ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИЙ КОНФЛІКТ ЯК ЧИННИК ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ : ВНУТРИЛИЧНОСТНЫЙ КОНФЛИКТ КАК ФАКТОР ДЕЛИНКВЕНТНОГО ПОВЕДЕНИЯ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА

На правах рукопису
УДК 159.9.07+159.9: 37.015.3

САВІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИЙ КОНФЛІКТ ЯК ЧИННИК ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ

Спеціальність 19.00.06 – юридична психологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович
доктор психологічних наук, професор,
академік НАПН України, директор Інституту
психології ім. Г. С. Костюка НАПН України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………… 3 стор.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГО-ЮРИДИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ НЕПОВНОЛІТНІХ……………………………………………………

10 стор.
1.1. Конфлікт як психолого-юридична проблема……………….. 11 стор.
1.2. Сутність та психолого-юридичні особливості делінквентної поведінки неповнолітніх……………………………………………...
32 стор.
1.3 Внутрішньоособистісний кофлікт у системі чинників делінквентної поведінки неповнолітніх……………………………..
51 стор.
Висновки до першого розділу…………………………………….. 71 стор.
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОЇ КОНФЛІКТНОСТІ, ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ ДЕЛІКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ……………………………………………………

75 стор.
2.1. Методичний апарат та організація експериментального дослідження внутрішньоособистісної конфліктності підлітків……
75 стор.
2.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження внутрішньоособистісної конфліктності, як детермінанти делінквентної поведінки підлітків…………………………………...

105 стор.
Висновки до другого розділу……………………………………… 129 стор.
РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА РЕГУЛЯЦІЇ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ У КОНТЕКСТІ ДЕЛІКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ……………………………………………………

132 стор.
3.1 Шляхи та засоби профілактики та регуляції внутрішньоособистісного конфлікту………………………………..
133 стор.
3.2 Тренінг регуляції внутрішньоособистісного конфлікту у контексті профілактики делінквентної поведінки неповнолітніх…
155 стор.
Висновки до третього розділу…………………………………….. 177 стор.
ВИСНОВКИ………………………………………………………... 180 стор.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………. 187 стор.
ДОДАТКИ………………………………………………………….. 206 стор.

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України як правової держави пріоритетного значення набуває забезпечення гармонійного розвитку дітей та підлітків, адже саме вони стануть найближчим часом носіями суспільних цінностей та громадянської правосвідомості. Тим більше, що злочинність в цілому безпосередньо пов’язана з делінквентністю неповнолітніх, яка на сьогодні набула загрозливих масштабів. За останні роки спостерігається певне коливання рівня злочинності неповнолітніх. Так, у 2001 р. виявлено 29290 злочинів, вчинених неповнолітніми; у 2002 р. – 26611; у 2003 р. – 27451; у 2004 р. – 26410; у 2005 р. – 22767; у 2006 р. – 16 996; у 2007 р. – 15572, а у 2008 р. – 13541. При цьому, певні успіхи у профілактиці злочинності неповнолітніх були нетривалими, й на теперішній час наявна негативна зворотна тенденція чергового зростання кількості правопорушень даної вікової категорії. Зокрема, порівняно з 2008 роком, коли кількість злочинів знизилася до 13541, у 2010 році вони збільшилися до 17342, а у 2011 – до 17846. Подібна тенденція демонструє наявність невирішених протиріч в системі юридичної, психологічної та педагогічної профілактики делінквентності неповнолітніх, що й визначає необхідність детального вивчення, перш за все, психологічних детермінант такої суспільно-небезпечної поведінки.
Виходячи із загальних цілей, завданнями профілактики злочинності неповнолітніх є не тільки виявлення та аналіз явищ, процесів чи обставин, які виступають детермінантами правопорушень, але й вивчення чинників, що призводять до формування особистості неповнолітнього правопорушника.
Вивчення делінквентності неповнолітніх, встановлення її причин та наслідків було й залишається одним з актуальних напрямків наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних психологів та юристів: Г.А. Аванесов, Ю.М. Антонян, А.І. Алєксєєв, З.А.Астеміров, М.М. Бабаєв, Ю.Д. Блувштейн, Н.І. Ветров, Л.С.Виготський, Я.І. Гілінський, О.М. Джужа, А.І. Долгова, Е.І. Драніщева, А.П. Закалюк, А.П. Зелінський, К.Є. Ігошев, Л.І. Казміренко, О.М. Костенко, М.В. Костицький, В.М. Кудрявцев, І.П. Лановенко, О.Є.Лічко, С.Я. Лихова, Ф.А. Лопушанський, С.Д. Максименко, В.С.Медведєв, Г.М. Міньковський, .М. Міхеєнко, Л.І. Мороз, І.С. Ной, В.К. Негоденко, О.Я Светлов, С.А.Тарарухін, М.П.Чередніченко, Я.М. Шевченко, С.І.Яковенко та інші.
Але, незважаючи на чисельні дослідження, залишається неохопленим все розмаїття причин та витоків делінквентної поведінки неповнолітніх. Зокрема, є білою плямою окремі внутрішні детермінанти, до яких відносяться не лише вади соціалізації чи психічні аномалії, але й інші негативні психічні феномени, в першу чергу внутрішньоособистістий конфлікт.
Неповноліття – це кризовий період, який супроводжується прагненням до самоствердження, коли у особистості виникає конфлікт через усвідомлення власної залежності від дорослих, при тому, що вона прагне вважати себе дорослою. Але дорослі сприймають неповнолітнього, як дитину, що в свою чергу призводить до невпевненості у собі, тривожності та поглиблення внутрішньої конфліктності. Ці психологічні фактори обумовлюють конфлікти як у соціальному середовищі, так і у мікросередовищі, що може переростати у делінквентну поведінку.
Окремі аспекти конфлікту у зв’язку з юридичною, в першу чергу, оперативно-службовою діяльністю (оперативно-розшуковою, профілактичною, слідчою, управлінською та ін.) досліджуються та висвітлені у працях вітчизняних фахівців (Д.О.Александров, О.М.Бандурка та В.О.Друзь, В.І.Барко, В.О.Іванов та О.В.Іванова, М.І. Пірен, Ю.М.Шиделко та ін.).
Для делінквентної поведінки неповнолітніх останнім часом характерними є елементи жорстокості, знущання над жертвою. Це пов’язано із віковими особливостями компенсаторних механізмів накопиченого напруження через ескалацію внутрішніх конфліктних деструктивних психічних станів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 №1911; Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 – 2010 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р., №1767; обраний напрямок дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі» (номер держреєстрації 0109U000558).
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України від 17.03.2005 року і узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №9 від 29.11.2011).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення профілактики внутрішньоособистісної конфліктності неповнолітніх у зв’язку з їх делінквентною поведінкою. Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання:
1) охарактеризувати конфлікт як психолого-юридичну проблему;
2) окреслити сутність та психолого-юридичні особливості делінквентної поведінки неповнолітніх;
3) висвітлити внутрішньоособистісний конфлікт у системі чинників делінквентної поведінки неповнолітніх;
4) визначити методичний апарат та організацію емпіричного дослідження внутрішньоособистісної конфліктності неповнолітніх;
5) провести аналіз та інтерпретацію результатів дослідження внутрішньоособистісної конфліктності у контексті делінквентної поведінки неповнолітніх;
6) визначити шляхи та засоби профілактики і регуляції внутрішньоособистісного конфлікту;
7) розробити тренінг регуляції внутрішньоособистісного конфлікту у контексті профілактики делінквентної поведінки неповнолітніх та методичні рекомендації для окремих суб’єктів профілактичної діяльності.
Об’єкт дослідження – внутрішньоособистісний конфлікт як психолого-правовий феномен.
Предмет дослідження – внутрішньоособистісний конфлікт як детермінанта делінквентної поведінки неповнолітніх.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань з урахуванням складності та багатовимірності феномену внутрішньоособистісного конфлікту використовувався комплекс взаємодоповнюючих і взаємоперевіряючих методів дослідження: методів теоретичного аналізу (порівняльного, ретроспективного, моделювання, індуктивно-дедуктивного); психодіагностичних (метод експертних оцінок, бесіда, тестування з використанням опитувальника Р.Кеттелла 16-PF, опитувальника визначення схильності до невротичних розладів Кокошкарової, методики Г. Айзенка (EPI), методики виявлення схильності до девіантної поведінки Орел (СОП), методики діагностики агресивності Басса-Дарки, методики діагностики комунікативних та організаційних здібностей (КОЗ-2), методики малюнкової фрустрації Розенцвейга, опитувальник діагностики схильності до екстремум-станів В.Г. Андросюка, методики діагностики системи Я-образів; у структурі соціальних міжособистісних відносин використовувався тест Т.Лірі, методики визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі «Прогноз», методики діагностики соціальної адаптації «Адаптивність» (МЛО-АМ) А.Г.Маклакова-С.В.Чермяніна, методики діагностики К.Роджерса-Р.Даймонда (СПА), методики дослідження самовідношень С.Р.Пантилеєва (МИС), методика дослідження структури мотивації та задоволення основних потреб А. Маслоу); праксиметричних (аналіз продуктів діяльності, вивчення й узагальнення матеріалів КМСД); експериментальних (констатуючий і формуючий); методу математико-статистичного аналізу (кореляційний аналіз).
Емпіричну базу констатуючого етапу дослідження склали 135 неповнолітніх, які схильні до делінквентної поведінки і перебувають в приймальнику-розподільнику або на обліку кримінальної міліції у справах дітей (КМСД м. Києва). З них у вторинну вибірку включено 33 особи чоловічої статі з діагностованими ознаками внутрішньоособистісної конфліктності, з якими проводився формуючий етап дослідження (експериментальна тренінгова група налічувала 16 осіб, та контрольна – 17 осіб).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
- встановлено сукупність основних підстав для класифікації конфліктів у психології, правознавстві та конфліктології; визначені характеристики внутрішньоособистісного конфлікту в рамках окремих класифікацій;
- запропоновано авторський варіант визначення юридичного конфлікту та внутрішньоособистісного конфлікту як психолого-правового феномену і його суб’єктного еквіваленту - внутрішньої конфліктності;
- виявлено психологічні підстави й умови виникнення внутрішньоособистісного конфлікту неповнолітніх у зв’язку з делінквентною поведінкою;
- розроблена динамічна модель індивідуально-психологічних особливостей, які обумовлюють трансформацію внутрішньоособистісного конфлікту у делінквентну поведінку неповнолітнього;
вдосконалено:
- уявлення щодо сутності та динаміки конфлікту в структурі особистості;
- уявлення щодо внутрішньої конфліктності як індивідуально-психологічної характеристики особистості;
- процедуру виявлення психологічних детермінант формування внутрішньоособистісного конфлікту, яка проявляється у делінквентних формах поведінки;
набуло подальшого розвитку:
- загальнопсихологічне розуміння конфлікту у правовому полі;
- підходи до профілактики делінквентних поведінкових проявів неповнолітніх;
- сфери застосування спеціалізованих тренінгів щодо профілактики делінквентної поведінки.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження, сформульовані й аргументовані автором висновки та пропозиції доцільно використовувати у роботі шкільних психологів та педагогів, працівників центрів соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, а також правоохоронних органів. Теоретичні ідеї, практичні здобутки та методичні рекомендації використовуються при підготовці до роботи постійно діючого консулат пункту для батьків «Сімейна педагогіка» Южноукраїнського професійного машино-будівного ліцею м. Южноукраїнська (довідка № 362 від 05.11.2012 р.); учнями територіального відділення Малої академії наук товариства «Пошук», педагогічними працівниками комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», а також у роботі Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 (довідка № 2232/01-08 від 05.11.2012 р.); на заняттях з особовим складом сектору кримінальної міліції у справах дітей Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, педагогами та психологами загальноосвітніх шкіл та служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (довідка № 72/10258 від 02.11.2012 р.).
Розроблена тренінгова програма пройшла апробацію і впроваджена в діяльність психологічного тренінгового центру – Psychological Training Center (на основі FiJi Beauty Art Center) (довідка № 17/10 від 15.10.2012). Матеріали дослідження можуть використовуватися при вивченні дисциплін «Конфліктологія», «Юридична психологія», «Психологія девіантної поведінки», «Психологічна допомога особам з груп ризику», майбутніми фахівцями-психологами та юристами, а також при підвищенні кваліфікації шкільних психологів та працівників міліції.
Апробація результатів дисертації. Оприлюднення основних положень, висновків та рекомендацій дисертації відбулося на: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні» (м. Львів, 10 червня 2005 року), міжнародній науково-практичній конференції «Девіантна поведінка неповнолітніх: проблеми, пошуки, рішення». (м. Харків, 30 листопада 2005 року), ХІІ науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (м. Луганськ, 18-19 жовтня 2012 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (м. Київ, 17 листопада 2012 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Провідні ідеї в українській психологічній думці: історія та перспективи» (м. Київ, 21 листопада 2012 року).
Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України від 11 жовтня 2012, протокол № 24.
Публікації. Зміст та основні результати дослідження відображені в семи наукових працях, у тому числі – в чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях ДАК МОНМС України.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, п’яти додатків на 26 сторінках та списку використаних джерел (205 найменувань). Загальний обсяг рукопису дисертації становить 235 сторінок, з яких основного тексту – 189 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і надані практичні науково-обґрунтовані рекомендації щодо вирішення проблеми, сутність якої полягає в розкритті впливу внутрішньоособистісної конфліктності на делінквентну поведінку неповнолітнього. Було здійснено структурно-функціональний аналіз такого взаємозв’язку та встановлено психологічні механізми, що визначають її обумовленість; визначено психологічні детермінанти формування та розвитку делінквентності неповнолітніх; запропоновано тренінг регуляції внутрішньоособистісного конфлікту у контексті профілактики делінквентної поведінки неповнолітніх.
На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.
1. У сучасній психології, конфліктології, юридичній конфліктології використовуються різноманітні (близько 15) підстави для класифікації конфліктів та юридичних конфліктів. Специфічним різновидом конфлікту є внутрішньособистісний конфлікт. Його можна розглядати як своєрідну психологічну ілюстрацію діалектичного закону єдності та боротьби протилежностей, який отримав найбільш розгорнуту інтерпретацію у рамках матеріалістичної діалектики. У психолого-юридичному контексті внутрішньоособистісний конфлікт пропонується визначити як інтрапсихічний конфлікт, зовнішні прояви якого за нормативно-оціночним критерієм можуть бути позитивними чи негативними як для особистості, так і для соціального оточення і підпадати під правове регулювання.
Внутрішньоособистісний конфлікт може розглядатися як актуальний стан, процес та відносно стійка індивідуально-психологічна характеристика, тобто конфліктність. Саме вона є суб’єктним еквівалентом конфлікту, а відтак підлягає безпосередньому емпіричному дослідженню.
Основними напрямками дослідження конфлікту у сучасній юридичній психології є: 1) правопорушення та злочини як ймовірний наслідок міжособистісного, особистісно-групового та міжгрупового конфлікту; 2) конфліктні взаємостосунки у групі як суб’єкті злочину, в першу чергу в організованій злочинній групі, та конфлікти між організованими злочинними групами; 3) конфліктність як одна з визначальних характеристик правоохоронної діяльності, в першу чергу оперативно-службової діяльності, органів внутрішніх справ; 4) „горизонтальні” та „вертикальні” конфлікти у службових колективах правоохоронних органів. Внутрішньоособистісний конфлікт дотично розглядається у рамках другого та третього напрямків і не має самостійного наукового статусу.
2. У контексті внутрішньоособистісного конфлікту основними видами соціально-негативної ненормативної поведінки неповнолітніх є: девіантна, адиктивна, делінквентна, кримінальна поведінка. По відношенню до делінквентної поведінки базовим, більш загальним видом є девіантна поведінка. Адиктивна поведінка може виступати неконструктивним способом вирішення внутрішньоособистісного конфлікту; адикція може безпосередньо провокувати делінквентну поведінку чи виступати її сприятливим тлом.
При з’ясуванні сутності та особливостей делінквентної поведінки неповнолітніх ключовим є поняття правової норми та відношення до неї неповнолітнього. Психологічна сутність правової норми полягає у спонуканні окремої особи чи групи до певної активності (поведінки чи діяльності) шляхом: надання права вибору між різними варіантами активності (феномен так званої дискреції); шляхом примусу до конкретного варіанту активності (зобов’язаний поводитися таким чином); заборони щодо конкретних варіантів активності (не повинен поводити себе таким чином). Делінквентна поведінка неповнолітніх найчастіше є результатом незнання правових норм, несприйняття їх як обов’язкових для дотримання, недостатньої антиципації щодо наслідків порушення правових норм.
За матеріалами авторського дослідження основними формами делінквентної поведінки неповнолітніх, які носять протиправний характер, є: дрібні крадіжки, вандалізм, бійки, здирництво серед однолітків та молодших за віком, приниження людської гідності слабших, заволодіння престижними предметами та речами ровесників шляхом обману чи зловживання довірою, демонстративне вживання алкогольних напоїв та тютюнопаління у громадських місцях, надання сексуальних послуг за винагороду, так званий телефонний тероризм.
3. Внутрішньоособистісний конфлікт виникає при зіткненні протилежних мотивів, потреб, інтересів у однієї і тієї самої людини. Він може породжувати негативний психологічний стан особистості, внутрішні переживання, розчарування і т. ін. Основними різновидами внутрішньособистісного конфлікту є: конфлікт потреб; конфлікт між соціальною нормою та потребою; конфлікт соціальних норм; конфлікт між цінністю і потребою; рольовий конфлікт.
Феноменологічна карта внутрішньоособистісного конфлікту включає спектр показників при нормативному, зміненому, акцентованому психотипі, інфантильності психологічних новоутворень і механізмів - афективної, захисних і особистісної ідентичності. Сукупність основних показників внутрішньоособистісного конфлікту утворюють: 1) здатність до об’єктивної самооцінки; 2) адаптивність; 3) здатність до адекватного самоаналізу, самоспостереженню й самоопису; 4) гнучкість прийняття особистості іншого й емпатія; 5) гармонія Я-реального і Я-ідеального, а також зовнішнього й внутрішнього їхнього проявів; 6) соціальний інтелект; 7) емоційна стабільність.
Делінквентна поведінка неповнолітніх є результатом інтегрального впливу значної кількості чинників, які можна поділити на три групи: психофізіологічні, індивідуально-психологічні та соціально-психологічні. Внутрішньоособистісний конфлікт входить до другої групи і ймовірнісно пов’язаний з чинниками третьої групи, в першу чергу, сімейними взаємостосунками, засобами масової інформації, делінквентною субкультурою неповнолітніх. Одним з компонентів, який поєднує в єдиний ланцюжок внутрішньоособистісний конфлікт та делінквентну поведінку, є делінквентна субкультура неповнолітніх.
4. Безпосереднє теоретичне підґрунтя емпіричного дослідження внутрішньоособистісного конфлікту складає сформульоване вище положення про те, що внутрішньоособистісний конфлікт може інтерпретуватися як індивідуально-психологічна характеристика, суб’єктним еквівалентом якої є конфліктність.
На основі проведеного аналізу чинників внутрішньоособистісної конфліктності, як характерологічної особливості, та делінквентності неповнолітнього за окремими психодіагностичними методиками нами розроблений узагальнений психологічний портрет. Підвищення внутрішньоособистісної конфліктності зумовлює зростання нонконформізму, зниження здатності до самосприйняття на тлі певної деперсоналізації. За рахунок зниження комунікативних здібностей відбувається відповідне зменшення здатності до прийняття інших. Внутрішня конфліктність пов’язана із тенденцією до самозвинувачення через знижену інтернальність та зменшені організаторські здібності. Вона також пов’язана із заниженою самоцінністю через боязкість та тривожну невпевненість. Також конфліктність залежить від нервово-психічної нестійкості, яка постійно піддається виснаженню внаслідок надмірної перманентної напруженості та фрустрованості, що може породжувати істероїдні реакції у вигляді нав’язливої дружності та зорієнтованості на соціальне схвалення. Зазначене виснаження породжує схильність до психастенії через що значно послаблюється самокерівництво. Внутрішня конфліктність хоча й не набуває стійких агресивних проявів, проте знижує загальну соціальну адаптованість внаслідок емоційної нестійкості. В сукупності конфліктність визначає зменшення рівня емоційного комфорту, яке загалом не переростає у негативізм, незважаючи на негативний прогноз щодо загальної нервово-психічної готовності до дій у складних умовах соціальної взаємодії. Надмірна прямолінійність часто набуває неврастенічного забарвлення внаслідок зниженого самовідношення. Вищезазначена внутрішня напруга зумовлює загострення рівня нейротизму, що може породжувати делінквентні поведінкові прояви. Відчуття внутрішньої незадоволеності та суперечливості супроводжується депресивними переживаннями на тлі загостреної чутливості, що може набувати вигляду вегетативних розладів. Тенденції до гіпервідповідальності у формі альтруїстичних намагань визначаються компенсаторним змістом домінуючого відчуття недостатньої задоволеності матеріальних потреб та потреби у безпеці. Разом із тим, конфліктність не спричиняє надмірної піддатності стресовим станам, загострення авторитарності або егоцентризму чи агресивних тенденцій у формі непрямої агресії.
5. Підвищення делінквентності на тлі внутрішньоособистісної конфліктності неповнолітніх зумовлює зростання схильності до адикції, як намагання компенсації внутрішньої напруженості суто матеріальними задоволеннями. На це вказує зростання прагматичності при домінуванні матеріальних потреб. Зростання тенденції фіксації на самозахисті визначає загострення загального показника ворожості, що, в свою чергу, обумовлює загальну упереджену сторожкість, невпевненість у собі та боязкість. Схильність до проекцій внутрішніх конфліктів на зовнішні обставини зумовлюють потребу у безпеці та відповідну сторожку стриманість. Такі непродуктивні форми компенсації конфлікту зумовлюють суттєве зниження загальної соціальної адаптивності. Це проявляється у схильності до подолання норм і правил, яка, на фоні відповідної тенденції зниження моральної нормативності поведінки породжує певний нонконформізм та прямолінійність. Дана схильність проекціювання власної внутрішньої конфліктності на зовнішнє оточення зумовлює загострення екстрапунітивної форми реагування. При цьому, дана захисна екстрапунітивність визначається зростанням загального рівня агресивності у вигляді вербальної агресії. Зазначена внутрішньоособистісна конфліктність, яку неповнолітньому не вдається розв’язати продуктивно, породжує ескалацію нервово-психічної напруженості. Це призводить до зниження нервово-психічної стійкості із відповідним підвищенням загального рівня нейротизму, що породжує схильність до невротичних розладів. Виявлена тенденція до зростання конфліктності пов’язана із суперечливими проявами боязкої підлеглості на тлі загострення захисної авторитарності при побудові соціальних відносин. При цьому, нездатність розв’язувати зовнішньосоціальні протиріччя породжені, з одного боку, - нерозвиненим інтелектом, а з іншого, - вадами комунікативних здібностей.
6. Узагальнений портрет неповнолітнього, схильного до непродуктивної компенсації внутрішньоособистісної конфліктності через делінквентність, містить наступні риси. Прагнення до нонконформізму, домінантності та прямолінійності на тлі боязкості, тривожності, замкнутості. Домінуюче суб’єктивне відчуття підлеглості на фоні зниження впевненості у собі. Нервово-психічна нестійкість та загострення нейротизму породжує ризик загострень невротичних розладів, зниження загальної комунікативності та організаційних здібностей. Зростання тенденції фіксації на самозахисті при зниженні здатності фіксації на перешкоді визначає загострення загального показника ворожості. Тенденція до зростання особистісної значущості задоволення потреб у безпеці та матеріальному статку при нівелюванні соціальних, або міжособистісних потреб. Загальне зниження соціальної адаптивності при вираженому емоційному дискомфорті та екстернальності проявляється у загостренні схильності до адикції. На підставі цього можна розробити дієві методи ранньої діагностики, та визначити подальші шляхи профілактики. Адже, впливаючи в процесі психокорекційних заходів саме на ці провідні риси, можна безпосередньо призупинити делінквентизацію неповнолітнього.
7. Внутрішньоособистісний конфлікт – невід’ємне явище нашого життя і може мати як позитивний, так і негативний окрас. В одних випадках може спонукати до саморозвитку та самовдосконалення, а в інших – до формування стану пригніченості та різноманітних форм девіантної поведінки на цій основі. Особливого значення набирає вирішення внутрішньоособистісних конфліктів у неповнолітніх, чия психіка є ще несформованою та легко піддається як внутрішнім, так і зовнішнім впливам. Для збереження психічного здоров’я молодого покоління виникає потреба у профілактиці феномену внутрішньоособистісного конфлікту неповнолітніх в контексті формування девіантної поведінки. В рамках цієї роботи нами розроблена модель профілактики та регуляції внутрішньоособистісного конфлікту неповнолітніх та авторська тренінгова програма під назвою: «Профілактика внутрішньоособистісного конфлікту неповнолітніх», яка розрахована на чотири дні та включає тренінгові вправи і рольові ігри, спрямовані на розвиток комунікативних навичок, формування мотиваційно-ціннісних установок, відповідальності за власні вчинки та підвищення емоційного самоконтролю.
8. Розроблено та апробовано психологічний тренінг «Профілактика внутрішньо особистісних конфліктів неповнолітніх». У результаті проведення тренінгу у неповнолітніх підвищилися підвищення відкритості та комунікативності, емоційного самоконтролю, адаптивності, впевненості в собі та установки на взяття відповідальності за власні вчинки дало позитивні результати. Зокрема, підвищилася впевненість в собі, комунікативність, схильність до вольового контролю емоцій, організаторські здібності, адаптивність, нервово-психічна стійкість, моральна нормативність, емоційний комфорт, інтернальність, самоприйняття. Результати ретесту свідчать про ефективність запропонованої тренінгової програми.
Коло питань, що розглядалися у дисертації, не вичерпує проблему профілактики внутрішньоособистісного конфлікту у контексті девіантної поведінки неповнолітніх. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків визначено: поглиблення уявлень про вікові та гендерні аспекти вирішення проблеми внутрішньо особистісних протиріч, створення спеціальних психокорекційних методик та розробка методів саморегуляції із метою попередження негативних наслідків даного явища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агрессия у детей и подростков : учебное пособие под ред. Н.М. Платоновой. – СПб. : Речь, 2006. – 336с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи / А. Адлер. – М. : 1995. – 417с.
3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев. – М. : Наука. 2001. – 272с.
4. Андреев В.И. Конфликтология: исскуство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов / В.И. Андреев. – М. : Народное образование, 1995. – 224с.
5. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування : посібник / [уклад.: Н. Найдук, І. Сенюта, О. Бік, Х. Терешко]. – Л. : ПАІС, 2007. – 216с.
6. Антонян Ю.М. Преступность и психические ано¬малии / Ю.М. Антонян, Р.В. Бородин. — М. : Наука, 1987. — 207с.
7. Анцупов А.Я. Конфликтология: учебник для вузов. 3-е изд. / А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов. – М., 2008. – 211с.
8. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования / А.Г. Асмолов. М., 1984. – 104с.
9. Бабосов Е.М. Конфликтология: учеб. пособ. – 2-е изд., стереотип. / Е.М. Бабосов. – Минск : Тетрасистемс, 2001. – 234с.
10. Бадмаев С. А. Психологическая коррекция отклоняющнгося поведения школьников / С.А. Бадмаев. М. : Феникс, 1997. – 230с.
11. Баев О.Я. Конфликты в деятельности следователя: (Вопр. теории). / О.Я. Баев. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1981. – 153с.
12. Баженов В. Г. Психологические механизмы коррекции девиантного поведения школьников. / В. Г. Баженов, В. П. Баженова. – Ростов н/Д. : Феникс, 2007. – 320с.
13. Балабанова Л.М. Актуализация процессов психосоматического совершенствования студентов в условиях высшей школы. / Л.М. Балабанова // Вестник Харьковского Университета. Серия «Психология». – № 472. – 2000. – С.12—14.
14. Балабанова Л. М. Судебная патопсихология. Вопросы определения нормы и отклонений : монографія / Л.М. Балабанова. – Донецк : Сталкер, 1998. – 429 с.
15. Бандура А. Подростковая агрессия: изучение влияния воспитания и семейных отношений: Пер. с англ. Ю. Брянцевой и Б. Красовского. / А. Бандура, Р. Уолтерс. – М., 1999. – 512с.
16. Бандурка О.М. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу органів внутрішніх справ України: наук.-практ. посіб. / О.М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 319с.
17. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України теорія досвід, шляхи удосконалення : монографія / О.М. Бандурка. – Х. : Основа, 1996. – 311с.
18. Бандурка А. М. Юридическая психология : монография / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. – [изд. 2-е, доп. и перераб]. – Харьков: «ТИТУЛ», 2006. – 750с.
19. Бандурка А.М. Конфликтология : уч. пособие для вузов. Университет внутренних дел МВД Украины / А.М. Бандурка, В.А. Друзь. – Харьков : РИП «Оригинал», Фортуна-Пресс, 1997. – 316с.
20. Бачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники : учебное пособие. – 2-е изд., перораб. и доп. / И.В. Бачков. – М. : Изд-во "Ось - 89", 2000. – 224с.
21. Барко В.І. Психологія управління командою міліцейського підрозділу. Навчальний посібник / В.І. Барко, Ю.Б. Ірхін, П.П. Підюков. – К. : РВЦ НАВСУ, Київський юридичний інститут, 2006. – 228с.
22. Барко В.І. Професіографічний опис основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України : практичний посібник / В.І. Барко, Ю.Б. Ірхін, Т.В. Нещерет, О.В. Шаповалов. – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, ДП «Друкарня МВС», 2007. – 100с.
23. Барко В.І. Управління персоналом органів внутрішніх справ (психолого-педагогічний аспект). Навчальний посібник / В.І. Барко, Ю.Б. Ірхін, Д.Й. Нікофорчук , П.П. Підюков. – К. : Київський юридичний інститут, 2005. – 244с.
24. Барко В.І. Розвиток комунікативних умінь керівників міліції та вирішення конфліктів (психолого-педагогічний аспект). Навчальний посібник / В.І. Барко, Ю.Б. Ірхін, П.П. Підюков. – К. : Київський юридичний інститут, 2005. – 120с.
25. Башкатов И.П. Социально-психологические особенности развития криминогенных групп подростков / И.П. Башкатов // Психология и профилактика асоциального поведения несовершеннолетних / Под ред. С.А. Беличевой. – Тюмень : ТГУ, 1985. — С.15—26.
26. Белинская А.Б. Конфликтология в социальной работе : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / А.Б. Белинская. – М. : Дашков и К, 2010. — 211с.
27. Березин Ф.Б. Методика многостороннего исследования личности; структура, основные интерпретации, некоторые области применения / Ф.Б. Березин, М.П. Мирошников, Е.Д. Соколова. – М., 1994. – 175с.
28. Березовська Л.І. Самовиховання та саморегуляція особистості : навч. посіб для студ. вищ. навч. закл. / Л.І. Березовська. – М-во освіти і наукиУкраїни.– К. : Слово, 2011. – 173с.
29. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия, контроль / Л. Берковиц. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2007. – 510с.
30. Благута Р.І. Профілактика делінквентності неповнолітніх: психолого-правові аспекти : монографія / Р.І. Благута. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – 176с.
31. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология / В.М.Блейхер. - Ташкент: Медицина, 1976. - 325 с.
32. Бобровник С.В. Правовий конфлікт та юридичні колізії: взаємодія та взаємозалежність / С.В. Бобровник // Часопис Київ. ун-ту права. – 2003 – №4. – С.5–6.
33. Бондренко О.Ф. Психологическая помощь личности / О.Ф. Бондаренко. –
Х. : Фоліо, 1996. – 156с.
34. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки : курс лекцій. / О.І. Бондарчук. – К. : МАУП, 2006. – 88с.
35. Бородкин Ф.М. Внимание, конфликт! / Ф.М. Бородкин, Н.М. Коряк. – Новосибирск, 1989. – 135с.
36. Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности / Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник. – М. : МГУ. –1980. – 157с.
37. Букс Н. Семиотика скандала / Н. Букс. – М. : Изд-во «Европа», 2008. – 231с.
38. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика / Л.Ф. Бурлачук. – СПб. : 2003. – 181с.
39. Бэрон Р. Агрессия. Пер. с англ. / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. : Под ред. В. Установа. – СПб. : Издательство «Питер», 1999. – 352с.
40. Васильева Н.В. О превалирующем характерологическом типе лиц с делинквентным поведением и возможных способах психологической коррекции. / Н.В. Васильева // Тезизы Международной научно-практической конференции «Проблемы прокурорско-следственной деятельности в сфере борьбы с преступностью в современных условиях». – СПб., 1996. – С.141–142.
41. Вахрамов Е. Психологическая коррекция аномального поведения подростков: побег из дома / Е. Вахрамов // Прикладная психология и психоанализ. – 2000. – №3. – С.52–60.
42. Великий В.М. Конфліктологія : навчальний посібник / В.М. Великий; Харьківський національний університет внутрішніх справ; Херсонський юридичний інститут. – Херсон : Видавництво Чуєв С.М., 2006. – 215с.
43. Винославська О.В. Людські стосунки : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.В. Винославська, М.П. Малигіна; М-во освіти і науки України, Нац. Техн. ун-т «Київський політехн. ін.-т». – К. : Комп’ютерпресс, 2010. – 126с.
44. Використання невербальних вправ в роботі психолога / Т.С. Яценко, С.М. Аврамченко, І.В. Євтушенко, І.В. Калашник. – К. : Марич В.М., 2010. – 127с.
45. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология / Н.Ф. Вишнякова. – Мн., 2002. – 258с.
46. Водолазский Б.Ф. Конфликты и стрессы в деятельности органов внутренних дел / Б.Ф. Водолазский, М.П. Гутерман. – Омск, 1996. – 238с.
47. Воспитание трудного ребенка. Дети с девиантным поведеним / под ред. М. И. Рожкова. – М. : Владос, 2001. – 240с.
48. Ворожейкин И.Е. Конфликтология : учебник / И.Е. Ворожейкин, А.Я. Кибанов, Д.К. Захаров. – М., 2000. – 217с.
49. Гамезо М.В. Возрастная и педагогическая психология / М.В. Гамезо, Л.М. Орлова. – М. : МГОПУ, 2005. – 238с.
50. Герасіна Л.М. Проблеми правової конфліктології: феноменологічний, гносеологічний та праксеологічний аналіз / Л.М. Герасіна, М.І. Панов. – АПН України; Інститут держ. будівництва та місцевого самоврядування. – Х. : Прапор, 2004. – 326с.
51. Гірник А.М. Посередництво в трудових конфліктах / А.М. Гірник. – К., 1998. – 51с.
52. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учебное пособие: Пер. с англ. / Р.Готтсданкер - М.: Московский ун-т, 1982. - 464 с.
53. Голубев В.П. Типология осужденных за насильственные преступления и индивидуальная работа с ними. / В.П.Голубев, Ю.Н.Кудряков, А.В.Шамис. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1985. - 157 с.
54. Дарендорф Р. Элементы социального конфликта / Р. Дарендорф
// Социолог. исследования. – 1994. – № 5. – С.21–25.
55. Дитяча та юнацька психотерапія: Теорія і практика / За заг. ред. Г.В.Католик [Колективна монографія]. – Львів : Астролябія, 2009. – 216с.
56. Дмитриев А.В. Конфликтология / А.В. Дмитриев. – М. : Гардарики, 2000. – 320с.
57. Дмитриев А.В. Социальный конфликт: общее и особенное / А.В. Дмитриев. – М. : Гардарики, 2002. – 297с.
58. Долинська Л.В. Психологія конфлікту / Л.В. Долинська, Л.П. Матяш-Заяц. – К., 2011. – 268с.
59. Донченко Е.А. Личность: конфликт, гармония / Е.А. Донченко, Т.М. Титаренко. – К., 1989. – 234с.
60. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие / В.Н. Дружинин. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 256 с.
61. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління : навчальний посібник / Т.В. Дуткевич. – К. : Центр навч. літератури, 2005. – 276с.
62. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга / Евтихов О. В. – СПб. : Издательство «Речь», 2004. – 254с.
63. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии / С.М. Емельянов. – СПБ. : Издательство «Питер», 2000. – 286с.
64. Ємельянченко Л.М. Конфліктологія : навч. посіб. / Ємельянченко Л.М., В.М. Петюх, Л.В. Торгова, А.М. Гриненко. – К. : Видавництво КНЕУ, 2002. – 279с.
65. Ємець Ю. І. Вчинення злочину неповнолітніми як обставина, що пом’якшує покарання: психолого-юридична сутність / Ю.І. Ємець // автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06. – юридична психологія. – Київ, 2010. – 18с.
66. Запухляк О.З. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність у підлітковому віці / О.З. Запухляк // автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. псих. наук : 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Хмельниц., 2006, – 20с.
67. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта: учебное пособие для студентов ВУЗов / Здравомыслов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 283с.
68. Зигерт В. Руководить без конфликта / В. Зигерт, Л. Ланг. – М. : Экономика, 1996. – 275с.
69. Зинченко В.П. Полный энциклопедический справочник / В. Зинченко, Б. Мещерякова. – Прайм-Еврознак, С-П., 2007. – 896с.
70. Злочинність неповнолітніх : причини, наслідки та шляхи запобігання : навч. посібник / С.І. Яковенко, Н.Ю. Максимова, Л.І. Мороз, Л.А. Мороз . – К. : Вид. ПАЛИВОДА. В., 2006. – 260с.
71. Змановская Е.В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения): учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / Е.В. Змановская. – М. : Издат. центр «Академия», 2003. – 288с.
72. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів / А.Т. Ішмуратов. – К.,1996. – 256с.
73. Ішмуратов А.Т. Конфліктологія юридична / А.Т. Ішмуратов, С.В. Бобровник // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Шемшученко Ю.С. (голова) та ін. Т.3. – К., 2001. –
74. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: учебное пособие для студентов вузов / Г.И. Козырев. – М. : Гуманитарный издательский центр Владос, 2001. – 223с.
75. Калинин И.В. Психология внутреннего конфликта человека: учебно-методическое пособие / Под ред. Ю.А.Клейберга. – Ульяновск : УЧПКПРО, 2003. – 253с.
76. Калюжна Є. М. Психологічні механізми особистісної тривожності у підлітковому віці / Є.М. Калюжна // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Київ, 2008. – 24с.
77. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: навчальний посібник для студентів вузів / Л.М. Карамушка. – Київ : Либідь, 2004. – 237с.
78. Кэмпбелл Д.. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. / Д. Кэмпбелл - М.: Прогресс, 1980. - 391 с.
79. Кильмашкина Т.Н. Конфликтология: социальные конфликты: учеб. пособ. для вузов / Т.Н. Кильмашкина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 294с.
80. Кірейчев А.В. Формування психологічної готовності майбутніх вчителів початкових класів до профілактики і корекції проявів дитячої агресії / Андрій В’ячеславович Кірейчев // дисертація канд. псих. наук : спец. 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Ялта : 2008, – 197с.
81. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения : учебное пособие для вузов / Клейберг Ю А. – М. : ТЦ Сфера, 2003. – 160с.
82. Клечкин А.А. Теоретико-правовой аспект медиации правового конфликта / А.А. Клечкин // История государства и права. – №9. – 2008. – С.39-43.
83. Клімова Г. Юридичний конфлікт: причини і сутність / Г. Клімова // Вісник академії правових наук. – №1. – 2002. – С.99–105.
84. Ковалевська Ю. М. Виявлення ранніх форм девіантної поведінки: навчальний посібник для практичних психологів / Ю.М. Ковалевська. – Х. : Друкарня ХВУ, 1998. – 39с.
85. Ковачек М. Предупреждение и разрешение конфликтов / М. Ковачек, Н. Малиева. – М. : ГАУ, 1994. – 123с.
86. Козер Л. Функции социального конфликта / Л. Козер. – М. : Изд-во «Идея-пресс», 2000. – 176с.
87. Козловський А.А. Юридична конфліктологія: діалектичні константи правового пізнання / А.А. Козловський // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць – Правознавство – вип. 82 – Чернівці : Рута, 2000 – С.5–13.
88. Козубовська І.В. Рання профілактика протиправної поведінки неповнолітніх (психолого-педагогічні аспекти): монографія / І.В. Козубовська. – Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського комітету у справах преси та інформації, 1996. – 256с.
89. Кон И.С. Психология юношеского возраста. (Проблемы формирования личности ) / И.С. Кон. – М. : Просвещение, – 1979. – 175с.
90. Конфликтология : учебник / Под ред. А.С. Кармина. – СПб., 1999. – 274с.
91. Конфліктологія : навчальний посібник / За заг. ред. В.М. Петюха, Л.В. Торгової. – К. : КНЕУ, 2003. – 256с.
92. Конфліктологія : навч.-метод. посіб. / Б.І. Бараненко, Л.І. Казміренко, В.Г. Андросюк та ін.; За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 144с.
93. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / Редкол.: А.М. Гірник (голова) та ін. – К., 1999. – 267с.
94. Конфліктологія: підручник / За ред. Л.М. Герасіної та М.І. Панова. – Х., 2002. – 241с.
95. Конфликтология: учебник для вузов / В.П. Ратников и др. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 253с.
96. Корнелиус Х. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты / Х. Корнелиус, Ш. Фейр. – М., 1992. – 225с.
97. Кошова І.В. Психологія девіантної поведінки: навчальний посібник / І.В. Кошова, О.Д. Кресан. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2009. – 167с.
98. Кравченко Е.В. Психологическое сопровождение оперативно-служебной деятельности органов и подразделений внутренних дел Украины: учебное пособие / Е.В. Кравченко, А.В. Тимченко, В.Е. Христенко. – Х. : Факт, 2002. – 192с.
99. Крівцова В.М. Юридичний конфлікт як феномен правової дійсності / В.М. Крівцова // дисертація канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 – . – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 211с.
100. Кудрявцев В.Н. Юридическая конфликтология / В.Н. Кудрявцев. – М. : РАН, Центр конфликтологических исследований, 1995. – 295с.
101. Кудрявцев В.Н. Юридический конфликт / В.Н. Кудрявцев // Государство и право. – №9. – 1995. – С.9–14.
102. Кудрявцев И.А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка) / И.А. Кудрявцев, Н.А. Ратинова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2000. – 192с.
103. Кудрявцев С.В. Конфликт и насильственное преступление / С.В. Кудрявцев. – М., 1991. – 178с.
104. Лебедев С. Г. Психологический тренинг развития самосознания у подростков / С. Г. Лебедев // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 5. – С.61–73.
105. Левин К. Разрешение социальных конфликтов / К. Левин. – СПб. : Речь, 2001. – 240с.
106. Лефевр В.Л. Конфликтующие структуры / В.Л. Лефевр. – М. : ИП РАН, 2000. – 133с.
107. Лефтеров В.О. Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ: монографія: в 2-х т. / Лефтеров В.О. – Донецьк : ДЮІ, 2008. – Т. I: Методологія психотренінгу та його використання у професійно-психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності / Лефтеров В.О. – 2008. – Т.II: Психотренінг в ОВС: практичний досвід, організація проведення та перспективи подальшого впровадження / Лефтеров В.О. – 2008.
108. Линчевский Э.Э. Контакты конфликты / Э.Э. Линчевский. – М., 2000. – 211с.
109. Ложкин Г.В. Практическая психология конфликта: учеб.пособие / Г.В. Ложкин, Н.И. Повякель. – К. : МАУП, 2000. – 256 с.
110. Ложкін Г.В. Психологія конфлікту / Г.В. Ложкін. – К : Професіонал, 2007. – 407с.
111. Лукин Ю.Ф. Конфликтология: управление конфликтами : учебник для вузов / Ю.Ф. Лукин. – М. : Трикста, 2007. – 223с.
112. Лупьян Я.А. Барьеры общения: конфликты; стресс… / Я.А. Лупьян. – М., 1995. – 174с.
113. Макартычева Г. И. Коррекция девиантного поведения : тренинги для подростков и их родителей / Макартычева Г. И. – СПб. : Речь, 2007. – 368с.
114. Максименко С. Д. Психологія особистості: підручник для студентів вищих навчальних закладів / С.Д. Максименко , К.С. Максименко, М.В. Папуча. – К. : Видавництво ТОВ «КММ», 2007. – 296с.
115. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості: монографія
/ С. Д. Максименко. – К. : КММ, 2006. – 255с.
116. Максименко С.Д. Генетичні аспекти дослідження внутрішнього світу особистості / С.Д. Максименко // Наук. зап. АПН України. Ін-т психології
ім. Г. С. Костюка. – К., 2006. – Вип. 25. – С.5–21.
117. Максименко С.Д. Підлітковий вік з позиції генетичної психології
/ С.Д. Максименко //Психолог. – 2006. – Січ. (№ 4). – С.4–7.
118. Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки : навчальний посібник / Н.Ю. Максимова. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 308с.
119. Малиш Н. В. Соціально-психологічні особливості формування особистості неповнолітніх правопорушників / Н.В. Малиш // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 – юридична психологія. – Харків, 2005. – 18с.
120. Марков Г.Н. Справочник по конфликтологии, общению и менеджменту / Г.Н. Марков. – СПб., 2000. – 296с.
121. Матеюк О.А. Професійний психологічний вплив військового керівника на підлеглих в особливих умовах діяльності / О.А. Матеюк. – Нац. акад. Держ. прикорд. служби Укр. ім. Б.Хмельницького. Хмельницький: Вид. НАДПСУ, 2006. – 347с.
122. Машканов С. И. Психология тренинга : Теория. Методология. Практика : монографія / С. И. Машканов. – СПб. : Образование, 1997. – 238с.
123. Медведєв В.С. Кримінальна психологія : підручник / В.С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368с.
124. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти) : монографія. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1996. – 192с.
125. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: учебное пособие / В.Д. Менделевич. – СПб. : Речь, 2005. – 445с.
126. Мізерна О.О. Психологічні особливості прояву агресії у дітей підліткового віку / О.О. Мізерна // дисертація канд. психол. наук : спец. 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – К., 2005. – 207с.
127. Михайлов А. П. Подросток с девиантным поведением (формы педагогического воздействия) / А.П. Михайлов. – М. : Издательство МОСУ, 2000. – 44с.
128. Можайкіна О.С. Психологічні засади діагностики і корекції протиправної поведінки неповнолітніх в закладах середньої освіти / О.С. Можайкіна
// автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.06 – юридична психологія. – Акад. упр. МВС. – К., 2010. – 18с.
129. Мойсеєва О.Є. Психологія агресії в дитячому та підлітковому віці / О.Є.Мойсеєва. – К. : Видавництво ТОВ «3 Медіа», 2010. – 212с.
130. Мороз Л. І. Основи професійно-психологічного тренінгу: у запитаннях та відповідях : навч. посібник / Мороз Л. І. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. – 130с.
131. Мороз Л. І. Теоретичні засади та організація психологічного тренінгу в органах внутрішніх справ : монографія / Мороз Л. І. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 228с.
132. Мороз Л. І. Сучасні стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх : навч. посіб. / Л.І. Мороз , Р.Г. Коваль,
Н.М. Прокопенко. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 220с.
133. Мэй Р. Проблемы тривоги / Пер с англ. А.Г. Гладкова. – М. : Эксмо-Пресс, 2001. – 432с.
134. Небрат О.О. Юридична конфліктологія: нормативно-правові аспекти вирішення конфліктів / О.О. Небрат // Вісник університету внутрішніх справ. – №18. – 2002. – С.151–156.
135. Немов Р.С. Социальная психология : учеб. пособ. / Р.С. Немов,
И.Р. Алтунина. – М.; СПБ.; Нижний Новгород : Питер, 2010. – 223с.
136. Немчин Т.А. Состояние нервно-психического напряжения / Т.А. Немчин. – Л. : 1983. – 166с.
137. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования : учеб. пособие / Р.В. Овчарова – М. : Сфера, 2000. – 448с.
138. Павлик О. М. Особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників / О.М. Павлик // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 – юридична психологія. – Харків, 2005. – 20с.
139. Перешеина Н.В. Девиантный школьник. Профилактика и коррекция отклонений / Н.В. Перешеина, М.Н. Заостровцева. – М. : ТЦ Сфера, 2006. – 192с.
140. Петрова А. Б. Психологическая коррекция и профилактика агрессивных форм поведения несовершеннолетних с девиантным поведеним : практическое руководство / А.Б. Петрова. – М. : Флинта : МПСИ, 2008. – 152с.
141. Пірен М.І. Конфлікти в системі політико-управлінської діяльності / М.І. Пірен. – К. : Видавництво НАДУ, 2003. – 240с.
142. Пірен М.І. Основи конфліктології / М.І. Пірен. – К., 1997. – 196с.
143. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління / М.І. Пірен. – К., 2001. – 226с.
144. Пірен М.І. Конфліктологія : підручник / М.І. Пірен. – К., 2003. – 234с.
145. Прикладная юридическая психология : учеб. пособие для вузов / Под ред. А.М. Столяренко. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 346с.
146. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: // матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (25-27 листоп. 2002 р.) / Інститут психології
ім. Г. С. Костюка АПН України та ін. – К. : Міленіум, 2002. – 424с.
147. Протасова Н. И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних : методические рекомендации / Н. И. Протасова. – Астрахань : Издательство АГПУ, 2000. – 19с.
148. Профілактика та корекція важковиховуваності: цикл тренінгових вправ : навчально-методичний посібник / укл. А. С. Борисюк, О. В. Двіжона. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 88с.
149. Пряхіна Н. О. Психологічні особливості самоактуалізації неповнолітніх, схильних до протиправної поведінки / Н.О. Пряхіна // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 – юридична психологія. – Київ, 2007. – 20с.
150. Психология конфликта: Хрестоматия / Сост. и общ. ред. Н.В. Грищиной. – СПб., 2001. – 496с.
151. Психология преступного мира : учебное пособие в схемах и таблицах / Под ред. А.В. Тимченко. – Харьков, 2004. – 194с.
152. Психология человеческой агрессивности : хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн. : Харвест, М. : АСТ, 2001. – 506с.
153. Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу-Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями : методичні матеріали. – Чернівці : Рута, 2002. – 47с.
154. Психологический словарь / под общей науч. ред. П. С. Гуревича. – М. : ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА ПРЕСС Образование. 2007. – 800с.
155. Психологічні тренінги в школі: 2-ге вид., виправлене / упоряд. Т.Шаповал. – К. : Шкільни