СУДОВО - ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НЕПОВНОЛІТНІХ, ОБВИНУВАЧУВАНИХ ЗА АГРЕСИВНІ ЗЛОЧИНИ : СУДЕБНЫЙ - ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ, ОБВИНЯЕМЫХ ЗА АГРЕССИВНЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЯРОШ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК [159.922+340.11]:17.022.1-057. 36

СУДОВО - ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НЕПОВНОЛІТНІХ, ОБВИНУВАЧУВАНИХ ЗА АГРЕСИВНІ ЗЛОЧИНИ

Спеціальність 19.00.06

Юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Землянська Олена Володимирівна
кандидат психологічних наук, професор

Харків-2008

ЗМІСТ
ВСТУП.... 4
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ТА ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ
1.1. Проблема психології агресивних злочинів у сучасній науковій літературі... 11
1.2. Психологічні механізми деформації особистості підлітків та структура їхньої протиправної поведінки 34
1.3. Об’єктивні та суб’єктивні фактори формування агресивної поведінки підлітків.. 67
Висновки до першого розділу 99

РОЗДІЛ 2 СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НЕПОВНОЛІТНІХ, ОБВИНУВАЧУВАНИХ ЗА АГРЕСИВНІ ЗЛОЧИНИ
2.1. Сутність і специфіка судово-психологічної експертизи
неповнолітніх та межі її компетентності.. 101
2.1.1. Проблеми становлення судово-психологічної експертизи... 101
2.1.2. Системний підхід в судово-психологічній експертизі.. 122
2.2. Підстави для проведення експертизи. 126
2.3. Роль експерта-психолога в судовому розгляданні справ неповнолітніх . 132
Висновки до другого розділу...... 136

РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО - ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НЕПОВНОЛІТНІХ
3.1. Комплекс психодіагностичних методів для обстеження
неповнолітніх обвинувачених.... 138
3.1.1. Методи дослідження особистості неповнолітніх
обвинувачених ....... 138
3.1.2.Етапи планування психодіагностичного дослідження... 148
3.2. Результати емпіричного дослідження обвинувачених
неповнолітніх. 155
3.2.1. Визначення тривожності та агресивності у підлітків. 158
3.2.2. Визначення рівня притязань у підлітків.. 161
3.2.3. Визначення акцентуацій характеру підлітків.. 162
3.2.4. Визначення рівня інтелекту та ціннісних орієнтацій підлітків..164
3.2.5. Визначення поведінкових та емоційних проблем підлітків.......167
Висновки до третього розділу................................................................ .170
ВИСНОВКИ............................................................................................... 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................175
ДОДАТКИ ..................................................................................................192

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема підтримки правопорядку в суспільстві потребує спеціальних психолого-юридичних досліджень у тій галузі кримінального судочинства, зокрема судово-психологічної експертизи (СПЕ), що стосується питань делінквентної поведінки неповнолітніх. Беззаперечним фактом є те, що делінквентність поведінки неповнолітніх значною мірою зумовлена, з одного боку, суспільно-економічною ситуацією в країні, зокрема інтенсивністю змін тих соціальних факторів, що визначають спосіб життя, та адаптаційними можливостями з іншого боку. Поведінка людини, особистість якої знаходиться у стані становлення й розвитку, особливо чутлива до соціальних процесів, темпів повсякденного життя, рівня дегуманізації, розмитості морально-правових орієнтирів сучасного суспільства. Різке зростання рівня підліткової злочинності відзначає чимало дослідників. Як вказують Н.В. Алікіна, П.Д. Беленчук, А.І. Гуров, М.А. Зубань, В.Н. Кудрявцев, А.В. Ромашко, збільшується кількість суспільно небезпечних діянь, здійснених дітьми, що не досягли віку кримінальної відповідальності.
Судово-психологічна експертиза неповнолітніх обвинувачених є одним з найбільш складних предметних видів експертизи. Дослідження особливостей судово-психологічної експертизи неповнолітніх правопорушників вимагає подальшої розробки й удосконалення засобів встановлення істини слідства, розвитку вже наявних видів судових експертиз. Основним методологічним принципом судово-психологічної експертизи є системний підхід до досліджуваного об’єкта. На думку дослідників А.М. Бандурки, Л.М. Балабанової, С.П. Бочарової, О.В. Землянської, А.В. Костицького, О.Р. Ратінова, до поняття системи психологічної експертизи необхідно включати суб'єкт злочину, об'єкт злочину, свідків їхнього взаємозв'язку в процесі діяльності й спілкування в контексті конкретної ситуації, враховувати дозлочинні особливості життєвого шляху підекспертних осіб, умови їхнього виховання і психічного розвитку.
Недостатній рівень правопорядку в країні, відчуття беззахисності та злиденності провокують неповнолітніх на антисоціальні форми самоствердження, досягнення цілей аморальними, незаконними шляхами. У даному контексті можна відзначити дослідження Ю.М. Антоняна, С.П. Бочарової, Г.Г. Бочкарьової, В.Л. Васильєва, І.О. Відєнєєва, С.О. Гарькавця, О.В. Землянської, А.Є. Лічко, В.Ф. Пиріжкова та ін.
В Україні спостерігається тривожна тенденція до зростання дитячої злочинності, розширення форм агресивних проявів серед підлітків та молоді. В сучасних умовах суспільство терміново чекає від психолого-педагогічної науки докорінних змін у здійсненні етико-правового виховання, раннього виявлення та корекції девіантної й делінквентної поведінки на початкових етапах формування особистості.
Визначення й аналіз детермінант скоєння цих злочинів, а також шляхів їх профілактики, покарання та перевиховання підлітків є актуальною проблемою сучасної юридичної психології. У психологічних дослідженнях показано, що до групи найбільшого ризику часто потрапляють особи з нестійкою або незрілою психікою, яка знаходиться в процесі формування. Зважаючи на це, вивчення психічних механізмів агресивної кримінальної поведінки даного контингенту й розробка відповідних критеріїв судово-психологічної експертної оцінки є найважливішою та найактуальнішою задачею.
Однак, в існуючих джерелах не досить повно і змістовно розкрито специфіку фахової діяльності судово-психологічного експерта у справах неповнолітніх, не створено чіткої класифікації професійно важливих якостей працівників цього профілю, не побудовано модель їхньої діяльності. При аналізі делінквентної поведінки неповнолітніх недостатньо повно здійснено системний аналіз суб'єктивних та об'єктивних чинників, що детермінують формування агресивної поведінки підлітків, а також специфіки впливу цих чинників на формування особистості неповнолітніх у сучасних соціально - економічних умовах.
Актуальність зазначеної проблеми й недостатнє її теоретичне та практичне обґрунтування й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження було виконано в межах наукових досліджень кафедри прикладної психології Харківського національного університету внутрішніх справ. Воно відноситься до одного з пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи, пов’язане з „Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років” (наказ № 755 МВС України від 05.07.2004 р.) та з „Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006р. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 11 від 28.10.2005 р.) і узгоджена на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 2 від 27.02.2007 р.).
Метою дослідження є визначення психологічних чинників кримінальної агресивної поведінки неповнолітніх обвинувачених за фактом скоєння агресивних злочинів та виявлення специфіки судово-психологічної експертизи зазначеного контингенту.
Завдання дослідження:
1. Провести психологічний аналіз агресивної поведінки неповнолітніх у сучасних соціально-економічних умовах.
2. Розкрити психологічні чинники деформації особистості неповнолітніх, що скоїли агресивні злочини.
3. Визначити об'єктивні й суб'єктивні чинники формування поведінки підлітків, схильних до агресивних злочинів.
4. Показати сутність і специфіку судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених у скоєні агресивних злочинів.
5. Розробити комплекс психодіагностичних методів дослідження поведінки неповнолітніх обвинувачених.
6. Показати роль експертапсихолога в процесі судового слідства у справах неповнолітніх обвинувачених і визначенні їхньої міри покарання.
Об'єкт дослідження психологічні особливості делінквентної поведінки неповнолітніх.
Предмет дослідження особливості судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених у скоєнні агресивних злочинів.
Методи дослідження. У роботі були використані теоретичні, емпіричні та математичні методи дослідження:
· системний теоретичний аналіз стану проблеми;
· аналіз нормативних документів, що регулюють процес призначення і проведення СПЕ в судочинстві та документів кримінальних справ;
· спостереження, бесіда, психологічний ретроспективний аналіз поведінки підлітків у ситуації злочину;
· комплекс психодіагностичних методів вивчення особистості й оцінка фактів протиправної поведінки підлітків;
· метод моделювання;
· методи математичної статистики.
Методологічною й теоретичною основою дослідження є загальнопсихологічні положення про особистість, діяльність і поведінку людини (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк та ін.); системний підхід у психології (П.К.Анохін, М.О. Бернштейн, С.П. Бочарова, Є.П. Ільїн, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.О. Татенко, В.Д. Шадріков); теорії єдності діяльності й психіки (Л.С. Виготський, О.Н. Леонтьєв, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко), понятійний апарат, який вважається найбільш адекватним для аналізу кримінальної поведінки осіб, що скоїли агресивно-насильницькі злочини, а також основні положення щодо проведення судово-психологічної експертизи (Л.В. Алексєєва, Н.В. Алікіна, Л.М. Балабанова, С.П. Бочарова, Л.В. Васильєв, О.В. Землянська, В.Є. Коновалова, М.В. Костицький, М.М. Коченов, З.І. Митрохіна, О.Р. Ратінов, В.Ю. Шепітько).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше одержано: при аналізі делінквентної поведінки неповнолітніх об'єднуються вікові, правові й психологічні аспекти цієї проблеми; здійснюється системний аналіз суб'єктивних і об'єктивних чинників, що детермінують формування агресивної поведінки підлітків; показано специфіку судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених у скоєнні агресивних злочинів;
здійснено: професіографічний аналіз і побудовано модель (психограму) діяльності судового експертапсихолога;
розроблено: рекомендації по забезпеченню ефективності проведення судово-психологічної експертизи підлітків, що скоїли агресивні злочини;
удосконалено: психологічні знання про судово-психологічну експертизу підлітків, що скоїли агресивні злочини;
дістало подальший розвиток: теоретичні уявлення про судово-психологічну експертизу неповнолітніх обвинувачених за фактом скоєння агресивних злочинів.
Вірогідність і надійність результатів дослідження. Відповідність отриманих емпіричних результатів забезпечувалася достатньою репрезентативною вибіркою досліджуваних підлітків, а також якісним і кількісним аналізом результатів дослідження. Для обробки даних був застосовувався сучасний апарат математичної статистики.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретичного аналізу об'єктивних і суб'єктивних чинників агресивної поведінки підлітків. Проаналізовано психологічні критерії оцінки змісту й спрямованості агресивної поведінки неповнолітніх. Показано специфічні вимоги до організації судово-психологічної експертизи агресивної поведінки підлітків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці психодіагностичного комплексу методів судово-психологічної експертизи неповнолітніх, які обвинувачуються у скоєнні агресивних злочинів; вимог з організації взаємодії експерта-психолога з підекспертними неповнолітніми; практичних рекомендації з використання психодіагностичних методів для визначення рівнів агресивної поведінки неповнолітніх.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки фахівців-психологів при проведені занять з таких дисциплін: «Юридична психологія», «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології», «Практикум з юридичної психології» та в ході психологічної практики в юридичних органах Краматорського економіко-гуманітарного інституту, Бердянського педагогічного університету; в практичній діяльності фахівців-психологів для профілактики роботи з підлітками: ЗОШ № 3 м. Краматорська (акт реалізації №19 від 05.11.2007р.), ЗОШ № 22 м. Краматорська (акт реалізації №24 від 21.05.2007р.) та міського відділу освіти м. Краматорська.
Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення методів судово-психологічної експертизи у справах про агресивні злочини неповнолітніх. Розроблений методичний психодіагностичний комплекс може бути застосований у психологічній службі системи спецшкіл і колоніях для неповнолітніх.
Дослідження проводилося у три етапи:
1 етап (2004-2005 pp.). Вивчення наукових джерел; розробка теоретичної моделі дослідження; підбір методик збору емпіричного матеріалу, його накопичення;
2 етап (2005-2006 pp.): розкриття сутності й специфіки судово-психологічної експертизи неповнолітніх, визначення меж її компетенції; розробка комплексу психодіагностичних методів дослідження поведінки неповнолітніх обвинувачених;
3 етап (2006-2007 pp.): проведення емпіричного дослідження: розробка рекомендацій по забезпеченню ефективності проведення судово-психологічної експертизи агресивності підлітків.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, що вивчається, розроблено методичний комплекс та проведено емпіричне дослідження, математичну обробку матеріалів, а також одноосібно написано статті, які були опубліковані.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та отримані в ході проведення дослідження результати пройшли апробацію на 2 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні наукові проблеми управління у перехідний період співробітництва України і Кітаю” (Краматорськ, 2004р.); „Wyksztlcenie I nauka bez granic - 2005” (Дніпропетровськ Przemysl - Praha, 2005 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у 7 публікаціях, 3 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях з психологічних наук, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку тексту; робота містить 17 малюнків, 9 таблиць. Список бібліографічних джерел включає 205 найменувань, у тому числі 14 іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Агресивність підлітків є системним утворенням, яке детермінується визначеною системою об'єктивних (соціальних) і суб'єктивних (психологічних) факторів, вплив яких загострюється в умовах соціальних криз і наявністю неадекватних міжособистісних відносин у родині, у навчальному колективі, у молодіжних групах.
При дослідженні таких складних психічних явищ, як агресивна злочинність підлітків, на сучасному етапі розвитку юридичної психології необхідно використовувати системний підхід, який дозволяє виявити взаємозв’язки між багатьма факторами (суб’єктивними та об’єктивними та їх сполученням), що комплексно детермінують агресивну поведінку підлітка. Провідними ознаками агресивної злочинності неповнолітніх є такі її прояви:
· виражене прагнення до домінування над однолітками і використання їх як співучасників своїх протиправних дій;
· спрямованість на заподіяння шкоди іншим людям (родичам, стороннім);
· схильність до насильства (заподіяння болю і т.п.).
2. Деформація особистості підлітків, схильних до агресивної злочинності, виявляється не в окремих випадкових деліктах, а носить комплексний характер і торкається усіх структурних компонентів психіки: мотиваційно-цільових, когнітивних, комунікативних, емоційних, регуляторно-вольових та індивідуально-типологічних.
3. Співвідношення природних та соціальних факторів, що детермінують агресивні злочини підлітків, потрібно розглядати як складову єдиної багаторівневої системи особистості, що містить в собі рівні, які послідовно формуються в онтогенезі: психофізіологічний, психологічний та соціально-психологічний. У формуванні цих якостей у сучасних підлітків вирішальну роль грають приклади агресії в соціальному середовищі (родині, шкільних і спортивних групах), а також активна пропаганда насильства.
4. Судово-психологічна експертиза є одним із засобів встановлення істини, джерелом доказів у судовому розгляді; тому СПЕ повинна бути обов'язковим компонентом судових експертиз при розгляді справ неповнолітніх. СПЕ дозволяє об'єктивно визначати міру покарання з урахуванням реальної мотивації, рівня усвідомленості підлітками їхніх дій, індивідуально-психологічних якостей особистості обвинувачених і особливостей поведінки, що не може бути правильно оцінене без застосування психологічних методів.
5. Проведення судово-психологічної експертизи потребує високої компетентності експерта-психолога не тільки в галузі юридичної психології, але й у галузі вікової та педагогічної психології, застосування певних методів спілкування та індивідуального підходу до підекспертних підлітків.
Розроблений нами комплекс психодіагностичних методів для дослідження у СПЕ, дозволяє системно відобразити структуру вікових й індивідуально-психологічних якостей, які детермінують делінквентну поведінку підлітків-правопорушників.
6. Професійна діяльність експерта-психолога здійснюється в контексті соціальних систем і спрямовується на охорону законних інтересів і прав громадян. Професіографічний аналіз діяльності експерта-психолога дозволяє виділити систему професійно важливих якостей особистості фахівця СПЕ і побудувати професіографічну модель (психограму), яка відображає структуру мотиваційних, комунікативних і регуляторних процесів, що створюють функціонально-психологічний механізм певного виду професійної діяльності експерта.
7. Побудована модель (психограма) діяльності експерта-психолога свідчить, що ця діяльність надзвичайно багатогранна і належить до категорії складних інтелектуально-практичних видів діяльності. Саме така багатогранність забезпечує повноту й ефективність досягнення основних цілей і задач, що послідовно ставить і вирішує експерт.
8. Одержані нами результати показали взаємозв’язок показників порушень соціальної системи права з показниками агресивної злочинності підлітків. В залежності від ряду соціальних факторів підсилюється внутрішня симптоматика: замкнутість, тривожність, агресія. Роль внутрішніх факторів спостерігається в порушеннях психічної регуляції поведінки підлітків, обумовлює їх прагнення до здійснення антисоціальних вчинків, включаючи антиправові дії.
9. Для вирішення проблеми зниження рівня агресивної злочинності, підлітків, та їх попередження повинен здійснюватися комплексний підхід на державному рівні. Існує необхідність удосконалення системи взаємодії соціальних, правоохоронних і медичних установ, що займаються злочинною поведінкою підлітків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. М.: Юнити-Дана; Закон и право, 2000. 207 с.
2. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань.: Изд-во Казан. гос. Ун-та, 1987. 262 с.
3. Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы. / Ред. М.Л. Цымбал, Э.Б. Ефремян, А.Ф. Дьяченко и др. Харьков.: Право, 1998. 304 с.
4. Алексеев А.И. Криминология. М.: Щит М, 1998. 340 с.
5. Алексеева Л.В. Взаимоотношение психологии и уголовного права в аспекте экспертологии // Психологический журнал. 2002. Т.23. № 6. С. 60 71.
6. Алемаскин М.А. Психологическая характеристика личности несовершеннолетних правонарушителей: Автореф. дис канд. психол. наук. М., 1968. 18 с.
7. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1988. 190 с.
8. Алікіна Н.В., Біленчук П.Д., Зубань М.А., Ромашко А.В. Психологічна експертиза в слідчій практиці: Навчальний посібник. К.: Вид-во Укр.акад. внутр.справ, 1993. 56 с.
9. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних. Свердловск: Изд-во Сверд. гос. ун-та, 1986. 120 с.
10. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
11. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 416 с.
12. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. М.: Мысль, 1985. 155 с.
13. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии. М.: Наука, 1987. 208 с.
14. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений. М.: Юристъ, 1996. 336 с.
15. Анциферова Л.И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития // Психологический журнал. 1999. Т. 20. №1 . C.6 19.
16. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Профиздат, 1986. 158 с.
17. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 214 с.
18. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под ред. И.А. Полищука, А.Е. Видренко. К.: Здоров’я, 1980. 124 с.
19. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений). Д.: Сталкер, 1998. - 432 с.
20. Бандурка А., Соболев А. Молодежь: занятость и преступность // Современное общество. 1994. № 4. С. 98 106.
21. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления: Учебник. Харьков: Изд-во Ун-та внутр. дел, 1999. 528 с.
22. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. 640 с.
23. Бенько Л. Нормативна і девіантна поведінка особистості в умовах соціалізації // Соціальна психологія. 2006. № 5 (19). С.64 69.
24. Берковиц Л. Агрессия. Причины, последствия и контроль. СПб.: ЕВРОЗНАК, 2001. 512 с.
25. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Автореф. дис д-ра психол. наук: 19.00.07 /Киевск. гос. пед. ин-т. К., 1992. 42 с.
26. Блэкборн Р. Психология криминального поведения. СПб.: Питер, 2004. 496 с.
27. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200с.
28. Бочкарева Г.Г. Психологическая характеристика мотивационной сферы подростков-правонарушителей // Изучение мотивации поведения детей и подростков. М., 1976. С.26-31.
29. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Автореф. дис д-ра психол. наук: 19.00.07 /Киевск. гос. пед. ин-т. К., 1992. 77 с.
30. Братусь Б. С. Аномалии личности. М. : Мысль, 1988. 304 с.
31. Будницька О.А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: Автореф.дисканд. психол. наук: 19.00.01 /Київськ. нац. ун-т. К., 2002. 17 с.
32. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровья, 1989. 165 с.
33. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. Записки детского психиатра. М.: Просвещение, 1988. 207 с.
34. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
35. Васильев В.Л. Юридическая психология. СПб.: Питер, 2000. 624 с.
36. Васильева Н.В., Горьковая И.А. Судебная экспертиза и ее клинико- психологические основания. СПб: Изд-во Балт. пед.акад., 1997. 168 с.
37. Виденеев И.А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие. - Харьков: Изд-во ун-та внутр. дел, 1997. 68 с.
38. Віденєєв І.О. Типи акцентуацій характеру в структурі нормативної та протиправної поведінки: Автореф.дис канд. психол. наук: 19.00.01 / Ун-т внутр. справ. Харків, 1998. 17 с.
39. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 288 с.
40. Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие/ М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Прокина и др./Под ред М.В. Гамезо и др. М.: Просвещение, 1984. 256 с.
41. Гаркавець С.О. Соціально нормативна регуляція та конформістська поведінка особистості. // Зб. наук. пр. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Луганськ: СНУ ім. В.Даля. 2006. №5. С.57 61.
42. Гаркавець С.О. Проблема девіації у поведінки студентської молоді. // Зб. наук. пр. Ін-ут психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименко. Київ: «Логос», 2007. Т. 7. Вип. 12. С. 46 49.
43. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Учебное пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 320 с.
44. Горьковая И.А. Проявления агрессивного поведения у делинквентных подростков. // Дети и насилие. Материалы Всероссийской научно- практической конференции, Москва — Санкт-Петербург, 2-8 октября 1994. —Екатеринбург, 1996. — С.32—36
45. Горьковая И.А. Психологический и криминологический анализ противоправных действий у делинквентных подростков. //Проблемы прокурорской и следственной деятельности в сфере борьбы с преступностью в современных условиях. Тезисы Международной научно-практической конференции 5-6 июля 1996 года. — Спб, 1996. — С.1112.
46. Горьковая И.А. Ресоциализация подростков с нарушениями поведения // Социальная и судебная психиатрия: история и современность. Материалы юбилейной конференции / Под ред. проф. Т.Б. Дмитриевой. — М.: РИО ГНЦ ССП им. В.П. Сербского, 1996—С.193—196.
47. Грабовская Н. П. Роль семьи в предупреждении правонарушений несовершеннолетних // В мире подростка. М.: Просвещение, 1980. С. 271 277.
48. Гульдан В.В. Мотивация преступного поведения психопатических личностей. Криминальная мотивация. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 240 с.
49. Десятников В. Ф., Трофимов Г. Р., Козюля В. Г. Клинико- психологические исследования несовершеннолетних правонарушителей // Патохарактерологические исследования у подростков. Л.: Наука, 1981. С. 51 53.
50. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. М.: Юрид. лит., 1981. 160 с.
51. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 175 с.
52. Емельянов В. П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. Саратов, 1980. 35 с.
53. Еникеев М.И. Общая и юридическая психология. Ч. 11. М.: Юрид. лит., 1996. 560 c.
54. Закалюк А.П., Коротченко А.И., Москалюк А.Н. Допреступное поведение и механизм совершения преступления при нарушениях психики пограничного характера // Проблемы изучения личности правонарушителя. М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. С.145.
55. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков: Анамнез, этиология и патогенез. Л.: Медицина, 1988. 248 с.
56. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 240 с.
57. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. К.: Юринком Интер, 1999. 240c.
58. Землянська О.В. Особистість як об’єкт судово-психологічної експертизи: Монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. 367 с.: ил., табл.. Библіогр.: с.352-364.
59. Землянська О.В. Особистість та методи її дослідження при проведенні судово психологічної експертизи: Монографія. Харків: Титул, 2007. 244 с.: ил., табл. Библіогр.: с.223-241.
60. Землянська О.В., Гаркавець С.О. Про деякі результати дослідження рівня суб’єктивного контролю в групах правопорушників та законослухняних громадян // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Луганськ. 1999. № 4. С. 61 68.
61. Землянская Е.В. Спецкурс «Судебно-психологическая экспертиза несовершеннолетних в процессе подготовки практического психо­лога» // Теоретические и прикладные проблемы психологической службы школы ВУЗа. Краснодар, 1992. С. 23 25.
62. Землянська О.В. Аналіз вікової динаміки розвитку девіантної пове­дінки. //Психологія: 36. наук, праць. К., 2003. Вип. 19. С. 112-116.
63. Землянська О.В. Особливості ціннісно - нормативної системи правопоруніників // Психологія: 3б. наук, пр. К., 2002. Вип. 15. С. 131-137.
64. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения). М.: Академия, 2003. 288 с.
65. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. 142 с.
66. Иванов Н.Я., Личко А.Е. Патохарактерологический диагностический опросник для подростков: Краткое руководство. М.&СПб.: Фолиум, 1994. 64 с.: табл. Библиогр..: с.63
67. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. Горький.: Волго-Вят. кн. изд-во, 1974. 173с.
68. Изард К. Эмоции человека: Пер. с англ.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.- 440 с.
69. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. 512 с.
70. Ильин Е.П. Психология воли. СПб: Питер, 2000. 288 с.
71. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2002. 752 с.
72. Имелинский К. Сексология и сексопатология. М.: Медицина, 1986. 424 с.
73. Каменская Н.Л. Психологические критерии оценки деятельности характеристик подростков -акцентуантов: Автореф.дис канд. психол. наук: 19.00.07 /НИИ психологии УССР. К., 1989. 16 с.
74. Каткова Т.В. Судебные экспертизы: Практическое пособие. Харьков.: Изд-во ун-та внутр. дел, 1997. 102 с.
75. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита. М.: Смысл, 2000. 181 с.
76. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал. 1981. Т. 2. №.3. C.25 38.
77. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение,1989. 255c.
78. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков: социально- психологические и психиатрические аспекты. Минск.: Беларусь, 1988. 207 с.
79. Коновалова В.Е. Допрос: Тактика и психология. Харьков: Консум, 1999. 157 с.
80. Корепанова Т.Г. Проблемы судебно-психологической экспертизы эмоциональных состояний // Проблемы прокурорской и следственной деятельности в сфере борьбы с преступностью в современных условиях. Тезисы международ. научно-практической конференции. Спб., 1996. С. 167 168.
81. Королев В.В. Психические отклонения у подростков- правонарушителей. М.: Медицина, 1992. 206 с.
82. Костенок О.М. Воля і свідомість злочинця (дослідження з застосування принципу натуралізму): Автореф. дис... д-ра юрид. наук. К., 1995.
83. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: Методические и теоретические проблемы. К.: Вища школа, 1990. 259 с.
84. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. Львов: Вища школа, 1987. 142 с.
85. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1998. 304 с.
86. Костюк Г.К. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.Н.Проколієнко. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
87. Коченов М.М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 117с.
88. Коченов М.М. Судебно-психологическая экспертиза // Судебные экспертизы / Отв.ред Н.А. Селиванов. Изд.2 доп., глава 7 М., 1989. 208 с.
89. Криминология / Под ред. Н.М.Кузнецова. М.: Зеркало, 1998. 160 с.
90. Криминология / Под ред. А.И. Долгова. М.: НОРМА, 2001. 784 с.
91. Криминология / Под ред. В.Г. Лихолоб, В.П. Филонова. К.: Изд-во Нац. акад. внутр. дел, 1997. 398 с.
92. Кримінальний Кодекс України: прийнятий Вероховною Радою України 31 березня 2001 року. Харків.: Вид-во Нац. ун-та внутр. справ, 2001. 160 с.
93. Кудрявцев И.А., Ратинова Н.А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка). М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. 192 с.
94. Кудрявцев И.А. Изучение преступного насилия: социально-психологический аспект // Психол. журнал. 1988. №2 С. 55-62.
95. Куликов Л.В. Психические состояния: Учебное пособие. СПб.: Изд-во Ленингр. Обл. ун-та, 1999. 88 с.
96. Лебединская К.С., Райская М.М., Грибанова Г.В. Подростки с нарушениями в аффективной сфере: Клинико-психологическая характеристика трудных ” подростков. М.: Педагогика, 1988. 168 с.
97. Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем. К.: Вища школа, 1989. 375 с.
98. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 302с.
99. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у детей и подростков. Л.: Медицина, 1983. 255 с.
100. Личность преступника как объект психологического исследования / Под ред. А.Р.Ратинова. М.: Юрид. лит., 1979. 137c.
101. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
102. Лунеев В. В. Личностные условия мотивации преступного поведения // Криминальная мотивация. М.: Наука, 1986. С. 98 - 115.
103. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ.-СПб.: Питер, 1996.- 685 с.
104. Майоров А.А. Преступное насилие: попытка социально- психологического макроанализа // Человек против человека. Преступное насилие. / Под общ.ред. Ю.М.Антонян, С.Ф.Милюкова. Спб., 1994. С. 148 155.
105. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл бук, К.: Ваклер, 2000. 320 с.
106. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. Т. 1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. К.: Форум, 2002. 319 с.
107. Мамайчук И.И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии. СПб.: Речь, 2003. 400 с.
108. Мамайчук И.И. Психологические аспект