ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД У ПРАЦІВНИКІВ ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ: ПРОФІЛАКТИКА, ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ : ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЕ СТРЕССОВОЕ РАССТРОЙСТВО У РАБОТНИКОВ ДОРОЖНО-ПАТРУЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ГОСАВТОИНСПЕКЦИИ: ПРОФИЛАКТИКА, ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И КОРРЕКЦИЯ



  • Название:
  • ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД У ПРАЦІВНИКІВ ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ: ПРОФІЛАКТИКА, ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ
  • Альтернативное название:
  • ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЕ СТРЕССОВОЕ РАССТРОЙСТВО У РАБОТНИКОВ ДОРОЖНО-ПАТРУЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ГОСАВТОИНСПЕКЦИИ: ПРОФИЛАКТИКА, ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА И КОРРЕКЦИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 173
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ



    На правах рукопису


    Слюсар Інна Миколаївна


    УДК 159.9:351.81 (043)


    ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД У ПРАЦІВНИКІВ ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ: ПРОФІЛАКТИКА, ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ

    19.00.06 юридична психологія


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

    Науковий керівник
    Яковенко Сергій Іванович,
    доктор психологічних наук,
    професор


    КИЇВ 2005











    ЗМІСТ




    Перелік умовних скорочень.


    3




    Вступ.


    4




    Розділ1. Явище посттравматичного стресового розладу в сучасній психології.


    11




    1.1. Поняття посттравматичного стресового розладу та вплив психотравмуючої події на його розвиток.


    11




    1.2. Основні сучасні напрямки дослідження посттравматичного стресового розладу.


    32




    Розділ2. Психологічна діагностика посттравматичного стресового розладу у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    55




    2.1. Прояви психічного травматизму в діяльності працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    55




    2.2. Психологічна діагностика та аналіз явища ПТСР у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    72




    Розділ3. Профілактика психічного травматизму та мінімізація проявів посттравматичного стресового розладу у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    106




    3.1. Психологічна корекція посттравматичного стресового розладу у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    106




    3.2. Напрями та методи мінімізації проявів посттравматичного стресового розладу у працівників дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.


    140




    Висновки.


    170




    Список використаних джерел.


    174




    Додатки.


    192









    ВСТУП



    Сучасний розвиток суспільства та досягнення науково-технічного прогресу призводять до багаторазового збільшення навантаження на психіку людини. Природні, техногенні катастрофи і аварії, локальні збройні конфлікти, терористичні акти, війни, певні кримінальні злочини супроводжуються не лише фізичним травмуванням людей, а й появою стресових розладів.
    Дослідження психологічних наслідків впливу на психіку людини різноманітних травмуючих обставин дозволило виокремити і описати категорію посттравматичних стресових розладів (ПТСР), критерії якого визначені в американському діагностичному та статистичному посібнику з ментальних розладів DSM-IV та в Міжнародному класифікаторі хвороб (МКХ-10-КМ, 1991). Дослідження психологічних наслідків впливу на психіку людини різноманітних травмуючих подій дозволило виокремити і описати категорію посттравматичних стресових розладів (ПТСР). Дослідження реакції працівників ОВС на вплив травмуючої події та їх наслідки знайшли відображення в працях М.В.Костицького, С.Д.Максименка, О.М.Морозова, В.М.Синьова, О.В.Тімченка, С.І.Яковенка та ін. провідних науковців в галузі юридичної психології. Вагомий вплив на розвиток даного напрямку психології створили праці В.П.Казміренка, В.С.Медведєва, В.В.Рибалки, В.О.Татенка та ін.
    За останні роки в Україні значно збільшилась кількість автомобілів, станом на 2004 рік їх чисельність перевищила 9 мільйонів. У таких умовах спостерігається зростання напруженості та конфліктів між учасниками дорожнього руху, зниження рівня безпеки та збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод (ДТП), в тому числі і з смертельними наслідками. Згідно моніторингу ДТП, проведеного науково-дослідним центром безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ (НДЦ БДР МВС) України, їх кількість у 2004 році порівняно з 2003 роком зросла на 7,5%. За даними МВС України щорічно реєструється 40-45 тисяч ДТП, в яких гинуть майже 7 тисяч та отримують травми різної ступені тяжкості близько 50 тисяч осіб [28].
    Почастішали випадки поранень та фізичного травматизму працівників дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції (ДПС ДАІ). Так, за дванадцять місяців 2004 року внаслідок ДТП загинуло 16 та травмовано 26 працівника ДПС ДАІ, що майже вдвічі більше ніж за відповідний період 2003 року.
    Статистичні матеріали МВС України про наслідки надзвичайних подій серед особового складу органів внутрішніх справ (ОВС) України свідчать, що серед служб, які мають високий рівень загибелі працівників при виконанні службових обов’язків, Державтоінспекція займає четверте місце (з розрахунку на 1000 осіб) після служб дільничих інспекторів міліції, боротьби з організованою злочинністю та карного розшуку, за кількістю поранених Державтоінспекція займає п’яте місце.
    При виконанні своїх службових обов’язків інспектори дорожньо-патрульної служби ДАІ наражаються на небезпеку отримання не тільки фізичної, а й психологічної травми. Умови діяльності, в яких доводиться працювати працівникам ДПС ДАІ, вимагають високого рівня психологічної та фізичної напруги, адекватного реагування у швидко мінливій обстановці, нерідко небезпечній для життя, і з психологічної точки зору характеризуються травмуючим впливом на психіку людини, який може бути сильним та одноразовим або таким, що регулярно повторюється. Поряд з екстремальністю характерною ознакою професійної діяльності працівників ДПС ДАІ є напруженість та психічний травматизм багатьох службових ситуацій: за нашими дослідженнями близько 56% з них визнаються конфліктними, а 31% як такі, що містять небезпеку для життя або здоров’я працівника і суттєво впливають на його особистість.
    У сучасних умовах діяльності органів внутрішніх справ України нагального вирішення потребує проблема попередження подій, що призводять до тимчасових чи незворотних втрат серед особового складу. Тому, пріоритетним напрямком кадрової політики поряд зі зміцненням дисципліни та дотриманням законності особовим складом визначається попередження негативних проявів серед працівників ОВС.
    Значна роль в контексті роботи з персоналом відводиться психологічній службі МВС України. Перед психологами постає завдання дослідження негативних психологічних наслідків екстремальних умов несення служби працівниками ДПС ДАІ, розробки ефективних засобів їх попередження. Перший рівень завдань полягає в збереженні кадрового потенціалу та відновленні здатності до активної і продуктивної діяльності (надання психологічної допомоги після перебування в травмуючих ситуаціях). Завдання другого рівня стосуються профілактики виникнення травматичних стресових розладів і за своїм змістом повинні вирішуватися першочергово.
    Таким чином, актуальність дослідження теоретичних та прикладних аспектів проблеми надання психологічної допомоги працівникам ДПС ДАІ зумовлена необхідністю профілактики негативного впливу травмуючих умов несення служби та мінімізації проявів ПТСР.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.”, затвердженої наказом МВС України від 29 січня 1999 р. № 61; Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 1999-2005 рр.”, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2001 р. № 515; замовлення МВС України №6/2-277 від 24.01.2001р. на проведення науково-дослідної роботи на тему: Посттравматичний стресовий розлад у працівників ДАІ: діагностика, профілактика, корекція”.
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково методичне обґрунтування напрямків та методів профілактики психічного травматизму у працівників ДПС ДАІ, психологічної діагностики та корекції посттравматичного стресового розладу.
    Завдання дослідження:
    Ø узагальнити теоретичний доробок в галузі вивчення посттравматичного стресового розладу, визначити закономірності його розвитку залежно від психотравмуючої події;
    Ø проаналізувати результати дослідження ПТСР за різними видами психотравмуючого впливу;
    Ø проаналізувати психічний травматизм службової діяльності працівників ДПС ДАІ, визначити його особливості;
    Ø визначити наявність ПТСР або окремих його симптомів у працівників ДПС ДАІ, особливості його розвитку;
    Ø розробити програму психологічної корекції ПТСР для працівників ДПС ДАІ;
    Ø визначити напрями та методи мінімізації ПТСР з урахуванням специфіки діяльності ДПС ДАІ.
    Об’єкт дослідження: ПТСР як наслідок психічного травматизму службової діяльності працівників ДПС ДАІ.
    Предмет дослідження: мінімізація ПТСР у працівників ДПС ДАІ.
    Методологічну основу дослідження склали вчення про закономірності розвитку свідомості та процеси, що відбуваються в елементах структури особистості (С.Д.Максименко, К.К.Платонов, В.М.Синьов та ін.); положення теорії єдності психіки та діяльності (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв та ін.); науковий доробок в галузі вивчення механізмів розвитку стресу та ПТСР (М.Горовіц, Л.І.Китаєв-Смик, Р.Лазарус, Г.Сельє та ін.); психологічні основи впровадження в практику технологій діагностики та подолання стресових розладів, в тому числі ПТСР (І.О.Котєнєв, В.І.Лисенко, О.М.Морозов, В.Ю.Омелянович, Н.В.Тарабріна, О.В.Тімченко, С.І.Яковенко та ін.); дослідження психологічних особливостей діяльності працівників ОВС (В.Г.Андросюк, В.І.Барко, В.Л.Васильєв, Л.І.Казміренко, М.В.Костицький, В.С.Медведєв, Г.О.Юхновець та ін.).
    Методи дослідження. При вивченні історичних передумов та сучасного стану дослідження ПТСР (розділи 1.1, 1.2), основних напрямків і методів його діагностики та корекції (розділи 2.2, 3.1) були використані методи аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання та порівняння.
    Для отримання емпіричних даних застосовані дві групи методів: методи збирання інформації та методи її обробки. До першої групи методів увійшли: аналіз документів, бесіда, спостереження, метод експертних оцінок, анкетування (розділ 2.1), стандартизовані та модифіковані опитувальники: шкала тривоги Ч.Спілберга Ю.Ханіна, опитувальник травматичного стресу І.Котєнєва, опитувальник оцінки стану адаптації ОСАДА” С.Яковенка (розділи 2.2, 3.1). За допомогою другої групи методів отримані первісні дані піддавалися математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх значень, дисперсії, коефіцієнтів кореляції, детермінації та рівнів статистичної значимості.
    При розробці методики мінімізації та рекомендацій щодо надання психологічної допомоги працівникам ДПС ДАІ були застосовані метод порівняння та метод моделювання (розділ 3.2).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше розглянуто проблему ПТСР як реакцію на дію психотравмуючих факторів службової діяльності працівників ДПС ДАІ, особливості його виникнення та розвитку.
    Отримало подальший розвиток дослідження проблеми вияву найбільш психотравмуючих факторів службової діяльності інспектора ДПС ДАІ, розглянуто їх психотравмуючу дію на психіку працівника та можливості їх мінімізації.
    Суттєве доповнення здобули дослідження проблеми психічного травматизму в службовій діяльності працівників ДПС ДАІ. Показано кумулятивний характер впливу психотравми на розвиток ПТСР.
    В межах удосконалення профілактики ПТСР у працівників ДПС ДАІ запропоновано та впроваджено науково обґрунтовану методику мінімізації ПТСР.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні та реалізації програми застосування методів корекції ПТСР; розробленні та впроваджені системного підходу до процесу мінімізації проявів ПТСР у працівників ДПС ДАІ. Матеріали дослідження у вигляді рекомендацій щодо профілактики проявів ПТСР можуть бути використані психологами підрозділів ДПС ДАІ в процесі психологічного супроводження проходження служби особовим складом.
    Результати дисертаційного дослідження було впроваджено у вигляді методичних рекомендацій щодо діагностики посттравматичного стресового розладу у працівників ОВС (акт впровадження МВС України від 11.07.2005р.) та методичних рекомендацій «Шляхи мінімізації посттравматичного стресового розладу у працівників ДПС ДАІ» в Спеціальному загоні Кобра” особливого призначення імені Юрія Дагаєва (довідка про впровадження № 26/184 від 07.08.2004р.). На основі результатів дисертаційного дослідження опубліковано навчально-методичний посібник Психологічна діагностика та корекція посттравматичного стресового розладу”, що використовується при викладанні навчальної дисципліни Психопрофілактична робота з персоналом ОВС” в Київському юридичному інституті МВС (акт впровадження від 5 вересня 2005р.).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися автором на конференціях та семінарах та були опубліковані в збірках: «Актуальні проблеми юридичної психології» (міжнародна науково-практична конференція, м.Київ, 18-20 травня 1999р.); «Науково-методологічні та управлінські засади діяльності органів внутрішніх справ за умов надзвичайної ситуації (за наслідками та висновками Чорнобильської катастрофи через 15 років)» (науково-практична конференція, м.Київ, 11-13 квітня 2001р.); «Створення системи забезпечення психологічної та психофізіологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України» (ІІІ Всеукраїнський науково-методичний постійно діючий семінар, м.Київ, 2004р.).
    Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у 8 публікаціях, в тому числі 4 наукові статті опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 173 сторінках друкованого тексту, який доповнюють 190 назв використаної літератури та 10 додатків на 38 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Швидкі темпи розвитку суспільства, зростаюче напруження взаємовідносин його членів, підвищений травматизм діяльності працівників ДПС ДАІ зумовили необхідність впровадження комплексної профілактики психічного травматизму працівників даного напрямку діяльності МВС України. Тому, в дисертації застосовано системно-комплексний підхід, який інтегрує міжпредметні зв’язки, дозволяє аналізувати предмет дослідження в статиці та динаміці одночасно. Це не лише сприяло поглибленню наукового знання, але й дало змогу забезпечити використання отриманих даних і рекомендацій в практиці діяльності підрозділів ДПС ДАІ.
    Головною метою дисертаційного дослідження є науково методичне обґрунтування напрямків та методів профілактики психічного травматизму працівників ДПС ДАІ, психологічної діагностики та корекції його наслідків у вигляді ПТСР. Досягнення цієї мети стало можливим за умови опрацювання системної моделі умов професійної діяльності працівників ДПС ДАІ, їх впливу на суб’єкт цієї діяльності, шляхів і напрямків удосконалення суб’єктивно-об’єктивних відносин.
    На основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки:
    1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в необхідності розробки науково обгрунтованих напрямків і методів мінімізації ПТСР. Наукову проблему вирішено шляхом дослідження ПТСР у працівників ДПС ДАІ та розробки методики його мінімізації, що здійснюється в напрямках профілактики впливу психотравмуючих факторів та надання допомоги після впливу психотравми. Вирішення наукової проблеми призначене оптимізувати діяльність працівників ДПС ДАІ шляхом профілактики виникнення невідповідності психічних можливостей працівника вимогам службової діяльності, а отже, збереження кадрового потенціалу.
    2. Діяльність працівників ДПС ДАІ характеризується наявністю періодично повторюваних психотравмуючих ситуацій, виникнення яких певною мірою передбачуване, що дозволяє вжити комплекс заходів, спрямованих на зменшення вірогідності їх виникнення. Діяльність працівників ДПС ДАІ протікає в психотравмуючих умовах, до яких відносяться: повсякденні ситуації професійного стресу та екстремальні події, які в сукупності і в результаті їх накопичення призводять до кумулятивної психотравми. Ризик виникнення ПТСР у працівників ДПС ДАІ підсилюється за умови наявності в анамнезі попереднього психотравмуючого досвіду, тому для вивчення наслідків впливу психотравми, в ході діагностики ПТСР необхідна оцінка всього травматичного досвіду особи.
    3. ПТСР у працівників ДПС ДАІ не набуває клінічно виражених дезадаптивних форм, проте його прояви істотно впливають на загальну працездатність та продуктивність праці конкретних працівників, що обумовлює необхідність психологічного корегування наслідків впливу психотравми. Окремі симптоми ПТСР діагностуються у близько 13-14% працівників ДПС ДАІ, у 7% визначається виражений за всіма симптомами ПТСР.
    4. У працівників ДПС ДАІ під впливом психотравмуючих ситуацій розвиваються симптоми ГСР, що з часом за умов відсутності психологічної корекції, набувають посттравматичного характеру.
    Наявність всіх симптомів ПТСР спостерігається у працівників, що зазнали впливу психотравми впродовж трьох місяців до моменту проведення психологічної діагностики. В клінічній картині переважають симптоми уникання, гіперактивації та дисоціації.
    Окремі симптоми ПТСР спостерігаються у осіб, що зазнали впливу психотравми в часовий проміжок від трьох місяців до трьох років до проведення психодіагностики. Найбільшого поширення та виразності набувають симптоми повторного переживання травми, дистресу та гіперактивації.
    5. Ризик виникнення ПТСР у працівників ДПС ДАІ значно вищий у віці від 30 до 40 років та у тих, що мають стаж 9-12 років роботи на посаді. Крім того ризик виникнення ПТСР зростає у осіб, що мають сенситивні, сентиментальні, тривожні риси особистості, інтровертовані.
    6. Надання психологічної допомоги після впливу психотравми полягає в послідовному застосуванні заходів первинної профілактики, психологічної діагностики та корекції віддалених наслідків у вигляді ПТСР. Проведення заходів первинної профілактики безпосередньо після психотравмуючої події дозволяє близько як на дві третини зменшити кількість особового складу, що відчувають симптоми ГСР, а отже знизити ризик розвитку ПТСР.
    Психологічну корекцію ПТСР у працівників ДПС ДАІ необхідно проводити диференційовано з урахуванням симптомів розладу, їх інтенсивності, природи психотравми та її давності. Ефективним виявилося комплексне застосування як групових так і індивідуальних методів психокорекції: аутогенне тренування, прогресивна релаксація, психогігієнічний комплекс, індивідуальні консультації зі застосовуванням прийомів когнітивної або раціональної психокорекції.
    7. Ефективність мінімізації ПТСР досягається послідовним застосуванням заходів профілактики, психологічної діагностики та психокорекції. Роботу щодо мінімізації ПТСР у працівників ДПС ДАІ ефективно проводити в двох напрямках: нейтралізація виникнення психотравмуючої події або зменшення впливу психотравмуючого фактору та надання допомоги після впливу психотравми. В контексті першого напрямку поряд з правовими, кадрово-управлінськими, соціально-економічними та матеріально-технічними заходами повинні здійснюватися психологічні заходи профілактики, що включають професійно-психологічний відбір та підготовку, психологічне супроводження службової діяльності. Другий напрямок забезпечується комплексом соціальних, медичних та психологічних заходів, останні здійснюються в ході надання невідкладної допомоги та корекції віддалених наслідків психічного травмування.
    Достовірність отриманих результатів забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднання математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним психологічним аналізом.
    Результати проведеного дослідження використовуються при підготовці майбутніх спеціалістів психологів, в практичній діяльності працівників ОВС. Спираючись на наведені в дисертації дані, зацікавлені особи можуть не лише враховувати особливості психологічного опосередкування діяльності працівників ДПС ДАІ, але й орієнтуватися на конкретні методичні рекомендації по організації та здійсненню психопрофілактики ПТСР, використовувати визначені методи психологічної діагностики та психокорекції ПТСР. Крім того, результати дослідження можуть бути використані в майбутніх наукових дослідженнях.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психопрофілактики негативних психічних проявів серед працівників ДПС ДАІ. Нами планується продовження розробки таких напрямків, як дослідження проблеми залежності виникнення негативних психічних станів від мотиваційної готовності до діяльності, вдосконалення технології навчально-формуючого впливу в процесі підготовки працівників ДПС ДАІ до екстремальних умов діяльності та дослідження проблеми правової профілактики конфліктів як деструктивного явища в діяльності працівників ДПС ДАІ.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абдурахманов Р А. Стрессовые состояния в боевой обстановке и их психологические последствия // Мир психологии. 1998. №2. С. 86-88.
    2. Абдурахманов Р.А., Съедин С.И. Психологические последствия воздействия боевой обстановки: Учебное пособие. М.: Мысль, 1992. 68с.
    3. АбрамоваТ.В. О медико-психологическом состоянии бойцов ОМОН после возвращения из служебной командировки из зоны „ЧС” // Сборник тезисов выступлений участников Всероссийского совещания руководителей подразделений психологического обеспечения органов внутренних дел и внутренних войск. М., 2000. С.219-220.
    4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
    5. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях: Учебное пособие. М.: ВЮЗШ МВД СССР, 1988. 47 с.
    6. Актуальні проблеми юридичної психології: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-20 травня 1999 року. / За ред. С.І.Яковенка. К.: РВВ КІВС, 1999. 78 с.
    7. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1991. 96 с.
    8. Алимханов Ж.А. Статистический анализ форм психических расстройств у населения, проживающего в районе Семипалатинского ядерного полигона. // Актуальные и прогнозируемые нарушения здоровья населения после ядерной катастрофы в Чернобыле. К., 1995. 88 с.
    9. Амбрумова А.Г., Тихоненко В.А. Суицид как феномен социально-психологической дезадаптации. // Актуальные проблемы суицидологи. М., 1978. С. 6-28.
    10. Антонова О.Г. Посттравматичний стрес: шляхи його подолання // Українська психологія: сучасний потенціал. К.: Знання, 1997. 48 с.
    11. Артем’єв В.О. Стан страху та його роль у правоохоронній діяльності працівників ОВС: Автореф. дис. ...канд. психол. наук:19.00.06/ Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2003. 20 с.
    12. БаркоВ.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект). Монографія. К.: Ніка-Центр, 2002. 206 с.
    13. Базылевич Т.Ф., АсеевВ.Г., Бодунов М.В. и др. Проблемы индивидуальности и изменение синдрома неспецифической активности под воздействием малых доз радиации // Чернобыльский след: медико-психологические последствия радиационного воздействия. М.: МГП „Вотум”, 1992. С.155-178.
    14. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация. Л.: Наука, 1988. 268 с.
    15. Березовец В.В. Социальная защита и социально-психологическая реабилитация ветеранов локальных войн. М.: Вера плюс, 1997. 110 с.
    16. Бехтерев В.М. Избранные произведения. М.: Медгиз, 1954. 528с.
    17. Боев И.Н., Зубов А.А. и соавт. Тактика антистрессовой терапии у больных с пограничными нервно-психическими расстройствами заложников и лиц, пострадавших в результате террористического акта в июне 1995г. в г.Буденовске. Ставрополь, 1995. 246 с.
    18. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Учбовий посібник. Харків: Фоліо, 1996. 237 с.
    19. Боришпольский В.С. Постановка призрения душевнобольных на театре военных действий за первый год русско-японской войны //Русский врач. 1905. № 40. С.14-17.
    20. Брусиловский Л.Я., Бруханский Н.П., Сегалов Т.Я. Землетрясение в Крыму и невротический травматизм. М., 1981. 112 с.
    21. Брязгунов И.П., Михайлов А.Н. Использование опросников шкал для оценки эффективности помощи при посттравматическом стрессовом состоянии // Психологическое обозрение. 1997. №2. С 20-24.
    22. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
    23. Васильев В.Л. Юридическая психология. 4-е изд., доп. и перераб. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    24. Ващенко І.В., Антонова О.Г. Конфлікт. Посттравматичний стрес. Шляхи їх подолання. Навч. пос. К.: Знання, 1998. 56 с.
    25. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. М.: Мысль, 1983. 203с.
    26. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях. М.: Физкультура и спорт, 1981. 112 с.
    27. ГаннушкинП.Б. // Труды психиатрической клиники 1-го Моск. Ун-та. 1927. №2. С.54 57.
    28. ГеоргієнкоГ.В. Департамент Державтоінспекції МВС України // Україна транспортна. К.: БЛІЦ-ПРИНТ”, 2004. С. 48-49.
    29. Гиндин Г.И., Духова О.Б. Социально-психологическая помощь детям-жертвам сексуального насилия в семье. Вологда, 1997. 258с.
    30. Данилов А. Профилактика боевых психических травм в вооруженных силах США // Зарубежное военное обозрение. 1991. - №9. С. 26-31.
    31. Даркшевич Л. О. Травматический невроз. Казань, 1916. 145 с.
    32. Дебрифинг как метод психологической коррекции посттравматических стрессовых нарушений. / Под ред. А.В. Тимченко. Харьков, 1998. 20 с.
    33. Догадина М.А., Пережогин Л.О. Выявление профилактика, реабилитация потерпевших. М.: Сам себе адвокат, 2000. 128 с.
    34. ДолгополовС.В. Проблемы психологической коррекции постстрессовых состояний. // Психологическая диагностика и коррекция постстрессовых состояний у сотрудников ОВД. Материалы семинара практических психологов служб и подразделений ГУВД г.Москвы. М.: Академия МВД России, 1997. С. 50 54.
    35. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. 2-е изд., доп. К.: Политиздат Украины, 1979. 175 с.
    36. ЕникополовС.Н. Психотерапия при посттравматических стрессовых расстройствах. // Российский психиатрический журнал. М.:«Медицина», 1998. -- №3. с. 51-56.
    37. Ещенко Н.Г. Негативные психические состояния в деятельности сотрудников СОБР и пути преодоления их последствий: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06/ Тверской государственный университет. Тверь, 1997. 20 с.
    38. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації/ під ред. М.І.Ануфрієва, Я.Ю.Кондратьєва. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 72 с.
    39. Заглухинський В. Психика бойцов во время сражения // Военный сборник. 1911. №1. С. 5-9.
    40. Закон України Про дорожній рух” (Затверджений постановою верховної Ради України від 30.06.1993р.).
    41. Закон України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” // Урядовий кур’єр, 22.05.2001р. №89.
    42. Закон України Про міліцію” від 20. 12.1990р.
    43. Захаров Б.В., Кучер А. А. Особенности боевой психической травмы и способы психологической реабилитации военнослужащих // Мир психологии. 1998. №2. С. 81-82.
    44. Зиновьева Н.О., Михайлова Н.Ф. Психология и психотерапия насилия. Ребенок в кризисной ситуации. СПб.: Речь, 2003. 248с.
    45. Идрисов К.А. Динамика посттравматического стрессового расстройства у гражданских лиц, переживших угрозу жизни в зоне локального военного конфликта // Социальная и клиническая психиатрия. М., 2002. Т.12, №3. С 18-23.
    46. Иванов Ф.И. Реактивные психозы в военное время. Л.: Медицина, 1970. 168 с.
    47. Казмиренко В.П. Социальная психология организации. Монография. К., 1993. 572 с.
    48. КаменченкоП.В. Посттравматическое стрессовое расстройство // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. М.: «Медицина», 1993. Т.3, №3. С.95-99.
    49. Каменюкин А.Г., Ковпак Д.В. Антистресс-тренинг. СПб.: Питер, 2004. 192 с.
    50. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия: В 2-х т.: Пер. с англ.. В.Б.Стрелец. М.: Медицина, 1994. Т.1. 670 с.
    51. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. М.: Наука, 1983. 368с.
    52. Козлов В.В., Козлова А.А. Управление конфликтом. М.: Издательство Эксмо”, 2004. 224с.
    53. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста: Руководство для врачей. 2-е изд. М., 1995. 348 с.
    54. КолодзинБ. Как жить после психической травмы. М., 1992. 154 с.
    55. Комплексна програма кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001 2005 роки. (Затверджена наказом МВС України від 30.06.2001р. № 515).
    56. Кондрюкова В.В. Психологічні особливості професійної діяльності та основи формування майстерності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ України: Автореф. дис. ...канд. психол. наук:19.00.06/ Національна академія внутрішніх справ України. К., 2003. 19 с.
    57. Концепція психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України. (Затверджена наказом МВС України від 24.11.2003 р. №1460).
    58. Концепція психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програма її реалізації до 2005 року. (Затверджена наказом МВС України від 05. 04. 2002 р. №334).
    59. Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1978. 243 с.
    60. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. - К., 1990. 259 с.
    61. Котенёв И.О. Постстрессовые состояния как управленческая проблема в коллективах с повышенной степенью профессионального риска. // Мир психологии. Научно-методический журнал. 1998. № 2. С. 57- 62.
    62. Котенёв И.О. Психологическая диагностика постстресовых состояний с помощью опросника // Психологическая диагностика и коррекция постстресовых состояний у сотрудников ОВД. Материалы семинара практических психологов служб и подразделений ГУВД г.Москвы. М.: Академия МВД России, 1997. С 24 31.
    63. Котенев И.О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний. Пермь, 1998. 42с.
    64. Котенев И.О., Богданова М.Б. Террористический акт в Буденновске: постстресовые состояния у работников милиции // Известия МЦПО и КНИ при ГУК МВД России, 1996. - №3. С.49-56.
    65. Краснов В.Н., Юркин М.М., Войцех В.Ф. и др. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Социальная и клиническая психиатрия. 1993. - №1. С. 5-10.
    66. Краснушкин Е.К. Психогении военного времени // Нервные и психические заболевания военного времени / Под ред. А.С. Шкарьяна. М., 1948. 245-252 с.
    67. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологическое исследование // Эмоциональный стресс. М., 1970. С. 56-79.
    68. Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Военно-травматический стресс: особенности посттравматической адаптации участников боевых действий // Психологический журнал. 1999. Т. 20, №5. С.62-74.
    69. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. М.: Политиздат, 1989. 257 с.
    70. Левченко Б.Д., Фроловская Г.Ю., Ковалева Л.В. Системный подход в реализации Программы медико-психологического сопровождения и реабилитации сотрудников ОВД в процессе профессиональной деятельности./ Психологическое обеспечение профессиональной деятельности сотрудников органов внутренних дел и внутренних войск МВД России. Сборник тезисов выступлений участников всероссийского совещания руководителей подразделений психологического обеспечения органов внутренних дел и внутренних войск. М., 2000. С. 179 180.
    71. ЛеоноваА.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика неблагоприятных функциональных состояний человека. М.: Узд-во МГУ, 1987. 103 с.
    72. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: в 2-х т. / Под ред. В.В.Давыдова и др. М.: Педагогика, 1983. Т. 2. 318 с.
    73. Лефтеров В.А. Тренинг «Коммуникация Стресс Безопасность» («Тренинг К-С-Б»): Учебно-методическое пособие (в помощь практическому психологу ОВД). Донецк: Типография Донецкого института внутренних дел, 2001. 32 с.
    74. Ліпатов І.І., Шестопалова Л.Ф., Афанасенко В.С. Психологічна адаптація військовослужбовців до бойової діяльності: Навчальний посібник: - Харків:ХВУ, 1999. 148с.
    75. ЛитвинцовС.В., Снедков Е.В. Динамика и катамнез боевого стресса // Проблемы реабилитации. 1999. №1. С.34.
    76. Луков Г.Д., Платонов К.К. Психология. М.: Воениздат, 1964. 433с.
    77. Лысенко В.И., Тимченко А.В., Яковенко С.И. Посттравматические стрессовые расстройства: Учебно-методическое пособие. Харьков, 1999. 32 с.
    78. Люмберг Л. Стресс: его военные последствия, медицинские аспекты проблемы // Эмоциональный стресс. М.: Медицина, 1970. С.225-260.
    79. Магомед-Эминов М.Ш. Трансформация личности. М.: ПАРФ, 1998. 494 с.
    80. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 144 с.
    81. Малова Ю.В. Психологическая диагностика и психологическая коррекция в комплексе мероприятий реабилитации участников ЛПА на ЧАЭС // Результаты и задачи медицинского наблюдения за состоянием здоровья участников ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС в отдаленном периоде. Материалы научно-практической конференции. М., 1998. С. 72-76.
    82. МедведєвВ.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти): Монографія. Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1996. 192 с.
    83. Международная статистическая классификация болезней. 10-й пересмотр. Т.1. Ч.1. ВОЗ. Женева. 1998. С. 375 377, 397 398.
    84. Менделл Дж., Дамон Л. Групповая психотерапевтическая работа с детьми, переживши ми сексуальное насилие. М.: Генезис, 1998. 156 с.
    85. Мицкевич В.В. Специфика установления сотрудниками правоохранительных органов психологического контакта с гражданами // тез. докл. межвуз. науч.-практ. конф. Преподавание юридической психологии и ее практическое применение” Тарту: Изд-во ТГУ. 1986. Ч.2. С. 31-34.
    86. Морозов А.М. Неврозоподобные расстройства и психотерапия при малых радиационных поражениях. К.: Логос, 1996. 132 с.
    87. Морозов О.М., Курій Т.Р. Методики психологічного впливу: навчальний посібник. К.: РВВ КІВС, 1998. 44 с.
    88. Морозов Н.Б. // Съезд психиатров России, 12-й: Материалы. М., 1995. С. 478-479.
    89. Мягких Н.И. Организационно-методические вопросы медикопсихологической реабилитации сотрудников ОВД с посттравматическими стрессовыми нарушениями // Психологическая диагностика и коррекция постстрессовых состояний у сотрудников ОВД. Материалы семинара практических психологов служб и подразделений ГУВД г.Москвы. М.: Академия МВД России, 1997. С. 17 24.
    90. Настанова з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Затверджена наказом МВС України від 25.11.2003р. №1444).
    91. Настанова по дорожньо-патрульній службі Державної автомобільної інспекції МВС України (Затверджена наказом МВС України від 03.02.1992р. №45).
    92. Нечипоренко В.В., Литвинцев С.В., Снедков Е.В. // Военно-медицинский журнал. 1997. Т. 3, №8. С. 22-26.
    93. Озерецковский А.И. О душевных заболеваниях в связи с русско-японской войной за первый её год//Военно-медицинский журнал. 1905. № 10. С. 13 17.
    94. Омелянович В.Ю. Посттравматичні стресові розлади у оперативних співробітників органів внутрішніх справ (рання діагностика та психопрофілактика): Автореферат дис. канд. мед. наук: 14.01.16/ Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2003. 19с.
    95. Омелянович В.Ю. Проблема посттравматического стрессового расстройства в современной психиатрии. Сообщение І. // Журнал психиатрии и медицинской психологи. 1999. № 2 (6). С. 131-136.
    96. Паронянц Т.П. Виникнення і прояв післятравматичних стресових розладів у працівників органів внутрішніх справ в умовах виконання миротворчої місії ООН (на прикладі колишньої Югославії): Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.06/ Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2004. 19 с.
    97. Пергаменщик Л.А. Список Робинзона // Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. С.60-83.
    98. Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України (Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. № 341) К., 1997.
    99. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Української РСР: Затверджені постановою Кабінету міністрів УРСР від 29.07.1991р.//Збірник нормативних актів України. К., 1993.
    100. Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України. (Затверджене наказом МВС України від 28.06.1997р. № 423).
    101. Половнікова Ж.Ю. Формування психологічної готовності співробітників охорони до здійснення професійної діяльності. Автореферат дис. канд. психол. Наук. Х., 1998. 16 с.
    102. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація. Методичні рекомендації. Харків, 2002. 48с.
    103. Правила дорожнього руху (Затверджені постановою Кабінету міністрів України 01.05.1994 року зі змінами і доповненнями).
    104. Про затвердження Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України. Рішення колегії МВС України від 03.02.1997р. № 2 КМ/2.
    105. Про затвердження типової структури органів внутрішніх справ України. Наказ МВС України від 11.10.1997 року №688.
    106. Про заходи щодо вдосконалення організаційної побудови і діяльності дорожньої міліції та затвердження типових штатів стройових підрозділів дорожньо-патрульної служби і дорожньої міліції ДАІ. Наказ МВС України від 15.07.1997 р
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины