ІМІДЖ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРАВОСВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН : ИМИДЖ РАБОТНИКА МИЛИЦИИ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ПРАВОСОЗНАНИЯ ГРАЖДАН



  • Название:
  • ІМІДЖ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРАВОСВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН
  • Альтернативное название:
  • ИМИДЖ РАБОТНИКА МИЛИЦИИ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ПРАВОСОЗНАНИЯ ГРАЖДАН
  • Кол-во страниц:
  • 202
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису

    Воробйова Інна Вікторівна

    УДК [159.922+340.11]:17.022.1-057.36


    ІМІДЖ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРАВОСВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН

    Спеціальність: 19.00.06 юридична психологія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук



    Науковий керівник:
    Жданова Ірина Вячеславівна
    кандидат психологічних наук,
    доцент




    Харків-2007









    ЗМІСТ

    ВСТУП.. 4
    РОЗДІЛ 1 ПСИХОЛОГО-ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ІМІДЖУ МІЛІЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ 11
    1.1. Сучасні підходи до поняття та структури правової свідомості 11
    1.2. Науково-історичний та теоретико-методологічний аналіз проблеми іміджу міліції 19
    1.3. Сучасні зарубіжні та вітчизняні дослідження іміджу поліції і міліції 33
    1.4. Соціально-психологічні чинники, що впливають на імідж міліції 44
    1.5. Психолого-юридичні аспекти діяльності щодо створення іміджу міліції України 50
    Висновки до розділу 1. 55
    РОЗДІЛ 2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМІДЖУ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІ 57
    2.1. Характеристика респондентів та методів емпіричного дослідження психологічних особливостей іміджу працівника міліції 57
    2.2. Ставлення до міліції та її діяльності в системі оціночного компонента правосвідомості громадян. 63
    2.3. Психологічна характеристика іміджу працівника міліції 69
    2.4. Уявлення населення про особистісні характеристики працівників міліції різних підрозділів. 77
    2.5. Роль іміджу працівника міліції у формуванні оціночного компонента правосвідомості громадян. 91
    2.6. Оцінка населенням основних тенденцій динаміки іміджу працівника міліції 102
    Висновки до розділу 2. 117
    РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ 121
    3.1. Особливості очікувань громадян щодо працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок. 121
    3.1.1. Змістові характеристики очікувань громадян щодо працівника міліції 121
    3.1.2. Очікування населення відносно працівників міліції різних підрозділів. 131
    3.2. Специфіка очікувань населення щодо працівника міліції у співвідношенні з представниками інших професій типу „людина-людина”. 141
    3.3. Особливості очікувань населення щодо працівника міліції в професіографічному контексті 149
    3.4. Уявлення громадян про шляхи формування позитивного іміджу працівника міліції 153
    Висновки до розділу 3. 160
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 163
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 168
    ДОДАТКИ.. 190









    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. В умовах сучасного розвитку суспільства, пов’язаного з процесами розбудови демократичної та правової держави в Україні, відбувається становлення владних структур, нової політичної системи суспільства. Процес реформування органів державної влади відповідно до прагнення України зайняти гідне місце серед демократичних європейських країн з ринковою економікою розвивається досить інтенсивно. Одним із напрямів цього процесу є удосконалення та розвиток системи МВС, її наближення до європейських стандартів охорони громадського порядку.
    Зростання злочинності, прорахунки та недоліки в діяльності міліції, що викликають невдоволення громадян або значний суспільний резонанс, негативний досвід особистих контактів населення з працівниками міліції все це ставить перед правоохоронними органами нові завдання, зумовлює потребу перегляду стратегічних напрямів їх діяльності, пошуку нових підходів до організації та здійснення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
    Важливими напрямами вирішення цієї проблеми є створення позитивного іміджу працівників міліції, зростання правової свідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенні правоохоронних проблем. Одним із аспектів діяльності у цих напрямах є вивчення оцінок та ставлень громадян до силових структур взагалі та органів внутрішніх справ зокрема. Ці оцінки і ставлення безпосередньо пов’язані з явищами юридичного характеру та визначаються як сукупність оціночних ставлень до права та практики його застосування. В цих оціночних ставленнях, які входять до структури правосвідомості громадян та характеризують її стан, віддзеркалюються змістові аспекти іміджу працівника міліції.
    Вказані напрями діяльності органів внутрішніх справ відбито у „Програмі формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки”, схваленої рішенням Колегії МВС України від 10 січня 2003 року. Однак, реалізація на практиці основних програмних положень неможлива без всебічного, глибокого наукового аналізу проблеми іміджу працівника міліції як чинника розвитку правосвідомості громадян та психологічних аспектів його формування і функціонування.
    Вивчення проблеми правової свідомості проводиться досить тривалий період часу. Правосвідомість досліджувалася ще за радянські часи такими науковцями як І.Є.Фарбер, О.А.Лукашева, А.Р.Ратінов та інші. В сучасний період проблема правосвідомості висвітлюється в роботах таких науковців як: В.Л.Васильєв, М.І.Єнікєєв, О.М.Столяренко, О.В.Землянська, О.С.Денисова, І.А.Омельчук, В.І.Темченко, Г.В.Тригубенко та інші. Проте, відмічається неоднозначність трактування різними авторами поняття правосвідомості, невирішеність питання про її структурні елементи, відсутність єдності поглядів на об’єкт, який відображається у правовій свідомості, все це істотно ускладнює процес формування та розвитку правосвідомості, оскільки не дозволяє точно встановити чинники, що впливають на неї. В літературі практично не розглядався імідж працівника міліції як чинник, що впливає на правосвідомість громадян.
    Наукові дослідження іміджу міліції України в останні часи набувають все більшого розвитку. Питання щодо іміджу міліції розглянуто в роботах науковців, що працюють в різних напрямах психології, права, соціології, паблік рилейшнз та іміджелогії. На сьогодні вивчено окремі складові іміджу міліції (І.В.Зозуля, В.С.Медведєв, Г.Г.Почепцов, О.Л.Порфімович, В.О.Соболєв, С.В.Табан), визначено деякі шляхи його формування (В.О.Олефір, О.І.Пометун, Ю.Р.Сурм’як, О.В.Ряшко), розглянуто застосування сучасних ПР-технологій у створенні позитивного іміджу правоохоронця (О.Балинська, О.М.Бандурка, І.Д.Казанчук, А.Сарвас). Що стосується психологічних досліджень іміджу взагалі та іміджу міліції зокрема, то таких робіт на сьогодні ще замало (Т.Г.Зайцева, А.О.Кононенко, В.Маценко, І.М.Мельник, Є.Б.Перелигіна, Т.В.Скрипаченко). Недостатньо висвітленими у психологічній науці залишаються питання щодо психологічного змісту іміджу працівника міліції, ролі окремих змістових характеристик іміджу у процесі його функціонування, особливостей формування позитивного іміджу працівника міліції, ролі іміджу у розвитку правосвідомості громадян тощо. Враховуючи й динамічність такого явища як імідж, актуальним стає дослідження іміджу сучасної української міліції, тобто тих людей, які саме тепер є захисниками прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави.
    Таким чином, на сьогодні проблема іміджу працівника міліції у психологічному аспекті залишається недостатньо розробленою у вітчизняній юридичній психології.
    Актуальність зазначеної проблеми, недостатнє її теоретичне та практичне вивчення й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з „Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005рр.” (наказ МВС України від 30.06.2002р. №635), „Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (наказ МВС України від 05.07.2004р. №755), „Пріоритетними напрямами наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки” (п.6.4) та пов’язано з реалізацією „Програми МВС України щодо розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 роки” (рішення Колегії МВС України від 28.12.1999 року №8 км/1) і „Програми формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки” (рішення Колегії МВС України від 10.01.2003 року №1 км/ідск). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою ХНУВС (протокол №9 від 29.10.2004р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 26.09.2006р.).
    Об’єкт дослідження правосвідомість громадян.
    Предмет дослідження імідж працівника міліції як чинник розвитку правосвідомості громадян.
    Мета дослідження визначити психологічні особливості іміджу працівника міліції як чинника розвитку правосвідомості громадян.
    Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження:
    1) Провести психолого-юридичний аналіз іміджу міліції в контексті проблеми правової свідомості.
    2) Визначити особливості взаємозв’язків в системі оціночних ставлень громадян до права та правових явищ.
    3) Виявити психологічні особливості іміджу працівника міліції та його динаміку.
    4) Проаналізувати роль іміджу працівника міліції у формуванні оціночного компонента правосвідомості громадян.
    5) Визначити специфіку очікувань громадян відносно працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок.
    6) Розробити рекомендації щодо формування позитивного іміджу працівника міліції.
    Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили:
    ­ дослідження в галузі юридичної психології з проблеми правової свідомості та чинників її розвитку (А.Р.Ратінов, В.Л.Васильєв, М.І.Єнікєєв, О.М.Столяренко, О.М.Бандурка, С.П.Бочарова, О.В.Землянська);
    ­ роботи у галузі вивчення образу (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, І.С.Кон), спілкування, соціальної перцепції та психологічного впливу (В.С.Агєєв, Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, Т.Шибутані);
    ­ діяльнісний підхід (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн) та теорія діяльнісного опосередкування розвитку особистості С.Д.Максименка;
    ­ роботи у галузі психології іміджу (А.О.Кононенко, В.Маценко, І.М.Мельник, Є.Б.Перелигіна, Т.В.Скрипаченко).
    Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано комплекс методів:
    ­ теоретичні аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація;
    ­ емпіричні психодіагностичний метод, а також методи опитування та групової оцінки особистості;
    ­ методи математичної статистики t-критерій Стьюдента, φ-критерій кутового перетворення Фішера, кореляційний та факторний аналізи.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що
    · вперше:
    ­ показано, що імідж працівника міліції є одним з чинників розвитку правосвідомості громадян та визначено його роль у цьому процесі;
    ­ одержано наукові дані про психологічні особливості іміджу працівника міліції взагалі та окремих підрозділів зокрема;
    ­ показано, що імідж працівника міліції є поліфункціональним на відміну від іміджів представників інших професій в системі „людина-людина”;
    ­ досліджено специфіку очікувань громадян щодо працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок.
    · удосконалено шляхи формування позитивного іміджу працівника міліції;
    · набуло подальшого розвитку вивчення оціночного компонента правосвідомості, а також дослідження складових іміджу працівника міліції.
    Достовірність результатів дослідження забезпечено реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних завданням, предмету та об’єкту дослідження, репрезентативною вибіркою досліджуваних, використанням методів статистичної обробки отриманих даних (за допомогою комп’ютерної програми SPSS 11.5 for Windows).
    Теоретичне значення роботи полягає у тому, що отримані результати та сформульовані на їх підставі висновки розширюють наукові уявлення про чинники, які мають вплив на розвиток правової свідомості громадян
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті психологічних особливостей іміджу працівника міліції як чинника розвитку правосвідомості громадян, специфіки очікувань громадян щодо працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок, а також аналізі особливостей функціонування іміджу працівника міліції, окресленні шляхів його формування. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки:
    1. Правова свідомість є багаторівневим системним утворенням, що відображає правову дійсність у вигляді юридичних знань та оціночних ставлень до права і практики його реалізації, правових установок і ціннісних орієнтацій, які регулюють правову поведінку людини в юридично значущих ситуаціях. Домінуючим компонентом правосвідомості є оціночний компонент, який має досить складну структуру й включає в себе сукупність оцінок і ставлень до різних юридичних явищ, в тому числі до правоохоронних органів та їх діяльності. Індикатором оцінок та ставлень до правоохоронних органів, їх діяльності є оцінки і ставлення до міліції, з представниками якої у повсякденному житті населення контактує частіше, ніж з іншими правоохоронними структурами. У свою чергу, основною формою відображення і вираження оцінок та ставлень до міліції є її імідж, який склався у свідомості громадян. Виділення оцінок і ставлень як головних та самостійних компонентів у структурі правосвідомості та іміджу дозволяє вважати імідж працівника міліції чинником розвитку правосвідомості громадян.
    2. Ставлення та оцінки всередині оціночного компонента правосвідомості являють собою цілісну структуру. Трансформації, що торкнуться хоча б одного елемента цієї структури, з великою ймовірністю приведуть до змін в інших елементах та взагалі всієї правосвідомості. Оскільки реєструється значущий позитивний зв’язок між ставленням до міліції та ставленнями до права, закону, правослухняної людини і правопорядку, та негативний до правопорушника, то зміни на позитивні оцінки і ставлення до міліції, її діяльності сприятимуть підвищенню рівня оціночного компонента та загального рівня правової свідомості громадян.
    3. Як на когнітивному, так і на емоційному рівнях образ працівника міліції оцінюється населенням досить негативно і в основному має соціально небажані характеристики (грубість, підозріливість, байдужість, нескромність, безчесність, безпринципність, користолюбство), що відбивають низький рівень розвитку моральної, міжособистісної та мотиваційної сфер особистості. В той же час населенням підкреслюються вольові якості особистості працівника міліції (цілеспрямованість, упевненість в собі, спостережливість, наполегливість), а як додаткова іміджева характеристика відмічається уміння впливати на людей. Характерними стилями взаємодії працівника міліції з населенням є підозріливий, егоїстичний та авторитарний, що вказує на перевагу агресивно-конкурентної тенденції в поведінці працівника міліції. Більш позитивні оцінки і ставлення громадян зареєстровані щодо слідчого та працівника карного розшуку, а більш негативні до працівника ДАІ. В оцінках населенням динаміки змістових компонентів іміджу працівника міліції реєструється загальна тенденція до відсутності будь-яких змін, що відбуваються в них. Однак, за останні роки частіше відзначається позитивна динаміка змістових характеристик іміджу працівника міліції. Найбільш виразною ця тенденція є стосовно працівника карного розшуку, а найменш виразною відносно працівника ДАІ та дільничного інспектора.
    4. Оцінки і ставлення до міліції та її діяльності у структурі оціночного компонента правосвідомості, кристалізуючись, набувають форм авторитету, престижу, атракції та поваги, які, у свою чергу, є похідними від факту утвердження позитивного іміджу працівника міліції. Тобто чим більш позитивним буде імідж працівника міліції, тим вище буде повага до нього, авторитет, атракція та престиж даної професії, а отже, і рівень оціночного компонента правосвідомості громадян. При цьому підвищення іміджу працівника міліції, в першу чергу, стає джерелом додаткової поваги. Імідж працівника ДАІ здебільшого визначає престиж даної професії, імідж працівника карного розшуку його авторитет, а імідж дільничного інспектора та слідчого передусім пов’язані з повагою до них. Імідж працівника міліції визначає не тільки авторитет та повагу до нього, а й стає обов’язковим чинником, від якого залежить престиж даної професії, тобто є більш поліфункціональним, ніж іміджі представників інших професій в системі „людина-людина”. В останній час відмічається стабілізація процесу падіння престижу, авторитету, атракції та поваги до працівника ОВС, особливо працівника карного розшуку.
    5. В контексті уявлень про бажане право та правопорядок пріоритетними в очікуваннях громадян щодо працівника міліції є риси, що відбивають достатній рівень розвитку когнітивно-пізнавальної, емоційно-вольової та діяльнісно-практичної сфер особистості, а також орієнтація на дружелюбний та альтруїстичний стилі взаємодії при збереженні тенденцій до домінування. Важливими елементами образу працівника міліції повинні бути його зовнішня привабливість в поєднанні з високим рівнем розвитку комунікативних умінь. Виділено латентні фактори, які є відображенням вимог громадян до особистості працівника міліції та представляють собою компактну систему особистісних якостей, що лежать в основі іміджу працівника міліції: „активність” „дружелюбність” „інтелект”. Найбільш високі вимоги населення пред’являє до особистості слідчого та працівника карного розшуку, а найменші до працівника ДАІ. Від працівника ДАІ та дільничного інспектора населення очікує насамперед взаєморозуміння та орієнтації на співробітництво, а від представників інших підрозділів професійної компетентності, ерудиції, раціональності.
    6. До особистості працівника міліції населення пред’являє більш високі вимоги у порівнянні з представниками інших професій типу „людина-людина”. Працівник міліції повинен на досить високому рівні не просто володіти певною сукупністю умінь та навичок у галузі взаємодії і спілкування з іншими людьми, бути зовнішньо привабливим, а й вміти гнучко підходити до вирішення професійних питань, виявляючи у поведінці навіть протилежні стилі залежно від ситуації. У свою чергу, очікування громадян щодо працівника міліції (на прикладі слідчого) значною мірою співпадають як з уявленнями самих слідчих стосовно професійно важливих якостей, так і з вимогами професії до працівника слідчого апарату. Основними блоками професійно важливих якостей слідчого є пізнавальні, емоційно-вольові, морально-ділові та комунікативні якості, наявність яких сприяє ефективному виконанню слідчими своїх професійних обов’язків. Отже, очікування громадян визначають орієнтири формування позитивного іміджу працівника міліції, а також певні аспекти діяльності міліції щодо підтримання правопорядку.
    7. Запропоновано рекомендації про шляхи поліпшення іміджу працівника міліції, що ґрунтуються на уявленнях громадян. Формування позитивного іміджу працівника міліції доцільно проводити з орієнтацією на очікування населення як шляхом вдосконалення системи професійного відбору, професійно-психологічної підготовки працівників міліції, так і шляхом проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо діяльності органів внутрішніх справ. Основним методом професійно-психологічної підготовки працівників міліції повинен стати соціально-психологічний тренінг, який, поряд із загальною для всіх працівників міліції частиною, повинен включати специфічні для різних підрозділів ОВС аспекти. Поліпшення іміджу працівника міліції має своїм наслідком підвищення престижу професії міліціонера, авторитету працівника міліції та поваги до нього все це, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня оціночного компонента та загального рівня правосвідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенні правоохоронних проблем.
    Потребують подальшого вивчення:
    ­ питання щодо створення цілісної моделі, яка б змістово відбивала особливості формування іміджу працівника міліції як з урахуванням потреб самої системи МВС України, так і з орієнтацією на очікування та потребу громадян в успішній діяльності органів внутрішніх справ;
    ­ методологічні проблеми вимірювання іміджу працівника міліції взагалі та окремих підрозділів зокрема.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 240 с.
    2. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. М: Изд-во Моск. ун-та, 1983 144 с.
    3. Акмеология: Учебное пособие / А. Деркач, В. Зазыкин. СПб.: Питер, 2003. 256 с.
    4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
    5. Анреєв Д.В. Етносоціокультурні чинники формування національної правосвідомості (на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII-XVIII століть): Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.12. / Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 2003. 19 с.
    6. Андреева Г.М. Психология социального познания. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
    7. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. Харків: Ун-т. внутр. справ, 1999. 369 с.
    8. Ануфрієв М.І., Венедиктов В.С., Негодченко О.В., Соболєв В.О., ШкарупаВ.К., Щербина В.І. Соціально-правові аспекти зміцнення службової дисципліни в органах внутрішніх справ України: Навчально-методичний посібник. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. 164 с.
    9. Ануфрієв М.І., Ірхін Ю.Б., Курко М.Н., Нещерет Т.В., Омельченко С.В., Синівський В.В., Шаповалов О.В. Професіографічна характеристика основних видів діяльності в органах внутрішніх справ України (кваліфікаційні характеристики професій, професіограми основних спеціальностей): Довідник. К.: МВС України; КІВС, 2003. 80 с.
    10. Бакаєв О.В. Залучення населення до охорони громадського порядку та профілактики правопорушень: Метод. рекомендації. К.: НАВСУ, 2001. 32 с.
    11. Балинська О. Основи паблік рилейшнз у творенні іміджу правника // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки із громадськістю / За заг. ред. Токарської А.С.: Збірник наукових статей. Львів, 2003. С.34-38
    12. Бандурка А.М., Бочарова С.П. Юридична психология. Харків: НУВС, 2001. 683 с.
    13. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: ООО „Фортуна-пресс”, 1998. 464 с.
    14. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч. посібник. Харків: Вид-во НУВС, 2001. 220 с.
    15. Бандурка О.М. та ін. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією: Підручник. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. 352 с.
    16. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. К.: Ніка-Центр, 2002. 296 с.
    17. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. К.: „Каравела”; Львів: „Новий світ-2000”, „Магнолія плюс”, 2003. 376 с.
    18. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004. 272 с.
    19. Берд П. Продай себя! Эффективная тактика улучшения вашого имиджа. Мн.: Амалфея, 1997. 208 с.
    20. Беседин А.Н., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практического психолога: Часть 2. Х.: РИП „Оригінал”, фирма „Фортуна-пресс”, 1996. 424 с.
    21. Бесчастный В.Н. Корпоративная культура органов внутренних дел как фактор профессионализации персонала // Право і безпека. 2005. Т.4. №3. С.32-34
    22. Бєлая Л.В. Ефективність діяльності ОВС України в умовах розбудови демократичної соціально-правової держави // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (14-15 жовтня 2004р., Одеса) / За заг. ред. д-ра юрид. наук, професора О.Ф. Долженкова. Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ. Частина 1, 2004 С.73-75
    23. Білоконь М.В. Партнерські відносини в діяльності міліції: поняття, сутність та форми // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 2004. №1. С.3-9
    24. Бова А. Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення // Соціальна психологія, 2004. №2(4) С.90-99
    25. Бова А.А. Зміст та структура правосвідомості населення України: Автореф. дис. канд. соц. наук: 22.00.03. / Інститут соціології НАН України. Київ, 2001. 19 с.
    26. Бодалев А.А. Психология общения: Избранные психологические труды. 2-е изд. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО „МОДЭК”, 2002. 256 с.
    27. Бойчук В.М. Культура спілкування як чинник формування іміджу дільничного інспектора міліції // Проблеми формування іміджу дільничних інспекторів міліції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: Матер. міжнар. наук.-прак. конфер. (24-25 квіт. 2004 р. Івано-Франківськ). Івано-Франківськ: ВОНДР та РВД ПЮІ МВС України, 2004. С.93-98
    28. Браун Л. Имидж путь к успеху. СПб.: Питер Пресс, 1996. 288 с.
    29. Буари Ф. Паблик Рилейшнз или стратегия доверия: Пер. с фр. М.: Консалтинговая группа „ИМИДЖ-Контакт”: ИНФРА-М, 2001. 265 с.
    30. Булгакова Д.А. Роль индивидуального правосознания в формировании социально-активного поведения // Известия Академии наук Казахской ССР. Серия общественных наук. 1984. №1. С.71-76
    31. Бура Н.А. Функции общественного правосознания: Монография. Киев: Наук. Думка, 1986. 122 с.
    32. Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента. Х.: Нац. ун-т внутр. дел, 2003. 288 с.
    33. Венедиктова В.И. Деловая репутация: Личность, культура, этика, имидж делового человека. М.: Ин-т новой экономики, 1996. 203 с.
    34. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, прогресс. М.: „Фирма Гардарика”, 1996. 416 с.
    35. Войтович С.А. Динамика престижа и привлекательности профессий. К.: Наук. Думка, 1989. 132 с.
    36. Волошенюк А. Особенности правосознания переходного общества // Бизнес информ. 1999. № 13-14. С.12-14
    37. Воробйова І.В. Особливості поведінки працівників правоохоронних органів // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2001. Вип.8. С.54-59
    38. Воробйова І.В., Фелендюк Н.В., Шиліна А.А. Соціально-психологічний тренінг як метод навчання у вищих навчальних закладах // Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції; м. Харків, 31 травня 2003 р. Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. С.36-40
    39. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6т.— М.: Педагогика, 1984. т.3. 638с.
    40. Ганзенко О.О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави Україна: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.01. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2003. 16 с.
    41. Гель А.П. та ін. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П. Гель, Г.С.Семаков, Д.П. Цвігун. К.: МАУП, 2000. 240 с.
    42. Гиренко С.П. Проблеми та напрямки формування конфліктологічної культури працівників органів внутрішніх справ // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки із громадськістю / За заг. ред. ТокарськоїА.С.: Збірник наукових статей. Львів, 2003. С.75-77
    43. Гиренко С.П. Психолого-педагогічний аналіз конфліктності працівників ОВС в умовах професійної діяльності// Педагогіка і психологія формування творчої особистості. Вип.24. К. Запоріжжя, 2002. С.369-373
    44. Головнева И.В. Проблема формирования личного имиджа в практической социальной психологии // Ученые записки ХГИ НУА. Т.5. Харьков, 1999.
    45. Гусарєв С.Д. Конституційні основи формування в Україні правової держави та вдосконалення діяльності міліції: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Укр. акад. внутр. справ. К., 1994. 19 с.
    46. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. Київ: Лібра, 1998. 270 с.
    47. Даулинг Грэм Репутация фирмы: создание, управление и оценка эффективности: Пер. с англ. М.: Консалтинговая группа „ИМИДЖ-Контакт”: ИНФРА-М, 2003. 368 с.
    48. Денисова О.С. Сучасні підходи до поняття та структури правової свідомості / Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України імені 10-річчя незалежності України: Науково-теоретичний журнал. Випуск 4, 2001. С.16-23
    49. Денисюк С.Ф. Відкритість, доступність, звітність у повсякденній діяльності правоохоронних органів // Право і безпека. 2005.Т4. №3. С.60-63
    50. Джафарова О.В. Правові основи партнерства міліції і населення: Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.07. / Національний університет внутрішніх справ. Харків, 2003. 19 с.
    51. Джерелиевская М.А. Установки коммуникативного поведения: диагностика и прогноз в конкретных ситуациях. М.: Смысл, 2000. 191 с.
    52. Джурканин Т., Негодченко А., Сергевнин В. Кадровое обеспечение полиции США: Монография / Под ред. засл. юриста Украины, проф. А.В. Негодченко. Х.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел; Д.: Лира ЛДТ, 2003. 360 с.
    53. Дмитрієнко Ю.М. Демократія: політичні та правові ознаки в аспекті правової свідомості // Право і безпека. 2003. Т.2. №3. С.19-22
    54. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. М.: Внешсигма, 1997. 320 с.
    55. Ємяшева І.В. Нормативні принципи юридичної практичної діяльності правника і його імідж // Правова свідомість молоді в умовах розбудови демократичної держави в Україні: Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару молодих вчених (17 лютого 2006р., Одеса) / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора Долженкова О.Ф. Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2006. С.88-92
    56. Ефремова Г.Х., Лежава Г.Ш., Ратинов А.Р., Шавгулидзе Т.Г. Общественное мнение и преступление: Монография. Тбилиси: Изд-во „Мецниереба”, 1984. 299с.
    57. Жданова І.В. Психологічні аспекти розвитку професійно-важливих якостей особистості працівників ОВС // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, Психологія. 2005. №14 С.36-39
    58. Жданова І.В., Воробйова І.В. Імідж та престиж професії правоохоронця // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки із громадськістю / За заг. ред. Токарської А.С.: Збірник наукових статей. Львів, 2003. С.45-47
    59. Заворотченко Т.М. Правоохоронні органи як гарант захисту прав людини // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. 2002. № 1(7). С.132-137
    60. Зайцева Т.Г. Психологічні аспекти формування іміджу міліції // Проблеми формування іміджу дільничних інспекторів міліції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: Матер. міжнар. наук.-прак. конфер. (24-25 квіт. 2004 р. Івано-Франківськ). Івано-Франківськ: ВОНДР та РВД ПЮІ МВС України, 2004. С.68-72
    61. Закон України „Про звернення громадян” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996. N 47. Ст.256
    62. Закон України „Про міліцію” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991. N4. Ст.20
    63. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. N.22. Ст.303
    64. Закон України „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000. N40. Ст.338
    65. Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06/ Нац. акад. внутр. справ України. К., 2002. 20 с.
    66. Збірник нормативних актів по роботі з персоналом Національного університету внутрішніх справ / Упорядники: В.І. Московець, С.М. Яровий, О.В. Леміщенко. Харків: НУВС, 2003. 116 с.
    67. Землянська О.В. Особистість як об’єкт судово-психологічної експертизи / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Бандурки О.М.: Монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. 367 с.
    68. Землянська О.В. Особистість як суб’єкт правосвідомості // Вісник Харківського університету. 2002. №539. Сер. Психологія. С.67-71
    69. Землянська О.В. Фактори деформації правосвідомості // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”, 2002. №542. С.35-40
    70. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние: Пер. с англ.. Спб.: Питер, 2000. 448 с.
    71. Зозуля Є.В. Міліція України в умовах становлення незалежної держави (90-ті рр. XX ст.): Монографія. Донецьк: Науково-дослідний та редакційно-видавничий відділ Донецького юридичного інституту МВС, 2004. 188 с.
    72. Зозуля І.В Технології іміджу і партнерства як складові реформування системи МВС України // Право і безпека. 2005. Т.4. №3. С.63-70
    73. Зозуля І.В. Думки населення про діяльність системи МВС України за сайтом форуму ДЗГ МВС України // Право і безпека. 2005. Т.4. №2. С.58-65
    74. Казанчук І.Д. Паблік рілейшнз в діяльності органів внутрішніх справ: Монографія. Х.: Державне спеціалізоване видавництво „Основа”, 2003. 198 с.
    75. Калинина В.А. Особенности формирования правосознания в Украине // Науковий вісник юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: збірник наукових праць. 2002. № 1(7). С.47-51
    76. Кармадонов О.А. Престиж и пафос как жизненные стратегии социоэкономической группы // Социологические исследования. 2001. №1. С.66-72
    77. Карпунов В.М., Вовк В.Г. До питання про динаміку правової свідомості в Україні // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Вид-во ЛДПУ „Альма Матер”. 2001. № 5 (37). С.45-51
    78. Ковальчук А.С. Основы имиджелогии и делового общения: Учебное пособие для студентов вузов. 2-е изд., перераб. и доп. Ростов н/Д: изд-во „Феникс”, 2003. 224 с.
    79. Кон И.С. В поисках себя. М.: Просвещение. 1984. 462 с.
    80. Коновалова В.О. Правова психологія. Харків: Основа, 1996. 182 с.
    81. Кононенко А.О. Дослідження соціально-психологічних меж ефективності індивідуальних іміджів // Наук. Вісн. Півд.-укр. держ. Ун-ту. 2002. №3. С.88-93
    82. Кононенко А.О. Природа індивідуального іміджу та його роль в соціальних комунікаціях // Наука і освіта. Наук.-прак. журнал Півден. наук. центру АПН України. 2001. №1. С.61-64
    83. Кононенко А.О. Психологічні складові індивідуального іміджу сучасного педагога: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. / Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2003. 19 с.
    84. Кононова Л.Н. Некоторые аспекты уважения прав граждан в деятельности органов внутренних дел // Науковий вісник юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: збірник наукових праць. 2002. № 1(7). С.154-159
    85. Конституція України. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” № 2222-ІV від 8 грудня 2004 року. Харків: Парус, 2005. 60 с.
    86. Концептуальні передумови формування професіоналізму працівників міліції: Монографія / П.В. Мельник, Л.В. Терещенко. Ірпінь: УФЕІ, 1998. 143 с.
    87. Корицкая Л. Имидж украинской полиции // Человек и закон. 2003. № 10. С.58
    88. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. — М.: „Рефл-бук”, К.: „Ваклер”, 2000. 528 с.
    89. Кравченко Т.Ф. Психологические особенности использования индивидуального тезауруса внешности: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01. / Академия пед. Наук, НИИ общ. и пед. Психологии. М., 1992. 25с.
    90. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми розвитку міліції України на порозі ХХІ століття // Вісник університету внутрішніх справ. Випуск 8. Харків. 1999. С.3-8
    91. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. К.: Генеза, 1999. 431 с.
    92. Кудерміна О.І. Особливості стилю міжособистісної взаємодії майбутніх працівників правоохоронних органів // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в 21 столітті: теорія та практика: Матер. Всеукр. наук.-прак. конфер. (30-31 травня 2002р.), Частина ІІ. Одеса: Одеський юридичний інститут національного університету внутрішніх справ, 2002. С.30-33
    93. Кузнецова Е.В. Развитие межличностных невербальных коммуникаций средствами социально-психологического тренинга: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05. / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1986. 20 с.
    94. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации / Под ред. В.Н.Кудрявцева. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 208 с.
    95. Кунєв Ю.Д. Принципи побудови та вдосконалення організаційної структури ОВС України: загальнотеоретичні аспекти державного управління: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ун-т. внутр. справ. Харків, 2001. 17 с.
    96. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544 с.
    97. Лапшина В.Л., Московец В.И. Искусство делового общения работника органов внутренних дел (методические советы и рекомендации). Харьков: Национальный университет внутренних дел, 2004. 84 с.
    98. Лебедев И.Б., Цветков В.Л. Психология в правоохранительной деятельности: Учебное пособие. М.: Издательство „Щит-М”, 2003. 310 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины