ФОРМУВАННЯ «ОБРАЗУ Я» ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ : ФОРМИРОВАНИЕ «ОБРАЗА Я» СОТРУДНИКОВ ОВД В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СТАНОВЛЕНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Мацегора Яніна Володимирівна

УДК 159.9:351.74

ФОРМУВАННЯ «ОБРАЗУ Я» ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Спеціальність: 19.00.06 юридична психологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Єгорова Елеонора Миколаївна
кандидат психологічних наук,
доцент

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1ПРОБЛЕМА САМОСВІДОМОСТІ ТА СТРУКТУРИ «ОБРАЗУ Я» І ЇХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ 11
1.1.Проблема самосвідомості у сучасній психології 11
1.2. Професійні особливості самосвідомості і «образу Я». 27
1.3. Особливості самосвідомості працівників правоохоронних органів. 40
РОЗДІЛ 2СТРУКТУРА Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 53
2.1. Структура дослідження. 53
2.2. Опис груп дослідження. 56
2.3. Методи дослідження. 59
2.4. Факторний аналіз структури «образу Я» працівників ОВС.. 64
РОЗДІЛ 3ОСОБЛИВОСТІ «ОБРАЗУ Я» НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОВС.. 67
3.1. Особливості самовідношення й знання про себе на різних етапах професійного навчання працівників ОВС.. 67
3.2. Особливості неусвідомлюваного рівня самовідношення на різних етапах професійного навчання працівників ОВС.. 87
3.3. Особливості інтернальності і її взаємозв'язків з компонентами «образу Я» на різних етапах професійного навчання у працівників ОВС.. 93
3.4. Особливості сенсу життя й мотивації самоактуалізації на різних етапах професійного навчання в працівників ОВС.. 106
3.5. Роль виробничої практики у формуванні «образу Я» під час професійного навчання працівників ОВС.. 129
РОЗДІЛ 4ПРОФЕСІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ «ОБРАЗУ Я» У ПРАЦІВНИКІВ ОВС.. 157
4.1. Професійні особливості знання про себе і самовідношення у працівників різних підрозділів ОВС.. 157
4.2. Професійні особливості інтернальності працівників ОВС.. 166
4.3. Професійні особливості сенсу життя і мотивації самоактуалізації працівників ОВС.. 173
РЕКОМЕНДАЦІЇ 184
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 198
ДОДАТКИ.. 222

_Toc202897265

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах розвитку суспільства, пов'язаних із процесами демократизації і розбудови правової держави в Україні, відбувається зміна відношення до владних структур, усвідомлення їх нової ролі в суспільстві, зсув акцентів стосунків між органами влади і населенням убік співробітництва, партнерства.
По-новому усвідомлена роль правоохоронця, як суспільством у цілому, так і системою МВС зокрема, поставила вимогу формування фахівців нового типу. До них, на думку О. М. Бандурки, відносяться «висококваліфіковані професіонали, що мають не тільки відповідні знання й уміння, навички професійної діяльності, але і таку мотивацію і самосвідомість, що відбивають ставлення до людини як до найвищої цінності» [13, с.128-129].
Заслужений юрист України, Г. О. Пономаренко, також говорить про новий стандарт співробітника ОВС: «він повинний буде діяти на основі творчого мислення, нового розуміння відповідальності, уміння висувати конструктивні пропозиції і реалізовувати їх. Світоглядна позиція майбутнього працівника міліції, який постійно знаходиться на перетинанні світу закону і світу злочину, має надзвичайне значення. Тому що саме від його позиції частково залежить не тільки спокій, але і життя інших людей. При цьому, виконувати свою гуманістичну місію правоохоронці можуть тільки при сформованості таких моральних принципів, як: ставлення до людини, як вищої цінності; переконаності і розуміння соціальної значимості ролі правоохоронця («охороняти право») у суспільстві; гуманізація і правильне розуміння ролі насильства в правоохоронній діяльності; принциповість, справедливість і толерантність; патріотизм і почуття національної гідності громадянина України, професійна солідарністьЦе моральні основи діяльності правоохоронця, моральна програма-мінімум» [174].
Новий стандарт працівників ОВС вимагає пошуку нових критеріїв їх професійного добору і підготовки.
Так, звертаючи до досвіду професійного добору в правоохоронні органи демократичних країн (ФРН, США, Канади), доктор юридичних наук О.В.Негодченко припускає доцільним при психофізіологічному доборі акцентувати увагу на таких якостях, як слабкі місця характеру, особливості поведінки у колективі й емоційного реагування, а також на ставлення до себе.
Провідні російські спеціалісти з проблеми професійної орієнтації в ОВС (Бовіна Б.Г., Мягкіх М.І., Сафронова Г.Д.) указують, що ефективний професійний добір кадрів в ОВС повинний ґрунтуватися на врахуванні не стільки психофізіологічних особливостей претендентів, як це робилося донедавна, скільки на урахуванні їх особистісних якостей соціально- і професійно-мотиваційних якостей, правосвідомості, морально-психологічної підготовленості, що є основою здатності до правоохоронної діяльності .
У сучасних дослідженнях показано, що самосвідомість пов'язана з мотивацією вибору діяльності (П.В.Макаренко), мотивацією професійного навчання (Г.М.Большакова). Вона грає також важливу роль у формуванні і реалізації моральної поведінки (С.Г.Якобсон, Г.І.Морева). Самосвідомість є пов'язаною і з такими центральними для юридичної психології поняттями як правосвідомість і правова соціалізація (В. Л.Васильєв).
Таким чином, самосвідомість є тісно пов'язаним з реалізацією здатності до правоохоронної діяльності, що робить актуальним її дослідження в якості одного з критеріїв професійного добору працівників ОВС.
Сучасний фахівець із професійної психології М.М.Абдуллаєва зауважує: «Діагностика ступеня сформованості «професійної ідентичності» дозволить підійти до рішення проблем професійного добору і грамотного розміщення кадрів з урахуванням індивідуальних особливостей. Добір тільки за рівнем знань, формальними характеристиками професіонала (освіта, стаж, і т.д.) не гарантує «результативності» людини на новому робочому місці» [1, с.87]. Розуміння профорієнтації як виявлення (діагностики) відповідності індивідуально-психологічних рис особистості вимогам професії широко критикується сучасними дослідниками. Вважається більш ефективним використовувати поняття готовності до майбутньої професійної діяльності, в основі якої лежать такі особистісні новотвори як професійно-ціннісні орієнтації, мотиви вибору професійних переваг (Г. А.Гусєва, Л.В.Радина й ін.), «Я-концепція» майбутнього професіонала (В. С. Агапов, И. Е. Шейнюк і ін.). Коробки Л. М. і Данильченко Н. О. розглядають вплив самопізнання і саморозвитку на формування психологічної готовності до професійної діяльності.
Крім того, у сучасних дослідженнях психологів МВС показано, що самосвідомість відіграє важливу роль в адаптації першокурсників і молодих фахівців до нових умов навчального і професійного колективу (С.В.Харченко). Вона є одним з компонентів формування готовності до професійної діяльності дільничних міліціонерів (Г.Є.Запорожець). Самосвідомість пов'язана з формуванням професіоналізму (Н.В.Онищенко), професійних деформацій (О.М.Бандурко, С.П.Бочарова, О.В.Землянска), з подоланням стресів (М.Є.Зеленова), з відношенням до суїцидів (А.А.Шиліна), з гендерними особливостями самоствердження і самореалізації в правоохоронній діяльності (М.Б.Левандовська), з формуванням партнерських стосунків з населенням і колегами, що робить її врахування важливим моментом професійної підготовки працівників ОВС.
Однак, незважаючи на підвищений інтерес сучасних психологів до проблеми самосвідомості і професійної самосвідомості, на сьогоднішній момент не існує єдиної термінології в даній сфері, єдиної думки про джерела становлення самосвідомості і її співвідношення зі свідомістю, про її структуру. Існують різні підходи до визначення рівня розвитку самосвідомості і до самосвідомості як показника ефективності професійного становлення.
Дослідження особливостей самосвідомості на етапах професійного становлення охоплюють лише окремі періоди й окремі компоненти самосвідомості. Особливості самосвідомість працівників правоохоронних органів узагалі мало вивчені. Це ускладнює формування загального уявлення про роль самосвідомості на етапах професійної підготовки в системі відомчого навчання МВС (від профільних класів середньої школи до післядипломної освіти та підвищення кваліфікації).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з «Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 р.» (наказ МВС України від 30.06.2002 р. № 365), «Пріоритетними напрямками наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішній справ, на період 2004-2009 року» (наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755), «Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 2010 рр.». Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою ХНУВС (протокол № 9 від 29.10.2004 р.).
Об'єкт дослідження самосвідомість працівників ОВС.
Предмет дослідження особливості «образу Я» працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.
Мета дослідження визначення особливостей структури «образу Я» у працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження:
1. Здійснити систематизацію наукових підходів до дослідження самосвідомості та динаміки структури «образу Я» в процесі професійного становлення.
2. Узагальнити дослідження особливостей самосвідомості та «образу Я» працівників правоохоронних органів.
3. Визначити відмінності структури «образу Я» на різних етапах професійного навчання працівників ОВС.
4. Виявити вплив виробничої практики в підрозділах ОВС на формування «образу Я» курсантів.
5. Визначити професійні особливості «образу Я» у працівників ОВС.
6. Визначити шляхи та засоби оптимізації процесу формування «образу Я» працівників ОВС.
Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили:
- принцип розвитку психіки в діяльності (Л. С. Виготський, П. П. Блонский, О. М. Леонтьєв);
- принцип єдності свідомості і діяльності (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв);
- концепція формування вищих психічних функцій Л.С. Виготського, механізм інтеріоризації;
- концепція самосвідомості В. В. Століна, І. С. Кона;
- концепція Є. Ф. Бажина, В. В. Століна про інтегральну функцію інтернальності в самосвідомості.
При організації дослідження ми виходили з положення, що структура «образу Я» залежить від етапів його формування і від особливостей тієї професійної діяльності, яку буде здійснювати носій «образу Я». Таким чином, дослідження проводилося за двома напрямками:
1) дослідження особливостей «образу Я» на різних етапах професійного становлення працівників ОВС;
2) дослідження особливостей «образу Я» у представників різних професій ОВС.
Відповідно до даних напрямків були здійснені різні підходи до формування груп досліджуваних. Дослідження будувалося за принципом порівняльного методу.
Усього було обстежено більше 200 осіб, серед них учні 10-11 класів ліцею ХНУВС (м. Харків), курсанти 1-5 курсів ХНУВС і практичні працівники ОВС.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань використовувався комплекс методів:
- теоретичні аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації;
- емпіричні психодіагностичний метод, що складається з наступних методик: тест-опитувальник «Самовідношення» (Р. С. Пантилєєв, В. В. Столін), методика самозвіту «Хто Я» (М. Кун), семантичний метод «Особистісний диференціал», проективний метод «Колірний тест відношення» («КТВ») (А.М.Еткінд, Є.Ф.Бажин), а також методика «Локалізація контролю» (Є. Г. Ксенофонтова), «Самоактуалізація особистості» (А. Маслоу), «Сенсожиттєва орієнтація» («СЖО») (Д. О. Леонтьєв).
- методи математичної статистики t критерій Стьюдента, φ критерій кутового перетворення Фішера, rs коефіцієнт рангової кореляції Спирмена, факторний аналіз, зокрема аналіз головних компонентів з Varimax raw обертанням.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше:
- виявлено зв'язок компонентного складу «образу Я» з мотивацією його розвитку у працівників ОВС на різних етапах професійного становлення;
- виявлено щільний зв'язок компонентів структури «образу Я» працівників ОВС з сенсожиттєвою орієнтацією;
розширене уявлення про:
- «ефект фасаду» як елементу «образу Я» працівників ОВС у процесі професійного становлення;
- особливості «образу Я» у застосуванні до таких категорій працівників ОВС, як оперуповноважені карного розшуку, дільничні інспектори міліції та інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями;
- засоби підтримки позитивного самовідношення працівників ОВС;
дістало подальшого розвитку:
- застосування факторного аналізу у вивчені структури «образу Я» працівників ОВС;
- дослідження самовідношення як показника професійної ідентифікації працівників ОВС.
- дослідження впливу практики у підрозділах ОВС на зміни структури «образу Я» курсантів;
- дослідження внутрішньої та зовнішньої мотивації працівників ОВС у визначені етапів становлення, та взаємозв’язків внутрішньої та зовнішньої мотивації.
Достовірність результатів дослідження забезпечено реалізацією теоретичних положень у рішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних завданням, предмету й об'єкту дослідження, репрезентативною вибіркою досліджуваних, використовуваними методами статистичної обробки отриманих даних.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати і сформовані на їхній основі висновки розширюють наукові уявлення про структуру самосвідомості. Основні положення дисертаційного дослідження сприяють розвитку сучасної вітчизняної юридичної психології.
Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що науково обґрунтовані знання про особливості самосвідомості працівників ОВС дозволяють психологічно грамотно підходити до цілеспрямованого формування професійної ідентичності працівників ОВС і вирішувати ряд інших проблем, пов'язаних із самосвідомістю людини. Впровадження в діяльність ОВС отриманих результатів дослідження дає можливість підняти на більш високий рівень компетентність працівників ОВС, їх готовність виконувати свої функції, формувати моральні якості працівників ОВС.
Результати дослідження впроваджені в діяльність Центра практичної психології при ГУМВС України в Харківській області, а саме в п

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Дослідження проблеми самосвідомості має давню історію, однак дотепер немає єдності з питання його виникнення, структури, співвідношення зі свідомістю і з питання використовуваної термінології. Вітчизняні дослідники широко застосовують закордонні методики і відповідну їм методологію і термінологію. Разом з тим, дослідження самосвідомості нерідко будується на основі положень «некласичної» психології О. М. Леонтьєва. Так, «образ Я» вивчається через виконувані їм функції. Структура «образу Я» розглядається як відображення етапів його розвитку. Традиційно у якості одиниць аналізу самосвідомості виступають знання про себе і самовідношення, але можливе використання у якості таких одиниць «образу Я» компонентів мотивації саморозвитку, ціннісних орієнтацій.
Широко використовуються формальні характеристики структури самосвідомості, як показники рівня її розвитку: диференційованість, когнітивна складність, ступінь виразності, несуперечності, стійкості, стабільності в часі.
Підсумковим виміром самосвідомості є міра його самоприйняття, позитивне самовідношення.
Інтегральним показником самосвідомості є інтернальність, що відображає у свідомості людини міру її зв'язку з мотивацією і цілями діяльності.
Сучасні професіографічні дослідження вказують на самосвідомість як один з важливих критеріїв побудови ефективного професійного добору і підготовки, в тому числі, й у системі ОВС.
У якості критерії успішності професійного самовизначення можуть бути: розвинута самосвідомість, суб’єктність, відсутність внутрішньоособистісного конфлікту і захисних механізмів самосвідомості, чіткість самовідношення, позитивний «образ Я».
Центральними етапами формування професійної «Я-концепції» є: формування ідеальної моделі професіонала стимулювання рефлексії для усвідомлення своїх можливостей стимулювання мотивації для досягнення ідеальної моделі професіонала.
У сучасних професіогрфічних дослідженнях особливостей діяльності правоохоронних органів указується, що добір в ОВС повинний будується не тільки на урахуванні психофізіологічних особливостей претендентів, але і на урахуванні їх здатності до правоохоронної діяльності: соціально- і професійно-мотиваційних якостях, правосвідомості, морально-психологічній підготовленості. Звертання до досвіду демократичних країн показало, що ефективний професійний добір до правоохоронних органів включає урахування ставлення до себе.
У сучасних дослідженнях показано, що перспективна «Я-концепція» пов'язана з мотивацією оволодіння діяльністю, ефективністю професійного навчання. Самосвідомість грає також важливу роль у формуванні і реалізації моральної поведінки. Вона є пов'язаною і з такими центральними для юридичної психології явищами як правосвідомість і правова соціалізація.
Таким чином, самосвідомість є тісно пов'язаною з реалізацією здатності до правоохоронної діяльності, що робить актуальним її дослідження в якості одного з критеріїв професійного добору працівників ОВС.
Крім того, самосвідомість відіграє важливу роль в адаптації першокурсників і молодих фахівців до нових умов навчального і професійного колективу. Вона є одним з компонентів формування готовності до професійної діяльності. Самосвідомість пов'язана з формуванням професіоналізму, професійних деформацій, з подоланням стресів, зі ставленням до суїцидів, з гендерними особливостями самоствердження і самореалізації в правоохоронній діяльності, з формуванням партнерських відносин з населенням і колегами, що робить її важливим моментом професійної підготовки працівників ОВС.
2. Розроблена нами схема збору емпіричних даних про самосвідомість працівників ОВС, ґрунтувалася на положенні О.М.Леонтьєва про те, що виконуючи регулюючу функцію в діяльності, «образ Я» може характеризуватися одиницями аналізу даної діяльності (мотивацією і цінностями). Таким чином, у якості одиниць аналізу самосвідомості виступали традиційні показники самосвідомості (що відображають різні аспекти знання про себе і самовідношення), а також особливості мотивації самоактулізації і сенсожиттєвої орієнтації і їх зв'язки з традиційними компонентами «образу Я». До аналізу також включалися показники інтернальності і особливості самовідношення на неусвідомлюваному рівні до виконуваних ролей.
Первинне узагальнення емпіричного матеріалу було здійснене за допомогою факторного аналізу (за методом головних компонентів). Воно показало, що для працівників ОВС, що перебувають на різних етапах професійного становлення загальним є наявність трьох факторів: емоційно-ціннісного відношення, інтернальності у сфері професійних і міжособистісних стосунків, і сенсожиттєва орієнтація (орієнтація на цінності суспільства).
3. Результати дослідження показали, що для працівників ОВС у процесі професійного навчання характерним є формування позитивного емоційно-ціннісного самовідношення з вираженою орієнтацією на цінності суспільства, що у психологічній літературі отримало назву «ефект фасаду».
Розвиток «образу Я» працівників ОВС йде від загальної неспецифічної активності до визначеності і професіоналізації.
В цілому можна говорити про такі етапи розвитку «образу Я» працівника ОВС.
1) «Образ Я» підлітків, що обрали професію правоохоронця, характеризується недиференційованістю й активністю, вираженою орієнтацією на зовнішні ідеали. В силу недиференційованості образу, невдачі в одній сфері поширюються на самовідношення в цілому. Мотивація самоактуалізації на даному етапі забезпечує усвідомлення власних дефіцитарних потреб. Сенсожиттєва орієнтація забезпечує загальну активність, необхідну для пошуку сфери самореалізації.
2) У 1-2-курсників прихід у новий колектив викликає дисонанс, пов'язаний зі зміною цінностей. У цій ситуації як тимчасове мірило можуть виступати власні потреби. Нова ситуація життєдіяльності приводить до ревізії (рефлексії) усіх наявних можливостей «образу Я». Мотивація самоактуалізації сприяє усвідомленню власних конструктів самооцінки і оцінки оточуючих. Сенсожиттєва орієнтація забезпечує підтримку більш специфічної активності з подальшого самовизначення, яка є пов'язаною з заняттям своєї ніші в новому колективі, з освоєнням нової ролі.
3) До 3-4-курсу навчання у ВНЗ формується диференційований «образ Я» і уявлення про ідеальну модель працівника правоохоронних органів. Мотивація самоактуалізації сприяє закріпленню безумовного прийняття себе, закріпленню Я-ідеалу. Сенсожиттєва орієнтація забезпечує придання рисам властивим ідеалу сили цінності.
4) П’ятикурсники, надходячи на стажування в практичні підрозділи ОВС, одержують можливість реалізувати сформований під час теоретичного навчання «образ Я». У них, як і в 1-2-курсников, зміна колективу і провідного виду діяльності, призводить до дисонансу, актуалізації компенсаторних можливостей «образу Я», а також до перерозподілу енергії на користь професійної активності й інтеграції в єдину систему всіх частин «образу Я», для більш ефективного зосередження на новій проблемі формування професійних знань, умінь, навичок. Мотивація самоактуалізації сприяє розвиткові компетентності усвідомленню і реалізації умінь і знань. Сенсожиттєва орієнтація забезпечує актуалізацію потенційних можливостей, перехід їх у реальні.
5) У практичних працівників ОВС відбувається перехід від освоєння діяльності і формування професійних рис у «образі Я» до організації діяльностей. Для них актуальним стає супідрядність приватних образів, у тому числі і професійного. Мотивація самоактуалізації сприяє усвідомленню буттєвих потреб. Сенсожиттєва орієнтація забезпечує включення цілісного «образу Я» у більш широкий контекст відношень і, як наслідок, розширення компенсаторних можливостей людини, формування відповідальності, почуття з-причетності оточенню.
На неусвідомлюваному рівні «образу Я» відбуваються ті ж зміни, що і на усвідомлюваному: зокрема, зближення професійного і загального «образу Я» у практичних працівників; зниження активності і підвищення визначеності від ліцеїстів до практичних працівників ОВС.
Інтернальність є одним з важливих факторів структури «образу Я». Особливості інтернальності є щільно пов'язаними з професійною діяльністю і з завданнями, які вирішуються на різних етапах професійного навчання. Так, найбільші зміни в дослідженні спостерігалися за шкалами інтернальності, пов'язаними з професійною діяльністю і спілкуванням, що є показником оволодіння працівниками ОВС у процесі професійного навчання професійно-важливими рисами.
У дослідженні підтвердилося висловлене вітчизняними психологами припущення, що інтернальність є відображенням у свідомості працівників ОВС міри їх зв'язку з мотивацією і цілями діяльності. Кореляційні показники інтернальності з компонентами «образу Я» в основних своїх моментах повторювали кореляційні показники компонентів «образу Я» з мотивацією смоактуалізації і сенсожиттєвою орієнтацією.
У дослідженні показано, що потреби працівника ОВС на різних етапах професійного навчання впливають на регулюючі функції «образу Я». На показниках мотивації самоактуалізації позначаються особливості професійної і навчальної діяльності працівників ОВС. Так, у працівників ОВС акцентуються шкали, що пов'язані з пізнанням взагалі, з пізнанням людей і самопізнанням.
Сенсожиттєва орієнтація пов'язана з неспецифічною активацією активності, тому що дія цінностей постійна і така, що не насичується. У зв'язку з цим має значення на які цінності первісно була орієнтація, важливим стає момент «вибору» (за В. В. Століним), у тому числі і професії, як вибору вектора розвитку.
4. Аналіз змін «образу Я» під час проходження практики курсантами у підрозділах ОВС показав, що адекватність формування захисних механізмів є пов'язаною з диференційованістю образу. Так, у 3-4-курсников «образ Я» вже досить диференційований, і невдачі в актуальній діяльності можуть компенсуватися успіхами в інших сферах самореалізації, у тому числі і в уявлюваних.
Вивчення впливу практики на розвиток «образу Я» демонструє, що його мотиваційні компоненти заздалегідь підготовлюєть структури «образу Я» до змін. Так, у курсантів, що готуються проходити практику відповідно до всіх вимог, формується готовність до освоєння нової діяльності. У інших категорій розвиваються засоби підтримки позитивного самовідношення, що захищають від почуття провини. Мотивація самоактуалізації формує «допитливу позицію», бере участь у формуванні компетентності, критичності при підготовці до нової діяльності (до проходження практики).
Проходження практики дозволяє курсантам відкрити нові сторони їх «образу Я», знайти новий сенс навчальної діяльності. Під час практики в практичних підрозділах ОВС відбувається інтеграція «образу Я» курсантів у єдине ціле для вирішення нових для них завдань.
5. Вивчення самосвідомості практичних працівників показало, що для них характерним є усвідомлення тих рис, що пов’язані з провідною діяльністю.
У працівників ОВС усіх розглянутих у дослідженні професій формується позитивне емоційно-ціннісне відношення до себе.
У різних професіях ОВС професіоналізація і визначеність «образу Я» здійснюється з різної інтенсивністю у залежності від наявності професійної історії, відпрацьованих алгоритмів професійних дій і широти функціональних обов'язків.
При слабкій ідентифікації з професією на перший план можуть виходити риси «образу Я», які пов'язані з гендерною, сімейною й іншою ідентифікаціями.
Професіоналізація «образу Я» призводить до формування специфічних механізмів підтримка позитивного емоційно-ціннісного відношення до себе. Так, в оперуповноважених формується «диференційований вплив», а в дільничних інспекторів «тактика знецінювання».
Суть «диференційованого впливу» полягає в тому, що оперуповноважені карного розшуку залишаються чуттєвими до впливу своєї референтної (професійної) групи і не сприйнятливими до оцінок інших груп (злочинців, потерпілих й ін). Крім того, для оперуповноважених характерне зниження інтересу до об'єктів, що лежать поза зоною їхньої професійної активності.
«Тактика знецінювання» припускає, що при великій кількості професійних обов'язків, дільничні інспектори міліції можуть суб'єктивно знижувати цінність деяких з них і прикрашати себе в сферах, що лежать поза зонах їхнього актуального самосприйняття. Даний механізм заснований на диференціації «образу Я» на професійний і індивідуальний.
Особливості професійної ідентифікації можуть накладати відбиток і на особистісну ідентифікацію. Так, професії з індивідуальною професійною культурою сприяють до самовизначення себе через власну унікальність, неповторність; з колективною професійною культурою через власну принципову позицію.
Особливості професіоналізації «образу Я» і формовані захисні механізми самосвідомості пов'язані з його регулюючим впливом на діяльність. Так, на регулювання діяльності можуть впливати приватні функції «образу Я», що беруть участь у його формуванні і підтримці. Надмірне посилення захисних механізмів відтягає психічну енергію на власне функціонування і знижує ефективність регулюючого впливу «образу Я» на життєдіяльність.
У практичних працівників ОВС мотивація самоактуалізації тісно пов'язана з підтримкою специфічних для професій ОВС механізмів захисту «образу Я» («тактики знецінювання», «диференційованого впливу») і з підтримкою неспецифічного прагнення до стабільності, характерного для представників нових професій ОВС.
Сенсожиттєва орієнтація працівників ОВС забезпечує підтримку специфічних для професій ОВС компенсаторних можливостей «образу Я» (загальної ідеалізації «образу Я», самоприйняття) і неспецифічної загальної активності, необхідної для самовизначення.
Таким чином, механізми захисту «образу Я» не менш якщо не більш важливий аспект вивчення професіоналізації «образу Я», ніж «Я-концепція» і самовідношення працівників ОВС.
6. Рекомендації з цілеспрямованого формування професійної ідентичності вказують на необхідність врахування потреб майбутнього професіонала, що відображуються у «образі Я», на різних етапах професійного становлення. Показано, що одним з важливих моментів підготовки «образу Я» до професіоналізації є його диференціювання й усвідомлення. Розширення сенсожиттєвої сфери сприяє розвиткові компенсаторних можливостей «образу Я» на всіх етапах професійного становлення. Урахування особливостей самосвідомості і захисних механізмів, що сформувалися, робить керування і стимулювання професійної діяльності працівників ОВС більш продуктивним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаева М. М. Профессиональная идентичность личности: психосемантический подход / М. М. Абдуллаев // Психологический журнал, 2004, том 25, №2. С. 86-95.
2. Аболин Л. М. Развитие духовно-нравственной личности в учебно-событийной деятельности / Л. М. Аболин // Мир психологии. 2005. № 1. С. 199-209.
3. Авдеев И. Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме понимания человека человеком / И. Н. Авдеев // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. Краснодар. 1975. С. 45-68.
4. Александрова Н. М. Среда обучения компонент образовательной среды / Н. М. Александрова, Д. Г. Колодан // Мир психологи. 2005. № 1. С. 210-220.
5. Алферова М. О. Личностные особенности проживания кризиса середины жизни / М. О. Алферова // Мир психологии. 2006. - №3. С. 124-131.
6. Ананьев И. Н. Человек как предмет познания / И. Н. Ананьев. - СПб., 2001. 338с.
7. Антонечко Т. Л. Ценностные установки студентов и культурное пространство ВУЗа / Т. Л. Антонечко // Вісник ХНУ ім. Каразіна сер. «Психологія», 2005, № 662, с. 7-10.
8. Аринушкина Н. С. Об определении и типах идентичности / Н. С. Аринушкина // Мир психологии. 2004. №2. С.48-53.
9. Артемьева Е. Ю. О некоторых онтогенетических особенностях субъективной картины мира / Е. Ю. Артемьева, Л. С. Назарова // Психологические проблемы рационализации деятельности. Выпуск 6, 1981. Ярославский гос.университет. С.83-85.
10. Асмолов А. Г. Самоотношение как уникальная способность человека и условие его человеческого самоосуществления (самоопределения, самопознания, самоактуализации и т.д.) / А. Г. Асмолов, А. А. Бодалев, С. К. Бондырева, А. А. Деркач // Мир психологии 2005, № 3 (43). С. 3-10.
11. Байдан А. І. Цілі-цінності та мотиви вибору професії в життєвих стратегіях і кар’єрних очікуваннях студентів університету / А. І. Байдан // Вісник ХНУ ім. Каразіна сер. «Психологія», 2005, № 662, с. 13-17
12. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч.посібник / О. М. Бандурка. Харків: Вид-во НУВС, 2001. 220с.
13. Бандурка О. М. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією: Підручник / О. М. Бандурка та інш. Х.: Нац.ун-т внутр.справ, 2003. 208с.
14. Бандурка А. М. Юридическая психология: Учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. Дел. 2001. 640с.
15. Барко В. І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія / В. І. Барко. К.: Ніка-Центр, 2002. 296с.
16. Барский Ф. И. Представления об идентичности в рамках нарративного подхода / Ф. И. Барский, Д. А. Кутузова // Мир психологии. 2004. №2. С. 67-77.
17. Батаршев А. В. Диагностика профессионально важных качеств / А. В. Батаршев, И. Ю. Алексеева, Е. В. Майорова СПб.: Питер, 2007. 192с.
18. Батракова С. Н. Методологические проблемы становления педагогического процесса формирования целостной личности / С. Н. Батракова // Мир психологии. 2004. № 4. С. 183-193.
19. Бедь В. В. Юридична психологія: Навчальний посібник / В. В. Бедь. К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. 376 с.
20. Белобородов А. Г. Образ права как смысловой уровень правового сознания и деформация процесса социализации индивида / А. Г. Белобородова // Психопедагогика в правоохранительных органах, 1999, № 2 (10), с. 166-177.
21. Белобородов А.Г. Образ права как смысловой уровень правосознания и деформация процесса социализации индивида // Мир психологии. 2001. №2 с. 166-177.
22. Белобородов А.Г. Образ права в структуре правосознания (психосемантический аспект) // Актуальные проблемы юридической психологии. М., 1998. с. 48-56.
23. Бетие и сознание. Человек и мир / [С. Л. Рубинштейн]. СПб.: Питер, 2003. 512.
24. Белобрыкина О. А. Влияние социального окружения на развитие самооценки старших дошкольников / О. А. Белобрыкина // Вопросы психологии. 2001 № 4. С. 31-38.
25. Белошицкий А. В. Проблема субъекта и субъектности специалиста в военном образовании: теоретико-методологический аспект / А. В. Белошицкий // Мир психологии. 2006. - № 4.- С. 188- 198.
26. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. / Р. Бернс. М.: Прогресс, 1986. 421с.
27. Бесчастный В. Н. Корпоративная культура органов внутренних дел, как фактор профессионализации персонала / В. Н. Бесчастный // Право і безпека. 2005, 4’3, с. 32-34
28. Блага К. Я твой ученик, ты мой учитель: Кн. Для учителя / К. Блага, М. Шебек. - М.: Просвещение, 1991. 143с.
29. Богомолов А. М. Связь интенсивности психологической защиты с процессом самореализации в период активного формирования личности / А. М. Богомолов, А. Г. Портнова // Мир психологии. №1, 2005. С.248-253
30. Бодалев А. А. О характеристиках идентификации и идентичности на ступени взрослости / А. А. Бодалев // Мир психологии. 2004. №2. С.93-98.
31. Бодалев А.А. Общая психодиагностика / А. А Бодалев, В. В. Столин. СПБ.: Изд-во «Речь», 2002. 440с
32. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович. Москва Воронеж, 1995г. 375с.
33. Большакова А. М. Розвиток антиципації як фактор успішності професійної підготовки працівників МВС / А. М. Большакова // Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС: Матеріали науково-практичної конференції. Харків: Вид-во Харк.нац.ун-та внутр.справ, 2008. С.7-10.
34. Бондырева С. К. Отношение как базовое основание этнического самоопределения / С. К. Бондырева // Мир психологии. 2006. №4. С. 118-124.
35. Борисов Ю. А. Смысловая сфера сознания и самосознания успешных и неуспешных менеджеров среднего звена / Ю. А. Борисов, И. А. Кудрявцев // Психологический журнал, 2003, том 24. №1, с. 91-103.
36. Бороздина Л. В. Что такое самооценка? / Л. В. Бороздина // Психол.журн. 1992. т.13. №4. с.
37. Бороздина Л. В. Самооценка и притязание: диагностика факторов риска психосомантических заболеваний. (авторская разработка психодиагностической схемы.) / Л. В. Бороздина. - М., 2003. с.
38. Булах І. С. Психологічні засоби об’єктивації нормативного «Я» особистості в підлітковому віці / І. С. Булах // Вісник ХДПУ ім.. Г.С.Сковороди, Психологія. Харків: ХДПУ, 2002. - Вип.9. С. 44-54.
39. Булгакова Д. А. Роль индивидуального правосознания в формировании социально активного поведения / Д. А. Булгакова // Известия Академии наук Казахской ССР. Серия общественных наук. № 1, 1984. С.71-76
40. Бура Н. А. Функции общественного правосознания: Монография / Н. А. Бура. Киев: Наук. Думка, 1986. 122с.
41. Буякас Т. М. Процесс обучения как диалог между профессиональным и личностным становлением / Т. М. Буякас // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 14. психология. 2001. №2. С. 69-77.
42. Быкова С. В. Диагностика локуса контроля личности в асоциальных подростковых группах / С. В. Быкова // Психологический журнал, 2004, том 25, №3, с.34-43.
43. Василюк Ф. Е. Структура образа / Ф. Е. Василюк // Вопросы психологи. М., 1993. №5. С. 54-69.
44. Васютинский В. Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктної взаємодії / В. Васютинский // Соціальна психологія №1, 2003, с. 40- 50.
45. Вахрамов Е. Е. О динамике концептуальных подходов к феномену самоактуализации / Е. Е. Вахрамов // Мир психологии. №3. 2005. С. 40-51
46. Волкова Е. Н. Субъектность как профессиональное отношение к самому себе, к другим людям и к миру / Е. Н. Волкова // Мир психологии. 2005. - №3. С. 33-39.
47. Волянюк Н. Феноменологія суб’єктної активності / Н. Волянюк // Соціальна психологія № 3, 2004, с. 97-109.
48. Воробйова І. В. Імідж працівника міліції як чинник розвитку правосвідомості громадян. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук / І. В. Воробйова. - Харків 2007, 19с.
49. Галицька Н. В. Вплив рефлексії на процес формування професійної ідентичності майбутніх педагогів / Н. В. Галицька // Вісник ХНУ ім. Каразіна сер. «Психологія», 2005, № 599, с. 30-34.
50. Гинзбург М. Р. Познавательная мотивация и развитие личности / М. Р. Гинзбург // Психология личности: теория и експеримент / Отв. Ред.. В. В. Давыдов. М.: Узд-во АПП СССР, 1982. С. 11-20.
51. Гладушина Р. М. Моделювання професійного становлення особистості суб’єкта діяльності в контексті евроінтеграції / Р. М. Гладушина // Вісник ХНУ ім. Каразіна сер. «Психологія», 2005, № 662, с. 33-37
52. Головнева И. В. Личностные предпосылки успешности в будущей профессиональной деятельности: гендерный аспект / И. В. Головнева // Вісник ХНУ ім. Каразіна сер. «Психологія», 2003, № 599, с. 80-83
53. Гончаров С. З. Креативность субъектности: категориальный анализ / С. З. Гончаров // Мир психологии. №1. 2005. с. 76-84
54. Горбунова О. В. Самоотношение как показатель субъектной включенности студентов в профессионально-образовательную деятельность / О. В. Горбунова, Л. В. Филиппова // Мир психологии. 2005. - № 3. С. 67-73.
55. Григорьев Д. А. Динамика целеполагания в процессе профессионализации(на материале становящейся деятельности): автореф. Дис. канд. Психол. Наук / Д. А. Григорьев. М., 1988. 20с.
56. Гульянова Н. А. О связи самопринятия и осознания Я-образа в ситуации неуспеха / Н. А. Гульянова // Вестник Моск. Ун-та. Сер.14. Психология. 2001. № 3. С. 68-75.
57. Гуслякова Н. И. О психологических механизмах становления профессионального сознания будущего учителя / Н. И. Гуслякова // Мир психологии, 2006. №1. С. 152-161.
58. Дегтярь О. А. Социально-психологические детерминанты профессиональной адаптации, дезадаптации и деформации сотрудников пенитенциарных учреждений / О. А. Дегтярь // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна Серія «Психологія», 2003, № 599, с.90-92.
59. Демин А. Н. Психологические механизмы поведения личности в условиях безработицы / А. Н. Демин // Психологический журнал, 2006, том 27, №2, с. 31-43.
60. Деркач А. А. Самооценка как структурообразующая процесса акмеологического развития / А. А. Деркач // Мир психологии №3. 2005. С. 139-146.
61. Джамирзе Н. К. К проблеме самоорганизации и самоопределения взрослого человека в условиях современного российского общества / Н. К. Джамирзе // Мир психологии. №3, 2005. С. 74-79.
62. Джемс У. Психология / Под ред.. Л. А. Петровской / У. Джемс. М.: Педагогіка, 1991. 368с.
63. Джужа О. Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності / О. Джужа // Соціальна психологія №4, 2004.С. 49-60.
64. Дикая Л. Г. Произвольная саморегуляция состояния как вид психической деятельности / Л. Г. Дикая, В. В. Семикин // Проблемы диагностики и управления состоянием человека-опреатора. Вопросы кибернетики. М.: Наука, 1984. С. 124-126
65. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Регулирующая роль образа функционального состояния в экстремальных условиях деятельности / Л. Г. Дикая, В. В. Семикин // Психологический журнал том 12, №1, 1991, с.55-65.
66. Диянова З. В. Самосознание личности / З. В. Диянова, Т. М. Щеголева. Иркутск, 1998. 197 с.
67. Дмитриева Е. Н. К проблеме определения оснований становлення целостной личности будущего педагога в процессе его профессиональной подготовки в вузе / Е. Н. Дмитриева // Мир психологи. 2004. № 4. - С.179-183.
68. Дорошенко Ю. В. Интегративные характеристики индивидуальности как предиктор оптимальной мотивации профессиональной деятельности менеджера / Ю. В. Дорошенко // Мир психологии. 2006. -№ 2. С. 234-238.
69. Дубовицкая Т. Д. Методика диагностики ситуативной самоактуализации личности: контекстный подход / Т. Д. Дубовицкая // Психологический журнал, 2005, том 26, №5, с.70-78
70. Дьяконов И. Ю. Динамика идентификации человека с группой нищих / И. Ю. Дьяконов, М. Л. Бутовская // 2002. с. 79- 89.
71. Егорычева И. Д. Самореализация как деятельность / И. Д. Егорычева // Мир психологии, 2005, №3 (43), с. 11-32
72. Ермолаева Е. П. Социальные функции и стратегии реализации профессионала в системе «человек-профессия-общество» / Е. П. Ермолаева // Психологический журнал, 2005, том 26, №4, с. 30-40.
73. Ефремова Г. Х., Общественное мнение и преступление: Монография / Г. Х. Ефремова, Г. Ш. Лежава, А. Р. Ратинов, Т. Г. Шавгулидзе. Тбилиси: Изд-во «Мецниереба», 1984. 299с.
74. Жданова І. В. Психопрофілактика суїцидальної поведінки персоналу органів внутрішніх справ / І. В. Жданова, А. А. Шиліна // Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС: Матеріали науково-практичної конференції. Харків: Вид-во Харк.нац.ун-та внутр.справ, 2008. с.22-25
75. Журавлев И. В. Психолого-лингвистический анализ субъектности / И. В. Журавлев // Психологический журнал, 2004, том 25, №4, с. 66-74.
76. Завалишина Д. Н. Субъектно-динамический аспект профессиональной деятельности / Д. Н. Завалишина // Психологический журнал, 2003, том 24, № 6, с. 5-15.