ПРОФЕССІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ СПІВРОБІТНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ШЛЯХИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ : ПРОФЕССИЙНА ДЕФОРМАЦИЯ СОТРУДНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ И ПУТИ ЕЕ КОРРЕКЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПРОФЕССІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ СПІВРОБІТНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ШЛЯХИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • ПРОФЕССИЙНА ДЕФОРМАЦИЯ СОТРУДНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ И ПУТИ ЕЕ КОРРЕКЦИИ
  • Кол-во страниц:
  • 180
  • ВУЗ:
  • НАЦіОНАЛЬНий УНіВЕРСИТЕТ ВНУТРішНіХ справ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Національний університет внутрішніх справ
    На правах рукопису
    АЛЕКСАНДРОВ Юрій Васильович
    УДК 88.411.9

    ПРОФЕССІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ СПІВРОБІТНИКІВ
    ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ШЛЯХИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ
    19.00.06 юридична психологія
    Д И С Е Р Т А Ц І Я

    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук

    Науковий керівник:
    Самойлов Микола Григорович,
    доктор біологічних наук,
    професор
    Харків 2004








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................4
    ВСТУП...........................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. Сучасні наукові уявлення про професійну
    деформацію та чинники, що її визначають ......................................15
    1.1. Поняття професійної деформації в психології ................ 15
    1.2. Причини, що викликають виникнення та розвиток професійної деформації працівників міліції...............................................24
    1.3. Прояви професійної деформації у працівників міліції..............................................................................................................40
    ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ .............................................................57
    РОЗДІЛ 2. Організація дослідження. Характеристика досліджуваних і методів їхнього дослідження .....................................60
    ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ .............................................................77
    РОЗДІЛ 3. Емпіричне дослідження загальних принципів виникнення, формування та розвитку професійної деформації працівників міліції ..............................................................................78
    3.1. Можливості використання методів дослідження із метою діагностики професійної деформації .................................78
    3.2. Взаємозв’язок соціальних і особистісних чинників у виникненні та розвитку феномена професійної деформації ....................90
    3.3. Вияв схильності до професійної деформації за допомогою дослідницької ділової гри ..........................................................................126
    3.4. Основні заходи з профілактики та корекції професійної деформації ...............................................................................................134
    3.5. Основні результати отримані в дослідженні...................142
    ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ ..147
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..................................................................152
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................158






    ВСТУП


    Одним з головних завдань юридичної психології є вивчення психологічних закономірностей впливу права і правоохоронної діяльності на окремих осіб, групи та колективи. Працівники міліції являються правоохоронцями і тому їх професійна діяльність має бути підпорядкована охороні права, вимогам від громадян.
    Актуальність теми.
    У сучасній психології вивчення професійної діяльністі людини займає одне з центральних місць. Провідним чинником становлення особистості спеціаліста виступає саме професійна діяльність. Безумовно, питанням взаємозв’язку в індивідуальному розвитку особистості професійної діяльності та особистісних особливостей спеціаліста приділялася значна увага [2; 70; 71; 100; 117].
    Як і всякий інший процес, трудова діяльність поряд із позитивним ефектом (входження в суспільство, освоєння та відтворення його матеріальних і духовних цінностей та ін.) може привести і до негативних явищ. Одним із них є професійна деформація. Причому виникнення та розвиток цього процесу є зовсім не обов’язковим наслідком дії на спеціаліста конкретних умов праці. Іншими словами, це не обов’язкова, але цілком можлива ціна за надмірну спеціалізацію, за максимальний рівень вимог до себе, за фанатичне захоплення професійною діяльністю [211].
    Вважається, що професійна деформація людини як особистості являє собою комплекс специфічних, взаємодіючих змін у особистісній структурі, що виникають внаслідок ряду умов, які пов’язані з трудовою діяльністю.
    Ураховуючи особливі умови праці працівників органів внутрішніх справ (часті ситуації із непередбаченим наслідком, спілкування з асоціальними елементами, ризик травмування або поранення, психічні та фізичні перевантаження та ін.), цілком логічно припустити, що у цьому виді діяльності професійна деформація буде розвиватися особливо інтенсивно та масштабно.
    Наслідком розвитку даного феномена можуть бути такі прояви поведінки працівників органів внутрішніх справ, які не тільки не співпадають із професійною етикою, не тільки мають глибоке неприйняття у суспільстві, але й призводять до прямого порушення закону, до правопорушень і навіть злочинів.
    Отже, прояви професійної деформації у правоохоронній системі дуже небезпечні як для суспільства, так і для самої системи і врешті для самого працівника.
    Працівники органів внутрішніх справ відносяться до силової системи держави це люди, які мають у руках зброю, вони в першу чергу повинні відчувати можливість, складність і необхідність припинення порушень закону, при цьому самі вони не мають права переступити за межі дозволеного.
    У зв’язку із вищевикладеним проблема професійної деформації працівників ОВС вельми актуальна, тому з нею повязана ефективність додержання законності в суспільстві, а через те й надійність усієї правоохоронної системи в цілому.
    Аналіз наукової літератури засвідчує, що дослідження проблеми професійної деформації працівників міліції проводилися у різних аспектах [47; 48; 66; 101; 104; 105; 106; 107; 109]. Проте єдиної думки щодо природи цього явища ще не вироблено.
    Вважається, що професійна деформація це результат появи та розвитку жорстких професійних стереотипів, перенесення професійної ролі у сферу позаслужбових стосунків або впливу специфіки службової діяльності [48; 106; 141].
    Деякі дослідники вважають, що професійна деформація є результатом невідповідності людини суспільній професійній нормі [100; 189].
    Відкритими також залишилися питання, які пов’язані з проблемою об’єктивної й якісної діагностики цього феномена. Крім того, у літературі не представлені уявлення щодо наявності відмінностей у проявах професійної деформації у працівників різних служб органів внутрішніх справ.
    Безумовно, пошук ефективних методів виявлення професійної деформації, розкриття передумов її розвитку, а також корекція та особливо профілактика цього процесу багато в чому обумовлять успішність виконання своїх службових обов’язків і правомірність дій працівників міліції.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    У зв’язку з науковою актуальністю та важливим прикладним значенням даної проблеми було вирішено провести це дослідження, яке пов’язане з реалізацією „Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказу МВС № 334 від 5 квітня 2002 року „Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року”. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках комплексної програми „Кадри” МВС України, „Загального плану Національного університету внутрішніх справ щодо реалізації вимог Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки”.
    Мета дослідження - встановити причини виникнення та розвитку професійної деформації працівників міліції і обґрунтувати засоби її корекції та профілактики.
    Задачі дослідження:
    1. Систематизувати наукові уявлення щодо професійної деформації, які існують у сучасній психології, зокрема в юридичній та правознавстві.
    2. Встановити загальні принципи, які обумовлюють виникнення і розвиток професійної деформації працівників міліції.
    3. Зясувати, які чинники (професійні чи індивідуальні) мають визначальне значення для виникнення та прояву професійної деформації працівників міліції.
    4. Проаналізувати методи, які застосовуються при професійно-психологічному відборі до ОВС, з метою можливої діагностики професійної деформації.
    5. Встановити взаємозв’язок між специфікою службової діяльності, її правової регламентації та характером професійної деформації працівників міліції.
    5. Розробити методичні та практичні рекомендації з організації та проведення корекційної та профілактичної роботи, направленої на запобігання розвиткові професійної деформації працівників міліції.
    Об’єкт дослідження професійна деформація працівників міліції, як психолого-юридичний феномен.
    Предмет дослідження чинники виникнення та розвитку професійної деформації працівників міліції та способи її корекції.
    Робоча гіпотеза дослідження: професійна деформація виникає та розвивається у процесі взаємного впливу індивідуальних особливостей працівників міліції, професійної ролі та специфіки їхньої трудової діяльності особливо при порушенні юридичних норм.
    Методологічна основа дослідження.
    Для підтвердження висунутої гіпотези було проведено емпіричне дослідження, яке базувалося на принципових положеннях вітчизняної психологічної науки. Це принципи єдності психіки та діяльності (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв і ін.), закономірності розвитку особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (С.Л.Рубінштейн, С.Д.Максименко і ін.), індивідуально-психологічний підхід до аналізу правоохоронної діяльності, який здійснюється в юридичній психології (О.М. Бандурка, В.Л.Васильєв, В.С. Медведєв).
    Суттєве значення для дослідження мали праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф.Бондаренко, Н.В.Чепелєва, В.П.Москалець, С.І.Яковенко та ін.). Джерелами даної роботи були нормативно-правові документи, що регламентують професійну діяльність працівників ОВС України.
    Методи дослідження.
    Перевірку робочої гіпотези виконано за допомогою комплексу методів. Використовувалися методи виявлення цінностей, потребово-мотиваційної та емоційної сфер випробуваних. Із цією метою застосовувалися такі методики: методика виявлення ціннісних орієнтацій за М.Рокічем, опитувальник Басса-Даркі, анкетування з профмотивації, колірний тест відношень, діагностика рівня емоційного вигоряння В.В.Бойка, діагностика ступеня задоволення основних потреб. Первісні кількісні дані оброблялися методами математичної статистики [98; 147]. Крім того, застосовувались адаптовані варіанти колірного тесту М.Люшера (метод колірних виборів) [149], прогресивні матриці Равенна, методика багатобічного дослідження особистості (МБДО) [29].
    Для дослідження було відібрано чотири групи працівників міліції: перша група це працівники, які просунулися по службі, за короткий час піднялися на більш високі та престижні посади (n=31), і друга група ймовірно деформовані працівники, яких було звільнено з ОВС за порушення, тобто за негативними мотивами (n=34).
    У наступні дві групи ввійшли працівники міліції, службова діяльність яких має суттєві відмінності. Одні це «кабінетні» працівники відділів по роботі з персоналом і працівники перших відділів (n=55), а другі це працівники, діяльність яких в основному проходить на місцях: представники державної автомобільної інспекції (ДАІ) та оперативні працівники карного розшуку (n=63).
    Крім того, на базі Обласного центру з підготовки та удосконалення працівників ОВС було проведено соціально-психологічний тренінг за методом дослідницької ділової гри. У ньому взяли участь 69 осіб це працівники різних підрозділів міліції Харківської області.
    Для вивчення мотивації до служби в ОВС було взято групу курсантів Національного університету внутрішніх справ і працівників патрульно-постової служби УВС Харківської області, які мають стаж роботи в ОВС до 10 років, у кількості 25 осіб.
    Усього в емпіричній частині дисертаційного дослідження взяли участь 302 особи.
    Достовірність одержаних результатів і обґрунтованість висновків дослідження забезпечувалася:
    застосуванням комплексу методів, що мають різну орієнтацію та взаємодоповнюють одне одного;
    репрезентативністю вибірки первісного емпіричного матеріалу, оптимального для якісної і кількісної характеристики досліджуваного феномена;
    емпіричною перевіркою основних наукових припущень.
    Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній:
    - уперше виявлено відмінності в характері та мірі прояву професійної деформації у працівників різних підрозділів міліції, умови службової діяльності яких істотно відрізняються;
    - уперше за допомогою методу ділової гри показано можливість діагностики схильності та наявності у працівників міліції професійної деформації;
    - набули подальшого розвитку уявлення про взаємодію специфіки службової діяльності та особистісних якостей у формуванні феномена, який досліджувався;
    - було доповнено концепцію, яка розробляється в юридичній психології, про вплив права та правоохоронної діяльності на особистість;
    - уперше одержані дані про вплив юридичних норм, законів та підзаконних актів на процес формування професійної деформації працівників міліції, які вносять суттєвий вклад в рішення однієї з центральних проблем юридичної психології, яка полягає в дослідженні психологічних принципів взаємодії в системі „людина-право”;
    - обгрунтовано діагностику професійної деформації і емпірично показано неможливість використання методів, які застосовують у психологічних центрах з відбору кандидатів на службу в ОВС із метою визначення їхньої потенційної схильності до професійної деформації.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в трьох галузях діяльності: науковій, службовій і учбовій.
    Отримані дані про чисельні фактори, які впливають на професійну деформацію, можуть використовуватися при проведенні досліджень в загальній та юридичній психології, в конфліктології та в психології праці.
    Практичні психологи та керівництво районних і міських відділів міліції можуть застосовувати конкретні дії, які рекомендовані в дисертації та методичних розробках, для профілактики та корекції професійної деформації особового складу підрозділів ОВС.
    В оптимізації службової діяльності працівників міліції суттєву роль може відігравати врахування рекомендацій автора про необхідність творчого підходу до виконання юридичних вимог, які регламентують їх правоохоронні дії.
    Для підвищення ефективності службової діяльності працівників міліції практичними психологами та психологічними службами може застосовуватись соціально-психологічний тренінг методом дослідницької ділової гри, як один з надійних способів протидії професійній деформації.
    Розроблені по матеріалах дисертації методичні рекомендації найдуть застосування в системі навчання та формування кадрів, проведення занять з курсантами в ВУЗах, інститутах удосконалення та в центрах перепідготовки працівників ОВС, як профілактичні заходи розвитку професійної деформації.
    Розроблений і використовується практичними психологами УВС Харківської області соціально-психологічний тренінг методом дослідницької ділової гри. Матеріали дисертації упроваджені в учбовому центрі підготовки кадрів ОВС Харківської області та в інституті підвищення кваліфікації працівників міліції при Національному університеті внутрішніх справ.
    Дані наших досліджень використовуються в учбовій роботі викладачів соціально-психологічного факультету Національного університету внутрішніх справ та Харківської пожежної академії.

    Особистий внесок здобувача.
    Автором особисто виконані всі емпіричні дослідження, здійснен літературний огляд і проведені роботи з математичної обробки матеріалів, написанні тексту дисертації і формулювання висновків.
    У публікації «Оптимизация управления ОВД, как условие предотвращения развития профессиональной деформации, написаній у співавторстві з М.Г.Самойловим, особистий внесок здобувача складає не менш 50 %.

    Апробація результатів дослідження.
    Результати дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях психологічних і юридичних кафедр Національного університету внутрішніх справ і Харківської пожежної академії. Автор робив доповіді для працівників ОВС в інституті підвищення кваліфікації й в учбовому центрі підготовки працівників міліції при УВС Харківської області.
    Матеріали досліджень доповідалися на науково практичних конференціях: Становлення правової держави: проблема та шляхи вдосконалення правового регулювання” (Запоріжжя, 2000), «Сучасні проблеми керування» (Київ, 2000), Попередження суїцидних проявів у працівників ОВС” (Київ, 2000), Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність” (Херсон, 2001), Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління (Харків, 2002).
    Публікації.
    Основні положення дисертації викладено в 8 наукових публікаціях, серед яких 6 статей (4 статті у фахових наукових виданнях із психологічних наук, 1 стаття - у фаховому науковому виданні із юридичних наук).
    Структура дисертації. Робота виходить з логіки наукового дослідження, його предмету, мети та завдань. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатку. Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок машинописного тексту, містить 16 рисунків, 12 таблиць.
    Список використаних джерел складає 208 найменувань, з них іноземних джерел - 40.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ висновки

    1. В сучасній психології поняття «професійна деформація» достатньо повно відбиває сутність зазначеного ним явища. Визначаючи цей феномен, можна стверджувати, що він являє собою сукупність особистісних специфічних змін спеціаліста, які здійснюються, перш за все, внаслідок особливостей професійної діяльності і професійної ролі. Процеси професійного становлення і розвитку особистості знаходяться у взаємодії та взаємовпливові.
    Особистісні якості, сформовані в період виховання та навчання, упевній мірі можуть вплинути на професійне становлення спеціаліста. Зі свого боку, характер і особливості професійної діяльності можуть обумовити зміну якостей особистості. Тривалий вплив трудової діяльності на особистість може супроводжуватися розвитком процесу професійної деформації.
    2. Одним з основних чинників, детермінуючих формування та розвиток професійної деформації працівників міліції, являється порушення ними юридичних вимог, інструкцій та правової регламентації їхньої службової діяльності, ефективність якої страждає при наявності досліджуваного феномену. Яскравим підтвердженням цьому є багаторазове порушення статутних вимог працівниками підгрупи а, результатом чого стало звільнення їх з рядів ОВС. Водночас працівники підгрупи б, які дотримувались правової регламентації, не порушували нормативних актів, сумлінно відносились до виконання своїх службових обов’язків за цей час досягли успіхів і піднялись по службі.
    3. Існуючі в психології уявлення про те, що в розвитку професійної деформації працівників ОВС визначальне значення мають особистісні передумови, не підтвердилися. Домінуючу роль має специфіка службової діяльності, так як саме її чинники ставлять відповідні вимоги, щодо особистісних особливостей спеціаліста.
    Так, установлено, що оперативні працівники карного розшуку і державної автомобільної інспекції дуже суттєво відрізнялися за показниками ціннісної, потребово-мотиваційної і емоційної сфер у порівнянні з працівниками перших відділів і відділів по роботі з персоналом.
    Ціннісні орієнтації, притаманні працівникам перших відділів і відділів по роботі з персоналом, значною мірою можна охарактеризувати як морально-духовні, а працівникам державної автомобільної інспекції і оперативним працівникам карного розшуку більш властиві матеріальні цінності.
    Останні, віддаючи перевагу таким цінностям, як «Гроші», «Влада» і «Кар’єра», одночасно переміщують професійно важливу цінність «Охорона закону» з першої на 5-7 позиції. Отже, якщо для 36% цієї групи професіоналів їхній основний обов’язок дотримання забезпечення правопорядку у суспільстві, - становиться неголовним, то це служить яскравим підтвердженням наявності у них професійної деформації, сформованої під впливом умов їхньої служби.
    Професійна деформація мала місце у представників обох досліджених підгруп. Проте якісні та кількісні її прояви були різними.
    Це значить, що досліджені оперативні працівники карного розшуку та працівники державної автомобільної інспекції демонструють правовий нігілізм свідомо порушуючи вимоги Закону про міліцію”, та нехтують головним обов’язком кожного працівника міліції.
    Прояви професійної деформації у працівників різних підрозділів міліції характеризувалися відмінностями в їхній потребово-мотиваційній сфері. Так, у працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом п’ять основних потреб по низхідній розташовувалися так: потреба в самовираженні (23%), увизнанні (22%), у безпеці (21%), матеріальні потреби (18%) ісоціальні потреби (16%). У оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції інша ієрархія потреб: потреба в безпеці (28%), матеріальні потреби (27%), потреба у визнанні (22%), в самовираженні (16%) ісоціальні потреби (7%).
    Тобто, у перших домінують потреби вдосконалюватися всвоїй професійній діяльності, в той час як у других домінує страх за своє життя і здоров’я і матеріально значущі компоненти їхньої праці.
    5. Підтвердженням наявності професійної деформації упрацівників усіх підрозділів ОВС є зміни в їхній психоемоційній сфері.
    Установлено, що найбільш поширеними змінами функціонування цієї сфери у працівників міліції є недостатньо успішно компенсована тривога, знижений фон настрою, негативне ставлення до життя, що більш властиве учасникам підгрупи оперативних працівників карного розшуку і працівникам державної автомобільної інспекції. Вони також в більшій мірі відчувають виражені труднощі в адаптації до оточуючих обставин у зв’язку з дією на них психологічного стресу.
    Для працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом більш характерним був емоційний дискомфорт і фрустрація потреб у соціальному визнанні, любові і самореалізації. При цьому у всіх учасників дослідження виявлено підвищений рівень тривожності і депресивності.
    6. Негативно відбиваються на службовій діяльності і впливають на стереотип професійної поведінки дисфункційні наслідки емоційного вигоряння.
    Так, у порівнянні зі працівниками перших відділів і відділів по роботі з персоналом у оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції рівень напруженості при формуванні стресу, що проявляється в симптомах «психотравмуючі обставини», «тривога і депресія», на половину більше, що є результатом впливу специфіки їхньої оперативно-службової діяльності. Очевидно, особливості професії працівників, віднесених до підгрупи в (ДАІ і карний розшук), вимагають від них більшого, ніж від представників підгрупи г, психоемоційного напруження, що тягне за собою підвищену тривожність і є психотравмуючою умовою.
    Визначення симптому «редукція професійних обов’язків» показало, що він є достатньо високим (19,4 балів) у оперативних працівників карного розшуку та працівників державної автомобільної інспекції і відносно низьким у працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом (9,8 балів). Це також є прямим підтвердженням різної інтенсивності прояву феномену професійної деформації. При цьому специфіка службової діяльності у перших визначає усвідомлену можливість, порушення юридичних норм, інструкцій і суворого додержання законності, в той час коли професійні особливості працівників перших відділів і відділів по роботі з персоналом вимагають точного виконання інструкцій,наказів, та дотримання правової регламентації.
    7. Можливості діагностики особистісної схильності до професійної деформації кандидатів на службу в міліцію, що використовуються в центрах психологічного відбору при ВКК, здаються дуже обмеженими. Тільки одна методика багатобічного дослідження особистості дозволила виявити відмінності в цьому плані в досліджуваних групах працівників.
    Установлено, що узагальненими відмінними характеристиками представників групи працівників, які порушували юридичні вимоги до їх служби і в результаті звільнених з ОВС за негативними мотивами, є менш виражена комунікативність і мотивація досягнення успіху, а також більш високий рівень тривожності і самоконтролю. Працівники, які ретельно виконували правові регламентації своєї діяльності і піднялися по службі, характеризуються як більш товариські й рішучі, а також як більш стійкі до стресу.
    При цьому одержані дані не дають права стверджувати про особистісну схильність конкретного кандидата на службу в ОВС до розвитку в нього у майбутньому професійної деформації.
    8. Надійним методом діагностики особистісних передумов професійної деформації може бути метод дослідницької ділової гри. Головна перевага цього методу полягає в тому, що його реалізація передбачає аналіз професійно орієнтованих ситуацій і конкретних ігрових ролей. Соціально-психологічний тренінг, який проводився методом ділової гри, дозволив установити, що у більшості працівників, які брали участь в ньому, вираження передумов професійної деформації було на рівні 42,8%: в одній групі цей показник склав 57,1%, і в двох інших 28,5%. Це свідчить про достатньо сталий прояв існуючої у гравців професійної деформації при проведенні ділової гри.
    Застосування цього методу дозволяє враховувати специфіку конкретної професійної діяльності і вивчати особистісні характеристики працівників міліції в межах саме цієї діяльності.
    9. Ефективність профілактики професійної деформації визначається двома групами заходів: психологічного і непсихологічного характеру. До останніх належать організаційно-управлінські та відновлювально-реабілітаційні заходи. До психологічних можна віднести психолого-виховні заходи, методи аутотренінгу, психотренувань і науково обґрунтований відбір кандидатів на службу в міліції.
    10. Дієвим методом психологічної профілактики і корекції професійної деформації є соціально-психологічний тренінг методом ділової гри. Позитивні сторони цього методу полягають у тому, що в процесі проведення ділової гри всі її учасники знаходяться в змодельованих, проте дуже близьких до реальних умовах службової діяльності.
    Ще одна позитивна сторона цього методу полягає в груповій, а значить і в інтенсивній взаємодії його учасників, що сприяє більш ефективним змінам в настановах особистості.
    Ігрова форма і наявність проблемних ситуацій викликають підвищену зацікавленість і мотивацію у працівників міліції, що сприяє не тільки формуванню у них необхідних професійних навиків і вмінь, але й появі прагнення до самоаналізу, саморозвитку, самоконтролю і корекції своїх особистісних якостей. Саме це сприяє розвиткові таких особистісних якостей, які забезпечать працівникам міліції високу службову адаптивність і будуть перешкоджати прояві ознак професійної деформації.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения. // Вопросы психологии. 1989. - № 4. С 15-19.
    2. Аверьянов В.С., Юрьевиц А.Ж., Виноградова А.В. Адаптация к профессиональной деятельности. / Физиология трудовой деятельности. Под ред. В.И.Медведева. СПб: Наука, 1993. С 209-283.
    3. Айламазьян А.М., Лебедева М.М. Деловые игры и их использование в психологическом исследовании. // Вопросы психологии. 1983. - № 2. С 143-150.
    4. Александров Ю.В. Профессиональная деформация, проявляющаяся у сотрудников органов внутренних дел, и пути ее преодоления. // Актуальные проблемы нравственного воспитания слушателей высших учебных заведений и практических работников ОВД. Киев: КВШ МВД СССР, 1979. С 56-64.
    5. Ананьев А.М., Мельничук А.В. Эмоционально-волевая регуляция оперативно-служебной деятельности. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 24-26.
    6. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
    7. Андреев Н.В. Психологические особенности личности и коллектива сотрудников отряда милиции особого назначения. / Автореф. дисс. канд псих. наук. М., 1991. 21 с.
    8. Андреев Н.В. Социально-психологические особенности личности и коллектива отряда милиции особого назначения. // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, 1993. С 45-51.
    9. Андреев Н.В. Психологическое обеспечение деятельности сотрудников ОВД в экстремальных условиях. М.: Академия МВД России, 1997. С 21-26.
    10. Андросюк В.П., Козмиренко Л.Н., Медведев В.С. Профессиональная психология в ОВД. Киев, 1995. 111 с.
    11. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эмипов В.Е. Психология пре­ступника и расследования преступлений. - М.: Юрист, 1996. С 46-67.
    12. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита. // Психологический журнал. 1994. Т. 15, № 1. С 3-19.
    13. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности.- М., 1976. - 158 с.
    14. Асеев В.Г. Структурные характеристики мотивационной системы личности. // Психологические проблемы социальной регуляции поведения.- М., 1976. С 36-38.
    15. Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности. Автореф. дисс. канд. псих. наук. М., 1994. - 19 с.
    16. Бандурка О.М. Організація діяльності ОВС. Х.: Основа, 1996. 398 с.
    17. Бандурка О.М., Бочарова С.П., Землянська О.В. Соціально-психологічні функції керівника в підрозділах ОВС. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 33-35.
    18. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления. Харьков: Изд-во Университета внутренних дел, 1999. 528 с.
    19. Бандурка О.М., Бочарова С.П. Юридична психология. Харків, 2001. -
    20. Баранов П.П. Стереотипы профессионального правосознания работников органов внутренних дел и пути их преодоления. // Теоретические и организационно-правовые проблемы применения наказания. Уфа: УВШ МВД СССР, 1990. С 84-89.
    21. Баранов М., Витрук Н. Правосознание работников милиции: мифы, деформация, стереотипы // Право и жизнь. - 1992. - N 2. - С. 122-128.
    22. Барко В.І., Шаповалов О.В. Стан психологічної готовності молоді до навчання в закладах МВС. // Практична психологія в органах внутрішніх справ: Матеріали респуб. наук.-практ. конф. К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. С 19-20.
    23. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Петрюк П.Т., Цыганенко А.Я. Эмоциональный стресс. Х., 1995.
    24. Безносов С.П. Особенности деятельности сотрудников ОВД// Экспериментальная и прикладная психология. - 1987. - Вып. 12. 281 с.
    25. Безносов С.П. Профессиональная деформация и воспитание личности. // Психологическое обеспечение социального развития человека. Межвуз. сборник /Под ред. А.А.Крылова/. Л.: ЛГУ, 1989. Вып. 13. С 34-45.
    26. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности (подходы, концепции, методы). Автореф. дисс. канд. псих. наук. СПб., 1997. 20 с.
    27. Берден О. «Драчуны» в полицейской форме: результаты исследования национального института правосудия США. // Вопросы борьбы с преступностью за рубежом: Реферативный сборник. ГИЦ МВД РФ, 1996 Вып. 35. С 17-19.
    28. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологичекая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 354 с.
    29. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения). - М.: Фолиум, 1994. 231 с.
    30. Бовин Б.Г., Рябов С.А. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект). // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, 1993. С 38-44.
    31. Бодров В.А. Работоспособность человека-оператора и пути ее повышения. // Психологический журнал. 1987. - №3. С 43-48.
    32. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. СПб., 1996. 365 с.
    33. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в разви­тии личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И. Анцыферовой.- М.: Наука, 1981. - С. 159-177.
    34. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. - М.: Знание, 1991. 265 с.
    35. Борисова Е.М. Профессиональное самоопределение: личностный аспект. Автореф. дисс. док. псих. наук. М., 1995. 34 с.
    36. Буданов А.В. Работа с сотрудниками органов внутренних дел по профилактике профессиональной деформации. - М.: ГУВД г. Москвы, 1992. 98 с.
    37. Буданов А.В. Психолого-педагогические пути преодоления профессиональной деформации сотрудников ОВД. - М.: ГУК МВД РФ, 1994. 154 с.
    38. Булденко К.А., Лемешко П.М. Улучшение нравственно-психологического климата в органах милиции - важнейшее средство по­вышения эффективности их деятельности // Проблемы совершенствова­ния организации и деятельности советской милиции в условиях форми­рования правового государства: Сб. научн. трудов МВД СССР. Минская высш. Школа. /Под ред. А.Н. Сапогина/. - Минск, 1991. - С 128-132.
    39. Васильев Л.М. Организация следственной работы (Вопросы подготовки следователей и преодоления их профессиональной деформации). Краснодар: Изд-во Кубан. Гос. ун-та, 1983. 154 с.
    40. Васильев В.Л. Юридическая психология.- С.Пб.: Питер, 2000. 613 с.
    41. Вахов В.П., Калмыков Г.Б., Козюля В.Г. Психическая дезадаптация у сотрудников органов внутренних дел и методы ее коррекции. // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, 1993. С 44-50.
    42. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М., 1990. 263 с.
    43. Волковицкий Г.А. Мотивация военно-профессионального самосовершенствования. М., 1994. 164 с.
    44. Гинзбург Я.С., Коряк Н.М. Социально-психологическое сопровождение деловой игры. // Игровое моделирование. Методология и практика. Новосибирск: Наука, 1987. С 61-78.
    45. Горбатюк Н.А. Некоторые особенности формирования правосознания работников милиции. // Проблемы совершенствования организации и деятельности советской милиции в условиях формирования правового государства: Сб. научн. трудов МВД СССР. Минская высш. школа /под ред. А.Н.Сапогина/. Минск, 1991. С 138-144.
    46. Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России. М.: Академия управления МВД России, 1997. 217 с.
    47. Гранат Н.Л. Деформация профессионального сознания личности работников правоохранительных органов и возможности ее профилактики. // Проблемы действия права в новых исторических условиях: Труды Академии МВД РФ. М.: Академия МВД РФ, 1993. С 30-40.
    48. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: ЛГУ, 1988. 311 с.
    49. Гришко О.Д. Дослідження особливостей мотиваційної сфери слухачів Інституту підготовки кадрів органів виконання покарань Української академії внутрішніх справ. // Наукові розробки академії вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ. К., 1994. С 102.
    50. Гук Н.С. Діагностика психічних станів співробітників органів виконання покарань. // Наукові розробки академії вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ. К., 1994. С 75-80.
    51. Давыдов Н.А., Бойченко Н.А. Как быстро научиться интересно и эффективно обучать специалистов. Элементы педагогического менед­жмента в процессе обучения специалистов. - Симферополь: Таврия, 1992. 156 с.
    52. Давидов П.Г., Гундерук Л.М. Удосконалення практики психологічного супроводження адаптації молодих працівників до служби в ОВС. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 155-157.
    53. Дебольский М.Г. Проведение социально-психологических тренингов в уголовно-исправительной системе. М: Академия МВД РФ, 1996. 216 с.
    54. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. М., 1993. 217 с.
    55. Еникеев М.И. Юридическая психология. М.: Изд-кая группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. 517 с.
    56. Збірник законодавчих актів України, які регламентують діяльність міліції. К., 1991.
    57. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности. // Психологический журнал. 1997. Т. 18, № 6. С 35-44.
    58. Зинченко В.П., Мунипов С.Н., Рубахин В.Ф. Психологические вопросы эффективности и качества труда. // Психологический журнал. 1984. - №2.
    59. Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. СПб.: Питер, 1997. 608 с.
    60. Золотко Д.О. Наставництво в управлінні органами внутрішніх справ. // Вісник Університету внутрішніх справ. 2001. - Спецвипуск. С 214-218.
    61. Зотов В.М. Спеціальні засоби психологічної реабілітації працівника ОВС України. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 217-220.
    62. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. М.: МГУ, 1987. 216 с.
    63. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности. М., 1995. 239 с.
    64. Игровое моделирование. Методология и практика /Под ред. И.С.Ладенко/. Новосибирск: Наука, 1987. 152 с.
    65. Ильин Е.П. Стили деятельности: новые подходы и аспекты. // Психологический журнал. 1988. - № 6. С 31-39.
    66. Кин Е.В. Профессиональная деформация сотрудников ОВД, пути и средства ее профилактики и устранения. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 164-167.
    67. Климов Е.А. Человек и профессия. - Л.: Лениздат, 1977. 296 с.
    68. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы.- Казань, 1969. 321 с.
    69. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. М., 1995. 173 с.
    70. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 324 с.
    71. Климов Е.А. Психология профессионала. Воронеж, 1996. - 321 с.
    72. Кобзін Д.О. Дисципліна в ОВС. Взаємодія правових та соціально-психологічних факторів. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 5. С 236-242.
    73. Ковалев В.И. К проблеме мотивов. // Психологический журнал. - 1981. - №2.- С 27-31.
    74. Ковалев В.И. Мотивы деятельности. // Психологические аспекты повышения эффективности трудовой и учебно-воспитательной деятельности.- Новосибирск, 1981. С 65-66.
    75. Ковалев В.И. Профессия и ее мотивация. // Психологические вопросы профессиональной пригодности.- Вильнюс, 1981. С 63-65.
    76. Ковалев В.И., Дружинин В.М. Мотивационная сфера личности и ее динамика в процессе профессиональной подготовки. // Психологический журнал. 1982. Т. 3, № 6. С 41-47.
    77. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности.- М.: Наука, 1988. 191 с.
    78. Комарова Л.Э. Ценностные ориентации личности в коллективах разного уровня развития. М.: МГУ, 1983. 254 с.
    79. Кондаков И.М. Экспериментальный анализ некоторых структурных особенностей профессиональных интересов. // Психологическая наука и образование. 1997. - № 1. С 62-74.
    80. Корнеева Л.Н. Профессиональная психология личности. // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. СПб., 1991. С 61-84.
    81. Корниенко Е.В., Педан В.П. К вопросу о сущности и структуре ценностных ориентаций личности. // Вестник ХГУ. 1983. - № 244. С 46-49.
    82. Котов Д.П., Шиханцов Г.Г. Психология следователя. - Воронеж: Воронеж, ун-т, 1976. 154 с.
    83. Красовский Ю.Д. Мир деловой игры: (Опыт обучения хозяйственных руководителей). М.: Экономика, 1989. 343 с.
    84. Красийнов Д.В., Петенько Д.В. Мотиви професійного самовизначення слухачів навчального закладу МВС. // Практична психологія в органах внутрішніх справ: Матеріали респуб. наук.-практ. конф. К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. С 100-105.
    85. Кретчак О.М., Устинов О.М., Шайхлисламов З.Р., Черкашин А.И. Защитные механизмы эмоциональной устойчивости работников органов внутренних дел в условиях воздействия стресс-факторов повышенной интенсивности. // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. С 159-162.
    86. Кудрявцев В.Н. Механизмы социальной деформации. // Вопросы философии. 1989. - № 3. С 67-73.
    87. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. Л., 1984. 371 с.
    88. Куличенко В.В., Столбовой В.П. Профессиональная деформация сотрудников уголовного розыска: сущность и пути профилактики. К.: КВШ МВД СССР, 1990. 56 с.
    89. Кучинская Е.В. Психологичекий анализ корыстной деформации личности несовершеннолетнего правонарушителя: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1995. 23 с.
    90. Лазарева В.А. Психология следователя и вопросы профессио­нальной деформации // Реализация уголовной ответственности. - Куйбышев: Изд-во Куйбышевского
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины