ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ : ДЕЛОВОЕ ОБЩЕНИЕ КАК ФАКТОР РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО КОЛЛЕКТИВА



  • Название:
  • ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
  • Альтернативное название:
  • ДЕЛОВОЕ ОБЩЕНИЕ КАК ФАКТОР РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО КОЛЛЕКТИВА
  • Кол-во страниц:
  • 186
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С.КОСТЮКА
    АПН УКРАЇНИ

    На правах рукопису




    ЯНОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА

    УДК


    ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИК РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ

    19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    психологічних наук


    Науковий керівник
    Максименко Сергій Дмитрович,
    дійсний член АПН України,
    доктор психологічних наук, професор


    Київ - 2009







    ВСТУП
    Педагогічна професійна спільнота як категорія має низку специфічних ознак та особливостей розвитку, котрі кардинально вирізняють її серед інших професійних груп. Це, насамперед, стосується не стільки закономірностей становлення і функціонування, скільки забезпечення результативності діяльності.
    В цілому смисл категорії «педагогічна професійна спільнота» безпосередньо пов’язаний із активністю людини. Форма активності і форма спільноти утворюють єдність схожого і відмінного в процесах акультурації людини. Розвиток педагогічної професійної спільноти характеризується особливостями спілкування, зокрема ділового, що й визначає специфіку та результативність її діяльності.
    Функціонування професійної спільноти є результатом її відображення у соціально-психологічній практиці, тому педагогічна професійна спільнота розглядається, передусім, як соціально-культурне утворення. Серед структурних змістових зазначеної категорії можна виокремити властивості котрі уподібнюють її до інших. Це якості, що відтворюють організаційні особливості цієї групи, алгоритм її організації і управління. Окрім цього, визначаються й специфічні характеристики самоорганізації групи.
    В першу чергу серед них слід відзначити комунікативні характеристики, котрі є провідною складовою й стрижневим чинником педагогічної професійної спільноти й характеризують її як соціо-культурне утворення й суб’єкт культури. Відтак, організація і самоорганізація педагогічної професійної спільноти становлять її сутність, відображають її психологічну природу й соціальні властивості. Саме комунікативна культура, ділове спілкування є змістом суб’єктного й об’єктного самовизначення спільноти як соціально-психологічного і культурного об’єднання. Завдяки організації комунікації професійна педагогічна спільнота розкривається як складова соціуму, етносу, цивілізації і культури.
    Вагомий внесок у розв’язання проблеми психологічної природи професійної спільноти та комунікативного аспекту її діяльності внесли Б.М.Адрушків, В.Г.Афанасьєв, О.М.Зімічев, Л.М.Кроль, В.І.Курбатов, С.Д.Максименко, Г.О.Слезінгер, В.О.Сухомлинський та ін. Питання ефективної комунікації є предметом дослідження у працях Г.О.Балла, В.М.Галузяка, Ю.М.Ємельянова, О.В.Киричука, Л.Е.Орбан-Лембрик, Н.В.Чепелєвої. Формування комунікативного потенціалу педагога висвітлювалось в працях В.М.Галузінського, М.М.Заброцького, В.Л.Зливкова, С.О.Мусатова, О.В.Цуканової, С.І.Яковенка. Соціально-психологічні аспекти комунікації в організації висвітлюються в роботах Л.М.Карамушки, Н.Л.Коломенського, Т.М.Титаренко, Ю.М.Швалба та ін.
    Проте здійснений аналіз наукових джерел засвідчує, що більшість досліджень із вказаної тематики присвячено лише окремим ракурсам даного питання. Це унеможливлює створення цілісного погляду на зазначену проблему. Зокрема, не вивчено і не розкрито специфіку забезпечення результативності діяльності педагогічної спільноти та її зв’язок із комунікативною культурою, а саме діловим спілкуванням. Недостатнє опрацювання теоретичних і практичних аспектів проблеми, соціальне замовлення суспільства на розв’язання й практичне вирішення цієї актуальної для системи середньої освіти проблеми й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу”.
    Зв'язок робот із науковими програмами, планами темами. Тема дисертаційного дослідження входить до наукової теми лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Соціально-психологічні проблеми молоді” (номер держреєстрації 0104U0880).
    Об’єкт дослідження спілкування в умовах діяльності педагогічної професійної спільноти.
    Предмет дослідження психологічні особливості організації ділового спілкування, що сприяють результативності діяльності педагогічного колективу.
    Мета дослідження полягає у організації процесу ділового спілкування, для самореалізації педагогів як суб’єктів діяльності педагогічного колективу.
    Гіпотези дослідження:
    - формально правильне” ділове спілкування сприяє ефективності або набуттю зовнішнього ефекту діяльності професійної спільноти, але не задовольняє потребу в афіліації, довірливому спілкуванні суб’єктів педагогічного колективу;
    - комунікативна успішність як чинник результативності діяльності педагогічного колективу є інтегрованим утворенням, що складається із контактності, комунікативної сумісності, адаптованості суб’єктів спілкування;
    - корекція ціннісно-мотиваційної сфери й комунікативних умінь та навичок суб’єктів педагогічного колективу позитивно впливає на психологічну сумісність, адаптованість і результативність діяльності професійної педагогічної спільноти.
    Відповідно до предмета, мети та гіпотез визначено такі завдання дослідження:
    1) проаналізувати сучасний стан дослідження феномену ділового спілкування, виокремивши його індивідуально-психологічні та соціально-психологічні складові;
    2) розкрити психологічну сутність діяльності педагогічної спільноти, що виявляється у показниках: «результативність», «успішність», «ефективність» та з’ясувати особливості їх прояву та наслідків;
    3) виявити зв’язок між показниками діяльності педагогічного колективу і специфікою спілкування, мотивацією суб’єктів професійної спільноти;
    4) з’ясувати можливості та передумови успішного спілкування, визначити засоби профілактики і корекції ціннісно-мотиваційної сфери й комунікативних умінь членів педагогічної спільноти задля досягнення результативності діяльності колективу.
    Методологічну та теоретичну основу дослідження склали положення про сутність свідомості та розвиток особистості у процесі діяльності (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л. Рубінштейн, О.М.Ткаченко); теорія проявів людської свідомості в умовах впливу (Х.Арендт, М.О.Бердяєв, Ж.-П.Сартр, В.Франкл, Е.Фромм); загальнотеоретичні та методологічні дослідження свідомості в контексті розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, О.О.Бодальов, С.Л.Рубінштейн, В.В.Столін, П.Р.Чамата, І.І.Чеснокова, К.В.Шорохова); положення концепції педагогічного цілепокладання (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, В.О.Якунін); теорія формування соціально-психологічного клімату колективу (Б.Г.Паригін, В.Є.Семенов, І.Є.Шварц); акмеологічний підхід до професійно-педагогічної діяльності (Б.Г.Ананьєв, Н.В.Кузьміна); а також психологічна концепція спілкування та його соціально-культурного вираження (Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, Н.В.Чепелєва); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О.Балл, А.А.Налчаджян, Ж.Піаже, Н.І.Сарджвеладзе), концептуальні положення про психологічні особливості професійного спілкування (С.Л.Братченко, Г.О.Денісенко, О.М.Коропецька, О.В.Киричук, Н.В.Чепелєва), підходи до формування комунікативного потенціалу педагога (В.М.Галузінський, М.М.Заброцький, В.Л.Зливков, С.О.Мусатов, О.В.Цуканова), основні положення теорії міжособистісного спілкування як міждисциплінарного знання (Н.В.Казарінова, В.М.Куніцина, Л.О.Петровська, В.М. Погольша), соціально-психологічні аспекти комунікації в організації (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломенський, Т.М.Титаренко, Ю.М.Швалб).
    Для реалізації поставлених у дисертації завдань використовувалися такі методи:
    - теоретичні: аналіз, узагальнення, моделювання;
    - емпіричні: структуроване спостереження і метод опитування, в рамках якого були застосовані метод структурованої бесіди, метод експертних оцінок, психологічне тестування;
    - статистичні - для опрацювання даних була задіяна статистична програма SPSS (Statistic Package for Social Sciences) версія 13.0. Як загальні використовувалися методи описової математичної статистики: частотний аналіз, обчислювання мінімальних і середніх значень змінних, обчислення середніх стандартних відхилень; кореляційний аналіз результатів; непараметричний критерій U Манна-Уїтні.
    Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.
    Наукова новизна дослідження:
    - визначено, що результативність діяльності педагогічного колективу пов’язана із комунікативною успішністю, яка складається із контактності, комунікативної сумісності та адаптованості й емоційного задоволення спільною діяльністю членів спільноти;
    - доведено, що ділове спілкування, з одного боку, є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу, а з іншого, навпаки, може негативно впливати на самоорганізаційні процеси в ході міжособистісних взаємин членів педагогічної спільноти;
    - поглиблено розуміння ділового спілкування як чинника, що сприяє розвитку таких складових результативності діяльності педагогічного колективу як: «ефективність», «успішність», а також якостей розвитку педагогічного колективу: «підготовленість до діяльності», «спрямованість», «організованість», «активність», «згуртованість», «інтегративність», «референтність».
    Теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні розуміння поняття результативності діяльності педагогічного колективу як інтегративної властивості колективного суб’єкта діяльності, що пов’язується із організаційною культурою спільноти, особливостями ділового спілкування і комунікацій в групі. Зокрема, розширенні обсягу знань про психологічні механізми зв’язку між результативністю діяльності педагогічної спільноти та її станом, що уособлюється у таких показниках: «цілісність» (взаємозалежність, гармонійність); «організованість» (взаємодія, керованість); «ефективність» (продуктивність, задоволеність); «цілеспрямованість» (ціннісне і нормативне орієнтування); «згуртованість» (сумісність, довірливість); «динамічність» (мобільність, стійкість); «самостійність» (автономність, незалежність, свобода, захищеність). Виявлено й емпірично підтверджено позитивні і негативні прояви спілкування, що сприяють ефективності або спричинюють неуспішність педагогічного колективу.
    Практичне значення даного дослідження зумовлюється можливістю використання розробленого методичного інструментарію для формування організаційної культури педагогічної спільноти як суттєвого чинника ефективності ділового спілкування і нейтралізації негативних проявів спілкування в групі. Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні диференційної психології, психології управління, психології праці для студентів педагогічних навчальних закладів, центрів післядипломної освіти.
    Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри педагогіки і психології Хмельницького національного університету, Міжнародній науковій конференції „Традиція і культура. Культурний набуток людства у свідомості нових поколінь”. К., 2007.
    Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 4 публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
    Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (226 найменувань, з котрих 20 іноземними мовами) та додатків. Основний зміст роботи викладено на 186 сторінках. Дисертація містить 10 таблиць на 10-ти сторінках.




    ЗМІСТ

    ВСТУП



    3-9




    Розділ 1.


    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ


    10-59






    1.1.


    Основні напрямки психологічного дослідження діяльності професійної педагогічної спільноти


    10-30





    1.2.


    Психологічний вимір організації процесу ділового спілкування та його особливості у педагогічному колективі


    30-59





    Розділ 2.


    ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ СПЕЦИФІКОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ І РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ


    60-109






    2.1.


    Соціокультурні й ціннісно-мотиваційні характеристики психологічної сумісності суб’єктів педагогічного колективу


    60-103





    2.2.


    Специфіка результативності діяльності педагогічного колективу: психологічні особливості, прояв та наслідки



    103-109





    Розділ 3.


    ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИКУ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ


    110-181







    3.1.


    Розвиток суб’єктності, комунікативних умінь особистості як дієвої передумови результативної організації ділового спілкування в педагогічному колективі


    110-167





    3.2.


    Результати формуючих заходів та їхня інтерпретація



    167-181







    ВИСНОВКИ



    182-186







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    187-213







    ДОДАТКИ


    214-216
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Результати нашого теоретико-експериментального дослідження показали, що впродовж аналізу понять «організація», «колектив», «педагогічний колектив» визначилися сутнісні відмінності. Традиційно поняття «організація» вирізняє такі смислові концепти процес перетворення не підпорядкованого, випадкового у підпорядковане; певний результат цього процесу; особливості зв’язку елементів процесу. На думку В.Г.Афанасьєва, зміст означеного підпорядкування пов’язаний із гармонічним поєднанням суб’єктивної (свобода) і об’єктивної (необхідність) активності.
    Організованість слід розглядати як здатність колективу (тобто організації) зберігати стійкість власної структури й динамічності її функцій. Таким чином, організованість визначає характер залежності колективу і середовища: чим вищою є організованість, тим гнучкіша залежність організації від середовища. Водночас підвищується залежність середовища від організації. Необхідно підкреслити, що організованість зумовлює і саморефлектування організації, а саме: чим вищою є організованість, тим більше має прояв ставлення колективу до себе як до суб’єкта.
    Варто зауважити, що серед соціальних інститутів типу виробничий колектив”, академічна група” особливе місце займає педагогічний колектив, як така організація, в рамках котрої відбувається складна взаємодія різних психологічних явищ. Задля набуття єдності у такій групі, необхідно задіяти різні психологічні механізми, що забезпечують узгодженість індивідуального і колективного полюсів цілісного суб’єкта діяльності.
    У контексті вищезгаданої проблеми постає необхідність розмежування понять «колектив», «організація», «педагогічний колектив». Різниця між «колективом» і «організацією» полягає у тому, що організація визначає мету, матеріальні засоби, час й підпорядкованість дій для її досягнення. Водночас колектив виступає реальним носієм організації й вирізняє певні рівні, а саме: морально-психологічний зміст, особистісні чинники, цінності, норми, традиції та ін.
    Отже педагогічний колектив це комунікаційна система, яка характеризується саморозвитком, динамічністю та активною реакцією на актуальні зміни, що відбуваються у соціумі, варіативністю у виборі із розмаїття й альтернативності шляхів становлення особистості. Групова єдність забезпечується психологічними механізмами, що виявляють узгодженість індивідуального і колективного полюсів цілісного суб’єкта діяльності. Характерною є контактність членів групи, що має прояв у максимальній залученості особистості до організації колективу. Це зумовлює вплив спілкування й опосередковуючих психологічних та соціальних чинників на ефективність діяльності педагогічного колективу.
    Психологічні особливості розвитку педагогічної спільноти пов’язані із процесом професійного становлення. Сутністю процесу професійного становлення педагогічного колективу є двобічний, взаємозбагачуючий характер впливу колективу і педагога, що створює умови для актуалізації індивідуального і колективного професійного потенціалів, сприяє набуттю психологічного здоров’я, душевної гармонії і професійної зрілості членів спільноти.
    В цілому процес професійного становлення педагогічного колективу вирізняє системну, багаторівневу структуру, яка складається із трьох рівнів: теоретико-нормативного; діяльнісно-технологічного; організаційно-управлінський. Функціями професійного становлення педагогічного колективу є: актуалізуюча; стабілізуюча; мотиваційна; духовно-моральна; зберігаюча. Основними ознаками професійного становлення педагогічного колективу є сформованість єдиного ціннісного поля і спільного розуміння цілей професійного розвитку усіх суб’єктів педагогічного процесу; унормованість правил поведінки, спілкування і взаємодії із принципами професійної життєдіяльності, наявність професійної саморефлексії; професійна активність членів колективу, наявність творчого характеру професійної діяльності; система засобів і методів, що використовуються в управлінні професійним становленням педагогічного колективу, сформованість професійного поля колективу.
    Сукупність суб’єктивних і об’єктивних чинників, створення комплексу управлінських умов (організаційно-педагогічних, мотиваційних, середовищних і ресурсних) впливає на ефективне управління процесом професійного становлення педагогічного колективу і надає йому позитивної спрямованості.
    Результативність діяльності педагогічного колективу як колективного суб’єкта діяльності є реалізацією його предметної сторони, а також суб’єктивною реакцією чи оцінюванням людиною результатів діяльності. Це усталене відношення між результатом, котрий досягнуто (за певним критерієм), до того, що може бути максимально досягненим, чи попередньо заплановане. Результативність діяльності взагалі не є однозначним у тлумаченні поняттям, внаслідок того, що не завжди може бути позитивною (такою, що задовольняє). Традиційно співвідноситься із «продуктивністю», «ефективністю» та «успішністю».
    Ділове спілкування - це вид соціального спілкування, котрий часто розглядається як соціально-культурна активність, в межах якої виявляються протиріччя між прагненням особистості до творчої самореалізації і залученням її до системи соціокультурної взаємодії. Таким чином, чітка ієрархічність структури, а також необхідність слідування встановленим нормам і кодам поведінки, негативно впливають на самоорганізацію, діалогічність процесу спільної діяльності. А також, дана структура, відображає підпорядкування жорстким організаційним правилам, що руйнує в цілому акт взаємообміну символічними формами смислів між суб’єктами соціального спілкування.
    На підставі даних констатувального експерименту виявлено, що результативність діяльності педагогічного колективу пов’язана із комунікативною успішністю (контактність, комунікативна сумісність, адаптованість, емоційне задоволення спільною діяльністю членів спільноти). З’ясовано, що ділове спілкування є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу, але може негативно впливати на самоорганізаційні процеси у міжособистісних взаєминах членів педагогічної спільноти. Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу (що увиразнюється у складових: «ефективність», «успішність») має вплив на розвиток педагогічного колективу (на якості: «підготовленість до діяльності», «спрямованість», «організованість», «активність», «згуртованість», «інтегративність», «референтність»).
    Визначено, що організація ділового спілкування сприяє ефективності і успішності (складові результативності діяльності педагогічного колективу), однак не задовольняє потребу у довірливому спілкуванні суб’єктів педагогічного колективу. Варто відзначити, що комунікативна успішність колективного суб’єкта педагогічної спільноти - як чинник результативності її діяльності, розглядається у вигляді інтегрованого утворення, що характеризується контактністю, комунікативною сумісністю, адаптованістю; а також є суттєвою ознакою організаційної культури і має вплив на прояви процесу спілкування.
    Так формально правильне” ділове спілкування сприяє ефективності або набуттю зовнішнього ефекту діяльності професійної спільноти, але не задовольняє потребу в афіліації, довірливому спілкуванні суб’єктів педагогічного колективу.
    На підставі результатів формувального експерименту доведено ефективність формувальних заходів, що демонструє наявність статистично значущого зв’язку між показниками «результативність діяльності колективу» і «комунікативна успішність», «комунікативна сумісність», «організованість» та «емоційна задоволеність». Також виявлено, що сформованість лише навичок ділового спілкування не сприяє емоційному задоволенню, спільності інтересів членів колективу, а тому й результативності у цілому.
    Результати формувального експерименту підтвердили правильність гіпотези що корекція ціннісно-мотиваційної сфери й комунікативних умінь та навичок суб’єктів педагогічного колективу позитивно впливає на психологічну сумісність, адаптованість і результативність діяльності професійної педагогічної спільноти.
    Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння формуванню організаційної культури педагогічних спільнот, створення умов задля оптимізації психологічного клімату колективу, а втім і його результативності.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абульханова-Славская К.А. Личностный аспект проблемы общения [Текст]: /Ксения Александровна Абульханова-Славская // Проблема общения в психологии / Отв. ред. член-кор. АН СССР Б.Ф. Ломов; Акад.наук. СССР. Ин-т психологии. - М.: Наука, 1981. - С.218 241.
    2. Андреева Г.М. Социальная психология: [Текст] учеб. для вузов / Галина Михайловна Андреева. М.: АспектПресс, 2004. 376 с.
    3. Андреева Г.М. Психология социального познания [Текст] / Галина Михайловна Андреева.- М.: Аспект-пресс, 1998. 520с.
    4. Азаев Э. Ч. Развитие коммуникативных способностей политических лидеров [Текст]: автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.12/ Азаев Эльхан Черкез; Рос.акад.наук гос.службы при Президенте Рос.Федерации. - М., 1995. 24 с.- Библиогр.: 24 с.-
    5. Аксенова О.А., Легостаева В.И. Управленческий тренинг эффективная форма повышения квалификации руководящих работников // Игровые методы в образовании и научных исследованиях: Материалы ХVІІІ международного семинара. Киев, 1991. - С. 10-12.
    6. Алёшина Ю.Е., Петровская Л.А. Психологическая компетентность пропагандиста. - М.: Знание, 1989. - 64 с.
    7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания [Текст]: / БорисГерасимович Ананьев. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т. 1. М.: Педагогика, 1980. 170-178 с.; 232 с.: ил. (Труды д.чл. и чл-кор. АПН СССР).
    8. Арсентьєва Г.О. Спілкування як сумісна діяльність людей: соціально-філософський аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 / Галина Олександрівна Арсентьєва - Запоріжжя, 2001. 18, [1] с.
    9. Аргентова Т.Е. Стиль общения как фактор эффективности совместной деятельности: дис. канд. психол. наук: 19.00.05. / Т.Е.Аргентова - М., 1984. - 182 с.
    10. Бакай Ю.Б. Особенности межгрупповых взаимоотношений в организации как основание для прогноза ее развития: автореферат дис. ... кандидата психологических наук : 19.00.5 социальная психология /Бакай Юлия Борисовна; [Место защиты: Московский государственный университет им. М.В.Ломоносова] М., 2007. 31 с.
    11. Барциц Б. Б. Акмеологическая диагностика способностей к командной работе и их развитие : автореферат дис. ... кандидата психологических наук : 19.00.13 / Барциц Борис Бесланович; [Место защиты: Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ] Москва, 2008. - 26 c.
    12. Бацевич Ф.С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного дослідження // Мовознавство. 2002. № 4-5. С. 26-32.
    13. Берестова Л.И. Социально-психологическая компетентность как профессиональная характеристика руководителя [Текст]: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05. / Берестова Людмила Ивановна; Рос.акад.упр. ин-т социологии и психологии управл. М., 1994. 24 с. Библиогр. 24 с.
    14. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. / Общ. ред. М.С. Мацковского.. СПб.: Лениздат, 1992. 400 с.
    15. Блинова Е.Е. Формирование открытости к общению у будущего учителя: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / БлиноваЕленаЕвгеньевна. Херсонский гос. педагогический ун-т. - Херсон, 2000. - 184л. - Бібліогр.: л. 171-184.
    16. Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. О методах активной социально-психологической подготовки /Н.Н.Богомолова, Л.А.Петровская// Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1977. - № 1. С.53-61.
    17. Богомолова Н.Н. Ситуационно-ролевая игра как активный метод социально-психологической подготовки // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М.: Изд-во МГУ, 1977. С. 183-204.
    18. Бодалев А.А. Международная конференция «Психология общения 2000: проблемы и перспективы» [Текст]: [Организ. Рос.акад.образования, Москва, 25 27 окт. 2000 г.: Обзор материалов] (А.А.Бодалев, Н.Л.Карпова, Б.Д.Парыгин // Мир психологии. 2001. - № 1. С. 264 277.
    19. Большой психологический словарь / Сост.и общ.ред. Б.Г.Мещеряков, В.П.Зинченко. СПб: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. 672, [6] с. (Большая университетская библиотека). ISBN 978-5-93878-232-7.
    20. Бондаренко О.І., Волобуєва О.Ф. Типова модель міжпрофесійної комунікації / О.І.Бондаренко, О.Ф.Волобуєва // Збірник наукових праць № 28. Частина ІІ. Хмельницький: Вид-во НА ДПСУ, 2004. С. 2426.
    21. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт!/Ф.М.Бородкин, Н.М.Коряк. - Новосибирск, 1989. - 190 с.
    22. Братченко С.Л. Полноценность межличностного общения и критерии её оценки / Сергей Леонидович Братченко // Б.Г. Ананьев и Ленинградская школа в развитии современной психологии. Тезисы научно-практической конференции 5-6 декабря 1995 года. СПб, 1995. С.40 41.
    23. Бубер М. Два образа веры [Текст]. / Мартин Бубер. М.: Республика, 1995. 462 [1] с.: ил. (Мыслители хх века). 26000 экз. ISBN 5-250-02327-4:11 5000.00 р. Указ. имен.: с.454-461.
    24. Василюк Ф.Е. Психотехника переживания [Текст] : учеб. пособие / Федор Ефимович Василюк; Всесоюз. гуманит. фонд им. А.С.Пушкина, ТПО "АХИЛЛ", Центр психологии и психотерапии, Заоч. гуманит. лицей. Фак. психологии. - М. : ТПО "АХИЛЛ", 1991. - 23,[1]c. -
    25. Васильева И.Ю. Философско-культурологический анализ системно-интеграционного подхода к социальным коммуникациям [Текст]: автореф. дис. канд. филос. наук: 09.00.13. религиоведение, философская антропология, философия культуры / ВасильеваИринаЮрьевна; Рос.акад.гос.службы при Президенте Российской Федерации. М., 2006. 24 с. Библиогр. 24 с.
    26. Волобуєва О.Ф. Формування професійно-комунікативної спрямованості у слухачів мовної спеціальності військових вузів (психолого-лінгвістичний аспект). дис... канд. психол. наук: 20.02.02 / ВолобуеваО.Ф.; Акад. Прикордон. Військ України ім.Б.Хмельницького. Хмельницький, 1999. 149 с.
    27. Выражемская А.И. Влияние социальных установок учителя на межличностные отношения участников педагогического взаимодействия (учителей и учащихся средних и старших классов). Дис. канд. психол. наук : 19.00.05.- социальная психология / Выражемская А.И. М., 1995. 164 с.
    28. Галузяк В.М. Мотиваційно- ціннісні детермінанти індивідуального стилю педагогічного спілкування: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Василь Михайлович Галузяк. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 1998. - 199л. - Бібліогр.: л. 181-199.
    29. Галкина Т.В., Алексеева Л.Г. Диагностика и развитие креативности// Коллективная монография "Развитие и диагностика способностей" / Отв. ред. В.Н.Дружинин, В.Д. Шадриков. М.: Наука, 1991. С.170 178.
    30. Гах Й.М. Етика ділового спілкування [Текст]: Навч.посібник / ЙосипГах. М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та ек-ки Галицька академія, К.: Центр навчальної літератури, 2005. 166 с.
    31. Глухова Т.И., Ковалевский В.И. Методы активного обучения как фактор развития профессионально-педагогического общения / Т.И.Глухова, В.И.Ковалевский // Психология педагогического общения: Тезисы докладов научно-практической конференции. Кировоград, 1990. С. 208 209.
    32. Глушакова С.М. Особенности адаптации студентов первого курса в академической группе // Комплексный подход к совершенствованию учебно-воспитательного процесса в вузе. Новосибирск, 1985. С. 26 34.
    33. Гічан І.С., Назаренко Д.В. Психотехнологія ділового спілкування. К.: НАУ, 2003. 78 с.
    34. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т 2: Пер. с франц. - М.: Мир, 1992. -496с.
    35. ГоловахаЕ.И.,ПанинаН.В.Психологиячеловеческоговзаимопони-мания / Е.И.Головаха, Н.В.Панина. К.: Политиздат Украины, 1989. 190 с.
    36. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности межличностного взаимодействия / В.А.Горянина // Психологический журнал. 1977. - № 6. С. 7384.
    37. Грейліх О.О. Підготовка майбутніх вчителів до міжособистісної професійної взаємодії: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / ГрейліхОльгаОлексіївна. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2000. - 162 арк. - Бібліогр.: арк. 149-162.
    38. Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе /Н.В.Гришина. Л.: Лениздат, 1990. 174 с.
    39. Диагностика профессиональных способностей, система профессионального отбора социальных педагогов и социальных работников [Текст] / В. Н. Келасьев, И. В. Яковлева, Н. М. Полуэктова и др ; Рос. акад. образования, Центр социал. педагогики, Ассоц. социал. педагогов и социал. работников. - М. : Б.и., 1994. 127с . - ISBN 5-900578-01-X : 3000.00 р.
    40. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: [Текст]: Кн.для учителя и родителей / Анатолий Борисович Добрович. М.: Просвещение, 1987. 207 с.
    41. Донцов И. А. Самовоспитание личности [Текст] : филос.-этич.пробл. / Иван Антонович Донцов. - М. : Политиздат, 1984. - 285 с. : ил. - (Личность, мораль, воспитание). - 0.40 = р.
    42. ДонцовА.И.Психологияколлектива[Текст]: методол.пробл.исслед.: [Учеб.пособие для вузов по спец."Психология"] / АлександрИвановичДонцов. - М. : Изд-во МГУ, 1984. - 208 с. - 0.40 =р.Библиогр.: с.194-207(305назв.).
    43. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей / М.С.Дороніна. К.: КМ Academia, 1998. 191 с.
    44. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей / ВладимирНиколаевич Дружинин. М.: Изд. центр "Академия", 1996. 224 с.
    45. Дьяконов Г.В. Психология диалога: теоретико-методологическое исследование / Геннадий Витальевич Дьяконов. Кировоград.: РВЦ КГПУ им. В.Винниченко. 2006. 693 с.- Библиогр. в конце глав. ISBN 966-8089-39-1.
    46. Емельянов, Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение [Текст] / Ю. Н. Емельянов. - Л. : Изд-во ЛУ, 1985. - 167 с. - 0.60 грн.
    47. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. - Л.: ЛГУ, 1983. 106с.
    48. Емельянов Ю.Н. Учиться мастерству общения. Социально-психологический тренинг руководителей и специалистов / Ю.Н.Емельянов // Психология в управлении / Сост. А.М.Зимичев. Л, 1983. С. 55 72.
    49. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза / Е.П.Ермолаева // Психологический журнал. - 1998. Т. 19. - № 4. С. 51-59.
    50. Журавлев А.Л. Совместная деятельность как объект социально-психологического исследования. // Совместная деятельность: методология, теория, практика. /Отв. ред. А.Л.Журавлев, П.Н.Шихирев, Е.В. Шорохова. М.: Наука, I988. С. 19-36.
    51. Жуков Ю.М. Коммуникативный тренинг / Ю.М.Жуков. М.: Гардарики, 2003. — 223 с. — ISBN 5-8297-0163-4.
    52. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении: Спец. практикум по социальной психологии. М.: МГУ, 1990.-104 с.
    53. Жуков Ю.М. Методы диагностики и развития коммуникативной компетентности: Общение и оптимизация совместной деятельности. / Под ред. Г.М.Андреевой, Я. Яноушека. М.: Изд-во Москов. ун-та. 1987. - С. 64 74.
    54. Жуков Ю.М. Эффективность делового общения / Ю.М.Жуков. М.: Знание, 1988. 64 с.
    55. Жуков П.Ю. Влияние ролевых позиций на компетентность в общении: [Текст]: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05. / Жуков Павел Юрьевич; Московский государственный университет им М.В.Ломоносова. М., 2008. 25 с.
    56. Зажирко М. П. Глибинно психологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Зажирко М. П.; Черкаський держ. ун-т ім. Б.Хмельницького. - Черкаси, 1998. - 247л. - Бібліогр.: л. 176-185.
    57. 3алюбовская Е.В. Преодоление коммуникативных барьеров в условиях совместной деятельности: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 / 3алюбовская Е.В. М., 1984. 222 с.
    58. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг / В.П. Захаров, Н.Ю. Хрящева. Л., 1990. 138 с.
    59. Зливков В.Л. Психологический анализ формирования и развития коммуникативной компетентности молодого учителя: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05. / Зливков Валерий Лаврентиевич. К., 1991. 191 с.
    60. Зеер Э.Ф., Павлова А.М., Садовникова Н.О. Профориентология: Теория и практика: [Текст]: Учеб.пособие для высшей школы / Эвальд Фридрихович Зеер, Анна Михайловна Павлова, Надежда Олеговна Садовникова. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. 192 с.- библиогр.: с.170-172. (Gaudeamus”) ISBN 5-8291-0309-5 (Академический Проект) ISBN 5-88687-161-6 (Деловая книга).
    61. Зеер Э.Ф. Психология профессий [Текст]: Учеб.пособие для студ.вузов / Эвальд Фридрихович Зеер. М.: Академический проект, Фонд Мир”, 2005. 336с.
    62. Знаков В.В. Понимание в познании и общении [Текст] / ВикторВладимировичЗнаков;Ин-тпсихологииРАН, Самар.гос.пед.ун-т, Фак-т психол. Сам.ГПУ.- 2-е изд., испр. и доп. Самара: СамГПУ, 1998. 187с. Библиогр.: 172-182 с. 30.00 р.
    63. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия / Виктор Владимирович Знаков //Психологический журнал. 2000. - № 2. С. 7 16.
    64. Кабардов М.К. Коммуникативные и когнитивные составляющие языковых способностей [Текст]: (индивидуальнотипологический подход): автореф.дис...докт. психол. наук: 19.00.01, 19.00.07. / Кабардов Мухамед Каншобневич; Психол.ин-т Рос.акад.образования. М., 2001. 52 с.: - Библиогр. : 49-52 с.
    65. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений / Моисей Самойлович Каган. М.: Политиздат, 1988. 319 с.
    66. Кала У.В. О креативности в области общения / УльвеВалентиновнаКала // Измерения в исследовании проблем воспитания. Обзорная информация НИИ ОП АПН СССР. Вып. IX. - Тарту, - 1973. - С. 171 - 181.
    67. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении [Текст]: Кн. для учителя / Виктор Абрамович Кан-Калик. М.: Просвещение, 1987. 190 с.
    68. Карамушка Л.М. Психологія управління [Текст]: Навчальний посібник / Людмила Миколаївна Карамушка. К.: Міленіум, 2003 344 с.- пред.покажчик. с.: 321-329.- бібліогр. в кінці глав.
    69. Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности/ Анатолий Викторович Карпов; Рос. акад. наук, Ин-т психол.. - М.: Ин-т психологии РАН, 2004. - 422 с.: ил.; 22 см. - Библиогр.: с. 404-418.
    70. Кидрон А.А. Умение общаться как фактор взаимодействия / А.А.Кидрон // Сборник тезисов: Взаимодействие коллектива и личности в коммунистическом воспитании. Таллин, 1979. 276 с.
    71. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения : учеб. пособие / Евгений Александрович Климов. - 2-е изд., испр. - М. : Academia, 2005. - 301 с.
    72. Климов Е.А. Введение в психологию труда : учеб. пособие / ЕвгенийАлександрович Климов ; МГУ им. М.В. Ломоносова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Изд-во Моск. ун-та : Академия, 2004. 334с.
    73. Климов Е.А. Психология профессий и акмеология / ЕвгенийАлександрович Климов // Психология сегодня. Т.2., Вып. 2. М., 1996. 225 с.
    74. Ковалев Г.А. Об активном социальном обучении как методе оптимизации возможности субъекта общения личности в системе общественных отношений / Георгий Алексеевич Ковалев. М., 1983. 253 с.
    75. Коломинский Я. Л. Психология взаи
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины