Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України (концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція)

Краткое описание

Міністерство Внутрішніх Справ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
УДК 159.9: 159.94: 159.947:316.37: 614.84: 612.821

ТІМЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України
(концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція)

Спеціальність 19.00.06 юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора психологічних наук

Науковий консультант:
доктор психологічних наук,
професор Сафін О.Д.

Харків - 2003

Зміст

Стор.

ВСТУП

7

Розділ I. науково-історичні та теоретико-методологічні основи ВЧЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ СТРЕС

22

1.1. Категорія стресу у сучасній психологічній науці
1.1.1. Семантичний і феноменологічний аналіз понять "психологічний стрес", "психічна напруженість" та "емоційний стрес" ..
1.1.2. Диференціація стресу, емоційних станів та стомлення ..
1.1.3.Семантичний диференціал понять "стрес", "психічне вигорання” та "посттравматичний стрес"

22

29
38

48

1.2. Історія формування і розвитку психологічної концепції стресу
1.3. Основні теорії і моделі професійного стресу
Висновки за розділом

61
74
86

Розділ 2. організація роботи та методи емпіричного дослідження професійного стресу працівників ОВС .

90

2.1. Методологічна схема побудови дослідження професійного стресу працівників ОВС .
2.2. Загальна характеристика груп досліджуваних та методів дослідження
2.3. Особливості проведення досліджень серед працівників правоохоронних органів та використання психодіагностичного матеріалу, пов’язаного з індивідуальним кольоросприйняттям.
Висновки за розділом

90

95

107
114

РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ФАКТОРИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ДИНАМІКУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ У ПРАЦІВНИКІВ ОВС

115

3.1. Класифікація факторів, що впливають на умови протікання професійної діяльності працівників ОВС та їх психологічний аналіз
3.1.1 Оцінка напруженості праці та психофізіологічна "вартість" основних видів діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України
3.1.2. Фактори професійної незадоволеності серед працівників основних видів діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України.
3.1.3. Основні функціональні порушення психічної сфери особистості, що виникають у працівників ОВС в процесі оперативнослужбової діяльності
3.2. Мета і результати правоохоронної діяльності та їх можливий вплив на розвиток професійного стресу.
Висновки за розділом ..
РОЗДІЛ 4. Особливості прояву професійного стресу в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності та його психологічні наслідки..
4.1. Класифікація ризиконебезпечних ситуацій, що виникають у діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України та їх психологічний аналіз.
4.2. Основні психічні стани та реакції, що виникають у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності.
4.3. Суб'єктивна значущість стресогенності ризиконебезпечних ситуацій оперативно-службової діяльності та їх психологічні наслідки.....
Висновки за розділом ..
РОЗДІЛ 5 прогнозування та оцінка професійного стресу правоохоронця..
5.1. Психологічні особливості суб'єкта, що визначають індивідуальну варіабельність реакцій на розвиток професійного стресу
5.2. Психологічні складові професійної та функціональної надійності працівника ОВС.
5.3. Прогнозування розвитку професійного стресу у кандидатів на службу та працівників ОВС..
5.3.1. Система професійного добору в органи внутрішніх справ України та її ефективність
5.3.2. Професійний стрес та адаптивні можливості працівника ОВС.
5.3.3. Можливі варіанти стереотипних форм поведінки працівника ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності....
5.3.4. Розробка і побудова шкали індивідуальної екстремальності та коефіцієнту індивідуальної успішності виконання задач у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності
5.4. Оцінка рівня професійного стресу. .
5.4.1.Фізіологічні виміри професійного стресу.
5.4.2. Біохімічні виміри професійного стресу
5.4.3. Психологічні виміри професійного стресу..
5.4.4. Поведінкові виміри професійного стресу.
Висновки за розділом ....
розділ 6. принципи, організаційні форми та методи зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед працівників ОВС, що викликані професійним стресом
6.1. Основні напрямки роботи практичних психологів ОВС щодо зниження впливу професійного стресу на працівників правоохоронних органів
6.2. Основні стратегії регуляції професійного стресу ...
6.3. Психологічне забезпечення відновлювального періоду діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ..
6.3.1. Деякі пропозиції щодо розробки проекту створення медико-психологічного і відновлюваного комплексу при обласних Центрах практичної психології УМВС України
6.3.2. Організація роботи з групами посиленої психологічної уваги
6.3.3. Організація роботи з надання невідкладної психологічної допомоги працівникам ОВС, які зазнали психотравмуючого впливу стрес-факторів під час виконання оперативно-службових завдань
Висновки за розділом .
Висновки
Список використаних джерел
ДОДАТКИ (оформлені окремою частиною)

ВСТУП

Актуальність теми. За даними американських вчених (E. R. Greenberg, C.Canzoneri, C.S. Clark та ін.), у 1983 році 55% людей щотижня зштовхувалися зі стресом. У 1992 році вже кожний третій відчував стрес щодня або декілька разів на тиждень, що на 20% більше, ніж десять років тому. Пізніше, у 1996 році вже 75% людей щодня випробували стрес, причому 78% із них скаржаться на стрес, що виникає внаслідок роботи [183].
За оцінками численних експертів [11, 13, 15, 30, 61, 128, 145, 172 та ін.] на сьогодні значна частина населення страждає психічними розладами, викликаними гострим або хронічним стресом. Не випадково Всесвітня Організація Охорони Здоров'я назвала професійний стрес, що зустрічається в будь-якій професії, «хворобою ХХI століття» [351]. Він набуває масштабів епідемії і являє собою основну соціальну проблему сучасного суспільства [37, 40, 41, 54, 56, 77, 79, 132, 138, 156, 176, 178, 194 та ін.].
Проблема психологічного стресу в професійній діяльності і соціальному житті людини особливо активно стала вивчатися в останні чотири десятиліття [2, 6, 21, 30, 37, 55, 63, 80, 152, 156, 167, 206, 268, 294 та ін.].
За оцінкою В.О. Бодрова, цьому сприяв ряд обставин:
· по-перше, поява фундаментальних і оглядових робіт із проблем впливу екстремальних чинників діяльності на функціональний стан і працездатність людини;
· по-друге, безупинно зростає увага до вивчення "людського фактору", особливостей психічних процесів, властивостей і станів особистості фахівців відповідальних, шкідливих і небезпечних професій у зв'язку з ускладненням техніки і змісту професійних задач, умов і організації трудового процесу і відносного збільшення ролі психологічних причин у зниженні ефективності і безпеки труда, скороченні професійного довголіття і виникнення психосоматичних захворювань;
· по-третє, суттєве підвищення рівня загальної тривожності, напруженості, занепокоєння у значних категорій людей під впливом природних бідувань (землетрусів, повеней і т.п.), техногенних катастроф (вибухів, аварій на транспорті, промислових об'єктах), регіональних і міжнаціональних конфліктів, локальних війн і терористичних актів, пов'язаних із загибеллю людей, масовим фізичним і психічним травматизмом [37, С. 6].
У вітчизняній і зарубіжній літературі одержали досить широке висвітлення питання впливу професійної діяльності на людину та її стан [37, 263, 334, 338 та ін.]. Проте, дослідженню ролі цих факторів у розвитку психологічного (професійного) стресу, механізмів регуляції цього стану, обгрунтуванню моделей його вивчення, оцінки і прогнозуванню стресоусталеності до впливу екстремальних факторів у діяльності працівника ОВС, ролі особистісної детермінації приділялася вкрай недостатня увага.
Основою для ефективної і безпечної діяльності працівників органів внутрішніх справ є адекватність фізичних і психічних характеристик працівників тим об’єктивним вимогам дійсності, які пред’являються до них, а також відповідна професійно-психологічна підготовка [6, 14, 20, 26, 36, 55, 63, 80, 108, 123, 144, 148, 195, 202, 255, 261, 268, 275, 283, 297, 367]. Для успішного вирішення цих проблем необхідним є комплексний науковий аналіз факторів і причин, що обумовлюють рівень професійного стресу працівників ОВС, всебічне дослідження психологічних закономірностей та умов зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед правоохоронців. Вивчення та аналіз психологічних причин, що призводять до професійного стресу серед працівників ОВС, дозволить прогнозувати і попереджувати нещасні випадки, а також здійснювати цілеспрямовану психореабілітаційну та психокорекційну роботу з працівниками ОВС, що, у кінцевому рахунку, дозволить підвищити ефективність діяльності міліції в цілому.
Актуальність дослідження обумовлена:
· зростаючими вимогами держави і суспільства щодо ефективності діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю та охороні правопорядку;
· екстремальним характером професійної діяльності працівників міліції, що обумовлює високий рівень психічних втрат, психічної недієздатності, травматизму та смертності в органах внутрішніх справ;
· недостатньою кількістю теоретичних і практичних праць щодо вивчення психологічних детермінант розвитку професійного стресу серед працівників основних видів правоохоронної діяльності;
· необхідністю комплексного наукового аналізу причин, що обумовлюють негативні психічні стани працівників ОВС, та здійснення конкретних заходів, спрямованих на зведення до мінімуму рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед правоохоронців;
· необхідністю удосконалення системи психопрофілактичної роботи в ОВС.
У цьому зв'язку особливої актуальності у нашому дослідженні набувають питання:
· вивчення методологічних і теоретичних передумов виділення професійного стресу як особливої проблеми в галузі психологічних досліджень, а також проведення аналізу існуючих методологічних підходів щодо розробки цієї проблеми в різних галузях знань;
· дослідження значущих факторів, що впливають на процеси психічних втрат і психічної недієздатності усередині такої специфічної групи осіб, як працівники правоохоронних органів;
· вивчення загальних, особливих і специфічних якостей кандидатів на службу і працівників ОВС;
· вивчення й аналіз динаміки змін функціональних станів правоохоронців у різних видах їх оперативно-службової діяльності;
· розробки методологічних підходів і алгоритму адекватної інтерпретації параметрів, що характеризують рівень розвитку професійного стресу працівника ОВС;
· теоретичного аналізу і розробки методологічних підходів щодо оптимізації функціонального стану працівників основних видів правоохоронної діяльності з метою нормалізації їхньої життєдіяльності і підвищення усталеності до стрес-факторів оперативно-службової діяльності.
Вирішення цієї проблеми передбачає розробку алгоритму, що дозволяє прогнозувати і визначати рівень професійного стресу працівника ОВС. Це дасть можливість використовувати цей алгоритм для об'єктивізації засобів оцінки функціонального стану правоохоронців у широкому діапазоні: від ситуацій відносного спокою до станів психоемоційної дезадаптації при виконанні задач в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності. Крім того, це передбачає розробку методологічних підходів щодо вивчення адекватних психопрофілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію функціонального стану конкретного працівника ОВС.
Актуальність зазначеної проблеми і недостатнє її теоретичне і практичне обгрунтування й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначення об'єкта і предмета, формулювання гіпотези, постановку мети і задач наукового пошуку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, що пов’язано з реалізацією Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України”, Наказу МВС № 334 від 5 квітня 2002 року Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року” проводилося в рамках комплексної програми Кадри” МВС України (Наказ МВС України № 61 від 29 січня 1999 року); п.3 14.3 Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 - 2005 роки; п.46 "Загального плану Національного університету внутрішніх справ щодо реалізації вимог Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 - 2005 роки”; рішення Колегії МВС України від 21 жовтня 2000 р. № 7 - км/9; рішення Ради ректорів ВЗО МВС України від 19 жовтня 2000 р.; п.2 розпорядження МВС України від 21 жовтня 2000 р. № 273 та плану науково-дослідних робіт кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ (наказ №197), п. 3.6.2. (система періодичної психологічної експрес-діагностики працівників, служба яких пов'язана з підвищеним ризиком і значною психоемоційною напругою). Автор брав участь у виконанні цих науково - дослідних робіт у якості відповідального виконавця.
Мета дослідження полягає в розширенні уявлень про професійний стрес, як багатомірний феномен, що детермінований інтраорганізаційними факторами трьох рівнів (індивідуальним, груповим і організаційним) і екстраорганізаційними стрес-факторами, які залежать від особистісних характеристик; накресленні шляхів подолання його негативного впливу; розробці теоретико-методологічних та організаційно-методичних засад щодо зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед працівників правоохоронних органів України.
Основні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз професійного стресу як наукової категорії, що використовується в межах загальної концепції стресу. Виявити природні та соціальні передумови формування психологічного (професійного) стресу, показати їх значущість у різних сферах людської діяльності. Відзначити умови та особливості становлення та розвитку поняття професійного стресу” в сфері правоохоронної діяльності.
2. Розкрити специфіку правоохоронної діяльності та провести оцінку її напруженості.
3. Визначити психофізіологічну "вартість" основних видів діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України; встановити основні функціональні порушення психічної сфери особистості, що виникають у працівників ОВС в процесі оперативнослужбової діяльності та виявити основні фактори професійної незадоволеності, що мають сильний вплив на розвиток професійного стресу серед правоохоронців.
4. Розглянути особливості прояву професійного стресу серед працівників ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності та його психологічні наслідки.
5. Визначити психологічні складові професійної та функціональної надійності працівника правоохоронних органів.
6. Виявити можливість прогнозування схильності кандидатів на службу та працівників ОВС до успішної діяльності в умовах впливу стресфакторів підвищеної інтенсивності.
7. Визначити принципи, організаційні форми та найбільш ефективні методи зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед працівників ОВС, що викликані професійним стресом.
Об’єкт дослідження: професійний стрес працівників органів внутрішніх справ.
Предмет дослідження: психологічні особливості формування, розвитку, прояву та регуляції професійного стресу серед працівників органів та підрозділів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науковоекспериментальної роботи нами використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
а) теоретичного характеру: аналіз наукової літератури та керівних документів, що стосуються організації діяльності правоохоронних органів, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація експериментальних даних, класифікація, побудова аналогій, структурнофункціональне моделювання;
б) емпіричного характеру: експериментальні методи дослідження, загальна характеристика та обсяг яких представлений у розділі 2; діагностичні методи (анкетування, інтерв’ювання); обсерваційні методи спостереження; прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, моделювання, шкалування, психокорекційні методи впливу).
З метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків використовувалися методи математичної статистики.
Методологічною основою даної роботи слугують загальні принципи психологічної науки (детермінізму, відображення, активності, системного підходу та ін.).
Теоретичною основою даного дослідження стали:
· положення, що пов'язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф. Ломов і ін.);
· теоретичні положення загальної та генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (С.Л.Рубінштейн, С.Д. Максименко та ін.);
· системно-структурний підхід щодо вивчення психологічної готовності до діяльності (О.Д.Ганушкін, М.І. Д'яченко, Л.С. Нерсесян, В.М. Пушкін, О.Д.Сафін, М.І. Томчук та ін.);
· положення, що пов'язані з концепцією психологічного стресу (Г. Сельє, C.D.Spielberger, R. Lazarus; В.В. Суворова, Н.І. Наєнко; Л.О. Китаєв-Смик; В.О.Бодров, А.Б. Леонова та ін.)
· концепція відстрочених реакцій на травматичний стрес (посттравматичних стресових реакцій) (Ф.В. Бассін, Д. Вільсон, М. Горовиць, Б. Грін, Д. Лінді, Л.А.Пергаменщик, Н.В. Тарабрина, Ч. Фіглі, З. Фрейд, Д. Шпігель, і ін.).
Суттєве значення для дослідження мали дані про особливі психічні стани і реакції, що спостерігаються в ризиконебезпечних ситуаціях (Ю.О.Олександровський, Г.О. Балл, М.Д. Левітов, Л.Ф. Шестопалова, С.І.Яковенко), у тому числі правоохоронної діяльності (О.М. Бандурка, С.П.Бочарова, В.С. Медведєв); праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, Н.В. Чепелєва, Т.С.Яценко).
Джерела даної ро

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття професійного стресу працівника ОВС, розробки моделей його вивчення та профілактики, визначенні та класифікації стрес-факторів правоохоронної діяльності, виявленні особливостей впливу деяких психологічних характеристик працівника ОВС на генезис професійного стресу.
I Загально-теоретичний та методологічний рівень розгляду проблеми професійного стресу працівників ОВС дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цієї проблеми у сфері психологічних досліджень.
1. Професійний стрес працівників ОВС є багатомірним феноменом, що детермінований інтраорганізаційними факторами трьох рівнів (індивідуальним, груповим і організаційним) і екстраорганізаційними стрес-факторами, що залежать від особистісних характеристик. Професійний стрес виражається у фізіологічних і психологічних реакціях працівника правоохоронних органів на конкретну оперативно-службову ситуацію.
2. Ефективність роботи щодо зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності усередині такої специфічної групи осіб, як працівники правоохоронних органів, залежатиме від ретельного аналізу розвитку професійного стресу:
ü рівень макроаналізу професійного стресу дозволяє одержувати цілісний опис факторів ризику оперативно-службової діяльності в термінах причинно-наслідкових відносин;
ü рівень проміжного опосередкування стресу дозволяє врахувати індивідуально-психологічні особливості працівника правоохоронних органів і його особистий досвід подолання стресових ситуацій;
ü рівень мікроаналізу професійного стресу, що відбиває психологічні механізми адаптації конкретного працівника ОВС до стресогенних умов, дозволяє виділити деякі підходи щодо прогнозування виконання правоохоронцем конкретних оперативно-службових задач і поведінкових актів.
Запропонований підхід щодо вивчення професійного стресу працівника ОВС дає змогу встановлювати не тільки головні закономірності та механізми впливу на психіку правоохоронця стресфакторів оперативнослужбової діяльності, а й визначати їх специфічні та неспецифічні наслідки і на основі цього будувати необхідну психопрофілактичну та психокорекційну роботу.
3. Фактори соціального середовища, які в сукупності з цілями правоохоронної діяльності характеризують мотиваційні установки й емоційний фон діяльності, можуть виступати в якості головного джерела розвитку професійного стресу.
Основними стрес-факторами соціального середовища є:
Ø зниження або повне припинення соціальних пільг і гарантій для працівників ОВС;
Ø низька суспільна оцінка значущості конкретної професії в межах правоохоронної діяльності, її привабливість;
Ø фактична відсутність участі працівника ОВС у прийнятті рішень щодо ділового життя колективу; несформованість почуття приналежності до колективу;
Ø не відповідність мотивів діяльності колективу й особистості;
Ø не можливість професійного зростання працівника ОВС.
Джерелом розвитку хронічних депресивних станів, синдрому незадоволеності працею і, як наслідок, - потужним початковим фактором професійного стресу та професійної деформації працівника ОВС служить неоднозначне визначення мети праці. У якості стрес-факторів, що сприяють виникненню таких несприятливих явищ, можна назвати:
Ø відсутність розробленої системи оцінки успішності виконання задач у ході оперативно-службової діяльності;
Ø відсутність адекватного зворотного зв'язку про ефективність здійснення оперативно-службової діяльності;
Ø не своєчасність одержання такої інформації.
4. Виконання оперативно-службових обов'язків, на відміну від цивільних умов обов'язково передбачає наявність об'єктивних труднощів і необхідність серйозних обмежень: скорочену можливість для улюблених занять, обмежене коло спілкування, утруднені або припинені зв'язки з рідними і близькими, неминучу відмову від деяких звичок заради інтересів служби і виконання вимог колективу.
У залежності від особливостей конкретних оперативно-службових задач і умов, у яких вони вирішуються, працівник ОВС підпадає під вплив різноманітних стрес-факторів оперативно-службової діяльності, які можна умовно об'єднати в дві великі групи:
· фактори, які мають безпосередній емоційний вплив;
· фактори, що мають опосередкований емоційний вплив, який залежить від професійних можливостей працівника ОВС.
Сукупність перерахованих факторів створює психологічне навантаження, що впливає на працівника ОВС в оперативно-службовій обстановці та призводить до виникнення професійного стресу. Розмір і структура психологічного (професійного) стресу в різноманітних ситуаціях визначатимуться особливостями конкретної оперативно-службової задачі.
5. У ризиконебезпечній ситуації причинами розвитку професійного стресу є:
ü загроза життю;
ü відповідальність за виконання завдання;
ü недостатність і невизначеність інформації, що надходить;
ü дефіцит часу при прийнятті рішень і здійсненні оперативно-службових дій;
ü невідповідність рівня фахових навичок вимогам, що пред'являються умовами оперативно-службової задачі до особистості;
ü психологічна непідготовленість до виконання конкретного завдання;
ü непевність у надійності зброї;
ü відсутність довіри до командування;
ü фактори ізоляції (за умови дій у відриві від основних сил, перебування в ізольованих захистках) та ін.
Значущість впливу на психіку працівника міліції тих або інших професійних стресорів в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності визначається:
· його індивідуально-психологічними особливостями і особистісними властивостями;
· психологічною і професійною готовністю до виконання оперативно-службових задач даного виду правоохоронної діяльності;
· характером і рівнем мотивації;
· особливостями сприйняття працівником міліції місця і ролі своєї праці в суспільстві і перспективи його системи життєдіяльності.
6. Кожне утруднення, з яким зіштовхується працівник міліції, є стресовим тільки в тому випадку, якщо воно оцінюється негативно і/або не має адекватної стратегії його подолання, тобто якщо вимоги ситуації перевищують відповідні можливості людини. Реакція працівника правоохоронних органів на екстремальні впливи оперативно-службової діяльності, сприйняття й оцінка цього впливу як шкідливого, небажаного фактора обумовлюється всім комплексом властивостей індивіда, що сформувалися в процесі розвитку і діяльності даної особистості у певному середовищі. Саме від цих властивостей особистості буде залежати тип індивідуально-психологічної реактивності даної людини в тій або іншій ситуації, характер домінуючих поведінкових реакцій в умовах професійного стресу.
Індивідуальну варіабельність реакцій на стрес варто розглядати на основі психофізіологічних, психологічних та поведінкових особливостей особистості:
Ø на психофізіологічному рівні характер розвитку професійного стресу визначатиметься конституціональними особливостями працівника ОВС, типом його нервової діяльності, циклічністю протікання фізіологічних функцій, наявністю хвороб (у тому числі, викликаних даною професією) і ін.;
Ø на психологічному рівні до таких факторів відносяться ступінь розвитку основних психічних функцій, наявність певних спроможностей, рівень сформованості вольових якостей, особливості організації мотиваційної сфери, що у комплексі визначають індивідуально-психологічні властивості особистості;
Ø на поведінковому рівні розвиток професійного стресу буде залежати від наявності у конкретного індивіда специфічних поведінкових схем або патернів поведінки.
На характер індивідуальної варіабельності на стрес накладає відбиток низка опосередкованих факторів, до яких можна віднести: вікові, генетичні (наприклад, статеві) розбіжності, ступінь тренованості і рівень індивідуальної професійної підготовки.
Виділення деяких загальних закономірностей у процесі генезу професійного стресу і аналіз причин, які лежать у їхній основі, дозволяють об'єднувати загальні (за певними підставами) види індивідуальних реакцій. При дослідженні професійного стресу ця проблема трансформується у вивчення таких властивостей, як професійна та функціональна надійність працівника ОВС.
Професійна надійність характеризує працівника ОВС за кінцевим результатом його оперативно-службової діяльності, а функціональна надійність відбиває функціональну забезпеченість цієї діяльності і визначає ступінь усталеності й адекватність реактивності організму в конкретних умовах оперативно-службової діяльності.
Оцінним чинником ступеня професійної надійності виступають помилкові дії працівника ОВС у ході виконання задач оперативно-службової діяльності.
Зміст проблеми функціональної надійності обумовлюється наявністю таких специфічних для працівника правоохоронних органів властивостей, як стресоусталеність і адаптивність.
7. Для попередження професійного стресу практичному психологу правоохоронних органів необхідно, з одного боку, уміти визначати специфіку професійних навантажень, що несе кожний конкретний вид діяльності, а з іншого боку, мати чітку психодіагностичну базу для визначення тих осіб, які спроможні виконувати вимоги даного конкретного виду діяльності.
Оскільки, причини й ефекти стресу багатомірні, то і підхід до його виміру повинний бути мультифакторним. Професійний стрес можливо оцінювати за допомогою біохімічних, фізіологічних, психологічних та поведінкових категорій його виміру.
Проведений у дослідженні аналіз переваг та недоліків кожного з зазначених методів виміру професійного стресу треба обов’язково враховувати практичним психологам ОВС при організації психодіагностичного обстеження правоохоронців.
8. Специфічність проблеми професійного стресу і виникаючих на їхній основі посттравматичних стресових розладів полягає в тому, що проявам PTSD властиві відстрочені за часом реакції, а отже робота з постраждалими не буде носити характер одноразового акту, а потребує створення єдиної системи медико-соціально-психологічної реабілітації в масштабах держави.
Для реалізації цієї мети необхідно прийняття Верховною Радою Державної програми щодо створення розгалуженої і скоординованої мережі реабілітаційно-відновлювальних центрів для комплексної реабілітації працівників ризиконебезпечних професій та членів їх сімей.
Структурно державна система комплексної реабілітації постраждалих і членів їх сімей може мати такий вигляд: Міжвідомча Координаційна Рада - відомчі Головні центри медико-соціально-психологічної допомоги та реабілітації - регіональні центри соціально-психологічної допомоги та реабілітації - гарнізонні (обласні) реабілітаційно-відновлювальні об'єкти.
II Проекція загальнотеоретичних і методологічних положень та висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають специфіку професійного стресу працівника ОВС та надати низку практичних рекомендацій обласним Центрам практичної психології при УМВС України з питань організації роботи щодо зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед правоохоронців. У ході дослідження:
а) розроблено:
Ø рейтинг престижу та привабливості сучасних професій в межах правоохоронної діяльності;
Ø рейтинг шкідливості основних видів діяльності ОВС;
Ø класифікацію причин помилкових дій працівника ОВС на основі індивідуальних особливостей;
Ø класифікацію впливу емоційної напруги на реалізацію цілеспрямованої поведінки в ризиконебезпечній ситуації працівників ОВС із різноманітними типологічними властивостями;
Ø формулу коефіцієнту індивідуальної успішності виконання задач у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності;
Ø проект створення медико - психологічного і відновлюваного комплексу для обласних Центрів практичної психології УМВС України.
б) виділено та охарактеризовано:
Ø основні групи факторів, що викликають професійний стрес у працівників правоохоронних органів;
Ø основні стрес-фактори, які впливають на рівень професійної та функціональної надійності працівника ОВС;
Ø можливі варіанти стереотипних форм поведінки працівника ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності;
г) запропоновано:
Ø підхід щодо професіографічного опису основних професій правоохоронної діяльності та розглянута його дієвість на прикладі упорядкування професіограми міліціонера патрульно-постової служби;
Ø підхід щодо проведення паспортизації форм поведінки правоохоронців на основі урахування врівноваженості нервових процесів та результату дії;
Ø підхід щодо розробки та побудови шкали індивідуальної екстремальності для прогнозування розміру і структури психодезадаптивних розладів серед працівників різних видів правоохоронної діяльності, планування змісту й обсягу психопрофілактичних і реабілітаційних заходів, необхідних у різноманітних ситуаціях оперативно-службової діяльності.
Межі нашої роботи не дозволили вирішити цілу низку проблем, які можуть поглибити вивчення та заходи зниження (або повного припинення) професійного стресу серед працівників ризиконебезпечних професій. Потребують подальшого вивчення:
ü питання узагальнення і створення системної моделі, що могла б змістовно відбити особливості функціонування організму і психічної детермінації цього процесу на всіх рівнях і етапах розвитку професійного стресу серед представників конкретних видів ризиконебезпечних професій;
ü методологічні проблеми виміру професійного стресу серед представників силових міністерств та відомств;
ü проблема розгляду розходження між індивідами й у конкретного індивіда, але в різних ситуаціях, можливостей (ресурсів) подолання професійного стресу.

Література

1. Абдурахманов Р.А. Психологические проблемы послевоенной адаптации ветеранов Афганистана // Психол. журн. 1992. Т. 13. №1. С. 131-134.
2. Абдурахманов Р.А. Стрессовые состояния в боевой обстановке и их психологические последствия // Мир психологии. 1998. - №2. - С.86-88.
3. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. - Казань: КГУ, 1987. - 261 с.
4. Аболин Л.М. Соотношение психологических и физиологических коррелятов эмоциональной устойчивости спортсменов //Вопр. психол. -1974. - N 1. - С. 104 - 115.
5. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии - 1989, № 4. - С. 87 - 95.
6. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях: Учебное пособие. М.: ВЮЗШ МВД СССР, 1988. 48 с.
7. Агресивний натовп та методи протидії йому / Під ред. О.В.Тімченко. Харків, 1998. 105 с.
8. Адаптация человека. Сб. Статей - Л.: Наука, 1972. С. 8 - 56.
9. Айдаралиев А.А., Максимов А.Л. Адаптация человека к экстремальным условиям (опыт прогнозирования). - Л.: Наука, 1988 С. 76 - 123.
10. Александровский А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М.: Наука, 1976. 272 с.
11. Александровский Ю. А. Психоневрологические расстройства при аварии на Чернобыльской АЭС // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Здоровье, 1988. С.171 - 177.
12. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1991. 96 с.
13. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. Избранные психологические труды / Под редакцией А.А. Бодалева. М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 384с.
14. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Медведєв В.С. - Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій. К.: УАВС, 1995. 218 с.
15. Андрусенко В.А. Социальный страх.- Свердловск: Изд - во Урал. ун - та, 1991.- 168с.
16. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональной системы // Принципы системной организации функций. М.: Наука, 1973. 256 с.
17. Анохин П.К. Последние данные о взаимодействии коры и подкорковых образований головного мозга. - М., 1958.- С.56 - 63.
18. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности. - М.: Наука, 1979. - 375 с.
19. Антонян Ю.М. Роль конкретной жизненной ситуации в совершении преступления. - М., 1973. 146 с.
20. Ануфрієв М.І. Система підготовки та перепідготовки персоналу органів внутрішніх справ України // Вісник УніВС. - 1999. - № 8. - С. 8-14.
21. Анциферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Психологический журнал. 1994.- Т. 15, № 1.- С.34-38.
22. Архангельский Г.В. Практикум по невропатологии. - М.: Медицина, 1967. - 240 с.
23. Афанасенко В.С. Особистісні фактори ефективності управлінської діяльності військового керівника: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Університет внутрішні справ Харків, 2000. 20 с.
24. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. - Харьков: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с.
25. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учеб. Пособие для вузов. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. 356 с.
26. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ: теорія, досвід, шляхи удосконалення. Харків: Основа, 1996. 398 с.
27. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях. - Харків, 1993. 212 с.
28. Безродный В.И. Исследование психологических факторов травматизма подземных горнорабочих: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.03. / Институт психологии АН СССР, 1980. 20 с.
29. Белик Я. Я. Психическая саморегуляция в экстремальных условиях деятельности: Научно-аналитический обзор. М.: Академия МВД СССР, 1988. 47 с.
30. Беляев Д.К. Некоторые генетико- эволюционные проблемы стресса и стрессируемости // Вестник АМН СССР. - 1979. №7. - с. 9-14.
31. Беляев Д.К., Бородин П.М. Влияние стресса на наследственную изменчивость и его роль в эволюции //Эволюционная генетика. - Л., 1982. - с. 35-59.
32. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. - Л.: Наука, 1988. - 270 с.
33. Бернштейн А.Д. К механизму утомления. Роль истощения и торможения в механизме утомления. - Алма-Ата, 1955. - С.123 - 137.
34. Берштейн Н. А. Физиология активности // Философские вопросы высшей нервной деятельности и психологии. М. , 1963. С. 64 - 72.
35. Бобнева М.И. К проблеме надежности человека // О закономерных и случайных отказах в работе оператора. Л.: ЛГУ, 1964. С. 12 - 14.
36. Бовин Б.Г., Рябов С.А.. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект) // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, - 1993. 38 - 44.
37. Бодров В.А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов. - М.: ПЕРСЭ, 2000. - 352 с.
38. Бодров В.А. К обоснованию концепции информационного стресса человека - оператора //Труды Института психологии РАН. Вып.2. - М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 1997. - С.160 - 168.
39. Бодров В.А. Проблема профессиональной и функциональной надежности оператора //Психологический журнал. - Т. 10, № 4, 1989. - С.142 - 149.
40. Бодров В.А. Психологический стресс: развитие учения и современное состояние проблемы. - М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 1995. - 136 с.
41. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. К.: Укртехпресс, 1997.
42. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 188 с.
43. Борисов Е.М. Индивидуальное своеобразие становления профессионала.М.: Прогресс, 1976.- 82с.
44. Боровский Б.Е. Психофизиологические факторы как причины ДТП. - М., 1979. 156 с.
45. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике (Отв. ред. С.Крымский - Киев: Наук. думка, 1989. - 200с.
46. Бурно М.Е. Страх // Физкультура и спорт - 1996, № 7.
47. Быстрицкая А.Ф. Некоторые проблемы эмоциональной устойчивости. //Вопр. псих.- 1968.- N7. C. 45-61.
48. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
49. Бэскинд Э. Энциклопедия личной безопасности. - Пер. с англ. - М.: «Аквариум», 1995. 564 с.
50. Вагтс Д., Стайнер В., Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность. М.: Юрид. лит. - 1991. С. 93.
51. Варданян Б.Х. Механизмы регуляции эмоциональной устойчивости // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы. М., 1983. С. 542 - 543.
52. Васильев И.А., Поплужный В.А., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. М., 1980. С. 35 - 54.
53. Васильев Л.В. Юридическая психология. Серия мастера психологии. СПб.: Питер Прес, 1997. 656 с.
54. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: МГУ, 1984. - 200 с.
55. Вахов В.П., Калмыков Г.Б., Козюля В.Г. Психическая дезадаптация у сотрудников органов внутренних дел и методы ее коррекции // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. М.: НИИ МВД России, - 1993. С. 38 - 44.
56. Ведяев Ф.П., Воробьева Т.М. Модели и механизмы эмоциональных стрессов. - К.: Здоров'я, 1983. - 133 с.
57. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации. - М.: изд-тво Московского университета, 1986. - 215с.
58. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: изд-тво Московского университета, 1990. - 283с.
59. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М., Изд-во Московского университета, 1976. 143 с.
60. Вилюнас В.К., Гиппенрейтер Ю.Б. Психология эмоций М, 1984.
61. Вилюнас В.К., Овчинникова О.В. Некоторые теоретические вопросы изучения стресса //В сб.: "Научная сессия, посвященная дню радио и дню связиста". - М., 1972. - С.46 - 51.
62. Вказівка МВС України від 27.12. 2000 р. № 6855 "Про зміни до Методики проведення психологічного відбору кандидатів до вищих закладів освіти МВС України на основі визначення мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання".
63. Водолазский В.Ф., Гутерман М.П. Конфликты и стрессы в деятельности работников органов внутренних дел. Омск: ОВШМ МВД СССР, - 1976. 35 с.
64. Волков В. Н. Система охраны психического здоровья сотрудников подразделений органов внутренних дел: Лекция. Домодедово: ВИПК МВД СССР, 1982. 22 с.
65. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. М.: Мысль, 1983. 203 с.
66. Волошин Г.Г., Порощук С.Д. Вдосконалення законодавства про соціально-правовий захист працівників міліції нагальна потреба часу // Вісник УніВС. - 1999. - № 8. - С.113-116.
67. Воронин Б.Ф. Восстановление психосистемы. - Киев: Лыбидь, 1991. - 184с.
68. Вундт В. Основы физиологической психологии. - М.: 1912.- 122 с.
69. Вундт В. Очерки психологии. - М.: 1912. - 135 с.
70. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956.- 448с.
71. Выготский Л.С. Спиноза и его учение об эмоциях в свете современной психоневрологии // Вопр. филос.- 1970. N6. С.11 - 16.
72. Вяткин Б. А. Темперамент, стресс и успешность деятельности спортсменов в соревнованиях // Стресс и тревога в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1983. С. 56-64.
73. Вяткин Б.А. Управ