«АУТОАГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ (соціально-психологічні детермінанти виникнення, методи превенції та профілактики)» : «АУТОАГРЕСИВНОЕ ПОВЕДЕНИЕ РАБОТНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УКРАИНЫ (социальнопсихологические детерминанты возникновения, методы превенции и профилактики)»

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Тимченко Ольга Валентинівна

УДК 159.9:159.947:614.84

«АУТОАГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
(соціально-психологічні детермінанти виникнення, методи превенції та профілактики)»

Спеціальність 19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Тімченко Олександр
Володимирович, кандидат
психологічних наук, доцент

Харків 2003

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................

4-8

РОЗДІЛ 1 Загальнотеоретичні передумови аналізу проблеми суїцидальної поведінки в контексті основних наук про людину (ХІХ початок ХХ ст.) .................................................................................................

9-33

1.1. Медико-біологічні аспекти вивчення суїцидальної поведінки...................................................................................................

10-13

1.2. Психолого-педагогічні аспекти вивчення суїцидальної поведінки...................................................................................................

13-20

1.3. Аналіз досліджень проблеми самогубства у соціологічній науці...........................................................................................................

20-27

1.4. Морально-правовий підхід до проблеми самогубства...................

27-33

РОЗДІЛ 2 Основні положення теорії суїцидальної поведінки в сучасній загальносвітовій психологічній науці.............................................

34-88

2.1. Основні підходи до вирішення проблеми суїцидальної
поведінки у зарубіжних школах психологічної науки..........................

34-49

2.2. Особливості становлення теорії аутоагресії у вітчизняній
психологічній науці.................................................................................

49-64

2.3. Соціально-психологічний та епідеміологічний аналіз
причин суїцидальної поведінки в сучасному суспільстві....................

64-88

РОЗДІЛ 3 Загальна характеристика груп досліджуваних і
методів дослідження.........................................................................................

89-98

3.1. Організація роботи та загальна характеристика груп досліджуваних...........................................................................................

89-92

3.2. Загальна характеристика методів дослідження..............................

92-98

РОЗДІЛ 4 Соціально-психологічні детермінанти суїцидальної
поведінки серед працівників ОВС...................................................................

99-127

4.1. Соціально-демографічний портрет суїцидента ОВС
України......................................................................................................

99-106

4.2. Соціально-демографічний портрет суїцидента-працівника
УМВС України в Донецькій області......................................................

106-116

4.3. Соціально-психологічний аналіз та класифікація аутоагресивної поведінки серед працівників УМВС України в Донецькій області.....................................................................................

116-127

РОЗДІЛ 5 Превенція та профілактика суїцидальної активності серед працівників ОВС України......................................................................

128-151

5.1. Прогнозування ризику суїцидальної активності працівника органів внутрішніх справ України..........................................................

131-138

5.2. Превентивні заходи запобігання випадкам самогубств
серед працівників ОВС України.............................................................

138-146

5.3. Організація психопрофілактичної роботи з аутодеструктантами на основі об’єктивної характеристики психоемоційного стану працівника ОВС...............................................

147-152

ВИСНОВКИ..............................................................................................

153-155

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................

156-175

ДОДАТКИ.................................................................................................

176-188

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Високий рівень суїцидальної активності серед працівників органів внутрішніх справ України обумовлює необхідність пошуку ефективних заходів прогнозування, превенції та психопрофілактики аутоагресії.
За даними МВС України у період 1996-2000 рр. в органах внутрішніх справ покінчили життя самогубством 265 працівників міліції. Цей факт викликає серйозне занепокоєння і потребує адекватної оцінки ситуації. Повністю виключити основні причини аутоагресії неможливо, оскільки вони соціальні за своєю природою, але розробити комплекс заходів щодо мінімізації випадків самогубств серед працівників міліції вкрай необхідно.
Вивчення соціально-психологічних детермінант суїцидальної поведінки, інтрапсихічних особливостей особистості суїцидента дозволить більш повно розкрити складні механізми дезадаптації аутодеструктанта та виявити причини, які спонукають працівника правоохоронних органів до самогубства.
Актуальність дослідження обумовлена:
ü недостатньою кількістю теоретичних і практичних робіт, присвячених вивченню соціально-психологічних детермінант суїцидальної поведінки працівників ОВС;
ü складністю соціально-психологічних умов життєдіяльності та екстремальним характером професійної діяльності працівників правоохоронних органів, що обумовлює високий рівень суїцидальної активності серед цієї категорії осіб;
ü необхідністю комплексного наукового аналізу психологічних особливостей суїцидальної поведінки особистості самогубця та його взаємовідносин з мікросоціальним середовищем;
ü необхідністю прогнозування суїцидальних тенденцій у працівників ОВС, які знаходяться у стані психологічної кризи, визначенням ступеня і глибини соціально-психологічної дезадаптації;
ü необхідністю розробки більш ефективної системи превенції та психопрофілактики суїцидальної активності серед працівників ОВС України.
Актуальність зазначеної проблеми, недостатнє її теоретичне і практичне вивчення й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язано з реалізацією «Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 роки», «Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року», «Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000-2003 роки», інших нормативних документів, що спрямовані на збереження людського і професійного потенціалу органів внутрішніх справ.
Об’єкт дослідження суїцидальна поведінка працівників органів внутрішніх справ України.
Предмет дослідження соціально-психологічні детермінанти суїцидальної поведінки працівників ОВС.
Мета дослідження полягає у визначенні психологічних та соціально-демографічних особливостей аутодеструктантів працівників ОВС, виявленні соціально-психологічних детермінант аутоагресивної поведінки правоохоронців, розробці системи превентивно-профілактичних заходів щодо запобігання випадкам суїцидальних спроб та самогубств серед працівників органів та підрозділів внутрішніх справ України.
Основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні підходи представників різних наукових напрямків до проблеми аутоагресії.
2. Виявити й узагальнити соціально-психологічні детермінанти суїцидальної поведінки громадян України та безпосередньо працівників органів внутрішніх справ.
3. Узагальнити превентивні та реабілітаційні заходи, які здійснюються різними школами та напрямками загальносвітової психологічної науки у кризовий та посткризовий період особистості.
4. Визначити основні підходи психопрофілактичної та психокорекційної роботи, яка здійснюється практичними психологами ОВС з особами, схильними до аутоагресії.
Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення цієї проблеми та науково-експериментальної роботи автором використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
а) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури, порівняльно-історичний метод, аналіз керівних документів, що стосуються організації діяльності правоохоронних органів, узагальнення одержаної інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних;
б) емпіричного характеру: діагностичні методи (анкетування, інтерв’ювання); обсерваційні методи спостереження; прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, шкалування, психокорекційні методи впливу);
в) методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розширенні уявлень про суїцидальну поведінку працівників органів внутрішніх справ України.
Вперше:
ü проведено поглиблений аналіз соціально-психологічних детермінант суїцидальної поведінки працівників органів та підрозділів внутрішніх справ України;
ü визначено та класифіковано соціально-психологічні причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС;
ü розроблено систему превентивно-профілактичних заходів щодо запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції.
Уточнено:
ü систематизацію поглядів на проблему самогубства в контексті основних наук про людину.
Набули подальшого розвитку:
ü сучасні уявлення про ефективні методи і форми виявлення, профілактики і корекції аутоагресивної поведінки.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у розробці рекомендацій та цільових програм із профілактики аутоагресивної поведінки серед працівників правоохоронних органів.
Розроблена шкала «Оцінка суб’єктивної значущості стресогенності життєвої події» (свідоцтво про винахід № 97 від 12.12.97р.) застосовується психологами групи психопрофілактичної роботи Центру практичної психології УМВС України в Донецькій області.
Розроблені методичні рекомендації для психологів щодо організації та проведення превентивної бесіди з працівником ОВС, у поведінці якого присутній аутоагресивний компонент (акт про впровадження від 12.11.2003р.).
Матеріали дослідження впроваджено у спецкурсах «Посттравматична реабілітація працівників ОВС», «Основи психологічного консультування», які викладаються в Національному університеті внутрішніх справ, а також у курсі «Юридична та професійна психологія працівників карного розшуку», який викладається в Донецькому інституті внутрішніх справ.
Окремі результати дослідження використовуються в проведенні тренінгу «Комунікація Стрес Безпека» (акт про впровадження від 10.06.2002р.).
Особистий внесок здобувача. У монографії «Аутоагресивна поведінка працівників органів внутрішніх справ України: соціально-психологічні детермінанти виникнення, методи превенції та профілактики» автору належать:
ü розділ 1 «Теоретичні передумови аналізу проблеми суїцидальної поведінки в контексті основних наук про людину (XIX початок XX ст.) »;
ü розділ 2 «Основні положення теорії суїцидальної поведінки в сучасній загальносвітовій психологічній науці»;
ü розділ 3.2 «Аналіз суїцидальної активності працівників органів внутрішніх
справ УМВС України в Донецькій області».
У статті, написаній у співавторстві, особистий внесок здобувача становить не менш ніж 50%.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ, а також кафедри кримінології та юридичної соціології Донецького інституту внутрішніх справ.
Результати роботи викладались автором на 5 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях і семінарах: «Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ» (Харків, 1999), «Попередження суїцидальних проявів у працівників органів внутрішніх справ» (Київ, 2000), «Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспектива нового тисячоліття» (Дніпропетровськ, 2001), «Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України» (Харків, 2002), «Актуальні проблеми суїцидології» (Київ, 2002).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 1 монографії, 6 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць (з них 4 статті у фахових наукових виданнях із психологічних наук, 2 статті у фахових наукових виданнях з юридичних наук).
Під час дослідження використовувались такі ключові поняття і визначення: суїцидальна поведінка працівника ОВС, аутоагресія, соціально-психологічна дезадаптація, соціально-демографічний портрет, правоохоронна діяльність, превенція та психопрофілактика.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття аутоагресивної поведінки працівника ОВС, розробки соціально-демографічного портрету суїцидента, визначенні та класифікації причин та приводів суїцидальної поведінки працівника міліції, обгрунтуванні алгоритму діяльності практичного психолога ОВС щодо запобігання випадкам самогубств серед працівників міліції.
1. Аналіз випадків самогубств серед працівників ОВС України, і в першу чергу, серед особового складу УМВС України в Донецькій області за період з 1996 до 2000 року дозволив визначити основні соціально-психологічні детермінанти виникнення аутоагресії серед правоохоронців.
До основних умов, які можуть сприяти виникненню елементів аутоагресії у структурі особистості належать: підвищене навантаження; вихід за межі комфортної або припустимої для даного суб’єкта ступеня інтенсивності взаємодії з найближчим соціальним оточенням; підвищені вимоги щодо результатів професійної діяльності; усвідомлення особистістю високої відповідальності за якість виконання службових обов’язків; фізичні та психічні травми, посттравматичні розлади; втрата близьких людей; відсутність необхідних умов для нормальної життєдіяльності тощо.
Готовність до реалізації суїцидальних намірів з’являється за умови збігу у часі трьох основних факторів:
· по-перше, заміни адекватних поведінкових реакцій аутоагресією;
· по-друге, зниження рівня соціалізації;
· по-третє, наявністю суїцидального конфлікту.
На підставі проведеного дослідження визначено та класифіковано причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС України. Серед матеріально-побутових, соціально-психологічних та медико-психологічних причин аутоагресії переважною є соціально-психологічна група причин. Це говорить:
· по-перше, про наявність у суїцидентів певних інтрапсихічних особливостей: підвищеної емоційності; хворобливого самолюбства; завищеної чи заниженої самооцінки; схильності до егоцентризму; підвищеного рівня особистісної і ситуативної тривожності; порушення в комунікативній сфері;
· по-друге, про стресогенність професійної діяльності: ненормований робочий день; екстремальний характер деяких службових завдань; застосування вогнепальної зброї; отримання поранень і травм під час фізичної протидії правопорушників тощо.
Слід зазначити, що в деяких випадках нам не вдалося встановити справжні причини аутоагресії. У ході проведення більшості службових розслідувань за фактом самогубства прцівника ОВС відновлюються лише останні події життя суїцидента, які могли послужити приводом суїцидального акту.
2. Встановлено, що в результаті суїцидів органи та підрозділи МВС України щорічно втрачають приблизно стільки ж працівників, скільки під час виконнаня службових обов’язків.
За результатами проведеного дослідження запропонований соціально-демографічний портрет суїцидента органів внутрішніх справ України.
Виявлено, що переважна більшість працівників (понад 70%) покінчили життя самогубством після 5 років служби в ОВС. Таким чином, чітко простежується тенденція вчинення суїцидів особами найбільш працездатного віку (25-40 років). Саме ця категорія характеризується найбільшою активністю та професіоналізмом (до 25 років працівники тільки набувають необхідних знань, досвіду, авторитету; після 40 років з’являються ознаки професійної деформації і професійних захворювань), що обумовлює максимальну задіяність 25-40-річних працівників в особливо небезпечних службових операціях, найбільше завантаження їх під час розкриття злочинів та розслідування кримінальних справ, активну участь у заходах з охорони громадського порядку. Все це, в свою чергу, за різних обставин, стає тими стресогенними факторами, які створюють передумови аутоагресії серед працівників міліції.
3. Розроблено алгоритм діяльності практичного психолога ОВС щодо організації та проведення превентивно-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції, який передбачає:
ü етап прогнозування ризику суїцидальної активності;
ü етап превенції аутоагресивних намірів;
ü етап психопрофілактики аутоагресивної поведінки працівника ОВС.
Впровадження в практичну діяльність обласних Центрів практичної психології МВС України авторських розробок «Оцінка суб’єктивної значущості стресогенності життєвої події» та превентивної бесіди дозволить підвищити ефективність роботи щодо запобігання випадкам аутоагресивної поведінки серед працівників ОВС.
Потребують подальшого вивчення:
· мотиваційна сфера особистості суїцидента працівника ОВС України;
· методи прогнозування аутоагресії на етапі професійно-психологічного добору кандидатів на службу в ОВС;

· механізм прийняття суїцидального рішення працівником ОВС у стані соціально-психологічної дезадаптації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: КГУ, 1987. 261 с.
2. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологи. 1989. № 4. С. 87 95.
3. Абрамов А.В. Анализ суицидальной активности сотрудников органов внутренних дел // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 1999. № 1 (5). С.4752.
4. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях: Учебное пособие. М.: ВЮЗШ МВД СССР, 1988. 48 с.
5. Агресивний натовп та методи протидії йому / За ред. О.В.Тімченка. Харків, 1998. 105 с.
6. Адаптация человека: Сб. ст. Л.: Наука, 1972. С. 8 56.
7. Айдаралиев А.А., Максимов А.Л. Адаптация человека к экстремальным условиям (опыт прогнозирования). Л.: Наука, 1988 С. 76 123.
8. Александровский Ю. А. Психоневрологические расстройства при аварии на Чернобыльской АЭС // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Здоровье, 1988. С.171 177.
9. Алиев И.А. Актуальные проблемы суицидологии (уголовно-правовой и криминологический аспекты). Баку, 1987. С.18.
10. Амбрумова А.Г. Возрастные аспекты суицидального поведения // Сравнительно-возрастные исследования в суицидологии. М., 1989. С.824.
11. Амбрумова А.Г. Индивидуально-психологические аспекты суицидального поведения // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1978. Т.82. С. 4459.
12. Амбрумова А.Г. О самоубийцах // Аргументы и факты. 1994. №12.
13. Амбрумова А.Г. Психалгии в суицидологической практике // Актуальные
проблемы суицидологии. М., 1978. Т.82. С.7393.
14. Амбрумова А.Г. Психология одиночества и суицид // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1981. Т.92. С. 6980.
15. Амбрумова А.Г. Психология самоубийства // Медицинская помощь. М., 1994. № 3. С.1419.
16. Амбрумова А.Г. Роль личности в проблеме суицида // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1981. С.3549.
17. Амбрумова А.Г. Социальная дезадаптация и суицид: Сб.тр.НИИ психиатрии им. Асатиани. 1974 Т.1920. С.4749.
18. Амбрумова А.Г. Суицидальное поведение как объект комплексного изучения // Комплексные исследования в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1986. С.725.
19. Амбрумова А.Г. Теоретико-методологические и организационные проблемы суицидологической превенции // Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1984. С.8 26.
20. Амбрумова А.Г., Полеев А.М. Телефонная психотерапевтическая помощь Телефон Доверия в системе социально-психологической службы // Методические рекомендации Всесоюзного научно-методического суицидологического Центра. М., 1988. 68 с.
21. Амбрумова А.Г., Постовалова Л.И. Анализ предсмертных записок суицидентов // Научные и организационные проблемы суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1983. С.5374.
22. Амбрумова А.Г., Постовалова Л.И. Семейная диагностика и вопросы профилактики суицидального поведения // Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии: Сб. науч.тр. М., 1984.С.6277.
23. Амбрумова А.Г., Постовалова Л.И. Социальные и клинико-психологические аспекты самоубийств в современном обществе // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1991. № 1. С.2638.
24. Амбрумова А.Г., Тихоненко В.А. Диагностика суицидального поведения //
Методические рекомендации Всесоюзного научно-медицинского
суицидологического Центра. М., 1980. С.1422.
25. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медведєв В.С. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій. К., НАВС, 1995.218 с.
26. Антидепрессанты и суицид // Врач. 1993. № 8. С.8.
27. Ануфрієв М.І. Система підготовки та перепідготовки персоналу органів внутрішніх справ України // Вісник УніВС. 1999. № 8. С. 814.
28. Арнольд О.Р., Дукаревич М.З., Ордянская А.Б., Скибина Г.А., Старшенбаум Г.В. Психотерапевтическая реадаптация суицидентов в условиях кризисного стационара // Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии: Сб.науч.тр. М., 1984. С.98109.
29. Балашова М.Г., Собчик Е.Ю. О превентивной работе кабинета социально-психологической помощи с контингентом лиц, переживающих одиночество // Научные и организационные проблемы суицидологии: Сб. науч.тр. М., 1983. С.167170.
30. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: ООО «Фортуна-пресс», 1998. 464 с.
31. Башлыков Н.А. Проблема самоубийства в капиталистических странах // Здравоохранение Российской Федерации. 1980. № 3. С.3943.
32. Бердяев Н. О самоубийстве (психологический этюд). Переизд. МГУ, 1992. С.3 18.
33. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 270 с.
34. Бернштейн А.Д. К механизму утомления. Роль истощения и торможения в механизме утомления. Алма-Ата, 1955. С.123 137.
35. Бехтерев В.М. Вопросы общественного воспитания. СПб., 1909. 132 с.
36. Бехтерев В.М. О причинах самоубийства и о возможной борьбе с ними. СПб., 1912. С.85.
37. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов. Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1995. 640 с.
38. Бовин Б.Г., Рябов С.А. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект) // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сб. науч. тр. М.: НИИ МВД России, 1993. С.38 44.
39. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпресс, 1997. 149 с.
40. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 188 с.
41. Бородин С.В., Кузнецов В.Е. Проблема самоубийства и его предупреждения с позиций правового подхода (исторический аспект) //Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии. Сборник научных трудов. М., 1984. С. 3547.
42. Булгаков М. Театральный роман. М.,1989. С.27.
43. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике /Отв. ред. С.Крымский Киев: Наук. думка, 1989. 200с.
44. Буханский Н.П. Самоубийцы. Л., 1927. 183с.
45. В помощь практическому психологу ОВД: Методические рекомендации психологу по диагностике и выявлению суицидальных проявлений личности у сотрудников ОВД //Давыдов Н.Г., Далькевич А.В., Коваль Н.В., Легенький Н.И., Олефиренко В.Л., Омельянович В.Ю. Киев Донецк, 1998. 68 с.
46. Варбан Є.О. Стратегії і прийоми психологічного подолання життєвих криз особистості //Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 8. С.79.
47. Васильев В.Л. Юридическая психология. 3-е изд. СПб: Изд-во «Питер», 2000. 624 с.
48. Васильев И.А., Поплужный В.А., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. М., 1980. С. 35 54.
49. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). М.: МГУ, 1984. 200 с.
50. Вахов В.П., Калмыков Г.Б., Козюля В.Г. Психическая дезадаптация у сотрудников органов внутренних дел и методы ее коррекции //Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сб. науч. тр. М.: НИИ МВД России, 1993. С. 38 44.
51. Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М. Модели и механизмы эмоциональных стрессов. К.: Здоров'я, 1983. 133 с.
52. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 143 с.
53. Вказівка МВС України від 27.12. 2000 р. № 6855 «Про зміни до Методики проведення психологічного відбору кандидатів до вищих закладів освіти МВС України на основі визначення мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання».
54. Водолазский В.Ф., Гутерман М.П. Конфликты и стрессы в деятельности работников органов внутренних дел. Омск: ОВШМ МВД СССР, 1976. 35 с.
55. Войцехович Б.А., Редько А.Н. Социально-гигиенический портрет самоубийцы //Здравоохранение РФ. 1994. №1. С.2326.
56. Вроно Е.М. Суицидология в России // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1978. Т.82. С.7581.
57. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 448 с.
58. Гавриленко І. Як попередити суїцид? // Іменем закону. 2000. № 24. С.3.
59. Гайдашук А.В., Шаповалов А.В., Яковенко С.И. Психосоциальные факторы риска суицидального поведения: Пособие для работников кадрового аппарата и преподавателей гуманитарных дисциплин учебных заведений системы МВД. К., 1995. С.16.
60. Гвоздев И.М. О самоубийстве с социальной и медицинской точек зрения. Казань, 1889. С.1129.
61. Гернет М.Н. Моральная статистика. М., 1922. Вып.1.
62. Гернет М.Н. Моральная статистика. М., 1927. Вып.2.
63. Гордон Г.И. Современные самоубийства //Русская мысль. 1912. №5. С.7493.
64. Григорьев В. О психологической подготовке работников органов внутренних дел к действиям в сложной оперативной обстановке // Информационный бюллетень МВД Казахской ССР. 1977. 67. С.39.
65. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. М.: Политиздат, 1987. 286 с.
66. Громов А. Эвтаназия: милосердие или преступление // Медицинская газета. 1994. №24. 30 марта.
67. Данилова М.Б., Елисеев И.М., Постовалова Л.И. Некоторые социально-клинические характеристики группы высокого суицидального риска // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1978. Т.82. С.171184.
68. Делікатний С.К., Половнікова Ж.Ю. Формування психологічної готовності співробітників ОВС до забезпечення особистої безпеки в екстремальних ситуаціях оперативно-службової діяльності //Вісник Університету внутрішніх справ, 1999. № 8. С. 224 235.
69. Дюркгейм Э. Самоубийство: социологический этюд. М., 1994.
70. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА, 1999. 517 с.
71. Еникеев М.И., Кочетков О.Л. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь. М., 1997. 448 с.
72. Завальнюк А.Х. Краткий словарь судебно-медицинских терминов. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1982. 192 с.
73. Ивашев В.В. Как формулировать «смертный» диагноз // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 1998. № 4. С.7176.
74. Изард К. Эмоции человека /Пер. с англ. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. С.440.
75. Кибрик Н.Д., Ордянская А.Б. Сексуальный конфликт как один из факторов в генезе суицидоопасных состояний ( возрастной аспект )// Сравнительно-
возрастные исследования в суицидологии. М., 1989. С.114119.
76. Клапаред Э. Психология эмоций. М., 1984. 220 с.
77. Ковалев М.И. Право на жизнь и право на смерть. 1992. С.6875.
78. Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції. Наказ МВС України від 29.01999 р. №61.
79. Кондраш А. Волнение: страх перед испытанием. К., 1981. С.2249.
80. Кони А.Ф. Самоубийство в законе и жизни. М., 1923. С.1431.
81. Конончук Н.В. Личные и семейные мотивы суицидов //Труды Ленинградского НИИ психоневрологии. Л., 1978. Т.86. С.128132.
82. Конфлікти у професійній діяльності органів внутрішніх справ. Методичні рекомендації керівникам органів та підрозділів, заступникам по роботі з особовим складом, практичним психологам. К.: ГУРОС МВС України, 2000. 18 с.
83. Коровин А.М. Самоубийство и потребление водки в Европейской России с 1903 по 1912 год. М., 1916.
84. Короленко Ц.П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития //Обозрение психиатрии и медицинской психологии. 1991. С.815.
85. Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. Л.: Медицина, 1978. 271 с.
86. Космополинский Ф.П. Эмоциональный стресс при работе в экстремальных условиях. М.:Медицина, 1976. 191 с.
87. Краевский Б. По поводу самоубийств среди учащихся. Психологические соображения. Харьков, 1910. 118 с.
88. Красненкова И.П. Философский анализ суицида // Идея смерти в российском менталитете. СПб., 1999. С.4569.
89. Крау Э. Начальная профессиональная адаптация и пути ее определения //Вопросы психологии. 1972. №1. С. 3243.
90. Кряжев С.В., Постовалова Л.И. Вопросы организации комплексного расследования и поственции суицидов // Комплексные исследования в
суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1986. С.214218.
91. Кузнецов В.Е. Истоки междисциплинарного подхода в отечественной суицидологии //Комплексные исследования в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1986. С.8493.
92. Кузнецов В.Е. Исторические аспекты исследования самоубийств в России // Актуальные проблемы в суицидологии. М., 1981. Т.92. С.2635.
93. Кузьмин В.В., Доля А.Н. Принадлежность к тоталитарным сектам и деструктивным культам как причина самоубийств // Психологія суїцидальної поведінки: діагностика, корекція, профілактика: Зб. наук. пр. К.,2000. С. 106110.
94. Лазарашвили И.С. Анализ повторных суицидальных действий практически здоровых лиц // Научные и организационные проблемы суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1983. С. 114120.
95. Ларичев В.П. Аксиопсихотерапия кризисных состояний //Научные и организационные проблемы суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1983. С.204210.
96. Ларичев В.П. Превентивная аксиопсихокоррекция личностных нарушений при переживании состояний эмоционального кризиса //Проблемы психопрофилактики и реабилитации в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1984. С.170174.
97. Ларичев В.П. Психотерапевтическая помощь в практике суицидологии // Актуальные проблемы суицидологии. М., 1981. Т.92. С.256263.
98. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М., 1964. 344 с.
99. Лейбович Я.Л. 1000 современных самоубийств. М., 1923. 98 с.
100. Лихачев А.В. Самоубийство в Западной Европе и в Европейской России. Опыт сравнительно-исторического исследования. СПб., 1882. С.2651.
101. Магурдумова Л.Г. Реабилитация лиц после суицидальной попытки в условиях кабинета социально-психологической помощи // Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии. Л., 1984. С.2433.
102. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер Ком, 1998. 688 с.
103. Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2000. С.8085.
104. Мицкевич В.А. Формирование психологической устойчивости сотрудников ОВД //Проблемы безопасности личного состава ОВД. Минск, 1992. 188 с.
105. Населення України, 2000 рік //Державний комітет статистики України. Відп. за випуск Стельмах Л.М., Задоєнко Л.В., Левіна Н.І. К., 2000. 515с.
106. Не умирать раньше своей смерти // Медицинская газета. 1993. 3 сентября.
107. О дополнительных мерах по профилактике случаев самоубийств среди личного состава органов внутренних дел Донецкой области Указание УМВД Украины в Донецкой области № 10/1638/ Кр от 8 августа 2000 года.
108. О мерах по предупреждению случаев самоубийств среди личного состава органов и подразделений внутренних дел Донецкой области: Указание УМВД Украины в Донецкой области № 96 от 26 ноября 1999 года.
109. О причинах самоубийств в России // Медицинская газета. 1993. № 26. 2 апреля С.3.
110. О профилактике самоубийств среди личного состава органов и подразделений внутренних дел Донецкой области: Указание УМВД Украины в Донецкой области № 4 от 17 января 1998 года.
111. О состоянии суицидальной активности среди сотрудников ОВД УМВД Украины в Донецкой области за 10 месяцев 2000 года: Справка анализ УМВД Украины в Донецкой области.
112. Огронович В.Н. К вопросу о самоубийстве //Вестник психологии, криминальной антропологии и педологии. СПб., 1912. Т.9. Вып. 2. С.4976.
113. Омельянович В.Ю. Аналіз соціально-психологічних та психолого-психіатричних аспектів аутодеструктивної поведінки співробітників органів і підрозділів внутрішніх справ // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. ДІВС. №1. 1999. С.262269.
114. Ордянская А.Б., Скибина Г.А. Принципы организации кризисного
стационара и особенности ведения лиц в кризисных состояниях //Научные и организационные проблемы суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1983. С.151158.
115. Острогорский А.Н. Больные люди, больные дети //Педагогический сборник. Вып.2. 1886. С.168.
116. Острогорский А.Н. Избранные педагогические сочинения. М., 1985. С.8692.
117. Павленко И. Крик самоубийцы, или о праве на смерть //Медицинская газета. 1994. №77. 5 октября.
118. Павлов И.П. Мозг и психика /Под ред. М.Г. Ярошевского. М.: Из-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 320 с.
119. Паперно И. Самоубийство как культурный институт. М.: Новое литературное обозрение, 1999. С.91105.
120. Перри Г. Как справиться с кризисом. М., 1995. С.2649.
121. Пік суїцидів припав на час відміни пільг //Богомольця, 10. 2000. № 45 (1225). С.12.
122. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. М.: Высшая школа, 1981. 175 с.
123. Полеев А.М. Неотложная интенсивная психотерапия при острых суицидоопасных реакциях //Проблемы профилактики и реабилитации в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1984. С.149161.
124. Полеев А.М. Психотерапевтическая помощь при интимно-личностных и супружеских конфликтах. //Сравнительно-возрастные исследования в суицидологии. М., 1989. С.124133.
125. Полеев А.М., Малофеева Т.В. Телефонная психотерапевтическая помощь в превентивной суицидологической службе //Комплексные исследования в суицидологии: Сб. науч. тр. М., 1986. С.178188.
126. Полякова И.В. О некоторых аффективных реакциях у с