ПСИХОЛОГО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РИЗИКОМ, В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ : ПСИХОЛОГО-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯНИЙ, СВЯЗАННЫХ С РИСКОМ, В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ МИЛИЦИИ

Краткое описание

МВС УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

АМОНС МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 159: 351.745. 5

ПСИХОЛОГО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РИЗИКОМ, В ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ

19.00.06 – юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Мартенко О.Л., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології

Київ – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РИЗИКУ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ ТА КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ: ПСИХОЛОГО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ 10
1.1. Історичні передумови та соціально-психологічні чинники розуміння сутності діянь, пов’язаних із ризиком, у суспільній думці та кримінальному законодавстві України 11
1.2. Порівняльний аналіз законодавства зарубіжних країн щодо діянь, пов’язаних із ризиком 37
РОЗДІЛ 2. ЯВИЩЕ РИЗИКУ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ
ПСИХОЛОГІЇ 58
2.1. Психолого-правова характеристика професійної поведінки в ситуаціях ризику 59
2.2. Юридико-психологічні особливості професійного ризику працівників міліції 78
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ГОТОВНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ДО ДІЙ У СИТУАЦІЯХ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РИЗИКОМ 107
3.1. Психологічний зміст виправданого та невиправданого ризиків у діяльності працівників міліції 108
3.2. Особливості психологічної підготовки працівників міліції до дій у
ризикованих ситуаціях 129
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164
ДОДАТКИ 186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ – вищі навчальні заклади
ВКП (б) – Всеросійська комуністична партія більшовиків
ЗМІ – засоби масової інформації
КЗпП РСФСР – Кодекс законів про працю Російської Радянської Федеративної Соціалістичної республіки
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КР – карний розшук
МОНмолодьспорту – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
НДР – Німецька Демократична республіка
НРБ – Народна республіка Болгарія
ОВС – органи внутрішніх справ
План НД та ДКР – План науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт
ПНР – Польська народна республіка
ПСМ – Патрульна служба міліції
ПТСР – посттравматичний стресовий розлад
РНК – Рада Народних комісарів
РФ – Російська Федерація
СНД – Співдружність незалежних держав
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних республік
США – Сполучені штати Америки
УРСР – Українська Радянська Соціалістична республіка
ФРН – Федеративна республіка Німеччина
ЦВК – Центральний виконавчий комітет
ЦК – Цивільний кодекс
ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні в юридичній і психологічній літературі термін “ризик” використовується для позначення різних правових явищ. Багатогранність цього поняття, його різне семантико-етимологічне значення викликає численні й, найчастіше, суперечливі тлумачення, що призводить до розбіжностей бачення при формулюванні підстав правомірності вчинених ризикованих діянь.
У теорії кримінального права проблема ризику почала вивчатися з середини 50-х років XX ст., причому більшість науковців (Ю. В. Александров, М.І. Ануфрієв, П. П. Андрушко, Ю. В. Баулін, Є. В. Благов, В. А. Блінніков, О. Гав’яз, В.Я. Горбачевський, І. І. Горелік, М. С. Грінберг, П. С. Дагель, Н. Г. Кадніков, С. Г. Келіна, М. Й. Коржанський, М.В. Костицький, А. Н. Красіков, О. М. Лемешко, С. Л. Лисенков, П. С. Матишевський, Г. В. Овчиннікова, Т. Орєшкіна, А. А. Піонтковський, А. М. Рішелюк, А. В. Сєрова, І. І. Слуцький, Ю. М. Ткачевський, О. І. Ющик та ін.), висловлювали думку про необхідність нормативно врегулювати умови його правомірності шляхом введення самостійної законодавчої норми, яка закріпляла б відповідні обставини. У чинному Кримінальному кодексі України така новела передбачена ст. 42 КК України 2001 р., в якій йдеться про діяння, пов’язані з ризиком (виправданий ризик) як одну з обставин, що виключають кримінальну відповідальність (розділ 7 – Обставини, що виключають злочинність діяння).
У ситуації ризику можливі наслідки відомі, але їх настання не безумовне. Саме тому суб’єкту необхідно обрати оптимальну, найбільш обґрунтовану альтернативу поведінки з усіх можливих для досягнення суспільно корисної мети. У подальшому, здійснюючи ризиковану діяльність, суб’єкт (представник певного фаху при вирішенні професійних завдань чи просто будь-яка людина в різноманітних, але завжди особистісно значущих життєвих обставинах) на підставі всієї інформації, якою він володіє, визначає варіанти дій, спрямованих на досягнення мети. Ризик є невід’ємною складовою проблемних ситуацій (в стандартних ситуаціях наслідки наперед відомі), що потребують від особи швидкого та адекватного ситуації визначення меж його обґрунтованості. Тому без врахування психологічної складової поведінки відмежування виправданого ризику від невиправданого (протиправного), на наше переконання, є неможливим.
У психологічній науці проблемі ризику приділяли увагу Л.А. Александрова, В.Г. Андросюк, О.В. Вдовіченко, О.А. Долгий, В.П. Казміренко, С.О. Кириченко, Ю. Козелецький, Т.В. Корнілова, М.А. Котик, О.В. Тимченко, О.М. Цільмак та ін.
Але залучення психологічних знань до визначення психолого-правових особливостей діянь, пов’язаних із ризиком, в діяльності працівників міліції дотепер не здійснювалося, що й зумовлює актуальність обраної для дисертаційної роботи теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010-2012 рік та кафедри юридичної психології НАВС на вказаний період.
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ (протокол № 2 від 22 лютого 2011р.).
Мета дослідження: встановлення психолого-правових особливостей діянь, пов’язаних із ризиком; розробка науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на попередження суспільно-небезпечних наслідків ризикованих ситуацій у діяльності працівників міліції.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
1) висвітлити історичні передумови та соціально-психологічні чинники розуміння сутності діянь, пов’язаних із ризиком, у суспільній думці та кримінальному законодавстві України;
2) здійснити порівняльний аналіз законодавства зарубіжних країн щодо діянь, пов’язаних із ризиком;
3) надати психолого-правову характеристику професійної поведінки в ситуаціях ризику;
4) встановити юридико-психологічні особливості професійного ризику працівників міліції;
5) визначити психологічний зміст виправданого та невиправданого ризиків у діяльності працівників міліції;
6) запропонувати психологічні засади підготовки працівників міліції до дій у ризикованих ситуаціях.
Об’єкт дослідження: суспільні відносини, що виникають у зв’язку з ситуаціями ризику в суспільному житті та професійній діяльності працівників міліції.
Предмет дослідження: психолого-правова характеристика діянь, пов’язаних із ризиком, в діяльності працівників міліції.
При підготовці дисертації використані наступні методи:
1) теоретичні (системно-структурний, системно-функціональний, порівняльно-правовий, формально-логічний, логіко-юридичний) – для визначення принципів та критеріїв для юридико-психологічного коментування ст. 42 КК України, співвіднесення її юридичного та психологічного змісту; встановлення соціально-психологічних чинників розуміння громадянами сутності діянь, пов’язаних із ризиком (підрозділ 1.1); порівняння кримінально-правових норм стосовно діянь, пов’язаних із ризиком, у вітчизняному та зарубіжному кримінальному законодавстві (підрозділ 1.2); виділення ознак, що характеризують професійну поведінку в ситуаціях ризику; огляду різних підходів до розуміння психологічного змісту ризикованої поведінки (підрозділ 2.1); встановлення юридико-психологічних особливостей професійного ризику працівників міліції (підрозділ 2.2); визначення психологічного змісту виправданого та невиправданого ризиків у діяльності працівників міліції (підрозділ 3.1); узагальнення теоретичних напрацювань щодо психологічної підготовки працівників міліції та визначення її специфіки при підготовці до дій у ризикованих ситуаціях (підрозділ 3.2);
2) емпіричні (спостереження, анкетування, тематичні групові бесіди-дискусії, тестування за допомогою методики А. Шмельова та методики Шуберта) – для вивчення суспільної думки з обговорюваного питання, визначення типових ситуацій професійного ризику та вчинених стосовно працівників міліції правопорушень та злочинів, встановлення психологічного змісту виправданого та невиправданого ризиків у їх діяльності, дослідження рівня схильності до ризику та ступеня готовності до ризику (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1);
3) методи математичної статистики – для опрацювання одержаних емпіричних даних.
Емпіричною базою дослідження стали результати опитування громадян у різних областях України (загальна кількість опитаних – 168 осіб, вік – 20-29 років), опитування працівників міліції (І вибірка – 214 осіб, представники різних структурних підрозділів ОВС, досвід роботи – понад 1 рік, вікова категорія 20-45 років; ІІ вибірка – 183 особи).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням психолого-правової характеристики діянь, пов’язаних із ризиком, у діяльності працівників міліції. Зокрема, автором:
вперше:
- проведено порівняльний кримінально-правовий аналіз законодавств країн світу стосовно таких діянь;
- висвітлено особливості сприйняття інституту ризику громадянами в сучасній Україні;
- запропоновано визначення поняття “ризику” як комплексного поведінкового феномену, реалізація якого потребує залучення ресурсів всіх структурних елементів особистості: пізнавального (оцінка ситуації, прогнозування наслідків, прийняття рішення), емоційно-вольового (переживання стресу чи фрустрації, мобілізація на подолання труднощів) та мотиваційного (значущість досягнення визначеної мети);
- обґрунтовано специфічність ризику в діяльності працівників міліції;
- виокремлено чинники ризиконебезпечності професійної діяльності працівника міліції;
- запропоновано процедуру визначення коефіцієнта девіантності осіб, які створюють ризиконебезпечні ситуації, та надано основні її ознаки;
- аргументовано наявність поведінкової асиметрії в екстремальній взаємодії правоохоронців із особами, які вчинюють протиправні діяння;
- визначено завдання, особливості та специфічність, методи та складові психологічної підготовки працівників міліції до дій у ситуації ризику;
удосконалено:
- уявлення про історичні витоки сучасної кримінально-правової концепції ризику;
- концепцію правової природи ризику;
- розуміння професійного ризику як доцільної, індивідуально-мотивованої професійної поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети, що реалізується в екстремальних умовах та пов’язана з ймовірністю спричинення шкоди життю, здоров’ю чи майновим інтересам працівника чи інших осіб;
- перелік основних та додаткових ознак професійного ризику працівника міліції;
- критерії оцінки правомірності діянь працівників міліції, пов’язаних із ризиком;
- уявлення про об’єктивні та суб’єктивні показники виправданого / невиправданого ризику;
набуло подальшого розвитку:
- уявлення про особливості та детермінанти правосвідомості громадян у сучасній Україні;
- положення про різновиди професійного ризику.
Практичне значення одержаних результатів полягає в: 1) розробленні коефіцієнта девіантності осіб, які створюють ризиконебезпечні ситуації; 2) упровадженні результатів дослідження в законотворчий процес (акт впровадження Комітету з питань правової політики Верховної Ради України від 24 квітня 2012 р. № 04-29/17-440), практичну діяльність (акт впровадження в діяльність служби психологічного забезпечення Департаменту кадрового забезпечення МВС України від 25 листопада 2011 року) та навчальний процес Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження від 27 грудня 2011 року), Одеського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 14 травня 2012 року), Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (акт впровадження від 17 січня 2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися та оприлюднені на чотирьох міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: "Філософські, методологічні, психологічні і соціологічні проблеми права” (м. Чернівці, 28-29 травня 2011р.); “Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави” (м. Одеса, 24 лютого 2012 р.); “Верховенство права, законність та права людини” (м. Київ, 28 червня 2012 р.); “Питання сучасної науки і освіти” (м. Київ, 11 липня 2012 р.).
Публікації. Основні положення, висновки та рекомендації, сформульовані в дисертації, відображені у дев'яти публікаціях, у тому числі п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ДАК України, чотирьох публікаціях наукових доповідей і повідомлень на зазначених вище науково-теоретичних та науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного комплексного юридико-психологічного дослідження надана психолого-правова характеристика діянь, пов’язаних із ризиком, у діяльності працівників міліції, сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни та мають значення для науки і юридичної практики.
Було здійснено психолого-правовий аналіз феномена ризику як явища суспільного життя та інституту кримінального права; надана характеристика професійної поведінки в ситуаціях ризику та особливостей професійного ризику працівників міліції; надані рекомендації щодо формування психологічної готовності до дій у ситуаціях, пов’язаних із ризиком. На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.
1. Об’єктивна та суб’єктивна сторона ризику взаємопов’язані, і лише в такому поєднанні повною мірою розкривається сутність ризикованого діяння: це не тільки певні об’єктивні ознаки, але й усвідомлення суб’єктом даної ситуації і вибір варіанта поведінки та досягнення певного результату. Тільки в єдності діяння та його осмислення можна проводити аналіз поняття ризику і давати правову оцінку його виправданості. В першу чергу, це стосується підстав, які викликають стан виправданого ризику: з об’єктивної сторони – це небезпека, яка загрожує правоохоронюваним інтересам і невідворотна іншими засобами, з суб’єктивної – це можливість свідомого вибору варіанта поведінки з урахуванням небезпеки, загрози, можливих наслідків. При цьому суб’єкт, обираючи варіант поведінки, усвідомлює і можливість досягнення позитивного результату, і можливість спричинення шкоди.
2. З позицій психологічної теорії почуття ризику становить собою інтегральний психологічний феномен, який відображає прагнення до пригнічення страху / отримання задоволення. Він набуває особистісного сенсу в значимій діяльності з невизначеністю результату, і за структурою представлений єдністю ціннісного; емоційнопотребового і поведінкового компонентів.
3. Оскільки ризик завжди передбачає ймовірність та можливість настання небажаних наслідків, він одночасно і породжується небезпекою, і спричиняє її настання. Відповідно, поняття “ризик” та “небезпека” різняться як у юридичному, так і в психологічному сенсі, а саме: ризик передбачає наявність певних альтернатив, при небезпеці такого вибору може не бути; ризик є ознакою діяння (дії чи бездії) та його динаміки, а небезпека – ситуації, тобто об’єктивної дійсності; ризик – це завжди вільне волевиявлення особи, небезпека визначає настання неминучих негативних наслідків; при ризику особа намагається досягти позитивних наслідків, при небезпеці – вона бажає лише її уникнення; ризик – здебільшого обдуманий та обраний варіант дій, виконавець якого прагне до зменшення його ступеня, небезпека – побічний наслідок прийнятого рішення.
4. У юридичній психології ризик може розглядатися у двох аспектах: як чинник, що впливає на людину, та як чинник, що утворюється в зв’язку з відповідними її мотивами. І в тому, і в іншому випадку наявний взаємозалежний вплив даної категорії на свідомість людини та зміна в зв’язку з цим її діяльності. Згідно з першим чинником, під час діяльності в ситуації ризику людина може піддаватися стресу або дистресу, переносити кризу, переживати стан фрустрації, ризик може викликати чи бути причиною різноманітних психологічних процесів особи. Він упливає на світосприймання людини, причому такий уплив може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, що свідчить про важливість вивчення ризику в контексті психологічної науки. В свою чергу, такі психологічні процеси, як наприклад, усвідомлення ситуації, що склалася, навіть якщо достовірно та об’єктивно оцінити її неможливо, впливають на вибір особою ризикованого діяння. Згідно з другим чинником, діяльність людей в умовах професійного ризику буде розрізнятися залежно від багатьох перемінних (індивідуально-психологічних властивостей особистості, статусу, досвіду та ін.), але, насамперед, від мотивації до певного виду діяльності.
5. На прийняття особою рішення про дії, пов’язані з ризиком, впливає комплекс змінних, який представлений як об’єктивними чинниками (зовнішні обставини), так і суб’єктивними (актуальний емоційний стан, упевненість у собі, попередній досвід, саморегулювання, оцінка вірогідності настання певної події, характер імовірної шкоди та відношення до цієї шкоди, значущість відповідного результату тощо). Для ризику, результати якого будуть стосуватися не особисто індивіда, а певного соціуму чи суспільства загалом, значущим чинником мотивації стає залежність ризику від ступеня соціалізації, готовності слугувати суспільним інтересам та ін.
6. Поняття “надситуативний” та “неадаптивний” ризик різняться за своїм змістовим наповненням. Психологічно надситуативний ризик є здатністю підніматися над рівнем вимог ситуації; він характеризується постановкою цілей, надмірних щодо поставленого завдання. Надситуативна активність стає основою творчості, соціальних перетворень та особистісного зростання або ж визначається прагненням до самоствердження, інтенсивною емоцією чи почуттям, азартом (“ризик заради ризику”). Надситуативний вид ризику притаманний особам, які надають перевагу небезпечним варіантам дій безпечним, не маючи при цьому ніяких ситуативних переваг. Така схильність до надситуативного ризику є необхідним і обов’язковим суб’єктивним елементом певних видів людської діяльності (авіація, мореплавство, альпінізм, підводне плавання тощо). Відповідно, вирішення працівником міліції професійних завдань у ситуації ризику є ризиком ситуативним, оскільки детермінується метою недопущення шкоди правоохоронюваним інтересам, убезпечення життя та здоров’я громадян та власної безпеки.
Разом із тим, у значній кількості випадків активність працівників міліції при виконанні службових обов’язків має неадаптивний характер. Службова діяльність не тільки не припускає реакції уникання небезпеки, але й вимагає активності особистості, безпосередньо спрямованої на саме джерело небезпеки з метою її усунення. Тим самим вона вступає в протиріччя з адаптивним типом реагування на небезпеку (вродженими захисними реакціями та індивідуально придбаними реакціями відходу від небезпеки й цінніснообумовленими реакціями її уникнення).
7. Запропонований нами коефіцієнт девіантності осіб, які створюють ризиконебезпечні ситуації, вираховується як співвідношення між показниками девіантності та кількістю таких ситуацій і дорівнює 1,75, тобто кожен правопорушник є носієм приблизно двох ризиконебезпечних ознак (подвійної небезпеки).
У теперішній час ситуації ризику найбільшою мірою притаманні діяльності патрульної служби міліції (27,2%) та карного розшуку (22,9%). Найчастіше вони виникають у зв’язку з припиненням порушень громадського порядку та груповим хуліганством (27,1%), припиненням сварок чи бійок між громадянами (20,0%), затриманням правопорушника (11,8%); непоодинокими є випадки нападу на правоохоронця з особистих мотивів (9,7%) та вчинення опору при перевірці документів (8,3%).
При цьому спостерігається суттєва асиметрія в екстремальній взаємодії правоохоронців із особами, які вчинюють протиправні діяння: перші отримали різного ступеня тілесні ушкодження в 90,3% випадків, другі – в 24,0%. Це засвідчує, що навіть у разі загрози життю та здоров’ю сучасний працівник міліції не наважується на використання всіх наданих йому законом можливостей для самозахисту, чим суб’єктивно збільшує ступінь ризикованості професійної діяльності.
8. Встановлений факт асиметричності взаємодії потребує не лише відповідного висвітлення в ЗМІ з наданням коментарів щодо прав працівників міліції, законності/незаконності їх дій у конкретних ситуаціях, відповідальності громадян за опір працівникові правоохоронного органу (ст. 342 КК України) чи втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК). Необхідне також певне зміщення акцентів при проведенні службових розслідувань за фактами застосування працівниками вогнепальної зброї, спецзасобів та фізичної сили в екстремальних ситуаціях професійної діяльності, а також забезпечення належних заходів соціального захисту у випадках, коли такі факти мали місце. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, працівник міліції повинен бути впевнений, що може розраховувати на підтримку роботодавця (системи МВС України), який спонукає його до ризику через специфіку вирішуваних професійних завдань.
9. Адаптація працівників міліції до діяльності в ризикованих умовах полягає у встановленні оптимальної відповідності особистості і навколишнього середовища шляхом комплексної оптимізації психофізіологічних функцій і поведінкових реакцій, що дозволяє протистояти ризикованим чинникам і забезпечувати діяльність на рівні “оперативного спокою”. Можна виділити наступні різновиди такої адаптації: професійна, соціально-психологічна та індивідуально-психологічна. Професійна адаптація полягає у встановленні такого професійно-функціонального стану, який забезпечує адекватне виконання професійної діяльності за наявності реальної чи потенційної небезпеки для життя та здоров’я. Соціально-психологічна адаптація – досягнення найбільшої точності й оперативності групової взаємодії, узгодженості дій членів групи, їх впевненості в ділових та особистих якостях один одного. Індивідуально-психологічна адаптація передбачає формування індивідуальних стратегій реагування на ризиковані ситуації.
10. Психологічна підготовленість працівників міліції до дій у ризикованих ситуаціях – особистісно забарвлена модель професійних психологічних властивостей та якостей, адекватних особливостям професійної діяльності. Параметрами такої підготовленості є: соціальні цінності працівників міліції, їх інтегровані психічні якості (професійна пильність, оптимальна працездатність у ризикованих ситуаціях, здатність до багатоваріативності, адекватної ризикованим ситуаціям й необхідності швидких дій), професійні знання, вміння, навички, які є екстремально-психологічними за своєю природою (взаємодія з об’єктами підвищеної небезпеки; швидка та адекватна екстремальним умовам оцінка обстановки, умов діяльності, дотримання особистої безпеки; психологічний та адекватний рівню опору фізичний уплив на правопорушників).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абабков В. А. Клиническая психология: учебник для студ. мед. вузов и ф-тов клинич. психологии / [Абабков В. А., Бизюк А. П., Володин Н. Н. ]; ред. Б. Д. Карвасарский. – [3-е изд.]. – СПб. : Питер, 2007. – 959 с.
2. Авер’янова Г. М. Особливості соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства / Авер’янова Г. М., Дембицька Н. М., Москаленко В. В. – К. : ППП, 2005. — 308 с.
3. Агаев И. Б. Рецидив в системе множественности преступлений / Исфендияр Бахул оглы Агаев. – М.: Юристь, 2002. – 108 с.
4. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни / А.П. Альгин. – М. : Мысль, 1989. 187 с.
5. Андрушко П.П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку та протиправність діяння / П.П. Андрушко // Вісник Київського університету: Юрид. науки. – 1985. – №26. – С. 67-71.
6. Антологія української юридичної думки: в 6 т. / [заг. ред. Ю. С. Шемшученко, упоряд. І. Б. Усенко] – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – [Т. 2 : Історія держави і права України: Руська Правда]. – 591 с.
7. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 364с.
8. Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин. – М.: Наука, 1987. – 207 с.
9. Антонян Ю. М. Психология преступника и расследования преступлений / Ю. М. Антонян, М. И. Еникеев, В. Е. Эминов. – М.: Юристъ, 1996. – 336 с.
10. Антонян Ю. М. Психология убийства / Юрий Миранович Антонян. – М.: Юристъ, 1997. – 303 с.
11. Анчукова М.В. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння: дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Анчукова Марина Вікторівна. — Х., 2004. — 187 с.
12. Анчукова М.В. Об’єктивні ознаки діяння, пов’язаного з ризиком / М.В. Анчукова // Держава і право: Зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. – 2002. – Вип. 18. – 520 с.
13. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика / Ірина Федорівна Аршава. – Д. : вид-во ДНУ, 2006. – 336 с.
14. Асмолов А. Г. Деятельность и установка / Александр Григорьевич Асмолов. – М.: изд-во МГУ, 1979. – 151 с.
15. Бабурин В.В. Риск как основание дифференциации уголовной ответственности : дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Бабурин Василий Васильевич. – Омск, 2009. – 423 с.
16. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина: [підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти] / [М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов; за ред. проф. М.І. Бажанова]. – Київ-Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
17. Балабанова Л. М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку / Л. М. Балабанова // Психологія: зб. наук. праць. – 1999. – №4 (7). – С. 169–170.
18. Бандура А. Теория социального научения / Альберт Бандура. – СПб.: Евразия, 2000. – 320 с.
19. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: підруч. для вищ. закл. освіти МВС України / Олександр Маркович Бандурка. – Х. : Вид-во НУВС, 2001. – 219 с.
20. Бандурка О.М. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу органів внутрішніх справ України / О.М. Бандурка. – Харків : Вид-во НУВС, 2005. – 319 с.
21. Барабанова В. В. Представление студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения / В. В. Барабанова, М. Е. Зеленова // Психологическая наука и образование. – 2002. – №2. – С. 28-41.
22. Барановский Н. А. Потребности и мотивы агрессивного преступного поведения / Н. А. Барановский // Проблемы правосудия и уголовного права. – М., 1978. – С. 168–176.
23. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект) / Вадим Іванович Барко. – К. : Ніка-Центр, 2002. – 296 с.
24. Барко В. І. Розвиток комунікативних умінь керівників міліції та вирішення конфліктів (психолого-педагогічний аспект): навч. посіб. / Барко В. І., Ірхін Ю. Б., Підюков П. П. – К. : Київський юридичний ін-т, 2005. – 120 с.
25. Барко В. І. Теоретико-психологічні засади управління персоналом органів внутрішніх справ: дис. ... доктора психол. наук: спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Барко Вадим Іванович. – К., 2004. – 435 с.
26. Бахин С.В. Международно-правовая защита прав человека и эксперименты на людях / Бахин С.В. // Вестник Ленингадского ун-та. − 1987. − Сер. 6. − Вып. 3. − С. 87-90.
27. Бедняков Д.И. Проблема риска в правоприменительной практике / Д.И. Бедняков // Правовые и специальные средства охраны социалистической собственности: тезисы выступлений на областной научно-практической конференции, 9 октября 1989 г. – Харьков, 1989. – С. 143.
28. Белоконь Г.Г. О правомерности профессионального или хозяйственного риска: уголовно-правовые аспекты / Белоконь Г.Г.// Вопросы теории и практики уголовного права, криминологии и криминалистики. – 1989. –№3. – С. 56-74.
29. Бердичевский Ф.Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей / Ф.Ю. Бердичевский – М. : Наука, 1970. – 128 с.
30. Берестовой Н.П. Обстоятельства, исключающие общественную опасность и противоправность деяния, и их значение в деятельности органов внутренних дел: учеб. пособ. / Н.П Берестовой. – М. : Наука, 1989. – 46 с.
31. Богомолов С.Н. О принятии решений в ситуациях неопределенности и риска / Богомолов С.Н. — М. : Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1979. — 178 с.
32. Божович Л. И. Проблемы формирования личности. Избранные психол. труды / Лидия Ильинична Божович; под ред. Д. И. Фельдштейна. – М.: Московский психолого-социальный ин-т, 1995. – 352 с.
33. Болотов Д. М. Клініко-психопатологічні особливості хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації та їх комплексне лікування: дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / Болотов Дмитро Михайлович. – Х., 2008. – 153 с.
34. Большой толковый психологический словар / ред. Ребер Артур. – М.: Вече, АСТ, 2000. – 560 с.
35. Боровик Е. Возмещение вреда, полученного работником в результате рискованных действий / Е. Боровик // Советская юстиция. – 1970. − №15. − С. 29-30.
36. Борытко Н. М. Методология и методы психолого-педагогических исследований: учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. 050706 (031000) – Педагогика и психология; 050711 (031300) – Социальная педагогика; 050701 (033400) – Педагогика / Н. М. Борытко, А. В. Моложавенко, И. А. Соловцова – М. : Академия, 2008. – 320 с.
37. Будницька О. А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «3агальна психологія, історія психології» / Будницька Олександра Анатоліївна. – К., 2001. – 171 с.
38. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психол. аспект) : монографія / В.І. Барко. – К. : Ніка-Центр, 2002. – 296 с.
39. Бурлачук Л. Ф. Психотерапия. Психологические модели: учебник для вузов / Бурлачук Л. Ф., Кочарян А. С., Жидко М. Е. – Леонид Фокич Бурлачук (науч.ред.). – 2-е изд., стереотип. – СПб. : Питер, 2007. – 480 с.
40. Быков В.В. Научный эксперимент / В.В Быков. – М.: Наука, 1989. – 176 с.
41. Ващенко І. В. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи подолання: навч. посіб. / І. В. Ващенко, О. Г. Антонова. – К.: Знання, 1998. – 289 с.
42. Ведяхин В. Риск в сфере научно-технического прогресса / В. Ведяхин // Хозяйство и право. – 1992. – № 2. − С. 9-15.
43. Ведяхин В.М. Проблемы правового регулирования научно-технического прогресса в СССР и ГДР (анализ и обзор литературы) / Ведяхин В.М., Чигир В.Ф. // Правоведение. – 1990. − № 1. – С. 84-90.
44. Вилюнас В. Психология эмоциональных явлений / Витис Вилюнас. – М.: изд-во МГУ, 1976. – 142 с.
45. Винер И. Обстоятельства, исключающие общественную опасность и противоправность деяния / Винер И. // Современные тенденции развития социалистического уголовного права. − 1983. – С. 62-65.
46. Вовк В.М. Римське право як феномен правової дійсності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : 12.00.12 / Вовк Вікторія Миколаївна ; Нац. акад. внутр. справ. - К., 2011. - 32 с.
47. Волосенко І. Правова природа ризику в цивільному праві / І. Волосенко // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 39-43
48. Выготский Л. С. Психология развития человека / Лев Семенович Выготский. – М. : Смысл, 2005. – 1135 с. – (Библиотека Всемирной психологии).
49. Гавяз О. Господарський ризик як підстава, що виключає кримінальну відповідальність / Гавяз О. // Радянське право. – 1988. – № 2. − С.40-44.
50. Гаджиева Н. М. Основы самосовершенствования: тренинг самосознания / Н. М. Гаджиева, М. Н. Микитина, Н. В. Кислинская. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998. – 144 с.
51. Гарчев П. І. Первісне суспільство і початок державотворення на території України (до розгрому Скіфського царства) / Петро Іванович Гарчев. – Сімф. : ДОЛЯ, 2001. – 174 с.
52. Гарчев П. І. Первісне суспільство і початок державотворення на території України (до розгрому Скіфського царства) / Петро Іванович Гарчев. – Сімф. : ДОЛЯ, 2001. – 174 с.
53. Горелов І. Ю. Психологічна готовність працівників міліції до правомірного застосування сили : монографія / І. Ю. Горелов. - Донецьк : Донбас, 2012. - 197 с.
54. Гринберг М.С. Об обстоятельствах, исключающих преступность деяния / М.С. Гринберг // Социалистическая законность. – 1989. − № 3. − С. 29-32
55. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве / М.С. Гринберг. – М., 1963. – 125 с.
56. Дагель П.С. Неосторожная преступность и ее общественная опасноть в условиях научно-технической революции / П.С. Дагель // Проблемы борьбы с преступной неосторожностью в условиях НТР. − 1976. – С. 37-46.
57. Дагель П.С. Об уголовной ответственности врачей / П.С. Дагель // Советская юстиция. – 1964. − №19. − С. 12-14.
58. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х томах / В. Даль. – М.: Русский язык, 1980. – 683 с.
59. Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании / В.П. Диденко. – К.: КВШ МВД СССР, 1984. – 72 с.
60. Діденко В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння. – Київ : Українська академія внутрішніх справ, 1993.− 125 с.
61. Довгаль С. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния / С. Довгаль // Адвокатские вести. – 2001− № 5. – С. 14-15
62. Долежан В.В. Профессиональный или хозяйственный риск / В.В. Долежан // Социалистическая законность. – 1989. − № 3. − С. 26-27.
63. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву / С.А. Домахин. – М. : Наука, 1955. – 78 с.
64. Драгомірова І. Концептуальні аспекти формування сучасного спеціаліста / І. Драгомірова // Вища школа. – 2002. – №2-3. – С. 49–52.
65. Дубова І.О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників міліції в екстремальних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / І.О. Дубова. – Київ, 2003. – 19 с.
66. Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві / С.І. Дячук. – К.: Атіка, 2001. − 176 с.
67. Дьяченко П.К. Метод определения и классификация хирургического риска / Дьяченко П.К., Галкин В.В.// Вестник хирургии. − 1975. − № 7. – С. 43-49.
68. Задорожнюк И.Е. Феномен риска и его современные экономико-психологические интерпретации / Задорожнюк И.Е., Зозуляк А.Б. // Психологический журнал. – 1994. – № 2. − С. 26-31.
69. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” : за станом на 14 грудня 1999 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2000. – 27 с.
70. Закон України “Про міліцію” : станом на 20 жовтня 2010 р. / Верховна Рада України. – К. : Скіф, 2010. — 151 с.
71. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” : станом на 18 січня 2001 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2001. – 33 с.
72. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” : станом на 16 липня 1999 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. Вид-во, 1999. – 17 с.
73. Закон України “Про фізичну культуру та спорт” : станом на 24 грудня 1993 р. зі змінами і доповненнями від 18 червня 1999 р. / Верховна Рада України – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 1999. – 24 с.
74. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” : станом на 19 листопада 1992р. зі змінами і доповненнями від 26.12.2002. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2002. – С.44.
75. Закон України “Про лікарські засоби” : станом на 30 червня 1996 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 1996. – С.8.
76. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” : станом на 26.06.1991 р. зі змінами та доповненнями внесеними від 05.03.1998 р. // Голос України. − 1998.− № 63. – С.14.
77. Запорожцева Г. Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Запорожцева Галина Євгенівна. – К., 2002. – 246 с.
78. Захаров С.С. Применение института обоснованного риска в оперативно-розыскной деятельности / С.С. Захаров // Уголовная политика и международное право: проблемы интеграции: материалы Всерос. научн.-практич. конф. 19-20 ноября. 1998 г. / МВД России. – Ч.1. – Владимир, 1999. − С. 93-96.
79. Зейц А.Г. Влияние изменившихся обстоятельств на силу договоров / А.Г. Зейц. – Иркутск : Ирис, 1928. – 144 с.
80. Зелинский А. Ф. Криминологические и уголовно-правовые аспекты неосознаваемой преступной деятельности / А. Ф. Зелинский. // Советское государство и право. – 1984. – № 9. – С. 52–58.
81. Зуев В.Л. Необходимая оборона и крайняя необходимость. Вопросы квалификации и судебно-следственной практики: учеб. пособие / В.Л. Зуев. – М.: Кросна-Лекс, 1996. – 96 с.
82. Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методы изучения / Евгений Павлович Ильин. – К. : Вища школа, 1998. – 292 с.
83. Иойрыш А.И. Концепция риска: его оценка и управление им / А.И. Иойрыш // Обеспечение безопасности населения и территорий. – 1994. – №9. – С. 19-26.
84. Ірхін Ю. Б. Психопрофілактична робота з персоналом органів внутрішніх справ: навч. посіб. / Юрій Борисович Ірхін. – К. : РВЦ НАВСУ, 2005. – 148 с.
85. Йосипів Ю. Р. Психологічна готовність працівників ОВС до діяльності в екстремальних ситуаціях [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 19.00.06 / Йосипів Юрій Романович ; Акад. упр. МВС. - К., 2010. - 226 арк
86. Кабанов П. Риск при расследовании преступлений / П. Кабанов // Социалистическая законность. – 1989. − № 2. – С. 56-58.
87. Кабатченко Т. С. Методы психологического воздействия: учеб. пособ. / Т. С. Кабатченко. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 544 с.
88. Кабышев О. Правомерность предпринимательского риска / О. Кабышев // Хозяйство и право. – 1994. − № 3. – С.46-60.
89. Кадников Н.Г. Обстоятельства, исключающие преступность деяния: учебное пособие / Н.Г. Кадников – М.: Бизнес Ченел интернешнл Лдт, 1998. – 48 с.
90. Казміренко Л. І. Кримінальний кодекс України: психологічний аналіз кримінально-правових понять / Л. І. Казміренко, О. Л. Мартенко. – К. : КНТ, 2008. – 183 c.
91. Казміренко Л. І. Психологічна підготовка до спілкування у процесі судового розгляду кримінальної справи (з використанням технічних засобів) [Електронний ресурс] / Людмила Іванівна Казміренко // Міжнародний фонд Центру суддівських студій – 2003. – Режим доступу до журн. :http://judges.org.ua/artice/seminar12-4.htm.
92. Казміренко Л. І. Суб’єктивна детермінація насильницької злочинності молоді / Л. І. Казміренко, В. С. Ковальський // Радянське право. – 1990. – №12. – С. 31–34.
93. Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: генеза та сучасність / Юрій Юрійович Калиновський. – Х. : Право, 2008. – 288 c.
94. Карцхия А.А. Гражданско-правовое регулирование договорных отношений в проектировании для капитального строительства: автореф. канд. дис. – М., 1983. – 21 с.
95. Келина С. Обстоятельства, исключающие преступность деяния: понятие и виды / С. Келина // Уголовное право. − 1999.− № 3.− С46-60.
96. Кім К.В. Особливості розвитку стресостійкості майбутніх правоохоронців у процесі професійної підготовки [Текст] : дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Кім Катерина Володимирівна ; Університет цивільного захисту України. - Х., 2008. - 244 арк
97. Кісіль З. Р. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ: монографія / Кісіль Зоряна Романівна. – Л. : ЛДУВС, 2008. – 524 с.
98. Клачко В. М. Формування мотивації учбової діяльності у курсантів вищих військових навчальних закладів: дис. ... канд. пед. наук: спец. 20.02.02 «Вiйськова педагогiка i психологiя» / Клачко Володимир Миколайович. – Хмельницький, 1999. – 169 с.
99. Кодекс законів про працю України : станом на 15 травня 1997 року / Верховна РадаУкраїни. – Офіц. вид. – Ужгород: ІВА, 1997. – 56.
100. Козаев Н.Ш. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния: учеб. пособ. / Н.Ш. Козаев – Ставрополь: Ставропольсервисшкола, 2001. – 109 с.
101. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости / В.Н. Козак. – Саратов: изд-во Саратовского университета, 1981. – 153 с.
102. Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 26 червня 2006 р.) / ред. Ю.С. Шемшученко, упоряд. О.І. Кресіна. – К. : НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2006. – 334 с.
103. Конституція України : станом на 26 липня 2006 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2006. — 59 с.
104. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Микола Йосипович Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 656 с.
105. Корнилова Т. В. Психология риска и принятия решений: учебное пособие для вузов / Т.В. Корнилова. – М.: Аспект пресс, 2003. – 286 с.
106. Котик М.А. Психология и безопасность / М.А. Котик. – Таллинн, 1981. – 408 с.
107. Кочетков В.В. Индивидуально-психологические проблемы принятия решений / Кочетков В.В., Скотникова И.Г. – М.: ЭКСМО, 2003. – 215 с.
108. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О.А. Красавчиков. – М. : Наука, 1966. – 150 с.
109. Красницький І. Поняття і значення обставин, що виключають злочинність діяння у кримінальному праві України і Франції: порівняльний аналіз / І. Красницький // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції, 13-14 лютого 2003 року. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – С. 420-422.
110. Криволапчук В. О. Психологічна характеристика особистісної надійності працівників кримінальної міліції//Наука і правоохорона. — 2011. —№ 4. — С. 52 — 56.
111. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / [Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.]; відп. ред. Кондратьєв Я.Ю. – К.: Правові джерела, 2002. – 432 с.
112. Кримінальний кодекс України : станом на 5 квітня 2001 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2001. − 144.
113. Крылова Н.Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции / Н.Е. Крылова – М.: Спарк, 1996. – 124 с.
114. Крылова Н.Е. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии) : изд. 2-е: учебное пособие. / Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. – М.: Зерцало, 1998. – 208 с.
115. Кудіна В. В. Психологія вищої школи: курс лекцій / В. В. Кудіна, В. І. Юрченко. – К.: КСУ, 2004. – 176 с.
116. Кудрявцев В. Н. Механизм преступного поведения / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: Наука, 1981. – 248 с.
117. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. О структуре индивидуального преступного поведения / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М.: Юридическая литература, 1968. – 175 с.
118. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. − 239 с.
119. Кудрявцев И. А., Криминальная агрессия. Экспертная типология и судебно-психологическая оценка / И. А. Кудрявцев, Н. А. Ратинова. – М.: изд-во Моск. ун-та, 2000. – 192 с.
120. Курбанов Г.С. Обстоятельства, устраняющие общественную опасность и противоправность деяния / Г.С. Курбанов – Баку: Гянджлик, 1991. – 121 с.
121. Курбанов Г.С. Юридическая природа и содержание института обстоятельств, устраняющих общественную опасность / Г.С. Курбанов – Баку: Гянджлик, 1988. – 183 с.
122. Кушнірова Т. В. Соціальні стереотипи як чинники формування професійної свідомості майбутніх юристів: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Кушнірова Тамара Василівна. – К., 2000. – 183 с.
123. Левченко В.И. О профессиональном риске в науке (на материалах селекционной и изобретательской деятельности) / В.И. Левченко // Советское государство и право. – 1984. – № 4. – С. 127-130.
124. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность: учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению и спец. «Психология», «Клиническая психология» / Леонтьев Алексей Николаевич. – М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2004. – 346 с.
125. Леонтьев А. Н. Психологические вопросы формирования личности студента / А. Н. Леонтьев // Психология в вузе. – 2003. – №1-2. – С. 232–241.
126. Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика / Олег Михайлович Литвак. – К.: Україна, 1997. – 167 с.
127. Литвинов В.Д. Латинсько-український словник / В.Д. Литвинов. – К.: Українські пропілеї, 1998. – 712 с.
128. Литвинова Г.О. Особливості функціонування емоційної сфери працівників ППСМ в умовах професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Г.О. Литвинова. – Х. : ХНУВС, 2008. – 21 с.
129. Логачев М. Г. Психологічна підготовка особового складу спеці-альних підрозділів ОВС до дій в екстремальних ситуаціях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 – юридическая психология / М. Г. Логачев. – Харьков, 2001. – 21 с.
130. Лукина В. С. Исследование мотивации профессионального развития / В. С. Лукина // Вопросы психологии. – 2004. – №5. – С. 25–32.
131. Лунеев В. В. Мотивация преступного поведения / Лунеев Виктор Васильевич. – М.: Наука, 1991. – 382 с.
132. Лыхмус У.Э. Правомерный риск как обстоятельство, исключающее общественную опасность деяния / У.Э. Лыхмус. – Ученые записки Тартуского университета. – Вып. 852. – 1989. – С. 178-180.
133. Люшер М. Сигналы личности: Ролевые игры и их мотивы / Макс Люшер ; [пер.с фр. Г.Ф. Цыбулько]. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1993. – 160 с.
134. Ляпунов Ю. Реформа уголовного законодательства и пробелы права / Ю. Ляпунов // Советская юстиция. – 1989. − № 3. – С. 31-32.
135. Магазинер Я.М. Советское хозяйственное право / Я.М. Магазинер. – М. : СТКА, 1928. – 342 с.
136. Мазин П. Обоснованный риск: проблемы толкования и практического применения / Мазин П., Битеев В., Пономарев Г. // Уголовное право. − 2002. − № 1. –. С. 73-80.
137. Макаренко В.П. Риск при принятии решений в науке и политике / В.П. Макаренко. – Ростов-на-Дону, 1977. – 19 с.
138. Макаренко П. В. Професійна «Я-концепція» майбутніх фахівців правоохоронної діяльності: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «3агальна психологія, історія психології» / Макаренко Павло Валентинович. – Х., 2001. – 187 с.
139. Макашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. – М., 1957. – 211 с.
140. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н.С. Малеин. – М. : Наука, 1985. – 272 с.
141. Малиновский А.А. Уголовное законодательство зарубежных государств / А.А. Малиновский. – М.: Новый Юрист, 1998. – 128 с.
142. Мамчун В.В. Некоторые аспекты соотношения вины и риска в правоприменительной деятельности / В.В. Мамчун // Уголовная политика и международное право: проблемы интеграции: материалы Всерос. науч.-практ. конф., 19-20 ноября 1998 г. – Владимир, 1999. – С.89.
143. Мартенко О.Л. Психологічні засади кримінальної відповідальності // Ж. „Міліція України”. Науково-практичний збірник „Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених”. – № 26. – К., 2004. – С. 8-12.
144. Мартенко О.Л. Про можливості та межі взаємодії юридичної психології та кримінального права // Держава і право. – Вип. 24. – К., 2004. – С. 490-496.
145. Мартенко О.Л. Психологічний аналіз кримінально-правових категорій: предмет та межі // Право України. – № 5. – К., 2004. – С. 78-82.
146. Мартенко О.Л. Психологічний зміст умисної вини // Держава і право. – Вип. 27. – К., 2005. – С. 521-528.
147. Мартенко О.Л. Психосоматичні розлади у працівників органів внутрішніх справ як психолого-юридична проблема // Держава і право. – Вип. 18. – К., 2003. – С. 309-313.
148. Мартенко О.Л. Про використання юридико-психологічних знань в кримінально-правовому регулюванні // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 23-24 квітня 2004 р. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 212-215.
149. Мезрин Б.Н. О юридической природе риска в советском гражданском праве / Б.Н. Мезрин // Гражданское право и способы его защиты. – Свердловск. – 1974. – № 5 – С. 47-48.
150. Медведєв В.С. Психологічна служба органів внутрішніх справ: історія, сучасний стан, перспективи розвитку / В.С. Медведєв // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ України. – К.: вид-во УАВС, 1997. – Вип. 2. – С. 73-80.
151. Мельникова В. О профессиональном и хозяйственном риске / В. Мельникова // Советская юстиция. – 1989. − № 22. – С. 22-23.
152. Михайлов В.И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоятельств, исключающих преступность деяния / В.И. Михайлов // Государство и право. – 1995. − №12. – С. 59-69.
153. Модельный Уголовный кодекс для государств – участников Содружества Независимых Государств : [официальный текст] // Правоведение. – 1996. − № 1. − С. 88-150.
154. Моррис Х. Изучение лиц, поступающих на службу в полицию: собеседование и психологическое тестирование. // Сборн. рефератов зарубежных публикаций. – 1989. – № 46. – С.43. – / Пер. с англ. Jorn. Police Chief, 1979. – № 7. – Р. 50-51
155. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: курс лекций / А.В. Наумов. – М. : Наука, 1999. – 520 с.
156. Нинидзе Ф. Крайняя необходимость по советскому гражданскому праву: автореф. канд. дис. – М., 1974. – 23 с.
157. Новий словник української мови. – [У 4 т. – Т. 3]. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: АКОНІТ, 1999. – 927 с.
158. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность, по законодательству зарубежных социалистических стран. – Вып. 3. – М. : Наука, 1986. – 59 с.
159. Овчинникова Г.В. Виды профессионально-хозяйственного риска в уголовном праве / Г.В. Овчинникова // Правоведение. – 1991. − № 1.− С. 60-66.
160. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – Москва, 1997. – 430 с.
161. Ойгензихт В.А. Категория «риска» в советском гражданском праве / В.А. Ойгензихт // Правоведение. – 1971. – № 5.− С. 64-70.
162. Ойгензихт В.А. Аспекты вины и риска / В.А. Ойгензихт // Советское государство и право. – 1973. − № 10. – С. 36-41.
163. Омельченко А.И. Творческий риск, его государственно-правовая охрана / А.И. Омельченко. – М.: изд-во МГУ, 1955. – 50 с.
164. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния / В.В. Орехов. – СПб.: изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 217 с.
165. Орешкина Т.А. Обоснованный риск в системе обстоятельств, исключающих преступность деяния / Т.А. Орешкина // Уголовное право. – 1999. − № 1-2. − С.45-49.
166. Орешкина Т.А. Обстоятельства, исключающие общественную опасность деяния / Т.А. Орешкина // Проблемы ответственности и наказания в свете реформ уголовного законодательства. – М., 1995. − С. 45-49.
167. Орзих М.Ф. Правовое обеспечение нововведений в теории и практике государственного управления / М.Ф. Орзих // Радянське право. – 1986. − № 8. − С.30-35.
168. Осадчий В. Співв