Судово-психологічна експертиза в цивільному процесі України (проблеми теорії та практики) : Судебно-психологическая экспертиза в гражданском процессе Украины (проблемы теории и практики)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Лемик Роксолана Ярославівна

УДК 347.91/.95:340.6 (477)

Судово-психологічна експертиза
в цивільному процесі України
(проблеми теорії та практики)

19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Костицький Михайло Васильович
доктор юридичних наук, професор

Київ - 2004

ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. Правові та методологічні засади застосування судово-психологічної експертизи в цивільному процесі України . . . . . . . . . 10
1.1. Становлення судово-психологічної експертизи як окремого інституту юридичної психології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
1.2. Правові основи призначення та проведення судової експертизи. . 17
1.3. Поняття, об’єкт, предмет, принципи і методи судово-психологічної експертизи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.4. Ознаки судово-психологічної експертизи. Її відмінність від інших засобів доказування в цивільному процесі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33
1.5. Види судових експертиз. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
1.6. Межі застосування судово-психологічної експертизи. . . . . . . .53
РОЗДІЛ 2. Загальнонаукові та спеціальні підстави призначення судово-психологічної експертизи судом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68
2.1. Правові підстави призначення та проведення судово-психологічної експертизи в цивільному процесі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68
2.2. Висновок експерта, як окремий засіб доказування в цивільному процесі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .84
2.3. Оцінка висновку експерта судом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
РОЗДІЛ 3. Застосування судово-психологічної експертизи в окремих категоріях справ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110
3.1. Розмежування компетенції судово-психологічної та судово-психіатричної експертиз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110
3.2. Судово-психологічна експертиза у справах про визнання недійсними правочинів з вадами волі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
3.3. Судово-психологічна експертиза у справах, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .128
3.4. Судово-психологічна експертиза в справах про відшкодування моральної шкоди. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
3.5. Судово-психологічна експертиза в справах, що виникають із зобов’язальних правовідносин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .146
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . 164

ВСТУП
Актуальність теми. Визнання людини найвищою соціальною цінністю, а її прав і свобод визначальним змістом і напрямом діяльності держави (ст.3 Конституції України) є передумовою для всебічного, повного і глибокого аналізу не лише об’єктивної, а й суб’єктивної поведінки людини. За таких умов неможливо обійтися без застосування спеціальних психологічних знань. І хоча підготовка юристів у галузі психології, безумовно, висока, потреба використання психологічних знань у цивільному процесі випереджає можливості оволодіння ними з боку неспеціалістів. З огляду на це законодавство передбачає можливість за необхідності залучати до процесу осіб, які володіють цими знаннями.
Актуальність теми дослідження зумовлена також і тим, що закономірність розвитку будь-якої галузі наукових знань, в тому числі і цивільного процесуального права, передбачає контакт не лише з суміжними науками такими, як цивільне, трудове, господарське, сімейне право, але й з іншими галузями знань. Система наук характеризується взаємозв’язком і різноманітними формами збагачення різних галузей наукового знання. Об’єктивна потреба широкого застосування у практиці правосуддя досягнень в галузях суспільних, природничих і технічних наук знаходить своє конкретне відображення в колі спеціальних знань, що застосовуються в цивільному судочинстві при вирішення завдань правосуддя. Тут важливу роль у вирішенні теоретичних проблем, практичних завдань правосуддя можуть і повинні відіграти досягнення психологічної науки.
Аналіз можливостей застосування спеціальних психологічних знань у процесі цивільного судочинства зумовив необхідність дослідження інституту судово-психологічної експертизи, його ролі, значення і впливу на здійснення судочинства у справах, що виникають з цивільних правовідносин.
Питання застосування спеціальних психологічних знань у судочинстві розглядають у монографіях, наукових збірниках, навчально-методичних посібниках В.Г. Гончаренко, Н.І. Клименко, В.О. Коновалова, М.В.Костицький, В.К. Лисиченко, І.М.Резніченко, Т.В. Сахнова, та ін. Вроботі використані монографічні дослідження вчених з юридичної психології, цивільного процесу, кримінального процесу, криміналістики та кримінології В.Г. Андросюка, В.В. Бедя, Ю.М. Грошевого, Л.І.Казміренко, Я.Ю.Кондратьєва, В.С. Кузьмічова, В.С.Медведєва, О.М. Морозова, В.М.Синьова, С.А. Тарарухіна, М.Й. Штефана, Г.О. Юхновця, С.І. Яковенка та ін.
Проте ряд проблем призначення та проведення судово-психологічної експертизи залишилися невирішеними, зокрема: вдосконалення нормативної бази, визначення підстав та порядку проведення даної експертизи по окремих категоріях цивільних справ, розмежування компетенції судово-психологічної та судово-психіатричної експертиз та ін. Викладені обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження і свідчать про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертаційне дослідження за темою Судово-психологічна експертиза в цивільному процесі України (проблеми теорії та практики)” виконувалося на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України МВС України, відповідно до планів наукового дослідження МВС України (приоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 р.р.) та Переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від24.12.2001р. №1716.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне вивчення питання застосування в цивільному судочинстві України спеціальних психологічних знань у формі судово-психологічної експертизи як структурного компонента інституту доказів і доказування в цивільному процесуальному праві з огляду на сучасні уявлення про судову владу та форми її здійснення із висновками і пропозиціями щодо подальшого розвитку та вдосконалення чинного законодавства, яке регулює процесуальний порядок застосування цих знань.
Мета наукового дослідження зумовила такі завдання наукового пошуку:
розкрити процесуально-правову природу застосування спеціальних психологічних знань у структурі цивільного процесу;
уточнити поняття судово-психологічної експертизи, її види і характерні ознаки;
визначити передумови залучення до участі у справі експерта-психолога та сферу його компетенції;
становити особливості судового розгляду окремих категорій цивільних справ, в яких необхідне проведення судово-психологічної експертизи.
Об’єктом дослідження є відносини, пов’язані з застосуванням спеціальних психологічних знань в цивільному процесі України.
Предметом дослідження є правове регулювання, призначення та проведення судово-психологічної експертизи, як однієї з форм застосування спеціальних психологічних знань в цивільному процесі України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становить система взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів, призначених для отримання об’єктивних і достовірних результатів.
У роботі використані: системно-структурний метод, що дозволило узагальнити нормативну базу, наукову літературу та юридичну практику за темою дослідження; моделювання й прогнозування для розробки рекомендацій щодо вдосконалення процедури проведення судово-психологічної експертизи в цивільному процесі; історико-правовий для вивчення еволюції розвитку судово-психологічної експертизи в юридичній психології; діалектичний метод для пізнання процесів і явищ, пов’язаних із застосуванням спеціальних психологічних знань в цивільному процесі; метод аналізу документації для вивчення матеріалів цивільних справ, а також інші методи, що дозволило всебічно проаналізувати порядок призначення та проведення судово-психологічної експертизи в цивільному процесі України.
Зазначені підходи взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності дозволяють цілісно дослідити проблематику дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні на дисертаційному рівні розробляються процесуальні аспекти участі експерта-психолога в справах, що виникають з цивільних відносин. У дисертаційному дослідженні автор сформулював та обґрунтував нові теоретичні та практичні висновки, а саме:
- виведено власну дефініцію понять судова експертиза” та судово-психологічна експертиза”;
- висловлено пропозицію щодо доцільності закріплення у чинному законодавстві переліку категорій цивільних справ, по яких рекомендується проводити судово-психологічну експертизу. Пропонується віднести до даного переліку наступні категорії справ: про визнання недійсними правочинів з вадами волі; справи, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин; справи про відшкодування моральної шкоди; справи, що виникають із зобов’язальних правовідносин;
- запропоновано закріпити на законодавчому рівні проведення судово-психологічної експертизи в обов’язковому порядку, якщо є сумніви в можливостях особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;
- сформульовано власну концепцію методу оцінки моральних втрат експертом-психологом;
- рекомендовано створити організаційно-методичний центр з проблем судово-психологічної експертизи, а також створити при ньому кваліфікаційну комісію з присвоєння кваліфікації експерт-психолог”;
- визначено низку питань, які необхідно з’ясувати під час проведення судово-психологічної експертизи, розглянуто вимоги до порядку призначення та проведення експертного дослідження, сформульовано рекомендації щодо вдосконалення цивільно-процесуального законодавства, зокрема:
обґрунтовано доцільність зняття обмеження, передбаченого статтею 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) про те, що лише суддя під час підготовки справи до судового розгляду або суд під час розгляду справи можуть призначати судову експертизу;
запропоновано статтю 61 ЦПК викласти в новій редакції, що виключить двозначне тлумачення поняття додаткової та повторної експертизи: Якщо висновок експерта, на думку суду, є неповним, тобто відповіді на поставлені запитання недостатньо мотивовані або не є вичерпними, а доповнити висновок допитом експерта неможливо, суд може призначити додаткову експертизу. Якщо експертиза викликає сумніви суду в правильності її проведення (істотне порушення норм законодавства) або висновок експерта є некомпетентним (невідповідність обраного методу предмету дослідження, недостатня кваліфікація експерта) це підстави для призначення повторної експертизи експерту (експертам) в новому складі”;
обґрунтовано потребу законодавчого регулювання підстав призначення комплексної та комісійної експертизи;
рекомендовано статтю 46 ЦПК України викласти у новій редакції: Письмовими доказами є: всякого роду документи, акти листування службового або особистого характеру, консультація спеціаліста у письмовій формі, висновок спеціаліста, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи”;
висловлено доцільність доповнити пунктом 6 статтю 222 ЦПК України: у разі несплати стороною (сторонами) передбачених ст.73 ЦПК коштів на оплату судових витрат”.
Практичне значення дисертаційного дослідження сприятиме розвитку теорії цивільно-процесуального права. Практичні рекомендації, запропоновані автором, застосовуються у процесі розгляду судами Львівської області справ за участю експерта-психолога, а також використовуються у навчальних програмах Львівського національного університету імені Івана Франка з підготовки спеціалістів за кваліфікаціями юрист та психолог, зокрема, в таких дисциплінах, як Цивільний процес”, Юридична психологія”.
Одержані результати можуть бути також використані в проекті Цивільного процесуального кодексу України, а також під час розробки методики проведення судово-психологічної експертизи в цивільному процесі судами України та іншими суб’єктами цивільно-процесуальних правовідносин.
Апробація результатів дисертації. Висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, були представлені у формі наукових доповідей на четвертій, п’ятій, шостій, сьомій, восьмій та дев’ятій звітних наукових регіональних конференціях співробітників Львівського Національного університету Проблеми законотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 1998-2003 р.р.), а також на науковій конференції у Запоріжжі Становлення правової держави і проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (грудень 2000 р.) та Всеукраїнській науково-практичній конференції в Одесі Проблеми вдосконалення сімейного законодавства в Україні” (грудень 2001р.)
На основі зібраного і опрацьованого матеріалу (вивчено понад 100 судових справ), автором проведено дві судово-психологічні експертизи у цивільних справах.
Публікації. За результатами роботи опубліковано сім статей, п’ять з них у фахових виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків наукових видань.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів (14 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 182 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Виходячи із ознак судово-психологічної експертизи як однієї з форм застосування спеціальних психологічних знань у цивільному процесі та опираючись на теоретичний аналіз цього поняття, можна сформулювати визначення судово-психологічної експертизи. Судово-психологічна експертиза це регламентована законом діяльність експерта-психолога, якого суд на підставі відповідних процесуальних документів залучає до проведення дослідження психологічних проявів людини та одержання результатів у формі висновку експерта з метою встановлення об’єктивної істини у справі. Ця дефініція є похідною від поняття судова експертиза, що є регламентованою законом діяльністю спеціаліста, знання якого у відповідній галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла на підставі процесуальних документів суду застосовуються у ході дослідження обставин справи, з метою встановлення об’єктивної істини. Оцінка виявлених фактів у межах компетенції експерта за допомогою ефективних методів дослідження викладається у висновку експерта, що є результатом його діяльності і служить доказом у справі.
2. Категорії цивільних справ, у яких доцільно проводити судово-психологічну експертизу:
- справи про визнання недійсними правочинів з вадами волі. Тут спільним предметом дослідження є психологічні чинники, що призвели до порушення вольових процесів при укладенні цивільно-правових правочинів.
- спори щодо права про виховання дітей, а також інші справи, що випливають зі шлюбно-сімейних правовідносин. Тут предметом судово-психологічного дослідження є встановлення індивідуально-психологічних особливостей як батьків (усиновителів, опікунів), так і дитини, аналіз ситуації психологічної сумісності членів сім’ї та психологічне усвідомлення ними своїх функцій (ролей).
- справи про відшкодування моральної шкоди. Предметом дослідження цієї категорії справ є ступінь порушення психологічної рівноваги, що спричинило душевні страждання потерпілого.
- справи про відшкодування шкоди при вирішенні питання про грубу чи просту необережність як потерпілого, так і заподіювача шкоди. Сюди ж належать справи за регресними позовами про відшкодування шкоди. Предметом експертизи тут може бути встановлення змісту ієрархії основних мотиваційних ліній особистості, а також психологічний аналіз ситуації і поведінки особи під час управління нею сучасною технікою.
- справи про заподіяння шкоди громадянином, який не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тут предметом дослідження є виявлення психологічних елементів можливості усвідомлення особою значення своїх дій і вольова здатність управляти ними.
3. Встановлення психічного стану психічно здорової особи, яка є учасником процесу, та особливості правової природи цивільної справи, що розглядається судом, зумовлені матеріальними правовідносинами, з яких вона виникла, є вихідними положеннями, що дозволяють встановити потребу (необхідність) у застосуванні спеціальних психологічних знань. Проведення судово-психологічної експертизи в обов’язковому порядку доцільне, якщо є сумніви в можливостях особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
4. При проведенні судово-психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди, експерт не повинен обмежуватися у висновку констатацією факту наявності такої шкоди. Фахівець повинен дати оцінку негативним емоціям, які понесла особа при порушенні її права, їх якісному і кількісному стану, оцінити наслідки, які вони спричинили. З врахуванням вищесказаного нами запропоновано власну концепцію методу оцінки моральних втрат.
5. На основі аналізу судової практики можна зробити висновок, що учасники процесу, в тому числі і судді, не наділені в достатній мірі інформацією про межі застосування спеціальних психологічних знань в цивільному процесі. Одна з причин такого незнання є відсутність єдиного централізованого науково-практичного центру судово-психологічних експертиз де можна було б обмінюватися практичним досвідом, працювати над проблемами розвитку методології судової експертизи, поширювати інформацію про стан сучасної науки та перспективи розвитку юридичної психології. Закономірне розширення можливостей застосування спеціальних психологічних знань, зумовлює також потребу в збільшенні чисельності психологів, які проводять судово-психологічні експертизи, та підвищення рівня вимог щодо їх фахової підготовки. Власне тому слід констатувати потребу у створенні системи організаційно-методичних центрів судово-психологічної експертизи, а також створення при них кваліфікаційних комісій для присвоєння кваліфікації експерт-психолог”.
6. Прогалини та колізії чинного законодавства, зокрема положень, що регулюють порядок призначення та проведення судової експертизи (в тому числі і психологічної) зумовлюють потребу вдосконалення нормативної бази. Рекомендації внесення змін та доповнень до ЦПК (ст.ст. 46; 57; 61; 222), що запропоновані у дисертації, викладені з врахуванням потреб судової практики. Такі зміни забезпечать підвищення рівня ефективності застосування судово-психологічної експертизи в цивільному судочинстві, а це, в свою чергу, підніме якість мотиваційної частини судових рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абакиров К. Процессуальные права руководителя судебно-экспертного учреждения. // Российская юстиция.- 1999.- N7. - С.29.
2. Александров М.К., Терзиев Н.В. Экспертиза на следствии и в суде.- М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1947.- 64с.
3. Алексеев А.М. Психологические особенности показаний очевидцев.- М.: Юридическая литература, 1972.- 104с.
4. Андросюк В.Г. та ін. Юридична психологія: Підручник / В.Г.Андросюк, Л.І.Казіміренко, Я.Ю. Кондратьєв. - К.: Ін юре, 2000.- 315с.
5. Андросюк В.Г. та ін. Юридична психологія: Альбом схем з коментарями: Навч. посіб. / В.Г.Андросюк, Л.І.Казіміренко, Я.Ю. Кондратьєв. - К.: Ін юре, 2000.- 111с.
6. Андросюк В.Г. та ін. Професійна психологія в органах внутрішніх справ: Загальна частина: Курс лекцій / В.Г.Андросюк, Л.І.Казіміренко, Г.О.Юхновець, В.С.Медвєдєв. - К.: УАВС, 1995.- 111с.
7. Антосик С.М., Кокун О.М. Відшкодування моральної шкоди: психологічні аспекти. // Адвокат.- 1998.- N4. - С.17-21.
8. Арсеньев В.Д. Некоторые спорные вопросы проведения экспертизы по уголовным делам в судебной практике // Вопросы теории и практики судебной экспертизы: Сборник научных трудов.- М.: ВНИИСЭ, 1983.- С.22-33.
9. Арсеньев В.Д. О допустимости и пределах использования некоторых экспертных и иных специальных знаний и научно-технических средств в уголовном процессе экспертиз // Вопросы судебной экспертизы: Сборник научных трудов: Вып. 43.- М., 1980.- С.59-68.
10. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательства. Сущность и методы.- М.: Наука, 1966.- 296с.
11. Бедь В.В. Використання адвокатом-захисником психологічних знань в кримінальному процесі: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук / Національна академія внутрішніх справ України.- К., 1999р.- 18с.
12. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. - К.: Каравела, Львів: Навий світ, 2003.- 375с.
13. Белкин Р. Судебная экспертиза: вопросы, требующие решения // Советская юстиция.- 1988.- №1.- С.22.
14. Бондар М.Э. Экспертная методика как одна из основных категорий общей теории и практики судебной экспертизы: Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / МВД Украины. Украинская академия внутренних дел.- К., 1992.- 22с.
15. Бородин С.В., Палиашвили А.Я. Вопросы теории и практики судебной экспертизы.- М.: Госюриздат, 1963.- 180с.
16. Варпаховская Е.М. Компенсация морального вреда потерпевшему в российском уголовном процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Иркутская государственная экономическая академия.- Иркутск, 2002.- 25 с.
17. Васильев В.Л. Юридическая психология. - 4-е изд., доп.- С-Пб: Питер, 2002.- 640с.
18. Веретехин Е.Г. и др. Практикум по юридической психологии. / Е.Г.Веретехин, Т.Ю. Виноградова, С.Ю.Якушин. - Казань: Издательство Казанского университета, 1991.- 143с.
19. Винберг А.И. Актуальные вопросы теории судебной экспертизы: Сборник статей.- М., 1976.- 210с.
20. Винберг А.И. Вопросы теории и практики судебной экспертизы // Сборник научных трудов.- М.: ВНИИСЭ, 1983.- 171с.
21. Винберг А.И. и др. Гносеологический, информационный и процессуальный аспекты учения об объекте судебной экспертизы / А.И.Винберг, Д.Я.Мирский, М.Н.Ростов // Вопросы теории и практики судебной экспертизы: Сборник научных трудов.- М.:ВНИИСЭ.- 1983.- С.3-21.
22. Винберг А.И. Основные принципы советской криминалистической экспертизы. М.: Госюриздат, 1949.- 132с.
23. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе.- М., 1956.- 220с.
24. Винберг А.И. Вопросы судебной экспертизы. М.: ВНИИСЭ, 1980.- 106с.
25. Винберг А.И. Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистические экспертизы // Советское государство и право.- 1978.- N9.- С.71-73.
26. Винберг А.И., Малаховская Н.Т. Экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз): Учеб. пособие.- Волгоград: Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел высшей следственной школы МВД СССР, 1979.- 155с.
27. Вышинский А.Я. Теория судебных доказательств в советском праве. 3-е изд., доп.- М.: Госюриздат, 1950.- 308с.
28. Гаврилова Н.И. Влияние внушения на формирование свидетельских показаний. Уголовно-процессуальное, криминалистическое и судебно-психологическое исследование: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности.- М., 1975.- 25 с.
29. Гаджиев Г.Г. Концептуальные основания создания информационного обеспечения судебных экспертиз: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Бакинский государственный университет им.М.Э.Расулзаде.- Баку, 1997.- 28с.
30. Геккер Э.Б. Основные вопросы экспертизы в советском гражданском процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук.- Л., 1956.- 17с.
31. Господарський кодекс України // ВВР.- 2003.- №18.- С.144

32. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР.- 1992.- №6.- С.56
33. Гражданское право: Учебник. В 3 т. Т.1. - Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого.- М.: Проспект, 2000. - 632с.
34. Грановский Г.Л. Использование специализированных оценок при производстве судебных экспертиз // Вопросы теории и практики судебной экспертизы: Сборник научных трудов.- М.: ВНИИСЭ, 1983.- С.33-44.
35. Грановский Г.Л. Научно техническая революция и перспективы совершенствования судебных экспертиз // Вопросы судебной экспертизы: Сборник научных трудов: Вып. 43.- М., 1980.- С.23-42.
36. Гриненко А.Д. та ін. Практика використання в цивільному судочинстві матеріалів судових експертиз // Вісник Верховного Суду України.- 1997.- N3. С.13-19.
37. Громов Н. и др. Заключение эксперта: от мнения правоведа до выводов медика (обзор практики) // Российская юстиция.- 1998.- N8.- С.29-30.
38. Грошевой Ю.М. Сущность судебного решения в советском уголовном процессе.- Харьков: Вища школа, 1979.- 143с.
39. Грошевой Ю.М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие.- Харьков: Вища школа, 1986.- 185с.
40. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве.- Харьков: Вища школа, 1975.- 144с.
41. Грошевой Ю.М. Правовые свойства приговора акта социалистического правосудия: Учебное пособие.- Харьков: Харьковский юрид. инст-т, 1978.- 60с.
42. Гуняев В.А. Добросовестное заблуждение в свидетельских показаниях. (Криминалистическое и судебно-психологическое исследование): Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук.- Л., 1973.-18 с.
43. Дагель П., Резниченко И. Вопросы компетенции и организации судебно-психологической экспертизы // Советская юстиция.- 1984.- №12
44. Джавадов Ф.М. Концептуальные основы развития судебной экспертизы в современных условиях: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук / Национальная Академия внутренних дел Украины.- К., 2000.- 32с.
45. Джумаини М. Некоторые вопросы проведения экспертизы по уголовным делам Англии // Вопросы теории и практики судебной экспертизы: Сборник научных трудов.- М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт судебных экспертиз, 1983.- С.157-170.
46. Дидковская С.П. и др. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы. / С.П.Дидковская, Н.И. Клименко, В.К. Лисиченко. - Киев: КГУ, 1977.- 79с.
47. Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами: Затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1998 р. №11/40/5 // Вісник Вищого арбітражного суду.- 1998.-№4
48. Домбровський І.П. Розгляд судами справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності й ділової репутації та компенсацію моральної шкоди // Вісник Верховного Суду України.- 1998.- №2.- С.45-48.
49. Доспулов Г., Мажитов Ш.М. Психология показаний свидетелей и потерпевших.- Алма-Ата: Наука, 1975.- 192с.
50. Драголи Л. Судебная психология. Тексты лекций.- Одесса: ОГУ им. И.И.Мечникова, 1973.- 30с.
51. Дулов А.В. Судебная психология. 2-е изд.- Мн.: изд-во Вышэйшая школа, 1975.- 464с.
52. Эйсман А.А. Заключение эксперта (структура и научное обоснование). - М., 1967. 152с.
53. Эйсман А.А., Эджубов Л.Г. Информационное обеспечение и автоматизация судебной экспертизы экспертиз // Вопросы судебной экспертизы: Сборник научных трудов: Вып. 43. - М., 1980.- С.43-58.
54. Експертизи в судовій практиці: Навч. посіб. / Гончаренко В.Г. та ін. К.: Либідь, 1993.- 197с.
55. Эрделевский А. О компенсации морального вреда юридическим лицам // Хозяйство и право.- 1996.- N11. - С.104-108.
56. Ендовицкая Е.П. Доказательства в юридическом процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Саратовский юридический институт им. Д.И.Курского.- Саратов, 1987.- 21 с.
57. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов.- М.: Юристь, 1996.- 632с.
58. Еникеев М.И. Общая и юридическая психология.- В 2 ч. - Учебник для студентов вузов обучающихся по направлению и специальности «Юриспруденция».- М.: Юридическая литература, 1996.- 560с.
59. Жуков Ю.М. Судебная экспертиза в советском гражданском процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук.- М., 1965.- 17 с.
60. Заворотько П.П., Штефан М.Й. Судове рішення.- К.: Вид-во Київ. Ун-ту, 1971.-188с.
61. Зайцева Е.А. Совершенствование правового института судебной экспертизы в стадии расследования: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Высшая следственная школа.- Волгоград, 1994.- 19 с.
62. Закатов А.А. Ложь и борьба с нею.- Волгоград: Нижне-Воложское книжное издательство, 1984.- 192с.
63. Закон України від 19.12.1992р. „Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- №9.- С.62
64. Закон України від 25.02.1994р. „Про судову експертизу // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №28.- С.232
65. Закон України від 01.12.1994р. „Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду // Відомості Верховної Ради України.- 1995.- №1.- С.1
66. Звягинцева Л.М. и др. Доказывание в судебной практике по гражданским делам./ Л.М. Звягинцева М.А. Плюхина, И.В. Решетникова.- М.: Изд. группа НОРМА ИНФРА М, 1999. - 288с.
67. Зелинский А.Ф. Криминальная психология.- К.: Юринком Интер, 1999.- 240с.
68. Зельдес И., Леви А. Эксперт в суде присяжных США // Российская юстиция.- 1999.- N7. - С.46-47.
69. Зельдес И., Леви А. Организация судебных экспертиз: практика США, проблемы России // Российская юстиция.- 1996.- N7. - С.27-28.
70. Зябкин С. и др. Фальсификация экспертом заключения - основание к отмене судебных актов // Российская юстиция.- 1999.- N8. - С.27.
71. Інструкція „Про призначення та проведення судових експертиз: Затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №705/3145 // Офіційний вісник України.-1998.-№46.- С.172.
72. Іщенко А.В. Наукове забезпечення протидії злочинності: Посібник. / А.В.Іщенко, Н.С.Карпов, Я.Ю.Кондратьєв.- К.: Просвіта, 2002.- 223с.
73. Качаева М., Черный В. Судебно-психиатрическая экспертиза по вопросам воспитании детей // Российская юстиция.- 1998.- N9. - С.30.
74. Клейнман А.Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе.- М., Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - 72с.
75. Клименко Н.И. Криминалистические знания в сруктуре професиональной подготовки следователя: Учебное пособие.- К.: Вища школа, 1990.- 100с.
76. Ковальова В. Створення та становлення експертно-криміналістичної служби в Україні // Право України.- 2001.- №2.- С.127-129.
77. Козлов А.С. Актуальные проблемы теории доказательств в науке гражданского процесса: Учебное пособие.- Иркутск: ИГУ, 1980.- 86с.
78. Колдин В.Я. Проблемы теории и методологии комплексных исследований в судебной экспертизе и доказывании // Вестник МГУ: Серия 11: Право.- 1996.- N1.- С.42-50.
79. Коломеец В.К. и др. Психологические основы юридической деятельности: Практикум по курсу судебной психологии./ В.К.Коломеец, И.Н. Сорокотягин, Д.А. Сорокотягина. - Свердловск, 1984.- 54с.
80. Кондратьєв Я.Ю. Курс кримінології: Підручник: У 2-х кн./ Відп. ред. Я.Ю.Кондратьєв.- К.: Юрінком Інтер, 2001.
81. Конышева Л. Понятие психически беспомощного состояния жертвы преступления. // Российская юстиция.- 1999.- N4.- С.44-45.
82. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. Учебное пособие.- Х.: Консум, 1999.- 156с.
83. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учебное пособие.- 2-е издание, исправленное и дополненное.- Харьков, 1997.- 159с.
84. Конституція України // ВВР.- 1996.- №30.-С.141
85. Корухов Ю. И др. Судебной экспертизе - свой закон // Российская юстиция.- 1996.- N4. - С.28-30.
86. Коршунов Ю.О. О компенсации морального вреда. // Хозяйство и право. - 1995.-N4.-С.133.
87. Костицкий М.В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі.- Київ: НМК ВО,1990. - 88с.
88. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза в гражданском процессе.- Львов, Вестник ЛГУ: Серия юридическая; Вып.22, 1983.- 48с.
89. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза.- Львов: Изд-во при ЛГУ Изд. объединения „Вища школа, 1987.- 144с.
90. Котов Д.П. Объекты, компетенция и предмет судебно-психологической экспертизы в советском уголовном процессе // Судебно-экспертное исследование человека и его деятельности: Межвузовский сборник научных трудов. Свердловск.- 1985.- С.61-66.
91. Котов Д.П. Судебно-психологическая экспертиза // Соц. законность.- 1975.- №8.- С.20-23
92. Кочар’янц Р.Г., Штефан М.Й. Конституційні основи правосуддя в СРСР.- К.: Наук.думка, 1982.- 154с.
93. Коченов М.М. Введение в судебно-психологическую экспертизу.- М.: Изд-во МГУ, 1980.- 115с.
94. Крылов И.Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе. - Л., 1963.- 214с.
95. Крикунов О.В. Психологічна експертиза потерпілого як засіб доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди // Вісник Верховного Суду України.- 2001.- №5.- С.46-48.
96. Кудрявцев И., Морозова М. Психолого-психиатрическая экспертиза малолетних и несовершеннолетних свидетелей // Российская юстиция.-1995.- N6. - С.28-30.
97. Кузьмічов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи. Криміналістичні проблеми та засоби здійснення: Автореф. дис. д-ра ю.наук: 12.00.09 / УВС.- К., 1996.- 36с.
98. Курбатова Т.Н. Юридическая психология. - С-Пб: Питер, 2001.- 480с.
99. Лемик Р.Я. До питання щодо застосування судово-психологічної експертизи в цивільному процесі // Держава і право: Серія юридичні і політичні науки: Вип. 11.- Київ.- 2001.- С.276-278.
100. Лемик Р.Я. Про застосування судово-психологічної експертизи в цивільному процесі // Вісник Львівського університету: Серія право: Вип.35. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка.- 2000.- С.305-309.
101. Лемик Р.Я. Судово-психологічна експертиза в справах про відшкодування моральної шкоди // Держава і право: Серія юридичні і політичні науки: Вип.8.- Київ.- 2000.- С.236-240.
102. Лемик Р.Я. Судово-психологічна експертиза: поняття, предмет та методика // Вісник Львівського університету: Серія право: Вип. 36.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка.- 2001.- №36.- С.355-360.
103. Лемик Р.Я. Судово-психологічна експертиза у справах про визнання недійсними угод з вадами волі // Проблеми державотворення і захисту прав людини. Матерріали VIII регіональної науково-практичної конференції.- Львів.-2002.-С.173-177
104. Лемик Р.Я. Межі застосування судово-психологічної експертизи в цивільному процесі України // Проблеми державотворення і захисту прав людини. Матерріали IХ регіональної науково-практичної конференції.- Львів.-2003.-С.281-285
105. Лемик Р.Я. Судово-психологічна експертиза (історико-правовий аспект) // Вісник Львівського університету: Серія право: Вип. 38. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка. 2003. №38. С.316-320.
106. Лилуашвили Т.А. Экспертиза в советском гражданском процессе.- Тбилиси: Меиниереба, 1967.- 218с.
107. Лилуашвили Т.А. Предмет доказывания и распространение бремени доказывания между сторонами в советском гражданском процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук.- М., 1961.- 20 с.
108. Лилуашвили Т.А. Применение специальных психологических знаний в советском гражданском процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук.- М., 1970.- 50 с.
109. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учебное пособие.- К.: Вища школа, 1979.- 88с.
110. Лобанов Г. Может ли эксперт отказаться дать заключение // Российская юстиция. - 1999.- N9. - С.40.
111. Лордкипанидзе Н.Д. Относимость юридических фактов и доказательств в советском гражданском процессе: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук.- Тбилиси, 1964.- 23 с.
112. Любарский М.Г. Производство экспертизы в суде первой инстанции (уголовно-процессуальное и криминалистическое исследование): Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности.- М., 1966.- 15 с.
113. Максименко О.М., Олексик Х.М. Юридична психологія: Навчально-методичний посібник.- Ужгород, 2000.-108с.
114. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ. К., 1997.- 192с.
115. Мельник В.В. и др. Основы судебно-психологической экспертизы по уголовным делам. / В.В.Мельник, С.В. Цыцарев, Я.М.Яковлев. Л., 1987. - 81с.
116. Митрохина З.М. Использование данных психологии при производстве допроса. - Учебное пособие для студентов спец. Правоведение. - К., 1990.- 52с.
117. Молчанов В.В. Собирание доказательств в гражданском процессе.- М.: Издательство МГУ, 1991.- 96с.
118. Мостовая И.М. Юридическая психология. 2-е изд., доп.- К.: ВИРА-Р, 1999.- 119с.
119. Мухин И.И. Важнейшие проблемы оценки судебных доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве.- Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974.- 108с.
120. Надгорний Г. та ін. Експерт і спеціаліст: проблеми розмежування їх функцій і шляхи її вирішення // Право України.- 1998.- N2. - С.52-57.
121. Надгорний Г. та ін. Про судову експертизу // Право України.- 1999.- N2. - С.75-78.
122. Надгорний Г. Регламентація судової експертизи в цивільному процесі (до підготовки нового ЦПК України) // Право України. - 1994.-N11-12. - С.23-25.
123. Невалінний М. Моральна шкода та питання застосування її на практиці // Право України.- 1995.- N7. - С.47-48.
124. Нор В.Т., Костицький М.В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе.- К.: Вища школа, 1985. - 56с.
125. Овсянников И. О допустимости вероятностного заключения эксперта // Российская юстиция.- 1998.- N6. - С.29-30.
126. Орлов Ю. Спорные вопросы судебной экспертизы. // Российская юстиция.- 1995.- N1. - С.11-13.
127. Панєвін О.С., Сухова Г.Є. Судова експертиза в кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України.- 1997.- N3. - С.7-13.
128. Первомайский В. Призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні питання про застосування ст.14 КК України // Право України.- 1999.- N1. - С.115-118.
129. Положение „Об организации производства судебных экспертиз в экспертных учреждениях Министерства юстиции СССР от 06.12.1972.
130. Положення Міністерства юстиції „Про кваліфікаційні класи судових експертів з числа працівників науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України: Затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 30.11.1995р. №360/6
131.