ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ : ПСИХОЛОГО-ПРАВОВЫЕ ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ БУДУЩИХ РАБОТНИКОВ ОВС В процессе ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГО-ПРАВОВЫЕ ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ БУДУЩИХ РАБОТНИКОВ ОВС В процессе ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
  • Кол-во страниц:
  • 169
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису

    СЕРГІЄНКО Надія Павлівна

    УДК 159.94: 159.947


    ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ


    19.00.06 юридична психологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук


    Науковий керівник:
    Перелигіна Ліна Анатоліївна,
    доктор біологічних наук,
    доцент


    Харків - 2005









    ЗМІСТ
    ВСТУП .................................................................................................................4
    Розділ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНІ
    ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ
    МВС.................................................................................................... 10
    1.1. Особистісно-діяльністний підхід до процесу професійної
    підготовки......................................................................................... 10
    1.2. Професійна діяльність як одна зі складових активності
    особистості...................................................................................... 22
    1.3. Індивідуальний стиль діяльності.................................................. 27
    1.4. Вплив типологічних властивостей особистості і здібності на
    успішність виконуваної діяльності............................................... 29
    1.5. Особливості професійної діяльності працівників органів
    внутрішніх справ............................................................................ 32
    1.6. Специфічні фактори діяльності працівників органів внутрішніх
    справ................................................................................................ 42
    1.7. Умови та чинники адаптації курсантів до навчання у вищих
    навчальних закладах МВС України............................................. 49
    1.8. Значення психосоматики в професійній підготовці фахівця..... 54
    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ .......................................................................... 59
    Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................... 61
    2.1. Особливості навчання у вузах системи
    МВС................................................................................................ 61
    2.2 Соціально-психологічна характеристика контингенту
    досліджуваних осіб........................................................................ 63
    2.3. Обґрунтування необхідності використання методів
    дослідження.................................................................................... 68
    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ.......................................................................... 71
    Розділ 3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ОСОБИСТІСНИМИ ЯКОСТЯМИ,
    РІВНЕМ УСПІШНОСТІ В УЧБОВО-СЛУЖБОВІЙ
    ДІЯЛЬНОСТІ Й ПРАВОСВІДОМІСТЮ КУРСАНТІВ............. 72
    3.1. Вплив рівня адаптивності курсантів на ефективність їхньої
    учбово-службової діяльності........................................................72
    3.2. Зміни, що виникають у потребово-мотиваційній сфері на
    різних етапах процесу підготовки спеціалістів до
    професійної діяльності в міліції.................................................. 83
    3.3. Вплив умов професійної підготовки курсантів на рівень
    суб’єктивного контролю, тривожності і агресивності................93
    3.4. Роль правової компетентності і правової регламентації
    в психологічній перебудові особистості курсантів та в
    орієнтації на майбутню професійну діяльність..........................109
    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ...........................................................................133
    Розділ 4. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХІКИ Й СОМА ТИКИ ТА
    МОЖЛИВІСТЬ КОРЕКЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-
    ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ У КУРСАНТІВ, ЯКІ
    ЧАСТО ХВОРІЮТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ
    ЇХНЬОЇ ОСОБИСТОСТІ................................................................135
    4.1. Вплив індивідуально-особистісних якостей на зміни в
    соматичній сфері курсантів...........................................................135
    4.1.1. Аналіз захворюваності курсантів........................................135
    4.1.2. Рівень психічного, фізичного здоров’я та тривожності у
    досліджуваних осіб.................................................................140
    4.1.3. Аналіз індивідуально особистісних якостей та
    особливостей досліджуваних осіб........................................143
    4.2. Корекція психолого-правових чинників особистості курсантів.150
    ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ............................................................................163
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................................165
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................170
    ДОДАТКИ..........................................................................................................190









    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. В умовах бурхливих соціально-політичних та економічних змін, які відбуваються в Україні, на жаль, спостерігається зростання рівня злочинності. У зв’язку з цим однією з актуальних проблем є боротьба зі злочинністю, а це вимагає підвищення навантажень на працівників ОВС та пошук шляхів більш ефективної підготовки майбутніх фахівців міліції.
    Стратегічне спрямування кадрової політики МВС України передбачає передусім забезпечення морально-психологічного виховання, юридичної та фахової компетентності, високої професійної майстерності та уміння працювати в сучасних умовах. Це ті ключові вимоги, яким мають відповідати молоді фахівці ОВС.
    Слід зазначити, що головним чинником у процесі підготовки майбутніх правоохоронців є формування особистості, що неможливо зробити якісно без психологічного аналізу цього процесу.
    Нормативну базу професійної підготовки становлять насамперед Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття) відомчі нормативні документи (Накази МВС України № 519 1992, № 1279 1992, № 505-1994, рішення Колегії МВС № 3-1993 р.). Так, у „Положенні про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України” викладено вісім основних принципів і перший з них - це принцип науковості, який передбачає необхідність наукового обґрунтування форм, методів та засобів психолого-педагогічного супроводження.
    Треба відзначити, що багато відомих українських науковців внесли вагомий вклад у дослідження психології особистості (С.Д.Максименко, В.А.Семіченко, В.П.Москалець, О.Ф.Бондаренко). Безпосередньо проблему удосконалення професійної майстерності працівників ОВС вивчали С.І.Яковенко, О.Д.Сафін, В.С.Медведєв, О.В.Тімченко, Л.М.Балабанова та інші вчені, тому загальні аспекти підготовки спеціалістів, її сутність та витоки глибоко досліджені.
    Водночас аналіз літератури свідчить про те, що юридичним аспектам щодо цієї проблеми приділялось зовсім мало уваги; зокрема, питання правової компетентності майбутніх правоохоронців з одного боку, та вплив правової регламентації на їх особистість, з другого не були предметом ґрунтованого розгляду. Крім того, дотепер не набула достатнього обґрунтування проблема труднощів формування особистості курсантів в процесі їх професійного становлення, хоча це, безумовно актуальна задача, яку слід негайно вирішувати. Саме актуальність та державне значення цієї проблеми і обумовили вибір теми цього дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до „Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр.”, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., а також згідно з „Головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ 2001-2005рр.”, затвердженими Вченою радою НУВС 23 березня 2001 р.
    Це дослідження пов’язане з реалізацією „Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказу МВС № 334 від 5 квітня 2002р. „Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 р.” проводилося також в рамках комплексної програми „Кадри” МВС України (Наказ МВС України № 61 від 29 січня 1999 р.); п. 3.14.3. Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки.
    Об’єкт дослідження особистість курсантів вищих навчальних закладів системи ОВС.
    Предмет дослідження - оптимізація формування особистості майбутніх міліціонерів в умовах їх професійної підготовки.
    Мета дослідження - обґрунтувати психолого-правові засади формування особистості майбутніх працівників ОВС в процесі професійної підготовки та визначити шляхи його оптимізації.
    Для досягнення цієї мети слід було вирішити наступні задачі:
    1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування особистості в процесі навчання та з’ясувати сучасні уявлення про особливості становлення і професійного розвитку фахівців міліції, складнощі, які існують в цьому процесі та шляхи їх усунення.
    2. Експериментальним шляхом виявити взаємозв’язок між когнітивною, емоційно-вольовою і потребово-мотиваційною сферами та успішністю в учбово-службовій діяльності курсантів на різних етапах навчання.
    3. Визначити рівень правової компетентності курсантів та вплив правової регламентації на їх психічний стан.
    4. Встановити вплив умов та чинників професійної підготовки на рівень соматичного та психічного здоров’я курсантів.
    5. Обґрунтувати можливості психологічної корекції та оптимізації формування якостей особистості майбутніх фахівців міліції.
    Методи дослідження:
    - теоретичні: аналіз наукової літератури, нормативних документів МВС України, особових справ та медичних карток курсантів;
    - емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання), психокорекційні (індивідуальний, груповий та соціально-психологічний тренінг), математичні (статистична обробка даних, визначення рівня достовірності та кореляційних зв’язків).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в розширенні і поглибленні уявлень про дію чинників, які обумовлюють не тільки позитивний, а й негативний вплив на формування особистості майбутніх міліціонерів у процесі їх професійної підготовки.
    Вперше:
    - виявлені негативні зміни в когнітивній, емоційно-вольовій та потребово-мотиваційній сферах курсантів, які виникають в процесі професійної підготовки і зумовлюють зниження її ефективності;
    - діагностовано негативні зміни фізичного та психічного здоров’я курсантів та знайдені шляхи та методи його корекції, за допомогою яких вона була виконана;
    - вперше в юридичній психології поставлено і частково вирішено проблему впливу на психіку курсантів правової регламентації їх службово-учбової діяльності та значення правової компетенції в їх майбутній професії.
    Набули подальшого розвитку наукові положення щодо напрямків, форм і методів психологічної корекції, удосконалення та оптимізації процесу професіонального становлення майбутніх фахівців ОВС.
    Удосконалено і уточнено шляхи та можливості підвищення успішності в учбово-службовій діяльності курсантів; доведено, що це досягається за рахунок цілеспрямованого впливу на їх психічний стан.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у роботі принципи та пропозиції є конкретним внеском як в юридичну психологію, так і в практику їх застосування при психологічному забезпеченні та оперативному моніторингу процесу підготовки майбутніх фахівців міліції, оскільки розширюють і поглиблюють наукові уявлення про його складнощі та шляхи їх подолання.
    Положення про взаємозв’язок між психічним станом та успішністю в навчанні і службі курсантів будуть використані курсовими офіцерами та викладачами вищих навчальних закладів з метою диференціації вимог до курсантів, які мають різний рівень успішності та психічного стану.
    Медична та психологічна служби вузів системи МВС повинні взяти на озброєння результати негативного впливу на соматичне та психічне здоров’я курсантів умов навчання та служби, обґрунтування чинників виникнення у них хвороб та визначення джерел підвищення показників тривоги, депресії, агресивності і конфліктності.
    Начальницькому складу, курсовим офіцерам та командирам підрозділів треба враховувати можливість „психологічного тиску” (особливо на курсантів перших курсів) великої сукупності нормативно-правових документів, домагаючись від своїх вихованців поступового і усвідомленого сприйняття всіх юридичних вимог.
    Психологічні служби у процес визначення психічного стану курсантів повинні включати аналіз причин їх низької успішності, можливі соматичні захворювання, взаємовідносини з товаришами та керівниками, домашні проблеми і, спираючись на індивідуальні показники, планувати психокорекційні заходи.
    Результати дослідження можуть також використовуватись в учбово-методичній роботі, при підготовці науково-практичних посібників та підручників, при читанні лекційних курсів тощо.
    Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальному процесі при викладанні спецкурсів на соціально-психологічному факультеті Національного університету внутрішніх справ та в роботі науково-методичного центру навчальних закладів МНС України Академії цивільного захисту України.
    Апробація результатів дослідження. Отримані в дослідженні результати розглядалися на засіданні кафедр загальної і прикладної психології Національного університету внутрішніх справ (2001-2005); у доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях, таких як: „Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (Харків, 2002); „Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи” (Харків, 2003); на міжнародній науково-практичній конференції „Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003); на всеукраїнській науковій конференції „Політичні, економічні та психологічні виміри перехідного суспільства” (Суми, 2004).
    Публікації. Основні результати дослідження викладено у 9 публікаціях, з них 6 у фахових виданнях з психології, рекомендованих ВАК України.

    Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи становить 194 сторінки машинописного тексту, містить 8 рисунків, 29 таблиць. Список використаних джерел складає 217 найменувань, з них іноземних джерел - 28.
  • Список литературы:
  • 1. Незважаючи на досить сувору медичну комісію при відборі кандидатів на службу в органи внутрішніх справ до 10% курсантів (особливо 1-2 курсів) мають навіть хронічні соматичні захворювання.
    2. Порівняльний аналіз групи багаторазово хворіючих, та зовсім не хворіючих курсантів, дозволив установити, що в структурі особистості перших присутній високий рівень тривожності, який проявляється в знервованості та нервово-психічний напрузі. Ці особи скритні, не товариські, відособлені, скептичні.
    Курсанти, які зовсім не хворіли відрізняються товариськістю, дисциплінованістю, емоційною та соціальною зрілістю. Показано, що негативні зміни в психіці можуть активізувати соматичні захворювання. За оцінками самих курсантів, чим гірше психічне , тім гірше й фізичне здоров'я.
    3. Виявлено, що в багаторазово хворіючих курсантів значно превалює реактивна (ситуативна) тривожність, показники якої збільшуються від дії на них стресогених факторів, які супроводжують учбово-службову діяльність. Найбільшу виразність цей феномен має серед курсантів перших курсів (першого та другого). Одержані результати дозволяють припустити, що вплив на індивідуально-психологічні якості курсантів, дозволяє корегувати не тільки фізичне здоров'я, а й формування їх як особистості.
    4. Встановлено, що найбільш ефективним методом психологічної корекції негативних змін у психіці курсантів являється соціально-психологічний тренінг.
    5. Використовуючи соціально-психологічний тренінг можна досить суттєво впливати на відношення курсантів до нормативно-правових вимог, що підвищує рівень їх дисциплінованості від 1,5 до 5 разів. Причому спостерігається взаємозв'язок цих факторів з успішністю в навчанні: у високо успішних у навчанні курсантів і дисциплінарну корекцію здійснювати краще.
    6. За допомогою тренінгу можна корегувати рівень конфліктності та вибір стилів поведінки курсантів у конфліктних ситуаціях. Цей процес також має різну активність у групах курсантів з різною успішністю в навчанні.
    7. Показана можливість психологічної корекції фізичного й психічного здоров'я, тривожності й багатьох особистісних якостей у часто хворіючих курсантів. Зміни в кращу сторону індивідуальних якостей хворіючих осіб дозволяють не тільки підвищити рівень фізичного та психічного здоров'я, але й спрямувати в належному напрямку формування особистості курсантів у процесі їх підготовки до майбутньої професії.






    ВИСНОВКИ
    Проведене дослідження повною мірою дало можливість переконатись в наявності можливостей взаємовпливу між якостями особистості і чинниками, які детермінують професійну підготовку майбутніх фахівців міліції.
    1. У літературі домінує особистісно-діяльнісний підхід до розв’язання проблеми професійної підготовки спеціалістів. В психологічних дослідженнях дуже мало уваги приділяється питанням взаємозв’язків між психічною і соматичною сферами, у процесі підготовки майбутніх фахівців для системи органів внутрішніх справ та ролі негативних змін в їх психіці у виникненні соматичних захворювань. Крім того, практично відсутні психологічні дослідження в яких би вирішувалась проблема правової компетентності курсантів у вузах системи МВС та проаналізовано вплив на психіку правової регламентації і її ролі в учбово-службовій діяльності.
    2. Ефективність професійної підготовки курсантів визначається взаємозв’язком двох груп чинників: об’єктивних і суб’єктивних. До першої групи належать потужність та інтенсивність дії на них соціально-політичних та економічних змін в суспільстві та впливу викладацько-начальницького складу, а до суб’єктивних чинників слід віднести індивідуально-психологічні особливості сприйняття цієї дії, які обумовлені як їх природними (біологічними) даними, так і психологічними умовами їх функціонування у вищих навчальних закладах.
    Оптимізація процесу підготовки фахівців для міліції детермінується посиленням впливу на курсантів позитивних факторів та послабленням дії негативних. До перших можна віднести належні умови проживання та навчання, добрі взаємовідносини з колегами та керівництвом, відсутність проблем з батьками, особами протилежної статі, з фізичним та психічним здоров’ям та високими показниками в навчанні і службі.
    Під негативними чинниками слід розуміти зниження показників здоров’я та навчання, погіршення відносин з оточуючими, порушення налагоджених зв’язків, появу складновирішуваних проблем. Але отримані в нашому дослідженні дані дозволяють припустити, що одним з найголовніших чинників у процесі становлення фахівців є їх поведінка, реакції на дії оточуючих, свідоме і сумлінне ставлення до всіх вимог, вияв якого обумовлений рисами характеру кожної індивідуальності, конкретно кожного курсанта. Саме тому, визначення якостей особистості, оптимізація формування та корекція яких зумовить підвищення ефективності підготовки фахівців, було однією з основних наших задач.
    3. Встановлено, що оптимальний рівень сформованості або належна корекція при високому рівні прояву індивідуально-особистісних якостей детермінує успішність в учбово-службовій діяльності курсантів. До таких якостей відносяться тривожність, агресивність, конфліктність, самооцінка, сприйняття інших, екстернальність, ціннісні орієнтації, потреби та інше. Так, виявлено, що у досліджених осіб перераховані психологічні показники неадекватні ситуації, або знаходяться на високому рівні, а такі показники, як самоконтроль, саморегуляція, емоційна комфортність та інтернальність значно занижені. Це характерно для курсантів першого курсу, які, в порівнянні з курсантами п’ятого курсу, мають багато проблем з адаптацією в учбовій і службовій діяльності. Крім того, доведено, що підвищення занижених показників прояву особистісних якостей, як правило, зумовлює підвищення успішності.
    4. Виявлено, що курсанти мають низьку, на рівні 20 % достатності, правову компетенцію, яка грає позитивну роль в процесі їх соціалізації та формування особистості.
    Встановлено також виникнення та прояв великої кількості негативних психічних реакцій, які є результатом дії на психіку курсантів правової регламентації. Так, 90,3 % першокурсників вважають кількість нормативних документів, що регламентують проходження їх служби, надмірно великою; у них (у 84,0 % першокурсників і в 56,7 % п’ятикурсників) виникає почуття страху при думці про можливість невиконання нормативно-правових вимог у ході чергового інструктажу, в якому йдеться про регламентацію їх службової діяльності, у 30,3 % першого і у 58,8 % курсантів п’ятого курсу виникає почуття дратівливості; дія правової регламентації викликає у них зниження самопочуття, погіршення сну і відпочинку та інші негативні прояви. У 28,5 % курсантів першого і у 32,6 % п’ятого курсу шкодують, що вони присвятили себе службі в ОВС - це дуже тривожний сигнал, що потребує активного втручання та зміни їх ставлення до учбово-службової діяльності.
    5. Виявлений тісний взаємозв’язок між психічним і фізичним здоров’ям курсантів та вплив на ці показники негативних психічних реакцій. Знайдено, що фізичне здоров’я напряму залежить від психічного. Так, рівень психічного здоров’я у курсантів, які часто хворіють, в середньому дорівнює 60,4 бала при цьому у них фізичне здоров’я на рівні 71,6 бала, а у курсантів, які не хворіли, рівень першого 70 бала, а другого 86,2 бала. При цьому важливо враховувати, що у курсантів, які не хворіли, показники реактивної тривожності 31,2 бала, а у хворіючих 57,2 бала, тобто умови, в яких вони перебувають, (при їх високій реактивності) викликали негативні зміни в психічному здоров’ї, а останнє подіяло на рівень фізичного.
    Визначення особистісних якостей у часто хворіючих та не хворіючих курсантів за допомогою методики Кеттелла дало змогу переконатись в тому, що у перших спостерігається зсув психічних реакцій в бік погіршення. Так, встановлено, що за шкалами A,B,C,E,F,G,H,I,M,Q4 у не хворіючих курсантів показники значно більші, ніж за шкалами L,O,Q2 та Q3.
    6. Визначено, що найбільш ефективним методом психічної корекції є соціально-психологічний тренінг (СПТ), потім йде групова, а за нею індивідуальна корекція. Доведено, що після СПТ рівень суб’єктивного контролю курсантів за шкалою загальної інтернальності збільшився на 11,66 бала, після групової корекції на 8,60 бала, а після індивідуальної на 3,54 бала.
    За допомогою СПТ можна корегувати і ставлення курсантів до нормативно-правових вимог, що доведено експериментально, причому кількість найбільш суворих стягнень в цьому випадку зменшилась від 85 до 17 (у 5 раз), а кількість стягнень, що припадала на одного курсанта упала від 17,5 до 5,9 (у 3 рази). Безумовно, це показники зростання правосвідомості майбутніх правоохоронців.
    Важливо, що використовуючи СПТ, можна корегувати і вибір стилів поведінки в конфліктних ситуаціях, а також рівень тривожності та фізичного і психічного здоров’я. Показано, що після СПТ рівень фізичного здоров’я у першокурсників підвищився на 13,6 бала, а у курсантів четвертого курсу на 24,1 бала; рівень психічного здоров’я також у перших збільшився на 8,0 бала, а у других на 14,9 бала. Тобто психокорекція, яка здійснюється у першокурсників на тлі багатьох негативних змін у психіці і більш глибоких зсувів здоров’я, в порівнянні з курсантами четвертого курсу, дає менш ефективні результати.
    Можливість впливу СПТ на особистісні якості курсантів також підтверджена. Часто хворіючі курсанти після СПТ підвищили показники за шкалами методики Кеттелла: такі шкали, як А,В,С,Е,F,G,Н,І,М,Q2,Q3 збільшили свої показники, а показники за шкалами L,О,Q1 та Q4 зменшились, що можна трактувати як зміну особистісних якостей курсантів на краще.
    7. Одержані експериментальні дані свідчать про можливість і необхідність використовувати названі методи психокорекції (особливо СПТ) з метою впливу на особистісні якості, на рівень правосвідомості курсантів, що оптимізують процес формування особистості в процесі їх професійної підготовки, як майбутніх фахівців органів внутрішніх справ.
    Подальшого дослідженню вимагає виявлення шляхів комплексного впливу на процес формування особистості курсантів, за умов їх диференціації за рівнем успішності, здоров’я, психічних реакцій та специфікою майбутньої професії.
    Поставлену проблему впливу на психіку курсантів і працівників ОВС правової регламентації слід ретельно вивчати, щоб знаходити шляхи попередження її негативної дії на особистість.










































    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова - Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М: Наука, 1980. - 335 с.
    2. Абульханова - Славская К.А. Развитие личности в процессе жизне-­ деятельности // Психология формирования и развития личности. - М.: Наука, 1981. 20 с.
    3. Абульханова - Славская К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 229 с.
    4. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях // Учебное пособие. - М.: Высшая юридическая заочная школа МВД СССР. 1988. - 47 с.
    5. Аверин В.А. Психология личности: Учебное пособие. СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. 89с.
    6. Аверьянов В.С., Юрьевиц А.Ж., Виноградова А.В. Адаптация к профессиональной деятельности / Физиология трудовой деятельности. Под ред. В.И.Медведева. СПб: Наука, 1993. С. 209-283.
    7. Ананьев БТ. Очерки психологии. - Лениздат, 1945. - 160 с.
    8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: ЛГУ, 1963. - 339 с.
    9. Ананьев А.М., Мельничук А.В. Эмоционально-волевая регуляция оперативно-служебной деятельности // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С. 24-26.
    10. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
    11. Андреев Н.В. Психологические особенности личности и коллектива сотрудников отряда милиции особого назначения / Автореф. дисс. канд псих. наук. М., 1991. 21 с.
    12. Андреев Н.В. Психологическое обеспечение деятельности сотрудников ОВД в экстремальных условиях. М.: Академия МВД России, 1997. С. 21-26.
    13. Андреева Г.М. Социальная психология. Программа обновления гуманитарного образования в России. - М.: Просвещение. 1989. - С. 251 - 264.
    14. Андронов B.Л. Условия формирования профессионального врачебного мышления // Материалы Учредительного съезда Российского Психологического Общества. Том 1. вып. 2. Москва, 1995. - С. 161 - 164.
    15. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медведєв В.С. - Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій. К.: УАВС, 1995. 111 с.
    16. Ануфрієв М.І. Система підготовки та перепідготовки персоналу органів внутрішніх справ України // Вісник УніВС, 1999. - № 8. - С. 8-14.
    17. Ануфрієв М.І., Соболєв В.О., Мартиненко О.А., Кобзін Д.О. Соціально-психологічний аналіз дисципліни в адміністративній службі міліції: Науково-практичний посібник / За заг. ред. проф. Бандурки О.М. Харків: УніВС, 1998. - 92 с.
    18. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. -105 с.
    19. Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности. Автореф. дисс. канд. псих. наук. М., 1994. - 19 с.
    20. Балабанова Л.М. Перцептивні стандарти та їх використання в оцінці направленості адаптаційного реагування людини // Вісник Харківського університету, 2000. - № 483. С. 7-10.
    21. Балл Г.А. Понятие адаптация и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. - 1989. - №1. - С. 119-122
    22. Бандурка О.М. Організація діяльності ОВС. Х.: Основа, 1996. 398 с.
    23. Бандурка О.М., Бочарова С.П., Землянська О.В. Соціально-психологічні функції керівника в підрозділах ОВС // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С. 33-35.
    24. Бандурка О.М., Бочарова С.П. Юридична психологія. Харків, 2001. С. 456.
    25. Баранов П.П. Стереотипы профессионального правосознания работников органов внутренних дел и пути их преодоления // Теоретические и организационно-правовые проблемы применения наказания. Уфа: УВШ МВД СССР, 1990. С. 84-89.
    26. Баранов П.П. Теория систем и системного анализа правосознания личного состава ОВД.- Ростов - на Дону, 1997. - 104 с.
    27. Баранов М., Витрук Н. Правосознание работников милиции: мифы, деформация, стереотипы // Право и жизнь. - 1992. - N 2. - С. 122-128.
    28. Барко В.І., Шаповалов О.В. Стан психологічної готовності молоді до навчання в закладах МВС // Практична психологія в органах внутрішніх справ: Матеріали респуб. наук.-практ. конф. К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. С. 19-20.
    29. Безносов С.П. Особенности деятельности сотрудников ОВД// Экспериментальная и прикладная психология. - 1987. - Вып. 12. 281 с.
    30. Безносов С.П. Профессиональная деформация и воспитание личности // Психологическое обеспечение социального развития человека. Межвуз. сборник / Под ред. А.А.Крылова/. Л.: ЛГУ, 1989. Вып. 13. С. 34-45.
    31. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологичекая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 354 с.
    32. Берне Р. Развитие Я - концепции и воспитание: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 420 с.
    33. Бир Ст. На пути к кибернетическому предприятию // Принципы самоорганизации. М., 1966. - С. 48.
    34. Божович Л. И. Проблемы формирования личности. - М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж.: НПО «МОДЕК», 1995. 352 с.
    35. Болотова В.О. Професійна ідентифікація особистості. Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.03 / Університет внутрішні справ Харків, 1998. 18 с.
    36. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. СПб., 1996. 365 с.
    37. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 188 с.
    38. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И.Анцифировой. - М., 1981. - С.159-177.
    39. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. - М.: Знание, 1991. 143 с.
    40. Борисова Е.М. Профессиональное самоопределение: личностный аспект. Автореф. дисс. док. психол. наук. М., 1995. 34 с.
    41. Буева Л.П. Деятельность как объект социальной психологии //Методологические проблемы социальной психологии. - М/. Наука, 1975. - С. 45-62.
    42. Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. - М: Педагогика, 1978.-166 с.
    43. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Справочник по психологической диагностике СПб.: Питер Ком, 1999. 528с.
    44. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
    45. Васильев В.Л. Юридическая психология - СПб.: Питер Ком, 1998. 656 с.
    46. Вахов В.П., Калмыков Г.Б., Козюля В.Г. Психическая дезадаптация у сотрудников органов внутренних дел и методы ее коррекции // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, 1993. С. 44-50.
    47. Вилюнас B.C. Психологические механизмы мотивации человека. М.:МГУ, 1990. - 284 с.
    48. Волков А.А. Психологическая подготовка сотрудников ОВД и ее практическое значение в повышении их профессионального мастерства. - М., 1986. 132 с.
    49. Выготский С.Л. Собрание сочинений. - Т.З. - С. 146 -147.
    50. Выготский С.Л. собрание сочинений. - Т.4. - С. 250 - 259.
    51. Габдреев Р.В. Моделирование в познавательной деятельности студентов // Автореферат диссертации кандидата педагогических наук. Казань. 1981. - 20 с.
    52. Габидуллина ЭР. Параметры установки как критерий творческой деятельности // Автореферат диссертации кандидата психологических наук. Тбилиси, 1992. - 21 с.
    53. Горбатюк Н.А. Некоторые особенности формирования правосознания работников милиции // Проблемы совершенствования организации и деятельности советской милиции в условиях формирования правового государства: Сб. научн. трудов МВД СССР. Минская высш. школа /под ред. А.Н.Сапогина/. Минск, 1991. С. 138-144.
    54. Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России. М.: Академия управления МВД России, 1997. 217 с.
    55. Гришко О.Д. Дослідження особливостей мотиваційної сфери слухачів Інституту підготовки кадрів органів виконання покарань Української академії внутрішніх справ // Наукові розробки академії вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ. К., 1994. С. 102.
    56. Гуревич K.В. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М., Наука. 1970. - 272 с.
    57. Дергачев В.Ф. Многоцелевые тренажеры как средство повышения эффективности профессиональной подготовки в высшей школе (на примере повышения квалификации сотрудников ГАИ МВД РФ)// Автореферат кандидате педагогических наук, Ижевск. 1995. - 22 с.
    58. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях /Под ред. Б.Ф. Ломова, Ю.М. Забродина. - М.: Наука, 1985. - С. 63-90.
    59. Дикая Л.Г. Становление новой системы психической регуляции в экстремальных условиях деятельности // Принцип системности в психологических исследованиях. - М.: Наука, 1990. - С. 103 - 114.
    60. Дикая Л.Г., Гримак Л.П. Теоретические и экспериментальные проблемы управления психическим состоянием человека // Психические состояния и эффективность деятельности. - М.: Изд-во АН СССР, 1983. - С. 28 - 54.
    61. Дикая Л.Г., Махнач А.В.. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // Психологический журнал. 1996. - Т. 17, - № 3. - С. 137-148.
    62. Дикая Л. Г., Солмошина О.М. Изучение психофизиологических механизмов регуляции функциональных систем в особых условиях // Системный подход к психофизической проблеме. М.: Наука, 1982. С. 46 - 59.
    63. ДовбаА.С. Профессия//БСЭ: ВЗОт.М.: Сов.энцнкл. 1975. - Т.21. -С. 155.
    64. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект. Минск: Изд-во университета, 1985. 206 с.
    65. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. - Л. 1983. 261с.
    66. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии.// Учебник дшВУЗов. М. Юрист. 1997. - 630 с.
    67. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації /Під ред. М.І.Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 72 с.
    68. Занюк С.С. Психология мотивации. К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. 352 с.
    69. Зараковский Г.М. , Медведев В.И. Классификация ошибок оператора // Техническая: эстетика, 197L № 8. - С. 5 - 6.
    70. Збірник законодавчих актів України, які регламентують діяльність міліції. К., 1991.
    71. Зеер Э.Ф. Психологические особенности кризисов профессиональной: становления личности// Материалы Учредительного съезда Российского Психологического Общества. Том 1. выл 2. - М. 1995. - С. 183 - 186.
    72. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности // Психологический журнал. 1997. Т. 18, № 6. С. 35-44.
    73. Зеленов Л.А. Становление личности. - Горький: Волго-Вят. кн. изд-во. - 1989. - 166 с.
    74. Зотов В.М. Спеціальні засоби психологічної реабілітації працівника ОВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С. 217-220.
    75. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: МГУ, 1987. 216 с.
    76. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы СПб.: Издательство «Питер», 2000. 512 с.
    77. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. - СПб: Специальная литература, 1996. - С. 12-43.
    78. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости oт типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1969. - с. 278.
    79. Климов Е.А. «Введение в психологию труда». Учебное пособие для ВУЗов по специальной «Психологии». М. Издательство МГУ, 1988. - С. 198.
    80. Климов Е.А. Как выбирать профессию. - М.: Просвещение, 1990.- 159 с.
    81. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 324 с.
    82. Климов Е.А. Психология профессионала. Воронеж, 1996. - 321 с.
    83. Клубов Е.П. Профессионально важные условия деятельности и основные требования к личности милиционера. - М.: ВШМВД, 1987.
    84. Кобзін Д.О. Дисципліна в ОВС. Взаємодія правових та соціально-психологічних факторів // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 5. С. 236-242.
    85. Ковалев В.И. Профессия и ее мотивация //Психологические вопросы профессиональной пригодности. - Вильнюс, 1981. С. 23-35.
    86. Ковалев В.И., Дружинин В.М. Мотивационная сфера личности и ее динамика в процессе профессиональной подготовки // Психологический журнал // 1982, - № 6. - С.49-58.
    87. Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції. Наказ МВС України від 29.01999 р., №61.
    88. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание М.: Политиздат, 1984. - 335с.
    89. Кондаков И.М. Экспериментальный анализ некоторых структурных особенностей профессиональных интересов // Психологическая наука и образование. 1997. - № 1. С. 62-74.
    90. Конопкин О.А.»Психологические механизмы регуляции деятельности» М.: Наука, 1980, - 256 с.
    91. Корнеева Л.Н. Профессиональная психология личности // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. СПб., 1991. С. 61-84.
    92. Корнилова Т.В. Диагностика личностных факторов принятия решений /Вопросы психологии, 1994. - № 6. - С. 99-109.
    93. Котенев И.О. Психологическая диагностика после стрессовых с
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины