ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ОВС : ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНОПЕРЦЕПТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБЩЕНИЯ РАБОТНИКА ОВС



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ОВС
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНОПЕРЦЕПТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБЩЕНИЯ РАБОТНИКА ОВС
  • Кол-во страниц:
  • 255
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ХАРКІВСЬКИЙ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


    На правах рукопису
    УДК 159.9:351.743

    Шинкаренко Інна Олександрівна

    ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ОВС

    19.00.06 юридична психологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник:
    кандидат психологічних наук,
    професор
    Землянська О.В.








    Харків 2005











    З М І С Т


    ВСТУП............3
    Розділ 1. ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ОВС ЯК ПРОБЛЕМА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
    1.1. Дослідження процесу спілкування в загальній, соціальній та юридичній психології................10
    1.2. Природа соціально-перцептивної регуляції спілкування......39
    1.3. Аналіз професійної діяльності оперативного працівника ОВС...60
    Розділ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ПРАЦІВНИКА ОВС, ЩО ДЕТЕРМІНУЮТЬ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНУ РЕГУЛЯЦІЮ СПІЛКУВАННЯ
    2.1. Організація та методики дослідження ..................................................79
    2.2. Аналіз результатів тестових випробувань на першому етапі експерименту........81
    2.3. Аналіз результатів тестування випробуваних на другому етапі дослідження..................................................102
    Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ОВС
    3.1. Навчально-професійні особливості оцінки працівниками ОВС емоційних станів людини за виразом її обличчя (перший етап дослідження) .......128
    3.2. Методика й організація другого етапу емпіричного дослідження .....136
    3.3. Аналіз результатів досліджень особливостей невербальної поведінки на другому етапі експерименту ............................................................................139
    3.4. Програма соціально-психологічного тренінгу як спосіб діагностики і корекції системи соціально-перцептивної регуляції ...........................................152
    ВИСНОВКИ...........161
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......166
    ДОДАТКИ......183










    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах ефективна діяльність щодо забезпечення прав і свобод людини базується на ряді концептуально нових підходів, що обумовлюють докорінні зміни організаційно-правових засад функціонування органів внутрішніх справ, зокрема, гуманізацію діяльності міліції та підвищення її авторитету, побудову відносин між міліцією та громадянином на засадах партнерства, чітке визначення компетенції працівників міліції щодо забезпечення реалізації загальнолюдських стандартів прав людини, удосконалення форм, методів та засобів захисту прав та свобод людини тощо.
    Однак серед деяких працівників ОВС спостерігається застосування неправомірних методів професійного спілкування і навіть небажання розглядати партнера по спілкуванню як людину з її закріпленими в Конституції України правами і свободами. Жорстокість, порушення прав і свобод людини з боку деяких працівників на стадії затримання й у процесі досудового слідства не обумовлюють адекватного діалогу в професійному спілкуванні і фактично реалізуються в суб'єкт-об'єктних” авторитарних відносинах. Демократизація і гуманізація роботи в системі ОВС вимагає суб'єкт-суб'єктних” відносин, діалогу, рівноправності і партнерства, врахування індивідуально-психологічних рис партнера по професійному спілкуванню, що сприяє кращому розумінню його особистості.
    Означене вимагає від держави реформувати всю систему підбору та підготовки кадрів з урахуванням сучасних досягнень психологічної науки. Виховання міліціонера нової формації потребує ґрунтовного й послідовного наукового аналізу, реальної оцінки негативних факторів, що впливають на особистість працівника міліції, знижують ефективність його професійного спілкування і створюють ситуацію протистояння міліції та людини.
    Питання професійної діяльності та спілкування завжди були в центрі уваги психологічної науки (відомі дослідження С.П. Бочарової, Г.В. Данченко, Е.Ф.Зеєра, Є.О. Климова, Б.Ф. Ломова, С.Д. Максименка, В.О. Моляка, Г.А.Суворової, В.Д. Шадрікова та ін.) та в галузі юридичної психології (В.Г.Андросюка, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєва, М.В. Костицького, В.С.Медвєдєва, О.В. Тимченка, Г.О. Юхновця та ін.).
    Проблеми соціальної перцепції розглядали в своїх працях О.М. Бандурка, С.П.Бочарова, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Л.І. Мороз, В.П. Печенізький, Г.В.Попова, Я.В.Чеботова, Н.В. Чепелєва, В.І. Худяков, Ю.М. Швалб, Т.С.Яценко та ін.
    Ці та інші автори з різних сторін, в різних галузях життєдіяльності досліджували спілкування, комунікативну компетенцію та перцептивний процес.
    Однак, у сучасній психологічній науці проблеми, пов'язані з аспектами соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника органів внутрішніх справ, вивчені недостатньо, тому дослідження в цьому напрямку на даний час є актуальною проблемою, розв’язання якої становить значний інтерес в теоретичному і прикладному плані.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося у межах наукових досліджень кафедри прикладної психології і науково-дослідної лабораторії соціальної та психологічної роботи в ОВС Національного університету внутрішніх справ, плану наукових досліджень Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ (п. 5.58), відповідно до ”Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр.” (Наказ МВС України № 356 від 11.05.2001 р.), Програми реформування освітянської діяльності” (Наказ МОН України №1213 від 20 жовтня 2003 р.), Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (Наказ МВС України №755 від 05.07.2004 р.).
    Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 7 від 1.07.2002) та зареєстрована в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 10 від 10.10.2004).
    Мета і завдання дослідження. На основі системного підходу визначити специфіку соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС, виявити умови і фактори її ефективності для розробки практичних рекомендацій.
    Мета дослідження визначила необхідність розв'язання таких завдань:
    1) здійснити теоретичний аналіз перцептивного процесу як наукової категорії, що відіграє велику роль в системі професійного спілкування працівника ОВС;
    2) визначити індивідуально-психологічні характеристики особистості працівника ОВС, що сприяють підвищенню рівня розвитку соціальної перцепції;
    3) сконструювати структурно-функціональну модель процесу соціальної перцепції, що відображає її функціональні зв'язки з когнітивними та регуляторними процесами у професійному спілкуванні працівника ОВС;
    4) визначити критерії, показники рівня розвитку соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС;
    5) розробити комплексну програму тренінгової підготовки оперативних працівників ОВС (соціально-психологічний тренінг спілкування).
    Об'єктом дослідження є процес професійного спілкування працівника ОВС на прикладі професійної діяльності оперативних працівників міліції.
    Предметом дослідження є особливості соціально-перцептивної регуляції процесу професійного спілкування оперативного працівника міліції.
    Методологічною основою дослідження є:
    • положення щодо єдності свідомості, діяльності та спілкування (Л.С.Виготський, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, С.Д.Максименко та ін.);
    • системно-структурний підхід до особистості (Б.Г. Ананьєв, К.К.Платонов, Б.Ф. Ломов, С.П. Бочарова, В.О. Моляко та ін.);
    • дослідження в галузі психології міжособистісного пізнання (Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, В.Н. Мясіщев, В.О. Лабунська та ін.);
    • психологічні дослідження особистості в галузі професійної діяльності та спілкування персоналу ОВС України (В.Г. Андросюк, О.М.Бандурка, С.П. Бочарова, Г.Є. Запорожцева, О.В. Землянська, Л.І.Казміренко, С.Д. Максименко, В.О. Моляко Л.І. Мороз, Г.В. Попова, Г.О.Юхновець, С.І. Яковенко та ін.);
    • дослідження в галузі психологічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності та отримання інформації під час вербального та невербального спілкування з особами-джерелами інформації у процесі здійснення професійної діяльності оперативними працівниками ОВС (Б.І.Бараненко, В.Д. Берназ, Е.О. Дідоренко, О.Ф. Долженков, Я.Ю.Кондратьєв, Е.В. Рижков та ін.);
    Методи дослідження. У процесі роботи використані методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є: методи теоретичного аналізу наукових здобутків та психологічної літератури; метод включеного спостереження для вивчення поведінки випробуваних при проведенні дослідження та учасників тренінгових груп; моделювання під час розробки структурно-функціональної моделі соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування; метод тестування з використанням особистісних тестів (16 PF Кеттелла в модифікації О.Н. Капустіної, опитувальник особистісної орієнтації А.А. Рукавишникова, методика Вільної семантичної оцінки невербальної поведінки” О.О. Бодальова, В.О. Лабунської та методика Діагностика рівня розвитку здібностей до адекватного розуміння невербальної поведінки” О.О. Бодальова, В.О. Лабунської); метод моделювання професіонального спілкування; методи математичної статистики щодо обробки отриманих даних під час експерименту.
    Етапи та емпірична база дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2001-2005 років та складалося з декілька етапів.
    На першому етапі (2001-2002 рр.) досліджена теоретична розробленість зазначеної проблеми та здійснено систематизацію поглядів науковців на спілкування працівників ОВС в контексті різних галузей психології у тому числі й юридичній. На другому етапі (2002-2003 рр.) для проведення емпіричного дослідження здійснено підбір методик відповідно до мети роботи. На третьому етапі (2003-2004 рр..) виконано емпіричне дослідження, яке пов`язано з перевіркою концептуальних положень, узагальнено дані теоретичного аналізу процесу перцепції оперативних працівників ОВС. На четвертому етапі (2004 2005 рр..) проводився соціально-психологічний тренінг в групі оперативних працівників, апробовано і впроваджено основні положення та рекомендації дослідження.
    Дослідження проводилося на базі Національного університету внутрішніх справ (м. Харків) та Юридичної академії МВС (м.Дніпропетровськ). В дослідженні взяли участь 315 осіб, з них курсанти I курсу факультету кримінальної міліції (50чоловік), курсанти IV курсу факультету кримінальної міліції (75 чоловік), курсанти V курсу соціально-психологічного факультету (75 чоловік) Національного університету внутрішніх справ, оперативні працівники (75чоловік), вчителі середніх шкіл (40 чоловік).
    Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в розв’язанні актуальної наукової проблеми розробці теоретико-методологічних основ соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС. На основі одержаних результатів сформульовано ряд положень, узагальнень і висновків, що становлять наукову новизну й полягають у тому, що в дисертації:
    1) вперше отримано дані, пов’язані з особистісними орієнтаціями та механізмами соціально-перцептивної регуляції процесу спілкування оперативного працівника ОВС, що були розглянуті як змістовна системна конкретизація факторів, які детермінують ефективність професійного спілкування майбутніх працівників ОВС;
    2) розроблено структурно-функціональну модель процесу соціальної перцепції, що відображає її функціональні зв'язки з когнітивними та регуляторними процесами у професійному спілкуванні працівників ОВС;
    3) набули подальшого розвитку сучасні уявлення про соціально-психологічний тренінг як форми виявлення і корекції неадекватної соціально-перцептивної регуляції спілкування працівників ОВС;
    4) уточнено систематизацію поглядів на проблему основних аспектів спілкування працівників ОВС в контексті різних галузей психології (перш за все юридичної психології);
    5) удосконалено підходи до дослідження умов ефективності процесу сприйняття і розуміння працівниками ОВС в процесі професійного спілкування осіб становлять оперативний інтерес.
    Практичне значення одержаних результатів. Здійснені в дисертаційній роботі дослідження й розробки реалізовано: у вигляді конкретних положень, прикладних моделей і методик, що забезпечує можливості практичного використання одержаних результатів органами внутрішніх справ під час підготовки рекомендацій щодо вдосконалення підбору та підготовки персоналу оперативних підрозділів; у навчальному процесі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає також у тому, що його висновки та отримані результати дозволяють:
    підвищити рівень соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування оперативних працівників ОВС;
    розробити практичні рекомендації з формування адекватних комунікативних якостей у курсантів і працівників ОВС в процесі спілкування, що спрямовані на підвищення ефективності й адекватності сприйняття психічного стану інших осіб;
    впровадити практичні рекомендації в навчальний процес Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ) при викладанні курсу Професійна психологічна підготовка працівників ОВС” та в практичну діяльність УБНОН УМВС України в Дніпропетровській області для підготовки та проведення тренінгів з особовим складом та формування в оперативних працівників комунікативних навичок (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність УБНОН УМВС України в Дніпропетровській області від 14.05.05 р.; Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес юридичної академії Міністерства внутрішніх справ від 21.05.005 р.).
    Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури, розроблено методичний комплекс та проведено емпіричні дослідження. В тезах До питання професійного спілкування працівника органів внутрішніх справ” конференції Комунікативна компетентність правників і їх зв`язки з громадськістю”, написаних у співавторстві з О.В. Землянською, особистий внесок здобувача становить 80%.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження розглядалися й обговорювалися на засіданнях та наукових семінарах кафедри прикладної психології та науково-дослідної лабораторії соціальної та психологічної роботи в ОВС Національного університету внутрішніх справ (20032005 рр.), а також кафедри оперативно-розшукової діяльності Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ (2004, 2005рр.).
    Результати роботи викладались автором на 6-и науково-практичних конференціях, основними з яких є: міжнародні науково-практичні конференції "Комунікативна компетентність правників і їх зв'язки з громадськістю" (Львів, 2003), Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності” (Донецьк, 2005), Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2005).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 9 статтях і тезах у наукових журналах та збірниках наукових праць (з них 5 статей у фахових наукових виданнях України з психологічних наук, 2 у фахових наукових виданнях з юридичних наук).

    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст становить 165 сторінок машинопису. Список використаних джерел налічує 208 найменувань на 17 сторінках, додатки займають 69 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Досвід діяльності оперативних підрозділів міліції України свідчить, що виконання завдань протидії злочинності неможливе без використання всього комплексу сил, засобів, методів і заходів оперативно-розшукової діяльності, одним з яких є отримання інформації під час спілкування.
    Спілкування є провідною умовою соціалізації особистості, тому що в онтогенезі саме в процесі спілкування відбувається засвоєння людиною суспільного досвіду, норм моральності і формування законослухняної поведінки. Одним із основних у спілкуванні щодо отримання адекватної вербальної та невербальної інформації про співрозмовника є соціально-перцептивне регулювання. В той же час професійне спілкування працівників ОВС взагалі та оперативних працівників міліції, зокрема, має свої особливості.
    Разом з тим, практично, не було жодного комплексного психологічного дослідження соціально-перцептивного регулювання професійного спілкування оперативних працівників різних категорій.
    Тому під час дослідження було вирішене наукове завдання, що полягало у виявленні сучасних особистісних орієнтацій та механізму соціально-перцептивної регуляції процесу спілкування оперативного працівника ОВС .
    Дослідження не могло охопити весь комплекс проблем, що існують в процесі спілкування, отриманні невербальної інформації та формуванні на її підставі уявлення про особу, що становить оперативний інтерес для оперативного працівника. Тому нами було вивчено індивідуально-психологічні характеристики особистості працівника ОВС, що сприяють підвищенню рівня розвитку соціальної перцепції, та фактори, що детермінують соціально-перцептивну регуляцію спілкування; визначено засоби поліпшення соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС під час здійснення ОРД.
    Для розв`язання наукового завдання дослідження використовувалися такі методи:
    - теоретичного аналізу наукових здобутків та психологічної літератури;
    - включеного спостереження для вивчення поведінки випробуваних при проведенні дослідження та учасників тренінгових груп;
    - моделювання під час розробки структурно-функціональної моделі соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування;
    - тестування з використанням особистісних тестів (16 PF Кеттелла в модифікації О.Н. Капустіної, опитувальник особистісної орієнтації А.А.Рукавишникова, методика Вільної семантичної оцінки невербальної поведінки” О.О. Бодальова і В.О. Лабунської та методика Діагностика рівня розвитку здібностей до адекватного розуміння невербальної поведінки” О.О.Бодальова і В.О.Лабунської);
    - математичної статистики щодо обробки отриманих даних під час експерименту.
    Достовірність та обґрунтованість отриманих результатів визначається насамперед тим, що в дослідженні взяли участь 315 осіб, серед яких: курсанти I курсу факультету кримінальної міліції (50чоловік), курсанти IV курсу факультету кримінальної міліції (75 чоловік), курсанти V курсу соціально-психологічного факультету (75 чоловік) Національного університету внутрішніх справ, оперативні працівники (75чоловік), вчителі середніх шкіл (40 чоловік). Усі висновки базуються на: узагальненні та систематизації поглядів науковців на спілкування працівників ОВС в контексті різних галузей психології, у тому числі й юридичній. При проведені емпіричного дослідження на підставі сучасних методик апробовано і впроваджено основні положення та рекомендації дослідження в практичну діяльність ОВС та навчальний процес.
    Це дозволяє визначити комплекс теоретичних та прикладних проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності професійного спілкування оперативних працівників міліції під час здіснення ОРД:
    1. Соціально-перцептивна регуляція спілкування оперативних працівників є багатомірним феноменом, що детермінований факторами трьох рівнів (індивідуально-психологічним, особистісно-орієнтаційним та ситуативним).
    До професійно-важливих якостей оперативного працівника слід віднести:
    - інтелектуальні характеристики: рухливість та оперативність мислення, спрямованість на конкретне практичне мислення, конкретність уяви, критичність і консервативність у сприйнятті нового, спрямованість на практичну діяльність;
    - емоційні характеристики: емоційна стійкість, чутливість, емпатія, тривожність, емоційна напруженість, емоційна насиченість, нормативність ставлення до людей;
    - комунікативні характеристики: комунікативна культура, уміння спілкуватися у різноманітних ситуаціях з особами різного соціального статусу, уміння співпрацювати в різних видах діяльності тощо
    2. Дослідження особистісних орієнтацій оперативних працівників, що впливають на професійну спрямованість та на особливості професійного спілкування свідчить про деформуючий вплив професійної діяльності, що проявляється в низькому рівні чуйності до почуттів і недоліків людей та в неадекватному заниженому оцінюванні людей, не пов'язаних з їхньою професійною діяльністю. Водночас в оперативних працівників визначається стриманість у спілкуванні, самостійність, іноді агресивність, обережність у виборі партнерів по спілкуванню. Окрім цього, відзначено урівноваженість, реалізм, наполегливість у досягненні мети, сміливість, високу швидкість вирішення практичних завдань, зібраність, енергійність, адекватність самооцінки.
    Ці індивідуально психологічні риси суб’єкта сприйняття та особистісні орієнтації, що вказані вище, детермінують, як показало наше дослідження, високій рівень адекватності оцінки психічних станів та індивідуально-психологічних характеристик інших людей.
    3. Особистісні орієнтації та механізми соціально-перцептивної регуляції процесу спілкування мають відмінності у різних категорій оперативних працівників міліції і залежать від компетенції та завдань, що виконуються ними в умовах напруженості, конфліктності, конспіративності заходів та постійного контрспостереження з боку осіб, з якими здійснюється спілкування.
    4. Дослідження невербального спілкування виявило недоліки оцінки іншої людини тільки за окремими зображеннями, поза конкретного контексту реальної активності людини (окремі дії, взаємодія з іншими, невербальна поведінка). Ці недоліки стосуються методики „поведінковий портрет”. Оцінка психічного стану іншої людини є більш точною при сприйнятті людини в контексті реальної активності: спілкуванні, діяльності. При цьому можна спостерігати динаміку невербальної поведінки, яку можна порівняти з еталонами довгострокової пам’яті. Збагаченню комплексу еталонів довгострокової пам’яті допомагає цілеспрямований, спеціально організований соціально-психологічний тренінг.
    5. При проведенні соціально-психологічного тренінгу був відмічений ефект переносу тих навичок, які випробувані набули в його процесі, на інші сфери спілкування працівників ОВС.
    6. Здібність адекватної оцінки психічного стану та індивідуально-психологічних особливостей іншої людини, безсумнівно, слід розглядати як професійно важливу якість працівника ОВС. Вона дозволяє розробити ефективні стратегії поведінки у різних ситуаціях: статичність-динамічність; безконфліктність-конфліктність; пасивність-активність, напруженість спілкування.
    7. Навчально-професійна та професійна діяльність сприяють розвитку багатьох комунікативних якостей оперативних працівників ОВС. Спеціальний цілеспрямований соціально-психологічний тренінг може не тільки прискорити процес розвитку перцептивних вмінь у системі комунікацій, а й запобігти процесу професійної деформації. Це вимагає його обов’язкового використання в системі професійної підготовки та перепідготовки працівників ОВС.
    8. Ефективність спілкування оперативного працівника залежить від рівня професійної деформації його особистості, детермінантами якої є об`єктивні та суб`єктивні фактори. Своєчасне виявлення та корекція у соціально-психологічному тренінгу означених детермінант дозволить підвищити ефективність спілкування оперативного працівника і забезпечить отримання інформації на невербальному рівні.
    Основна частина результатів отриманих під час дослідження, впроваджена в діяльність оперативних підрозділів міліції та підтверджена актами впровадження. Частина їх увійшла до лекцій, які використовуються в навчальному процесі, решта апробована на науково-практичних конференціях різного рівня.












    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абалакина М.А., Агеев В.С. Психология общения. Анатомия взаимопонимания. М.: Знание, 1990. 62 с.
    2. Абрамова Г. С. Практическая психология. 3-е изд. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 368 с.
    3. Аверин В.А. Психология личности. СПб: Из-во Михайлова В.А., 1999. 89 с.
    4. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: в 2-х - М.: Педагогика, 1980. - 517 с.
    5. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. - 380с.
    6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. - 338с.
    7. Андреева Г. М. К вопросу о построении теоретической схемы исследования социальной перцепции // Вопр. психологии. 1977. №2.
    8. Андреева Г. М. Социальная психология: Учебник для факультетов психологии университетов. М.: Изд-во МГУ, 1980. - 415 с.
    9. Андреева Е. А., Вергилес Н. Ю., Ломов Б. Ф. К вопросу о механизме движений глаз / Вопр. психологии. 1973. - № 1. - С. 317.
    10. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності Навч. посібник. К.: УАВС МВС України, 1994. 106 с.
    11. Андросюк В.Г., Ромашко А.В. Педагогика и психология в деятельности органов внутренних дел. Часть общая: Учебное пособие. К.: НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР им.Ф.Э.Дзержинского, 1988. 92с.
    12. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональной системы. - М.: Наука, 1980. - 197 с.
    13. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступления и наказания. М.: ПЕНАТЕС-ПЕНАТЫ, 2000. 320 с.
    14. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования пре ступлений. М.: Юрист, 1996. 336 с.
    15. Артемов В. А. Введение в социальную психологию. - М., 1927. - 88 с.
    16. Артемьева Т. И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности В кн.: Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. - С. 6786.
    17. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. - С. 96- 99.
    18. Бараненко Б.І. Психологія оперативно-розшукової діяльності: Навч.пос. Загальна частина / За ред. проф.Е.О. Дідоренка. Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. 272 с.
    19. Барко В.І., Сніцар О.М. Теоретичні підходи до проблеми професійно-психологічного відбору оперативних працівників та негласних співробітників // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2004. №1. Ч.2. С.104-117.
    20. Берназ В.Д. Психология как средство решения задач следственной деятельности: Монография. О.: Изд-во Одесского юридического института НУВД, 2003. 311 с.
    21. Берназ В.Д. Теорія та практика використання психологічних знань у здійсненні та вдосконаленні слідчої діяльності: Автореф. дис. . д-ра юрид. наук: 12.00.09. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2004. 36 с.;
    22. Бехтерев В. М. Общие основы рефлексологии человека. - М., 1928. 120 с.
    23. Бобнева М. И. Нормы общения и внутренний мир личности / Проблема общения в психологии. М.: Наука, 1981. - С. 241263.
    24. Богданов В.М., Руденко С.А. Психологические особенности получения и оценки информации о признаках внешности разыскиваемого лица // Совершенствование оперативно-розыскной деятельности в современных условиях. Омск: ОВШ МВД СССР. 1990. С. 79-89.
    25. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. универс., 1982. - 200 с.
    26. Бодалев А. А. Личность в общении. - М.: Педагогика, 1983. 224 с.
    27. Бодалев А. А. Психология о личности. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1988. 188 с.
    28. Божович Л. И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе / Вопр. психологии. 1976. - № 6. - с. 4553.
    29. Большаков В.Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры. М.: Академия управления МВД России, 1996. 146 с.
    30. Бороздина Г. В. Психология делового общения: Учеб. пособие. М.: ИНФРА-М, 1998. 224 с.
    31. Бочарова С. П. Память в процесах обучения и професиональной деятельности. Тернополь: Астон, 2001. 350 с.
    32. Бочков Н. П. Социальные и биологические факторы развития человека // Вопр. философии. 1972. - № 9. - С. 116117.
    33. Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. М.: Прогресс, 1977. - 412 с.
    34. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение. М.: Мысль, 1978. - 325 с.
    35. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. М., 1967. 398 с.
    36. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М.Морозов. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
    37. Васильев А.Н. Психология следственных действий: Учеб. пособие. К.: НВТ "Правник", 1996. 43 с.
    38. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов / Изд. 5-е, перераб. И доп.. СПб.: Питер, 2003. 800 с.
    39. Васильев И. А., Поплужный В. Л., Тихомиров О. К. Эмоции и мышление. М.: Изд-во МГУ, 1980. - 191 с.
    40. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. М.: Изд-во МГУ, 1982. - 336 с.
    41. Вишня В.Б., Рудик В.М., Шинкаренко І.Р. Правове регулювання оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ: Навч посібник. 2-е вид., доп і перероб. / За ред. канд. юрид. наук, доц. І.Р. Шинкаренка. Д.: ЮА МВС, 2005. 196 с. C. 9.
    42. Водлозеров В. М. К вопросу о перцептивном предвосхищении как одном из механизмов слежения. В кн.: Экспериментальная и прикладная психология. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. - Вып. 1. - С. 3647.
    43. Вознесенська О.Л. Соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично активних суб’єктів: Автореф. дис. ... канд-та психологічних наук: 19.00.05. К.: Ін-т психології Г.С. Костюка АПН України, 1999. 19 с.
    44. Волков В.Н., Янаев С.И. Юридическая психология: Учеб. пос. М: Щит-М, 2003. 218 с.
    45. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. М., 1956. 264 с.
    46. Выготский Л. С. История развития высших психических функций. Собр.соч. - М.: Педагогика, 1983. - Т. 3. 368 с.
    47. Выготский Л. С. Мышление и речь. / Собр. соч. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. 386 с.
    48. Гальперин П. Я. Введение в психологию. М.: Изд-во МГУ, 1976. - 150 с.
    49. Генов Ф. О. О законах психики // Психол. журн., 1984, т. 5, № 1, с. 99102.
    50. Годфруа Ж. Что такое психология: в 2-х томах. Т.1: Пер с француз.- М.: Мир, 1992. - 496с.
    51. Горностай П. П. Личностные характеристики ролевого поведения // Вісник Харківського державного університету. 1999. № 439. С. 18-21.
    52. Грачев А. А. Влияние общения на выбор цели. В кн.: Проблемы общения в психологии. М.: Наука, 1981. - С. 133147.
    53. Гребельский Д.В. Теоретические основы и организационно-правовые проблемы оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел: Дис. ... док. Юрид. Наук.: 12.00.06. М.: Академия МВД СССР, 1977. 486 с.
    54. Гричанин И.Г. О психологическом механизме формирования необходимого впечатления у разрабатываемого при вводе агента в оперативную разработку // Проблемы оперативно-розыскной психологии. Межвуз. сб. науч. тр. К.: КВШ МВД СССР.1991.С. 82-88.
    55. Губин А.В., Чуфаровский Ю.В. Общение в нашей жизни. М., 1993. 246 с.
    56. Данилов В.А., Лури В.С. Использование возможностей психологии полицией США // Сборник МВД СССР. М.: ВНИИ МВД СССР. 1990. № 4 (54), С. 3-9.
    57. Данченко Г.В. Психологічні детермінанти розвитку комунікативної компетентності менеджера освіти шкільного рівня: Автореф. дис... канд-та психологічних. наук: 19.00.07. К.: Ін-т психології Г.С. Костюка АПН України, 2002. 20 с.
    58. Дебольский М.Г., Свирская И.Б. Социально-психологическая компетентность руководителей органов внутренних дел: Учебное пособие. М.: Академия управления МВД России, 1999. 42.
    59. Долженков О.Ф., Запорожцева Г.Є., Кіцул А.П., Рижков Є.В. Використання психологічних знань в оперативно-розшуковій діяльності: Монографія. О.: НДРВВ ОІВ НУВС, ДІВС, 2001. 231 с.
    60. Дубова І.О. Психологічні особливості професійного спілкування працівників міліції в екстремальних умовах: Автореф. дис. ... канд-та психологічних наук: 19.00.06. К.:Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 19 с.
    61. Журов М.С. Основы теории общения: аффилиация и власть как социально-психологический феномен в организации совместных отношений. Симферополь-Харьков, 2000. 104 с.
    62. Завалова Н. Д., Пономаренко В. А. Структура и содержание психического образа как механизма внутренней регуляции предметных действий // Психол. журн. 1980. - Т. 1. - № 2. - С. 518.
    63. Збірник лекцій з дисципліни „Оперативно-розшукова психологія” (для слухачів курсів початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ на посади оперуповноважених КР, БОЗ, БНОН, КМСН) / Укладач: к.ю.н. С.В.Обшалов. Дн-ськ: Юридична академія МВС, 2004. 114с.
    64. Звонок А.С. Социально-психологическое обеспечение подготовки оперативных работников // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. 2004. Спецвипуск. С. 186-191.
    65. Зейгарник Б. В Теории личности в зарубежной психологии. М.: Изд-во МГУ. - 1982. - 128с.
    66. Землянська О.В. До питання про екстремальні стани особистості / Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць / За ред. Максименко С.Д. К.: 2003. Т. 5. ч. 2. С. 68-74
    67. Зинченко В. П. Продуктивное восприятие // Вопр. Психологии. 1971. - № 6. - С. 2742.
    68. Зинченко В. П., Вергилес Н. Ю. Формирование зрительного образа. М.: Изд-во МГУ, 1969. - 106 с.
    69. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности. Киев: Наук, думка, 1981. - 115 с.
    70. Игнатов С.В. Проблемы применения методов прикладной психологии в оперативно-розыскной деятельности //Проблемы оперативно-розыскной психологии. Межвуз. сб. научн. тр.. К.: КВШ МВД СССР. 1991. С. 3-9.
    71. Изард К. Е. Эмоции человека. М.: Изд-во Московского университета, 1980. 440 с.
    72. Исаев ЕМ., Слободчиков В.И. Психология человека. М., 1995. 224 с.
    73. Кабанов О.Є. До проблеми професійної деформації працівників податкової міліції / Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць / За ред. Максименко С.Д. К.: 2003. Т. 5. ч. 2. С. 88-92
    74. Каган М. С. Человеческая деятельность. - М., 1974. 286 с.
    75. Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла. СПб.: «Речь», 2001. 99 с.
    76. Каноненко И.Н. О психологических качествах работников уголовного розыска и БХСС, непосредственно осуществляющих оперативно-розыскные мероприятия // Тр. КВШ К., 1973. С. 24-35.
    77. Китов А. И. Психология управления. - М.: Акад. МВД, 1979. - 521 с.
    78. Ковалев А. Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. 2-е изд. доп. - М.: Политиздат, 1978. 279 с.
    79. Ковалев А. Г. Предмет и проблемы социальной психологии / Вопросы марксистской социологии. - Л., 1962. - С. 110120.
    80. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психические особенности человека. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1957. - 264 с.
    81. Кушнірова Т.В. Соціальні стереотипи, як чинники формування професійної свідомості майбутніх юристів: 19.00.06. К.:НАВСУ, 2000. 16 с.
    82. Коваль Н. В, Цильвик В.П. К вопросу о необходимости использования отдельных разработок психологической науки в работе оперативных аппаратов органов внутренних дел // Проблемы оперативно-розыскной психологии. Межвуз. сборн. научн. тр.. К.: КВШ МВД СССР. 1991. С. 9-14.
    83. Ковач Д. Проблемы психической регуляции поведения: Методология, теория, эксперимент // Психол. журн. 1980. - Т. 1. - № 3. - С. 4757.
    84. Коллектив и личность / Под ред. К. К. Платонова, О. И. Зотовой, Е. В. Шороховой. - М.: Наука, 1975. 263 с.
    85. Колобова И.Н. Психология делового общения. М., 1998. 246 с.
    86. Кон И.С. Социология личности. М., 1967. 368 с.
    87. Кондратьев Я.Ю. Концепция преподавания учебных курсов по оперативно-розыскной деятельности и оперативно-розыскной психологии в вузах МВД Украины // Бюллетень по обмену опытом работы. № 118. К.: МВД Украины. 1995. №118.С. 25-
    88. Кондратьєв Я. Ю. Використання спеціальних психологічних знань в діяльності оперативних підрозділівв МВС України. Автореф. ... дис. канд. юрид. Наук: 19.00.06. К., 1998.- 18 с.
    89. Кондратьєв Я. Ю. Психологічне супроводження діяльності органів внутрішніх справ // Актуальні проблеми юридичної психології: Матеріали мгжнародної науково-практичної конференції 1820 травня 1999 р. Київ: РВВ КІВС, 1999. С. 7.
    90. Кондратьєв Я.Ю. Організаційно-правові та психологічні аспекти оперативно-розшукової діяльності К.: НАВСУ, 1997.№ 1. С. 130-139.
    91. Кондратьєв Я.Ю. Психологічне забезпечення діяльності оперативних підрозділів МВС України: Монографія. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 216 с.
    92. Кондратьєв Я.Ю. Формування галузевої психології оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2002. №1. Ч.2. С.5-10.;
    93. Кондратьева А.С. Связь познавательной компетентности с проявлениями ригидности и сугестивности в социальной перцепции // Вести. Моск. ун-та. Сер. „Психология”. 1978. № 4. С. 34-43.
    94. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учеб. пособие, Харьков: Основа, 1990. 199 с.
    95. Концепція психології оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ / Я.Ю. Кондратьєв, Б.І. Бараненко, О.С.Звонок. К.: РВВ МВС України, 2001. 30 с.
    96. Концепція розвитку системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України (Затверджена рішенням колегії МВС Украни від 5.02.97р., № 2км/2). К.,
    97. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. К.: Высш.шк., 1990. 259 с.
    98. Котенев И. О. «Полицейская психология» и современные проблемы развития психологического обеспечения в органах внутренних дел / И. О. Котенев, В. П. Трубочкин. М.: Академия Управления МВД России, 1996. 8 с.
    99. Котенев И. О. Психологическая диагностика постстрессовых состояний: Метод. пособие для практических психологов. Пермь, 1998. 40 с.
    100. Кравченко Е.В., Тимченко А.В., Христенко В.Е. Психологическое сопровождение оперативно-служебной деятельности органов и подразделений внутренних дел Украины: Учебное посоие. Х.: Факт, 2002. - 192 с.
    101. Кузякова В.І. Соціальна перцепція як чинник оптимізації управлінської діяльності керівників середньої загальноосвітньої школи: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.05. К.: Центр. ін-т післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, 2003. 36 с.
    102. Кушнірова Т.В. Соціальні стереотипи як чинники формування професійної свідомості майбутніх юристів: Автореф. дис. ... канд-та психологічних. наук: 19.02.06 / Національна академія внутрішніх справ України. К., 2000. 16с.
    103. Крылов В. Ю. Математические методы в психологии / Психол. журн. 1980. - Т. 1. - № 6. - С. 2634.
    104. Крылов В. Ю. Нормативные модели принятия решения при вероятностном выборе // Нормативные и дескриптивные модели принятия решения. М.: Наука, 1981. - С. 3945.
    105. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. М., 2000. 86 с.
    106. Кузьмин Е. С. Основы социальной психологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1967. - 173 с.
    107. Лабунская В.А. Эксп
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины