Напрями та засоби забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України : Направления и средства обеспечения профессиональной защищенности практических психологов ОВД Украины

Краткое описание

Київський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Шевченко Олександр Миколайович

УДК 331.022 + 351.745.5

Напрями та засоби забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України

19.00.06. Юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Медведєв Володимир Степанович
доктор психологічних наук, професор

Київ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ОВС УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.1. Проблема професійної захищеності практичних психологів органів внутрішніх справ України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
1.2. Характеристика професійної діяльності практичних психологів ОВС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
1.2.1. Особливості нормативної бази діяльності психологічної служби у контексті психологічної захищеності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
1.2.2. Особливості професійних стосунків як чинник ризику в діяльності психолога ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
1.3. Форми психологічного захисту та їх наслідки щодо професійної незахищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
РОЗДІЛ 2. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ОВС . . . 70
2.1. Дослідження психологічних умов професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
2.1.1. Традиційні підходи досліджень: індивідуальні та організаційні чинники професійної захищеності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70
2.1.2. Констатуюче та формуюче експериментальне дослідження психологічних чинників професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .89
2.2. Заходи психологічного забезпечення професійної безпеки практичних психологів ОВС України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .98
2.2.1. Професійно-психологічний відбір як умова підвищення професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . 101
2.2.2. Професійно-психологічна підготовка як засіб підвищення професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . 107
2.2.3. Психокорекція у системі забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174

ВСТУП
Актуальність теми. У сучасній Україні відбуваються значні перетворення, спрямовані на підвищення ефективності правоохоронної діяльності. Важливою умовою ефективної діяльності правоохоронних органів є психологічне супроводження особового складу, що зумовлює потребу вдосконалення системи психологічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Основними напрямами такого вдосконалення слід вважати розробку нормативної бази, яка визначає функціонування самої служби психологічного забезпечення ОВС, поліпшення організаційно-методичних засад діяльності практичних психологів ОВС, забезпечення їх власної професійної захищеності. Це дозволить підвищити ефективність дій психологів, їх безпосередньої участі у забезпеченні належного рівня безпеки працівників у штатних і екстремальних ситуаціях, розробляти рекомендації щодо підвищення якості добору, психологічної підготовки кадрів, розвивати в особового складу навички використання професійно-психологічних та тактико-психологічних форм і методів у професійній діяльності.
Якісна трансформація міліції, підготовка сучасних правоохоронців, здатних захистити права та інтереси громадян, неможливі без активної участі у цьому процесі психологів-професіоналів.
Вивчення власне психологічних аспектів безпечності професійної діяльності започатковане у другому десятиріччі ХХ століття американськими та англійськими дослідниками. Подальші зарубіжні дослідження (Ж.Мурані, І.Балінт, Г.Хаан, В.Хаккер, Р.Шуберт та ін.) були спрямовані на з’ясування компенсаторних можливостей людини, дослідження впливу різних ознак (статі, професійного досвіду, темпераменту, мотивів та ін.) на захищеність від небезпеки, розроблення методик професійного добору і підготовки працівників.
За часів СРСР дослідження загальних питань психології безпеки праці проведені М.А.Котіком, П.А.М’ясоїдом, К.К.Платоновим та ін. З середини 90-их рр. ХХ століття започатковано спеціальне вивчення психолого-педагогічних аспектів безпеки службової діяльності в ОВС. Воно спрямоване на розкриття сутності і висвітлення поняття професійної захищеності працівника ОВС та її складових (А.В.Буданов, А.І.Папкін), виявлення особливостей забезпечення безпеки в екстремальних умовах діяльності (В.Г.Андросюк, В.О.Лефтеров), дослідження впливу на особисту безпеку професійної деформації (В.С.Медведєв), розгляд професійної підготовки як засобу забезпечення особистої безпеки (Л.І.Казміренко, Г.О.Юхновець, Є.А.Пономарьова), психологічних чинників безпечної переговорної діяльності (С.І.Яковенко). У більш загальному контексті (психолого-юридичному, психолого-педагогічному, медико-психологічному) окремі теоретичні та прикладні аспекти проблеми розглядалися у роботах В.І.Барка, В.П.Казміренка, М.В.Костицького, С.Д.Максименка, О.М.Морозова, В.В.Рибалки, В.М.Синьова, В.О.Татенка, О.В.Тімченка, О.В.Шаповалова та ін.
Психолог ОВС має втілювати новітні досягнення психологічної науки не тільки у роботу з персоналом, а й у вирішення повсякденних завдань із поліпшення охорони правопорядку, посилення протидії злочинності, забезпечення профілактичних заходів щодо деструктивних психологічних явищ, зокрема, професійної деформації. Але існує низка чинників, які, з одного боку, стримують розвиток психологічної служби, а з іншого накладають негативний відбиток на самого фахівця-психолога.
Існують окремі спеціальні дослідження щодо психологічного забезпечення особистої безпеки працівників провідних служб ОВС України (патрульно-постової служби міліції, карного розшуку, дільничних інспекторів міліції, спецпідрозділу „Беркут”, дорожньо-автомобільної інспекції (ДАІ) та ін.).
За результатами проведеного нами опитування практичних психологів ОВС (в опитуванні брали участь 105 психологів, що складає близько 25% від загальної кількості укомплектованих посад служби психологічного забезпечення ОВС) встановлено, що лише 7,1% з опитаних визначили цю проблему як неактуальну на даному етапі, 65,5% психологів вказали на актуальність проблеми, а інші 27,4% першочергову актуальну важливість. Причому ці 27,4% працівників неодноразово відчували нагальну потребу забезпечення своєї діяльності, як психологів, професійно-психологічною захищеністю.
Вищевикладене свідчить про значущість проблеми професійної захищеності, необхідність її спеціального дослідження і розробки на цій основі науково-практичних рекомендацій та пропозицій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах галузевого дослідження за замовленням відділу психологічного забезпечення ГУРОС МВС України від 16.01.2001р. №6/2-167 і є складовою частиною виконання Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та програми її реалізації до 2005 р., затвердженої наказом МВС України від 05.04.2002р. № 334; Рішення Колегії МВС від 29.11.2003р. № 8 КМ/1 „Про результати роботи та подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”; наказу МВС України від 28.07.2004р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”; Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 26 травня 2005 р. № 385; планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України (далі НАВСУ), кафедри юридичної психології НАВСУ.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та впровадження системи заходів щодо психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України.
Завдання дослідження:
1.Встановити та проаналізувати психологічні чинники ефективності діяльності практичних психологів ОВС.
2.З’ясувати та охарактеризувати сутність і основні напрями професійної захищеності психологів ОВС України.
3.Виділити професійно-значущі якості щодо психологічної стійкості практичних психологів до психотравмуючих елементів їх професійної діяльності.
4.Розробити та здійснити апробацію практичних рекомендацій щодо забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС.
Об’єкт дослідження: професійна захищеність практичних психологів ОВС України як представників специфічної соціономічної професії.
Предмет дослідження: напрями та засоби психологічного забезпечення професійної захищеності практичних психологів ОВС України.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи:
-обробка, узагальнення, аналіз та систематизація наукових джерел при дослідженні науково-теоретичних положень психологічної теорії професійної діяльності, професійно-важливих особистісних якостей, а також методів їх формування та розвитку;
-аналіз документації, експертні оцінки, бесіда при формуванні вибірки;
-тестування, спостереження, експертні оцінки, бесіда при вивченні динаміки професійно-важливих особистісних якостей працівників психологічної служби ОВС;
-формуючий експеримент при вивченні професійно-значущих якостей практичних психологів ОВС.
На етапі емпіричного дослідження проведене експертне оцінювання, суб’єктами якого були 105 працівників служби психологічного забезпечення ОВС України, та сформована експериментальна група з 65 осіб. Кількість членів вибірки відповідала вимозі, згідно з якою кожна з досліджуваних груп (експериментальна та контрольна) повинна складати не менше 30 осіб[1]. Необхідною умовою включення до вибірки була наявність практичного досвіду та стажу роботи на посаді психолога в ОВС понад 3 роки.
Після формування вибірки було проведене діагностичне дослідження за методикою Кеттелла (16 PF-опитник) та опитника В.Г.Андросюка, орієнтованого на встановлення піддатливості працівника конкретним екстремум-станам у напружених службових ситуаціях. Способом випадкового добору вибірка, з числа практичних психологів ОВС, була поділена на дві групи: експериментальну 35 осіб та 30 контрольну. Після проведення формуючого експерименту, щодо професійно-значущих якостей, які зумовлюють психологічну стійкість до психотравмуючих чинників професійної діяльності, була здійснена повторна діагностика цих груп. Для перевірки стійкості досягнутих змін через 1 рік було проведено підсумкову діагностику (ретест) експериментальної та контрольної груп.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено:
психологічну сутність та особливості професійної захищеності практичних психологів ОВС;
роль психологічно-значущих якостей як одного з необхідних аспектів психологічної захищеності;
чинники взаємозв’язку різних рівнів психологічної стійкості як умови формування та розвитку психологічної захищеності практичних психологів ОВС.
Набули подальшого розвитку:
ідея щодо складу та ролі професійно-значущих якостей суб’єкта професійної соціономічної діяльності, релевантних відносно психологічної захищеності;
шляхи вдосконалення технологічних можливостей корекції деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом професійної діяльності у психологів ОВС.
Удосконалено можливості використання психопрофілактичних методів, спрямованих на формування та розвиток професійно-значущих якостей психолога ОВС як компонента психологічної захищеності.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечена використанням комплексу методів та методик, що відповідають меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробленні та практичній апробації комплексу заходів формування психологічної захищеності як умови:
ефективної підготовки майбутнього фахівця-психолога;
оптимізації психологічного супроводження, зокрема, формування професійно-психологічної стійкості та завчасної профілактики деструктивних психологічних станів, що виникають під впливом діяльності;
надання допомоги працівникам психологічної служби ОВС, які вже зазнали значного психотравмуючого впливу.
На основі дисертаційного дослідження автором розроблено спецкурс „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності” та навчально-методичний комплекс, упроваджений у навчальну програму підготовки практичних психологів ОВС, що здійснюється у Київському юридичному інституті МВС (Акт упровадження від 20 жовтня 2005 року). Також матеріали дисертаційного дослідження впроваджено у діяльність Центру практичної психології ДРП МВС України (Акт упровадження від 15 листопада 2005 року).
Апробація результатів дисертації: Матеріали дослідження доповідались на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях: Наукова конференція професорсько-викладацького складу Київського інституту внутрішніх справ за підсумками наукових досліджень у 2000 році „Україна незалежна: актуальні проблеми розвитку” (Київ, 2001), Третя міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми суїцидології” (Київ, 2002), Всеукраїнська науково-практична конференція „Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХ столітті: теорія і практика” (Одеса, 2002), Друга Всеукраїнська науково-практична конференція „Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2005).
Основні положення і результати дисертації заслуховувалися та обговорювалися на засіданнях кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України та міжкафедральному семінарі кафедр юридичної психології, кримінології та юридичної соціології НАВСУ, кафедри проблем управління Навчально-наукового інституту управління НАВСУ, кафедри прикладної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів оперативних служб міліції НАВСУ, кафедри юридичної психології Київського юридичного інституту МВС України.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 8 наукових статтях (сім із них одноосібні), 4 з яких у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

[1] Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 1997.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках констатується, що у дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми професійної захищеності, шляхів профілактики негативних психічних станів, і, зокрема, „психологічного вигоряння” психологів ОВС, які виникають під впливом специфічної соціономічної діяльності. Автором пропонується здійснювати як ранню психопрофілактику, реалізуючи „Програму професійно-психологічної підготовки практичних психологів ОВС як напряму професійної захищеності” ще під час навчання та професійної підготовки психологів, так і безпосередню профілактику під час постійного професійно-психологічного супроводження їх подальшої оперативно-службової діяльності. Узагальнення одержаних даних дало можливість зробити наступні висновки та визначити перспективи подальшої розробки проблеми:
1.З’ясовано, що діяльність органів внутрішніх справ є екстремальною та небезпечною, і це негативно впливає на психіку будь-якого її суб’єкта, практичного психолога, зокрема. Останній зазнає подвійного психотравмуючого впливу: і як працівник ОВС під час виконання загальноправоохоронних функцій, і як професіонал-психолог, що зустрічається з психотравмуючими ситуаціями, надаючи допомогу працівникам ОВС.
2.Визначено, що чинний наказ МВС України від 28.07.2004р. №842 „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”, який регламентує діяльність практичних психологів ОВС, врахував досвід попередніх нормативних документів та більш чітко визначив усю функціональну та організаційну систему служби, відповідно до актуальних потреб та вимог сьогодення, проте не може забезпечити належного професійного захисту персоналу. Так, зокрема, проблема професійної захищеності буде актуальною, доки не будуть створені умови для кількісного та якісного комплектування персоналу, необхідного для реального виконання вимог зазначеного наказу у частині функціональних обов’язків та навантаження персоналу; а також для належного інформаційного, науково-методичного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення умов професійної діяльності.
3.Встановлено, що специфіка професійних відносин штатного працівника психологічної служби та співробітника, який звернувся по допомогу, визначає напружений та виснажливий характер взаємодії для самого фахівця. Тому психологічна захищеність штатного психолога ОВС має враховувати психотравмуючий характер такої діяльності і включати відповідні нормативно-організаційні механізми підвищення професійної витривалості фахівців: якісний добір, підготовка та профілактика.
4.Набуло експериментального підтвердження припущення, що наслідком недостатньої психологічної захищеності практичних психологів ОВС є виникнення стійких негативних (деструктивних) психологічних станів. Такі стани притаманні будь-якій інтенсивній напруженій інтерактивній роботі у системі „людина-людина” і особливо правоохоронній діяльності. Одним із наслідків цього є „психологічне вигоряння”, а також професійна деформація та депресія.
5.Емпіричним шляхом визначені ключові якості, які є підґрунтям забезпечення професійної захищеності практичного психолога ОВС: емоційна стійкість, впевненість у собі та своїх силах, самоконтроль та змобілізованість. Цілеспрямований розвиваючий вплив, за авторською методикою „Професійно-психологічна підготовка практичних психологів ОВС як напрямок професійної захищеності”, на ці ключові якості у процесі професійно-психологічної підготовки, а також профілактика їхніх негативних змін підвищує як професійний рівень фахівців, так і психологічну стійкість до психотравмуючої сутності професійної діяльності.
6.Відзначається, що ефективність діяльності практичних психологів ОВС значною мірою залежить від впливу організаційно-психологічних чинників, тому заходи забезпечення професійної захищеності необхідно спрямовувати не лише на нормативно-організаційну сферу, а й на психологічну профілактику деструктивних станів персоналу.
7.У ході дослідження реалізована розроблена авторська програма професійно-психологічної підготовки практичних психологів ОВС, яка дозволяє підвищити ефективність професійної діяльності та стабілізувати психологічні показники, поліпшити міжособистісні й міжгрупові стосунки, про що свідчить істотне покращення в експериментальній групі прямих та побічних показників суб’єктивного стану, особистої тривожності, комунікативних властивостей, психологічної напруженості.
8.Визначені перспективні напрями подальшої наукової та практичної роботи. Зокрема зазначено, що колом питань, розглянутих у дисертації, проблема психологічної захищеності у діяльності практичних психологів ОВС не вичерпується, адже перспективи подальшого дослідження мають набути обов’язкового розвитку у розробці професіограми практичного психолога ОВС та оптимізації нормативної бази, що регламентує діяльність практичного психолога ОВС у контексті професійної захищеності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамян В.Ц., Андросюк В.Г., Казмiренко Л.І., Юхновець Г.О. Навчальна програма пiдготовки молодших спеціалістів-юристів Київ, 1996. 9 c.
2. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях. М.: РИО МВД, 1988. 46 с.
3. Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування: сприяння розвитку клієнта: Пер. з англ. К.: Сфера, 1998. 342 с.
4. Алдер Х. НЛП: современные психотехнологии. СПб.: Питер, 2000. 160 с.
5. Александров А.А. Современная психотерапия: Курс лекций. - СПб.: Академический проект, 1997. 335 с.
6. Александров Г.М., Шариков Ф.М. Проблемы формирования личности специалиста. М.: Знание, 1984. 98 с.
7. Александров Д.О. Мистецтво керування людьми. Посібник К.: Фінпрес - 1999. 124 с.
8. Александров Д.О., Кондратьєв Я.Ю. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції. Частина ІІІ: Психологічне забезпечення переговорної діяльності. Навч.-метод. посібник. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. 104 с.
9. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптпции и их компенсации./Пограничные нервно-психические расстройства/. М., Наука, - 1976, 272 с.
10. Алман Б.М., Ламбру П.Т. Самогипноз. М.: Класс, 1995.
11. Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 166 с.
12. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О., Медведєв В.С. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій.Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1995. 111 с.
13. Андросюк В.Г Казміренко Л.І. Юхновець Г.О. Які якості вимагаються від працівника міліції. Методологічні засади розробки професіограм та кваліфікіційних характеристик. // Науковий вісник УАВС 1996 р. № 1. С. 105-115.
14. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навчальний посібник. Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. 106 с.
15. Анисимов В.Е., Палина Н.Е. Методические вопросы разработки модели специалиста. // Советская педагогика. 1997. - № 5. С. 100-102.
16. Базовиц А.П. Тревоги и стресс. Междисциплинарное исследование жизненных ситуаций.- Тарту: Медицина; 1968. 228 с.
17. Бандурка А.М. Друзь В.А. Конфликтология: Учеб. пособие для вузов. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. 353 с.
18. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. К.: Ніка-Центр, 2002. 296 с.
19. Бассин Ф.В. О силе „Я” и психологической защите. //Вопр. философии, 1969. № 2.
20. Безносов С.П. Особенности деятельности сотрудников органов внутренних дел // Психологическое обеспечение трудовой деятельности. Л.: Изд-во ЛГУ, 1987.
21. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов / Под ред. канд. мед. наук С.Н. Бокова. Воронеж: Издательство НПО «МОДЕК», 1995 г. 640 с.
22. Бовин Б.Г., Калашников М.О., Лебедев А.Н., Носков В.А., Савченко В.И., Чумаков В.В. Методические рекомендации по психологическому отбору абитуриентов и сопровождению курсантов высших школ милиции.- М., 1995.
23. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во МГУ, 1982. 199 с.
24. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. М.: Филин, 1996. 472 с.
25. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика.- К.: Укртехпресс, 1997. 216 с.
26. Бородкин Ф.М., Коряк М.Н. Внимание: конфликт! Новосибирск, 1989.
27. Буданов А.В. Педагогика личной безопасности сотрудников ОВД. Учебно-методическое пособие. М.: РИО МВД, 1996. 42 с.
28. Буль П.И. Основы психотерапии. Л.: Медицина, 1974. 310 с. (С. 33).
29. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. СПб.: Питер, 2002. 352 с.
30. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. Спб.: Питер, 2002. 528.
31. Бурно М.Э. Самовнушение и аутогенная тренировка. М.: ЦОЛИУВ, 1975.
32. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта/ Пер. с англ. СПб: Питер, 2001. 304 с.
33. Василюк Ф.Е.Психология переживаний: Анализ преодоления критических ситуаций.- М.: Изд-во МГУ, 1984, 200 с.
34. Введение в профессию (учебно-методическое пособие для войсковых психологов и социологов). М.: Центр военно-социологических, психологических и правовых исследований вооруженных сил, 1992. 128с.
35. Воробйова І.Ю. Психологічне забезпечення діяльності працівників ОВС в умовах вияву соціально небезпечної поведінки натовпу: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06 /Національна академія внутрішніх справ України. К., 1999. 20с.
36. Гарбер Е.И. Введение в психологию труда.: (Учеб. пособие). Изд-во Сарат. ун-та. Саратов., 1978. 77 с.
37. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 392с.
38. Гришина Н.В. Помогающие отношения: Профисиональные и экзистициональные проблемы. // Психологические проблемы самореализации личности, СПб.: Изд-во СПБ. ун-та, 1997. С. 143-156.
39. Деликатный С.К. Половникова Ж.Ю. Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. Уч. пособие. К., 1998. 548 с.
40. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М, 1997. 256 с.
41. Дьяченко М.И. Адаптация к экстремальной ситуации // Материалы четвёртого Всесоюзного съезда общества психологов. Тбилиси, 1971. С. 72-79.
42. Емельянов Ю.Н. Кузьмин Е.С. Теоретические и методические основы социально-психологического тренинга. Учебное пособие. Л. 1983. 86 с.
43. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно-тренировочной группе. // Психологический журнал. 1987 г. т.8 № 2. С. 81-87.
44. Закон України „Про міліцію України” від 20 грудня 1990 р. зі змінами та доповненнями.
45. Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис...канд. психол. наук:19.00.06/ Національна академія внутрішніх справ України. К., 1999. 17с.
46. Зарайский Д.А. Управление чужим поведением. Дубна, 1997
47. Зильберман П.Б. Эмоциональная устойчивость Дисканд. психол. наук: 19.00.14. М; 1970. 173 с.
48. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности: Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1987. 196 c.
49. Каверина Р.Д. Опыт психологической классификации некоторых профессий в целях профконсультации. // Вопросы психологии. 1978, № 4.
50. Каганов Л.С. Медитация путь к себе. М., 1990.
51. Казміренко Л.І., Кондратьєв Я.Ю., Юхновець Г.О. Суд в Україні і боротьба з корупцією, організована злочинність і захист прав людини. // Вид.-во НДІ „Проблеми людини”. К., 1999. Т.12. С.123 129.
52. Калимо Р., Мейман Г. Психологические и поведенческие реакции на стресс в условиях работы// В кн.: Психосоциальные факторы на работе и охрана здоровья. Женева: Изд-во ВОЗ. 1989. С. 31-43.
53. Кан М. Между психотерапевтом и клиентом: Новые взаимоотношения: Пер. с англ. СПб.: Б.С.К., 1997. 143 с.
54. Квин Б.Дж. Исцеление целителей. - В кн. «Психодрама: вдохновение и техника» / Под ред. П.Холмса и М.Карп. М.:Класс, - 1997. 276 с.
55. Киршбаум Э.И., Еремеева А.И. Психологическая защита. М.: Смысл, 2000. 181 с.
56. Климов Е.А. Психология профессионала.: Избранные психологические труды Москва-Воронеж, 1996. 400 с.
57. Климов Е.А. Социальное и биологическое в контексте формирования профессиональной пригодности.// Соотношение биологического и социального в человеке: Материалы симпоз., Москва, сент. 1975 г. М., 1975.-с. 210-220.
58. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражнения. Екатеринбург: АРД ЛТД, 1997. 144 с.
59. Колозин Б. Как жить после психической травмы. М., 1992. 94 с.
60. Колпачников В.В. Индивидуальные модели консультативного процесса и психологического здоровья в консультировании // Журнал практикующего психолога. 1997. № 5. С. 34-42.
61. Кондратьєв Я.Ю. Загальна характеристика системи психологічного забезпечення оперативнослужбової діяльності ОВС. Лекція. К.: Вид.-во НАВСУ, 1999. 39 с.
62. Кондратьєв Я.Ю. Психологічне забезпечення діяльності оперативних підрозділів МВС України: Монографія. К.: НАВСУ, 1999.
63. Кондрашенко Т.В., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Мн.: Навука і тэхніка, 1993. 478 с.
64. Кондрюкова В.В. Психологічні особливості професійної діяльності та основи формування майстерності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ України: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06./ Національна академія внутрішніх справ України. К., 2003. 19 с.
65. Кондрюкова В.В. Методика професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ України. // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України, 2002. Ч. 7. С. 73-78.
66. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. - № 30.
67. Конфліктологія. Навч.-метод. посібник./ Александров Д.О., Андросюк В.Г., КазміренкоЛ.І., Бараненко Б.І., Юхновець Г.О. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 144 с.
68. Концепція психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України, затверджена рішенням колегії МВС України від 03.02.1997 р. № 2 КМ/2.
69. Концепція психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України затверджена наказом МВС України від 05.04.2002 р. № 334.
70. Красновский А.А. Самоисцеление. М., 1993.
71. Кэмпбелл Д.. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1980. 391 с.
72. Лазарус Л. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс (под ред. Я. Леви).- М., 1970. 208 с.
73. Лекрон Л. Добрая сила (самогипноз). М., 1993.
74. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание.Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
75. Казміренко Л.І., Кондратьєв Я.Ю., Юхновець Г.О. Суд в Україні і боротьба з корупцією, організована злочинність і захист прав людини. // Вид.-во НДІ Проблеми людини”. К., 1999. Т.12. С. 123 129.
76. Лефтеров В.О., Тімченко О.В. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: Монографія. Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. 324 с.
77. Лихолоб В.Г. Правопорушення: правова і моральна оцінка. Київ: УАВС, 1994. 27 с.
78. Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка. Л.: Медицина, 1986.
79. Ложкин Г., Выдай А. Психическое «выгорание» лидера // Персонал. 1999. - № 6. С. 36 44.
80. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984.
81. Ломов Б.Ф. Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М., 1985.
82. Ломов Б.Ф. Психологические исследования при формировании профессиональной пригодности.- В кн.: Проблемы управления системой формирования профессиональной пригодности будущих офицеров ВМФ в военно-морских учебных заведениях. Л., 1980, С. 1620.
83. Лучшие психологические тесты для профориентации: описание и руководство к использованию /под ред. А.Ф. Кудряшова. Петрозаводск: "Петроком". - 1992. 318 с.
84. Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки у складних ситуаціях. Навчально-методичний посібник. Київ: ВГІ НАОУ, 2000.-188 с.
85. Макаров В.В. Избранные лекции по психотерапии. - М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 1999 - 416 с., (с. 3134)]
86. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры личности в клиническим процессе/ Пер. с англ. М.: Класс, 1998. 476 с.
87. Максименко С.Д. Генетическая психология (Методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук”, 2000. 485 с.
88. Максименко С.Д. Психологія в соціальній і педагогічній практиці (методологія, методи, програми, процедури). К.: Наукова думка”, 1998. 348 с.
89. Малеев В.А. Психофизиологическая саморегуляция. - Ростов-на-Дону, 1980. 89 с.
90. Малишева К.О. Синдром емоційного вигоряння психотерапевта: роль особливостей клінічних відносин //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. К., 2002. Т. ІV, ч. 3. С. 134-139.
91. Марищук В.Л. Психологические основы формирования профессионально значимых качеств. Автореферат дисс. доктора психол. наук. 19.00.03./ ЛГУ.- Л., 1982. 32 с.
92. Маркова А.К. Психология профессионализма. М., 1996.
93. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М., 1972.
94. Медведєв В.С. Практична психологія в органах внутрішніх справ України: погляд із сьогодення у минуле. Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ К.: КІВС; „МП Леся”, 2003. № 8. 464 с., С. 281287.
95. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти): Монографія. Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1996. 192 с.
96. Медведєв В.С., Шевченко О.М. Теоретичні аспекти психологічної захищеності практичних психологів ОВС України. Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Спеціальний випуск. К.: КІВС, 2002. 167 с.
97. Медведєв В.С. Психологічна служба органів внутрішніх справ: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ України. К.: Вид-во УАВС, 1997. вип. 2. С. 73-80.
98. Медведев В.С. Психологія професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ. Автореферат дисс. доктора психол. наук. 19.00.06./ КДУ. К., 1999. 36 с.
99. Мей Р. Остановиться, оглянуться: психотерапия после К. Роджерса, В. Сатир, Р. Лэйнга, Б. Беттельхейма // Московский психотерапевтический журнал. 1996. - № 4 С. 132-140.
100. Мей Р. Раненный целитель // Московский психотерапевтический журнал. 1997. - № 2. С. 90-95.
101. Методические рекомендации по изучению спецкурса Психологические основы проведения деловых игр”. КГУ. Киев 1990. 38 с.
102. Методичні рекомендації № 4641/Ан від 04.09.2000 р. „Участь психолога у проведенні службового розслідування за фактом самогубства працівника ОВС”.
103. Минигалиева М.Р. Проблемы подготовки психологов-консультантов // Журнал практикующего психолога. 2001. - № 7. С. 27-42.
104. Мілерян Є.О. Психологічні проблеми добору і підготовки кадрів.-К.: Тов-во „Знання”, 1974.- 48 с.
105. Морозов А.М. Неврозоподобные расстройства и психотерапия при малых радиационных поражениях. - Киев: Логос, 1996. - 132 с.
106. Мягков И.Ф. Психотерапия. - М.: Медицина, 1967. - 135 с. С. 10-13).
107. Наенко М.И. Психологическая напряженность. М., МГУ., 1976.-112 с.
108. Наказ МВС України від 28.07.2004 р. № 842, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2004 р. за № 365/9964)) „Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України”.
109. Напреенко А.К., Петров К.А. Психическая саморегуляция. К.: Здоровье, 1995.
110. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К., 1999.
111. Обухов Я.Л. Глубинно-психологический подход в психотерапии психосоматических заболеваний. М.: РМАПО, 1997. 33 с.
112. Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации: Сб. науч. тр./ Редкол.: А.А. Бодалев (отв. Ред.) и др. М.: изд. АПН СССР, 1987. 164 с.
113. Орел В.Е. Исследование феномена психического выгорания в отечественной и зарубежной психологии // Проблемы общей и организационной психологии. Ярославль, 1999. С. 76-97.
114. Орел В.Е. Феномен выгорания в зарубежной психологии: Эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал. 2001. - №1. С. 90 101.
115. Орел В.Е., Шемет И.С. Исследование влияния содержания деятельности на удовлетворенность трудом // Психологические проблемы рационализации трудовой деятельности. Ярославль, 1987. С. 109-116.
116. Основные виды деятельности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел: Справ. пособие // Под. ред. Бовина Б.Г., Мягких Н.И., Сафронова А.Д. М., 1997. С. 13, 16, 19.
117. Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения животных). М.,1973.
118. Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н.та ін. Основи практичної психології. - К.: Либідь, 1999.- 536 с.
119. Папкин А.И. Личная безопасность сотрудников органов внутренних дел: Тактика и психология безопасной деятельности. - М., 1996. 244 с.
120. Пейсахов Н.М. Саморегуляция и типологические свойства нервной системы.-Казань. Изд-во Казан. ун-та, 1974.-С. 3-23.
121. Петровский А.В. Вопросы истории и теории психологии. М.: Педагогіка, 1984.С. 252 254.
122. Попов А.Г. Беляев Г.С. Лобзин В.С. Копылова И.А. Теория и практика аутогенной тренировки. М., 1980.
123. Потапова В.Д. Гуманістична спрямованість розвитку професійного психолога. Монографія. Донецьк., 2000.
124. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие: Под ред. Райгородского Д.Я. Самара: „Бахрах-М”, 2000. 672 с.
125. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. проф. А.М. Столяренко. М.: ЮНИТИ ДАНА, 2001. 639 с.
126. Професійна психологія в органах внутрішніх справ: Курс лекцій / Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О., Медведєв В.С. К: Вид-во УАВС МВС України, 1995. 111 с.
127. Психологическая защита (методические рекомендации) /Сост. ФілатовА.Т., КочарянГ.С. Харьков, 1986.
128. Психологические особенности поведения работников милиции в конфликтных ситуациях: Научно-практическое пособие / Под ред. Г.Г.Романовича. - Мн, 1988. 66 с.
129. Психология профессиональной подготовки / Ред. Никифоров Г. СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1993. 171 с.
130. Психология. Словарь /Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. 494 с.
131. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції (У двох частинах). Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів. Частина І: Навч.-метод. посібник./ Д.О.Александров, В.Г.Андросюк, та ін. Заг. ред. Я.Ю.Кондратьєва К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 124 с.
132. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції (У двох частинах). Психологічне супроводження оперативно-службової діяльності працівників органів внутрішніх справ в екстремальних умовах. Частина ІІ: Навч.-метод. посібник./ В.Г.Андросюк, Л.І.Казміренко, та ін. Заг. ред. Я.Ю.Кондратьєва К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 124 с.
133. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції. Саморегуляція та тренінги психічних станів працівників органів внутрішніх справ. Частина ІV: Навч.-метод. посіб./ Д.О.Александров, В.Г.Андросюк, О.М.Корнєв та ін.; Заг. ред. Я.Ю.Кондратьєва. К.: НАВСУ, 2005. 84 с.
134.