Психологічні основи запобігання професійним деструкціям слідчих на різних етапах їх професіоналізації : Психологические основы предотвращения профессиональных деструкций следователей на разных этапах профессионализации

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Ковальчишина Світлана Володимирівна

УДК 159.964.32:343.132

Психологічні основи запобігання професійним деструкціям слідчих на різних етапах їх професіоналізації
(19.00.06 - юридична психологія)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Балабанова Любов Матвіївна,
доктор психологічних наук, професор

Харків – 2013

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕСТРУКЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇЙ 11
1.1.Теоретико-методологічні основи вивчення в психології феномену професійної деструкції 11
1.2. Соціально-психологічні чинники професійної деструкції та її прояви у працівників ОВС у сучасних умовах соціально-економічних перетворень 22
1.2.1 Професійний та психографічний аналіз діяльності слідчих у сучасних умовах діяльності ОВС 31
1.2.2 Фактори, що зумовлюють стан професійної деструкції слідчих у процесі професійного становлення 41
1.3. Сучасні підходи до запобігання проявам професійної деструкції працівників ОВС 49
Висновки до першого розділу 56
РОЗДІЛ ІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕСТРУКЦІЇ СЛІДЧИХ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЇХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ 58
2.1. Організація та методи емпіричного дослідження 58
2.2. Соціально-психологічні уявлення слідчих про їхню професійну діяльність на різних етапах професіоналізації 65
2.3. Особливості прояву професійної деструкції слідчих залежно від індивідуально-психологічних особливостей та етапів професійного розвитку 81
2.4. Концептуальна схема комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих у ході їх професійного становлення та професійної адаптації 104
Висновки до другого розділу 112
РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ПРОФЕСІЙНІЙ ДЕСТРУКЦІЇ СЛІДЧИХ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЇХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ 115
3.1. Психологічні основи розвитку готовності працівника ОВС до майбутньої професійної діяльності на професійно-освітньому етапі у ВНЗ МВС України 115
3.2. Запобігання професійним деструкціям слідчих на етапі їх професійної самореалізації 123
3.3. Доведення ефективності тренінгової програми та розробка практичних рекомендацій щодо її проведення 130
Висновки до третього розділу 141
ВИСНОВКИ 143
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 147
ДОДАТКИ 180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МВС – Міністерство внутрішніх справ
ОВС – Органи внутрішніх справ
ВНЗ – Вищий навчальний заклад
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
КК – Карний кодекс
ПД – Професійна деструкція

ВСТУП
Актуальність теми. Актуальність теми дослідження. Проходження служби в органах внутрішніх справ є особливим видом державної служби, який висуває підвищені вимоги до професійної підготовки, стану здоров’я та особистісних якостей працівників. Це зумовлено інтенсивністю та екстремальністю правоохоронної діяльності. Під впливом професійної діяльності особистість працівника може змінюватись у бік професійного розвитку чи професійної деструкції.
Розвиток професійних деструкцій завдає шкоди не лише особистості професіонала, але й професійному середовищу. На це звертали увагу такі автори, як Е. Зеєр, Є. Климов, А. Маркова, Є. Ільїн, С. Дружилов та ін.
Особливо розвиток професійних деструкцій стосується працівників слідчих підрозділів. Як відомо, слідча діяльність вимагає від співробітників певної правової, психологічної та морально-етичної відповідальності: від емоцій, почуттів, інтуїції, правової волі та особистісних характеристик слідчого залежить результат праці та долі людей. Тому прояви професійних деструкцій серед слідчих тягнуть за собою вагомі наслідки.
Проблему професійного розвитку особистості слідчого в системі органів внутрішніх справ досліджувало багато фахівців з юридичної психології: В.Андросюк, Л. Балабанова, О. Бандурка, В. Барко, С. Бочарова, В. Медведєв, Н. Мілорадова, Г. Попова, О. Цильмак, С. Яковенко та ін. Однак питання змін особистості слідчого на різних етапах професіоналізації залишаються до сих пір актуальним, а дослідження феномену професійної деструкції цієї професійної категорії вимагає ретельного вивчення.
Професійна деструкція можливі на всіх етапах професійного становлення правоохоронця: як у період професійного навчання у відомчому навчальному закладі, так і під час служби в практичних підрозділах. Психологічними детермінантами розвитку професійних деструкцій у курсантів є неусвідомлювані та усвідомлювані хибні мотиви вибору професії (вони або не відповідають реальності, або мають негативну спрямованість) та деструкції очікування на початку служби (перші невдачі спонукають шукати неадекватні методи роботи). Ці чинники визначають основні тенденції професійної деструкції курсантів: дезінтеграцію професійного розвитку, розпад професійної свідомості і, як результат, – нереалістичні цілі, помилковий сенс праці, професійні конфлікти; низьку професійна мобільність, невміння пристосовуватись до нових умов праці та дезадаптацію; неузгодженість окремих складових професійного розвитку.
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що впровадження нового Кримінально-процесуального кодексу України викликає зміни в діяльності слідчих. Це спричиняє у слідчих додаткове психоемоційне напруження і стреси. Таким чином, ймовірність розвитку професійної деструкції слідчих є досить високою. Для уникнення вірогідних негативних явищ потрібно удосконалювати систему комплектування практичних підрозділів та ВНЗ, що готують персонал для ОВС, підвищувати ефективність навчально-виховного процесу, здійснювати соціальні, психологічні та медичні заходи, що також дозволить запобігти професійним деструкціям слідчих на всіх етапах їх професіоналізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з переліком Пріоритетних напрямків забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років (наказ МВС України від 29.07.2010 № 347; додаток 15, п. 18 «Психологічне забезпечення професійної підготовки та адаптації працівників міліції», п. 19 «Підвищення ефективності психологічного супроводження діяльності міліцейських колективів»).
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 23 грудня 2011 р.), узгоджена з Академією педагогічних наук України рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України (протокол № 1 від 29 січня 2013 р.).
Мета дослідження полягає у визначенні психологічних засад запобігання професійним деструкціям у слідчих на різних етапах їх професіоналізації на основі аналізу чинників їх виникнення та особливостей прояву.
Основні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз феномену професійної деструкції в психології.
2. Виявити чинники розвитку професійної деструкції слідчих на різних етапах їх професіоналізації.
3. Дослідити психологічні особливості прояву професійної деструкції слідчих на різних етапах їх професіоналізації.
4. Здійснити аналіз сучасних підходів до запобігання професійній деструкції працівників ОВС.
5. Розробити концептуальну схему комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих у ході їх професійного становлення та професійної адаптації.
6. Розробити та емпірично перевірити комплексну психолого-профілактичну програму щодо запобігання професійній деструкції слідчих на різних етапах їх професіоналізації.
Об’єкт дослідження – професійна деструкція особистості.
Предмет дослідження – психологічні основи запобігання професійним деструкціям слідчих на різних етапах їх професіоналізації.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, а саме, теоретичні: системний аналіз наукової літератури (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3), нормативно правових актів, що регламентують діяльність слідчих, психологічне супроводження оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України та організацію психопрофілактичної роботи з особовим складом (підрозділ 1.3), порівняння, узагальнення, систематизація даних та їх інтерпретація (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); емпіричні: спостереження, бесіда, тестування та анкетування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); вивчення документів і результатів навчальної та професійної діяльності, а також нормативних документів, які стосуються змісту підготовки слідчих у вищих навчальних закладах (підрозділ 2.4); методи математичної статистики: Т-критерій Стьюдента, метод лінійної кореляції Пірсона, кутове перетворення Фішера, U-критерій Мана-Уітні (підрозділи 2.2, 2.3). Облік даних проводився за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA 6.0, SPSS 10.0.
Вибір цих методів зумовлений цілями комплексного дослідження феномену професійної деструкції. За рівнем адаптивного потенціалу досліджуваних застосовано методики для діагностики емоційного вигорання (В. Бойка), стилю саморегуляції поведінки (В. Моросанової), багатофакторний особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Маклакова, С. Чермяніна); за рівнем соціально-психологічних уявлень респондентів про професійну діяльність слідчих, їх професійної ідентичності, можливих проявів професійної деструкції застосовано авторську анкету «Рівень професійної деструкції», малюнковий тест на тему «Я - слідчий» (розроблено Л. Балабановою), метод вільних асоціацій, кольоровий тест відносин за О. Еткіндом (КТВ); за рівнем професійної мотивації слідчих застосовано анкету А. Москаленка «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» на основі класифікації типів професійної мотивації правоохоронців В. Васильєва, мотиваційний профіль особистості (Ш. Річі та П. Мартіна), опитувальник РСК (Дж. Роттера), в адаптації Є. Бажина, Е. Голинкіної, О. Еткінда.
У дослідженні брали участь 175 курсантів перших та 154 курсантів випускних курсів ВНЗ системи МВС України (Донецький юридичний інститут / слідчо-криміналістичний факультет, Харківський національний університет внутрішніх справ / факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання, Одеський державний університет внутрішніх справ / факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання) й слідчі ГУ МВС України в Донецькій області (121 особа) зі стажем роботи в посаді слідчого від одного до п’яти років.
Теоретико-методологічну основу роботи склали: положення, що розкривають основи методології і теорії психології (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.), системної методології (П. Анохін, Н. Кузьміна, В. Садовський та ін.), психологічні дослідження особистості та індивідуальності (Г. Андрєєва, Л. Божович, О. Ковальов, О. Леонтьєв, А. Петровський та ін.), основні теоретичні концепції психічних станів у трудовій діяльності та їх дослідження (А. Деркач, Е. Зеєр, Є. Климов, А. Маркова та ін.), концепції професіоналізму та психологічного супроводу діяльності правоохоронця (О. Бандурка, С. Бочарова, О. Землянська, О. Матеюк, В. Медведєв, С. Яковенко), дослідження курсантського середовища та проблеми психологічної адаптації молодих фахівців до умов професійної діяльності (В. Андросюк, Л. Балабанова, Л. Казміренко, Г. Попова, О. Цильмак), сучасні теоретичні підходи та емпіричні дослідження професійних деформацій і деструкцій особистості (О. Бутиліна, С. Дружилов, Е. Зеєр, З.Кисіль, Л. Корнєєва, А. Маркова, Е. Симанюк).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що сформульовано низку нових положень і висновків, окремі положення уточнено й доповнено, а саме:
вперше: у вітчизняній психологічній науці здійснено комплексне вивчення феномену професійної деструкції серед слідчих на різних етапах їх професіоналізації,
- розроблено концептуальну схему комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих у ході їх професійного становлення та професійної адаптації,
- запропоновано комплексну психологічну тренінгову програму запобігання професійній деструкції курсантів і слідчих на етапі їх професійної адаптації та самореалізації;
уточнено соціально-психологічні детермінанти виникнення професійної деструкції серед слідчих; зміст понять: «професійна деструкція слідчого», «професійна деструкція курсанта», «професійна адаптація», «алгоритм психотренінгової програми»;
дістали подальшого розвитку:
- науково-теоретичні положення про сутність професійного розвитку працівників ОВС,
- організаційно-методичні засади психологічного забезпечення професійної підготовки слідчих на різних етапах їх професіоналізації.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати спрямовано на вдосконалення слідчої діяльності, а також процесів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації правоохоронців в аспекті подолання професійно обумовлених деструкцій особистості. Результати дослідження сприяють модернізації змісту, технологій, форм і методів психологічної допомоги та психолого-педагогічного супроводу слідчого в аспекті запобігання і подолання професійних деструкцій; збагачують зміст юридичної освіти у відомчих вузах МВС та в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для слідчих підрозділів органів внутрішніх справ. Також отримані результати впроваджено:
у процесі службової діяльності фахівців служби психологічного забезпечення УКЗ ГУМВС України в Донецькій області (акт впровадження від 08.02.2013) та групи психологічного забезпечення ВКЗ Донецького юридичного інституту МВС України (акт впровадження від 15.02.2013) за напрямом професійно-психологічної підготовки слідчих та курсантів слідчо-криміналістичних факультетів;
у службово-професійній підготовці слідчих на курсах післядипломної освіти Донецького юридичного інституту МВС України під час проходження ними професійно-психологічної підготовки (акт впровадження від 15.02.2013);
у навчально-виховному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ для викладання навчальних дисциплін «Соціально-психологічний тренінг», «Професійно-психологічна підготовка працівників слідчих підрозділів», «Конфліктологія» (акт впровадження від 05.02.2013) та Одеського державного університету внутрішніх справ для викладання навчальної дисципліни «Юридична психологія» (акт впровадження від 05.02.2013);
Особистий внесок здобувача. У статті, написаною у співавторстві з Л.М. Балабановою, автором окреслено та обґрунтовано методи і результати самостійно проведених досліджень та здійснена інтерпретація одержаних результатів. У статті, написаною у співавторстві з Г.О. Литвиновою, автором представлено особистий погляд на вимоги до особистості ведучого тренінгу з курсантами ВНЗ МВС України.
Апробація результатів дослідження. Зміст основних положень та результати дисертаційного дослідження відображено у виступах автора на всеукраїнських конференціях: «Психологічні аспекти національної безпеки» (Львів, 2009), «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (Донецьк, 2009, 2010, 2011, 2012), «Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток» (Одеса, 2010, 2013), «Особистість у просторі культури» (Севастополь, 2011), «Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України» (Харків, 2011), «Психология в образовательном пространстве» (Донецьк, 2012), всеросійській конференції з юридичної психології з міжнародною участю «Коченовские чтения «Психология и право в современной России» (Москва, 2010, 2012), міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для правоохранительных органов» (Минск, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 21 публікації, 6 з яких – статті у фахових, затверджених ДАК України наукових виданнях із психологічних наук; 1 – у російському періодичному науково-практичному виданні, 1 – у науково-виробничому журналі; 13 – тези доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (291 найменування, з них 22 – іноземними мовами). Загальний обсяг роботи – 187 сторінок, з них 143 сторінок – основна частина. Текст дисертації містить 17 таблиць і 11 рисунків та 4 додатки на 8 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Реалізація поставленої мети та виконання завдань дослідження дало можливість одержати теоретичні та емпіричні результати, аналіз яких дозволяє зробити такі висновки:
1. Професійний розвиток особистості – це процес не лише набуття нових якостей, а й втрати вже існуючих структур особистості професіонала. Такий процес забезпечує функціональність особи у професійному середовищі і характеризує процес її адаптації. Загальною складністю теоретико-методологічного аналізу феномену професійної деструкції виявилось його понятійне відокремлення від близького за походженням феномену професійної деформації: у літературі терміни «деструкція» та «деформація» часто використовуються як синоніми. Під час роботи над вирішенням зазначеної складності було встановлено, що відмінність професійної деструкції від професійної деформації полягає у ступені негативного впливу на результат праці. Професійна деформація негативно позначається на особистісному розвитку працівника і не завжди негативно впливає на результат його праці, тоді як професійна деструкція негативно впливає як на особистісний розвиток працівника та і неодмінно на результат його діяльності. Прикладами професійних деструкцій є професійний маргіналізм, професійна стагнація, синдром вивченої безпорадності, синдром асоціальної перцепції. Розвиток професійних деструкцій ініціюється утрудненнями криз професійного становлення.
2. Психологічні передумови розвитку професійних деструкцій закладаються протягом кожного етапу професійного становлення особи. На етапі вибору майбутньої професії це неусвідомлювані або ідеалізовані мотиви вибору професії слідчого; на етапі навчання у ВНЗ МВС України це криза професійного вибору (розчарування у процесі навчання); на етапі професійної адаптації це – низький особистісний адаптаційний потенціал, деструкція очікувань (розчарування у рівні організації та змісті праці, посадових обов’язках, виробничих відносинах, умовах роботи і матеріальному забезпеченні), недостатня професійна підготовка; на етапі професійної самореалізації це – криза нереалізованості, спустошеності та безперспективності.
3. Сучасний підхід до запобігання проявам професійної деструкції характеризується комплексом заходів, спрямованих на соціальний, фізіологічний та психологічний захист працівника. Психопрофілактичні заходи враховані на кожному етапі професійного становлення працівника: на етапі відбору (обов’язкова психологічна та психіатрична діагностика), професійної адаптації (діагностика адаптаційного потенціалу, психологічне спостереження, наставництво, соціально-психологічні тренінги, курси підвищення кваліфікації), професійної самореалізації (обов’язковий медичний огляд, чергові відпустки, регулярна психодіагностика, психологічне спостереження, консультування, соціально-психологічні тренінги). Загальна увага під час реалізації заходів психопрофілактичного напряму має спрямованість контролю та спостереження. Практична реалізація конкретних заходів цілеспрямованого психологічного впливу залишається недостатньо представленою на практиці. В першу чергу це пов’язано із реалізацією усіх напрямів психологічного супроводження професійної діяльності працівників ОВС одним фахівцем. Вирішення цього питання криється у проведенні змін в системі психологічного супроводження та вузькоспеціалізованому перерозподілі обов’язків серед його фахівців.
4. Під час дослідження особливостей прояву професійних деструкцій слідчих на різних етапах їх професіоналізації сформованих проявів професійної деструкції виявлено не було. Проте було діагностовано тенденції розвитку негативних явищ професійного розвитку працівників. За результатами отриманих даних найбільш суттєві зміни відбуваються в ціннісно-мотиваційній та емоційній сферах працівників, що позначається на їхньому адаптаційному потенціалі. Зниження рівня адаптаційного потенціалу та підвищення рівня сформованості фаз емоційної виснаженості серед слідчих, у порівнянні з курсантами випускного та першого курсів, свідчить про кризовий період у їх роботі, що є передумовою розвитку професійних деструкцій. Також було досліджено процес відчуження від професії, який виражається у тенденції зростання негативного емоційного ставлення до професії та правоохоронної системи зі збільшенням терміну служби. Під впливом негативного ставлення до професійного середовища відбувається процес професійного відчуження, що виражається у втраті серед слідчих чітких рис професійного Я-образу. Характер мотиваційної спрямованості слідчих дещо відрізняється від мотивації курсантів своєю спрямованістю в бік матеріальних цінностей та влади. Усі вище зазначені прояви дають можливість прогнозувати розвиток такого деструктивного феномену, як професійний маргіналізм.
5. Запобігання розвитку професійних деструкцій слідчих повинно забезпечуватись комплексним та системним підходом, який враховує вплив усіх досліджених чинників. Запропонована концептуальна схема комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих спрямована на всебічний захист працівника та розвиток у нього необхідних для ефективного функціонування системи органів внутрішніх справ професійних компетенцій. Ця концептуальна схема передбачає чотири модульних компонента: правовий, організаційно-кадровий, освітньо-педагогічний, психологічний. Системна взаємодія всіх чотирьох модулів забезпечує гармонійний професійний розвиток, професійну самореалізацію та ефективну діяльність слідчих. Правовий модульний компонент запобігає впливу таких чинників, як дезорганізація робочого процесу, правова незахищеність та розгубленість слідчого. Організаційно-кадровий компонент нейтралізує такі чинники, як професійна стагнація, апатія, криза безперспективності. Освітньо-педагогічний компонент дозволяє уникнути кризи професійного вибору, хибних мотивів вибору професії. Психологічний компонент запобігає таким детермінантам розвитку професійних деструкцій, як неусвідомлювані мотиви вибору професії, забезпечує профілактику синдрому вивченої безпорадності, асоціальної перцепції, криз професійного становлення.
6. Розроблена профілактична тренінгова програма «Психологічна підтримка слідчого» являє собою дієвий інструмент психологічного впливу на гармонійний професійний розвиток слідчого в межах психологічного модулю концептуальної схеми комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих на різних етапах їх професіоналізації поряд з іншими заходами. Тренінгова програма включає два тренінги: для слідчих і для курсантів ВНЗ МВС України. Така конструкція тренінгової програми зумовлена різницею чинників, що спричиняють розвиток професійних деструкцій у різні періоди професіоналізації. Програма для курсантів націлена на формування та підтримання цілісної професійної Я-концепції, підтримку і розвиток адаптаційного потенціалу та навичок ефективної комунікації. Програма для слідчих спрямована на профілактику та корекцію проявів професійних деструкцій шляхом переосмислення власної професійної ролі, професійної мотивації, а також тренуванням професійно важливих компетенцій (навичок ефективної комунікації, емоційної регуляції, самоорганізації). Дослідження ефективності тренінгової програми довели її позитивний вплив на підтримання адаптаційного потенціалу, емоційне ставлення до професії слідчого та послаблення стану емоційного напруження. Дієвість тренінгової програми забезпечується її системним проведенням за розробленими рекомендаціями.
Перспективи подальшої роботи полягають у дослідженні професійних деструкцій керівників підрозділів міліції та їх впливу на динаміку професійного розвитку підпорядкованого особового складу, вивченні особливостей професійних деструкцій працівників оперативних підрозділів, дільничних інспекторів, працівників чергових частин та розробці заходів запобігання таким деструкціям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллаева, М. М. Профессиональная идентичность личности: психосемантический подход / Мехирбан Махаметжановна Абдуллаева// Психологический журнал. – 2004. – Т. 25. – №2.
2. Агаєв, Н. А. Соціально-психологічні аспекти адаптації особистості в умовах військової діяльності / Назім Асафович Агаєв // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К. : ГНОЗІС, 2005. – Т. VІІ. Вип. 5. – С. 6-10.
3. Александров, А. А. Современное представление о профессиональной деформации и определении ее фактов / Артур Александрович Александров // Право і безпека – Х. : ХНУВС – 2002. - №2.- С. 74- 77
4. Александров, Ю. В. Вплив специфіки трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ на розвиток професійної деформації / Юрій Васильович Александров // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Х. : ХВУМУ – 2002. – Вип.15 – С. 190-194.
5. Александрова, Л. А. Психологические ресурсы эффективной адаптации к сложным условиям климатогеографической среды / Л. А. Александрова, B. П. Михайлова // Вестник КемГУ – 2003. – Вып. 15.– №3. – С. 75-83.
6. Альбуханова-Славськая, К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Альбуханова-Славська. – М. : Наука, 1980. – 336 с.
7. Ананьев, Б. Г. Психология и проблемы человекознания / Борис Герасимович Ананьев; под ред. А. А. Бодалева. – М. : Институт практической психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 384с.
8. Андросюк, В. Г. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій / Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медведєв В.С. – К. : УАВС, 1995. – 218 с.
9. Андросюк, В. Г. Які якості вимагаються від працівника міліції. Методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик / Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. К. : УАВС – 1996.- № 1. – С. 34-37.
10. Анисимов, С. А. Юридическая психология: противопоказания профессиональной деятельности государственного служащего / Анисимов С.А., Гусева А.С., Кандыбович С.Л., Конюхов Н.И. – М. : РАГС. – 2000 – 354 с.
11. Антонова, Н. А. Психическое здоровье и профессиональная деятельность сотрудников силовых структур / Наталья Александровна Антонова // Вестн. С.-Петерб. ун-та. – СПб. : СПбГУ. – 2008. – № 4, сер. 12. – С. 445–452.
12. Ануфрієв, М. І. Перспективи впровадження тренінгових технологій у підготовку персоналу органів та підрозділів внутрішніх справ/ Микола Іванович Ануфрієв // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ, 22 листопада 2003. - К. : КІВС, 2003. – С. 6 – 9.
13. Ануфриева, Р. А. Маргинальная личность: характерные черты / Раиса Александровна Ануфриева // Социология: теория, методы, маркетинг. – К. : НАНУ – 2000.– № 3. – С. 176–179.
14. Анциферова, Л. И. Условия деформации личности/ Людмила Ивановна Анциферова //Новые исследования. – М.: Наука, 1998. – С. 32–38.
15. Артем’єв, В. О. Шляхи удосконалення методів професійного психологічного відбору для роботи в умовах підвищеного ризику/ Вадим Олександрович Артем’єв // Право і безпека. Х. : ХНУВС – 2002. –№3. –С. 146 149.
16. Асмолов, А. Г. Основные принципы психологического анализа в теории деятельности / Александр Григорьевич Асмолов // Вопросы психологии. М. : Роспечать – 1982. – № 2. – С. 14-27.
17. Афанасьева, А. С. Причины профессиональной деформации сотрудников милиции /А. С. Афанасьева // Место и роль органов внутренних дел в системе уголовной юстиции – Омск : Омская академия МВД России – Выпуск 11. - 2007. – С. 69 – 71.
18. Базыма, Б.А. Психология цвета: Теория и практик / Б.А. Базыма – М.: Речь, 2005. – 147 с.

19. Балабанова, Е. С. Социально-экономическая зависимость и социальный паразитизм: стратегии «негативной» адаптации/ Евгения Сергеевна Балабанова // Мир психологии – М. : НОУ ВПО «Московский психолого-социальный институт» – 2002. – № 6. - С. 31-34.
20. Балабанова, Л. М. Категория нормы в исследовании и регуляции функциональных состояний человека: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.02 „Психофізіологія” / Университет внутренних дел / Любовь Матвеевна Балабанова - Х., 2001. - 429 с.
21. Балабанова, Л. М. Судебная патопсихология: Психология в системе силовых структур государства: (Вопросы определения нормы и отклонений). / Любовь Матвеевна Балабанова – Донецк: Сталкер, 1998. – 429 с.
22. Балл, Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности/ Георгий Алексеевич Балл // Вопросы психологии. – М. : Роспечать - 1989. - №1.- С. 92-100.
23. Бандурка, А. М. Юридическая психология: монография / Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. – Харьков: Изд. «Титул», 2006. – 750 с.
24. Бандурка, О. М. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. / О. М. Бандурка, В. О. Соболєв – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. Справ,2000. – 480 с.
25. Барабанова, М. В. Изучение психологического содержания синдрома выгорания / М. В. Барабанова // Вестник Московского университета. Серия 14. «Психология». – М.: Издательство МГУ – 1995. – № 1. – С. 54.
26. Бараннік, В. А. Психологічні особливості самооцінки військовослужбовців з девіантною та делінквентною поведінкою : автореф. дис.на здоб. наук. ступ.канд. психол. наук. 19.00.01 / Валерій Анатолійович Бараннік; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К.: КНУ, 2004. - 18 с.
27. Барко, В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. / Вадим Іванович Барко – К.: Ніка-Центр, 2002. - 296 с.
28. Барко, В. І. Розвиток професійно важливих якостей поліцейського підрозділу / Вадим Іванович Барко // Практична психологія та соціальна робота. Науково-практичний та освітньо-методичний журнал – К. : Компанія «СОЦИС-ПРЕС», Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України – 2004 – № 10 – С. 147-165.
29. Безносов, С. П. Профессиональная деформация личности / Сергей Петрович Безносов – СПб. : Речь, 2004. – 272 с.
30. Беспалая, С. Г. Факторы и условия, определяющие возникновение различных форм делинквентного поведения у сотрудников органов внутренних дел / Светлана Геннадиевна Беспалая // Всероссийский научный журнал «Теория и практика общественного развития» - Краснодар: «ХОРС» – 2006. - № 2(5).– С. 33-35.
31. Білоножко, А. В. Соціально-психологічні чинники становлення комунікативної культури майбутнього юриста в процесі професійної підготовки: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Анжела Володимирівна Білоножко / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2008. — 21 с.
32. Бодалев, А. А. Специфика социально-психологического подхода к пониманию личности / Алексей Александрович Бодалев // Психология личности в трудах отечественных психологов: христоматия / сост. Л.Куликов — СПб.: Питер – 2000. — с. 336-344.
33. Бодров, В. А. Психология профессиональной пригодности : учеб. пособие / Вячеслав Алексеевич Бодров.– М., 2001.– 511 с.
34. Бойко, В. В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении / Виктор Васильевич Бойко. – СПб.: Питер, 1999. – 105 с.
35. Бойко, В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других/ Виктор Васильевич Бойко. – М.: Наука, 1996. – 154 с.
36. Борисова, Е. М. Профессиональные стереотипы как личностная предпосылка и проявление профессиональной деформации сотрудников милиции/ Елена Михайловна Борисова // Професионал.- 2001.- № 2 (40).- с.11-18.
37. Бородулькіна, Т. О. Вплив образу професії на становлення професійної ідентичності особистості/ Тетяна Олександрівна Бородулькіна // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред С.Д. Максименка. Т.IX.4.2. -К., 2007. - 420 с.
38. Бохонкова, Ю. О. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації/ Юлія Олександрівна Бохонкова// Соціальна психологія. – Київ, 2005. - С. 45-54.
39. Брушлинский, А. В. Деятельность, действия и психическое как процесс / Андрей Владимирович Брушлинский // Вопросы психологии. – М. : Роспечать – 1984. – №5. – С. 17–30.
40. Будницька, О. А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. /Ольга Анатоліївна Будницька. — К., 2001. — 17с.
41. Бурлачук, Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Леонид Фокич Бурлачук, С. М. Морозов – СПб. : Питер, 2000. – 528 с.
42. Бутиліна, О. В. Професійна маргінальність ― девіація? / Олена Вікторівна Бутиліна // Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти: Матеріали науково-практичної конференції (Харків, 14 березня 2009 р.). ― Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. ― С. 61-63.
43. Бутиліна, О. В. Соціальна політика подолання професійної маргінальності / Олена Вікторівна Бутиліна// Задоволення соціальних потреб населення як умова підвищення його довіри до влади / Є.Ф. Глухачов, Т.Б. Хомуленко, С.М. Клімова та ін. / [за заг. ред. Є. Ф. Глухачова]. ― Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. ― С. 136-147.
44. Бутиліна, О. В. Феномен професійної маргінальності студентства: особливості соціологічного вимірювання / Олена Вікторівна Бутиліна // Право і безпека. ― 2009. ― №1. ― С. 259-264.
45. Ваврик, Т. Ю. Професійна деформація працівників ОВС: шляхи дослідження та профілактики /Тарая Юрійович Ваврик // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: вид-во „Любіть Україну”, 2001. – Т. 3. – Ч.7. – С. 18-22.
46. Варава, Л. А. Аналіз моделей почуття самотності як стану особистості / Людмила Анатоліївна Варавва // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України /за ред. акад. Максименка С.Д. - К.: 2004. – Т. 7, вип. 3. – С. 298-306.
47. Вареник, В. В. Визначення професійно-важливих якостей працівників органів внутрішніх справ та динаміки розвитку психофізіологічних показників їхньої діяльності / Володимир Володимирович Вареник// Пожежна безпека. - 2003р. - № 5. - С.23 – 24.
48. Варій, М. Й. Загальна психологія: підручник, 3-е видання: / Микола Йосипович Варій/ К., «Центр учбової літератури», 2009 р., 1007 с.
49. Вассерман, Л. И. Психологические механизмы совладания со стрессом профессиональной деятельности (на модели лиц опасных профессий)/ Вассерман Л.И., Исаева Е.Р., Новожилова М.Ю., Щелкова О.Ю. // Вестн. С.-Петерб. ун-та. Сер. 12. 2008. Вып. 4. С. 364–372.
50. Васильєв, В. Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – 5-е изд., перераб. и доп. / Владислав Леонидович Васильєв – СПб.: Питер, 2003. - 656 с.
51. Васьковская, С. В. Психологические условия формирования профессионального самосознания / Светлана Васильевна Васьковская. – К.: КГУ, 1997. – 24 с.
52. Ващенко, І. В. Чинники успішності професійної реалізації суб’єкта правоохоронної діяльності / Ващенко І.В., Бугаєнко О.Б., Баюл Р.В. // Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – 2005. – Вип. 14. – С. 26-33.
53. Вірна, Ж. П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу)/ Жанна Петрівна Вірна // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 3. - С.21-23.
54. Водопьянова, Н. Е. Синдром психического выгорания в коммуникативных профессиях / Наталия Евгеньевна Водопьянова// Психология здоровья / Под ред. Г. С. Никифорова. – СПб.: Издательство СПб ГУ, 2000. – С. 443–463.
55. Волкова, О. А. Индивидуальные модели профессионализма как следствие маргинализации в профессиональных полях / Ольга Александровна Волкова// Среднее профессиональное образование. – 2006. – №10. – С. 61-62.
56. Воробйова, І. В. Емоційна складова настановлень населення щодо працівників різних підрозділів міліції/ Ірина Вікторівна Воробйова // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2005. – Вип.14. – С. 33-38.
57. Воробйова, І. В. Імідж та престиж професії правоохоронця/ І. В. Воробйова, І. В. Жданова // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки із громадськістю / За заг. ред. Токарської А.С.: Збірник наукових статей. – Львів : ЛІВС НАВСУ– 2003. – С.45-47
58. Гапонова, С. А Особенности адаптации студентов Вузов в процессе обучения. / София Александровна Гапонова // Психологический журнал. – М. : ИП РАН – 1994 – Т. 15. № 4. – С.131-135.
59. Гаранян, Н. Г. Перфекционизм как фактор студенческой дезадаптации / Гаранян Н.Г., Андрусенко Д.А., Хломов И.Д. // Психологическая наука и образование. – М. : МГППУ– 2009.– № 1.– С.72-81
60. Голенкова, З. Т. Маргинальный слой: феномен социальной самоидентификации / Голенкова З.Т., Игитханян Е.Д., Казаринова И.В. // Социол.исслед.– М. : РАН – 1996. №8.– С.12-17
61. Голиков, Ю. Я. Проблемы исследования психической регуляции в триаде «деятельность-личность-состояние» / Голиков Ю.Я., Дикая Л.Г., Костин А.Н. – М. : Институт психологии РАН, 1999.- 358 с.
62. Головатий, М.Ф. Трансформації соціальної політики в сучасній Україні: політико-правові засади та особливості управління соціальними процесами : сборник научных трудов / Микола Федорович Головатий // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України / Ред. В.И. Андрейцев, Ред. Б.І. Андрусишин, Ред. О.В. Бабкіна, Голов. ред. М.Л. Головко. - Київ : Курс, 2003. - Вип.2(21). - С. 24-35 .
63. Грабе, М. Синдром выгорания - болезнь нашего времени. Серия психологический практикум / Мартин Грабе / Пер. с нем. В.Немченов - СПб.: Речь, 2008. - 96 с.
64. Григорьева, Н. Г. Самоактуализация в процессе социальной адаптации личности студента / Н. Г. Григорьева // Среднее профессиональное образование.- М.: «Среднее профессиональное образование» – 1996 г.- № 4, С. 20-21.
65. Гришина, Н. В. Помогающие отношения: Профессиональные и экзистенциональные проблемы / Наталья Владимировна Гришина // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А. А. Крылова и Л. А. Коростылевой – СПб.: СПбГУ, 1997. – С. 143-156.
66. Губарєва, О. С. Стадії розвитку професійної компетентності працівників ОВС / Ольга Семенівна Губарєва // Наше право. – К. : "ЮНЕСКО-СОЦІО" – 2005. – № 3. – С. 34-39.
67. Гуревич, К. М. Профессиональная пригодность и основные особенности нервной системы / Константин Маркович Гуревич. – М. : Наука, 1992. – 120 с.
68. Гущина, Т. Ю. Соціалізація і соціальна зрілість особистості / Тетяна Юріївна Гущина // Вісник Національного політехнічного університету України «Київський політехнічний інститут» : Філософія. Психологія. Педагогіка : Зб. наук. праць. – К. : ІВЦ «Політехніка», 2002 . –Т. 2 (5). – С. 95 – 100.
69. Давыдов, В. В. Психология деятельности как основа формирования способности и готовности к практической деятельности / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Наука, 1997. – 231 с.
70. Даудрих, Н. И. Социальная идентичность: методический аспект/ Наталья Ивановна Даудрих// Социология: 4М. - 2000, № 12. - С. 78-94.
71. Деркач, А. А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека / Анатолий Алексеевич Деркач. - Кн. 1-5. - М., 2000. - 536 с.
72. Деркач, А. А. Профессионализм деятельности в особых и экстремальных условиях / Деркач А.А., Гремлинг С., Ауэрбах С. — М. : Изд-во РАГС, 1998. - 223 с.
73. Дикая, Л. Г. Становление системы психической регуляции в экстремальных условиях деятельности / Лариса Григорьевна Дикая ; сост. и общ. ред. Л. В. Куликова. – СПб : Питер, 2000. – С. 144 – 250.
74. Диагностика эмоционального выгорания (В.В. Бойко) // Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. – C.96-99.
75. Добряк, С. Ю. Динамика психологической адаптации курсантов на первом и втором году обучения в военном вузе: Автореф. дис. … канд. психол. наук./ Сергей Юрьевич Добряк – СПб, 2004. – 22 с
76. Дробноход, Н. И. Омраченная Украина: найдем ли выход?/ Николай Иванович Дробноход// Персонал. – 2003. – № 4-5. – С. 40-51.
77. Дружилов, С. А. Критерии эффективности профессионалов в условиях совместной деятельности/ Сергей Александрович Дружилов// Объединенный научный журнал. - 2001. - №22. - С.44-45.
78. Дружилов, С. А. Профессиональные стили человека и индивидуальный ресурс профессионального развития / Сергей Александрович Дружилов// Вопросы гуманитарных наук. - 2003. - №1 (4). - С.354-357.
79. Дружилов, С.А. Профессиональные деформации и деструкции как индикаторы душевного неблагополучия человека/ Сергей Александрович Дружилов// Современные наукоемкие технологии. – 2010. – № 2 – С. 84-87.
80. Думко, Ф. К. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС/ Ф. К. Думко, Г. Є. Запорожцева / За ред. Ф.К. Думка. Одеса: НДРВВ ОІВЕС, 2000.-47с.
81. Еремина, Н. Ю. Профессиональная идентичность как этап овладения профессией и личностной зрелостью / Наталья Юрьевна Еремина// Материалы I Всероссийской конференции «Психология сознания: современное состояние и перспективы». 29 июня – 1 июля 2007 г. – Самара : НТЦ, 2007.
82. Ермолаева, Е. П. Профессиональная идентичность и маргинализм: концепция и ре-альность / Елена Павловна Ермолаева// Психологический журнал. – М. : ИП РАН – - 2001. - Т. 22. - № 4. – С. 51-59
83. Ермолаева, Е. П. Психология профессионального маргинала в социально значимых видах труда/ Елена Павловна Ермолаева// Психологический журнал. – М. : ИП РАН – 2001. – Т. 22. – № 5. – С. 69 - 78.
84. Ершова, Н. Г. Методические аспекты психолого-педагогического сопровождения учебно-воспитательного процесса в период адаптации студентов к обучению в высшей школе/ Наталья Генриховна Ершова // Теория и практика физической культуры. – М. : Научно-издательский центр "Теория и практика физической культуры и спорта" – 2000. – №5. – С.14-17.
85. Екстремальна та кризова психологія : Термінологічний словник / за заг. ред. О. В. Тімченка. – Х. : ХНАДУ НУЦЗУ, 2010. – 291 с.
86. Жарикова, Т. П. Системный подход к изучению проблемы поведенческих аддикций / Татьяна Петровна Жарикова // Психолог образования: опыт работы и проблемы подготовки: Материалы Международной научно-практической конференции. – Пенза : ПГПУ – 2007. – С. 95-100.
87. Завалишина, Д. Н. Способы идентификации человека с профессией / Динара Николаевна Завалишина // Психология субъекта профессиональной деятельности. – М.– Ярославль : ЯрГУ / Под ред. А.В. Карпова. – 2001 – С. 104 – 128.
88. Завалишина, Д. Н. Субъективно динамический аспект профессиональной деятельности / Динара Николаевна Завалишина // Психологический журнал – М. : ИП РАН – 2003. - № 6.– С. 5-15.
89. Зеер, Э. Ф. Кризисы профессионального становления личности / Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк // Психол. журнал. – М. : ИП РАН – 1997. - Т. 18, 6. – С. 35-44.
90. Зеер, Э. Ф. Психология профессиональных деструкций: Учебное пособие для вузов./ Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк – М.: Академический проект; Екатеринбург : Деловая книга , 2005. – 240с.
91. Зеер, Э. Ф. Психология профессий. / Эвальд Фридрихович Зеер – М. Академический Проект, 2003. – 330 с.
92. Иванова, Е. М. Психология профессиональной деятельности./ Елена Михайловна Иванова - М.: ПЕР СЭ, 2006. – 382 с.
93. Иванова, Н. Л. Социальная идентичность и профессиональный опыт личности (монография) / Н. Л. Иванова, Е. В. Конева – Ярославль: изд-во ЯГПУ, 2003 – 246 с.
94. Іванова, О. В. Соціально-психологічна адаптація курсантів у вищому закладі освіти МВС як етап професійного становлення майбутніх співробітників: Автореф. Дис.. на соискание ученой степенит канд. психол. наук: 19.00.06 – «Юридична психологія» / НАВС МВС України. / Олена Василівна Іванова – Київ: НАВС МВС України, 1999.– 17 с.
95. Ильин, Е. П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности. / Евгений Павлович Ильин – СПб.: Питер, 2008 – 432 с.: ил. – серия («Мастера психологи»).
96. Ильиных, О.В. Проблемы психического выгорания сотрудников органов внутренних дел / Ольга Владимировна Ильиных // Вестн. Костромского гос. ун-та им. Н.А.Некрасова. Сер. психологические науки. «Акмеология образования». – Кострома : КГУ им. Н.А.Некрасова – 2008 . – Т. 14. –№ 2. – С. 98-103.
97. Ірхін, Ю. Б. Психопрофілактична робота з персоналом органів внутрішніх справ. Навчальний посібник / Юрій Борисович Ірхін – К.:РВЦ НАВСУ, Київський юридичний інститут, 2005. – 148 с.
98. Ірхін, Ю. Б. Формування концептуального підходу до визначення критеріїв професійно-психологічного відбору кандидатів на керівні посади органів внутрішніх справ відповідно до сучасних вимог / Юрій Борисович Ірхін // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України; заред. МаксименкаС. Д. - Т. VI, випуск 4. – К.: ГНОЗІС, 2004. – С.122-133.
99. Казарян, М. Ю. Изучение представлений студентов о реализации профессионального потенциала / Мария Юрьевна Казарян// Потенциал личности: комплексная проблема: Материалы Шестой Всероссийской конференции (заочной) 5 июня 2007 года / Отв. ред. Е.А. Уваров. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина – 2007. – С. 135 – 138.
100. Караваев, А. Ф. Профессиональная деформация личности / А. Ф. Караваев // Право и образование: научный журнал – М.: СГУ – 2005. – № 3. – С. 172-190.
101. Каськов, І. В. Методика соціально-психологічного забезпечення адаптації молодих офіцерів до діяльності у військовій частині/ Ігор Васильович Каськов// Збірник наукових праць. Матеріали доповідей на міжвузівській науково-методичній конференції “Самовиховання як фактор розвитку особистості. – №23, Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ – 2002. – С. 53-60.
102. Кислий, В. Д. Психічна саморегуляція та її вплив на адаптацію військовослужбовців до діяльності в особливих умовах / Віталій Дмитрович Кислий // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2001. – Вип. ІХ. – С. 193-198.
103. Кісіль, З.Р. Правові та психологічні засади запобігання професійній деформації працівників органів внутрішніх справ України [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 19.00.06 / Кісіль Зоряна Романівна ; Нац. акад. внутр. справ. - К., 2011. - 40 с
104. Климов, Е. А. Введение в психологию труда: Учебник для вузов / Евгений Александрович Климов. – М.: МГУ – 2004. – 437 с.
105. Климов, Е. А. Психология профессионального самоопределения: Учеб. пособ / Евгений Александрович Климов – Ростов – на –Дону : Феникс, 1996. –509 с.
106. Клищевская, M. B. Профессионально-важные качества как необходимые и достаточные условия прогнозирования успешности деятельности / M. B. Клищевская, Г. Н. Солнцева // Вестник МГУ – М. : МГУ – №4 – 1999 – С. 5-11.
107. Коваленко, О. Г. Атракція як феномен міжособистісного спілкування / Олена Григорівна Коваленко // Практична психологія та соціальна робота. — К. : Компанія «СОЦИС-ПРЕС», Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України – 2007. — № 2. — С. 44–48.
108. Ковальчишина, Н. И. Формування професійної ідентичності курсантів ВНЗ МВС України у процесі навчання. / Наталія Іванівна Ковальчишина/ Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д.Максименка. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. – Т. Х., Вип. 2. – С. 249-258.
109. Ковальчишина, С.В. Соціальна адаптація та дезадаптація курсантів на першому році навчання у ВНЗ МВС України / С.В. Ковальчишина // Вісник національного університету оборони України : збірник наукових праць. – К. : НУОУ, 2011. – Вип. 5 (24). – С. 147-152.
110. Козлова, А. А. Управление формированием профессиональной идентичности / Анастасия Анатольевна Козлова // Психология XXI века: Материалы международной научно-практической конференции студентов и аспирантов «Психология XXI века» (18-20 апреля 2002 г.) / под.ред. В.Б. Чеснокова. – СПб.: СПбГУ – 2002 – С. 324-326.
111. Кокун, О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. психол. наук : спец. 19.00.02 „Психофізіологія” / Ольга Миколавїна Кокун. – К., 2004. – 31 с.
112. Колюх, О. А. Психологическая коррекция эмоций и их влияние на межличностные отношения студентов через проведение социально-психологического тренинга / Ольга Анатольевна Колюх // Сборник научно –методических трудов: «Тенденции современного образования: состояние и перспектива» – Новосибирск : НИПКиПРО – 2008 – С. 30-36.
113. Кон И. С. Люди и роли // Социология : хрестоматия для высшей школы / А.И. Кравченко. – Москва : Академический проект : Фонд 'Мир'– 2004. – С. 545-559.
114. Коновалова, В. Е. Основы юридической психологии: Учебник. / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
115. Конопльов, В. В. Проблема адаптації курсантів навчальних закладів МВС України до навчання та службової діяльності./ В’ячеслав Володимирович Конопльов // Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3т. – К:Гнозис, 1998.- Т.2. – с.106-110.
116. Корольчук, М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 580 с.
117. Корольчук, М.С. Характеристика етапів професійного розвитку і формування особистості в професійній діяльності / Микола Степанович Корольчук // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 41. Серія Психологічні науки. Т.1. – Чернігів, 2006. – С.165-168.
118. Коростылева, Л. А. Самореализация личности в профессиональной сфере: генезис затруднений / Людмила Алексеевна Коростылева// Психологические проблемы самореализации личности. – С.-Петербург, СПбГУ, 2001. – С. 3 - 23.
119. Костинская, А. Г. Феномен идентичности как структурирующий фактор/ Александра Геннадиевна Костинская // Мир психологии – М. : НОУ ВПО «Московский психолого-социальный институт» – 2003. - №1. - С.23-27.
120. Костромина, С. Н. Психологические основания формирования профессионала на этапе обучения в вузе /Светлана Николаевна Костромина // Вестн. С.-Петерб. ун-та. Сер. 12. 2008. Вып. 4. С. 329–340.
121. Крапивина, О. В. Синдром эмоционального сгорания у пенитенциарных служащих./ О. В. Крапивина, В. Н. Косырев // Вестник ТГУ. Сер. гуманитарные науки– Вып.1 (29) – Тамбов, 2003. С. 36 – 47.
122. Красникова, Е. А. Этика и психология профессиональной деятельности: Учебник / Елена Александровна Красникова.- М.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 2005. - 208 с.
123. Кремень, В. Г. Психологія професійної діяльності офіцера : [підручник] / Кремень В.Г., Костицький М.В., Максименко С.Д., Сафін О.Д. – Хмельницький : Вид-во АПВУ, 1999. – 464 с.
124. Кретчак, О. М. Защитные механизмы эмоциональной устойчивости работников органов внутренних дел в условиях воздействия стресс-факторов повышенной интенсивности./ Олена Миколаївна Кретчак// Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків. – 1999. – Випуск 8. – С. 159 – 162.
125. Криворучко, Л. С. Дослідження впливу учбового процесу на ефективність професійної підготовки майбутніх правоохоронців ОВС України / Лариса Сергіївна Криворучко // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» –Харків –2006 – С. 189-193.
126. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. – 360 с.
127. Кудрявцев, Т. В. Исследование психологических особенностей профессионального становления личности / Товий Васильевич Кудрявцев// Методологические проблемы повышения эффективности психолого-педагогических исследований / Отв. ред. Н.Д. Никандров. М., 1985. – С. 132–143.
128. Кудрявцев, Т. В. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности / Т. В. Кудрявцев, В. Ю. Шегурова // Вопросы психологии. – М. : Роспечать – 1983. – 2. – С. 51-59.
129. Кузнецова, О. В. Индивидуальные типы адаптации к условиям социальной среды. / Ольга Владимировна Кузнецова // Материалы XI Всероссийской научно-практической конференции «Образование в России: медицинские, педагогические, психологические, экологические аспекты» (17-19 мая 2007 г.). – Калуга : КГПУ – 2007 – С. 127-132.
130. Кузнецова, О. В. Психологические особенности личности, склонной к дезадаптивности / Ольга Владимировна Кузнецова // Феноменологія щирості: Збірник матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конференції / За заг. ред. І.А.Слободінюка. – Вінниця: “Поділля-2000”, 2002. – С. 279 – 286.
131. Кухарчук, А. М. Человек и его профессия: Учеб.пособие для вузов / Кухарчук А.М., Лях В.В., Широкова А.Б. – Минск: Современное слово, 2006.- 544 с.
132. Лєбєдєва, C. Ю. Психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України : монографія / C. Ю. Лєбєдєва, О. В. Тімченко. – Х. : Вид-во ХНАДУ, 2005 – 326 с.
133. Лебедев, К. Н. Психолого-педагогические особенности формирования профессионализма курсантов в условиях военного вуза / Кирилл Николаевич Лебедев // Гуманитарные и социально – экономические науки. – Ростов-на-Дону : ЮФУ – 2006 – №4 – С. 253-259.
134. Левада, Ю. А. Человек в поисках идентичности: проблема социальных критериев / Юрий Александрович Левада // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения – М. : Всероссийский центр изучения общественного мнения. – 1997. – №4. – С. 7–12.
135. Левитан, К. М. Личность педагога: становление и развитие / Константин Михайлович Левитан – Саратов : СГУ – 1991. – 135 с.
136. Леонова, А. Б. Основные подходы к изучению профессионального стресса/ Анна Борисовна Леонова // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы.– М. : «Социальное здоровье России» – 2001.– №11.– С. 2-16.
137. Леонова, А. Б. Психопрофилактика стрессов / А. Б. Леонова, А. С. Кузнецова.