ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ : ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ НЕВЕРБАЛЬНЫХ СРЕДСТВ КОММУНИКАТИВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА С РАССТРОЙСТВАМИ СПЕКТРА АУТИЗМА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЛОГВІНОВА ІРИНА ПЕТРІВНА

УДК: 159.922.76 – 056.34:616.89 – 053.4

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ

19.00.08. спеціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
САК Тамара Василівна,
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...………………………….……………... 4
ВСТУП…………………………………………………………………………..... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ............................................................................................................. 13
1.1. Психологічний зміст поняття комунікативної діяльності………...…... 13
1.2. Дослідження невербального компонента комунікативної діяльності у науковій літературі ………………………………….……………………….. 21
1.3. Особливості розвитку невербального компонента комунікативної діяльності у дошкільному віці…………………………….………….…...…..35
1.4. Особливості невербального компонента комунікативної діяльності у дошкільників із розладами спектра аутизму у процесі їх розвитку...….….50
Висновки до першого розділу………………………………………..…..…...63
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕВЕРБАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ………………………………………………………......65
2.1. Завдання та методика експериментального дослідження ....……...…..65
2.2. Особливості невербального компонента комунікативної діяльності дошкільників із РСА у незнайомих комунікативних ситуаціях …..……...69
2.3. Особливості невербального компонента комунікативної діяльності дитини з РСА у знайомих комунікативних ситуаціях ……………….…...91
2.3.1. Особливості оволодіння базовими невербальними соціально-комунікативними навичками у дошкільників із РСА …………...……..91
2.3.2. Особливості використання невербальних засобів комунікативної діяльності дітьми з РСА у знайомих комунікативних ситуаціях……...114
Висновки до другого розділу………………………………………….…140

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ ……………….143
3.1. Завдання та методика формувального експерименту…………...…143
3.2. Аналіз результатів формувального експерименту……………........181
Висновки до третього розділу…………………………………………....202
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...209
ДОДАТКИ……………………………………………………………………....231

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
РДА – ранній дитячий аутизм
РСА – розлади спектра аутизму
РВ – розумова відсталість
НР – нормальний психічний розвиток
ЕГ – експериментальна група
КГ – контрольна група
ОПФР – особливості психофізичного розвитку
МКХ – міжнародна класифікація хвороб
.

ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливою складовою активного включення дитини з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР) у життя суспільства є ефективність функціонування її як соціально-активної особистості, що здатна до адекватної інтерперсональної взаємодії. У зв’язку з цим вивчення психологічних особливостей невербального компонента комунікативної діяльності дітей із ОПФР постає одним із пріоритетних завдань спеціальної психології, з огляду на те, що основою реалізації соціально-комунікативної компетентності та адаптивної комунікативної поведінки є невербальна сфера. Цілеспрямований вплив на формування адаптивних невербальних поведінкових комунікацій у дітей із ОПФР, як однієї із фундаментальних онтогенетичних основ здійснення адекватної соціальної міжособистісної взаємодії, набуває особливої ваги, оскільки на період дошкільного дитинства особистість активно оволодіває соціально-комунікативною компетентністю з метою розширення спілкування з навколишнім світом.
Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень із проблеми вивчення комунікативної діяльності у дітей із ОПФР свідчить, що особливого значення набуває вирішення цієї проблеми стосовно категорії дітей, у клініко-психологічній структурі дефекту яких домінують якісні аномалії сфери соціальної взаємодії та спілкування, а саме – для дітей із розладами спектра аутизму (РСА) (М. Ю. Веденіна, І. А. Марценковський, О. М. Мастюкова, О. С. Нікольська, О. І. Романчук, Н. В. Сімашкова, Т. В. Скрипник, Г. М. Хворова, Д. І. Шульженко, А. П. Чупріков та ін.). Встановлено, що розлади спектра аутизму трапляються у 2-6 випадках на 1000 дітей, причому для класичної клінічної форми синдрому раннього дитячого аутизму характерна середня частотність виявлення – 1-2 на 1000, а для синдрому Аспергера – 3-7 випадків на 1000 дітей. За даними Міністерства охорони здоров’я України показники розповсюдженості цієї групи розладів із 2006 по 2010 рр. збільшилися у 2,5 рази. Зростання частоти таких порушень робить особливо актуальною проблему розробки ефективних методів обстеження та психокорекційного втручання для допомоги дітям із РСА.
На сучасному етапі розвитку спеціальної психології у науково-теоретичному вивченні дітей із РСА увага дослідників передусім акцентується на таких актуальних проблемах: з’ясуванні специфіки формування емоційно-вольової, особистісної сфер (Є. Р. Баєнська, Б. Веллс, В. Е. Каган, К. С. Лебединська, М. М. Ліблінг, Т. В. Скрипник, Д. І. Шульженко та ін.); розв’язанні важливих корекційних завдань, пов’язаних із питанням раннього виявлення аутизму та психолого-педагогічного впливу (О. С. Аршатська, О. Р. Баєнська, Г. Давсон, Є. С. Іванов, M. Кроусон, Д. Мансон, П. Манді, K. Тоз та ін.); визначенні ефективних шляхів щодо корекції пізнавальної діяльності (О. С. Аршатська, В. Е. Каган, І. А. Костін, В. В. Тарасун, Р. К. Ульянова, Д. І. Шульженко та ін.) та ігрової сфери (П. Волфберг, О. М. Мастюкова, А. С. Співаковська, Т. І. Пухова, А. В. Хаустов, О. А. Янушко та ін.). У наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників представлено експериментальні дані щодо характеристики психічних процесів дітей із РСА та можливостей їх розвитку в умовах спеціально організованого психокорекційного навчання і виховання (Г. Давсон, С. Тортора, Д. І. Шульженко та ін.). Слід зазначити, що, незважаючи на багатоаспектну розробку проблеми психокорекції при аутизмі, цілеспрямоване дослідження невербальних засобів та особливостей їх формування у дітей із РСА не проводилося. Натомість ряд авторів (О. Г. Асмолов, Д. Бойкельмен, О. О. Леонтьєв, П. Міренда, А. Тісель, С. Тортора, Є. І. Файзенберг, К. В. Якуніна та ін.) довели, що невербальний аспект спілкування є важливим структурним компонентом комунікативної діяльності, оскільки забезпечує стійку комунікативну інтенцію, соціально-перцептивну спрямованість, впливає на структурно-семантичний аспект спілкування. Актуальність докладного вивчення невербального компонента комунікативної діяльності дітей із РСА зумовлена його значимістю, в першу чергу, для формування особистісної сфери і для реалізації компенсаторних можливостей спілкування за допомогою невербальних комунікативних форм.
У спеціальній психології та корекційній педагогіці проблема формування невербального компонента комунікативної діяльності частково втілена в дослідженнях проблем спілкування, формування мовлення, комунікативних навичок і здібностей, а саме: особливостей розуміння та інтерпретації невербальної поведінки як складової соціально-перцептивних процесів у дітей із ОПФР (О. К. Агавелян, Д. І. Намазбаєва, І. М. Сайсанова, Є. В. Хлистова та ін.), проблеми компенсаторних можливостей при дефіцитарному розвитку вербальних засобів спілкування (О. Г. Асмолов, Д. Бойкельмен, Р. Бердвістелл, Г. В. Грігор’єва, В. З. Деніскіна, П. Екман, В. А. Лабунська, О. Л. Леханова, П. Міренда, О. О. Петрова, Л. Фрост та ін.), аналізу окремих складових кінесичної системи (К. В. Якуніна), голосових характеристик мовлення (О. К. Агавелян, Є. С. Дробишева, В. П. Морозов та ін.).
Аналіз зарубіжної та вітчизняної спеціальної психолого-педагогічної літератури показав, що у дослідженні проблеми аутизму увага невербальним засобам спілкування частково приділяється в межах вивчення комунікативної, соціальної сфер та оволодіння вербальними засобами (Є. Р. Баєнська, А. Бонді, К. Брекен, Д. Бойкельман, Л. Вотсон, С. Гутштайн, Г. Давсон, К. Квілл, T. Лейтон, М. Н. Манеліс, O. А. Мастюкова, А. Мелтцофф, A. Месібов, С. С. Морозова, Л. Г. Нурієва, П. Прелок, Н. В. Сімашкова, Н. Г. Слєсарєва, Ф. Сусман, К. Тоз, M. Фер, С. Фріман, Р. Хобсон, А. В. Хаустов, E. Шоплер, Д. І. Шульженко та ін.).
Ряд зарубіжних авторів (A. Ветербі, Г. Давсон, M. Карпентер, M. Курціо М. Магнуссон, С. Течнер та ін.) приділяє увагу формуванню невербальних засобів спілкування при РСА в контексті дослідження невербально-соціальних навичок взаємодії та розробки альтернативних комунікативних методик, таких, як жестові та піктографічні системи (BLISS-система, PECS, TAKK, MAKATON, Leb-система).
Невербальний компонент комунікативної діяльності дітей із РСА в межах більшості досліджень розглядається епізодично, як складова вербальної комунікації в контексті соціально-комунікативної взаємодії. Вивчення невербальних форм спілкування у дітей із РСА дошкільного віку, як цілісного структурного утворення із специфічними якісними співвідношеннями його складових одиниць, не проводилося.
Дисертаційна робота спрямована на розкриття особливостей формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку з РСА, оскільки впровадження в практику результатів дослідження стане підґрунтям для створення системи психокорекційних заходів, спрямованих на здійснення якісної допомоги дітям із РСА, з урахуванням, у першу чергу, їх особистісного індивідуального феномену.
У зв’язку з цим вивчення психологічних особливостей структури невербального компонента спілкування дітей із РСА, який є фундаментом у формуванні комунікативної, емоційно-особистісної та соціальної сфер дитини, становить важливий науковий інтерес і відкриває перспективи для оптимізації шляхів та засобів керування процесом міжособистісного спілкування. Актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Особливості формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку з розладами спектра аутизму».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова за науковим напрямом: «Навчання, виховання, соціальна та трудова адаптація дітей із ОПФР» та комплексною темою кафедри логопедії «Проблема виховання і навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення».
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 9 від 27 березня 2008 р.) та закоординовано в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 25 листопада 2008 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості розвитку невербальних засобів комунікативної діяльності в дошкільників із розладами спектра аутизму й розробити психолого-педагогічні умови їх формування.
Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування невербального компонента комунікативної діяльності у дітей із РСА порівняно з дітьми із нормальним психофізичним розвитком.
2. Дослідити особливості невербального компонента комунікативної діяльності дошкільників із РСА.
3. Обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови поетапного формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з РСА.
4. Розробити та апробувати методику формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з РСА.
Об’єкт дослідження – процес невербальної комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку із РСА.
Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дошкільників із РСА.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали принцип єдності діяльності і психіки (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн та ін.), діяльнісний підхід до розуміння спілкування (Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. М. Леонтьєв, О. О. Леонтьєв, М. І. Лісіна, Б. Ф. Ломов, Л. А. Петровська, С. Л. Рубінштейн та ін.); теорія про закономірності розвитку спілкування в онтогенезі та концептуальні положення про провідну роль спілкування у формуванні особистості дитини (Л. М. Галігузова, Н. С. Жукова, Я. Л. Коломінський, М. І. Лісіна, С. Ю. Мещерякова, Т. І. Піроженко, О. О. Смірнова, Т. О. Репіна та ін.); наукові висновки про єдність вікових закономірностей при нормальному та аномальному психічному розвитку (О. К. Агавелян, Л. І. Божович, В. І. Бондар, Л. С. Виготський, Т. О. Власова, В. В. Давидов, В. В. Засенко, В. В. Лебединський, В. І. Лубовський, А. Г. Обухівська, Т. В. Сак, В. М. Синьов, В. В. Тарасун, М. К. Шеремет та ін.); дослідження загальної та спеціальної психології про вивчення невербального спілкування (О. К. Агавелян, О. В. Защиринська, В. А. Лабунська, А. Меграбян, У. В. Ульєнкова, та ін.); уявлення про важливість невербальної взаємодії у розвитку емоційної прив’язаності (Д. Боулбі, Т. Бразелтон, Д. Сігель, М. Хофер та ін.).
Методи дослідження:
- теоретичні: аналіз (логіко-теоретичний, порівняльний) психолого-педагогічної, спеціальної літератури для розкриття сутності й особливостей формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей дошкільного віку з РСА та визначення основних наукових понять; синтез, абстрагування й конкретизація – для обґрунтування теоретичної моделі дослідження невербального компонента комунікативної діяльності;
- емпіричні: психолого-педагогічний експеримент з констатувальною, формувальною та контрольною частинами, який включав методики: «Первинне спостереження невербальної поведінки при порушеннях аутичного спектра» (за І. І. Мамайчук), «Оцінка невербальних соціально-комунікативних навичок у дошкільників із РСА» (K. Квілл), «Спостереження комунікативно-рухового невербального стилю дитини з РСА» (С. Тортора);
- методи математичної статистики: процедури кількісної, якісної та статистичної обробки експериментальних даних для встановлення значущості міжгрупових розбіжностей дітей із РСА та дітей із РВ, дітей з нормою розвитку та дітей із РСА за φ* критерієм Фішера.
Експериментальна база дослідження: спеціалізована соціальна служба „Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями „Подолання” у Солом’янському районі м. Києва; дошкільний навчальний заклад комбінованого типу № 41 м. Полтави; навчально-виховний комплекс інтернатного типу для дітей із вадами в розвитку № 59 м. Полтави; центр раннього розвитку всеукраїнської благодійної організації „Даун синдром” м. Києва; школа-садок навчально-реабілітаційного центру „Джерело” м. Львова. Експериментом було охоплено 188 дітей дошкільного віку, з них 33 дитини 3-4 років і 34 дитини 6-7 років з діагнозом „Дитячий аутизм”, 61 дитина з помірною розумовою відсталістю (30 дітей 3-4 років і 31 дитина 6-7 років) та 60 дітей з нормальним розвитком (30 дітей 3-4 років і 30 дітей 6-7 років).
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що вперше:
- одержано відомості щодо психологічних особливостей формування невербального компонента в дітей дошкільного віку з РСА;
- з’ясовано відмінності особливостей невербального компонента комунікативної діяльності дітей дошкільного віку із РСА та у дошкільників із помірною розумовою відсталістю;
- визначено характерні особливості проявів невербальної поведінки дошкільників із РСА залежно від знайомих та незнайомих комунікативних умов;
- теоретично обґрунтовано систему психолого-педагогічних умов поетапного формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей із РСА;
- науково обґрунтовано методику формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей молодшого дошкільного віку із РСА;
подальшого розвитку набули наукові уявлення про складові невербального спілкування як компонента комунікативної діяльності;
удосконалено методи, прийоми і засоби формування комунікативної діяльності дітей дошкільного віку із РСА.
Практичне значення одержаних результатів полягає у:
- розробці психолого-педагогічних умов та спеціальної методики поетапного формування невербальних засобів спілкування, які можуть використовуватися у процесі корекційно-розвивального навчання дітей із РСА молодшого і старшого дошкільного віку психологами, педагогами спеціальних дошкільних закладів, навчально-виховних і реабілітаційних центрів;
- можливості застосування системи діагностики невербального компонента комунікативної діяльності дошкільників із РСА для розробки діагностичних методик вивчення спілкування дітей із РСА та дітей із особливостями психофізичного розвитку дошкільного віку різних нозологій;
- визначенні експериментальним шляхом особливостей невербальної комунікативної діяльності дошкільників із РСА, що можуть використовуватись при диференційній діагностиці комунікативного розвитку дітей із РСА;
- можливості використання матеріалів та результатів дослідження при укладанні підручників та навчально-методичних посібників для студентів-дефектологів, вихователів, корекційних педагогів, психологів спеціальних дошкільних закладів та дошкільних закладів із інклюзивним навчанням.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес спеціалізованої соціальної служби Солом’янського району „Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями „Подолання” м. Києва (довідка № 4 від 17. 10. 2012); навчально-виховного комплексу інтернатного типу для дітей із вадами розвитку Полтавської обл. (довідка № 281 від 10.09.12); дошкільного навчального закладу (ясла-садка) комбінованого типу № 41 „Гніздечко” м. Полтави (довідка № 86 від 21.09.12).
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: „Новітні технології комплексної психолого-медико-педагогічної діагностики, подолання і запобігання мовленнєвих розладів” (м. Полтава, 2009), „Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології” (м. Кам’янець-Подільський, 2009), „Танцювально-рухова терапія: робота із психічнохворими та особливими дітьми” (м. Львів, 2009), „Співробітництво та інтеграція психотерапії, психології та корекційної педагогіки” (м. Тернопіль, 2010), „Робота методом танцювально-рухової психотерапії з розладами прив’язаності; особами, що пережили травматичну подію, втрату” (м. Львів, 2010), „Актуальні проблеми логопедії” (м. Київ, 2011), Міжнародний науково-практичний семінар „Сучасна психокорекція” (м. Тернопіль, 2012). Проміжні і кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова (2007-2012рр.).
Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях автора, з них – 4 статті, опубліковані у фахових виданнях, 3 статті – в інших збірниках, 1 – тези конференції.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування) та 11 додатків на 37 сторінках. Загальний обсяг – 268 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 208 сторінках. У тексті міститься 15 рисунків, 1 таблиця та 2 рисунки й 28 таблиць у додатках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене теоретичне та експериментальне дослідження проблеми формування невербальних засобів спілкування у дошкільників із РСА дозволяє зробити наступні висновки.
1. На підставі аналізу психолого-педагогічних наукових джерел, які висвітлюють проблему дослідження, з’ясовано, що психологічним змістом комунікативної діяльності є особливі комунікативні зв’язки між комунікантами та структурні компоненти процесу комунікації, які реалізують ці зв’язки лише за умов двосторонньої комунікативної активності. Розгортання комунікативного процесу відбувається у вигляді цілеспрямованих комунікативних актів, які покликані передавати як когнітивні, так й емоційні повідомлення за допомогою мультимодальної системи вербальних і невербальних засобів. Невербальні засоби постають зовнішнім проявом усієї системи невербального компонента комунікативної діяльності, яка знаходить свій вияв у механізмах ініціювання, підтримки, регуляції контакту та представляє базові невербальні комунікативні навички. Довербальний рівень засобів спілкування є базовим для побудови складної знакової комунікативної поведінки, що розвивається у період раннього віку за умови активної емоційної взаємодії дитини і дорослого, втілюючись через механізми виникнення психологічної прив’язаності.
1. Формування комунікативної діяльності та її невербального компонента у дітей із РСА характеризується значними труднощами протягом усього раннього і дошкільного періодів. На ранніх етапах розвитку комунікативності між дитиною з РСА та дорослим не виникає достатньої кількості комунікативних зв’язків через обмін невербальними діями, що призводить до порушення якості невербального зв’язку. Внутрішня сторона комунікативної діяльності при РСА порушується на рівні комунікативної потреби, що провокує недорозвиток засобів спілкування і перешкоджає створенню дитиною з РСА гнучкої моделі комунікативної взаємодії.
2. Експериментальне дослідження невербальних засобів комунікативної діяльності дітей із РСА виявило низку особливостей при ініціюванні, підтримці, завершенні спілкування як у незнайомих, так і у звичних комунікативних умовах. У незнайомих комунікативних умовах труднощі реалізації невербального компонента спілкування дітей із РСА поглиблюються у формі загального зниження комунікативної спрямованості поведінки, нездатності гнучко підбирати адекватні засоби спілкування, проявляти комунікативну ініціативу, самостійно підтримувати і регулювати спілкування. У незнайомих умовах спілкування невербальна поведінка дітей із РСА розгортається лише в межах короткотривалих контактів за умови постійного заохочення з боку дорослого і характеризується домінуванням нецілеспрямованих невербальних сигналів (стереотипних рухів тіла, голови, усмішки, дотику, невиразних вокалізацій); спрямованістю активності переважно на маніпуляції з предметами, а не на співрозмовника; зниженням стійкості комунікативного інтересу до ситуації спілкування; швидкою виснажуваністю фокусу уваги на спільних об’єктах інтересу; порушенням продуктивності використання погляду, жестів, міміки, вокалізацій, оптимальної дистанції. Це свідчить про розлади здатності використання невербальних засобів із орієнтувальною метою, обмеженість можливості гнучко переносити комунікативний досвід на нові умови спілкування, про виражену недостатність адаптивних механізмів комунікативної поведінки дітей із РСА.
3. Результати вивчення невербального компонента комунікативної діяльності дітей із РСА 3-4 та 6-7 років у звичних умовах спілкування дають підстави стверджувати про порушення використання невербальних засобів у межах усіх процесів ініціювання, підтримки, регуляції контакту; несформованість навичок невербальної соціальної взаємодії (особливо реципрокної двосторонньої взаємодії, спільної уваги й нормованої соціальної регуляції) та навичок імітації; знижений рівень здатності ініціювати прямий контакт, виражаючи прохання та повідомляючи про свою потребу; низьку здатність до адекватної невербальної реакції на звертання іншого, до спонтанного коментування подій; розлади вміння адекватно привертати увагу під час діалогу. Найвиразнішими виявилися труднощі з фокусуванням на дорослому і його повідомленнях, утриманням стійкого інтересу до партнера достатню кількість часу, вмінням цілеспрямовано використовувати для вираження прохання жести у поєднанні із поглядом, зі сформованістю невербальних діалогових навичок. Найбільш значимими невербальними сигналами для дітей із РСА є проксемічні, візуальні та тактильні.
4. На основі узагальнених даних про особливості невербального компонента комунікативної діяльності дітей із РСА 3-4 та 6-7 років було виділено психолого-педагогічні умови для ефективного формування невербальних засобів комунікативної діяльності: якісна присутність дорослого, як партнера, що вибудовує комунікативний простір у межах безпечного розвивального середовища і забезпечує ігровий контекст спілкування; цілеспрямованій підтримці будь-якої невербальної поведінкової активності дитини з РСА; активному усвідомленні комунікативних ролей, присутності себе та Іншого; врахуванні специфічних характеристик аутизму та впливу порушення сенсорної інтеграції на комунікативну спрямованість дітей із РСА; послідовності формування і закріпленні цілеспрямованих комунікативних дій, тобто жестової репрезентації; організації ситуацій успіху у взаємодії дитини з РСА з іншими; розширенні меж комунікативної взаємодії від непрямого невербального контакту в межах діади до цілеспрямованої парної комунікації і групової взаємодії; моделюванні стабільних, передбачуваних, повторюваних комунікативних ситуацій із поступовим переходом до більш творчих, нових і розширених; активізації наслідувальної поведінки; розвитку ігрової діяльності.
5. Розроблено та експериментально перевірено ефективність методики формування невербальних засобів у дітей дошкільного віку з РСА, реалізація якої здійснювалася з використанням основних методів: ігрових, артетрапевтичних, тілесно-рухових, сенсорно-релаксаційних ігор. Система занять передбачала оволодіння дитиною з РСА основними психологічними механізмами організації спілкування (ініціювання, підтримка та завершення контакту) при послідовному переході від діадної до групової взаємодії у контексті емоційних зв’язків з дорослим. В основу психокорекційного підходу було покладено поняття невербальних дій як відправної точки для побудови контакту, що втілилося в ключовому напрямі формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей із РСА: перехід від неусвідомленого до цілеспрямованого використання невербальних сигналів.
6. Внаслідок впровадження методики формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей молодшого дошкільного віку з РСА відмічалася позитивна динаміка у розширенні репертуару та збільшенні частоти використовуваних невербальних засобів при ініціюванні, підтримці і завершенні контакту; у зростанні наслідувальної моторної та звукової активності; у покращенні базових комунікативних функцій; здатності встановлювати візуальні комунікативні зв’язки; комбінувати невербальні засоби між собою. Методика формувального експерименту сприяла активізації наслідувальної діяльності як механізму підтримки спілкування; розширенню здатності фокусуватися на дорослому як на партнері, використовувати погляд, дотик, жести, зміну дистанції з метою ініціювання та підтримки контакту; покращенню орієнтування дитини з РСА у комунікативній ситуації, а, отже, справлянню із роллю комуніканта. Втім, як показали результати контрольного експерименту, формування жестової репрезентації та невербальних комунікативних навичок у дітей ЕГ лише почалося, тому проведення подальшої психокорекційної роботи повинно бути спрямоване на закріплення набутих вмінь.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування невербальних засобів спілкування у дітей дошкільного віку із РСА. Подальша перспектива розробки окресленої нами теми полягає у необхідності формування невербальних засобів у дітей першого року життя, що мають підозру на аутизм; дослідженні невербального спілкування дітей із РСА із ровесниками, формування невербальних засобів спілкування у молодших школярів і підлітків із РСА з метою попередження виникнення ускладнень спілкування цієї категорії дітей з різними групами осіб (однолітками, значущими дорослими) та формування комунікативної компетенції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеева Н. Н. Вы и младенец. У истоков общения / Н. Н. Авдеева, С. Ю. Мещерякова. – М. : Педагогика, 1991. – 160 с.
2. Агавелян М. Г. Опознание невербального поведения человека умственно отсталыми школьниками: дис. … канд. псих. наук: спец. 13.00.03 / Агавелян Мария Геннадиевна. – Новосибирск, 1998. – 439 с.
3. Адмони В. Г. Система форм речевого высказывания / Адмони В. Г. – СПб. : Издательская фирма ВО «Наука», 1994. – 152 с.
4. Айрес Э. Д. Ребенок и сенсорная интеграция. Понимание скрытых проблем развития / Айрес Э. Д.; пер. с англ. Ю. Даре. – [2-е изд.] – М. : Теревинф, 2010. – 272 с.
5. Андреева Г. М. Социальная психология / Андреева Г. М. – М.: Аспект-Пресс, 1990. – 314 с.
6. Андрианов М. С. Невербальная коммуникация: психология и право / Андрианов М. С. – М. : Ин-т общегуманитарных исследований, 2007. – 256 с.
7. Антонова И. Д. Формирование эмоциональной привязанности аутичного ребенка к матери в процессе холдинг-терапии: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. псих. наук: спец. 19.00.13 «Психология развития, акмеология» / И. Д. Антонова. – М., 2007. – 20 с.
8. Аппе Ф. Введение в психологическую теорию аутизма / Франческа Аппе; пер. с англ. Д. В. Ермолаева. – М. : Теревинф, 2006. – 216 с.
9. Аршатская О. С. Психологическая помощь ребёнку раннего возраста при формирующемся детском аутизме / О. С. Аршатская // Дефектология. – № 2. – 2005. – С. 46–56.
10. Архипова Е. Ф. Логопедическая работа с детьми раннего возраста: учебное пособие для студентов пед. вузов / Архипова Е. Ф. – М. : АСТ: Астрель, 2007. – 224 с.
11. Астапов В. М. Искаженное психическое развитие / В. М. Астапов // Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии / В. М. Астапов. – М. : Международная педагогическая академия, 1994. – С. 114–119.
12. Баенская Е. Р. О коррекционной помощи аутичному ребенку раннего возраста / Е. Р. Баенская // Дефектология. – 1999. – № 1. – С. 47–54.
13. Баенская Е. Р. Особенности раннего аффективного развития аутичного ребёнка от 0 до 1,5 лет / Е. Р. Баенская // Альманах ИКП РАО. – 2001. – № 3. – С. 14–19.
14. Баенская Е. Р. Помощь в воспитании детей с особым эмоциональным развитием (ранний возраст) / Баенская Е. Р. – М. : Теревинф, 2007. – 112 с. – (Особый ребенок).
15. Баль Н. Н. Средовые ресурсы логопедической работы / Н. Н. Баль // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія № 19. Корекційна педагогіка та психологія. [Зб. наукових праць]. Матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. «Актуальні проблеми логопедії». – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – № 18. – С. 9–11.
16. Башина В. М. Аутизм в детстве / Башина В. М. – М. : Медицина, 1999. – 239 с.
17. Башина В. М. Ранняя детская шизофрения (статистика и динамика) / Башина В. М. – М. : Медицина, 1980. – 248 с.
18. Башина В. М. К особенностям коррекции речевых расстройств у больных с ранним детским аутизмом / В. М. Башина, Н. В. Симашкова // Альманах «Исцеление», 1993. – Вып. 1. – С. 154–160.
19. Бєлєнька Г. І. На шляху до подолання раннього дитячого аутизму / Г. І. Бєлєнька // Кроки до компетентності та інтеграції у суспільство: наук.-метод. зб. – К. : Контекст, 2000. – С. 255–259.
20. Бодалев А. А. Личность и общение: избранные труды / Бодалев А. А. – М.: Педагогика, 1983. – 271 с.
21. Бодалев А. А. Об изучении общения с позиций В. Н. Мясищева /А. А. Бодалев // Вопросы психологии. – 1988. – № 4. – С. 131–135.
22. Богдашина О. А. Аутизм: определение и диагностика / Богдашина О. А. – Донецк: ООО «Лебедь», 1999. – 166 с.
23. Бойков Д. И. Общение детей с проблемами в развитии: коммуникативная дифференциация личности: уч.-метод. пособие / Бойков Д. И. – СПб.: КАРО, 2005. – 288 с.
24. Боулби Д. Привязанность / Джон Боулби; пер. с англ. Н. Г. Григорьевой, Г. В. Бурменской. – М. : Гардарики, 2003. – 477 с. – (Psychologia universalis).
25. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение / Буева Л. П. – М. : Мысль, 1978. – 216 с.
26. Вальсинер Я. Невербальная коммуникация в диадах / Я. Вальсинер, Х. Миккин // Уч. зап. Тарт. гос. ун-та. – Тарту, 1974. – Вып. 335 (Труды по психологии), кн. 3. – С. 110–126.
27. Вашека Т. В. Психологія спілкування: навч.-метод. комплекс / Т. В. Вашека, І. С. Гічан. – К. : Книжкове вид-во НАУ, 2006. – 184 с.
28. Ведина М. Ю. Опыт использования метода облегченной коммуникации со взрослым аутичным человеком / М. Ю. Ведина, И. А. Костин // Дефектология. – 2003. – № 6. – С. 21–27.
29. Вердербер Р. Психология общения / Рудольф Вердербер, Кетлин Вердербер; пер. с англ. И. Андреева, А. Кулаков. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2005. – 320 с. – (Серия «Главный учебник»).
30. Волкова В. В. Невербальный компонент коммуникации в системе педагогической деятельности / В. В. Волкова // Вестник Сев. Кав. ГТУ. Серия «Гуманитарные науки», вып. № 3 (10). – Ставрополь : Изд-во СевКавГТУ, 2007. – С. 23–27.
31. Волканецкая Ж. Н. Коммуникативная ситуация как мотивационная основа совершенствования иноязычных навыков говорения студентов-филологов / Ж. Н. Волканецкая // Уч. зап. Тавр. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. – 2006. – т. 19 (58). – № 4. – С. 357–360.
32. Винникот Д. В. Маленькие дети и их матери / Винникот Д. В.; пер. с англ. Н. М. Падалко. – М. : Независимая фирма «Клас», 1998. – 80 с.
33. Винникот Д. В. Семья и развитие личности. Мать и дитя / Винникот Д. В.; пер. с. англ. А. Грузбер. – Екатеринбург: Литур, 2004. – 400 с.
34. Вроно М. Ш. К проблеме адаптации больных синдромом РДА / М. Ш. Вроно, В. М. Башина // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1987. – № 10. – С. 1511
–1516.
35. Вроно М. Ш. О раннем детском аутизме (синдром Каннера) / М. Ш. Вроно // Педиатрия. – 1976. – № 7. – С. 23–26.
36. Выготский Л. С. Психология развития человека / Выготский Л. С. – М.: Эксмо, 2004. – 1134 с. – (Серия «Библиотека всемирной психологии»).
37. Галигузова Л. Н. Формирование потребности в общении со сверстниками у детей раннего возраста / Л. Н. Галигузова // Вопросы психологии. – 1985. – № 5. – С. 34–41.
38. Гилберг К. Аутизм: медицинские и педагогические аспекты / К. Гилберг, Т. Питерс. – СПб.: ИСПиП, 1998. – 192 с.
39. Глозман Ж. М. Общение и здоровье личности: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. зав.] / Глозман Ж. М. – М. : изд. центр «Академия», 2002. – 208 с.
40. Гольдфарб О. С. Особенности вербализации кинесических знаков под влиянием психологической установки у подростков с умственной отсталостью в условиях традиционного и специального направленного развития: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. псих. наук : спец. 19. 00. 10 «Коррекционная психология» / О. С. Гольдфарб. – Челябинск, 2002. – 20 с.
41. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации / Горелов И. Н. – М.: Наука, 1980. – 88 с.
42. Горелов И. Н. О вербальных и невербальных составляющих речевого поведения / И. Н. Горелов // Вопросы психолингвистики. – 2003. – № 1. – С. 13–18.
43. Дети и подростки с аутизмом. Психологическое сопровождение / [Никольская О. С., Баенская Е. Р., Либлинг М. М. и др.] – М. : Теревинф, 2005. – 224 с.
44. Дети с нарушениями общения. Ранний детский аутизм / [Лебединская К.С., Никольская О.С., Баенская Е.Р. и др.]. – М. : Просвещение. – 1989. – 95 c.
45. Детский аутизм. Хрестоматия: [учеб. пособ. для студ. высш. и средн. пед., псих. и мед. учеб. завед.] / [состав. Л. М. Шипицына]. – СПб : Дидактика Плюс. – 2001. – 368 с.
46. Дефектологические проблемы раннего детского аутизма (Сообщение) // Дефектология. – 1998. – № 2. – С. 81–83.
47. Дитяча психоневрологія / [Булахова Л. О. , Саган О. М., Зінченко С. М. та ін.]; за ред. Л. О. Булахової. – К. : Здоров’я, 2001. – 496 с.
48. Дробинская А. О. Синдром раннего детского аутизма / А. О. Дробинская // Воспитание и обучение детей с нарушениями в развитии. – 2002. – № 16. – С. 43–46.
49. Ефимов И. proРечь. Современная нейрофизиология речи и слуха. Новые пути и методы коррекции. [кн. для педагогов, логопедов, психологов и родителей] / Ефимов И. – СПб. : Диля, 2009. – 144 с.
50. Жиянова П. Л. Социальная адаптация детей раннего возраста с синдромом Дауна: метод. пособие / Жиянова П. Л. – М. : Гуманитар. центр «Монолит», 2005. – 189 с.
51. Жукова Н. С. Преодоление задержки речевого развития у дошкольников / Жукова Н. С., Мастюкова Е. М. , Филичева Т. Б. – М. : Просвещение. – 1973. – 222 с.
52. Запорожец А. В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности / А. В. Запорожец // Принцип развития в психологии. – М. : Наука, 1978. – С. 243–267.
53. Зарубина Ю. Г. Адаптация ребенка в группе и развитие общения на игровом занятии Круг / [Зарубина Ю. Г., Константинова И. С., Бондарь Т. А., Попова М. Г.] – М.: Теревинф, 2009. – 56 с. – (Лечебная педагогика: методические разработки).
54. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по креативной терапии / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко – СПб. : Речь, 2003. – 400 с.
55. Ибрагимова Р. А. К проблеме понимания в процессе речевого общения / Р. А. Ибрагимова // Сознание и общение. – Фрунзе, Илин. – 1968. – С. 39–48.
56. Ильин Г. Л. Некоторые вопросы психологии общения / Г. Л. Ильин // Вопросы психологии. – 1986. – № 5. – С. 113–124.
57. Исследования общения и индивидуальных различий. Психология / [под ред. М. М. Муканова и др]. – Алма-Ата, 1976. – Вып. 6. – 96 с.
58. Каган В. Е. Аутизм у детей / В. Е. Каган. – Л. : Медицина, 1981. – 208 с.
59. Каган В. Е. Клинико-психологические аспекты онтогенеза коммуникативности / В. Е. Каган // Вопросы психологии. – 1983. – № 2. – С. 21–35.
60. Каган В. Е. Преодоление: неконтактный ребёнок в семье / Каган В. Е. – СПб. : Фолиант, 1996. – 210 с.
61. Каган В. Е. Диагностика и лечение аутизма у детей / Каган В. Е., Исаев Д. Н. – М., 1991. – 40 с.
62. Каган М. С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 319 с.
63. Карвасарская И. Б. В стороне. Из опыта работы с аутичными детьми / Карвасарская И. Б. – М. : Теревинф, 2003. – 70 с.
64. Карловская Н. Н. Восприятие эмоционального состояния другого больными шизофренией: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук.: спец. 19.00.04 «Медицинская психология» / Н. Н. Карловская. – М., 1986. – 25 с.
65. Карпова Н. Л. Основы личностно-направленной логопсихотерапии: уч. пособие / Карпова Н. Л. – М.: Флинта, 1997. – 160 с.
66. Касицына М. А. Коррекционная ритмика. Комплекс практических материалов и технология работы с детьми старшего дошкольного возраста с ЗПР / М. А. Касицына, И. Г. Бородина. – М.: Гном и Д, 2005. – 216 с.
67. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: уч. пособие / Кашкин В. Б. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – 175 с.
68. Кипхард Э. Й. Как развивается ваш ребенок? / Кипхард Э. Й.; пер. с нем. Л. В. Хариной. – М. : Теревинф, 2006. – 112 с.
69. Кириллова Е. В. Формирование предпосылок коммуникативной деятельности у безречевых детей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.03 / Кириллова Е. В.: Москва, 2001. – 202 c.
70. Кислинг У. Сенсорная интеграция в диалоге: понять ребенка, распознать проблему, помочь обрести равновесие / Улла Кислинг; под ред. Е. В. Клочковой; пер. с нем. К. А. Шарр. – [2-е изд.]. – М. : Теревинф, 2011. – 240 с.
71. Класифікація психічних і поведінкових розладів: клінічний опис і вказівки по діагностиці. – [2-е вид.]. – К. : Сфера, 2005. – 308 с.
72. Клюев Е. В. Речевая коммуникация. Учебное пособие для университетов и институтов / Клюев Е. В. – М. : Рипол Классик, 2002. – 320 с.
73. Ковалёв В. В. Психиатрия детского возраста: Руководство для врачей / Ковалёв В. В. – М. : Медицина, 1979. – 608 с.
74. Козловская Г. Парааутизм – психогенная форма аутизма. Проблемы развития и бытия личности / Галина Козловская, Марина Проселкова // Развитие личности. – 2004. – № 3. – С. 72–81.
75. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка [Текст] / Г. В. Колшанский. – [изд. 3-е.]. – М. : URSS. ЛКИ, 2007. – 174 с. – (Лингвистическое наследие XX века).
76. Костин И. А. Работа по развитию социально-бытовых навыков аутичных подростков и юношей / И. А. Костин // Дефектология. – 1998. – № 2.– С. 52–59;
77. Котлер Ф. Основы маркетинга / Филип Котлер; пер. с англ. В. Б. Боброва. – М. : Ростинтэр, 1996. – 698 с.
78. Коццолино М. Невербальная коммуникация. Теории, функции, язык и знак / М. Коццолино; пер. с итал. – Харьков: Гуманитарный центр, 2009. – 248 с.
79. Кравченко Ю. С. Феномен общения: содержание, цель, формы, функции, средства [Электронный ресурс] / Ю. С. Кравченко // Сб. науч. трудов СевКавГТУ. Серия «Гуманитарные науки». – 2008. – № 6. – Режим доступа к журн. http://science.ncstu.ru/articles/hs/2008_06.
80. Краткий психологический словарь / [под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1985. – 431 c.
81. Крутій К. Л. Методика проведення індивідуальних занять з мовленнєво- пасивними дітьми дошкільного віку / Крутій К. Л. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС. ЛТД”, 2003. – 320 с.
82. Кузьмина М. Аутизм / М. Кузьмина // Школьный психолог. – 2000. – № 47. – С. 12–13.
83. Куперник К. Н. Детский аутизм – ведущее поражение / К. Н. Куперник // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1972. – Вып. 10. – С. 33–52.
84. Кучинский Г. М. Психология внутреннего диалога / Г. М. Кучинский. – Минск: Университетское, 1988. – 210 с.
85. Лабунская В. А. Невербальное поведение (социально-перцептивный подход) / Лабунская В. А. – Ростов-на-Дону, 1986 – 252 с.
86. Лабунская В. А. Особенности развития способности к психологической интерпретации невербального поведения / В. А. Лабунская // Вопросы психологии. – 1987. – № 3. – С. 36–41.
87. Лаврентьева Н. Б. Педагогическая диагностика детей с аутизмом / Н. Б. Лаврентьева // Дефектология. – 2003. – № 2. – С. 88–93.
88. Лебединский В. В. Нарушение психического развития у детей: учеб. пособие / Лебединский В. В. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 167 с.
89. Лебединская К. С. Подростки с нарушениями в аффективной сфере: клинико-психологическая характеристика «трудных» подростков / Лебединская К. С., Райская М. М., Грибанова Г. В. – М. : Педагогика, 1998. – 168 с.
90. Лебединская К. С. Дети с нарушением общения: Ранний детский аутизм / [Лебединская К. С., Никольская О. С., Баенская Е. Р. и др.]. – М., 1985. – 96 с.
91. Лебединская К. С. Диагностика раннего детского аутизма: начальные проявления / К. С. Лебединская, О. С. Никольская. – М. : Просвещение, 1991. – 346 с.
92. Лебединская К. С. Диагностическая карта для исследования ребёнка первых двух лет жизни при предположении раннего детского аутизма / К. С. Лебединская, О. С. Никольская // Дефектология. – 1990. – № 3. – С. 51–57;
93. Леонтьев А. А. Психология общения / А. А. Леонтьев. – М., 1997. – 220 с.
94. Леонтьев А. А. Общение как объект психологического исследования / А. А. Леонтьев // Методологические проблемы социальной психологии. – М. : 1975. – С. 105 – 123.
95. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. – М. : Просвещение, 1969. – 214 с.
96. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / Леонтьев А. Н. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
97. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. / [под ред. В. В. Давыдова и др.]. – М : Педагогика, 1983. – Т.1. – 391 с.
98. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. А. Леонтьев. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 576 с.
99. Либлинг М. М. Подготовка к обучению детей с ранним детским аутизмом / М. М. Либлинг // Дефектология. – 1998. – № 1. – С. 69–80.
100. Лисина М. И. Формирование потребности детей в общении со взрослыми и сверстниками / М. И. Лисина // Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии / М. И. Лисина, Л. Н. Галигузова. – М., 1980. – С. 55–78.
101. Лисина М. И. Генезис форм общения у детей / М. И. Лисина // Принцип развития в психологи / М. И. Лисина. – М., 1978. – С. 268–294.
102. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М. : Педагогика, 1986. – 136 с.
103. Лисина М. И. Формирование личности ребенка в общении / М. И. Лисина. – СПб. : Питер, 2009. – 320 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
104. Логвінова І. П. Особливості налагодження невербальної взаємодії з аутичною дитиною методом піскової психотерапії/ І. П. Логвінова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. [зб. наук. праць] / за ред. В. М. Синьова. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – № 13. – С. 181–186.
105. Логвінова І. П. Роль раннього досвіду невербальної взаємодії у формуванні комунікативної діяльності дитини з аутизмом / І. П. Логвінова // Журнал «Імідж сучасного педагога»: наук.-практ. освітньо-популярний часопис. – 2008. – № 6-7 (95-96). – С. 86–90.
106. Логвінова І. П. Психологічні особливості невербального компонента у процесі налагодження взаємодії із дітьми з порушеннями спектра аутизму / І. П. Логвінова // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. «Новітні медико-психолого-педагогічні технології діагностики, запобігання і подолання мовленнєвих розладів», 1–2 жовт. 2009 [Текст]. – Полтава : ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2009. – С. 96–102.
107. Логвінова І. П. Формування комунікативної потреби у дітей з аутизмом у невербальній взаємодії / І. П. Логвінова // зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка / за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Вип. XII, Серія соціально-педагогічна. – Аксіома, 2009. – С. 400–404.
108. Логвінова І. П. Навички невербальної соціальної взаємодії у дошкільників з розладами спектра аутизму / І. П. Логвінова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. [зб. наук. пр.] / за ред. В. М. Синьова. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. – № 18. – С. 137–141.
109. Логвінова І. П. До проблеми формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей із розладами спектра аутизму / І. П. Логвінова // наук.-метод. журнал «Логопедія». – 2011. – № 2. – С. 40–44.
110. Логвінова І. П. Психологічні особливості використання жестів дошкільниками з розладами спектра аутизму / І. П. Логвінова // наук.-метод. журнал «Імідж сучасного педагога». – 2012. – № 1. – С. 61–63.
111. Логвінова І. П. Психологічні особливості організації візуальної взаємодії у дошкільників з розладами спектра аутизму / І. П. Логвінова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. [зб. наук. пр.] / за ред. В.М. Синьова. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. – № 21. – С. 294–297.
112. Логопедия: учеб. пособие для студентов пед. институтов по специальности «Дефектология» / [Л. С. Волкова, Р. И. Лалаева, Е. М. Мастюкова и др.]; под ред. Л. С. Волковой. – М. : Просвещение, 1989. – 528 с..
113. Ломов Б. Ф. Категории общения и деятельности в психологии / Б. Ф. Ломов // Вопросы философии. – 1979. – № 8. – С. 37–38, 45.
114. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Ломов Б. Ф. – М. : Наука, 1984. – 226 с.
115. Лурия А. Р. Развитие речи и формирование психических процессов.– В кн.: Психологическая наука в СССР. – Т. 1. – М., 1959. – С. 516–577.
116. Лысый В. И. Проблемы диагностики раннего детского аутизма / Лысый В. И. – М., 2004. – С. 234.
117. Лютова Е. К. Тренинг общения с ребёнком (период раннего детства) / Е. К. Лютова, Г. Б. Монина. – СПб. : Речь, 2005. – 176 с.
118. Лютова Е. К. Шпаргалка для родителей: Психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми / Е. К. Лютова, Г. Б. Монина. – СПб. : Речь, 2002. – 136 с.
119. Макарова А. В. Драматизация как средство помощи аутичным детям / А. В. Макарова // Дошкольная педагогика. – 2002. – № 4. – С. 41–43.
120. Максимова Р. А. Возрастные особенности в развитии коммуникативных качеств / Р. А. Максимова // Личность в системе общественных отношений. – 1983. – С. 46–47.
121. Мамайчук И. И. Помощь психолога детям с аутизмом / Мамайчук И. И. – СПб.: Речь, 2007. – 288 с.
122. Мамайчук И. И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии / Мамайчук И. И. – СПб. : Речь, 2004. – 400 с.
123. Марилов В. В. Общая психопатология: [учеб. пособ. для студ. высш. завед.] / Марилов В. В. – М. : Академия, 2002. – 224 с.
124. Маркова А. К. Психология усвоения языка, как средства общения / Маркова А. К. – М. : Педагогика, 1974. – 240 с.
125. Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст) / Мастюкова Е. М. – М. : Владос, 1997. – 304 с.
126. Матвеева Н. Н. Психокоррекция задержки речевого развития у детей 2-3 лет: [пособие для психологов, воспитателей и родителей] / Матвеева Н. Н. – М.: Аркти, 2005. – 95 с.
127. Меграбян А. Психодиагностика невербального поведения / Альберт Меграбян; пер. П. Румянцева. – СПб: Речь, 2001. – 253 с.
128. Методичні рекомендації до програми розвитку та виховання дитини раннього віку Зернятко / [під ред. О. Л. Кононко]. – К. : Кобза, 2004. – 188 с.
129. Мнухин С. С. О резидуальных нервно-психических расстройствах у детей / С. С. Мнухин // Резидуальные нервно-психические расстройства у детей / под ред. С. С. Мнухина. – Л. : Ленинградский педиатрический институт, 1968. – Т. 5. – С. 5–22.
130. Морозов В. П. Искусство и наука общения: невербальная коммуникация / Морозов В. П. – М.: ИП РАН, 1998. – 160 с.
131. Морозов В. П. Невербальная коммуникация в системе речевого общения. Психофизиологические и психоакустические основы / В. П. Морозов. – М.: ИП РАН, 1998. – 314 с.
132. Морозова С. С. Аутизм: коррекционная работа при тяжелых и осложненных формах: пособие для учителя-дефектолога / Морозова С. С. – М.: Владос, 2007. – 176 с.
133. Мухина В. С. Психология дошкольника / Мухина В. С.; учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов и учащихся пед. училищ. под ред. Л. А. Венгера. – М., Просвещение, – 1975. – 239 с.
134. Немов Р. С. Психология: в 3 кн. / Р. С. Немов. – М.: Владос, 1995. – Книга 1: Общие основы психологи. – 1995. – 687 с.
135. Никольская О. С. Аутизм дома и в школе / О. С. Никольская // Школьный психолог: приложение к газете «Первое сентября». – 1998. – № 7-8. – С. 7.
136. Никольская О. С. Проблемы семьи аутичного ребёнка / О. С. Никольская, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг // Дефектология. – 2005. – № 5. – С. 76–82.
137. Никольская О. С. Аутичный ребенок: Пути помощи / О. С. Никольськая, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг. – М. : Теревинф, 1997. – 342 с.
138. Никольская О. С. Об аутизме / О. С. Никольская, Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг // Школьный психолог. – 2004. – 16-22 нояб. (№ 48). – С. 4–7.
139. Никольская О. С. Ребенок с аутизмом в обычной школе / О. С. Никольская, Т. А. Фомина, С. А. Ципотан // Школьный психолог. – 2002. – № 7. – С. 12–13, № 8. – С. 13, № 9. – С. 12, № 11. – С. 14.
140. Нуриева Л. Г. Развитие речи у аутичных детей: методические разработки. – М. : Теревинф, 2003. – 160 с. – Серия «Особый ребенок».
141. Нэпп М. Невербальное общение. Учебник / Марк Нэпп, Джон Холл; пер. с англ. З. Замчук и др. – М. : Прайм-Еврознак, 2004. – 256 с.
142. Ньокиктьен Ч. Детская поведенческая неврология: в 2 т. / Чарльз Ньокиктьен; пер. с англ. Д. В. Ермолаев, Н. Н. Заваденко, М. А. Островская; под ред. Н. Н. Заваденко. – Т. 2. – М. : Теревинф, 2010. – 326 с.
143. Ньюмен С. Игры и занятия с особым ребёнком. Руководство для родителей / Сара Ньюмен; пер. с англ. Н. Л. Холмогоровой. – М. : Теревинф, 2004. – 240 с. – Серия «Особый ребенок».
144. Обухівська А.Г. Діти з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми й освітні потреби / А. Г. Обухівська // «Психолог довкілля», Всеукраїнська газета – 2009. – № 1. – С. 42-47.
145. Общение и речь: развитие речи у детей в общении со взрослыми / [под ред. М. И. Лисиной]. – М. : Педагогика, 1985. – 208 с.
146. Омельченко І. М. Особливості формування соціальної перцепції у дітей дошкільного віку із дитячим церебральним паралічем: дис. … канд. псих. наук: 19.00.08 / Омельченко Ірина Миколаївна. – К., 2010. – 276 с.
147. Островська К. О. Аутизм: проблеми психологічної допомоги: навч. посібник/ Островська К. О. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 110 с.
148. Орбан-Лембрик Л. Є. Соціальна психологія: навч. посібник / Орбан-Лембрик Л. Є. – К. : Академвидав, 2003. – 448 с.
149. Орбан-Лембрик Л. Є. Спілкування як соціально-психологічний феномен / Л. Є. Орбан-Лембрик // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, 2003. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 3–10.
150. Орбан-Лембрик Л. Є. Структура комунікативного потенціалу особистості / Л. Є. Орбан-Лембрик // Психологічні перспективи. – 2002. – Вип. 2. – С. 100–106;
151. Панферов В. И. Психология общения / В. И. Панферов // Вопросы философии. – 1971. – № 7. – С. 126–131.
152. Папушек Х. Значение невербального общения в младенческом возрасте для психического развития / Х. Папушек, М. Папушек, К. Солоед // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2001. – № 4. – С. 45–63.
153. Парааутизм. Психогенная форма аутизма / Г. Козловская, М. Проселкова // Развитие личности. – 2004. – № 3. – С. 73–82.
154. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Б. Д. Парыгин. – М. : Мысль, 1971. – 352 с.
155. Парк К. Социальное развитие аутиста: глазами родителя / Клара Парк; пер. с англ. И. А. Костина // Московский психотерапевтический журнал. – 1999. – № 2. – С. 65–95.
156. Петрова Е. А. Визуальная психосемиотика общения: дис. … док. псих. наук: 19.00.01 / Петрова Елена Алексеевна. – М., 2000. – 355 с.
157. Петрова Е. А. Жесты в педагогическом процессе / Е. А. Петрова. – М.: Педагогическое общество России, 1988. – 222 с.
158. Печникова Л. С. Особенности материнского отношения к детям с ранним детским аутизмом: дис. … канд. психол. наук: 19.00.04 / Печникова Леонора Сергеевна. – М., 1997. – 205 с.
159. Пироженко Т. А. Коммуникативно-речевое развитие ребенка / Т. А. Пироженко. – К. : Нора-Принт, 2002. – 310 с.
160. Питерс Т. Аутизм. От теоретического понимания к педагогическому воздействию: книга для педагогов-дефектологов / Питерс Т.; пер. с англ. М. М. Щербаковой, под науч. ред. Л. М. Шипицыной и др. – М.: Владос, 2003. – 240 с.
161. Питерси М. Маленькие ступеньки. Программа ранней педагогической помощи детям с отклонениями в развитии. Кн. 6: Восприятие речи / Мойра Питерси, Робин Трилор; пер. с англ. – М.: Ассоциация Даун Синдром, 2001. – 112 с.
162. Питерси М. Маленькие ступеньки. Программа ранней педагогической помощи детям с отклонениями в развитии. Книга 3: Навыки общения / Мойра Питерси, Робин Трилор; пер. с англ. – М. : Ассоциация Даун Синдром, 2001. – 112 с.
163. Познание человека человеком (возрастной, гендерный, этнический и профессиональный аспекты) / [под ред. А. А. Бодалева, Н. В. Васиной]. – СПб. : Речь, 2005. – 342 с.
164. Полински Л. РЕКiP: игра и движение. Более 100 развивающих игр для детей первого года жизни / Лизель Полински; пер. с нем. О. Ю. Поповой. – [3-е изд.] – М. : Теревинф, 2008. – 240 с.
165. Пономарева И. П. Невербальное поведение и его значение в определении нетипичного эмоционального и функционального состояния человека / И. П. Пономарева, Е. Н. Павлова, Ю. М. Жуков [и др.] // Сб. Модельный эксперимент с длительной изоляцией: проблемы и достижения; под ред. В. М. Баранова. – М. : Слово, 2001. – С. 180–188.
166. Понятие о синдроме раннего детского аутизма и аутических чертах личности // Специальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений; под ред. Н. М. Назаровой. – М., 2000. – С. 300–316;
167. Понятийно-терминологический словарь логопеда / [под ред. В. И. Селиверстова]. – М.: Владос, 1997. – 400 с.
168. Посохова І. Вироблення соціально-комунікативних навичок у школярів з аутизмом / Ірина Посохова // Дефектологія. – 1999. – № 4. – С. 31–35.
169. Пряжникова Е. Ю. Роль социальной работи с детьми с РДА / Е. Ю. Пряжникова, Т. Э. Галкина // Психологическая наука и образование. – 2003. – № 1. – С. 92–98.
170. Психологическая помощь при ранних нарушениях эмоционального развития / [сост. Е. Р. Баенская, М. М. Либлинг]. – М.: Полиграф сервис, 2001. – 156 с.
171. Психологический словарь / [под ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.] – М.: Педагогика, 1983. – 448 с.
172. Психология и психопатология кожи: [тексты / сост. и науч. ред. С. Ф. Сироткин, М. Л. Мельникова]. – М. : Когито-Центр, 2011. – 384 с.
173. Рамачандран В. Разбитые зеркала: теория аутизма / В. Рамачандран, Л. Оберман // В мире науки, – 2007. – Март, № 3. – С. 30–38.
174. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций / Рейковский Я. – M., 1979. – 456 с.
175. Рождественська М. В. Ранній дитячий аутизм: навч. посіб. / М. В. Рождественська, С. Ю. Конопляста. – К: НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2004. – 69 с.
176. Рождественська М. В. Синдром органічного аутизму у дітей із ЗПР / М. В. Рождественська // Дефектологія. – 2002. – № 2. – С. 88–93.
177. Романчук О. Розлади спектра аутизму в запитаннях і відповідях / Олег Романчук. – Львів: Колесо, 2009. – 168 с.
178. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С. Л. – М.: Изд-во АН СССР, 1946. – 374 с.
179. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / Рубинштейн С. Л. – М.: МГУ, 1973. – 424 с.
180. Самарина Н. П. Взаимодействие матери и ребенка в первые месяцы после рождения / Н. П. Самарина // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2007. – № 3, сентябрь. – С. 15–27.
181. Самохвалова А. Г. Коммуникативные трудности ребенка: проблемы, диагностика, коррекция: учеб.-метод. пособие / А. Г. Самохвалова. – СПб. : Речь, 2011. – 432 с.
182. Санникова О. П. Эмоциональность и регуляция активности общения / О. П. Санникова // Вопросы психологии. – № 4. – 1989. – С. 23–29.
183. Сансон П. Психопедагогика и аутизм: опыт работы с детьми и взрослыми / Патрик Сансон. – М. : Теревинф, 2006. – 208 с.
184. Симашкова Н. В. Клинические и нейрофизиологические аспекты тяжелых форм аутизма у детей / Н. В. Симашкова, Л. П. Якупова, В. М. Башина // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2006. – № 7. – С. 34–36.
185. Синьов В. М. Основи дефектології / В. М. Синьов, Г. М. Кобернік – К. : Вища школа, 1994. – 143 с.
186. Скоплер Э. Учебные упражнения для аутичных детей / Эрик Скоплер, Маргарет Лэнсинг, Лесли Уотерс; пер. с англ. М. Жог // Развитие личности. – 2001. – № 2. – C. 112–135.
187. Скрипник Т. В. Феноменологія аутизму: Монографія / С