ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ ПРАЦІВНИКІВ ОВС: ГЕНЕЗИС ТА ПРОФІЛАКТИКА : ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА СОТРУДНИКОВ ОВД: ГЕНЕЗИС И ПРОФИЛАКТИКА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Яцків Оксана Степанівна

УДК 159.91:351.74

ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ ПРАЦІВНИКІВ ОВС:
ГЕНЕЗИС ТА ПРОФІЛАКТИКА

19.00.06  юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук,
професор
Казміренко Людмила Іванівна

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ 11
1.1. Історичний розвиток вчення про психосоматичні розлади 12
1.2. Наукові підходи до трактування психосоматичних розладів 22
1.3. Роль психологічних особливостей правоохоронної діяльності в ґенезі психосоматичних розладів у працівників міліції 32
Висновки до розділу 1 55
РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПРАЦІВНИКІВ ОВС 58
2.1. Механізми та основні фактори ризику виникнення психосоматичних розладів у працівників міліції 59
2.2. Методологічні принципи, структура і обсяг проведених досліджень 75
2.3. Визначення основних психологічних чинників у формуванні психосоматичних розладів у працівників міліції 90
Висновки до розділу 2 110
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПРАЦІВНИКІВ ОВС 114
3.1. Дослідження основних психологічних чинників, що зумовлюють розвиток психосоматичних розладів 115
3.2. Визначення загальних напрямів профілактики психосоматичних розладів у працівників ОВС 142
Висновки до розділу 3 166
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БА – бронхіальна астма
ВНЗ МВС України – вищі навчальні заклади МВС України
ВХ – виразкова хвороба
ГХ – гіпертонічна хвороба
ДАІ – Державна автомобільна інспекція
ДІМ – дільничні інспектори міліції
ІХС – ішемічна хвороба серця
МВС – Міністерство внутрішніх справ України
МГБ – міліція громадської безпеки
ОВС – органи внутрішніх справ
ПСМ – патрульна служба міліції
ПСЗ – психосоматичні захворювання
ПСР – психосоматичні розлади
ПТСР – посттравматичні стресові розлади
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні загальноприйнятим є твердження про те, що здоров’я людини визначається біологічними, психологічними та соціальними чинниками, найважливішими з яких є спадковість, конституціональна будова організму, спосіб життєдіяльності, звички, стиль і характер мислення, а також ставлення до здоров’я.
У цьому сенсі правоохоронне середовище, зокрема, діяльність міліції, яка належить до екстремальних і психологічно напружених професій, набуває особливого інтересу для дослідників (В.Г. Андросюк, Д.О. Александров, Л.М. Балабанова, В.Л. Васильєв, І.О. Віденєєв, І.В. Жданова, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєв, О.М. Корнєв, М.В. Костицький, О.С. Кочарян, П.В. Макаренко, В.С. Медведєв, О.Р. Ратинов, Р.К. Русинов, В.М. Синьов, С.А. Тарарухін, Г.О. Юхновець та ін.). Типові професійні ризики правоохоронної діяльності характеризуються значним психоемоційним навантаженням та становлять потенційну загрозу психічному та фізичному благополуччю працівників. Так, В.І. Барко (2002) зазначає, що в процесі службової діяльності дільничні інспектори міліції відчувають різноманітні функціонально-психологічні порушення: перевтому (60 % опитаних), дратівливість (до 20 %), головний біль (18 %), загальну слабкість (8 %), сонливість (8 %); 3 % респондентів вказують на наявні симптоми соматичних розладів: біль в шлунку, у ділянці серця, порушення сну [11]. За дослідженням В.В. Суліцького (2003), щорічно на профілактичному обліку знаходиться приблизно 15-20 % від загальної кількості особового складу, які страждають на захворювання системи кровообігу, органів травлення, органів дихання, хвороби ендокринної та нервової систем [139].
Аналізуючи результати досліджень умов та специфіки критичних видів діяльності (В.І. Барко, О.С. Долженко, Л.С. Криворучко, А.С. Куфлієвський, М.Г. Логачов, В.О. Лефтеров, В.І. Мозговий, С.М. Миронець, І.М. Слюсар, О.В. Тімченко та ін.), приходимо до висновку, що окремим самостійним феноменом, який потребує детального вивчення, є психосоматичні розлади.
Їх медико-біологічна суть визначається наявністю так званих «органів-мішеней». Психосоціальна особливість полягає в тому, що вони великою мірою обумовлюються психологічними чинниками. При сприятливих умовах психосоматичний розлад повертається до межі оптимальної норми, при кумулятивній дії психологічних чинників – поглиблюється та зумовлює розвиток хвороби, яка набуває хронічного перебігу; при цьому психологічний чинник може викликати загострення розладу, його повторення або появу супутніх розладів.
Зазначене засвідчує важливість науково обґрунтованого забезпечення процесу збереження кадрового потенціалу для системи МВС України, де юридико-психологічний аспект полягає в вивченні сутності психосоматичних розладів у працівників міліції та розробленні рекомендацій щодо напрямів їх всебічної профілактики. Означені положення в своїй сукупності визначають актуальність обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наказів МВС України «Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України» від 28.07.2004 р. № 842, «Про затвердження Програми психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2008-2012 роки» від 07.04.2008 р. № 161, «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років» від 29.07.2010 р. № 347; плану підготовки дисертаційних досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2007-2010 роки (поз. 338).
Тема дисертації обговорена та затверджена на засіданні Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 26 червня 2007 р.), узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні НАПН України (протокол від 31.01.2012 р. № 1).
Мета і завдання дослідження – вивчення психологічних чинників, що зумовлюють розвиток психосоматичних розладів у працівників ОВС для визначення основних напрямів їх профілактики.
У відповідності з метою сформульовані наступні завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз наукових підходів у ракурсі проблеми психосоматичних розладів;
2) вивчити основні психологічні чинники, що сприяють виникненню і розвитку психосоматичних розладів у працівників міліції;
3) розробити факторну модель психосоматичних розладів;
4) визначити основні напрями психопрофілактики психосоматичних розладів у працівників ОВС.
Об’єкт дослідження: психосоматичні розлади у працівників ОВС.
Предмет дослідження: психосоматичні розлади у працівників міліції, їх розвиток та основні напрями профілактики.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є комплекс теоретичних (загальнонаукових) методів, зокрема: історичного, що використовувався для аналізу розвитку наукового вчення про психосоматичні розлади та їх профілактику (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 3.2); порівняння і узагальнення – для порівняння наукових поглядів вчених і визначення основних понять (підрозділ 1.2, 2.1); системно-структурного – для розкриття сутності психосоматичних розладів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1); комплексного аналізу – для комплексного дослідження психосоматичних розладів (підрозділ 2.3, 3.1);
емпіричних – для підтвердження концепції дослідження (опитування (методики оцінки рівня стресу та рівня чутливості до стресу Ю.В. Щербатих), тестування (Методика оцінки рівня стресу Холмса-Рае – для виявлення ступеню стресу; Методика дослідження фізіологічних реакцій на стрес Дж. Грінберга – для вивчення фізіологічних реакцій на стрес; Багаторів-невий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А.Г. Маклакова і С.В. Чермяніна) – для оцінки адаптаційних можливостей особистості з урахуванням соціально-психологічних і деяких психофізіологічних характеристик, що відображають узагальнені особливості нервово-психічного і соціального розвитку; Фрайбурзький особистісний опитувальник (Das Freiburger Personlichkeits-inventar – FPI, І. Фаренберга, Х. Зелга, Р. Гампела) для діагностики психічних станів і властивостей особистості, що мають важливе що значення для процесу соціальної і професійної адаптації; Опитувальник Келермана-Плутчіка (LSI – Life Style Index, Р. Плутчика, Г. Келлерма і Х. Конта) – для дослідження механізмів психологічного захисту; Опитувальник типу ставлення до хвороби – для вивчення ролі особистості працівника міліції та його позиції стосовно свого захворювання, лікування, змін у системі соціальних взаємовідносин у зв’язку із захворюванням і прогнозом на майбутнє; Опитувальник Леонгарда-Шмішека – для діагностики акцентуацій характеру; Опитувальник Спілбергера-Ханіна – для виявлення рівня особистісної та ситуаційної тривожності; Методика «САН» – для ефективної оцінки функціонального стану суб’єкта; Опитувальник «Торонтська алекситимічна шкала» – для вивчення взаємозв’язку алекситимії з психосоматичними розладами); математичної статистики (φ* критерій Фішера (кутове перетворення Фішера), кореляційний аналіз за r-критерієм Пірсона та Спірмена, факторний аналіз) – для доведення достовірності висновків.
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані, а також результати, отримані при опитуванні 312 працівників (2008 р.) та поглибленому дослідженні 120 працівників міліції УМВС України в Івано-Франківській області (2009-2010 рр.).
З метою одержання об’єктивних даних щодо генезису психосоматичних розладів у працівників міліції, нами обрано УМВС України в Івано-Франківській області, в якій впродовж останніх років фіксується низький рівень криміногенності, отже – вплив сторонніх чинників є мінімальним.
При узагальненні одержаних емпіричних матеріалів і визначенні ключових аспектів обраної проблеми автором використовувався особистий досвід роботи на посаді медичного працівника Івано-Франківської міської поліклініки № 1; роботи на посаді психолога групи практичної психології ВКЗ і викладача кафедри психології та соціальної роботи Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС, а також особистої участі у тренінгу «Комунікація-Стрес-Безпека», організованому МВС України та проведеному на базі Психотренінгового комплексу Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка (сертифікат і диплом учасника тренінгу від 26.04.2006 р.).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням генезису психосоматичних розладів у працівників ОВС, в якому вперше:
- виділено основні психологічні чинники, що сприяють виникненню психосоматичних розладів у працівників міліції та чинники, що зумовлюють їх розвиток;
- розроблено факторну модель психосоматичних розладів;
удосконалено:
- науково-методологічний підхід щодо виявлення психосоматичних розладів у працівників міліції;
- напрями психологічного забезпечення психопрофілактики психосоматичних розладів;
дістало подальшого розвитку:
- дослідження механізму розвитку психосоматичних розладів у працівників міліції з урахуванням виду їх діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
- у науково-дослідній діяльності – сформульовані у дисертації теоретичні висновки щодо розвитку психосоматичних розладів у працівників міліції можуть стати основою для подальших наукових досліджень у цьому напрямі;
- у практичній діяльності служб психологічного супроводження оперативно-службової діяльності ОВС України. Матеріали дисертації використовуються при організації та проведенні психопрофілактичної роботи з постійним і перемінним особовим складом Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС (акт впровадження № 7 від 17 травня 2010 р.), у практичній діяльності Центру практичної психології Управління кадрового забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області (акт впровадження № 1 від 07 жовтня 2010 р.); Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області (акт впровадження від 20.05.2011 р.) та Центру практичної психології Управління кадрового забезпечення УМВС України в Житомирській області (акт впровадження від 06.06.2011 р.);
- у навчальній діяльності ВНЗ МВС. Результати дослідження знайшли своє відображення у розроблених автором навчально-методичних матеріалах для забезпечення викладання курсів професійно-психологічної підготовки працівників міліції у Прикарпатському юридичному інституті ЛьвДУВС (акт впровадження № 5 від 12 квітня 2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, що вивчається, проведено емпіричне дослідження, математичну обробку матеріалів і написано текст дисертації. У науковій статті «Дослідження структури психосоматичних захворювань у працівників міліції», написаній у співавторстві з Л.І. Казміренко, особистий внесок здобувача полягає у тому, що автором виділено основні фактори розвитку психосоматичних розладів. А у тезах доповіді «Психо-соматика: історичний аспект розвитку вчення про психосоматичні захворю-вання працівників міліції», також написаних у співавторстві з Л.І. Казміренко, особистий внесок здобувача полягає у тому, що зроблено теоретичний аналіз класичних психологічних концепцій розвитку психосоматичних розладів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені на науково-практичних заходах, зокрема: всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки» (16-17 листопада 2007 р., м. Івано-Франківськ); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток освітньо-виховного простору в Карпатах в умовах глобалізації: стан, проблеми, перспективи» (9-11 жовтня 2008 р., м. Івано-Франківськ); науково-практичній конференції «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України» (9-10 квітня 2009 р., м. Харків); круглому столі «Взаємодія ОВС та громадських організацій щодо протидії насильству у сім’ї» (26 лютого 2010 р., м. Івано-Франківськ); ІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Історія міліції України: минуле і сучасне» (15 жовтня 2010 р., м. Івано-Франківськ); науково-практичній конференції «Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології» (17 листопада 2010 р., м. Харків); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Норма та девіація у правоохоронній діяльності» (28-29 жовтня 2010 р., м. Луганськ); міжнародній науково-практичній конференції «Моральні основи права» (16 грудня 2010 р., м. Івано-Франківськ); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів» (15-16 квітня 2011 р., м. Івано-Франківськ).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті у провідних фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, та 7 тез доповідей у збірниках наукових праць за підсумками науково-практичних конференцій і семінарів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в комплексному дослідженні на монографічному рівні впливу психологічних чинників життєдіяльності працівників міліції на виникнення та розвиток психосоматичних розладів і можливостей їх профілактики. Основними результатами дослідження є наступні положення.
1. Здійснений аналіз теоретичних підходів у площині психосоматичної проблематики показав, що автори під «психосоматичними розладами» розуміють різні категорії. На наш погляд, це пов’язано з тим, що реалізуються різні підходи до їх розгляду у вузькому чи широкому значенні.
У цій роботі психосоматичні розлади ми визначаємо як розлади функцій органів і систем, які зумовлюються психотравмуючими чинниками життєдіяльності працівника міліції. Під психотравмуючим чинником розуміємо ситуацію, що є суб’єктивно значимою для людини та призводить до глибоких психологічних переживань.
У зв’язку з цим під поняттям «психосоматика» розуміємо науку про взаємовідношення психічних і соматичних процесів в людському організмі та в структурі особистості.
На основі аналізу теорій виникнення та розвитку психосоматичних розладів нами умовно виділено їх два напрями: а) психодинамічно орієнтовані теорії, поширені в основному на заході. На нашу думку, термін «психодинамічний» найбільш повно відображає нескінчену боротьбу між різними аспектами особистості за З. Фрейдом – між непримиримими силами інстинкту, розуму та свідомості; б) психофізіологічно орієнтовані теорії, що отримали розвиток в основному у працях російських вчених, основним їх постулатом була єдність мозку, психіки та тілесних проявів.
Їх важливе значення полягає в тому, що кожна із теорій розкриває вплив різних аспектів життєдіяльності людини на імовірність розвитку психосоматичного розладу.
2. За результатами проведеного дослідження визначено основні психологічні чинники, які сприяють виникненню психосоматичних розладів у працівників міліції, зокрема:
1) перевага фізіологічних реакцій на стрес, що свідчить про настання фази «виснаження» у процесі загального адаптаційного синдрому;
2) приналежність до групи низької адаптації, що свідчить про низьку адаптивність особи;
3) наявність станів і індивідуально-особистісних властивостей, що мають важливе значення для процесу соціальної і професійної адаптації, таких як:
- депресивність або прояв депресії в емоційному стані, у поведінці, у ставленні до себе і до соціального середовища;
- дратівливість, що відображає хитливий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування;
- сором’язливість, яка свідчить про схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, що триває за пасивно-захисним типом; відмічаються тривожність, скутість і непевність, що спричинюють труднощі при встановленні соціальних контактів;
- емоційна лабільність або нестійкість емоційного стану, що виявляється в частих коливаннях настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції;
- невротичність, що свідчить про виражений невротичний синдром астенічного типу зі значними психосоматичними порушеннями;
- реактивна агресивність, як агресивне ставлення до соціального оточення і виражене прагнення до домінування.
4) наявність таких механізмів психологічного захисту як:
- «заміщення», «компенсація» та «раціоналізація», що зумовлюють зниження адаптаційних можливостей, зокрема моральної нормативності, що проявляється у неможливості адекватно визначити свою роль і місце у колективі. При цьому працівники міліції не прагнуть дотримуватись прийнятих норм поведінки; знижується особистісний адаптаційний потенціал та нервово-психічна стійкість, що проявляється низьким рівнем регуляції поведінки, схильністю до нервово-психічних зривів, неадекватною самооцінкою;
- «регресії», що зумовлює хитливий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування;
- «витіснення», що зумовлює зменшення ознак депресивності в емоційному стані, у поведінці, у ставленні до себе і навколишніх. Проте, на нашу думку, це сприяє зменшенню соматичного способу розрішення внутріособистісного конфлікту та не позбавляє від його подальшого прояву за психосоматичним типом.
Основними психологічними чинниками розвитку психосоматичних розладів є:
1) особистісна тривожність як індивідуальна особистісна властивість, що впливає на самопочуття працівника;
2) акцентуації характеру, такі як:
- демонстративність (інтегрований егоцентризм, висока здатність до витіснення емоційно-афективних переживань),
- збудливість (підвищена імпульсивність),
- циклотимність (чергування гіпертимних і дистимних фаз настрою);
3) стаж роботи;
4) найбільш вагомим чинником розвитку психосоматичного розладу є тип ставлення до хвороби, який формує «внутрішню картину захворювання» та, відповідно до тривалості розладу, призводить до дезадаптації. При цьому на початкових етапах працівників міліції можна охарактеризувати як осіб, у яких сенситивний і паранояльний типи ставлення до хвороби спричиняють особистісну (психічну) дезадаптацію з інтерпсихічною спрямованістю, тобто в більшій мірі залежать від преморбідних особливостей особистості. Такі особи при різноманітних емоційно-афективних реакціях характеризуються дезадаптивною поведінкою, яка призводить до розладів їх соціального функціонування: одні встидаються хвороби, інші – «використовують» її у власних потребах, будують концепції паранояльного характеру відносно здоров’я, проявляють гетерогенні агресивні тенденції, звинувачуючи при цьому в своїй хворобі інших і т. ін.
У подальшому неврастенічний, тривожний та іпохондричний типи ставлення до хвороби спричинюють особистісну (психічну) дезадаптацію з інтрапсихічною спрямованістю, при якій емоційно-афективний аспект виражається в реакціях по типу «подразливої слабкості», пригніченості, «входження у хворобу», відмовою від боротьби та реакцією «капітуляції» перед хворобою.
Завершення розвитку психосоматичного розладу включає егоцентричний тип ставлення до хвороби, що по суті є «відходом у хворобу».
3. За допомогою факторного аналізу нами було виокремлено 6 факторів психосоматичних розладів у працівників міліції:
- перший фактор – «егоцентричний варіант розгортання картини типу ставлення до захворювання» (з інформативністю 15,6%);
- другий фактор – «вплив особистісної тривожності на самопочуття працівника міліції» (з інформативністю 15,3%);
- третій фактор – «інтегрований егоцентризм» (інформативність 7,8%);
- четвертий фактор – «циклотимність» (інформативність 7,0%);
- п’ятий фактор – «збудливість» (інформативність 5,8%);
- шостий фактор – «вплив ситуативної тривожності на ефективність діяльності» (інформативність 3,8%).
У трьох основних факторах структури центральні позиції займають шкали, які відповідають особистісним чинникам розвитку психосоматичних розладів, що свідчить про їх визначальну роль.
На нашу думку працівникам міліції характерні побоювання щодо сприйняття їхнього стану іншими; відмова від надання лікарської допомоги; поява поведінки за типом «дратівливої слабкості», яка плавно переходить у безперервне занепокоєння; тривожний настрій та, внаслідок цієї тривоги, – пригніченість; тривожна вразливість, що насамперед, стосується не реальних, а малоймовірних ускладнень. У подальшому працівники міліції зосереджуються на суб’єктивних хворобливих та інших неприємних відчуттях, що зумовлює «відхід у хворобу», та проявляється вимагою щодо особливого ставлення до себе.
При цьому особистісна тривога виступає як індивідуальна риса працівника міліції, яка відображає його схильність до негативних емоційних реакцій на життєві ситуації, що несуть в собі загрозу для його «Я» (самооцінки, рівня домагань, ставлення до себе та ін.) і таким чином впливає на настрій. Чим вищі показники особистісної тривожності у працівника міліції, який хворіє психосоматичним захворюванням, тим гіршим є його самопочуття (сила, стомлення, здоров’я) та нижчою активність (рухливість, швидкість і темп протікання функцій).
Демонстративність свідчить про виражений егоцентризм і підвищену здатність до витіснення.
4. Попередження психосоматичних розладів у системі ОВС має бути представлено у межах теорії профілактики захворюваності та психопрофілактики з посиленням ролі її психологічного аспекту. Виходячи з міжнародної класифікації виділяють первинну, вторинну та третинну психопрофілактику.
Первинна психопрофілактика психосоматичних розладів повинна здійснюватися в 3 напрямах:
1) професійно-психологічний відбір до ОВС (медико-психологічний аспект);
2) психологічне супроводження навчальної та службової діяльності (психологічний аспект);
3) диспансеризація особового складу (медико-психологічний аспект)
При цьому найважливішим серед них щодо участі психологів у профілактиці психосоматичних розладів є психологічне супроводження навчальної та службової діяльності, що відбувається у двох напрямах: професійно-психологічна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС та робота служб психологічного забезпечення діяльності підрозділів ОВС.
Так, за результатами опитування курсантів першого курсу, 34 (36,17 %) респондентів відчувають дію стресових чинників, що мають негативний вплив на здоров’я; 6 (7,38 %) опитаних курсантів не можуть самостійно протистояти впливу стресу та потребують психологічної допомоги. За результатами опитування практичних працівників міліції, 16 (14,04 %) вказали на наявність стресів, що здійснюють негативний вплив на їх здоров’я. Цікавим є той факт, що здатність протистояти впливу стресу також спостерігається у 16 (14,04 %) респондентів, що, на нашу думку, свідчить про стан хронічного стресового впливу. Оскільки стаж опитаних становив 7-10 років, з яких практичного стажу роботи – 3-5 років, то можна зробити висновок, що період до 5 років практичного стажу можна розглядати як період адаптації до умов професійної діяльності, що проходить у 2 напрямах: 1) набуття професійної майстерності та становлення професіонала; 2) дезадаптація особистості та формування професійної деформації, психічного вигорання, невротичних і психосоматичних розладів.
Отже, в період від 1 до 5 років служби в ОВС значення первинної профілактики є першочерговим. При цьому, у працівників міліції, можна виділити наступні фактори ризику виникнення психосоматичних розладів:
1) ситуаційні: вплив психотравмуючих чинників правоохоронної діяльності;
2) індивідні, індивідуально-типологічні та індивідуально-психологічні особливості особистості: анатомо-фізіологічна будова внутрішніх органів чи систем, спадкова схильність до захворювання, соматичний стан організму в певний момент життя (медичний аспект); акцентуації темпераменту та характеру, висока особистісна тривожність, емоційна нестійкість, низька активність тощо (психологічний аспект).
Таким чином первинна психопрофілактика психосоматичних розладів повинна проводитися з практично здоровими людьми та має бути спрямована на дві сфери життєдіяльності співробітника:
1) вплив на професійне середовище (діяльність керівництва щодо створення оптимальних умов професійної діяльності; контроль за виконанням нормативно-правових документів, які регламентують порядок здійснення цієї діяльності; забезпечення матеріально-побутових умов і соціально-правового захисту співробітників; забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі);
2) вплив на особистість (діяльність фахівців служби психологічного забезпечення, зокрема просвітницька робота щодо ведення здорового способу життя та імовірності розвитку різноманітних розладів; підвищення психологічної стійкості до стресових впливів; навчання основним методам саморегуляції тощо).
Одними із діагностичних критеріїв щодо здійснення психокорекційної роботи можуть бути такі ознаки стресової напруги за Г. Шефером (1978): неможливість зосередитися на будь-чому; збільшення кількості помилок під час здійснення роботи; погіршення пам’яті; дуже часто виникає почуття втоми; пришвидшений (в порівнянні зі звичним) темп мови; значні зусилля при спробі мисленнєвого зосередження («розпорошеність думок»); досить часто з’являються болі (голови, спини, шлунка); підвищена збудливість; робота не приносить колишньої радості; втрата почуття гумору; різко посилюється потреба у курінні (зростає кількість сигарет, що викурюються); поява пристрасті до алкогольних напоїв; поява відчуття постійного недоїдання; зниження апетиту або взагалі втрата смаку до їжі; неможливість вчасного закінчення роботи.
У якості психодіагностичних методик для встановлення цих станів можна використовувати шкалу рівня стресу (Т. Холмса і Р. Рае, 1967), опитувальник рівня фізіологічних стресових реакцій Дж. Грінберга (2002), опитувальник рівня стресу (Ю.В. Щербатих, 2006) тощо.
Психопрофілактична та психокорекційна робота може повернути особу до межі оптимальної психосоматичної норми та запобігти подальшому розвитку розладу.
Вторинна психопрофілактика – це раннє виявлення початкових етапів психосоматичних розладів.
За нашим дослідженням визначено основні психологічні чинники, наявність яких дозволяє відносити працівників міліції до «групи ризику» щодо розвитку психосоматичних розладів, зокрема:
1) перевага фізіологічних реакцій на стрес;
2) приналежність до групи низької адаптації;
3) особи з наявними ознаками депресивності, дратівливості, сором’язливості, емоційної лабільності, невротичності та реактивної агресивності;
4) наявність таких механізмів психологічного захисту як «заміщення», «компенсація», «раціоналізація», «регресія» та «витіснення», що в сукупності складають їх загальну напруженість.
Основними діагностичними симптомами формування психосоматичного розладу є:
1) суб’єктивні скарги, так звані «темні відчуття», зокрема: змінене самопочуття, фізичний дискомфорт, відчуття незрозумілого хвилювання і занепокоєння станом здоров’я близьких, що необхідно розцінювати як об’єктивну симптоматику, яка повинна підлягати спеціальному аналізу та ретельній психофізіологічній діагностиці (діагностика стану функціональних систем);
2) наявність одного чи декількох симптомів без клінічного підтвердження результатів органічних розладів (головний біль, загальна слабкість і головокружіння, біль у серці чи грудній клітині, біль у поясниці, нудота чи розлади діяльності шлунку, болі в м’язах, важкість при диханні, напади жару чи ознобу, оніміння чи поколювання в різних частинах тіла, відчуття «клубка в горлі», мігруючий біль, відчуття слабкості в різних частинах тіла, важкість у кінцівках).
Основними психологічними чинниками розвитку психосоматичних розладів є: 1) особистісна тривожність як індивідуальна особистісна властивість, що впливає на самопочуття працівника; 2) акцентуації характеру, такі як: демонстративність (інтегрований егоцентризм, висока здатність до витіснення емоційно-афективних переживань), збудливість (підвищена імпульсивність),циклотимність (чергування гіпертимних і дистимних фаз настрою); 3) стаж роботи; 4) тип ставлення до хвороби.
Оскільки психосоматичний розлад може формуватися від 1-2 місяців до 1 року, то працівник міліції ввесь цей час повинен знаходитись під пильною увагою психолога. Профілактична робота психолога при цьому полягає у проведенні діагностичної бесіди з подальшим психодіагностичним обстеженням для формулювання первинного діагнозу. Основним завданням при цьому є не тільки виявлення впливу психотравмуючого чинника, але й усвідомлення його впливу самим працівником міліції.
Для визначення психогенної природи розладу можна використовувати схему К. Ясперса, яка передбачає наявність 3 показників: 1) виникнення розладу під час дії або відразу після припинення дії психотравми; 2) зміст переживань відображає сюжет психотравмуючої події та не виходить за її межі; 3) в міру часового віддалення від моменту психотравми інтенсивність переживань поступово вгасає.
У якості психодіагностичних методик пропонуємо: «Check List-90-Revised, SCL-90-R» – для виявлення паттернів психологічних симптомів; «ММРІ» – для виявлення «V»-зубця; опитувальники ЛОБІ, Леонгарда-Шмішека, Спілбергера-Ханіна та САН – для виявлення наявності особистісних чинників розвитку психосоматичного розладу.
Остаточний діагноз встановлюється при додатковому обстеженні в медичних закладах.
Вибір стратегії відновлювально-реабілітаційних, в тому числі і психокорекційних заходів повинен здійснюватися спільно – психологом, психотерапевтом та клінічним лікарем з посиленням ролі особистісного аспекту.
Третинна профілактика – це попередження рецидивів або появи супутніх психосоматичних розладів, а також відновлення працездатності людини, яка перехворіла.
З одного боку її заходи повинні спрямовуватися на попередження інвалідизації, з іншого – необхідно надавати психологічну допомогу працівникам-пенсіонерам, які отримали інвалідність через набуті психосоматичні розлади (розвиток почуття самодостатності та реалістичних перспектив подальшої життєдіяльності, налагодження адекватних відносин із людьми, що їх оточують тощо). При роботі з цією категорією осіб пропонуємо використовувати отриману в ході нашого дослідження факторну структуру психосоматичних розладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение [Електронный ресурс] / Ф. Александер ; пер. с. англ. С. Могилевского. – М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 352 с. – (Серия «Психология без границ»). – Режим доступу : http://www.psychol-ok.ru/lib/intpsy/intpsy2007/intpsy290607.html.
2. Александров Ю. В. Професійна деформація співробітників ОВС і шляхи її корекції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Ю. В. Александров. – Х., 2005. – 18 с.
3. Антропов Ю. Ф. Лечение детей с психосоматическими рас-стройствами / Ю. Ф. Антропов, Ю. С. Шевченко. – СПб. : Речь, 2002. – 560 с.
4. Антропов Ю. Ф. Психосоматичні розлади : [лекція] [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Антропов. – К. : Інститут психотерапії і клінічної психології, 2001. – Режим доступу : http://www/psyinst.ru/library.php?part=article&id=1125.
5. Ануфрієв М. І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України : організаційно-правовий аспект : монографія / М. І. Ануфрієв. – Х. : Вид-во НУВС, 2001. – 238 с.
6. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика : монографія / І. Ф. Аршава. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. – 336 с.
7. Ахмедов Т.И. Практическая психология: Внушение, гипноз, медитация / Т. И. Ахмедов. – М. : «Издательство АСТ»; Х. : «Торсинг», 2003. – 447, [1] с. – (Библиотека практической психологии).
8. Баженов О. С. Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи психотерапевтичної корекції) : дис. ... канди-дата мед. наук : 19.00.04 / Баженов Олексій Сергійович. – Х., 2006. – 172 с.
9. Балабанова Л.М. Категорія норми у дослідженні та регулюванні функціональних станів людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. психол. наук : спец. 19.00.02 «Психофізіологія» / Л.М. Балабанова. – К., 2001. – 31 с.
10. Балабанова Л.М. Особистісні чинники психічного вигорання викладачів вищих учбових закладів / Л.М. Балабанова, І.В. Жданова // Вісник Національної академії оборони України. – К., 2009. – № 2 (10). – С. 67-72.
11. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психол. аспект) : монографія / В. І. Барко. – К. : Ніка-Центр, 2002. – 296 с.
12. Батаршев А. В. Психодиагностика пограничных психических расстройств личности и поведения / А. В. Батаршев – М. : Изд-во Института психотерапии, 2004. – 320 с.
13. Бедь В. В. Юридична психологія : навчальний посібник / В. В. Бедь – К : «Каравела»; Львів : «Новий світ-2000», «Магнолія плюс» 2003. – 376 с.
14. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин. – Л. : Наука, 1988. – 270 с.
15. Бесчастный В. Н. Работа с персоналом органов внутренних дел : науч.-практ. пособ. / В.Н. Бесчастный – Донецк : ДЮИ МВД при ДонНУ, 2005.– 324 с.
16. Бехтерев В. М. Война и психозы / В. М. Бехтерев. // Обозр. психиатр. невролог. и эксперим. психол. (1914-1915). – Т. 19, № 4/6. – С. 317-335.
17. Бодров В. А. Развитие системного подхода в исследованиях профессиональной деятельности / В. А. Бодров // Психологический журнал. – М., 2007. – Т. 28, № 3. – С. 143-144.
18. Бойко В. В. Симптомы эмоционального выгорания как психологической защиты [Електронний ресурс] / В. В. Бойко. – М., 1996. – (Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других). – Режим доступа : http://www.epsy.ru/html/publish/st25.htm.
19. Бринза І. В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / І. В. Бринза. – К., 2000. – 16 с.
20. Бройтигам В. Психосоматическая медицина : краткий учебник / [Бройтигам В., Кристиан П., Рад М.] ; пер с нем. Г. А. Обухова, А. В. Бруенка; предисл. В. Г. Остроглазова. – М. : Гэотар Медицина, 1999. –376 с.
21. Буталевич Н. М. Синдром «емоційного вигорання» вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / Н. М. Буталевич – К., 2004. – 18с.
22. Былкина Н. Д. Агресивность и соотношение самооценки с уровнем притязаний [Електронний ресурс] / Н. Д. Былкина, 1995. – Режим доступа : http://creativity.ipras.ru.
23. Ваврик Т. Ю. Психологічна діагностика та корекція схильності до девіантної поведінки працівників органів внутрішніх справ України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Т. Ю. Ваврик. – К., 2004. – 21 с.
24. Вальчук О. А. Детермінація поняття творчості / О. А. Вальчук // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : матер. всеукр. наук.-прак. конф., 14 лист. 2008 р. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 38-39.
25. Васильев В. Н. Здоровье и стресс / В. Н. Васильев. – М. : Знание, 1991. – 160 с.
26. Ващенко І. В. Конфлікти у діяльності працівників органів внутрішніх справ і шляхи їх подолання (соціально-психологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. психол. наук : спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / І. В. Ващенко. – К., 2003. – 18с.
27. Вербицька Л. Ф. Психологічні засоби запобігання духовно-особистісних криз у ранній юності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Л. Ф. Вербицька. – Івано-Франківськ, 2010. – 19 с.
28. Віденєєв І.О. Типи акцентуацій характеру в структурі нормативної та протиправної поведінки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія; психологія особистості; історія психології» / І. О. Віденєєв. – Х., 1998. – 19 с.
29. Гаврілець Г. І. Психофізіологія людини в екстремальних ситуаціях: навч. посіб. / Г. І. Гаврілець. – К. : ЗАТ «Віпол», 2006. – 188 с.
30. Ганнушкин П. Б. Психиатрия, ее задачи, объем, преподавание / П. Б. Ганнушкин. – М., 1924. – 52 с.
31. Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий. Их статика, динамика, систематика [Електронный ресурс]/ П. Б. Ганнушкин. – М. : Север, 1933. – Режим доступа : http://pathographia.narod.ru/GanSDS/soderg.html.
32. Гаррик Дж. Двенадцать шагов: руководство: [программа самостоятельной реабил. для ветер. войны в Афганистане]. – Нью-Йорк, 1992. – 31 с.
33. Гиляровский В. А. О взаимоотношении соматического и психического в медицине : [стенограф. публ. лекции. прочит. в Центр. лектории О-ва в Москве] / В. А. Гиляровский. – М. : «Правда», 1948. – 15 с.
34. Гиссен Л. Д. Время стрессов. Обоснование и практические результаты психопрофилактической работы в спортивных командах / Л. Д. Гиссен. – М. : Физкультура и спорт, 1990. – 192 с. – ил.
35. Гринберг Дж. Управление стресом / Дж. Гринберг ; пер. с англ. Л. Гительман, М. Потапова. – [7-е изд.]. – СПб. : Питер, 2002.– 496 с.
36. Грицина О. М. Деякі аспекти технології саморегуляції психічної стійкості керівників правоохоронних органів / О. М. Грицина // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 14 лист. 2008р. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 59-60.
37. Гроф С. Революция сознания : трансантлантический диалог / С. Гроф, Э. Ласло, П. Рассел ; пер. с англ. М. Драчинского. – М. : ООО «Издательство АСТ» и др., 2004. – 248, [8] с. – (Philosophy).
38. Губарєва О. С. Психологічні особливості формування професійної компетентності працівників ВОС : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / О. С. Губарєва – Х., 2005. – 19с.
39. Губачев Ю.М. Клинико-физиологические основы психосоматических взаимоотношений / Ю.М. Губачев, Е.М.Старбовски. – Л. : Медицина, 1981. – 217 с.
40. Долженко О. С. Розвиток психосоматичних змін у працівників органів внутрішніх справ, які вийшли на пенсію / О. С. Долженко // Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – К. : Либідь, 2006. – С. 336-339.
41. Дубова І. О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників міліції в екстремальних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / І. О. Дубова. – К., 2003. – 19 с. – укр..
42. Дьяченко М. И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях / Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А., Пономаренко В. А. – Минск. : Изд. «Университетское», 1985. – 206 с.
43. Запорожцева Г. Є Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Г. Є. Запорожцева. – К., 1999. – 17 с.
44. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин – СПб. : Питер, 2005. – 412 с.
45. Іванова О. В. Соціально-психологічна адаптація курсантів у вищому закладі освіти МВС як етап професійного становлення майбутніх співробітників пенітенціарної системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / О. В. Іванова. – К., 1999. – 16 с.
46. Інструкція про організацію проведення періодичних медичних оглядів та диспансеризації в лікувально-профілактичних закладах МВС України : наказ МВС України від 04.11.2003 № 1296 (із змінами, внесеними згідно з наказами МВС № 18 від 26.01.2009, № 470 від 30.09.2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1031.612.0.
47. Каган В.Е. Внутренняя картина здоровья:термин или концепция [Електронный ресурс] / В.Е. Каган. – Режим доступа : file://localhost/G:/ВНУТРЕННЯЯ%20КАРТИНА%20ЗДОРОВЬЯ%20—%20ТЕРМИН%20ИЛИ%20КОНЦЕПЦИЯ_.mht.
48. Карвасарский Б. Д. Клиническая психология : учебн. [для студ. мед. вуз. и фак-тов клин. психол.] / Б. Д. Карвасарский. – СПб. : Питер, 2002. – 960 с.
49. Карсон Р. Анормальная психология / Р. Карсон, Дж. Батчер, С. Минека. – [11-е изд.]. – СПб. : Питер, 2004. – 1167с. – (Серия «Мастера психологии»).
50. Квинн В. Прикладная психология / В. Квин ; пер. с англ. Н. Мальгина, В. Рохмистров, Д. Сафронова и др. – СПб. : Изд-во «Питер», 2000. – 560 с.
51. Кісіль З. Р. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ: монографія. / Кісіль З. Р. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – 524 с.
52. Клиническая психология : учебн. для студ. мед. вузов / Н.Д. Лакосина, И. И. Сергеев, О. Ф. Панкова. – 2-е изд..– М. : Мед. прес-информ, 2005. – 416с.
53. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологи психики. / Р. Комер. ; [пер. с англ. Будагова Е., Васильева М., Кулаков А., Ордановская Л., Парсаданова М., Пешкова Т., Рысев С., Чилингарова С., Царук Л., 2001]. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 608 с. : ил. – (Серия «Психологическая энциклопедия»).
54. Конопльов В. В. Психологічна адаптація курсантів ВНЗ МВС України до діяльності підрозділів кримінальної міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / В. В. Конопльов – К., 1999. – 18 с.
55. Корнєв О. М. До питання формування психологічної компетентності працівників міліції до розв’язання екстремальних ситуацій службової діяльності / О. М. Корнєв // Психологічні технології в екстремальних видах діяльності : матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 травня 2008 р. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2008. – С. 272-275.
56. Корнєв О. М. Професійно-психологічна підготовка працівників підрозділів швидкого реагування міліції України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / О. М. Корнєв. – К., 2001. – 18 с.
57. Корольчук М. С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я : навчальний посібник / [М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, А. Ф. Косенко, Т. І. Кочергіна] ; за заг.ред. М. С. Корольчука. – К. : Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.
58. Корольчук М. С. Психологія : схеми, опорні конспекти, методики : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / [М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, В. М. Марченко]; за заг. ред. М.С. Корольчука. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 320 с.
59. Косырев В. Н. Клиническая психология / В. Н. Косырев. – Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2003. – 451с.
60. Котенёв И. О. Посттравматический стресс как управленческая проблема в коллективах с повышенной степенью профессионального риска / И. О. Котенов // Психологическая диагностика и коррекция ПТСР у сотрудников органов внутренних дел : матер. сем. практ. психол. служб и подразд. ГУВД г. Москвы, 19 декабря 1996 г. – М., 1997. – С. 33-38.
61. Кочарян А.С. Личность и половая роль (симптомокомплекс маскулинности/фемининности в норме и патологии) / отв. ред. член-кор. АПН Украины Бурлачук Л.Ф. – Харьков, 1996. – 139 с.
62. Крайнюк В. М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресивності у юнаків призовного віку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 [Електронний ресурс] / В.М. Крайнюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1999. — 18 с. — укp.
63. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості / В. М. Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2007. – 431 с.
64. Криворучко Л. С. Організація професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ до дій в екстремальних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. С. Криворучко – Х., 2008. – 19с.
65. Курек Н. С. Дифицит психической активности: пасивность личности и болезнь: монография / Н. С. Курек. – М. : Ин-т психологи РАН, 1996. – 245с.
66. Куфлієвський А. С. Соціально-психологічні детермінанти розвитку синдрому «вигорання» серед працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах» / А. С. Куфлієвський – Харків, 2006. – 22 с.
67. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования / Р. Лазарус // Эмоциональный стресс под ред. Л. Леви. – М. : Медицина, 1970. – С. 178-208.
68. Леженіна Л. М. Психологічні чинники емоційного вигорання слідчих служби безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Л. М. Леженіна – К., 2009. – 24с.
69. Лефтеров В. А. Типовая программа тренинга «Коммуникация – Стресс – Безопасность» (методико-технологический алгоритм) / В. А. Лефтеров. – Донецк : ДЮИ МВД Украины, 2004. – 48 с.
70. Литвинова Г. О. Особливості функціонування емоційної сфери працівників ППСМ в умовах професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Г. О. Литвинова. – Х. : ХНУВС, 2008. – 21 с.
71. Лифар І. В. Психологічні основи професійної підготовки персоналу для підрозділів кримінальної міліції / І. В. Лифар // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 14 листоп. 2008 р. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 135-136.
72. Логачов М. Г. Психологічна підготовка особового складу спеціальних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / М. Г. Логачов – Х., 2001. – 16 с.
73. Любан-Плоцца Б. Психосоматический больной на приеме у врача / Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. – СПб. : НИПИ им. В. М. Бехтерева, 1994. – 245 с.
74. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методики професионального психологического отбора военных специалистов / Н. В. Макаренко. – К. : «Сент-Жак», 1996. – 336с.
75. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков – СПб. : Питер, 2000. – 592 с.
76. Малишева К. О. Синдром емоційного вигорання психолога-консультанта: психологічні чинники, профілактика та корекція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / К. О. Малишева – К., 2003. – 18 с.
77. Малкина-Пых И. Г. Телесная терапия : [справочник практического психолога] / И. Г. Малкина-Пых – М. : ЭКСМО, 2007. – 752 с.
78. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации : [справочник практического психолога] / И. Г. Малкина-Пых – М. : ЭКСМО, 2005. – 959 с.
79. Малхазов О. Р. Нові підходи в психологічному забезпеченні службової діяльності працівників ОВС України / О. Р. Малхазов // Вісник Академії управління МВС. – К. : Академія управління МВС, 2010. – № 1. – С. 180-194.
80. Маляренко В. Т. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: підруч. [Електронний ресурс] / В. Т. Маляренко. – К. : «Юрінком інтер», 2007. – Режим доступу : http://www.ebk.net.ua/Book/SptpoU/index.htm.
81. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Психосоматика.
82. Махлай О. М. Специфіка формування професійних якостей працівників оперативних підрозділів держприкордонслужби України / О. М. Махлай // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 14 листоп. 2008 р. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 156-157.
83. Мацишин М. О. Шляхи й умови формування творчого мислення у майбутніх офіцерів / М. О. Мацишин, В. С. Полюк // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 14 листоп. 2008 р. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. – С. 158.
84. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : підручник / В.С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
85. Медведєв В. С. Психологія професійної деформації співробітників ОВС : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. психол. наук : спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах» / В. С. Медведєв – К., 1999. – 35 с.
86. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство / В. Д. Менделевич. – [4-е изд.] – М. : «МЕДпресс-информ», 2002. – 592 с.
87. Менегетти А. Психосоматика / А. Менегетти ; пер. с итальян. Славянской асоциации Онтопсихологии [Родик М. А., Ус Е. Н.]. – М. : ННБФ «Онтопсихология», 2002. – 328 с.
88. Методика психологической диягностики типов отношения к болезни / [за ред. А. Є. Личко]. – Л. : Лабор. клин. психол. Ленингр. психоневрол. ин-та им. В. М. Бехтерева, 1987. – 28 с.
89. Мірошниченко Н. В. Соматоформні розлади (клініка, діагностика, патогенетичні механізми, принципи відновлюючої терапії) : дис. ... доктора мед. наук: 14.01.16 / Мірошниченко Наталія Василівна – Х., 2006. – 385 с.
90. Мозговий В. І. Особистісний симптомокомплекс стресостійкості / стресовразливості у військовослужбовців служби правопорядку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах» / В. І. Мозговий. – Х., 2006. – 21 с.
91. Москаленко А. П. Психологічне забезпечення професійного відбору до вищих навчальних закладів системи МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.03 «Психологія праці, інженерна психологія» / А. П. Москаленко – Х., 2002. – 23с.
92. Москалець В. П. Засади формування здатності правоохоронців до збереження власного психічного здоров’я / В. П. Москалець, С. Д. Сворак // Держава і закон : збірник наукових праць. – Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС. – Вип. ІІ, 2007. – С. 338-357.
93. Мясищев В. Н. Личность и неврозы / В.Н. Мясищев. – Л. : Издательство Ленинградского университета, 1960. – 425 с.
94. Назарук Н. В. Психологічні засоби профілактики «професійного вигорання» вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. В. Назарук – Івано-Франківськ, 2007. – 22с.
95. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. 2-е изд., испр. и. доп. – СПб.: «Речь», 2006. – 392 с.
96. Невмержицький В. М. Психологічний вплив бойових умов та особливості корекційно-реабілітаційної роботи з військовослужбовцями // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. Збірник наукових праць / Головний редактор В.Л. Ортинський. – Львів : ЛьвДУВС, 2007. – Вип. 1. – С. 257-265.
97. Нормативно-правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів / [М. О. Свірін, Б. І. Бараненко, К. А. Гусєва та ін.] ; за заг. ред. О. Н. Ярмиша. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2008. – 200с.
98. Омелаєнко І. Б. Психологічний аналіз поведінки пр