СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ В ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ : СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ ОСУЖДЕННЫХ В ПЕРИОД ПОДГОТОВКИ ДО ОСВОБОЖДЕНИЯ ИЗ МЕСТ ЛИШЕНИЯ СВОБОДЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШАМРИЛЕНКО ІРИНА ГРИГОРІВНА

УДК 159.9.072.433

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ
НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ В ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ
ДО ЗВІЛЬНЕННЯ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

19.00.06 – юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент
Іванова Олена В’ячеславівна

Київ - 2012

ЗМІСТ

Вступ ________________________________________________________ 3
Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених ___________________________________________ 14
1.1. Сутність соціально-психологічної адаптації та сучасний науковий погляд на шляхи підвищення її ефективності___________________________ 16
1.2. Соціально-психологічна характеристика неповнолітніх засуджених та формування особистості в умовах соціальної ізоляції ____________________ 28
1.3. Аналіз світової практики надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим та її нормативно-правове забезпечення в Україні __________________________________________________________________ 43
Висновки до першого розділу __________________________________ 53
Розділ 2. Емпіричне дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення _____ 55
2.1. Загальна характеристика методів та організація дослідження _____ 57
2.2. Психологічні особливості неповнолітніх засуджених як детермінанти соціально-психологічної адаптації ____________________________________ 77
2.3. Ефективність формування адаптованості неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення _____________________________________ 108
2.4. Напрями та засоби оптимізації соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з установ виконання покарань _______________________________________________ 140
Висновки до другого розділу __________________________________ 147
Висновки ___________________________________________________ 153
Список використаних джерел __________________________________ 158
Додатки ____________________________________________________ 177

ВСТУП

Соціально-економічне становище в країні є визначальним фактором динаміки злочинності, в тому числі і злочинності неповнолітніх. Відсутність чітко визначених моральних ідеалів у суспільстві, незадовільне матеріальне становище більшості сімей, недоліки в організації навчально-виховного процесу, негативний інформаційний потік через ЗМІ та нав’язування агресивно-насильницької моделі поведінки як засобу досягнення мети – все це призводить до деформації морально-правової сфери особистості неповнолітніх, що збільшує ризик скоєння ними злочинів. Крім того, криміногенна ситуація в суспільстві ускладнюється за рахунок неповнолітніх, які звільнилися з місць позбавлення волі, оскільки існує високий ризик скоєння рецидивних злочинів колишніми засудженими та втягування ними у злочинну діяльність інших неповнолітніх.
За період відбування покарання у виховних колоніях неповнолітні засуджені підпадають під дію негативних факторів соціальної ізоляції, що ускладнює процес їх ресоціалізації та інтеграції в суспільство [1–5]. На думку науковців перебування неповнолітніх в місцях позбавлення волі більше одного року сприяє формуванню у них психічних новоутворень, що важко піддаються психокорекції [6, 7]. Проте, згідно статистичних даних Державної пенітенціарної служби України близько половини із неповнолітніх засуджених позбавлені волі терміном до п’яти років, майже 30% вихованців – більше ніж на п’ять років.
Аналізуючи криміногенний склад засуджених, які відбувають покарання у виховних колоніях, можна відзначити те, що кількість неповнолітніх, які скоїли тяжкі злочини, постійно зростає. Протягом останніх двадцяти років кількість неповнолітніх, які скоїли умисні вбивства та умисні тяжкі тілесні ушкодження зросла майже втричі – з 24.6% (1992 р. – найменший пік) до 69.2% (2005 р. –найбільший пік). Більше ніж втричі зросла частка неповнолітніх засуджених, котрі повторно скоїли злочини – з 4.4% (1995 р.) до 14.2% (2009 р.). Викликає занепокоєння факт омолодження злочинності неповнолітніх. Так, кількість осіб, які скоїли злочини у віці 14-15 років, у 2009 р. становила 7.8%.
Отже, злочинність неповнолітніх являє собою соціальне явище, небезпечне як для конкретної особи, втягнутої в кримінальну діяльність, так і для суспільства в цілому. Проблема ускладнюється тим, що вихованці колоній перебувають під дією негативних факторів, які сприяють подальшій їх криміналізації у разі відсутності належного впливу на особистість засуджених з боку психологів, вихователів, соціальних працівників, представників громадськості. Тому, надання допомоги неповнолітнім засудженим у соціально-психологічній адаптації протягом всього періоду відбування ними покарання, та особливо під час підготовки до звільнення з пенітенціарних установ, є обов’язковою умовою досягнення позитивних результатів в процесі їх перевиховання.
В науковій літературі доволі широко висвітлені питання, пов’язані з ресоціалізацією неповнолітніх засуджених та їх соціально-психологічною адаптацією на всіх етапах відбування покарання. Зокрема, проблемі сприяння адаптації осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі з урахуванням особливостей їх особистості, оптимізації процесу виправлення засуджених присвячені праці Бандурки О. М., Башкатова І. П., Віденєєва І. О., Глоточкіна О. Д., Дєєва В. Г., Іванової О. В., Кривуши В. І., Максимової Н. Ю., Медведєва В. С., Міхліна О. С, Мороз Л. І., Пірожкова В. Ф., Радова Г. О., Сєвєрова О. П., Синьова В. М., Тарарухіна С. А., Трубнікова В. М., Ушатікова О. І., Фіцули М. М., Шмарова І. В., Яковенка С. І., Яковлева О. М., Ярового А. О. та багатьох інших науковців. Але, незважаючи на те, що окремі її аспекти досліджувалися фахівцями різних наукових галузей, проблема соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення не втратила своєї актуальності і потребує подальшого розгляду, опрацювання, аналізу та вироблення нових наукових підходів.
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку української держави ідеї толерантності та гуманізму знаходять відображення в усіх сферах людської діяльності, в тому числі й у такій специфічній, як виконання покарань за скоєні злочини. Зокрема, серед основних напрямків реформування пенітенціарної системи України з метою гуманізації процесу виховання неповнолітніх засуджених передбачено розробку та застосування ефективних форм і методів впливу на особистість вихованців, забезпечення психологічної допомоги та реалізацію комплексу заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які готуються до звільнення [8]. Соціально-психологічна допомога неповнолітнім засудженим в їх адаптації в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі надається у формі спеціально розробленої програми. Але, як показує практика та підтверджують соціологічні дослідження, засуджені, звільняючись з установ виконання покарань, відчувають труднощі у вирішенні ряду питань [9].
Проблемі ресоціалізації та соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених на всіх етапах відбування ними покарання приділялася увага науковців у галузях психології, педагогіки, соціології та права. Зокрема, пропонувалися зміни у діюче законодавство щодо пом’якшення покарання стосовно неповнолітніх, покращення побутових умов виховних колоній та вирішення пов’язаних з ув’язненням соціальних питань. Вивчалися соціально-психологічні особливості засуджених та особистісні зміни, що виникають під впливом факторів соціальної ізоляції, розроблялися індивідуальні та групові педагогічно-психологічні методи впливу на особистість осіб, які скоїли злочини. Крім того, підкреслювалася важливість профілактики негативних явищ в середовищі неповнолітніх засуджених та підсилення ролі морально-правового виховання, розглядалися шляхи вирішення організаційно-правових та соціально-психологічних питань підготовки вихованців до звільнення з установ виконання покарань.
Разом з тим, не дивлячись на численні публікації з приводу зазначених вище питань, окремі аспекти проблеми соціально-психологічної адаптації залишилися поза увагою і потребують подальшого дослідження. Зокрема, виявляються недоліки у чинному законодавстві в частині, що стосується терміну покарання неповнолітніх, видів покарання за скоєні злочини, умов примусової ізоляції та збереження громадянських прав ув’язнених осіб. У практичній діяльності установ виконання покарань доволі обмежено використовується досвід інших країн по вирішенню питань, пов’язаних з ресоціалізацією та адаптацією неповнолітніх засуджених. Крім того, в діяльності виховних колоній спостерігається дефіцит наукових матеріалів, що стосуються соціально-психологічних та вікових особливостей вихованців.
З огляду на вищевикладене необхідно детально проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід в розрізі сприяння ресоціалізації ув’язнених осіб та вивчити особистісні особливості неповнолітніх засуджених задля розробки рекомендацій щодо сприяння їх соціально-психологічній адаптації в період підготовки до звільнення з виховних колоній. Вирішення окреслених питань матиме позитивний вплив на динаміку злочинності неповнолітніх в Україні. Крім того, отриманні в ході проведення дисертаційного дослідження теоретичні напрацювання та емпіричні результати матимуть практичне значення для діяльності установ виконання покарань.
Отже, саме недостатня теоретична розробка в юридичній психології проблеми соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі та практична необхідність її вивчення визначили вибір теми кандидатської дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з реалізацією основних напрямків “Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр.”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767, “Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року”, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.07.2009 р. № 740-р.
Дослідження виконано в межах планів НДР та ДКР Національної академії внутрішніх справ та Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби НАВС, а також плану роботи кафедри загальної та соціальної психології ННІПКГБПС НАВС.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського інституту внутрішніх справ (протокол № 11 від 28.10.2002 р.) та узгоджена і затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28.04.2004 р.).
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення її ефективності.
Виходячи з поставленої мети дослідження визначено такі завдання:
1) розглянути основні теоретичні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації в сучасній науці та її особливостей в період підготовки неповнолітніх засуджених до звільнення з установ виконання покарань;
2) проаналізувати іноземний та вітчизняний досвід надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим в період їх підготовки до звільнення з установ виконання покарань;
3) дослідити психологічні детермінанти соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених;
4) визначити критерії адаптованості та неадаптованості неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення;
5) обґрунтувати пропозиції щодо покращання підготовки неповнолітніх засуджених до звільнення з місць позбавлення волі;
6) розробити методичні рекомендації для установ виконання покарань щодо сприяння соціально-психологічній адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення.
Об’єктом дослідження є соціально-психологічна адаптація.
Предметом дослідження є особливості соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі.
Методологічну основу дослідження склали гуманістичний (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін.) та особистісно-діяльнісний підходи (Л. С. Виготський, О. М Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн,) теорія трансактного аналізу (Е. Берн), теорія провідних тенденцій (Л. М. Собчик), концепція особистості Г. С. Костюка, розвинута у працях С. Д. Максименка. Робота ґрунтується на принципах об’єктивності, дослідження психічних явищ у їх розвитку, організації розвиваючих та формуючих психологічних впливів.
Методи дослідження. В рамках проведення дисертаційного дослідження були використані такі методи:
теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, узагальнення),
емпіричні (метод експертних оцінок, метод вільного (нестандартизованого) інтерв’ю, контент-аналіз, спостереження, анкетування, порівняння, тестування (стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (модифікація тесту ММРІ), метод портретних виборів (модифікація тесту восьми потягів Л. Сонді), методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича, методика вивчення особливостей міжособистісної взаємодії Т. Лірі, проективна методика “Неіснуюча тварина”, метод активного соціально–психологічного навчання),
методи математичної обробки інформації (критерій кутового перетворення Фішера φ*, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rs, критерій Манна-Уітні U).
Аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, узагальнення – при вивченні наукових джерел, законодавчої бази, нормативно-правових актів, звітів про роботу виховних колоній для неповнолітніх, матеріалів, що стосуються діяльності пенітенціарної системи в Україні та в інших країнах для обґрунтування методології дослідження та розробки стратегії сприяння соціально-психологічній адаптації неповнолітніх засуджених (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 3.1); метод експертних оцінок – при розробці критеріїв адаптованості та неадаптованості неповнолітніх засуджених у період підготовки до звільнення з установ виконання покарань та оцінки ефективності психокорекційного впливу (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2), метод нестандартизованого інтерв’ю – при виявленні труднощів соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених, а також специфіки міжособистісної взаємодії в умовах соціальної ізоляції та деформації особистості вихованців колоній як детермінант адаптації (підрозділи 2.1, 2.2); контент-аналіз – при обробці творів-есе неповнолітніх засуджених (підрозділи 2.1, 2.2), спостереження – при проведенні у виховних колоніях соціальних програм задля сприяння ресоціалізації неповнолітніх засуджених (підрозділи 2.1, 2.2), анкетування – з метою вивчення специфіки батьківських сімей досліджуваних, рівня сформованості їх правосвідомості, уявлень про життя після звільнення з виховних колоній (підрозділи 2.1, 2.2), тестування, порівняння – при дослідженні психологічних особливостей респондентів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3), метод активного соціально-психологічного навчання – при формуванні у неповнолітніх засуджених навичок самоконтролю та конструктивної міжособистісної взаємодії (підрозділ 3.2.), методи математичної обробки інформації – при обробці емпіричних даних (підрозділи 2.2, 2.3).
Емпіричну базу становлять результати оцінювання експертами – працівниками трьох виховних колоній для неповнолітніх (30 осіб) поведінки, рівня прояву особистісних рис та психічних станів респондентів у період підготовки до звільнення; результати психологічного дослідження 307 неповнолітніх засуджених, які перебували в дільницях соціальної адаптації Ковельської, Мелітопольської та Павлоградської виховних колоній для неповнолітніх; аналіз творів-есе: “Дотримання прав людини в Україні” та “Моє життя після звільнення” (2006 – 2007 рр.).
Проаналізовані нормативно-правові акти, що стосуються питань профілактики правопорушень неповнолітніх, норми кримінально-виконавчого права в частині, що регламентує порядок відбування покарання неповнолітніми правопорушниками.
При підготовці дисертації авторка використовувала власний багаторічний досвід співпраці з Державною пенітенціарною службою України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з небагатьох комплексних монографічних досліджень, спрямованих на вирішення проблеми підвищення ефективності соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з установ виконання покарань. На підставі результатів проведених досліджень сформульовано ряд положень та висновків, що мають теоретичне і практичне значення, а саме:
вперше:
- визначено такі критерії адаптованості (самостійність, відповідальність, активність, стійкість до зовнішнього психологічного впливу, комунікабельність, високий рівень самоконтролю, адекватна самооцінка, суб’єктивна готовність до змін) та неадаптованості (залежна поведінка, пасивність, тривожність, агресивність, проблеми міжособистісної взаємодії, низький рівень самоконтролю, низька самооцінка, загальна погана пристосовуваність) неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення;
- доведено взаємозв’язок між ефективністю соціально-психологічної адаптації та рівнем прояву особистісних характеристик вихованців;
- запропоновано напрями та засоби оптимізації соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі на державному, місцевому та особистісному рівнях;
удосконалено:
- поняття сутності соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених у період підготовки до звільнення, що полягає в прийнятті загальновизнаної в суспільстві системи цінностей, закріпленні навичок самоконтролю та конструктивної міжособистісної взаємодії, готовності не скоювати злочини та займати активну життєву позицію, володінні інформацією щодо шляхів вирішення проблем, пов’язаних зі звільненням (матеріальних, медичних, правових, соціальних, психологічних);
- соціально-психологічний портрет неповнолітніх засуджених, а саме доповнені соціально-демографічні, кримінологічні та психологічні характеристики;
- методи впливу на неповнолітніх засуджених з метою формування навичок самопізнання, самоконтролю, конструктивної міжособистісної взаємодії, що сприятиме їх соціально-психологічній адаптації після звільнення з місць позбавлення волі;
отримали подальшого розвитку:
- форми взаємодії установ виконання покарань та громадськості щодо сприяння соціально-психологічній адаптації неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення, з урахуванням досвіду інших країн;
- напрямки наукового дослідження трансформації особистості неповнолітніх засуджених в умовах соціальної ізоляції (втрата соціально корисних навичок, формування специфічних особистісних якостей (пасивності, залежності, підозріливості, скритності), проблеми самоідентифікації, засвоєння принципів кримінальної субкультури, котрі ускладнюють соціально-психологічну адаптацію).
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження, використанням надійних та валідних методик, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, використанням методів математичної обробки інформації.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у тому, що вони впровадженні:
- у практичну діяльність виховних колоній для неповнолітніх – у психокорекційних програмах та методичних рекомендаціях (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження Мелітопольської, Павлоградської, Ковельської виховних колоній та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.11.2006 р., 05.12.2006 р., 17.11.2007 р. та 02.09.2008 р. відповідно);
- у законотворчій процес – у пропозиціях при розробці законопроектів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів державної влади у протидії злочинності неповнолітніх (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 06.05.2011 р.);
- у правозастосовчу діяльність – у всеукраїнській довгостроковій програмі соціальної адаптації неповнолітніх засуджених (накази Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту № 2212 від 24.06.2009 р. та № 2705 від 11.08.2010 р.);
- у навчально-виховний процес інституту кримінально-виконавчої служби – при викладанні навчальних дисциплін “Професійно-психологічна підготовка”, “Психологія”, “Пенітенціарна психологія” (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження Інституту кримінально-виконавчої служби від 14.04.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. При підготовці “Методичних рекомендацій щодо надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим в період їх перебування в дільниці соціальної адаптації”, розроблених у співавторстві з кандидатом психологічних наук Івановою О. В., дисертантка вивчала наукову літературу, що розкриває особливості особистості неповнолітніх засуджених, аналізувала нормативно-правові документи та матеріали, що висвічують вітчизняний та міжнародний досвід роботи державних установ та громадських організацій, які надають допомогу ув’язненим в їх ресоціалізації та соціально-психологічній адаптації в період підготовки до звільнення з установ виконання покарань. У розробці навчальної програми “Соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які повернулися з місць позбавлення волі”, особистий внесок відображено в темах 1–3 розділу І.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (м. Київ, 2002 р.) та “Проблеми протидії злочинності неповнолітніх” (м. Кіровоград, 2006 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Кримінальна субкультура як фактор злочинності” (м. Луганськ, 2006 р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (м. Київ, 2008 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток” (м. Одеса, 2011 р.), науково-практичних семінарах “Партнерство міліції, органів освіти та громадськості в процесі профілактики правопорушень серед неповнолітніх” (м. Херсон, 2006 р.) та “Психологічний супровід реконструкції особистості в умовах позбавлення волі” (м. Суми, 2011 р.).
Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри загальної та соціальної психології ННІПКГБПС НАВС і міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології та психологічних дисциплін ННІПП НАВС, кафедр загальної та соціальної психології, практичної психології ННІПКГБПС НАВС.
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 13 публікаціях, у тому числі шести статтях у наукових фахових виданнях із психологічних наук, затверджених ВАК України, п’яти тезах доповідей на конференціях та семінарах, одній навчальній програмі (у співавторстві), рекомендованій Міністерством освіти і науки України, одному методичному посібнику для тренерів (у співавторстві).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає можливість зробити такі висновки.
1. Соціально-психологічна адаптація неповнолітніх засуджених в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі – це процес взаємодії вихованців колоній з соціумом, в результаті якого відбуваються якісні зміни, що сприятимуть інтеграції звільнених осіб у суспільство. Cутність адаптації полягає у засвоєнні та закріпленні неповнолітніми засудженими загальноприйнятих морально-правових критеріїв і норм поведінки та навичок керування психоемоційними станами, готовності діяти в рамках правового поля та займати активну життєву позицію, володінні інформацією щодо шляхів вирішення проблем, пов’язаних зі звільненням (матеріальних, медичних, правових, соціальних, психологічних) та вмінні будувати конструктивні міжособистісні взаємовідносини. Ефективність адаптації залежить від факторів, які умовно можна розділити на дві групи: особливості особистості неповнолітніх засуджених та умови соціальної ізоляції.
2. Ресоціалізація неповнолітніх засуджених базується на стимулюванні у них правомірної поведінки шляхом надання можливості умовно-дострокового звільнення чи подовження терміну перебування у виховних колоніях до виповнення 20-21 року у разі тривалого строку покарання за скоєний злочин, отримання додаткових телефонних розмов, побачень та перспективи короткотривалої відпустки. Ефективність процесу залежить від підтримки вихованцями родинних та соціально корисних зв’язків, збереження, відновлення або встановлення яких відбувається через організацію в установах виконання покарань діяльності батьківських комітетів та проведення соціальних програм.
В інших країнах неповнолітні, крім колоній, відбувають покарання у діагностичних центрах та школах тренінгу, центрах тимчасового ув’язнення та притулках, спеціальних фермах та ранчо, воєнізованих виправних тюремних таборах для молодих правопорушників та спортивно-оздоровчих таборах закритого типу. В рамках реабілітаційних програм для неповнолітніх засуджених використовуються методи індивідуальної та групової психотерапії.
В Україні надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим в період підготовки до звільнення з установ виконання покарань регламентується чинним законодавством та міжнародними нормативно-правовими актами, що мають обов’язковий або рекомендаційний характер. Українська система правосуддя стосовно неповнолітніх загалом відображає принципи міжнародного права, водночас потребуючи подальшого доопрацювання. Зокрема, специфіка діяльності виховних колоній (соціальна ізольованість, спеціальний режим) ускладнює взаємодію громадськості з неповнолітніми засудженими, спрямовану на сприяння їх соціально-психологічній адаптації. Крім того, незадовільне матеріально-технічне забезпечення установ виконання покарань обмежує можливість застосування психолого-педагогічних методів впливу на особистість вихованців, ефективність яких доведена науковими даними та підтверджена практикою.
3. При дослідженні психологічних детермінант соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених у 38.5% була виявлена деформація ціннісно-мотиваційної та емоційно-вольової сфер особистості. Їм притаманні ескапізм, негативізм та конфліктність, знижений самоконтроль та неадекватна самооцінка, інфантилізм та емоційна незрілість. Вони пасивні, схильні до апатії, намагаються уникати ситуації неуспіху, відчувають труднощі міжособистісної взаємодії (конформізм або нонконформізм). У 48.2% виявлені ознаки астенії та психосоматичних розладів, у 72.0% – фобій та фрустрації. Система ціннісних орієнтацій неповнолітніх засуджених ґрунтується на цінностях, загальноприйнятих у суспільстві (мати дім, сім’ю, роботу; бути здоровим, щасливим). Водночас, досліджувані демонструють низький рівень розвитку морально-естетичних якостей та правосвідомості. Принаймні 29.0% респондентів виправдовують скоєння злочинів у разі крайньої необхідності.
4. Згідно експертних оцінок після проведення формуючого етапу в досліджуваних групах спостерігаються позитивні зрушення за критеріями адаптованості та неадаптованості. Але результати тренінгової групи вище за контрольну, що було доведено за допомогою методів математичної обробки інформації. Згідно критерію кутового перетворення Фішера різниця між показниками тренінгової та контрольної груп достовірна при порівнянні таких критеріїв адаптованості як самостійність, активність, високий рівень самоконтролю (при р ≤ 0.05) та комунікабельність, суб’єктивна готовність до змін (при р ≤ 0.01), а також таких критеріїв неадаптованості як залежна поведінка, проблеми міжособистісної взаємодії (при р ≤ 0.05) та тривожність і агресивність (при р ≤ 0.01). При порівнянні таких критеріїв як відповідальність, стійкість до зовнішнього психологічного впливу, адекватна самооцінка, пасивність, низький рівень самоконтролю, низька самооцінка, загальна погана пристосовуваність різниця між тренінговою та контрольною групами виявилася недостовірною.
В тренінговій та контрольній групах середній показник адаптованості за визначеними критеріями дорівнює 6.41 та 5.21 бала відповідно, неадаптованості – 5.55 та 6.68 бала відповідно. При порівнянні результатів тренінгової групи, отриманих на констатуючому та контрольному етапах дослідження, була виявлена їх достовірна відмінність при р ≤ 0.01 за допомогою критерію Манна-Уітні. При порівнянні аналогічних результатів контрольної групи відмінність виявилася недостовірною.
5. Враховуючи результати наукових досліджень особистості вихованців колоній та беручи до уваги напрацьований досвід установ виконання покарань різних країн щодо надання допомоги особам, котрі готуються до звільнення, доцільно ініціювати зміни окремих складових процесу відбування покарання з метою оптимізації соціально-психологічної адаптації неповнолітніх засуджених:
1) Активізувати та розширити поле соціальної взаємодії неповнолітніх засуджених із соціумом протягом періоду відбування покарання та, особливо, при підготовці до звільнення з установ виконання покарань шляхом:
а) налагодження співпраці адміністрацій виховних колоній з місцевими громадами, громадськими та релігійними об’єднаннями з метою надання соціально-психологічної, правової, інформаційно-консультативної, гуманітарної та матеріальної допомоги засудженим;
б) залучення студентів – психологів, юристів та соціальних педагогів – до проходження практики у виховних колоніях, що сприятиме встановленню соціально корисних зв’язків неповнолітніми засудженими та створюватиме для них додаткову можливість отримати інформаційно-консультативну і соціально-психологічну допомогу;
в) впровадження у діяльність виховних колоній практики тимчасового звільнення неповнолітніх засуджених під наглядом працівника установи для вирішення соціальних питань, пов’язаних з підготовкою до звільнення з місць позбавлення волі.
2) Регулярно проводити психологічне вивчення неповнолітніх засуджених з використанням надійних і валідних методик задля оптимізації подальшого психокорекційного впливу.
3) Впровадити авторську програму психологічної підготовки неповнолітніх засуджених до звільнення з установ виконання покарань, що передбачатиме:
а) подолання інертності вихованців, як результату специфічного впливу умов соціальної ізоляції, та сприяння становленню активної життєвої позиції;
б) формування психологічної готовності до вирішення потенційних проблем, що можуть виникнути після звільнення з установ виконання покарань, та підвищення рівня правосвідомості;
в) розвиток комунікативних здібностей, засвоєння навичок керування психоемоційними станами та прийомів самопізнання.
6. У методичних рекомендаціях щодо надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим в період їх перебування в дільниці соціальної адаптації були розглянуті: соціально-психологічні особливості вихованців колоній та вплив соціальної ізоляції на формування їх особистості, урахування яких сприятиме оптимізації процесу ресоціалізації; психодіагностичні та психокорекційні аспекти програми підготовки засуджених до звільнення з метою підвищення ефективності психологічного впливу; досвід інших країн щодо надання соціально-психологічної допомоги неповнолітнім засудженим та її нормативно-правове забезпечення в Україні задля використання позитивно зарекомендованих форм і методів роботи в практичній діяльності установ виконання покарань.
Напрямками подальшого наукового дослідження можуть бути вивчення впливу системи ціннісних орієнтацій неповнолітніх засуджених на ефективність соціально-психологічної адаптації, розробка методів та прийомів психокорекції, спрямованих на формування правосвідомості та розвиток морально-етичних якостей вихованців, встановлення психотравмуючих чинників задля запобігання або зменшення їх дії та подолання засудженими негативних психічних станів з метою сприяння процесу їх ресоціалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пирожков В. Ф. Криминальная психология. Подросток в условиях социальной изоляции / Виктор Федорович Пирожков. – кн. 1-я. – М.: “Ось–89”, 1998. – 320 с.
2. Коновалова В. Е. Правовая психология / Виолетта Емельяновна Коновалова. – Харьков: “Консум”, 1997. – 160 с.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: навчальний посібник / Віктор Васильович Бедь. – К.: “Каравелла”; Львів: “Новий світ-2000”, “Магнолія плюс”, 2003. – 376 с.
4. Бандурка О. М. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній / Бандурка О. М., Трубников В. М., Яровий А. О. – Харків: НУВС, 2003. – 260 с.
5. Башкатов И. П. Психология неформальных подростково-молодежных групп / Иван Петрович Башкатов. – М.: Изд-во “Информпечать”, 2000. – 336 с.
6. Васильев В. Л. Юридическая психология / Владислав Леонидович Васильев. – [3-е изд]. – СПб: Издательство “Питер”, 2000. – 624 с.
7. Трудный подросток: причины и следствия / [под ред. В. А. Татенко]. – К.: Рад. шк., 1985. – 175 с.
8. Гуманізація процесу виховання неповнолітніх засуджених в Україні / Міжнародне товариство прав людини – Українська секція; Харківська правозахисна група. – Харків: Фоліо, 1999. – 104 с.
9. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки. – К.: ДЦССМ, 2003. – 164 с.
10. Тлумачний словник української мови: понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / [за ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника]. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.
11. Соціологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / [за ред. В. Г. Городяненка]. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 560 с.
12. Головатый Н. Ф. Социология молодежи: курс лекций / Николай Федорович Головатый. – К.: МАУП, 1999. – 224 с.
13. Психологические основы индивидуального подхода к трудновоспитуемым подросткам. Методическое пособие в вопросах и ответах / [сост. Н. В. Аликина, А. Г. Антонова, О. Н. Гарнец и др.]. – Киев, 1990. – 88 с.
14. Милославова И. А. Адаптация как социально-психологическое явление / Ирина Александровна Милославова // Социальная психология и философия: ученые записки ЛГПИ им. А. И. Герцена. – 1973. – № 2. – С. 111–120.
15. Андреева Д. А. О понятии адаптации. Исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе / Д. А. Андреева // Человек и общество: уч. записки ЛГУ. – 1973. – № 13. – С. 62–69.
16. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани; [пер. с англ. В. Б. Ольшанского]. – М.; Ростов-н/Д.: АСТ; Феникс, 1999. – 544 с.
17. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии / Ян Щепанский; [пер. с пол.]. – М.: Прогресс, 1969. – 240 с.
18. Трубников В. М. Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания / Василий Михайлович Трубников. – Х.: Изд-во “Основа” при ХГУ, 1990. – 173 с.
19. Лукашевич М. П. Соціалізація. Виховні механізми і технології: навч.-метод. посібник / Микола Павлович Лукашевич. – К.: ІЗМН, 1998. – 112 с.
20. Яровий А. О. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія” / А. О. Яровий. – Х., 2002. – 20 с.
21. Яковлев А. М. Преступность и социальная психология / А. М. Яковлев. – М.: “Юридическая литература”, 1971. – 248 с.
22. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк [Електронний ресурс] / Законодавство України. – 2005. – 1 с. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1104-15.
23. Бандурка О. М. Основи психології та педагогіки: підручник / Бандурка О. М., Тюріна В. О., Федоренко О. І. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 336 с.
24. Кримінально-виконавчий кодекс України [Електронний ресурс] / Законодавство України. – 2003. – 5 с. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1129-15.
25. Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблеми та шляхи їх вирішення / [за заг. ред. О. В. Беци] – К.: “Сфера”, 2003. – 114 с.
26. Наливайко В. С. Кримінологічні проблеми ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія” / В. С. Наливайко. – Х., 2000. – 16 с.
27. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання. Навч. посіб. / [С. І. Яковенко, Н. Ю. Максимова, Л. І. Мороз, Л. А. Мороз]. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 260 с.
28. Білецький В. В. Виправлення девіантної особистості: філософський погляд / Віталій Володимирович Білецький. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 156 с.
29. Александров Д. О. Роль установки у вчиненні “безмотивних” насильницьких злочинів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / Д. О. Александров. – К., 2001. – 17 с.
30. Блувштейн Ю. Д. Понятие личности преступника / Юрий Давидович Блувштейн // Советское государство и право. – 1979. – № 8. – С. 97–102.
31. Волков Б. С. Детерминистическая природа преступного поведения / Борис Степанович Волков; [науч. ред. В. П. Малков]. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 110 c.
32. Антонян Ю. М. Психология преступника и расследования преступлений / Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. – М.: Юристъ, 1996. – 336 c.
33. Еникеев М. И. Общая, социальная и юридическая психология: учеб. для студ. и преподавателей вузов / Марат Исхакович Еникеев. – [5-е изд.]. – СПб и др.: Питер, 2003. – 748 с.
34. Зелинский А. Ф. Криминальная психология / Анатолий Феофанович Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 237 с.
35. Юридична психологія: підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і факульт. / [В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко, Я. Ю. Кондратьєв та ін.]; за заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 352 с.
36. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы / Михаил Васильевич Костицкий. – К.: Выща школа, 1990. – 259 с.
37. Кудрявцев В. Н. Механизм преступного поведения / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: Наука, 1981. – 248 c.
38. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения / Виктор Васильевич Лунеев – М.: Наука, 1991. – 383 с.
39. Ратинов А. Р. Правовая психология и преступное поведение: теория и методология исследования / А. Р. Ратинов, Г. Х. Ефремова. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1998. – 253 с.
40. Прикладная юридическая психология: учеб. пособие для вузов / [под ред. проф. А. М. Столяренко]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 639 с.
41. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология. Учебник для вузов / Геннадий Григорьевич Шиханцов; [отв. ред. В. А. Томсинов]. – М.: Зерцало, 1998. – 352 c.
42. Долгова А. И. Проблемы типологии несовершеннолетних преступников / Долгова А. И., Ермаков В. Д., Беляев Н. В. // Вопросы борьбы с преступностью. – 1976. – № 24.– С. 12–26.
43. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / Азалия Ивановна Долгова. – М.: Юрид. лит., 1981. – 160 с.
44. Криминология: учебник для вузов / [под общ. ред. д. ю. н., проф. А. И. Долговой]. – [3-е изд., перераб и доп.]. – М.: Норма, 2005. – 912 с.
45. Ковалев А. Г. Психологические основы исправления правонарушителя / Александр Григорьевич Ковалев. – М.: Юридическая литература, 1968. – 136 с.
46. Психодиагностика осужденных: учеб. пособие / В. Г. Деев, А. И. Ушатиков, А. Г. Ковалев, Е. Н. Казакова. – Рязань: Рязанский ин-т права и экономики, 2000. – 215 с.
47. Миньковский Г. М. Особенности классификации несовершеннолетних преступников / Генрих Михайлович Миньковский // Вопросы изучения и предупреждения правонарушений несовершеннолетних. Сборник трудов. – 1970. – Ч. 1. – С. 79–91.
48. Пастушеня А. Н. Криминогенная сущность личности преступника: методология дознания и психологическая концепция. Монография / Александр Николаевич Пастушеня. – Минск, 1998. – 238 с.
49. Розин В. М. Психология для юристов. Учебное пособие для высшей школы / Вадим Маркович Розин. – М.: Издательский Дом “ФОРУМ”, 1997. – 128 с.
50. Давидова О. В. Психологічна корекція соціальних установок засуджених із насильницькою спрямованістю особистості в процесі їх ресоціалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / О. В. Давидова. – К., 2002. – 19 с.
51. Деев В. Г. Характеристика направленности личности несовершеннолетних правонарушителей / В. Г. Деев, А. И. Ушатиков. – Рязань, 1978. – 84 с.
52. Исправительно-трудовая психология. Учебное пособие / [Глоточкин А. Д., Деев В. Г., Папкин А. И., Пирожков В. Ф., и др.]; под ред. А. Д. Глоточкина, К. Е. Игошева, К. К. Платонова. – Рязань: Изд-во РВШ МВД СССР, 1985. – 356 c.
53. Михлин А. С. Изучение личности в ИТУ / Александр Соломонович Михлин. – М.: Политотдел ИТУ МВД СССР, 1975 – 32 с.
54. Михлин А. С. Ценностные ориентации осужденных к лишению свободы. Учебное пособие / А. С. Михлин, В. Ф. Пирожков – Рязань: НИиРИО РВШ МВД СССР, 1976. – 53 c.
55. Психологическое изучение осужденных несовершеннолетних: учеб. пособие / [А. П. Северов, В. Н. Синев, С. И. Яковенко, В. Ф. Маценко]; под общ. ред. А. П. Северова. – Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. – 171 с.
56. Совершенствование процесса перевоспитания несовершеннолетних осужденных в ВТК / [сост. В. И. Кривуша, А. П. Северов, В. Н. Синев]. – К.: РИО МВД УССР, 1987. – 44 с.
57. Тарарухин С. А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты / Святослав Андреевич Тарарухин. – М.: Юрид. лит., 1974. – 221 с.
58. Тарарухин С. А. Проблема социального и биологического в личности и преступном поведении / Святослав Андреевич Тарарухин // Проблемы изучения личности правонарушителя. Сборник научных трудов. – 1984. – С. 23–38.
59. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. Учебное пособие / Юрий Валентинович Чуфаровский. – М.: Право и Закон, 1997. – 320 с.
60. Ярмиш І. О. Психологічні механізми адаптації підлітків з кримінальною поведінкою в умовах примусової ізоляції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / І. О. Ярмиш. – Х., 2003. – 20 с.
61. Амбрумова А. Г. Профилактика аутоагрессивных проявлений / А. Г. Амбрумова, М. Б. Метелкин // Исправительно-трудовые учреждения. – 1983. – № 23. – С. 56–58.
62. Амбрумова А. Г. Предупреждение самоубивств / Амбрумова А. Г., Бородин С. В., Михлин А. С. – М.: Изд-во Академии МВД СССР, 1980. – 164 с.
63. Мокрецов А. И. Скрытые источники влияния в среде осужденных / А. И. Мокрецов // Ведомости уголовно-исполнительной системы. – 2007. – № 12. – С. 28–33.
64. Сулицький В. В. Психологічні особливості засуджених-суїцидентів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / В. В. Сулицький – К., 2002. – 19 с.
65. Сандомирский М. Е. Психическая адаптация в условиях пенитенциарного стресса и личностно-типологические особенности осуждённых / Марк Евгеньевич Сандомирский. – Уфа: “Здравоохранение Башкортостана”, 2001. – 88 с.
66. Алемаскин М. А. Методика предупреждения отклоняющегося поведения несовершеннолетних. Учебное пособие / М. А. Алемаскин, Г. М. Потанин; [науч. ред. М. И. Анисов]. – М.: Изд-во МОПИ им. Н. К. Крупской, 1987. – 87 c.
67. Антонян Ю. М. Несовершеннолетние преступники с акцентуациями характера. Учебное пособие / Ю. М. Антонян, В. В. Юстицкий – М.: ВНИИ МВД РФ, 1993. – 154 с.
68. Балабанова Л. М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений) / Любовь Матвеевна Балабанова. – Донецк: Сталкер, 1998. – 432 с.
69. Греса Н. В. Психологічні чинники усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 “Юридична психологія” / Н. В. Греса. – Х., 2008. – 20 с.
70. Двіжона О. В. Психокорекційна робота зі схильними до асоціальної поведінки підлітками / Оксана Володимирівна Двіжона // Актуальні проблеми психології. – 2002. – Т. 1, Ч. 7. – С. 45–51.
71. Антонова-Турченко О. Г. Психологічна діагностика і корекція особистості важковиховуваних дітей і підлітків: навч. посібник / Антонова-Турченко О. Г., Драніщева Е. І., Дробот Л. С. – К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.
72. Борьба с групповыми правонарушениями несовершеннолетних / [Барыло Т. С., Дранищева Э. И., Иванов Ф. С., Лановенко И. П. и др.]; отв. ред. И. П. Лановенко – Киев: Наук. думка, 1982. – 201 c.
73. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. Учебное пособие / Константин Еремеевич Игошев. – Горький: Изд-во ГВШ МВД СССР, 1974. – 168 c.
74. Игошев К. Е. Опыт социально-психологического анализа личности несовершеннолетних правонарушителей / Константин Еремеевич Игошев. – М., 1967. – 79 с.
75. Заика Е. В. Психологическая характеристика личности подростков с отклоняющимся поведеним / Заика Е. В., Крейдун Н. П., Ячина А. С. // Вопросы психологии. – 1990. – № 4. – С. 83–90.
76. Регуляция моральных отношений в условиях воспитательно-трудовой колонии. Методические рекомендации / [сост. В. А. Бачинин, Н. П. Крейдун]. – Харьков: ХГПИ, 1988. – 24 с.
77. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / Андрей Евгеньевич Личко – Л.: Медицина, 1983. – 255 с.
78. Натанзон Э. Ш. Трудный школьник и педагогический колектив / Этя Шулимовна Натанзон – М.: Просвещение, 1984. – 96 с.
79. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних: сб. науч. статей / [под ред. В. М. Оржеховской]. – К., 1990. – 76 с.
80. Патаки Ф. Некоторые проблемы отклоняющегося (девиантного) поведения / Ф. Патаки // Психология личности в социалистическом обществе: активность и развитие личности. – 1989. – С. 102–110.
81. Потанин Г. М. Психолого-коррекционная работа с подростками: учеб. пособие / Г. М. Потанин, В. Г. Косенко. – Белгород: Изд. Белгородского гос. пед. ун-та, 1995. – 222 с.
82. Социально-психологические особенности адаптации осужденных к условиям ВТК: материалы межвузовской научно-практической конференции [“Новая Конституция СССР и проблемы совершенствования деятельности ИТУ”], (Рязань, 22–23 мая 1979 г.) / Рязанская высшая школа МВД СССР. – Рязань: НИиРИО РВШ МВД СССР, 1980. – С. 175–177.
83. Башкатов И. П. Коллективность осужденных в условиях ВТК и методика ее изучения / Иван Петрович Башкатов // Пробл. исполн. наказания в воспитательно-трудовых колониях и предупреждения преступности молодежи: сб. научн. тр. – 1989. – С. 20–27.
84. Глоточкин А. Д. Психические состояния человека, лишенного свободы / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков // Вопросы борьбы с преступностью. – 1972. – № 15. – С. 100–114.
85. Глоточкин А. Д. Исправительно-трудовая психология: учеб. / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков; [под ред. К. К. Платонова]. – М.: Акад. МВД СССР, 1974. – 426 с.
86. Тюгаева Н. А. Адаптация осужденных к учебе в школе при ИТК: учеб.-практ. пособие / Нина Алексеевна Тюгаева. – Рязань: ВШ МВД СССР, 1978. – 49 с.
87. Ганишина И. С. Аудиовизуальная психодиагностика как инструмент практического психолога / И. С. Ганишина, А. И. Ушатиков // Психодинамические исследования: психодинамика личности в правовом поле уголовно-исполнительной системы. Сборник научных трудов. – 2006. – № 1. – С. 19–46.
88. Ушатиков А. И. Пенитенциарная психология (психология тюремной среды) / А. И. Ушатиков, Б. Б. Казак – Рязань: РИО РИПиЭ МВД РФ, 1998. – 260 с.
89. Ковалев О. Г. Криминальная психология. Учебное пособие / О. Г. Ковалев, А. И. Ушатиков; [гл. ред. Д. И. Фельдштейн]. – М., Воронеж: Изд-во Моск. психолого-социал. ин-та, Изд-во НПО “МОДЭК”, 2007. – 496 c.
90. Шмаров И. В. Преодоление отрицательных последствий отбывания уголовного наказания / Игорь Викторович Шмаров // Сов. государство и право. – 1977. – № 2. – С. 84–91.
91. Конфликты среди осужденных и профилактика правонарушений в местах лишения свободы / [Шмаров И. В., Галкин Е. Б., Поздняков В. И, Сафронов А. Д.]. – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1981. – 72 с.
92. Виденеев И. А Психология девиантного поведения / Игорь Александрович Виденеев. – Харьков, 1997. – 310 с.
93. Киркова Е. С. Социальная адаптация несовершеннолетних, отбывающих уголовное наказание в воспитательных колониях / Е. С. Киркова // Олимпиада студентов и курсантов образовательных учреждений Министерства юстиции Российской Федерации и Федеральной службы исполнения наказаний. Сборник научных трудов участников второго (финального) тура. – 2009. – С. 78–92.
94. Крейдун Н. П. Психологическое содержание криминогенного комплекса личности и его динамика в условиях изоляции от общества (на материале несовершеннолетних правонарушителей): автореф. дис. на получение научн. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 “Общая психология, психология личности, история психологии” / Н. П. Крейдун. – К., 1991. – 19 с.
95. Максимова Н. Ю. Методы изучения самооценки и уровня притязания несовершеннолетних осужденных / Наталья Юрьевна Максимова // Психологическое изучение осужденных несовершеннолетних: учеб. пособие. – Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1991. – 171 с.
96. Особенности социально-психологической работы с несовершеннолетними осуждёнными в Украине: материалы международной научно-практической конференции [“Актуальные проблемы деятельности воспитательных колоний ФСИН России”]. Ч. 1. – М.: НИИ ФСИН России, 2009. – С. 108–114.
97. Фурсов В. Т. Личность несовершеннолетнего преступника. Учебное пособие / Владимир Трофимович Фурсов. – Караганда: Карагандинская высшая школа МВД СССР, 1977. – 164 с.
98. Пирожков В. Ф. Криминальная психология. Психология подростковой преступности / Виктор Федорович Пирожков. – [кн. 1-я] – М.: “Ось–89”, 1998. – 304 с.
99. Елеонский В. А. Отношение осужденных к наказанию и вопросы повышения эффективности их исправления и перевоспитания в местах лишения свободы: Учебное пособие / В. А. Елеонский. – Рязань: НИиРИО РВШ МВД СССР, 1976. – 200 с.
100. Ліненко М. О. Взаємообумовленість причин пенітенціарної злочинності та негативних кримінологічних наслідків застосування покарання у вигляді позбавлення волі / М. О. Ліненко, В. І. Рудник // Науковий вісник. – 1996. – № 2. – С. 232–236.
101. Рудник В. І. Позбавлення волі: негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації. Монографія / В. І. Рудник. – К.: “Дія ЛТД”, 1999. – 106 с.
102. Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Підручник / Володимир Степанович Медведєв – К.: Атіка, 2004. – 368 с.
103. Пирожков В. Ф. Формирование коллектива осужденных в ВТК / В. Ф. Пирожков, С. П. Щерба. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1983. – 72 с.
104. Башкатов И. П. Основы исправления и перевоспитания несовершеннолетних осужденных в воспитательно-трудовых колониях: учеб. пособие / И. П. Башкатов, М. Н. Фицула; [под ред. О. И. Морозова]. – М.: ОВТК ГУИТУ МВД СССР, 1984. – 324 с.
105. Кривуша В. І. Підготовка неповнолітніх засуджених до самостійного життя на волі / В. І. Кривуша, В. М. Синьов // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України. – 1994. – № 2 (3). – С. 120–123.
106. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців / [Синьов В. М., Радов Г. О., Кривуша В. І., Беца О. В.]. – К.: МП “Леся”, 1997. – 272 с.
107. Персонал и взаимодействие тюрьмы и общества: материалы семинара для персонала учреждений по исполнению наказаний, (Славяногорск, 27–29 мая 1999 г.). – Донецк: “Донецкий Мемориал”, 2000. – С. 14–28.
108. Особенности исполнения наказания в отношении несовершеннолетних осужденных: материалы научно-практического семинара [“Развитие теории наказания в уголовном и уголовно-исполнительном праве”], (Москва, сентябрь, 1999 г.) / под ред. В. И. Селиверстова. – М.: ВНИИ МВД России, 2000. – С. 139.
109. Изучение факторов, влияющих на состояние, структуру и динамику преступности в исправительно-трудовых учреждениях / [Васильев Н. Н., Дановский С. Л., Журавлев М. П., Каретников И. В. и др.]. – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1978. – 28 c.
110. Социально-психологическая адаптация осужденных и профилактика правонарушений в ИТУ: учеб. пособие / [под ред. И. В. Каретникова, В. И. Позднякова]. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – 62 с.
111. Лихолоб В. Г. Правоприменительная практика, связанная с исполнением наказаний в системе исправительных учреждений / Василий Григорьевич Лихолоб // Вопросы совершенствования исполнения наказаний и предупреждение правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях. Межвузовский сборник научных трудов. – 1987. – С. 32–40.
112. Вівчар П. В. Особливості морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / П. В. Вівчар. – Тернопіль, 1999. – 14 с.
113. Хохряков Г. Ф. Формирование правосознания у осужденных. Учебное пособие / Геннадий Федорович Хохряков. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1985. – 84 c.
114. Хохряков Г. Ф. Парадоксы тюрьмы: проблемы, дискуссии, предложения / Геннадий Федорович Хохряков. – М.: Юрид. лит., 1991. – 224 с.
115. Филонов Л. Б. Психологические способы изучения личности обвиняемого. Учебное пособие / Лев Борисович Филонов. – М.: Изд-во Акад. МВД СССР, 1983. – 80 c.
116. Аванесов Г. А. Изменение условий содержания осужденных в процессе отбывания лишения свободы (прогрессивная система) / Г. А. Аванесов; [под ред. Н. А. Стручкова]. – М.: Изд-во ВНИИ МООП СССР, 1968. – 149 c.
117. Самовичев Е. Г. Психологические основы исправления и перевоспитания осужденных / Евгений Григорьевич Самовичев; [под ред. Н. А. Стручкова (предисл.)]. – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1985. – 78 c.
118. Астемиров З. А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. Теоретическое введение в изучение спецкурса: учебное пособие / З. А. Астемиров; [под ред. Н. А. Стручкова]. – М.: Изд-во ВШ МВД СССР, 1970. – 125 c.
119. Шамис А. В. Основные средства воздействия на осужденных и механизм их реализации. Монография / Анатолий Владимирович Шамис. – Домодедово: Изд-во РИПК МВД России, 1996. – 179 c.
120. Лебедев В. В. Психологическое обеспечение исполнения наказаний: опыт, проблемы / Лебедев В. В., Мокрецов А. И., Шамис А. В. // Психология в исправительно-трудовых учреждениях. Сборник статей. – 1993. – С. 8–13.
121. Багрий-Шахматов Л. В. Четкое правовое регулирование освобождения от наказания и работы с освобожденными – решающее условие предупреждения рецидива преступлений / Леонид Васильевич Багрий-Шахматов // Вопросы предупреждения преступности. Ученые записки Томского университета. – 1967. – № 69. – С. 134–151.
122. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Николай Александрович Беляев – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. – 186 c.
123. Гуськов В. И. Характеристика осужденных, освобождаемых из исправительно-трудовых учреждений, и проблема их социальной адаптации / В. И. Гуськов // Труды Рязанской Высшей Школы МВД СССР. Проблемы уголовного и исправительно-трудового права. – 1975. – № 3. – С. 97–107.
124. Гуськов В. И. К вопросу о психологической подготовке осужденных к освобождению из исправительно-трудовых учреждений / В. И. Гуськов // Труды Высшей школы МВД СССР. – 1974. – № 36. – С. 116–123.
125. Организационно-управленческие вопросы подготовки осужденных к освобождению: материалы Всесоюзной научно-практической конференции [“Актуальные проблемы научной организации исправления и перевоспитания осужденных”], (Рязань, 18–20 сентября 1973 г.). – Рязань, 1974. – С. 99–101.
126. Общая характеристика осужденных (по материалам переписи 1979 г.) / [Волошин Н. И., Иванова А. Т., Кириллова И. А., Михлин А. С., и др.]; под ред. И. И. Карпеца – М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1981. – 187 c.
127. Об оценке эффективности деятельности исправительно-трудовых учреждений по исправлению и перевоспитанию осужденных: материалы Всесоюзной научно-практической конференции [“Актуальные проблемы научной организации исправления и перевоспитания осужденных”], (Рязань, 18–20 сентября 1973 г.). – Рязань, 1974. – С. 121–125.
128. Ткачевский Ю. М. Характеристика осужденных к лишению свободы (по материалам специальной переписки 1999 г.) / Юрий Михайлович Ткачевский // Вестник Московского университета. – 2002. – № 1. – С. 128–131.
129. Ткачевский Ю. М. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания / Юрий Михайлович Ткачевский // Законодательство. – 2004. – № 8. – С. 76–83.
130. Сундуров Ф. Р. Социально-психологические и правовые аспекты исправления и перевоспитания правонарушителей / Федор Романович Сундуров. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1976. – 143 с.
131. Криминология: учебник / [под ред. проф. Н. Ф. Кузнецовой, проф. Г. М. Миньковского]. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – 566 с.
132. Михлин А. С. Профилактический аспект подготовки осужденного к освобождению из исправительно-трудовой колонии / Александр Соломонович Михлин // Методология и методика прикладных криминологических исследований. Сборник научных трудов . – 1982. – С. 120–122.
133. Характеристика осужденных, отбывающих наказание в воспитательных колониях: сборник материалов международной научно-практической конференции [“Проблемы исполнения уголовных наказаний, не связанных с лишением свободы, и применения иных мер уголовно-правового характера в отношении несовершеннолетних”], (Вологда, 7 декабря 2005 г.). – Вологда: ВИПЭ ФСИН России, 2006, – Ч. 1. – С. 56–61.
134. Наливайко В. С. Проблеми ресоціалізації особистості злочинця / Володимир Сидорович Наливайко // Науковий вісник ВДУ – 1998. – № 9. – С. 115–117.
135. Поздняков В. И. Проблема ресоциализации осужденных несовершеннолетних / Владимир Иванович Поздняков // Исполнение наказаний и социальная адаптация освобожденных. Сборник научных трудов. – 1990. – С. 11–16.
136. Глоточкин А. Д. Психические состояния человека, лишенного свободы / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков // Вопросы борьбы с преступностью. – 1972. – № 15. – С. 100–114.
137. Трубников В. М. Особистість звільненого від відбування покарання як суб’єкт соціальної адаптації / В. М. Трубников // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1997. – № 1 (8). – С. 115–125.
138. Миньковский Г. М. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних / Г. М. Миньковский, А. П. Тузов. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 215 с.
139. Абдюкова Н. В. Психологічні особливості соціалізації сучасного підлітка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.05 “Соціальна психологія, психологія соціальної роботи” / Н. В. Абдюкова. – К., 2000. – 20 с.
140. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / [за ред. В. М. Синьова]. – К., 2003. – 222 с.
141. Юстицкий В. В. Личность акцентуированных несовершеннолетних правонарушителей и профилактика их преступного поведения: автореф. дис. на получение научн. степени д-ра. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; угловно-исполнительное право” / В. В. Юстицкий. – М., 1990. – 49 с.
142. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічні аспекти проблеми гуманізації судочинства та кримінально-виконавчої системи / Наталья Юріївна Максимова. – К.: ЗАТ “ВІПОЛ”, 2005. – 100 с.
143. Попечение мест лишения свободы (нижегородский опыт) / [под ред. С. М. Шимоволоса]. – Нижний Новгород: “Право-защита”, 1998. – 152 с.
144. Малец Я. Контроль Уполномоченного по правам человека за соблюдением прав заключенных в Польше / Ян Малец. – М.: Penal Reform International, 1999. – 36 с.
145. Нильс К. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед, к Гулагу западного образца / Кристи Нильс; [пер. с англ. А. Перова, В. Пророковой; предисл. Я. Гилинского]; 2-е изд. – М.: РОО “Центр содействия реформе уголовного правосудия”, 2001. – 224 с.
146. Об учебных сборах психологов учреждений по исполнению наказаний (Харьков 25–27 марта 1994 г.). – 1994. – № 13. – С. 13–14.
147. Хомлюк В. И. Особенности психологической работы с осужденными. Методическое пособие / В. И. Хомлюк; [под ред. Ю. И. Калинина]. – Донецк: “Донецкий Мемориал”, 2002. – 40 с.
148. Уголовно-исполнительные кодексы. – Донецк: “Донецкий Мемориал”, 2004. – 420 с.
149. Курс кримінально-виконавчого права України: загальна та особлива частини. Навч. посіб. / [Джужа О. М., Корчинський В. О., Фаренюк С. Я., Василець В. Б.]; за ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 304 с.
150. О необходимости формирования “пенитенциарного сознания” нашего общества и положительном опыте организации социальной реабилитации правонарушителей молодого возраста в США: матеріали педагогічних читань [“Реформа навчально-виховного процесу у виховно-трудових колоніях: теорія і практика”], (Самбір, 13–14 червня 1994 р.) / заг. ред. дійсн. члена АПН України, д-ра пед. наук, проф. В. М. Синьова. – Київ: РВВ КІВС при УАВС, 1995. – С. 68–70.
151. Тюрьма и общество: материалы семинара для персонала учреждений по исполнению наказаний, (Славяногорск, 27–29 мая 1999 г). – Донецк: “Донецкий Мемориал”, Penal Reform International, 2001. – 58 с.
152. Le plaisir de creer. – L’Association PARENTHESE, 2001. – 80 p.
153. Права неповнолітніх в ув’язненні. Навчальний посібник / Державний департамент України з питань виконання покарань, Чернігівський юридичний коледж