ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МАЙСТЕРНОСТІ ІНСПЕКТОРА ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДАІ УКРАЇНИ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ МАСТЕРСТВА ИНСПЕКТОРА ДОРОЖНО-ПАТРУЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ГАИ УКРАИНЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
МВС УКРАЇНИ

03035, м. Київ ГСП,
Солом’янська пл., 1

На правах рукопису

КОНДРЮКОВА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 351.74.57

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МАЙСТЕРНОСТІ
ІНСПЕКТОРА ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ
ДАІ УКРАЇНИ

19.00.06. Юридична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук,
доцент
Андросюк В’ячеслав Георгійович

КИЇВ - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСПЕКТОРА ДОРОЖНЬО-
ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ

1.1. Психологічний аналіз визначальних умов та чинників
службової діяльності працівника дорожньо-патрульної служби,
їх систематизація та узагальнення
1.2. Психологічний зміст та опосередкування функціональних
обов'язків працівників дорожньо-патрульної служби ..

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ
ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ
ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ...

2.1. Обґрунтування діагностичного інструментарію
професіографічного дослідження
2.2. Розробка професіограми професійно-важливих якостей
інспектора дорожньо-патрульної служби... ...

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ
МАЙСТЕРНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ДПС ДАІ......

3.1. Організаційні й психологічні передумови формування та
розвитку професійно-важливих якостей працівників
дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції
3.2. Методика професійно-психологічної підготовки інспекторів
дорожньо-патрульної служби до вирішення службових завдань

ВИСНОВКИ....

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..

ДОДАТКИ.......

ВСТУП

На даний час в нашій країні створено передумови для розбудови держави на демократичних засадах, на основі загальнолюдських гуманістичних принципів. Не залишились осторонь і органи внутрішніх справ, які наполегливо працюють над створенням сприятливого правового клімату для забезпечення трансформації суспільного устрою та економіки держави.
У здійснюваних реформах особлива увага приділяється правам і свободам людини. За роки своєї незалежності Україна значно їх розширила й привела у відповідність із загальними нормами та принципами. Наша держава офіційно визнала людину, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпеку найвищою соціальною цінністю. І це стало основним змістом діяльності української міліції.
Здобуття Україною незалежності стало тією точкою відліку, з якої розпочався процес набуття органами внутрішніх справ нашої держави рис цивілізованої правоохоронної системи. Її визначальним фактором є кадрова політика. Як зазначив Президент України, до системи управління всіх рівнів мають прийти люди нової генерації Особливо важливо забезпечити недопущення нових рецидивів непрофесіоналізму та некомпетентності при формуванні кадрового потенціалу”[1].
Важливою умовою виконання вимог Президента, Верховної Ради та Уряду України, щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки у державі, гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян є формування та підтримання належного кадрового потенціалу органів внутрішніх справ. Впровадження у життя кадрової політики пов'язане з широким спектром функцій, реалізація яких підпорядковувалась єдиній стратегічній меті: створенню якісно нової української міліції, яка б відповідала сучасним європейським стандартам і була спроможна виконувати покладені на неї обов'язки.
Це знайшло своє відображення у посланні Президента України до Верховної Ради України Україна: поступ у ХХ1 сторіччя. Стратегія економічної і соціальної політики на 2000-2004 р.”[2]. Завдання, поставлені Президентом України перед МВС України, були деталізовані й враховані у практичній діяльності працівників органів внутрішніх справ (далі ОВС).
У Звіті перед українським народом про оперативно-службову діяльність ОВС України у 2000 році”[3] відзначалось, що найважливішим основоположним принципом діяльності органів внутрішніх справ є та буде принцип законності, який полягає в тому, що органи внутрішніх справ і їх працівники визнають пріоритет права і несуть політичну, правову й моральну відповідальність за невиконання взятих на себе обов’язків.
У травні 2001 року, виступаючи на брифінгу, міністр внутрішніх справ України Ю.Смірнов звернув особливу увагу на термінове впровадження комплексу заходів щодо реформування та оптимізації кадрової політики в органах внутрішніх справ, відповідно до Концепції розвитку системи МВС. Конкретизуючи положення цієї Концепції, заступник міністра внутрішніх справ України М.Ануфрієв відзначив, що важливою, хоча й непопулярною справою є очищення органів внутрішніх справ від професійно непридатних осіб, які не тільки не спроможні на належному рівні виконувати поставлені завдання, а й дискредитують своїми вчинками систему ОВС. Результатом цієї роботи, за його словами, стало скорочення упродовж п'яти років більше як утроє числа засуджених працівників за скоєні злочини, майже вдвоє - за посадові злочини. Заплановані й здійснені заходи сприяли очищенню міліцейських колективів від професійно непідготовлених працівників, осіб з низькими моральними якостями, схильних до порушень законності й дисципліни[4]. Крім адміністративних важелів у наведенні порядку в міліцейських колективах, керівництво МВС України стало більш спиратися на такі чинники як громадська думка і оцінка роботи міліції населенням.
Не залишилась осторонь і Державна автомобільна інспекція (далі - Державтоінспекції або ДАІ). Відповідно до концепції гуманізації взаємостосунків між інспекторами ДАІ та учасниками дорожнього руху, на виконання вимог Програми розвитку партнерських стосунків між міліцією та населенням на 2000-2005 роки”, рішень Колегій МВС України, Управління Державтоінспекції МВС України у 2000 році зосередило головну увагу на зміцненні принципів гуманності в діяльності служби. Робота полягала в лібералізації стосунків між усіма учасниками дорожнього руху, вихованні у них високої культури поведінки, поваги до законів автошляхів, поступовому та неухильному перетворенні самої служби з контрольно-караючої на контрольно-допомогаючу.
Актуальність дисертаційного дослідження. Для прискорення реформування роботи по забезпеченню безпеки дорожнього руху Управління ДАІ МВС України вдосконалює існуючи та шукає нові методи діяльності. Попри стабільне поліпшення ситуації на автошляхах у 2000 році, оперативна обстановка залишається складною. Як зазначив на початку 2001 року на нараді керівного складу УДАІ ГУМВС, УМВС України в регіонах заступник міністра МВС України А.Подоляка, в минулому році в Україні скоєно понад 33 тисячі транспортних пригод, в яких загинуло 5185 і травмовано 36,6 тисяч чоловік. Найбільш смертоносними він назвав дороги столиці кількість загиблих на них зросла на 14%. При цьому, кожна четверта зареєстрована в країні пригода скоєна з вини пішоходів[5]. Турбуючись про зменшення показника аварійності та поліпшення взаємостосунків між усіма учасниками дорожнього руху, керівники МВС України та Управління Державтоінспекції МВС України ставлять питання про імідж співробітників дорожньо-патрульної служби ДАІ, про підвищення рівня їх професійної майстерності, освіти, посилення контролю за використанням табельної зброї та підвищення рівня особистої безпеки.
Дорожньо-патрульна служба (далі ДПС) це найбільш численний структурний підрозділ Державтоінспекції, який безпосередньо забезпечує правопорядок на шляхах і водночас є об’єктом посиленої уваги держави.
Ілюстративним результатом реформування служби ДАІ є те, що в цілому кількість виявлених працівниками дорожньо-патрульної служби ДАІ (далі ДПС ДАІ) порушень Правил дорожнього руху зменшилась на чверть і замість виявлення незначних порушень на перший план виходить запобігання грубим правопорушенням, що суттєво впливає на безпеку дорожнього руху. Курс на гуманізацію стосунків між учасниками дорожнього руху - це, насамперед, виховання почуттів поваги один до одного, взаєморозуміння, налагодження партнерських, доброзичливих контактів з водіями, спрямованих на своєчасне отримання інформації щодо реальної ситуації на автошляхах, з метою впливу на стан криміногенної обстановки, гарантування безпеки і створення комфорту для водіїв та пасажирів. В Україні, як в більшості цивілізованих держав, має бути демілітаризована дорожня поліція з високим рівнем культури та професіоналізму.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена важливістю теоретичного узагальнення проблем психологічного забезпечення діяльності працівників ДАІ, систематизації наявного досвіду застосування здобутків психологічної науки при підтриманні порядку на дорогах та профілактиці порушень транспортної дисципліни, потребами практики щодо використання психологічних знань інспекторами ДПС при виконанні своїх функціональних обов'язків. Крім цього, суттєвою складовою професійної діяльності інспекторів є напруженість та екстремальність багатьох службових ситуацій. Зокрема, за авторськими даними, близько 73% всіх службових ситуацій інспектори ДПС визначають як конфліктні, а 30% - як екстремальні, тобто такі, що суттєво впливають на особистість, містять елементи небезпеки для життя та здоров'я працівника. Саме тому в дисертаційному дослідженні акцентується увага на розгляді напрямів та шляхів професійно-психологічної підготовки працівників ДПС ДАІ на рівні засвоєння психологічних знань, формування умінь та навичок їх практичного застосування, розвитку їх загальної психологічної культури.
Окремі аспекти проблеми, головним чином у правовому й організаційному аспектах, розглядались у монографіях, наукових збірниках, навчально-методичних посібниках (І.І. Веремєєнко, В.М. Усков, О.Л. Міленін, Б.В. Росінський, С.Н. Антонов, М.І. Попов, В.Н. Карасьов, Н.Д. Мілєшкина, В.І. Жулєв, В.Л. Володарський, В.В. Єгупенко). В спеціальній літературі практичні аспекти діяльності інспектора ДАІ, переважно з юридичної або психологічної точки зору, були висвітлені в публікаціях Кононенка Л.М., Хомяка Я.І., Климчука В.В., Петрика М.Д. Але на даний час, у зв'язку з реформуванням Державтоінспекції, змінами в законодавчій базі у сфері безпеки дорожнього руху, переходом до нових критеріїв оцінки ефективності діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ постає необхідність в удосконаленні цієї діяльності.
Проблеми диференціації професійно значущих якостей залежно від особливостей умов діяльності інспекторів ДПС ДАІ ні в загальній, ні в спеціальній літературі практично не розглядаються. Вивчені нами публікації в основному присвячені окремим методичним та організаційним аспектам відбору та атестування кадрів різних служб (Б.Г. Бовін, Н.К. Буйлов, В.А. Варламов, М.В. Виноградов, А.И. Єрмачков, Л.Я. Зибковець, М.О. Калашников, Л.М. Колодкін, А.Н. Лебедєв, Г.М. Мякішев, Л.Р. Никандрова) або містять узагальнені переліки якостей працівників окремих служб органів внутрішніх справ (Н.В. Андреєв, В.І. Барко, В.А. Данилов, І.О. Шматко). У роботах Вогна Дж., Кап Г., Морріса X., Страттона Дж., Таннехілла Р.Л., Уествуд Я. та інших авторів розкрито у загальному вигляді систему підбору кадрів до поліцейських органів зарубіжних країн. Окремі відомості, що містять в собі ці публікації (загальна схема відбору, процедурні моменти) можуть бути використані при підготовці рекомендацій по реалізації професійного відбору інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ на практиці.
Отже, проблема теоретичного аналізу застосування психологічних знань у такій різноманітній і напруженій діяльності, як діяльність підрозділів ДАІ, потребує подальшого розв'язання в світлі реформування всієї правоохоронної системи та впровадження нових форм діяльності. Саме тому в дисертації застосовано системний підхід, який інтегрує відповідні міжпредметні зв'язки, дозволяє аналізувати предмет дослідження в статиці та в динаміці одночасно. Це, на нашу думку, не лише сприяє поглибленню наукового знання, але вже зараз може забезпечити використання отриманих даних і рекомендацій в практиці діяльності підрозділів Державтоінспекції. Результати дослідження можуть бути використані також у процесі розвитку професійно-значущих якостей працівників ДАІ; при розробці методології і методичного інструментарію психологічної підготовки фахівців-правоохоронців.
Дисертаційну роботу виконано у руслі загально галузевого дослідження і вона являє собою складову частину виконання "Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.", п. 7.12.3 Робочого плану організаційно-практичних заходів МВС України щодо удосконалення професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України та плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології НАВСУ за темою "Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України".
Мета і задачі дослідження. Головною метою дослідження є розробка теоретичних засад психологічного аналізу професійної діяльності Державтоінспекції і діагностично-навчального комплексу, спрямованого на формування та розвиток професійної майстерності працівників дорожньо-патрульної служби, забезпечення доцільної та ефективної службової діяльності. Цією метою зумовлено опрацювання окремих задач дослідження:
1. Аналіз визначальних умов та чинників службової діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ, їх систематизація та узагальнення.
2. Визначення психологічного змісту та опосередкування функціональних обов’язків інспекторів дорожньо-патрульної служби.
3. Обґрунтування та опрацювання достатнього й ефективного діагностичного інструментарію виявлення професійно-важливих якостей суб'єкта діяльності.
4. Розробка професіограми працівника ДПС ДАІ з відповідними критеріальними частинами професійно-важливих якостей.
5. Визначення ролі психологічної підготовки в підвищенні професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ.
6. Розробка системи навчально-тренінгових вправ з професійно-психологічної підготовки працівників ДПС ДАІ з урахуванням вихідного та перспективного рівнів професійно-важливих якостей.
Об'єкт дослідження: професійна діяльність працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ України, яка опосередкована суб'єктно-об'єктними взаємозалежностями.
Предмет дослідження: психологічні чинники ефективності професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.
Методи дослідження. Теоретична частина дослідження забезпечувалась використанням загальнонаукових методів. Так при визначенні передумов становлення Державної автомобільної інспекції, сучасного стану та методології професіографічного дослідження, організаційно-психологічних передумов формування та розвитку професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділи 1.1, 2.1, 3.1) нами були застосовані такі методи: історичний, діалектичний, порівняльний, метод системного аналізу тощо. Узагальнення чинного нормативно-правового регулювання діяльності Державтоінспекції та пов’язаних з ним проблем і аналіз функціональних умов діяльності дорожньо-патрульної служби здійснено за допомогою диференційно-інтегративного методу (розділ 1.1). При обгрунтуванні психологічних чинників діяльності Державтоінспекції (розділ 1.2) використовувались методи: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, аналогій.
При збиранні емпіричного матеріалу (розділи 2.2, 3.2) застосовувалися дві групи методів:
- методи збирання інформації, що включали в себе опитування, бесіду, просте та комплексне спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, стандартизовані та модифіковані опитувальники (Я.Стреляу, Р.Кетелла, ММРІ, ТSІ Р.Амтхауера, Ч.Спілбергера та Ю. Ханіна);
- методи обробки інформації, за допомогою яких первісні дані піддалися математико-статистичній обробці з обрахуванням: середніх значень та дисперсії, t-критерію П. Стьюдента.
Загальний обсяг вибірки становив понад 500 працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ України, що є достовірним згідно вимог варіаційної статистики.
При розробці методики професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділ 3.2.) було застосовано метод умовиводів за аналогією та метод моделювання
Методологічні засади дослідження обгрунтовані роботами вчених в галузях юридичної психології, адміністративного права, адміністративної діяльності, кримінології (Ю.М. Антонян, В.Г. Андросюк, О.М. Бандурка, В.Л. Васильєв, І.П. Голосніченко, М.И. Єникеєв, Є.В. Додін, В.П. Колпаков, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.О. Коновалова, Г.О. Матусовський, Н.П. Мишляєв, В.С. Медведєв, В.М. Синьов, О.М. Столяренко, В.О. Татенко, С.А Тарарухін, В.А. Шамрай, Г.О. Юхновець, С.І. Яковенко та ін.); узагальнення специфіки використання психологічних знань в кримінальному праві, кримінальному процесі та оперативно-розшуковій діяльності (О.М. Алексєев, В.В. Головач, Д.В. Гребельський, Н.І. Гуковська, І.П. Козаченко, Я.Ю. Кондратьєв, М.В. Костицький, В.О. Носков, Н.Ю. Максимова, В.І. Філіпенко, Л.Б. Філонов, В.О. Черепанов, Ю.В. Чуфаровський та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що воно вперше на рівні кандидатської дисертації комплексно вивчає основні вимоги професійної діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ; фізичні, психофізіологічні та особистісні якості особистості, що зумовлюють успішність або неуспішність цієї діяльності; розглядає можливості застосування психологічних знань в роботі інспектора ДПС. До внеску автора в науку можна віднести:
- опрацювання науково-обгрунтованих напрямів щодо можливостей використання психологічних знань в діяльності працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ, визначення меж їх застосування,
- обґрунтування психологічних характеристик діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ та її вимог до особистості фахівця,
- визначення вимог до професійно-значущих якостей працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ,
- розробка методичних засад формування й розвитку професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби для вирішення службових завдань,
- визначення особливостей організації професійного спілкування працівників ДПС ДАІ.
Практичне значення здобутих результатів полягає в обґрунтуванні вимог професійної діяльності до особистості працівника Державтоінспекції; аналізі результатів психологічного обстеження працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби з метою впровадження їх у процес професійного відбору кадрів; визначенні системи, структури та методик психологічної підготовки працівників ДАІ.
Підготовлена нами методика професійно-психологічної підготовки Державтоінспекторів, в якій пропонується перелік навчально-службових ситуацій для розвитку професійної майстерності працівників, направлена до Головного управління МВС України в м. Києві, де отримала позитивний відгук, і використовується в діяльності практичних психологів Центру практичної психології при ГУМВС України в м. Києві (Методичні рекомендації ГУМВС України в м. Києві від 09.08.2001 року, № 1/1923). Заняття з професійно-психологічної підготовки за методикою здобувача проводились з особовим складом полку дорожньо-патрульної служби і управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві та державтоінспекторами райуправлінь ГУМВС України в м. Києві. Про позитивні результати її впровадження свідчать довідки про впровадження з ГУМВС України в м. Києві та полку дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.
Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ України за темою Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” на рівні дисертаційного дослідження вивчався конкретний фаховий напрям (інспектор дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції). Здобувачем видано 5 наукових статей, де авторові належить висвітлення, організаційно-правових та психологічних передумов діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ, концепція психологічного забезпечення цієї діяльності, питання підготовки спеціалістів для діяльності в підрозділах Державтоінспекції.
У дисертації використані дані Лабораторії № 3 НДІ НАВСУ вивчення причин і умов отримання тілесних ушкоджень та загибелі працівників ОВС у 1996-1998 роках.
Всі сформульовані в дисертації положення та висновки обґрунтовані на базі особистого теоретичного та експериментального дослідження автора і підкріплені 8-річним досвідом роботи в ОВС, у тому числі 3 роки на посаді старшого психолога полку дорожньо-патрульної служби ДАІ.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях і семінарах: Про розробку механізмів застосування норм нового адміністративного законодавства щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху” (Семінар-нарада, Київ, 2001), Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України” (Міжнародна науково-практична конференція присвячена 10-річчю Європейського університету та 10-річчю Секції прикладних проблем Президії Національної академії наук України, Київ, 2001), Педагогіка професійної освіти” (Науково-практична конференція, Одеса, 2002).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 5 публікаціях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Зміст роботи викладено на 190 сторінках, доповнюється 13 додатками на 55 сторінках. Основний текст проілюстровано 4 таблицями. Список використаних джерел складає 212 найменувань.

[1] Іменем Закону. - 2000. - № 35 (1215). - С. 3.

[2] Міліція України. - 2001. - № 4. - С. 2.

[3] Міліція України. - 2000. - № 1. - С. 17.

[4] ФорПОСТ. - 2001. - № 5. - С. 2.

[5] Вісник Державтоінспекції МВС України. - 2001. - №1(4). - С. 3.

Список литературы

В И С Н О В К И

Суттєве підвищення вимог до ефективності діяльності правоохоронних органів у розбудові правових відносин на сучасному етапі розвитку нашої держави та докорінна зміна вимог до особистості працівника дорожньо-патрульної служби ДАІ зумовили необхідність впровадження нових форм діяльності, а також визначення нових підходів до підбору, добору, навчання, професійної підготовки і супроводження діяльності відповідних фахівців.
Саме тому в дисертації застосовано системний підхід, який інтегрує відповідні міжпредметні зв'язки, дозволяє аналізувати предмет дослідження в статиці та в динаміці одночасно. Це, на нашу думку, дало змогу забезпечити використання отриманих даних і рекомендацій в практиці діяльності підрозділів ДАІ.
Першим кроком на цьому шляху стало науково обґрунтоване вивчення діяльності Державної автомобільної інспекції, її визначальних чинників, методологічних засад формування відповідних фахівців. Основа цього вивчення полягала в розробці та дослідженні моделі діяльності, її функціонального змісту, а також відповідних професійно-важливих якостей суб'єкта цієї діяльності. Доцільним було здійснення цього вивчення за принципом ізоморфізму, тобто додержанням вимог адекватності, динамічності і поширюваності моделі, її відповідності об'єкту або явищу, що вивчається; можливість відтворення в моделі певних змін явища, яке досліджується; доповнення моделі окремими елементами без порушення функціонування незмінної частини і суті досліджуваного явища.
Головною метою дисертаційного дослідження була розробка методики формування та розвитку професійно-важливих якостей інспекторів дорожньо-патрульної служби ДАІ як основи ефективної службової діяльності. Досягнення цієї мети стало можливим за умови опрацювання системної моделі професійної діяльності ДПС ДАІ, суб'єкта цієї діяльності, шляхів і напрямів удосконалення суб'єктивно-об'єктивних відносин. При дослідженні ми спиралися на положення, яке визначає, що моделювання об'єкта, явища, діяльності здійснюється в двох основних формах - імпліцитній, яка полягає в відтворенні функціональних вимог, яким повинен задовольняти фахівець, та експліцитній, що відтворює перелік відповідних професійно-важливих якостей, знань, вмінь та навичок, які повинні бути притаманні фахівцю.
Інтегратором системного поєднання цих форм моделювання було опрацювання напрямів та методів оптимізації професійних вимог діяльності і формування відповідних професійно-важливих якостей.
Теоретична частина дослідження забезпечувалась використанням загальнонаукових методів. Так при визначенні передумов становлення Державної автомобільної інспекції, сучасного стану та методології професіографічного дослідження, організаційно-психологічних передумов формування та розвитку професійної майстерності інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділи 1.1, 2.1, 3.1) нами були застосовані такі методи: історичний, діалектичний, порівняльний, метод системного аналізу тощо. Узагальнення чинного нормативно-правового регулювання діяльності Державтоінспекції та пов’язаних з ним проблем і аналіз функціональних умов діяльності дорожньо-патрульної служби здійснено за допомогою диференційно-інтегративного методу (розділ1.1). При обгрунтуванні психологічних чинників діяльності Державтоінспекції (розділ1.2) використовувались методи: індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, аналогій.
При збиранні емпіричного матеріалу (розділи 2.2, 3.2) застосовувалися дві групи методів:
- методи збирання інформації, що включали в себе опитування, бесіду, просте та комплексне спостереження, експертні оцінки, аналіз документації, бланкові методики, стандартизовані та модифіковані опитувальники (Я.Стреляу, Р.Кетелла, ММРІ, ТSІ Р.Амтхауера, Ч.Спілбергера та Ю.Ханіна);
- методи обробки інформації, за допомогою яких первісні дані піддалися математико-статистичній обробці з обрахуванням: середніх значень та дисперсії, t-критерію П. Стьюдента.
Загальний обсяг вибірки становив понад 500 працівників дорожньо-патрульної служби ДАІ України, що є достовірним згідно вимог варіаційної статистики.
При розробці методики професійно-психологічної підготовки інспекторів дорожньо-патрульної служби (розділ 3.2.) було застосовано метод умовиводів за аналогією та метод моделювання
Функціонально-психологічний аналіз професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ здійснювався відносно конкретних її функцій - наглядової, адміністративної, профілактичної, кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової.
Особистість інспектора ДПС ДАІ, обрана нами в якості об'єкта дослідження, відноситься до такого класу об'єктів соціального вивчення як особистість професіонала. Тому, до двох головних, традиційних напрямків аналізу особистості (особистості як об'єкта соціальних відносин і як суб'єкта соціальної діяльності) нами додано третій напрям - вивчення суб'єкта конкретної професійної діяльності з притаманними йому психологічними властивостями, якостями й особливостями, які формуються в межах цієї діяльності.
У своєму дослідженні ми, звичайно, не змогли охопити всіх проблем удосконалення діяльності дорожньо-патрульної служби ДАІ у зв'язку зі складністю та багатогранністю морфологічної та функціональної структури цієї діяльності, а також значущості багатьох чинників (політичних, соціально-економічних, організаційно-управлінських), що впливають як на саму діяльність, так і на особистість інспектора ДПС ДАІ. Ці чинники виходять за межі психологічного вивчення, тому нами свідомо не враховувались.
Підводячи підсумки дисертаційного дослідження, ми можемо визначити, що зацікавлені особи, спираючись на наведені в дисертації дані, можуть не лише враховувати особливості психологічного опосередкування окремих напрямів і функцій цілісної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ, але й орієнтуватися на конкретні критеріальні показники при визначенні професійної придатності фахівця, організувати професійно-психологічну підготовку згідно запропонованій у дисертації методики.
Узагальнення результатів дисертаційного дослідження надало можливість зробити такі висновки:
1. Професійна діяльність інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ має складну морфологічно-функціональну структуру. Основні функції діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ, а саме - наглядова, адміністративна, профілактична, кримінально-процесуальна та оперативно-розшукова, реалізуються й забезпечуються різновидами психологічної діяльності, а саме - пізнавальною, конструктивною, виховною, комунікативною, організаторською та посвідчувальною діяльністю.
Загалом слід відмітити, що при дослідженні цілісної професійної діяльності, стає очевидним умовний поділ різновидів психологічної діяльності на основні й забезпечувальні. Тоді доречним буде визначити як основні різновиди - пізнавальну, конструктивну, комунікативну, організаторську, виховну та посвідчувальну діяльність інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.
2. Прикладне використання психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань доцільно в двох основних напрямках:
- психологічне забезпечення чи супроводження конкретних професійних функцій або діяльності інспектора ДПС ДАІ;
- психологічне удосконалення особистості фахівця, розвиток його особистих професійних якостей, навичок та вмінь, орієнтація на якісне виконання службових завдань, шляхом навчання та професійно-психологічної підготовки.
3. Професійний опис умов та чинників службової діяльності інспектора ДПС ДАІ визначає перелік конкретних параметрів (санітарно-гігієнічних, кліматичних, організаційно-режимних, соціально-психологічних, мотиваційних тощо), врахування яких сприяє позитивному особистісному становленню інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ і формуванню його стану професійної готовності до вирішення конкретних задач.
4. Психограма інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ включає перелік критеріальних частин відповідних професійно-важливих якостей на всіх рівнях структури особистості, що є цілком достатнім для професійного добору з урахуванням можливості фахового удосконалення. Наведені критерії оцінки визначено як мінімально достатній рівень визначення професійної придатності. Конкретна інтегративна оцінка цієї придатності повинна враховувати індивідуальний стиль діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ та можливості професійно-психологічної компенсації певних якостей.
5. Основним організаційно-методичним принципом професійно-психологічної підготовки інспектора ДПС ДАІ є формування стану готовності фахівця як сукупності психофізіологічних, психодінамічних, морально-психологічних і соціально-психологічних характеристик, якостей і властивостей, які відповідають особливостям службової діяльності і виступають внутрішньою умовою її успішного здійснення. Психологічна готовність, як індикатор професійної майстерності, формується цілеспрямовано і поступово та підтримується інспектором ДПС ДАІ самостійно на протязі всієї служби.
6. Запропонована методика професійно-психологічної підготовки є системою, що включає перелік загальних методів і прийомів формування та розвитку професійно-важливих якостей, спеціальних методів опрацювання ефективної технології діяльності та узагальнення тренінгових службових ситуацій. Використання цієї методики забезпечує очікувані результати по всім базовим параметрам професійно-психологічної готовності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.
7. Запропонована система оцінювання рівня сформованості умінь та навичок дозволить комплексно оцінити рівень індивідуальної підготовленості кожного інспектора дорожньо-патрульної служби, рівень його фахової майстерності, а також визначити елементи психологічної підготовленості, які відстають у розвитку, що, в свою чергу, дозволить розкрити індивідуально-психологічні особливості співробітників, збагатить індивідуальну роботу з ними і допоможе при переміщені або призначені працівників на іншу посаду.
8. Теоретико-методологічні положення, результати дослідження і практичні рекомендації повною мірою узгоджуються з "Комплексною програмою удосконалення роботи з кадрами і підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр." і є її практичною реалізацією в частині психологічного удосконалення професійної діяльності інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України. Прийнята 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141.
2. Закон України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху”. // Відомості Верховної Ради України. 2001. - № 22. - ст. 107.
3. Закон України від 30 червня 1993 р. Про дорожній рух” // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 31. ст. 338.
4. Закон України від 20 грудня 1990 р. Про міліцію” // Відомості Верховної Ради Української РСР. 1991. - № 4. ст. 20.
5. Закон України від 10 листопада 1994 р. Про транспорт”. К.: Вид. Генеза”, 1999. C. 63-65.
6. Закон України Про оперативно-розшукову діяльність”. // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 22. - ст. 5.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. додаток до № 51.
8. Указ Президента України від 17.10.2000 р. № 1138/2000 Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України // Офіційний вісник України. 2000. - № 23. C. 8.
9. Указ Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000 Про Комплексну програму профілактики злочинності на 20012005 роки” // Офіційний вісник України. 2000. - № 52. C. 101-123.
10.Наказ МВС України № 859/550/86 від 31.12.1993. Про затвердження Положення про спеціалізовані служби організації дорожнього руху”. К., 1993. 19 с.
11. Наказ МВС України № 83 від 06.02.2001. О неотложных мерах по усовершенствованию надзора за дорожным движением работниками Госавтоинспекции МВД Украины”. К., 2001. 12 с.
12. Наказ МВС України № 488 від 30.06.1998 р. Про створення дорожньої міліції на автомагістралях”. К., 1998. 31 с.
13.Наказ МВС України № 61 від 29.01.1999 р. Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції”. К., 1999. 21 с.
14. Наказ МВС України № 45 від 03.02.1992 р. Настанова по дорожньо-патрульній службі Державтоінспекції МВС України” К., 1992. 79 с.
15. Наказ МВС України № 91 від 2.02.1994 р. Про виконання закону України від 23.12.1993 року Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, щодо відповідальності за порушення Правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”. К., 1994. 17 с.
16. Наказ МВС України № 456 від 10.06.1999 р. Про внесення змін і доповнень до Інструкції про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України від 31.01.1996 р. № 60”. К., 1999. 5 с.
17. Наказ МВС України № 60 від 31.01.1996 р. Про затвердження Інструкції про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України”. К., 1996. 17 с.
18. Наказ МВС України № 18 від 11.01.1996 р. Про затвердження Кодексу честі працівника органу внутрішніх справ”. К., 1996. 15 с.
19. Наказ МВС України № 147 від 16.03.1992 р. Про затвердження Настанови по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України”.К.,1996 23с.
20. Наказ МВС України № 688 від 11.10.1997 р. Про затвердження типової структури органів внутрішніх справ України”. К., 1997. 10 с.
21.Наказ МВС України № 459 від 15.07.1997 р. Про заходи щодо вдосконалення організаційної побудови і діяльності дорожньої міліції та затвердження типових штатів стройових підрозділів дорожньо-патрульної служби і дорожньої міліції ДАІ”. К., 1997. 13 с.
22. Наказ МВС України № 482 від 30.06.1998 р. Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім рухом та взаємовідносин міліції із власниками транспортних засобів. // Типові рекомендації щодо поліпшення взаємовідносин міліції з учасниками дорожнього руху та власниками транспортних засобів. К., 1998. 19 с.
23. Наказ МВС України № 722 від 20.10.1996 р. Про організацію виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки. К., 1996. 8 с.
24. Наказ МВС України № 701 від 18.10.1993 р. Про організацію роботи органів внутрішніх справ щодо розкриття злочинів”. К., 1993. 5 с.
25. Наказ МВС України № 538 від 12.09.1992 р. Про підвищення рівня загальної та професійної культури, службової етики працівників органів внутрішніх справ та ролі керівників в організації виховної роботи”. К., 1992. 6 с.
26. Наказ МВС України № 686 від 14.08.2001 р. Про подальше вдосконалення боротьби зі злочинністю на автодорогах України”. К., 2001. 8 с.
27. Наказ МВС України № 759 від 21.10.2000 р. Про стан професійної підготовки та безпеки особового складу органів внутрішніх справ України та заходи щодо їх вдосконалення відповідно до завдань Президента України з питань забезпечення належного громадського порядку та протидії злочинності в державі”. К., 2000. 31 с.
28. Наказ МВС України № 85 від 06.02.2001 р. Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичний огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС” К., 2001. 96 с.
29. Приказ МВД России № 353 от 12.09.1995 г. Порядок получения допуска на право работы на полиграфе”. М., 1995. 9 с.
30.Приказ МВД России от 28.12.1994 г. Инструкция про порядок использования полиграфа при опросе граждан”. М., 1994. 23 с.
31. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. Положення про Державну автомобільну інспекцію” К., 1997. 9 с.
32. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Української РСР” // Збірник нормативних актів України.К.,1993C.21-29
33. Постанова Кабінету Міністрів України 01.05.1994 року зі змінами та доповненнями останнього часу. Правила дорожнього руху.К.,2002.49с.
34. Вказівка Державної автомобільної інспекції МВС України № 4/1589 від 23.04.2001 р. Про стан дисципліни і законності в підрозділах Державтоінспекції”. К., 2001. 4 с.
35. Рішення колегії МВС України від 10.01.2003 р. Програма формування позитивного іміджу міліції України на 2003-2007 роки”.
36. Рішення колегії МВС України від 21.10.2000 р. Настанова з організації підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”.
37. Рішення колегії МВС України від 21.10.2000 року № 7 км/9 Про підвищення рівня професіоналізму кадрів, пріоритетності безпеки працівників при виконанні службових обов’язків та діях в екстремальних ситуаціях”.
38. Рішення колегії МВС України від 20.07.1998 року № 3 км/5 Про стан дисципліни і законності, забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ України”.
39. Рішення колегії МВС України від 15.07.1997 року № 6 км/2 Про стан та заходи щодо удосконалення професійної підготовки, зміцнення дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України”.
40. Дисциплінарний статут ОВС: Затверджений Указом Президії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 7.
41.Абалакина М.А., Агеев В.С. Психология общения. Анатомия взаимопонимания. М.: Знание, 1990. 62 с.
42. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосниченка, Я.Ю. Кондратьєва. К.: УАВС, 1995. 180 с.
43.Актуальні проблеми надійності особового складу силових структур. Медико-біологічні та інженерно-технічні аспекти профвідбору. Зб. наук. пр. за матеріалами науково-практичного семінару. К.: Європейський університет, 2001. 153 с.
44.Актуальні проблеми юридичної психології. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. К.: вид. КІВС, 1999. 86 с.
45.Актуальні проблеми формування надійності кадрів оперативних служб в навчальному процесі НАВСУ. Матеріали круглого столу. К.: Європейський університет, 2001. 55 с.
46.Аминов И.И. Психологический практикум для юристов. Учебное пособие. М.: Издательство ЭКМОС”, 2001. 144 с.
47.Аналітична довідка Про стан травматизму та загибелі працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків та поза службою (1996-1998 рр.). Науково-дослідний інститут проблем боротьби зі злочинністю НЛ 3 НДІ НАВСУ. 40 с.
48. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 4-х т. / Под ред. А.А.Бодалева и др. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 230 с.; т. 2. 288 с.
49. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер, 2001. 228 с.
50. Анастази А. Психологическое тестирование. М.: Педагогика,1982. Т.2. 336 с.
51. Андросюк В.Г. Діяльність співробітників міліції в екстремальних умовах //Матер. наук.-практ. конф. Практична психологія в органах внутрішніх справ”. К.: РВВ Київського інституту внутрішніх справ, 1995. C.42-45.
52. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. Які якості вимагаються від працівників міліції: методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. 1996. № 1. C. 105-116.
53.Анцыферова Л.И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития // Психологический журнал. 1999. № 1. C. 6-19.
54. Архангельский С.Н. Очерки по психологии труда. М., 1958. 157 c.
55. Аудиовизуальная психодиагностика: Практикум для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Авт.-сост. А.И. Ушатиков, О.Г. Ковалев, В.Н.Борисов. М.: Издательский центр Академия”, 2000. 112 с.
56. Барко В.І., Гайдашук А.В., Шматко І.О. Досвід роботи з психологічного добору абітурієнтів у вузах МВС України. К., 1998. 41 c.
57. Базаров Т.Ю., Веселов В.М., Пищелко А.В. Психолого-педагогические основи применения видеотренинга в учебном процессе. Учебное пособие для вузов МВД СССР. Домодедово, ВИПК МВД СССР, 1989. 93 c.
58. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления: Учебник. Харьков: ун-т внутр. дел, 1999. 528 с.
59. Бандурка О.М., Сатаєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник для вищих закладів освіти МВС. Харьков: ун-т внутр. дел, 2000. 480 с.
60.Баумгартен Ф. Психотехника. Исследование пригодности к профессиональному труду. М., 1926. 125 с.
61.Бернштейн Н.О. Современная биомеханика и вопросы охраны труда. Гигиена, безопасность и патология труда. М., 1930. C. 30-45.
62. Бобровский Н.Ф., Понятов А.М. Тактика беседы // Вестник МВД СССР.- М.: Из-во ВНИИ МВД СССР. 1980. № 15. C. 26-30.
63.Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Педагогика, 1982. 199 с.
64.Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. М.: ПЕРСЭ, 2001. 511 с.
65. Бондарев В.П. Выбор профессии. М., 1989. 56 с.
66. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К., 1988. С. 25-54.
67.Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
68.Васильев В.Л. Юридическая психология. 2-е изд., доп. СПб.: Питер Пресс, 1997. 656 с.
69.Ваша тестотека. Прикладной психологический журнал. К.; вид. МЗУУП, 1992. 144 c.
70. Вогн Дж. Объединение усилий полицейских органов в подборе кадров и их проверке. Сборник рефератов зарубежних публикаций. 1979. № 46. 49 c.
71. Вогн Дж. Изменение в системе подготовки кадров французской полиции. Сборник рефератов зарубежних публикаций. 1983. № 3.57c.
72. Волкогонов Д.А. Моральные конфликты и способы их разрешения. М.: Знание, 1984. С. 11-41.
73. Воронин А.Н. Психодиагностика. Современная психология: Справочное руководство // Под. ред. В.Н. Дружинина. М.: ИНФРА-М,1999.С.23-48.
74. Все про Державну автомобільну інспекцію. Довідкове видання /Сост. В.В. Климчук, М.Д. Петрик. Вінниця: Подолія, 1997. 153 с.
75. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т. 1. 487 с.; 1983. Т. 3. 368 с.
76. Гастев О.К. Трудовие установки. М., 1973. С. 21-30.
77.Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной типологии // Психотехника и психология труда. 1930. № 6. 502 с.
78. Гиппиус С. Гимнастика чувств. Тренинг творческой психотехники. М.: Искусство, 1967. 295 с.
79.Гликин М.А. Милиция и беспредел. //Человек и закон. М.: Центрполиграф”, 1998. 443 с.
80.Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України (адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ): Навчальний посібник. К., 1995. С. 3-42.
81.Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России. М., 1997. С. 27-31.
82.Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. М.: Изд. МАЭП, 1999. 96 c.
83.Гуревич К.М. Проблемы дифференциальной психологии. М.: Издательство Институт практической психологии”, Воронеж: НПО МОДЭК”, 1998. 384 с.
84.Гуревич К.М., Клягин Ф.С., Серков М.И. Индивидуальные особенности операторов и эксплуатационная надежность. // Психофизиология труда операторов автоматизированного производства. М., 1974. С. 19-24.
85. Данилов В.А. О путях формирования профессионально значимих качеств сотрудников ОВД в ходе професионального обучения. // Актуальные проблемы профессиональной подготовки кадров в вузах МВД СССР в современных условиях. Всесоюзная научно-методическая конференция. К., 1979. 136 с.
86. Дифференцированный психофизиологический отбор кандидатов на учебу в специализированные ВУЗы МВД СССР и их дальнейшая профориентация. / Варламов В.А., Бовин Б.Г., Зыбковец Л.Я. и др., М., 1990. № ГР 0386.0187. 45 c.
87.Довідник працівника Державної автомобільної інспекції / відп. ред.: О.Ю. Дагаєв та ін. К.: Генеза, 1999. 320 с.
88. Добрович М.Н. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. М., Педагогика, 1976. 118 с.
89.Доповідь начальника УДАІ МВС України генерал-майора міліції О.Л. Міленіна /Вісник Державтоінспекції МВС України.2001.№2. C.2.
90. Древер Д. 1926 р. Психология труда. М., 1926. 56 с.
91. Дулов А.В. Судебная психология. Мн., 1975. 392 с.
92. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Мн.: Изд-во БГУ, 1976. 173 с.
93.Єгупинко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України. Х., 2002. 20 с.
94. Емельянов Б.М. Подготовка работников милиции к обеспечению охраны общественного порядка и общественной безопасности при проведении массовых мероприятий. Лекция. М.: Акад. МВД РФ, 1992. 16 c.
95.Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л. Издательство ЛГУ, 1985. С. 15-29.
96. Еникеев М.И. Практикум по юридической психологии. М.,2001. 592с.
97. Жулев В.И. Предупреждение дорожно-транспортных проишествий. М.: Юридическая литература, 1989. 117 с.
98.Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації / Г.О. Юхновець, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко та ін. / Під ред. М.І.Ануфрієва, Я.Ю. Кондратьєва. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. 72 с.
99.Запорожцева Г.Є. Психологічний аналіз професійної діяльності дільничного інспектора міліції та визначальні умови її удосконалення: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.06 / НАВСУ. К., 2002. 17 с.
100. Запорожцева Г.Є., Запорожцев Є.Г., Проблемы профотбора в ОВД // Одесский вестник. 1997. № 1. C. 138-143.
101. Звіт перед українським народом (Про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ України в 1999 році) // Міліція України. 2000. - № 1. C. 10-11.
102. Зинченко В.П., Майзель Н.И., Назаров А.И., Анализ деятельности человека оператора // Инженерная психология. М.: Педагогика, 1964. С. 125-130.
103. Зыбковец Л.Я., Калашников М.О., Никандрова Л.Р. Методические рекомендации по отбору сотрудников ОВД в состав миротворческих сил ООН. - М.: Академия МВД РФ, 1996. 10 с.
104. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности: Учебное пособие. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 196 с.
105. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. К.: Наукова думка, 1996. 190 с.
106. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: Изд-во МЗУУП, 1993. 384 с.
107. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей.: Пер. с англ. М.: Цитадель, 1995. 832 с.
108. Кац Г. Минимальные требования к профессиональной грамотности полицейских. Сборник рефератов зарубежных публикаций. 1979. № 39. C. 21-30.
109. К