 224с.
    134. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах / А. Кроник. – К., 1982. – 159 с.
    135. Куєвда В.Т. Традиційність як фактор психічної детермінації поведінки людини: Дис.канд.психолог.наук: спец. 19.00.01. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / В. Куєвда. – К., 1998. – 180с.
    136. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Кудрявцев. – М.: Юр.лит., 1982. – С. 71 – 74.
    137. Кузьмина Е.И. Психология свободы: теория и практика / Елена Ивановна Кузьмина. – СПб.: Питер, 2007. – 336с.
    138. Кузьмин Е.С., Свенцицкий А.Л. (Ред.) Промышленная социальная психология / Е. Кузьмин, А. Свенцицкий. – Л.: ЛГУ, 1982. – 206с.
    139. Кузнецов А. Н. Об одном возможном подходе в исследовании проблем межгрупповой активности. Социально-психологические проблемы личности и коллектива школьников и студентов / А. Кузнецов. – Ярославль, 1976
    140. Кулаков С.А. Диагностика и психотерапия аддитивного поведения у подростков / С.А. Кулаков. – М.: Фолиум, 1998. – 78с.
    141. Кулибали Сулейман. Особенности эмоциональной сферы в норме и патологии (опыт кросскультурного и патопсихологического исследования): Дис.канд.психолог.наук / Сулейман Кулибали. – Х., 1994
    142. Курылев С.В. О структуре юридической нормы / С.В. Курылев // Труды Иркутского университета. Т. 27 серия юридическая. Вып. 4. –Иркутск, 1958. – С. 170 – 179.
    143. Лазурский А.Ф. Класификация личностей / Александр Лазурский // Избранные труды по психологии. – М., 1997. –
    144. Лайтман М. Статьи [Режим доступа: http://www.kabbalahscience.com].
    145. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов / Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. – М.:Прогресс, 1988. – Вып. 23. – С. 5 – 266.
    146. Лебедева М.М. Некоторые психологические аспекты проведения имитационных игр / М. Лебедева // Вестник Моск. ун-та. Серия 14. Психология. – 1980. – № 3. – С.72 – 79.
    147. Лебедева М.М. Психологический анализ имитационной игры: Автореф. дис. ...канд.психол.наук / М. Лебедева. – М., 1980. – 25с.
    148. Лебон Г. Психолония народов и масс / Гюстав Лебон. – СПб.: Макет, 1995. – 313с.
    149. Левин К. Теория поля в социальных науках / К. Левин [пер. с англ.]. – СПб.: Ювента, 2000. – 406с.
    150. Левитов Н.Д. Психология характера / Н. Левитов. – М.:Просвещение, 1969.– 424с.
    151. Леонов А.А., Лебедев В.И. Психологические проблемы межпланетного полета / А. Леонов, В. Лебедев. – М.: Наука, 1975. – 248с.
    152. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Леонтьев. – М.: Академия, 2005. –352с.
    153. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности / Д. Леонтьев // Психолог. журнал. – Том 21. – № 1, 2000. – С. 15 – 25.
    154. Леонтъев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования / Д. Леонтъев, Н.Пилипко // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 97 – 110.
    155. Ли Д. Практика группового тренинга / Д. Ли. – СПб.: Питер, 2001. – 224с.
    156. Ложкін Г. Команда як колективний суб’єкт спільної діяльності / Г. Ложкін // Соціальна психологія. – 2005. – № 6(14). – С. 52 – 58.
    157. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии / Б. Ломов // Вопросы психологии. – 1975. – № 2. – С. 31 – 46.
    158. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444с.
    159. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. / Д. Майерс. – СПб., 1996. – 684с.
    160. Мацумото Д. Психология и культура / Д. Мацумото. – СПб.: Питер, 2003. – 603с. (Серия «Мастера психологии»).
    161. Максименко С.Д. Структура особистості / С. Максименко // Практична психологія та соціальна робота. – К., 2007. – №1. – С. 1 – 13.
    162. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібник / Н. Максимова, К. Мілютіна. – К.: Главник, 2008. – 160с.
    163. Максимова Н. Е., Александров И.О.,Тихомирова И.В.,Филлипова Е.В. Типология интуитивного-рационального и формирование структуры индивидуального знания / Н. Максимова, И. Александров, И. Тихомирова, Е. Филлипова // Психологический журнал. – № 1. – Т. 22, 2001. – С. 43 – 60.
    164. Макшанов С. И. Психология тренинга: Теория. Методология. Практика: монографія / С. Макшанов. – СПб.: «Образование», 1997. – 238с.
    165. Мамардашвили М. К. Эстетика мышления / М. К. Мамардашвили. – М. : Моск. шк. полит, исслед., 2000. – 416 с.
    166. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / Абрахам Маслоу. – СПб.: Евразия, 1999. – 432с.
    167. Межличностное восприятие в группе [Под ред. Г.М.Андреевой, А.И.Донцова]. – М.: МГУ,1981. – 294с.
    168. Методологические аспекты проблемы нормы и пограничных состояний в психиатрии // Теоретико-методологические аспекти пограничной психиатрии. – Л., 1979. – С. 39 – 46.
    169. Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Е.В.Шорохова. – М.:Наука, 1969
    170. Методологические проблемы социальной психологии / Отв. ред. Е.В.Шорохова. – М.,1975. – 178с.
    171. Миролюбова Г.С. Готовность субъекта к инструментальному использованию нормы как психологический фактор культурной компетентности: Автореферат на соиск. ... кандид. психолог. наук / Г. Миролюбова;Уральский государственный технический университет им. С. М. Кирова, – Екатеринбург, 2000. – 24с.
    172. Митькин А.А. О роли индивидуального и коллективного сознания в социальной динамике / А. Митькин // Психол журн. – 1999. – № 5. – С. – 103-112.
    173. Моляко В.О. Стратегии решения новых задач в процессе творческой деятельности / В. Моляко // Обдарована дитина. – № 4. – 2002. – с. 33 – 43.
    174. Момов В. Норма и мотив поведения / В. Момов // Вопросы философии, 1972. – № 8. – С.114
    175. Москаленко В. В. Особливості соціалізацї молоді в умовах трансформації суспільства: Монографія / [ Г.М. Авер’янова, Н.М. Дембицька, В.В. Москаленко]. – К.: «ППП», 2005. – 307с.
    176. Московичи С. Социальные представления: исторический взгляд / С. Московичи // Психолог. журнал, 1995. – Том 16. – № 2. – С. 3 – 13.
    177. Московичи С. Век толп. Исторический трактат
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины