ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ В ПЕРЕЖИВАННІ МОЛОДОЮ ЛЮДИНОЮ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ : ФУНКЦИИ ЛИЧНОСТНЫХ СТРЕМЛЕНИЙ В ПЕРЕЖИВАНИИ МОЛОДЫМ ЧЕЛОВЕКОМ СУБЪЕКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ



  • Название:
  • ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ В ПЕРЕЖИВАННІ МОЛОДОЮ ЛЮДИНОЮ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
  • Альтернативное название:
  • ФУНКЦИИ ЛИЧНОСТНЫХ СТРЕМЛЕНИЙ В ПЕРЕЖИВАНИИ МОЛОДЫМ ЧЕЛОВЕКОМ СУБЪЕКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І ПОЛІТИЧНОЇ
    ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    КОЛОГРИВОВА ЕММА ІГОРІВНА

    УДК: 159.942.52-053.81(043.3)


    ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ В
    ПЕРЕЖИВАННІ МОЛОДОЮ ЛЮДИНОЮ
    СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук



    Науковий керівник:
    Чл.-кор. АПН України, доктор психологічних наук, проф.
    Т. М. Титаренко


    Київ -2007
    ЗМІСТ

    ВСТУП.....................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ НА ПЕРЕЖИВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ.
    1.1.Часова перспектива і особливості самопрогнозування особистості
    1.1.1. Соціально-психологічні аспекти прогнозування майбутнього......... 10
    1.1.2. Аналіз соціально-психологічних підходів до розуміння життєвої перспективи людини.........................................................................................14
    1.2. Структура суб’єктивного благополуччя особистості.
    1.2.1. Поняття суб’єктивного благополуччя...................................................20
    1.2.2. Чинники, що впливають на переживання суб’єктивного
    благополуччя......................................................................................................26
    1.3. Особистісні прагнення як соціально-психологічний феномен
    1.3.1. Соціально-психологічна природа особистісних прагнення................33
    1.3.2. Функціональні характеристики особистісних прагнень......................38


    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ І СУБЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
    2.1. Методологічне підґрунтя дослідження особистісних прагнень
    і суб’єктивного благополуччя..........................................................................44
    2.2. Обґрунтування методик для визначення суб’єктивного
    благополуччя......................................................................................................46
    2.2.1. Дослідження когнітивного компоненту суб’єктивного
    благополуччя......................................................................................................50
    2.2.2. Дослідження емоційного компоненту суб’єктивного
    благополуччя.......................................................................................................54
    2.3. Дослідження особистісних прагнень..........................................................59
    2.4. Додатковий діагностичний інструментарій.............................................. 71


    РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВЯЗКІВ ОСОБИСТІСНИХ ПРАГНЕНЬ І СУБЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
    3.1. Дослідження особливостей переживання суб’єктивного благополуччя молоддю................................................................................................................79
    3.2. Дослідження продуктивності особистісних прагнень молоді................91
    3.3. Дослідження функцій особистісних прагнень в переживанні суб’єктивного благополуччя......................................................................................................103
    ВИСНОВКИ.............................................................................................146
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................148
    ДОДАТКИ................................................................................................165




    ВСТУП



    Актуальність дослідження зумовлена тим, що дискредитація ряду колишніх цінностей суспільства і складний процес побудови нових орієнтирів відображається на тих особистісних прагненнях, які з’являються у кожної окремої людини, їх означеності, життєтворчому потенціалі. Усе соціальне буття людини спрямоване на перспективи, які знаходяться у більш-менш віддаленому майбутньому. Людина переживає себе як проект, тим самим моделюючи майбутнє. Тому необхідним є дослідження особистісних прагнень в умовах нашого суспільства, яке шукає шляхи свого розвитку, ціннісні ідеали, нові соціальні моделі.
    Особистісні прагнення відображають те, що особистість хоче отримати від життя, ту задоволеність життям, яку можна очікувати від майбутнього (К. О.Абульханова-Славська, Т. М.Березіна). Важливими детермінантами задоволеності є такі характеристики прагнень як часова регуляція, реалістичність, оптимістичність, узгодженість (Є. І. Головаха). Особистісні прагнення відбивають типові або характерні завдання, які людина бажає виконати у своєму повсякденному житті, і є важливими джерелами змісту (Р. Еммонс).
    Інтерес дослідників до феномену особистісних прагнень носить не лише теоретичний характер, але пов'язаний з очевидною залежністю формування й трансформації моделі власного майбутнього від мікро- і макросоціальних умов конкретного історичного часу, у якому живе суб'єкт. Прагнення є важливими особистісними конструктами, що мають багатомірну структуру, ряд динамічних параметрів, на які впливає соціальна ситуація життя конкретного суб'єкта, соціальні і економічні кризи, переломні періоди у житті суспільства.
    Незважаючи на те, що ряд дослідників тією чи іншою мірою вивчали прагнення, домагання, прогнози особистості (А. Батраченко, Л. В. Бороздіна, Г. І. Горак, Е. І. Головаха, І. Мартинюк, Г. І. Мєднікова Л. А. Регуш, Т. М. Титаренко, Р.Еммонс), особливості прагнень, їх функціональна визначеність та продуктивність ще не стали предметом глибокого аналізу.
    Проблема переживання суб’єктивного благополуччя в залежності від функцій особистісних прагнень також досі не була предметом окремого дослідження. Переживання суб’єктивного благополуччя є однією з провідних умов повноцінного функціонування особистості в суспільстві, однією з причин і наслідків як самоактуалізації, так і адаптації до навколишнього середовища. Феномен особистісних прагнень має складну структуру, функціональне навантаження компонентів якої по-різному впливає на переживання суб’єктивного благополуччя. Проблема суб’єктивного благополуччя стала предметом спеціального дослідження лише в останні десятиріччя, оскільки існує потреба у визначенні підґрунтя для внутрішньої рівноваги особистості (Р. М. Шаміонов).
    Питання суб’єктивного благополуччя досліджено переважно в працях зарубіжних вчених, в яких висвітлюються питання структури суб’єктивного благополуччя (E. Diener), впливу життєвих цілей на суб’єктивне благополуччя (Р. Еммонс), гендерних відмінностей в переживанні суб’єктивного благополуччя (Р. Інглехарт). Серед вітчизняних науковців, які займалися проблематикою суб’єктивного благополуччя, слід назвати Р. А. Ахмєрова, Н. К. Бахарєву, І. А. Джидар’яна, В. Н. Духневича, Є. Є. Вахромова, І. А. Вінтіна, Л. В. Кулікова, Д. О. Леонтьєва, Г. Л. Пучкову, Л. В. Сохань, Р. М. Шаміонова.
    Не розробленим залишається питання розмежування і виокремлення провідних чинників, які визначають стан суб’єктивного благополуччя, їх систематизації та категоризації.
    Особливості переживання суб’єктивного благополуччя у молодому віці важливо дослідити у зв’язку з формуванням індивідуальної свідомості та самосвідомості, оформленням ціннісно-мотиваційних структур. Планування майбутнього як ускладнення форм і змісту внутрішньої психічної діяльності починає формуватись ще в юнацькому віці. Але оформлення ролі, характеру і функцій особистісних прагнень особистості відбувається саме у віці від 20 до 30 років. Це зумовило вибір досліджуваних молодого віку.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України Життєві домагання як соціально-психологічний механізм самоздійснення особистості”, що розроблялася у 2003-2006 роках. Номер держреєстрації 0103U000504. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту соціальної та політичної психології АПН України та затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 6 від 14.06.2005).
    Мета дослідження полягає у розкритті функцій прагнень в переживанні суб’єктивного благополуччя.
    Відповідно до мети і гіпотези поставлені такі завдання дослідження:
    1. Здійснити теоретичний аналіз взаємозв’язку особистісних прагнень і переживання суб’єктивного благополуччя, визначити структуру і функції особистісних прагнень.
    2. Розробити діагностичний інструментарій для визначення рівня суб’єктивного благополуччя та рівня продуктивності особистісних прагнень.
    3. Дослідити співвідношення впливу ряду провідних компонентів особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя молодою людиною.
    Об’єкт дослідження: переживання суб’єктивного благополуччя особистості.
    Предмет: залежність переживання суб’єктивного благополуччя від функцій особистісних прагнень.
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач у роботі були застосовані методи теоретичного (аналіз, синтез, узагальнення теоретичних та експериментальних розробок досліджуваної проблеми у науковій літературі) та емпіричного дослідження. В емпіричному дослідженні прагнень був використаний Пакет оцінки особистісних прагнень, розроблений Р. Еммонсом (Emmons R.) та футуристичний наратив на тему Чого я прагну: моє майбутнє”. Емоційна складова суб’єктивного благополуччя була досліджена за допомогою Оновленого Оксфордського опитувальника щастя (Oxford Happiness Inventory OHI; Argyle, 1989), що дає змогу виміряти інтенсивність позитивних переживань в цілому та Шкали суб’єктивного благополуччя (Perrudel-Badoux, Mendelsohn, 1988), яка відображає оцінку індивідом власного емоційного стану. Дослідження когнітивної складової виявляє рівень задоволеності життям, оцінку різних його аспектів як успішних або неуспішних і визначається за допомогою двох методик: Шкали задоволеності життям (Satisfaction with Life Scale SWLS, Diener, 1993), яка фіксує загальний рівень задоволеності, і розробленої нами Анкети задоволеності життям, за допомогою якої діагностується рівень задоволеності найважливішими в молодому віці аспектами життя. Дані, отримані при аналізі результатів ДМС (Діагностика міжособистісних стосунків, Т. Лірі в адаптації Л. Н. Собчик) дають можливість виявити стиль міжособистісної взаємодії і врахувати роль індивідуально-типологічних особливостей в переживанні благополуччя, а також характер прагнень у взаємодії з іншими людьми.
    Отримані дані піддавалися кількісному аналізу та якісній інтерпретації з подальшими змістовними узагальненнями. Статистичне опрацювання даних та графічна презентація результатів здійснювалась за допомогою відомих методів математичної статистики з використанням пакету SPSS.
    Організація і експериментальна база дослідження. В дослідженні брало участь 207 осіб віком від 19 до 28 років, серед яких 104 жінки і 103 чоловіка. Всі досліджувані були або студентами вищих навчальних закладів, або нещодавно закінчили навчання. Серед досліджуваних 50 проживає і навчається в Тернополі (Тернопільский національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка), 122 досліджувані навчаються в Ніжинському державному університеті ім. Гоголя, решта в Національному технічному університеті України Київський політехнічний інститут” та Київському інституті славістичний університет”.
    На першому етапі (2004-2005) було здійснено аналіз основних теоретичних положень, емпіричних досліджень за темою та визначено методики для вивчення проблеми.
    На другому етапі (2005-2006) на базі розробленої концептуальної моделі проведено емпіричне дослідження співвідношення впливу ряду провідних компонентів особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя.
    На третьому етапі (2006-2007) узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки, окреслено шляхи практичного їх впровадження.
    Наукова новизна дослідження полягає у наступному:
    • поглиблено уявлення про життєву перспективу та специфіку прагнень у порівнянні з іншими інтенціями;
    • розкрито характер залежності переживання суб’єктивного благополуччя від міри продуктивності особистісних прагнень;
    • створено теоретичну модель впливу особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя;
    • визначено детермінанти соціалізації як функції балансу адаптації і самореалізації в складному взаємозв’язку зовнішніх і внутрішніх факторів. Виявлено роль прагнень в налагодженні позитивного балансу між очікуваннями соціуму і власними інтенціями молодої людини.
    Практичне значення дослідження полягає в розробці діагностичних засобів для вивчення особистісних прагнень і суб’єктивного благополуччя особистості, які можуть застосовуватись в роботі практичними психологами. Побудовано модель оптимального прогнозування майбутнього молодою людиною, втілення якої сприятиме професійній, сімейній і особистісній самореалізації і може використовуватися практичними психологами та соціальними педагогами. Отримані в дослідженні дані роблять внесок в розробку проблеми гармонізації особистості, її суб’єктності в процесі життєтворчості.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на засіданнях лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України; всеукраїнській науково-практичній конференції Соціально-психологічні проблеми молоді ХХІ століття” (секція Психолого-педагогічні аспекти розвитку національної самосвідомості та духовності студентської молоді”) (Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Особистісне зростання та гуманізація стосунків між поколіннями” (секція Багатовимірність особистості в контексті психологічної теорії та практики”) (Київ, 2007 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2008 р.).
    Зміст та результати роботи відображено в 7 наукових публікаціях, з яких 4 статті у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.
    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 197 найменувань, в тому числі 19 іноземною мовою, та додатків. Повний обсяг роботи становить 170 сторінок, основний текст займає 144 сторінки, список використаних джерел 16 сторінок, додатки 7 сторінок. Таблиці розміщені на 19 сторінках, малюнки на 16 сторінках.
  • Список литературы:
  • Висновки


    На основі теоретичного аналізу та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу зроблені наступні висновки:
    Задоволеність життям в цілому взаємопов’язана з позитивним емоційним ставленням до життя, до себе і до інших, превалюванням різних за інтенсивністю та тривалістю позитивних емоцій, що і формує переживання суб’єктивного благополуччя. Переживання благополуччя передбачає позитивні переживання та актуальну значущість майбутнього, що втілюється в формуванні особистісних прагнень.
    Прагнення утворюють баланс між адаптацією як пристосуванням до вимог соціуму і самореалізацією як втіленням свого потенціалу, стимулюють і спрямовують особистісний розвиток. В залежності від характеру реалізації провідних функцій, прагнення поділяються на три групи, які отримали назви: продуктивні, частково продуктивні та непродуктивні. Виявлено, що продуктивність прагнень це якість, яка забезпечує стимулювання та спрямування активності особистості, адаптацію до соціального середовища та самореалізацію людини, що є основними функціями прагнень.
    Дослідження молоді, що увійшла до різних груп, виокремлиних за рівнем суб’єктивного благополуччя та продуктивності прагнень, показало, що рівень продуктивності прагнень знаходиться в позитивному кореляційному зв’язку з рівнем суб’єктивного благополуччя. Підтверджено гіпотезу про те, що особистісні прагнення можуть виступати детермінантами переживання молодою людиною суб’єктивного благополуччя.
    Прагнення, як складова часової перспективи, у суб’єктивно благополучних молодих людей пов’язані з теперішнім, що відображає міру їх реалістичності, врахування ресурсів, містять баланс поведінкових, більш специфічних цілей і рефлексивних, особистісно значущих задач, елементи творчості і самотрансценденції, інтраперсональний зміст, а також спостерігається баланс сфер їх втілення і позитивна емоційна зарядженість.
    Суб’єктивно благополучна особистість балансує між задоволенням власних потреб та потреб суспільства, вона підтримує рівновагу між внутрішніми механізмами функціонування та умовами середовища, соціально-психологічного простору. Можна побачити, з одного боку, важливість включеності людини в життя соціуму, певної соціальної компетентності і спрямованості на соціальні норми, а з іншого, необхідність орієнтації на власні інтереси і особистісне зростання.
    Гендерний аналіз виявив, що для чоловіків найбільш продуктивною є невизначена перспектива майбутнього, в якій окреслені найважливіші здобутки та шляхи їх досягнення, перспектива, логічно пов’язана з подіями в теперішньому і спрямована на самореалізацію передусім у великому суспільному світі, а для жінок близька перспектива, яка спирається на вже існуючі ресурси і спрямована на конкретні та реальні досягнення у особистому і професійному житті.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми взаємозв’язку особистісних прагнень і переживання суб’єктивного благополуччя. Зокрема, висвітлення чекають особливості зворотного впливу рівня суб’єктивного благополуччя на характер особистісних прагнень. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у розробці конкретних методів підвищення рівня продуктивності особистісних прагнень в тренінговій і консультативній роботі психологів, що, на нашу думку, сприятиме переживанню суб’єктивного благополуччя.






    Література:
    1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.:Мысль, 1991. 299с.
    2. Абульханова К.А., Березина Т.Н. Время личности и время жизни. - СПб.: Алетейя, 2001. 304 с.
    3. Активность и жизненная позиция личности // Отв. ред. К. А. Абульханова-Славская М.,1988.
    4. Актуальные проблемы мотивации успеха в психологической науке и практике: сб. научных трудов «Мотивация успешной деятельности» 26-27 июня, 2003 научн. ред. Р. И. Цветкова. Хабаровск: ХГПУ., 2004.
    5. Амосов Н. М. Книга о счастье и несчастьях / Н. М. Амосов. М.: Мол. Гвардия, 1986. 285 с.
    6. Анцыферова Л.И. Психология повседневности: жизненный мир личности и техники” ее бытия // Психол. журн. 1993. № 2. С. 316.
    7. Алексеева В. Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал 1984. Т.5, №5.- С.63.
    8. Арестова А. Н. Влияние мотивов на структуру целеполагания // Вестник Мос. ун-та. Сер.14, Психология. 1998. №4. с.40-52.
    9. Арестова О.Н. Мотивация и перспективное целеполагание в мыслительной деятельности // Вестн. МГУ. Сер. 14. Психология. - 1999.- №3. - С. 1625.
    10. Ахмеров Р.А. Опыт формирования будущей временной перспективы // Конфликт в конструктивной психологии. Красноярск, 1990. - с.84-88.
    11. Байтингер О.Е. Психологические детерминанты переживания будущего как проблемы в юношеском возрасте: Дис канд. психол. наук: 19.00.01 СПб., 1998. 156с.
    12. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопросы психологии. - 1990. - №2 - с.153-159.
    13. Батурин Н.А., Курганский Н.А. Уровень притязаний как метод исследования личности // Диагностика психических состояний в норме и патологии. Л., 1980. с.43-47.
    14. Бахарева Н.К. Субъективное благополучие как системообразующий фактор толерантности. Автореф. дис. канд. психол. наук по спец. 19.00.01. - Хабаровск, 2004.
    15. Белинская Е.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности // Мир психологии. 1999. №3. С. 141.
    16. Бестужева-Лада И.В. Прогнозирование как особая категория подхода к проблеме будущего. М., 1970. 10 с.
    17. Бибрих Р.Р. Исследование видов целеобразования. Кишинёв, 1987. 132 с.
    18. Большой психологический словарь / Под редакцией Б.Г. Мещерякова СПб: Прайм-Еврознак, 2006 г.
    19. Большой толковый психологический словарь: [Пер. с англ.] / под ред. Артура Ребера. - М.: Вече : АСТ, 2003
    20. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний: Уч. псих. М.:МГУ, 1985 101с.
    21. Бороздина Л.В., Данилова Е.Е. О различиях в характерах уровня притязания мужчин и женщин // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14. Психология.- 1987. - №2. с. 59-62
    22. Бороздина Л.В., Спиридонова И.А. Возрастные изменение временной трансспективы субъекта // Психологический журнал. -1998. - №2.
    23. Бочарова Е. Е. Взаимосвязь ценностных ориентаций, стратегий поведения и субъективного благополучия личности: Автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук по спец. 19.00.05 Саратов, 2005. 23 с.
    24. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование // Субъект: мышление, учение, воображение. М.: Издательство "Институт практической психологии"; Воронеж: НПО "Модэк", 1996. С. 103 339.
    25. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке (статья первая) // Психол. журн. 1991. - Т. 12. № 6. С. 3 -10.
    26. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Издательство МГУ, 1984.
    27. Вахромов Е.Е. Психологические концепции развития человека: теория самоактуализации. М.: Международная педагогическая академия, 2001.
    28. Вахромов Е.Е. Самоактуализация и акме в контексте жизненного пути человека // Теоретические и прикладные проблемы психологии. Минск: БГПУ им. М. Танка, 2002 - с. 60-63.
    29. Винтин И.А. Самоактуализация личности. Саранск: Изд-во Мордовского ун-та, 2001 108 с.
    30. Гамезо М.В. Возрастная психология: личность от молодости до старости. М.: Ноосфера, 1999. 269 с.
    31. Голиусова Ю.В. Социальные проблемы, ценностные ориентации и жизненные планы современного российского студенчества Ю. В. Голиусова М.: Изд-во Московского ун-та, 2002 60 с.
    32. Головаха Є.І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді. К.: ”Наукова думка”, 1988. - 141с.
    33. Головаха Е.И., Кроник А.А. Понятие психологического времени// Категории материалистической диалектики в психологии./ Под ред. Л. И. Анциферовой. М.: Наука” 1988. С. 199-215.
    34. Гомелаури М.Л. Уровень притязаний и эффект установки //Бессознательное. Природа. Функции. Методы. Исследования. Тбилиси. 1978. - Т.3 С. 143-152.
    35. Горак Г.І. Стратегія життя К., 2001 172 с.
    36. Гордеева Т.О, Мотивація достижения: теории, исследования, проблемы \ Современная психология мотивации под ред.. Д. А. Леонтьева. М.: Смысл, 2002. 343 с.
    37. Горностай П.П. Творчество, как форма освоения и переживания времени личности / Психология личности и время жизни человека. - Черновцы: ЧГУ, 1991. - С. 24-32
    38. Демин А.Н. Прогнозирование жизненного пути в структуре регуляции поведением: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. М., 1991.
    39. Джидарьян И.А. Представление о счастье в российском менталитете. СПб.: Алатейа, 2001. 242 с.
    40. Джидарьян И.А. Счастье и удовлетворенность жизнью в русском обществе // Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики / Под ред. К.А. Абульхановой, А.В. Брушлинского, М.И. Воловиковой. М.: Издательство "Институт психологии РАН", 1997. С. 206.
    41. Джидарьян И.А., Антонова Е.В. Проблемы общей удовлетворённости жизнью: теоретическое и эмпирическое исследование Сознание личности в кризисном обществе. М.: Ин-тут психологии РАН, 1995. С.76-94.
    42. Джонсон Р.А. Он. Глубинные аспекты мужской психологии. Х.: Фолио; М., 1996 190с.
    43. Додонов Б.И. О системе «ЛИЧНОСТЬ» //Вопросы психологии. 1985. - №5. — С. 36-45.
    44. Женская психология / сост. Н. А. Литвинцева М., 1994. 320с.
    45. Женщина в обществе. Сб. статей. М.: Информ. ХХІ век 2001
    46. Каган М.С. Время как философская проблема // Вопросы фил. - 1982. - № 10. С. 117 124.
    47. Каган Л. Н. Цель и смысл жизни человека. М.,1984.
    48. Карандашов В. Н. Режимы психологического времени и саморегуляция личнсти / Психология личности и время жизни человека. Сб. научн. докл. по материалам всесоюзной научной конференции Черновцы: ЧГУ,1991. с.43-53.
    49. Клупт М.А. Время в жизни человека (демографический аспект) Под ред. Э. К. Васильева М.: Мысль, 1985. 78с.
    50. Коган А.Ф. Психологическое моделирование целеполагания и принцип псевдосвободы выбора цели в учебной деятельности // Психология. Сб. научных трудов. - 1999. - Вып. 3(6). - С.212-222.
    51. Коган Л.Н. Возможности планирования жизненного пути человека // Вопросы прогнозирования и планирования развития личности Красноярск, 1985.
    52. Козловская Т.Н. Ценностный аспект категории времени в педагогике // Вестник ОГУ. 2004. №6. С. 56-63.
    53. Клочко В.Е.Самореализация личности как проявление самоорганизации в психологических системах // Клочко В.Е., Галажинский Э.В.Самореализация личности: системный взгляд. Томск, 1999. - С.65-144.
    54. Ковалев В.И. Категория времени в психологии (личностный аспект)// Категории материалистической диалектики в психологии. Под ред. Л. И. Анциферовой. М.: Наука”, 1988. - С. 216-230.
    55. Ковалев В.И. Личностное время как предмет психологического исследования// Психология личности и время. Тезисы докладов и сообщений Всесоюзной научно-теоретической конференции. Черновцы: 1991. - Т. 1. - C. 4-8.
    56. Ковалев В.И. Особенности личностной организации времени // Гуманистические проблемы психологической теории. М.: Наука, 1995. с179-184.
    57. Ковалёв В.И. Психологические аспекты временной организации жизни человека. М., 1980. 123с.
    58. Колісник О. Духовний саморозвиток особистості // Соціальна психологія. - 2006. - № 1 (15). - C.62-77.
    59. Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал - М.: Институт этнографии АН СССР . - 1987. - Том 8 №4. - С. 126-137.
    60. Коронцевич О.А. Конструктивная конфликтность в структуре психологического благополучия / Конфликт и личность в изменяющемся мире //Материалы международной научно-практической конференции. Самара: Самарский государственный университет, 2000.
    61. Коростылёва Л. А. Проблема самореализации личности в системе наук о человеке // Психологические проблемы самореализации личности / ред. А. А. Крылова, Л. А. Коростылёвой. СПб: СП университет, 1997. С. 3-19.
    62. Красило Д. А. Эмпирическое исследование особенностей реального самоопределения современной молодёжи // Психологическая наука и образование. 2003. - №2. с.88-100.
    63. Кублицкене Л.Ю. Личностные особенности организации времени. Автореф. дис. канд. психол. наук. М., 1989. 17 с.
    64. Кузнецов И. Ю., Кузнецова С. А. Самоопределение личности на жизненном пути Магадан: Кордис, 2003. 216 с.
    65. Куликов Л. В. Детерминанты удовлетворённости жизнью //Общество и политика /Ред. В.Ю.Большаков. СПб., Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. С. 476-510.
    66. Куликов Л.В. Дмит­риева М.С., Долина М.Ю., Иванов О.В., Розанова М.А., Тимо­шенко Т.Г. Факторы психологического благополучия лич­ности //Теоретические и прикладные вопросы психологии: Матер. Юбилейной конф. Ананьевские чтения 97”. Вып.3. Ч.1. Изд-во СПбГУ СПб., 1997.- С.342-350.
    67. Куликов Л. В. Психология настроения. СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1997 №2. 225с.
    68. Куликов Л. В. Субъективное благополучие личности // Ананьевские чтения. СПб., 1997. С.162-164.
    69. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков, 1998.
    70. Левыкин И. Т. Социальное благополучие интегральный показатель уровня и качества жизни// Психология личности и образа жизни/ Е. В. Шорохова М.: Наука, 1987. - С. 93-96.
    71. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М., 1971.
    72. Леонтьев Д.А. О времени: иллюзия ответов // Экзистенциальная традиция: философия, психология, психотерапия. 2004. - №1(4). — С. 113-118.
    73. Линч М. Базовые потребности и субъективное благополучие с точки зрения теории самодетерминизма / Психологический журнал высшей школы экономики. Том 1., №3, 2004. С. 137-142.
    74. Лисовский В. Г. Молодежь как социальная категория // Возрастная психология взрослых под ред. Б. Г. Ананьева Л., 1971. - Вып. №2. С. 11-14.
    75. Логинова Н.А. Развитие личности и ее жизненный путь // Принцип развития в психологии. - М.: Наука” 1978. - С. 156-172 .
    76. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности. М.: Наука, 1980. 278 с.
    77. Лосев А.Ф.Диалектика мифа // Философия. Мифология. Культура. - М.: Политиздат, 1991. - С.21186.
    78. Магун А.С., Литвицева А.З. Жизненные притязания ранней юности и стратегии их реализации: 80-е и 90-е годы. М.:ИС, 1993.
    79. Манукян В.Р. Субъективная картина жизненного пути и кризисы взрослого периода. Автореферат дис. ...канд. псих. наук. - СПб, 2003.
    80. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности. К.: Наукова думка, 1990. 124 с.
    81. Мартынюк И.О. Проблемы жизненного самоопределения молодёжи. Киев, 1993. 116 с.
    82. Математические методы в социальной психологии / С. С. Паповян. - М.: Наука, 1983. - 343 с.
    83. Меднікова Г. І. Самооцінка та рівень домагань особистості як динамічна система. Автореф. дис. канд. психолог. наук. Одесса, 2002. 21 с.
    84. Меренков В. И. Моделирование стихийно возникшего счастья. Его содержание и динамика // Методы исследования психологических структур и их динамики. Вып.2 // под ред. Т. Н. Савченко, Г. М. Головиной М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2002. С.4-8.
    85. Методы математической обработки в психологии / Е.В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2000. - 349 с.
    86. Мингалиева М. Р. Фазы и проблемы развития взрослой личности // Психология зрелости и старения М.: Технограф, 2003. - №3
    87. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М., 1991.
    88. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-методичний посібник // ред. В. Доній К., 1997.
    89. Молодёжь: ориентации и жизненные пути под ред. М. Х. Титмы. Рига: Зинатве, 1988. 207 с.
    90. Моргун В.Ф., Ткачёва Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии М.: МГУ, 1981. 81 с.
    91. Москвин В.А., Попович В.В. Нейропсихологические аспекты исследования временной перцепции у здоровых лиц // I Международная конференция памяти А. Р. Лурия. Сб. докладов под ред. Е. Д. Хомской, Т. В. Ахутиной. М.: Изд-во РПО, 1998. - С. 160-166.
    92. Муздыбаев К. Удовлетворённость жизнью, ощущение счастья, переживание смысла собственного бытия // Рабочий класс СССР на рубеже 80-х годов/ Под ред. Л. А. Гордон и др. - М., 1981. с.181-198
    93. Муравьёв В.Н. Овладение временем. - М., 1998.
    94. Мухина В.С. Феноменология развития и бытия личности. М.: МПСИ, Воронеж: НПО "МОДЭК", 1999. С. 148-151.
    95. Наумова Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. М.: Наука, 1988.- 199с.
    96. Нестик Т.А. Социальное конструирование времени: теоретический анализ. http://ecsocman.edu.ru/images/pubs/2006/11/07/0000293964/NESTIK.pdf
    97. Одинцов В. Ф. Ориентация сельской молодёжи на будущее как фактор стабильности общества// Вопросы психологии. 2005. - №3. С.84-90.
    98. Осипов А. И. Пространство и время как категории мировоззрения и регуляторы практической деятельности. - Минск, 1989. 219с.
    99. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъектной активности // Вопросы психологии. 1996. - №1.
    100. Особистісний вибір: психологія відчаю та надії / За ред. Т.М. Титаренко. К.: Міленіум, 2005. 336 с.
    101. Панина Н. В. Индекс жизненной удовлетворённости // LifeLine и другие новые методы исследования жизненного пути / Под ред А.А. Кроника М., Прогресс; Культура, 1993. С. 107-114.
    102. Пол. Гендер. Культура / Э. Шоре. М., 1999. 107 с.
    103. Полетаева Н.А., Брадулова Т.Ю. Половозрастная динамика формирования жизненных планов // Сборник "Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку": Матеріали VI Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). - Т.2. - К.: Міленіум, 2003. - С. 136-143.
    104. Посохова С. Г. Психология адаптирующейся личности СПб, 2001. 240 с.
    105. Прусова Э. В. Проблема взаимосвязи образа будущего личности с удовлетворённостью профессиональным выбором в юношеском возрасте: Дис канд. психол. наук: 19.00.01. Краснодар, 2006. 184 с.
    106. Психологический энциклопедический словарь / М.И. Еникеев М., 2006. 558 с.
    107. Психология жизненного успеха. Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций //отв. ред. Н. И. Соболева, Л. В. Сохань, Е. И. Головаха.- Київ, Інст-ут соц. НАН України, 1995. 150 с.
    108. Психологія життєвої кризи /Відп. ред. Т. М. Титаренко. - Київ, Агропромвидав України, 1998.
    109. Психология счастья / М. Аргайл. 2-е изд. СПб.: Питер, 2003. 217с.
    110. Психологія особистості: Словник-довідник/ за ред.. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. К.: Рута, 2001. 320 с.
    111. «Психологическая наука в России ХХ столетия» ред. Брушлинский А.В. и др. - М., 2000.
    112. Психологическая наука в России XX столетия: проблемы теории и истории / Под ред. А.В.Брушлинского. — М.: Издательство Институт психологии РАН”, 1997. — 576 с.
    113. Психологические механизмы целеобразования / под.ред. О.К. Тихомирова. М.: Наука, 1976. 260 с.
    114. Психологические проблемы самореализации личности / Ред. А.А. Крылов, А.А. Коростылёва СПб., 1997. 260 с.
    115. Психологические проблемы юности. М., 1990. 203 с.
    116. Психология лиричности и образ жизни / ред. Шорохова. М.: Наука, АН СССР Ин-т психологии, 1987.
    117. Психология человека от рождения до смерти / Под ред. А.А. Реана. СПб. Еврознак, 2002. - 656 с.
    118. Пучкова Г.Л. Субъективное благополучие как фактор самоактуализации личности : Автореф. дис. ...канд. психол. наук. по спец.: 19.00.01. - Хабаровск: Дальневост. гос. ун-т путей сообщ, 2003.- 22 с.
    119. Разгоняева Е. В. Личностная обусловленность процесса построения образа будущего: Автореф. дис. ...канд. психол. наук по спец.: 19.00.01. Барнаул, 2004. 23 с.
    120. Ральникова И. А. Жизненные перспективы личности: психологический контекст. Барнаул: Изд-во Алт. рос., 2002. 151 с.
    121. Реан А. А. Самоактуализация и самотрансценденция личности / Психология личности в трудах отечественных психологов: Хрестоматия. СПб., 2000. С. 305-308.
    122. Регуш Л.А. Психология прогнозирования: способность, ее развитие и диагностика. Киев: Вища шк., 1997. 88 с.
    123. Резник Т.Е., Резник Ю.М. Жизненные стратегии личности: поиск альтернатив. Вып 2. - М.: Деловое содействие, 1995.
    124. Розов А. И. Стремление к превосходству как одно из основных стремлений // Психологический журнал 1993.- №6. С. 133-142.
    125. Романовский А. Г., Пономарёв А. С., Михайличенко В. Е. Самопрограмирование личности на успех: Учебно-методическое пособие по курсу «Психология жизненного успеха» /Нац. технический университет «Харьковский политех. ун-т». Х., 2002., - 65 с.
    126. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. Т. 1. М.: Педагогика”. 1989 г. - 448 с.
    127. Саарнийт В. Ф. Ценностное содержание жизненных планов молодёжи // Психология личности и образ жизни. М., 1987. С.145-148.
    128. Савченко Т. Н., Соколова Е. Я. Мотивация и удовлетворённость жизнью // Методы исследования психологических структур и их динамики. Вып.2 // под ред. Т. Н. Савченко, Г. М. Головиной М.: Изд. Института психологии РАН, 2002. С. 51-63.
    129. Садальская Е. В., Абразякова А. М. Личностные факторы в оценке качества жизни и психологического благополуччя // Ежегодник Российского психологического общества: Материалы 3-го всеросийского съезда психологов в 8 т. Т.7. СПб: Изд-во С-Питерб. ун-та, 2003.- С.15-19.
    130. Сарджвеладзе Н. И, Личностная позиция и репрезентация жизненного пути у молодёжи // Психология личности и образ жизни. М., 1987.- С.213-217.
    131. Серенкова В.Ф. Типологические особенности планирования личностного времени. Автореф. дис. канд. психол. наук. М.: 1991. - 21 с.
    132. Серенкова В.Ф. Типологические особенности планирования личностного времени // Гуманистические проблемы психологической теории. М., 1995. - С.192-204.
    133. Словарь. Психология и харак
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины