ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ В ДЕРЖАВНИХ ТА НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ХОДА МЕЖЛИЧНОСТНЫХ КОНФЛИКТОВ В ГОСУДАРСТВЕННЫХ И НЕГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Коломієць Аліса Сергіївна

УДК 159

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ В ДЕРЖАВНИХ ТА НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

(19.00.05 соціальні психологія ті психологія соціальної роботи)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Кандидат психологічних наук,
доцент Данилюк І. В

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ТА ПРИЧИН КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

11

1.1. Історія проблематики конфлікту у філософській та психологічній літературі

11

1.2. Соціально-психологічна сутність конфлікту

28

1.3 Конфлікти в організаціях: сутність, класифікація, причини

43

Висновки до розділу 1

54

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ У ОРГАНІЗАЦІЯХ

55

2.1. Діагностика міжособистісних конфліктів

55

2.2. Організація та методика дослідження

66

2.3. Особливості перебігу міжособистісних конфліктів в державних та недержавних організаціях

71

2.4. Порівняльний аналіз міжособистісних конфліктів у державних та недержавних установах

94

Висновки до розділу 2

102

РОЗДІЛ 3

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОРЕКЦІЇ ТА ПРОФІЛАКТИКИ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ У ОРГАНІЗАЦІЯХ

105

3.1. Психологічні методи запобігання і профілактики конфліктів

105

3.2. Профілактика міжособистісних конфліктів
3.3. Оптимізація спільної діяльності членів колективу як засіб профілактики міжособистісних конфліктів
3.4. Тренінг програмно-цільової спрямованості персоналу для профілактики міжособистісних конфліктів в організаціях

111

123
129

Висновки до розділу 3

144

ВИСНОВКИ

145

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

149

ДОДАТКИ

164

ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження. В сучасних умовах в українському суспільстві сформувалася чітко виражена потреба як в фундаментальних, так і у прикладних знаннях про сутність, закономірності розвитку та способи попередження міжособистісних конфліктів. Розв’язання проблеми, що розглядається може сприяти продовженню тих труднощів, які визначилися у зв’язку з необхідністю управління конфліктами в трудових колективах.
Конфлікти в організаціях нерідко мають визначальний вплив на якість їх діяльності. Виникають значні труднощі на шляху виконання поставлених задач та досягнення стратегічних цілей організації. Розбалансування взаємозв’язків групової діяльності через деструктивний міжособистісний конфлікт у колективі неминуче приводить до втрати ефективної якості діяльності, збільшення особистого незадоволення у кожного члена колективу, плинності кадрів та до інших негативних наслідків.
Як показує практика, міжособистісні конфлікти в трудових колективах не відносяться до тих явищ та процесів, якими можна ефективно керувати тільки на основі життєвого досвіду. Для цього необхідна система теоретичних та методичних знань з профілактики таких конфліктів.
Значущість проблеми дослідження визначається тим, що за останній час ми часто стаємо свідками спрощених і тому невдалих підходів до оцінки, запобігання та вирішення міжособистісних конфліктів в колективах. Щоб запобігти цьому, кожна людина та особливо керівник, повинні мати необхідні знання про конфлікт як про явище, яке постійно супроводжує життя людини та впливає негативно на розвиток його професійної діяльності, стан психічного здоров’я та життя в цілому.
Актуальність дослідження підтверджується також тим, що, на жаль, у нашій країні міра розуміння міжособистісних конфліктів в організаційному середовищі вченими, які займаються їх дослідженням, ще не достатньою мірою дозволила отримати знання, які можна було б ефективно використати для пояснення та регулювання конфліктів з урахуванням їх сучасної специфіки.
Стан наукової розробленості проблеми. Пріоритет в розробці феноменологічних аспектів конфлікту належить зарубіжним вченим різних методологічних напрямів (А.Адлер, К.Боулінг, Р.Дарендорф, М.Дойч, К.Левін, Р.Ленг, І.Міллер, Дж. Морено, К.Томас, В.Франкл, З.Фрейд,К.Хорні та інші). У сфері соціального управління конфлікт вивчається як фактор, що перешкоджає організаційному та професійному розвитку, у тому числі і в умовах державної служби (Г.Дерлієн, А. Лоутон, Е.Роуз та інші)
Проблеми конфлікту давно розробляються і у вітчизняній психології. В психологічних працях, які присвячені конфліктам, переважають праці з загальної теорії конфліктів (А.Я.Анцупов, В.В.Дружинін, В.Н.Кудрявцев та інші), дослідження структури, характеристик та динамічних конфліктів (Н.В.Гришина, А.А.Єршов, А.Н.Сухов), психологічних причин (А.Я.Анцупов, В.Г.Зазикін, І.С.Нечаєв, Т.С.Сулімов та інші), психологічних характеристик конфліктних особистостей (В.Г.Зазикін, Є.В.Зайцева, Н.В.Крогіус), рольової поведінки у конфлікті (Є.Г.Баранов).
Конфлікти в управлінських системах докладно розглянуті у працях А.Я. Анцупова, В.Г. Зазикіна, А.Л. Журавльова, Д.Л. Мойсеєва, А.В. Філіпова, А.І. Шипіло на та інших. Разом з тим їх вивчення здійснювалося за логікою загальних конфліктологічних досліджень.
Проблема профілактики міжособистісних конфліктів по суті є глибоко акмеологічною, так як в її основі закладені основні принципи акмеології: суб’єкта діяльності (Б.Г.Ананьєв, К.О.Абульханова-Славскач, А.В.Брушлинський, А.А.Деркач, Є.А.Климов та інші); потенціального та актуального (С.Л.Рубінштейн та ін.); оптимальності (В.Г.Асєєв, В.А.Бокарєв та ін.)
Основою ефективної профілактики міжособистісних конфліктів в організації виступає первинна психологічна діагностика, яка дозволяє отримати інформацію про стан та особливості міжособистісних стосунків в організаційній структурі. З цією метою в вітчизняній психологічній практиці використовується як адаптовані варіанти зарубіжних методів діагностики (В.Б. Ольшанський, В.А. Ядов, Л.І. Уманський, Ю. Ханін, А.Е.Відренко), так і авторські діагностичні методики (А.Я Анцупов, В.В. Столін, А.І.Шипілов та інші)
Разом з тим звертає на себе увагу недостатня розробленість психологічних основ та методів профілактики конфліктів в організаційному середовищі. У рамках запобігання конфліктів та зниження рівня конфліктності у виробничих колективах методи профілактики розглянуті В.Н.Петровським, Н.В.Гришиною, А.Н. Алексєєвою, М.П. Крапивним, А.І.Шипіловим. Але емпіричні дані з проблеми є недостатніми і фрагментарними, заторкуючи окремі області її вивчення.
Виходячи з високої практичної значущості проблеми, що розглядається, її актуальності для сучасних умов функціонування організацій і недостатньої розробленості, була визначена тема даного дисертаційного дослідження.
Метою нашого дослідження є аналіз особливостей прояву міжособистісних конфліктів та особливостей їх прояву в державних та недержавних установах, а також пошук засобів їх профілактики та корекції.
Об’єкт дослідження міжособистісні конфлікти у колективах організацій.
Предмет дослідження чинники міжособистісних конфліктів у колективах організацій державного і недержавного типу та засоби їх профілактики.
У якості робочої гіпотези висувається припущення про те, що запобігання деструктивним міжособистісним конфліктам в організаціях пов’язане з створенням умов, які мінімізують імовірність виникнення протиріч. Такі умови здійснюються з використанням ефективних психологічних методів профілактики, які базуються на урахуванні факторів, які впливають на рівень конфліктності в колективах. Основними факторами, які забезпечують успішність профілактики міжособистісних конфліктів, є: рівень комунікативної та конфліктологічної компетентності учасників взаємодії, індивідуально-психологічні якості особистості, статусно-рольові позиції співробітників у колективі.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз стану розробленості проблеми дослідження в психології.
2. Вивчити особливості міжособистісних конфліктів в організаційному середовищі.
3. Визначити умови та чинники, що впливають на рівень конфліктності міжособистісних стосунків у колективах організацій державного та недержавного типу.
4. Виявити ефективні методи профілактики міжособистісних конфліктів в організаціях та розробити систему їх профілактики.
5. Вивчити особливості міжособистісних конфліктів в організаційному середовищі.
6. Визначити умови та чинники, що впливають на рівень конфліктності міжособистісних стосунків у колективах організацій державного та недержавного типу.
7. Виявити ефективні методи профілактики міжособистісних конфліктів в організаціях та розробити систему їх профілактики.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали принципи: єдності свідомості та діяльності, розвитку особистості у діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, А.В.Брушлінський); соціальна детермінація психічних явищ (С.Л.Рубінштейн, Л.С.Виготський, Б.Ф.Ломов); діяльність опосередкування міжособистісних відносин (А.В.Петровський, В.Н.Мясищев); системного підходу до вивчення психологічних феноменів (В.М. Бехтерєв, Б.Г.Ананьєв, Б.Ф. Ломов); єдності теорії, експерименту та практики (Б.М. Кедров, К.К.Платонов, Г.П. Щедровицький); концепція міждисціплінарного підходу до аналізу конфлікту (А.Я. Анцупов); принцип єдності відкритих і прихованих рівнів конфлікту (А.Я.Анцупов); результати дослідження активних методів психопрофілактики, концептуальні положення акмеологічного підходу до особистісно-професійного розвитку та формування професіоналізму особистості (Л.А.Деркач, А.С.Гусєва, В.Г.Зазикін, Н.В.Кузьміна, А.К.Маркова, Ю.В.Сінягіна та інші)
Дослідження ґрунтуються на теоретичних положеннях психології конфліктів (А.Я.Анцупов, Н.В.Гришина, В.Г.Зазикін, А.С.Гусєва, В.В.Козлов, А.А.Єршов, А.І.Шипилов та ін.) і психології управління (В.Н.Князєв, В.Ф.Рубахін, А.Ф.Філіппов, В.М.Шепель та ін.).
Методи дослідження. Методичний інструментарій включав комплекс методів: загальнонаукові методи (теоретичний аналіз, узагальнення, синтез); емпіричні (спостереження, бесіда, вивчення документів, експертна оцінка, тестування), методи статистичної обробки даних: ранжування, кореляційний і факторний аналізи. Психодіагностичні методики включали методику Т.Лірі, тест К.Томаса, модульний соціотест А.Я.Анцупова.
Вибірку дослідження склали співробітники колективів системи державної служби та комерційних компаній, всього 121 особа, з яких 14 брали участь у формувальному експерименті.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечувалася його методологічною обґрунтованістю, адекватністю добору методів та методик дослідження, перевіркою одержаних результатів із застосуванням комп’ютерних програм статистичного аналізу.
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому:
- з’ясовано умови та чинники конфліктності міжособистісних стосунків у колективах організацій;
- виявлено індивідуально-психологічні характеристики особистості, які визначають позитивні та негативні конфліктні напрямки в розвитку міжособистісних стосунків;
- визначено особливості міжособистісних стосунків у колективах з багаторівневою структурою;
- одержано нові дані стосовно специфічних рис міжособистісних конфліктів у державних та недержавних установах;
Практична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому:
- розроблено основні положення системи профілактики міжособистісних конфліктів у організаціях;
- виявлено чинники, які впливають на рівень конфліктності в організаціях;
- розроблено і апробовано методи підвищення конфліктологічної компетентності як форми профілактики конфліктів у рамках тренінгу.
Основні положення і методи системи профілактики міжособистісних конфліктів можуть бути використані в роботі кадрових служб і служб психологічного супроводу в державних та недержавних установах з метою підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів і оптимізації функціонування організаційно-управлінських структур загалом. Методичні розробки можуть використовуватися в навчальному процесі для підвищення професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів державних і недержавних установ.
Апробація дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис буття особистості» (м. Київ, 2006), Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми духовності в психології розвитку особистості" (м. Ніжин, 2008), на Днях науки, що проводяться на факультеті соціології та психології (м. Київ, 2006, 2007), на засіданні кафедри соціальної психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Результати дослідження використовуються при читанні курсу „Психологія управління” для студентів, що навчаються за спеціальністю „психологія”, „соціальна робота” та курсу для студентів всіх факультетів та слухачів Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 173 найменування, у тому числі 2 іноземною мовою, та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 173 сторінках. Робота містить 15 таблиць та 9 малюнків.
Головні положення дисертації висвітлено у 4 одноосібних публікаціях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ході проведеного дослідження загалом досягнуто мету та реалізовано завдання, теоретичний та емпіричний аналіз проблеми міжособистісних конфліктів в організаціях дав змогу сформулювати наступні висновки.
1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що особливості міжособистісних конфліктів у трудових колективах зумовлені низкою суб’єктивних та об’єктивних чинників, умов і причин їх виникнення. Об’єктивними умовами і чинниками зовнішнього середовища виступають: соціально-економічні умови і чинники діяльності організації; тип організації; особливості організаційно-управлінської структури. До суб’єктивних чинників належать особливості міжособистісних стосунків у колективах, опосередкованих спільною виробничою діяльністю та індивідуально-психологічними особливостями співробітників колективу.
2. Характер міжособистісних стосунків у колективі багато в чому визначається статусно-рольовими позиціями співробітників, мірою їх впливу на характер спільної діяльності, прийняття групових рішень. У ході діагностики було виявлено статусно-рольові позиції співробітників і чинники, що впливають на їх розподіл. Найбільшу міру впливу на характер міжособистісних стосунків у трудових колективах має якість виконання посадових обов’язків, що виявляється у ставленні співробітників до роботи, якості професійної діяльності, міри відповідності обійманій посаді. Наступними за мірою значущості виступають такі чинники: комунікативні навички співробітників; міра співвідношення особистих інтересів та інтересів організації, відданість інтересам справи; ставлення до співробітників і професійні знання.
Аналіз конфліктних ситуацій в досліджуваних групах дозволив відзначити, що конфлікти в колективах можуть визначатися як психологічно знехтувані співробітники, так і співробітники, що займають більш високий статус в колективі.
3. Визначено індивідуально-психологічні характеристики особистості, які визначають позитивні та негативні конфліктні напрями в розвитку міжособистісних стосунків. Позитивно впливають на міжособистісні стосунки в колективах альтруїзм, співробітництво, незалежність, а негативно агресія, залежність, скептицизм. До найбільш конфліктних належить таке поєднання індивідуально-психологічних якостей особистості, як агресія і незалежність за низької здатності до співробітництва та альтруїзму як гуманістичної спрямованості особистості. Ці індивідуально-психологічні особливості можуть виступати основною причиною виникнення деструктивних конфліктів у колективі. Виявлено, що в колективах з більш напруженою психологічною атмосферою провідними стратегіями поведінки в конфлікті виступають суперництво та пристосування.
4. Особливостями міжособистісних стосунків у колективах з багаторівневою структурою є: формальні стосунки, зумовлені розподілом трудових функцій та повноважень, їх офіційними обов’язками та правами; ставленням членів колективу до реалізованої ними виробничої діяльності; міжособистісні стосунки, опосередковані змістом виробничого процесу; неформальні стосунки між учасниками колективу, не пов’язані з завданнями виробничої діяльності.
5. Виявлено низку відмітних чинників, які визначають причини виникнення конфліктів у державних та недержавних установах. Державні установи характеризуються:
- строгою ієрархічністю організаційно-управлінської структури, єдиного керівництва;
- наявністю системи підпорядкування, кооперації та координації, які регламентують поведінку та взаємостосунки в колективі;
- жорстким контролем якості діяльності, поведінки та спілкування персоналу, які регулюються існуючою системою заохочень та покарань;
- орієнтацією службовців на професійну кар’єру, кваліфікаційне та посадове зростання.
Особливості організаційно-управлінської структури недержавних установ відрізняються:
- орієнтацією на «західні» стандарти організаційно-управлінської та виробничої діяльності;
- характером та інтенсивністю взаємостосунків співробітників, які регулюються нормами управлінської діяльності, корпоративної культури;
- високими вимогами до професіоналізму і якості діяльності спеціалістів, які визначаються вимогами конкурентоспроможності організації;
- використанням монетарної системи підвищення мотивації до діяльності та розвитку професійних знань співробітників.
6. Встановлено, що чинником, який впливає на рівень конфліктності в колективах державних та недержавних установ, виступає характер міжособистісних взаємостосунків у колективі. Він визначається низкою особливостей:
- комунікативною компетентністю службовців, їхньою професійною спрямованістю, відповідністю посаді, а також вмінням поєднувати особисті інтереси з цілями та завданнями організації;
- кількістю конфліктних ситуацій в колективі: реальних, потенційних, напівконфліктних;
- неспівпаданням статусу формального лідера (керівника) з лідируючою позицією в неформальній структурі взаємостосунків у колективі;
- невідповідністю оцінки співробітниками міжособистісних взаємостосунків у колективі їх реальному стану;
- індивідуально-психологічними особливостями неформальних лідерів у групах, які визначають загальну провідну спрямованість міжособистісних домагань у колективах
7. Виявлено взаємозв’язок між рівнем міжособистісних взаємин у колективах державних службовців та якістю виконання посадових обов’язків. У колективах державних службовців якість виконання посадових обов’язків значно вища, ніж у колективах, представлених комерційними структурами. Більшою мірою характерною для колективів недержавних установ є залежність між особливостями міжособистісних стосунків у колективах та пріоритетом для співробітників інтересів організації над особистими інтересами, вміння їх поєднувати в професійній діяльності.
8. Розроблено тренінг для профілактики міжособистісних конфліктів у організаціях. Психологічні методи профілактики міжособистісних конфліктів включають: оцінку персоналу з метою оптимізації міжособистісних стосунків у колективі; навчання ефективних психотехнологій та навичок конструктивної групової взаємодії з метою розвитку готовності та вміння співробітників та керівників розв’язувати передконфліктні ситуації неконфліктними способами: вміння налагоджувати взаєморозуміння з співробітниками, вміння конструктивно взаємодіяти з ними і здатність управляти своїм емоційним станом у складних ситуаціях, а також формування групової згуртованості в рамках тренінгових програм; індивідуальні консультації та психокорекційна робота з метою розв’язання протиріч внутрішньоособистісного характеру.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням впливу стилю керівництва на виникнення міжособистісних конфліктів у колективах різного типу та розробкою тренінгу для керівного складу організації для усунення та профілактики управлінських конфліктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К.А. О путях построения типологии личности / К.А. Абульханова-Славская // Психол.журнал. 1983. - № 1. С. 24.
2. Абульханова-Славская К.А. Соотношение индивидуального и общественного как методологический принцип психологии личности / Абульханова-Славская К.А. М: Знание, 1974. С. 122-144.
3. Авдеева Л.Н. Размышления о конфликте / Л.Н. Авдеева // Социальный конфликт. М: Наука, 1994. - № 1. С: . 19-23.
4. Агеев В.С. Межгруповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / Агеев В.С. М: ДЭМ, 1990.
5. Алексеева А.Н. Влияние самооценки на способ разрешения конфликтных ситуаций: дис. канд..психол.н./ Алексеева А.Н. Л., 1983. 167 с.
6. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Ананьев Б.Г. М: Наука, 1977. С. 208-218.
7. Анисимов С.Ф. Личность в ситуации морального конфликта / С.Ф. Анисимов // Личность: этические проблемы. М: Мысль, 1979. С. 65-78.
8. Андреева Г.М. Зарубежная социальная психология ХХ столетия: Теоретические подходы / Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. М: Московский университет, 2001. с. 212-218
9. Антонов Г.В. Педагогічні засади запобігання і розв'язання конфліктів у навчально- виховному середовищі вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук / Антонов Г.В. — Х., 2006. — 21с.
10. Анцупов А.Я. Социально-психологические основы предупреждения и разрешения межличностных конфликтов во взаимоотношениях офицеров: дис. д-ра психол.н. / Анцупов А.Я. М: Юнити, 1993. 440 с.
11. Анцупов А.Я. Экспресс-оценка военнослужащих и воинских коллективов. Учебно-методическое пособие / Анцупов А.Я, Ковальов В.В. М: Совершенство, 2001. 203 с.
12. Анцупов А.Я. Введение в конфликтологию / Анцупов А.Я., Малишев А.А. Ужгород, 1995. 101 с.
13. Анцупов А.Я. Конфликтология: Учебник для вузов / Анцупов А.Я., Шипилов А.И. М: Питер, 1999. 551 с.
14. Анцупов А.Я. Конфликтология: теория, история, библиография / Анцупов А.Я., Шипилов А.И. М: Юнити-Дана, 1996.
15. Баранов Б.Г. Влияние ролевых взаимоотношений на конфликты в коллективах: автореф.дис. на здобуття ступеня канд.психол.н./ Баранов Б.Г. М: Высшая школа, 1995. 26 с.
16. Бердяев Н.А. Самопознание / Бердяев Н.А. М: ДЭМ, Международные отношения, 1990. С. 197-205.
17. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Берн Э. Л., 1992. 399 с.
18. Богданов Б.Н. Психология личности в конфликте / Богданов Б.Н., Зазыкин В.Г. Калуга: Проспект, 2002. 212 с.
19. Богомолов Н.Н. Социально-психологический тренинг: Уч.пособие / Богомолов Н.Н., Петровская Л.А. М: Высшая школа, 1980. 76 с.
20. Бодалев А.А. Личность и общение / Бодалев А.А. М: Педагогика, 1995. 324 с.
21. Бодалев А.А. Психология о личности / Бодалев А.А. М: Московский университет, 1988. 187с.
22. Бодалев А.А. Психология общения / Бодалев А.А. М.-Воронеж: НПО «Модэк», 1996. 254 с.
23. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности / Бодалев А.А. Л: Наука, 1970. 135 с.
24. Бодалев А.А. Общая психодіагностика / Бодалев А.А., Столин В.А. СПб: Речь, 2000. 440 с.
25. Большой Российский энциклопедический словарь. — М. : Научное издательство "Большая Российская энциклопедия", 2003. — 1887с.
26. Бородкин Ф.М. Внимание: конфликт! / Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Новосибирск: Наука, сибирское отделение, 1989. 189 с.
27. Буржуазная философская антропология ХХ века. М: Наука, 1986. С. 192.
28. Васильев В.К. Проблемы создания конфликтной напряженности в групповой деятельности с использованием гомеостатической методики / Васильев В.К., Новиков Н.М. М: Мысль, 1969.
29. Вахоцька І.О. Психологічні особливості міжособистісного взаєморозуміння в системі "вчитель-учень" як умова попередження конфліктів: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Вахоцька І.О. — К., 2002. — 19с.
30. Ващенко І.В. Конфлікти у діяльності працівників органів внутрішніх справ і шляхи їх подолання (соціально-психологічний аспект): автореф. дис... д-ра психол. наук / Ващенко І.В. — К., 2003. — 36с.
31. Вендров Е.Е. Психологические проблемы управления / Вендров Е.Е. М: Наука, 1969. С. 59-60.
32. Гальперин П.Я. Введение в психологию / Гальперин П.Я. М: Высшая школа, 2002. 150 с.
33. Гришина Н.В. Закономерности возникновения межличностных производственных конфликтов: дис. канд..психол.наук / Гришина Н.В. Л:Лениздат, 1978. 207 с.
34. Гришина Н.В. Опыт построения социально-психологической типологии конфликтов / Гришина Н.В. Л: Лениздат, 1977. С. 19-24.
35. Гришина Н.В. Психология межличностного конфликта: дис. д-ра психол.наук / Гришина Н.В. СПб: Питер, 1995. 318 с.
36. Гришина Н.В. Психология конфликта / Гришина Н.В. СПб: Питер, 2000. 464 с.
37. Громова О.Н. Конфликтология: Уч.пособие / Громова О.Н. М: ГАУ, 1993. 42 с.
38. Грушевська С. Проблема конфлікту: морально-психологічний аспект: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня д-ра філос. наук /Грушевська С. — К., 2002. — 32с.
39. Грызунова Г.В. Межличностный конфликт в сфере управленческой деятельности: дис. канд..психол.наук / Грызунова Г.В. М., 1994. 172 с.
40. Гусєва А.С. Оптимизация гуманитарно-технологического развития государственных служащих: теорія, методология, практика / Гусєва А.С., Деркач А.А. М: РАГС, 1997. 299 с.
41. Гусєва А.С. Конфликт: структурный анализ. Консультативная помощь. Тренинг / Гусєва А.С., Козлов В.В. М: РАГС, 1997. 250 с.
42. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Дарендорф Р. // Социологические исследования. М: Ad Marginem, 1994 - № 5.
43. Денисов О.И. Проблемы конфликтологической компетентности руководителя / Денисов О.И. М:Эксмо, 2000. 31 с.
44. Деркач А.А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека / Деркач А.А. // Акмеологические технологи диагностики и актуализация личностно-профессионального роста. М: РАГС, 2001. - Кн.. 1-5. Кн. 5. - 541 с. С. 355-359.
45. Деркач А.А. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях / Деркач А.А., Зазыкин В.Г. М: РАГС, 1998.
46. Деркач А.А. Методология и стратегия акмеологического исследования. Монографія / Деркач А.А., Михайлов Г.С. М: РАГС, 1998. 148 с.
47. Технология развития профессионального самосознания личности: психолого- акмеологический практикум: Учеб. пособие / [Деркач А.А, Москаленко О.В., Пятин В.А., Селезнева Е.В.]. — Астрахань: Издт-во астраханского гос.пед ун-та, 2000. — 171с.
48. Деркач А.А. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров: социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии / Деркач А.А., Ситников А.П. М: Луч, 1993. 75 с.
49. Дмитриев А. Введение в общую теорию конфликтов / Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. М: Изд-во Современного гос. ун-та, 1992.
50. Донцов А.И. Проблема объективных детерминант межличностного конфликта в группах / А.И. Донцов, Т.А. Полозова // Вестник МГУ. Серия 14: Психология. 1982. - № 4. С:. 23-32.
51. Донченко Е.А. Личность: конфликт, гармония / Донченко Е.А., Титаренко Т.М. К: Политиздат Украины, 1987.
52. Дорошенко Н.М. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті: Автореф. дис. На здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Дорошенко Н.М. — К., 2003. — 19 с.
53. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования / Дружинин В.Н. М: ИПАН, 1993. 120 с.
54. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии / Емельянов С.М. СПб: Питер, 2001. -400 с.
55. Емельянов Ю.В. Активное социально-психологическое обучение / Емельянов Ю.В. Л: Лениздат., 1965. 162 с.
56. Ермолаева О.Ю. Математическая статистика для психологов / Ермолаева О.Ю. М: Юнити, 2002. 336 с.
57. Ершов А.А. Личность и коллектив: межличностные конфликты в коллективе, их разрешение / Ершов А.А. Л: Лениздат, 1976. 40 с.
58. Ершова Н.Н. Развитие социально-перцептивной компетентности в профессиональном общении: дис. канд.психол.наук / Ершова Н.Н. М., 1997. 169 с.
59. Зазыкин В.Г. Психология проницательности / Зазыкин В.Г. Тамбов: Тамбов. Гос. ун-т, 1999. 130 с.
60. Зазыкин В.Г. Конфликтная личность в конфликтном противоборстве (психологические аспекты проблемы) / Зазыкин В.Г., Зайцева Е.В. М: Независимый ин-т гражд. о-ва., 1998. С. 24.
61. Зазыкин В.Г. Введение в психологию конфликтов / Зазыкин В.Г., Нечаева Н.С. М: Независимый ин-т гражд. о-ва., 1996. 98 с.
62. Зайцева Е.В. Психологические условия и факторы снижения конфликтности личности в системе «руководитель-подчиненный»: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.психо.наук / Зайцева Е.В. М., 1998. 26 с.
63. Зейдельман Р. Теории конфликтов и мира: концепции, подходы и методы / Зейдельман Р. М: Совершенство, 1999.
64. Зеркин Д.П. Основы конфликтологии: Курс лекцій / Зеркин Д.П. Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. С. 38
65. Зиммель Г. Человек как враг / Г. Зиммель // Социологический журнал. 1994. - № 2. С. 114-119.
66. Кабаченко Т.С. Психология управления / Кабаченко Т.С. М: Рос. пед. агентство., 1996. 239 с.
67. Кессиди Ф.К. Сократ / Кессиди Ф.К. М: Наука., 1976.
68. Киршбаум Э.И. Психолого-педагогический анализ конфликтных ситуаций в педагогическом процессе: дис.канд.психол.наук / Киршбаум Э.И. Л., 1986. 252 с.
69. Кичанова И.М. Конфликт: за или против / Кичанова И.М. М: Молодая гвардия, 1978. 224 с.
70. Климов Е.А. Психология профессионализма / Климов Е.А. М: Изд-во МГУ, 1996. 400 с.
71. Коваленко А.Б. Соціальна психологія / Коваленко А.Б., Корнєв М.Н. К: Либідь, 2006. 400 с.
72. Коваль І.А. Психологічні особливості конфліктів у процесі спільної учбової діяльності студентів: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Коваль І.А. — К., 2003. — 18с.
73. Козер Л.А. Завершение конфликта / Козер Л.А. // Социальный конфликт: Современные исследования. Реферативный сборник. М.: ЮНИОН, 1991.
74. Коломинский Я.Л. Психология личных взаимоотношений в группе сверстников: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня д-ра психол.наук / Коломинский Я.Л. М., 1980. 45 с.
75. Коломинский Я.Л. Некоторые педагогические проблемы социальной психологии / Коломинский Я.Л., Березовин И.А. Минск: МГПИ, 1977. 61 с.
76. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / Кон И.С. М: Политиздат, 1984. 335 с.
77. Корнелиус Х. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты / Корнелиус Х., Фэйр Ш. М: Стрингер, 1992.
78. Котляревський Г.М. Тип личности и предпочитаемый стиль руководства: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.психол.наук / Котляревський Г.М. М., 1993.
79. Кочеткова А.И. Введение в организационное поведение и организационное моделирование: Учеб.пособие / Кочеткова А.И. М: Дело, 2003 944 с..
80. Крапивин М.П. Социально-психологические аспекты предупреждения межличностных конфликтов в первичных военно-строительных коллективах: дис. канд.психол.наук / Крапивин М.П. М., 1987. 203 с.
81. Кричевский Р.Л. Социальная психология: личность и общение: Учеб.пособие / Кричевский Р.Л. М: Аспект-пресс, 2000. 115 с.
82. Кричевский Р.Л. Если Вы руководитель Элементы психологии менеджмента в повседневной работе / Кричевский Р.Л. М: Дело, 1998. 352 с.
83. Кудрявцев В.Н. Основы конфликтологии / Кудрявцев В.Н. М:Юристъ, 1997.
84. Куницына В.Н. Межличностное общение / Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. СПб: Изд-во СПбГУ, 2001. 544 с.
85. Кунцевська А.В. Інтраперсональні конфлікти у діяльності соціальних працівників: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Кунцевська А.В. — К., 2006. — 20с.
86. Лабунская В.А., Менджерицкая Ю.А., Бреус Е.Д. Психология затрудненного общения / Лабунская В.А., Менджерицкая Ю.А., Бреус Е.Д. М: Academia, 2001. 288 с.
87. Лаптев Л.Г. Оптимизация управленческой деятельности военных кадров: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня докт.психол.наук / Лаптев Л.Г. М., 1995. 35 с.
88. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека / Левитов Н.Д. М: Изд-во Совр. гуманит. инс-т., 2009. 209 с.
89. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А.Н. // М: Смысл, 2004, - 345 с.
90. Леонтьев А.А. Психология общения / Леонтьев А.А. М: Смысл., 2005. 365 с.
91. Лефевр В.А. Конфликтующие структуры / Лефевр В.А. М: Наука, 1973.
92. Лефевр В.А. Алгебра конфликта / Лефевр В.А., Смолян Г.Л. М: Наука, 1968.
93. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Ломов Б.Ф. М: Наука, 1984. 364 с.
94. Лоренц К. Агрессия (так называемое зло) / Лоренц К. М: Прогресс, 1994.
95. Лурия А.Р. Природа человеческих конфликтов / Лурия А.Р. М: Когито-центр, 2002. С. 97-137.
96. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии / Лурия А.Р. М: Академия, 2006. 380 с.
97. Макаревич О.П. Стиль індивідуальної поведінки військовослужбовців у міжособистісних конфліктах: автореф. дис.на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Макаревич О.П. — К., 1996. — 18с.
98. Малышев К.Б. Психология управления / Малышев К.Б. Вологда: ВоГТУ, 1999. 110 с.
99. Маркова А.К. Психология профессионализма / Маркова А.К. М: Международн. гуманит. фонд «Знание», 1996. 308 с.
100. Матяш-Заяц Л.П. Соціально-психологічні чинники виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці: автореф. дис.на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук / Матяш-Заяц Л.П. — К., 2005. — 21с.
101.&