ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СЛІДЧИХ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ СЛЕДОВАТЕЛЕЙ СЛУЖБЫ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Харківський національний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди

На правах рукопису

ЛЕЖЕНІНА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.942.5 : 34

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СЛІДЧИХ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

19.00.06 - юридична психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Ващенко Ірина Володимирівна
доктор психологічних наук, професор

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1.

Теоретичний аналіз проблеми емоційного вигорання в професійній діяльності

12

1.1.

Проблема емоційного вигорання в психологічних дослідженнях

12

1.2.

Психологічні особливості професійної діяльності слідчих Служби безпеки України

35

1.3.

Стрес у професійній діяльності як передумова виникнення емоційного вигорання

50

РОЗДІЛ 2.

Емпіричне дослідження емоційного вигорання у слідчих Служби безпеки України

69

2.1.

Методи дослідження емоційного вигорання

69

2.2.

Детермінація факторів, що зумовлюють розвиток емоційного вигорання у слідчих Служби безпеки України

81

2.3.

Аналіз психологічної симптоматики емоційного вигорання у слідчих Служби безпеки України

108

РОЗДІЛ 3.

Психологічні умови запобігання появи емоційного вигорання у слідчих Служби безпеки України

119

3.1.

Психопрофілактичні напрямки запобігання появи емоційного вигорання у слідчих Служби безпеки України

119

3.2.

Структура та зміст психопрофілактичної програми „Емоційна стійкість слідчого СБУ”

143

3.3.

Аналіз та інтерпретація результатів впровадження програми „Емоційна стійкість слідчого СБУ” у систему професійної підготовки СБУ

153

ВИСНОВКИ

158

ДОДАТКИ

161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

171

ВСТУП
Актуальність теми. XXI століття суттєво змінило вимоги до професійної освіти та особистісних якостей фахівця, зокрема, щодо його психологічної підготовки до будь-яких емоційно насичених ситуацій. Адже постійна і тривала дія деструктивних чинників спричинює фізичне та психічне виснаження людини, і як наслідок викликає появу у неї певного комплексу негативних емоцій.
Наявність владних повноважень, необхідність здійснення всебічного, оперативного розслідування кожного злочину, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожна особа, яка скоїла злочин, була притягнута до відповідальності й жоден невинний не був покараний (ст. 2 Кримінально-процесуального Кодексу України), дотримання процесуальної регламентованості заходів і термінів слідства, оперативності, підвищена одноосібна відповідальність за прийняті рішення тощо визначають специфіку професійної діяльності слідчих Служби безпеки України (далі СБУ), що зумовлює чимало проблем в їх емоційній сфері. Емоційне напруження, некероване, безперервне та прогресуюче порушення рівноваги через тривалі професійні стреси, спричинюють деструктивні зміни в емоційній сфері особистості слідчого СБУ, котрі у результаті призводять до розвитку професійної деформації, однією із форм якої є емоційне вигорання (далі ЕВ).
Необхідність вивчення зазначеної проблеми зумовлена досить швидким розповсюдженням синдрому ЕВ серед працівників різних виробничих сфер приблизно для однієї третини країн Європейського союзу та економічними втратами, яких він завдає (вартість вирішення проблем, пов’язаних із психічним здоров’ям у зв’язку із синдромом ЕВ становить у середньому 3% - 4% валового національного доходу. З 2005 року у Міжнародній класифікації захворювань синдром ЕВ віднесений до розділу Z73 - „Стрес, пов'язаний із труднощами щодо підтримання нормального способу життя”).
У вітчизняній та зарубіжній психології проблемі небезпеки розвитку ЕВ у фахівця присвячено чимало наукових праць (В.Бойко, І.Ващенко, Н.Водоп’янова, Дж.Грінберг, Л.Карамушка, І.Кущ, М.Лейтер, О.Лешукова, Г.Макарова, К.Маслач, П.Марко, Дж.Моллі, В.Орел, Т.Ронгінська, М.Скугаревська, М.Смульсон, Дж.Сторлі, Д.Трунов, Т.Форманюк, Г.Фреденбергер, Н.Чепелєва, Л.Юр’єва та ін.). Фактори, що зумовлюють розвиток ЕВ, розкрито в дослідженнях Р.Бурке, І.Ващенко, Н.Водоп’янової, E.Грінгалас, Л.Карамушки, В.Ковальчука, К.Кондо, М.Лейтера, К.Маслач, Дж.Моллі, Ф.Найсберга, E.Oгуса, Дж.Oктаy, M.Oндрака, В.Орла, C.Пайса, A.Річардсона, М.Скугаревської, Т.Форманюк, Г.Фреденбергера, E.Хабнера, Н.Чепелєвої, В.Шафуелі та ін.У наукових доробках В.Бойка, Дж.Грінберга, К.Maслач, Е.Махер, Б.Пульмана, Т.Ронгінської, Е.Хартмана та ін. висвітлено симптоми ЕВ. Розвиток ЕВ в аспекті особистісних ознак (емоційна спрямованість, трудова мотивація, особистісна витривалість, стратегія опору, нейротизм, стресостійкість, стратегія поведінки, комунікативні якості, особливості самооцінки, агресивність, тривожність, стилі саморегуляції тощо) відображено в роботах Р.Бурке, E.Грінгаласа, О.Доценко, Ф.Найсберга, Дж.Oктаy, В.Орла, C.Пайса, О.Полуніної, М.Скугаревської, В.Шафуелі та ін. Зв'язок між рівнем ЕВ та типом поведінки його подолання досліджено у працях Г.Макарової, А.Серебрякової, П.Торнтона та ін. Діагностичні прийоми вияву ЕВ та профілактичні заходи щодо запобігання його появі й корекції за наявності відображено вченими Н.Водоп’яновою, О.Лешуковою, О.Старченковою та ін.
Однак, проблемі ЕВ у працівників правоохоронних органів присвячено невелику кількість робіт (І.Ващенко, О.Крапівіна, О.Луніна, Н.Поварова, В.Медвєдєв та ін.). Враховуючи обмаль наукових праць присвячених вивченню ЕВ у правоохоронній сфері, а також відсутністю зазначених досліджень у співробітників СБУ, зокрема слідчих, тема дисертаційної роботи є актуальною.
Недостатня розробленість обстежуваного аспекту обумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні чинники емоційного вигорання слідчих Служби безпеки України” та проведення різнопланової науково-пошукової роботи впродовж останніх п’яти років.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукового напрямку досліджень кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди „Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол №2 від 05.09.2001 р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Харківського національного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди (протокол №1 від 18.11.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).
Об'єкт дослідження емоційна сфера особистості слідчого СБУ.
Предмет дослідження психологічні чинники ЕВ у слідчих СБУ.
Мета дослідження полягає у виявленні чинників, які зумовлюють розвиток ЕВ у слідчих СБУ та визначенні стадійних особливостей його перебігу.
Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань:
1. Здійснити теоретичний аналіз вивчення проблеми ЕВ у психологічних дослідженнях.
2. Дослідити чинники, які зумовлюють появу ЕВ у слідчих СБУ.
3. Визначити психологічну симптоматику ЕВ у слідчих СБУ.
4. Розробити психопрофілактичну програму, спрямовану на запобігання ЕВ у слідчих СБУ.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: психологічні концепції розвитку дорослої людини (Б.Ананьєв, Л.Анциферова, П.Балтес, С.Максименко та ін.), теорія особистості як активного суб’єкта власного життя і діяльності (К.Абульханова-Славська, К.Платонов, С.Рубінштейн та ін.), концептуальні положення про спілкування як універсальну реальність, в котрій зароджуються, існують та проявляються протягом усього життя психічні процеси, стани і поведінка людини (Г.Андрєєва, О.Бодальов, О.Леонтьєв, Н.Чепелєва, Т.Чмут та ін.), наукові ідеї про сутність і розвиток саморегуляції особистості (М.Боришевський, А.Маслоу, Г.Нікіфоров та ін.), дослідження теорії стресу та подолання емоційно важких життєвих ситуацій (К.Абульханова-Славська, Л.Анциферова, Р.Лазарус, С.Міллер, С.Нартова-Бочавер, Е.Носенко, Г.Сельє, О.Тімченко та ін.), концептуальні положення про синдром емоційного вигорання (В.Бойко, Н.Водоп’янова, Л.Карамушка, К.Кондо, К.Маслач, Е.Махер, А.Пайнс, П.Торнтон, Г.Фрейденбергер та ін.), наукові підходи до змісту і форм надання особистості психологічної допомоги (О.Бондаренко, Н.Каліна, Л.Мороз, Н.Чепелєва, М.Чобітько, Т.Яценко та ін.), дослідження шляхів удосконалення кадрової та управлінської роботи (В.Барко, Л.Карамушка, М.Корнієнко, О.Сафін та ін.), а також теоретичні праці юристів про психологічну структуру слідчої діяльності (В.Андросюк, О.Баєв, Ф.Глазирін, А.Дулов, В.Коновалова, М.Костицький, О.Кришевич, А.Ратінов, К.Котонін, В.Медведєв, О.Столяренко та ін.), про правову сутність слідчої діяльності (Є.Запорожцев, І.Карпець, Л.Карнеєва, В.Кузьмічов, П.Лупинська, О.Ляш, М.Міхеєнко, В.Нор, І.Озерський, М.Строгович, В.Тертишник, В.Шибіко тощо) та концептуальні положення про особливості правоохоронної діяльності (В.Барко, В.Васильєв, І.Ващенко, Л.Казміренко, М.Костицький, О.Маноха, В.Медведєв, В.Москалець, О.Сафін, В.Синьов та ін.).
Організація дослідження. Дослідницька робота проводилася у три етапи протягом 20052009 років. На першому етапі здійснювався теоретичний аналіз проблеми та підбір психодіагностичних методик (20052006 роки). Другий етап дослідження (реалізувався у період 20062008 років) адаптація методик і проведення констатувального експерименту. Третій етап (20082009 роки) проведення формувального експерименту, аналіз, опис та інтерпретація отриманих результатів.
Дослідження проводилося на базі Головного слідчого управління СБУ. У дослідженні брали участь 345 осіб: слідчі СБУ, віком від 22 до 50 років, з них 51 жінка і 294 чоловіки. Усі досліджувані мали стаж роботи в СБУ від 1 до 30 років.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження. Теоретичні методи (аналіз, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення) дали можливість науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних. Для побудови і проведення емпіричного дослідження застосовувалися наступні методики: „Діагностика рівня емоційного вигорання” (В.Бойко), „Синдром „вигорання” у професіях системи „людина-людина” (Н.Водоп’янова) для визначення компонентів ЕВ, стадій та рівнів його сформованості у слідчих СБУ. Діагностика психічних станів і особистісних властивостей особистості, типу взаємин у відділі, норм і стилів поведінки, їх ролі при виконанні службових обов’язків проводилася за допомогою багатофакторного особистісного опитувальника FPI (І.Фаренберг, Х.Зарг, Р.Гампел); методики „Діагностика стилів керівництва” (А.Журавльов), анкети з оцінки організаційної культури (К.Камерон, Р.Куінн), методики „Діагностика комунікативної установки” (В.Бойко). Статистичний аналіз здійснювався за допомогою пакету статистичних програм SPSS 10.0.
Нормативну базу дослідження склали Конституція України, Закон України „Про Службу безпеки України”, Статути Збройних Сил України, Кримінальний Кодекс України, Кримінально-процесуальний Кодекс України, інші нормативні й правові акти, що регламентують діяльність слідчих СБУ.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів проведеного дослідження полягають в тому, що:
вперше в контексті проблеми ЕВ визначено зміст поняття „емоційне вигорання слідчих СБУ”, сутність якого полягає в тому, що це складний психофізіологічний феномен, зумовлений тривалим перебуванням у ситуаціях, що пов’язані із специфічним середовищем та виконанням у ньому професійних завдань, містить високі емоційні вимоги, спричинює зміни у мотивації, характеризується порушенням міжособистісної взаємодії у відділі та відсутністю особистісних навичок саморегуляції власного емоційного стану;
удосконалено та доповнено класифікацію психологічних чинників, що зумовлюють розвиток ЕВ у фахівця правоохоронної сфери; експериментально виявлено та проаналізовано домінуючі психологічні чинники, що зумовлюють розвиток ЕВ у слідчих СБУ, насамперед хронічно напружена психоемоційна діяльність, директивний стиль керівництва у відділі, незадоволення потреби в значущості свого „Я”, обмеження свободи, самовираження, емоційна відчуженість, інтенсивна інтеріоризація обставин професійної діяльності тощо; конкретизовано психологічну симптоматику ЕВ у слідчих СБУ, яка проявляється через депресивний стан, тривожність, невротичність, агресивність, збудливість, відчуття втоми, спустошеності, емоційного дефіциту, втрату здатності бачити позитивні результати своєї праці; розроблено психопрофілактичну програму „Емоційна стійкість слідчого СБУ”, основними концептуальними блоками якої є: визначення життєвої стратегії, тренінг „Емоційна зрілість”, флеш-тренінг;
подальшого розвитку набув аналіз емоційної стійкості особистості як однієї з найважливіших складових психоструктури її професійної діяльності.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів, отриманих шляхом емпіричного дослідження, практичними психологами, котрі працюють із слідчими СБУ, у системі професійної підготовки слідчих Головних управлінь СБУ з метою вирішення завдань психопрофілактичної допомоги фахівцю у формуванні навичок саморегуляції власного емоційного стану та для запобігання розвитку ЕВ.
Положення, висвітлені у дисертації, можуть бути використані для поглиблення змісту навчальних програм із дисциплін: „Організація роботи слідчого”, „Особливості розслідування злочинів, віднесених до підслідності Служби безпеки України”, „Основи правового забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України”, які включені у навчальний процес курсантів ВНЗ України, що здійснюють підготовку юридичних кадрів для СБУ.
Результати дослідження впроваджено автором у систему професійної підготовки слідчих Головних управлінь СБУ в АР Крим, м.Києва та Київської області, управлінь СБУ в Волинській, Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Луганській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях і у м. Севастополі з 2008 року (довідка про впровадження № 6/3124 від 20 червня 2009 р. підписана начальником Головного слідчого управління СБУ В.В. Вовком) і навчально-виховний процес Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (довідка про впровадження №27/168 від 18.02.2008 р.).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням надійних і валідних діагностичних методик, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження висвітлювалися, обговорювалися та були схвалені на засіданнях кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, на науково-практичному семінарі: „Нормативно-правові та методологічні аспекти юридичної та оперативної психології” (Харків, 2008), на міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми досудового слідства в умовах реформування Служби безпеки України” (Харків, 2006), „Безпека держави безпека народу” (Харків, 2007), „Досудове слідство: проблемні питання та шляхи їх вирішення” (Харків, 2007), „Психологічні основи ефективної діяльності освітніх організацій в умовах соціально-економічних змін” (Запоріжжя, 2008), „Актуальні проблеми роботи з персоналом правоохоронних органів” (Харків, 2008), „Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні” (Миколаїв, 2009), „Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток” (Одеса, 2009).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 9 наукових виданнях (1 з них у співавторстві), з яких 6 статті у фахових виданнях, що затверджені ВАК України як фахові.
Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співавторстві, доробок здобувача становить 50%, котрий пов'язаний з аналізом основних наукових підходів, у межах яких відбувається дослідження ЕВ. Розробки та ідеї, які належать співавтору статті, в дисертаційній роботі здобувачем не використовувалися.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (їх налічується 341 найменування, у тому числі 97 іноземними мовами) та додатків. Повний обсяг роботи становить 231 сторінку. Основний зміст викладено на 188 сторінках. Робота містить 17таблиць, 13 рисунків та 4 додатки (12 сторінок).

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми ЕВ у фахівців правоохоронної сфери слідчих СБУ. Отримані у процесі дослідження результати свідчать про досягнення мети, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати наступні висновки:
1. Здійснений теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про те, що дослідження ЕВ проводиться за такими напрямками: як синдром „хронічної втоми” (Е.Аронсон, А.Пайнс та ін.); як двовимірна модель (М.Лейтер, В.Шафуелі та ін.); як трикомпонентна система (В.Бойко, С.Джексон, К.Маслач, Т.Форманюк та ін.); як чотиривимірна конструкція (Дж.Мімс, Д.Фіш, Р.Шваб та ін.); як динамічний процес (М.Буріш, Дж. Грінберг, Б.Перлман, Е.Хартман та ін.).
2. У ході дослідження встановлено, що розвиток ЕВ у слідчих СБУ зумовлений зовнішніми чинниками, до яких віднесено: велика кількість справ, що знаходяться у провадженні слідчого; недолік або недостовірність інформації у справі; підвищена відповідальність за функції, які виконує слідчий СБУ; психологічно важкий контингент, з яким має справу слідчий СБУ у сфері спілкування; надмірна зайнятість на роботі; особливості юридичної відповідальності слідчих СБУ; директивний стиль керівництва у відділі, що викликає хронічно напружену психоемоційну діяльність.
Експериментальні дані дають змогу стверджувати, що до внутрішніх чинників, які впливають на розвиток ЕВ у слідчих СБУ, належить: незадоволення потреби в значущості свого „Я”, позитивних емоціях (відсутність розуміння), обмеження свободи, активності дій, самовиразу, інтенсивна інтеріоризація обставин професійної діяльності, переживання несправедливості.
3. На підставі аналізу психологічної літератури та результатів дослідно-експериментальної роботи ми дійшли висновку про те, що емоційне вигорання слідчого СБУ це складний психофізіологічний феномен, зумовлений тривалим перебуванням у ситуаціях, що пов’язані із специфічним середовищем та виконанням у ньому професійних завдань, містить високі емоційні вимоги, спричинює зміни у мотивації, характеризується порушенням міжособистісної взаємодії у відділі та відсутністю особистісних навичок саморегуляції власного емоційного стану. Емоційному вигоранню слідчих СБУ як симптомокомплексу властиві такі ознаки: зміни у поведінці; зміни у мисленні; зміни у почуттях; зміни у стані здоров’ї.
4. Експериментально доведено, що часті професійні стреси середньої інтенсивності, несприятлива психологічна атмосфера у відділі, директивне ставлення до підлеглого, ведуть до сильної психічної травматизації останнього та є сприятливим джерелом для деформації емоційної сфери і формування у нього таких особистісних рис, як: невротичність, тривожність, емоційна нестабільність, невпевненість у собі, замкнутість, агресивність, нездатність до самопізнання, байдужість до оточення, неадекватна самооцінка.
5. Статистично визначено тісний взаємозв'язок між організацією праці у відділі, виконанням професійних завдань, особистісними якостями та розвитком ЕВ у досліджуваних. Це знаходить виявлення у формі рольової невизначеності, стилі керівництва відділом, перевантаження одних слідчих і недовантаження інших, неналагодженістю інформаційних потоків тощо.
6. Для формування у слідчих СБУ навичок саморегуляції власного емоційного стану було розроблено психопрофілактичну програму, що містить рефлексивне оцінювання, тренінги, релаксаційний практикум, динамічне моделювання. Розроблена програма може бути використана у процесі професійної підготовки юридичних кадрів для СБУ та підвищення кваліфікації фахівців СБУ.
Доведено, що запобіганню появи симптомів на стадії тривоги сприяє посилення значущості інтересу до професії, симптомів на стадії виснаження розвиток у слідчого СБУ потреби ділитися досвідом і допомагати колегам у процесі професійної діяльності, симптомів на стадії особистісної відстороненості актуалізація позитивної уяви про людей.
7. Результати досліджень показали, що у слідчих СБУ, які проходили навчання за розробленою програмою, змінилося ставлення до професійних стресів, зазнала позитивних змін професійна мотивація, сформувалися навички саморегуляції власного емоційного стану, внаслідок чого зменшилася можливість розвитку ЕВ.
Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективними у дослідженні ЕВ можуть вважатись наступні напрями: професійна самоактуалізація фахівців СБУ із різним рівнем ЕВ; гендерно-вікові аспекти ЕВ співробітників СБУ; взаємозв’язок між конфліктами і розвитком ЕВ фахівців СБУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеев В.В. Психотехнология решений проблемных ситуаций /Василий Васильевич Авдеев. М.: Изограф, 1997. 536 с.
2. Аверченко Л.К. Психологические этюды о стрессе: Уч.-метод. пос. /Любовь Кузьминична Аверченко; Новосиб. гос. акад. экономики и управления. Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. 90 с.
3. Азон Б. Стресс излечим: Без визита к врачу: Пер. с фр. / Бернар Азон. М.: КРОН-Пресс, 1994. 186 с.
4. Акиндинова И.А. Методы психологической помощи в работе с последствиями синдрома эмоционального выгорания специалистов помагающих профессий / И.А.Акиндинова // Психологический ж-л. 2001. Т.17. №4. С.22-29.
5. Александровский Ю.А. Состояния психической напряженности и их компенсация. М.: Наука, 1976. 270 с.
6. Алиев Х. Защита от стресса: как сохранить и реализовать себя в современных условиях / Хасай Алиев. М.: Изд-во „Мартин”, 1996. 239 с.
7. Аминов Н. А., Молоканов М. В. // Психологический журнал. 1992.Ананьев В.А. Введение в психологию здоровья: Учеб. пос. /Виктор Алексеевич Ананьев. СПб.: Балтийская педагог. академия, 1998. 123 с. С.18-24, 54-68.
8. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навч. пос. /В.Г.Андросюк. К.: Вид-во Укр. акад. внутр. справ, 1994. 106 с.
9. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе / Н.П.Аникеева. М.: Просвещение, 1989. 223 с.
10. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита /Л.И. Анциферова // Психологический ж-л. 1994. Т.15. № 1. С.3-18.
11. Баев О.Я. Руководство для следователей / Баев О.Я., ВаксянА.З., Ваксян А.А. М.: Изд. дом „ИНФРА-М”, 1997. 732 с.
12. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие /Олег ЯковлевичБаев. Воронеж: МОДЭК, 1995. 220 с.
13. Барабанова М.В. Изучение психологического содержания синдрома „эмоционального сгорания” / М.В.Барабанова // Вестник МГУ. Серия. 14. Психология. М.: Изд-во МГУ, 1995. №1. С.54-58.
14. Баранов А.А. Стрессоустойчивость и мастерство педагога: монография / Александр Аркадьевич Баранов; Удмурт. гос. ун-т Ижевск: Изд-во Удмурт. ун-та. 1997. 107 с.
15. Бернс Д. Хорошее самочувствие: Новая терапия настроения /Д.Бернс. М.: Изд. дом „ИНФРА-М”, 1995. 398 с.
16. Бодров В.А Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы / Вячеслав Алексеевич Бодров. М.: Изд-во „Ин-т Психологии РАН”, 1995. 136 с.
17. Бодров В.А. Информационный стресс: Учеб. пос. / Вячеслав Алексеевич Бодров. М.: PerSe, 2000. 352 с.
18. Бодров В.А. Психологические исследования проблемы профессионализации личности /Вячеслав Алексеевич Бодров // Психологические исследования формирования личности профессионала / Под ред. В.А. Бодрова. М.: Ин-т психологии СССР, 1991. С. 3-26.
19. Бойко В.В. Синдром „эмоционального выгорания” в профессиональном общении / Виктор Васильевич Бойко. СПб.: Питер, 1999. 216 с.
20. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других /Виктор Васильевич Бойко. М.: Филин, 1996. 472 с.
21. Борневассер М. Стресс в условиях труда / М. Борневассер //Иностранная психология. 1994. Т.2. № 1. С.44-51.
22. Бороздина Л.В., Залученова Е.А. Увеличение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязаний /Л.В.Бороздина, Е.А.Залученова // Вопросы психологии. 1993. №1. С. 104-113.
23. Брушлинский А.В., Лепский В.Е. Психология и безопасность организаций / А.В. Брушлинский, В.Е. Лепский. М.: ИПРАН, 1997. 104 с.
24. Бузовкина Н.Ю. Синдром эмоционального выгорания у психологов, оказывающих экстренную и продолжительную психологическую помощь /Н.Ю.Бузовкина // Вестник Башкирского гос. ун-та. 2008. Т.13. №4. С.100-102.
25. Бусовикова О.П., Мартынова Т.Н. Исследование формирования синдрома эмоционального выгорания в профессиональной деятельности социальных работников / О.П.Бусовикова, Т.Н.Мартынова // Сибирская психология сегодня: Сборник научных трудов. Вып. 2. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2003. 410 с.
26. Василенко А.Ю. Личностные факторы профилактики эмоционального выгорания в процессе профессиональной самоактуализации: Автореф. дис канд. психол. наук /А.Ю.Василенко / 19.00.01 общая психология, психология личности, история психологии. Хабаровск, 2008. 18 с.
27. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учеб. пос. / Владислав Леонидович Васильєв. СПб.: Питер, 1997. 649 с.
28. Васильев В.Н. Здоровье и стресс / Виталий Николаевич Васильев. М.: Знание, 1991. 158 с.
29. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф.Е. Василюк. М.: Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
30. Ващенко І.В., Андроник С.Л. Про деякі показники емоційного вигорання працівників ОВС / І.В.Ващенко, С.Л.Андроник // Вісник ХНПУ iм. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: Вид-во ХДПУ, 2007. Вип. 23. - С. 44-52.
31. Ващенко І.В., Антонова О.Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес: шляхи їх подолання: Навч. пос. / І.В. Ващенко, О.Г. Антонова. - К.: Знання, 1998. 289 с.
32. Вилюнас В.К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни /В.К.Вилюнас // Психологический ж-л. 1997. №3. С.26-34.
33. Виткин Дж. Женщины и стресс / Джорджия Виткин. СПб.: Питер, 1997. 320 с.
34. Виткин Дж. Мужчина и стресс / Джорджия Виткин. СПб.: Питер, 1997. 270 с.
35. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Человек, стратегия, организация, процесс / О.С.Виханский, А.И.Наумов. М.: Изд-во МГУ, 1995. 416 с.
36. Водопьянова Н.Е. Синдром „выгорания” в профессиях система „человек-человек”. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / Наталья Евгеньевна Водопьянова. СПб.: Питер, 2001. 256 с.
37. Водопьянова Н.Е. Синдром психического выгорания в коммуникативных профессиях / Наталья Евгеньевна Водопьянова //Психология здоровья. СПб.: Изд-во СПб ГУ, 2000. С. 443463.
38. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Наталья Евгеньевна Водопьянова, Елена Сергеевна Старченкова. СПб: Питер, 2008. 336 с.
39. Время личности и время жизни / Альбуханова К.А., Березина Т.Н., Соколов К.Б., Хренов Н.А. М.: Алетейа, 2001. 304 с.
40. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя практика: Пер. с англ. / М. Вудкок, Д. Френсис. М.: Дело, 1991. 320 с.
41. Ганзен В.А. Системные описания в психологии / Владимир Александрович Ганзен. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. 176 с.
42. Гейссельхарт Р. Прощай стресс! Лучшие техники релаксации / Роланд Гейссельхарт, Кристиан Хофманн-Буркарт; пер. с нем. М.Э. Рем. М.: Омега-Л, 2006. 118 с.
43. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х.-М.Л. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. М.: Инфра-М, 2000. 662 с.
44. Голизек Э. Преодоление стресса за 60 секунд: Кратчайший путь к расслаблению и покою / Эндрю Голизек. М.: Крон-Пресс, 1995. 183 с.
45. Грабе М. Синдром выгорания болезнь нашего времени. Почему люди выгорают и что можно против этого предпринять /Мартин Грабе. М.: Речь, 2008. 96 с.
46. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом /С.Гремлинг, С. Ауэрбах. СПб.: Питер, 2002. 240 с.
47. Гринберг Дж. Управление стрессом / Дж. Гринберг. СПб.: Питер, 2002. 496 с.
48. Грошев И.В. Организационная культура / Грошев И.В., Емельянов П.В., Юрьев В.М. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. 288 с.
49. Дехтяр Б.С. Антистрессовая аптека / Борис Самуилович Дехтяр. М.: Терра-Спорт, 2000. 127 с.
50. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология: Учебник / Л. Джуэлл. СПб.: Питер, 2001. 720 с.
51. Дикая Л.Г. Психическая саморегуляция функционального состояния человека (системно-деятельностный подход). М.: Изд-во „Ин-т психологии РАН”, 2003. 318 с.
52. Дикая Л.Г., Махнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы их формирования /Л.Г.Дикая, А.В.Махнач // Психологический журнал. 1996. №3. С.137-148.
53. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии /Г.Г.Доспулов. М.: Юрид. лит-ра, 1976. 112 с.
54. Доценко О.Н. Эмоциональная направленность представителей социономических профессий с различным уровнем выгорания: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.03 психология труда, инженерная психология, эргономика / О.Н.Доценко / Ин-т психологии РАН. М., 2008. 18 с.
55. Доценко О.Н., Обознов А.А. Выраженность эмоционального выгорания у представителей профессиональной деятельности типа „человек-человек” с разными профилями эмоциональной напряженности / Ольга Николаевна Доценко, Александр АлександровичОбознов // Прикладная психология как ресурс социально-экономического развития современной России: материалы межрег. научно-практ. конф. 17-20 ноября 2005 г. М.: Изд-во МГУ, 2005. С.345-356.
56. Друкер П. Эффективный управляющий / Питер Друкер. М.: Астрель, 2006. 285 с.
57. Еникеев М.И., Кочетков О.Л. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь /М.И.Еникеев, О.Л.Кочетков. М.: Юрид. лит-ра, 1997. 448 с.
58. Ефремов К. Эмоциональное выгорание и как с ним бороться /К.Ефремов // Народное образование. 2005. №3. С.118-122.
59. Жариков Е.С. Психологические средства стрессоустойчивости /Евгений Семенович Жариков. М.: Москов. кадровый центр, 1990. 30 с.
60. Жогно Ю.П. Мониторинг динамики синдрома эмоционального выгорания педагога / Ю.П.Жогно // Науковий часопис НПУ ім.М.П.Драгоманов. Серія №12. Психологічні науки. Зб-к наукових праць. К.: НПУ ім.М.П.Драгоманов, 2007. № 19 (43). С.24-31.
61. Жуков О.И. Тактико-криминалистическая основа следственной деятельности: Автореф. дис канд. юрид. н. /12.00.09 Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность. Академия управления МВД России. М., 2006. 25 с.
62. Зайчикова Т.В. Діагностика та профілактика синдрому „професійного „вигорання” у вчителів: Метод. реком. / Тетяна Вікторівна Зайчикова. К.: Міленіум, 2003. 24 с.
63. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність”. К., 18.12.1992 р. № 2135-XII
64. Закон України „Про Службу безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. С.382.
65. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния / А.Н. Занковский // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. С. 144-156.
66. Занковский А.Н. Психическая напряженность как свойство личности / А.Н. Занковский // Психическая напряженность в трудовой деятельности. М.: Наука. 1989. С. 225-237.
67. Занковский А.Н. Организационная психология: Учебное пособие / А.Н.Занковский. М.: Флинта, 2000. 648 с.
68. Запорожцев Є.Г. Психологія прийняття рішень і управління інформаційною взаємодією / Є.Г. Запорожцев // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2005. № 3. С.53-57.
69. Захаров С. Синдром выгорания у врачей стигма профессионализма или расплата за сочувствие? / С.Захаров Режим доступу до джерела:
http://forums.rusmedserv.com/ show thread.php
70. ЗеерЭ.Ф., СыманюкЭ.Э. Психология профессиональных деструкций: Уч. пос. / Э.Ф.Зеер, Э.Э.Сыманюк. Екатеринбург: Деловая книга, 2005. 240с.
71. Иванникова Н.Н. Синдром менеджера, или Профилактика профессионального выгорания. М.: Изд-во Дашков И.К., 2008. 208 с.
72. Изард К.Е. Психология эмоций / К.Е. Изард. СПб.: Питер, 1999. 464 с.
73. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2002. 752с. Гл. 7. Характеристика эмоциональных состояний, возникающих в процессе деятельности (7.4 Феномен „эмоциональное выгорание”).
74. Ильин Е.П., Нгуэн К.Т. Склонность к стилю руководства и личностные особенности / Е.П. Ильин, К.Т. Нгуэн / Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1999. С.102-113.
75. ИноземцеваО.В. Личностные детерминанты профессионального выгорания и увлеченности работой (на примере работников сферы обслуживания) // Психологические исследования. Вып. 3 / Под ред. А.Л.Журавлева, Е.А.Сергиенко. М.: ИП РАН, 2008. С. 137-151.
76. Каменченко П.В. Постгравматическое стрессовое расстройство /П.В.Каменченко // Журнал неврологии и психиатрии. 1992. Т.93. № 3. С.95-99.
77. Камерон К., Куин Р. Диагностика и изменение организационной культуры / К.Камерон, Р.Куин; Пер. с англ. И.В.Андреевой. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
78. Карташова Л.В.Организационное поведение / Л.В. Карташова; Ин-т экономики и финансов „Синергія”. М.: ИНФРА-М, 2006. 155 с.
79. Кассинов Г. Психотерапия гнева: полное практическое руководство / Говард Кассинов, Реймонд Чип Тафрей; Пер. с англ. М.Гневко, А. Никонова. М.: АСТ; СПб.: Сова, 2006. 477 с.
80. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Леонид Александрович Китаев-Смык. М.: Академия, 1999. 615 с.
81. КлимовЕ.А. Пути в профессионализм (Психологический взгляд): Уч. пос. / Е.А. Климов. М.: Флинта, 2003. 320с.
82. Ковальчук В.И. Психическое выгорание тренеров / В.И. Ковальчук // Ананьевские чтения-2000: Тезисы научно-практ. конф. СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. С. 97-98.
83. Кожевніков Г.К. Реформа кримінально-процесуального законодавства як елемент підвищення ефективності діяльності слідчого апарату // Науковий вісник Дніпропетров. юрид. ін-ту МВС України. 2001. №1. С.226-232.
84. Колодзин Бендж Как жить после психологической травмы / Бендж Колодзин. М.: ИНФРА-М, 1993. 294 с.
85. Комиссаров В.И., Лакаева О.А. Тактика допроса потерпевших от преступлений, совершаемых организованными группами лиц /В.И.Комиссаров, О.А. Лакаева. М.: Юрлитинформ, 2004. 160 с.
86. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Підручник. К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. 424 с.
87. Коновалова Е.В., Сербулов А.М. Следственная тактика: принципы и функции / Е.В. Коновалова, А.М. Сербулов. К.: Изд-во , 1983. 112 с.
88. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Українська правнича фундація, 1996. 63 с.
89. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы / М.В. Костицкий. К.: Вища школа, 1990. 259 с.
90. Котенев И.О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний у сотрудников ОВД / И.О. Котенев. М.: ГУК МВД РФ, 1997. 40 с.
91. Кочунас Р. Основы психологического консультирования / Р.Кочунас. М.: Академический проект, 1999. 240 с.
92. Кошелев А.Н. Синдром „белого воротничка”, или Профилактика „профессионального выгорания” / А.Н. Кошелев. М.: ГроссМедиа, 2008. 240 с.
93. Крапивина О.В., Поварова Н.А. Связь эмоционального выгорания с неблагоприятными психическими состояниями у сотрудников милиции /О.В. Крапивина, Н.А. Поварова; Тамбовский гос. ун-т им. Г.Р. Державина. Режим доступу до джерела:
http://psy@tsu.tmb.ru
94. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / M.I. Бажанов І, Ю.В. Баулін, В.І.Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова. В.В. Сташиса, В.Я.Тація. К.-Харків: Юрінком Унтер-Право, 2002. 496 с.
95. Кримінальний кодекс України від 1 квітня 2001 р. К.: Юрінком Інтер, 2001. 265 с.
96. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. К.: Юрінком Інтер, 2004. 453 с.
97. Кримінально-процесуальний кодекс України. К.: Велес, 2004. 176 с.
98. Крон Т. Помощь находящимся в кризисном состоянии / Т.Крон. Режим доступу до джерела:
http://home.perm.ru~dmitry/archive/p010.htm
99. Кузьмичев В.С. Следственная деятельность: сущность, принципы, криминалистические приемы и средства осуществления: Дис д-ра юрид. н.: 12.00.09 / Украинская академия внутренних дел. К., 1996. 503 с.
100. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учеб. пос. /Л.В. Куликов. СПб.: Питер, 2004. 464 с.
101. Куликов Л.В., Михайлова О.А. Виды трудового стресса /Л.В.Куликов, О.А. Михайлова // Психология психических состояний. Вып. 3. / Ред. А.О. Прохоров. Казань: Изд-во КазГПУ, 2001. С. 245-255.
102. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс / Под ред. Л. Леви. Л.: Медицина, 1970. С.178-208.
103. Лазарус Р.С. Индивидуальная чувствительность и устойчивость к психологическому стрессу / Р.С.Лазарус //Психологические факторы на работе и охрана здоровья. М.: Просвещение, 1989. С.121-126.
104. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях /В.И.Лебедев. М.: Политиздат, 1989. 304 с.
105. Леженіна Л.М. Вплив емоційного стану на професійну діяльність слідчих /Л.М.Леженіна // Психологія праці та управління: Зб-к наук. праць V всеукр. наук.-практ. конф. (19 грудня 2008 р., м. Київ). Ч. 1. К.: Ін-т підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2008. С.169-177.
106. Леженіна Л.М. Методи дослідження емоційного вигорання /Л.М.Леженіна // Наука i освіта: Науково-практичний ж-л. Одеса, 2008. - №8-9. - С.72-75.
107. Леженіна Л.М. Психологічні засади організації комунікативної діяльності слідчого під час допиту / Л.М.Леженіна // Вісник ХНПУ iм.Г.С.Сковороди. Психологія: Зб-к наук. праць. Харків: ХДПУ, 2007. Вип. 25. С.112-122.
108. Леженіна Л.М. Складові і рівні реалізації професійно-психологічного контакту слідчого і допитуваного / Л.М.Леженіна // Вісник ХНПУ iм.Г.С.Сковороди. Психология: Зб-к наук. праць. Харків: ХДПУ, 2007. Вип. 21. С.104-112.
109. Леженіна Л.М. Теоретична модель встановлення професійно-психологічного контакту під час допиту / Л.М.Леженіна // Вісник ХНПУ iм.Г.С.Сковороди. Психология: Зб-к наук. праць. Харків: ХДПУ, 2008. Вип.28. С.80-90.
110. Леженіна Л.М. Типові прояви емоційного вигорання працівників оперативних підрозділів / Л.М.Леженіна // Нормативно-правові та методологічні аспекти юридичної та оперативної психології: Матеріали наук.-практ. семінару, 27-28 березня 2008 р., м. Харків. Харків: ТОВ „Оберіг”, 2008. С.117-122.
111. Леженіна Л.М., Ващенко І.В. Поняття „емоційного вигорання” в психології / Л.М.Леженіна, І.В. Ващенко // Психологічні перспективи: Збірник наук. праць Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк: Вид-во ВНУ, 2008. - № 11. - С. 15-25.
112. Леонова А.Б. Основные подходы к изучению профессионального стресса / А.Б. Леонова // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 2001. №11. С.2-16.
113. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов /А.Б.Леонова, А.С. Кузнецова. М.: Изд-во МГУ, 1993. 123 с.
114. Лешукова Е.Г. Синдром сгорания. Защитные механизмы. Меры профилактики // Вестник РАТЭПП. 1995. №1. С.36-47.
115. Линдеман Х., Селье Г. Неизвестные силы в нас /Х.Линдеман. Система психофизического саморегулирования: Пер. с нем.; Г.Селье. Когда стресс не приносит горя: Пер. с англ. М.: Рэнар, 1992.